–озд≥л ’ ≈ ќЋќ√≤„Ќ≈ ѕ–ј¬ќ

І 1. ѕравова охорона навколишнього природного середовища
∆иттЇвий р≥вень людини та, в першу чергу, њњ здоровТ¤ багато в чому залежать в≥д умов навколишнього природного середовища.
Ќа збереженн¤ ≥ оздоровленн¤ навколишнього природного середовища та рац≥ональне використанн¤ природних ресурс≥в спр¤моване природоохоронне законодавство.
ќхорона навколишнього природного середовища зд≥йснюЇтьс¤ р≥зними засобами, у тому числ≥ ≥ правовими.
ѕравова охорона навколишнього природного середовища Ц це сукупн≥сть правових норм, що встановлен≥ державою ≥ спр¤мован≥ на виконанн¤ заход≥в щодо збереженн¤ ≥ оздоровленн¤ навколишнього середовища, рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в, забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки та ≥нше.
«авданн¤ правовоњ охорони навколишнього природного середовища пол¤гаЇ у регулюванн≥ в≥дносин у галуз≥ його охорони, використанн¤ та в≥дновленн¤ шл¤хом закр≥пленн¤ в законодавств≥ обовТ¤зковоњ дл¤ вс≥х м≥ри належноњ повед≥нки щодо середовища проживанн¤.
—учасними нормативно-правовими актами, що регулюють основи орган≥зац≥њ охорони навколишнього природного середовища, Ї «акони ”крањни Уѕро охорону навколишнього природного середовищаФ, Уѕро тваринний св≥тФ, Уѕро охорону атмосферного пов≥тр¤Ф, Уѕро карантин рослинФ, Уѕро природно-запов≥дний фонд ”крањниФ та ≥нш≥, а також в≥дпов≥дн≥ кодекси (земельний, водний, л≥совий).
¬ажливе м≥сце у систем≥ законодавчих акт≥в про охорону природи займаЇ «акон ”крањни Уѕро охорону навколишнього природного середовищаФ, ¤кий прийн¤тий 25 червн¤ 1991 року ≥ визначаЇ правов≥, економ≥чн≥ та соц≥альн≥ основи орган≥зац≥њ охорони навколишнього природного середовища.
ƒом≥нуюче положенн¤ цього закону зумовлене тим, що в≥н регулюЇ еколог≥чн≥ в≥дносини на баз≥ Їдиних дл¤ всього еколог≥чного права принцип≥в ≥ правил. ” ньому вперше в законодавчому пор¤дку отримали самост≥йне закр≥пленн¤ еколог≥чн≥ права та обовТ¤зки громад¤н, еколог≥чна експертиза, засоби забезпеченн¤ еколог≥чноњ безпеки. ƒаний закон також визначаЇ повноваженн¤ –ад народних депутат≥в та орган≥в управл≥нн¤ у галуз≥ охорони навколишнього природного середовища. “ак, законом ч≥тко визначен≥ компетенц≥ю ¬ерховноњ –ади ”крањни, ¬ерховноњ –ади јвтономноњ –еспубл≥ки  рим у галуз≥ охорони навколишнього природного середовища, повноваженн¤ м≥сцевих рад народних депутат≥в у ц≥й галуз≥.
ƒо орган≥в державного управл≥нн¤ у галуз≥ охорони навколишнього природного середовища в≥днесено  аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ради народних депутат≥в та њх виконавч≥ ≥ розпор¤дч≥ органи, а також спец≥ально уповноважен≥ на те державн≥ органи з охорони навколишнього природного середовища ≥ використанн¤ природних ресурс≥в.
√ромадське управл≥нн¤ в галуз≥ охорони навколишнього природного середовища зд≥йснюЇтьс¤ громадськими обТЇднанн¤ми ≥ орган≥зац≥¤ми, ¤кщо така д≥¤льн≥сть передбачена њх статутами, зареЇстрованими в≥дпов≥дно до законодавства ”крањни. 
ƒержавн≥й охорон≥ ≥ регулюванню використанн¤ на територ≥њ ”крањни п≥дл¤гаЇ навколишнЇ природне середовище ¤к сукупн≥сть природних ≥ природно-соц≥альних умов та процес≥в, природн≥ ресурси, ¤к залучен≥ в господарський об≥г, так ≥ невикористовуван≥ в народному господарств≥ в даний пер≥од (земл¤, води, надра, л≥си та рослинн≥сть, тваринний св≥т та ≥нш≥ природн≥ комплекси).
