–ќ«ƒ≤Ћ 5  ќЌ“–ќЋ№ ≤ –≈¬≤«≤я –ќ«–ј’”Ќ ≤¬ « ќѕЋј“» ѕ–ј÷≤ 

5.1. «авданн¤, джерела ≥нформац≥њ, методичн≥ прийоми ≥ посл≥довн≥сть процедури контролю
¬ умовах ринкових в≥дносин виникаЇ необх≥дн≥сть у радикальних зм≥нах орган≥зац≥њ та стимулюванн≥ прац≥. Ќайб≥льш адекватною дл¤ ринкових умов Ї орган≥зац≥¤ та оплата прац≥ на основ≥ передовоњ технолог≥њ, що даЇ можлив≥сть п≥двищувати продуктивн≥сть прац≥. ќбТЇктивною основою розвитку сучасних форм оплати прац≥ Ї тенденц≥¤ забезпеченн¤ повноњ самост≥йност≥ п≥дприЇмств ” питанн¤х найму та оплати прац≥, розмежуванн¤ сфери державного ≥ догов≥рного регулюванн¤ цих в≥дносин на п≥дприЇмствах незалежно в≥д форм власност≥.
Ќа сьогодн≥ форму ≥ систему оплати прац≥ вибираЇ кер≥вник п≥дприЇмства. ¬≥н же встановлюЇ прац≥вникам конкретн≥ розм≥ри тарифних ставок.
ѕ≥сл¤ скасуванн¤ обмеженн¤ фонду споживанн¤ держава зд≥йснюЇ регулюванн¤ оплати прац≥ шл¤хом встановленн¤ м≥н≥мальноњ зароб≥тноњ плати, ¤ка встановлюЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
Ќа п≥дприЇмствах може також застосовуватись оплата прац≥ за трудовими угодами ≥ контрактами.
“рудова угода укладаЇтьс¤ м≥ж п≥дприЇмством ≥ прац≥вником, ¤кий залучаЇтьс¤ з≥ сторони дл¤ виконанн¤ конкретноњ роботи, ¤ку неможливо виконати силами п≥дприЇмства або на догов≥рних умовах з ≥ншими п≥дприЇмствами ≥ орган≥зац≥¤ми.
” сучасних умовах досить широко застосовуЇтьс¤ оплата прац≥ за контрактом, що даЇ можлив≥сть забезпечувати нормальн≥ взаЇмов≥дносини двох контрагент≥в контракту. ÷¤ форма ірунтуЇтьс¤ на домовленост≥ стор≥н ≥ повТ¤зуЇтьс¤ з виконанн¤м умов контракту. ѕри прийом≥ на роботу за контрактом власник п≥дприЇмства чи уповноважений ним орган з≥ згоди прац≥вника може встановлювати так≥ умови прац≥, ¤к≥ визначен≥ в колективн≥й угод≥.
√оловними складовими елементами контракту Ї:
Ц строк його д≥њ;
Ц права, обовТ¤зки та в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н;
Ц умови оплати та орган≥зац≥њ прац≥;
Ц п≥дстави припиненн¤ та роз≥рванн¤ контракту;
Ц соц≥ально-побутов≥ та ≥нш≥ умови, що необх≥дн≥ дл¤ виконанн¤ сторонами своњх обовТ¤зк≥в.
ѕри оплат≥ прац≥ за контрактом доц≥льно передбачати пост≥йн≥ ≥ додатков≥ рекв≥зити. ѕост≥йна частина зароб≥тноњ плати залежить в≥д характеру виконаноњ роботи ≥ визначаЇтьс¤ сторонами в ≥ндив≥дуальному пор¤дку. «м≥нна частина залежить в≥д к≥нцевих результат≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, що п≥двищуЇ зац≥кавлен≥сть прац≥вника в результатах своЇњ прац≥.
 онтрактна форма найманн¤ та оплати прац≥ Ї загальноприйн¤тою в м≥жнародн≥й практиц≥, њњ впровадженн¤ в роботу забезпечуЇ проведенн¤ ефективноњ кадровоњ пол≥тики, а також запровадженн¤ новоњ системи матер≥ального стимулюванн¤ прац≥вник≥в.
¬провадженн¤ новоњ технолог≥њ процесу оплати прац≥ п≥двищуЇ продуктивн≥сть прац≥ лише тод≥, коли застосовуютьс¤ прогресивн≥ норми ≥ нормативи, форми ≥ системи оплати прац≥.
ѕ≥д час контролю вивчають ≥ досл≥джують форму ≥ систему орган≥зац≥њ оплати прац≥, тому що в умовах ринковоњ економ≥ки система оплати прац≥ залежить не т≥льки в≥д результат≥в роботи прац≥вник≥в п≥дприЇмства, але й в≥д ефективност≥ д≥¤льност≥ його виробничих п≥дрозд≥л≥в.
” нових умовах ринковоњ економ≥ки значно зм≥нилис¤ процедури контролю ≥ рев≥з≥њ. Ќа сьогодн≥ фонд оплати прац≥ ≥ трудов≥ ресурси не Ї плановими, кожне п≥дприЇмство самост≥йно визначаЇ к≥льк≥сний склад та суму витрат на оплату прац≥. јле при цьому обовТ¤зково враховують можливост≥ п≥дприЇмства у вид≥ленн≥ певноњ суми кошт≥в на оплату прац≥. ¬ обл≥ку ц≥ витрати в≥дображаютьс¤ на рахунку 81 У¬итрати на оплату прац≥Ф.
