–озд≥л V —≤ћ≈…Ќ≈ ѕ–ј¬ќ
І 1. одекс про шлюб та с≥мТю ”крањни
одекс про шлюб та с≥мТю ”крањни, ¤кий був прийн¤тий у 1969 роц≥ ≥ вступив у д≥ю з 1 с≥чн¤ 1970 року, д≥Ї ≥ нин≥ з багатьма зм≥нами та доповненн¤ми.
«авданн¤ми одексу про шлюб та с≥мТю ”крањни Ї:
Ц подальше зм≥цненн¤ с≥мТњ;
Ц побудова с≥мейних в≥дносин на добров≥льному шлюбному союз≥ чолов≥ка й ж≥нки, на в≥льних в≥д матер≥альних розрахунк≥в почутт¤х взаЇмноњ любов≥, дружби та поваги ус≥х член≥в с≥мТњ;
Ц вихованн¤ д≥тей с≥мТЇю з обовТ¤зковим п≥клуванн¤м батьк≥в про њх здоровТ¤, ф≥зичний, духовний, моральний розвиток, навчанн¤ ≥ п≥дготовку до прац≥;
Ц всеб≥чна охорона ≥нтерес≥в матер≥ ≥ д≥тей;
Ц вихованн¤ почутт¤ в≥дпов≥дальност≥ перед с≥мТЇю.
÷ей кодекс встановлюЇ пор¤док ≥ умови одруженн¤, регулюЇ особист≥ та майнов≥ в≥дносини, ¤к≥ виникають в с≥мТњ м≥ж подружж¤м, м≥ж батьками ≥ д≥тьми, м≥ж ≥ншими членами с≥мТњ, в≥дносини, ¤к≥ виникають у звТ¤зку з усиновленн¤м, оп≥кою та п≥клуванн¤м, прийн¤тт¤м д≥тей на вихованн¤, пор¤док ≥ умови припиненн¤ шлюбу, пор¤док реЇстрац≥њ акт≥в громад¤нського стану.
одекс про шлюб та с≥мТю ”крањни складаЇтьс¤ з таких розд≥л≥в:
≤. «агальн≥ положенн¤.
≤≤. Ўлюб.
≤≤≤. —≥мТ¤.
≤V. ќп≥ка й п≥клуванн¤.
V. јкти громад¤нського стану.
VI. «астосуванн¤ законодавства ”крањни про шлюб та с≥мТю до ≥ноземних громад¤н та ос≥б без громад¤нства. «астосуванн¤ закон≥в про шлюб та с≥мТю ≥ноземних держав та м≥жнародних договор≥в.
«д≥йснюван≥ в ”крањн≥ соц≥ально-економ≥чн≥ реформи вимагають прийн¤тт¤ нового шлюбно-с≥мейного законодавства. ” проект ÷ив≥льного кодексу ”крањни, ¤кий подано до ¬ерховноњ –ади ”крањни на розгл¤д, Ї книга шоста У—≥мейне правоФ, ¤ка складаЇтьс¤ з трьох розд≥л≥в: У ЎлюбФ, У—≥мТ¤ та родинаФ, Уќп≥ка та п≥клуванн¤Ф.
ѕроект книги шостоњ У—≥мейне правоФ викладено за текстом проекту ÷ив≥льного кодексу ”крањни, опубл≥кованим у науково-практичному часопис≥ У”крањнське правоФ, Ц 1996 р≥к, є 2.
ѕоложенн¤ запропонованого проекту б≥льш детально регламентують с≥мейн≥ в≥дносини, що спри¤тиме захисту прав подружж¤, батьк≥в ≥ д≥тей.
І 2. ѕон¤тт¤ шлюбу, пор¤док ≥ умови укладенн¤ шлюбу
Ўлюб Ц це добров≥льний союз в≥льних, р≥вноправних чолов≥ка й ж≥нки, ¤кий укладаЇтьс¤ у встановленому законом пор¤дку з метою створенн¤ с≥мТњ.
¬≥дпов≥дно до онституц≥њ ”крањни шлюб знаходитьс¤ п≥д захистом держави.
Ўлюб Ц це моногамний союз чолов≥ка ≥ ж≥нки. Ўлюб Ц це, в принцип≥, союз на все житт¤, бо його метою Ї створенн¤ с≥мТњ, народженн¤ й вихованн¤ д≥тей, взаЇмна моральна ≥ матер≥альна п≥дтримка.
