–озд≥л VII ‘≤ЌјЌ—ќ¬≈ ѕ

–озд≥л VII ‘≤ЌјЌ—ќ¬≈ ѕ–ј¬ќ

І 1. Ѕюджетна система ”крањни
–оль ≥ значенн¤ державного бюджету вимагають сувороњ регламентац≥њ в≥дносин у галуз≥ бюджету. ”крањна маЇ св≥й власний державний бюджет.
ѕон¤тт¤ УбюджетФ у л≥тератур≥ та практиц≥ вживаЇтьс¤ ¤к економ≥чна та юридична категор≥¤. ≈коном≥чну категор≥ю бюджету можна розгл¤дати ¤к: матер≥альне ≥ сусп≥льне пон¤тт¤. « одного боку, бюджет Ц це централ≥зований фонд кошт≥в. « ≥ншого боку, бюджет Ц система економ≥чних в≥дносин, зумовлених обТЇктивно ≥снуючим законом вартост≥, товарно-грошовими в≥дносинами. Ѕюджет Ц це завжди план, ¤кий повТ¤заний з ≥ншими планами, що ≥снують в держав≥. р≥м того, це основний ф≥нансовий план утворенн¤ централ≥зованого фонду кошт≥в, ¤кий Ї найважлив≥шим засобом розпод≥лу ≥ перерозпод≥лу грошових кошт≥в м≥ж виробничою ≥ невиробничою сферами. ¬≥н також Ї засобом контролю за процесами надходженн¤ ≥ використанн¤ кошт≥в, тобто Ї формою орган≥зац≥њ руху кошт≥в.
ѕон¤тт¤ бюджету даЇ «акон ”крањни У ѕро бюджетну систему ”крањниФ, ¤кий був прийн¤тий у 1991 роц≥. ¬≥дпов≥дно до даного закону бюджет Ц це план утворенн¤ ≥ використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в дл¤ забезпеченн¤ функц≥й, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ органами державноњ влади ”крањни, јвтономноњ –еспубл≥ки рим та м≥сцевими радами народних депутат≥в.
р≥м пон¤тт¤ бюджету, вказаний вище «акон визначаЇ бюджетний устр≥й та його принципи, бюджетний процес, бюджетний р≥к, види доход≥в ≥ видатк≥в бюджет≥в тощо.
ƒержавний бюджет затверджуЇтьс¤ вищим органом законодавчоњ влади, а м≥сцевий Ц –адою народних депутат≥в. ќтже, ¤к правова категор≥¤ бюджет Ц це «акон ”крањни.
¬ ”крањн≥ створена конституц≥йна основа функц≥онуванн¤ системи, ¤ка включаЇ ƒержавний бюджет, бюджет јвтономноњ –еспубл≥ки рим; м≥сцев≥ бюджети. ћ≥сцев≥ бюджети, у свою чергу, включають обласн≥, м≥ськ≥, районн≥, районн≥ в м≥стах, с≥льськ≥ та селищн≥ бюджети. Ѕюджет јвтономноњ –еспубл≥ки рим обТЇднуЇ республ≥канський бюджет та бюджет район≥в ≥ м≥ст республ≥канського п≥дпор¤дкуванн¤ риму. ќтже, сукупн≥сть бюджет≥в, що зг≥дно з чинним законодавством ≥снують на територ≥њ ”крањни, складаЇ њњ бюджетну систему.
¬≥дпов≥дно до ст. 95 онституц≥њ ”крањни бюджетна система ”крањни будуЇтьс¤ на засадах справедливого ≥ неупередженого розпод≥лу сусп≥льного багатства м≥ж громад¤нами ≥ територ≥альними громадами.
”с≥ бюджети, що вход¤ть до бюджетноњ системи ”крањни, будуютьс¤ на певних принципах:
Ц принцип Їдност≥ означаЇ, що ≥снуЇ Їдиний рахунок доход≥в ≥ витрат кожноњ ланки бюджетноњ системи, ¤кий забезпечуЇтьс¤ Їдиною правовою базою, Їдн≥стю форм бюджетноњ документац≥њ, Їдн≥стю грошовоњ системи ≥ т. д.;
Ц принцип повноти означаЇ, що в бюджет≥ в≥дображен≥ вс≥ доходи ≥ витрати;
Ц принцип достов≥рност≥ Ц це формуванн¤ бюджету на науково обгрунтованих ≥ реальних показниках;
Ц принцип гласност≥, обовТ¤зковост≥ обговоренн¤ бюджет≥в на в≥дкритих зас≥данн¤х в≥дпов≥дних –ад народних депутат≥в повТ¤заний ≥з обовТ¤зковим обнародуванн¤м р≥шень про вс≥ види бюджет≥в дл¤ ознайомленн¤ з ними;
Ц принцип самост≥йност≥ забезпечуЇтьс¤ на¤вн≥стю власних доходних джерел ≥ правом визначенн¤ напр¤м≥в њх використанн¤ в≥дпов≥дно до законодавства.