” сучасних умовах пор¤д ≥з рев≥з≥Їю значну роль в≥д≥граЇ внутр≥шн≥й контроль ≥з боку кер≥вник≥в п≥дприЇмств ≥ бухгалтерськоњ служби. ÷≥ прац≥вники повинн≥ зд≥йснювати оперативний контроль за використанн¤м трудових ресурс≥в ≥ фонд≥в оплати прац≥ з метою ефективного використанн¤ цих витрат.
” систем≥ контролю важливою його формою Ї рев≥з≥¤ операц≥й з оплати прац≥. «авданн¤м рев≥з≥њ Ї актив≥зац≥¤ господарського механ≥зму, ¤ка нац≥лена на рац≥ональне використанн¤ трудових ресурс≥в та правильне визначенн¤ розпод≥льчих функц≥й за розм≥рами трудових витрат.
–ев≥з≥ю операц≥й щодо оплати прац≥ доц≥льно зд≥йснювати в такому пор¤дку: перев≥рка обірунтованост≥ норматив≥в щодо оплати прац≥, розц≥нок, ставок зароб≥тноњ плати, правильн≥сть њњ нарахуванн¤ та розрахунк≥в з персоналом, перев≥рка документального обірунтуванн¤ ≥ обл≥ку за зароб≥тною платою та витрат, повТ¤заних з оплатою прац≥.
ћодель контролю ≥ рев≥з≥њ операц≥й щодо оплати прац≥ наведено на рисунку 9. ” цьому стандарт≥ визначен≥ обТЇкти, джерела ≥нформац≥њ ≥ методичн≥ прийоми контролю ≥ рев≥з≥њ операц≥й щодо оплати прац≥.

ѕ≥д час рев≥з≥њ особливе значенн¤ маЇ використанн¤ фактограф≥чноњ ≥нформац≥њ, що наведена в таблиц≥ 13.
” таблиц≥ конкретизуЇтьс¤ обл≥кова, позаобл≥кова ≥нформац≥¤, що п≥дл¤гаЇ перев≥рц≥ п≥д час рев≥з≥њ, розкриваЇтьс¤ њњ зм≥ст та визначаЇтьс¤ використанн¤ в контрольно-рев≥з≥йному процес≥.
ѕ≥д час рев≥з≥њ важливо обірунтувати операц≥њ щодо оплати прац≥ в≥дпов≥дними законодавчими актами та д≥ючими нормативами, що наведен≥ в таблиц≥ 14.
” наведених таблиц¤х обірунтовуЇтьс¤ фактограф≥чна (обл≥кова) ≥ нормативно-законодавча ≥нформац≥¤, ¤ка використовуЇтьс¤ п≥д час рев≥з≥њ. ‘актограф≥чна (обл≥кова) ≥нформац≥¤ Ї джерелом дл¤ контролю операц≥й щодо оплати прац≥, а нормативно-законодавчу ≥нформац≥ю рев≥зор використовуЇ дл¤ того, щоб обірунтувати законн≥сть операц≥й, повТ¤заних з нарахуванн¤м, документальним забезпеченн¤м ≥ обл≥ком цих операц≥й.
¬икористовуючи фактограф≥чну (обл≥кову) ≥нформац≥ю щодо оплати прац≥ дл¤ виконанн¤ процедур њњ контролю, рев≥зор повинен дотримуватись певноњ посл≥довност≥ перев≥рки ц≥Їњ ≥нформац≥њ, що наведена на рисунку 10.

“аблиц¤ 13
‘актограф≥чна ≥нформац≥¤, що використовуЇтьс¤ п≥д час контролю трудових ресурс≥в ≥ рев≥з≥њ операц≥й щодо оплати прац≥

“аблиц¤ 14
«аконодавча ≥ нормативна ≥нформац≥¤, що використовуЇтьс¤ п≥д час контролю ≥ рев≥з≥њ трудових ресурс≥в ≥ зароб≥тноњ плати

–ис. 10. ѕосл≥довн≥сть контролю операц≥й з оплати прац≥

5.2. ћетодика перев≥рки документуванн¤, нормуванн¤ та нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати
Ќезалежно в≥д д≥ючих на п≥дприЇмств≥ форм ≥ систем оплати прац≥, у першу чергу, необх≥дно перев≥рити обл≥к особового складу, що ведетьс¤ в в≥дд≥л≥ кадр≥в п≥дприЇмства.
” звТ¤зку з цим перев≥р¤ють рух особового складу, що оформл¤Їтьс¤ первинними документами: наказом або розпор¤дженн¤м по п≥дприЇмству про прийом на роботу (ѕ-1), переведенн¤м (ѕ-5), зв≥льненн¤м (ѕ-8), наданн¤м в≥дпустки (ѕ-6).
