–озд≥л VIII “–”ƒќ¬≈ ѕ

–озд≥л VIII “–”ƒќ¬≈ ѕ–ј¬ќ

І 1. “рудове право ¤к самост≥йна галузь права
“рудове право ”крањни Ц це самост≥йна галузь права, ¤ка регулюЇ трудов≥ й т≥сно повТ¤зан≥ з ними сусп≥льн≥ в≥дносини. “рудов≥ в≥дносини Ц це в≥дносини м≥ж прац≥вником ≥ власником п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ або уповноваженим ним органом, зг≥дно з ¤кими прац≥вник зобовТ¤зуЇтьс¤ виконувати певну роботу з п≥дпор¤дкуванн¤м внутр≥шньому трудовому розпор¤дку, а власник або уповноважений ним орган зобовТ¤заний оплачувати його працю, створювати належн≥ умови дл¤ прац≥.
“рудове право також регулюЇ ≥нш≥ сусп≥льн≥ в≥дносини, ¤к≥ т≥сно повТ¤зан≥ з трудовими:
1) в≥дносини працевлаштуванн¤, зокрема, ¤кщо прац≥вника зв≥льн¤ють з роботи, то в≥н може звернутис¤ за допомогою в орган працевлаштуванн¤ або працевлаштовуЇтьс¤ самост≥йно. ќрган працевлаштуванн¤ пропонуЇ прац≥внику роботу в т≥й же чи ≥нш≥й м≥сцевост≥ за його профес≥Їю, спец≥альн≥стю, квал≥ф≥кац≥Їю, а при њњ в≥дсутност≥ Ц зд≥йснюЇ п≥дб≥р ≥ншоњ роботи з урахуванн¤м ≥ндив≥дуальних побажань ≥ сусп≥льних потреб. ѕри необх≥дност≥ прац≥вника може бути направлено за його згодою на навчанн¤ нов≥й профес≥њ (спец≥альност≥) з подальшим наданн¤м йому роботи;
2) в≥дносини з виробничого навчанн¤;
3) п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ;
4) в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, запод≥¤них прац≥вником п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ або навпаки.
Ќайважлив≥шу роль у регулюванн≥ трудових в≥дносин в≥д≥граЇ одекс закон≥в про працю ”крањни (дал≥ «пѕ), ¤кий був прийн¤тий у 1971 роц≥ та набув чинност≥ з 1 червн¤ 1972 року. одекс закон≥в про працю ”крањни регулюЇ трудов≥ в≥дносини вс≥х прац≥вник≥в, спри¤ючи зростанню продуктивност≥ прац≥, пол≥пшенню ¤кост≥ роботи, п≥двищенню ефективност≥ сусп≥льного виробництва ≥ п≥днесенню на ц≥й основ≥ матер≥ального та культурного житт¤ труд¤щих, зм≥цненню трудовоњ дисципл≥ни ≥ поступовому перетворенню прац≥ на благо сусп≥льства в першу життЇву потребу кожноњ працездатноњ людини.
—труктурно одекс складаЇтьс¤ з 18 глав та 265 статей. р≥м загальних положень, де визначаютьс¤ завданн¤ одексу закон≥в про працю, права й обовТ¤зки прац≥вник≥в та де¤к≥ ≥нш≥ питанн¤, в≥н м≥стить положенн¤ про колективний ≥ трудовий догов≥р; забезпеченн¤ зайн¤тост≥ вив≥льнюваних прац≥вник≥в; робочий час ≥ час в≥дпочинку; нормуванн¤ прац≥; зароб≥тну плату; гарант≥њ та компенсац≥њ (¤к дл¤ прац≥вник≥в, так ≥ у випадках запод≥¤нн¤ матер≥альноњ шкоди прац≥вником п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ); трудову дисципл≥ну; охорону прац≥; працю молод≥ й ж≥нок; трудов≥ спори; державне соц≥альне страхуванн¤; п≥льги дл¤ прац≥вник≥в, ¤к≥ поЇднують роботу з навчанн¤м та де¤к≥ ≥нш≥.

І 2. олективний догов≥р, його зм≥ст та пор¤док укладанн¤
олективний догов≥р Ц це угода, що укладаЇтьс¤ на основ≥ чинного законодавства, прийн¤тих сторонами зобовТ¤зань з метою регулюванн¤ виробничих, трудових ≥ соц≥ально-економ≥чних в≥дносин ≥ узгодженн¤ ≥нтерес≥в прац≥вник≥в, власник≥в та уповноважених ними орган≥в. ѕор¤док укладанн¤ колективного договору, його зм≥ст, строк чинност≥ та ≥нше визначаЇ одекс закон≥в про працю ”крањни ≥ «акон ”крањни Уѕро колективн≥ договори ≥ угодиФ в≥д 1 липн¤ 1993 року.
олективний догов≥р укладаЇтьс¤ на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х незалежно в≥д форм власност≥ та господарюванн¤, ¤к≥ використовують найману працю й мають права юридичноњ особи. олективний догов≥р може укладатис¤ в структурних п≥дрозд≥лах виробництва в межах компетенц≥њ цих п≥дрозд≥л≥в. олективний догов≥р укладаЇтьс¤ м≥ж власником або уповноваженим ним органом, з одн≥Їњ сторони, й одн≥Їю або к≥лькома профсп≥лками чи ≥ншими уповноваженими на представництво трудовим колективом органами з ≥ншоњ, а у раз≥ в≥дсутност≥ таких орган≥в Ц представниками труд¤щих, обраними й уповноваженими трудовим колективом.
”кладанню колективного договору передують колективн≥ переговори. Ѕудь-¤ка ≥з стор≥н не ран≥ше, ¤к за три м≥с¤ц≥ до зак≥нченн¤ строку д≥њ колективного договору, або у строки, визначен≥ цими документами, письмово пов≥домл¤Ї ≥нш≥ сторони про початок переговор≥в. ≤нша сторона прот¤гом семи дн≥в повинна розпочати переговори. ѕочаток веденн¤ переговор≥в з питань розробки, укладанн¤ або внесенн¤ зм≥н до колективного договору визначаЇтьс¤ сторонами й оформл¤Їтьс¤ в≥дпов≥дним протоколом. ƒл¤ веденн¤ переговор≥в ≥ п≥дготовки проект≥в колективного договору створюЇтьс¤ робоча ком≥с≥¤ з представник≥в стор≥н. –обоча ком≥с≥¤ готуЇ проект колективного договору з урахуванн¤м пропозиц≥й, ¤к≥ над≥йшли в≥д прац≥вник≥в, що оформлюЇтьс¤ в≥дпов≥дним протоколом.
ѕроект колективного договору обговорюЇтьс¤ у трудовому колектив≥ та виноситьс¤ на розгл¤д загальних збор≥в трудового колективу. ѕ≥сл¤ схваленн¤ проекту колективного договору в≥н п≥дписуЇтьс¤ уповноваженими представниками стор≥н не п≥зн≥ше ¤к через пТ¤ть дн≥в з моменту його схваленн¤, ¤кщо ≥нше не встановлено зборами трудового колективу.
«м≥ст колективного договору визначаЇтьс¤ сторонами. ” колективному договор≥ встановлюютьс¤ взаЇмн≥ зобовТ¤занн¤ стор≥н щодо регулюванн¤ виробничих, трудових, соц≥ально-економ≥чних в≥дносин, зокрема:
Ц зм≥ни в орган≥зац≥њ виробництва ≥ прац≥;
Ц забезпеченн¤ продуктивноњ зайн¤тост≥:
Ц нормуванн¤ й оплата прац≥, встановленн¤ форм, системи, розм≥р≥в зароб≥тноњ плати та ≥нших вид≥в трудових виплат (прем≥й, доплат та ≥нше);
Ц встановленн¤ компенсац≥й, п≥льг;
Ц робочий час ≥ час в≥дпочинку;
Ц охорона прац≥ та ≥нше.
ѕоложенн¤ колективного договору поширюютьс¤ на вс≥х прац≥вник≥в п≥дприЇмства незалежно в≥д того, чи Ї вони членами профсп≥лки, та Ї обовТ¤зковими ¤к дл¤ власника або уповноваженого ним органу, так ≥ дл¤ прац≥вник≥в п≥дприЇмства. олективний догов≥р набуваЇ чинност≥ з дн¤ його п≥дписанн¤ представниками стор≥н або з дн¤, зазначеного у колективному договор≥. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ строку д≥њ колективний догов≥р продовжуЇ д≥¤ти до того часу, поки сторони не укладуть новий або не перегл¤нуть чинний, ¤кщо ≥нше не передбачено договором. якщо на роботу приймаютьс¤ нов≥ прац≥вники, њх потр≥бно ознайомити з положенн¤ми колективного договору. ƒо колективного договору прот¤гом строку його д≥њ можуть вноситис¤ зм≥ни та доповненн¤ т≥льки за взаЇмною згодою стор≥н.
онтроль за виконанн¤м колективного договору зд≥йснюють сторони, що його уклали, чи уповноважен≥ ними представники.