ƒержавн≥й охорон≥ в≥д негативного впливу неспри¤тливоњ еколог≥чноњ обстановки п≥дл¤гають також здоровТ¤ ≥ житт¤ людей.
«акон визначаЇ державну, громадську та ≥нш≥ види експертизи, закр≥плюЇ обовТ¤зков≥сть њњ проведенн¤ в процес≥ законотворчоњ, ≥нвестиц≥йноњ, управл≥нськоњ, господарськоњ та ≥ншоњ д≥¤льност≥, що впливаЇ на стан навколишнього природного середовища.
¬ окрем≥ розд≥ли закону включен≥ норми, ¤к≥ регламентують використанн¤ природних ресурс≥в, контроль ≥ нагл¤д, а також економ≥чний механ≥зм забезпеченн¤ охорони навколишнього природного середовища.
І 2. ≈колог≥чн≥ права й обовТ¤зки громад¤н
ƒ≥юче законодавство передбачаЇ, що кожний громад¤нин ”крањни маЇ право на безпечне дл¤ його житт¤ ≥ здоровТ¤ навколишнЇ природне середовище. 
√ромад¤ни мають право брати участь в обговоренн≥ проект≥в законодавчих акт≥в, матер≥ал≥в щодо розм≥щенн¤, буд≥вництва ≥ реконструкц≥њ обТЇкт≥в, ¤к≥ можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, та внесенн¤ пропозиц≥й до державних та господарських орган≥в, установ та орган≥зац≥й з цих питань.
 ожен громад¤нин ”крањни маЇ право на участь у розробц≥ та зд≥йсненн≥ заход≥в щодо охорони навколишнього природного середовища, рац≥онального ≥ комплексного використанн¤ природних ресурс≥в.
√ромад¤ни можуть обТЇднуватис¤ у громадськ≥ природоохоронн≥ формуванн¤, а також отримувати у встановленому законом пор¤дку повну ≥ достов≥рну ≥нформац≥ю про стан навколишнього природного середовища та його вплив на здоровТ¤ населенн¤.
√ромад¤ни мають право на загальне ≥ спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в, на одержанн¤ еколог≥чноњ осв≥ти, подавати до суду позови до державних орган≥в, п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й ≥ громад¤н про в≥дшкодуванн¤ шкоди, запод≥¤ноњ њх здоровТю та майну внасл≥док негативного впливу на навколишнЇ природне середовище.
«аконодавством ”крањни можуть бути визначен≥ й ≥нш≥ еколог≥чн≥ права громад¤н.
≈колог≥чн≥ права громад¤н забезпечуютьс¤ проведенн¤м широкомасштабних державних заход≥в щодо п≥дтримки, в≥дновленн¤ ≥ пол≥пшенн¤ стану навколишнього природного середовища; обовТ¤зком м≥н≥стерств, в≥домств, п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й зд≥йснювати техн≥чн≥ та ≥нш≥ заходи дл¤ запоб≥ганн¤ шк≥дливому впливу господарськоњ та ≥ншоњ д≥¤льност≥ на навколишнЇ природне середовище, виконувати еколог≥чн≥ вимоги при тестуванн≥, розм≥щенн≥ продуктивних сил, буд≥вництв≥ та експлуатац≥њ народногосподарських обТЇкт≥в; участю громадських обТЇднань та громад¤н у д≥¤льност≥ щодо охорони навколишнього природного середовища; зд≥йсненн¤м державного та громадського контролю за додержанн¤м законодавства про охорону навколишнього природного середовища; компенсац≥Їю в установленому пор¤дку шкоди, запод≥¤ноњ здоровТю ≥ майну громад¤н внасл≥док порушенн¤ законодавства про охорону навколишнього природного середовища; нев≥дворотн≥стю в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ даного законодавства 
ѕор¤д з еколог≥чними правами громад¤ни мають певн≥ обовТ¤зки. “ак, незалежно в≥д того, чи Ї громад¤ни природокористувачами (тобто використовують природн≥ ресурси), чи н≥ Ц вони зобовТ¤зан≥ берегти природу, рац≥онально використовувати природн≥ ресурси, охорон¤ти њњ багатства, вносити плату за спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в та штрафи за еколог≥чн≥ правопорушенн¤ (плата за спец≥альне природокористуванн¤ встановлюЇтьс¤ на основ≥ норматив≥в плати ≥ л≥м≥т≥в використанн¤ природних ресурс≥в).
 р≥м того, громад¤ни ”крањни зобовТ¤зан≥ не порушувати еколог≥чн≥ права ≥ законн≥ ≥нтереси ≥нших субТЇкт≥в, а також компенсувати шкоду, запод≥¤ну забрудненн¤м та ≥ншим негативним впливом на навколишнЇ природне середовище.
