6.1. «авданн¤, джерела ≥нформац≥њ ≥ методичн≥ прийоми контролю Ќа п≥дприЇмствах промисловост≥ у процес≥ виробництва використовуЇтьс¤ велика к≥льк≥сть матер≥ал≥в. ћатер≥альн≥ ц≥нност≥ займають найб≥льшу питому вагу в соб≥вартост≥ продукц≥њ. «абезпеченн¤ збереженн¤ ≥ рац≥ональне њх використанн¤ Ї одним ≥з вир≥шальних умов п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва продукц≥њ. ” звТ¤зку з цим одн≥Їю ≥з важливих умов рев≥з≥њ Ї перев≥рка використанн¤ матер≥альних ресурс≥в, зб≥льшенн¤ випуск≥в економ≥чно виг≥дних вид≥в продукц≥њ, зменшенн¤ питомоњ ваги витрат сировини ≥ матер≥ал≥в на виробництво продукц≥њ. “ому правильна орган≥зац≥¤ контролю за витратами матер≥ал≥в маЇ першочергове значенн¤ в процес≥ збереженн¤ ≥ витрачанн¤ матер≥альних ц≥нностей. «авданн¤ контролю ≥ рев≥з≥њ пол¤гають в тому, щоб забезпечити перев≥рку:
Ц правильност≥ ≥ своЇчасност≥ оформленн¤ операц≥й, повТ¤заних з надходженн¤м ≥ використанн¤м матер≥ал≥в;
Ц збереженн¤ матер≥альних ц≥нностей за м≥сц¤ми збер≥ганн¤ та на вс≥х стад≥¤х њх руху;
Ц догов≥рно-розрахунковоњ системи матер≥ально-техн≥чного постачанн¤, правильност≥ ≥ своЇчасност≥ розрахунк≥в з постачальниками;
Ц використанн¤ ≥ дотриманн¤ встановлених норм витрачанн¤ матер≥ал≥в у процес≥ виробництва;
Ц стану анал≥тичного (складського ≥ бухгалтерського) обл≥ку матер≥ал≥в та правильност≥ визначенн¤ њх соб≥вартост≥;
Ц правильност≥ встановленн¤ номенклатурних ц≥нник≥в та обірунтованост≥ визначенн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ. –ис. 13. ќрган≥зац≥йна
модель рев≥з≥њ та контролю операц≥й ≥з товарно-матер≥альними
ц≥нност¤ми
ќбТЇкти, джерела ≥нформац≥њ та методичн≥ прийоми контролю операц≥й з товарно-матер≥альними ц≥нност¤ми наведен≥ на рисунку 13. ” систем≥ контролю ≥ рев≥з≥њ важливе значенн¤ маЇ використанн¤ рев≥зором законодавчих та нормативно-правових акт≥в, ¤к≥ регулюють взаЇмов≥дносини п≥дприЇмств ≥з постачальниками, систему постачанн¤, прийманн¤ та в≥дпуск матер≥ал≥в. ÷е даЇ можлив≥сть перев≥рити п≥д час рев≥з≥њ систему нормативно-правового забезпеченн¤, тобто обірунтовувати перев≥рку дотриманн¤ на п≥дприЇмств≥ законност≥ операц≥й з товарно-матер≥альними ц≥нност¤ми.
‘актична ≥ документальна перев≥рка операц≥й з товарно-матер≥альними ц≥нност¤ми включають у себе систему органолептичних, розрахунково-анал≥тичних, документальних прийом≥в контролю та процедур узагальненн¤ ≥ реал≥зац≥њ його матер≥ал≥в. ќсобливе значенн¤ п≥д час рев≥з≥њ маЇ правильне використанн¤ рев≥зором процедур, повТ¤заних з ≥нвентаризац≥Їю товарно-матер≥альних ц≥нностей ≥ розрахунк≥в ≥з постачальниками та перев≥рка документального обірунтуванн¤ операц≥й щодо надходженн¤, використанн¤ та ≥ншого вибутт¤ матер≥альних ц≥нностей. –ев≥з≥ю операц≥й ≥з товарно-матер≥альними ц≥нност¤ми потр≥бно розпочинати з њх ≥нвентаризац≥њ та обстеженн¤ складського збер≥ганн¤ матер≥ал≥в. ƒл¤ цього необх≥дно правильно визначити обТЇкти ≥нвентаризац≥њ товарно-матер≥альних ц≥нностей. ѕ≥д час рев≥з≥њ операц≥й з товарно-матер≥альними ц≥нност¤ми, њх рухом ≥ збер≥ганн¤м важливе значенн¤ маЇ також правильне застосуванн¤ документальних методичних прийом≥в ≥ способ≥в, що потребуЇ обірунтованоњ документальноњ перев≥рки цих операц≥й.
6.2. ѕерев≥рка на¤вност≥ та збереженн¤ товарно-матер≥альних ц≥нностей ѕ≥д час рев≥з≥њ операц≥й ≥з товарно-матер≥альними ц≥нност¤ми пор¤д з перев≥ркою обл≥ковоњ документац≥њ важливе значенн¤ мають методи фактичного контролю. ќдним ≥з метод≥в такого контролю Ї ≥нвентаризац≥¤ матер≥альних ц≥нностей. ƒл¤ цього рев≥з≥йна група (рев≥зор) орган≥зуЇ ≥нвентаризац≥ю матер≥альних ц≥нностей.
«алежно в≥д повноти охопленн¤ перев≥ркою ц≥нностей на обТЇктах њх збереженн¤ п≥д час рев≥з≥њ можуть зд≥йснюватись ¤к повн≥, так ≥ виб≥рков≥ та контрольн≥ ≥нвентаризац≥њ ц≥нностей. Ќайб≥льш ефективною п≥д час рев≥з≥њ Ї повна ≥нвентаризац≥¤ матер≥альних ц≥нностей, що забезпечуЇ перев≥рку вс≥х њх вид≥в ≥ сорт≥в п≥дприЇмства, що рев≥зуЇтьс¤. ѕовна ≥нвентаризац≥¤ ц≥нностей у процес≥ рев≥з≥њ може зд≥йснюватись раптово на вс≥х обТЇктах (складах, кладових) або почергово (в два або три прийоми).
ќдночасне зд≥йсненн¤ ≥нвентаризац≥њ ц≥нностей у вс≥х м≥сц¤х збер≥ганн¤ даЇ можлив≥сть попереджувати приховуванн¤ нестач або лишк≥в ц≥нностей. јле у звТ¤зку з тим, що повна ≥нвентаризац≥¤ потребуЇ формуванн¤ в короткий терм≥н багатьох ≥нвентаризац≥йних ком≥с≥й (≥нколи одночасно), п≥д час рев≥з≥њ може орган≥зовуватись на складах виб≥ркова ≥нвентаризац≥¤ ц≥нностей. —уть такоњ ≥нвентаризац≥њ пол¤гаЇ в тому, що фактичною перев≥ркою охоплюютьс¤ т≥льки окрем≥ ц≥нност≥. “ака ≥нвентаризац≥¤ ц≥нностей проводитьс¤ тод≥, коли на склад≥ пор≥вн¤но недавно (наприклад у межах одного кварталу) була зд≥йснена повна ≥нвентаризац≥¤ ц≥нностей.
–≥зноман≥тн≥стю виб≥рковоњ ≥нвентаризац≥њ Ї контрольна ≥нвентаризац≥¤, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ у процес≥ або зразу ж п≥сл¤ проведенн¤ суц≥льноњ або виб≥рковоњ ≥нвентаризац≥њ ц≥нностей. ¬она, ¤к правило, носить т≥льки характер поточного контролю процесу ≥нвентаризац≥њ на тому або ≥ншому обТЇкт≥ ≥ охоплюЇ 10Ц15 % найб≥льш ц≥нних назв ц≥нностей, зазначених в ≥нвентаризац≥йному опис≥, але не менше 10 % њх загальноњ к≥лькост≥. « метою забезпеченн¤ повноти контролю за збереженн¤м ц≥нностей на обТЇктах п≥дприЇмства, що рев≥зуЇтьс¤, необх≥дно з самого початку рев≥з≥њ обірунтувати, ¤к орган≥зувати повн≥ чи виб≥рков≥ ≥нвентаризац≥њ, щоб охопити фактичною перев≥ркою вс≥ ц≥нност≥ т≥Їњ або ≥ншоњ њх групи. ¬иб≥ркова ≥нвентаризац≥¤ ц≥нностей не повинна бути лише перев≥ркою Уна угадФ ≥ ¤кщо за окремими ц≥нност¤ми у картках (книгах) складського обл≥ку Ї записи, ¤к≥ зд≥йснен≥ Учервоним сторноФ або велик≥ суми нерухомих залишк≥в ц≥нностей, важливо забезпечити повну њх ≥нвентаризац≥ю.
ѕор¤д з ≥нвентаризац≥Їю ц≥нностей п≥д час рев≥з≥њ п≥дприЇмств зд≥йснюЇтьс¤ обстеженн¤ дотриманн¤ умов њх збереженн¤. «бер≥ганн¤ матер≥альних ц≥нностей розмежовуЇтьс¤ за матер≥ально в≥дпов≥дальними особами. ѕри перев≥рц≥ необх≥дно мати на уваз≥, що на окремих п≥дприЇмствах складськ≥ прим≥щенн¤ не в≥дпов≥дають вимогам. ÷е призводить до перевантаженн¤ склад≥в, порушенн¤ системи збер≥ганн¤, ускладнюЇ в≥дпуск ц≥нностей. ” таких випадках необх≥дно звернути увагу на те, ¤к≥ приймаютьс¤ заходи щодо розширенн¤ складських прим≥щень.
” процес≥ обстеженн¤ перев≥р¤ють огородженн¤ територ≥њ ≥ можлив≥сть безконтрольного доступу на територ≥ю п≥дприЇмства, стан охорони склад≥в ≥ територ≥њ п≥дприЇмства. ѕерев≥рц≥ п≥дл¤гаЇ д≥Їв≥сть пропускноњ системи контролю вивезенн¤ вантаж≥в ≥з територ≥њ п≥дприЇмства. –ев≥зор зТ¤совуЇ, ск≥льки раз≥в проводились контрольн≥ перев≥рки вивезенн¤ вантаж≥в адм≥н≥страц≥Їю п≥дприЇмства. ѕри рев≥з≥њ пропускноњ системи необх≥дно враховувати взаЇмозвТ¤зок м≥ж окремими територ≥ально-в≥докремленими спец≥ал≥зованими цехами, ф≥л≥алами, п≥дприЇмствами ≥ головним п≥дприЇмством. ќформленн¤ перепустки на вив≥з при внутр≥шньому перем≥щенн≥ ц≥нностей вимагаЇ в≥д прац≥вник≥в п≥дприЇмства ≥ рев≥зора детального контролю, матер≥али ¤кого можуть бути використан≥ ¤к джерела контролю при ви¤вленн≥ порушень ≥ зловживань у д≥¤льност≥ цех≥в ≥ ф≥л≥ал≥в, неповному оприбуткуванн≥ ц≥нностей, приписках, крад≥жках, спотворенн¤х в обл≥ку. ѕри значних крад≥жках, порушенн¤х пропускного режиму, неприйн¤тт¤ в≥дпов≥дних заход≥в з≥ сторони посадових ос≥б складаЇтьс¤ опис затримань ≥з вкраденим майном на прох≥дн≥й п≥дприЇмства. ƒан≥ беруть ≥з книги чи журналу затримань, ¤кий веде охорона п≥дприЇмства.
