VI. ÷»¬≤Ћ≤«ј÷≤ѓ ƒќ ќЋ”ћЅќ¬ќѓ јћ≈–» »

1. ќсобливост≥ та основн≥ ≥сторичн≥ етапи розвитку доколумбовоњ јмерики.
2. –ел≥г≥йн≥ у¤вленн¤.
3. Ќауков≥ знанн¤.
4. ѕисемн≥сть ≥ л≥тература.
5. јрх≥тектура та образотворче мистецтво.

1. ќсобливост≥ та основн≥ ≥сторичн≥ етапи розвитку доколумбовоњ јмерики

Ќароди доколумбовоњ јмерики перебували в географ≥чн≥й ≥зол¤ц≥њ прот¤гом дек≥лькох тис¤чол≥ть. ¬насл≥док цього, хоч культура ≥ розвивалас¤ за загальними законами, але дл¤ нењ було характерне в≥дставанн¤ у час≥ в≥д основних св≥тових цив≥л≥зац≥й, пов≥льн≥ший розвиток. ™вропейська колон≥зац≥¤ фактично зруйнувала й знищила ≥нд≥анськ≥ цив≥л≥зац≥њ ≥ привела до њх забутт¤, що викликало необх≥дн≥сть заново њх в≥дкривати.

ѕоходженн¤ предк≥в латиноамериканц≥в все ще продовжуЇ залишатис¤ загадкою. ¬ основному сучасн≥ досл≥дники вважають, що јмерика не належала до центр≥в антропогенезу, а њњ первинне населенн¤ проникло сюди ще в к≥нц≥ палеол≥ту з ѕ≥вн≥чно-—х≥дноњ јз≥њ 30-25 тис. рок≥в тому внасл≥док дек≥лькох хвиль переселенн¤. ѕредки американських ≥нд≥анц≥в заселили величезн≥ простори ≥ розпалис¤ на велику к≥льк≥сть мовних с≥мей та ≥зольованих груп. ” науц≥ багато суперечок викликаЇ питанн¤ про можлив≥ зв'¤зки јмерики з ≥ншими частинами св≥ту в доколумбовий пер≥од.

ѕричинами переселенн¤ до јмерики могли бути зм≥ни кл≥мату, виснаженн¤ м≥сцевих життЇвих ресурс≥в, зростанн¤ чисельност≥ населенн¤ у спри¤тлив≥ кл≥матичн≥ пер≥оди.

¬ ≥стор≥њ культури доколумбовоњ јмерики вид≥л¤ють дек≥лька пер≥од≥в.

ѕалео≥нд≥анський пер≥од (XXV-VIII тис¤чол≥тт¤ до н.е.). характеризуЇтьс¤ розвитком кам'¤них знар¤дь прац≥ в≥д нуклеус≥в, скребачок, гостроконечник≥в з односторонньою обробкою до оброблених з обох бок≥в кременевих клинк≥в з довершеною ≥ ретельною в≥джимною ретушшю, ¤к≥ мають поздовжн≥ вузьк≥ жолобки вздовж обох поверхонь. Ћюди об'Їднан≥ в невелик≥ кочов≥ групи з нестац≥онарними (сезонними) сто¤нками. «аймалис¤ збиранн¤м, полюванн¤м спочатку на др≥бних, а пот≥м ≥ великих тварин.

« VIII до середини II тис¤чол≥тт¤ до н.е. - архањчний пер≥од. ќснову господарства, ¤к ≥ ран≥ше, складали полюванн¤ ≥ збиранн¤, проте знар¤дд¤ прац≥ удосконалювалис¤: використовувалос¤ шл≥фуванн¤ каменю, з'¤вилис¤ ступи ≥ зернотерки. «ародилос¤ землеробство, хоча основна частина рослин залишалас¤ у дикому стан≥. Ѕула винайдена тканина, ¤ка виготовл¤лас¤ з бавовни. Ќеб≥жчик≥в п≥ддавали кремац≥њ або мум≥ф≥кували. «'¤вивс¤ ориг≥нальний спос≥б приготуванн¤ гар¤чих страв: варити њжу у кошиках, виготовлених з дерева, кори ≥ шк≥р. “акий посуд заповнювавс¤ водою, в ¤ку дерев'¤ними щипц¤ми опускали заздалег≥дь розжарен≥ на вогн≥ камен≥.

ѕер≥од м≥ж II тис¤чол≥тт¤м до н.е. ≥ I ст. н.е. отримав назву формативного або протокласичного. ¬≥н характеризуЇтьс¤ остаточним переходом до ос≥длого способу житт¤, що зумовлено по¤вою ≥нтенсивних форм землеробства. —поруджувалис¤ зрошувальн≥ канали, дамби, гребл≥. ќс≥дле житт¤ привело до винайденн¤ ≥ розвитку керам≥ки, а також до формуванн¤ мистецтва скульптури, по¤ви перших п≥рам≥д. Ўвидко розвивалис¤ р≥зн≥ ремесла, почавс¤ активний процес класового розшаруванн¤, формуванн¤ основ наукових знань. ¬насл≥док важливих господарських ≥ культурних зм≥н стала можливою масова колон≥зац≥¤ нових земель, утворилис¤ велик≥ центри сусп≥льного житт¤.