І 3. «агальне ≥ спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в
√ромад¤ни використовують природн≥ ресурси дл¤ задоволенн¤ р≥зних потреб та ≥нтерес≥в. ≈ксплуатац≥¤ земл≥, води, надр, л≥с≥в та ≥нших природних обТЇкт≥в зд≥йснюЇтьс¤ в пор¤дку загального ≥ спец≥ального њх використанн¤.
—убТЇктами права загального користуванн¤ природними ресурсами можуть бути, зг≥дно ≥з «аконом ”крањни Уѕро охорону навколишнього природного середовищаФ, вс≥ громад¤ни. «акон гарантуЇ громад¤нам право на використанн¤ природних ресурс≥в дл¤ задоволенн¤ естетичних, оздоровчих, матер≥альних та ≥нших потреб. ÷е право зд≥йснюЇтьс¤ громад¤нами безкоштовно, без закр≥пленн¤ за ними певних природних ресурс≥в. ƒл¤ його зд≥йсненн¤ не потр≥бно в≥дпов≥дного дозволу уповноважених орган≥в ≥ ос≥б. «агальним Ї, наприклад, використанн¤ сквер≥в, парк≥в, водоймищ, л≥с≥в (зб≥р дикорослих ¤г≥д, гриб≥в, гор≥х≥в ≥ т. д.).
Ќа в≥дм≥ну в≥д загального використанн¤ природних ресурс≥в, спец≥альне природокористуванн¤ зд≥йснюЇтьс¤ громад¤нами, п≥дприЇмствами, установами ≥ орган≥зац≥¤ми у випадках, коли певн≥ природн≥ ресурси у встановленому законодавством пор¤дку надаютьс¤ њм у волод≥нн¤, користуванн¤ чи в оренду. ѕриродн≥ ресурси дл¤ спец≥ального користуванн¤ надаютьс¤ на п≥дстав≥ спец≥альних дозвол≥в Ц державних акт≥в на право волод≥нн¤ чи право пост≥йного користуванн¤ землею, л≥сорубських квитк≥в, мисливських карток та ≥нше.
—пец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в дл¤ зд≥йсненн¤ виробничоњ чи ≥ншоњ д≥¤льност≥ можливе т≥льки за плату.
ѕриродокористувачам заборон¤Їтьс¤ пог≥ршувати стан обТЇкт≥в природи, запод≥ювати њй шкоду. ¬они зобовТ¤зан≥ виконувати заходи щодо рац≥онального використанн¤ природних ресурс≥в, проводити природоохоронн≥ ≥ в≥дновлювальн≥ роботи, ¤к≥ спр¤мован≥ на збереженн¤ ≥ покращанн¤ навколишнього природного середовища.
І 4. «емельний кодекс ”крањни
«емельний кодекс ”крањни прийн¤тий ¬ерховною –адою ”крањни 13 кв≥тн¤ 1993 року. ¬≥н регулюЇ в≥дносини у сфер≥ використанн¤ ≥ охорони земл≥.
«авданн¤м земельного законодавства Ї регулюванн¤ в≥дносин з метою створенн¤ умов дл¤ рац≥онального використанн¤ ≥ охорони земель, р≥вноправного розвитку вс≥х форм власност≥ на землю ≥ господарюванн¤, збереженн¤ та в≥дтворенн¤ родючост≥ грунт≥в, пол≥пшенн¤ природного середовища, охорона прав громад¤н, п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й на землю.
«г≥дно з ц≥льовим призначенн¤м вс≥ земл≥ ”крањни под≥л¤ютьс¤ на:
1) земл≥ с≥льськогосподарського призначенн¤;
2) земл≥ населених пункт≥в;
3) земл≥ промисловост≥, транспорту, звТ¤зку, оборони та ≥ншого призначенн¤;
4) земл≥ природоохоронного, оздоровчого, рекреац≥йного, ≥сторико-культурного призначенн¤;
5) земл≥ л≥сового фонду;
6) земл≥ водного фонду;
7) земл≥ запасу.
¬ласн≥сть на землю в ”крањн≥ маЇ к≥лька форм: державну, колективну, приватну. ¬они Ї р≥вноправними. –озпор¤джаютьс¤ землею ради народних депутат≥в, ¤к≥ в межах своЇњ компетенц≥њ передають земл≥ у власн≥сть або надають у користуванн¤ та вилучають њх.