Ўлюб Ц це союз, ¤кий укладаЇтьс¤ у встановлен≥й державою форм≥, тобто державн≥ органи, ¤к≥ реЇструють його, предТ¤вл¤ють до нього р¤д вимог.
ƒл¤ укладенн¤ шлюбу необх≥дна взаЇмна згода ос≥б, ¤к≥ одружуютьс¤, ≥ дос¤гненн¤ ними шлюбного в≥ку.
¬заЇмна згода при одруженн≥ передбачаЇ в≥льне волеви¤вленн¤ чолов≥ка ≥ ж≥нки при реЇстрац≥њ шлюбу, тобто в≥дсутн≥сть при цьому будь-¤кого насильства (ф≥зичного чи психолог≥чного), погроз з≥ сторони батьк≥в, ≥нших ос≥б. ¬≥льне волеви¤вленн¤ дос¤гаЇтьс¤ тим, що особи особисто подають за¤ву про одруженн¤ й особисто присутн≥ при реЇстрац≥њ шлюбу.
ƒругою умовою укладенн¤ шлюбу Ї дос¤гненн¤ особами шлюбного в≥ку: дл¤ чолов≥к≥в Ц 18 рок≥в, дл¤ ж≥нок Ц 17. ƒержавн≥ адм≥н≥страц≥њ район≥в, район≥в м≥ст иЇва ≥ —евастопол¤, виконавч≥ ком≥тети м≥ських ≥ районних в м≥стах –ад народних депутат≥в можуть знижувати шлюбний в≥к у вин¤ткових випадках, коли м≥ж особами фактично вже склалис¤ с≥мейн≥ стосунки, наступила ваг≥тн≥сть, народилас¤ дитина. ќбмеженн¤ щодо максимального в≥ку дл¤ укладенн¤ шлюбу наше законодавство не встановлюЇ. “акож не маЇ значенн¤ ≥ значна р≥зниц¤ у в≥ц≥ ос≥б, ¤к≥ укладають шлюб.
р≥м умов вступу до шлюбу, законодавство передбачаЇ перел≥к обставин, ¤к≥ Ї перешкодами дл¤ укладенн¤ шлюбу.
«окрема, не допускаЇтьс¤ укладенн¤ шлюбу:
1) м≥ж особами, з ¤ких хоча б одна перебуваЇ в ≥ншому шлюб≥ (п≥д ≥ншим шлюбом розум≥Їтьс¤ зареЇстрований шлюб ≥ не припинений на момент вступу в другий шлюб);
2) м≥ж родичами по пр¤м≥й висх≥дн≥й ≥ низх≥дн≥й л≥н≥¤х (наприклад, бабус¤, мати, онук), м≥ж повнор≥дними ≥ неповнор≥дними братами ≥ сестрами, а також м≥ж усиновител¤ми ≥ усиновленими;
3) м≥ж особами, ¤кщо хоча б одна з них визнана судом нед≥Їздатною внасл≥док душевноњ хвороби або недоумства, тому що ц¤ особа не може розум≥ти своњх д≥й ≥ про¤вл¤ти св≥домоњ вол≥ при укладенн≥ шлюбу.
ќсоби, ¤к≥ одружуютьс¤, повинн≥ бути взаЇмно об≥знан≥ про стан здоровТ¤ один одного.
ќсоби, ¤к≥ бажають укласти шлюб, подають за¤ву до державного органу реЇстрац≥њ акт≥в громад¤нського стану. «а¤ва подаЇтьс¤ за м≥сцем проживанн¤ одн≥Їњ з ос≥б, ¤к≥ бажають вз¤ти шлюб, або за м≥сцем проживанн¤ њх батьк≥в. ѕри прийом≥ за¤ви орган –ј√—у повинен ознайомити ос≥б, ¤к≥ бажають одружитис¤, з пор¤дком ≥ умовами реЇстрац≥њ шлюбу, розТ¤снити њм права й обовТ¤зки ¤к майбутньому подружжю ≥ батькам.