ѕри обстеженн≥ необх≥дно провести виб≥ркову перев≥рку вантаж≥в, що вивоз¤тьс¤ на п≥дстав≥ даних пропуск≥в. Ќайб≥льш доц≥льно перев≥р¤ти матер≥альн≥ ц≥нност≥, ¤к≥ в≥дправл¤ютьс¤ м≥сцевим покупц¤м. ѕерев≥р¤юч≥ розпечатують вагони, контейнери, пакувальну тару, сп≥вставл¤ють фактичну к≥льк≥сть, асортимент, ¤к≥сть ≥ варт≥сть матер≥альних ц≥нностей, що вивоз¤тьс¤ з даними рахунк≥в-фактур, наказ≥в-накладних, специф≥кац≥й, ¤рлик≥в, пропуск≥в ≥ ≥нших супров≥дних документ≥в. ќсобливе значенн¤ тут маЇ момент раптовост≥. Ѕезпосередньо на складах також провод¤тьс¤ аналог≥чн≥ контрольн≥ перев≥рки фактичноњ на¤вност≥ матер≥альних ц≥нностей. ѕри перев≥рц≥ враховують результати попередн≥х контрольних перев≥рок та ≥нвентаризац≥й, строки њх проведенн¤, ви¤влен≥ порушенн¤ в складському обл≥ку, розм≥ри залишк≥в на день перев≥рки, сигнали про крад≥жки ≥ зловживанн¤. ќдночасно з контрольними виб≥рковими ≥нвентаризац≥¤ми матер≥альних ц≥нностей перев≥р¤ютьс¤ ваговим≥рювальн≥ прилади. ѕри перев≥рц≥ необх≥дно враховувати, що ц≥лий р¤д вид≥в сировини ≥ матер≥ал≥в в≥дображаЇтьс¤ в дек≥лькох одиниц¤х вим≥ру: за к≥льк≥стю штук ≥ вагою, к≥льк≥стю штук ≥ площею, вагою ≥ м≥стк≥стю, фактичною ≥ кондиц≥йною вагою, ф≥зичними ≥ умовними одиниц¤х вим≥ру. “ому доц≥льно проводити перев≥рку фактичноњ на¤вност≥ цих матер≥альних ц≥нностей ≥ сп≥вставленн¤ њх з обл≥ковими даними в дек≥лькох одиниц¤х вим≥ру. ¬и¤влен≥ розходженн¤ щодо окремих вим≥рник≥в будуть вказувати на ознаки порушенн¤ встановлених правил прийому, збер≥ганн¤ ≥ в≥дпуску певних вид≥в матер≥альних ц≥нностей, факти крад≥жок ≥ зловживань. ѕри перев≥рц≥ склад≥в зТ¤совують систему контролю ¤кост≥ ц≥нностей, що надход¤ть в≥д постачальник≥в, правильн≥сть прийманн¤ њх за к≥льк≥сними ≥ ¤к≥сними показниками. ƒл¤ перев≥рки залучають лабораторн≥ журнали, досл≥джують результати лабораторних анал≥з≥в обірунтовують, заходи, прийн¤т≥ щодо постачальник≥в не¤к≥сноњ сировини.
ѕри обстеженн≥ склад≥в рев≥зор розгл¤даЇ проведенн¤ контрольних перев≥рок склад≥в ≥ виб≥ркових ≥нвентаризац≥й матер≥альних ц≥нностей роб≥тниками в≥дд≥л≥в постачанн¤, збуту ≥ бухгалтер≥њ п≥дприЇмства, њх к≥льк≥сть, результати, номенклатуру матер≥ал≥в, що перев≥р¤ютьс¤, ≥ прийн¤т≥ заходи за результатами перев≥рок. Ќа п≥дприЇмств≥ повинен бути розроблений план таких перев≥рок на вс≥х складах, ¤кий не п≥дл¤гаЇ розголошенню. –азом з такими контрольними перев≥рками рев≥зор досл≥джуЇ систему в≥дпуску матер≥ал≥в на виробництво. ѕравильн≥сть визначенн¤ њх к≥лькост≥ за допомогою ваговим≥рювальних прилад≥в, контроль з боку представник≥в цех≥в, точн≥сть ≥ своЇчасн≥сть оформленн¤ в≥дпуску матер≥ал≥в в≥дпов≥дними документами.
Ќев≥дТЇмною частиною рев≥з≥њ збер≥ганн¤ матер≥альних ц≥нностей на складах Ї перев≥рка складського обл≥ку. « ц≥Їю метою досл≥дженню п≥дл¤гають картки сортового обл≥ку, ¤к≥ видаютьс¤ бухгалтер≥Їю матер≥ально в≥дпов≥дальним особам п≥д розписку. ћатер≥альний в≥дд≥л бухгалтер≥њ повинен систематично контролювати правильн≥сть запис≥в у картках складського обл≥ку на основ≥ первинних документ≥в та обірунтовувати визначенн¤ сальдо п≥сл¤ кожноњ операц≥њ. “акий контроль особливо необх≥дний в умовах застосуванн¤ оперативно-сальдового обл≥ку матер≥ал≥в, коли в бухгалтер≥њ ведетьс¤ обл≥к т≥льки у варт≥сному вираженн≥ за групами матер≥ал≥в. Ѕухгалтер матер≥ального в≥дд≥лу бухгалтер≥њ при цьому метод≥ обл≥ку п≥дписуЇтьс¤ в картках складського обл≥ку за правильн≥сть кожноњ записаноњ операц≥њ на основ≥ первинних документ≥в. Ќе дивл¤чись на це, практика контрольно-рев≥з≥йноњ роботи показуЇ, що основними порушенн¤ми в обл≥ку матер≥ал≥в на картках сортового обл≥ку Ї: на¤вн≥сть в≥дТЇмних перех≥дних залишк≥в (УчервонеФ сальдо) щодо окремих вид≥в матер≥альних ц≥нностей; в≥дсутн≥сть запис≥в надходженн¤ матер≥ал≥в за окремими прих≥дними документами; розходженн¤ м≥ж даними карточок сортового обл≥ку ≥ даними обл≥ку в бухгалтер≥њ; завищенн¤ к≥лькост≥ списаних на витрати матер≥ал≥в пор≥вн¤но з витратними документами; неправильний п≥драхунок залишк≥в; на¤вн≥сть залишк≥в матер≥ал≥в в одному вим≥рнику ≥ в≥дсутн≥сть њх в ≥ншому, ¤кщо обл≥к даного матер≥алу ведетьс¤ в дек≥лькох вим≥рниках.
‘акти УчервонихФ залишк≥в св≥дчать про неповне або несвоЇчасне оприбуткуванн¤ надходженн¤ матер≥альних ц≥нностей, списанн¤ завищеноњ к≥лькост≥ матер≥ал≥в на виробництво проти фактично в≥дпущених, зам≥ни даних оформленого документа, складанн¤ безтоварних документ≥в на в≥дпуск матер≥ал≥в, неправильний п≥драхунок перех≥дних залишк≥в, неоприбуткуванн¤ повернених з цех≥в матер≥ал≥в тощо. ¬≥дТЇмн≥ (Учервон≥Ф) залишки п≥сл¤ чергового надходженн¤ даного матер≥алу тимчасово закриваютьс¤, а к≥льк≥сть товарно-матер≥альних ц≥нностей на цю величину зменшуЇтьс¤. ¬≥дТЇмн≥ залишки показують розм≥р неврахованих матер≥ал≥в ≥ можуть бути резервом дл¤ крад≥жок. ѕ≥сл¤ зТ¤суванн¤ причин њх утворенн¤ при прийманн≥ документ≥в матер≥ального обл≥ку бухгалтером чи в процес≥ рев≥з≥њ необх≥дно оприбуткувати матер≥альн≥ ц≥нност≥ на величину розм≥ру УчервонихФ залишк≥в ≥ вивести реальн≥ залишки.
ќкрем≥ прибутков≥ документи, особливо за нев≥дфактурованими поставками, можуть бути не в≥дображен≥ в картках сортового обл≥ку. ƒл¤ њх ви¤вленн¤ необх≥дно раптово перев≥рити вс≥ первинн≥ документи зав≥дувача складом на його робочому м≥сц≥.
–озходженн¤ м≥ж даними складського ≥ бухгалтерського обл≥ку ви¤вл¤ють шл¤хом сп≥вставленн¤ залишк≥в у сальдов≥й книз≥ з залишками, п≥драхованими бухгалтер≥Їю в оборотних в≥домост¤х за групами матер≥ал≥в. Ќеобх≥дно також перев≥рити, чи не допускалось списанн¤ аналог≥чних розходжень за рахунок в≥дхилень в оц≥нц≥ матер≥ал≥в або за рахунок транспортно-загот≥вельних витрат зам≥сть встановленн¤ д≥йсних причин.
Ќавмисне завищенн¤ к≥лькост≥ списуванн¤ на витрати матер≥ал≥в пор≥вн¤но з первинними документами ≥ неправильний п≥драхунок залишк≥в матер≥альних ц≥нностей (у б≥к зменшенн¤) в картках сортового обл≥ку може зд≥йснюватись практично за рахунок округленн¤ показник≥в (наприклад, до 10, 100 ≥ т. д.). ÷≥ порушенн¤ можуть бути ви¤влен≥ шл¤хом виправленн¤ ≥ п≥дчисток у картках, а також шл¤хом пор≥вн¤нн¤ к≥лькост≥ в≥дпущених матер≥ал≥в у цех за документами складу з к≥льк≥стю одержаних матер≥ал≥в зг≥дно з документами цеху. р≥м того, зазначен≥ порушенн¤ призвод¤ть до розходженн¤ м≥ж даними складського ≥ бухгалтерського обл≥ку. Ќев≥дпов≥дн≥сть залишк≥в матер≥ал≥в, ¤к≥ обл≥ковуютьс¤ в дек≥лькох вим≥рниках, вказуЇ на недостов≥рн≥сть первинних документ≥в за операц≥¤ми надходженн¤ та витрачанн¤ ≥ порушенн¤ встановленого пор¤дку прийманн¤ ≥ видач≥ матер≥альних ц≥нностей. ” цих випадках необх≥дним Ї пооперац≥йне досл≥дженн¤ первинних документ≥в.
