–ќ«ƒ≤Ћ 2 ќ–√јЌ≤«ј÷≤я ≤ ћ≈“ќƒ» ј ѕ–ќ¬≈ƒ≈ЌЌя –≈¬≤«≤… Ќј ѕ≤ƒѕ–»™ћ—“¬ј’

2.1. ѕор¤док призначенн¤ та проведенн¤ рев≥з≥њ ≥ перев≥рок
ѕор¤док проведенн¤ рев≥з≥й ≥ перев≥рок державною контрольно-рев≥з≥йною службою регламентуЇтьс¤ ≤нструкц≥Їю про пор¤док проведенн¤ рев≥з≥й ≥ перев≥рок державною контрольно-рев≥з≥йною службою в ”крањн≥. ¬она розроблена на п≥дстав≥ «акону ”крањни Уѕро державну контрольно-рев≥з≥йну службу в ”крањн≥Ф, введеного в д≥ю ѕостановою ¬ерховноњ –ади ”крањни в≥д 26.01.93, та ѕоложенн¤ про державну контрольно-рев≥з≥йну службу в ”крањн≥, затвердженого ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 5.07.93 є 515. «азначеними нормативними документами п≥дкреслюЇтьс¤, що рев≥з≥њ та перев≥рки повинн≥ спри¤ти зм≥цненню державноњ ф≥нансовоњ дисципл≥ни, пол≥пшенню ф≥нансового стану п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, збереженню державного майна, попередженню зловживань, поповненню доход≥в бюджету.
√оловним завданн¤м рев≥з≥й ≥ перев≥рок Ї зд≥йсненн¤ державного контролю за витрачанн¤м кошт≥в ≥ матер≥альних ц≥нностей, њх збереженн¤м, станом ≥ достов≥рн≥стю бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥ на п≥дприЇмствах ≥ орган≥зац≥¤х, ¤к≥ отримують кошти з бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в та державних валютних фонд≥в, розробленн¤ пропозиц≥й щодо усуненн¤ ви¤влених недол≥к≥в ≥ порушень та запоб≥ганн¤ њх у подальшому.
–ев≥з≥њ ≥ перев≥рки п≥дприЇмств та орган≥зац≥й, ¤к≥ отримують кошти з бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в та державних валютних фонд≥в, а також перев≥рки правильност≥ використанн¤ бюджетних позичок ≥ державних кредит≥в, своЇчасност≥ њх поверненн¤ та сплати в≥дсотк≥в за користуванн¤ ними провод¤тьс¤ органами державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби вс≥х р≥вн≥в. 
Ќа проведенн¤ кожноњ рев≥з≥њ (перев≥рки) рев≥зору державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби видаЇтьс¤ спец≥альне посв≥дченн¤, п≥дписане кер≥вником в≥дпов≥дного п≥дрозд≥лу служби або його заступником. ÷е посв≥дченн¤ предТ¤вл¤Їтьс¤ кер≥внику п≥дприЇмства, ¤ке буде рев≥зуватись. 
¬ окремих випадках до участ≥ в рев≥з≥¤х ≥ перев≥рках, ¤к≥ провод¤тьс¤ рев≥зорами державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби, можуть залучатись на догов≥рних засадах спец≥ал≥сти м≥н≥стерств, орган≥в державного управл≥нн¤, економ≥чних, бухгалтерських та ≥нших п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й.
—троки проведенн¤ рев≥з≥й та склад рев≥з≥йноњ групи визначаютьс¤ з урахуванн¤м того обс¤гу роботи, ¤кого потребуЇ вир≥шенн¤ конкретних питань кожноњ рев≥з≥њ (перев≥рки). “ерм≥н рев≥з≥њ (перев≥рки), ¤к правило, визначаЇтьс¤ в межах 30 робочих дн≥в. ” випадках, коли рев≥з≥¤ (перев≥рка) проводитьс¤ за дорученн¤м правоохоронних орган≥в, вона може бути продовжена особою, ¤ка призначила рев≥з≥ю (перев≥рку), на строки, узгоджен≥ з правоохоронними органами. “ерм≥н рев≥з≥њ може бути продовжений ≥ в ≥нших випадках, коли цього потребують обставини (¤к правило у випадках приховуванн¤ зловживань ≥ њх вуалюванн¤ в обл≥ку). якщо в ход≥ п≥дготовки до рев≥з≥њ (перев≥рки) або на початку њњ буде встановлено, що на п≥дприЇмств≥ чи в орган≥зац≥њ в≥дсутн≥ й належний бухгалтерський обл≥к, що унеможливлюЇ ¤к≥сне њњ проведенн¤, рев≥зори мають право вимагати в≥д њх кер≥вництва зд≥йсненн¤ процедур дл¤ проведенн¤ обл≥ку в≥дпов≥дно до чинного законодавства. ” таких випадках рев≥з≥ю розпочинають п≥сл¤ поповненн¤ обл≥ку. «г≥дно з ≤нструкц≥Їю про пор¤док проведенн¤ рев≥з≥й ≥ перев≥рок державною контрольно-рев≥з≥йною службою в ”крањн≥ рев≥зори не повинн≥ поновлювати обл≥к на п≥дприЇмств≥, ¤ке п≥дл¤гаЇ рев≥з≥њ, та проводити рев≥з≥ю за поновленим ними ж обл≥ком.
ѕрограма рев≥з≥њ (перев≥рки) затверджуЇтьс¤ кер≥вництвом в≥дпов≥дного структурного п≥дрозд≥лу, ¤ке перев≥р¤Ї п≥дготовлен≥сть учасник≥в до проведенн¤ рев≥з≥њ (перев≥рки) ≥ даЇ њм необх≥дн≥ ≥нструктивн≥ вказ≥вки.
Ќа основ≥ затвердженоњ програми рев≥з≥њ (перев≥рки) складаЇтьс¤ план њњ проведенн¤ з визначенн¤м конкретних завдань, виконавц≥в, терм≥н≥в виконанн¤. ” пер≥од рев≥з≥њ при необх≥дност≥ до програми ≥ плану њњ проведенн¤ внос¤ть зм≥ни та доповненн¤.
 ер≥вник рев≥з≥йноњ групи (рев≥зор) предТ¤вл¤Ї кер≥внику п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ, установи посв≥дченн¤ на право проведенн¤ рев≥з≥њ чи перев≥рки, знайомитьс¤ з умовами роботи та особливост¤ми даного п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ чи установи, станом справ щодо збереженн¤ грошових кошт≥в ≥ матер≥альних ц≥нностей, орган≥зовуЇ рев≥з≥ю каси, ≥нвентаризац≥ю матер≥альних ц≥нностей та зд≥йснюЇ ≥нш≥ необх≥дн≥ д≥њ щодо орган≥зац≥њ ≥ створенн¤ умов дл¤ нормального проведенн¤ рев≥з≥њ (перев≥рки).
–ев≥зори мають право вимагати в≥д прац≥вник≥в п≥дприЇмства, установи чи орган≥зац≥њ, що рев≥зуЇтьс¤, щоб матер≥ально в≥дпов≥дальн≥ особи в обовТ¤зковому пор¤дку брали участь у проведенн≥ ≥нвентаризац≥й, перев≥рц≥ дов≥рених њм ц≥нностей, контрольних обм≥рах виконаних роб≥т, контрольних запусках у виробництво сировини та матер≥ал≥в, в≥дбор≥ проб та зразк≥в на досл≥дженн¤, а також при ≥нших аналог≥чних д≥¤х, спр¤мованих на перев≥рку стану збереженн¤ грошових кошт≥в ≥ матер≥альних ц≥нностей та д≥¤льност≥ матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б.
ѕрац≥вникам державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби на обТЇкт≥, що рев≥зуЇтьс¤ (перев≥р¤Їтьс¤), надаЇтьс¤ м≥сце дл¤ роботи, можлив≥сть користуватис¤ звТ¤зком, розмножувальною техн≥кою, ≥ншими послугами дл¤ забезпеченн¤ нормальних умов прац≥.
–ев≥з≥њ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, установ та орган≥зац≥й провод¤тьс¤ шл¤хом перев≥рки дотриманн¤ чинних законодавчих та нормативних акт≥в; уважного ≥ всеб≥чного контролю за грошовими коштами ≥ матер≥альними ц≥нност¤ми; проведенн¤м зустр≥чних перев≥рок в установах банку, постачальник≥в ≥ споживач≥в; контрольних запуск≥в сировини ≥ матер≥ал≥в у виробництво; контрольних анал≥з≥в готовоњ продукц≥њ; перев≥рки правильност≥ застосуванн¤ норм витрат сировини ≥ матер≥ал≥в, виходу готовоњ продукц≥њ та природних втрат; перев≥рки збер≥ганн¤ грошових кошт≥в ≥ матер≥альних ц≥нностей, орган≥зац≥њ њх ≥нвентаризац≥њ; ретельноњ перев≥рки правильност≥ в≥днесенн¤ витрат на виробництво ≥ розрахунк≥в з бюджетом; перев≥рки дотриманн¤ методики оц≥нки майна при реал≥зац≥њ та приватизац≥њ, проведенн¤ ≥ндексац≥њ.
ѕри ви¤вленн≥ факт≥в порушень закон≥в ”крањни, постанов ¬ерховноњ –ади, нормативних акт≥в ѕрезидента ”крањни та  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, а також нормативних акт≥в м≥н≥стерств ≥ в≥домств, зареЇстрованих в установленому пор¤дку в ћ≥н≥стерств≥ юстиц≥њ ”крањни, факт≥в незаконного ≥ нец≥льового витрачанн¤ державних кошт≥в, приховуванн¤ в≥д бюджету належних йому платеж≥в та ≥нших порушень ф≥нансовоњ дисципл≥ни або зловживань перев≥р¤ючи повинн≥ отримати письмов≥ по¤сненн¤ в≥д посадових та ≥нших причетних до цього ос≥б, а також встановити розм≥р запод≥¤них збитк≥в, причини ≥ обставини њх виникненн¤, ос≥б, з вини ¤ких вони допущен≥. –озм≥р збитк≥в визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дно до чинного законодавства 
ѕри ви¤вленн≥ недостач, факт≥в розкраданн¤ грошових кошт≥в, матер≥альних ц≥нностей та ≥нших зловживань прац≥вники державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби негайно передають матер≥али рев≥з≥й зг≥дно з описом правоохоронним органам дл¤ проведенн¤ розсл≥дуванн¤, прит¤гненн¤ винних ос≥б до в≥дпов≥дальност≥, в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, а також пов≥домл¤ють про ви¤влен≥ зловживанн¤ ≥ порушенн¤ державним органам та органам, уповноваженим управл¤ти державним майном.
¬илученн¤ рев≥зуючими необх≥дних ориг≥нал≥в документ≥в може зд≥йснюватись у випадках, коли њх збереженн¤ в орган≥зац≥њ, що рев≥зуЇтьс¤, не гарантуЇтьс¤, а також у випадках ви¤вленн¤ ф≥ктивних документ≥в, п≥дробок ≥ фальсиф≥кац≥й на строк до зак≥нченн¤ рев≥з≥њ або перев≥рки. ” справах орган≥зац≥њ, п≥дприЇмства, установи залишаЇтьс¤ акт вилученн¤ та коп≥њ або реЇстр вилучених документ≥в, зав≥рен≥ п≥дписами рев≥зуючого та головного бухгалтера або ≥ншоњ в≥дпов≥дальноњ особи орган≥зац≥њ, ¤ка рев≥зуЇтьс¤.
ѕосадов≥ та ≥нш≥ особи субТЇкт≥в господарюванн¤, що рев≥зуютьс¤ (перев≥р¤ютьс¤) ≥ не виконують законних вимог рев≥зор≥в п≥д час проведенн¤ рев≥з≥й (перев≥рок) або чин¤ть њм у цьому перепони, прит¤гуютьс¤ до в≥дпов≥дальност≥ зг≥дно з чинним законодавством.
ѕри проведенн≥ рев≥з≥њ п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й напр¤ми, ¤к≥ п≥дл¤гають перев≥рц≥, визначаютьс¤, виход¤чи з того, ¤ка у них форма власност≥, ¤к≥ взаЇмов≥дносини з державою ≥ ¤ка мета рев≥з≥њ. 
якщо обТЇктом рев≥з≥њ Ї п≥дприЇмство, ¤ке отримуЇ кошти з бюджету, то перев≥рц≥ п≥дл¤гають питанн¤ њх ощадливого витрачанн¤ за ц≥льовим призначенн¤м. ќсоблива увага звертаЇтьс¤ на те, чи не використовувались ц≥ кошти дл¤ перерахуванн¤ на депозитн≥ рахунки ≥ на необірунтоване перерахуванн¤ (приховане кредитуванн¤) комерц≥йним та ≥ншим структурам недержавного сектора економ≥ки, чи не допускались факти безгосподарност≥, марнотратства, непродуктивного витрачанн¤ грошових кошт≥в ≥ матер≥альних ц≥нностей. ” раз≥ ви¤вленн¤ витрачанн¤ бюджетних кошт≥в не за ц≥льовим призначенн¤м рев≥зуюч≥ повинн≥ поставити питанн¤ про припиненн¤ ф≥нансуванн¤, поверненн¤ до бюджету витрачених не за ц≥льовим призначенн¤м кошт≥в та прит¤гненн¤ винних ос≥б до в≥дпов≥дальност≥ в≥дпов≥дно до чинного законодавства.
¬раховуючи, що одним ≥з головних завдань державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби Ї зд≥йсненн¤ контролю за збереженн¤м грошових кошт≥в ≥ матер≥альних ц≥нностей, рев≥зуючим при проведенн≥ рев≥з≥њ п≥дприЇмства (чи господарськоњ орган≥зац≥њ) необх≥дно зТ¤сувати:
Ц ск≥льки ≥ ¤ких рахунк≥в в≥дкрито в установах банку, ретельно перев≥рити касу, касов≥ ≥ банк≥вськ≥ операц≥њ, при необх≥дност≥ зв≥рити в установах банк≥в њх виписки, окрем≥ грошов≥ та ≥нш≥ документи, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на п≥дприЇмств≥, з такими ж документами в установах банку ≥ переконатись у њх ≥дентичност≥ ≥ достов≥рност≥;
Ц стан розрахунк≥в (а також спос≥б зустр≥чних перев≥рок) за в≥дпущену продукц≥ю (надан≥ послуги тощо), звернувши особливу увагу на деб≥торську заборгован≥сть ≥з тривалим строком њњ утворенн¤, за ¤кою недостатньо вживались заходи щодо погашенн¤, а також на товари (продукц≥ю), ¤к≥ тривалий час перебувають у дороз≥, товари в≥двантажен≥, але не оплачен≥ в строк, товари на в≥дпов≥дальному збер≥ганн≥, ретельно вивчити суми деб≥торськоњ заборгованост≥, за ¤кою минули строки позову ≥ суми ¤коњ списан≥ на збитки, чи вживались заходи щодо ст¤гненн¤ ц≥Їњ заборгованост≥;
Ц правильн≥сть списанн¤ сировини на виготовленн¤ продукц≥њ, у раз≥ необх≥дност≥ провести контрольний запуск сировини у виробництво за участю спец≥ал≥ст≥в;
Ц повноту оприбуткуванн¤ виготовленоњ продукц≥њ, чи не виготовл¤лась продукц≥¤, прихована в≥д обл≥ку;
Ц на¤вн≥сть договор≥в про матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть з матер≥ально в≥дпов≥дальними особами;
Ц дотриманн¤ д≥ючих положень щодо проведенн¤ ≥нвентаризац≥њ грошових кошт≥в ≥ матер≥альних ц≥нностей та регулюванн¤ ≥нвентаризац≥йних р≥зниць, ¤к≥сть проведених на п≥дприЇмств≥ ≥нвентаризац≥й, у раз≥ необх≥дност≥ Ц орган≥зувати проведенн¤ ≥нвентаризац≥њ (повноњ чи за окремими найменуванн¤ми) товар≥в, матер≥ал≥в, готовоњ продукц≥њ тощо; чи не допускалось перекритт¤ недостач у одних матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б лишками у ≥нших;
Ц на¤вн≥сть заборгованост≥ внасл≥док недостач, розтрат ≥ крад≥жок, ¤ка рахуЇтьс¤ на бухгалтерському обл≥ку п≥дприЇмства, причини њх утворенн¤, ¤к≥ вживалис¤ заходи щодо в≥дшкодуванн¤ ц≥Їњ заборгованост≥;
Ц дотриманн¤ д≥ючого пор¤дку видач≥, використанн¤ ≥ збер≥ганн¤ бланк≥в дов≥реностей (доручень);
Ц зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства; обс¤г експортних та ≥мпортних операц≥й за в≥дпов≥дний пер≥од, у тому числ≥ бартерних; правильн≥сть застосуванн¤ ц≥н ≥ тариф≥в при зд≥йсненн≥ цих операц≥й, своЇчасн≥сть розрахунк≥в за ними, чи не допустило кер≥вництво п≥дприЇмства незаконного в≥дкритт¤ валютних рахунк≥в за кордоном, утриманн¤ на них валюти, прихованоњ в≥д обл≥ку; а також чи не вжито заход≥в щодо поверненн¤ з-за кордону сум валюти, ¤ка тривалий час не була повернута в ”крањну;
Ц дотриманн¤ чинних нормативних акт≥в щодо приватизац≥њ, особливу увагу при цьому необх≥дно звернути на правильн≥сть визначенн¤ вартост≥ обТЇкта приватизац≥њ, проведенн¤ ≥ндексац≥њ в процес≥ приватизац≥њ;
Ц правильн≥сть застосуванн¤ норм витрат сировини ≥ матер≥ал≥в, а також норм њх витрат та втрат готовоњ продукц≥њ при транспортуванн≥ ≥ збер≥ганн≥; правильн≥сть утворенн¤ ≥ використанн¤ фонд≥в; правильн≥сть в≥днесенн¤ витрат на виробництво, в≥дображенн¤ ф≥нансових результат≥в в обл≥ку, своЇчасн≥сть, повноту ≥ правильн≥сть перерахуванн¤ до бюджету належних йому платеж≥в, правильн≥сть веденн¤ ≥ достов≥рн≥сть бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥. —тан бухгалтерського обл≥ку потр≥бно перев≥р¤ти на вс≥х етапах рев≥з≥њ, тобто при перев≥рц≥ кожного без вин¤тку питанн¤ рев≥з≥њ накопичувати та узагальнювати ви¤влен≥ недол≥ки дл¤ ірунтовного висв≥тленн¤ њх у акт≥ рев≥з≥њ. 
«алежно в≥д мети рев≥з≥њ перев≥рц≥ п≥дл¤гають й ≥нш≥ напр¤ми ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства чи орган≥зац≥њ в частин≥ дотриманн¤ чинних нормативних акт≥в.

2.2. ѕосл≥довн≥сть п≥дготовки до рев≥з≥њ та орган≥зац≥¤ рев≥з≥йного процесу
–ев≥з≥йний процес Ї р¤дом посл≥довних етап≥в (стад≥й) перев≥рки. ¬≥н включаЇ в себе п≥дготовку до рев≥з≥њ ≥ складанн¤ њњ програми, орган≥зац≥ю ≥нвентаризац≥њ ц≥нностей кошт≥в на п≥дприЇмств≥, обстеженн¤ обТЇкт≥в рев≥з≥њ ≥ документальну перев≥рку операц≥й та обл≥кових даних (рис. 3).

–ис. 3. ѕосл≥довн≥сть контрольно-рев≥з≥йного процесу при проведенн≥ рев≥з≥њ п≥дприЇмства
ѕ≥дготовка починаЇтьс¤ з моменту затвердженн¤ плану ≥ багато в чому визначаЇ усп≥х майбутньоњ рев≥з≥њ. ” пер≥од п≥дготовки доц≥льно систематизувати ≥нструкц≥йн≥ матер≥али у дов≥дниках або щоденниках рев≥зор≥в, щоб не випустити з уваги важлив≥ питанн¤, ¤к≥ стосуютьс¤ рев≥з≥њ. ƒуже важливо забезпечити попереднЇ вивченн¤ даних бухгалтерськоњ (ф≥нансовоњ) зв≥тност≥, ¤ка може бути використана при п≥дготовц≥ до рев≥з≥њ. Ќеобх≥дно також використовувати дан≥ анал≥зу п≥дприЇмств, ознайомитис¤ з службовим листуванн¤м, вказ≥вками та розпор¤дженн¤ми в≥дпов≥дних орган≥в.
ѕ≥дготовка до проведенн¤ комплексних рев≥з≥й маЇ своњ особливост≥. ” цих випадках п≥дготовчу роботу ведуть не т≥льки рев≥зори, а й ≥нш≥ спец≥ал≥сти, ¤к≥ будуть брати участь при проведенн≥ ц≥Їњ рев≥з≥њ.
 ер≥вництво проведенн¤м комплексноњ рев≥з≥њ покладаЇтьс¤ на одного з рев≥зор≥в (кер≥вника бригади). « метою глибокого ≥ всеб≥чного досл≥дженн¤ матер≥ал≥в ≥ документ≥в, ¤к≥ стосуютьс¤ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, що п≥дл¤гатиме рев≥з≥њ, необх≥дно давати рев≥зорам можлив≥сть та час дл¤ п≥дготовки до майбутньоњ рев≥з≥њ та вивченн¤ зм≥сту попереднього акта рев≥з≥њ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ ≥ матер≥ал≥в ≥нших перев≥рок.
 ер≥вник контрольно-рев≥з≥йного п≥дрозд≥лу органу управл≥нн¤, що назначив рев≥з≥ю та затвердив рев≥з≥йну бригаду ≥ њњ кер≥вника, складаЇ за њх участю програму рев≥з≥њ, форма ¤коњ наведена в таблиц≥ 3. ƒо програми включаютьс¤ обТЇкти рев≥з≥њ (контролю) в≥дпов≥дно до структури акта комплексноњ рев≥з≥њ, а також њх значим≥сть у галузев≥й спр¤мованост≥ п≥дприЇмства. “ак, дл¤ виробничого п≥дприЇмства основними обТЇктами рев≥з≥њ Ї: виробництво ≥ реал≥зац≥¤ продукц≥њ, грошов≥ кошти, касов≥ ≥ банк≥вськ≥ операц≥њ, товарно-матер≥альн≥ ц≥нност≥, њх рац≥ональне використанн¤ ≥ збер≥ганн¤ тощо. ÷≥ ж обТЇкти контролю висв≥тлюютьс¤ у вигл¤д≥ окремих розд≥лах акта комплексноњ рев≥з≥њ.  р≥м того, наведен≥ обТЇкти контролю вимагають р≥зноман≥тноњ профес≥йноњ компетентност≥ член≥в рев≥з≥йноњ бригади. Ќаприклад, комплексна рев≥з≥¤ касових ≥ банк≥вських операц≥й повинна проводитис¤ з обовТ¤зковою участю економ≥ста-ф≥нансиста; використанн¤ ≥ оновленн¤ основних засоб≥в перев≥р¤ють у процес≥ рев≥з≥њ з участю ≥нженера-технолога.