ƒержава прагне до збалансованост≥ бюджету ”крањни, тобто витрати повинн≥ покриватис¤ доходами.
—укупн≥сть принцип≥в, на ¤ких будуЇтьс¤ орган≥зац≥¤ бюджет≥в, представл¤Ї собою бюджетний устр≥й.

І 2. Ѕюджетний процес в ”крањн≥
ќдержанн¤ державою доход≥в, њх розпод≥л м≥ж ланками бюджетноњ системи ≥ використанн¤ не в≥дбуваЇтьс¤ автоматично. ƒержава ч≥тко розмежовуЇ пор¤док складанн¤, розгл¤ду, затвердженн¤ ≥ виконанн¤ бюджету. ѕроцедура або пор¤док складанн¤, розгл¤ду, затвердженн¤ ≥ виконанн¤ бюджету ретельно регламентуЇтьс¤ правовими нормами: «аконом ”крањни Уѕро бюджетну систему ”крањниФ, ѕравилами складанн¤ ≥ виконанн¤ бюджет≥в, затвердженими у пор¤дку, встановленому аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в.
«г≥дно з чинним законодавством ”крањни бюджетний процес складаЇтьс¤ з наступних стад≥й (етап≥в):
Ц складанн¤ ≥ розгл¤д проекту бюджету;
Ц затвердженн¤ ≥ виконанн¤ бюджету;
Ц складанн¤, розгл¤д ≥ затвердженн¤ зв≥ту про виконанн¤ бюджету.
ожна стад≥¤ (етап) зд≥йснюЇтьс¤ визначеними законодавством органами ≥ завершуЇтьс¤ прийн¤тт¤м правового акта. ÷≥ стад≥њ повторюютьс¤ щор≥чно.
¬≥дпов≥дно до ст. 96 онституц≥њ ƒержавний бюджет ”крањни затверджуЇтьс¤ щор≥чно ¬ерховною –адою ”крањни на пер≥од з 1 с≥чн¤ до 31 грудн¤, а за особливих обставин Ц на ≥нший пер≥од. ќднак з початку складанн¤ проекту бюджету до затвердженн¤ зв≥ту про виконанн¤ затвердженого ¬ерховною –адою ”крањни бюджету проходить майже 2 роки.
ѕерша стад≥¤ Ц складанн¤ ≥ розгл¤д проекту бюджету. ѕроцес його розробки починаЇтьс¤ заздалег≥дь до його затвердженн¤. ом≥тети ¬ерховноњ –ади розробл¤ють своњ пропозиц≥њ щодо проекту бюджету на наступний р≥к ≥ надсилають њх до ком≥тету з питань бюджету не п≥зн≥ше 20 травн¤ поточного року.
ом≥тет з питань бюджету розробл¤Ї проект постанови про основн≥ напр¤ми бюджетноњ пол≥тики на наступний р≥к (бюджетну резолюц≥ю), виносить њњ на розгл¤д ¬ерховноњ –ади не п≥зн≥ше 15 червн¤ поточного року. ÷¤ резолюц≥¤ Ї ор≥Їнтиром дл¤ ”р¤ду при розробц≥ проекту бюджету ≥ дл¤ ¬ерховноњ –ади при розгл¤д≥ цього проекту.
¬ерховна –ада приймаЇ ѕостанову про основн≥ напр¤ми бюджетноњ пол≥тики не п≥зн≥ше 1 липн¤.
—кладанн¤ проекту ƒержавного бюджету орган≥зовуЇ аб≥нет ћ≥н≥стр≥в. ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в складаЇ попередн≥й проект зведеного бюджету ”крањни ≥ доводить в≥дпов≥дн≥ показники до м≥н≥стерств, в≥домств, ≥нших орган≥в державноњ виконавчоњ влади. ”с≥ органи державноњ виконавчоњ влади у двотижневий строк розгл¤дають доведен≥ до них показники щодо проекту зведеного бюджету та подають ћ≥н≥стерству ф≥нанс≥в своњ пропозиц≥њ. ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в розгл¤даЇ зазначен≥ пропозиц≥њ ≥ готуЇ проект ƒержавного бюджету. ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни допов≥даЇ про проект бюджету на зас≥данн≥ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в. ¬ажливо п≥дкреслити роль ѕремТЇр-м≥н≥стра ”крањни, ¤кий Їдиний маЇ право представл¤ти ≥ захищати проект ƒержавного бюджету перед ¬ерховною –адою.
—тад≥¤ розгл¤ду проекту бюджету продовжуЇтьс¤ у ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни. ѕор¤док розгл¤ду встановлений –егламентом ¬ерховноњ –ади ”крањни.