”кладенн¤ шлюбу в≥дбуваЇтьс¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤ м≥с¤чного строку з часу поданн¤ за¤ви особами, ¤к≥ бажають одружитис¤, до –ј√—у. ¬ окремих випадках на проханн¤ ос≥б, ¤к≥ одружуютьс¤, цей строк, при на¤вност≥ вагомих причин, може бути скорочений органами –ј√—у. —еред вагомих причин можуть бути: на¤вн≥сть сп≥льних д≥тей, ваг≥тн≥сть ж≥нки, що бере шлюб, призов на в≥йськову службу, важка хвороба та ≥нш≥ причини, ¤к≥ п≥дтверджуютьс¤ в≥дпов≥дними документами (медична дов≥дка, св≥доцтво про народженн¤ дитини та ≥н.).
—≥мейне законодавство не передбачаЇ продовженн¤ м≥с¤чного строку реЇстрац≥њ шлюбу. јле в окремих випадках за згодою ос≥б, ¤к≥ одружуютьс¤ ≥ бажають, наприклад, зареЇструвати шлюб в урочист≥й обстановц≥ в ÷ентральному ињвському палац≥ реЇстрац≥њ шлюбу, цей строк може бути продовженим.
” випадку не¤вки ос≥б, ¤к≥ подали за¤ву в орган –ј√—у прот¤гом м≥с¤чного строку, призначеного дл¤ реЇстрац≥њ шлюбу, без попередженн¤ причини не¤вки за¤ва втрачаЇ силу.
–еЇстрац≥¤ шлюбу за бажанн¤м ос≥б, ¤к≥ одружуютьс¤, проводитьс¤ в присутност≥ родич≥в, знайомих. ѕрисутн≥сть св≥дк≥в при укладенн≥ шлюбу необовТ¤зкова.
–еЇстрац≥¤ шлюбу встановлюЇтьс¤ ¤к у державних ≥ громадських ≥нтересах, так ≥ з метою охорони особистих ≥ майнових прав та ≥нтерес≥в подружж¤ ≥ д≥тей. ѕрава й обовТ¤зки подружж¤ породжуЇ лише шлюб, укладений у державних органах реЇстрац≥њ акт≥в громад¤нського стану.
„ас виникненн¤ прав ≥ обовТ¤зк≥в у подружж¤ визначаЇтьс¤ моментом реЇстрац≥њ шлюбу в органах –ј√—у.
«а на¤вност≥ законних перешкод дл¤ укладенн¤ шлюбу орган –ј√—у в≥дмовл¤Ї в його реЇстрац≥њ.
І 3. Ўлюбний контракт
ќсоби, ¤к≥ беруть шлюб, мають право за власним бажанн¤м укладати шлюбний контракт.
Ўлюбний контракт Ц це угода ос≥б про вир≥шенн¤ сп≥льних питань житт¤ с≥мТњ. ¬≥н укладаЇтьс¤ до реЇстрац≥њ шлюбу ≥ набуваЇ чинност≥ з моменту його реЇстрац≥њ.
ѕитанн¤, повТ¤зан≥ з пор¤дком укладанн¤ шлюбного контракту, регулюЇ ѕостанова аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 16 червн¤ 1993 року Уѕро пор¤док укладанн¤ шлюбного контрактуФ.
” шлюбному контракт≥ передбачаютьс¤ майнов≥ права та обовТ¤зки подружж¤, зокрема, питанн¤, повТ¤зан≥ з правом власност≥ на рухоме майно, придбане ¤к до шлюбу, так ≥ п≥д час шлюбу, на майно, отримане в дарунок чи успадковане одним ≥з подружж¤, а також питанн¤, повТ¤зан≥ з утриманн¤м подружж¤, та ≥нш≥. ” шлюбному контракт≥ можуть також передбачатись немайнов≥, моральн≥ чи особист≥ зобовТ¤занн¤.
”мови шлюбного контракту не можуть пог≥ршувати становища подружж¤ пор≥вн¤но ≥з законодавством ”крањни.
Ўлюбний контракт укладаЇтьс¤ в нотар≥альн≥й форм≥, за м≥сцем проживанн¤ одн≥Їњ ≥з стор≥н або за м≥сцем реЇстрац≥њ шлюбу.
” випадках зниженн¤ шлюбного в≥ку в≥дпов≥дно до чинного законодавства укладенн¤ шлюбного контракту неповнол≥тн≥ми проводитьс¤ за згодою њх батьк≥в чи ≥нших законних представник≥в.