ѕодальший, так званий класичний пер≥од (I-IX ст. н.е.) характеризувавс¤ по¤вою ≥ розвитком ранньокласових держав. ћатер≥альну основу сусп≥льств складало ≥нтенсивне п≥дс≥чно-вогневе ≥ поливне землеробство, вирощувалис¤ р≥зн≥ сорти кукурудзи, кабак≥в, гарбузи, томати, бавовник, тютюн тощо. ” ранньокласових державах нещадно експлуатувалас¤ основна маса населенн¤ - землероби-общинники, держави вели неск≥нченн≥ в≥йни з метою захопленн¤ здобич≥ ≥ раб≥в.  р≥м св≥тськоњ знат≥ надзвичайною могутн≥стю в≥дзначалис¤ жерц≥. ќсновною пол≥тико-адм≥н≥стративною одиницею були м≥ста-держави або об'Їднанн¤ м≥ст-держав, серед ¤ких вид≥л¤лис¤ “еот≥уакан, Ўоч≥калько, “ах≥н, “≥каль, ѕаленке,  опан та ≥н. ≈тн≥чний склад цих утворень практично нев≥домий. «начного поширенн¤ набрала деспотична форма правл≥нн¤ ≥ т≥сно пов'¤зане з нею обожнюванн¤ цар¤ та царськоњ влади. –озвивалос¤ рем≥сниче виробництво. ≤нд≥анц¤м цього пер≥оду були в≥дом≥ золото, ср≥бло, м≥дь, ¤к≥ п≥ддавались складн≥й техн≥ц≥ обробки дл¤ виготовленн¤ прикрас ≥ знар¤дь прац≥. ¬еликого значенн¤ набули науков≥ знанн¤. ћистецтво стало знар¤дд¤м соц≥альноњ боротьби.

” п≥сл¤класичний пер≥од (X - початок XVI ст.) переважна б≥льш≥сть величезних м≥ст-держав припинили своЇ ≥снуванн¤, формувалис¤ нов≥ пол≥тичн≥ ≥ культурн≥ центри. ”творилис¤ царство ацтек≥в з центром в м. “еночт≥тлан (сучасне м. ћех≥ко), рабовласницька деспотична держава ≥нк≥в “ауант≥нсуйу, май¤ - тольтекська держава з≥ столицею „≥чен-≤ца, а пот≥м ћай¤пан ¤к найб≥льш≥ державн≥ утворенн¤. ћ≥жусобн≥ в≥йни привели до утворенн¤ р¤ду др≥бних м≥ст-держав, що ворогували м≥ж собою. —тали виразно про¤вл¤тис¤ ознаки процесу деградац≥њ культури, ¤кий був посилений хвилею повстань та еп≥дем≥й.

” к≥нц≥ XV - на початку XVI ст. територ≥¤ Ћатинськоњ јмерики стаЇ об'Їктом колон≥альноњ експанс≥њ р¤ду Ївропейських держав внасл≥док великих географ≥чних в≥дкритт≥в.  олон≥альн≥ захопленн¤ супроводжувалис¤ пограбуванн¤м, поневоленн¤м ≥ винищуванн¤м кор≥нного населенн¤, знищенн¤м його культурних ц≥нностей. Ќамагаючись зм≥цнити своЇ пануванн¤ на захоплених земл¤х, колон≥затори посилено насаджували своњ рел≥г≥њ (головним чином католицизм) ≥ мови. “ак званий пер≥од конк≥сти продовживс¤ до к≥нц¤ XVIII - першоњ чверт≥ XIX стор≥чч¤, коли в ход≥ визвольноњ боротьби виникли нац≥ональн≥ латиноамериканськ≥ держави.

Ќа початку XIX ст. в ™вроп≥ п≥д впливом зв≥т≥в, мемуар≥в ≥ щоденник≥в в≥домих мореплавц≥в та досл≥дник≥в зародилас¤ ≥нд≥ан≥стика ¤к комплекс наук, ¤к≥ вивчають ≥стор≥ю, л≥тературу, мови, фольклор, мистецтво, етн≥чн≥ особливост≥, соц≥ально-економ≥чн≥ проблеми ≥нд≥анц≥в јмерики доколумбового пер≥оду ≥ сучасност≥.

2. –ел≥г≥йн≥ у¤вленн¤

ƒо моменту в≥дкритт¤ Ћатинськоњ јмерики ’. олумбом ≥снувало безл≥ч рел≥г≥йних культ≥в (за вин¤тком монотењстичних), в≥рувань ≥ обр¤д≥в, що склалис¤ у р≥зних етн≥чно-соц≥альних груп кор≥нного населенн¤. «начного поширенн¤ набув тотем≥зм, в ¤кому у перекрученому вигл¤д≥ в≥дображалис¤ кровнородинн≥ зв'¤зки ≥нд≥анськоњ перв≥сноњ общини. як пережиток тотем≥зму збереглос¤ шануванн¤ древн≥ми перуанц¤ми пуми, кондора, ¤струба, риб, осьминога, мавп, кукурудзи, картопл≥ тощо.

