–ќ«ƒ≤Ћ 1 ‘≤ЌјЌ—ќ¬ќ-√ќ—ѕќƒј–—№ »…  ќЌ“–ќЋ№ ≤ …ќ√ќ –ќЋ№ ” —»—“≈ћ≤ ”ѕ–ј¬Ћ≤ЌЌя

1.1. —утн≥сть ф≥нансово-господарського контролю
ƒ≥юча у республ≥ках колишнього –ад¤нського —оюзу (у тому числ≥ ≥ в ”крањн≥) система ф≥нансово-господарського контролю ірунтувалась на командно-адм≥н≥стративн≥й систем≥ управл≥нн¤ ≥ в основному ор≥Їнтувалась на державну форму власност≥. ” тих умовах ≥гнорувалась система внутр≥шнього контролю ¤к важлива функц≥¤ управл≥нн¤ на п≥дприЇмствах.
–еформуванн¤ форм власност≥ в ”крањн≥ та створенн¤ нового механ≥зму господарюванн¤ викликали суттЇв≥ зм≥ни у зм≥ст≥, орган≥зац≥њ та методах зд≥йсненн¤ ф≥нансово-господарського контролю.
” п≥дходах до визначенн¤ пон¤тт¤ УконтрольФ н≥коли не ≥снувало Їдиних погл¤д≥в. ” л≥тературних джерелах його розгл¤дали або ¤к принципи, або ¤к метод ≥ форму, або ¤к вид д≥¤льност≥. Ќе було Їдиних погл¤д≥в ≥ щодо системи ф≥нансово-господарського контролю. ¬ основному господарський контроль висв≥тлювавс¤ в≥докремлено в≥д ф≥нансового. ÷е необірунтовано порушувало Їдн≥сть системи.
‘≥нансово-господарський контроль ¤к Їдине ц≥ле охоплюЇ не т≥льки матер≥альне виробництво, але й невиробничу сферу. ќтже, ф≥нансово-господарський контроль Ц це творчий процес досл≥дженн¤, спостереженн¤, перев≥рки виробничоњ ≥ невиробничоњ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ в≥дпов≥дними субТЇктами управл≥нн¤, над≥леними певними функц≥¤ми контролю, з метою ви¤вленн¤ в≥дхилень в≥д установлених параметр≥в ц≥Їњ д≥¤льност≥, усуненн¤ та попередженн¤ негативних ¤вищ ≥ тенденц≥й.
‘≥нансово-господарський контроль, з одного боку, зосереджуЇ увагу на питанн¤х економ≥чноњ ефективност≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, а з ≥ншого Ц забезпечуЇ перев≥рку дотриманн¤ законност≥ використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в ≥ забезпеченн¤ збереженн¤ кошт≥в п≥дприЇмства.
—утн≥сть ф≥нансово-господарського контролю ¤к одн≥Їњ з функц≥й управл≥нн¤ визначаЇтьс¤ системою спостереженн¤ ≥ перев≥рки процесу функц≥онуванн¤ та фактичного стану п≥дприЇмства ¤к обТЇкта контролю з метою визначенн¤ обірунтованост≥ ≥ ефективност≥ управл≥нських р≥шень та результат≥в њх насл≥дк≥в, ви¤вленн¤ в≥дхилень в≥д установлених критер≥њв, усуненн¤ негативних ситуац≥й ≥ попередженн¤ недол≥к≥в у ф≥нансово-господарськ≥й д≥¤льност≥. ” сучасних умовах ф≥нансово-господарський контроль зосереджуЇ увагу на процесах, що повТ¤зан≥ з≥ становленн¤м ≥ розвитком ринковоњ економ≥ки.
ѕодоланн¤ сусп≥льно-економ≥чноњ кризи, необх≥дн≥сть стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки потребують суттЇвого п≥двищенн¤ рол≥ ≥нформац≥йного, технолог≥чного, методичного, орган≥зац≥йного та ≥ншого забезпеченн¤ управл≥нн¤ галуз¤ми нац≥онального господарства ”крањни. ” звТ¤зку з цим зростають потреби удосконаленн¤ контрольних функц≥й на вс≥х р≥вн¤х управл≥нн¤, що в≥д≥граЇ важливу роль в управл≥нн≥ економ≥кою, особливо в умовах њњ сучасного трансформуванн¤, забезпечуючи господарськ≥ субТЇкти та державн≥ органи необх≥дною ≥нформац≥Їю дл¤ прийн¤тт¤ оптимальних р≥шень та дос¤гненн¤ поставлених завдань розвитку економ≥ки крањни.
ƒокор≥нна зм≥на форми ≥ зм≥сту менеджменту п≥дприЇмств при формуванн≥ ринкового середовища також внос¤ть корективи до п≥дсистем управл≥нн¤, ¤к≥ його функц≥онально забезпечують. ÷е, насамперед, стосуЇтьс¤ ф≥нансово-господарського контролю й аудиту, ¤к≥ обірунтовують достов≥рн≥сть прийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень. ¬ умовах ринкового середовища зростаЇ ризик прийн¤тт¤ неефективних р≥шень, що також обумовлюЇ необх≥дн≥сть удосконаленн¤ його форм ≥ метод≥в.
” систем≥ управл≥нн¤ ф≥нансово-господарський контроль Ї не надзвичайним заходом, а нев≥дТЇмною частиною управл≥нн¤, тому що не можна зд≥йснювати управл≥нн¤ без систематичного контролю за матер≥альними ц≥нност¤ми ≥ грошовими коштами, њх рац≥ональним використанн¤м, операц≥¤ми ≥ процесами, ¤к≥ повТ¤зан≥ з виробництвом ≥ реал≥зац≥Їю продукц≥њ та сировини. ¬ умовах ринковоњ економ≥ки велике значенн¤ маЇ своЇчасн≥сть та результативн≥сть контролю. ¬≥д цих фактор≥в багато в чому залежить ефективн≥сть виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ. ѕор¤д з цим контроль необх≥дно зд≥йснювати за допомогою р≥зних орган≥в ≥ служб не ≥зольовано, а системно ≥ комплексно.
« метою вдосконаленн¤ контролю на п≥дприЇмствах ≥ обТЇднанн¤х промисловост≥ важливо ч≥тк≥ше визначити функц≥њ р≥зних контрольних орган≥в, координувати њх д≥¤льн≥сть. ÷е дозвол¤Ї усунути формал≥зм та дублюванн¤ у контрольно-рев≥з≥йн≥й робот≥, п≥двищити њњ д≥Їв≥сть та результативн≥сть.
1.2. ќрган≥зац≥йн≥ форми ≥ види ф≥нансово-господарського контролю
ѕерех≥д економ≥ки до ринкових в≥дносин, створенн¤ нових субТЇкт≥в з р≥зними формами власност≥ ≥ р≥зних форм господарюванн¤ обумовили необх≥дн≥сть внесенн¤ кардинальних зм≥н до ран≥ше д≥ючоњ системи ф≥нансово-господарського контролю, ¤ка ірунтувалась на командно-адм≥н≥стративн≥й систем≥ управл≥нн¤. ” звТ¤зку з цим пор¤д з державною контрольно-рев≥з≥йною службою виникли нов≥ галуз≥ контролю, а саме: аудит, державна податкова служба, ƒержавне казначейство, управл≥нн¤ ѕенс≥йного фонду, јнтимонопольний ком≥тет та ≥нш≥. ќрган≥зац≥йн≥ форми ф≥нансово-господарського контролю наведен≥ на рисунку 1.
‘ункц≥њ ф≥нансово-господарського контролю в наш≥й держав≥ зд≥йснюють в≥дпов≥дн≥ органи влади: м≥н≥стерства, Ќац≥ональний банк ”крањни, певн≥ ≥нспекц≥њ, ради народних депутат≥в, органи м≥сцевого та рег≥онального самовр¤дуванн¤, органи внутр≥шньосистемного та внутр≥шнього контролю. ¬ажлив≥ контрольн≥ функц≥њ щодо зд≥йсненн¤ державного контролю виконуЇ √оловне контрольно-рев≥з≥йне управл≥нн¤ ”крањни ≥ його п≥дв≥домч≥ структури в јвтономн≥й –еспубл≥ц≥  рим, област¤х, м≥стах, районах ≥ т. д. √оловне контрольно-рев≥з≥йне управл≥нн¤ ”крањни Ї центральним органом виконавчоњ влади, ¤кий зд≥йснюЇ координац≥ю роботи з  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в через м≥н≥стра ф≥нанс≥в ”крањни. 
¬ умовах ринковоњ економ≥ки функц≥њ управл≥нн¤ т≥сно повТ¤зан≥ з системою ф≥нансово-господарського контролю на п≥дприЇмствах, установах, обТЇднанн¤х та перев≥ркою виконанн¤ прийн¤тих р≥шень.