І 3. ѕон¤тт¤, зм≥ст, сторони трудового договору, його види
“рудовий догов≥р Ц це угода м≥ж прац≥вником, з одн≥Їњ сторони, ≥ власником п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ або уповноваженим ним органом, з ≥ншоњ.
«а ц≥Їю угодою прац≥вник зобовТ¤зуЇтьс¤ виконувати роботу, визначену ц≥Їю угодою, дотримуватис¤ внутр≥шнього трудового розпор¤дку, а власник п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ, установи або уповноважений ним орган зобовТ¤зуЇтьс¤ виплачувати прац≥вников≥ зароб≥тну плату ≥ забезпечувати умови прац≥, необх≥дн≥ дл¤ виконанн¤ роботи й передбачен≥ законодавством про працю, колективним договором ≥ угодою стор≥н.
«м≥ст трудового договору складають його умови, що визначають права й обовТ¤зки стор≥н. –озр≥зн¤ють два види умов трудового договору залежно в≥д пор¤дку њх встановленн¤: додатков≥, що встановлюютьс¤ за згодою стор≥н (наприклад, тривал≥сть робочого часу) й обовТ¤зков≥ Ц це т≥ умови, без погодженн¤ ¤ких догов≥р вважаЇтьс¤ не укладеним. ” трудовому договор≥ передбачаютьс¤ найб≥льш важлив≥ умови, зокрема, трудова функц≥¤ прац≥вника, м≥сце роботи ≥ посада, розм≥р зароб≥тноњ плати та ≥нше.
«акон дозвол¤Ї прац≥вников≥ укладати трудовий догов≥р на одному або одночасно на дек≥лькох п≥дприЇмствах, установах, орган≥зац≥¤х, ¤кщо ≥нше не передбачено законодавством, трудовим договором або угодою стор≥н.
“рудовий догов≥р може бути:
а) безстроковим Ц укладаЇтьс¤ на невизначений строк;
б) строковим Ц укладаЇтьс¤ на певний строк, що встановлюЇтьс¤ за згодою стор≥н;
в) на час виконанн¤ певноњ роботи.
” тих випадках, коли в трудовому договор≥ строк його д≥њ не обумовлюЇтьс¤, вважаЇтьс¤, що в≥н укладений на невизначений строк. —троковий трудовий догов≥р перетворюЇтьс¤ в безстроковий, ¤кщо п≥сл¤ зак≥нченн¤ ран≥ше обумовленого строку трудов≥ в≥дносини продовжуютьс¤ ≥ н≥ власник п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ або уповноважений ним орган, н≥ прац≥вник не про¤вили ≥н≥ц≥ативи дл¤ њх припиненн¤.
ќсобливою формою трудового договору Ї контракт, у ¤кому строк його д≥њ, обовТ¤зки та в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н (у тому числ≥ матер≥альна), умови матер≥ального забезпеченн¤ й орган≥зац≥¤ прац≥ прац≥вника, умови роз≥рванн¤ договору, в тому числ≥ достроково, можуть встановлюватись угодою стор≥н.

І 4. ”кладанн¤ трудового договору. ѕрийом на роботу
“рудовий догов≥р, ¤к правило, укладаЇтьс¤ в письмов≥й форм≥. ќднак част≥ше трудовий догов≥р укладаЇтьс¤ усно й оформл¤Їтьс¤ наказом про прийом на роботу, проте законодавство передбачаЇ обовТ¤зкове дотриманн¤ письмовоњ форми трудового договору в таких випадках:
1) при орган≥зованому набор≥ прац≥вник≥в;
2) при укладанн≥ контракту;
3) при укладанн≥ трудового договору з неповнол≥тн≥м;
4) у випадках, коли прац≥вник напол¤гаЇ на укладанн≥ трудового договору в письмов≥й форм≥;
5) при укладанн≥ трудового договору про роботу в районах з особливими природними, географ≥чними ≥ геолог≥чними умовами та умовами п≥двищеного ризику дл¤ здоровТ¤;
6) при укладанн≥ трудового договору з ф≥зичною особою;
7) в ≥нших випадках, передбачених законодавством (наприклад, за умов прийому на роботу надомник≥в, викладач≥в).
”кладанн¤ трудового договору оформл¤Їтьс¤ наказом чи розпор¤дженн¤м власника або уповноваженого ним органу про зарахуванн¤ прац≥вник≥в на роботу. “рудовий догов≥р вважаЇтьс¤ укладеним ≥ тод≥, коли наказ чи розпор¤дженн¤ не були видан≥, але прац≥вника фактично було допущено до роботи. «аборон¤Їтьс¤ укладанн¤ трудового договору з громад¤нином, ¤кому за медичним висновком запропонована робота протипоказана за станом здоровТ¤.
” раз≥ укладенн¤ трудового договору м≥ж прац≥вником ≥ ф≥зичною особою, ф≥зична особа повинна у тижневий строк з моменту фактичного допущенн¤ прац≥вника до роботи зареЇструвати укладений у письмов≥й форм≥ трудовий догов≥р у державн≥й служб≥ зайн¤тост≥ за м≥сцем свого проживанн¤ у пор¤дку, визначеному ћ≥н≥стерством прац≥ ≥ соц≥альноњ пол≥тики ”крањни.
ѕри прийом≥ на роботу особи подають так≥ документи: за¤ва, паспорт або св≥доцтво про народженн¤ (подають неповнол≥тн≥), в≥йськовий квиток чи приписне св≥доцтво (подають в≥йськовозобовТ¤зан≥), трудова книжка (¤кщо вона Ї). якщо дл¤ виконанн¤ трудовоњ функц≥њ чи дл¤ зан¤тт¤ посади обовТ¤зково потр≥бн≥ спец≥альн≥ знанн¤, прац≥вник при укладанн≥ договору зобовТ¤заний подати документ про профес≥йну п≥дготовку чи осв≥ту (л≥кар, вчитель).
¬ окремих випадках, передбачених законодавством, прийому особи на роботу передуЇ обовТ¤зковий медичний огл¤д (наприклад, ос≥б, ¤к≥ зайн¤т≥ на важких роботах, на роботах ≥з шк≥дливими чи небезпечними умовами прац≥).
«г≥дно з≥ ст. 25 одексу закон≥в про працю власник або уповноважений ним орган не мають права вимагати в≥д прац≥вника, ¤кий влаштовуЇтьс¤ на роботу, дан≥ про його парт≥йну, нац≥ональну приналежн≥сть, походженн¤ та документи, поданн¤ ¤ких не передбачено законодавством.
ѕри прийом≥ прац≥вника на роботу власник або уповноважений ним орган зобовТ¤заний:
1) розТ¤снити прац≥внику його права й обовТ¤зки;
2) ознайомити прац≥вника з правилами внутр≥шнього розпор¤дку та колективним договором;
3) визначити прац≥вников≥ робоче м≥сце, забезпечити його необх≥дними дл¤ роботи засобами;
4) про≥нструктувати прац≥вника з техн≥ки безпеки, виробничоњ сан≥тар≥њ, г≥г≥Їни прац≥, протипожежноњ охорони.

І 5. ќсобливост≥ прийому на роботу неповнол≥тн≥х
Ќеповнол≥тн≥, тобто особи, ¤к≥ не дос¤гли в≥с≥мнадц¤ти рок≥в, у трудових правов≥дносинах прир≥внюютьс¤ у правах до повнол≥тн≥х, а у сфер≥ охорони прац≥, робочого часу та де¤ких ≥нших умов прац≥ користуютьс¤ п≥льгами, встановленими законодавством ”крањни.
«г≥дно з≥ ст. 188 одексу закон≥в про працю прийом на роботу ос≥б в≥ком до 16 рок≥в не допускаЇтьс¤. ѕор¤д з цим, за вин¤ткових обставин приймаютьс¤ на роботу особи, ¤к≥ дос¤гли 15 рок≥в, але т≥льки за згодою одного з батьк≥в або особи, що його зам≥нюЇ. ƒл¤ п≥дготовки молод≥ до продуктивноњ прац≥ допускаЇтьс¤ прийн¤тт¤ на роботу учн≥в загальноосв≥тн≥х шк≥л, профес≥йно-техн≥чних ≥ вищих навчальних заклад≥в дл¤ виконанн¤ легкоњ прац≥, що не завдаЇ шкоди здоровТю ≥ не порушуЇ процесу навчанн¤, у в≥льний в≥д навчанн¤ час до дос¤гненн¤ ними чотирнадц¤тир≥чного в≥ку за згодою одного ≥з батьк≥в або особи, що його зам≥нюЇ.
ѕрийом на роботу ос≥б, ¤к≥ не дос¤гли 18 рок≥в, зд≥йснюЇтьс¤ п≥сл¤ обовТ¤зкового попереднього медичного огл¤ду, ≥ в подальшому до дос¤гненн¤ ними 21 року вони п≥дл¤гають щор≥чному обовТ¤зковому медичному огл¤ду.
Ќа кожному п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ маЇ вестис¤ спец≥альний обл≥к прац≥вник≥в, ¤к≥ не дос¤гли 18 рок≥в, ≥з зазначенн¤м дати њх народженн¤.

І 6. ѕ≥дстави припиненн¤ трудового договору
ѕрипиненн¤ трудового договору Ц це зак≥нченн¤ його д≥њ незалежно в≥д причин та п≥дстав. ƒотриманн¤ вимог законодавства у питанн¤х припиненн¤ трудового договору Ї важливою юридичною гарант≥Їю зд≥йсненн¤ громад¤нами њх конституц≥йного права на працю.
ѕерел≥к п≥дстав припиненн¤ трудового договору наведений у ст. 36 «пѕ. ƒо њх числа належать:
1) угода стор≥н (за угодою стор≥н може бути припинений трудовий догов≥р, ¤кий укладавс¤ ¤к на невизначений строк, так ≥ на визначений);
2) зак≥нченн¤ строку, кр≥м випадк≥в, коли трудов≥ в≥дносини фактично тривають ≥ жодна ≥з стор≥н не поставила вимогу про њх припиненн¤;
3) призов або вступ прац≥вника на в≥йськову службу, направленн¤ на альтернативну (нев≥йськову) службу;
4) п≥дстави, передбачен≥ контрактом;
5) набранн¤ законноњ сили вироком суду, ¤ким прац≥вника засуджено (кр≥м випадк≥в умовного засудженн¤ та в≥дстрочки, виконанн¤ вироку) до позбавленн¤ вол≥, виправних роб≥т не за м≥сцем основноњ роботи або ≥нше покаранн¤, ¤ке виключаЇ можлив≥сть продовженн¤ даноњ роботи;
6) переведенн¤ прац≥вника за його згодою на ≥нше п≥дприЇмство, в установу, орган≥зац≥ю або перех≥д на виборну посаду;
7) в≥дмова прац≥вника в≥д переведенн¤ на роботу в ≥ншу м≥сцев≥сть разом з п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю, а також в≥дмова в≥д продовженн¤ роботи у звТ¤зку з≥ зм≥ною ≥стотних умов прац≥;
8) роз≥рванн¤ трудового договору з ≥н≥ц≥ативи прац≥вника, з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу, або на вимогу профсп≥лкового чи ≥ншого уповноваженого на представництво трудовим колективом органу;
9) направленн¤ прац≥вника за постановою суду до л≥кувально-трудового проф≥лактор≥ю (Ћ“ѕ).