“аблиц¤ 3
ѕрограма комплексноњ рев≥з≥њ виробничоњ та ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥  ињвського обТЇднанн¤ Ђ’≥мволокної за пер≥од в≥д 01.01.2000 до 31.12.2000

Ќачальник контрольно-рев≥з≥йного в≥дд≥лу    (п≥дпис)     Ќ.“. «адорожний
ƒл¤ того, щоб програма комплексноњ рев≥з≥њ була економ≥чно обірунтована ≥ виконана в повному обс¤з≥, у строк, призначений наказом про призначенн¤ рев≥з≥њ, кер≥вник рев≥з≥йноњ бригади складаЇ план-граф≥к проведенн¤ комплексноњ рев≥з≥њ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства (табл. 4), ¤кий узгоджуЇтьс¤ з кер≥вником в≥дпов≥дного п≥дрозд≥лу контрольно-рев≥з≥йноњ служби. ќбТЇкти контролю за цим планом-граф≥ком повинн≥ бути розпод≥лен≥ м≥ж членами рев≥з≥йноњ бригади в≥дпов≥дно до њх профес≥ональних знань, обс¤гу роботи ≥ граничних строк≥в њњ виконанн¤, виход¤чи ≥з встановленого часу дл¤ проведенн¤ комплексноњ рев≥з≥њ. ƒосл≥дженн¤ обТЇкт≥в контролю може зд≥йснюватис¤ посл≥довно у пор¤дку, що вказаний у програм≥ рев≥з≥њ, паралельно ≥ зм≥шано. “ак, у приклад≥, наведеному вище, виход¤чи ≥з необх≥дност≥ раптовоњ перев≥рки збереженн¤ грошових кошт≥в, рев≥з≥ю каси передбачено зд≥йснити негайно з прибутт¤м рев≥з≥йноњ бригади на п≥дприЇмство.
ƒл¤ забезпеченн¤ належноњ п≥дготовки ≥ систематичного вивченн¤ необх≥дних матер≥ал≥в, що стосуютьс¤ рев≥з≥њ, дуже важливо, щоб начальники в≥дпов≥дних в≥дд≥л≥в контрольно-рев≥з≥йноњ служби вчасно ознайомлювали рев≥зор≥в з ус≥ма новими законодавчими актами, ¤к≥ стосуютьс¤ роботи рев≥зуючих. ќсобливо зм≥стовно рев≥зори повинн≥ знайомитись з актами попередн≥х рев≥з≥й, зТ¤совувати, ¤к виконан≥ пропозиц≥њ за њх результатами.
ѕ≥сл¤ п≥дготовки до рев≥з≥њ ≥ складанн¤ плану необх≥дно розробити програму рев≥з≥йних д≥й, ¤ка маЇ враховувати весь обс¤г рев≥з≥њ ≥ брати до уваги конкретн≥ особливост≥ та умови роботи.
ўоб не допустити вуалюванн¤ недостач ≥ приховуванн¤ њх п≥д час рев≥з≥њ, необх≥дно правильно орган≥зувати ≥нвентаризац≥ю товарно-матер≥альних ц≥нностей ≥ зд≥йснювати за њх проведенн¤м належний контроль. ¬ажливе значенн¤ п≥д час рев≥з≥њ маЇ також ≥нвентаризац≥¤ розрахунк≥в ≥з деб≥торами, кредиторами, постачальниками та покупц¤ми. ƒл¤ цього дуже важливо провести зв≥рку розрахунк≥в з тим, щоб вона в≥дпов≥дала або перекривала пер≥од проведенн¤ ≥нвентаризац≥њ товарно-матер≥альних ц≥нностей.
¬ажливе значенн¤ п≥д час орган≥зац≥њ процедур контролю маЇ попереднЇ ознайомленн¤ з≥ структурою рев≥зованого п≥дприЇмства, функц≥¤ми його в≥дд≥л≥в, станом роботи та орган≥зац≥Їю обл≥ку на п≥дприЇмств≥.


“аблиц¤ 4
–обочий план рев≥зор≥в контрольно-рев≥з≥йного управл≥нн¤ в м.  иЇв≥  апитоненко ƒ.≤., √оловащенко Ќ.ѕ. та ”стимович ¬.≤. щодо проведенн¤ комплексноњ рев≥з≥њ п≥дприЇмства за пер≥од з 1 с≥чн¤ до 1 грудн¤ 2000 р.

 ер≥вник контрольно-рев≥з≥йноњ групи    (п≥дпис)    Ќ.ѕ. √оловащенко

« метою рац≥онального витрачанн¤ робочого часу, в≥дведеного дл¤ проведенн¤ рев≥з≥њ, рев≥зор повинен п≥сл¤ прибутт¤ на п≥дприЇмство скласти робочий план (табл. 4) ≥ контролювати його основн≥ розд≥ли, що спри¤Ї забезпеченню правильного ор≥Їнтиру п≥д час проведенн¤ рев≥з≥њ.
ѕ≥сл¤ орган≥зац≥њ ≥нвентаризац≥й та зд≥йсненн¤ ≥нших першочергових контрольних процедур починаЇтьс¤ перев≥рка ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ за документами ≥ бухгалтерськими даними. ѕерев≥р¤ють реальн≥сть ≥ законн≥сть операц≥й, дотриманн¤ ф≥нансовоњ та кошторисноњ дисципл≥ни, а також орган≥зац≥ю бухгалтерського обл≥ку ≥ документообороту.
–ев≥з≥ю необх≥дно орган≥зовувати так, щоб менше в≥двол≥кати прац≥вник≥в п≥дприЇмства в≥д основноњ роботи, не обт¤жувати њх п≥дготовкою р≥зних матер≥ал≥в, виб≥рок та дов≥док. «авданн¤ рев≥зора пол¤гаЇ не т≥льки в тому, щоб розкрити окрем≥ порушенн¤, а й в тому, щоб глибоко вивчити стан господарськоњ д≥¤льност≥, встановити причини недол≥к≥в.

2.3. ќрган≥зац≥¤ ≥нвентаризац≥њ ц≥нностей на обТЇктах при проведенн≥ рев≥з≥й п≥дприЇмств промисловост≥

2.3.1. ≤нвентаризац≥¤ ¤к один ≥з метод≥в контролю, њњ види ≥ роль при зд≥йсненн≥ контролю за роботою матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б

≤нвентаризац≥¤ Ц метод перев≥рки стану ≥ збер≥ганн¤ сировини, матер≥ал≥в, готовоњ продукц≥њ та ≥нших ц≥нностей на обТЇктах п≥дприЇмств промисловост≥, що Ї важливим засобом контролю за роботою матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б.
ќсновним завданн¤м ≥нвентаризац≥њ на п≥дприЇмствах промисловост≥ Ї контроль за збереженн¤м ц≥нностей шл¤хом перев≥рки њх фактичноњ на¤вност≥ ≥ сп≥вставленн¤ з њх залишками, що в≥дображен≥ за даними бухгалтерського обл≥ку. Ўл¤хом ≥нвентаризац≥њ ви¤вл¤ютьс¤ також так≥ зм≥ни в залишках ц≥нностей, ¤к≥ при поточному обл≥ку не п≥дл¤гають оформленню документами (природний убуток, зм≥на вологост≥, усиханн¤ тощо). ѕри ≥нвентаризац≥њ ви¤вл¤ютьс¤ неточност≥ у прийманн≥ ≥ в≥дпуску ц≥нностей, помилки при обл≥ку, у первинн≥й документац≥њ, крад≥жки, обважуванн¤ ≥ пересортиц≥ сировини, матер≥ал≥в, готовоњ продукц≥њ та ≥нших ц≥нностей.
” процес≥ ≥нвентаризац≥њ також перев≥р¤ютьс¤ умови збер≥ганн¤ ц≥нностей на обТЇктах збер≥ганн¤ й орган≥зац≥¤ складського обл≥ку на складах, у кладових тощо.
ќтже, ≥нвентаризац≥¤ Ї не т≥льки одн≥Їю ≥з складових частин методу бухгалтерського обл≥ку, але ≥ важливим методом рев≥з≥њ, засобом перев≥рки збереженн¤ ц≥нностей на обТЇктах п≥дприЇмства.
’оч пон¤тт¤ ≥нвентаризац≥њ маЇ конкретний зм≥ст, що ¤вл¤Ї собою перев≥рку фактичноњ на¤вност≥ ц≥нностей, грошових засоб≥в ≥ сп≥вставленн¤ ц≥Їњ на¤вност≥ з даними бухгалтерського обл≥ку, все ж функц≥њ њњ не у вс≥х випадках однозначн≥. «алежно в≥д охопленн¤ перев≥ркою ц≥нностей ≥ обТЇкт≥в њх збер≥ганн¤, пер≥одичност≥, зм≥сту ≥ плануванн¤ ≥нвентаризац≥њ, способ≥в узагальненн¤ результат≥в та ≥нших ознак розр≥зн¤ють так≥ види ≥нвентаризац≥й: повна, часткова, суц≥льна, виб≥ркова, планова, позапланова, повторна, контрольна, перманентна (безперервна).
ѕовна ≥нвентаризац≥¤ передбачаЇ перев≥рку фактичноњ на¤вност≥ вс≥х вид≥в ц≥нностей на тому чи ≥ншому п≥дприЇмств≥, а також тих, ¤к≥ прийн¤т≥ на в≥дпов≥дальне збер≥ганн¤, здан≥ на переробку. ѕовн≥ ≥нвентаризац≥њ Ї найб≥льш ефективними при забезпеченн≥ збереженн¤ ц≥нностей на п≥дприЇмствах промисловост≥. Ќа практиц≥ так≥ ≥нвентаризац≥њ провод¤тьс¤ дуже р≥дко, що по¤снюЇтьс¤ необх≥дн≥стю значних затрат кошт≥в ≥ прац≥. Ќер≥дко проведенню таких ≥нвентаризац≥й заважають надм≥рн≥ запаси ц≥нностей у певн≥ пер≥оди часу. ” цих випадках доц≥льно провести ≥нвентаризац≥ю окремих вид≥в ц≥нностей чи окремих м≥сць њх збер≥ганн¤.
„асткова ≥нвентаризац≥¤ охоплюЇ перев≥ркою на¤вн≥сть окремих вид≥в ц≥нностей п≥дприЇмства: готова продукц≥¤ (за њњ видами), продукц≥¤ переробки (за њњ видами), сировина, матер≥али тощо. ѕеревагою такоњ ≥нвентаризац≥њ Ї те, що вона не потребуЇ значних затрат прац≥ ≥ засоб≥в.
—уц≥льна ≥нвентаризац≥¤ передбачаЇ перев≥рку вс≥х без вин¤тку ц≥нностей, що знаход¤тьс¤ п≥д зв≥тн≥стю т≥Їњ чи ≥ншоњ матер≥ально в≥дпов≥дальноњ особи чи одн≥Їњ бригади цих ос≥б п≥дприЇмства або обТЇднанн¤. Ќа в≥дм≥ну в≥д повноњ ≥нвентаризац≥њ, вона стосуЇтьс¤ т≥льки перев≥рки певних ц≥нностей, що знаход¤тьс¤ п≥д зв≥том у окремих матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б.
¬иб≥ркова ≥нвентаризац≥¤ охоплюЇ перев≥ркою т≥льки де¤к≥ ц≥нност≥ у певноњ матер≥ально в≥дпов≥дальноњ особи. “аку ≥нвентаризац≥ю легко орган≥зувати в будь-¤кий час без шкоди дл¤ роботи п≥дприЇмства.
ѕланова ≥нвентаризац≥¤ проводитьс¤ за заздалег≥дь складеними планами п≥дприЇмства чи обТЇднанн¤. « метою забезпеченн¤ раптовост≥ план њњ проведенн¤ не п≥дл¤гаЇ розголошенню ≥ конкретн≥ дати проведенн¤ в план≥ не проставл¤ютьс¤.
ѕозапланов≥ ≥нвентаризац≥њ зд≥йснюютьс¤ за ≥н≥ц≥ативою рев≥зуючих у процес≥ проведенн¤ рев≥з≥й п≥дприЇмств чи обТЇднань за сигналами про зловживанн¤ матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б, при зм≥н≥ матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б, у пер≥од зупинки п≥дприЇмства (цеху) на довготривалий ремонт тощо.
ѕовторна ≥нвентаризац≥¤ проводитьс¤ в основному тод≥, коли порушена раптов≥сть попередньоњ ≥нвентаризац≥њ чи останн¤ проведена недобро¤к≥сно.
 онтрольна ≥нвентаризац≥¤ проводитьс¤ п≥д час ≥нвентаризац≥њ чи в≥дразу п≥сл¤ њњ зак≥нченн¤. ¬она повинна охопити не менше 10Ц15 % найменувань найб≥льш ц≥нних вид≥в ц≥нностей, що вказан≥ в опис≥, не менше 10 % в≥д загального числа фактично проведених ≥нвентаризац≥й. ” випадку ви¤вленн¤ значних розходжень даних контрольноњ ≥нвентаризац≥њ з даними ≥нвентаризац≥йного опису збираютьс¤ письмов≥ по¤сненн¤ в≥д член≥в ком≥с≥њ ≥ матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б. ” цьому випадку призначаЇтьс¤ новий склад ком≥с≥њ дл¤ проведенн¤ повторноњ суц≥льноњ ≥нвентаризац≥њ. ѕор¤д з цим кер≥вник п≥дприЇмства (обТЇднанн¤) розгл¤даЇ питанн¤ про в≥дпов≥дальн≥сть першого складу ≥нвентаризац≥йноњ ком≥с≥њ за допущен≥ приписки, пропуски ц≥нностей ≥ ≥нш≥ порушенн¤ п≥д час проведенн¤ ≥нвентаризац≥њ ц≥нностей.
ѕерманентна (безперервна) ≥нвентаризац≥¤ проводитьс¤ за закритим планом роботи бухгалтерськоњ служби прот¤гом календарного року, в р≥зн≥ дати. ƒл¤ проведенн¤ такоњ ≥нвентаризац≥њ вид≥л¤ютьс¤ спец≥ал≥сти, ¤к≥ перев≥р¤ють певн≥ види ц≥нностей. ÷им забезпечуЇтьс¤:
Ц систематичний контроль за ц≥нност¤ми, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на обТЇктах, шл¤хом перев≥рки њх у натур≥ ≥ своЇчасне ви¤вленн¤ розходжень м≥ж даними обл≥ку;
Ц ви¤вленн¤ недол≥к≥в у робот≥ склад≥в ≥ ≥нших обТЇкт≥в у пер≥од зд≥йсненн¤ операц≥й ≥ оформленн¤ њх документами;
Ц контроль за правильн≥стю веденн¤ к≥льк≥сного обл≥ку.
”весь процес п≥дготовки ≥ проведенн¤ перманентноњ ≥нвентаризац≥њ ц≥нностей зводитьс¤ до наступного. ќдержавши розпор¤дженн¤ про перев≥рку певних найменувань ц≥нностей, ≥нвентаризац≥йна ком≥с≥¤ разом ≥з прац≥вниками обл≥ку перев≥р¤Ї повноту ≥ правильн≥сть запис≥в документ≥в у складських книгах чи картках. ” пер≥од, коли записи в книгах (картках) зв≥р¤ють ≥з даними бухгалтерського обл≥ку, ком≥с≥¤ перев≥р¤Ї залишки окремих вид≥в ц≥нностей у натур≥ ≥ заповнюЇ ≥нвентаризац≥йний опис. ÷е даЇ можлив≥сть встановити залишки за тим чи ≥ншим видом ц≥нностей, сп≥вставити њх ≥з фактичними даними. јле важливою умовою усп≥ху такоњ ≥нвентаризац≥њ Ї добре орган≥зована робота господарства ≥ документооборот у ньому.
якщо на п≥дприЇмствах промисловост≥ не налагоджений документооборот ≥ в≥дсутн≥й достатн≥й складський майданчик дл¤ розм≥щенн¤ продукц≥њ за њњ видами ≥ найменуванн¤ми, то перманентна ≥нвентаризац≥¤ ц≥нностей не може забезпечити ефективн≥сть контролю.
ќдним ≥з недол≥к≥в перманентноњ ≥нвентаризац≥њ ц≥нностей Ї ≥ те, що не завжди можна завчасно визначити њх номенклатуру ≥ правильно орган≥зувати перев≥рку њх залишк≥в рац≥онально ≥ р≥вном≥рно прот¤гом року. ЌемаЇ також упевненост≥ в тому, що вс≥ ц≥нност≥ будуть про≥нвентаризован≥ в необх≥дн≥ строки. „астина ц≥нностей може ви¤витис¤ непро≥нвентаризованою, а недостач≥ приховуватимутьс¤.
ѕри орган≥зац≥њ перманентноњ ≥нвентаризац≥њ ц≥нностей необх≥дна також сувора раптов≥сть, тому що найменше порушенн¤ њњ створюЇ можлив≥сть дл¤ приховуванн¤ фактичного стану залишк≥в ц≥нностей. ўоб уникнути цих недол≥к≥в, таку ≥нвентаризац≥ю орган≥зовувати необх≥дно планом≥рно, з урахуванн¤м ус≥х вид≥в ц≥нностей. ѕеревага перманентноњ ≥нвентаризац≥њ пол¤гаЇ в тому, що вона дозвол¤Ї зд≥йснити контроль у пер≥од зд≥йсненн¤ операц≥њ. Ќедол≥ком Ї ≥ те, що виб≥ркова перев≥рка залишк≥в ц≥нностей не дозвол¤Ї ви¤вити всю њх фактичну на¤вн≥сть ≥ визначити результати роботи матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б.
Ќа п≥дприЇмствах промисловост≥ працюють дес¤тки тис¤ч матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б. ” звТ¤зку з цим важлива роль належить ≥нвентаризац≥њ та контролю за њх д≥¤льн≥стю. ƒл¤ посиленн¤ контролю доц≥льно проводити ≥нвентаризац≥ю ц≥нностей з участю в≥дпов≥дних спец≥ал≥ст≥в.
” р¤д≥ випадк≥в крад≥жки в м≥ж≥нвентаризац≥йний пер≥од приховуютьс¤ шл¤хом виписки безтоварних документ≥в на закуп≥влю ц≥нностей. “ак, окрем≥ зав≥дувач≥ складами виписують ф≥ктивн≥ документи ¤к дл¤ прийманн¤ ц≥нностей в≥д постачальник≥в. “ому на початку ≥нвентаризац≥њ потр≥бно, перш за все, детально перев≥рити документи на надходженн¤ й ≥нш≥ документи, ¤к≥ прикладен≥ до зв≥ту, що складений на момент ≥нвентаризац≥њ. ќсоблива увага звертаЇтьс¤ на номери документ≥в, дати њх складанн¤ ≥ перев≥рку законност≥ операц≥й. Ќеоформлен≥ документи не повинн≥ братис¤ до уваги. « метою попередженн¤ безтоварних документ≥в рев≥зори зобовТ¤зан≥ перев≥рити достов≥рн≥сть складених перед ≥нвентаризац≥Їю ≥ представлених у бухгалтер≥ю зв≥т≥в, систематично зд≥йснювати обстеженн¤ вс≥х обТЇкт≥в ≥ детально перев≥р¤ти документи ≥ записи в картках чи книгах складського обл≥ку.
ƒл¤ зд≥йсненн¤ контролю за перем≥щенн¤м ц≥нностей м≥ж окремими обТЇктами збер≥ганн¤ ц≥нностей необх≥дно забезпечити одержанн¤ зв≥т≥в в≥д ус≥х матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б, де проводитьс¤ ≥нвентаризац≥¤ ≥ де вона не проводитьс¤.
ƒл¤ ви¤вленн¤ безтоварних документ≥в перед початком ≥нвентаризац≥њ необх≥дно детально перев≥р¤ти документи, правильн≥сть запис≥в ≥ виведених залишк≥в ц≥нностей у картках чи книгах складського обл≥ку. ¬ажливо також, щоб бухгалтер≥¤ на момент ≥нвентаризац≥њ забезпечила зв≥рку бухгалтерського обл≥ку з≥ складським ≥ склала акт зв≥рки. ќдночасно ком≥с≥¤ повинна перев≥рити, чи немаЇ випадк≥в, коли к≥льк≥сть окремих вид≥в чи сорт≥в ц≥нностей у картках чи книгах зав≥дувача складом позначаЇтьс¤ червоним записом.
¬ажливою умовою дл¤ прискоренн¤ ≥нвентаризац≥њ ≥ ¤к≥сного проведенн¤ ц≥нностей Ї правильне њх збер≥ганн¤ за найменуванн¤ми, видами, сортами. ÷е забезпечуЇ швидкий огл¤д ≥ перерахунок ц≥нностей п≥д час ≥нвентаризац≥њ. “ому ком≥с≥¤ повинна перев≥рити, чи немаЇ в одному ≥ тому ж прим≥щенн≥ одного ≥ того ж виду ц≥нностей у р≥зних м≥сц¤х, чи не зм≥шан≥ сорти.
Ќа початку ≥нвентаризац≥њ ц≥нностей ком≥с≥¤ повинна перев≥рити њх збер≥ганн¤, дотриманн¤ температурного режиму ≥ в≥дносну волог≥сть пов≥тр¤ й ≥нш≥ умови, що забезпечують збереженн¤ ц≥нностей. “ака перев≥рка необх≥дна, тому що п≥двищенн¤ в≥дносноњ вологост≥ матер≥ал≥в, сировини, готовоњ продукц≥њ веде до пог≥ршенн¤ њх ¤кост≥, а заниженн¤ Ц до втрати ваги.
ѕрактика показуЇ, що процес проведенн¤ ≥нвентаризац≥њ ц≥нностей на обТЇктах збер≥ганн¤ (особливо повних ≥ суц≥льних ≥нвентаризац≥й) потребуЇ значних затрат прац≥ та часу. „асто це по¤снюЇтьс¤ працеЇмн≥стю процесу ≥ дублюванн¤м при перенесенн≥ фактичних залишк≥в ц≥нностей в ≥нвентаризац≥йн≥ описи.
ѕовторний перепис ц≥нностей з карток складського обл≥ку в ≥нвентаризац≥йн≥ описи, а пот≥м ≥ в пор≥внювальн≥ в≥домост≥ забираЇ у член≥в ком≥с≥њ багато часу ≥ потребуЇ значних затрат прац≥ на заповненн¤ дублюючих один одного бланк≥в ≥нвентаризац≥йних опис≥в. ” результат≥ створюютьс¤ умови дл¤ виникненн¤ р≥зного роду помилок.
« метою л≥кв≥дац≥њ дублюванн¤ запис≥в при оформленн≥ матер≥ал≥в ≥нвентаризац≥њ, полегшенн¤ прац≥, своЇчасност≥ ви¤вленн¤ результат≥в ≥нвентаризац≥й ≥ п≥двищенн¤ њх оперативност≥ рекомендуЇтьс¤ проставл¤ти фактичну на¤вн≥сть ц≥нностей картках складського обл≥ку окремим р¤дком. ÷≥ картки стають дубл≥катом опису фактичних залишк≥в ц≥нностей та њх дан≥ зав≥р¤ютьс¤ п≥дписом член≥в ком≥с≥њ. ¬≥дом≥сть фактичних залишк≥в потр≥бно складати т≥льки на т≥ ц≥нност≥, в ¤ких Ї розходженн¤ з обл≥ковими даними. “акий досв≥д проведенн¤ ≥нвентаризац≥њ Ї на багатьох п≥дприЇмствах, що дозвол¤Ї зменшити працеЇмн≥сть ≥нвентаризац≥њ ≥ затрати часу на њњ проведенн¤ приблизно на 60 %.
ѕроцес проведенн¤ ≥нвентаризац≥њ ц≥нностей Ї досить працеЇмним ≥ повТ¤заний з уважн≥стю член≥в ком≥с≥њ ≥ матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б при перерахунку, зважуванн≥, перем≥рюванн≥ ц≥нностей, п≥драхунками ≥ таксуванн¤м даних њх фактичноњ на¤вност≥. ѕри проведенн≥ ≥нвентаризац≥њ ц≥нностей на п≥дприЇмствах доц≥льно використовувати вим≥рювальну та обчислювальну техн≥ку. “аксуванн¤, п≥драхунок натуральних одиниць ≥ суми ц≥нностей зд≥йснюють на в≥дпов≥дних обчислювальних машинах. “акий пор¤док значно прискорюЇ ≥ полегшуЇ ≥нвентаризац≥ю ц≥нностей ≥ складанн¤ ≥нвентаризац≥йних опис≥в.
Ќа де¤ких п≥дприЇмствах матер≥али ≥нвентаризац≥њ ц≥нностей можуть розробл¤тис¤ на компТютерах ≥ результати оформл¤ютьс¤ пор≥внювальними в≥домост¤ми. ” цьому випадку компТютерограми на день ≥нвентаризац≥њ (за даними бухгалтерського обл≥ку) поЇднують з ≥нвентаризац≥йними описами фактичних залишк≥в ц≥нностей. Ќа ≥нших п≥дприЇмствах результати ≥нвентаризац≥њ оформл¤ють поЇднанн¤м оборотних ≥ пор≥вн¤льних в≥домостей.
ѕроцедури проведенн¤ ≥нвентаризац≥й ≥ особливо њх оформленн¤ можна полегшити, використовуючи ≥нвентаризац≥йн≥ ¤рлики. —уть такоњ ≥нвентаризац≥њ пол¤гаЇ в тому, що кожне найменуванн¤ ц≥нностей записують у ран≥ше п≥дготовлен≥ бланки Ц ≥нвентаризац≥йн≥ ¤рлики, де в≥дображають к≥льк≥сть, одиниц≥ вим≥ру, ц≥ну. ÷≥ ¤рлики ком≥с≥¤ п≥дбираЇ ≥ пер≥одично здаЇ дл¤ таксуванн¤ ≥ п≥драхунку на в≥дпов≥дних засобах обчислювальноњ техн≥ки. ƒл¤ попередженн¤ зловживань ¤рлики завчасно нумеруютьс¤ ≥ записи у них суворо контролюютьс¤. ѕ≥сл¤ одержанн¤ ≥нвентаризац≥йних ¤рлик≥в ≥ розпор¤дженн¤ про проведенн¤ ≥нвентаризац≥њ на конкретному обТЇкт≥ на компТютер≥ проводитьс¤ ≥нвентаризац≥йний опис фактичних залишк≥в ц≥нностей на склад≥. ƒл¤ цього на кожн≥й стор≥нц≥ ≥нвентаризац≥йного опису у пор¤дков≥й посл≥довност≥ записуютьс¤ дан≥ кожного ≥нвентаризац≥йного ¤рлика (таблиц¤ 5).