–ис. 1. ћодель л≥н≥йного звТ¤зку м≥ж органами державного ф≥нансового контролю
 онтрольн≥ функц≥њ (рис. 2) в≥дпов≥дн≥ органи виконують р≥зними методами, що даЇ можлив≥сть зд≥йснювати обірунтован≥ процедури, ви¤вл¤ти недол≥ки у ф≥нансово-господарськ≥й д≥¤льност≥ та зТ¤совувати причини нестач, розкрадань ≥ виникненн¤ т≥ньовоњ економ≥ки в наш≥й держав≥. ” систем≥ цих контрольних процедур важливе значенн¤ маЇ розробка заход≥в з усуненн¤ негативних тенденц≥й у ф≥нансово-господарськ≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, орган≥зац≥й, обТЇднань та у бюджетн≥й сфер≥.

–ис. 2. ‘ункц≥њ ф≥нансово-господарського контролю

ќсобливе значенн¤ у систем≥ контролю маЇ систематичне д≥Їве спостереженн¤ за ефективн≥стю орган≥зац≥њ та розвитку виробництва у виробнич≥й сфер≥, в≥дпов≥дн≥стю њњ нормативно-законодавчим актам, стандартам, техн≥ко-економ≥чним вимогам.
як≥сно нових напр¤м≥в набуваЇ ф≥нансово-господарський контроль в умовах переходу в≥д державноњ до недержавноњ форми власност≥. ‘≥нансово-господарський контроль виконуЇ контрольн≥ функц≥њ, повТ¤зан≥ з перев≥ркою д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, обТЇднань, установ. ¬ умовах ринковоњ економ≥ки контрольн≥ функц≥њ властив≥ кожному кер≥внику п≥дприЇмства чи його п≥дрозд≥л≥в або спец≥ал≥стам, ¤к≥ перев≥р¤ють окрем≥ д≥л¤нки роботи на п≥дприЇмств≥.