І 7. ѕор¤док припиненн¤ трудового договору з ≥н≥ц≥ативи прац≥вника
«аконодавством встановлен≥ правила роз≥рванн¤ безстрокового трудового договору з ≥н≥ц≥ативи прац≥вника та правила роз≥рванн¤ строкового договору з ≥н≥ц≥ативи прац≥вника. ѕрац≥вник, ¤кий уклав трудовий догов≥р на невизначений строк (безстроковий), маЇ право роз≥рвати трудовий догов≥р у будь-¤кий час, але потр≥бно попередити про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижн≥.
ѕри роз≥рванн≥ безстрокового трудового договору з поважних причин власник або уповноважений ним орган повинен це зробити в строк, про ¤кий просить прац≥вник. ѕоважними причинами, ¤к≥ повТ¤зан≥ з неможлив≥стю продовжувати роботу, можуть бути:
Ц перењзд на нове м≥сце проживанн¤;
Ц переведенн¤ чолов≥ка або дружини на роботу в ≥ншу м≥сцев≥сть;
Ц вступ до навчального закладу;
Ц неможлив≥сть проживанн¤ у певн≥й м≥сцевост≥, що п≥дтверджено медичним висновком;
Ц ваг≥тн≥сть;
Ц догл¤д за дитиною до дос¤гненн¤ нею чотирнадц¤тир≥чного в≥ку або дитиною-≥нвал≥дом;
Ц догл¤д за хворим членом с≥мТњ;
Ц вих≥д на пенс≥ю;
Ц прийн¤тт¤ на роботу за конкурсом та ≥нш≥ поважн≥ причини.
—трок, передбачений дл¤ попередженн¤ про зв≥льненн¤ за власним бажанн¤м, включаЇ ¤к робоч≥, так ≥ неробоч≥ дн≥ (вих≥дн≥, св¤та, час хвороби ≥ т. д.). —трок вираховуЇтьс¤ з наступного дн¤ п≥сл¤ подач≥ прац≥вником за¤ви на зв≥льненн¤.
ѕрац≥вник, попередивши адм≥н≥страц≥ю про роз≥рванн¤ трудового договору, укладеного на невизначений строк, маЇ право до зак≥нченн¤ строку попередженн¤ в≥д≥звати свою за¤ву, ≥ зв≥льненн¤ в такому випадку не проводитьс¤, ¤кщо т≥льки на його м≥сце не був запрошений ≥нший прац≥вник ≥ ¤кому зг≥дно з законом не може бути в≥дмовлено в укладанн≥ трудового договору (наприклад, особ≥, запрошен≥й на роботу в пор¤дку переведенн¤ з ≥ншого п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ за погодженн¤м м≥ж кер≥вниками п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й не може бути в≥дмовлено в укладанн≥ трудового договору).
Ќеобх≥дно мати на уваз≥, що зв≥льн¤тись за власним бажанн¤м може будь-¤кий прац≥вник незалежно в≥д його посади. «аборон¤Їтьс¤ лише зв≥льненн¤ за власним бажанн¤м ос≥б, ¤к≥ в≥дбувають строк виправних роб≥т без позбавленн¤ вол≥, без дозволу орган≥в, до компетенц≥њ ¤ких входить виконанн¤ цього виду покаранн¤.
ѕрац≥вник також маЇ право у визначений ним строк роз≥рвати трудовий догов≥р за власним бажанн¤м, ¤кщо власник або уповноважений ним орган не виконуЇ законодавство про охорону прац≥, умови колективного договору з цих питань.
ѕо-≥ншому вир≥шуЇтьс¤ питанн¤ про роз≥рванн¤ строкового трудового договору з ≥н≥ц≥ативи прац≥вника. “акий догов≥р п≥дл¤гаЇ роз≥рванню достроково на вимогу прац≥вника у випадках його хвороби або ≥нвал≥дност≥, ¤к≥ перешкоджають виконанню роботи за договором, порушенн¤ власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору, а також з ≥нших поважних причин, ¤к≥ повТ¤зан≥ з неможлив≥стю продовжувати роботу.