“аблиц¤ 5

” к≥нц≥ ≥нвентаризац≥йного опису компТютер автоматично друкуЇ п≥дсумки ц≥нностей щодо к≥лькост≥ ≥ суми. ѕ≥сл¤ цього ≥нвентаризац≥йна ком≥с≥¤ зв≥р¤Ї дан≥ опису з ≥нвентаризац≥йними ¤рликами, дл¤ чого складаЇ пор≥внювальну в≥дом≥сть щодо кожноњ назви ц≥нностей, за ¤кими ви¤влен≥ розходженн¤ њх фактичних залишк≥в ≥з даними обл≥ку п≥д час ≥нвентаризац≥њ. ” к≥нц≥ ц≥Їњ в≥домост≥ записують п≥дсумки виведених нестач ≥ лишк≥в ц≥нностей у к≥льк≥сному ≥ сумовому вираженн≥. ѕот≥м складають в≥дом≥сть пересортиць за результатами ≥нвентаризац≥њ тих чи ≥нших ц≥нностей.

2.3.2. ¬и¤вленн¤ результат≥в ≥нвентаризац≥њ ≥ визначенн¤ матер≥ального збитку
ƒл¤ своЇчасного ≥ ¤к≥сного ви¤вленн¤ результат≥в ≥нвентаризац≥њ повинен бути належний стан анал≥тичного обл≥ку ц≥нностей, своЇчасна зв≥рка розрахунк≥в ≥з постачальниками ≥ покупц¤ми. Ќезадов≥льний стан обл≥ку може призвести до того, що продукц≥¤, ¤ка надходить, ви¤витьс¤ неоприбуткованою, у результат≥ ви¤вл¤тьс¤ њњ лишки або будуть прихован≥ нестач≥.
ƒл¤ своЇчасного ≥ правильного виведенн¤ результат≥в ≥нвентаризац≥њ необх≥дно мати повний пор¤док в анал≥тичному обл≥ку. “≥льки за такоњ умови можливо п≥сл¤ одержанн¤ ≥нвентаризац≥йних опис≥в негайно сп≥вставити фактичну на¤вн≥сть продукц≥њ з даними бухгалтерського обл≥ку, ви¤вити результати ≥нвентаризац≥њ ≥ визначити матер≥альний збиток.
¬изначенн¤ результат≥в ≥нвентаризац≥й продукц≥њ проводитьс¤ шл¤хом складанн¤ пор≥вн¤льноњ в≥домост≥, в ¤к≥й обл≥ков≥ залишки кожного виду, найменуванн¤ ≥ сорту ц≥нностей сп≥вставл¤ютьс¤ з фактичними даними. ѕри цьому ≥нвентаризац≥йн≥ описи можуть служити одночасно ≥ пор≥вн¤льними в≥домост¤ми.
ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ ≥нвентаризац≥њ й оформленн¤ опису фактичних залишк≥в продукц≥њ, бухгалтер≥¤ в ≥нвентаризац≥йному опис≥ (¤кий ¤вл¤Їтьс¤ одночасно ≥ пор≥внювальною в≥дом≥стю) проставл¤Ї зв≥тн≥ дан≥ про к≥льк≥сть, ц≥ну ≥ варт≥сть в≥дпов≥дних найменувань ≥ сорт≥в ц≥нностей. ѕот≥м у пор≥вн¤льн≥й в≥домост≥ вивод¤ть результати ≥нвентаризац≥й за кожним найменуванн¤м, номенклатурою ≥ сортом ц≥нностей та визначають суму нестач чи лишк≥в.
як в≥дзначалось, результати ≥нвентаризац≥й ц≥нностей оформл¤ють пор≥вн¤льною в≥дом≥стю, ¤ка поЇднуЇтьс¤ з бланком ≥нвентаризац≥йного опису. ” пор≥вн¤льн≥й в≥домост≥ шл¤хом сп≥вставленн¤ залишк≥в за найменуванн¤ми ≥ сортами продукц≥њ з обл≥ковими даними в такому ж розр≥з≥ визначають суму нестач чи лишк≥в.
” випадку ви¤вленн¤ нестач ц≥нностей визначають суму природних втрат, ¤ку списують за фактичними розм≥рами, але не вище встановлених норм, ¤к≥ встановлюютьс¤ залежно в≥д зони ≥ умов збер≥ганн¤ ц≥нностей.
ѕ≥д природними втратами розум≥ють зменшенн¤ початковоњ ваги окремих вид≥в ц≥нностей (продукц≥њ, сировини, палива тощо), ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ без причин, що неможливо усунути в процес≥ њх збер≥ганн¤, перевезенн¤ ≥ в≥дпуску (висиханн¤, випаровуванн¤ тощо).
ƒо природних втрат не можна в≥днести убуток ц≥нностей, ¤кий виникаЇ у звТ¤зку з≥ стих≥йним лихом, крад≥жками, замочуванн¤м, втратою в дороз≥ й ≥ншими причинами, ¤к≥ за своњм характером не можуть вважатис¤ такими, що можна в≥днести њх до природних втрат. “ак≥ втрати оформл¤ютьс¤ в≥дпов≥дними актами, на основ≥ ¤ких визначаютьс¤ причини виникненн¤ втрат ≥ винних у цьому ос≥б.
ƒл¤ окремих вид≥в ц≥нностей затверджен≥ граничн≥ норми природних втрат, ¤к≥ застосовуютьс¤ т≥льки у випадку ви¤вленн¤ у матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б фактичноњ нестач≥.
¬ оборот дл¤ розрахунку розм≥ру цих втрат включають лише ц≥нност≥, ¤к≥ над≥йшли на склад (за вин¤тком продукц≥њ, ¤ка в≥двантажена транзитом).
ƒо природних не в≥днос¤тьс¤ також втрати, ¤к≥ утворюютьс¤ внасл≥док пошкодженн¤ тари, а також брак ≥ в≥дходи, ¤к≥ виникають у процес≥ збер≥ганн¤ ≥ обробки продукц≥њ. Ќорми природних втрат не застосовуютьс¤: до ц≥нностей, ¤к≥ обл≥кован≥ в загальному оборот≥ складу, але фактично на склад≥ не збер≥гались (транзитн≥ операц≥њ); до ц≥нностей, ¤к≥ списан≥ за актами внасл≥док псуванн¤. —писанн¤ природних втрат ц≥нностей може зд≥йснюватись т≥льки п≥сл¤ њњ ≥нвентаризац≥њ на основ≥ в≥дпов≥дного розрахунку, ¤кий складений ≥ затверджений у встановленому пор¤дку.
ѕри перев≥рц≥ правильност≥ списанн¤ втрат ц≥нностей на базах ≥ складах у межах норм природних втрат необх≥дно встановити, чи не застосовуютьс¤ норми природного убутку до ц≥нностей, що в≥дпускаютьс¤ стандартною масою. ƒо них норми природних втрат не застосовуютьс¤. якщо ж у м≥ж≥нвентаризац≥йний пер≥од на будь-¤ку дату залишк≥в тих чи ≥нших ц≥нностей за обл≥ком на склад≥ не було, весь оборот з в≥дпуску цих ц≥нностей до ц≥Їњ дати дл¤ нарахуванн¤ природних втрат не враховуЇтьс¤.
ќсобливо ретельно суц≥льним шл¤хом перев≥р¤ють акти на списанн¤ втрат ц≥нностей понад норми природних втрат. ” р¤д≥ випадк≥в складанн¤ цих акт≥в приурочують до моменту проведенн¤ ≥нвентаризац≥й. ѕри перев≥рц≥ акт≥в на списанн¤ втрат ц≥нностей необх≥дно зТ¤сувати: чи не оформлен≥ акти ком≥с≥Їю, ¤ка зац≥кавлена у списанн≥ втрат; чи вказуютьс¤ в актах причини псуванн¤ та втрат; чи правильно прийн¤т≥ р≥шенн¤ щодо цих втрат.
¬трати ц≥нностей понад норми природних втрат в≥дображають на рахунках щодо в≥дшкодуванн¤ запод≥¤ного збитку ≥, ¤к правило, в≥днос¤ть за рахунок винних ос≥б.
¬трати в≥д псуванн¤ ц≥нностей у випадку, коли конкретн≥ винуватц≥ не встановлен≥, можуть бути списан≥ на витрати лише п≥сл¤ детальноњ перев≥рки д≥йсноњ в≥дсутност≥ винних ос≥б ≥ прийн¤тт¤ необх≥дних заход≥в щодо попередженн¤ факт≥в збитку в подальшому. “ак≥ втрати аж до затвердженн¤ акт≥в на списанн¤ враховують на в≥дпов≥дному рахунку є 978 УЌедостач≥ та втрати в≥д псуванн¤ ц≥нностейФ.

–озгл¤д та затвердженн¤ результат≥в ≥нвентаризац≥њ
«а ви¤вленими нестачами та лишками ц≥нностей, а також сумарними р≥зниц¤ми в≥д њх пересортиц≥ матер≥ально в≥дпов≥дальн≥ особи зобовТ¤зан≥ в письмовому вигл¤д≥ дати вичерпне по¤сненн¤ щодо отриманих розходжень. ¬исновки, пропозиц≥њ та р≥шенн¤ ком≥с≥њ оформл¤ють протоколом, ¤кий п≥дписуЇтьс¤ вс≥ма членами ≥нвентаризац≥йноњ ком≥с≥њ.
Ќа основ≥ представлених по¤снень ≥ матер≥ал≥в ≥нвентаризац≥њ кер≥вник п≥дприЇмства встановлюЇ характер ви¤влених нестач, лишк≥в ≥ втрат та в≥дпов≥дно до д≥ючого законодавства визначаЇ пор¤док зарахуванн¤ пересортиць (перекритт¤ недостач одних сорт≥в ц≥нностей лишками ≥нших).
¬заЇмне зарахуванн¤ нестач лишками продукц≥њ в результат≥ пересортиц≥ допускаЇтьс¤ при в≥дсутност≥ зловживань у вин¤ткових випадках за ц≥нност¤ми одного найменуванн¤ за один ≥ той же пер≥од, що перев≥р¤Їтьс¤, ≥ у одн≥Їњ й т≥Їњ ж матер≥ально в≥дпов≥дальноњ особи. ѕон¤тт¤ однор≥дних ц≥нностей визначаЇтьс¤ в≥дпов≥дними спец≥ал≥стами ≥ вимогами товарного словника.
¬арт≥сть нестач≥ ц≥нностей п≥сл¤ списанн¤ природних втрат, перекритт¤ недостач лишками за одно≥менними видами ц≥нностей в≥днос¤тьс¤ на винних ос≥б.
Ќестач≥ ц≥нностей понад норми природних втрат, а також втрати в≥д њх псуванн¤ в≥днос¤ть на рахунок 375 У–озрахунки по в≥дшкодуванню нанесених збитк≥вФ ≥ утримуютьс¤ з винних ос≥б. ѕри нестачах та втратах (включаючи втрати в≥д пересортиць), що Ї насл≥дком зловживань, кер≥вник п≥дприЇмства зобовТ¤заний усунути в≥д роботи винних ос≥б, матер≥али на них направити до судово-сл≥дчих орган≥в ≥ предТ¤вити громад¤нський позов не п≥зн≥ше пТ¤ти дн≥в п≥сл¤ ви¤вленн¤ нестач чи псуванн¤ ц≥нностей.
¬и¤влен≥ лишки п≥сл¤ зал≥ку пересортиць повинн≥ бути в≥дображен≥ на в≥дпов≥дних рахунках обл≥ку ц≥нностей ≥ результат≥в д≥¤льност≥.
«а незначними недостачами, ¤к≥ утворилис¤ внасл≥док недбалост≥ матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б, при в≥дсутност≥ ознак зловживань кер≥вник п≥дприЇмства прит¤гуЇ винних ос≥б до дисципл≥нарноњ в≥дпов≥дальност≥ й утримуЇ з них у встановленому пор¤дку варт≥сть ц≥нностей, ¤ких не вистачаЇ, за встановленими ц≥нами.
” випадку ви¤вленн¤ нестач ц≥нностей, що утворилис¤ в результат≥ неправильного визначенн¤ њх ¤кост≥ при прийманн≥ чи в≥дпуску або значного перевищенн¤ розрахованих природних втрат над фактично ви¤вленими втратами, ≥нвентаризац≥йна ком≥с≥¤ зобовТ¤зана детально перев≥рити роботу лаборатор≥њ п≥дприЇмства ≥ розгл¤нути питанн¤ про в≥дпов≥дальн≥сть ос≥б, винних у неправильному визначенн≥ ¤кост≥ цих ц≥нностей.
Ќестач≥ ц≥нностей, у в≥дшкодуванн≥ ¤ких в≥дмовлено судом, безнад≥йних до ст¤гненн¤, а також нестач≥, що утворилис¤ в≥д стих≥йних лих, списують з балансу в пор¤дку, ¤кий передбачений д≥ючими положенн¤ми.

ѕерев≥рка правильност≥ в≥дображенн¤ результат≥в ≥нвентаризац≥њ ц≥нностей у бухгалтерському обл≥ку
ѕ≥сл¤ розгл¤ду матер≥ал≥в ≥нвентаризац≥њ ц≥нностей ≥нвентаризац≥йною ком≥с≥Їю ≥ затвердженн¤ њх у встановленому пор¤дку разом з по¤сненн¤ми матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б (при на¤вност≥ нестач або лишок) ц≥ матер≥али передаютьс¤ бухгалтер≥њ, де в≥дображаютьс¤ результати ≥нвентаризац≥њ. ¬ обл≥ку зг≥дно з пор≥вн¤льними в≥домост¤ми в≥дображають втрати при збер≥ганн≥ ц≥нностей у межах норм природних втрат, њх нестач понад ц≥ норми; втрати в≥д псуванн¤, браку ≥ крад≥жок, пересортиц≥ в≥д перекритт¤ недостач ц≥нностей лишками, сумарними њх нестач≥, ≥ лишки в≥д перекритт¤.
—писанн¤ втрат ц≥нностей при њх збер≥ганн≥ в межах норм природних втрат в≥дображаЇтьс¤ за дебетом є 947 УЌестач≥ ≥ втрати в≥д псуванн¤ ц≥нностейФ ≥ кредитом рахунк≥в 201 У—ировина ≥ матер≥алиФ, 203 УѕаливоФ, 26 У√отова продукц≥¤Ф, 281 У“овари на складахФ тощо. –≥зниц¤ м≥ж куп≥вельною ≥ продажною варт≥стю ц≥нностей в≥дноситьс¤ на дебет в≥дпов≥дного рахунка. ўом≥с¤чн≥ нарахуванн¤ сум за кредитом рахунка є 474 У«абезпеченн¤ ≥нших майбутн≥х витрат ≥ платеж≥вФ в≥дображаютьс¤ за дебетом в≥дпов≥дних рахунк≥в, на ¤ких обл≥ковують витрати.
Ќестачу продукц≥њ понад норми убутку в≥дображають в обл≥ку за дебетом рахунка 375 У–озрахунки по в≥дшкодуванню нанесеного збиткуФ (в≥дпов≥дний особовий рахунок залежно в≥д розм≥ру ≥ характеру нестач≥) ≥ кредитом рахунка 947 УЌестач≥ ≥ втрати в≥д псуванн¤ ц≥нностейФ.
Ќестач≥ ц≥нностей понад затверджен≥ норми природних втрат, прийн¤т≥ у встановленому пор¤дку за рахунок п≥дприЇмства, втрати в≥д њх псуванн¤, коли конкретн≥ винуватц≥ не встановлен≥, рахуютьс¤ понад нормативн≥ втрати ≥ списуютьс¤ у встановленому законодавством пор¤дку.
«а результатами ≥нвентаризац≥њ ц≥нностей ви¤вл¤ють так≥ ж розходженн¤ м≥ж фактичними даними ≥ даними бухгалтерського обл≥ку, що допущен≥ в результат≥ пересортиц≥ цих ц≥нностей. ѕрактика показуЇ, що в б≥льшост≥ випадк≥в пересортиц¤ ц≥нностей виникаЇ через недбалу роботу зав≥дуючих складами. ” результат≥ порушенн¤ складського збер≥ганн¤ продукц≥њ утворюютьс¤ навмисна з метою крад≥жок, в останньому випадку зарахуванн¤ нестач одних ц≥нностей лишками ≥нших не проводитьс¤ (тобто нестач≥ утримуютьс¤, а лишки оприбутковуютьс¤).
ѕересортиц¤ в бухгалтерському обл≥ку в≥дображаЇтьс¤ за дебетом ≥ кредитом в≥дпов≥дних рахунк≥в, на ¤ких обл≥ковуютьс¤ ц≥нност≥. ÷е означаЇ, що на дебет у картц≥ (книз≥) анал≥тичного обл≥ку в≥днос¤тьс¤ ц≥нност≥, за ¤кими ви¤влен≥ лишки, а за кредитом картки (книги) анал≥тичного рахунку ц≥нност≥, за ¤кими ви¤влен≥ недостач≥.
—ума нестач, ¤к≥ утворилис¤ в результат≥ пересортиц≥ (тобто р≥зниц≥ в≥д продажу чи в≥дпуску вищих сорт≥в ≥ вищоњ вартост≥ ц≥нностей ≥ нижчоњ њњ вартост≥), в≥днос¤тьс¤ на дебет рахунка 978 УЌестач≥ ≥ втрати в≥д псуванн¤ ц≥нностейФ ≥ на кредит в≥дпов≥дних рахунк≥в обл≥ку ц≥нностей.
” процес≥ рев≥з≥њ правильн≥сть в≥дображенн¤ результат≥в ≥нвентаризац≥њ ц≥нностей перев≥р¤ють суц≥льним способом. ¬становлюють достов≥рн≥сть в≥дображенн¤ в бухгалтерському обл≥ку результат≥в ≥нвентаризац≥њ ц≥нностей ≥ особливо уточнюють в≥дпов≥дн≥сть даних обл≥ку ц≥нностей њх фактичним залишкам зг≥дно з ≥нвентаризац≥йним описом. «Т¤совують, чи немаЇ випадк≥в проведенн¤ ≥нвентаризац≥њ без виведенн¤ њх результат≥в у пор≥вн¤льн≥й в≥домост≥ ≥ в≥дображенн¤ в обл≥ку або перекритт¤ нестач, ви¤влених в одному ≥нвентаризац≥йному пер≥од≥, лишками наступного ≥нвентаризац≥йного пер≥оду.
ќсобливо ретельн≥й перев≥рц≥ п≥дл¤гають акти на списанн¤ втрат ц≥нностей, тому що у багатьох випадках так≥ списанн¤ повТ¤зан≥ з моментом проведенн¤ ≥нвентаризац≥њ. ƒл¤ ви¤вленн¤ таких факт≥в робл¤ть щоденну балансову увТ¤зку запис≥в надходженн¤ ≥ вибутт¤ ц≥нностей, сп≥вставл¤ють дати њх надходженн¤ з датами складанн¤ акт≥в.

2.4. ћетоди ≥ спец≥альн≥ прийоми рев≥з≥њ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства
ћетод рев≥з≥њ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств ірунтуЇтьс¤ на науковому д≥алектичному метод≥ п≥знанн¤ ¤вищ, процес≥в, факт≥в. ” звТ¤зку з цим рев≥з≥¤ Ї системою способ≥в ≥ прийом≥в фактичного ≥ документального контролю, за допомогою ¤ких досл≥джуЇтьс¤ ≥ перев≥р¤Їтьс¤ ф≥нансово-господарська д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства, забезпечуЇтьс¤ перев≥рка збереженн¤ ц≥нностей на обТЇктах та в≥дпов≥дн≥сть њх даним балансу (рис. 4).