1.3. ¬нутр≥шньогосподарський (внутр≥шн≥й) контроль ≥ його функц≥њ
—истема попереднього, поточного ≥ подальшого контролю (кр≥м рев≥з≥њ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ державною контрольно-рев≥з≥йною службою) створюЇ окрему його галузь, тобто внутр≥шньогосподарський або внутр≥шн≥й контроль. ¬≥н Ї системою пост≥йного спостереженн¤ за ефективн≥стю д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, збереженн¤м ≥ ефективн≥стю використанн¤ ц≥нностей ≥ кошт≥в, доц≥льн≥стю ≥ в≥рог≥дн≥стю операц≥й та процес≥в. 
ќсобливе значенн¤ маЇ внутр≥шньогосподарський (внутр≥шн≥й) контроль на п≥дприЇмствах, де зосереджуЇтьс¤ велика маса ц≥нностей. ¬≥н зд≥йснюЇтьс¤ безпосередньо на п≥дприЇмств≥ в≥дпов≥дними службами, що даЇ можлив≥сть своЇчасно ви¤вл¤ти недол≥ки при зд≥йсненн≥ операц≥й, вживати заход≥в щодо њх усуненн¤. ” звТ¤зку з цим внутр≥шньогосподарський контроль Ї пост≥йно д≥ючою функц≥Їю управл≥нн¤ на п≥дприЇмствах, д≥Ївим засобом спри¤нн¤ збереженню ц≥нностей ≥ кошт≥в. ¬≥н спри¤Ї њх збереженню та економному використанню.
“ак≥ вимоги може виконати т≥льки своЇчасно ≥ глибоко проведений контроль. ¬ ≥ншому випадку в≥н не зможе вчасно ви¤вити недол≥ки у процес≥ д≥¤льност≥ на п≥дприЇмств≥. —воЇчасний, д≥Ївий ≥ оперативний внутр≥шньогосподарський контроль даЇ змогу не т≥льки вчасно зТ¤сувати недол≥ки ≥ хиби в д≥¤льност≥ п≥дприЇмств (обТЇднань) та њх п≥дрозд≥л≥в, але й ви¤вити невикористан≥ резерви дл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ д≥¤льност≥.
…ого контрольн≥ функц≥њ спр¤мован≥ на п≥двищенн¤ ефективност≥ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств ≥ обТЇднань, ви¤вленн¤ ≥ використанн¤ внутр≥шн≥х резерв≥в ≥ посиленн¤ режиму економ≥њ, запоб≥ганн¤ непродуктивним витратам ≥ втратам, нестачам ≥ розкраданн¤м ц≥нностей.
ќсобливо велик≥ завданн¤ покладено на внутр≥шньогосподарський контроль у забезпеченн≥ збереженн¤ ц≥нностей на обТЇктах п≥дприЇмства. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що на цих п≥дприЇмствах обертаЇтьс¤ ≥ збер≥гаЇтьс¤ велика к≥льк≥сть ц≥нностей ≥ сировини. ” звТ¤зку з цим важливо п≥двищити ефективн≥сть контролю у боротьб≥ з безгосподарн≥стю ≥ марнотратством, нестачами ≥ крад≥жками. ” першу чергу необх≥дно посилити поточний контроль ≥з боку кер≥вник≥в ≥ спец≥ал≥ст≥в п≥дрозд≥л≥в обТЇднань ≥ п≥дприЇмств, а також прац≥вник≥в бухгалтерського обл≥ку.  онтроль, ¤кий зд≥йснюютьс¤ в процес≥ господарськоњ д≥¤льност≥, найб≥льш оперативний. ÷ей спос≥б систематичного й активного спостереженн¤ за операц≥¤ми ≥ процесами зд≥йснюютьс¤ в≥дпов≥дно до заданих критер≥њв.
ѕрактика св≥дчить, що на тих п≥дприЇмствах, де налагоджен≥ поточний внутр≥шньогосподарський контроль, ≥нвентаризац≥йна д≥¤льн≥сть, забезпечуЇтьс¤ ощадлив≥сть ≥ збереженн¤ ц≥нностей. « метою посиленн¤ боротьби з нестачами ≥ розкраданн¤м необх≥дно, щоб внутр≥шньогосподарський контроль зд≥йснювавс¤ обТЇднаними зусилл¤ми вс≥х спец≥ал≥ст≥в, кер≥вник≥в господарських п≥дрозд≥л≥в та бухгалтерських служб. ѕри цьому особливе значенн¤ маЇ щоденний контроль за перем≥щенн¤м ц≥нностей на окремих обТЇктах п≥дприЇмства.
 ер≥вники окремих структурних п≥дрозд≥л≥в ≥нод≥ не вникають у суть ≥ ефективн≥сть р≥шень. “ому з метою посиленн¤ контролю особливу увагу необх≥дно прид≥лити перев≥рц≥ економ≥чноњ ефективност≥ ≥ доц≥льност≥ операц≥й обТЇднанн¤ ≥ його п≥дприЇмств.
 онтроль поточноњ господарськоњ д≥¤льност≥ не завжди зд≥йснюють комплексно, обТЇднаними зусилл¤ми рев≥зор≥в, економ≥ст≥в та ≥нших спец≥ал≥ст≥в обТЇднань ≥ п≥дприЇмств. ÷им повинн≥ займатис¤ спец≥ал≥сти, ¤к≥ знають економ≥ку, технолог≥ю виробництва.
Ќа конкретному приклад≥ можна показати пер≥одичн≥сть контролю операц≥й п≥д час надходженн¤, виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ ≥ сировини. ” ц≥й таблиц≥ 1 визначен≥ джерела ≥нформац≥њ, пер≥одичн≥сть њњ формуванн¤ при надходженн≥, в≥двантаженн≥ ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ та визначена пер≥одичн≥сть зд≥йсненн¤ процедур контролю. «окрема, дан≥ таблиц≥ показують, що в б≥льшост≥ випадк≥в контроль зд≥йснюЇтьс¤ п≥д час документального оформленн¤ операц≥й, а рух готовоњ продукц≥њ ≥ сировини на п≥дприЇмств≥ контролюЇтьс¤ безперервно.
ќперативн≥сть внутр≥шньогосподарського контролю багато в чому залежить в≥д своЇчасност≥ ≥ в≥рог≥дност≥ обл≥ковоњ ≥нформац≥њ про вс≥ операц≥њ, ¤к≥ повТ¤зан≥ з рухом продукц≥њ ≥ сировини, виробництвом ≥ њх реал≥зац≥Їю, дотриманн¤м в≥дпов≥дних умов збер≥ганн¤.

“аблиц¤ 1
ѕер≥одичн≥сть контролю процесу загот≥вель сировини, виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ

ƒжерела ≥нформац≥њ

ѕер≥одичн≥сть та частота формуванн¤ ≥нформац≥њ

ѕер≥одичн≥сть ≥ частота контролю ≥нформац≥њ

 

—истематично

≈п≥зо≠дично

Ѕезпе≠рервно

≈п≥зо≠дично

 

«а зм≥ну

Ѕезпе≠рервно

ƒокументи про надходжен≠н¤ продукц≥њ з виробництва

+

+

+

+

+

Ќар¤ди на в≥двантаженн¤ продукц≥њ покупц¤м з≥ скла≠д≥в на виробництво

 

 

+

 

+

«в≥ти про виробництво продукц≥њ, њњ в≥дпуск та оприбуткуванн¤ на склад≥

 

+

 

+

+

ƒокументац≥¤ на в≥дпуск ≥ реал≥зац≥ю продукц≥њ з≥ склад≥в

+

+

 

+

+

ќбл≥ков≥ реЇстри про реал≥≠зац≥ю продукц≥њ

 

 

+

 