—пециф≥чною особлив≥стю ≥нд≥анськоњ м≥фолог≥њ Ї на¤вн≥сть безл≥ч≥ м≥ф≥в про стару ≥ нову батьк≥вщину, зумовлених численними м≥грац≥¤ми ≥нд≥анських племен ≥ в≥дпов≥дними процесами етногенезу. “акий ацтецький переказ про вих≥д ацтек≥в з м≥ф≥чноњ батьк≥вщини јстлан. «а вказ≥вкою бога ”њцилопочтл≥, веден≥ своњми "пророками" ацтеки подалис¤ у довгу мандр≥вку, щоб знайти нову батьк≥вщину в тому м≥сц≥, де зустр≥нуть орла, що сид≥тиме на кактус≥ ≥ пожиратиме зм≥ю. ƒос¤гши через дек≥лька покол≥нь мексиканськоњ долини, вони побачили на одному з остров≥в г≥рського озера “ескоко пророкован≥ знаменн¤ ≥ заснували “еночт≥тлан, ¤кий став столицею могутнього царства ацтек≥в. Ќер≥дко в м≥фах пошуки новоњ батьк≥вщини пов'¤зан≥ з морським ≥ заокеанським плаванн¤м. ” космогон≥чних м≥фах проводитьс¤ ≥де¤ про багаторазов≥сть акту створенн¤ св≥ту, у прим≥тивн≥й форм≥ м≥ститьс¤ концепц≥¤ про всесв≥т ¤к про ¤вище, ¤ке виникаЇ в певний момент ≥ розвиваЇтьс¤ за певними законами, що сприймаютьс¤ ¤к вол¤ бог≥в. ” багатьох ≥нд≥анських народ≥в ≥снують м≥фи про будову св≥ту. ” м≥фолог≥њ древн≥х май¤ всесв≥т складаЇтьс¤ з 13 небесних ≥ 9 п≥дземних св≥т≥в. ” рел≥г≥йн≥й космолог≥њ найб≥льш розвинених племен виникали пон¤тт¤, близьк≥ до концепц≥њ пекла ≥ раю, ≥снували м≥фи ≥ пророцтва про к≥нцеву долю людства, загибель св≥т≥в, царств ≥ народ≥в.

” м≥фолог≥њ древн≥х мексиканських народ≥в (тольтек≥в, ацтек≥в та ≥н.) ≥стор≥¤ д≥литьс¤ на ери; кожна з ер зак≥нчуЇтьс¤ загибеллю —онц¤, «емл≥ ≥ людства. ” м≥фолог≥њ ацтек≥в п≥д час 1-њ ери —онцем був бог “ескатл≥пока, а «емл¤ була населена г≥гантами. ÷¤ ера зак≥нчилас¤ винищенн¤м г≥гант≥в оцелотами. 2-а ера, коли —онцем був бог  ецалькоатль, завершилас¤ ураганами, ¤к≥ зруйнували св≥т, а також перетворенн¤м людей на мавп. ” к≥нц≥ 3-њ ери св≥т ≥ люди були знищен≥ г≥гантською пожежею. ѕотоп зруйнував 4-й св≥т, перетворивши людей на риб. 5-а (сучасна) ера завершитьс¤ землетрусом, в≥д ¤кого загинуть «емл¤, —онце, люди.

” м≥фолог≥¤х д≥стали в≥дображенн¤ пережитки матр≥архату, ¤к≥ про¤вилис¤ в значн≥й к≥лькост≥ богинь ≥ ж≥нок-прародительок.

ƒуже складний ≥ багатий пантеон класичного пер≥оду. —початку це були м≥сцев≥ божества, ¤к≥ з≥ зростанн¤м плем≥нних ≥ державних об'Їднань поЇдналис¤ в одну генеалог≥чну систему. ” пантеон≥ вид≥л¤ютьс¤ групи бог≥в родючост≥ ≥ води, мисливськ≥ боги, божества вогню, з≥рок ≥ планет, смерт≥, в≥йни тощо. ¬ к≥нц≥ класичного пер≥оду у народ≥в ÷ентральноњ јмерики створюЇтьс¤ комплекс м≥ф≥в, оснований на у¤вленн¤х про необх≥дн≥сть регул¤рно п≥дтримувати житт¤ божеств людською кров'ю. ќсобливо важливе значенн¤ надавалос¤ "годуванню" бога сонц¤, щоб в≥н м≥г зд≥йснювати св≥й щоденний шл¤х по небу. ” 1486 р. у столиц≥ ацтек≥в “еночт≥тлан≥ був споруджений храм (п≥рам≥да), на вершин≥ ¤кого на честь бога сонц¤ ≥ в≥йни ”њцилопочтл≥ дв≥ч≥ на р≥к зд≥йснювалис¤ масов≥ людськ≥ жертвоприношенн¤ (¤к правило в жертву приносили в≥йськовополонених). —цени принесенн¤ в жертву полонених зображен≥ у Ухрам≥ розпис≥вФ культового центру май¤ Ѕонампака.

«начне поширенн¤ мали маг≥чн≥ обр¤ди - ¤к ≥ндив≥дуальн≥, так ≥ групов≥. ”складненн¤ сусп≥льних в≥дносин, формуванн¤ плем≥нноњ структури вело до зародженн¤ культу плем≥нного бога. ѕри утворенн≥ союзу племен серед бог≥в поступово вид≥л¤вс¤ бог того племен≥, ¤ке займало дом≥нуюче становище в союз≥. ÷ей процес п≥днесенн¤ бог≥в посиливс¤ з переростанн¤м союз≥в племен у державу. ѕротир≥чч¤ м≥ж окремими племенами, союзами племен, становленн¤ деспотичних держав спричин¤ли приховане ≥ в≥дкрите протиставленн¤ культу одних бог≥в культу ≥нших. ѕоступове зм≥цненн¤ влади деспота породжувало спочатку слабку, а пот≥м все пом≥тн≥шу тенденц≥ю до монотењзму.

« переходом частини ≥нд≥анц≥в до землеробства складалас¤ њх в≥ра в особливих бог≥в ≥ дух≥в, ¤к≥ протегують землеробським роботам.

ѕо¤ва астральних культ≥в викликалас¤ прагненн¤м ≥нд≥анц≥в дати по¤сненн¤ взаЇмозв'¤зку пер≥одичност≥ посушливих ≥ дощових пер≥од≥в, дозр≥ванн¤ врожаю з розташуванн¤м небесних св≥тил.