Ќа основ≥ результат≥в досл≥дженн¤ складського господарства ≥ стану збер≥ганн¤ матер≥альних ц≥нностей рев≥зор може вимагати проведенн¤ суц≥льноњ ≥нвентаризац≥њ матер≥альних ц≥нностей на окремих складах ≥ у окремих матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б. ” процес≥ рев≥з≥њ необх≥дно перев≥рити вс≥ документи, де в≥дображають дан≥ проведенн¤ ≥нвентаризац≥й матер≥альних ц≥нностей за пер≥од, що рев≥зуЇтьс¤ (накази про проведенн¤ ≥нвентаризац≥њ ≥ створенн¤ ≥нвентаризац≥йних ком≥с≥й, ≥нвентаризац≥йн≥ описи, пор≥внювальн≥ в≥домост≥, протоколи ≥нвентаризац≥йних ком≥с≥й, реЇстри бухгалтерського обл≥ку, в ¤ких в≥дображен≥ результати ≥нвентаризац≥њ). ѕри перев≥рц≥ матер≥ал≥в ≥нвентаризац≥њ звертають увагу на повноту охопленн¤ ≥нвентаризац≥Їю вс≥х матер≥альних ц≥нностей на складах ≥ ≥нших м≥сц¤х њх збер≥ганн¤ та у вс≥х матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б, дотриманн¤ строк≥в ≥ умов њњ проведенн¤, правильн≥сть оформленн¤ результат≥в ≥нвентаризац≥њ, ви¤влен≥ лишки та недостач≥ матер≥альних ц≥нностей; обірунтован≥сть ≥ законн≥сть зарахуванн¤ пересортиц≥, списанн¤ недостач, правильн≥сть в≥днесенн¤ недостач ≥ псуванн¤ матер≥ал≥в за рахунок винних ос≥б, повноту оприбуткуванн¤ лишк≥в; своЇчасне ≥ правильне в≥дображенн¤ результат≥в ≥нвентаризац≥њ в обл≥ку. ќсобливу увагу прид≥л¤ють вивченню правильност≥ прийн¤тих р≥шень за результатами ≥нвентаризац≥њ.
ѕотр≥бно знати, що на де¤ких п≥дприЇмствах фактична на¤вн≥сть матер≥альних ц≥нностей ≥нвентаризац≥йними ком≥с≥¤ми не перев≥р¤Їтьс¤, а залишки записуютьс¤ в ≥нвентаризац≥йн≥ описи за даними складського обл≥ку. ” цих випадках за даними пор≥вн¤льних в≥домостей звичайно не буваЇ н≥¤ких розходжень. ÷е призводить до того, що при повторних ≥нвентаризац≥¤х часто ви¤вл¤ютьс¤ значн≥ в≥дхиленн¤ фактичних залишк≥в в≥д обл≥кових даних. ћають м≥сце випадки, коли в пор¤дку пересортиц≥ списуютьс¤ недостач≥ одних вид≥в матер≥альних ц≥нностей за рахунок лишк≥в ≥нших. Ќедостач≥ у одних матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б списуютьс¤ за рахунок лишк≥в ≥нших чи окрем≥ нестач≥ ц≥нностей списуютьс¤ тому, що при попередн≥х ≥нвентаризац≥¤х встановлювались лишки. «устр≥чаютьс¤ пересортиц≥ у вигл¤д≥ недостач матер≥альних ц≥нностей ≤ сорту ≥ лишк≥в ≤≤ сорту, що може бути джерелом крад≥жок на р≥зницю у вартост≥ цих р≥зних сорт≥в ц≥нностей. –ев≥зор повинен враховувати, що пересортиц≥ при ≥нвентаризац≥¤х найчаст≥ше утворюютьс¤ за рахунок створенн¤ неврахованих залишк≥в матер≥альних ц≥нностей ≥з метою вилученн¤ обл≥кованих, б≥льш деф≥цитних ≥ дорожчих, б≥льш ¤к≥сних ≥ п≥двищеноњ сортност≥ матер≥ал≥в ≥ продукц≥њ; зам≥ни окремих позиц≥й матер≥альних ц≥нностей без оформленн¤ документ≥в, помилок при оформленн≥ документ≥в ≥ неправильних запис≥в у картках складського обл≥ку, зайвого списанн¤ сировини ≥ матер≥ал≥в на виробництво. ожний випадок зарахуванн¤ пересортиц≥ матер≥альних ц≥нностей необх≥дно досл≥джувати з метою попередженн¤ необірунтованого перекритт¤ недостач, ви¤вленн¤ винних ос≥б ≥ в≥днесенн¤ недостач за њх рахунок. ѕри рев≥з≥њ результат≥в ≥нвентаризац≥њ звертаЇтьс¤ увага на недопустим≥сть зарахуванн¤ пересортиц≥ щодо неоднор≥дних матер≥альних ц≥нностей, у р≥зних матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б, за р≥зн≥ ≥нвентарн≥ пер≥оди часу, в грошовому, а не в к≥льк≥сному вираженн≥. Ќе можна включати пересортиц≥, св≥домо створен≥ матер≥ально в≥дпов≥дальними особами. Ќаприклад, лишки сировини ≥ матер≥ал≥в на склад≥ ≥ недостача њх у загот≥вельних ≥ переробних цехах, ¤ка може бути перекрита при списанн≥ затрат матер≥ал≥в на виробництво, Ї сигналом навмисного утворенн¤ лишк≥в матер≥альних ц≥нностей.
ƒо моменту проведенн¤ ≥нвентаризац≥й (особливо р≥чних) на де¤ких п≥дприЇмствах проводитьс¤ списанн¤ за актами втрат ≥ псуванн¤ матер≥альних ц≥нностей. «а цими актами ≥нколи допускаЇтьс¤ незаконне списанн¤ недостач ≥ крад≥жок п≥д вигл¤дом втрат ≥ псуванн¤, в≥днесенн¤ матер≥альних збитк≥в, ¤к≥ нанесен≥ з вини окремих ос≥б за рахунок виробництва. ќформленн¤ акт≥в часто проводитьс¤ з≥ значним зап≥зненн¤м ≥ ≥ншими порушенн¤ми.
ѕерев≥ркою встановлюЇтьс¤ обірунтован≥сть списанн¤ недостач у межах природних втрат матер≥альних ц≥нностей (не вище норм), правильн≥сть складених розрахунк≥в на списанн¤ цих втрат ≥з врахуванн¤м залишку, терм≥ну збер≥ганн¤, витрат окремих вид≥в матер≥альних ц≥нностей, дотриманн¤ норматив≥в природних втрат, правильн≥сть визначенн¤ терм≥ну збер≥ганн¤, на ¤кий встановлена норма природних втрат. «а реЇстрами бухгалтерського обл≥ку необх≥дно перев≥р¤ти правильн≥сть в≥дображенн¤ результат≥в ≥нвентаризац≥њ: в≥днесенн¤ недостач ≥ втрат понад норми природних втрат за рахунок винних ос≥б ≥ передачу позов≥в на ст¤гненн¤ цих недостач у суд, списанн¤ њх у межах норм природних втрат за рахунок загальногосподарських чи загальноцехових витрат, неповне оприбуткуванн¤ зг≥дно з обл≥ковими реЇстрами ви¤влених лишк≥в матер≥альних ц≥нностей.
6.3. –ев≥з≥¤ надходженн¤, оц≥нки та оприбуткуванн¤ товарно-матер≥альних ц≥нностей ѕ≥д час рев≥з≥њ операц≥й з надходженн¤ матер≥альних ц≥нностей перев≥р¤ють надходженн¤ за њх джерелами (надходженн¤ в≥д постачальник≥в, своњх допом≥жних цех≥в ≥ ≥нших джерел). ¬раховуючи ц≥ джерела надходженн¤, необх≥дно спочатку зТ¤сувати, чи зд≥йснюютьс¤ на п≥дприЇмств≥ в≥дпов≥дн≥ розрахунки за тими чи ≥ншими видами матер≥альних ц≥нностей (матер≥ал≥в, комплектуючих вироб≥в, палива, тарних матер≥ал≥в ≥ т. д.). ѕот≥м перев≥р¤ють достов≥рн≥сть цих розрахунк≥в з урахуванн¤м норматив≥в витрат матер≥альних ц≥нностей на виробництво. ѕерев≥рка забезпеченост≥ матер≥альних ресурс≥в повТ¤зуЇтьс¤ з на¤вн≥стю комерц≥йних угод ≥з постачальниками та ≥нших джерел надходженн¤ матер≥альних ц≥нностей. ƒл¤ цього рев≥зори використовують дан≥ оперативного обл≥ку укладених договор≥в ≥ листуванн¤ з постачальниками, ≥нформац≥ю про виконанн¤ умов договор≥в. р≥м того, вивчають претенз≥йн≥ листи, факти непредТ¤вленн¤ претенз≥й, в≥дмови в задоволенн≥ позов≥в та њх обірунтован≥сть. ¬ивчають також, чи за¤влен≥ постачальниками претенз≥њ п≥дприЇмству та чи сплачен≥ штрафн≥ санкц≥њ за порушенн¤ заключених договор≥в.
”с≥ ц≥ процедури перев≥рки постачанн¤ матер≥альних ц≥нностей поЇднують з перев≥ркою операц≥й, повТ¤заних з прийманн¤м матер≥ал≥в, повнотою ≥ своЇчасн≥стю њх оприбуткуванн¤ на складах зг≥дно з документами та в≥дображенн¤ цих операц≥й за даними бухгалтерського обл≥ку (в журнал≥ 5 або 5-ј, картках складського обл≥ку, оборотн≥й в≥домост≥, машинограмах та в≥домост≥ обл≥ку матер≥альних ц≥нностей на складах). ” вс≥х випадках звертаЇтьс¤ увага на можливост≥ надходженн¤ матер≥альних ц≥нностей з порушенн¤м установлених вимог ≥ в≥дхилень в≥д даних оформлених супров≥дних документ≥в (недостач, псуванн¤, крад≥жок, нев≥дпов≥дн≥сть ¤кост≥).
ѕри перев≥рц≥ надходженн¤ ≥ оприбуткуванн¤ матер≥альних ц≥нностей застосовують метод з≥ставленн¤ даних журналу операц≥йного обл≥ку надходженн¤ вантаж≥в ≥з даними журналу 5 або 5-ј, а також з даними товарно-транспортних ≥ податкових накладних, рахунк≥в-фактур, специф≥кац≥й. «а даними журналу обл≥ку надходженн¤ вантаж≥в можна по кожн≥й парт≥њ матер≥ал≥в встановити дату реЇстрац≥њ кожного документа, назву постачальника, номер ≥ дату транспортного документа, вид матер≥ал≥в ≥ њх варт≥сть, дату ≥ номер прибуткового ордера або акта прийманн¤ матер≥ал≥в, в≥дм≥тку про оплату рахунка або в≥дмову в≥д оплати.
ѕри рев≥з≥њ особливо ретельно перев≥р¤ють правильн≥сть оформленн¤ операц≥й, повТ¤заних з нестачами, втратами, псуванн¤ми ц≥нностей п≥д час њх транспортуванн¤. ƒл¤ цього встановлюють законн≥сть складених акт≥в внасл≥док недопостачань, зниженн¤ сортност≥, пересортиць матер≥ал≥в та ≥нших порушень ≥ в≥дхилень з вини постачальника. “акож перев≥р¤ють чи немаЇ випадк≥в завищенн¤ в актах розм≥р≥в нестач ≥ витрат в≥д псуванн¤ матер≥альних ц≥нностей з метою створенн¤ на складах необл≥кованих лишк≥в дл¤ њх розкраданн¤.
ѕерев≥рка правильност≥ оприбуткуванн¤ матер≥ал≥в зд≥йснюютьс¤ також шл¤хом з≥ставленн¤ к≥лькост≥ ≥ сортност≥ матер≥альних ц≥нностей, що над≥йшли в≥д постачальник≥в зг≥дно з супров≥дними до них документами з даними прибуткових ордер≥в. ¬и¤влен≥ розходженн¤ можуть показувати або неповне надходженн¤ ≥ оприбуткуванн¤ на склад≥ матер≥альних ц≥нностей, або њх бездокументальне надходженн¤, чи приписуванн¤ фактично не перевезених вантаж≥в.