+

«г≥дно з даними таблиц≥ 1 частота формуванн¤ джерел ≥нформац≥њ суттЇво впливаЇ на пер≥одичн≥сть контролю. Ќаприклад, за граф≥ками надходженн¤ сировини в≥д постачальник≥в можна безперервно контролювати ц≥ операц≥њ.
 онтролювати в≥рог≥дн≥сть нар¤д≥в можна ¤к п≥д час в≥дпуску продукц≥њ, так ≥ п≥сл¤ зак≥нченн¤ ц≥Їњ операц≥њ. “е саме можна сказати ≥ про контроль ≥нших джерел ≥нформац≥њ. јле незалежно в≥д пер≥одичност≥ ≥ частоти формуванн¤ ≥нформац≥¤ майже у вс≥х випадках контролюЇтьс¤ ¤к безперервно, так ≥ пер≥одично. ќдн≥Їю з умов п≥двищенн¤ оперативност≥ контролю Ї вивченн¤ господарських операц≥й ≥ процес≥в п≥д час њх звершенн¤, що потребуЇ пост≥йного спостереженн¤ за ними.
ƒл¤ п≥двищенн¤ оперативност≥ контролю на обТЇднанн¤х ≥ п≥дприЇмствах важливе значенн¤ мають правильна орган≥зац≥¤ к≥льк≥сно-сумового обл≥ку ц≥нностей у м≥сц¤х збер≥ганн¤ продукц≥њ, рац≥ональне зд≥йсненн¤ операц≥й п≥д час надходженн¤ ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ, ефективне використанн¤ кошт≥в. ƒл¤ цього необх≥дно, щоб кер≥вники обТЇднань ≥ п≥дприЇмств ірунтовно знали суть ≥ зм≥ст господарських операц≥й, всеб≥чно анал≥зували њх та впливали на виконанн¤ договор≥в щодо постачанн¤ ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ.
ƒл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ контролю необх≥дно не т≥льки забезпечувати його своЇчасн≥сть, але й повноту вс≥х операц≥й ≥ процес≥в. ÷е дозвол¤Ї стежити за станом ≥ рухом ц≥нностей, своЇчасно встановлювати в≥дхиленн¤ в≥д виконанн¤ договор≥в постачанн¤. ¬ажливе значенн¤ дл¤ п≥двищенн¤ оперативност≥ контролю маЇ сигнальна ≥нформац≥¤. ƒл¤ цього њњ складають не т≥льки в розр≥з≥ окремих господарських операц≥й, а й окремих њњ складових частинах з в≥дображенн¤м конкретних причин в≥дхилень. ѕрикладом можуть бути машинограми в≥дхиленн¤ (в≥дхиленн¤ п≥д час в≥дпуску продукц≥њ та њњ реал≥зац≥њ покупц¤м ≥ т. д.).
ќперативн≥сть контролю залежить не т≥льки в≥д виконанн¤ його функц≥й головними бухгалтерами, але й ≥ншими прац≥вниками обл≥ку, ¤к≥ витрачають набагато б≥льше часу на виконанн¤ контрольних функц≥й, н≥ж на веденн¤ обл≥ку. „им складн≥ш≥ господарськ≥ операц≥њ ≥ процеси (а це ц≥лком ≥ повн≥стю стосуЇтьс¤ сфери виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ), тим б≥льше часу доводитьс¤ витрачати на зд≥йсненн¤ контрольних функц≥й. ƒл¤ п≥двищенн¤ оперативност≥ бухгалтерського контролю важливо не т≥льки щоденно в≥дображати у зв≥тност≥ надходженн¤ ≥ видатки продукц≥њ, але й сл≥дкувати за њњ рац≥ональним використанн¤м, дотриманн¤м режиму економ≥њ ≥ зм≥цненн¤м господарськоњ д≥¤льност≥.
ќперативн≥сть контролю багато в чому залежить в≥д д≥Ївост≥ обл≥ку операц≥й у в≥дпов≥дних в≥дд≥лах обТЇднань ≥ п≥дрозд≥л≥в. “акий обл≥к даЇ можлив≥сть систематично контролювати операц≥њ надходженн¤ ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ та сировини.  ер≥вники ≥ спец≥ал≥сти структурних п≥дрозд≥л≥в п≥дприЇмств ≥нод≥ контролюють цю д≥¤льн≥сть розр≥знено, непланом≥рно ≥ несистематично. ƒл¤ усуненн¤ цих недол≥к≥в потр≥бно складати плани поточного контролю на п≥дприЇмствах, щоб прот¤гом кожного м≥с¤ц¤ систематично контролювати господарськ≥ операц≥њ та процеси. ” них дуже важливо передбачати тематичн≥ перев≥рки виконанн¤ прийн¤тих р≥шень та ≥нш≥ питанн¤.
–озпод≥л контрольних функц≥й господарських операц≥й м≥ж окремими службами ≥ прац≥вниками обТЇднань ≥ п≥дприЇмств можна простежити за даними, наведеними у таблиц≥ 2.

“аблиц¤ 2
–озпод≥л контрольних господарських операц≥й з виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ на п≥дприЇмств≥ 

ќбТЇкти, операц≥њ ≥ процеси, ¤к≥ п≥дл¤гають контролю

ќбовТ¤зки служб ≥ прац≥вник≥в п≥дприЇмства щодо зд≥йсненн¤ контролю

Ѕухгалтер≥¤ (включаючи групу ≥нвентари≠затор≥в)

“ехнологи

≈коном≥ч≠ний в≥дд≥л

¬≥дд≥л кадр≥в

ѕродукц≥¤ на обТЇк≠тах њњ збер≥ганн¤

+

+

 

 

¬иробнич≥ операц≥њ

+

+

+

 

–еал≥зац≥¤ продукц≥њ

+

+

+

 

√рошов≥ ≥ розрахун≠ково-кредитн≥ операц≥њ

+

 

+

 

¬итрати ≥ результати господарськоњ д≥¤ль≠ност≥

+

 

+

 

«в≥тн≥сть (баланс ≥ зв≥тн≥ таблиц≥ та фор≠ми) ≥ т. д.

