9. ћј –ќ≈ ќЌќћ≤„Ќ≈ ѕЋјЌ”¬јЌЌя. ƒ≈–∆ј¬Ќ≈ –≈√”Ћё¬јЌЌя –ќ«¬»“ ” Ќј” » ≤ “≈’Ќ≤ ».

9.1 ƒосв≥д макроеконом≥чного плануванн¤.

  ƒирективне плануванн¤ в —–—– . ќснови плануванн¤ народного господарства —–—– почали закладатис¤ з 1917 р. ¬ грудн≥ 1917 р. була створена ¬ища –ада народного господарства (¬–Ќ√), ¤ка стала першим плануючим та координуючим органом в економ≥ц≥ –ад¤нськоњ –ос≥њ. ” грудн≥ 1920 р. 8-й ¬серос≥йський з ¢ њзд –ад обговорив та ухвалив перший у св≥т≥ комплексний план реорган≥зац≥њ та розвитку економ≥ки на баз≥ електриф≥кац≥њ - (ѕлан √ќЁЋ–ќ). ” лютому 1921 р. був створений ƒержплан, завданн¤м ¤кого була розробка загальнодержавних господарських план≥в. « 1929 р. розвиток економ≥ки —–—– в≥дбувавс¤ на основ≥ п ¢ ¤тир≥чних план≥в. ѕерший був зд≥йснений у 1929 - 1932 рр., другий - у 1933 - 1937 рр., виконанн¤ третього п ¢ ¤тир≥чного плану 1938 - 1942 рр. було перервано в≥йною. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ в≥йни був розроблений четвертий п ¢ ¤тир≥чний план 1946 - 1950 рр., ¤кий дозволив в≥дновити економ≥ку, зруйновану в≥йною, та перевищити р≥вень виробництва 1940 р. ¬ подальшому розвиток економ≥ки зд≥йснювавс¤ на баз≥ п ¢ ¤тир≥чних план≥в (вин¤тком було корегуванн¤ 6-го п ¢ ¤тир≥чного плану та розробка семир≥чного плану на 1959 - 1965 рр.).

”сп≥шний досв≥д реал≥зац≥њ п ¢ ¤тир≥чних план≥в в —–—– спри¤в розповсюдженню ≥дей плануванн¤ в ≥нших крањнах св≥ту. –озвиток економ≥ки ≤нд≥њ, ‘ранц≥њ та р¤ду ≥нших крањн  в≥дбуваЇтьс¤ по п ¢ ¤тир≥чних планах. Ќа баз≥ п ¢ ¤тир≥чних план≥в розвивалас¤ економ≥ка крањн –≈¬. ” 1976 - 1980 рр. був розроблений узгоджений п ¢ ¤тир≥чний план багатосторонн≥х ≥нтеграц≥йних заход≥в з розбивкою по роках.

—истема плануванн¤ перед економ≥чною реформою початку  90-х рок≥в включала в себе  онцепц≥ю економ≥чного та соц≥ального розвитку —–—– на 15-р≥чний пер≥од, ќсновн≥ напр¤мки економ≥чного та соц≥ального розвитку —–—– на 15 рок≥в та ƒержавний п ¢ ¤тир≥чний план економ≥чного та соц≥ального розвитку —–—– з розпод≥лом завдань по роках. ѕлануванн¤ спиралос¤ на р≥зного роду прогнози. —кладовою частиною системи плануванн¤ стали все ширше використовуван≥ ц≥льов≥ комплексн≥ програми.

 онцепц≥¤ економ≥чного та соц≥ального розвитку на 15-р≥чний пер≥од повинна була м≥стити наб≥р пр≥оритет≥в та ц≥лей розвитку економ≥ки, визначала напр¤мок структурноњ та ≥нвестиц≥йноњ пол≥тики, науково-техн≥чного прогресу, рубеж≥ соц≥ального розвитку, завданн¤ п≥двищенн¤ осв≥тнього та культурного потенц≥алу, п≥дтримки обороноздатност≥ крањни.