” самому шлюбному контракт≥ особи можуть передбачити положенн¤ про зм≥ну умов контракту. “ак≥ зм≥ни можуть вноситис¤ прот¤гом ≥снуванн¤ шлюбу за згодою стор≥н.
ѕри роз≥рванн≥ шлюбу та визнанн≥ його нед≥йсним майнов≥ спори, спори про д≥тей та ≥нш≥ вир≥шуютьс¤ судом на п≥дстав≥ чинного законодавства з урахуванн¤м шлюбного контракту.
ожен ≥з член≥в с≥мТњ, ¤кий укладав шлюбний контракт, маЇ право на судовий захист у раз≥ недотриманн¤ ≥ншим з подружж¤ умов шлюбного контракту.
Ќа сьогодн≥ шлюбн≥ контракти не набули поширенн¤, оск≥льки д≥юче законодавство Ї недосконалим, бо воно встановлюЇ, що умови шлюбного контракту не можуть вийти за рамки одексу.
І 4. ќсобист≥ ≥ майнов≥ права та обовТ¤зки подружж¤
ѕодружж¤, ¤ке перебуваЇ в зареЇстрованому шлюб≥, набуваЇ особистих ≥ майнових прав та обовТ¤зк≥в.
ѕри укладенн≥ шлюбу подружж¤ за своњм бажанн¤м обираЇ пр≥звище одного з подружж¤ ¤к њх сп≥льне пр≥звище, або кожен з подружж¤ збер≥гаЇ своЇ дошлюбне пр≥звище, або може приЇднати до свого пр≥звища пр≥звище другого з подружж¤. «ТЇднанн¤ пр≥звищ не допускаЇтьс¤, ¤кщо дошлюбне пр≥звище хоча б одного ≥з подружж¤ Ї подв≥йним.
ѕри роз≥рванн≥ шлюбу питанн¤ про пр≥звище кожен з подружж¤ вир≥шуЇ самост≥йно.
ƒо особистих прав подружж¤ належить право на сп≥льне вир≥шенн¤ питань житт¤ с≥мТњ, на в≥льний виб≥р профес≥њ, зан¤ть ≥ м≥сц¤ проживанн¤.
«аконодавство гарантуЇ р≥вн≥ права подружжю при вир≥шенн≥ будь-¤ких питань житт¤ с≥мТњ, ¤к≥ вир≥шуютьс¤ подружж¤м разом, на основ≥ взаЇмноњ згоди, повноњ р≥вност≥.
ожен з подружж¤ маЇ право в≥льно обирати м≥сце свого проживанн¤. ÷е означаЇ, що зм≥на м≥сц¤ проживанн¤ одним ≥з подружж¤ не т¤гне за собою обовТ¤зку ≥ншого з подружж¤ також зм≥нювати м≥сце проживанн¤.
р≥м особистих прав ≥ обовТ¤зк≥в, подружж¤ мають майнов≥ права та обовТ¤зки.
ћайно, нажите подружж¤м у пер≥од шлюбу, Ї його сп≥льною сум≥сною власн≥стю. ожен з подружж¤ маЇ р≥вн≥ права щодо такого майна. ѕодружж¤ користуютьс¤ р≥вними правами на майно ≥ в тому раз≥, коли один з них був зайн¤тий веденн¤м домашнього господарства, зд≥йснював догл¤д за д≥тьми, навчавс¤, хвор≥в чи з ≥нших поважних причин не мав самост≥йного зароб≥тку.
ћайном, нажитим у пер≥од шлюбу, подружж¤ розпор¤джаЇтьс¤ за сп≥льною згодою. ѕри укладенн≥ угод одним ≥з подружж¤ вважаЇтьс¤, що в≥н д≥Ї за згодою ≥ншого подружж¤. ƒл¤ укладенн¤ угод щодо в≥дчуженн¤ сп≥льного майна подружж¤, що потребують обовТ¤зкового нотар≥ального посв≥дченн¤ (наприклад, догов≥р куп≥вл≥-продажу будинку), згода ≥ншого з подружж¤ повинна бути висловлена в письмов≥й форм≥.