ѕ≥д час контролю перев≥р¤ютьс¤ особов≥ картки, ¤к≥ ведутьс¤ на кожного прац≥вника, де зазначають необх≥дн≥ анкетн≥ дан≥ ≥ ф≥ксуютьс¤ вс≥ зм≥ни, що в≥дбуваютьс¤ в його робот≥. ѕор¤д з цим перев≥р¤ють правильн≥сть присвоЇнн¤ кожному прац≥вников≥ табельного номера, причому кожному виробничому п≥дрозд≥лу в≥дводитьс¤ сво¤ сер≥¤ номер≥в.
ѕот≥м перев≥р¤ють правильн≥сть веденн¤ оперативного обл≥ку використанн¤ робочого часу, ¤кий може вестись або в ц≥лому по п≥дприЇмству, або по кожному виробничому п≥дрозд≥лу в спец≥альному табел≥ обл≥ку використанн¤ робочого часу (ѕ-12 або ѕ-13 ). Ќа п≥дстав≥ цього табел¤ в розр≥з≥ кожного м≥с¤ц¤ ≥ кожного прац≥вника перев≥р¤ють п≥драхунки ≥ правильн≥сть в≥дображенн¤ загального календарного фонду робочого часу, к≥льк≥сть не¤вок на роботу з р≥зних причин, фактично в≥дпрацьований час та розрахунки ≥з зароб≥тноњ плати.
—истема табелюванн¤ особового складу ≥ використанн¤ робочого часу, в першу чергу, повинна контролюватис¤ в пер≥од поточноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства в≥дпов≥дними прац≥вниками. ѕроцедури поточного контролю з боку в≥дпов≥дних посадових ос≥б п≥дприЇмства визначен≥ на рисунку 11.
ћетодика контролю нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати залежить в≥д д≥ючих форм ≥ систем оплати прац≥.
–озрахунок оплати прац≥ роб≥тник≥в в≥др¤дник≥в ≥ визначенн¤ обТЇму виконанн¤ роб≥т перев≥р¤ють на п≥дстав≥ первинних документ≥в обл≥ку вироб≥тку. ƒл¤ перев≥рки операц≥й, повТ¤заних з вироб≥тком продукц≥њ, зароб≥тною платою, використовуютьс¤ затверджен≥ у встановленому пор¤дку форми обл≥ковоњ документац≥њ, що залежать в≥д характеру виробництва, системи орган≥зац≥њ й оплати прац≥ та ≥нших особливостей п≥дприЇмства.
ѕри зд≥йсненн≥ контролю на п≥дприЇмств≥ або його п≥дрозд≥лах з др≥бносер≥йним ≥ ≥ндив≥дуальним виробництвом, при проведенн≥ разових ремонтних роб≥т використовуютьс¤ нагромаджувальн≥ або разов≥ нар¤ди (ѕ-40, ѕ-41). якщо виробничий процес носить сер≥йний характер, то контроль операц≥й, повТ¤заних ≥з вироб≥тком, доц≥льно зд≥йснювати на п≥дстав≥ маршрутних карт, ¤к≥ виписуютьс¤ на парт≥ю деталей ≥ супроводжують њњ по всьому технолог≥чному процесу њх обробки. ÷е дозвол¤Ї використовувати маршрутн≥ карти ¤к Їдиний документ дл¤ контролю вироб≥тку ≥ нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати.
ѕри акордн≥й систем≥ оплати прац≥ контроль зд≥йснюють на п≥дстав≥ документ≥в ≥ обл≥ку виконаних роб≥т та даних нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати на п≥дстав≥ нар¤д≥в (ѕ-40, ѕ-45), ¤к≥ виписуютьс¤ на окрем≥ виробнич≥ процеси ≥ видаютьс¤ бригад≥ або роб≥тников≥ на початку роботи.

ќперограма перев≥рки табел¤ обл≥ку робочого часу на п≥дприЇмств≥

–ис. 11. ѕроцедури поточного контролю табел¤ обл≥ку використанн¤ робочого часу на п≥дприЇмств≥

” комплексних бригадах правильн≥сть нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати перев≥р¤ють шл¤хом множенн¤ комплексноњ в≥др¤дноњ розц≥нки на обТЇм роб≥т, виконаних бригадою.
Ќа державних п≥дприЇмствах, де розпод≥л зароб≥тноњ плати м≥ж членами бригади зд≥йснюЇтьс¤ за фактичними ставками фактично в≥дпрацьованого часу, необх≥дно перев≥рити коеф≥ц≥Їнт трудовоњ участ≥ кожного прац≥вника та визначити реальний вклад кожного члена бригади в результат≥ колективноњ прац≥ залежно в≥д њњ ≥ндив≥дуальноњ продуктивност≥ та ¤кост≥.
ѕри рев≥з≥њ п≥дсобних, допом≥жних виробництв, обслуговуючих господарствах дл¤ перев≥рки виконаних роб≥т використовуютьс¤ в≥домост≥ вироб≥тку продукц≥њ (ѕ-17), в≥домост≥ виходу продукц≥њ ( —-22), дорожн≥ листи (N-4) та ≥нш≥ документи.
ѕри рев≥з≥њ розрахунк≥в зароб≥тноњ плати спец≥ал≥ст≥в при повному робочому м≥с¤ц≥ перев≥р¤ють правильн≥сть присвоЇнн¤ посадових розр¤д≥в зг≥дно з наказом по п≥дприЇмству в≥дпов≥дно до зайн¤тоњ посади. ѕерев≥рка розрахунку зароб≥тноњ плати при неповному робочому м≥с¤ц≥ зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом д≥ленн¤ посадового окладу на к≥льк≥сть робочих дн≥в цього м≥с¤ц¤ ≥ множенн¤м денноњ зароб≥тноњ плати на к≥льк≥сть в≥дпрацьованих робочих дн≥в (за табелем).