¬≥дпов≥дно до конституц≥йноњ норми аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни зобовТ¤заний не п≥зн≥ше 15 вересн¤ кожного року подавати до ¬ерховноњ –ади проект «акону про ƒержавний бюджет на наступний р≥к. ÷е зумовлено необх≥дн≥стю дати можлив≥сть народним депутатам ”крањни, ком≥тетам ¬ерховноњ –ади роз≥братис¤, проанал≥зувати ≥ внести в≥дпов≥дн≥ пропозиц≥њ.
Ќаступна стад≥¤ Ц це затвердженн¤ ≥ виконанн¤ бюджету. якщо п≥д час постатейного голосуванн¤ до проекту бюджету не було внесено ≥стотних зм≥н, «акон про ƒержавний бюджет приймаЇтьс¤ у ц≥лому. ѕоки ¬ерховна –ада не проголосуЇ за «акон про ƒержавний бюджет в ц≥лому, ƒержавного бюджету ще немаЇ, Ї т≥льки проект. «атверджуЇ бюджет ¬ерховна –ада ”крањни.
¬иконанн¤ бюджету Ї основною стад≥Їю бюджетного процесу. ¬иконати бюджет означаЇ забезпечити повне ≥ своЇчасне надходженн¤ вс≥х передбачених у бюджет≥ доход≥в ≥ спр¤мувати кошти на ф≥нансуванн¤ видатк≥в, включених до бюджету. ¬иконанн¤ ƒержавного бюджету орган≥зовуЇ аб≥нет ћ≥н≥стр≥в через ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в, м≥н≥стерства, в≥домства, ≥нш≥ органи виконавчоњ влади, –аду ћ≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, виконавч≥ органи м≥сцевих –ад народних депутат≥в.
“рет¤ стад≥¤ бюджетного процесу Ц це складанн¤, розгл¤д ≥ затвердженн¤ зв≥ту про виконанн¤ бюджету.
¬≥дпов≥дно до чинного законодавства зв≥т про виконанн¤ ƒержавного бюджету ”крањни за минулий р≥к подаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни у письмовому вигл¤д≥. ¬ерховна –ада доручаЇ зробити компетентну експертизу поданого зв≥ту ком≥тету з питань бюджету. Ќа найближчому зас≥данн≥, але не ран≥ше н≥ж через 10 дн≥в, ¬ерховна –ада заслуховуЇ допов≥дь аб≥нету ћ≥н≥стр≥в про виконанн¤ ƒержавного бюджету.
ѕрот¤гом 2-х тижн≥в п≥сл¤ заслуховуванн¤ у парламент≥ допов≥д≥ ”р¤ду ком≥тети повинн≥ розгл¤нути поданий ур¤дом зв≥т про виконанн¤ ƒержавного бюджету ≥ дати в≥дпов≥дн≥ висновки. «в≥т про виконанн¤ ƒержавного бюджету розгл¤даЇтьс¤ на зас≥данн≥ ¬ерховноњ –ади не п≥зн≥ше 1 травн¤.
«а п≥дсумками обговоренн¤ висновк≥в ком≥тет≥в народн≥ депутати ”крањни приймають постанову про виконанн¤ ƒержавного бюджету. ¬≥дпов≥дно до онституц≥њ ”крањни затвердженн¤ зв≥ту про виконанн¤ ƒержавного бюджету ”крањни маЇ велику юридичну вагу. ѕостанова щодо затвердженн¤ зв≥ту про виконанн¤ бюджету, ¤к ≥ сам зв≥т, оприлюднюЇтьс¤, тобто доводитьс¤ до загального в≥дома (ст. 97 онституц≥њ ”крањни).

І 3. ‘≥нансова д≥¤льн≥сть держави та органи, що њњ зд≥йснюють
ƒл¤ розум≥нн¤ природи й особливостей ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ держави необх≥дно мати у¤вленн¤ про ф≥нанси.
ѕон¤тт¤ ф≥нанс≥в походить в≥д французького finance. ÷е сукупн≥сть вс≥х грошових кошт≥в, що знаход¤тьс¤ у розпор¤дженн≥ держави, п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, а також пор¤док њх формуванн¤ розпод≥лу ≥ використанн¤.
як ¤вище ф≥нанси виникають з по¤вою держави ≥ грошей. ƒл¤ виконанн¤ своњх завдань та функц≥й держава передбачаЇ на¤вн≥сть державних ф≥нанс≥в. ¬они под≥л¤ютьс¤ на централ≥зован≥ (поступають у розпор¤дженн¤ держави й утворюють централ≥зован≥ грошов≥ фонди) ≥ децентрал≥зован≥ (поступають у розпор¤дженн¤ п≥дприЇмств ≥ утворюють децентрал≥зован≥ фонди грошових кошт≥в).