ѕодружж¤ може укладати м≥ж собою будь-¤к≥ майнов≥ угоди, але зм≥ст цих угод не може бути направлений на обмеженн¤ майнових прав дружини, чолов≥ка, д≥тей.
ћайно, ¤ке належало кожному ≥з подружж¤ до одруженн¤, а також одержане ним у пер≥од шлюбу в дарунок або у спадок, Ї власн≥стю кожного з них. –озд≥льним майном кожного з подружж¤ Ї також реч≥ ≥ндив≥дуального користуванн¤ (од¤г, взутт¤ тощо), хоча вони могли б бути придбаними п≥д час шлюбу. ожен з подружж¤ самост≥йно розпор¤джаЇтьс¤, волод≥Ї ≥ користуЇтьс¤ належним йому розд≥льним майном.
«г≥дно з≥ статтею 32 одексу про шлюб ≥ с≥мТю ”крањни подружж¤ повинн≥ матер≥ально п≥дтримувати одне одного, у випадку в≥дмови в так≥й п≥дтримц≥ той з подружж¤, хто Ї непрацездатним ≥ потребуЇ матер≥альноњ допомоги, а також дружина в пер≥од ваг≥тност≥ ≥ прот¤гом трьох рок≥в п≥сл¤ народженн¤ дитини (у раз≥, коли дружина перебуваЇ у в≥дпустц≥ по догл¤ду за хворою дитиною, Ц на весь пер≥од в≥дпустки, але не б≥льше ¤к до дос¤гненн¤ дитиною шести рок≥в) мають право одержувати кошти на утриманн¤ в≥д ≥ншого з подружж¤, ¤кщо останн≥й спроможний њх надати. ÷е право збер≥гаЇтьс¤ ≥ п≥сл¤ роз≥рванн¤ шлюбу.
ќбовТ¤зки подружж¤ щодо взаЇмного утриманн¤ не обмежен≥ н≥¤кими строками. ƒл¤ ст¤гненн¤ кошт≥в на утриманн¤ не маЇ значенн¤, коли один з подружж¤ став непрацездатним Ц до шлюбу чи п≥д час перебуванн¤ в шлюб≥.
” певних випадках суд може зв≥льнити одного з подружж¤ в≥д обовТ¤зку утримувати ≥ншого, ¤кий Ї непрацездатним ≥ потребуЇ матер≥альноњ допомоги (наприклад, нетривале перебуванн¤ подружж¤ в шлюбних в≥дносинах, нег≥дна повед≥нка в с≥мТњ того з подружж¤, ¤кий потребуЇ допомоги та ≥нше).
ѕраво одного з подружж¤ на утриманн¤ припин¤Їтьс¤ в раз≥ поновленн¤ його працездатност≥, або ¤кщо в≥н уже не потребуЇ матер≥альноњ допомоги, а також у випадку укладенн¤ ним нового шлюбу.
І 5. ѕрипиненн¤ шлюбу
ѕ≥д припиненн¤м шлюбу розум≥Їтьс¤ припиненн¤ правов≥дносин м≥ж подружж¤м, ¤к≥ викликаютьс¤ настанн¤м певних юридичних факт≥в. Ўлюб припин¤Їтьс¤ з р≥зних п≥дстав.
Ўлюб може припин¤тис¤ внасл≥док смерт≥ або оголошенн¤ в судовому пор¤дку померлим одного ≥з подружж¤. √ромад¤нин може бути оголошений померлим в судовому пор¤дку у випадку, ¤кщо в м≥сц≥ його пост≥йного проживанн¤ немаЇ в≥домостей про нього прот¤гом трьох рок≥в, а ¤кщо в≥н пропав безв≥сти Ц за обставин, що загрожували смертю (наприклад, обвал) чи ¤к≥ дають п≥дстави передбачити його загибель в≥д нещасного випадку (пожежа) прот¤гом шести м≥с¤ц≥в. ¬ особливу групу закон вид≥л¤Ї ос≥б, ¤к≥ пропали безв≥сти у звТ¤зку з воЇнними д≥¤ми. “ак≥ особи можуть бути оголошен≥ померлими не ран≥ше, н≥ж п≥сл¤ зак≥нченн¤ двох рок≥в з дн¤ зак≥нченн¤ воЇнних д≥й.