Ќеповне оприбуткуванн¤ матер≥ал≥в на склад≥ може бути не т≥льки з вини постачальника, а також ≥ внасл≥док недостач≥ вантаж≥в, прийн¤тих експедитором п≥д час њх доставленн¤ ≥з станц≥њ призначенн¤ на склад п≥дприЇмства. –ев≥зор повинен встановити обставини ≥ причини виникненн¤ нестач≥, зд≥йснити њх нормативно-правове обірунтуванн¤.
якщо в рев≥зора виникли сумн≥ви щодо окремих товарно-транспортних накладних на в≥двантаженн¤ матер≥альних ц≥нностей, зд≥йснюЇтьс¤ њх пов≥р¤нн¤ з даними оплати зг≥дно з виписками банку, а при необх≥дност≥ проводитьс¤ зустр≥чна перев≥рка безпосередньо у постачальника. ” процес≥ таких зустр≥чних перев≥рок придбанн¤ матер≥альних ц≥нностей у постачальник≥в можуть бути ви¤влен≥ зловживанн¤, коли окрем≥ прац≥вники п≥дприЇмства одержали матер≥али за незареЇстрованими дорученн¤ми за безгот≥вковою њх оплатою через банк. ¬насл≥док цих зловживань у практиц≥ зустр≥чались випадки, коли матер≥али не оприбутковувались ≥ не в≥дображались в обл≥ку п≥дприЇмства. ” той же час розрахунки з постачальниками приховувались на ≥нших рахунках.
ќсобливо ретельно перев≥р¤ють правильн≥сть оприбуткуванн¤ матер≥альних ц≥нностей, ¤к≥ над≥йшли з в≥дхиленн¤ми в≥д супров≥дних документ≥в. ƒл¤ цього рев≥зор не т≥льки досл≥джуЇ правильн≥сть складанн¤ акт≥в на прийманн¤ матер≥ал≥в чи комерц≥йних акт≥в, але й пор≥внюЇ дан≥ товарно-транспортних накладних з даними оплати рахунк≥в постачальник≥в.
” практиц≥ моменти надходженн¤ матер≥альних ц≥нностей не завжди сп≥впадають з њх оприбуткуванн¤м. ” звТ¤зку з цим важливе значенн¤ маЇ перев≥рка матер≥ал≥в у дороз≥. –ев≥зор зд≥йснюЇ детальну перев≥рку кожноњ суми матер≥ал≥в у дороз≥ ≥ п≥дтверджуЇ њњ реальн≥сть ≥ обірунтован≥сть даними розрахункових документ≥в про њх плату постачальникам. ƒ≥юча система бухгалтерського обл≥ку потребуЇ, щоб в журналах 5 або 5-ј на к≥нець кожного м≥с¤ц¤ в≥дображалась сума матер≥альних ц≥нностей у дороз≥. “ому необх≥дно перев≥рити њх рух за статтею Ућатер≥альн≥ ц≥нност≥ в дороз≥Ф прот¤гом рев≥з≥йного пер≥оду. ÷¤ перев≥рка потребуЇ особливоњ уваги тому, що ≥нколи нереальн≥ до в≥дшкодуванн¤ суми ц≥нностей необірунтовано списують за рахунок транспортно-загот≥вельних витрат, простроченоњ кредиторськоњ заборгованост≥.
ѕ≥д вигл¤дом матер≥ал≥в у дороз≥ можуть в≥дображатись у журналах 5 або 5-ј нестач≥, втрати ц≥нностей, нев≥дфактурован≥ поставки за кожною парт≥Їю, ¤к≥ потр≥бно вважати претенз≥йними сумами ≥ ¤к≥ п≥дл¤гають в≥днесенню њх на рахунок 374 У–озрахунки по претенз≥¤хФ.
¬ умовах надходженн¤ матер≥альних ц≥нностей на склади п≥дприЇмства автотранспортом необх≥дно њх к≥льк≥сть, що зазначено в товарно-транспортн≥й накладн≥й, сп≥вставити з к≥льк≥стю оприбуткуванн¤ матер≥альних ц≥нностей на склад≥. ќдночасно перев≥р¤ють в≥дпов≥дн≥сть к≥лькост≥ оприбуткованих матер≥альних ц≥нностей м≥стк≥сть тари, в ¤к≥й дан≥ ц≥нност≥ над≥йшли на склад. ÷е даЇ можлив≥сть ви¤вити факти неповного оприбуткуванн¤ ц≥нностей.
ѕри розширенн≥ загот≥вель матер≥ал≥в з оплатою за гот≥вку з п≥дзв≥тних сум необх≥дно пор≥вн¤ти дан≥ накладних (податков≥ включно) на оприбуткуванн¤ матер≥ал≥в ≥з даними оплати за ними за гот≥вку (тобто з даними квитанц≥й до прибуткових касових ордер≥в або чек≥в, що п≥дтверджують надходженн¤ кошт≥в до тих п≥дприЇмств, в ¤ких зд≥йснювалась ц¤ закупка матер≥ал≥в за гот≥вку). ƒл¤ перев≥рки повноти надходженн¤ ≥ оприбуткуванн¤ на склад ц≥нностей можна використовувати журнал обл≥ку виданих доручень на одержанн¤ ц≥нностей, дан≥ ¤кого пор≥внюютьс¤ з даними товарно-транспортних накладних та даними карток складського обл≥ку. ¬ажливою стад≥Їю рев≥з≥њ операц≥й, повТ¤заних ≥з надходженн¤м матер≥ал≥в, Ї перев≥рка обірунтованост≥ визначенн¤ њх перв≥сноњ вартост≥, ¤ка складаЇтьс¤ ≥з суми фактичних витрат на њх придбанн¤ або виготовленн¤. ќдночасно рев≥з≥њ перев≥р¤ють обірунтован≥сть, доц≥льн≥сть ≥ законн≥сть витрат, ¤к≥ формують перв≥сну варт≥сть, а саме: суми витрат, що сплачуютьс¤ зг≥дно з договором постачальнику; суми вв≥зного мита; суми непр¤мих податк≥в у звТ¤зку з придбанн¤м запас≥в, ¤к≥ не в≥дшкодовуютьс¤ п≥дприЇмству; затрати на загот≥влю, вантажно-розвантажувальн≥ роботи, транспортуванн¤ запас≥в до м≥сц¤ њх використанн¤, включаючи витрати з≥ страхуванн¤ та в≥дсотки за комерц≥йний кредит постачальник≥в; ≥нш≥ витрати, ¤к≥ безпосередньо повТ¤зан≥ з придбанн¤м запас≥в ≥ доведенн¤м њх до стану, в ¤кому вони придатн≥ дл¤ використанн¤ у виробничих (запланованих) ц≥л¤х. –ев≥зор застосовуЇ прийоми контролю, що забезпечують зустр≥чну перев≥рку товарно-транспортних ≥ податкових накладних з шл¤ховими листками, перев≥рку сут≥ ≥ зм≥сту операц≥й, що в≥дображен≥ у цих документах, методи лог≥чноњ перев≥рки, взаЇмний контроль операц≥й, що повТ¤зан≥ з надходженн¤м матер≥альних запас≥в.
ѕерев≥р¤ючи достов≥рн≥сть, доц≥льн≥сть витрат, ¤к≥ формують перв≥сну варт≥сть, потр≥бно зТ¤сувати, чи не включен≥ сюди витрати, ¤к≥ не мають економ≥чного обірунтуванн¤, а саме: понаднормов≥ витрати, проценти за користуванн¤ позичками, витрати на збут запас≥в, загальногосподарськ≥ та ≥нш≥ витрати, ¤к≥ безпосередньо не повТ¤зан≥ з придбанн¤м ≥ доставкою запас≥в. “акож необх≥дно встановити, чи не включен≥ у перв≥сну варт≥сть матер≥альних запас≥в нерац≥ональн≥ витрати або нестач≥, понаднормов≥ втрати ≥ псуванн¤ матер≥альних запас≥в п≥д час њх надходженн¤.
” звТ¤зку з тим, що запаси вважаютьс¤ активом, ¤кщо ≥снуЇ ймов≥рн≥сть того, що п≥дприЇмство матиме у майбутньому економ≥чну користь та њх варт≥сть може бути достов≥рно визначена, рев≥зор повинен зосередити увагу на зТ¤суванн≥ можливих випадк≥в загот≥вель зайвих, не потр≥бних матер≥ал≥в, ¤к≥ внасл≥док њх нел≥кв≥дност≥ довго збер≥гаютьс¤ на складах, втрачають ¤к≥сть, а пот≥м списуютьс¤ або реал≥зуютьс¤ окремим покупц¤м за м≥н≥мальними ц≥нами ≥ в б≥льшост≥ ≥з збитком дл¤ п≥дприЇмства.
ѕ≥д час рев≥з≥њ особливу увагу потр≥бно прид≥лити перев≥рц≥ достов≥рност≥ транспортно-загот≥вельних витрат, ¤к≥ значною м≥рою впливають на перв≥сну варт≥сть матер≥ал≥в. “ранспортно-загот≥вельн≥ витрати перев≥р¤ють у взаЇмному звТ¤зку з перев≥ркою товарно-транспортних накладних, шл¤хових лист≥в, ефективн≥стю використанн¤ вантажоп≥дйомност≥ та простоюванн¤м транспорту.
¬ окремих випадках порушенн¤ при визначенн≥ перв≥сноњ вартост≥ окремих груп ≥ вид≥в матер≥ал≥в можна перев≥рити за даними њх залишк≥в. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що бувають випадки в≥дображенн¤ в обл≥ку к≥льк≥сних залишк≥в матер≥ал≥в без њх вартост≥ ≥ навпаки.
6.4. –ев≥з≥¤ операц≥й, повТ¤заних з вибутт¤м матер≥альних ц≥нностей –ев≥з≥¤ правильност≥ й обірунтованост≥ в≥дпуску матер≥альних ц≥нностей з≥ склад≥в зд≥йснюЇтьс¤ за джерелами вибутт¤, а саме: в≥дпуск цехам основного виробництва, допом≥жним ≥ п≥дсобним цехам та невиробничим виробництвам, р≥зним п≥дприЇмствам ≥ приватним особам (включаючи ≥ реал≥зац≥ю матер≥ал≥в прац≥вникам п≥дприЇмства).
ѕри рев≥з≥њ перев≥р¤ють законн≥сть ≥ обірунтован≥сть в≥дпуску матер≥ал≥в, правильн≥сть визначенн¤ њх к≥лькост≥ й ¤кост≥, повноти ≥ своЇчасност≥ оформленн¤ в≥дпущених матер≥ал≥в в≥дпов≥дними документами та д≥йсн≥сть њх надходженн¤ в цехи на робоч≥ м≥сц¤. ѕерев≥рка в≥дпуску матер≥альних ц≥нностей з≥ склад≥в у цехи поЇднують ≥з перев≥ркою њх використанн¤ в процес≥ виробництва.
ѕри перев≥рц≥ в≥дпуску матер≥ал≥в на виробництво особливу увагу звертають на обірунтован≥сть д≥ючоњ системи л≥м≥туванн¤ ≥ додержанн¤ встановлених л≥м≥т≥в. ќбірунтован≥сть л≥м≥т≥в можна перев≥рити шл¤хом множенн¤ витрат матер≥ал≥в на одиницю продукц≥њ на розрахунковий (плановий чи прогнозний) випуск цього виду продукц≥њ.