 ористуванн¤ землею може бути пост≥йним або тимчасовим. ѕост≥йним Ї користуванн¤ землею без ран≥ше встановленого строку. “имчасове користуванн¤ землею може бути короткостроковим Ц до трьох рок≥в ≥ довгостроковим Ц в≥д трьох до двадц¤ти рок≥в.
” пост≥йне користуванн¤ земл¤ надаЇтьс¤ радами народних депутат≥в ≥з земель, що перебувають у державн≥й власност≥ (наприклад, громад¤нам ”крањни дл¤ веденн¤ сел¤нського (фермерського) та л≥сового господарства ≥ т. д.).
” тимчасове користуванн¤ земл¤ передаЇтьс¤ –адами народних депутат≥в ≥з земель, що перебувають у державн≥й власност≥ (наприклад, громад¤нам ”крањни дл¤ городництва, с≥нокос≥нн¤ ≥ випасу худоби, громадським обТЇднанн¤м, рел≥г≥йним орган≥зац≥¤м ≥ т. д.).
«емельний кодекс регулюЇ оренду земл≥, тобто передачу земл≥ у тимчасове користуванн¤ за плату.
” тимчасове користуванн¤ на умовах оренди земл¤ надаЇтьс¤ громад¤нам ”крањни, п≥дприЇмствам, установам ≥ орган≥зац≥¤м, громадським обТЇднанн¤м ≥ рел≥г≥йним орган≥зац≥¤м, колективним п≥дприЇмствам, м≥жнародним обТЇднанн¤м ≥ орган≥зац≥¤м з участю украњнських та ≥ноземних юридичних ос≥б ≥ громад¤н, п≥дприЇмствам, що повн≥стю належать ≥ноземним ≥нвесторам, а також ≥ноземним державам, м≥жнародним орган≥зац≥¤м, ≥ноземним юридичним особам та ф≥зичним особам, особам без громад¤нства.
ќрендодавц¤ми земл≥ Ї с≥льськ≥, селищн≥, м≥ськ≥, районн≥ –ади народних депутат≥в ≥ власники земл≥.
”мови, строки, плата за оренду земл≥ визначаютьс¤ за угодою стор≥н ≥ обумовлюютьс¤ у договор≥.
«емельний кодекс ”крањни регулюЇ також пор¤док передач≥ земель у власн≥сть ≥ наданн¤ њх в користуванн¤, п≥дстави припиненн¤ ≥ переходу прав на землю, питанн¤ вилученн¤ земель, права ≥ обовТ¤зки власник≥в земл≥ ≥ землекористувач≥в та захист њх прав, питанн¤ охорони земель, пор¤док в≥дшкодуванн¤ збитк≥в власникам земл≥ ≥ землекористувачам та ≥нше.
І 5.  онтроль ≥ нагл¤д у галуз≥ охорони навколишнього природного середовища
 онтроль у галуз≥ охорони навколишнього природного середовища зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом перев≥рки, спостереженн¤, обстеженн¤, ≥нвентаризац≥њ та ≥нше.
«авданн¤ контролю у галуз≥ охорони навколишнього природного середовища пол¤гають у забезпеченн≥ дотриманн¤ вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища вс≥ма державними органами, п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми, незалежно в≥д форм власност≥ ≥ п≥дпор¤дкуванн¤, а також громад¤нами.
ƒержавний контроль у галуз≥ охорони навколишнього природного середовища зд≥йснюЇтьс¤ радами народних депутат≥в та њх виконавчими ≥ розпор¤дчими органами, ћ≥н≥стерством охорони навколишнього природного середовища ”крањни, його органами на м≥сц¤х та ≥ншими спец≥ально уповноваженими державними органами.
ƒержавному контролю п≥дл¤гають використанн¤ ≥ охорона земель, надр, поверхневих ≥ п≥дземних вод, атмосферного пов≥тр¤, л≥с≥в та ≥ншоњ рослинност≥, тваринного св≥ту, морського середовища та природних ресурс≥в, територ≥альних вод та виключноњ економ≥чноњ зони держави, природних територ≥й та обТЇкт≥в, що п≥дл¤гають особлив≥й охорон≥, стан навколишнього природного середовища.
√ромадський контроль у галуз≥ навколишнього природного середовища зд≥йснюЇтьс¤ громадськими ≥нспекторами охорони навколишнього природного середовища. ѕор¤док д≥¤льност≥ цих ≥нспектор≥в визначаЇтьс¤ ѕоложенн¤м, ¤ке затверджуЇ ћ≥н≥стерство охорони навколишнього природного середовища.