ѕриголомшуЇ драматизм, сконцентрований у пророцтв≥ май¤ про конк≥сту, в ¤кому говоритьс¤ про прих≥д б≥лих людей з рудими бородами ¤к посланц≥в б≥лого бога, д≥тей —онц¤. ¬они прийдуть з≥ —ходу, "вогонь буде спалахувати на к≥нц¤х њх рук" (вогнепальна збро¤), вони принесуть розпусту, будуть нагромаджувати багато камен≥в ≥ колод, саджати до в`¤зниць, в≥шати на мотузках владик, њх вченн¤ т≥льки про гр≥х.

ћ≥фолог≥чн≥ сюжети д≥стали в≥дображенн¤ в багатьох творах мистецтва. „астина м≥ф≥в була використана Ївропейськими колон≥заторами дл¤ п≥дкоренн¤ ≥нд≥анц≥в.

3.Ќауков≥ знанн¤

—тановленн¤ науки у народ≥в доколумбовоњ јмерики нерозривно пов'¤зане з ≥сторичним процесом њх економ≥чного, культурного ≥ сусп≥льно-пол≥тичного розвитку. ќкрем≥ народи, ¤к≥ насел¤ли цю територ≥ю, за глибокоњ давнини дос¤гли значних усп≥х≥в у розвитку р¤ду галузей знань: техн≥ка вирощуванн¤ ≥ селекц≥њ багатьох с≥льськогосподарських культур з використанн¤м зрошуванн¤ ≥ природних добрив, винах≥д системи л≥чби ≥ писемност≥, календар¤; буд≥вництво великих ритуальних ≥ оборонних споруд, прокладанн¤ мощених дор≥г, створенн¤ ≥ригац≥йних систем, видобуток ≥ виплавка метал≥в, ювел≥рна справа, суднобудуванн¤ (п≥роги, каноЇ), виготовленн¤ канатних та текстильних волокон, ткацтво та ≥нш≥ ремесла.

” процес≥ багатов≥кового розвитку доколумбовоњ јмерики ≥нд≥анськими народами були накопичен≥ багат≥ знанн¤ особливо з астроном≥њ ≥ математики, медицини, р≥зноман≥тн≥ практичн≥ в≥домост≥ з буд≥вельноњ техн≥ки, ковальськоњ справи ≥ зварюванн¤ метал≥в, географ≥њ, метеоролог≥њ, кл≥матолог≥њ, сейсмолог≥њ та ≥н. –озвиток цих знань був т≥сно пов'¤заний з рел≥г≥йним культом.

 алендарн≥ системи, системи л≥точисленн¤ були найточн≥шими з ус≥х, створених древн≥ми цив≥л≥зац≥¤ми.

—истема л≥точисленн¤ у древн≥х май¤ грунтувалась на математичних розрахунках ≥ астроном≥чних спостереженн¤х, ¤к≥ набули вт≥ленн¤ в ориг≥нальному календар≥.  алендар май¤ виник, головним чином, з потреб с≥льського господарства. ѕ≥зн≥ше в≥н набув таЇмничого м≥стичного характеру, перетворившись в основу рел≥г≥йного культу май¤. ѕро його точн≥сть можуть св≥дчити так≥ в≥домост≥: тривал≥сть року, за сучасними даними, становить 365,2422 дн≥в; древн≥й юл≥анський р≥к - 365,2510 дн≥в; сучасний грегор≥анський р≥к - 365,2425 дн≥в; р≥к май¤ - 365,2420 дн≥в. ” май¤ з м≥ста  опана синодичний м≥с¤ць, - пер≥од часу м≥ж однаковими фазами м≥с¤ц¤, - становив 29,53020 дн¤, а з м≥ста ѕаленке Ц 29,53086 дн¤. «а сучасними даними, ц¤ величина становить 29,53059 дн¤, тобто лежить м≥ж величинами, визначеними з  опана й ѕаленке. як бачимо, давн≥ жител≥ ÷ентральноњ јмерики користувалис¤ календарем, за точн≥стю адекватним сучасному.

–≥к май¤ складавс¤ з 18 м≥с¤ц≥в по 20 дн≥в кожний. ћовою май¤ пер≥оди часу називалис¤: 20 дн≥в - в≥наль; 18 в≥налей - тун; тун дор≥внював 360 к≥нам (дн¤м). ƒл¤ вир≥внюванн¤ сон¤чного року додавалос¤ 5 дн≥в - майЇб (неспри¤тлив≥, нещаслив≥). ¬важалос¤, що в цю 5-денку "вмираЇ р≥к", у ц≥ дн≥ древн≥ май¤ н≥чого не робили, щоб не накликати на себе б≥ду.

“ун не був останньою одиницею часу в календар≥ май¤. ѕри зб≥льшенн≥ в 20 раз≥в починали формуватис¤ цикли: 20 тун≥в - катун; 20 катун≥в - бактун; 20 бактун≥в - п≥ктун; 20 п≥ктун≥в - калабтун; 20 калабтун≥в - к≥нчильтун ≥ т.д.

Ќайб≥льший цикл - алаутун складав 23040000000 дн≥в або к≥н≥в (сонць). тобто 63 081 429 рок≥в, що складаЇ близько третини галактичного року Ц часу, за ¤кий —онце обертаЇтьс¤ навколо центру нашоњ галактики. ÷е найб≥льший пер≥од, ¤кий заф≥ксовано в системах в≥дл≥ку часу нашоњ цив≥л≥зац≥њ (людства). …ого походженн¤ нев≥доме.