ѕравильн≥сть встановленн¤ л≥м≥т≥в рев≥зор може перев≥рити зг≥дно з л≥м≥тними або л≥м≥тно-заб≥рними картками, що Ї на складах ≥ в цехах. ѕри перев≥рц≥ в≥дпуску матер≥ал≥в на виробництво особливу увагу звертають на њх понадплановий (понаднормативний) в≥дпуск њх або зам≥ну одних вид≥в матер≥ал≥в ≥ншими. якщо при перев≥рц≥ буде встановлено, що понадплановий в≥дпуск матер≥ал≥в повТ¤заний з порушенн¤м технолог≥њ виробництва, необх≥дно визначити суму матер≥ального збитку та винних ос≥б. ѕри рев≥з≥њ також потр≥бно брати до уваги можлив≥ випадки подв≥йного в≥дпуску матер≥ал≥в на одн≥ й т≥ ж виробнич≥ потреби за л≥м≥тними картками, актами-вимогами на понадплановий (понаднормативний) в≥дпуск або картках на зам≥ну матер≥ал≥в.
ќсобливо перев≥р¤ють документи на в≥дпуск матер≥альних ц≥нностей допом≥жним цехам, п≥дсобним ≥ не промисловим виробництвам (ремонтним, ≥нструментальним, енергетичним, ремонтно-буд≥вельним, транспортним). Ќа окремих п≥дприЇмствах виконанн¤ роб≥т цими цехами ≥ виробництвами зд≥йснюЇтьс¤ без техн≥чно обірунтованих норм витрат матер≥ал≥в. ћатер≥али, видан≥ цехам основного, допом≥жного ≥ невиробничих виробництв, списуютьс¤ безпосередньо на рахунки витрат. ÷е потребуЇ в≥д рев≥зора одночасноњ перев≥рки правильност≥ в≥дпуску њх з≥ склад≥в ≥ використанн¤ у виробництв≥. ѕотреба в матер≥алах розраховуЇтьс¤ з урахуванн¤м њх перех≥дних залишк≥в, що сп≥вставл¤ютьс¤ з фактичним в≥дпуском ≥ витратами, п≥сл¤ чого вивод¤тьс¤ результати њх витрат. Ќеправильна система пр¤мого списанн¤ деф≥цитних ≥ дорогоц≥нних матер≥ал≥в на витрати виробництва при видач≥ њх з≥ склад≥в призводить до утворенн¤ невикористаних та необл≥кованих надлишк≥в на м≥сц¤х виконанн¤ роб≥т, спричин¤Ї безгосподарн≥сть та розкраданн¤ матер≥альних ц≥нностей. ƒл¤ ви¤вленн¤ неправильного використанн¤ матер≥ал≥в не за призначенн¤м, залишк≥в невикористаних матер≥альних ц≥нностей та ≥нших порушень необх≥дно використовувати методи фактичного контролю (вивченн¤ на м≥сц≥, перев≥рка фактичного виконанн¤ роб≥т, контрольний запуск сировини та матер≥ал≥в у виробництво).
‘актичний в≥дпуск матер≥альних ц≥нностей за документами складу (к≥льк≥сть њх за видами, марками, сортами, розм≥рами) сп≥вставл¤Їтьс¤ при рев≥з≥њ з даними виробничих зв≥т≥в та прибутковими документами основних ≥ допом≥жних цех≥в, непромислових виробництв ≥ господарств. ожний випадок в≥дхилень при в≥дпуску матер≥ал≥в з≥ склад≥в ≥ надходжень у цехи ≥ господарства п≥дприЇмства повинен бути перев≥рений, встановлен≥ причини ≥ винн≥ особи. –озходженн¤ м≥ж даними цех≥в ≥ склад≥в про в≥дпуск ≥ надходженн¤ матер≥ал≥в можуть бути результатом завищеного ≥ неправильного списанн¤ матер≥альних ц≥нностей з≥ склад≥в, утрат документ≥в або св≥домого в≥дображенн¤ документ≥в в ≥ншому зв≥тному м≥с¤ц≥.
¬≥дпуск матер≥ал≥в на сторону перев≥р¤Їтьс¤ залежно в≥д призначенн¤ ц≥нностей, що в≥дпускаютьс¤, у двох основних напр¤мах: в≥дпуск сировини ≥ матер≥ал≥в дл¤ переробки на сторон≥; в≥дпуск матер≥альних ц≥нностей у пор¤дку реал≥зац≥њ р≥зним установам ≥ особам.
ѕри перев≥рц≥ в≥дпуску матер≥альних ц≥нностей на сторону звертаЇтьс¤ увага на його законн≥сть, правильн≥сть оформленн¤ ≥ в≥дпов≥дн≥сть документ≥в (договор≥в, наказ≥в, накладних на в≥дпуск матер≥ал≥в з≥ складу, рахунк≥в-фактур, специф≥кац≥й, перепусток на вив≥з, транспортних документ≥в, дов≥реностей на отриманн¤ матер≥ал≥в); в≥дпов≥дн≥сть фактичноњ к≥лькост≥ ≥ асортименту в≥двантажених матер≥альних ц≥нностей, що вказан≥ в супроводжувальних документах; повноту ≥ правильн≥сть розрахунк≥в за в≥дпущен≥ матер≥альн≥ ц≥нност≥. р≥м того, рев≥зору потр≥бно ви¤снити правильн≥сть встановленн¤ норм виходу продукц≥њ, повноту надходженн¤ на п≥дприЇмство продукц≥њ, отриманоњ в≥д переробки на сторон≥; вивчити причини зниженн¤ виходу продукц≥њ пор≥вн¤но з нормативним, правильн≥сть обчисленн¤ ≥ р≥вень фактичноњ соб≥вартост≥ отриманоњ продукц≥њ. ѕовноту надходженн¤ продукц≥њ, отриманоњ в≥д переробки на сторон≥, доц≥льно перев≥рити шл¤хом сп≥вставленн¤ окремих парт≥й в≥дпущених дл¤ переробки матер≥альних ц≥нностей з фактичною к≥льк≥стю оприбуткованоњ продукц≥њ та використаних в≥дход≥в.
ѕри перев≥рц≥ реал≥зац≥њ матер≥альних ц≥нностей особливо важливо зТ¤сувати правильн≥сть застосуванн¤ ц≥н, в≥дпов≥дн≥сть фактичноњ к≥лькост≥ та ¤кост≥ в≥дпущених матер≥ал≥в, вказаних у документах, повноту њх оплати, отриманий результат в≥д реал≥зац≥њ матер≥ал≥в. ќсобливу увагу звертають на збитки, отриман≥ в≥д реал≥зац≥њ матер≥альних ц≥нностей. Ќа окремих п≥дприЇмствах часто п≥д вигл¤дом в≥дход≥в або неповноц≥нних матер≥ал≥в реал≥зуютьс¤ добро¤к≥сн≥ матер≥альн≥ ц≥нност≥, особливо ¤кщо в≥дпускаютьс¤ вони безпосередньо з виробничих цех≥в. “ак≥ факти встановлюютьс¤ за допомогою контрольних перев≥рок вантаж≥в, ¤к≥ вивоз¤тьс¤, ≥ сп≥вставленн¤ њх ≥з супроводжувальними документами, зв≥ренн¤ в≥дход≥в ≥ неповноц≥нних матер≥ал≥в, що в≥дпускаютьс¤ з њх на¤вн≥стю на момент в≥дпуску, сп≥вставленн¤ фактичноњ к≥лькост≥ використаних на п≥дприЇмств≥ ≥ реал≥зованих в≥дход≥в ≥з нормативним виходом в≥дход≥в зг≥дно з розрахунками ≥ фактичною к≥льк≥стю одержаних в≥дход≥в, а також зустр≥чних перев≥рок у покупц≥в. ≥льк≥сть в≥двантажених матер≥альних ц≥нностей за документами п≥дприЇмства сп≥вставл¤Їтьс¤ при перев≥рц≥ з документами транспортних орган≥зац≥й на прийманн¤ вантаж≥в та оплату перевезенн¤, з вантажеп≥дйомн≥стю ≥ мистк≥стю транспортних засоб≥в (контейнер≥в, автомоб≥л≥в, вагон≥в); к≥льк≥сть в≥двантажених матер≥ал≥в за документами на склад≥ Ц з перепусткою охорони на вив≥з њх ≥з територ≥њ п≥дприЇмства. ‘актичне в≥двантаженн¤ матер≥ал≥в окремим покупц¤м можна сп≥вставити ≥з списаною тарою ≥ пакувальним матер≥алом, ≥з к≥льк≥стю надходженн¤ поверненоњ тари ≥ при на¤вност≥ розходжень ви¤вити причини, ¤к≥ допоможуть ви¤вити факти порушенн¤ чи зловживань.
” процес≥ рев≥з≥њ в≥дпуску матер≥альних ц≥нностей приватним особам звертають увагу на правильн≥сть застосуванн¤ визначенн¤ њх вартост≥. Ќа окремих п≥дприЇмствах в≥дпуск матер≥альних ц≥нностей приватним особам незаконно зд≥йснюЇтьс¤ за роздр≥бними ц≥нами. ѕри на¤вност≥ порушень у в≥дпуску матер≥альних ц≥нностей у пор¤дку реал≥зац≥њ необх≥дно зробити систематизовану виб≥рку такоњ реал≥зац≥њ щодо вид≥в матер≥альних ц≥нностей, щодо окремих покупц≥в (орган≥зац≥й, ос≥б). ќсобливу увагу звертають на на¤вн≥сть товарообм≥нних операц≥й з окремими покупц¤ми.
6.5. ѕерев≥рка використанн¤ сировини ≥ матер≥ал≥в на виробництв≥ ¬ажливою процедурою контролю ≥ рев≥з≥њ Ї перев≥рка використанн¤ матер≥ал≥в на виробництв≥. ≈кономне використанн¤ сировини ≥ матер≥ал≥в на виробництв≥ залежить в≥д обірунтованоњ розробки ≥ впровадженн¤ прогресивних технолог≥чних норм њх витрат. ƒл¤ цього перев≥р¤Їтьс¤ д≥юча система нормуванн¤ витрат матер≥ал≥в на виробництво, зТ¤совуЇтьс¤, ¤к≥ служби зд≥йснюють нормуванн¤, ¤к≥ норми використовуютьс¤ на п≥дприЇмств≥, в ¤кому стан≥ знаходитьс¤ нормативна технолог≥чна документац≥¤, в≥дпов≥дн≥сть застосовуваних норм дос¤гнутому р≥вню орган≥зац≥њ ≥ технолог≥њ виробництва, питома вага корисного використанн¤ сировини ≥ матер≥ал≥в. ќсоблива увага прид≥л¤Їтьс¤ обірунтованост≥ розробки ≥ндив≥дуальних норм витрат матер≥ал≥в дл¤ певних вид≥в вироб≥в ≥з урахуванн¤м конкретних особливостей роботи даного п≥дприЇмства чи цеху. Ўл¤хом пор≥вн¤нн¤ д≥ючих ≥ндив≥дуальних норм на п≥дприЇмств≥ з середньогалузевими нормами або з д≥ючими нормами на аналог≥чних п≥дприЇмствах ви¤вл¤ютьс¤ в≥дхиленн¤, ¤к≥ характеризують прогресивн≥сть ≥ ефективн≥сть цих норм. ѕерев≥рц≥ п≥дл¤гають норми, ¤к≥ передбачають значн≥ витрати сировини ≥ матер≥ал≥в на деталь, вузел, вир≥б пор≥вн¤но ≥з сп≥вставленими. –ев≥зор перев≥р¤Ї групов≥ норми витрат сировини ≥ матер≥ал≥в, ¤к≥ розроблен≥ дл¤ групи п≥дприЇмств, що випускають однор≥дну продукц≥ю в однакових умовах. ѕри цьому звертаЇтьс¤ увага на своЇчасн≥сть впровадженн¤ на п≥дприЇмств≥ розроблених норм, а також на њх прогресивн≥сть пор≥вн¤но з ран≥ше д≥ючими нормами на п≥дприЇмств≥ ≥ дос¤гнутим р≥внем орган≥зац≥њ ≥ технолог≥њ виробництва.