+

+

+

+

« наведених даних видно, що бухгалтерська служба охоплюЇ пост≥йним контролем вс≥ обТЇкти, операц≥њ ≥ процеси. ≤нш≥ ж п≥дрозд≥ли при виконанн≥ контрольних функц≥й ще не забезпечують пост≥йного спостереженн¤ за вс≥ма обТЇктами, операц≥¤ми ≥ процесами. Ќаприклад, контрольн≥ функц≥њ технолог≥чного ≥ економ≥чного в≥дд≥лу охоплюють 50 % ус≥х обТЇкт≥в, операц≥й ≥ процес≥в. –оль в≥дд≥лу кадр≥в у забезпеченн≥ збереженн¤ державноњ власност≥ хоч ≥ значна, але носить другор¤дний характер. …ого контрольн≥ функц≥њ охоплюють менше 12,5 % ус≥х обТЇкт≥в, операц≥й ≥ процес≥в.
‘≥нансово-господарський контроль на п≥дприЇмствах може зд≥йснюватись на р≥зних р≥вн¤х управл≥нн¤. «алежно в≥д пер≥одичност≥ зд≥йсненн¤ процедур контролю на п≥дприЇмств≥, посл≥довност≥ ≥ стад≥й њх виникненн¤ ф≥нансово-господарський контроль под≥л¤Їтьс¤ на попередн≥й, поточний (оперативний) та наступний.
ѕопередн≥й контроль передуЇ ф≥нансово-господарськ≥й операц≥њ або процесу, д≥Ї до њх зд≥йсненн¤. ÷е даЇ можлив≥сть заздалег≥дь обірунтувати економ≥чну доц≥льн≥сть та в≥рог≥дн≥сть т≥Їњ чи ≥ншоњ операц≥њ, своЇчасно усунути недол≥ки, запоб≥гти недоц≥льним витратам, безгосподарност≥ ≥ марнотратству.
¬ умовах ринковоњ економ≥ки обТЇктом попереднього контролю Ї комерц≥йн≥ угоди, догов≥рн≥ зобовТ¤занн¤, ц≥нн≥ папери (акц≥њ, сертиф≥кати, вексел≥ тощо) та ≥нш≥ виробнич≥, переробн≥, реал≥зац≥йн≥, розрахунков≥ операц≥њ та операц≥њ з попереднього оформленн¤ в≥дпов≥дних документ≥в. ” сучасних умовах важливу роль в≥д≥граЇ попередн≥й контроль п≥д час прийн¤тт¤ управл≥нських р≥шень, коли потр≥бно завчасно оц≥нити операц≥њ ≥з загот≥вл≥, виробництва, реал≥зац≥њ, розрахунк≥в ≥ т. д. з точки зору њх законност≥, доц≥льност≥ й економ≥чност≥. ¬≥н дозвол¤Ї заздалег≥дь усунути конфл≥ктн≥ ситуац≥њ, ¤к≥ можуть негативно вплинути на д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства, або л≥кв≥дувати умови, ¤к≥ породжують ц≥ ситуац≥њ. ќргани управл≥нн¤ повинн≥ зд≥йснювати контроль п≥д час розпор¤джень щодо зд≥йсненн¤ цих чи ≥нших операц≥й (на видачу грошей, проведенн¤ розрахунк≥в, в≥дпуск ц≥нностей, виробництво продукц≥њ ≥ тощо).
ѕопередн≥й контроль зд≥йснюють також банк≥вськ≥ установи п≥д час розгл¤ду ними плат≥жних документ≥в (чек≥в, вексел≥в, плат≥жних вимог та плат≥жних доручень) на т≥й стад≥њ, коли операц≥њ за цими документами ще не зд≥йснились. ѕопередн≥й контроль можуть зд≥йснювати в≥дпов≥дн≥ органи на стад≥њ розробки норматив≥в витрачанн¤ сировини п≥д час њњ переробки, розгл¤ду обірунтованост≥ прогнозуванн¤ показник≥в ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥.
” звТ¤зку з тим, що попередн≥й контроль передуЇ зд≥йсненню операц≥й, в≥н Ї найб≥льш ефективним, дозвол¤Ї попереджувати недол≥ки, безгосподарн≥сть ≥ марнотратство ≥ може зд≥йснюватись п≥д час складанн¤ норматив≥в, кошторису, при розробц≥ норм витрат ≥ витрат сировини та готовоњ продукц≥њ, плануванн≥ прибутк≥в. ѕопередн≥й контроль зд≥йснюють ≥ прац≥вники обл≥ку п≥д час оформленн¤ операц≥й, повТ¤заних ≥з виробництвом ≥ реал≥зац≥Їю продукц≥њ, розрахунковими, грошовими та ≥ншими операц≥¤ми.
ѕоточний контроль на п≥дприЇмствах зд≥йснюЇтьс¤ на стад≥њ завершенн¤ тих чи ≥нших господарських чи ф≥нансових операц≥й на певних д≥л¤нках виробництва, збер≥ганн¤ та реал≥зац≥њ продукц≥њ. «а його допомогою зд≥йснюЇтьс¤ також системний та оборотний звТ¤зок м≥ж субТЇктом та обТЇктом управл≥нн¤. ÷е дозвол¤Ї своЇчасно впливати на негативн≥ операц≥њ з метою њх усуненн¤. ѕоточний контроль з боку кер≥вник≥в ≥ фах≥вц≥в бухгалтерських служб п≥дприЇмств маЇ особливе значенн¤ п≥д час оформленн¤ та анал≥зу грошових, розрахункових, виробничих та ≥нших операц≥й, п≥дписанн¤ документ≥в ≥ надходженн¤ њх до бухгалтер≥њ. ƒл¤ цього кер≥вники п≥дприЇмств та њх в≥дд≥л≥в зобовТ¤зан≥ не формально п≥дписувати документи, а глибоко вникати в њх зм≥ст, анал≥зувати суть ф≥нансово-господарських операц≥й та показник≥в. ÷е даЇ змогу перев≥рити економ≥чну доц≥льн≥сть та обірунтован≥сть цих операц≥й ≥ впливати на ефективн≥сть роботи п≥дприЇмств.
“ехнолог≥чний поточний контроль зд≥йснюють ≥нженери, технологи (≥нженери-технологи) за технолог≥Їю виробництва, ¤к≥стю сировини ≥ продукц≥њ в≥дпов≥дно до стандарт≥в ≥ техн≥чних умов.
як попередн≥й, так ≥ поточний контроль зд≥йснюють в основному кер≥вники п≥дприЇмств та њх фах≥вц≥ п≥д час виконанн¤ ними своњх функц≥ональних обовТ¤зк≥в, виход¤чи з того, що контроль Ї функц≥Їю управл≥нн¤. ¬ажливе значенн¤ при цьому маЇ попередн≥й ≥ поточний бухгалтерський контроль за виробничою та ф≥нансово-господарською д≥¤льн≥стю п≥дприЇмств, ¤кий зд≥йснюЇ бухгалтерська служба на п≥дстав≥ документ≥в, ¤к≥ надход¤ть до нењ. јле дл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ поточного бухгалтерського контролю бухгалтерська служба повинна зд≥йснювати контроль не т≥льки п≥д час надходженн¤ та обробки документ≥в, а й на стад≥њ зд≥йсненн¤ господарських операц≥й. «окрема, бухгалтер≥¤ контролюЇ повноту, своЇчасн≥сть ≥ правильн≥сть оприбуткуванн¤ матер≥ал≥в та продукц≥њ, розрахунков≥ операц≥њ. ѕоточний контроль операц≥й з виробництва продукц≥њ даЇ змогу своЇчасно ви¤вити порушенн¤ норм витрат сировини при њњ переробц≥, дотриманн¤ технолог≥њ виробництва.
Ќаступний контроль зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Уѕро контрольно-рев≥з≥йну службу в ”крањн≥Ф шл¤хом проведенн¤ рев≥з≥й ≥ тематичних перев≥рок ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств. Ќа в≥дм≥ну в≥д попереднього та поточного, наступний контроль передбачаЇ перев≥рку господарських операц≥й п≥сл¤ њх зд≥йсненн¤. “ому його ефективн≥сть у поточн≥й господарськ≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмств менша, н≥ж попереднього ≥ поточного. јле наступний контроль характеризуЇтьс¤ б≥льш повним ≥ глибоким п≥дходом до вивченн¤ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥. ¬≥н зд≥йснюЇтьс¤ на державному р≥вн≥, ≥ це даЇ можлив≥сть забезпечити всеб≥чну ≥ комплексну перев≥рку правильност≥ ≥ законност≥ ф≥нансово-господарських операц≥й на п≥дприЇмствах, ви¤вл¤Ї порушенн¤ ≥ зловживанн¤, ¤к≥ ≥нколи можуть приховуватись системою поточного контролю.
ќсоблив≥стю наступного ф≥нансово-господарського контролю Ї поглиблене ≥ квал≥ф≥коване вивченн¤ ≥ досл≥дженн¤ вс≥х операц≥й ≥ процес≥в виробничо-ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. Ќаступний контроль про¤вл¤Їтьс¤ у вигл¤д≥ рев≥з≥й, тематичних перев≥рок та перев≥рок достов≥рност≥ показник≥в зв≥тност≥. ” систем≥ наступного контролю особливу роль виконуЇ рев≥з≥¤ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ на р≥вн≥ державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби.