ѕерев≥рка нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати прац≥вникам за тарифами зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом множенн¤ годинноњ тарифноњ ставки на к≥льк≥сть годин зм≥ни.
 р≥м оплати прац≥ за виготовлену продукц≥ю, виконан≥ роботи, надан≥ послуги, в≥дпрацьований час, перев≥р¤ють нарахуванн¤ ≥нших вид≥в виплат за нормами, передбаченими д≥ючим законодавством, а саме:
Ц за роботу в св¤тков≥ ≥ вих≥дн≥ дн≥, де оплата зд≥йснюЇтьс¤ у подв≥йному розм≥р≥;
Ц за роботу в н≥чний час, що оплачуЇтьс¤ у п≥двищеному розм≥р≥, встановленому тарифною угодою ≥ колективним договором, але не нижче 20 %;
Ц за часи простоњв не з вини прац≥вника, що оплачуЇтьс¤ зг≥дно з розрахунками не нижче 2/3 тарифноњ ставки (окладу).
Ќа п≥дприЇмств≥ перев≥р¤ють також правильн≥сть де¤ких вид≥в виплат, розрахунок ¤ких проводитьс¤ виход¤чи з середньоњ зароб≥тноњ плати прац≥вника. ¬иди нарахувань, що включаютьс¤ до середньоњ зароб≥тноњ плати, пор¤док њњ обчисленн¤ регулюютьс¤ д≥ючою в даний час ѕостановою  ћ” Уѕор¤док обчисленн¤ середньоњ зароб≥тноњ платиФ в≥д 8.02.95 р. є 100 з доповненн¤ми.
ќплата виконанн¤ прац≥вниками державних та громадських обовТ¤зк≥в та де¤к≥ ≥нш≥ види виплат визначаютьс¤ зг≥дно з розрахунком середнього зароб≥тку за попередн≥ два календарн≥ м≥с¤ц≥ роботи.
 онтроль розрахунк≥в з персоналом щодо оплати прац≥ залежить в≥д чисельност≥ прац≥вник≥в ≥ пор¤дку оформленн¤ операц≥й за нарахуванн¤м зароб≥тноњ плати ≥ форми розрахунк≥в. “ак, наприклад, нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати залежно в≥д чисельност≥ прац≥вник≥в може оформлюватись або розрахунково-плат≥жною в≥дом≥стю, або окремо розрахунково-плат≥жною ≥ плат≥жною в≥домост¤ми. –озрахунково-плат≥жн≥ в≥домост≥ (“-49) застосовуЇтьс¤, в основному, на невеликих п≥дприЇмствах ≥з пост≥йним складом прац≥вник≥в. Ќа практиц≥ част≥ше застосовуЇтьс¤ окремо розрахунков≥ в≥домост≥ (“-51) ≥ окремо плат≥жн≥ в≥домост≥ (“-53). ƒан≥ з зароб≥тноњ плати кожного прац≥вника нагромаджуютьс¤ на особових рахунках (“-54).
ѕри рев≥з≥њ перев≥р¤ють також правильн≥сть нарахуванн¤ ≥ оплати дн≥в в≥дпустки, що зд≥йснюЇтьс¤ з урахуванн¤м середнього зароб≥тку за 12 попередн≥ календарних м≥с¤ц≥в. ÷ей середньом≥с¤чний зароб≥ток д≥литьс¤ на середньом≥с¤чну к≥льк≥сть робочих дн≥в (25,2) ≥ даЇ в результат≥ середньоденний зароб≥ток прац≥вника. ќдержаний середньоденний зароб≥ток множитьс¤ на к≥льк≥сть дн≥в в≥дпустки ≥ визначаЇтьс¤ сума оплати черговоњ в≥дпустки. ÷≥ розрахунки в≥дпускних прац≥вникам перев≥р¤ють на п≥дстав≥ застосуванн¤ метод≥в анал≥тичноњ перев≥рки.
¬≥дпов≥дно до д≥ючого законодавства перев≥р¤ють р≥зн≥ утриманн¤ ≥з зароб≥тноњ плати, а саме: утриманн¤ прибуткового податку та сум зг≥дно з виконавчими листами, профсп≥лковими внесками (за за¤вою прац≥вник≥в), п≥дзв≥тних сум та сум компенсац≥њ матер≥альних збитк≥в тощо.
ќсоблива увага п≥д час контролю прид≥л¤Їтьс¤ перев≥рц≥ основноњ частини утримань ≥з зароб≥тноњ плати прибуткового податку, ¤кий визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до ƒекрету  ћ” Уѕро прибутковий податок з громад¤нФ в≥д 26.12.92 р. є 13Ц92. ћожлив≥ зм≥ни визначенн¤ прибуткового податку враховують зг≥дно з ”казами ѕрезидента ”крањни. ÷≥ утриманн¤ ≥з зароб≥тноњ плати д≥ють дл¤ прац≥вник≥в за основним м≥сцем роботи. ѕрибутковий податок при робот≥ за сум≥сництвом складаЇ 20 %, а в≥д суми одержаних див≥денд≥в Ц 15 %.