 онцепц≥¤ спиралас¤ на комплексну програму науково-техн≥чного прогресу, державн≥ ц≥льов≥ програми м≥жгалузевого характеру, довгостроков≥ народногосподарськ≥ програми, аналог≥чн≥ розробки м≥н≥стерств, рег≥он≥в, а також на науков≥ досл≥дженн¤ та прогнози.  онцепц≥¤... слугувала науково обгрунтованою програмою дл¤ п≥дготовки основних напр¤мк≥в економ≥чного та соц≥ального розвитку на 15 рок≥в.

ќсновн≥ напр¤мки економ≥чного та соц≥ального розвитку на 15 рок≥в визначали темпи, пропорц≥њ, структуру сусп≥льного виробництва, шл¤хи його ≥нтенсиф≥кац≥њ, розвиток народногосподарських комплекс≥в, галузей та рег≥он≥в, пр≥оритетн≥ науково-техн≥чн≥ напр¤мки та вир≥шенн¤ соц≥альних завдань. —кладались вони з розпод≥лом по п ¢ ¤тир≥чках. Ќа першу п ¢ ¤тир≥чку передбачалис¤ розгорнут≥ по роках адресн≥ показники розвитку народногосподарських комплекс≥в, галузей та рег≥он≥в. ќсновн≥ напр¤мки служили вих≥дною базою дл¤ розробки наступного п ¢ ¤тир≥чного плану.

ƒержавний п ¢ ¤тир≥чний план економ≥чного та соц≥ального розвитку був головною формою реал≥зац≥њ ц≥лей та завдань, що наводилис¤ в ќсновних напр¤мках..., та орган≥зац≥њ вс≥Їњ господарськоњ д≥¤льност≥ в крањн≥: м≥н≥стерств та в≥домств, республ≥к та областей, п≥дприЇмств та орган≥зац≥й. ¬≥н визначав найважлив≥ш≥ пропорц≥њ, показники, ефективн≥сть народного господарства. Ќа основ≥ п ¢ ¤тир≥чного плану рег≥онам та п≥дприЇмствам в останн≥ роки перед реформою кр≥м контрольних цифр доводилис¤ державн≥ замовленн¤, пост≥йн≥ економ≥чн≥ нормативи та л≥м≥ти, на баз≥ ¤ких вони складали своњ п ¢ ¤тир≥чн≥ плани.

ѕри директивному характер≥ плануванн¤ контрольн≥ цифри мали обов ¢ ¤зковий характер: п≥дприЇмства повинн≥ були на њх основ≥ складати своњ плани ≥ домагатис¤ неухильного њх виконанн¤. ѕри переход≥ до ≥ндикативного плану контрольн≥ цифри не нос¤ть директивного характеру. ¬они в≥дбивають сусп≥льн≥ потреби в продукц≥њ, що виробл¤Їтьс¤ даним п≥дприЇмством, та м≥н≥мальн≥ р≥вн≥ ефективност≥ виробництва.  олективи п≥дприЇмств мають прост≥р дл¤ вибору р≥шень та партнер≥в при укладанн≥ договор≥в.  онтрольн≥ цифри включали: об ¢ Їм продукц≥њ (послуг) у варт≥сному вираз≥ дл¤ укладанн¤ договор≥в, прибуток (доход), валютну виручку, найб≥льш важлив≥ показники науково-техн≥чного прогресу та показники розвитку соц≥альноњ сфери.

ƒержавн≥ замовленн¤ повинн≥ були гарантувати задоволенн¤ першочергових сусп≥льних потреб. ¬они видавалис¤ на поставку т≥Їњ продукц≥њ, ¤ка необх≥дна дл¤ розв'¤занн¤ загальнодержавних соц≥альних завдань, виконанн¤ науково-техн≥чних програм, забезпеченн¤ обороноздатност≥ та зм≥цненн¤ незалежност≥ крањни, поставки с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ. ƒержзамовленн¤ були обов ¢ ¤зков≥ дл¤ виконанн¤. ѓх передбачалос¤ розм≥щувати на конкурсн≥й основ≥, а по м≥р≥ насиченн¤ ринку товарами - скорочувати њх об ¢ Їм та склад. ƒержзамовленн¤ видавалис¤ також на введенн¤ в д≥ю об ¢ Їкт≥в соц≥альноњ сфери та виробничих потужностей, ¤к≥ створювалис¤ за рахунок державних централ≥зованих кап≥тальних вкладень.