ѕрактика контрольно-рев≥з≥йноњ роботи показуЇ, що на окремих машинобуд≥вельних заводах мають м≥сце розходженн¤ м≥ж подетальними, специф≥чними нормами ≥ затвердженими зведеними нормами витрат матер≥ал≥в. ќсобливо уважно потр≥бно перев≥рити можлив≥сть застосуванн¤ завищених норм витрат сировини ≥ матер≥ал≥в, що призвод¤ть до необірунтованого списанн¤ сировини ≥ матер≥ал≥в, створенн¤ необл≥кованих резерв≥в дл¤ крад≥жок або покритт¤ втрат ≥ безгосподарност≥ за рахунок виробництва. «авищен≥ норми витрат сировини ≥ матер≥ал≥в, ¤к правило, Ї результатом застосуванн¤ досл≥дно-статистичних норм зам≥сть розрахунково-техн≥чних, використанн¤ застар≥лих норм, встановленн¤ норм на баз≥ фактичних витрат минулих рок≥в ≥з включенн¤м до них непродуктивних витрат, браку, псуванн¤, нестач ≥ втрат матер≥ал≥в. ¬ умовах ринковоњ економ≥ки повинен проводитись пер≥одичний перегл¤д норм витрат. “ому економ≥ю матер≥альних витрат в≥д впровадженн¤ дос¤гнень науки ≥ техн≥ки, новоњ технолог≥њ, рац≥онал≥заторських пропозиц≥й необх≥дно сп≥вставл¤ти з перегл¤дом д≥ючих норм. ≈фективним методом ви¤вленн¤ завищених норм Ї сп≥вставленн¤ д≥ючих норм на п≥дприЇмств≥, що рев≥зуЇтьс¤, з нормами витрат за минул≥ роки, з фактичним витрачанн¤м сировини ≥ матер≥ал≥в за р¤д попередн≥х рок≥в, з д≥ючими нормами ≥ фактичними витратами матер≥ал≥в на спор≥днених п≥дприЇмствах.
ѕозитивн≥ результати при перев≥рц≥ норм витрат даЇ контрольний запуск сировини ≥ матер≥ал≥в у виробництво чи контрольний розкр≥й матер≥ал≥в. ѕри зд≥йсненн≥ цього контролю необх≥дно знати, що на окремих п≥дприЇмствах дозвол¤Їтьс¤ завищенн¤ припуск≥в на обробку, завищенн¤ можливих втрат, а у результат≥ Ц неправильне визначенн¤ норм витрат. ” процес≥ рев≥з≥њ необх≥дно ви¤снити правильн≥сть розрахунку та обірунтуванн¤ норм витрат сировини, основних ≥ допом≥жних матер≥ал≥в зг≥дно з ≥снуючими методами, формулами, галузевими ≥нструкц≥¤ми, нормативами. ƒл¤ перев≥рки нормуванн¤ витрат ≥ використанн¤ матер≥альних ц≥нностей у виробництв≥ доц≥льно залучати дан≥ в≥дд≥л≥в нормуванн¤ сировини ≥ матер≥ал≥в, бюро матер≥альних норматив≥в техн≥чного в≥дд≥лу ≥ в≥дд≥лу головного технолога.
ѕерев≥рку фактичного використанн¤ сировини ≥ матер≥ал≥в у виробництв≥ доц≥льно проводити у двох основних напр¤мках: використанн¤ ≥ збереженн¤ сировини ≥ матер≥ал≥в у загот≥вельних ≥ п≥дготовлювальних цехах (ковально-пресових, штамповальних, закр≥йних тощо); використанн¤ ≥ збереженн¤ деталей, заготовок ≥ ≥нших нап≥вфабрикат≥в в основних технолог≥чних цехах (механ≥чнообробних, механ≥чнозб≥рних, швейних, консервних, переробних тощо).
“аку перев≥рку використанн¤ матер≥ал≥в у виробництв≥ потр≥бно починати з вивченн¤ загальних фактичних показник≥в пор≥вн¤но з нормативними в ц≥лому по п≥дприЇмству, окремих цехах ≥ виробничих д≥л¤нках (виробнич≥ зв≥ти цех≥в про витрати сировини ≥ матер≥ал≥в на виробництво), окремих видах вироб≥в (калькул¤ц≥¤ соб≥вартост≥ важливих вид≥в вироб≥в, реЇстри анал≥тичного обл≥ку затрат на виробництво за цими видами продукц≥њ), окремих видах сировини ≥ матер≥ал≥в (баланси сировини, виробнич≥ зв≥ти цех≥в про витрати сировини ≥ матер≥ал≥в, реЇстри анал≥тичного обл≥ку, л≥м≥тно-заб≥рн≥ карти, акти ≥ карти розкрою матер≥ал≥в тощо). ”с≥ ц≥ показники перев≥р¤ютьс¤ у взаЇмному звТ¤зку за даними первинних документ≥в, обл≥кових реЇстр≥в ≥ форм зв≥тност≥.
” процес≥ рев≥з≥њ окремо ви¤вл¤ютьс¤ к≥льк≥сн≥ в≥дхиленн¤ фактичного витрачанн¤ сировини ≥ матер≥ал≥в в≥д встановлених норм. ѕерев≥ркою використанн¤ сировини ≥ матер≥ал≥в у виробництв≥ досл≥джуютьс¤ к≥льк≥сн≥ в≥дхиленн¤ (економ≥¤ чи перевитрати) витрат матер≥ал≥в на одиницю окремих вид≥в продукц≥њ ≥ на загальний випуск. Ѕагато вид≥в штучних матер≥ал≥в, деталей ≥ нап≥вфабрикат≥в не мають в≥дход≥в у виробництв≥, а фактичн≥ витрати повинн≥ в≥дпов≥дати нормативу. Ѕудь-¤ке в≥дхиленн¤ в≥д норм повинно бути вивчене з ви¤вленн¤м причин ≥ винних ос≥б.
–ев≥зор пор≥внюЇ нормативн≥ ≥ фактичн≥ коеф≥ц≥Їнти використанн¤ окремих вид≥в сировини ≥ матер≥ал≥в чи коеф≥ц≥Їнти виходу кожного виду продукц≥њ, встановлюЇ факти значного перевитрачанн¤ чи економ≥њ матер≥альних ц≥нностей ≥ ви¤сн¤Ї њх причини. ѕеревитрати сировини ≥ матер≥ал≥в ≥нколи Ї результатом списанн¤ нестач, втрат, псуванн¤ ≥ браку на витрати з виготовленн¤ продукц≥њ; можливих випадк≥в неповного оприбуткуванн¤ продукц≥њ, що випускаЇтьс¤, крад≥жок продукц≥њ, сировини ≥ матер≥ал≥в. «начна економ≥¤ при витрачанн≥ матер≥альних ц≥нностей на виробництво продукц≥њ може вказувати на на¤вн≥сть завищених норм витрат, несвоЇчасний перегл¤д норм, створенн¤ необл≥кованих лишк≥в сировини ≥ матер≥ал≥в у цехах ≥ на складах.
” процес≥ вивченн¤ виробничих зв≥т≥в цех≥в, перев≥рки витрат сировини ≥ матер≥ал≥в, документ≥в пер≥одичних ≥нвентаризац≥й незавершеного виробництва ≥ первинних витратних документ≥в ви¤вл¤ютьс¤ факти списанн¤ матер≥альних ц≥нностей на виробництво за завищеними нормами, ¤к≥ перевищують фактичне витрачанн¤. —истематична в≥дсутн≥сть в≥дхилень у виробничих зв≥тах загот≥вельних цех≥в м≥ж нормативними ≥ фактичними витратами сировини ≥ матер≥ал≥в на виготовленн¤ продукц≥њ може св≥дчити про застосуванн¤ завищених норм ≥ списанн¤ матер≥альних ц≥нностей не за фактичними витратами, а за нормами. ƒосл≥дженн¤ сутност≥ причин економ≥њ чи перевитрат сировини ≥ матер≥ал≥в, сп≥вставленн¤ фактичного витрачанн¤ њх за пер≥од, що рев≥зуЇтьс¤, з фактичними витратами на спор≥днених п≥дприЇмствах дозвол¤ють встановити випадки порушень ≥ безгосподарност≥. Ќеобх≥дно сп≥вставити д≥юч≥ затверджен≥ норми витрат сировини ≥ матер≥ал≥в на виготовленн¤ продукц≥њ, ¤к≥ Ї в виробничо-техн≥чному в≥дд≥л≥, з нормами, що вказан≥ в картах розкрою матер≥ал≥в ≥ ≥нших первинних документах, у калькул¤ц≥¤х соб≥вартост≥ окремих вироб≥в, у виробничих зв≥тах цех≥в тощо. ѕри ви¤вленн≥ розходжень потр≥бно встановити причини, винних ос≥б ≥ вимагати в≥д них по¤снень. Ќеобх≥дно мати на уваз≥, що у виробничих зв≥тах, картах розкрою та ≥нших документах можуть проставл¤тись завищен≥ норми пор≥вн¤но з д≥ючими дл¤ штучного зниженн¤ розм≥ру перевитрат матер≥альних ц≥нностей на п≥дприЇмств≥.
ѕерев≥рц≥ п≥дл¤гаЇ правильн≥сть застосуванн¤ норм залежно в≥д типу та розм≥р≥в вироб≥в, що випускаютьс¤. ќдночасно сп≥вставл¤Їтьс¤ к≥льк≥сть одержаних комплект≥в заготовок певних вид≥в вироб≥в за типами, розм≥рами, ростом тощо з в≥дпов≥дними параметрами виготовленоњ ≥ оприбуткованоњ продукц≥њ, звертаючи увагу залишки незавершеного виробництва. ‘актичне списанн¤ сировини ≥ матер≥ал≥в на виготовленн¤ окремих вид≥в продукц≥њ сп≥вставл¤Їтьс¤ з тими видами, марками, артикулами ≥ сортами матер≥альних ц≥нностей, ¤к≥ передбачен≥ стандартами ≥ техн≥чними умовами.