І 8. –оз≥рванн¤ трудового договору з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу
¬ласник або уповноважений ним орган мають право роз≥рвати трудовий догов≥р з≥ своЇњ ≥н≥ц≥ативи лише на п≥дставах, ¤к≥ безпосередньо передбачен≥ законодавством.
ќдн≥Їю з таких п≥дстав Ї зм≥на в орган≥зац≥њ виробництва й прац≥, в тому числ≥ л≥кв≥дац≥¤, реорган≥зац≥¤, банкрутство або перепроф≥люванн¤ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, скороченн¤ чисельност≥ або штату прац≥вник≥в. ѕро зв≥льненн¤ у звТ¤зку з≥ скороченн¤м чисельност≥ (штату) або реорган≥зац≥Їю чи л≥кв≥дац≥Їю п≥дприЇмства прац≥вники персонально попереджуютьс¤ не п≥зн≥ше, ¤к за два м≥с¤ц≥ п≥д розписку. ѕри цьому њм розТ¤снюЇтьс¤ про пор¤док подальшого працевлаштуванн¤, переп≥дготовку ≥ навчанн¤ новим профес≥¤м, спец≥альност¤м, д≥юч≥ п≥льги ≥ компенсац≥њ.
«в≥льненн¤ за ц≥Їю п≥дставою допускаЇтьс¤, ¤кщо неможливо перевести прац≥вника за його згодою на ≥ншу роботу.
ѕри зв≥льненн≥ прац≥вник≥в у звТ¤зку з≥ скороченн¤м чисельност≥ чи штату переважне право на залишенн¤ на робот≥ мають прац≥вники з б≥льш високою продуктивн≥стю прац≥ та квал≥ф≥кац≥Їю. «а умов однаковоњ продуктивност≥ прац≥ та квал≥ф≥кац≥њ враховуютьс¤ ≥нш≥ обставини (наприклад, особи Ц ≥нвал≥ди в≥йни, с≥мейн≥ мають переваги в залишенн≥ на робот≥).
ѕрац≥вники можуть бути зв≥льнен≥ у звТ¤зку з нев≥дпов≥дн≥стю займан≥й посад≥ або виконуван≥й робот≥ внасл≥док недостатньоњ квал≥ф≥кац≥њ або стану здоровТ¤, ¤к≥ перешкоджають продовженню ц≥Їњ роботи. «в≥льненн¤ за ц≥Їю п≥дставою допускаЇтьс¤, ¤кщо неможливо перевести прац≥вника за його згодою на ≥ншу роботу. «акон встановлюЇ ч≥тк≥ ознаки нев≥дпов≥дност≥ прац≥вника займан≥й посад≥ або виконуван≥й робот≥. Ќими Ї лише недостатн¤ квал≥ф≥кац≥¤ або стан здоровТ¤, ¤к≥ перешкоджають виконувати цю роботу. –оз≥рванн¤ трудового договору з такоњ п≥дстави не може бути застосоване щодо ос≥б, ¤к≥ не мають потр≥бного виробничого досв≥ду у звТ¤зку з незначним трудовим стажем.
Ќе може також провадитись зв≥льненн¤ за ц≥Їю п≥дставою ≥ з мотив≥в в≥дсутност≥ у прац≥вника, ¤кого зв≥льн¤ють, спец≥альноњ осв≥ти, ¤кщо вона не Ї зг≥дно ≥з законом обовТ¤зковою умовою при укладанн≥ трудового договору, а за д≥ловими рисами ≥ за досв≥дом роботи цей прац≥вник до њњ виконанн¤ придатний.
ѕрац≥вник може бути зв≥льнений за систематичне невиконанн¤ без поважних причин обовТ¤зк≥в, покладених на нього трудовим договором або правилами внутр≥шнього трудового розпор¤дку, ¤кщо до прац≥вника ран≥ше застосовувалис¤ заходи дисципл≥нарного чи громадського ст¤гненн¤.
ѕрац≥вники, ¤к≥ систематично порушують трудову дисципл≥ну, мають дисципл≥нарне чи громадське ст¤гненн¤ за порушенн¤ трудовоњ дисципл≥ни ≥ порушили њњ знову, вважаютьс¤ порушниками.
ѕри зв≥льненн≥ за такою п≥дставою враховуютьс¤ заходи дисципл≥нарного й громадського впливу. ƒо останн≥х належать ст¤гненн¤ за невиконанн¤ трудових обовТ¤зк≥в, ¤к≥ застосовуютьс¤ до прац≥вника трудовим колективом, громадськими орган≥зац≥¤ми зг≥дно з положенн¤ми ≥ статутами, ¤к≥ визначають њх д≥¤льн≥сть. Ѕерутьс¤ до уваги лише т≥ дисципл≥нарн≥ та громадськ≥ ст¤гненн¤, з дн¤ накладенн¤ ¤ких до виданн¤ наказу (розпор¤дженн¤) про зв≥льненн¤ пройшло не б≥льше одного року, ¤кщо вони не зн¤т≥ достроково. Ќе повинн≥ враховуватись застосован≥ до прац≥вника ≥нш≥ заходи, ¤к≥ в силу закону не належать до числа дисципл≥нарних чи громадських ст¤гнень (наприклад, позбавленн¤ прем≥њ, зм≥на часу черговоњ в≥дпустки та ≥н.).
—амост≥йною п≥дставою роз≥рванн¤ трудового договору Ї прогул. ѕрогулом вважаЇтьс¤ не¤вка на роботу без поважних причин прот¤гом усього робочого дн¤. ѕрогульниками також вважаютьс¤ прац≥вники, ¤к≥ були в≥дсутн≥ на робот≥ б≥льше трьох годин прот¤гом робочого дн¤ без поважних причин, до них застосовуютьс¤ т≥ ж м≥ри в≥дпов≥дальност≥, ¤к≥ встановлен≥ за прогул. ѕрогулом також вважаЇтьс¤ самов≥льний, без дозволу власника або уповноваженого ним органу, вих≥д прац≥вника в чергову в≥дпустку, самов≥льне використанн¤ дн≥в в≥дгулу.
ѕрац≥вник може бути зв≥льнений за невих≥д на роботу прот¤гом б≥льше чотирьох м≥с¤ц≥в п≥др¤д внасл≥док тимчасовоњ непрацездатност≥, не рахуючи в≥дпустки за ваг≥тн≥стю ≥ пологами, ¤кщо законодавством не встановлений тривал≥ший строк збереженн¤ м≥сц¤ роботи (посади) при певному захворюванн≥. ћожлив≥сть зв≥льненн¤ прац≥вника при невиход≥ на роботу з хвороби, що продовжуЇтьс¤ б≥льше чотирьох м≥с¤ц≥в, розгл¤даЇтьс¤ залежно в≥д виробничоњ необх≥дност≥ в такому зв≥льненн≥. ѕ≥дставою дл¤ зв≥льненн¤ може бути лише безперервна непрацездатн≥сть, ¤ка продовжуЇтьс¤ б≥льше чотирьох м≥с¤ц≥в. —кладанн¤ окремих строк≥в, прот¤гом ¤ких прац≥вник був тимчасово непрацездатним, не допускаЇтьс¤.
«а прац≥вниками, ¤к≥ захвор≥ли на туберкульоз, м≥сце роботи збер≥гаЇтьс¤ прот¤гом 12 м≥с¤ц≥в, а у випадку втрати працездатност≥ у звТ¤зку з трудовим кал≥цтвом або профес≥йним захворюванн¤м Ц до в≥дновленн¤ працездатност≥ чи встановленн¤ ≥нвал≥дност≥.
«аконом допускаЇтьс¤ зв≥льненн¤ прац≥вника у звТ¤зку з поновленн¤м на робот≥ прац≥вника, ¤кий ран≥ше виконував цю роботу. «в≥льненн¤ за такою п≥дставою вважаЇтьс¤ законним, ¤кщо неможливо перевести прац≥вника за його згодою на ≥ншу роботу. ” цьому випадку зв≥льненн¤ маЇ м≥сце, ¤кщо незаконно зв≥льнений прац≥вник був поновлений на попередн≥й робот≥ за р≥шенн¤м суду або вищесто¤щого, в пор¤дку п≥дпор¤дкованост≥, органу. ѕроте за ц≥Їю п≥дставою не можна зв≥льнити прац≥вника, ¤кщо на цю роботу претендуЇ виборний прац≥вник, строк повноважень ¤кого на виборн≥й робот≥ зак≥нчивс¤.
ѕ≥дставою зв≥льненн¤ прац≥вника Ї по¤ва його на робот≥ в нетверезому стан≥, в стан≥ наркотичного або токсичного спТ¤н≥нн¤. ƒл¤ зв≥льненн¤ за ц≥Їю п≥дставою достатньо, щоб прац≥вник зТ¤вивс¤ в нетверезому стан≥, в стан≥ наркотичного або токсичного спТ¤н≥нн¤ в м≥сц≥ виконанн¤ своњх трудових обовТ¤зк≥в у робочий час Ц на початку, в середин≥, в к≥нц≥ чи в будь-¤кий ≥нший час прот¤гом робочого дн¤.
ѕо¤ва на робот≥ в нетверезому стан≥, в стан≥ наркотичного або токсичного спТ¤н≥нн¤ повинна бути засв≥дчена висновком медичноњ установи чи п≥дтверджена ≥ншими доказами, наприклад, актом, складеним власником або уповноваженим ним органом з участю представник≥в громадських орган≥зац≥й, показами св≥дк≥в.
“акож п≥дставою дл¤ зв≥льненн¤ прац≥вника з роботи Ї вчиненн¤ за м≥сцем роботи розкраданн¤ (в тому числ≥ др≥бного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законноњ сили, чи постановою органу, до компетенц≥њ ¤кого входить накладенн¤ адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ або застосуванн¤ заход≥в громадського впливу.
Ќе допускаЇтьс¤ зв≥льненн¤ прац≥вника з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу в пер≥од його тимчасовоњ непрацездатност≥ (кр≥м невиходу на роботу прот¤гом б≥льше ¤к чотирьох м≥с¤ц≥в п≥др¤д внасл≥док тимчасовоњ непрацездатност≥), а також у пер≥од перебуванн¤ прац≥вника у в≥дпустц≥. јле потр≥бно запамТ¤тати, що це правило не поширюЇтьс¤ на випадок повноњ л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ.
р≥м зазначених п≥дстав, трудовий догов≥р з ≥н≥ц≥ативи власника або уповноваженого ним органу може бути роз≥рваний також у випадках:
1) одноразового грубого порушенн¤ трудових обовТ¤зк≥в кер≥вником п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, його заступниками, головним бухгалтером п≥дприЇмства, його заступниками, а також службовими особами митних орган≥в, державних податкових ≥нспекц≥й, ¤ким присвоЇно персональн≥ званн¤, ≥ службовими особами державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби та орган≥в державного контролю за ц≥нами;
2) винних д≥й прац≥вника, ¤кий безпосередньо обслуговуЇ грошов≥ або товарн≥ ц≥нност≥, ¤кщо ц≥ д≥њ дають п≥дстави дл¤ втрати дов≥ри до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;
3) вчиненн¤ прац≥вником, ¤кий виконуЇ виховн≥ функц≥њ, аморального проступку, не сум≥сного з продовженн¤м ц≥Їњ роботи.