” держав≥ до початку планового ф≥нансового року потр≥бно ви¤вл¤ти вс≥ можлив≥ джерела доход≥в ≥ правильно встановлювати напр¤ми витрачанн¤ кошт≥в. ÷им займаютьс¤ в≥дпов≥дн≥ органи, ¤к≥ починають планувати доходи ≥ видатки на плановий р≥к. ќтже, вони займаютьс¤ ф≥нансовою д≥¤льн≥стю.
‘≥нансова д≥¤льн≥сть держави Ц це д≥¤льн≥сть в≥дпов≥дних державних орган≥в щодо утворенн¤, розпод≥лу ≥ використанн¤ централ≥зованих ≥ децентрал≥зованих фонд≥в грошових кошт≥в, що забезпечують виконанн¤ функц≥й держави.
‘≥нансова д≥¤льн≥сть повТ¤зана з акумул¤ц≥Їю доход≥в ≥ проведенн¤м необх≥дних витрат, Ї обовТ¤зково плановою та зд≥йснюЇтьс¤ у правов≥й форм≥.
ћетою ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ Ї в≥дпов≥дн≥сть доход≥в видаткам, а також забезпеченн¤ законност≥ збиранн¤, розпод≥лу ≥ використанн¤ грошових фонд≥в кошт≥в.
ѕрактично вс≥ державн≥ органи займаютьс¤ ф≥нансовою д≥¤льн≥стю. ѕроте њњ масштаби та м≥ра њх участ≥ в н≥й неоднаков≥.
ƒо орган≥в, що зд≥йснюють ф≥нансову д≥¤льн≥сть в ”крањн≥, належать:
Ц ¬ерховна –ада ”крањни;
Ц ѕрезидент ”крањни;
Ц аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни;
Ц ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни;
Ц ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим;
Ц ќргани м≥сцевого самовр¤дуванн¤;
Ц ƒержавне казначейство ”крањни;
Ц –ахункова палата ”крањни;
Ц ќргани державноњ податковоњ служби ”крањни.
—тратег≥чне, загальне кер≥вництво й управл≥нн¤ державними ф≥нансами забезпечують ¬ерховна –ада ”крањни, ѕрезидент ”крањни, аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
ѕовноваженн¤ ¬ерховноњ –ади ”крањни у сфер≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ визначен≥ статтею 85 онституц≥њ ”крањни: затвердженн¤ ƒержавного бюджету ”крањни та внесенн¤ зм≥н до нього; контроль за виконанн¤м ƒержавного бюджету ”крањни, прийн¤тт¤ р≥шень про наданн¤ ”крањною позик та економ≥чноњ допомоги ≥ноземним державам та м≥жнародним орган≥зац≥¤м, а також про одержанн¤ ”крањною в≥д ≥ноземних держав, банк≥в, м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й позик, непередбачених ƒержавним бюджетом; зд≥йсненн¤ контролю за њх використанн¤м. р≥м цього, виключно закони, ¤к≥ приймаЇ ¬ерховна –ада ”крањни, встановлюють ƒержавний бюджет ≥ бюджетну систему (це сукупн≥сть ус≥х бюджет≥в), систему оподаткуванн¤ (сукупн≥сть податк≥в ≥ збор≥в, форми ≥ методи њх побудови), засади створенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ ф≥нансового, грошового, кредитного та ≥нвестиц≥йного ринк≥в тощо.
ѕрезидент ”крањни зг≥дно з≥ ст. 102, 106 онституц≥њ ”крањни зд≥йснюЇ кер≥вництво ф≥нансовою д≥¤льн≥стю ¤к глава держави, призначаЇ ћ≥н≥стра ф≥нанс≥в ”крањни; п≥дписуЇ закони, прийн¤т≥ ¬ерховною –адою ”крањни, може скасувати акти аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни та акти аб≥нету ћ≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим ≥ над≥лений правом вето щодо прийн¤тих ¬ерховною –адою закон≥в.
ѕовноваженн¤ аб≥нету ћ≥н≥стр≥в у сфер≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ держави, визначеними статтею116 онституц≥њ ”крањни: забезпеченн¤ проведенн¤ ф≥нансовоњ, ц≥новоњ, ≥нвестиц≥йноњ, податковоњ пол≥тики, розробка проекту «акону Уѕро ƒержавний бюджет ”крањниФ; забезпеченн¤ виконанн¤ затвердженого ¬ерховною –адою ”крањни ƒержавного бюджету ”крањни; поданн¤ ¬ерховною –адою зв≥ту про виконанн¤ бюджету.
ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни зг≥дно з пунктами 1, 4 ѕоложенн¤ про ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в ”крањни забезпечуЇ реал≥зац≥ю державноњ ф≥нансовоњ пол≥тики ≥ зд≥йснюЇ кер≥вництво у сфер≥ державних ф≥нанс≥в; орган≥зовуЇ роботу щодо п≥дготовки ≥ складанн¤ ƒержавного бюджету; бере участь у розробц≥ прогнозних показник≥в економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку ”крањни на поточний пер≥од та перспективу; розробл¤Ї проект ƒержавного бюджету ”крањни; удосконалюЇ методи складанн¤ бюджету, пор¤д з бюджетним ф≥нансуванн¤м зд≥йснюЇ методичне кер≥вництво у ц≥й сфер≥; у межах своЇњ компетенц≥њ виконуЇ ƒержавний бюджет ”крањни, складаЇ зв≥т про виконанн¤ ƒержавного бюджету ”крањни тощо.