≈коном≥чн≥ нормативи визначали взаЇмов≥дношенн¤ з бюджетом, умови формуванн¤ фонду оплати прац≥, фонду економ≥чного стимулюванн¤ та ≥нш≥ сторони господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств (плата за трудов≥ та природн≥ ресурси, за виробнич≥ фонди та ≥н.). ¬они повинн≥ були створювати за≥нтересован≥сть п≥дприЇмств у кращому задоволенн≥ попиту, зростанн≥ виробництва, п≥двищенн≥ ¤кост≥ продукц≥њ, у виконанн≥ держзамовленн¤, контрольних цифр п ¤тир≥чного плану, у прискоренн≥ Ќ“ѕ. ≈коном≥чн≥ нормативи встановлювалис¤ стаб≥льними на п ¢ ¤ть рок≥в до початку нового п ¢ ¤тир≥чного плану.

Ћ≥м≥ти встановлювали граничний розм≥р державних централ≥зованих кап≥тальних вкладень дл¤ розвитку м≥жгалузевих виробництв, нового буд≥вництва та розв ¢ ¤занн¤ особливо важливих завдань у в≥дпов≥дност≥ з перел≥ком п≥дприЇмств та об ¢ Їкт≥в, включених у державний план, об ¢ Їм≥в буд≥вельно-монтажних та п≥др¤дних роб≥т, матер≥альних ресурс≥в, що централ≥зовано розпод≥л¤ютьс¤ дл¤ забезпеченн¤ виробництва та буд≥вництва. —феру централ≥зованого розпод≥лу матер≥альних ресурс≥в передбачалос¤ звузити по м≥р≥ розвитку гуртовоњ торг≥вл≥ ними.

ѕрогнози розвитку економ≥ки - складова частина системи плануванн¤. ¬они полегшують можлив≥сть передбачити, розрахувати р≥зн≥ вар≥анти розвитку економ≥ки у зв ¢ ¤зку з демограф≥чною ситуац≥Їю, науково-техн≥чним прогресом, зм≥нами природного середовища, соц≥ально-економ≥чними процесами.

ѕрогнозуванн¤ базуЇтьс¤ на досл≥дженн¤х д≥йсност≥ та перспективах його зм≥н. ÷е - анал≥з тенденц≥й розвитку економ≥ки, сусп≥льних потреб, виробничих можливостей, розробка г≥потез майбутн≥х етап≥в Ќ“ѕ.

÷≥льов≥ комплексн≥ програми - пов ¢ ¤зан≥ по ресурсах, виконавц¤х та строках завершенн¤ комплекси планових заход≥в р≥зного характеру (виробничих, орган≥зац≥йних, науково-техн≥чних, соц≥ально-економ≥чних та ≥н.), зд≥йсненн¤ ¤ких забезпечуЇ своЇчасну реал≥зац≥ю поставленоњ мети (або њх сукупност≥). ≤нструмент системного п≥дходу в управл≥нн≥, що забезпечуЇ ≥нтеграц≥ю вс≥х складових частин та елемент≥в економ≥ки дл¤ дос¤гненн¤ поставленоњ мети.

 овзаюче безперервне плануванн¤ .  онцепц≥ю економ≥чного та соц≥ального розвитку на 15 рок≥в передбачалос¤ через кожн≥ п ¢ ¤ть рок≥в уточнювати, доробл¤ти та продовжувати на наступну п ¢ ¤тир≥чку з урахуванн¤м процес≥в, що в≥дбуваютьс¤ в народному господарств≥, та виникаючих в народному господарств≥ проблем. «а рахунок цього пост≥йно прогл¤далас¤ перспектива на 15 рок≥в. ѕо п ¢ ¤тир≥чних планах по завершенню чергового року проробл¤вс¤ план ще на р≥к. Ќаприклад, п ¢ ¤тир≥чний план на 1986 - 1990 рр. в 1987 р. треба було зверстати на 1987 - 1991 рр., в 1998 р. - на 1988 - 1992 рр. з тим, щоб пост≥йно прогл¤дати перспективу на п ¢ ¤ть рок≥в.