¬с≥ дати мають Їдину точку в≥дл≥ку. ѓњ ми назвали б "р≥к ѕерший", з ¤кого починаЇтьс¤ в≥дл≥к часу май¤. «а нашою хронолог≥Їю, в≥н припадаЇ на 7 вересн¤ 3113 р. до н.е., або ж, в≥дпов≥дно до ≥ншоњ системи корел¤ц≥њ, на 13 жовтн¤ 3373 р. до н.е. ÷≥ дати близьк≥ до першого року Їврейського календар¤, ¤кий припадаЇ на 3761 р. до н.е.

ћай¤ вм≥ло поЇднували 2 календар≥: хааб - сон¤чний, що складавс¤ з 365 дн≥в, ≥ цолк≥н - рел≥г≥йний, з 260 дн≥в. ѕри такому поЇднанн≥ складавс¤ цикл з 18890 дн≥в (52 роки), лише по завершенн≥ ¤кого назва ≥ цифра дн¤ знову сп≥впадали з т≥Їю ж назвою м≥с¤ц¤. ÷е так, ¤кби 15 листопада неодм≥нно припадало кожний раз на четвер.

ѕод≥бний календар був ≥ в ацтек≥в. –≥зн≥ календарн≥ системи ≥снували ≥ в ≥нших народ≥в ƒавньоњ јмерики.

“акий значний розвиток астроном≥чноњ науки не став би можливим без ≥деально розробленоњ системи л≥чби. ћай¤ створили 20-тиричну систему л≥чби в≥д 0 до 19, ¤ка дозвол¤ла записати неск≥нченну безл≥ч величин ≥ зд≥йснювати найскладн≥ш≥ п≥драхунки.

√либокими були ≥ медичн≥ знанн¤, особливо в галуз≥ зубол≥куванн¤ ≥ х≥рург≥њ, ¤к≥ багато в чому перевершували знанн¤ Ївропейських л≥кар≥в т≥Їњ епохи. «а допомогою тод≥шнього х≥рург≥чного ≥нструментар≥ю проводилис¤ складн≥ операц≥њ аж до трепанац≥њ черепа. ≤нд≥анська фармакопе¤ використовувала х≥ну, кокањн, с≥к папай≥ та ≥н.

” державах май¤, ацтек≥в, ≥нк≥в ≥снували пор≥вн¤но розвинен≥ правов≥ системи, ¤к≥ грунтувалис¤ на кодексах закон≥в. ‘≥лософськ≥ у¤вленн¤ про св≥т ≥ м≥сце людини у ньому були складовою частиною духовноњ культури. ” ф≥лософських вченн¤х зустр≥чаЇтьс¤ ≥де¤ про чотири першоелементи (вогонь, вода, земл¤, в≥тер) ≥ пон¤тт¤ боротьби ¤к причини косм≥чних зм≥н.

“аким чином, де¤к≥ з народ≥в, ¤к≥ насел¤ли ƒавню јмерику, дос¤гли значних усп≥х≥в у розвитку р¤ду галузей знанн¤ у доколумбовий пер≥од.

4. ѕисемн≥сть ≥ л≥тература

ќдним з важливих результат≥в процесу культурного розвитку було формуванн¤ р≥зних систем писемност≥ у де¤ких народ≥в доколумбовоњ јмерики.

÷≥кавим зразком прим≥тивноњ "писемност≥" в област≥ јнд було "вузликове письмо" - к≥пу, ¤ке ¤вл¤Ї собою шворку або палицю з прив'¤заними до них в≥дв≥дними р≥знокольоровими (кольору надавалос¤ символ≥чне значенн¤) шнурками, на ¤ких на р≥зн≥й в≥дстан≥ один в≥д одного зав'¤зувалис¤ вузлики. ≤нод≥ у вузлику закр≥плювавс¤ ¤кий-небудь предмет (шматочок дерева, кам≥нь, зерно тощо). ” “ауант≥нсуйу було значне число профес≥йних к≥пукамайок ("майстр≥в к≥пу"). Ќа думку одних вчених, к≥пу ¤вл¤ло собою чисто мнемон≥чне пристосуванн¤, на думку ≥нших - своЇр≥дну форму письма. «а найб≥льш сп≥рною концепц≥Їю, к≥пу м≥стить тексти хрон≥к, закон≥в ≥ пол≥тичних твор≥в. ≤снуЇ припущенн¤, що к≥пу служило атрибутом похоронного ритуалу.

ўось схоже зустр≥чаЇмо ≥ в ѕ≥вн≥чн≥й јмериц≥ у ≥рокез≥в Ц њхнЇ УписьмоФ, ¤ке називалос¤ УвампумФ, Ц це стр≥чка, або пасок з ниток, на ¤к≥ нанизано кольоров≥ черепашки, р≥зн≥ за формою ≥ розм≥ром. “рапл¤лос¤, що вампум нал≥чував по 6-7 тис¤ч черепашок. Ќанизан≥ на нитки мушл≥ утворювали хитромудр≥ в≥зерунки певного зм≥сту.

ѕисемн≥сть ацтек≥в ≥ народ≥в куна ¤вл¤Ї собою п≥ктограф≥чне (малюнкове) письмо з елементами ≥Їрогл≥фики. ѕевноњ системи розташуванн¤ п≥ктограм не ≥снувало: вони могли розташовуватис¤ ≥ горизонтально, ≥ вертикально. ¬перше писемн≥сть народ≥в куна в≥дкрита ≥ вивчена норвезьким етнографом ≈.Ќордельшельдом. ѕ≥ктограф≥чним письмом записан≥ легенди, книги рецепт≥в народноњ медицини.