І 9. –обочий час ≥ його види
–обочим часом вважаЇтьс¤ час, прот¤гом ¤кого прац≥вник повинен виконувати своњ трудов≥ обовТ¤зки зг≥дно з д≥ючим законодавством про працю, правилами внутр≥шнього трудового розпор¤дку ≥ колективним, трудовим договором.
«г≥дно з д≥ючим законодавством можна вид≥лити так≥ види робочого часу:
1) нормальна тривал≥сть робочого часу;
2) скорочений робочий час;
3) неповний робочий час;
4) нормований ≥ ненормований робочий час;
5) надурочний робочий час;
6) н≥чний робочий час.
«г≥дно з≥ ст. 50 одексу закон≥в про працю ”крањни нормальна тривал≥сть робочого часу прац≥вник≥в не може перевищувати 40 годин на тиждень. јле п≥дприЇмства й орган≥зац≥њ при укладанн≥ колективного договору можуть установлювати меншу норму тривалост≥ робочого часу, тобто менше 40 годин на тиждень.
—корочений робочий час установлюЇтьс¤ дл¤ окремих категор≥й прац≥вник≥в. ƒо них в≥днос¤тьс¤ неповнол≥тн≥ в≥ком в≥д 16 до 18 рок≥в, ¤ким установлена тривал≥сть робочого часу Ц 36 годин на тиждень, а дл¤ ос≥б в≥ком в≥д 15 до 16 рок≥в (учн≥ в≥ком в≥д 14 до 15 рок≥в, ¤к≥ працюють у пер≥од кан≥кул) Ц 24 години на тиждень.
“ривал≥сть робочого часу учн≥в, ¤к≥ працюють прот¤гом навчального року у в≥льний в≥д навчанн¤ час, не може перевищувати половину максимальноњ тривалост≥ робочого часу (24, 36 годин) дл¤ в≥дпов≥дного в≥ку.
—корочений робочий час установлюЇтьс¤ дл¤ прац≥вник≥в, зайн¤тих на роботах з шк≥дливими умовами прац≥, Ц 36 годин на тиждень.
р≥м того, законодавством установлюЇтьс¤ скорочена тривал≥сть робочого часу дл¤ окремих категор≥й прац≥вник≥в Ц вчител≥в, л≥кар≥в та ≥нших.
—корочена тривал≥сть робочого часу може встановлюватись за рахунок власних кошт≥в на п≥дприЇмствах ≥ орган≥зац≥¤х дл¤ ж≥нок, ¤к≥ мають д≥тей в≥ком до 14 рок≥в або дитину-≥нвал≥да.
«а угодою м≥ж прац≥вником ≥ власником або уповноваженим ним органом може встановлюватись ¤к при прийн¤тт≥ на роботу, так ≥ згодом неповний робочий день або неповний робочий тиждень. Ќа проханн¤ ваг≥тноњ ж≥нки, ж≥нки, ¤ка маЇ дитину в≥ком до 14 рок≥в або дитину-≥нвал≥да, в тому числ≥ таку, що знаходитьс¤ п≥д њњ оп≥кою, або зд≥йснюЇ догл¤д за хворим членом с≥мТњ в≥дпов≥дно до медичного висновку, власник або уповноважений ним орган зобовТ¤заний установлювати њй неповний робочий день або неповний робочий тиждень.
÷ей вид робочого часу в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д попереднього тим, що сторони сам≥ домовл¤ютьс¤ про час роботи, ¤кий не закр≥плений у законодавств≥, й оплата за працю проводитьс¤ пропорц≥йно в≥дпрацьованому часу або залежно в≥д вироб≥тку. ” цьому випадку робочий час менший, н≥ж передбачений законодавством дл¤ таких прац≥вник≥в. Ќеповний робочий час використовуЇтьс¤ дл¤ б≥льш повного використанн¤ прац≥ людей, ¤к≥ не можуть з р≥зних причин працювати весь робочий день. ÷≥ прац≥вники прир≥внюютьс¤ до прац≥вник≥в з нормальною тривал≥стю робочого часу в трудових правах.
“акож ≥снуЇ нормований робочий час Ц це коли ≥снуЇ певна норма вироб≥тку, ≥ ненормований робочий час, ¤кий встановлюЇтьс¤ дл¤ окремих категор≥й прац≥вник≥в, прац¤ ¤ких не завжди, у звТ¤зку ≥з специф≥кою ≥ характером њх роботи, вкладаЇтьс¤ в рамки нормального робочого дн¤. ÷ей вид робочого часу, ¤к правило, допускаЇ роботу понад нормальний робочий день ≥ тиждень, за що ц≥ прац≥вники користуютьс¤ додатковою в≥дпусткою. ѕроте законодавство допускаЇ випадки, коли за роботу в умовах ненормованого робочого дн¤ окремим прац≥вникам може проводитись доплата.
ќск≥льки ненормований робочий день Ї вин¤тком ≥з загальних правил регулюванн¤ робочого часу, то в≥н установлюЇтьс¤ дл¤ обмеженого кола прац≥вник≥в. ƒо таких прац≥вник≥в в≥днос¤тьс¤, ¤к правило, управл≥нський персонал, прац≥вники правоохоронних та ≥нших державних установ.
Ќадурочний робочий час Ц це робота, ¤ка виконуЇтьс¤ прац≥вниками понад нормальний робочий день ≥ тиждень, ¤кщо вона виконувалась за письмовим чи усним розпор¤дженн¤м власника або уповноваженого ним органу чи з його в≥дома.
“ак≥ роботи, ¤к правило, заборонен≥ законодавством. ¬ласник або уповноважений ним орган може застосовувати њх у вин¤ткових випадках, передбачених законодавством, ≥ лише з дозволу профкому. ѕерел≥к п≥дстав залученн¤ до надурочних роб≥т, установлених законодавством, Ї вичерпним (наприклад, п≥д час проведенн¤ роб≥т, необх≥дних дл¤ оборони крањни, дл¤ в≥дверненн¤ громадського або стих≥йного лиха, виробничоњ авар≥њ).
«агальна к≥льк≥сть надурочних роб≥т дл¤ кожного прац≥вника не може перевищувати чотирьох годин прот¤гом двох дн≥в п≥др¤д, 120 годин на р≥к. ¬ласник або уповноважений ним орган повинен вести обл≥к надурочних роб≥т кожного прац≥вника.
ѕевн≥ категор≥њ прац≥вник≥в не дозвол¤Їтьс¤ залучати до надурочних роб≥т. «окрема, до надурочних роб≥т заборон¤Їтьс¤ залучати ваг≥тних ж≥нок, ж≥нок, ¤к≥ мають д≥тей в≥ком до трьох рок≥в, неповнол≥тн≥х та ≥нших ос≥б.
∆≥нки, ¤к≥ мають д≥тей в≥д 3 до 14 рок≥в або дитину-≥нвал≥да, можуть залучатис¤ до надурочних роб≥т лише за њх згодою. ≤нвал≥ди можуть залучатис¤ до надурочних роб≥т також за њх згодою ≥ за умови, що це не суперечить медичним рекомендац≥¤м.
Ќ≥чним робочим часом вважаЇтьс¤ час з 22 години до 6 години ранку. ѕ≥д час роботи в н≥чний час встановлена тривал≥сть роботи скорочуЇтьс¤ на одну годину. ѕроте це правило не поширюЇтьс¤ на прац≥вника, дл¤ ¤кого вже передбачено скороченн¤ робочого часу.
“ривал≥сть н≥чноњ роботи прир≥внюЇтьс¤ до денноњ в тих випадках, коли це необх≥дно дл¤ умов виробництва, зокрема, у безперервних виробництвах, а також на зм≥нних роботах при 6-денному робочому тижн≥ з одним вих≥дним днем.
«г≥дно з законодавством до роботи в н≥чний час заборон¤Їтьс¤ залучати ваг≥тних ж≥нок ≥ ж≥нок, що мають д≥тей в≥ком до трьох рок≥в, неповнол≥тн≥х та де¤ких ≥нших ос≥б.

І 10. ѕон¤тт¤ ≥ види часу в≥дпочинку
„ас в≥дпочинку Ц це встановлений законодавством час, прот¤гом ¤кого прац≥вники зв≥льн¤ютьс¤ в≥д виконанн¤ своњх трудових обовТ¤зк≥в ≥ ¤кий вони можуть використовувати за своњм розсудом. “рудове законодавство ”крањни регулюЇ р≥зн≥ види часу в≥дпочинку дл¤ того, щоб прац≥вники змогли в≥дпочити ≥ в≥дновити своњ ф≥зичн≥ та душевн≥ сили дл¤ роботи.
«г≥дно ≥з законодавством основними видами часу в≥дпочинку Ї:
Ц перерви прот¤гом робочого дн¤;
Ц щоденний в≥дпочинок;
Ц щотижнев≥ дн≥ в≥дпочинку;
Ц св¤тков≥ та неробоч≥ дн≥;
Ц в≥дпустки.
«а загальними правилами прац≥вникам повинна надаватись перерва дл¤ в≥дпочинку та харчуванн¤ тривал≥стю не б≥льше двох годин (об≥дн¤ перерва). ÷ю перерву прац≥вники можуть використовувати за своњм розсудом ≥ нав≥ть за межами м≥сц¤ роботи. ќсновна перерва дл¤ в≥дпочинку й харчуванн¤ повинна надаватись, ¤к правило, через 4 години п≥сл¤ початку роботи. „ас початку й зак≥нченн¤ об≥дньоњ перерви встановлюЇтьс¤ правилами внутр≥шнього трудового розпор¤дку п≥дприЇмства. ÷≥ перерви в робочий час не включаютьс¤.
Ќа тих роботах, де за умовами виробництва перерву встановити неможливо, прац≥внику повинна надаватись ≥нша можлив≥сть дл¤ харчуванн¤ прот¤гом робочого дн¤.
—пец≥альними нормативними актами встановлен≥ дл¤ де¤ких категор≥й прац≥вник≥в додатков≥, визначеноњ тривалост≥ перерви дл¤ в≥дпочинку, ¤к≥ включаютьс¤ в робочий час ≥ в≥дпов≥дним чином оплачуютьс¤ (наприклад, перерви дл¤ об≥гр≥ванн¤ в холодний пер≥од часу, вантажникам).
ƒругий вид часу в≥дпочинку Ц це щоденний в≥дпочинок (в≥дпочинок м≥ж робочими дн¤ми), тобто пер≥од п≥сл¤ зак≥нченн¤ робочоњ зм≥ни ≥ до њњ початку на наступний робочий день. “ривал≥сть щоденного в≥дпочинку залежить в≥д тривалост≥ робочого дн¤ та режиму роботи. ¬≥н повинен бути не менший (в два рази), н≥ж тривал≥сть робочого часу в день чи зм≥ну.
“рет≥й вид часу в≥дпочинку Ц це щотижневий в≥дпочинок або вих≥дн≥ дн≥. ѕри пТ¤тиденному робочому тижн≥ прац≥вникам надаютьс¤ два вих≥дн≥ дн≥ на тиждень, при шестиденному робочому тижн≥ Ц один вих≥дний день.
“ривал≥сть щотижневого в≥дпочинку повинна бути не менша ¤к 42 години. «агальним вих≥дним днем Ї нед≥л¤. ƒругий вих≥дний день при пТ¤тиденному робочому тижн≥, ¤кщо в≥н не визначений законодавством, визначаЇтьс¤ граф≥ком роботи п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ та, ¤к правило, маЇ надаватис¤ п≥др¤д ≥з загальним вих≥дним днем.
Ќа п≥дприЇмствах, в орган≥зац≥¤х, де робота не може бути перервана в загальний вих≥дний день у звТ¤зку з необх≥дн≥стю обслуговуванн¤ (магазини, театри, музењ тощо), вих≥дн≥ дн≥ встановлюютьс¤ м≥сцевими –адами народних депутат≥в.
Ќа безперервно д≥ючих п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х, зупиненн¤ роботи ¤ких неможливе з виробничо-техн≥чних умов або через необх≥дн≥сть безперервного обслуговуванн¤ населенн¤, а також на вантажно-розвантажувальних роботах, повТ¤заних з роботою транспорту, вих≥дн≥ дн≥ надаютьс¤ в р≥зн≥ дн≥ тижн¤, почергово, зг≥дно з граф≥ком зм≥нност≥, що затверджений власником або уповноваженим ним органом, за погодженн¤м з профсп≥лковим ком≥тетом п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ.
«алученн¤ прац≥вник≥в до роботи у вих≥дн≥ дн≥ заборон¤Їтьс¤. “≥льки у вин¤ткових випадках, передбачених законодавством, ≥ т≥льки з дозволу профкому дозвол¤Їтьс¤ залучати до роботи у вих≥дн≥ дн≥ окремих прац≥вник≥в ≥ лише за письмовим наказом власника або уповноваженого ним органу.
„етвертий вид в≥дпочинку Ц св¤тков≥ ≥ неробоч≥ дн≥. ƒо них належать: 1 с≥чн¤ Ц Ќовий р≥к; 7 с≥чн¤ Ц –≥здво ’ристове; 8 березн¤ Цћ≥жнародний ж≥ночий день; 1-2 травн¤ Ц ƒень м≥жнародноњ сол≥дарност≥ труд¤щих; 9 травн¤ Ц ƒень ѕеремоги; 24 серпн¤ Ц ƒень Ќезалежност≥ ”крањни; 1 день (нед≥л¤) Ц ѕасха (¬еликдень); 1 день (нед≥л¤) Ц “р≥йц¤.
” випадку, коли св¤тковий або неробочий день зб≥гаЇтьс¤ з вих≥дним днем, вих≥дний день переноситьс¤ на наступний п≥сл¤ св¤ткового або неробочого.
” св¤тков≥ дн≥ допускаЇтьс¤ лише робота, зупиненн¤ ¤коњ неможливе з виробничо-техн≥чних умов, ¤к≥ викликан≥ необх≥дн≥стю обслуговуванн¤ населенн¤ (транспорт, звТ¤зок, л≥карн≥ ≥ т. д.), а також нев≥дкладн≥ ремонтн≥ та вантажно-розвантажувальн≥ роботи.
ѕТ¤тий вид часу в≥дпочинку Ц це щор≥чн≥ в≥дпустки. ўор≥чна в≥дпустка надаЇтьс¤ прац≥вникам з≥ збереженн¤м м≥сц¤ роботи (посади) ≥ середнього зароб≥тку.
ѕраво на в≥дпустку не залежить в≥д м≥сц¤ роботи (державне, колективне п≥дприЇмство), в≥д займаноњ посади чи строку трудового договору (безстроковий, строковий чи на час виконанн¤ певноњ роботи).
¬≥дпустки надаютьс¤ тривал≥стю не менше 24 календарних дн≥в. ѕор¤док вирахуванн¤ тривалост≥ щор≥чноњ в≥дпустки визначаЇтьс¤ законодавством. ¬ласник п≥дприЇмства може надавати в≥дпустки б≥льшоњ тривалост≥, н≥ж це визначено законом.
ƒл¤ окремих категор≥й прац≥вник≥в можуть встановлюватись в≥дпустки, тривал≥сть ¤ких б≥льша. «окрема, неповнол≥тн≥м щор≥чна в≥дпустка надаЇтьс¤ тривал≥стю 31 календарний день.
ƒе¤ким прац≥вникам можуть надаватис¤ додатков≥ в≥дпустки (наприклад, прац≥вникам, ¤к≥ зайн¤т≥ на роботах з≥ шк≥дливими умовами прац≥).
р≥м того, можуть бути надан≥ в≥дпустки за св≥й рахунок, тобто без збереженн¤ зароб≥тноњ плати за за¤вою прац≥вника.
¬с≥ в≥дпустки повинн≥, ¤к правило, використовуватись п≥др¤д або частинами, ¤кщо це можливо. ¬≥дпустку не можна зам≥н¤ти грошовою компенсац≥Їю, кр≥м випадк≥в, коли особа не використала њњ ≥ зв≥льн¤Їтьс¤.
¬≥дпустка за перший р≥к роботи надаЇтьс¤ прац≥вникам п≥сл¤ зак≥нченн¤ одного року безперервноњ роботи на цьому п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ. «а наступн≥ роки в≥дпустка надаЇтьс¤ прот¤гом року зг≥дно з чергов≥стю.
ƒл¤ зак≥нченн¤ дисертац≥йних роб≥т, написанн¤ п≥дручник≥в та в ≥нших випадках, передбачених законодавством, прац≥вникам надаЇтьс¤ творча в≥дпустка.