≤ндикативне (рекомендац≥йне) плануванн¤ , або економ≥чне програмуванн¤ - система державного регулюванн¤ економ≥ки на основ≥ комплексних сусп≥льно-економ≥чних програм, що направлен≥ на реал≥зац≥ю бажаного вар≥анту розвитку економ≥ки, дос¤гненн¤ визначених стратег≥чних ц≥лей. ≤ндикативне плануванн¤ носить рекомендац≥йний характер. ѕланов≥ цифри ¤вл¤ють собою оц≥нки оч≥куваного стану економ≥ки та можуть служити загальними ор≥Їнтирами д≥¤льност≥ п≥дприЇмств. ¬они не мають обов ¢ ¤зуючоњ сили.

ƒержава спонукаЇ виконувати плани в основному економ≥чними методами: шл¤хом введенн¤ додаткових податк≥в чи податкових п≥льг, за рахунок регулюванн¤ ц≥н, наданн¤ кредит≥в та грошових субсид≥й п≥дприЇмствам, проведенн¤ пол≥тики Уприскореноњ амортизац≥њФ. —истема економ≥чних стимул≥в зм≥нюЇтьс¤ в залежност≥ в≥д стану економ≥ки та поставлених ц≥лей. ƒержава - безпосередн≥й замовник значноњ к≥лькост≥ продукц≥њ, роб≥т та послуг. ¬она зд≥йснюЇ значну частину кап≥тальних вкладень, перерозпод≥л¤Ї значну частину валового внутр≥шнього продукту.

¬ екстремальн≥й ситуац≥њ (в≥йна, в≥дбудова економ≥ки п≥сл¤ в≥йни, кризова ситуац≥¤ та ≥н.) плани можуть м≥стити директивн≥ показники. “ак,  перший п≥сл¤воЇнний п ¢ ¤тир≥чний план ‘ранц≥њ, прийн¤тий  у 1945 р., визначав об ¢ Їм виробництва стал≥ (у тоннах), електроенерг≥њ (в к≥ловатах), встановлював ц≥ни на вс≥ вироби та визначав систему контролю за ними, визначав обм≥нний курс франка та ≥н.

≤ндикативне плануванн¤ виникло п≥сл¤ 2-њ св≥товоњ в≥йни у ‘ранц≥њ, Ќ≥дерландах, Ќорвег≥њ, япон≥њ, у 50-х та 60-х роках - в Ўвец≥њ, ‘≥нл¤нд≥њ, ≤тал≥њ, јнгл≥њ, Ѕельг≥њ, ‘–Ќ, ≤спан≥њ, до середини 70-х рок≥в нам≥тивс¤ перех≥д до економ≥чного програмуванн¤ в —Ўј та  анад≥.

ѕланов≥ органи Ї практично у вс≥х крањнах: у ‘ранц≥њ - √енеральний ком≥сар≥ат по плануванню, у  анад≥ - ≈коном≥чна рада, Ќ≥дерландах - ÷ентральне планове бюро,  япон≥њ - ≈коном≥чна консультативна рада.  р≥м того, в япон≥њ питанн¤ми плануванн¤ займаютьс¤ державн≥ орган≥зац≥њ:  онсультативна рада плануванн¤ комплексного розвитку територ≥њ, ”правл≥нн¤ економ≥чного плануванн¤, ƒепартамент по комплексному розвитку територ≥њ, ƒосл≥дницький економ≥чний ≥нститут, а також нап≥вдержавний японський центр рег≥онального розвитку та японський центр по розвитку промисловост≥. ћножинн≥сть планових орган≥в характерна також ≥ дл¤ р¤ду ≥нших крањн.

ѕлануванн¤ в крањнах, що розвиваютьс¤ . ”р¤ди крањн, що розвиваютьс¤, все ширше використовують можливост≥ плануванн¤ дл¤ прискореного економ≥чного розвитку та зд≥йсненн¤ соц≥альних перетворень. ѕлануванн¤ в т≥й чи в ≥нш≥й форм≥ маЇ м≥сце в б≥льшост≥ крањн, що зв≥льнилис¤. ќбмежен≥сть нагромадженн¤, труднощ≥ концентрац≥њ кап≥тальних вкладень призвод¤ть до того, що утворенн¤ сучасного кап≥талом≥сткого виробництва, власноњ ≥ндустр≥њ бере на себе держава. —учасне виробництво може розвиватис¤ при умов≥ сувороњ пропорц≥йност≥ його основних елемент≥в. ” крањнах, що розвиваютьс¤, р¤д цих елемент≥в в≥дсутн≥й, ≥ держава повинна ц≥ елементи створювати. ÷е також потребуЇ планового розвитку економ≥ки.