—истема писемност≥ у народ≥в давньоњ ћексики склалас¤ у ≤≤-V ст. н.е. в ольмек≥в. ¬она ¤вл¤Ї собою поЇднанн¤ елемент≥в п≥ктограф≥чного ≥ складового письма. Ќеодм≥нним супутником запису був малюнок. —емантичне значенн¤ мали кол≥р ≥ розташуванн¤ знак≥в.

Ќайдовершен≥шою системою писемност≥ в давн≥й јмериц≥ було ≥Їрогл≥ф≥чне письмо май¤. ” ньому вживалис¤ фонетичн≥ знаки (алфав≥тн≥ ≥ складов≥), ≥деограф≥чн≥ (ц≥л≥ слова) ≥ ключов≥ (по¤снювальн≥ значенн¤ сл≥в, але так≥, ¤к≥ не читаютьс¤). ¬сього ви¤влено близько 300 знак≥в. ћова ≥Їрогл≥ф≥чних текст≥в значно в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д живоњ мови за вимовою, словником, граматикою. ≤Їрогл≥ф≥чн≥ тексти ≥ написи май¤ дос≥ повн≥стю не перекладен≥. ѕерш≥ спроби розшифрувати письмо май¤ належать до середини XIX ст. ” середин≥ 1950-х рок≥в великий внесок у дешифровку письма май¤ вн≥с рад¤нський вчений ё.¬.  норозов, родом з ’арк≥вщини.

« виникненн¤м писемност≥ був т≥сно пов'¤заний розвиток л≥тератури. Ћ≥тературна творч≥сть ≥нд≥анц≥в древньоњ јмерики в художн≥й форм≥ в≥дображала найважлив≥ш≥ риси житт¤ ≥нд≥анських племен. ƒавн≥м жанром л≥тератури були трудов≥ (мисливськ≥, рибальськ≥), обр¤дов≥, а також в≥йськов≥ п≥сн≥, ¤к≥ включали зверненн¤ до бог≥в про допомогу в дос¤гненн≥ перемоги, переможн≥ п≥сн≥, плач≥ за загиблими воњнами. «начного поширенн¤ набув жанр казки - чар≥вноњ, побутовоњ, про тварин тощо. ” де¤ких ≥нд≥анських народ≥в ≥снував епос. ƒо л≥тературних пам'¤тник≥в належать "јннали какч≥келей", "–одов≥д владик “отон≥капакана", пророча книга "„≥лам-Ѕалам", сакральний епос ≥нд≥анц≥в к≥че Уѕополь-¬ухФ (" нига ѕорад") та ≥н. ¬еликим внеском у скарбницю св≥товоњ культури Ї драма на мов≥ кечуа "јпу-ќль¤нтай". ќдним з найб≥льших поет≥в ƒавньоњ јмерики був Ќесуалькойотль. Ћейтмотивом його твор≥в, ¤к≥ д≥йшли до нас Ї роздуми про нест≥йк≥сть людського ≥снуванн¤, ≥дењ про безперервн≥сть руху ≥ про в≥дносн≥сть спокою, утвердженн¤ в≥чност≥ прекрасного. ƒо наших дн≥в д≥йшли також 4 рукописи май¤ ≥ значна к≥льк≥сть напис≥в на камен¤х в руњнах м≥ст.

 ниги ¤вл¤ли собою смугу паперу, виготовлену з рослинного волокна (часто використовувавс¤ луб ф≥куса) ≥ натуральноњ клейкоњ речовини. ќбидв≥ сторони смуги покривалис¤ б≥лим вапном. ≤Їрогл≥ф≥чн≥ знаки виводилис¤ пензликом, ¤к чорнило використовувавс¤ с≥к рослин або плод≥в. ѕаперова смуга складалас¤ гармошкою й обрамл¤лас¤ обкладинкою з дерева або шк≥ри.

¬елика к≥льк≥сть рукопис≥в була знищена в епоху конк≥сти.

Ќавчанн¤ писемност≥ зд≥йснювалос¤ у спец≥альних школах. ” ацтек≥в було два види шк≥л: тельпочкалл≥ ≥ кальмекак. ѕерш≥ призначалис¤ дл¤ простих д≥тей з народу, друг≥ - дл¤ обдарованих д≥тей, ¤к≥ зак≥нчили тельпочкалл≥, ≥ д≥тей знат≥. Ўколи дл¤ простих д≥тей готували насамперед воњн≥в, тому основна увага тут прид≥л¤лас¤ ф≥зичному вихованню ≥ спорту. Ўколи дл¤ знат≥ готували ≥нтелектуальну й адм≥н≥стративну верх≥вку сусп≥льства (жерц≥в, астролог≥в, математик≥в, писар≥в, судд≥в), тому тут викладалис¤ вершини наук - ≥стор≥¤, ф≥лософ≥¤, право.

ќсновна частина л≥тературних пам'¤ток, що збереглис¤, ≥ письмових джерел ≥нд≥анц≥в доколумбовоњ јмерики ще чекають своњх досл≥дник≥в ≥ дешифрувальник≥в.

5. јрх≥тектура та образотворче мистецтво

ћистецтво доколумбовоњ јмерики д≥стало найповн≥шого вираженн¤ в монументальн≥й арх≥тектур≥, ¤ка розвивалас¤ на територ≥њ сучасноњ ћексики ≥ в ÷ентральн≥й јмериц≥. јрх≥тектура обох цих областей мала багато сп≥льних рис, зумовлених схож≥стю економ≥чних, соц≥альних ≥ рел≥г≥йних ≥нститут≥в, под≥бн≥стю природних умов.