І 11. ќплата прац≥
ѕитанн¤ оплати прац≥ регулюЇтьс¤ одексом закон≥в про працю та «аконом ”крањни в≥д 24 березн¤ 1995 року Уѕро оплату прац≥Ф.
ќплата прац≥ Ц це будь-¤кий зароб≥ток, обчислений, ¤к правило, в грошовому вигл¤д≥, ¤кий за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачуЇ прац≥внику за виконану роботу.
ќплата роботи прац≥вник≥в визначаЇтьс¤ њх особистим трудовим внеском з урахуванн¤м к≥нцевих насл≥дк≥в роботи п≥дприЇмства й максимальними розм≥рами не обмежуЇтьс¤. «аборон¤Їтьс¤ будь-¤ке зниженн¤ розм≥р≥в оплати прац≥ залежно в≥д стат≥, в≥ку, раси, нац≥ональност≥, соц≥ального й майнового стану, належност≥ до громадських ≥ пол≥тичних орган≥зац≥й, ставленн¤ до рел≥г≥њ.
ƒержавою встановлюЇтьс¤ м≥н≥мальна зароб≥тна плата, нижче ¤коњ не може проводитис¤ оплата за фактично виконану прац≥вником роботу Ц вона не повинна бути нижче встановленого державою прожиткового м≥н≥муму.
‘орми, системи та розм≥ри оплати прац≥вник≥в установлюютьс¤ п≥дприЇмствами самост≥йно в колективному договор≥.
ќплата прац≥ складаЇтьс¤ з основноњ зароб≥тноњ плати та додатковоњ оплати прац≥. ќсновна зароб≥тна плата залежить в≥д результат≥в прац≥ та визначаЇтьс¤ тарифними ставками, в≥др¤дними розц≥нками, посадовими окладами, а також надбавками ≥ доплатами. р≥м цього, додаткова оплата прац≥ залежить в≥д результат≥в господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства та встановлюЇтьс¤ у вигл¤д≥ прем≥й, винагород, ≥нших заохочувальних виплат.
«ароб≥тна плата виплачуЇтьс¤ у грошових знаках, що мають об≥г на територ≥њ ”крањни. ћожлива оплата банк≥вськими чеками, а також часткова оплата натурою, ¤кщо це передбачено колективним договором.
«аконодавством встановлено п≥двищену оплату прац≥ прац≥вник≥в за умов в≥дхиленн¤ в≥д звичайних умов роботи.
–обота в н≥чний час оплачуЇтьс¤ у п≥двищеному розм≥р≥, що встановлюЇтьс¤ в колективному договор≥, але не нижче 20 в≥дсотк≥в тарифноњ ставки (окладу) за кожну годину роботи в н≥чний час.
–обота в св¤тков≥ та неробоч≥ дн≥ оплачуЇтьс¤ у подв≥йному розм≥р≥.
–обота в надурочний час (при погодинн≥й оплат≥) оплачуЇтьс¤ за перш≥ дв≥ години в полуторному розм≥р≥, а за наступн≥ години Ц у подв≥йному розм≥р≥. ѕри в≥др¤дн≥й оплат≥ (залежно в≥д виготовленоњ продукц≥њ) проводитьс¤ доплата в розм≥р≥, встановленому чинним законодавством.
Ќа важких роботах, на роботах з≥ шк≥дливими ≥ небезпечними умовами прац≥, на роботах з особливими природними, географ≥чними ≥ геолог≥чними умовами та умовами п≥двищеного ризику дл¤ здоровТ¤ встановлюЇтьс¤ п≥двищена оплата прац≥.
«ароб≥тна плата виплачуЇтьс¤ не р≥дше, ¤к кожн≥ п≥вм≥с¤ц¤. јле дл¤ окремих категор≥й прац≥вник≥в законодавством можуть бути встановлен≥ ≥нш≥ строки виплати зароб≥тноњ плати.

І 12. ќсобливост≥ прац≥ молод≥ та ж≥нок
ќсобливост≥ правового регулюванн¤ прац≥ ж≥нок в≥дображен≥ в окрем≥й глав≥ одексу закон≥в про працю. ¬они м≥ст¤ть п≥двищен≥ гарант≥њ при прийом≥ на роботу та зв≥льненн≥ ваг≥тних ж≥нок ≥ ж≥нок, що мають неповнол≥тн≥х д≥тей, заборону прац≥ ж≥нок на важких ≥ шк≥дливих дл¤ здоровТ¤ роботах, додатков≥ п≥льги.
«аборон¤Їтьс¤ застосовувати працю ж≥нок на важких роботах ≥ на роботах з≥ шк≥дливими умовами прац≥, а також на п≥дземних роботах. «аборон¤Їтьс¤ залученн¤ ж≥нок до п≥дн¤тт¤ й перем≥щенн¤ речей, маса ¤ких перевищуЇ встановлен≥ дл¤ них граничн≥ норми.
Ќе допускаЇтьс¤ залученн¤ до роб≥т у н≥чний час, до надурочних роб≥т ≥ роб≥т у вих≥дн≥ дн≥ та направленн¤ у в≥др¤дженн¤ ваг≥тних ж≥нок ≥ ж≥нок, ¤к≥ мають д≥тей в≥ком до трьох рок≥в.
∆≥нки, ¤к≥ мають д≥тей в≥ком в≥д 3 до 14 рок≥в, не можуть залучатис¤ до надурочних роб≥т або направл¤тис¤ у в≥др¤дженн¤ без њх згоди.
р≥м того, ваг≥тн≥ ж≥нки, ж≥нки, ¤к≥ мають д≥тей в≥ком до 3 рок≥в, зг≥дно з медичною дов≥дкою перевод¤тьс¤ на легшу роботу ≥з збереженн¤м середньоњ зароб≥тноњ плати за попередн≥м м≥сцем роботи, ¤кщо нова робота нижче оплачуЇтьс¤.
«аконодавством установлено, що заборон¤Їтьс¤ в≥дмовл¤ти ваг≥тним ж≥нкам ≥ ж≥нкам, ¤к≥ мають д≥тей, у прийн¤тт≥ на роботу ≥з вищевказаних мотив≥в.
ƒл¤ неповнол≥тн≥х законодавством установлен≥ також певн≥ п≥льги:
1) не допускаЇтьс¤ прийн¤тт¤ на роботу ос≥б, молодших 16 рок≥в (кр≥м окремих вин¤тк≥в);
2) на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х ведетьс¤ спец≥альний обл≥к неповнол≥тн≥х;
3) прийом на роботу неповнол≥тн≥х зд≥йснюЇтьс¤ т≥льки п≥сл¤ њх медичного огл¤ду;
4) заборон¤Їтьс¤ залучати неповнол≥тн≥х до п≥дн≥манн¤ ≥ перем≥щенн¤ речей, маса ¤ких перевищуЇ встановлен≥ граничн≥ норми, а також до н≥чних, надурочних роб≥т, роб≥т у вих≥дн≥ дн≥;
5) дл¤ неповнол≥тн≥х установлюЇтьс¤ скорочений робочий день, а оплата прац≥ проводитьс¤ ¤к за повний робочий день;
6) неповнол≥тн≥м щор≥чн≥ в≥дпустки надаютьс¤ в л≥тн≥й час, а за њх бажанн¤м Ц в ≥нший час.
ўор≥чн≥ в≥дпустки прац≥вникам в≥ком до 18 рок≥в повноњ тривалост≥ у перший р≥к роботи надаютьс¤ за њх за¤вою до настанн¤ шестим≥с¤чного терм≥ну безперервноњ роботи на даному п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ.