–озгл¤немо посл≥довно прийоми ≥ способи документальноњ перев≥рки ф≥нансово-господарських операц≥й, ¤к≥ т≥сно повТ¤зуютьс¤ з методами фактичного контролю.
ќдним ≥з метод≥в фактичного контролю Ї ≥нвентаризац≥¤ товарно-матер≥альних ц≥нностей, кошт≥в, документ≥в ≥ розрахунк≥в, п≥д час ¤коњ не т≥льки зд≥йснюютьс¤ процедури перев≥рки фактичноњ на¤вност≥ ц≥нностей, кошт≥в, але й зд≥йснюЇтьс¤ њх документальне обірунтуванн¤ (тобто пор≥вн¤нн¤ фактичноњ на¤вност≥ ц≥нностей з обл≥ковими даними). ÷ей метод пор≥вн¤нн¤ забезпечуЇ перев≥рку достов≥рност≥ обл≥кових даних, в≥дпов≥дн≥сть њх фактичн≥й на¤вност≥ товарно-матер≥альних ц≥нностей, кошт≥в та даним зв≥р¤нн¤ розрахунк≥в.
ѕор¤д з цим у систем≥ фактичного контролю важливе м≥сце займають методи контрольно-виб≥ркового пор≥вн¤нн¤. ¬они потребують спец≥альних прийом≥в, необх≥дних дл¤ розкритт¤ факт≥в завуальованих розкрадань та спотворень зм≥сту ≥ сут≥ документ≥в. —уть прийом≥в ≥ способ≥в контрольно-виб≥ркового пор≥вн¤нн¤ пол¤гаЇ в тому, що до к≥лькост≥ фактичних залишк≥в окремих вид≥в (назв, сорт≥в) ц≥нностей за даними ≥нвентаризац≥йного опису попередньоњ ≥нвентаризац≥њ додають к≥льк≥сть цих ц≥нностей за документами, що над≥йшла до наступноњ ≥нвентаризац≥њ, ≥ в≥дн≥мають к≥льк≥сть одиниць тих же ц≥нностей, що в≥дображен≥ у видаткових документах за цей пер≥од. “аким чином визначають максимально можливий залишок ц≥нностей. ѕор≥внюючи цей залишок окремих вид≥в (назв, сорт≥в) ц≥нностей ≥з даними ≥нвентаризац≥йного опису наступноњ ≥нвентаризац≥њ, ви¤вл¤ють причини такого залишку у цьому опис≥ дл¤ приховуванн¤ нестач≥ або встановлюють факти заниженн¤ залишк≥в ц≥нностей пор≥вн¤но з фактичними з метою приховуванн¤ лишк≥в чи реал≥зац≥њ необл≥кованих ц≥нностей, що не знайшли в≥дображенн¤ в документах.
 онтрольно-виб≥ркове пор≥вн¤нн¤ у вс≥х випадках повТ¤зане з в≥дновленн¤м к≥льк≥сного обл≥ку руху окремих вид≥в (назв, сорт≥в) ц≥нностей за певний ≥нвентаризац≥йний пер≥од.
–≥зноман≥тн≥стю цього контрольно-виб≥ркового пор≥вн¤нн¤ Ї спос≥б перев≥рки руху ц≥нностей за коротш≥, н≥ж зв≥тн≥ в≥др≥зки часу з визначенн¤м њх залишку п≥сл¤ кожноњ операц≥њ (надходженн¤ чи вибутт¤ ц≥нностей) або п≥сл¤ зак≥нченн¤ робочого дн¤. ÷е дозвол¤Ї ви¤вити зловживанн¤, ¤к≥ не можна ви¤вити за допомогою ≥нших способ≥в рев≥з≥њ. јле при застосуванн≥ зазначеного способу перев≥рки руху ц≥нностей необх≥дне подальше розсл≥дуванн¤ зловживань та обірунтоване досл≥дженн¤ письмових по¤снень службових ≥ матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б.
 онтрольн≥ обм≥ри обс¤гу операц≥й (роб≥т, послуг) Ї одним ≥з прийом≥в фактичного контролю, ¤кий застосовують п≥д час рев≥з≥њ дл¤ перев≥рки д≥¤льност≥ виконаних буд≥вельно-монтажних роб≥т, буд≥вельних обТЇкт≥в або перев≥рки д≥йсност≥ послуг автомоб≥льного транспорту.
—уц≥льне ≥ виб≥ркове спостереженн¤ застосовують дл¤ перев≥рки д≥йсност≥ зд≥йсненн¤ тих чи ≥нших виробничих або господарських процес≥в. ÷≥ прийоми контролю необх≥дно обовТ¤зково застосовувати п≥д час рев≥з≥њ технолог≥чного процесу на п≥дприЇмствах промисловост≥ та перев≥рки обірунтованост≥ норматив≥в п≥д час виробництва продукц≥њ, ефективност≥ використанн¤ виробничого обладнанн¤ та робочого часу.
ƒл¤ того, щоб встановити, чи д≥йсно документ в≥дображаЇ зм≥ст операц≥њ, доц≥льно застосовувати прийоми ≥ способи фактичноњ перев≥рки. ѓх суть пол¤гаЇ в тому, що п≥сл¤ перев≥рки сут≥ ≥ зм≥сту операц≥њ зг≥дно з тим чи ≥ншим документом проводитьс¤ ще фактичне контрольно-рев≥з≥йне досл≥дженн¤ њњ на м≥сц≥ зд≥йсненн¤. ƒл¤ цього можна застосовувати прийоми анкетуванн¤, тобто одержанн¤ в≥д службових ≥ матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б первинних в≥дпов≥дей-по¤снень. “акий прийом контролю передбачаЇ одержанн¤ письмових ≥ усних по¤снень в≥д тих або ≥нших прац≥вник≥в п≥дприЇмства, що доповнить докази документальноњ перев≥рки господарськоњ операц≥њ.
” систем≥ фактичноњ перев≥рки сут≥ ≥ зм≥сту ф≥нансово-господарських операц≥й велике значенн¤ мають речов≥ ≥ письмов≥ докази. –ечовим доказом, наприклад, може бути тара, в ¤к≥й одержувались матер≥али чи сировина на склад≥ або в≥дправл¤лись ц≥ ц≥нност≥ на виробництво, а товарно-транспортн≥ накладн≥ чи л≥м≥тно-заб≥рн≥ картки, в ¤ких в≥дображена к≥льк≥сть в≥дпов≥дних ц≥нностей, будуть письмовим доказом достов≥рност≥ обс¤гу сировини ≥ матер≥ал≥в, що в≥дображен≥ в зазначених документах.
ќдним ≥з прийом≥в фактичноњ перев≥рки Ї система тестуванн¤, що найб≥льше розповсюджена в заруб≥жн≥й практиц≥. “ести такого контролю можуть зд≥йснюватись ¤к на в≥дпов≥дн≥сть, так ≥ на спр¤мован≥сть.
ћетоди перев≥рки обл≥ковоњ документац≥њ (рис. 4) можна згрупувати за ознаками перев≥рки ф≥нансово-господарських операц≥й; за глибиною ≥ способами перев≥рки; за сутн≥стю ≥ зм≥стом перев≥рки документ≥в; за способом перев≥рки обл≥ковоњ кореспонденц≥њ й обл≥кових реЇстр≥в. ”с≥ ц≥ методи п≥д час рев≥з≥њ використовуютьс¤ не ≥зольовано, а у т≥сному взаЇмозвТ¤зку. –озгл¤немо в комплекс≥ сукупн≥сть цих метод≥в перев≥рки обл≥ковоњ документац≥њ.
ѕерев≥рка ф≥нансово-господарських операц≥й за ознаками включаЇ в себе способи суц≥льноњ, виб≥рковоњ ≥ комб≥нованоњ перев≥рки операц≥й обл≥кових документ≥в.
ѕри суц≥льному способ≥ перев≥рки в рев≥з≥йний пер≥од перев≥р¤ють зм≥ст ус≥х звершених операц≥й, оформлених у первинних ≥ зведених документах, правильн≥сть њх в≥дображенн¤ в обл≥кових реЇстрах на в≥дпов≥дних рахунках бухгалтерського обл≥ку. ¬ умовах великого обс¤гу господарських операц≥й цей спос≥б перев≥рки Ї занадто працеЇмним ≥ застосовуЇтьс¤ п≥д час рев≥з≥њ на тих д≥л¤нках д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, де ви¤влен≥ зловживанн¤ ≥ необх≥дно визначити повну суму матер≥ального збитку. ќперац≥њ з коштами ≥ њх рухом, непродуктивн≥ витрати, операц≥њ, повТ¤зан≥ з розрахунком з бюджетом, документи ≥ записи на рахунках, де в≥дображаютьс¤ результати ≥нвентаризац≥њ, а також заключн≥ записи при складанн≥ р≥чного зв≥ту перев≥р¤ють суц≥льним способом.
ѕри виб≥рковому способ≥ ≥з вс≥Їњ сукупност≥ операц≥й ≥ документ≥в перев≥р¤ють т≥льки њх частину (у тому числ≥ за дек≥лька дн≥в у кожному м≥с¤ц≥). ¬иб≥рка п≥д час рев≥з≥њ Ц це процес вибору й анал≥зу частини вс≥Їњ сукупност≥ даних з метою одержанн¤ в≥дпов≥дноњ оц≥нки. ƒл¤ ефективност≥ виб≥ркового методу доц≥льно забезпечити над≥йну в≥рог≥дн≥сть в≥дбору документ≥в ≥ запис≥в на рахунках бухгалтерського обл≥ку в обл≥кових реЇстрах, под≥лити њх на окрем≥ однор≥дн≥ групи, ¤к≥ називаютьс¤ сукупн≥стю. ќтже, сукупн≥сть Ц це наб≥р окремих груп (п≥дсукупностей) ≥ елемент≥в.
ѕ≥д час рев≥з≥њ елементами виб≥рковоњ перев≥рки можуть виступити статт≥, бухгалтерськ≥ записи, ≥з ¤ких зд≥йснюють виб≥рку. ѕри цьому повинна забезпечуватись репрезентивн≥сть (представництво) виб≥рковоњ перев≥рки дл¤ даноњ сукупност≥. ƒл¤ представленн¤ сукупностей ус¤ обл≥кова документац≥¤ розбиваЇтьс¤ на однор≥дн≥ масиви даних за р≥зними ознаками (залежно в≥д характеру документ≥в, бухгалтерських запис≥в, матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б). Ќаприклад, ¤кщо рев≥зор перев≥р¤Ї ≥нформац≥ю про деб≥торську заборгован≥сть, б≥льшу за певну визначену суму, то досл≥дною документац≥Їю буде сукупн≥сть ус≥х бухгалтерських документ≥в, запис≥в, що стосуютьс¤ цих розрахунк≥в ≥з деб≥торами, але не менше н≥ж на обумовлену суму.
ѕри виб≥рков≥й перев≥рц≥ масових документ≥в необх≥дно також визначити пер≥оди, в ¤ких порушенн¤ найб≥льш ймов≥рн≥. ” цьому випадку особливу увагу звертають на перев≥рку документ≥в останн≥х м≥с¤ц≥в кварталу або року, п≥д час проведенн¤ ≥нвентаризац≥њ ц≥нностей, кошт≥в ≥ розрахунк≥в, на записи операц≥й, де найчаст≥ше можуть виникати порушенн¤.
јле при вс≥й переваз≥ виб≥ркового способу перев≥рки господарських операц≥й у тому випадку, коли будуть встановлен≥ факти зловживань чи ≥нших порушень сут≥ ≥ зм≥сту операц≥й, рев≥зор забезпечуЇ перев≥рку документ≥в суц≥льним способом.
 омб≥нований метод поЇднуЇ прийоми суц≥льноњ ≥ виб≥рковоњ перев≥рки обл≥ковоњ документац≥њ у взаЇмозвТ¤зку ≥ взаЇмообумовленост≥ цих прийом≥в. –ев≥зор, виход¤чи з конкретних ситуац≥й, зм≥сту документ≥в ≥ залишк≥в ц≥нностей в обл≥кових реЇстрах ≥ керуючись ≤нструкц≥Їю про пор¤док проведенн¤ рев≥з≥й ≥ перев≥рок державною контрольно-рев≥з≥йною службою в ”крањн≥, визначаЇ посл≥довн≥сть прийом≥в ≥ способ≥в контролю ф≥нансово-господарських операц≥й.
«а глибиною перев≥рки ф≥нансово-господарських операц≥й вона може бути загальною ≥ детальною. ѕри цьому можуть використовуватись ¤к суц≥льний, так ≥ виб≥рковий або комб≥нований методи контролю.
—уть загальноњ перев≥рки пол¤гаЇ в тому, що вона проводитьс¤ на п≥дстав≥ анал≥зу узагальнюючих показник≥в та використанн¤ даних синтетичного обл≥ку, балансу ≥ зв≥тност≥. јле обмежуватись п≥д час рев≥з≥њ т≥льки методами загальноњ перев≥рки не можна, тому що необх≥дне глибоке ≥ обірунтоване досл≥дженн¤ ф≥нансово-господарських операц≥й. ” звТ¤зку з цим загальна перев≥рка доповнюЇтьс¤ детальною, за допомогою ¤коњ б≥льш повно ≥ ірунтовно досл≥джуютьс¤ ф≥нансово-господарськ≥ операц≥њ на п≥дстав≥ ретельного вивченн¤ первинних документ≥в ≥ даних анал≥тичних обл≥кових реЇстр≥в. ƒетальна перев≥рка особливо важлива дл¤ перев≥рки руху ц≥нностей в анал≥тичному розр≥з≥ за даними складського к≥льк≥сного ≥ бухгалтерського к≥льк≥сно-сумового обл≥ку ц≥нностей.
«а способами перев≥рки документ≥в вона под≥л¤Їтьс¤ на так≥ способи ≥ прийоми: зустр≥чна перев≥рка документ≥в, перев≥рка сут≥ ≥ зм≥сту первинних документ≥в ≥ пор≥вн¤нн¤ њх з даними зведених документ≥в, арифметична перев≥рка.
ћетоди зустр≥чноњ перев≥рки документ≥в застосовують п≥д час рев≥з≥њ дл¤ ви¤вленн¤ факт≥в неповного або несвоЇчасного оприбуткуванн¤ ц≥нностей, спотворенн¤ п≥д час њх списанн¤, встановленн¤ приписок у документах. ” наших досл≥дженн¤х цей метод контролю трактуЇтьс¤ ¤к зас≥б пор≥вн¤нн¤ показник≥в одних документ≥в з њх коп≥¤ми або зас≥б пор≥вн¤нн¤ дек≥лькох документ≥в, ¤к≥ мають в≥дношенн¤ до одн≥Їњ ≥ т≥Їњ ж процедури надходженн¤ або вибутт¤ ц≥нностей.
«устр≥чна перев≥рка може бути ¤к внутр≥шньою, так ≥ зовн≥шньою. ѕри внутр≥шн≥й зустр≥чн≥й перев≥рц≥ дл¤ контролю використовуЇтьс¤ ≥нформац≥¤, ¤ка формуЇтьс¤ безпосередньо на п≥дприЇмствах. «овн≥шн¤ зустр≥чна перев≥рка, навпаки, потребуЇ використанн¤ обл≥ковоњ ≥нформац≥њ, ¤ка формуЇтьс¤ в двох чи б≥льш≥й к≥лькост≥ п≥дприЇмств. ѕор¤д ≥з таким трактуванн¤м сут≥ ≥ зм≥сту пон¤тт¤ зустр≥чноњ перев≥рки р¤д автор≥в визначають њњ ¤к метод з≥ставленн¤ первинних документ≥в або обл≥кових запис≥в п≥дприЇмства, на ¤кому проводитьс¤ рев≥з≥¤, з даними ≥нших п≥дприЇмств.
ѕор¤д з методами зустр≥чноњ перев≥рки документ≥в п≥д час рев≥з≥њ перев≥р¤ють њх суть ≥ зм≥ст та пор≥внюють з даними зведених документ≥в (виписок банку, зв≥т≥в матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б та ≥н.). “акож використовують арифметичну перев≥рку. ƒл¤ цього перев≥р¤ють правильн≥сть п≥драхунк≥в ≥ п≥дсумк≥в у документах, визначенн¤ оборот≥в ≥ сальдо в обл≥кових реЇстрах. ÷¤ перев≥рка потребуЇ використанн¤ засоб≥в сучасноњ обчислювальноњ техн≥ки.
«алежно в≥д ознак перев≥рки документ≥в п≥д час рев≥з≥њ використовують так≥ способи: перев≥рка над≥йност≥, достов≥рност≥ формуванн¤ та законност≥ в≥дображенн¤ в них операц≥й; лог≥чна, хронолог≥чна ≥ систематична перев≥рка документ≥в.
—утн≥сть перев≥рки над≥йност≥ пол¤гаЇ в тому, що бухгалтерська ≥нформац≥¤ розгл¤даЇтьс¤ п≥д час рев≥з≥њ шл¤хом встановленн¤ њњ обірунтованост≥, що даЇ можлив≥сть рев≥зору повн≥стю покластись на д≥ючу систему документального забезпеченн¤. —пособи перев≥рки достов≥рност≥ документ≥в Ї визначенн¤м повноти ≥ правильност≥ в≥дображенн¤ у документах ф≥нансово-господарських операц≥й. ѕерев≥рка законност≥ операц≥й, в≥дображених у документах, пол¤гаЇ у тому, що вони досл≥джуютьс¤ п≥д час рев≥з≥њ з точки зору нормативно-правового регулюванн¤ ≥ ви¤вленн¤ порушень нормативно-правових акт≥в.
—пособи анал≥тичноњ й економ≥чноњ перев≥рки пол¤гають у тому, що п≥д час рев≥з≥њ застосовують прийоми пор≥вн¤нн¤ фактичних (обл≥кових, зв≥тних) даних ≥з нормативними, плановими чи прогнозованими показниками. ќсобливо це необх≥дно застосовувати до прийом≥в анал≥тичного групуванн¤ тих або ≥нших показник≥в за однор≥дними ознаками. ѕ≥д час анал≥тичноњ перев≥рки зд≥йснюЇтьс¤ розкладанн¤ операц≥й за окремими елементами, м≥ж ними встановлюютьс¤ взаЇмозвТ¤зки, а також ви¤вл¤ютьс¤ виплив фактор≥в на операц≥йн≥ процеси, що даЇ можлив≥сть визначити негативн≥ д≥л¤нки при зд≥йсненн≥ тих або ≥нших процес≥в. ≈фективн≥сть операц≥й, повТ¤заних ≥з рухом сировини ≥ матер≥ал≥в, виробництвом ≥ реал≥зац≥Їю продукц≥њ, технолог≥чним процесом, перев≥р¤ють ≥з застосуванн¤м прийом≥в економ≥чноњ перев≥рки, що ірунтуЇтьс¤ на розрахунках доц≥льност≥ зд≥йснених операц≥й та використанн≥ матер≥альних, грошових ≥ трудових ресурс≥в.
” практиц≥ зустр≥чаютьс¤ випадки нестач ≥ розкрадань за рахунок виписки безтоварних документ≥в на в≥дпуск ц≥нностей, ¤к≥ в д≥йсност≥ не в≥дпускалис¤, або виписки одних ц≥нностей (сорт≥в ц≥нностей), а видач≥ ≥нших. ” звТ¤зку з цим виникаЇ необх≥дн≥сть застосуванн¤ метод≥в лог≥чного досл≥дженн¤ операц≥й, повТ¤заних ≥з надходженн¤м ≥ вибутт¤м ц≥нностей. Ћог≥чна перев≥рка ірунтуЇтьс¤ на законах лог≥ки, що використовуютьс¤ п≥д час рев≥з≥њ у взаЇмозвТ¤зку з ≥ншими способами перев≥рки документ≥в ≥ господарських операц≥й. ѕ≥д час лог≥чноњ перев≥рки застосовують методи з≥ставленн¤ операц≥й за даними пер≥од≥в складанн¤ документ≥в, що даЇ можлив≥сть зд≥йснювати перев≥рку руху ц≥нностей не т≥льки за зв≥тними пер≥одами. ÷е дозвол¤Ї ви¤вити, чи в≥дпов≥дають факти зд≥йсненн¤ операц≥й њх лог≥чному зм≥сту. ѕерев≥р¤ючи, наприклад, л≥м≥тно-заб≥рн≥ картки на витрачанн¤ матер≥ал≥в ≥ сировини на виробництв≥, за допомогою лог≥чних процедур можна ви¤вити нев≥дпов≥дн≥сть цих компонент≥в у готов≥й продукц≥њ. 
—утн≥сть хронолог≥чного ≥ систематизованого способ≥в перев≥рки обірунтовуЇ посл≥довн≥сть системи перев≥рки обл≥ковоњ ≥нформац≥њ. ѕри хронолог≥чному способ≥ перев≥рки документи перев≥р¤ють у такому пор¤дку, ¤к вони згрупован≥ при њх бухгалтерськ≥й обробц≥. јле такий спос≥б Ї надто працеЇмним ≥ потребуЇ одночасного використанн¤ великоњ к≥лькост≥ нормативно-правових ≥ ≥нструктивних матер≥ал≥в.
—истематизований спос≥б перев≥рки документ≥в передбачаЇ застосуванн¤ прийом≥в контролю в систематизованому пор¤дку ≥ посл≥довност≥ перев≥рки операц≥й. Ќаприклад, спочатку перев≥р¤ють касов≥ операц≥њ, пот≥м банк≥вськ≥, рахунков≥, виробнич≥ ≥ т. д. Ќедол≥ком цього способу Ї те, що п≥д час перев≥рки документ≥в дуже важко забезпечити ≥нформац≥йн≥ звТ¤зки м≥ж р≥зними операц≥¤ми.
Ўирокий спектр перев≥рки мають прийоми, що регламентуютьс¤ залежно в≥д способ≥в пор≥вн¤нн¤ документ≥в ≥з обл≥ковими реЇстрами, та прийоми перев≥рки кореспонденц≥њ рахунк≥в. ÷ей комплекс способ≥в ≥ прийом≥в контролю, що використовують п≥д час рев≥з≥њ, включаЇ в себе: з≥ставленн¤ даних документ≥в з обл≥ковими реЇстрами, взаЇмний контроль операц≥й, перев≥рку обірунтованост≥ кореспонденц≥њ рахунк≥в ≥ в≥дображенн¤ њњ в обл≥кових реЇстрах, з≥ставленн¤ обл≥кових реЇстр≥в з даними √оловноњ книги, балансу ≥ показник≥в зв≥тност≥.
—утн≥сть з≥ставленн¤ даних документ≥в з обл≥ковими реЇстрами ірунтуЇтьс¤ на принципах њх взаЇмозвТ¤зку, тому що бухгалтерськ≥ записи в обл≥кових реЇстрах (незалежно в≥д њх форми) обірунтовуютьс¤ т≥льки документами. ѓх перев≥рка п≥д час рев≥з≥њ зд≥йснюЇтьс¤ одночасно ≥з записами в обл≥кових реЇстрах. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що правильно оформлений документ, ¤кий правильно в≥дображаЇ ф≥нансово-господарську операц≥ю, може знайти неправильне в≥дображенн¤ в обл≥кових реЇстрах. ≤ навпаки, бухгалтерськ≥ записи можуть складатис¤ на п≥дстав≥ недобро¤к≥сних документ≥в. “ому рев≥з≥йне досл≥дженн¤ документ≥в повинно зд≥йснюватись у взаЇмозвТ¤зку з бухгалтерськими записами, що в≥дображен≥ в обл≥кових реЇстрах.
«а обл≥ковими рахунками, бухгалтерськими реЇстрами, картками (книжками) ≥ в≥домост¤ми анал≥тичного обл≥ку перев≥р¤ють достов≥рн≥сть ≥ повноту бухгалтерських запис≥в, погоджен≥сть загальних ≥ часткових даних за кореспонденц≥Їю рахунк≥в. ” вс≥х випадках необх≥дно досл≥джувати й анал≥зувати сутн≥сть кореспонденц≥њ рахунк≥в, пор≥внюючи њњ з первинними документами. ќсобливу увагу п≥д час перев≥рки необх≥дно прид≥л¤ти недоц≥льним ≥ додатковим записам, ¤к≥ не вит≥кають ≥з сутност≥ документ≥в.
ѕерев≥рка документ≥в, що зд≥йснюЇтьс¤ одночасно з перев≥ркою запис≥в в обл≥кових реЇстрах, може зд≥йснюватись за двома вар≥антами: в≥д первинного документа до балансу або, навпаки, в≥д балансу до документа (рис. 5).
ѕ≥д час першого вар≥анта перев≥рка обл≥ковоњ документац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ за схемою: первинн≥ документи --> зведен≥ документи (зв≥ти матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б, виписки банк≥в, журнали реЇстрац≥њ первинних документ≥в) --> анал≥тичн≥ обл≥ков≥ реЇстри (накопичувальн≥ ≥ розроблювальн≥ в≥домост≥) --> зведен≥ обл≥ков≥ реЇстри --> √оловна книга --> баланс ≥ дан≥ ф≥нансовоњ (бухгалтерськоњ) зв≥тност≥.

–ис. 5. ѕосл≥довн≥сть процедур контролю п≥д час перев≥рки обл≥ковоњ документац≥њ

ƒругий вар≥ант перев≥рки обл≥ковоњ документац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ за схемою: баланс ≥ ф≥нансова (бухгалтерська) зв≥тн≥сть --> зведен≥ обл≥ков≥ реЇстри --> анал≥тичн≥ обл≥ков≥ реЇстри (накопичувальн≥, групувальн≥ ≥ розроблювальн≥ в≥домост≥) --> зведен≥ документи (зв≥ти матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б, виписки банк≥в, реЇстрац≥йн≥ журнали первинних документ≥в) --> первинн≥ документи.
ѕор≥вн¤но з першим, другий вар≥ант документальноњ перев≥рки маЇ переваги, тому що даЇ можлив≥сть рев≥зору ще на початку ц≥Їњ перев≥рки визначити, що ≥ ¤к потр≥бно дал≥ перев≥р¤ти, на ¤ку обл≥кову документац≥ю необх≥дно звернути особливу увагу.  р≥м того, це дозвол¤Ї на попередн≥й стад≥њ перев≥рки зд≥йснити лог≥чний анал≥з статей балансу ≥ показник≥в ф≥нансовоњ зв≥тност≥, а пот≥м перев≥рити њх документальне забезпеченн¤.
” рев≥з≥йн≥й практиц≥ застосовуЇтьс¤ ≥ трет≥й комб≥нований вар≥ант документальноњ перев≥рки ф≥нансово-господарських операц≥й. —уть його пол¤гаЇ в тому, що залежно в≥д ф≥нансово-господарських операц≥й рев≥зор зд≥йснюЇ комб≥новану перев≥рку обл≥ковоњ документац≥њ.
¬заЇмний контроль операц≥й ірунтуЇтьс¤ на принципах подв≥йного запису операц≥й в обл≥кових реЇстрах. ѕ≥д час перев≥рки зд≥йснюЇтьс¤ взаЇмне з≥ставленн¤ (за дебетом ≥ кредитом) операц≥й, що в≥дображен≥ в р≥зних обл≥кових реЇстрах.
ѕринципи документальноњ перев≥рки у вс≥х випадках потребують застосуванн¤ метод≥в з≥ставленн¤ даних обл≥кових реЇстр≥в з даними √оловноњ книги, балансу ≥ показниками зв≥тност≥.
ќтже, метод рев≥з≥њ включаЇ в себе сукупн≥сть взаЇмоповТ¤заних способ≥в ≥ прийом≥в контролю ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства та збереженн¤ ц≥нностей на його обТЇктах. ’арактерною особлив≥стю рев≥з≥њ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства Ї те, що способи ≥ прийоми вивченн¤ ц≥Їњ д≥¤льност≥ обірунтовуютьс¤ на документальних, обл≥кових, зв≥тних ≥ фактичних показниках.