јрх≥тектура ≥ м≥стобудуванн¤ давньоњ јмерики характеризуютьс¤ ст≥йк≥стю тип≥в, упов≥льненою еволюц≥Їю композиц≥йних, декоративних ≥ техн≥чних прийом≥в. ѕров≥дним типом були культов≥ комплекси, ¤к≥ включають ступ≥нчаст≥ п≥рам≥ди з храмом або в≥втарем на верхньому майданчику, храм, палацов≥ споруди дл¤ жерц≥в ≥ знат≥, палаци дл¤ св¤т, "стад≥они" дл¤ ритуальноњ спортивноњ гри, "обсерватор≥њ" дл¤ астроном≥чних спостережень, а також р≥зноман≥тн≥ ≥нженерн≥ й оборонн≥ споруди. Ѕуд≥вл≥ ставилис¤ на штучних земл¤них платформах, складалис¤ з сирцевоњ цегли (адоб≥в), р≥зних вид≥в каменю, з використанн¤м прим≥тивного бетону ≥ р≥зного декоративного облицюванн¤.  ам'¤на кладка велас¤ на глин¤ному розчин≥ або по-сухому, з застосуванн¤м шип≥в ≥ металевих кр≥плень.  ам≥нь обробл¤вс¤ кам'¤ними або бронзовими знар¤дд¤ми ≥ транспортувавс¤ без допомоги кол≥с. ѕерекритт¤ у вигл¤д≥ фальш-склеп≥нн¤ (з поступовим напуском р¤д≥в кам'¤ноњ кладки) або дерев'¤н≥ забезпечували створенн¤ дуже обмежених внутр≥шн≥х простор≥в пор≥вн¤но з зовн≥шньою масою споруди ≥ товщиною ст≥н. „асто буд≥вл¤ д≥лилас¤ на два вузьких прим≥щенн¤ поздовжньою ст≥ною, ≥нод≥ застосовувалис¤ квадратн≥ або кругл≥ стовпи ≥ нав≥ть атланти - стовпи у вигл¤д≥ статуй воњн≥в. ” композиц≥њ використовувалис¤ прост≥ геометричн≥ форми, статичн≥, симетричн≥ р≥шенн¤. “радиц≥йним було широке застосуванн¤ орнаментики, скульптури ≥ живопису. ѕлануванн¤ комплекс≥в ≥ м≥ст мало регул¤рний характер, ор≥Їнтувалис¤, звичайно, за сторонами св≥ту. ¬елик≥ м≥ста мали мощен≥ вулиц≥, зовн≥шн≥й водопров≥д, оборонн≥ споруди.

Ќа територ≥њ ћексики серед давн≥х культур важливе значенн¤ мала теот≥уаканська "культура п≥рам≥д". ” св¤щенному м≥ст≥ “еот≥уакан≥, спланованому з урахуванн¤м математичних та астроном≥чних знань, знаходилис¤ ступ≥нчаст≥ ѕ≥рам≥да —онц¤ ≥ ѕ≥рам≥да ћ≥с¤ц¤, "’рам  ецалькоатл¤", декорований головами пернатих зм≥й.

Ќайб≥льшою попул¤рн≥стю користуЇтьс¤ арх≥тектура май¤, ¤ка в класичний пер≥од створила на територ≥њ сучасних ћексики, √ондурасу, √ватемали величн≥ ансамбл≥ ѕаленке, “≥каль,  опан та ≥н. ¬ арх≥тектур≥ май¤ особливого значенн¤ набувають внутр≥шн≥ простори, а фасади ≥ внутр≥шн≥ ст≥ни прикрашаютьс¤ розписами, алебастровими рельЇфами ≥ рельЇфними ≥Їрогл≥ф≥чними текстами.

” ѕ≥вденн≥й јмериц≥ арх≥тектура розвивалас¤ вздовж вузькоњ прибережноњ смуги на заход≥ ≥ в район≥ ÷ентральних јнд. “ут вона в≥дзначалас¤ увагою до утил≥тарноњ сторони забудови ≥ поширенн¤м ≥нженерних споруд: мощених дор≥г, мост≥в, фортець, дамб, водоймищ, канал≥в, гаваней, акведук≥в.  ам'¤на кладка з пол≥гональних (в ранн≥х спорудах) ≥ горизонтальних блок≥в г≥гантськоњ величини, п≥зн≥ше з тесаного каменю правильноњ форми була доведена в г≥рських районах до в≥ртуозност≥; у кладц≥ використовувалис¤ бронзов≥ скр≥плювальн≥ елементи. Ўироко застосовувалас¤ сирцева цегла. ѕокр≥вл¤ робилас¤ з очерету ≥ соломи. –ельЇфи ≥ розписи в обробц≥ використовувалис¤ менше, н≥ж на територ≥њ ћексики. Ќайважлив≥ш≥ буд≥вл≥ прикрашалис¤ фризами ≥з золотих пластин. јрх≥тектура ѕ≥вденноњ јмерики в≥дзначалас¤ гранд≥озн≥стю масштаб≥в, простотою великих форм ≥ деталей, сувор≥стю вигл¤ду. ѓњ основними центрами були „ан-„ан, ѕачакамак, “≥ауанако,  уско (столиц¤ ≥мпер≥њ ≥нк≥в); важливу роль в≥д≥гравали м≥ста-фортец≥ ѕарамонга, ћачу-ѕ≥кчу, —аксауаман та ≥н.