ћ≥н≥стерство ф≥нанс≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим складаЇ проект республ≥канського бюджету, розгл¤даЇ зв≥т про його виконанн¤, контролюЇ роботу ≥ стан ф≥нанс≥в державних п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, що розташован≥ на п≥дв≥домч≥й територ≥њ, зд≥йснюЇ ≥нш≥ функц≥њ, передбачен≥ чинним законодавством.
ћ≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ зг≥дно з≥ статтею 119 онституц≥њ ”крањни забезпечують виконанн¤ онституц≥њ та закон≥в ”крањни, акт≥в ѕрезидента ”крањни, аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ≥нших орган≥в виконавчоњ влади; орган≥зовують п≥дготовку та виконанн¤ в≥дпов≥дних обласних ≥ рег≥ональних бюджет≥в; подають зв≥ти про виконанн¤ в≥дпов≥дних бюджет≥в ≥ програм, взаЇмод≥ють з органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤, забезпечують виконанн¤ державних ≥ рег≥ональних програм соц≥ально-економ≥чного розвитку.
ѕовноваженн¤ орган≥в м≥сцевого самовр¤дуванн¤ у сфер≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ визначен≥ «аконом ”крањни У ѕро м≥сцеве самовр¤дуванн¤ У. “ак, наприклад, вони мають право самост≥йно розробл¤ти, затверджувати ≥ повинн≥ виконувати в≥дпов≥дн≥ м≥сцев≥ бюджети с≥л, селищ, м≥ст, район≥в у м≥стах тощо. ƒержавне казначейство ”крањни орган≥зовуЇ виконанн¤ ƒержавного бюджету ”крањни та зд≥йснюЇ контроль за його виконанн¤м, зд≥йснюЇ управл≥нн¤ коштами ƒержавного бюджету ”крањни, ф≥нансуЇ видатки ƒержавного бюджету ”крањни; веде обл≥к виконанн¤ та складаЇ зв≥т про стан виконанн¤ ƒержавного бюджету; управл¤Ї державним ≥ внутр≥шн≥м, ≥ зовн≥шн≥м боргом; контролюЇ надходженн¤ ≥ витрачанн¤ кошт≥в державних позабюджетних фонд≥в.
–ахункова палата ”крањни в≥дпов≥дно до «акону ”крањни У ѕро –ахункову палату ”крањни У орган≥зовуЇ ≥ зд≥йснюЇ контроль за своЇчасним ≥ повноц≥нним виконанн¤м прибутковоњ та видатковоњ частини ƒержавного бюджету державними установами, фондами, за утворенн¤м ≥ погашенн¤м внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього державного боргу, законн≥стю наданн¤ позик, економ≥чною допомогою ≥ноземним державам, м≥жнародним орган≥зац≥¤м ≥ одержанн¤м кредит≥в в≥д ≥ноземних держав, м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й ≥ позик, ¤к≥ не передбачаютьс¤ ƒержавним бюджетом, маЇ право зд≥йснювати ф≥нансов≥ перев≥рки, рев≥з≥њ у вс≥х органах держави тощо.
¬≥дпов≥дн≥ повноваженн¤ у сфер≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ мають органи державноњ податковоњ служби. ÷≥ повноваженн¤ визначаЇ «акон ”крањни Уѕро державну податкову службуФ.

І 4. ѕон¤тт¤ ф≥нансового права
¬ основу под≥лу права будь-¤коњ держави на окрем≥ галуз≥ покладено матер≥альний зм≥ст сусп≥льних в≥дносин, що регулюютьс¤ нормами цих галузей, тобто предмет правового регулюванн¤. ‘≥нансово-правов≥ норми регулюють ф≥нансов≥ в≥дносини, ¤к≥ мають грошовий характер. ” ф≥нансових в≥дносинах ≥нтереси держави представл¤ють органи, над≥лен≥ нею владЦними повноваженн¤ми. ≤ншою стороною у ф≥нансових в≥дносинах виступають органи держави, господарськ≥ орган≥зац≥њ р≥зних форм власност≥, громадськ≥ орган≥зац≥њ, обТЇднанн¤ громад¤н, окрем≥ громад¤ни, на ¤ких покладен≥ обовТ¤зки щодо внесенн¤ платеж≥в держав≥ або ц≥льовому використанню асигнувань, що в≥дпускаютьс¤ з фонд≥в кошт≥в. Ќе вс≥ грошов≥ в≥дносини, в ¤ких беруть участь органи держави з владними повноваженн¤ми, Ї ф≥нансовими, бо грошовий характер мають в≥дносини, що регулюютьс¤ й ≥ншими нормами права Ц цив≥льного (наприклад, куп≥вл¤-продаж, позика), адм≥н≥стративного (штраф за порушенн¤ правил дорожнього руху). ќтже, ще одн≥Їю особлив≥стю ф≥нансових в≥дносин Ї те, що це в≥дносини з приводу утворенн¤, розпод≥лу, використанн¤ фонд≥в кошт≥в ¤к централ≥зованих, тобто тих, ¤к≥ надход¤ть у розпор¤дженн¤ держави ¤к субТЇкта влади, так ≥ децентрал≥зованих, тобто утворених в ус≥х галуз¤х народного господарства з метою забезпеченн¤ виконанн¤ завдань ≥ функц≥й держави.