√ромадськ≥ ≥нспектори уповноважен≥ проводити перев≥рки, складати протоколи про порушенн¤ законодавства про охорону навколишнього природного середовища ≥ подавати њх органам державного контролю ≥ правоохоронним органам дл¤ прит¤гненн¤ винних до в≥дпов≥дальност≥, подавати допомогу органам державного контролю в д≥¤льност≥ щодо запоб≥ганн¤ еколог≥чного правопорушенн¤.
Ќагл¤д за дотриманн¤м законодавства про охорону навколишнього природного середовища також зд≥йснюЇ √енеральний прокурор ”крањни та п≥дпор¤дкован≥ йому органи прокуратури. ” раз≥ необх≥дност≥ у склад≥ орган≥в прокуратури ”крањни можуть створюватис¤ спец≥альн≥ еколог≥чн≥ п≥дрозд≥ли.
І 6. ¬≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤ еколог≥чного законодавства
ѕ≥дставою дл¤ юридичноњ в≥дпов≥дальност≥ за порушенн¤ еколог≥чного законодавства Ї еколог≥чн≥ правопорушенн¤. ƒо них належать:
1) порушенн¤ прав громад¤н на еколог≥чно безпечне навколишнЇ середовище;
2) невиконанн¤ вимог еколог≥чних експертиз;
3) порушенн¤ норм еколог≥чноњ безпеки;
4) порушенн¤ еколог≥чних вимог при проектуванн≥, розм≥щенн≥, буд≥вництв≥, реконструкц≥њ, введенн≥ в д≥ю, експлуатац≥њ та л≥кв≥дац≥њ п≥дприЇмств, споруд та ≥нших обТЇкт≥в;
5) допущенн¤ наднормативних, авар≥йних та залпових викид≥в ≥ скид≥в забруднюючих речовин та ≥нш≥ шк≥длив≥ впливи на навколишнЇ природне середовище;
6) самов≥льне спец≥альне використанн¤ природних ресурс≥в;
7) несвоЇчасна сплата платеж≥в за використанн¤ природних ресурс≥в;
8) невиконанн¤ розпор¤джень орган≥в, ¤к≥ зд≥йснюють державний контроль у галуз≥ охорони навколишнього природного середовища;
9) порушенн¤ вимог законодавства ”крањни при проведенн≥ еколог≥чноњ експертизи, в тому числ≥ поданн≥ зав≥дома неправдивого експертного висновку;
10) перевищенн¤ л≥м≥т≥в та порушенн≥ ≥нших вимог використанн¤ природних ресурс≥в;
11) невжитт¤ заход≥в щодо попередженн¤ та л≥кв≥дац≥њ еколог≥чних насл≥дк≥в авар≥њ та ≥ншого шк≥дливого впливу на навколишнЇ природнЇ середовище;
12) невиконанн¤ вимог охорони територ≥й та обТЇкт≥в природно-запов≥дного фонду, ≥нших територ≥й, що п≥дл¤гають особлив≥й охорон≥, вид≥в тварин ≥ рослин, занесених до „ервоноњ книги ”крањни та ≥нш≥ еколог≥чн≥ правопорушенн¤. 
«а скоЇнн¤ еколог≥чних правопорушень винн≥ особи несуть адм≥н≥стративну, цив≥льну, дисципл≥нарну ≥ крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть.
ƒисципл≥нарна в≥дпов≥дальн≥сть застосовуЇтьс¤ у випадках порушенн¤ еколог≥чних вимог внасл≥док недотриманн¤ трудовоњ чи виробничоњ дисципл≥ни.
јдм≥н≥стративн≥ ст¤гненн¤ накладаютьс¤ на винних, ¤кщо порушенн¤ еколог≥чного законодавства характеризуЇтьс¤ невеликими ступен¤ми сусп≥льноњ небезпеки (наприклад, порушенн¤ правил використанн¤ земель, порушенн¤ правил використанн¤ водних ресурс≥в, знищенн¤ корисноњ дл¤ л≥су фауни ≥ т. д.).
«а скоЇнн¤ злочинних еколог≥чних правопорушень, наприклад, забрудненн¤ водоймищ ≥ атмосферного пов≥тр¤, забрудненн¤ мор¤ речовинами, шк≥дливими дл¤ здоровТ¤ людей або дл¤ живих ресурс≥в мор¤ та ≥нше, накладаЇтьс¤ крим≥нальна в≥дпов≥дальн≥сть.
«аконом закр≥плений обовТ¤зок п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й ≥ громад¤н в≥дшкодовувати збитки, запод≥¤ну ними внасл≥док порушенн¤ еколог≥чного законодавства, тобто нести цив≥льну в≥дпов≥дальн≥сть.

<< попередн¤     зм≥ст     наступна >>