2.5. ѕор¤док перев≥рки обл≥ковоњ документац≥њ п≥д час рев≥з≥њ
ѕор¤д з фактичним контролем, повТ¤заним ≥з ≥нвентаризац≥Їю ц≥нностей ≥ кошт≥в на обТЇктах п≥дприЇмства, важливе м≥сце п≥д час рев≥з≥њ займаЇ перев≥рка ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ на п≥дстав≥ обл≥ковоњ документац≥њ (первинних, зведених документ≥в, обл≥кових реЇстр≥в, балансових ≥ зв≥тних даних).
ќдним ≥з елемент≥в методики ц≥Їњ перев≥рки Ї рев≥з≥йне досл≥дженн¤ первинноњ документац≥њ за суттю, зм≥стом, доц≥льн≥стю ≥ законн≥стю в≥дображенн¤ у н≥й ф≥нансово-господарських операц≥й. 
«алежно в≥д зм≥сту, сут≥ ≥ правильност≥ складанн¤ документи можуть бути добро¤к≥сними ≥ недобро¤к≥сними (рис. 6). ƒобро¤к≥сн≥ Ц це так≥ документи, ¤к≥ п≥сл¤ њх рев≥з≥йноњ перев≥рки ви¤вились правильно оформленими й обірунтовано в≥дображають сутн≥сть законноњ та економ≥чно доц≥льноњ ф≥нансово-господарськоњ операц≥њ.
Ќа в≥дм≥ну в≥д добро¤к≥сних документ≥в п≥д час рев≥з≥њ ви¤вл¤ютьс¤ також недобро¤к≥сн≥ документи ¤к за сутн≥стю ≥ зм≥стом спотвореного в≥дображенн¤ в них ф≥нансово-господарських операц≥й, що характеризуЇ недол≥ки, порушенн¤, зловживанн¤, незаконн≥ ≥ недоц≥льн≥ операц≥њ, так ≥ за формальними ознаками складанн¤ ≥ оформленн¤ цих документ≥в, що характеризуЇ порушенн¤ встановлених правил њх складанн¤ ≥ оформленн¤.
ѕосл≥довн≥сть документальноњ перев≥рки в кожному конкретному випадку визначаЇтьс¤ завданн¤м рев≥з≥њ, а також на¤вн≥стю у рев≥зора необх≥дних даних про господарство, що перев≥р¤Їтьс¤, одержаних у пер≥од п≥дготовки до рев≥з≥њ ≥ попереднього ознайомленн¤ з рев≥зованим обТЇктом.
ѕерев≥рку бухгалтерських документ≥в необх≥дно провадити з погл¤ду забезпеченн¤ контролю за надходженн¤м ≥ реал≥зац≥Їю товарно-матер≥альних ц≥нностей. “ому дуже важливо встановити, ¤к документи забезпечують юридичну доказов≥сть зд≥йснюваних операц≥й ≥ ¤к за њх допомогою зд≥йснюЇтьс¤ поточний контроль за роботою матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б.
¬ажливе значенн¤ маЇ також документальна перев≥рка зв≥тност≥. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що зв≥тн≥сть Ї системою показник≥в, ¤к≥ в≥дображають результати господарськоњ д≥¤льност≥, ≥ Ї важливим матер≥алом дл¤ вивченн¤ останньоњ ≥ ви¤вленн¤ внутр≥шн≥х резерв≥в, а отже, Ї важливим ≥нструментом кер≥вництва господарством, засобом контролю за господарською ≥ ф≥нансовою д≥¤льн≥стю.
ћета документальноњ перев≥рки Ц зТ¤сувати реальн≥сть, законн≥сть ≥ господарську доц≥льн≥сть операц≥й, перев≥рити правильн≥сть њх документального оформленн¤, зТ¤сувати допущен≥ порушенн¤ ф≥нансовоњ та кошторисноњ дисципл≥ни, факти безгосподарност≥ ≥ зловживань.

–ис. 6. ¬иди недобро¤к≥сних документ≥в

Ќезважаючи на те, що документальна перев≥рка може провадитись способом суц≥льноњ перев≥рки обл≥ковоњ документац≥њ або виб≥рково, у вс≥х випадках п≥д час перев≥рки документ≥в та бухгалтерських запис≥в рев≥зору потр≥бно керуватись завданн¤м на рев≥з≥ю. якщо ви¤влен≥ факти розтрат, порушень та зловживань, необх≥дно зд≥йснити суц≥льну перев≥рку операц≥й за документами й обл≥ковими даними.  р≥м того, операц≥њ з коштами, документи на списанн¤ непланових втрат, а також операц≥њ, повТ¤зан≥ з поверненн¤м продукц≥њ чи товар≥в, сл≥д зд≥йснювати методом суц≥льноњ перев≥рки. –ешту господарських операц≥й можна перев≥р¤ти методом виб≥рковоњ перев≥рки документ≥в ≥ запис≥в в обл≥кових реЇстрах. ¬иб≥ркова перев≥рка не означаЇ перев≥рку Уна здогадФ ¤кихось документ≥в чи бухгалтерських реЇстр≥в. ¬она, ¤к ≥ суц≥льна перев≥рка, покликана забезпечити ви¤вленн¤ вс≥х недол≥к≥в ≥ порушень.
ќдним з прийом≥в виб≥рковоњ перев≥рки бухгалтерських реЇстр≥в Ї суц≥льне досл≥дженн¤ одн≥Їњ сторони рахунка, тим часом ¤к протилежну сторону п≥ддають лише виб≥рков≥й перев≥рц≥. Ќаприклад, рахунки витрат виробництва перев≥р¤ють за дебетом суц≥льно, а за кредитом Ц виб≥рково. ¬елике значенн¤ маЇ виб≥ркова перев≥рка за к≥нцевою, заключною операц≥Їю. ¬она пол¤гаЇ в тому, що весь х≥д господарськоњ операц≥њ перев≥р¤Їтьс¤ за даними, що визначен≥ в к≥нц≥ м≥с¤ц¤.
Ќе менш важливим способом виб≥рковоњ перев≥рки Ї перев≥рка операц≥й на велик≥ суми. Ќаприклад, п≥д час перев≥рки бухгалтерських запис≥в за рахунками з постачальниками ≥ покупц¤ми рев≥зор може зТ¤сувати стан претенз≥йноњ заборгованост≥.
ѕ≥д час суц≥льноњ ≥ виб≥рковоњ рев≥з≥й застосовують загальну ≥ детальну перев≥рку господарських операц≥й. 
«агальна перев≥рка розкриваЇ стан господарськоњ д≥¤льност≥ окремих галузей, д≥¤льност≥ у ц≥лому. ѓњ недол≥ком Ї те, що тут не можна розкрити причини порушень. ¬она маЇ доповнюватись детальним досл≥дженн¤м документ≥в та обл≥кових даних.
ƒетальна перев≥рка повн≥ше розкриваЇ суть операц≥й на вс≥х д≥л¤нках господарськоњ д≥¤льност≥. ¬она ірунтуЇтьс¤ на глибокому вивченн≥ операц≥й за документами та даними анал≥тичного обл≥ку.
«алежно в≥д характеру зареЇстрованих у документах операц≥й вони можуть бути безтоварними (наприклад, виписуванн¤ л≥м≥тно-заб≥рноњ картки на нев≥дпущен≥ матер≥али) або безгрошовими (наприклад, касовий ордер на видачу грошей, ¤к≥ насправд≥ не виплачувались). ” звТ¤зку з цим необх≥дно уважно розгл¤дати документи ≥ пор≥внювати њх з ≥ншими взаЇмоповТ¤заними записами.
¬ окремих випадках за правильно оформленими документами може приховуватись розкраданн¤ кошт≥в ≥ матер≥альних ц≥нностей. Ќаприклад, дл¤ прикритт¤ розкрадань зб≥льшують п≥дсумков≥ суми в документах на в≥дпуск ц≥нностей ≥з метою њх зайвого списанн¤. ¬ ≥нших випадках зменшують оприбуткуванн¤ отриманих товарно-матер≥альних ц≥нностей ≥ кошт≥в. 
ѕотр≥бно старанно досл≥джувати документи дл¤ того, щоб не пропустити факт≥в п≥дборки ≥ п≥дчистки у них, виправленн¤ цифрових даних ≥ зм≥ни рекв≥зит≥в.
ѕ≥д час перев≥рки документ≥в особливу увагу прид≥л¤ють перев≥рц≥ сумн≥вних операц≥й з тим, щоб переконатис¤ њх правильност≥ або неправильност≥. ќдн≥ операц≥њ сл≥д розгл¤дати в њх орган≥чному звТ¤зку з ≥ншими операц≥¤ми ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.
ƒл¤ встановленн¤ достов≥рност≥ операц≥й ≥ правильност≥ документ≥в, що над≥йшли в≥д ≥нших п≥дприЇмств рев≥зор може послати в≥дпов≥дний запит ≥ переконатись у в≥рог≥дност≥ факт≥в. ѕодан≥ рахунки за транспортн≥ послуги можна пор≥вн¤ти з прибутковими ≥ видатковими документами склад≥в та допом≥жними листками транспортних орган≥зац≥й.
¬ажливе значенн¤ маЇ також пор≥вн¤нн¤ к≥лькох взаЇмоповТ¤заних документ≥в, що збер≥гаютьс¤ в бухгалтер≥њ. Ќаприклад, записи в касов≥й книз≥ за рахунком каси пор≥внюютьс¤ з кор≥нц¤ми чекових книжок ≥ виписками ƒержбанку за розрахунковим рахунком.
ЅуваЇ, що розкраданн¤ зд≥йснюЇтьс¤ в процес≥ тих операц≥й, документи на ¤к≥ оформлен≥ правильно. ” цих випадках доц≥льно застосовувати метод пор≥вн¤нн¤ даних прибуткових ≥ видаткових документ≥в, ¤к≥ безпосередньо в≥дбивають рух товарно-матер≥альних ц≥нностей ≥ кошт≥в, з даними ≥нших документ≥в, ¤к≥ в≥дбивають т≥ сам≥ операц≥њ в ≥нших аспектах. ƒл¤ п≥дтвердженн¤ можна навести так≥ факти. Ќа одному ≥з п≥дприЇмств шл¤хом пор≥вн¤нн¤ касових квитанц≥й, доданих до зв≥т≥в зав≥дуючих магазинами, з даними оприбуткуванн¤ грошей у кас≥ встановлен≥ значн≥ розкраданн¤ кошт≥в. “ому рев≥зоров≥ необх≥дно застосовувати методи пор≥вн¤нн¤ документ≥в, повТ¤заних з реал≥зац≥Їю товарно-матер≥альних ц≥нностей ≥ оприбуткуванн¤м виторгу в касових зв≥тах.
–ев≥з≥йна практика знаЇ випадки завуальованих розкрадань, що потребують спец≥альних прийом≥в ≥ њх розкритт¤. ” цих випадках до завданн¤ на рев≥з≥ю необх≥дно включати питанн¤ розкритт¤ обставин, що спри¤ли розкраданн¤м. ” цьому значну роль в≥д≥граЇ взаЇмозвТ¤зок у робот≥ рев≥зор≥в ≥ сл≥дчих орган≥в. ƒл¤ зТ¤суванн¤ обставин, що спри¤ли розкраданн¤м, можуть допомогти так≥ рев≥з≥йн≥ ≥ сл≥дч≥ прийоми: огл¤д обТЇкт≥в, вилученн¤ речових доказ≥в, в≥дб≥р зразк≥в товар≥в, сировини, готових вироб≥в тощо. ƒоц≥льно також, щоб п≥сл¤ ви¤вленн¤ рев≥зорами обставин, ¤к≥ спри¤ли розкраданн¤м, вживалис¤ заходи дл¤ перев≥рки њх сл≥дчими органами.  онтакт рев≥зора ≥з сл≥дчим особливо необх≥дний, коли злочинна д≥¤льн≥сть не в≥дбиваЇтьс¤ в обл≥ку ≥ документац≥њ.
” торг≥вл≥, наприклад, дл¤ розкритт¤ завуальованих розкрадань рев≥зори можуть користуватись прийомами контрольного пор≥вн¤нн¤ фактичних залишк≥в товарно-матер≥альних ц≥нностей з даними попередньоњ ≥нвентаризац≥њ, документальними надходженн¤ми ≥ витратами цих ц≥нностей. “акий метод рев≥з≥њ необх≥дно застосовувати, коли мають м≥сце:
Ц випадки приписуванн¤ ц≥нностей в ≥нвентаризац≥йних описах ≥з метою приховуванн¤ на¤вних недостач;
Ц заниженн¤ в ≥нвентаризац≥йних матер≥алах залишк≥в матер≥альних ц≥нностей пор≥вн¤но з фактичними з метою приховуванн¤ лишк≥в;
Ц реал≥зац≥¤ неврахованоњ продукц≥њ, тобто нев≥дображеноњ у прибуткових документах;
Ц перевищенн¤ вартост≥ при документальному в≥дпуску ц≥нностей дл¤ њх реал≥зац≥њ через торговельну мережу ≥ його приховуванн¤ шл¤хом складанн¤ безтоварних перерахунк≥в п≥сл¤ реал≥зац≥њ ц≥нностей у торговельних п≥дприЇмствах за завищеними ц≥нами.
¬икористанн¤ контрольного пор≥вн¤нн¤ даЇ можлив≥сть встановити приписуванн¤ тих чи ≥нших назв матер≥альних ц≥нностей в ≥нвентаризац≥йних описах. ƒл¤ цього необх≥дно встановити максимально можливий залишок товар≥в на к≥нець ≥нвентаризац≥йного пер≥оду ≥ пор≥вн¤ти його з фактичним. 
ћаксимально можливий залишок ц≥нностей ви¤вл¤ють так. «а даними попередньоњ ≥нвентаризац≥њ беруть залишок товару певноњ назви, додають до нього вибрану з документ≥в к≥льк≥сть його товарних, що над≥йшла прот¤гом пер≥оду, ¤кий перев≥р¤Їтьс¤, в≥дн≥мають к≥льк≥сть одиниць товару, заф≥ксовану у видаткових документах. «а нормальних умов фактична к≥льк≥сть товар≥в не може перевищувати њх максимально можливого залишку. “ому будь-¤ке перевищенн¤ фактичноњ на¤вност≥ над цим залишком даЇ п≥дстави дл¤ певних висновк≥в.
” бухгалтерському обл≥ку п≥дсумки руху ц≥нностей звичайно п≥двод¤тьс¤ за певний час (на момент складанн¤ зв≥ту, на к≥нець м≥с¤ц¤, на початок ≥нвентаризац≥њ). ” раз≥ зд≥йсненн¤ розкрадань окрем≥ матер≥ально в≥дпов≥дальн≥ особи дбають, щоб до к≥нц¤ цих пер≥од≥в у них надходженн¤ з видатками ц≥нностей повн≥стю балансувались. ѕроте за коротш≥ пер≥оди вони не можуть приховати сл≥д≥в розкрадань. 
” таких випадках можна пор≥вн¤но легко встановити, що в межах обл≥кового пер≥оду мав м≥сце такий рух ц≥нностей, ¤кий не м≥г зд≥йснюватись за нормальноњ роботи. “ому доц≥льно застосовувати метод рев≥з≥њ руху товарно-матер≥альних ц≥нностей ≥ кошт≥в за коротш≥ пер≥оди з визначенн¤м залишку п≥сл¤ кожноњ операц≥њ або дн¤.
ѕ≥д час рев≥з≥њ операц≥й роздр≥бноњ торг≥вл≥ дл¤ ви¤вленн¤ неоприбуткованих товар≥в, безтоварних документ≥в ≥ приписуванн¤ товар≥в рекомендуЇтьс¤ застосовувати виб≥ркове контрольне пор≥вн¤нн¤ за окремими товарами.
ѕор¤док перев≥рки документ≥в та обл≥кових запис≥в залежить в≥д завдань ≥ способ≥в рев≥з≥њ, характеру й обс¤гу роботи, в≥д д≥ючого пор¤дку обл≥ку та обробки документ≥в. ¬≥дпов≥дно, документи, обл≥ков≥ записи та зв≥тн≥ матер≥али можуть п≥ддаватис¤ перев≥рц≥ таким чином:
Ц у хронолог≥чн≥й посл≥довност≥;
Ц систематизованим способом, тобто за видами господарських операц≥й;
Ц пр¤мою ≥ зворотною посл≥довн≥стю перев≥рки;
Ц способом переходу в≥д загальних (зв≥тних) даних до обл≥кових запис≥в ≥ первинних документ≥в;
Ц переходом в≥д окремих даних, первинних документ≥в та обл≥кових запис≥в до зв≥тних даних.
ѕри перев≥рц≥ у хронолог≥чн≥й посл≥довност≥ документи розгл¤дають у такому пор¤дку, ¤к њх зброшуровано. ѕрактика показуЇ, що хронолог≥чна перев≥рка документ≥в маЇ суттЇв≥ недол≥ки. ќдним з них Ї те, що вона вимагаЇ багато часу.  р≥м того, при так≥й перев≥рц≥ документ≥в, ¤к≥ стосуютьс¤ р≥зних операц≥й, можна встановити т≥льки недол≥ки окремого документа. ѕри на¤вност≥ великоњ к≥лькост≥ документ≥в неможливо повн≥стю њх перев≥рити. ” цих випадках важко визначити взаЇмний звТ¤зок окремих факт≥в порушень ≥ дати характеристику роботи рев≥зованого господарства. ѕ≥д час хронолог≥чноњ перев≥рки документ≥в у посл≥довност≥ њх п≥дшивки увага рев≥зора розс≥юЇтьс¤. “ому вона потребуЇ одночасного залученн¤ р≥зноман≥тного законодавчого, ≥нструктивного та дов≥дкового матер≥алу, внасл≥док чого ускладнюЇтьс¤ систематичне ≥ повне вивченн¤ кожного виду операц≥й.
ѕор¤док перев≥рки документ≥в у хронолог≥чн≥й посл≥довност≥ можна рекомендувати т≥льки в раз≥ рев≥з≥њ орган≥зац≥њ з незначеним обс¤гом документац≥њ. ” решт≥ випадк≥в необх≥дно застосовувати систематизований пор¤док перев≥рки документ≥в та обл≥кових реЇстр≥в за видами операц≥й. “ут рев≥зор маЇ можлив≥сть звернути увагу на конкретн≥ питанн¤ ≥ повн≥ше њх вивчити. ѕ≥д час перев≥рки первинних документ≥в необх≥дно систематизувати њх за певними операц≥¤ми. ÷е маЇ значну перевагу перед перев≥ркою у хронолог≥чному пор¤дку ≥ даЇ можлив≥сть повн≥ше перев≥рити документи за њх суттю, а також з погл¤ду њх справжност≥ та в≥рог≥дност≥.
—истематизований спос≥б перев≥рки документ≥в може бути пр¤мим ≥ зворотним, тобто починатис¤ в≥д початку рев≥зованого пер≥оду (пр¤ма посл≥довн≥сть) або з його к≥нц¤ (зворотна посл≥довн≥сть).
ќстанн≥й метод б≥льш оперативний, бо вже на початку рев≥з≥њ можна нам≥тити заходи дл¤ усуненн¤ ≥снуючих у робот≥ недол≥к≥в. …ого негативною рисою Ї те, що в раз≥ встановленн¤ порушень ≥ розкрадань рев≥зор повинен знову проводити посл≥довну перев≥рку в≥д початку рев≥зованого пер≥оду до к≥нц¤.
якщо ж на п≥дприЇмств≥ автоматизована обробка ≥нформац≥њ децентрал≥зована, зд≥йснюЇтьс¤ на ј–ћ в≥дпов≥дних прац≥вник≥в, то рев≥зор може зд≥йснити самост≥йно процес перев≥рки правильност≥ обробки ≥нформац≥њ, використовуючи в≥дпов≥дн≥ техн≥чн≥ засоби (ѕ≈ќћ, в≥деотерм≥нальн≥ пристроњ). ћ≥кропроцесорна техн≥ка при цьому використовуЇтьс¤ ¤к ј–ћ рев≥зора.
Ќа ј–ћ рев≥зор може отримати необх≥дну дов≥дкову ≥нформац≥ю, наприклад, про на¤вн≥сть залишк≥в матер≥ал≥в, готовоњ продукц≥њ на складах, незавершеного виробництва в цехах, про стан розрахунк≥в з п≥дзв≥тними особами, постачальниками, р≥зними деб≥торами ≥ кредиторами тощо. Ќеобх≥дна дл¤ дов≥док ≥ контролю ≥нформац≥¤ в д≥алоговому режим≥ визиваЇтьс¤ на дисплей чи друкуЇтьс¤ на паперовому нос≥њ. ÷е можливо при на¤вност≥ програмного забезпеченн¤ ≥ вир≥шенн¤ в≥дпов≥дних функц≥ональних завдань за допомогою ≈ќћ на п≥дприЇмств≥, що ¤кому провод¤ть рев≥зуЇтьс¤.  р≥м того, рев≥зор може використовувати ј–ћ дл¤ вир≥шенн¤ спец≥альних контрольних завдань, розроблених дл¤ автоматизованоњ реал≥зац≥њ функц≥й рев≥зора.
ƒл¤ застосуванн¤ ≈ќћ в ¤кост≥ ј–ћ рев≥зор повинен волод≥ти спец≥альними знанн¤ми в галуз≥ автоматизованоњ обробки ≥нформац≥њ, мати навики роботи з ≈ќћ, одержати право доступу до ≥нформац≥йноњ бази. ¬икористанн¤ ≈ќћ, програмних засоб≥в у процес≥ проведенн¤ рев≥з≥й спри¤Ї б≥льш ефективному њх проведенню в умовах автоматизованоњ обробки економ≥чноњ ≥нформац≥њ.

