јвторський колектив:
Ѕуслинський ¬. ј., доктор ф≥лософських наук, професор;
—крипка ѕ. ≤., кандидат ф≥лософських наук, професор;
јлексЇЇв ¬. ё., кандидат ф≥лософських наук, доцент;
усок Ћ. ћ., кандидат ≥сторичних наук, доцент.
ƒаний пос≥бник Ї результатом узагальненн¤ багатор≥чного досв≥ду викладанн¤ ф≥лософ≥њ авторами у вищих навчальних закладах ”крањни, зокрема в ињвському ≥нститут≥ У—ловТ¤нський ”н≥верситетФ. «д≥йснена спроба дати ірунтовне, всеб≥чне у¤вленн¤ про особливост≥ ф≥лософського знанн¤, його гуман≥стичну, предметно-д≥йову сутн≥сть, роль у духовному житт≥ сусп≥льства. ¬елика увага прид≥л¤Їтьс¤ розгл¤ду напр¤мк≥в св≥товоњ ≥ в≥тчизн¤ноњ ф≥лософ≥њ, проблем людини ≥ сусп≥льства, д≥алектики, соц≥ально-практичноњ природи п≥знанн¤, культури, ц≥нн≥сних ор≥Їнтац≥й людства на злам≥ тис¤чол≥ть. ѕеревагою пос≥бника Ї те, що складн≥ ф≥лософськ≥ проблеми зТ¤совуютьс¤ в ньому доступно, в ч≥тк≥й ≥ виразн≥й форм≥.
–озраховано на студент≥в та асп≥рант≥в вищих заклад≥в осв≥ти, а також широке коло читач≥в.
“ема 1. ‘≥лософ≥¤, њњ сутн≥сть, особливост≥ та функц≥њ
‘≥лософ≥¤ ¤к мудр≥сть. ‘≥лософ≥¤ ¤к форма сусп≥льноњ св≥домост≥. ќсобливост≥ ф≥лософського знанн¤. ѕредмет ф≥лософ≥њ. јльтернативн≥ способи осмисленн¤ проблем бутт¤. ƒ≥алектика ≥ метаф≥зика. ‘≥лософ≥¤ ≥ св≥тогл¤д. ‘≥лософ≥¤ ≥ наука. ‘≥лософ≥¤ ≥ рел≥г≥¤. ‘≥лософ≥¤ ≥ право. ‘ункц≥њ ф≥лософ≥њ.
“ема 2. ≤сторичний розвиток св≥товоњ ф≥лософ≥њ
2.1. јнтична ф≥лософ≥¤.
2.2. ‘≥лософ≥¤ —ередньов≥чч¤ (XIII Ц XV ст.).
2.3. ‘≥лософ≥¤ епохи ¬≥дродженн¤ (XV Ц XVI ст.).
2.4. ‘≥лософ≥¤ Ќового часу (XVII Ц XVIII ст.).
2.5. Ќ≥мецька класична ф≥лософ≥¤ (XVIII Ц XIX ст.).
2.6. ћарксистська ф≥лософ≥¤.
2.7. ќсновн≥ напр¤мки сучасноњ св≥товоњ ф≥лософ≥њ.
2.8. ќсновн≥ риси украњнськоњ ф≥лософ≥њ.
“ема 3. ‘≥лософське вченн¤ про бутт¤ (онтолог≥¤)
3.1 ‘≥лософське усв≥домленн¤ св≥ту, його сутн≥сть та проблеми
3.2 ƒ≥алектика та њњ альтернативи
“ема 4. —пециф≥ка людського бутт¤ (ф≥лософська антрополог≥¤)
“ема 5. —в≥дом≥сть ¤к людський феномен
ѕроблема св≥домост≥ з точки зору науки ≥ ф≥лософ≥њ.
ѕро дв≥ концепц≥њ щодо розгл¤ду проблем св≥домост≥.
√енезис форм в≥дображенн¤ на р≥зних р≥вн¤х розвитку матер≥њ.
—в≥дом≥сть ≥ псих≥ка. —в≥дом≥сть ≥ мисленн¤. ћисленн¤ ≥ мова.
—амосв≥дом≥сть. Ќесв≥доме. ѕ≥дсв≥доме. —труктура св≥домост≥.
“ема 6. —оц≥ально-практична природа п≥знанн¤ (гносеолог≥¤).
—утн≥сть п≥знавального процесу, його принципи та особливост≥. ѕон¤тт¤ ≥стини. ќбТЇктивна, абсолютна ≥ в≥дносна ≥стини. ѕон¤тт¤ практики. —труктура практики. ѕрактика ¤к критер≥й ≥стини. јбсолютн≥сть ≥ в≥дносн≥сть практики ¤к критер≥¤ ≥стини. ѕон¤тт¤ чуттЇвого та рац≥онального у п≥знанн≥. ≈мп≥ричний та теоретичний р≥вн≥ наукового п≥знанн¤. ќсновн≥ форми ≥ методи наукового п≥знанн¤. ѕон¤тт¤ конкретного ≥ абстрактного на п≥вн¤х емп≥р≥њ ≥ теор≥њ.
“ема 7. Ѕутт¤ сусп≥льства (соц≥альна ф≥лософ≥¤)
ѕон¤тт¤ сусп≥льства. —пециф≥ка соц≥ального п≥знанн¤. —оц≥альна ф≥лософ≥¤ в систем≥ сусп≥льних наук. ѕрирода ¤к матер≥альна передумова виникненн¤ ≥ розвитку сусп≥льства. Ѕ≥осфера ≥ ноосфера. ѕрирода ¤к сукупн≥сть обТЇктивних умов ≥снуванн¤ людства. ≈коном≥чне житт¤ сусп≥льства. ћатер≥альне виробництво. ѕродуктивн≥ сили. ¬иробнич≥ в≥дносини. —утн≥сть ≥ насл≥дки Ќ“–. —оц≥альне бутт¤ сусп≥льства. ƒемограф≥чна структура сусп≥льства. ѕоселенська структура сусп≥льства. ѕрофес≥йно-осв≥тн¤ структура сусп≥льства. —оц≥ально-класова структура сусп≥льства. ≈тносоц≥альне бутт¤ сусп≥льства. ѕол≥тичне житт¤ сусп≥льства. ƒуховне житт¤ сусп≥льства. —труктура духовного житт¤ сусп≥льства. —усп≥льна та ≥ндив≥дуальна св≥дом≥сть. —труктура сусп≥льноњ св≥домост≥.
“ема 8. ƒинам≥ка сусп≥льного житт¤
8.1. ≈тносоц≥альне бутт¤ сусп≥льства
“ема 9. ‘≥лософ≥¤ культури
ѕон¤тт¤ культури. —труктура культури. ультура особистост≥. ‘ункц≥њ культури. ультура ≥ цив≥л≥зац≥¤. “радиц≥њ ≥ новац≥њ в культур≥.
“ема 10. ѕол≥тичне житт¤ сусп≥льства
ƒержава ¤к базовий ≥нститут пол≥тичноњ системи. ƒержава та громад¤нське сусп≥льство. ѕол≥тичн≥ парт≥њ в структур≥ пол≥тичноњ системи сусп≥льства. ѕол≥тична св≥дом≥сть ≥ культура ¤к елемент пол≥тичноњ системи.
Ёкономико-правова¤
библиотека