ћакроеконом≥чне ≥ндикативне плануванн¤, широко розповсюджене в крањнах, що розвиваютьс¤, в значн≥й м≥р≥ спираЇтьс¤ на традиц≥йну дл¤ «аходу методолог≥ю макроеконом≥чного прогнозуванн¤.

—труктурне плануванн¤ в межах середньострокових та перспективних план≥в, спр¤моване головним чином на перетворенн¤ соц≥ально-економ≥чноњ ситуац≥њ,  на ≥ндустр≥ал≥зац≥ю, зд≥йснюЇтьс¤ в таких крањнах ¤к јлжир та ≤нд≥¤.

 он ¢ юнктурне плануванн¤ передбачаЇ на¤вн≥сть розвинутоњ статистико-конТюнктурноњ служби на м≥сц¤х, на¤вн≥сть центральноњ плануючоњ орган≥зац≥њ та можлив≥сть реагувати на зм≥ни кон ¢ юнктури внутр≥шнього та зовн≥шнього ринку в межах р≥чного плану. ÷ей тип плануванн¤ т≥льки вводитьс¤ в окремих крањнах. ” б≥льшост≥ крањн умови його застосуванн¤ в≥дсутн≥.

√алузеве плануванн¤ у крањнах, що зв≥льнилис¤, застосовуЇтьс¤ з к≥нц¤ 40-х рок≥в. –ег≥ональне плануванн¤ повинно стати суттЇвим елементом плануванн¤ у крањнах, що розвиваютьс¤, дл¤ ¤ких притаманн≥ значн≥ територ≥альн≥ диспропорц≥њ. јле практичне вт≥ленн¤ такого роду плануванн¤ поки незначне.

ѕрограми державного сектора - найб≥льш розповсюджений вид план≥в в крањнах, що розвиваютьс¤. ¬они включають бюджетне плануванн¤, проектуванн¤ основних показник≥в д≥¤льност≥ державного сектора на р≥зн≥ строки, оц≥нки ≥нвестиц≥йних проект≥в, що ф≥нансуютьс¤ головним чином за рахунок бюджетних кошт≥в чи зовн≥шн≥х позик. ≤нвестиц≥йн≥ програми складають основу план≥в.

ѕлануванн¤ у ‘ранц≥њ пройшло три етапи. ¬ п≥сл¤воЇнний пер≥од дл¤ швидкоњ в≥дбудови економ≥ки при на¤вност≥ значного державного сектора вимагалос¤ сильне державне втручанн¤ в економ≥ку, плани мали в значн≥й м≥р≥ директивний характер. ¬ к≥нц≥ 60-х рок≥в був зд≥йснений перех≥д до ≥ндикативного плануванн¤. —тратег≥чне плануванн¤ притаманне дл¤ сучасного етапу розвитку економ≥ки ‘ранц≥њ. ƒес¤тий (пТ¤тир≥чний, пот≥м - чотирир≥чний) (на 1989 - 1992 рр.) план розвитку економ≥ки ‘ранц≥њ передбачав зм≥цненн¤ нац≥ональноњ валюти та забезпеченн¤ зайн¤тост≥, упор¤дкуванн¤ територ≥њ, оновленн¤ державних служб та ≥н.  ожен з стратег≥чних напр¤мк≥в розвитку отримував статус ц≥льовоњ державноњ програми, реал≥зац≥¤ ¤коњ забезпечувалас¤ р≥зного роду п≥льгами та преференц≥¤ми, наданн¤м кредит≥в, державними замовленн¤ми та ≥н.

ѕлануванн¤ в япон≥њ направлене на забезпеченн¤ технолог≥чного розвитку ¤к головного засобу дос¤гненн¤ соц≥ально-економ≥чних ц≥лей. ѕочинаючи з 1962 р. розробл¤ютьс¤ довгостроков≥ комплексн≥ плани нац≥онального розвитку, що мають законодавчу силу. ћ≥н≥стерство зовн≥шньоњ торг≥вл≥ та промисловост≥ розробл¤Ї довгостроков≥ програми технолог≥чноњ перебудови галузевоњ структури, в ¤ких визначаЇтьс¤ сп≥льна перспектива, слабк≥ ланки, що вимагають орган≥зац≥йних перетворень та концентрац≥њ ресурс≥в.