1.4. –ев≥з≥¤ у систем≥ ф≥нансово-господарського контролю
¬ир≥шенн¤ питань про м≥сце рев≥з≥њ у систем≥ ф≥нансово-господарського контролю маЇ теоретичне ≥ практичне значенн¤, дозвол¤Ї не т≥льки ун≥ф≥кувати терм≥нолог≥ю, але ≥ маЇ пр¤мий вплив на орган≥зац≥ю ≥ методику проведенн¤ рев≥з≥й.
Ќе ≥снуЇ Їдиноњ точки зору щодо визначенн¤ м≥сц¤ рев≥з≥њ у систем≥ ф≥нансово-господарського контролю. –ев≥з≥ю пор¤д з перев≥ркою, спостереженн¤м, пор≥вн¤нн¤м, розсл≥дуванн¤м, обсл≥дуванн¤м, експертизою ≥ лабораторними анал≥зами одн≥ спец≥ал≥сти в≥днос¤ть до елемент≥в методу господарського контролю, ≥нш≥ Ц до найважлив≥ших його метод≥в, а трет≥ Ц одночасно до методу ≥ форми зд≥йсненн¤ контролю.
–ев≥з≥њ на п≥дприЇмствах провод¤тьс¤ у форм≥ наступного ф≥нансово-господарського контролю. –азом з тим, рев≥з≥¤ Ц це методи контролю, за допомогою ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ перев≥рка виробничоњ ≥ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ на п≥дприЇмствах. “ому в систем≥ ф≥нансово-господарського контролю рев≥з≥¤ ≥снуЇ ¤к форма пер≥одичного наступного контролю, ¤кий зд≥йснюЇтьс¤ специф≥чними методами ≥ прийомами, що висв≥тлен≥ в наступних розд≥лах.  р≥м рев≥з≥њ вид≥л¤ють також ≥нш≥ форми наступного ф≥нансово-господарського контролю. “ак, р¤д автор≥в, зокрема  рин≥цин ‘.≤., до них в≥днос¤ть: тематичну перев≥рку (обсл≥дуванн¤), обл≥кову перев≥рку зв≥тност≥. јле такий под≥л форм контролю навр¤д чи доц≥льний. ¬ид≥л¤ють ≥ ≥нш≥ види перев≥рок, наприклад, перев≥рка виконанн¤ прийн¤тих р≥шень. ƒо форм пер≥одичного наступного ф≥нансово-господарського контролю, кр≥м рев≥з≥й, необх≥дно в≥днести тематичну перев≥рку (обстеженн¤), перев≥рку виконанн¤ прийн¤тих р≥шень, обл≥кову перев≥рку зв≥тност≥.
јле ¤к у теор≥њ, так ≥ в практиц≥ немаЇ ч≥ткого розмежуванн¤ пон¤ть Урев≥з≥¤Ф та Уперев≥ркаФ. Ќеобірунтованим Ї в≥докремленн¤ рев≥з≥њ в≥д перев≥рок ≥ в нормативних актах, що регулюють питанн¤ процедур зд≥йсненн¤ контролю ≥ рев≥з≥њ.
ќтже, рев≥з≥¤ Ц це система контрольних процедур, що зд≥йснюютьс¤ спец≥альним рев≥з≥йним апаратом, ¤кий за певний пер≥од часу перев≥р¤Ї виробничу ≥ ф≥нансово-господарську д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств з точки зору доц≥льност≥ та економ≥чноњ ефективност≥, достов≥рност≥ ≥ законност≥ зд≥йснених господарських операц≥й, забезпеченн¤ збереженн¤ засоб≥в виробництва ≥ предмет≥в прац≥.
ѕ≥д контрольними процедурами розум≥ють ¤к застосуванн¤ у процес≥ рев≥з≥њ прийом≥в фактичного ≥ документального контролю, так ≥ прийом≥в, вироблених ≥ншими науками, а також одержанн¤ письмових по¤снень ≥ дов≥док, вилученн¤ документ≥в тощо.
Ќов≥ методи ≥ форми господарюванн¤ вимагають в≥д п≥дприЇмств працювати з урахуванн¤м потреб ринку та споживача. ќсновним показником д≥¤льност≥ п≥дприЇмства стаЇ розм≥р одержаного прибутку, що Ї регул¤тором, за допомогою ¤кого держава впливаЇ на п≥дприЇмства шл¤хом в≥драхувань до бюджету. “ому, перев≥р¤ючи ф≥нансово-господарську д≥¤льн≥сть п≥д час рев≥з≥њ, необх≥дно б≥льше уваги зосереджувати на перев≥рц≥ правильност≥ в≥дображанн¤ у зв≥тност≥ доход≥в, прибутку, повноти ≥ своЇчасност≥ передбачених в≥драхувань до бюджету.
ѕ≥дприЇмства промисловост≥ найчаст≥ше використовують форму госпрозрахунку, ¤ка ірунтуЇтьс¤ на нормативному розпод≥л≥ доходу, одержаного п≥сл¤ покритт¤ з виручки матер≥альних витрат. “ому важливим завданн¤м рев≥з≥й, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ в≥дпов≥дними органами, повинно стати наданн¤ практичноњ допомоги п≥дприЇмствам щодо внутр≥шньогосподарського контролю ≥ обл≥ку.
ѕри проведенн≥ рев≥з≥й на п≥дприЇмствах, ¤к≥ працюють у нових умовах, не потр≥бно також забувати про перев≥рку збереженн¤ власност≥, ви¤вленн¤ ознак можливих крад≥жок, зловживань. ѕослабленн¤ контролю за збереженн¤м ц≥нностей ≥ кошт≥в, коли новий економ≥чний механ≥зм ще недостатньо розвинений, може створити умови дл¤ значних крад≥жок, особливо з боку кер≥вних прац≥вник≥в.