ƒл¤ де¤ких категор≥й громад¤н чинним законодавством встановлен≥ п≥льги прибуткового податку, ¤к≥ виражаютьс¤ в к≥лькост≥ неоподаткованих м≥н≥мум≥в зароб≥тноњ плати ≥ д≥ють лише за м≥сцем основноњ роботи. ÷≥ законоположенн¤ повинн≥ враховуватись рев≥зором п≥д час проведенн¤ рев≥з≥њ.

5.3. ћетодика перев≥рки операц≥й з оплати прац≥ та повТ¤заних з нею розрахунк≥в
ƒл¤ управл≥нн¤ господарською д≥¤льн≥стю, зокрема операц≥¤ми, повТ¤заними з оплатою прац≥ на п≥дприЇмствах, необх≥дний пост≥йний, абсолютно обірунтований, юридично п≥дтверджуючий обл≥к цих операц≥й на п≥дстав≥ достов≥рних даних первинноњ документац≥њ. “ому п≥д час рев≥з≥њ необх≥дно контролювати процес проходженн¤ ≥ обробки документац≥њ щодо обл≥ку операц≥й щодо оплат≥ прац≥, що в≥дображено на рисунку 12. ÷ей процес контролю включаЇ перев≥рку: табел≥в виходу на роботу, розрахунково-плат≥жних в≥домостей, бухгалтерських запис≥в у журнал≥ за рахунком 66 У–озрахунки з оплати прац≥Ф.

–ис. 12. ѕроцес контролю розрахунк≥в з оплати прац≥

« метою п≥двищенн¤ оперативност≥ контролю розрахунк≥в щодо оплати прац≥ доц≥льно суму, ¤ка належить до сплати прац≥вникам п≥дприЇмства, включати в табель роботи або окрему в≥дом≥сть ≥ на п≥дстав≥ цих даних в≥дображати при обл≥ку операц≥њ з оплати прац≥, не чекаючи складанн¤ в к≥нц≥ м≥с¤ц¤ розрахунково-плат≥жноњ в≥домост≥.
ѕерев≥р¤ють також орган≥зац≥ю бухгалтерського обл≥ку операц≥й з оплати прац≥. ѕри цьому необх≥дно звертати увагу на скороченн¤ обс¤гу документац≥њ ≥ пол≥пшенн¤ њњ ¤кост≥, тому що документац≥¤ Ї первинною стад≥Їю в≥дображенн¤ цих операц≥й ≥ основою бухгалтерських запис≥в на ц≥й д≥л¤нц≥ обл≥ку. ѕерев≥рка ≥ обробка документ≥в ≥з нарахуванн¤м зароб≥тноњ плати Ї найб≥льш трудоЇмкою стад≥Їю контролю. “ому важливе значенн¤ маЇ використанн¤ компТютерноњ техн≥ки, повТ¤заноњ з перев≥ркою операц≥й щодо оплати прац≥ ≥ розрахунк≥в ≥з персоналом.
ќбл≥к основноњ та додатковоњ зароб≥тноњ плати ведетьс¤ у в≥дпов≥дному обл≥ковому реЇстр≥ за рахунком 66 У–озрахунки з оплати прац≥Ф, де узагальнюютьс¤ ≥нформац≥¤ цих розрахунк≥в. «а даними кредитового сальдо за цим рахунком перев≥р¤ють суму заборгованост≥ п≥дприЇмства прац≥вникам ≥з нарахованоњ, але не виданоњ зароб≥тноњ плати. ѕерев≥рка оборот≥в за дебетом зазначеного рахунка даЇ можлив≥сть перев≥рити суми видан≥ гот≥вкою або через перерахуванн¤, а також суми, утриман≥ за виконавчими листами та ≥нш≥ утриманн¤ ≥з зароб≥тноњ плати.
Ќарахован≥ суми основноњ та додатковоњ зароб≥тноњ плати в≥днос¤ть на соб≥варт≥сть продукц≥њ, роб≥т, послуг в≥дпов≥дно до д≥ючих ѕравил застосуванн¤ «акону ”крањни Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ.
” промислових п≥дприЇмствах так≥ нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати перев≥р¤ють за дебетом рахунк≥в: 23 У¬иробництвоФ, 48 У÷≥льове ф≥нансуванн¤ ≥ ц≥льов≥ надходженн¤Ф, 81 У¬итрати на оплату прац≥Ф, 91 У«агальновиробнич≥ витратиФ, 92 Ујдм≥н≥стративн≥ витрати ≥ за кредитом рахунка 66 У–озрахунки з оплати прац≥Ф. ѕор¤д з цим за кредитом рахунка 81 У¬итрати на оплату прац≥Ф вид≥л¤Їтьс¤ 6 субрахунк≥в, де в≥дображаютьс¤ витрати за њх видами ≥ напр¤мками витрат. «а дебетом цього рахунка перев≥р¤ють суми визначених витрат на оплату прац≥, а за кредитом Ц правильн≥сть списанн¤ витрат на в≥дпов≥дн≥ рахунки та нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати за час чергових в≥дпусток, допомоги по тимчасов≥й непрацездатност≥, прем≥њ та ≥нш≥ види матер≥ального заохоченн¤.