ѕроекти та програми в основному ф≥нансуЇ японський банк розвитку, ¤кий забезпечуЇ њх висококвал≥ф≥ковану та незалежну експертизу. ѕо кожному проекту ≥ програм≥ призначаЇтьс¤ юридична особа, в≥дпов≥дальна за ефективн≥сть використанн¤ ф≥нансових кошт≥в та п≥дписанн¤ контракт≥в з субп≥др¤дниками.

Ќа вищому р≥вн≥ управл≥нн¤ д≥Ї –ада по науц≥ та техн≥ц≥, очолювана прем ¢ Їр-м≥н≥стром. ‘ункц≥њ –ади виконують п≥дрозд≥ли ”правл≥нн¤ по науц≥ та техн≥ц≥, заснованого у 1956 р. ¬оно направл¤Ї та координуЇ всю науково-техн≥чну д≥¤льн≥сть на територ≥њ крањни, зд≥йснюЇ зведене њњ плануванн¤, анал≥з загальних тенденц≥й в розвитку науки ≥ техн≥ки в крањн≥ та за кордоном, координац≥ю науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥ державних установ, управл≥нн¤ м≥жв≥домчими програмами Ќƒƒ –, централ≥зац≥ю науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ, орган≥зац≥ю м≥жнародного сп≥вроб≥тництва.

ўе у 1980 р. прийн¤то р≥шенн¤ про розробку проекту У“ехнопол≥сФ, ¤кий передбачаЇ створенн¤ 19 м≥ст науки, покликаних забезпечити перспективн≥ досл≥дженн¤ у галуз¤х, що вдосконалюютьс¤, - таких ¤к електрон≥ка, б≥отехнолог≥¤, тонка керам≥ка та ≥н. —творюЇтьс¤ науково-техн≥чна база, що забезпечуЇ розвиток ¤понськоњ економ≥ки в ’’≤ стор≥чч≥.

9.2. ћакроеконом≥чне плануванн¤ в ”крањн≥ п≥сл¤ реформи.

У онцепц≥¤ переходу ”крањнськоњ —–—– до ринковоњ економ≥киФ передбачаЇ орган≥зац≥ю ≥ндикативного та бюджетного плануванн¤. ћетою ≥ндикативного плануванн¤ Ї реал≥зац≥¤ основних ц≥лей державного впливу на соц≥ально-економ≥чний розвиток на баз≥ обгрунтуванн¤ та розробки в≥дпов≥дноњ стратег≥њ, тактики ≥ пол≥тики ≥з засобами њх впровадженн¤. ≤ндикативне плануванн¤ Ї системою необов ¢ ¤зкових дл¤ суб ¢ Їкта ринкових в≥дносин рекомендац≥й, а також скоординованих та взаЇмопов ¢ ¤заних засоб≥в поб≥чного (непр¤мого) впливу через бюджетно-ф≥нансовий, грошово-кредитний механ≥зми та пр¤мого впливу через державне п≥дприЇмництво ≥ розробку ц≥льових комплексних програм.

ќсновними принципами ≥ндикативного плануванн¤ Ї:

- поЇднанн¤ анал≥тичних ≥ прогнозних метод≥в дл¤ вивченн¤ соц≥ально-економ≥чних процес≥в, визначенн¤ конкретних об ¢ Їкт≥в державного впливу та вибору шл¤х≥в ≥ засоб≥в цього впливу;

- широке ≥нформуванн¤ суб ¢ Їкт≥в ринкових в≥дносин про визначен≥ перспективи та прогнози соц≥ально-економ≥чного розвитку дл¤ забезпеченн¤ њх необх≥дноњ ор≥Їнтац≥њ при вибор≥ особистих господарських р≥шень;

- застосуванн¤ переважно непр¤мих (поб≥чних)  регул¤тор≥в та норматив≥в, обов ¢ ¤зкових дл¤ ус≥х суб ¢ Їкт≥в ринкових в≥дносин;

- реал≥зац≥¤ пр¤мого впливу на соц≥ально-економ≥чн≥ процеси переважно через кошти державного бюджету.