¬ажливою умовою зниженн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ, зб≥льшенн¤ прибутку ≥ в≥драхувань до бюджету Ї рац≥ональне ≥ економне використанн¤ сировини ≥ матер≥ал≥в, належна орган≥зац≥¤ обл≥ку матер≥альних витрат. ƒл¤ цього п≥д час рев≥з≥њ спочатку необх≥дно проанал≥зувати використанн¤ сировини ≥ матер≥ал≥в за виробничими одиниц¤ми, цехами, видами продукц≥њ. ÷е дасть можлив≥сть перев≥рити використанн¤ сировини ≥ матер≥ал≥в в ц≥лому по виробничому п≥дприЇмству. ƒл¤ перев≥рки ефективност≥ використанн¤ сировини ≥ матер≥ал≥в на виробництв≥ рев≥зор може зробити розрахунки дл¤ визначенн¤ в≥дпов≥дного коеф≥ц≥Їнта використанн¤ цих матер≥альних ц≥нностей. ÷е дасть можлив≥сть визначити ступ≥нь використанн¤ сировини ≥ матер≥ал≥в ≥ вирахувати в≥дношенн¤ корисного њх витрачанн¤ до норми витраченн¤ цих матер≥альних ц≥нностей, що встановлена на п≥дприЇмств≥. Ќаприклад, коеф≥ц≥Їнт витрат можна визначити в≥дношенн¤м норми витрат сировини ≥ матер≥ал≥в на одиницю продукц≥њ до корисного њх витрачанн¤. р≥м того, застосовуючи в≥дпов≥дн≥ коеф≥ц≥Їнти перев≥р¤ють ступ≥нь використанн¤ сировини ≥ матер≥ал≥в у виробництв≥. ƒл¤ цього використовують розрахунково-анал≥тичн≥ прийоми контролю, що дають можлив≥сть визначити в≥дношенн¤ корисного витрачанн¤ сировини ≥ матер≥ал≥в до норми њх витрачанн¤, що встановлена на виробництво одиниц≥ продукц≥њ. Ќа п≥дприЇмствах легкоњ промисловост≥ важливо застосовувати коеф≥ц≥Їнт розкроюванн¤. ÷ей коеф≥ц≥Їнт визначаЇтьс¤ ¤к в≥дношенн¤ маси вс≥х вид≥в загот≥вель (наприклад, тканини), що одержан≥ при розкроюванн≥ з вих≥дного матер≥алу, до сировини, що використана на виробництво продукц≥њ.
¬ажливе значенн¤ маЇ також визначенн¤ коеф≥ц≥Їнта витрачанн¤ сировини, що дос¤гаЇтьс¤ за допомогою в≥дношенн¤ норми витрат сировини ≥ матер≥ал≥в, що встановлена на виробництво одиниц≥ продукц≥њ, до корисного њх витрачанн¤.
ƒл¤ перев≥рки обірунтованост≥ визначенн¤ вих≥дноњ потреби матер≥ал≥в на обс¤г випуску продукц≥њ необх≥дно розрахувати вих≥д продукц≥њ за допомогою розрахунку в≥дношенн¤ к≥лькост≥ виробленоњ продукц≥њ до к≥лькост≥ фактично витраченоњ сировини ≥ матер≥ал≥в (наприклад, вих≥д хл≥ба з борошна з урахуванн¤м його вологост≥, тканини з пр¤ж≥, цукру з цукрових бур¤к≥в). ÷е зд≥йснюЇтьс¤ вирахуванн¤м к≥лькост≥ утриманоњ корисноњ речовини з вих≥дноњ маси сировини ≥ в≥дношенн¤ њњ до загальноњ к≥лькост≥, що м≥ститьс¤ у витрачен≥й сировин≥.
ƒл¤ перев≥рки цих показник≥в ефективност≥ використанн¤ сировини ≥ матер≥ал≥в у виробництв≥ використовуютьс¤ документальна, обл≥кова, оперативна ≥ статистична ≥нформац≥¤. «окрема, використовуЇтьс¤ ≥нформац≥¤ анал≥тичного обл≥ку витрат виробництва (за дебетом рахунка 23 У¬иробництвоФ статт¤ У—ировина ≥ матер≥алиФ, л≥м≥тно-заб≥рн≥ картки, вимоги накладн≥, калькул¤ц≥њ соб≥вартост≥ виробництва т≥Їњ або ≥ншоњ продукц≥њ, зв≥ти про використанн¤ сировини ≥ матер≥ал≥в, по¤сненн¤ посадових ос≥б про причини перевитрат цих ц≥нностей. ƒл¤ цих розрахунк≥в коеф≥ц≥Їнт≥в використовують зв≥тн≥сть про соб≥варт≥сть продукц≥њ.
якщо при рев≥з≥њ ви¤влен≥ перевитрати сировини ≥ матер≥ал≥в, рев≥зор повинен зТ¤сувати причини цих перевитрат ≥ визначити фактори, що призвели до зазначених перевитрат сировини ≥ матер≥ал≥в.
ƒл¤ ви¤вленн¤ необірунтовано ≥ неправильно списаних матер≥альних ц≥нностей на виробництво практикують у ≥нвентаризац≥ю залишк≥в незавершеного виробництва за участю член≥в рев≥з≥йноњ бригади ≥ спец≥ал≥ст≥в. ¬ивченн¤ документ≥в ≥ пер≥одичних ≥нвентаризац≥й залишк≥в незавершеного виробництва, сировини, матер≥ал≥в на складах дозвол¤Ї розкривати необірунтоване ≥ незаконне списанн¤ встановлених недостач сировини, матер≥ал≥в, нап≥вфабрикат≥в ≥ готовоњ продукц≥њ за рахунок основного виробництва, в той час ¤к вони фактично утворились у результат≥ необл≥кованого браку, крад≥жок ≥ псуванн¤, неповного надходженн¤ на п≥дприЇмство сировини ≥ нест¤гнених недостач ≥з постачальник≥в, вироб≥тку необл≥кованоњ продукц≥њ. ƒостов≥рн≥сть ≥ обірунтован≥сть списанн¤ за документами фактичних витрат сировини ≥ матер≥ал≥в на виробництво можуть бути встановлен≥ за допомогою виробничих експеримент≥в. ƒл¤ проведенн¤ виробничого експерименту необх≥дно вибирати види продукц≥њ, що виробл¤ютьс¤, витрачен≥ сировину ≥ матер≥али, за ¤кими Ї значн≥ в≥дхиленн¤ фактичних витрат в≥д нормативних, Ї ознаки списанн¤ витрат не за фактичним витрачанн¤м, а за завищеними нормами, ¤к≥ займають б≥льшу питому вагу при загальному випуску продукц≥њ, ≥ витратах сировини ≥ матер≥ал≥в на виробництво.
ћетоди рев≥з≥њ використанн¤ матер≥ал≥в на виробництв≥ застосовують з урахуванн¤м прийн¤тих на п≥дприЇмств≥ метод≥в оперативного контролю: парт≥онного, ≥нвентарного, сигнального документуванн¤.
ѕри парт≥онному метод≥ обл≥ку ≥ оперативному контрол≥ використанн¤ сировини ≥ матер≥ал≥в на виробництво продукц≥њ можна перев≥рити перевитрати чи економ≥ю њх за кожною розкройною картою, актом розкрою та ≥ншими документами у розр≥з≥ вид≥в вироб≥в конкретно у кожного роб≥тника-закр≥йника, штампувальника тощо. р≥м того, досл≥джуЇтьс¤ достов≥рн≥сть цих витратних документ≥в, своЇчасн≥сть ≥ повнота оформленн¤ документами вс≥х в≥дпущених у виробництво матер≥ал≥в, правильн≥сть заповненн¤ вс≥х рекв≥зит≥в. Ќеспод≥ваною перев≥ркою на початку зм≥ни можна оперативно ви¤вити на робочих м≥сц¤х неоформлен≥ парт≥њ матер≥ал≥в, причини такого становища ≥ винуватих ос≥б. ќдночасно проводитьс¤ сп≥вставленн¤ робочих лекал, прес-форм моделей штамп≥в з еталонами. якщо вони застосовуютьс¤ на робочих м≥сц¤х у зменшених розм≥рах пор≥вн¤но з еталонами ≥ зразками, значить мають м≥сце менш≥ витрати матер≥ал≥в у виробництв≥ деталей ≥ заготовок ≥ завищене його списанн¤ за документами. Ќа складах цех≥в необх≥дно звернути увагу на систему контролю збереженн¤ ≥ обл≥ку матер≥ал≥в ≥ њх в≥дпуск на робоч≥ м≥сц¤, а також оформленн¤ заготовок, що надход¤ть. ѕрактика показуЇ, що допускаютьс¤ випадки в≥дпуску матер≥ал≥в низькоњ ¤кост≥ на робоч≥ м≥сц¤ з оформленн¤м документ≥в на б≥льш ¤к≥сн≥ матер≥али, бездокументального в≥дпуску матер≥ал≥в на робоч≥ м≥сц¤, неправильного оформленн¤ завдань на виконанн¤ роб≥т, розм≥р≥в ≥ фасон≥в деталей, що виготовл¤ютьс¤, а в≥дпов≥дно, ≥ к≥лькост≥ витрачених матер≥ал≥в; зазначенн¤ витрат матер≥ал≥в у витратних документах не за фактами витрачанн¤, а на р≥вн≥ завищених норм тощо. ÷е призводить до зайвого списанн¤ матер≥ал≥в, виготовленн¤ необл≥кованих деталей ≥ нап≥вфабрикат≥в, а згодом Ц ≥ готовоњ продукц≥њ. ѕри ви¤вленн≥ таких випадк≥в потр≥бно проводити технолог≥чну експертизу, контрольний розкр≥й матер≥ал≥в, ≥нвентаризац≥ю матер≥ал≥в ≥ заготовок; практикувати сп≥вставленн¤ списуваних ≥ на¤вних на складах матер≥ал≥в, оформлених документами, з фактичною на¤вн≥стю матер≥ал≥в на робочих м≥сц¤х; тип≥в ≥ розм≥р≥в заготовок ≥ деталей, вказаних у документах, з фактично виготовленими, що знаход¤тьс¤ на робочих м≥сц¤х, на складах, ≥ використаних дл¤ виготовленн¤ готовоњ продукц≥њ. –езультати перев≥рок оформл¤ютьс¤ пром≥жними актами з додаванн¤м письмових по¤снень винних ос≥б.
«а умови застосуванн¤ ≥нвентарного методу контролю на п≥дприЇмств≥ особливо необх≥дно досл≥дити документи, ¤кщо:
Ц в≥дпущен≥ з≥ склад≥в матер≥али в цехи механ≥чно списувались на затрати виробництва;
Ц не ви¤вл¤лись реальн≥ в≥дхиленн¤ в≥д норм;
Ц не анал≥зувались њх причини ≥ винн≥ особи;
Ц не проводились у встановлен≥ терм≥ни ≥нвентаризац≥њ залишк≥в незавершеного виробництва з в≥дображенн¤м результат≥в њх в обл≥ку;
Ц не в≥вс¤ точний к≥льк≥сний обл≥к матер≥ал≥в у цехах ≥ рух нап≥вфабрикат≥в у виробництв≥.
–езультати витрачанн¤ (перевитрати, економ≥¤) вивчаютьс¤ за кожний м≥с¤ць.
«а найважлив≥шими видами витрачених сировини ≥ матер≥ал≥в на основ≥ даних щом≥с¤чних виробничих зв≥т≥в цех≥в доц≥льно складати накопичувальну в≥дом≥сть. ѕеревитрати сировини ≥ матер≥ал≥в на виготовленн¤ продукц≥њ необх≥дно перев≥р¤ти за окремими сигнальними документами: актами, картами зам≥ни матер≥ал≥в, вимогами тощо.