І 13. ƒисципл≥нарна в≥дпов≥дальн≥сть прац≥вник≥в
“рудова дисципл≥на на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х забезпечуЇтьс¤ створенн¤м необх≥дних орган≥зац≥йних та економ≥чних умов дл¤ нормальноњ високопродуктивноњ роботи, св≥домим ставленн¤м до прац≥, методами переконанн¤, вихованн¤, а також заохоченн¤ за сумл≥нну працю.
” трудових колективах створюЇтьс¤ обстановка нетерпимост≥ до порушень трудовоњ дисципл≥ни. ўодо окремих прац≥вник≥в, ¤к≥ порушують трудову дисципл≥ну, в необх≥дних випадках застосовуютьс¤ заходи дисципл≥нарного та громадського впливу.
¬ласник або уповноважений ним орган повинен правильно орган≥зувати роботу прац≥вник≥в, створити умови дл¤ зростанн¤ продуктивност≥ прац≥, забезпечувати трудову й виробничу дисципл≥ну, неухильно дотримуватись законодавства про працю ≥ правил охорони прац≥.
ѕорушенн¤м трудовоњ дисципл≥ни вважаЇтьс¤ протиправне, неналежне виконанн¤ прац≥вником трудових обовТ¤зк≥в. «а невиконанн¤ чи неналежне виконанн¤ прац≥вником покладених на нього трудових обовТ¤зк≥в на нього може накладатись дисципл≥нарне ст¤гненн¤.
ƒисципл≥нарне ст¤гненн¤ Ц це передбачена законом м≥ра примусу, що застосовуЇтьс¤ певним органом до прац≥вника, ¤кий порушив трудову дисципл≥ну.
«г≥дно з одексом закон≥в про працю за порушенн¤ трудовоњ дисципл≥ни до прац≥вника можуть бути застосован≥ так≥ ст¤гненн¤:
1) догана;
2) зв≥льненн¤.
«аконодавством, статутами та положенн¤ми про дисципл≥ну можуть бути передбачен≥ дл¤ окремих прац≥вник≥в й ≥нш≥ дисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤ (наприклад, сувора догана).
ƒисципл≥нарн≥ ст¤гненн¤ застосовуютьс¤ органом, ¤кому надано право прийн¤тт¤ на роботу такого прац≥вника, або вищесто¤щим органом.
ƒисципл≥нарне ст¤гненн¤ застосовуЇтьс¤ власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за ви¤вленн¤м проступку, але не п≥зн≥ше одного м≥с¤ц¤ з дн¤ його ви¤вленн¤ ≥ не п≥зн≥ше 6 м≥с¤ц≥в з дн¤ вчиненн¤.
ƒнем ви¤вленн¤ проступку, з ¤кого в≥драховуЇтьс¤ м≥с¤чний строк дл¤ накладанн¤ ст¤гненн¤, вважаЇтьс¤ день, коли особ≥, ¤к≥й по робот≥ п≥дпор¤дкований прац≥вник, стало в≥домо про порушенн¤ дисципл≥ни, незалежно в≥д того, чи над≥лений в≥н правом накладанн¤ дисципл≥нарних ст¤гнень.
«а один ≥ той же дисципл≥нарний проступок може бути накладено лише одне дисципл≥нарне ст¤гненн¤. ѕеред тим, ¤к накласти дисципл≥нарне ст¤гненн¤, власник або уповноважений ним орган повинен вз¤ти в≥д порушника трудовоњ дисципл≥ни письмове по¤сненн¤. якщо прац≥вник в≥дмовл¤Їтьс¤ в≥д по¤снень, то власник або уповноважений ним орган це ф≥ксуЇ у в≥дпов≥дному акт≥ та самост≥йно вивчаЇ умови дисципл≥нарного проступку.
ѕри обранн≥ виду ст¤гненн¤ власник або уповноважений ним орган повинен врахувати ступ≥нь т¤жкост≥ вчиненого проступку, запод≥¤ну ним шкоду ≥ попередню роботу прац≥вника.
Ќакладанн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ оформл¤Їтьс¤ наказом чи розпор¤дженн¤м власника або уповноваженого ним органу ≥ пов≥домл¤Їтьс¤ прац≥внику п≥д розписку. якщо прац≥вник в≥дмовл¤Їтьс¤ п≥дписувати, складаЇтьс¤ акт про в≥дмову.
Ќакладанн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ прац≥вник може оскаржити до суду або ком≥с≥њ з трудових спор≥в.
якщо прот¤гом року з дн¤ накладенн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ до прац≥вника не буде застосовано нового дисципл≥нарного ст¤гненн¤, то в≥н вважаЇтьс¤ таким, що не мав дисципл≥нарного ст¤гненн¤. якщо прац≥вник не допустив нового порушенн¤ трудовоњ дисципл≥ни та ви¤вив себе ¤к сумл≥нний прац≥вник, то ст¤гненн¤ може бути зн¤те до зак≥нченн¤ одного року.
ѕрот¤гом строку д≥њ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ заходи заохоченн¤ до прац≥вник≥в не застосовуютьс¤.
¬ласник або уповноважений ним орган маЇ право зам≥сть накладанн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤ передати питанн¤ про порушенн¤ трудовоњ дисципл≥ни на розгл¤д трудового колективу або його органу.

І 14. ћатер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть прац≥вник≥в
ћатер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть виражаЇтьс¤ в обовТ¤зку прац≥вника в≥дпов≥дати за шкоду, запод≥¤ну п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ.
ћатер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть накладаЇтьс¤, коли ≥снують так≥ умови:
1) на¤вн≥сть пр¤моњ д≥йсноњ шкоди Ц втрат, викраденн¤, знищенн¤, пошкодженн¤ майна, що викликало необх≥дн≥сть зробити витрати на в≥дновленн¤ чи придбанн¤ майна;
2) протиправна повед≥нка особи Ц це невиконанн¤ чи неналежне виконанн¤ прац≥вником його трудових обовТ¤зк≥в;
3) причинний звТ¤зок м≥ж протиправною д≥Їю та запод≥¤ною шкодою;
4) вина прац≥вника в запод≥¤н≥й шкод≥.
“рудове законодавство встановлюЇ два види матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ прац≥вник≥в:
1) обмежена матер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть;
2) повна матер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть.
ќбмежена в≥дпов≥дальн≥сть включаЇ в себе обовТ¤зок прац≥вника в≥дшкодувати збитки в межах середнього м≥с¤чного зароб≥тку. ÷¤ в≥дпов≥дальн≥сть наступаЇ у вс≥х випадках, кр≥м тих, коли законодавством передбачена повна матер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть.
ѕовна матер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть Ц це обовТ¤зок прац≥вника в≥дшкодувати шкоду в повному обс¤з≥.
«г≥дно з законодавством повна матер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть наступаЇ в таких випадках, коли:
1) м≥ж прац≥вником ≥ п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю укладено письмовий догов≥р про вз¤тт¤ на себе повноњ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥, ≥ в≥дпов≥дно прац≥вником, ¤кий незм≥г забезпечити ц≥л≥сн≥сть майна та ≥нших ц≥нностей, переданих йому дл¤ збер≥ганн¤;
2) майно та ≥нш≥ ц≥нност≥ були одержан≥ прац≥вником п≥д зв≥т за разовою дов≥рен≥стю або за ≥ншими разовими документами;
3) шкоди завдано д≥¤ми прац≥вник≥в, ¤к≥ мають ознаки д≥¤нь, що пересл≥дуютьс¤ у крим≥нальному пор¤дку;
4) шкоди завдано прац≥вником, ¤кий був у нетверезому стан≥:
5) шкоди завдано не при виконанн≥ трудових обовТ¤зк≥в;
6) службова особа винна у незаконному зв≥льненн≥ або переведенн≥ прац≥вника на ≥ншу роботу;
7) шкоди завдано нестачею, навмисним знищенн¤м або навмисним псуванн¤м матер≥ал≥в, нап≥вфабрикат≥в, вироб≥в, при њх виготовленн≥, а також ≥нструмент≥в, вим≥рювальних прилад≥в, спец≥ального од¤гу та ≥нших предмет≥в, виданих п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю прац≥вников≥ у користуванн¤.
ѕокритт¤ шкоди прац≥вниками проводитьс¤ за розпор¤дженн¤м власника або уповноваженого ним органу або за р≥шенн¤м суду.