«а дебетом зазначеного рахунка в≥дображаютьс¤ видан≥ суми зароб≥тноњ плати, прем≥њ, допомога з тимчасовоњ непрацездатност≥, депонована зароб≥тна плата, а також суми утримань ≥з зароб≥тноњ плати у форм≥ податк≥в, утримань за виконавчими листами та ≥нших утримань, що передбачен≥ законодавством ”крањни.
Ќе видана в строк зароб≥тна плата (через не¤вку одержувач≥в) перев≥р¤Їтьс¤ за дебетом рахунка 661 У–озрахунки за зароб≥тною платоюФ ≥ за кредитом рахунка 662 У–озрахунки з депонентамиФ.
ѕерев≥рка операц≥й, повТ¤заних з нарахуванн¤м резерву на в≥дпустку, зд≥йснюЇтьс¤ за дебетом рахунка 814 Уќплата в≥дпустокФ ≥ за кредитом рахунка 47 У«абезпеченн¤ наступних витрат ≥ платеж≥вФ. ќдночасно з цим перев≥р¤ютьс¤ правильн≥сть в≥дображенн¤ сум в≥дпускних за кредитом рахунка 814 Уќплата в≥дпустокФ в дебет, в≥дпов≥дно, на рахунки: 23 У¬иробництваФ, 91 У«агальновиробнич≥ витратиФ, 92 Ујдм≥н≥стративн≥ витратиФ ≥ ≥нш≥. –езервуванн¤ прот¤гом року сум в≥дпускних прац≥вникам обумовлюЇтьс¤ тим, що чергов≥ в≥дпускн≥ прац≥вникам надаютьс¤ нер≥вном≥рно. ƒл¤ того, щоб забезпечити р≥вном≥рне включенн¤ в соб≥варт≥сть продукц≥њ, роб≥т, послуг сум дл¤ оплати в≥дпусток, проводитьс¤ резервуванн¤ цих затрат у розм≥р≥ в≥дпов≥дного процента в≥д фактично нарахованоњ основноњ зароб≥тноњ плати. –езерв створюЇтьс¤ не т≥льки на зароб≥тну плату на час в≥дпусток, але й на належн≥ в≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходи.
Ќа суму резерву на оплату наступних в≥дпусток дебетуютьс¤ рахунки, на ¤к≥ в≥дноситьс¤ основна зароб≥тна плата ≥ кредитуЇтьс¤ рахунок 47 У«абезпеченн¤ наступних витрат ≥ платеж≥вФ.
Ќа п≥дприЇмствах ≥з сезонним характером виробництва ≥ на п≥дприЇмствах, що надають в≥дпустки одночасно всьому персоналу, витрати по оплат≥ в≥дпусток можуть в≥дноситись безпосередньо на в≥дпов≥дн≥ рахунки в момент њх нарахуванн¤, а в пер≥од масових л≥тн≥х в≥дпусток дл¤ р≥вном≥рност≥ в≥днесенн¤ на соб≥варт≥сть продукц≥њ витрат використовуЇтьс¤ рахунок 39 У¬итрати майбутн≥х пер≥од≥вФ. ѕрот¤гом зв≥тного року ц≥ суми повинн≥ бути списанн≥ на виробнич≥ рахунки. —уми в≥дпускних, нарахован≥ прац≥вникам в поточному зв≥тному м≥с¤ц≥, що належать за дн≥ в≥дпустки, ¤к≥ в≥днос¤тьс¤ до наступного м≥с¤ц¤, включаютьс¤ до витрат виробництва наступного м≥с¤ц¤.
ѕерев≥рка правильност≥ в≥дображенн¤ зароб≥тноњ плати на в≥дпов≥дних рахунках виробничих затрат зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дстав≥ зведеноњ в≥домост≥ њњ розпод≥лу за кодами виробничих затрат, що складаЇтьс¤ бухгалтер≥Їю на основ≥ первинних документ≥в по зароб≥тноњ плати. ” в≥домост≥ перев≥р¤ють правильн≥сть призначенн¤ витрат за дебетом рахунк≥в, на ¤к≥ в≥днос¤ть нараховану суму зароб≥тноњ плати.
ѕри журнально-ордерн≥й форм≥ обл≥ку перев≥рка нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати зд≥йснюЇтьс¤ в журнал≥ 5 або 5-ј, а виплата зароб≥тноњ плати Ц в журнал≥ 1 за рахунком 301 У аса в нац≥ональн≥й валют≥Ф, утриманн¤ з зароб≥тноњ плати податк≥в у бюджет, сум за виконавчими листами, а також своЇчасно не видана зароб≥тна плата Ц в журнал≥ 5 або 5-ј.
ћал≥ п≥дприЇмства, що використовують спрощену форму обл≥ку зароб≥тноњ плати ведуть у в≥домост¤х ¬-8, ¬-3, ¬-5. ѕри так≥й форм≥ обл≥ку перев≥рка зд≥йснюЇтьс¤ за даними анал≥тичних реЇстр≥в ≥, зокрема, в≥домост≥ обл≥ку зароб≥тноњ плати. «а кредитом рахунка 66 У–озрахунки з оплати прац≥Ф перев≥р¤ють нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати прац≥вникам п≥дприЇмства з в≥днесенн¤м на в≥дпов≥дн≥ рахунки, а за дебетом Ц утриманн¤ ≥з зароб≥тноњ плати в≥дпов≥дно до д≥ючого законодавства.