2.6. ¬икористанн¤ компТютерноњ технолог≥њ при проведенн≥ рев≥з≥й ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств

2.6.1. «астосуванн¤ ≈ќћ у процес≥ рев≥з≥й ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств
—учасн≥ компТютерн≥ технолог≥њ все ширше впроваджуютьс¤ в систему управл≥нн¤ господарською д≥¤льн≥стю крањни. «м≥нюЇтьс¤ прац¤ управл≥нських прац≥вник≥в Ц менеджер≥в, ф≥нансист≥в, бухгалтер≥в тощо. јле сьогодн≥ в робот≥ рев≥зор≥в ≈ќћ практично не використовуютьс¤. ўо питанн¤ використанн¤ ≈ќћ при проведенн≥ рев≥з≥й поширен≥ дв≥ протилежн≥ думки. ѕерша пол¤гаЇ в тому, що при проведенн≥ рев≥з≥й застосуванн¤ ≈ќћ недоц≥льно, ≥ тому рев≥зорам краще використовувати клав≥шн≥ обчислювальн≥ машини ( ќћ) ¤к найб≥льш економ≥чно виг≥дн≥. ƒруга Ц рев≥зору достатньо отримати доступ до ≈ќћ, передбачити в програм≥ рев≥з≥њ в≥дпов≥дн≥ роботи, дл¤ виконанн¤ ¤ких необх≥дно використовувати високопродуктивну техн≥ку, ≥ ≈ќћ почнуть виконувати математичн≥ ≥ лог≥чн≥ операц≥њ, видавати необх≥дну ≥нформац≥ю на дисплей або до друку. ” результат≥ р≥зко п≥двищитьс¤ продуктивн≥сть ≥ ефективн≥сть прац≥ рев≥зор≥в.
«вичайно, в умовах традиц≥йного веденн¤ обл≥ку дл¤ перев≥рки п≥дсумк≥в, таксуванн¤, п≥драхунк≥в, розрахунк≥в у первинних документах ≥ обл≥кових реЇстрах доц≥льно застосовувати  ќћ. јле постаЇ питанн¤: ¤к використовувати  ќћ при проведенн≥ рев≥з≥й в умовах, наприклад, д≥алогового веденн¤ бухгалтерського обл≥ку й автоматизованого документуванн¤ господарських операц≥й? ¬ умовах нових технолог≥й обл≥ку, комплексно-автоматизованих процес≥в збору первинноњ ≥нформац≥њ та њњ подальшоњ обробки використанн¤  ќћ при проведенн≥ рев≥з≥њ недоц≥льне. ѕроте це не означаЇ, що на сучасному р≥вн≥ розвитку автоматизац≥њ обл≥ку настав час списувати клав≥шн≥ обчислювальн≥ машини дл¤ музейного збер≥ганн¤. ѓх можна використовувати, наприклад, при частково механ≥зован≥й систем≥ збору первинноњ ≥нформац≥њ, а також механ≥зован≥й систем≥ збору ≥ в умовах традиц≥йного обл≥ку.
ƒе¤к≥ економ≥сти вважають, що при б≥льшому обТЇм≥ однор≥дних обчислювальних роб≥т дл¤ виконанн¤ операц≥й, повТ¤заних ≥з математичними ≥ лог≥чними операц≥¤ми, доц≥льно використовувати б≥льш продуктивну обчислювальну техн≥ку, тобто ≈ќћ [31, —. 195; 42, —. 21]. ќднак шл¤х≥в вир≥шенн¤ цих питань, методик використанн¤ ≈ќћ при проведенн≥ рев≥з≥й вони, ¤к правило, не навод¤ть.
ƒл¤ вир≥шенн¤ за допомогою ≈ќћ управл≥нських завдань, у тому числ≥ ≥ рев≥з≥йних, необх≥дно зд≥йснити ц≥лий комплекс роб≥т з проектуванн¤ функц≥онального, ≥нформац≥йного, орган≥зац≥йного, програмного та ≥нших вид≥в забезпеченн¤ автоматизованоњ обробки певноњ ≥нформац≥њ. “ому отримати доступ до ≈ќћ ≥ включити в≥дпов≥дн≥ роботи в програму ¤вно недостатньо дл¤ ефективного використанн¤ ≈ќћ у процес≥ рев≥з≥њ.
«астосуванн¤ ≈ќћ при проведенн≥ рев≥з≥й можливе ≥ в умовах традиц≥йних форм бухгалтерського обл≥ку, наприклад, при обробц≥ первинних документ≥в з обл≥ку внутр≥шньогосподарського руху товарно-матер≥альних ц≥нностей, грошових засоб≥в у касах п≥дприЇмств тощо. “ут за допомогою ≈ќћ в≥дновлюЇтьс¤ обл≥к первинних документ≥в ≥з метою отриманн¤ оборотних в≥домостей з руху товарно-матер≥альних ц≥нностей у варт≥сному вираженн≥ ≥ грошових засоб≥в, ви¤вленн¤ результат≥в ≥нвентаризац≥й (за на¤вност≥ в≥дпов≥дного програмного забезпеченн¤). “акий досв≥д використанн¤ ѕ≈ќћ ≥снуЇ в де¤ких експертних установах крањни.
¬ умовах традиц≥йного обл≥ку можна також розробл¤ти в≥дпов≥дн≥ програми дл¤ перев≥рки зв≥тност≥ п≥дприЇмств з метою ви¤вленн¤ ознак приховуванн¤ доход≥в. ќднак таке застосуванн¤ ≈ќћ при проведенн≥ рев≥з≥й, незважаючи на певну користь (зменшенн¤ працеЇмност≥ в≥дновленн¤ обл≥ку, одержанн¤ б≥льш достов≥рних ≥ ¤к≥сних результат≥в), носить лише локальний, обмежений характер. ≈фективного застосуванн¤ ≈ќћ дл¤ автоматизац≥њ контролю можна дос¤гти т≥льки в умовах комплексноњ обробки економ≥чноњ ≥нформац≥њ.
«а допомогою ≈ќћ можна автоматизувати ¤к математичн≥ (додаванн¤, в≥дн≥манн¤ тощо), так ≥ лог≥чн≥ (пор≥вн¤нн¤, виб≥рка й ≥нше) д≥њ, що виникають у процес≥ рев≥з≥њ. ≤нформац≥йн≥ масиви, банки даних дозвол¤ють використовувати програмним шл¤хом у будь-¤кий пром≥жок часу велик≥ обТЇми ≥нформац≥њ дл¤ проведенн¤ рев≥з≥њ з метою ви¤вленн¤ р≥зного роду зловживань, в≥дхилень ≥ порушень. ѕрограмний рев≥з≥йний контроль можливий тод≥, коли при проектуванн≥ будуть враховуватис¤ потреби контрольно-рев≥з≥йних служб. ƒл¤ реал≥зац≥њ цього завданн¤ пропонуЇтьс¤ створити пор¤д ≥з п≥дсистемою УЅухгалтерський обл≥кФ п≥дсистеми У онтроль ≥ рев≥з≥¤Ф або У‘≥нансово-господарський контроль ≥ рев≥з≥¤Ф. ќднак з такою позиц≥Їю навр¤д чи можна погодитис¤.
ѕри вивченн≥ запропонованоњ контрольноњ ≥нформац≥њ ≥ контрольно-рев≥з≥йних завдань, що вир≥шуютьс¤ в п≥дсистем≥ У онтроль ≥ рев≥з≥¤Ф, ви¤вл¤Їтьс¤, що практично вс≥ контрольн≥ завданн¤ в окремих д≥л¤нках обл≥ку повинн≥ вир≥шуватись у п≥дсистем≥ УЅухгалтерський обл≥кФ. Ќаприклад, машинограми, в ¤ких в≥дображен≥ в≥домост≥ про простоњ обладнанн¤ за причинами ≥ винуватц¤ми, розрахунок амортизац≥йних в≥драхувань, оборотна в≥дом≥сть розпод≥лу нарахованоњ зароб≥тноњ плати за кореспондуючими рахунками, повинн≥ отримуватис¤ при автоматизован≥й обробц≥ обл≥ковоњ ≥нформац≥њ на п≥дприЇмств≥.
«вичайно, при зд≥йсненн≥ контролю рев≥зори використовують ≥нформац≥ю завдань, що вир≥шуютьс¤ в п≥дсистем≥ УЅухгалтерський обл≥кФ, але й ≥нформац≥ю ≥з ≥нших п≥дсистем. «окрема, певн≥ завданн¤ щодо ви¤вленн¤ крад≥жок можуть вир≥шуватись у п≥дсистем≥ Ујнал≥з господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмстваФ, оск≥льки у результат≥ анал≥зу р¤ду показник≥в ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства можна ви¤вити р≥зного роду протир≥чч¤, ¤к≥ св≥дчать про ознаки зловживань. јле так≥ завданн¤ необх≥дно включати в п≥дсистему на стад≥њ њњ проектуванн¤.
Ќа практиц≥ кер≥вник п≥дприЇмства, головний бухгалтер навр¤д чи будуть зац≥кавлен≥ (з певних причин) у створенн≥ такоњ п≥дсистеми, ¤к У‘≥нансово-господарський контроль ≥ рев≥з≥¤Ф. ќсновною зац≥кавленою ланкою в ц≥й справ≥ Ї контролююч≥ орган≥зац≥њ, рев≥зори. ƒл¤ цього повинн≥ враховуватись вимоги рев≥зор≥в, наприклад, включенн¤ в склад ≥нформац≥йних масив≥в даних, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ рев≥з≥њ, ≥ розробл¤тис¤ спец≥альн≥ завданн¤ дл¤ проведенн¤ рев≥з≥њ. –озробку завдань (у форм≥ контрольно-рев≥з≥йного комплексу) доц≥льно доручити проектним орган≥зац≥¤м при безпосередн≥й участ≥ рев≥зор≥в, що дозволить обірунтовано сформулювати функц≥ональн≥ завданн¤, включити в масиви ≥нформац≥њ дан≥, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ рев≥з≥њ, передбачити видачу до друку ≥ на дисплей в≥дхилень, ¤к≥ св≥дчать про ознаки зловживанн¤ тощо. ‘ункц≥онуванн¤ контрольно-рев≥з≥йних комплекс≥в завдань найб≥льш ефективне в умовах широкого розповсюдженн¤ типових проектних р≥шень ≥ пакету прикладних програм (ѕѕѕ), а також нових технолог≥й обробки обл≥ковоњ ≥нформац≥њ.
Ќе вс≥ контрольно-рев≥з≥йн≥ д≥њ п≥ддаютьс¤ автоматизац≥њ. “ак, одержанн¤ р≥зних по¤снень, дов≥док, ви¤вленн¤ причин ≥ умов порушень ≥ зловживань, операц≥й орган≥зац≥йно-нормативного характеру, д≥й, що повТ¤зан≥ з оц≥нкою стану обТЇкта, а також б≥льш≥сть д≥й з фактичного контролю вимагають творчих зусиль рев≥зора. ќперац≥њ, повТ¤зан≥ з рев≥з≥йними пор≥вн¤нн¤ми, розрахунками повн≥стю автоматизац≥њ не п≥ддаютьс¤.
¬ контрольно-рев≥з≥йний комплекс недоц≥льно включати завданн¤ бухгалтерського контролю ≥ забезпеченн¤ достов≥рност≥ що обробл¤ютьс¤, ≥нформац≥њ, ¤к≥ вир≥шуютьс¤ в п≥дсистем≥ УЅухгалтерський обл≥кФ.
–ев≥з≥йн≥ програми повинн≥ контролювати взаЇмоповТ¤зан≥ показники в масивах ≥нформац≥њ ≥ зд≥йснювати контрольно-рев≥з≥йн≥ записи, ¤к≥ св≥дчать про можлив≥ зловживанн¤; передбачати в≥дб≥р ≥ друкуванн¤ даних, ¤к≥ п≥дл¤гають рев≥з≥њ за окремими д≥л¤нками обл≥ку; п≥дсумовувати необх≥дн≥ дан≥ дл¤ виконанн¤ рев≥з≥йного анал≥зу, використовуючи терм≥нолог≥ю, прийн¤ту при проведенн≥ рев≥з≥њ; перев≥р¤ти зм≥ст масив≥в даних за допомогою спец≥альних програм, ¤к≥ дозвол¤ють ви¤вити випадки несанкц≥онованих зм≥н ≥нформац≥њ; контролювати бухгалтерськ≥ машинн≥ програми з метою ви¤вленн¤ внесених у них несанкц≥онованих зм≥н тощо.
ƒоц≥льно розробити пакет рев≥з≥йних тестових програм дл¤ перев≥рки роботи вх≥дних засоб≥в контролю ≥нформац≥њ, що обробл¤Їтьс¤ на ≈ќћ; спец≥альн≥ програми дл¤ контролю ≥нформац≥њ, ¤к≥ оц≥нюють вх≥дн≥ дан≥ з позиц≥њ ви¤вленн¤ помилок, що найб≥льш часто зустр≥чаютьс¤, програми ≥ засоби збер≥ганн¤ контрольних запис≥в, що св≥дчать про р≥зн≥ в≥дхиленн¤, можлив≥ зловживанн¤ тощо. “ак, ¤кщо в автоматизован≥й систем≥ обробки економ≥чноњ ≥нформац≥њ, зокрема, в п≥дсистем≥ УЅухгалтерський обл≥кФ, запроектований автоматизований контроль р≥зних взаЇмоповТ¤заних показник≥в господарськоњ д≥¤льност≥, достов≥рност≥ обробки ≥нформац≥њ, то програми ≥ засоби збереженн¤ контрольних запис≥в можуть ефективно використовуватись при проведенн≥ рев≥з≥њ. ” результат≥ досл≥дженн¤ контрольно-рев≥з≥йних запис≥в можна встановити, ¤к перев≥р¤Їтьс¤ ≥ використовуЇтьс¤ на п≥дприЇмств≥ контрольна ≥нформац≥¤, ¤к≥ заходи вжити щодо ви¤влених в≥дхилень тощо.
≈ќћ використовують при проведенн≥ рев≥з≥й не т≥льки в процес≥ вир≥шенн¤ спец≥альних рев≥з≥йних завдань, але ≥ при необх≥дност≥ в≥дновленн¤ процесу обробки ≥нформац≥њ за минул≥ роки, що збер≥гаЇтьс¤ на електронних нос≥¤х. ÷е доц≥льно зд≥йснювати дл¤ перев≥рки правильност≥ обробки ≥нформац≥њ шл¤хом перегону контрольного прикладу, отриманн¤ необх≥дноњ ≥нформац≥њ дл¤ контролю у випадку втрати або навмисного знищенн¤ документ≥в, що читаютьс¤ людиною (машинограм), а також при безпаперов≥й технолог≥њ обробки ≥нформац≥њ з метою њњ перегл¤ду.
≈ќћ застосовуютьс¤ рев≥зорами ≥ при проведенн≥ ≥нвентаризац≥њ кошт≥в п≥дприЇмства з метою ви¤вленн¤ розб≥жностей фактичних ≥ обл≥кових даних, ¤к≥ збер≥гаютьс¤ в памТ¤т≥.
¬ умовах централ≥зованоњ обробки ≥нформац≥њ дл¤ зд≥йсненн¤ такого роду д≥й рев≥зор повинен оформити запит, наприклад, дл¤ в≥дновленн¤ процесу обробки ≥нформац≥њ з нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати зац≥кавленим особам або дл¤ роздруковуванн¤ в≥дпов≥дноњ результативноњ ≥нформац≥њ з нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати, що збер≥гаютьс¤ на електронних нос≥¤х.

2.6.2. ќбробка й анал≥з контрольно-рев≥з≥йноњ ≥нформац≥њ в умовах компТютерних технолог≥й
” контрольно-рев≥з≥йних службах (управл≥нн¤х, в≥дд≥лах, ≥нших п≥дрозд≥лах), до функц≥й ¤ких входить проведенн¤ рев≥з≥й, пост≥йно зростаЇ обс¤г контрольноњ ≥нформац≥њ. ÷е р≥зн≥ дан≥ рев≥з≥й, тематичних перев≥рок, сигнали правоохоронних орган≥в, друку (про виконанн¤ плану за дек≥лька рок≥в на обТЇктах рев≥з≥њ, про проведен≥ ≥нвентаризац≥њ, про ви¤влен≥ недостач≥ ≥ крад≥жки в р≥зних розр≥зах, про в≥дшкодуванн¤ матер≥альних збитк≥в тощо). ѕ≥двищуЇтьс¤ роль анал≥зу контрольноњ ≥нформац≥њ дл¤ удосконаленн¤ прогнозуванн¤ ≥ координац≥њ контрольно-рев≥з≥йноњ роботи, орган≥зац≥њ проведенн¤ рев≥з≥й.
” сучасних умовах зб≥р, опрацюванн¤, представленн¤ й анал≥з такоњ ≥нформац≥њ зд≥йснюЇтьс¤ в основному, вручну.  онтрольна ≥нформац≥¤ не завжди оперативна, недостатньо анал≥тична, опрацюванн¤ њњ працеЇмне. “ому одним ≥з важливих напр¤м≥в удосконаленн¤ орган≥зац≥њ проведенн¤ рев≥з≥й ≥ перев≥рок Ї застосуванн¤ ≈ќћ дл¤ обробки контрольноњ ≥нформац≥њ на р≥вн≥ контрольно-рев≥з≥йних служб, аудиторських ф≥рм.
«а допомогою ≈ќћ отримуЇтьс¤ ≥нформац≥ю про результати проведених рев≥з≥й ≥ перев≥рок, стан ≥ тенденц≥њ розвитку кожного з обТЇкт≥в, що перев≥р¤ютьс¤, на к≥лька рок≥в, про ефективн≥сть роботи окремих рев≥зор≥в, а також необх≥дн≥ зв≥тн≥ машинограми та ≥нше. “ака ≥нформац≥¤ спри¤Ї вдосконаленню плануванн¤ ≥ координац≥њ контрольно-рев≥з≥йноњ роботи, б≥льш обірунтованому в≥дбору черговост≥ обТЇкт≥в, що перев≥р¤ютьс¤, спр¤мованому на п≥дготовку програми конкретних рев≥з≥й, поглибленому анал≥зу результат≥в перев≥рок, рев≥з≥й, оперативному контролю за усуненн¤м недол≥к≥в, ви¤влених рев≥з≥¤ми, ≥, нарешт≥, п≥двищенн¤ ефективност≥ рев≥з≥й.
ƒл¤ обробки ≥ анал≥зу контрольно-рев≥з≥йноњ ≥нформац≥њ за допомогою ≈ќћ необх≥дно розробл¤ти завданн¤ з њњ автоматизованоњ обробки. ÷ей процес включаЇ проектуванн¤ функц≥онального, ≥нформац≥йного, техн≥чного й ≥нших вид≥в забезпеченн¤ автоматизованоњ обробки контрольно-рев≥з≥йноњ ≥нформац≥њ. ƒл¤ вир≥шенн¤ за допомогою ≈ќћ цих проблем можна рекомендувати наступн≥ функц≥ональн≥ завданн¤:
Ц анал≥з даних про проведен≥ рев≥з≥њ ≥ перев≥рки за окремими обТЇктами. ” результат≥ може формуватис¤ ≥нформац≥¤ про к≥льк≥сть проведених рев≥з≥й ≥ перев≥рок на обТЇкт≥, що перев≥р¤Їтьс¤, на дек≥лька рок≥в, про суми ви¤влених незаконних витрат, недостач ≥ крад≥жок грошових кошт≥в ≥ матер≥альних ц≥нностей у р≥зних розр≥зах (за пер≥одами, матер≥ально в≥дпов≥дальними особами тощо), про приписки ≥ спотворенн¤ зв≥тност≥;
Ц зведений анал≥з даних про обТЇкти, що перев≥р¤ютьс¤. ÷е дозволить автоматизованим шл¤хом одержувати ≥нформац≥ю про загальну к≥льк≥сть проведених рев≥з≥й ≥ перев≥рок, њх динам≥ку, про ви¤влен≥ недостач≥, крад≥жки, незаконн≥ витрати на цих обТЇктах, передачу справ до судово-сл≥дчих орган≥в, суми ст¤гненого матер≥ального збитку ≥ суми заборгованост≥ за матер≥ально в≥дпов≥дальними особами.
јнал≥зуючи ефективн≥сть роботи окремих рев≥зор≥в, можна отримати ≥нформац≥ю про завантажен≥сть рев≥зор≥в прот¤гом дек≥лькох рок≥в, про використанн¤ часу на рев≥з≥њ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ ≥ на вимогу правоохоронних орган≥в, на п≥дготовку до рев≥з≥њ, п≥дготовку матер≥ал≥в до обговоренн¤, а також про ви¤влен≥ порушенн¤, зловживанн¤, суми ви¤влених недостач ≥ встановлен≥ судом розм≥ри матер≥ального збитку, про ≥нш≥ показники, ¤к≥ характеризують ефективн≥сть роботи рев≥зор≥в. ћожливе вир≥шенн¤ й ≥нших функц≥ональних завдань автоматизованоњ обробки контрольно-рев≥з≥йноњ ≥нформац≥њ.
ќбовТ¤зковою умовою функц≥онуванн¤ комплексу завдань з автоматизованоњ обробки контрольно-рев≥з≥йноњ ≥нформац≥њ Ї розробка ≥ орган≥зац≥¤ техн≥чного й ≥нформац≥йного вид≥в забезпеченн¤.
ѕри розробц≥ техн≥чного забезпеченн¤, вибор≥ комплексу техн≥чних засоб≥в можлив≥ два основних вар≥анти. ѕо-перше, це передача первинних документ≥в, ¤к≥ м≥ст¤ть в≥дпов≥дну ≥нформац≥ю, на обчислювальних центр≥в та њњ опрацюванн¤: систематизац≥¤, узагальненн¤, одержанн¤ вих≥дних машинограм, ¤к≥ м≥ст¤ть в≥домост≥ про результати рев≥з≥й ≥ перев≥рок у певних розр≥зах. ћашинограми в≥дпов≥дно до встановленого пор¤дку у регламентному режим≥ передаютьс¤ рев≥з≥йн≥й служб≥ дл¤ њх використанн¤. ” даному випадку використовуЇтьс¤ централ≥зована форма орган≥зац≥њ технолог≥њ обробки ≥нформац≥њ з використанн¤м ≈ќћ, а основним засобом техн≥чного забезпеченн¤ Ї ун≥версальн≥ ≈ќћ.
¬ умовах розширенн¤ випуску ѕ≈ќћ такий вар≥ант Ї нерац≥ональним. ” наш час обробку контрольно-рев≥з≥йноњ ≥нформац≥њ б≥льш доц≥льно зд≥йснювати за допомогою ѕ≈ќћ чи в≥деотерм≥нальних пристроњв, ¤к≥ Ї техн≥чними засобами дл¤ автоматизац≥њ робочого м≥сц¤ рев≥зора. ¬ажливим компонентом ≥нформац≥йного забезпеченн¤ Ї: система класиф≥кац≥њ ≥ кодуванн¤, система документац≥њ ≥ документообороту, ≥нформац≥йна база.
‘ормуванн¤ нос≥њв ≥нформац≥њ передбачаЇ класиф≥кац≥ю ≥ кодуванн¤ умовно-пост≥йноњ ≥нформац≥њ.  ласиф≥кац≥¤ забезпечуЇ розчленуванн¤ сукупност≥ даних на однор≥дн≥ групи за певними ознаками. ѕрикладом можуть бути класиф≥катори матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б, рев≥зор≥в.  одуванн¤ Ї процесом присвоЇнн¤ скороченого кодового позначенн¤ окремоњ позиц≥њ сукупност≥ даних (з урахуванн¤м виконаноњ ран≥ше класиф≥кац≥њ), наприклад, код матер≥ально в≥дпов≥дальноњ особи, рев≥зора.
ѕри орган≥зац≥њ ≥нформац≥йного забезпеченн¤ завдань з обробки контрольно-рев≥з≥йноњ ≥нформац≥њ необх≥дно вир≥шити питанн¤ њњ документуванн¤, створенн¤ ≥нформац≥йноњ бази. ¬≥дома практика автоматизованоњ обробки рев≥з≥йноњ ≥нформац≥њ, при ¤к≥й за результатами кожноњ рев≥з≥њ заповнюютьс¤ спец≥альн≥ картки, де вказуютьс¤ необх≥дн≥ рекв≥зити: назва рев≥з≥йного апарату ≥ прорев≥зованого п≥дприЇмства, дан≥ про ос≥б, що провод¤ть рев≥з≥ю, а також про њњ результати. 
¬ умовах функц≥онуванн¤ ј–ћ рев≥зор≥в щодо обробки контрольно-рев≥з≥йноњ ≥нформац≥њ необх≥дн≥ первинн≥ дан≥ можна вводити в ≈ќћ безпосередньо з акта рев≥з≥њ. ¬веденн¤ ≥ контроль ≥нформац≥њ, одержанн¤ необх≥дних в≥деограм, машинограм зд≥йснюЇтьс¤ в д≥алоговому режим≥, у результат≥ чого в≥дпадаЇ необх≥дн≥сть працеЇмноњ роботи Ц заповненн¤ карток. ≤нформац≥¤, одержана в результат≥ вир≥шенн¤ завдань з обробки контрольно-рев≥з≥йноњ ≥нформац≥њ, видаЇтьс¤ оперативно, за запитом.
¬ажливим напр¤мом застосуванн¤ ≈ќћ у робот≥ рев≥зор≥в Ї створенн¤ на р≥вн≥ контрольно-рев≥з≥йних п≥дрозд≥л≥в ≥нформац≥йно-дов≥дкових систем, в ¤ких може утримуватись ≥ поновлюватис¤ ≥нформац≥¤ про вс≥ нормативн≥ акти, необх≥дн≥ рев≥зору при проведенн≥ рев≥з≥й, перев≥рок, а також про типов≥ способи зд≥йсненн¤ ≥ приховуванн¤ крад≥жок ≥ зловживань, про ознаки, що вказують на можлив≥сть використанн¤ цих способ≥в тощо. —творенн¤ ≥нформац≥йно-дов≥дкових систем значно посилюЇ методичну п≥дготовлен≥сть рев≥зор≥в, спри¤Ї п≥двищенню њх квал≥ф≥кац≥њ.
 р≥м того, персонально-профес≥йн≥ ≈ќћ використовуютьс¤ за на¤вност≥ в≥дпов≥дного програмного забезпеченн¤ дл¤ п≥дготовки текст≥в акт≥в рев≥з≥й, р≥зних дов≥док, зв≥т≥в тощо. јле в ц≥й справ≥ б≥льш ефективним Ї застосуванн¤ спец≥альних пристроњв автоматизованоњ обробки текстовоњ ≥нформац≥њ.
ѕрикладом зм≥н у робот≥ рев≥зор≥в Ї погл¤ди ƒев≥да ћ. Ћетропа, ¤к≥ повн≥стю прийн¤тн≥ ≥ до наших умов. ¬≥н в≥дзначаЇ, що з приходом електронноњ обробки даних ≥ комерц≥йних систем, заснованих на компТютерн≥й техн≥ц≥, багато операц≥й, що виконувались вручну, були передан≥ компТютерам. ѕерш за все, пом≥тна взаЇмод≥¤ стала ф≥ксуватис¤ за допомогою електронних пристроњв. —початку рев≥зори намагались не пом≥чати ц≥ вдосконаленн¤. јле згодом зрозум≥ли, що такий п≥дх≥д був неадекватний, ≥ за¤вивс¤ новий тип рев≥зора Ц рев≥зор ≥з техн≥чними знанн¤ми, ¤кий волод≥Ї електронною обробкою даних. „ерез певний час, вони не т≥льки стали проводити рев≥з≥њ за допомогою компТютера, але ≥ використовувати компТютер у ¤кост≥ ≥нструменту дл¤ њњ проведенн¤.