¬ажливим напр¤мом контрольно-рев≥з≥йноњ роботи стаЇ оц≥нка д≥¤льност≥ кооператив≥в, створених при п≥дприЇмствах, а також виробничих одиниць, переданих в оренду. Ќаприклад, при перев≥рц≥ роботи п≥дрозд≥л≥в (цех≥в, д≥л¤нок, в≥дд≥л≥в тощо), що працюють на орендному п≥др¤д≥, пор¤д з ≥ншими процедурами контролю потр≥бно перев≥р¤ти законн≥сть укладанн¤ ≥ дотриманн¤ умов договору м≥ж орендаторами ≥ п≥дприЇмствами-орендодавц¤ми, в ¤кому повинн≥ обумовлюватис¤ умови оренди основних засоб≥в, обТЇм продукц≥њ (товар≥в, роб≥т, послуг) за номенклатурою, к≥льк≥стю ≥ ¤к≥стю, ¤кий орендатор повинен продати (в≥дпустити) орендодавцю, обірунтован≥ ц≥ни на сировину, матер≥али, готову продукц≥ю, пор¤док компенсац≥њ матер≥ального збитку тощо; формуванн¤ госпрозрахункового доходу орендар≥в ≥ економ≥чна доц≥льн≥сть та законн≥сть його використанн¤, економ≥чна ефективн≥сть д≥¤льност≥ орендних п≥дрозд≥л≥в; обірунтован≥сть ≥ законн≥сть зд≥йснюваних господарсько-ф≥нансових операц≥й, що зд≥йснюютьс¤. ѕри цьому перев≥р¤ютьс¤: орган≥зац≥¤ обл≥ку в орендатора на п≥дстав≥ обл≥ку доход≥в ≥ витрат; правильн≥сть веденн¤ особових рахунк≥в у бухгалтер≥њ орендодавц¤; в≥дпов≥дн≥сть даних особових рахунк≥в даним книги обл≥ку доход≥в ≥ витрат; обірунтуванн¤ зд≥йснених господарських операц≥й первинними виправдовуючими документами та правильн≥сть в≥дображенн¤ њх на рахунках бухгалтерського обл≥ку. ¬ ус≥х випадках при проведенн≥ рев≥з≥њ застосовуютьс¤ прийоми документального ≥ фактичного контролю.
Ќовою д≥л¤нкою рев≥з≥њ стаЇ перев≥рка операц≥й з ц≥нними паперами. “ут потр≥бно перев≥р¤ти на¤вн≥сть дозволу банку на випуск акц≥й п≥дприЇмства, њх реЇстрац≥ю у в≥дпов≥дних ф≥нансових органах; правом≥рн≥сть ≥ економ≥чне обірунтуванн¤ випуску акц≥й трудових колектив≥в ≥ акц≥й п≥дприЇмств, а також виплати доход≥в (див≥денд≥в) за акц≥¤ми, дотриманн¤ д≥ючого пор¤дку њх перепродажу. ѕри цьому сл≥д мати на уваз≥, що акц≥њ трудового колективу, на в≥дм≥ну в≥д акц≥й п≥дприЇмства, перепродажу не п≥дл¤гають, а доходи за ними виплачуютьс¤ ≥з фонду матер≥ального заохоченн¤. ѕри перев≥рц≥ цих операц≥й перев≥р¤Їтьс¤ також в≥дпов≥дн≥сть бланк≥в акц≥й, що реал≥зуютьс¤, типовим формам бланк≥в акц≥й р≥зного ном≥налу, на¤вн≥сть на них п≥дпис≥в кер≥вника п≥дприЇмства, головного бухгалтера, гербовоњ печатки п≥дприЇмства, правильн≥сть в≥дображенн¤ при обл≥ку операц≥й, повТ¤заних ≥з виготовленн¤м, придбанн¤м ≥ реал≥зац≥Їю акц≥й.
” даний час продовжують д≥¤ти так≥ структури управл≥нн¤ економ≥кою, коли у м≥н≥стерств ≥ в≥домств ще збер≥гаЇтьс¤ р¤д попередн≥х командно-адм≥н≥стративних функц≥й. јле з розвитком нових форм господарюванн¤, утворенн¤м структур нем≥н≥стерського п≥дпор¤дкуванн¤, асоц≥йованих на добров≥льн≥й основ≥ (наприклад, м≥жгалузевих державних виробничих обТЇднань (траст≥в), роль в≥домчих рев≥з≥й зменшуЇтьс¤, сфера д≥њ в≥домчого контролю звужуЇтьс¤. ѕоступово, з розвитком ринкових в≥дносин багато ≥з нин≥шн≥х м≥н≥стерств стають зайвими.
” таких умовах зростаЇ значенн¤ державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби, що орган≥зовуЇ та проводить рев≥з≥њ на великих п≥дприЇмствах. ¬ умовах переходу п≥дприЇмств до нових економ≥чних метод≥в господарюванн¤, впровадженн¤ внутр≥шньогосподарського госпрозрахунку орган≥зац≥¤ державноњ контрольно-рев≥з≥йних служб стаЇ обТЇктивною необх≥дн≥стю. Ќа сучасних великих п≥дприЇмствах, що мають значну к≥льк≥сть структурних п≥дрозд≥л≥в, доц≥льно мати д≥Ївий рев≥з≥йний апарат, зв≥льнений в≥д обл≥кових функц≥й, що виконуЇ т≥льки процедури рев≥з≥њ ≥ перев≥рки госпрозрахунковоњ д≥¤льност≥ п≥дрозд≥л≥в, збереженн¤ ≥ рац≥онального використанн¤ грошових кошт≥в ≥ товарно-матер≥альних ц≥нностей.