ћал≥ п≥дприЇмства, в ¤ких працюЇ б≥льше 10 ос≥б, обл≥к нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати ≥ утримань з нењ ведуть на розрахункових в≥домост¤х типових форм. ѕерев≥рка операц≥й за рахунком 66 У–озрахунки з оплати прац≥Ф зд≥йснюЇтьс¤ за даними в≥домост≥ ≥ доданих до нењ анал≥тичних розрахункових в≥домостей.
јнал≥тичний обл≥к розрахунк≥в з оплати прац≥ може вестись також на картках, особових рахунках, нагромаджувальних в≥домост¤х (журнал≥) або в памТ¤т≥ персональних машин (ѕ≈ќћ). –озрахунково-плат≥жн≥ в≥домост≥ з≥ставл¤ють ≥з в≥дпов≥дними картками, особовими рахунками, нагромаджувальними в≥домост¤ми або з даними памТ¤т≥ в персональних електронно-обчислювальних машинах.
Ќеобх≥дно перев≥рити також достов≥рн≥сть зв≥тност≥ з оплати прац≥, пор≥вн¤ти дан≥ зв≥тност≥ з реЇстрами бухгалтерського обл≥ку (журналами 5 або 5-ј), особовими картками роб≥тник≥в ≥ первинними документами: нагромаджувальними ≥ розроблюваними в≥домост¤ми з оплати прац≥, розрахунково-плат≥жними в≥домост¤ми, нар¤дами, в≥домост¤ми обл≥ку вироб≥тку, табел¤ми обл≥ку в≥дпрацьованого часу, цеховими зв≥тами, записами з обл≥ку в журнал≥ за кредитом субрахунка 661 У–озрахунки за зароб≥тною платоюФ, а також з особовими рахунками (картками) та ≥ншими реЇстрами анал≥тичного обл≥ку.  р≥м того, п≥д час рев≥з≥њ застосовують прийоми анал≥зу. ѕор≥внюють суму ≥ р≥вень зароб≥тноњ плати зг≥дно з нормативом щодо фактичних витрат на зароб≥тну плату. Ќормативн≥ або планов≥ показники корегують процент виконанн¤ плану обс¤гу випуску продукц≥њ, зТ¤совують вплив на витрати за зароб≥тною платою структури випущеноњ продукц≥њ. ќсобливу увагу звертають на доплати за понаднормов≥ роботи, оплату простоњв, брак, зТ¤совують, чи немаЇ випадк≥в приписок обс¤г≥в випущеноњ продукц≥њ, за ¤ку нарахована зароб≥тна плата, чи немаЇ завищенн¤ тарифних розр¤д≥в роб≥тник≥в, завищенн¤ норм вироб≥тку та розц≥нок.
ѕри перев≥рц≥ зТ¤совують, чи немаЇ випадк≥в нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати особам, ¤к≥ взагал≥ не значились у в≥дд≥л≥ кадр≥в.  р≥м того, перев≥р¤ють, чи правильно зазначен≥ показники в≥дпрацьованого часу. ÷≥ показники пор≥внюють з даними табельного обл≥ку. ÷е дасть можлив≥сть ви¤вити випадки включенн¤ у в≥домост≥ дл¤ нарахуванн¤ оплати прац≥ ос≥б, ¤к≥ були ран≥ше зв≥льнен≥, або вигаданих ос≥б чи нарахуванн¤ одночасно зарплати ≥ оплати за л≥карн¤ними листами, або нарахуванн¤ особам, ¤к≥ взагал≥ не працювали на п≥дприЇмств≥.
«Т¤совують також, чи немаЇ випадк≥в, коли в р≥зн≥ розрахунково-плат≥жн≥ в≥домост≥ включають одних ≥ тих же ос≥б ≥ тому дв≥ч≥ виплачують зароб≥тну плату.
ѕерев≥р¤ють, чи немаЇ випадк≥в подв≥йного нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати за одну ≥ ту ж випущену продукц≥ю (тобто нарахуванн¤ за приписки фактично не випущеноњ продукц≥њ). ƒл¤ цього пор≥внюють фактичний випуск продукц≥њ з даними нар¤д≥в, за ¤кими оплачена продукц≥¤, або пор≥внюють ≥з показниками виробничих зв≥т≥в, маршрутних лист≥в, даними виробничих цех≥в ≥ даними прибутково-видаткових накладних на здачу продукц≥њ на склад. «Т¤совують також, чи немаЇ випадк≥в нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати за продукц≥ю, ¤ка взагал≥ не виробл¤лас¤ або нарахуванн¤ зароб≥тку за випуск продукц≥њ, ¤ка вважаЇтьс¤ ¤к незавершене виробництво.