–егулюючий вплив план≥в та програм передбачаЇтьс¤ забезпечити за рахунок доведенн¤ до п≥дприЇмств ус≥х вид≥в власност≥ л≥м≥т≥в земле-, водо-, л≥сокористуванн¤, норматив≥в плати за природн≥ ресурси, орендноњ плати за землю, земельного податку, штраф≥в за одержанн¤ п≥дприЇмствами прибутку у зв ¢ ¤зку з незаконним п≥двищенн¤м ц≥н, норматив≥в штраф≥в за забрудненн¤ навколишнього середовища та нерац≥ональне використанн¤ природних ресурс≥в, погодженн¤ з п≥дприЇмствами та орган≥зац≥¤ми державного замовленн¤, л≥м≥т≥в кап≥тальних вкладень та матер≥альних ресурс≥в.

÷≥льов≥ установки план≥в, прогноз≥в ≥ програм реал≥зуютьс¤, головним чином, через ф≥нансов≥ засоби регулюванн¤ ≥, у першу чергу, бюджетного плануванн¤ - державного бюджету ≥ республ≥канських ц≥льових фонд≥в.

¬ перех≥дний пер≥од держава активно використовуЇ регул¤ц≥йн≥ засоби грошово-кредитноњ пол≥тики.

«акон ”крањни Уѕро поставки продукц≥њ дл¤ державних потребФ (22.12.95 р.) встановлюЇ, що продукц≥¤, необх≥дна дл¤ державних потреб, надходить за рахунок державного замовленн¤ - розм≥щенн¤ державних контракт≥в на њњ поставку (закуп≥влю) шл¤хом конкурсного в≥дбору.

ƒержавн≥ потреби - це потреби ”крањни в продукц≥њ, необх≥дн≥й дл¤ розв ¢ ¤занн¤ соц≥ально-економ≥чних проблем, п≥дтриманн¤ обороноздатност≥ крањни та њњ безпеки, створенн¤ та п≥дтриманн¤ на належному р≥вн≥ державних матер≥альних резерв≥в, реал≥зац≥њ державних та м≥ждержавних ц≥льових програм, забезпеченн¤ функц≥онуванн¤ орган≥в державноњ влади, що утримуютьс¤ за рахунок ƒержавного бюджету ”крањни.

ƒержавний контракт - це догов≥р, укладений державним замовником в≥д ≥мен≥ держави з виконавцем державного замовленн¤, в ¤кому визначаютьс¤ економ≥чн≥ ≥ правов≥ зобов ¢ ¤занн¤ стор≥н ≥ регулюютьс¤ взаЇмов≥дносини замовника ≥ виконавц¤.

ƒержавн≥ замовники - це м≥н≥стерства та ≥нш≥ центральн≥ органи державноњ виконавчоњ влади, ”р¤д ј–  (јвтономноњ –еспубл≥ки  рим), обласн≥,  ињвська та —евастопольська м≥ськ≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ, державн≥ орган≥зац≥њ та установи, уповноважен≥  абм≥ном ”крањни укладати державн≥ контракти з виконавц¤ми державного замовленн¤.

ѕоставки продукц≥њ дл¤ державних потреб забезпечуютьс¤ за рахунок кошт≥в ƒержбюджету ”крањни та ≥нших джерел ф≥нансуванн¤, що залучаютьс¤ дл¤ цього; поставки продукц≥њ дл¤ рег≥ональних потреб - за  рахунок кошт≥в в≥дпов≥дних м≥сцевих бюджет≥в.

ƒл¤ виконавц≥в державного замовленн¤, заснованих повн≥стю або частково на державн≥й власност≥, а також дл¤ суб ¢ Їкт≥в - монопол≥ст≥в на в≥дпов≥дному ринку продукц≥њ державн≥ замовленн¤ на поставку продукц≥њ Ї обов ¢ ¤зковими, ¤кщо виконанн¤ державного замовленн¤ не спричин¤Ї виконавц¤м його збитк≥в.

≈коном≥чне стимулюванн¤ виконанн¤ державних замовлень зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом наданн¤ податкових п≥льг, ц≥льових дотац≥й ≥ субсид≥й, кредит≥в на п≥льгових умовах, валютних кошт≥в, митних та ≥нших п≥льг.