” випадку, ¤кщо зТ¤вивс¤ той ≥з подружж¤, котрий був визнаний померлим, суд скасовуЇ своЇ попереднЇ р≥шенн¤ ≥ шлюб вважаЇтьс¤ в≥дновленим, ¤кщо ≥нший ≥з подружж¤ не вступив у новий шлюб.
р≥м ц≥Їњ п≥дстави, шлюб може розриватис¤ шл¤хом розлученн¤ в судовому пор¤дку або через органи –ј√—у.
«а сп≥льною згодою подружж¤, ¤к≥ не мають неповнол≥тн≥х д≥тей ≥ спор≥в з приводу майна, роз≥рванн¤ шлюбу провадитьс¤ в органах –ј√—у.
«а за¤вою одного з подружж¤ в органах –ј√—у шлюб може бути роз≥рваний у тих випадках, коли другий з подружж¤:
1) визнаний судом безв≥сти зниклим (¤кщо прот¤гом одного року за м≥сцем пост≥йного проживанн¤ громад¤нина немаЇ в≥домостей про нього, в≥н може бути в судовому пор¤дку визнаний безв≥сти зниклим, ≥ на п≥дстав≥ р≥шенн¤ суду органи –ј√—у реЇструють роз≥рванн¤ шлюбу);
2) визнаний судом нед≥Їздатним внасл≥док душевноњ хвороби або недоумства;
3) засуджений за скоЇний злочин до позбавленн¤ вол≥ на строк не менше трьох рок≥в.
ќсновним способом роз≥рванн¤ шлюбу Ї судовий. ” судовому пор¤дку шлюб розриваЇтьс¤ у таких випадках:
Ц коли один з подружж¤ не погоджуЇтьс¤ на розлученн¤;
Ц коли в подружж¤ Ї неповнол≥тн≥ д≥ти;
Ц коли м≥ж подружж¤м виникають спори щодо майна.
ѕри розгл¤д≥ справи про роз≥рванн¤ шлюбу суд повинен встановити д≥йсн≥ мотиви розлученн¤, зТ¤сувати фактичн≥ стосунки подружж¤ ≥ зобовТ¤заний вживати заход≥в до њх примиренн¤.
Ўлюб розриваЇтьс¤, ¤кщо судом буде встановлено, що подальше сп≥льне житт¤ подружж¤ й збереженн¤ с≥мТњ стали неможливими.
«г≥дно ч. 2 ст. 38 одексу про шлюб та с≥мТю ”крањни чолов≥к не маЇ права без згоди дружини порушити справу про роз≥рванн¤ шлюбу п≥д час њњ ваг≥тност≥ ≥ прот¤гом одного року п≥сл¤ народженн¤ дитини.
І 6. ѕрава та обовТ¤зки батьк≥в ≥ д≥тей
¬заЇмн≥ права та обовТ¤зки батьк≥в ≥ д≥тей ірунтуютьс¤ на походженн≥ д≥тей, засв≥дченому у встановленому законом пор¤дку.
Ѕатьки ≥ д≥ти зобовТ¤зан≥ надавати один одному взаЇмну моральну п≥дтримку та матер≥альну допомогу.
Ѕатько ≥ мати мають р≥вн≥ права та обовТ¤зки щодо своњх д≥тей.
Ѕатьки користуютьс¤ р≥вними правами та мають р≥вн≥ обовТ¤зки щодо своњх д≥тей ≥ у випадках, коли шлюб м≥ж ними роз≥рвано.
ѕрава та обовТ¤зки батьк≥в ≥ д≥тей под≥л¤ютьс¤ на особист≥ та майнов≥. ƒо особистих прав ≥ обовТ¤зк≥в батьк≥в належать:
Ц право й обовТ¤зок батьк≥в визначати ≥мТ¤, по батьков≥, пр≥звище, громад¤нство дитини;
Ц право та обовТ¤зок батьк≥в на представництво в≥д ≥мен≥ д≥тей;
Ц право й обовТ¤зок батьк≥в визначати м≥сце проживанн¤ дитини;
Ц право батьк≥в на в≥д≥бранн¤ д≥тей у ос≥б, ¤к≥ њх незаконно утримують;
Ц право ≥ обовТ¤зок батьк≥в на вихованн¤ своњх д≥тей.