ƒодатковою ознакою галуз≥ права Ї метод правового регулюванн¤, тобто сукупн≥сть засоб≥в правового впливу держави на повед≥нку учасник≥в тих чи ≥нших правов≥дносин. ” ф≥нансовому прав≥ застосовуЇтьс¤ метод владних припис≥в, бо сторони д≥ють лише так, ¤к приписуЇ держава.
‘≥нансове право регулюЇ в≥дносини, що виникають при встановленн≥ бюджетноњ системи, розпод≥л≥ доход≥в та видатк≥в м≥ж њњ ланками, складанн≥, розгл¤д≥, затвердженн≥ й виконанн≥ бюджету та зв≥ту про його виконанн¤; справл¤нн¤ податк≥в та ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в з п≥дприЇмств, орган≥зац≥й та населенн¤; ф≥нансуванн≥ та кредитуванн≥; державному страхуванн≥, державних позиках та орган≥зац≥њ ощадноњ справи; регулюванн≥ грошовоњ системи, розрахунках та валютних операц≥¤х.
« викладеного вище можна зробити висновок, що ф≥нансове право Ц це сукупн≥сть правових норм, ¤к≥ регулюють в≥дносини в галуз≥ утворенн¤, розпод≥лу й використанн¤ централ≥зованих ≥ децентрал≥зованих фонд≥в кошт≥в з метою забезпеченн¤ виконанн¤ завдань ≥ функц≥й держави.
‘≥нансове право Ї самост≥йною галуззю права. ¬оно т≥сно повТ¤зане з ус≥ма галуз¤ми правовоњ системи. як галузь права, ф≥нансове право под≥л¤Їтьс¤ на окрем≥ правов≥ ≥нститути Ц бюджетне право; податкове право; норми, що закр≥плюють державн≥ видатки; ем≥с≥йне право; кредитно-розрахунков≥ норми; валютне законодавство; норми, що регламентують ф≥нансовий контроль тощо.

І 5. ѕон¤тт¤ податкового права та загальна характеристика податкового законодавства
” систем≥ ф≥нансових важел≥в держави ¤к елемент≥в ф≥нансового механ≥зму важливе м≥сце займають податки. ѕодатки Ї найб≥льш важливим ≥ впливовим ≥нструментом регулюванн¤ економ≥чних в≥дносин. «г≥дно з≥ статтею 67 онституц≥њ ”крањни кожен зобовТ¤заний сплачувати податки ≥ збори в пор¤дку ≥ розм≥рах, установлених законом. ѕодаток Ц це вид обовТ¤зкового платежу, ¤кий справл¤Їтьс¤ до бюджет≥в з юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б у пор¤дку й на умовах, визначених законодавством ”крањни. ѕодаток маЇ р¤д особливостей, ¤к≥ визначають його сутн≥сть:
Ц регулюЇтьс¤ актом вищоњ юридичноњ сили;
Ц ≥ндив≥дуальна безоплатн≥сть виражаЇтьс¤ в односторонньому рус≥ кошт≥в в≥д платника до держави;
Ц маЇ безумовний характер, тобто його сплата не повТ¤зана з будь-¤кими умовами про зустр≥чн≥ д≥њ з боку держави;
Ц нец≥льовий характер;
Ц обовТ¤зковий характер.
р≥м податк≥в, ¤к≥ Ї основним джерелом доход≥в бюджет≥в, до державних доход≥в в≥днос¤тьс¤ збори та ≥нш≥ обовТ¤зков≥ платеж≥. —укупн≥сть податк≥в, збор≥в, ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в до бюджет≥в ≥ внеск≥в до ƒержавних ц≥льових фонд≥в, що справл¤ютьс¤ на територ≥њ ”крањни у визначеному законом пор¤дку, становить систему оподаткуванн¤.