І 15. –озгл¤д трудових спор≥в
“рудов≥ спори Ц це розб≥жност≥ (конфл≥ктна ситуац≥¤), що виникають м≥ж прац≥вником ≥ власником або уповноваженим ним органом.
“рудов≥ спори можуть виникати, зокрема, з приводу зв≥льненн¤ з роботи, переводу на ≥ншу роботу, накладанн¤ дисципл≥нарного ст¤гненн¤, в≥дшкодуванн¤ п≥дприЇмству матер≥альноњ шкоди ≥ т. д.
ќрганами, ¤к≥ розгл¤дають трудов≥ спори, Ї:
1) ком≥с≥њ з трудових спор≥в ( “—);
2) районн≥ (м≥ськ≥ суди).
якщо розб≥жност≥, що виникли на п≥дприЇмств≥, установ≥, орган≥зац≥њ, неможливо врегулювати за сп≥льною згодою, то подаЇтьс¤ за¤ва до орган≥в, ¤к≥ можуть розгл¤дати трудов≥ спори.
ом≥с≥¤ з трудових спор≥в обираЇтьс¤ загальними зборами (конференц≥Їю) трудового колективу п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ з чисельн≥стю працюючих не менше 15 чолов≥к. ѕор¤док обранн¤, чисельний склад ≥ строк повноважень ком≥с≥њ визначаютьс¤ загальними зборами трудового колективу п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ. ѕри цьому к≥льк≥сть прац≥вник≥в п≥дприЇмства у склад≥ ком≥с≥њ з розгл¤ду трудових спор≥в повинна бути не меншою за половину њњ складу.
«а р≥шенн¤м загальних збор≥в трудового колективу п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ можуть бути створен≥ ком≥с≥њ з трудових спор≥в у цехах та ≥нших аналог≥чних п≥дрозд≥лах. “— маЇ свою печатку встановленого зразка.¬она Ї обовТ¤зковим первинним органом у розгл¤д≥ вс≥х трудових спор≥в, що виникають на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х, за вин¤тком таких, ¤к≥ зазначен≥ у законодавств≥ (наприклад, т≥, що розгл¤даютьс¤ безпосередньо у суд≥).
ѕрац≥вник може звернутис¤ до “— у трим≥с¤чний строк з дн¤, коли в≥н д≥знавс¤ або повинен був д≥знатис¤ про порушенн¤ свого права. якщо цей строк пропущено з важливих причин, “— може його поновити. ”с≥ за¤ви, що надход¤ть до “—, п≥дл¤гають обовТ¤зков≥й реЇстрац≥њ.
“— розгл¤даЇ трудов≥ спори у дес¤тиденний строк з дн¤ поданн¤ за¤ви прац≥вником. —пори розгл¤даютьс¤ у присутност≥ прац≥вника, ¤кий подав за¤ву, представника власника або уповноваженого ним органу. –озгл¤д спору при в≥дсутност≥ прац≥вника допускаЇтьс¤ лише за його письмов≥ згоди. «а бажанн¤м прац≥вника п≥д час розгл¤ду спору в≥д його ≥мен≥ може виступати представник профсп≥лкового органу або ( за вибором прац≥вника) ≥нша особа, у тому числ≥ й адвокат.
«ас≥данн¤ “— вважаЇтьс¤ правом≥рним, ¤кщо на ньому присутн≥ не менше двох третин обраних до њњ складу член≥в. Ќа зас≥данн≥ “— ведетьс¤ протокол, ¤кий п≥дписуЇтьс¤ головою або його заступником ≥ секретарем.
« кожного спору “— ухвалюЇ р≥шенн¤ б≥льш≥стю голос≥в њњ член≥в, присутн≥х на зас≥данн≥. оп≥¤ р≥шенн¤ у триденний строк вручаЇтьс¤ прац≥вников≥ та власнику або уповноваженому ним органу.
якщо прац≥вник ≥ власник або уповноважений ним орган не зг≥дн≥ з р≥шенн¤м “—, то вони можуть оскаржити його до суду в дес¤тиденний строк з дн¤ врученн¤ њм вит¤гу з протоколу зас≥данн¤ ком≥с≥њ чи його коп≥њ.
–≥шенн¤ “— п≥дл¤гаЇ виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк п≥сл¤ зак≥нченн¤ дес¤ти дн≥в, передбачених на його оскарженн¤ (до суду). ” випадку невиконанн¤ власником або уповноваженим ним органом р≥шенн¤ “— у встановлений строк, прац≥вников≥ видаЇтьс¤ ком≥с≥Їю з трудових спор≥в посв≥дченн¤, що маЇ силу виконавчого листа, на п≥дстав≥ ¤кого судовий виконавець виконуЇ р≥шенн¤ “— у примусовому пор¤дку.
ƒругою ≥нстанц≥Їю з розгл¤ду трудових спор≥в Ї районн≥ (м≥ськ≥) суди, ¤к≥ розгл¤дають спори за за¤вою прац≥вника чи власника або уповноваженого ним органу, коли вони не зг≥дн≥ з р≥шенн¤м “—, а також прокуратура, ¤кщо вона вважаЇ, що р≥шенн¤ “— суперечить д≥ючому законодавству.
р≥м того, безпосередньо в районних (м≥ських) судах розгл¤даютьс¤ трудов≥ спори за за¤вами:
1) прац≥вник≥в п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, де “— не обираютьс¤;
2) прац≥вник≥в про поновленн¤ на робот≥ незалежно в≥д п≥дстав припиненн¤ трудового договору, зм≥ну дати ≥ формулюванн¤ причини зв≥льненн¤, про оплату за час вимушеного прогулу або виконанн¤ нижчеоплачуваноњ роботи;
3) кер≥вника п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ, його заступника, кер≥вних прац≥вник≥в, ¤к≥ обираютьс¤, затверджуютьс¤ чи призначаютьс¤ на посади органами державноњ влади й управл≥нн¤, а також громадськими орган≥зац≥¤ми та ≥ншими обТЇднанн¤ми громад¤н з питань зв≥льненн¤, зм≥ни дати ≥ формулюванн¤ причин зв≥льненн¤, переведенн¤ на ≥ншу роботу, оплати за час вимушеного прогулу та накладанн¤ дисципл≥нарних ст¤гнень;
4) власника або уповноваженого ним органу про в≥дшкодуванн¤ прац≥вниками матер≥альноњ шкоди, запод≥¤ноњ п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ;
5) прац≥вник≥в з питань застосуванн¤ законодавства про працю та ≥нше.

І 16. ¬иди пенс≥й в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Уѕро пенс≥йне забезпеченн¤Ф в≥д 05.11.91
÷ей «акон в≥дпов≥дно до онституц≥њ гарантуЇ вс≥м непрацездатним громад¤нам ”крањни право на матер≥альне забезпеченн¤ за рахунок сусп≥льних фонд≥в споживанн¤ шл¤хом наданн¤ трудових ≥ соц≥альних пенс≥й.
≤ноземн≥ громад¤ни та особи без громад¤нства, ¤к≥ проживають в ”крањн≥, мають право на пенс≥ю нар≥вн≥ з громад¤нами ”крањни на умовах, передбачених законодавством або м≥ждержавними угодами.
¬иплата пенс≥й зд≥йснюЇтьс¤ з ѕенс≥йного фонду ”крањни, ¤кий формуЇтьс¤ ≥з вклад≥в працюючих громад¤н, установ ≥ п≥дприЇмств. Ќа¤вн≥сть цього фонду Ї гарант≥Їю дл¤ матер≥ального забезпеченн¤ вс≥х непрацюючих громад¤н ”крањни за рахунок сусп≥льства.
«г≥дно ≥з законодавством розр≥зн¤ють два види пенс≥й:
1) трудов≥ пенс≥њ;
2) соц≥альн≥ пенс≥њ.
ѕраво на трудову пенс≥ю мають особи, ¤к≥ працювали на п≥дприЇмствах, в установах, орган≥зац≥¤х незалежно в≥д форм власност≥, особи, ¤к≥ займалис¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, члени творчих сп≥лок, ≥нш≥ особи, ¤к≥ сплачували внески до ѕенс≥йного фонду ”крањни.
ѕраво на соц≥альну пенс≥ю мають ус≥ непрацююч≥ громад¤ни ”крањни.
ќсобам, ¤к≥ мають одночасно право на р≥зн≥ державн≥ пенс≥њ, призначаЇтьс¤ одна за њх вибором, за вин¤тком пенс≥й ≥нвал≥дам внасл≥док пораненн¤, контуз≥њ або кал≥цтва, що њх вони д≥стали п≥д час захисту Ѕатьк≥вщини чи при виконанн≥ ≥нших обовТ¤зк≥в в≥йськовоњ служби.
–озр≥зн¤ють певн≥ види трудових пенс≥й:
а) за в≥ком (право на цю пенс≥ю мають чолов≥ки п≥сл¤ дос¤гненн¤ ними в≥ку 60 рок≥в ≥ стажу роботи 25 рок≥в; ж≥нки в≥ком 55 рок≥в ≥ стажу роботи 20 рок≥в);
б) з ≥нвал≥дност≥ (призначаютьс¤ у раз≥ настанн¤ ≥нвал≥дност≥, що спричинила повну або часткову втрату здоровТ¤, внасл≥док трудового кал≥цтва, профес≥йного захворюванн¤);
в) у раз≥ втрати годувальника (право на цю пенс≥ю мають особи в раз≥ втрати годувальника, ¤к≥ були на його утриманн≥);
г) за вислугу рок≥в (призначаютьс¤ окремим категор≥¤м громад¤н, зайн¤тим на роботах, виконанн¤ ¤ких призводить до втрати профес≥йноњ працездатност≥ або придатност≥ до настанн¤ в≥ку, що даЇ право на пенс≥ю за в≥ком (наприклад, прац≥вники ав≥ац≥њ, осв≥ти);
д) наукова пенс≥¤ (призначаЇтьс¤ науковим прац≥вникам).
—оц≥альн≥ пенс≥њ призначаютьс¤ ≥ виплачуютьс¤ непрацюючим громад¤нам, кр≥м ≥нвал≥д≥в з дитинства, при в≥дсутност≥ права на трудову пенс≥ю.
—оц≥альн≥ пенс≥њ призначаютьс¤ ≥ виплачуютьс¤ таким особам:
а) ≥нвал≥дам ≤, II, III груп, а також ≥нвал≥дам з дитинства;
б) особам, ¤к≥ дос¤гли в≥ку: чолов≥ки Ц 60 рок≥в, ж≥нки Ц 55 рок≥в;
в) д≥т¤м Ц у раз≥ втрати годувальника;
г) д≥т¤м-≥нвал≥дам в≥ком до 16 рок≥в.
”с≥ пенс≥њ призначаютьс¤ ≥ виплачуютьс¤ районними (м≥ськими) в≥дд≥лами соц≥ального забезпеченн¤.

<< попередн¤ зм≥ст наступна >>