Ѕатьки мають право ≥ зобовТ¤зан≥ виховувати своњх д≥тей, п≥клуватис¤ про њх здоровТ¤, ф≥зичний, духовний ≥ моральний розвиток, навчанн¤, готувати њх до прац≥. ѕри неналежному виконанн≥ (одним з батьк≥в) обовТ¤зк≥в щодо вихованн¤ або при зловживанн≥ батьк≥вськими правами д≥ти мають право звернутис¤ до орган≥в оп≥ки ≥ п≥клуванн¤ за захистом своњх прав та ≥нтерес≥в. ќргани оп≥ки ≥ п≥клуванн¤ надають допомогу батькам у вихованн≥ д≥тей ≥ перев≥р¤ють виконанн¤ покладених на них обовТ¤зк≥в щодо вихованн¤ д≥тей.
ќсобист≥ права та обовТ¤зки учасник≥в батьк≥вських правов≥дносин в основному тривають до дос¤гненн¤ д≥тьми повнол≥тт¤ або до часу њх одруженн¤. ƒостроково ц≥ права та обовТ¤зки можуть припинитис¤ т≥льки у випадках, передбачених законом.
«а неналежне виконанн¤ або невиконанн¤ батьк≥вських прав ≥ обовТ¤зк≥в допускаЇтьс¤ позбавленн¤ батьк≥вських прав, а також обмеженн¤ њх зд≥йсненн¤.
ћайнов≥ правов≥дносини м≥ж батьками ≥ д≥тьми складаютьс¤ з двох груп: до першоњ в≥днос¤тьс¤ р≥зноман≥тн≥ звТ¤зки батьк≥в ≥ д≥тей з приводу майна, що знаходитьс¤ у сфер≥ волод≥нн¤ с≥мТњ, до другоњ Ц ал≥ментн≥ зобовТ¤занн¤ батьк≥в ≥ д≥тей.
«а житт¤ батьк≥в д≥ти не мають права на майно батьк≥в, так само ≥ батьки не мають права на майно д≥тей. “аким чином, батьки мають права на те майно, що належить њм, а саме: можуть його продати, подарувати, не запитуючи згоди д≥тей. –озмежуванн¤ майна батьк≥в ≥ д≥тей зумовлюЇ њх особисту в≥дпов≥дальн≥сть за своњ борги: батьки не в≥дпов≥дають за зобовТ¤занн¤ми своњх д≥тей (за вин¤тком неповнол≥тн≥х), а д≥ти не в≥дпов≥дають за зобовТ¤занн¤ми батьк≥в.
якщо у неповнол≥тн≥х д≥тей Ї належне њм майно, батьки керують ним, тобто фактично виконують права ≥ обовТ¤зки власник≥в майна, д≥ючи в ≥нтересах д≥тей. ѕроте вони не можуть передавати майно, що належить њх неповнол≥тн≥м д≥т¤м, ≥ншим особам у власн≥сть (дарувати, запов≥дати).
Ѕатьки зобовТ¤зан≥ утримувати своњх д≥тей (неповнол≥тн≥х ≥ непрацездатних повнол≥тн≥х), ¤к≥ потребують матер≥альноњ допомоги. ѕри ухиленн≥ батьк≥в в≥д цього обовТ¤зку кошти на утриманн¤ д≥тей ст¤гуютьс¤ з них у судовому пор¤дку.
ѕовнол≥тн≥ д≥ти зобовТ¤зан≥ п≥клуватис¤ про батьк≥в ≥ надавати њм матер≥альну допомогу. ” б≥льшост≥ випадк≥в повнол≥тн≥ д≥ти добров≥льно надають своњм батькам матер≥альну допомогу. якщо д≥ти в≥дмовл¤ютьс¤ добров≥льно утримувати своњх батьк≥в, то батьки, ¤к≥ потребують допомоги, мають право звернутис¤ до суду ≥з за¤вою про примусове ст¤гненн¤ ал≥мент≥в з повнол≥тн≥х д≥тей на своЇ утриманн¤.
–озм≥р ал≥мент≥в на д≥тей чи батьк≥в визначаЇтьс¤ судом.