¬ражаЇ своњм багатством  ор≥канча (храм —онц¤) - найважлив≥ше св¤тилище ≥нк≥в, ¤ке складалос¤ з ансамблю кам'¤них буд≥вель, оточених ст≥ною. ” головному прим≥щенн≥ храму м≥стивс¤ в≥втар, розташований проти дверей так, щоб золота ф≥гура божества ≥ золот≥ пластини на ст≥нах виблискували у пром≥нн≥ ранкового сонц¤. ѕоруч з храмом розташовувалис¤ св¤тилища ћ≥с¤ц¤, грому, з≥рок, райдуги-веселки. ƒо нього примикали прим≥щенн¤ дл¤ жерц≥в, слуг ≥ так званий «олотий сад ≥з золотими ≥ ср≥бними зображенн¤ми рослин, птах≥в, тварин ≥ людей. ћайстерно будували ≥нд≥анц≥ ≥ вис¤ч≥ мости, сплетен≥ з л≥ан, ¤к≥ через стор≥чч¤ наштовхнули арх≥тектор≥в на ≥дею використати анолог≥чн≥ металев≥ конструкц≥њ.

ƒавнЇ мистецтво ≥нд≥анц≥в в≥дображаЇ св≥т ¤к активну взаЇмод≥ю двох начал: житт¤ ≥ смерт≥. ћистецтво розписноњ ≥ ф≥гурноњ керам≥ки, глин¤ноњ скульптури, кам'¤них статуй ≥ наскельних розпис≥в в≥дображало стих≥ю перв≥сних, казково-фантастичних образ≥в, ¤к≥ зливалис¤ з рел≥г≥йною символ≥кою ≥ суворою суттю людського бутт¤.

” статуетках, а також у ф≥гурних ≥ розписних посудинах в≥дтворювалис¤ людськ≥ типи у всьому њх р≥зноман≥тт≥, включаючи побутов≥, ком≥чн≥ ≥ патолог≥чн≥ мотиви; зображенн¤м тварин також надавалас¤ ¤скрава життЇва виразн≥сть.

ћистецтво ≥нд≥анських народ≥в розвивалос¤ нер≥вном≥рно. Ќер≥дко пришельц≥ вит≥сн¤ли нос≥њв б≥льш високоњ художньоњ культури. “ак, на територ≥њ ћексики найдавн≥шим було мистецтво ольмек≥в ( I тис¤чол≥тт¤ до н.е.), чињ похоронн≥ маски ≥ величезн≥ кам'¤н≥ голови (до 13 тонн) вражають свободою пластики, характерн≥стю передач≥ етн≥чного типу ≥ люд¤н≥стю. ѕрот¤гом приблизно двох з половиною тис¤чол≥ть процв≥тало найбагатше мистецтво май¤, що створило життЇво виразн≥ твори др≥бноњ пластики, вражаючий за декоративною фантаз≥Їю орнамент, розвинен≥ ≥ складн≥ композиц≥њ ≥сторико-побутового ≥ ритуального значенн¤, в ювел≥рних за майстерн≥стю виконанн¤ кам'¤них рельЇфах. ћистецтво ацтек≥в в≥др≥зн¤лос¤ керам≥кою, виробами з коштовних камен≥в ≥ метал≥в, узорним ткацтвом, виробами з п≥р'¤, монументальна творч≥сть була пройн¤та рел≥г≥йними ≥де¤ми.

¬ажливе значенн¤ мала музика - нев≥д'Їмний елемент культових обр¤д≥в ≥ церемон≥й. ” розвинених племен ≥снувала диференц≥ац≥¤ музики на "народну" ≥ "придворну", ≥снували спец≥альн≥ школи п≥дготовки профес≥ональних музикант≥в. ћузичний ≥нструментар≥й включав велику к≥льк≥сть р≥зноман≥тних духових ≥ ударних ≥нструмент≥в, з струнних був найпрост≥ший монохорд - музичний лук.

¬ обр¤дах ≥ ритуальних д≥¤х м≥стилис¤ елементи театрал≥зац≥њ, були побудован≥ велик≥ амф≥театри, створен≥ твори драматург≥њ, так≥ ¤к "јпу-ќль¤нтай" на мов≥ кечуа, драма "–аб≥наль-јч≥Ф.

* * *

ƒо XVI ст. народи доколумбовоњ јмерики освоњли величезн≥ простори континенту, дос¤гли значних усп≥х≥в в ≥нтенсивному землеробств≥, знали багато ремесел, волод≥ли буд≥вельною техн≥кою, дос¤гли усп≥х≥в у мореплавств≥, астроном≥њ, медицин≥, в образотворчому мистецтв≥ ≥ л≥тератур≥. «авд¤ки ≥нд≥анським народам у практику св≥тового землеробства ув≥йшли кукурудза, картопл¤, квасол¤, пом≥дори, гарбуз, какао, ананас, сон¤шник, арах≥с, ван≥ль. Ќими був в≥дкритий каучук. ¬≥д ≥нд≥анц≥в ™вропа отримала л≥ки в≥д мал¤р≥њ - х≥ну. «начних усп≥х≥в дос¤гло древнЇ мистецтво народ≥в јмерики. Ќезважаючи на значне в≥дставанн¤ культурного процесу у час≥ в≥д культурного розвитку народ≥в ™враз≥њ, багато дос¤гнень ≥нд≥анц≥в суттЇво вплинули на культуру ≥ мистецтво подальших покол≥нь.

<< попередн¤     зм≥ст     наступна >>