ƒл¤ того, щоб мати повну у¤ву про сукупн≥сть ¤вищ ≥ процес≥в, ¤к≥ мають м≥сце у сфер≥ оподаткуванн¤, необх≥дно звернутис¤ до податковоњ системи. ” податков≥й систем≥ знаход¤ть в≥дображенн¤ так≥ елементи оподаткуванн¤, ¤к принципи, форми й методи побудови податк≥в, збор≥в та ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в; процесуальн≥ в≥дносини з њх встановленн¤, зм≥ни або в≥дм≥ни; заходи, спр¤мован≥ на забезпеченн¤ њх сплати, контроль та в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ податкового законодавства, а також визначенн¤ кола субТЇкт≥в, що беруть участь у цих в≥дносинах.
ќбТЇднанн¤ податк≥в у систему передбачаЇ можлив≥сть њх класиф≥кац≥њ за р≥зними п≥дставами. “ак, залежно в≥д платника податки под≥л¤ють на податки з юридичних ос≥б, податки з ф≥зичних ос≥б та зм≥шан≥ податки, тобто так≥, що справл¤ютьс¤ з юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б. «алежно в≥д форми обкладанн¤ податки под≥л¤ютьс¤ на пр¤м≥ (справл¤ютьс¤ в процес≥ виробництва й акумул¤ц≥њ матер≥альних благ, визначаютьс¤ розм≥ром обТЇкта оподаткуванн¤, включаютьс¤ в ц≥ну товару ≥ сплачуютьс¤ виробником або власником) та непр¤м≥ (справл¤ютьс¤ п≥д час витрачанн¤ матер≥альних благ, визначаютьс¤ розм≥ром споживанн¤, ≥ включаютьс¤ до ц≥ни товару у вигл¤д≥ надбавки та сплачуютьс¤ споживачем).“акож податки под≥л¤ютьс¤ на загальнодержавн≥ (встановлюютьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни ≥ справл¤ютьс¤ на вс≥й територ≥њ ”крањни) та м≥сцев≥ (встановлюютьс¤ органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤, зараховуютьс¤ до в≥дпов≥дних м≥сцевих бюджет≥в).
ѕравов≥ норми, ¤кими закр≥плюютьс¤ принципи побудови податковоњ системи, права, обовТ¤зки та в≥дпов≥дальн≥сть учасник≥в податкових правов≥дносин, види платеж≥в тощо, складають п≥дгалузь ф≥нансового права Ц податкове право.
‘ормуванн¤ податковоњ системи ”крањни зд≥йснюЇтьс¤ з великими проблемами, тому що вона формуЇтьс¤ в складний пер≥од переходу в≥д адм≥н≥стративно-командноњ економ≥ки до економ≥ки ринкового типу. „асто податкова система ”крањни повторюЇ зм≥ни рос≥йського законодавства.
Ќа сьогодн≥ д≥¤льн≥сть у сфер≥ оподаткуванн¤ регулюЇтьс¤ значною к≥льк≥стю нормативних акт≥в. Ћише з грудн¤ 1990 по вересень 1995 року в ”крањн≥ було прийн¤то понад 116 нормативних акт≥в, до ¤ких було внесено безл≥ч зм≥н ≥ доповнень. ƒо останнього часу не було ч≥ткоњ концепц≥њ побудови системи оподаткуванн¤. “ак, «акон ”крањни Уѕро систему оподаткуванн¤ зм≥нювавс¤ трич≥, а «акон ”крањни Уѕро державну податкову службуФ Ц чотири рази, що св≥дчить про нестаб≥льн≥сть податковоњ системи, ¤ка маЇ багато недол≥к≥в ≥ суперечностей.
ƒаючи характеристику податкового законодавства, хот≥лос¤ б звернути особливу увагу на так≥ «акони ”крањни: Уѕро систему оподаткуванн¤Ф, Уѕро державну податкову службу в ”крањн≥Ф, Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ, ¤к≥ визначають правову основу податковоњ системи.
” даних нормативних актах визначен≥ й закр≥плен≥ принципи побудови системи оподаткуванн¤, даЇтьс¤ перел≥к обТЇкт≥в оподаткуванн¤ ≥ вид≥в податк≥в, встановлен≥ розм≥ри ставок податк≥в, визначен≥ права, обовТ¤зки й в≥дпов≥дальн≥сть платник≥в податк≥в та посадових ос≥б державних податкових ≥нспекц≥й, ¤к≥ зд≥йснюють контроль за дотриманн¤м податкового законодавства та ≥нше.
«акон ”крањни Уѕро систему оподаткуванн¤Ф Ї найб≥льш фундаментальним у сфер≥ регулюванн¤ оподаткуванн¤, ¤кий визначаЇ методолог≥чн≥ основи податковоњ системи, механ≥зм використанн¤ податкових важел≥в. ¬≥н складаЇтьс¤ з 3-х розд≥л≥в. ѕерший розд≥л У«агальн≥ положенн¤Ф Ї найважлив≥шим розд≥лом, оск≥льки в≥н м≥стить основний перел≥к податкових ≥нструмент≥в, ¤к≥ конкретизуютьс¤ в б≥льш вузьких нормативних актах. «окрема, даний розд≥л визначаЇ пон¤тт¤ податку ≥ збору, системи оподаткуванн¤, визначаЇ платник≥в податк≥в ≥ збор≥в, њх права, обовТ¤зки, обл≥к та в≥дпов≥дальн≥сть, обТЇкти оподаткуванн¤ та ≥нше.