І 7. ќп≥ка ≥ п≥клуванн¤
ќп≥ка й п≥клуванн¤ встановлюютьс¤ дл¤ вихованн¤ неповнол≥тн≥х д≥тей, ¤к≥ внасл≥док смерт≥ батьк≥в, позбавленн¤ њх батьк≥вських прав, хвороби батьк≥в чи з ≥нших причин залишилис¤ без батьк≥вського п≥клуванн¤, а також дл¤ захисту особистих ≥ майнових прав та ≥нтерес≥в цих д≥тей.
ќп≥ка та п≥клуванн¤ встановлюютьс¤ також дл¤ захисту особистих ≥ майнових прав та ≥нтерес≥в повнол≥тн≥х ос≥б, ¤к≥ за станом здоровТ¤ не можуть самост≥йно зд≥йснювати своњ права ≥ виконувати своњ обовТ¤зки.
ќп≥ка ≥ п≥клуванн¤ встановлюютьс¤ державними адм≥н≥страц≥¤ми район≥в, район≥в м≥ст иЇва та —евастопол¤, виконавчими ком≥тетами м≥ських ≥ районних Ц у м≥стах, с≥льських, селищних –ад народних депутат≥в за м≥сцем проживанн¤ особи, ¤ка п≥дл¤гаЇ оп≥ц≥ чи п≥клуванню або за м≥сцем проживанн¤ оп≥куна чи п≥клувальника.
ќп≥ка встановлюЇтьс¤:
а) над неповнол≥тн≥ми, ¤к≥ не дос¤гли 15 рок≥в;
б) над особами, ¤к≥ визнан≥ судом нед≥Їздатними внасл≥док душевноњ хвороби або недоумства.
ѕ≥клуванн¤ встановлюЇтьс¤:
а) над неповнол≥тн≥ми в≥ком в≥д 15 до 18 рок≥в;
б) над громад¤нами, ¤к≥ визнан≥ судом обмежено д≥Їздатними внасл≥док зловживанн¤ спиртними напо¤ми або наркотичними засобами.
ќп≥куном чи п≥клувальником призначаЇтьс¤ близька п≥доп≥чному особа або ≥нша особа, ¤ка вид≥лена громадською орган≥зац≥Їю. ќп≥кун чи п≥клувальник призначаЇтьс¤ за його згодою.
ќсоби, ¤к≥ не дос¤гли 18 рок≥в, нед≥Їздатн≥, обмежено д≥Їздатн≥, позбавлен≥ батьк≥вських прав, а також особи, ≥нтереси ¤ких суперечать ≥нтересам п≥доп≥чних, не можуть бути оп≥кунами чи п≥клувальниками.
онтроль за д≥¤льн≥стю оп≥кун≥в ≥ п≥клувальник≥в зд≥йснюють органи оп≥ки й п≥клуванн¤ за м≥сцем проживанн¤ п≥доп≥чного.
ќп≥куни ≥ п≥клувальники можуть бути за њх проханн¤м зв≥льнен≥ в≥д виконанн¤ своњх обовТ¤зк≥в, ¤кщо орган оп≥ки ≥ п≥клуванн¤ визнаЇ, що його проханн¤ викликано поважними причинами (наприклад, хворобою).
ќп≥ка припин¤Їтьс¤:
а) п≥сл¤ дос¤гненн¤ неповнол≥тн≥ми 15 рок≥в, а також у випадку смерт≥ п≥доп≥чного;
б) у раз≥ поверненн¤ неповнол≥тн≥х (до 15 рок≥в) на вихованн¤ батькам;
в) у раз≥ видужанн¤ або значного пол≥пшенн¤ здоровТ¤ особи, ¤ка була визнана нед≥Їздатною, ≥ поновленн¤ њњ судом у д≥Їздатност≥.
ѕ≥клуванн¤ припин¤Їтьс¤:
а) п≥сл¤ дос¤гненн¤ п≥доп≥чним 18 рок≥в, а також у випадку смерт≥ п≥доп≥чного;
б) при одруженн≥ неповнол≥тньоњ особи;
в) у раз≥ скасуванн¤ судом обмеженн¤ в д≥Їздатност≥ ос≥б, ¤к≥ зловживають спиртними напо¤ми або наркотичними засобами;
г) ¤кщо в≥дпала причина, що викликала встановленн¤ п≥клуванн¤ над особами, ¤к≥ за станом здоровТ¤ не могли захищати своњ права.
<< попередн¤ зм≥ст наступна >>