2.7. ѕрава, обовТ¤зки та в≥дпов≥дальн≥сть рев≥зор≥в
–ев≥зор Ц це посадова особа, що уповноважена в≥дпов≥дним органом управл≥нн¤ (органом державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби) виконувати контрольн≥ функц≥њ щодо проведенн¤ рев≥з≥њ (перев≥рки) ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства незалежно в≥д форми власност≥.
¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни Уѕро державну контрольно-рев≥з≥йну службу в ”крањн≥Ф прац≥вники ц≥Їњ служби (рев≥зори) при проведенн≥ рев≥з≥њ (перев≥рок) та за њх насл≥дками мають так≥ права:
Ц рев≥зувати ≥ перев≥р¤ти грошов≥ та бухгалтерськ≥ документи, зв≥ти, кошториси та ≥нш≥ документи, що п≥дтверджують надходженн¤ ≥ витрачанн¤ кошт≥в та матер≥альних ц≥нностей, проводити перев≥рки фактичноњ на¤вност≥ ц≥нностей (грошових сум, ц≥нних папер≥в, сировини, матер≥ал≥в, готовоњ продукц≥њ, устаткуванн¤ тощо);
Ц безперешкодного доступу на склади, у сховища, виробнич≥ та ≥нш≥ прим≥щенн¤ дл¤ њх обстеженн¤ та зТ¤суванн¤ питань, повТ¤заних з рев≥з≥Їю. ѕрипин¤ти на розрахункових та ≥нших рахунках у банках, ≥нших ф≥нансово-кредитних установах операц≥њ у випадках, коли кер≥вництво обТЇкта, на ¤кому необх≥дно провести рев≥з≥ю чи перев≥рку, перешкоджаЇ прац≥внику державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби виконувати своњ обовТ¤зки;
Ц залучати на догов≥рних засадах квал≥ф≥кованих фах≥вц≥в дл¤ проведенн¤ контрольних обм≥р≥в буд≥вельних, монтажних, ремонтних та ≥нших роб≥т, контрольних запуск≥в сировини ≥ матер≥ал≥в у виробництво, контрольних анал≥з≥в сировини, матер≥ал≥в ≥ готовоњ продукц≥њ, ≥нших перев≥рок з оплатою за рахунок спец≥ально передбачених на ц≥ потреби кошт≥в;
Ц вимагати в≥д кер≥вник≥в обТЇкт≥в, що рев≥зуютьс¤ та перев≥р¤ютьс¤, проведенн¤ ≥нвентаризац≥й основних фонд≥в, матер≥альних ц≥нностей, грошових кошт≥в ≥ розрахунк≥в, за необх≥дност≥ опечатувати каси та касов≥ прим≥щенн¤, склади, комори, арх≥ви, а при ви¤вленн≥ п≥дробок, ≥нших зловживань Ц вилучати необх≥дн≥ документи на строк до зак≥нченн¤ рев≥з≥њ або перев≥рки, залишаючи у справ≥ акт вилученн¤ та коп≥њ або реЇстри вилучених документ≥в;
Ц одержувати в≥д Ќац≥онального банку ”крањни та його установ, комерц≥йних банк≥в та ≥нших кредитних установ необх≥дн≥ в≥домост≥, коп≥њ документ≥в, дов≥дки про банк≥вськ≥ операц≥њ й залишки кошт≥в на рахунках обТЇкт≥в, що рев≥зуЇтьс¤ або перев≥р¤ютьс¤, а в≥д ≥нших п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, у тому числ≥ недержавних форм власност≥ Ц дов≥дки ≥ коп≥њ документ≥в про операц≥њ та розрахунки з установами, орган≥зац≥¤ми, п≥дприЇмствами, що рев≥зуютьс¤ або перев≥р¤ютьс¤;
Ц одержувати в≥д службових ≥ матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б письмов≥ по¤сненн¤ з питань, ¤к≥ виникають у ход≥ рев≥з≥й ≥ перев≥рок;
Ц ставити перед кер≥вниками та ≥ншими службовими особами обТЇкт≥в, що рев≥зуютьс¤, вимоги щодо усуненн¤ ви¤влених порушень, вилучати до бюджету та державних ц≥льових фонд≥в додатково нарахован≥ рев≥з≥¤ми платеж≥ разом ≥з ф≥ксованими санкц≥¤ми, ставити перед в≥дпов≥дними органами питанн¤ про припиненн¤ бюджетного ф≥нансуванн¤ ≥ кредитуванн¤, ¤кщо отриманн≥ п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми кошти ≥ позички використовуютьс¤ з порушенн¤м чинного законодавства;
Ц ст¤гувати у дох≥д держави кошти, ¤к≥ без встановлених законом п≥дстав та з порушенн¤м чинного законодавства одержан≥ м≥н≥стерствами, ≥ншими органами виконавчоњ влади, державними ком≥тетами, держаними фондами, п≥дприЇмствами, установами й орган≥зац≥¤ми за незаконними угодами;
Ц накладати у випадках, передбачених законодавчими актами, на кер≥вник≥в та ≥нших службових ос≥б п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й адм≥н≥стративн≥ ст¤гненн¤. ¬≥д ≥мен≥ державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби в ”крањн≥ розгл¤дати справи про адм≥н≥стративн≥ правопорушенн¤ ≥ накладати адм≥н≥стративн≥ ст¤гненн¤ мають право начальник √оловного контрольно-рев≥з≥йного управл≥нн¤ ”крањни та його заступники, начальники контрольно-рев≥з≥йних управл≥нь в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, област¤х, м≥стах  иЇв≥ ≥ —евастопол≥ та њх заступники;
Ц ¤кщо за насл≥дками рев≥з≥њ (перев≥рки) порушено крим≥нальну справу, то до посадових ос≥б адм≥н≥стративн≥ ст¤гненн¤ не застосовуютьс¤. ” раз≥ в≥дмови в порушенн≥ крим≥нальноњ справи або закритт¤ крим≥нальноњ справи, але за на¤вност≥ в д≥¤х порушника ознак адм≥н≥стративного порушенн¤, може бути накладено адм≥н≥стративне ст¤гненн¤ не п≥зн≥ше н≥ж через м≥с¤ць з дн¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про в≥дмову в порушенн≥ крим≥нальноњ справи або про њњ закритт¤. ‘≥нансов≥ санкц≥њ до юридичних ос≥б застосовуютьс¤ в≥дпов≥дно до чинного законодавства.
¬олод≥ючи такими широкими правами, рев≥зори не мають адм≥н≥стративних прав, права давати п≥д час рев≥з≥њ обовТ¤зков≥ розпор¤дженн¤ прац≥вникам п≥дприЇмств, що рев≥зуютьс¤. јле можуть у процес≥ рев≥з≥њ звертати увагу кер≥вник≥в п≥дприЇмств, що перев≥р¤ютьс¤, на необх≥дн≥сть усуненн¤ ви¤влених порушень нормативно-законодавчих акт≥в та в≥дшкодуванн¤ запод≥¤них збитк≥в.
ѕ≥д час виникненн¤ службових ситуац≥й рев≥зор зобовТ¤заний:
Ц знати д≥юче законодавство, постанови ур¤ду, накази ≥ розпор¤дженн¤ в≥дпов≥дних орган≥в, ≥нструктивн≥ та ≥нш≥ нормативно-дов≥дков≥ матер≥али, ¤к≥ мають в≥дношенн¤ до д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, що рев≥зуютьс¤, та суворо ними керуватись у своњй практичн≥й контрольно-рев≥з≥йноњ робот≥;
Ц волод≥ти методикою орган≥зац≥њ ≥ проведенн¤ рев≥з≥њ на п≥дприЇмств≥;
Ц обТЇктивно висв≥тлювати ви¤влен≥ рев≥з≥Їю (перев≥ркою) факти порушень ≥ зловживань ≥з зазначенн¤м винних ос≥б, розм≥ру запод≥¤ного матер≥ального збитку ≥ причин ви¤влених порушень ≥ зловживань;
Ц при встановленн≥ факт≥в нестач ≥ крад≥жок, порушенн¤ д≥ючих законодавчих акт≥в, ¤к≥ потребують терм≥нових заход≥в щодо прит¤гненн¤ винних ос≥б до в≥дпов≥дальност≥, за погодженн¤м ≥з кер≥вником рев≥зуючого органу зобовТ¤заний негайно доводити це до в≥дома кер≥вника п≥дприЇмства, що рев≥зуЇтьс¤. якщо за допущен≥ порушенн¤ законност≥ несе в≥дпов≥дальн≥сть ≥ кер≥вник п≥дприЇмства, що перев≥р¤Їтьс¤, то за поданн¤м рев≥зора рев≥зуючий орган оформл¤Ї ≥ передаЇ матер≥али сл≥дчим органам;
Ц брати участь у розробц≥ заход≥в щодо усуненн¤ ви¤влених у процес≥ рев≥з≥њ недол≥к≥в ≥ порушень у робот≥ п≥дприЇмства, що перев≥р¤Їтьс¤;
Ц допов≥дати кер≥вництву п≥дприЇмства, що рев≥зуЇтьс¤, про результати рев≥з≥њ;
Ц перев≥р¤ти повноту ≥ своЇчасн≥сть виконанн¤ пропозиц≥й за результатами попередньоњ рев≥з≥њ.
–ев≥зор у встановленому пор¤дку несе в≥дпов≥дальн≥сть за своЇчасн≥сть та недобро¤к≥сне проведенн¤ рев≥з≥њ, обТЇктивн≥сть висв≥тленн¤ њњ результат≥в та передчасне розголошенн¤ матер≥ал≥в рев≥з≥њ.

2.8. ¬икористанн¤ метод≥в анал≥зу ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥д час рев≥з≥њ ≥ перев≥рок на п≥дприЇмствах
¬ умовах переходу до ринковоњ економ≥ки, коли п≥дприЇмство самост≥йно вибираЇ постачальник≥в, вкладаючи своњ кошти до статутних кап≥тал≥в ≥нших п≥дприЇмств, придбав акц≥њ та ц≥нн≥ папери, веде пошук покупц≥в своЇњ продукц≥њ, значно п≥двищуЇтьс¤ роль анал≥зу його ф≥нансово-господарського стану. ¬≥н проводитьс¤ за даними квартальноњ та р≥чноњ бухгалтерськоњ зв≥тност≥ ≥ балансу п≥дприЇмства, статистичноњ та податковоњ зв≥тност≥.
ѕри застосуванн≥ п≥д час рев≥з≥њ метод≥в анал≥зу ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства необх≥дно, перш за все, визначити:
Ц розм≥р статутного кап≥талу (неоплачений та сплачений);
Ц склад та структуру статутного кап≥талу (к≥льк≥сть та види акц≥й, ном≥нальна варт≥сть), перел≥к утримувач≥в акц≥й, що мають у власност≥ б≥льше 5 % статутного кап≥талу, акц≥онери, що волод≥ють контрольним пакетом акц≥й (зг≥дно з ѕоложенн¤м про пор¤док п≥дтвердженн¤ јнтимонопольним ком≥тетом ”крањни на¤вност≥ контрольного пакета акц≥й);
Ц де, ким, коли зареЇстровано статут п≥дприЇмства;
Ц пор¤док оц≥нки внеск≥в до статутного кап≥талу зг≥дно з установчими документами. ƒл¤ вклад≥в, що внесен≥ у матер≥альн≥й форм≥, навести њх перел≥к з наданн¤м дати випуску, остаточноњ вартост≥, розм≥ру внеску, а також ≥нвентарного номера. ƒл¤ нематер≥альних актив≥в Ц перел≥к, варт≥сть та строк використанн¤;
Ц пор¤док формуванн¤ та зм≥н статутного кап≥талу, виконанн¤ вимог «акону ”крањни Уѕро господарч≥ товаристваФ;
Ц розм≥р статутного кап≥талу та ким ≥ коли внесений. ¬≥дпов≥дн≥сть установчих документ≥в законодавству ”крањни;
Ц своЇчасн≥сть та достов≥рн≥сть запис≥в про зм≥ни прав власност≥ в раз≥ веденн¤ реЇстр≥в утримувач≥в ц≥нних папер≥в на п≥дприЇмств≥;
Ц форму власност≥, п≥дпор¤дкован≥сть, пор¤док утворенн¤ майна п≥дприЇмства;
Ц структуру п≥дприЇмства. Ќа¤вн≥сть ф≥л≥й, представництв, в≥дд≥лень та ≥нших в≥докремлених п≥дрозд≥л≥в ≥ орган≥зац≥й, де засновником виступаЇ п≥дприЇмство, що перев≥р¤Їтьс¤, чи його власник;
Ц предмет та ц≥л≥ д≥¤льност≥. Ќа¤вн≥сть необх≥дних л≥ценз≥й, патент≥в та дозвол≥в. ‘акти порушенн¤ статутноњ д≥¤льност≥, суми доход≥в в≥д ц≥Їњ д≥¤льност≥.
јнал≥з виробничоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства проводитьс¤ ¤к у динам≥ц≥, так ≥ пор≥вн¤но з ≥ншими п≥дприЇмствами та ≥з середн≥ми у галуз≥.
ѕри анал≥з≥ виробничоњ (господарськоњ) д≥¤льност≥ в першу чергу визначаЇтьс¤ загальна виробнича структура, навод¤тьс¤ основн≥ техн≥ко-економ≥чн≥ показники д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, його структурних п≥дрозд≥л≥в. ¬изначаютьс¤ основн≥ види продукц≥њ (роб≥т, послуг), обс¤ги њх випуску та реал≥зац≥њ за попередн≥й та зв≥тний роки. –екомендуЇтьс¤ визначати частку кожного виду продукц≥њ (роб≥т, послуг) у загальному обс¤з≥.
јнал≥зуючи д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства, необх≥дно вказувати:
Ц причини пад≥нн¤ виробництва, використовуючи ф. є 1-ѕ м≥с¤чну, затверджену наказом ћ≥нстату ”крањни в≥д 28 червн¤ 1996 р. є 157;
Ц ритм≥чн≥сть випуску продукц≥њ, виконаних роб≥т (послуг) на великих п≥дприЇмствах (питома вага запуску кожноњ декади до п≥дсумку за м≥с¤ць, м≥с¤ць до кварталу, року, квартал до року);
Ц ¤к≥сть продукц≥њ, що випускаЇтьс¤, виконаних роб≥т (послуг) (в≥дпов≥дн≥сть продукц≥њ стандартам, на¤вн≥сть браку та ≥н.), використовуючи дан≥ в≥дд≥лу техн≥чного контролю;
Ц виконанн¤ поставок за держконтрактами, використовуючи ф. є 1-ѕ квартальну, затверджену наказом ћ≥нстату ”крањни в≥д 28 червн¤ 1996 р. є 157.
ѕри анал≥з≥ виконанн¤ плану (прогнозного плану) реал≥зац≥њ продукц≥њ, виконаних роб≥т (послуг) необх≥дно звернути увагу на:
Ц пор¤док в≥дображенн¤ в обл≥ку та зв≥тност≥ обс¤гу реал≥зац≥њ (щодо в≥двантаженоњ продукц≥њ, виконаних роботах (наданих послуг) чи у м≥ру надходженн¤ кошт≥в на розрахунковий рахунок), використовуючи наказ п≥дприЇмства щодо даного питанн¤;
Ц питому вагу бартерних операц≥й, а також взаЇмозал≥к за вс≥м обс¤гом реал≥зац≥њ продукц≥њ (роб≥т, послуг); основну номенклатуру (к≥льк≥сть, сума) продукц≥њ, що бере участь у цих операц≥¤х, ¤к постачальника, так ≥ споживача. ѕри анал≥з≥ використовувати дан≥ зв≥тност≥ ф. є 2 зв≥т про ф≥нансов≥ результати; участь у взаЇморозрахунках бюджетних орган≥зац≥й;
Ц питанн¤ збуту виготовленоњ продукц≥њ, звернувши увагу на њњ конкурентоспроможн≥сть, причини нагромадженн¤ њњ на складах п≥дприЇмства (к≥льк≥сть у в≥дпов≥дних одиниц¤х вим≥ру, сума, вид продукц≥њ), у тому числ≥ з причини низького попиту покупц≥в чи при в≥дсутност≥ попиту зовс≥м. « ¤кого пер≥оду не реал≥зуЇтьс¤ продукц≥¤ ≥ ¤к≥ перспективи њњ реал≥зац≥њ, використовуючи дан≥ в≥дд≥лу збуту та ≥н.;
Ц заборгован≥сть щодо в≥двантаженоњ продукц≥њ, виконаних роб≥т (послуг) на експорт (в ¤к≥й валют≥), з ¤кого пер≥оду значитьс¤, та перспективи њњ погашенн¤;
Ц частку продукц≥њ, що проходить через комерц≥йн≥ структури, в загальному обс¤з≥ реал≥зац≥њ, ¤ка за ними заборгован≥сть, за ¤кий пер≥од, з прикладами. „и продовжуЇтьс¤ њм в≥двантаженн¤ продукц≥њ за на¤вност≥ заборгованост≥; при анал≥з≥ обс¤г≥в реал≥зац≥њ у сп≥вв≥дносних ц≥нах враховувати коеф≥ц≥Їнти ≥нфл¤ц≥њ;
Ц особливу увагу звернути на правильне включенн¤ податку на додану варт≥сть до ц≥ни готовоњ продукц≥њ;
Ц випуск, реал≥зац≥¤ та об≥г ц≥нних папер≥в (ф. є 2-Ѕ квартальна, р≥чна, затверджена наказом ћ≥нстату ”крањни в≥д 30 червн¤ 1994 року є 154); ефективн≥сть даного питанн¤.
ѕри проведенн≥ анал≥зу обл≥ку основних засоб≥в на п≥дприЇмств≥ звернути увагу на:
Ц на¤вн≥сть власних та орендованих основних засоб≥в, достов≥рн≥сть њх оц≥нки;
Ц в≥дпов≥дн≥сть анал≥тичного та синтетичного обл≥ку основних засоб≥в д≥ючому законодавству;
Ц правильн≥сть в≥дображенн¤ в обл≥ку та зв≥тност≥ результат≥в в≥д:
а) ≥ндексац≥њ основних фонд≥в;
б) придбанн¤, виготовленн¤ та буд≥вництва;
в) реал≥зац≥њ;
г) л≥кв≥дац≥њ та ≥ншого вибутт¤;
д) ремонту основних засоб≥в;
е) ≥нвентаризац≥њ;
Ц методи визначенн¤ зносу (амортизац≥њ) основних засоб≥в, забезпеченн¤ незм≥нност≥ зазначених метод≥в прот¤гом зв≥тного пер≥оду. ¬≥дпов≥дн≥сть обл≥ку зносу та амортизац≥њ д≥ючому законодавству;
Ц законн≥сть застосуванн¤ норм прискореноњ амортизац≥њ, нарахуванн¤ амортизац≥њ (зносу).
ѕотр≥бно памТ¤тати, що оподаткуванн¤ безоплатно одержаних основних засоб≥в ≥ ви¤влених ¤к надлишок п≥д час ≥нвентаризац≥њ маЇ своњ особливост≥.
«ниженн¤ валових витрат найб≥льше залежить в≥д використанн¤ основних засоб≥в.
јнал≥з необх≥дно починати з розгл¤ду складу, руху та стану основних засоб≥в. ѕрикладом цього таблиц¤ 6:

“аблиц¤ 6
Ќа¤вн≥сть та рух основних засоб≥в

ѕрипустимо, що на п≥дприЇмство над≥йшло промислово-виробничих основних засоб≥в на суму (с1) грн., а вибуло на (с2) грн. ѓх прир≥ст за р≥к складаЇ (а5) грн., чи (а51) % (розраховуЇтьс¤ ¤к: (а5 100:а1). ѕричому, наприклад, ц≥ зм≥ни в≥дбулис¤ повн≥стю у склад≥ активноњ частини основних засоб≥в. ¬арт≥сть машин та обладнанн¤ зросла на (+в5) грн., ¤к ≥ њх в≥дсоткова частка.
—туп≥нь в≥дновленн¤ основних засоб≥в вищий за ступ≥нь њх вибутт¤.
 оеф≥ц≥Їнт оновленн¤ склав: 
за вс≥ма основними засобами:
 ќ1=с1 100: (а1+а5);
за машинами та обладнанн¤м:
 ќ2=с1 100: (в1+в5).
 оеф≥ц≥Їнт вибутт¤ дор≥внюЇ: 
за ус≥ма основними засобами: 
 ¬1=с2 100: а1;
за машинами та обладнанн¤м: 
 ¬2=с2 100: в1.
якщо оновленн¤ основних засоб≥в зд≥йснюЇтьс¤ на п≥дприЇмств≥ за рахунок њх активноњ частини, то це позитивно впливаЇ на зм≥ну показник≥в фондов≥ддач≥ та амортизац≥њ.
“обто коли використанн¤ основних засоб≥в п≥дприЇмства Ї низьким, це може вказувати на зниженн¤ обс¤гу виробництва та штучне зб≥льшенн¤ виробничих витрат.
ѕри анал≥з≥ амортизац≥йних в≥драхувань необх≥дно керуватис¤ статтею 8 «акону ”крањни Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ в≥д 22 травн¤ 1997 р. ѕерев≥рц≥ п≥дл¤гають:
Ц суми амортизац≥йних в≥драхувань зв≥тного пер≥оду, розрахован≥ шл¤хом застосуванн¤ норм амортизац≥њ, визначених пунктом 8.6 вищезазначеноњ статт≥ до балансовоњ вартост≥ груп основних засоб≥в на початок зв≥тного пер≥оду;
Ц балансова варт≥сть груп основних засоб≥в на початок зв≥тного пер≥оду;
Ц балансова варт≥сть груп основних засоб≥в, ¤ка визначена застосуванн¤м коеф≥ц≥Їнта ≥ндексац≥њ ≥ суми кап≥тального доходу, що дор≥внюЇ р≥зниц≥ м≥ж балансовою варт≥стю в≥дпов≥дноњ групи основних засоб≥в, розрахованоњ на початок зв≥тного року ≥з застосуванн¤м коеф≥ц≥Їнта њх ≥ндексац≥њ, балансовою варт≥стю такоњ групи основних засоб≥в до такоњ ≥ндексац≥њ;
Ц застосуванн¤ прискореного методу амортизац≥њ;
Ц особливост≥ обл≥ку балансовоњ вартост≥ основних фонд≥в, ¤к≥ п≥дл¤гають п≥д визначенн¤ груп 2 ≥ 3.
ѕри перев≥рц≥ нематер≥альних актив≥в необх≥дно звернути увагу на правильн≥сть:
Ц в≥днесенн¤ придбаних прав до нематер≥альних актив≥в;
Ц оц≥нки нематер≥альних актив≥в (особливо внеск≥в ≥ноземних ≥нвестор≥в до статутного кап≥талу);
Ц визначенн¤ терм≥н≥в використанн¤ ≥ нарахуванн¤ нематер≥альних актив≥в;
Ц складу нематер≥альних актив≥в, достов≥рн≥сть та повноту њх оц≥нки;
Ц правильн≥сть в≥дображенн¤ в обл≥ку надходжень, зносу (амортизац≥њ) нематер≥альних актив≥в, реал≥зац≥њ та ≥ншого вибутт¤;
Ц правильн≥сть в≥дображенн¤ сум податку на додану варт≥сть, сплачених за придбан≥ та введенн≥ до експлуатац≥њ основн≥ засоби та нематер≥альн≥ активи.
« метою визначенн¤ доц≥льност≥ придбанн¤ та використанн¤ на¤вних нематер≥альних актив≥в вони розгл¤даютьс¤ пообТЇктно. ¬казуЇтьс¤, чи дотримуЇтьс¤ пер≥одичн≥сть проведенн¤ ≥нвентаризац≥њ.
ѕ≥д час рев≥з≥њ амортизац≥йних в≥драхувань сл≥д ретельно перев≥р¤ти застосуванн¤ л≥н≥йного методу дл¤ амортизац≥њ нематер≥альних актив≥в, за ¤кими кожний окремий вид нематер≥ального активу амортизуЇтьс¤ р≥вними частинами, виход¤чи з його перв≥сноњ вартост≥ з урахуванн¤м ≥ндексац≥њ зг≥дно з п≥дпунктом 8.3.3 статт≥ 8 «акону Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ, прот¤гом терм≥ну, ¤кий визначаЇтьс¤ платником податку самост≥йно, виход¤чи ≥з терм≥ну корисного використанн¤ таких нематер≥альних актив≥в або терм≥ну д≥¤льност≥ платника податку, але не б≥льше 10 рок≥в безперервноњ експлуатац≥њ.
ѕерев≥р¤ючи товарно-матер≥альн≥ ц≥нност≥, звертаЇтьс¤ увага на правильн≥сть:
Ц застосуванн¤ метод≥в обл≥ку (к≥льк≥сно-сумового, сальдового тощо) та забезпеченн¤ незм≥нност≥ визначених метод≥в прот¤гом зв≥тного пер≥оду;
Ц в≥дображенн¤ в обл≥ку операц≥й з надходженн¤, перем≥щенн¤ ≥ вибутт¤ матер≥альних ц≥нностей;
Ц в≥дпов≥дн≥сть обл≥ку товарно-матер≥альних ц≥нностей ≥снуючому законодавству за видами (товари, матер≥али, паливо, запасн≥ частини тощо); правильн≥сть в≥дображенн¤ сум податку на додану варт≥сть, сплачених постачальникам;
Ц визначенн¤ сум матер≥альних збитк≥в в≥д нестач ≥ крад≥жок ц≥нностей, ¤к≥ регламентуютьс¤ ѕор¤дком визначенн¤ розм≥ру збитк≥в в≥д розкраданн¤, нестач≥, знищенн¤ (псуванн¤) матер≥альних ц≥нностей, затвердженим ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 22 с≥чн¤ 1996 року з доповненн¤ми, внесеними ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стру ”крањни в≥д 20 с≥чн¤ 1997 року є 34.
ƒооц≥нка матер≥альних запас≥в до 1 липн¤ 1997 року регламентуЇтьс¤ ѕостановою  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 19 кв≥тн¤ 1993 року є 279 Уѕро нормативи запас≥в товарно-матер≥альних ц≥нностей державних п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й та джерела њх покритт¤Ф та ѕор¤дком проведенн¤ дооц≥нки залишк≥в товарно-матер≥альних ц≥нностей, затвердженого наказом ћ≥н≥стерства економ≥ки ”крањни в≥д 31 травн¤ 1993 року є 37-20/248 ≥ ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 31 травн¤ 1993 року є 07-104 (з подальшими зм≥нами ≥ доповненн¤ми).
”ц≥нка матер≥альних запас≥в регламентуЇтьс¤ ѕоложенн¤м про пор¤док уц≥нки ≥ реал≥зац≥њ залежалоњ продукц≥њ з групи товар≥в широкого вжитку ≥ продукц≥њ виробничо-техн≥чного призначенн¤, затвердженим наказом ћ≥н≥стерства економ≥ки ”крањни ≥ ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 10 вересн¤ 1996 року є 120/190.
ѕерев≥р¤ють також дотриманн¤ вимог ≤нструкц≥њ про пор¤док реЇстрац≥њ виданих, повернутих ≥ використаних доручень на одержанн¤ ц≥нностей, затвердженоњ наказом ћ≥н≥стерства ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 16 травн¤ 1996 року є 99.
ќсобливу увагу прид≥л¤ють правильност≥ в≥дображенн¤ в обл≥ку та зв≥тност≥ дооц≥нки та уц≥нки залишк≥в товарно-матер≥альних ц≥нностей.
ѕри перев≥рц≥ ф≥нансових ≥нвестиц≥й необх≥дно зТ¤сувати:
Ц склад та структуру ф≥нансових ≥нвестиц≥й;
Ц формуванн¤ балансовоњ вартост≥ придбаних ц≥нних папер≥в, визначених затрат на њх придбанн¤;
Ц джерела придбанн¤ ц≥нних папер≥в та в≥дображенн¤ в обл≥ку кошт≥в, використаних на ф≥нансов≥ вкладенн¤;
Ц правильн≥сть збер≥ганн¤ ц≥нних папер≥в, оплату послуг депозитар≥ю, на¤вн≥сть депозитарного договору;
Ц правильн≥сть документального оформленн¤ та в≥дображенн¤ операц≥й з ц≥нними паперами;
Ц достов≥рн≥сть визначенн¤ та в≥дображенн¤ в обл≥ку ф≥нансових результат≥в в≥д реал≥зац≥њ ц≥нних папер≥в;
Ц повноту сплати державного мита за операц≥њ з ц≥нними паперами.
ѕри анал≥з≥ витрат виробництва необх≥дно перев≥рити:
Ц в≥дпов≥дн≥сть веденн¤ обл≥ку витрат на виробництво вимогам д≥ючого законодавства;
Ц правильн≥сть оформленн¤ складу витрат на виробництво зг≥дно з «аконом ”крањни Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ в≥д 22 травн¤ 1997 р.;
Ц достов≥рн≥сть даних про валов≥ витрати виробництва та оц≥нку залишк≥в незавершеного буд≥вництва;
Ц склад витрат майбутн≥х пер≥од≥в та правом≥рн≥сть њх в≥днесенн¤ до витрат.
ѕри анал≥з≥ обл≥ку грошових кошт≥в та розрахунк≥в необх≥дно звернути увагу на:
Ц в≥дпов≥дн≥сть до д≥ючого законодавства обл≥ку касових операц≥й, залишк≥в у кас≥ та норматив≥в витрат на поточн≥ потреби;
Ц на¤вн≥сть та правильн≥сть веденн¤ операц≥й на розрахунках у банках;
Ц стан та склад деб≥торськоњ та кредиторськоњ заборгованост≥;
Ц в≥дпов≥дн≥сть д≥ючому законодавству розрахунк≥в по зароб≥тн≥й плат≥;
Ц в≥дпов≥дн≥сть до д≥ючого законодавства розрахунк≥в за податками ≥ платежами та позабюджетними фондами;
Ц правильн≥сть розрахунк≥в ≥з засновниками та учасниками;
Ц правильн≥сть розрахунк≥в щодо зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ та њх стан тощо;
Ц на¤вн≥сть заборгованост≥, за ¤кою минув терм≥н позовноњ давност≥. ƒл¤ вир≥шенн¤ питанн¤ про строк позовноњ давност≥ необх≥дно керуватис¤ вимогами ст. 15 «акону ”крањни Уѕро банкрутствоФ, ¤кою встановлено, що з моменту визнанн¤ боржника банкрутом вважають таким, що минули, строки ус≥х боргових зобовТ¤зань банкрутства. ¬≥дпов≥дно вважають таким, що минув, строк позовноњ давност≥ деб≥торськоњ заборгованост≥. ѕроте така заборгован≥сть списуЇтьс¤ на збитки не за р≥шенн¤м кер≥вника п≥дприЇмства, а на п≥дстав≥ постанови арб≥тражного суду.
ѕри перев≥рц≥ структури позикових кошт≥в анал≥зу п≥дл¤гають дан≥ ≤≤≤ розд≥лу пасиву балансу, при цьому визначаЇтьс¤ частка окремих статей розд≥лу в загальн≥й сум≥ кредиторськоњ заборгованост≥, а також в≥дхиленн¤ значень цих статей на к≥нець зв≥тного пер≥оду в≥дносно початку року. ѕри цьому звертають увагу на:
Ц склад структури позикових зобовТ¤зань;
Ц на¤вн≥сть непогашеноњ заборгованост≥ за кредитами банк≥в: в≥дсотки, що п≥дл¤гають сплат≥, у тому числ≥ терм≥н сплати ¤ких настав;
Ц в≥дпов≥дн≥сть обл≥ку довгострокових, поточних кредит≥в та ≥нших зобовТ¤зань д≥ючому законодавству;
Ц види ц≥нних папер≥в, мету випуску, терм≥н погашенн¤ та њх виконанн¤;
Ц напр¤ми використанн¤ грошових кошт≥в, що були одержаних в≥д ем≥с≥њ ц≥нних папер≥в в≥дпов≥дно до зареЇстрованоњ ≥нформац≥њ;
Ц стан обл≥ку ≥менних ц≥нних папер≥в, своЇчасн≥сть реЇстрац≥њ зм≥ни њх утримувач≥в;
Ц формуванн¤ та джерела виплати в≥дсотк≥в за ц≥нними паперами, джерела погашенн¤ (викупу) обл≥гац≥й.
ѕри розгл¤д≥ обл≥ку реал≥зац≥њ товар≥в та готовоњ продукц≥њ, ф≥нансових результат≥в та використанн¤ прибутку анал≥зуЇтьс¤:
Ц оц≥нка готовоњ продукц≥њ ≥ товар≥в, њх обл≥к;
Ц методи обл≥ку реал≥зац≥њ готовоњ продукц≥њ ≥ товар≥в, забезпеченн¤ незам≥нност≥ методу прот¤гом зв≥тного пер≥оду;
Ц достов≥рн≥сть даних про валовий дох≥д в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (роб≥т, послуг);
Ц правильн≥сть визначенн¤ сум податку на додану варт≥сть та акцизного збору, що п≥дл¤гають сплат≥ у бюджет;
Ц правильн≥сть обл≥ку зовн≥шньоеконом≥чних операц≥й (куп≥вл≥-продажу, бартерних, з виданою сировиною та ≥нших), сплати митних збор≥в та мита, податку на додану варт≥сть, акцизного збору та ≥нших платеж≥в, що повТ¤зан≥ з веденн¤м зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥;
Ц на¤вн≥сть сп≥льноњ господарськоњ д≥¤льност≥, правильн≥сть розпод≥лу та в≥дображенн¤ у зв≥тност≥ доход≥в в≥д ц≥Їњ д≥¤льност≥;
Ц веденн¤ консол≥дованого балансу;
Ц правильн≥сть визначенн¤ прибутку, що п≥дл¤гаЇ оподаткуванню в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ в≥д 22 травн¤ 1997 року;
Ц правильн≥сть розпод≥лу прибутку п≥дприЇмства в≥дпов≥дно до —татуту п≥дприЇмства та р≥шень збор≥в акц≥онер≥в; показники прибутковост≥:
а) прибуток на акц≥ю;
б) див≥денди на одну акц≥ю;
Ц правильн≥сть обл≥ку та покритт¤ збитк≥в минулого року, на¤вн≥сть та використанн¤ прибутку минулого року.
ѕ≥д час анал≥зу в≥драхувань до кап≥талу та напр¤м≥в њх використанн¤ перев≥р¤ють:
Ц на¤вн≥сть додаткового та ≥ншого вкладенн¤ кап≥талу, джерел њх формуванн¤ та використанн¤ зг≥дно з д≥ючим законодавством;
Ц склад та правильн≥сть створенн¤ кап≥талу за рахунок соб≥вартост≥ в≥дпов≥дно до закодавства ”крањни, правом≥рн≥сть його використанн¤;
Ц обл≥к та використанн¤ кошт≥в ц≥льового ф≥нансуванн¤.
ѕри перев≥рц≥ правильност≥ визначенн¤ ц≥н сл≥д виходити з того, що нестач≥, ¤к≥ виникли з вини роб≥тник≥в п≥дприЇмства, ст¤гуютьс¤ з винуватц≥в за продажними ц≥нами.
ќсновою дл¤ застосуванн¤ економ≥чних санкц≥й Ї отриманн¤ субТЇктами п≥дприЇмництва необірунтованоњ суми внасл≥док порушенн¤ пор¤дку встановленн¤ та застосуванн¤ ц≥н ≥ тариф≥в, доплат, надбавок, скидок (надбавок), нац≥нок до них, а також порушенн¤ пор¤дку розрахунк≥в при випуску (прийманн≥) продукц≥њ, виконанн≥ роб≥т та наданн≥ послуг. як порушенн¤ пор¤дку встановленн¤ та застосуванн¤ ц≥н, за ¤к≥ накладаютьс¤ та застосовуютьс¤ економ≥чн≥ санкц≥њ, розгл¤даютьс¤, зокрема:
Ц ненаданн¤ чи наданн¤ у зменшеному розм≥р≥ скидок, нарахуванн¤ непередбачених нац≥нок (надбавок) до ц≥н ≥ тариф≥в;
Ц застосуванн¤ в≥льних (догов≥рних) ц≥н та тариф≥в на продукц≥ю (роботи, послуги) за на¤вност≥ ц≥н, що ф≥ксуютьс¤ чи не регулюютьс¤, ¤к≥ економ≥чно не обірунтован≥ матер≥альними, трудовими чи ≥ншими витратами або сформован≥ з урахуванн¤м рентабельност≥, р≥вень ¤коњ перевищуЇ граничний;
Ц зб≥льшенн¤ чи зменшенн¤ податку на додану варт≥сть, акцизного збору чи њх невключенн¤ до структури ц≥ни, ¤кщо вони передбачен≥ ≥снуючим законодавством;
Ц застосуванн¤ ц≥н, нац≥нок, тариф≥в п≥дприЇмством громадського харчуванн¤, комунальними господарствами, побутового обслуговуванн¤ населенн¤ та установами культури, р≥вень ¤ких не в≥дпов≥даЇ характеристикам, ¤к≥ передбачен≥ при встановленн≥ ц≥н та тариф≥в, що регулюютьс¤;
Ц ст¤гненн¤ субТЇктами п≥дприЇмництва, що займаютьс¤ ком≥с≥йною торг≥влею непродовольчими товарами, на свою користь ком≥тенту зб≥льшеного розм≥ру ком≥с≥йноњ винагороди (збору) в≥д ц≥ни реал≥зац≥њ товару;
Ц включенн¤ до вартост≥ послуг фактично виконаних чи виконаних не в повному обс¤з≥ роб≥т;
Ц застосуванн¤ р≥вн¤, що перевищуЇ граничний, оптово-збутових чи торговельних надбавок до в≥льних в≥дпускних ц≥н виробника, а також встановленн¤ окремими нормативними актами њх конкретного розм≥ру ¤к за видами продукц≥њ виробничо-техн≥чного призначенн¤ та товар≥в народного споживанн¤, так ≥ дл¤ окремих виробник≥в;
Ц зб≥льшенн¤ встановлених розм≥р≥в ком≥с≥йних винагород за посередницьку д≥¤льн≥сть.
Ќеобх≥дно враховувати, що ст¤гненню до бюджету п≥дл¤гають визначен≥ на п≥дстав≥ матер≥ал≥в перев≥рок суми, отриман≥ внасл≥док порушень дисципл≥ни ц≥н, незалежно в≥д ф≥нансового стану порушника та його взаЇмов≥дносин з бюджетом.
ѕотр≥бно памТ¤тати, що сума, ¤ка отримана субТЇктом п≥дприЇмництва необірунтовано та, п≥дл¤гаЇ ст¤гненню до бюджету, вираховуЇтьс¤ у випадках:
Ц порушенн¤ пор¤дку застосуванн¤ ц≥н, що затверджен≥ централ≥зовано, а також догов≥рних чи самост≥йно встановлених ц≥н, тариф≥в, доплат до них (вираховуЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж фактичною виручкою в≥д реал≥зац≥њ (роб≥т, послуг) та њњ варт≥стю за затвердженими чи узгодженими з замовником (споживачем) догов≥рними ц≥нами, тарифами та доплатами до них в≥дпов≥дно до нормативних акт≥в);
Ц неправом≥рного застосуванн¤ догов≥рних та в≥льних ц≥н зам≥сть ф≥ксованих або в≥льних ц≥н зам≥сть тих, що регулюютьс¤ (вираховуЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж фактичною виручкою в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (роб≥т, послуг) та варт≥стю реал≥зованоњ продукц≥њ (роб≥т, послуг) за ц≥нами, ¤к≥ повинн≥ застосовуватись зг≥дно з д≥ючим законодавством);
Ц застосуванн¤ економ≥чно обірунтованих, але не узгоджених ≥з споживачами ц≥н (вираховуЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж фактичною виручкою в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (роб≥т, послуг) за цими ц≥нами та варт≥стю реал≥зованоњ продукц≥њ (роб≥т, послуг) за економ≥чно обірунтованими ц≥нами, встановленими в≥дпов≥дно до д≥ючого пор¤дку њх встановленн¤ та застосуванн¤).
ѕри встановленн≥ факт≥в застосуванн¤ торговельними орган≥зац≥¤ми при формуванн≥ в≥льних роздр≥бних ц≥н на товари народного споживанн¤ торговельноњ надбавки, р≥вень ¤коњ перевищуЇ граничний, незаконно отримана сума вираховуЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж фактично отриманою сумою торговельноњ надбавки в≥д товарообороту у в≥льних в≥дпускних ц≥нах та сумою торговельноњ надбавки, р≥вень ¤коњ визначений в≥дпов≥дно до д≥ючого пор¤дку формуванн¤ в≥льних роздр≥бних ц≥н.
«а фактами порушенн¤ розм≥ру ком≥с≥йного збору сума до ст¤гненн¤ вираховуЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж фактично отриманою сумою збору, нарахованою в≥д товарооб≥гу, у ц≥нах реал≥зац≥њ за розм≥ром, встановленим нормативними актами.
¬ажливим завданн¤м, що стоњть перед контролюючим органом, Ї необх≥дн≥сть ретельного анал≥зу ф≥нансового стану п≥дприЇмств, ¤к≥ не забезпечують повноту та своЇчасн≥сть надходженн¤ податк≥в та платеж≥в до бюджету, тобто њх здатн≥сть цих п≥дприЇмств виконувати своњ зобовТ¤занн¤ перед бюджетом, кредиторами та ≥ншими органами.
ѕри розгл¤д≥ питанн¤ рекомендуЇтьс¤ визначить:
Ц на¤вн≥сть недоњмки за вс≥ма видами платеж≥в, питому вагу несвоЇчасно внесених платеж≥в щодо нарахованих зв≥тний пер≥од за особовим рахунком, в≥дкритим у державних податкових адм≥н≥страц≥¤х у м≥стах ≥ районах;
Ц заходи, що вживаютьс¤ кер≥вництвом п≥дприЇмства щодо погашенн¤ недоњмки (участ≥) у вексельних зал≥ках, взаЇмозал≥ках; скороченн¤ обс¤г≥в бартерних операц≥й;
Ц п≥дготовити матер≥али дл¤ порушенн¤ арб≥тражним судом справи про визнанн¤ п≥дприЇмства банкрутом, за умови прийн¤тт¤ кер≥вництвом п≥дприЇмства вичерпних заход≥в щодо своЇчасност≥ розрахунк≥в з бюджетом;
Ц наданн¤ допомоги п≥дприЇмству, що анал≥зуЇтьс¤, в частин≥ ст¤гненн¤ деб≥торськоњ заборгованост≥ ≥ спр¤муванн¤ њњ на погашенн¤ простроченоњ заборгованост≥ до бюджету;
Ц вивченн¤ стану деб≥торськоњ та кредиторськоњ заборгованост≥, руху њњ в сп≥вв≥дношенн≥ з даними на початок року, попередн≥м зв≥тним пер≥одом, тобто скласти динам≥ку ≥ розкрити причин њњ на¤вност≥, а при зб≥льшенн≥ Ц причини њњ зростанн¤;
Ц розшифруванн¤ складу деб≥торськоњ заборгованост≥, вид≥ленн¤ з нењ основних неплатник≥в за в≥двантажену њм продукц≥ю чи надан≥ послуги, визначенн¤ пер≥оду виникненн¤ борг≥в ≥ њх суму, реальност≥ њњ ст¤гненн¤;
Ц розшифруванн¤ складу кредиторськоњ заборгованост≥, при цьому особлива увага звертаЇтьс¤ на значенн¤ та пер≥од виникненн¤ заборгованост≥:
а) до бюджету, у т. ч. м≥сцевому;
б) за зароб≥тною платою;
в) за в≥драхуванн¤ми до позабюджетних фонд≥в тощо.
¬ажливим показником, що визначаЇ ф≥нансовий стан п≥дприЇмства, Ї його платоспроможн≥сть (л≥кв≥дн≥сть), п≥д ¤кою розум≥Їтьс¤ на уваз≥ можлив≥сть п≥дприЇмства зд≥йснювати платеж≥ до бюджету, чергов≥ платеж≥, виконувати грошов≥ зобовТ¤занн¤, своЇчасно задовольн¤ти плат≥жн≥ вимоги постачальник≥в в≥дпов≥дно до господарчих угод, проводити оплату прац≥ прац≥вникам за рахунок гот≥вки, грошових кошт≥в та актив≥в, що легко реал≥зуютьс¤. ƒо плат≥жних кошт≥в в≥днос¤тьс¤ суми, в≥дображен≥ за такими статт¤ми балансу: грошов≥ кошти, в≥двантажен≥ товари, готова продукц≥¤, розрахунки з покупц¤ми та ≥нш≥ активи, що легко реал≥зуютьс¤. ƒо складу платеж≥в та зобовТ¤зань вход¤ть: заборгован≥сть щодо оплати прац≥, короткостроков≥ та прострочен≥ кредити банку, зобовТ¤занн¤ перед постачальниками та ≥ншими кредиторами ≥ першочергов≥ платеж≥.
¬≥дпов≥дно до перел≥чених питань економ≥чноњ оц≥нки платоспроможност≥ ≥ ф≥нансовоњ стаб≥льност≥ юридичноњ особи-п≥дприЇмства, що п≥дл¤гаЇ перев≥рц≥, пропонуютьс¤ наступн≥ показники анал≥зу ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.
ќц≥нка р≥вн¤ платоспроможност≥ зд≥йснюЇтьс¤ за даними балансу на п≥дстав≥ характеристики л≥кв≥дност≥ об≥гових кошт≥в, тобто з урахуванн¤м часу, необх≥дного дл¤ перетворенн¤ њх у гот≥вку. Ќайб≥льш моб≥льною частиною об≥гових кошт≥в Ї кошти та ц≥нн≥ папери. ћенш моб≥льн≥ кошти Ц в розрахунках, готов≥й продукц≥њ, в≥двантажених товарах та ≥н. (табл. 7).
ѕри визначенн≥ платоспроможност≥ та л≥кв≥дност≥ рев≥зор застосовуЇ розрахунково-анал≥тичн≥ прийоми контролю, що даЇ можлив≥сть в≥дпов≥дн≥ коеф≥ц≥Їнти, ¤к≥ дають можлив≥сть зд≥йснити оц≥нку ф≥нансового стану п≥дприЇмства. 
ѕри проведенн≥ анал≥зу ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства та в≥дображенн≥ його в акт≥ рев≥з≥њ перев≥р¤ючий може використовувати ¤к в≥докремлен≥, так ≥ окрем≥ пункти та показники цих рекомендац≥й.

“аблиц¤ 7
¬изначенн¤ платоспроможност≥ та ф≥нансовоњ стаб≥льност≥

ѕозначенн¤:
Ц сума р¤дк≥в з 230 до 240 активу балансу;
Ц сума р¤дк≥в з 170 до 210 активу балансу;
р. 220 Ц р¤док 220 активу балансу;
р. 160 Ц р¤док 160 активу балансу;
(р. 220, форма є 2) Ц р¤док 220 форми є 2 У«в≥т про ф≥нансов≥ результатиФ. 
” п≥дрозд≥лах державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби збер≥гаютьс¤ ксерокоп≥њ вс≥х документ≥в, направлених територ≥альним органам внутр≥шн≥х справ та в≥дпов≥д≥ про прийн¤т≥ за ними р≥шенн¤.

<< попередн¤     зм≥ст     наступна >>