ƒругий розд≥л даного закону м≥стить перел≥к податк≥в ≥ збор≥в, пор¤док њх зарахуванн¤ до бюджет≥в ≥ державних ц≥льових фонд≥в. “ут визначаютьс¤ норми, ¤к≥ регулюють види податк≥в ≥ збор≥в та њх закр≥пленн¤ за в≥дпов≥дними р≥вн¤ми бюджет≥в.
«акон Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ з≥ зм≥нами й доповненн¤ми в≥д 22.05.97 даЇ визначенн¤ основних терм≥н≥в, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ в даному закон≥, визначаЇ платник≥в податк≥в, обТЇкт оподаткуванн¤, ставки податку та пор¤док нарахуванн¤ ≥ сплати податку, встановлюЇ пор¤док перенесенн¤ балансових збитк≥в на наступн≥ податков≥ пер≥оди та оподаткуванн¤ операц≥й особливого виду. “акож закон визначаЇ в≥дпов≥дальн≥сть платник≥в податку за правильн≥сть нарахуванн¤, своЇчасн≥сть сплати податку та дотриманн¤ податкового законодавства та ≥нше.
«акон Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дпри-ЇмствФ Ц один з перших концептуальних, жорстких нормативних акт≥в, розроблений на чисто економ≥чн≥й основ≥. “ут вперше були реал≥зован≥ принципи стаб≥льност≥ податкового законодавства.
«акон Уѕро державну податкову службу в ”крањн≥Ф, ¤кий був прийн¤тий 24 грудн¤ 1993 року, визначаЇ статус державноњ податковоњ служби в ”крањн≥, њњ функц≥њ та правов≥ основи д≥¤льност≥. ќсновними завданн¤ми орган≥в державноњ податковоњ служби Ї зд≥йсненн¤ контролю за додержанн¤м податкового законодавства, правильн≥стю обчисленн¤, повнотою ≥ своЇчасн≥стю сплати до бюджет≥в та державних ц≥льових фонд≥в податк≥в, збор≥в, а також ≥нших неподаткових доход≥в, установлених законодавством, внесенн¤ у встановленому пор¤дку пропозиц≥й щодо вдосконаленн¤ податкового законодавства; прийн¤тт¤ у випадках, передбачених законом, нормативно-правових акт≥в ≥ методичних рекомендац≥й з питань оподаткуванн¤; розТ¤сненн¤ законодавства з питань оподаткуванн¤ серед платник≥в податк≥в тощо. “акож даний закон визначаЇ функц≥њ державних податкових ≥нспекц≥й р≥зних р≥вн≥в, њх права, обовТ¤зки та в≥дпов≥дальн≥сть.
ќстанн≥м часом в украњнськ≥й науков≥й л≥тератур≥, а також у пер≥одичних виданн¤х обгрунтовуЇтьс¤ проблема ѕодаткового одексу. « його прийн¤тт¤м повТ¤зують велик≥ над≥њ на покращанн¤ податкового законодавства. «вичайно, на сьогодн≥шн≥й день досить складно провести кодиф≥кац≥ю податкового законодавства, тому що йде лише становленн¤ податковоњ системи, кр≥м цього, податкове законодавство не стаб≥льне, до нього часто внос¤тьс¤ зм≥ни та доповненн¤.
ѕотр≥бно спростити податкове законодавство, зробити його доступним ≥ зрозум≥лим.
ѕодатковий кодекс буде актом, ¤кий повинен у найб≥льш повному вигл¤д≥ регламентувати основн≥ ≥нститути податкових в≥дносин ≥ врегулювати податкову компетенц≥ю ≥ функц≥њ державних орган≥в р≥зного р≥вн¤, процесуальн≥ д≥њ, податков≥ зобовТ¤занн¤. ¬≥н повинен ч≥тко визначати субТЇкт≥в податкових правов≥дносин, њх права й обовТ¤зки, обТЇкти оподаткуванн¤, ставки, п≥льги, строки сплати податк≥в, а також закр≥пити пор¤док забезпеченн¤ ефективного контролю за дотриманн¤м податкового законодавства.
одекс повинен бути покликаний розвивати основн≥ положенн¤ онституц≥њ ”крањни щодо побудови бюджетноњ системи, зокрема, що стосуЇтьс¤ справедливого ≥ неупередженого розпод≥лу сусп≥льного багатства м≥ж громад¤нами ≥ територ≥альними громадами, збалансованост≥ бюджету.

<< попередн¤ зм≥ст наступна >>