ƒл¤ найб≥льш системного викладу результат≥в в акт≥ рев≥з≥њ перевитрати певних вид≥в матер≥ал≥в можна узагальнити ≥ згрупувати за причинами њх виникненн¤ (в≥дхиленн¤ в≥д встановленоњ технолог≥њ виробництва, несправност≥ ≥ неточност≥ наладки устаткуванн¤, зам≥ни матер≥ал≥в через в≥дсутн≥сть необх≥дного проф≥лю на складах, необл≥кованого браку, крад≥жки), окремими видами продукц≥њ, м≥сц¤ми виникненн¤ перевитрат ≥ винних ос≥б.
–ев≥з≥Їю використанн¤ сировини ≥ матер≥ал≥в зТ¤совують впровадженн¤ на п≥дприЇмств≥ передових метод≥в орган≥зац≥њ ≥ технолог≥њ виробництва ≥ прац≥, ¤к≥ спри¤ють рац≥ональному ≥ бережливому њх витрачанню ≥ зниженню норм витрат. ѕерев≥рка використанн¤ матер≥альних ц≥нностей у загот≥вельних цехах проводитьс¤ у взаЇмозвТ¤зку з перев≥ркою наступного використанн¤ деталей ≥ нап≥вфабрикат≥в в основних виробничих цехах. ќдночасно сп≥вставл¤Їтьс¤ к≥льк≥сть виготовлених у загот≥вельних цехах деталей ≥ нап≥вфабрикат≥в (за видами, модел¤ми, фасонами, сортами, марками, типорозм≥рами, ростом тощо) з переданими детал¤ми ≥ нап≥вфабрикатами в основн≥ цехи ≥ з к≥льк≥стю випущеноњ продукц≥њ. «а маршрутними листками чи в≥домост¤ми можна перев≥рити проходженн¤ деталей ≥ нап≥вфабрикат≥в через окрем≥ стад≥њ технолог≥чного процесу, зТ¤сувати псуванн¤ ≥ брак заготовок, ви¤вити розходженн¤ в асортимент≥ деталей ≥ заготовок ≥з фактичним випуском продукц≥њ, що здаЇтьс¤ на склад за в≥дпов≥дними документами (наказами, накладними, здавальними в≥домост¤ми). ѕотр≥бно мати на уваз≥ можлив≥сть неврахованоњ зам≥ни забракованих вироб≥в у цехах основного виробництва за рахунок загот≥вельних цех≥в без оформленн¤ документами.
р≥м к≥льк≥сного перевитрачанн¤ сировини ≥ матер≥ал≥в при використанн≥ њх у виробництв≥ можуть мати м≥сце ≥ варт≥сн≥ в≥дхиленн¤ в≥д норм. ¬арт≥сн≥ перевитрати сировини, матер≥ал≥в ≥ нап≥вфабрикат≥в утворюютьс¤ в результат≥ п≥двищенн¤ ц≥н, зам≥ни передбачених технолог≥й виробництва матер≥ал≥в б≥льш дорожчими, необірунтованим списанн¤м сум нестач ≥ невиробничих втрат на соб≥варт≥сть матер≥альних ц≥нностей, що використовуютьс¤ у виробництв≥ шл¤хом складанн¤ р≥зного роду акт≥в, необірунтованих бухгалтерських дов≥док ≥ проведенн¤ незаконних позасистемних запис≥в. ≤нколи так≥ списанн¤ матер≥альних ц≥нностей ≥ залишк≥в незавершеного виробництва в≥днос¤ть до накладних витрат, що призвод¤ть до приховуванн¤ перевитрат.
–ев≥зор перев≥р¤Ї також в≥дходи, ¤к≥ одержують при обробц≥ сировини ≥ матер≥ал≥в, правильн≥сть њх обл≥ку, використанн¤ ≥ реал≥зац≥њ.
6.6. онтроль ≥ рев≥з≥¤ малоц≥нних та швидкозношуваних предмет≥в ћалоц≥нн≥ ≥ швидкозношуван≥ предмети (ћЎѕ) вид≥лен≥ в окрему групу запас≥в, обл≥к ¤ких ведетьс¤ на рахунку 22 Ућалоц≥нн≥ ≥ швидкозношуван≥ предметиФ. ƒо них належать предмети, ¤к≥ використовуютьс¤ прот¤гом пер≥оду, що не перевищуЇ один р≥к, або прот¤гом нормального операц≥йного циклу (¤кщо в≥н б≥льше року). «нос цих малоц≥нних ≥ швидкозношуваних предмет≥в не нараховуЇтьс¤, а њх варт≥сть при передач≥ в експлуатац≥ю списуЇтьс¤ з балансу з подальшою орган≥зац≥Їю оперативного к≥льк≥сного обл≥ку таких предмет≥в. јле кр≥м оборотних ћЎѕ, необоротн≥ малоц≥нн≥ предмети в бухгалтерському обл≥ку обл≥ковуютьс¤ на рахунку 112 Ућалоц≥нн≥ необоротн≥ матер≥альн≥ активиФ, за ¤кими нараховуЇтьс¤ знос. ќтже, т≥ активи, що обл≥ковуютьс¤ у склад≥ малоц≥нних ≥ швидкозношуваних предмет≥в розд≥лен≥ на дв≥ групи: оборотн≥ та необоротн≥, ¤к≥ в баланс≥ в≥дображаютьс¤ в р≥зних розд≥лах.
ѕ≥д час рев≥з≥њ потр≥бно зд≥йснювати перев≥рку збереженн¤, надходженн¤ ≥ використанн¤ малоц≥нних ≥ швидкозношуваних предмет≥в за окремими њх групами ≥ видами.
ќдним ≥з важливих завдань рев≥з≥њ Ї перев≥рка збереженн¤ малоц≥нних ≥ швидкозношуваних предмет≥в. «береженн¤ цих ц≥нностей залежить в≥д орган≥зац≥њ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ ≥ умов збер≥ганн¤ ц≥нностей, дотриманн¤ положенн¤ њх оц≥нки, обл≥ку отриманн¤ ≥ списанн¤ ц≥нностей, орган≥зац≥њ щоденного контролю за на¤вн≥стю ц≥нностей.
ѕри проведенн≥ рев≥з≥њ п≥дприЇмств збер≥ганн¤ ћЎѕ, правильн≥сть њх використанн¤ щодо кожного обТЇкта перев≥р¤ють досл≥дженн¤м фактичноњ на¤вност≥ ц≥нностей у м≥сц¤х збер≥ганн¤ та експлуатац≥њ. р≥м того, у процес≥ рев≥з≥њ перев≥р¤ють обірунтован≥сть норм видач≥ ћЎѕ, додержанн¤ правил експлуатац≥њ спецод¤гу ≥ спецвзутт¤, виробничого ≥нвентарю ≥ мебл≥в.
«бер≥ганн¤ малоц≥нних ≥ швидкозношуваних предмет≥в перев≥р¤ють також ≥ при проведенн≥ њх ≥нвентаризац≥њ. ѕерев≥рка ћЎѕ зд≥йснюЇтьс¤ за м≥сц¤ми збер≥ганн¤ ≥ матер≥ально в≥дпов≥дальними особами. ћЎѕ, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в експлуатац≥њ на п≥дприЇмствах, ≥нвентаризуютьс¤ окремо в≥д тих ц≥нностей ≥ предмет≥в, що знаход¤тьс¤ в запас≥. ѕравильн≥сть виведенн¤ результат≥в ≥нвентаризац≥њ ћЎѕ за матер≥ально в≥дпов≥дальними особами перев≥р¤ють при рев≥з≥њ за даними пор≥вн¤льних в≥домостей, за найменуванн¤ми кожного виду ц≥нностей. «бер≥ганн¤ ћЎѕ, виробничого ≥нвентарю перев≥р¤Їтьс¤ рев≥зором у м≥сц¤х њх збер≥ганн¤ (складах п≥дприЇмств) ≥ в м≥сц¤х њх експлуатац≥њ. ѕри цьому установлюють своЇчасн≥сть та повноту оприбуткуванн¤ на склад≥ цих ц≥нностей, њх маркировку, проставленн¤ штампа п≥дприЇмства, фарбою, що незмиваЇтьс¤ на спецод¤з≥ та спецвзутт≥ в момент прийн¤тт¤ цих ц≥нностей завскладом. ѕри перев≥рц≥ збереженн¤ ≥ використанн¤ виробничого ≥нвентарю встановлюють, чи кожному ≥нвентарному обТЇкту присвоЇно в≥дпов≥дний номер.
ѕри перев≥рц≥ операц≥й вибутт¤ ≥з комори ћЎѕ виробничого ≥нвентарю ≥ даних накладних на в≥дпуск цих ц≥нностей в≥дпов≥дним роб≥тникам, сп≥вставл¤ють ≥з даними анал≥тичного обл≥ку за рахунком 22 Ућалоц≥нн≥ та швидкозношуван≥ предметиФ. ј необоротн≥ малоц≥нн≥ предмети значатьс¤тьс¤ на рахунку 112 Ућалоц≥нн≥ необоротн≥ матер≥альн≥ активиФ.
ѕри рев≥з≥њ ви¤вл¤ють чи затверджена кер≥вником ком≥с≥¤ дл¤ зд≥йсненн¤ оперативного контролю за збер≥ганн¤м малоц≥нних ц≥нностей на п≥дприЇмств≥.
ѕравильн≥сть списанн¤ ћЎѕ перев≥р¤Їтьс¤ за даними акт≥в. јкти перев≥р¤ють з погл¤ду правильност≥ њх оформленн¤, розгл¤ду кер≥вником п≥дприЇмства з метою ви¤вленн¤ роб≥тник≥в, з вини ¤ких було допущено б≥й, порчу або втрату прилад≥в.
ќдною ≥з умов документальноњ перев≥рки операц≥й даних ц≥нностей у процес≥ рев≥з≥њ Ї контроль руху ц≥нностей ≥ правильност≥ њх списанн¤ в≥дпов≥дно до т≥Їњ оц≥нки, ¤ка прийн¤та при њх оприбуткуванн≥. ” звТ¤зку з тим, що ћЎѕ под≥бних найменувань обл≥ковуЇтьс¤ за середн≥ми ц≥нами, необх≥дно перев≥рити правильн≥сть визначенн¤ њх ц≥н при оприбуткуванн≥ ≥ вибутт≥ (списанн≥) вказаних ц≥нностей. ¬они повинн≥ бути Їдин≥ дл¤ вс≥х тип≥в ≥ категор≥й цех≥в. р≥м того, перев≥р¤ють правильн≥сть в≥дображенн¤ в обл≥ку на рахунку УћЎѕФ (на склад≥) ≥ окремо в анал≥тичному обл≥ку сум в≥дхилень середн≥х ц≥н в≥д закуп≥вельних. “акож потр≥бно перев≥рити правильн≥сть веденн¤ обл≥ку в м≥сц¤х збер≥ганн¤ ц≥нностей на картках кам≥рника ≥ сп≥вставити ц≥ дан≥ з анал≥тичним обл≥ком у бухгалтер≥њ. ѕот≥м перев≥р¤ють повноту ≥ своЇчасн≥сть оприбуткуванн¤ ц≥нностей, обірунтуванн¤ списанн¤ њх, правильн≥сть нарахуванн¤ зносу ћЎѕ.