ѕриписки в обл≥ку невиробленоњ продукц≥њ можна встановити шл¤хом пор≥вн¤нн¤ показник≥в, що в≥дображен≥ в документах про випуск продукц≥њ з показниками цехових журнал≥в, маршрутних в≥домостей. ‘акти неправильного нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати можна ви¤вити шл¤хом пор≥вн¤нн¤ первинних документ≥в щодо обл≥ку виробництва продукц≥њ за окрем≥ дн≥ з даними табельного обл≥ку ≥ показниками обл≥ку особового складу прац≥вник≥в п≥дприЇмства у в≥дд≥л≥ кадр≥в.
ƒостов≥рн≥сть нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати ви¤вл¤Їтьс¤ також пор≥вн¤нн¤м обс¤гу випуску за структурою, що в≥дображена в документах ≥з даними оперативного обл≥ку (картками обл≥ку вироб≥тку, що ведутьс¤ в цехах). ¬се це даЇ можлив≥сть визначити, чи немаЇ випадк≥в включенн¤ дл¤ нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати обс¤г≥в не випущеноњ продукц≥њ з метою незаконного одержанн¤ зароб≥тноњ плати.
” тих випадках, коли ведетьс¤ позамовний анал≥тичний обл≥к витрат, необх≥дно сп≥вставити суми нарахованоњ зароб≥тноњ плати з урахуванн¤м кожного замовленн¤. «вертають також увагу на можлив≥ випадки нарахуванн¤ великих сум оплати плати. ƒл¤ цього ретельно перев≥р¤ють нар¤ди ≥ документи, зТ¤совують можлив≥ випадки оплати прац≥ за роботи, ¤к≥ не передбачен≥ технолог≥Їю виробництва або оплати за виправленн¤ внутр≥шнього браку. ќсобливу увагу прид≥л¤ють перев≥рц≥ можливих випадк≥в необірунтованого завищенн¤ розр¤д≥в прац≥вникам, зТ¤совують, чи вс≥ нар¤ди правильно оформлен≥. ѕерев≥р¤ють також нар¤ди допом≥жних цех≥в (ремонтних майстерень, експериментальних цех≥в). ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що тут част≥ше всього мають м≥сце факти виписки нар¤д≥в на роботи, ¤к≥ фактично не виконувались. ƒл¤ цього використовують методи контрольного обм≥ру обс¤гу виконаних роб≥т ≥ особливо визначенн¤ обс¤гу незавершеного виробництва продукц≥њ або окремих замовлень. –етельно перев≥р¤ють т≥ нар¤ди, ¤к≥ мають в≥дхиленн¤ в≥д нормального виробничого процесу та р≥зн≥ доплатн≥ листи ≥ листи простоњв.
” р¤д≥ випадк≥в оплата простоњв оформл¤Їтьс¤ п≥д вигл¤дом виконаних роб≥т, непередбачених технолог≥Їю виробництва.
ќдн≥Їю ≥з важливих д≥л¤нок рев≥з≥њ Ї виб≥ркове з≥ставленн¤ сум нарахованоњ зароб≥тноњ плати, що зазначена в первинних документах, з даними п≥драхунк≥в накопичувальноњ в≥домост≥ зг≥дно з табличними номерами прац≥вник≥в, а також зв≥р¤нн¤ даних цих в≥домостей ≥з сумами, зазначеними в розрахунково-плат≥жн≥й в≥домост≥. ƒан≥ розрахункових ≥ нагромаджувальних в≥домостей пор≥внюють з даними кредитового обороту за рахунком 66 У–озрахунки по оплат≥ прац≥Ф за даними журнал≥в 5 або 5-ј. якщо ви¤вл¤ютьс¤ розходженн¤ м≥ж нагромаджувальними в≥домост¤ми ≥ розрахунково-плат≥жною в≥дом≥стю, то це може бути насл≥дком включенн¤ в цю розрахунково-плат≥жну в≥дом≥сть вигаданих ос≥б або безп≥дставне нарахуванн¤ доплати окремим особам.
ѕри рев≥з≥њ звертають увагу також на можлив≥ випадки спотворенн¤ при обл≥ку даних про фактично в≥дпрацьований час, що призводить до незаконного нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати. ƒл¤ цього доц≥льно виб≥рково зв≥рити чисельн≥сть прац≥вник≥в за розрахунково-плат≥жною в≥дом≥стю з даними табел¤ в≥дпрацьованого часу, особових карток у в≥дд≥л≥ кадр≥в та даними фактично випущеноњ продукц≥њ або виконаноњ роботи. ÷е дозвол¤Ї ви¤вити факти включенн¤ у розрахунково-плат≥жн≥ в≥домост≥ нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати особам, ¤к≥ не працюють на п≥дприЇмств≥. ќсобливо ретельно перев≥р¤ють нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати за виконанн¤ окремих випадкових або разових роб≥т за трудовими угодами, за завищеними розц≥нками.
«а допомогою контрольних п≥драхунк≥в по вертикал≥ ≥ горизонтал≥ в розрахунково-плат≥жних в≥домост¤х перев≥р¤ють правильн≥сть цих п≥драхунк≥в у цих в≥домост¤х. ¬и¤вл¤ють також приписки в п≥дсумках розрахунково-плат≥жних в≥домостей за одним ≥ тим же видом оплати прац≥ в граф≥ У¬сього нарахованоФ ≥ у граф≥ в≥домост≥ У—ума до видач≥Ф на одну ≥ ту ж суму.

<< попередн¤     зм≥ст     наступна >>