‘ункц≥њ внутр≥шн≥х рев≥зор≥в необх≥дно визначити при розробц≥ ѕоложенн¤ про контрольно-рев≥з≥йну службу в ”крањн≥. “ак≥ в≥дд≥ли внутр≥шн≥х рев≥з≥й усп≥шно функц≥онують на заруб≥жних п≥дприЇмствах, зокрема, в —Ўј внутр≥шн¤ рев≥з≥¤ забезпечуЇ перев≥рку бухгалтерських ≥ статистичних даних, погодженн¤ затверджених правл≥нн¤м п≥дприЇмства проект≥в ≥з виробничими в≥дд≥лами, контроль за збереженн¤м матер≥альних ц≥нностей ≥ грошових сум, вивчаЇ вплив метод≥в контролю, що застосовуютьс¤ на п≥дсумки ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥.
–адикальна економ≥чна реформа, перех≥д п≥дприЇмств до ринкових умов господарюванн¤, орган≥зац≥¤ кооперативних, орендних, акц≥онерних п≥дприЇмств багато в чому зм≥нюють п≥дх≥д до орган≥зац≥њ ф≥нансово-господарського контролю, проведенн¤ рев≥з≥й в крањн≥. –озвиток нових форм ≥ метод≥в управл≥нн¤ в сучасних умовах господарюванн¤ важко у¤вити без повсюдного впровадженн¤ ≈ќћ дл¤ обробки ≥нформац≥њ, в тому числ≥ обл≥ковоњ.
«астосуванн¤ ≈ќћ дл¤ обробки обл≥ковоњ ≥нформац≥њ вносить суттЇв≥ зм≥ни в методику проведенн¤ рев≥з≥й. —постер≥гаютьс¤ зловживанн¤, ¤ких не було при традиц≥йному обл≥ку. ” той же час рев≥зори все ще користуютьс¤ методичними рекомендац≥¤ми, в ¤ких питанн¤ перев≥рки ф≥нансово-господарських операц≥й в умовах автоматизованого бухгалтерського обл≥ку практично не в≥дображен≥.
¬ останн≥й час у справ≥ проведенн¤ рев≥з≥й зТ¤вилось ч≥мало проблем, ¤к≥ негативно вплинули на њх ефективн≥сть. ƒо них в≥днос¤тьс¤: надм≥рне дублюванн¤ та паралел≥зм рев≥з≥й ≥ р≥зного роду перев≥рок, недол≥ки в плануванн≥, орган≥зац≥њ комплексних рев≥з≥й, њх формальне проведенн¤, слабка спр¤мован≥сть рев≥з≥й на т≥ньову економ≥ку та ви¤вленн¤ крад≥жок ≥ ≥нших зловживань, низька квал≥ф≥кац≥¤ кадр≥в рев≥зор≥в, недостатнЇ стимулюванн¤ результат≥в њх роботи тощо.
” в≥дпов≥дн≥й л≥тератур≥ про особливост≥ проведенн¤ контролю ≥ рев≥з≥њ в умовах автоматизованоњ обробки ≥нформац≥њ чи зовс≥м не згадуЇтьс¤, чи це висв≥тлюЇтьс¤ у загальних рисах. ≈ќћ все ширше впроваджуютьс¤ в ус≥ сфери людськоњ д≥¤льност≥, у тому числ≥ в управл≥нн¤ ≥ бухгалтерський обл≥к. ќсновним напр¤мом удосконаленн¤ останнього стало впровадженн¤ ≈ќћ дл¤ обробки обл≥ковоњ ≥нформац≥њ.
¬≥дсутн≥сть комплексних наукових розробок, навчальноњ ≥ методичноњ л≥тератури з питань контролю ≥ рев≥з≥њ в умовах застосуванн¤ ≈ќћ негативно впливаЇ на ефективн≥сть рев≥з≥њ. јмериканський вчений ”. ѕерр≥ в≥дзначаЇ: Фперсонал, що займаЇтьс¤ контролем, т≥льки нещодавно почав розробл¤ти техн≥ку попередженн¤ ≥ ви¤вленн¤ шахрайства.  онтроль в≥дстаЇ в≥д технолог≥њ. Ќедостатньо високе ≥ вм≥нн¤ рев≥зора розкрити п≥дробку, зд≥йснену за допомогою ≈ќћ. “≥льки де¤к≥ рев≥зори мають п≥дготовку в галуз≥ електронноњ обробки даних ≥ небагато з них залучаютьс¤ до розсл≥дуванн¤ випадк≥в п≥дробокФ.
÷е можна сказати ≥ про рев≥зор≥в нашоњ держави. ¬они мало ор≥Їнтуютьс¤ в особливост¤х автоматизованоњ обробки ≥нформац≥њ, погано знають можливост≥ ≈ќћ. ¬иникла ситуац≥¤, при ¤к≥й методи проведенн¤ рев≥з≥й в≥дстали ≥ продовжують в≥дставати в≥д технолог≥њ обробки ≥нформац≥њ на ≈ќћ. ¬провадженн¤ ≈ќћ в обл≥ковий процес докор≥нно зм≥нюЇ проведенн¤ рев≥з≥й на п≥дприЇмствах, що застосовують нов≥ технолог≥њ.
ћожливост≥ ≈ќћ створюють також умови дл¤ њх застосуванн¤ при проведенн≥ рев≥з≥й ≥ дл¤ обробки контрольно-рев≥з≥йноњ ≥нформац≥њ. ќтже, можна вид≥лити два основних напр¤ми розробки проблем проведенн¤ рев≥з≥й в умовах застосуванн¤ ≈ќћ:
Ц проведенн¤ рев≥з≥й в умовах автоматизованого бухгалтерського обл≥ку;
Ц застосуванн¤ ≈ќћ у процес≥ проведенн¤ рев≥з≥й ≥ при обробц≥ контрольно-рев≥з≥йноњ ≥нформац≥њ.

 

<< попередн¤     зм≥ст     наступна >>

 

Rambler's Top100
Hosted by uCoz