¬ раз≥ необх≥дност≥ дл¤ постачальник≥в найважлив≥ших вид≥в матер≥ально-техн≥чних ресурс≥в можуть встановлюватись спец≥альн≥ квоти (державне бронюванн¤) на обов ¢ ¤зковий продаж цих ресурс≥в виконавц¤м державних замовлень, що мають стратег≥чне значенн¤ ≥ пов ¢ ¤зан≥ з п≥дтримкою необх≥дного р≥вн¤ обороноздатност≥ крањни та њњ безпеки.

¬ раз≥ необгрунтованоњ в≥дмови в≥д укладанн¤ державного контракту з винноњ сторони ст¤гуЇтьс¤ штраф в розм≥р≥ вартост≥ державного контракту.

¬ раз≥ невиконанн¤ чи неналежного виконанн¤ державного контракту виконавець кр≥м сплати неустойки (штрафу, пен≥) в≥дшкодовуЇ збитки в повному обс¤з≥, ¤к≥ було завдано неналежним виконанн¤м зобов ¢ ¤зань.

ƒержавний замовник в≥дшкодовуЇ завдан≥ виконавцю контракту збитки, включаючи оч≥куваний ≥ неодержаний прибуток, а також витрати, пов ¢ ¤зан≥ з реал≥зац≥Їю продукц≥њ, в≥д ¤коњ в≥дмовивс¤ державний замовник.

”казом ѕрезидента ”крањни є595/99 в≥д 1 червн¤ 1999 року затверджено Уѕоложенн¤ про пор¤док зд≥йсненн¤ закуп≥вл≥ товар≥в, роб≥т ≥ послуг дл¤ державних потребФ.

÷им Уѕоложенн¤м...Ф передбачаЇтьс¤ створенн¤ спец≥ально уповноваженого органу виконавчоњ влади з питань координац≥њ закуп≥вл≥ товар≥в, роб≥т ≥ послуг. ќголошенн¤ про заплановану закуп≥влю чи проведенн¤ процедури попередньоњ квал≥ф≥кац≥њ виконавц≥в публ≥куЇтьс¤ у У¬≥снику державних закуп≥вельФ, що видаЇтьс¤ цим уповноваженим органом, в ≥нших друкованих засобах масовоњ ≥нформац≥њ, а у раз≥ потреби - у в≥дпов≥дних м≥жнародних виданн¤х. ѕроцедура закуп≥вл≥ не може зд≥йснюватись до публ≥кац≥њ пов≥домленн¤ про нењ.

Уѕоложенн¤м...Ф визначено умови, за ¤ких може бути прийн¤те р≥шенн¤ про в≥дмову виконавцю в участ≥ в процедур≥ закуп≥вл≥.

¬икладено загальн≥ умови зд≥йсненн¤ закуп≥вл≥: замовник надаЇ вс≥м за≥нтересованим виконавц¤м документац≥ю про замовленн¤, проводить попередню квал≥ф≥кац≥ю виконавц≥в ≥ пов≥домл¤Ї њх про њњ результати, готуЇ зв≥т про зд≥йсненн¤ результат≥в закуп≥вл≥ та ≥н.

ќкрем≥ розд≥ли розкривають процедури: 1.в≥дкритих торг≥в та торг≥в з обмеженою участю; 2.двоступеневих торг≥в; 3.запиту ц≥нових позиц≥й (котирувань) ≥ закуп≥вл≥ в одного виконавц¤; 4.оскарженн¤.

«акон ”крањни Уѕро державне оборонне замовленн¤Ф (3.03.99 р.) визначаЇ орган≥зац≥ю закуп≥вл≥ та виробництва продукц≥њ дл¤ потреб нац≥ональноњ оборони та безпеки.

ƒержавн≥ науков≥ та науково-техн≥чн≥  програми   - основний зас≥б реал≥зац≥њ пр≥оритетних напр¤м≥в розвитку науки ≥ техн≥ки. ¬они дозвол¤ють концентрувати науково-техн≥чний потенц≥ал крањни дл¤ розв ¢ ¤занн¤ найважлив≥ших природничих, техн≥чних ≥ гуман≥тарних проблем.

ƒержавн≥ науков≥ та науково - техн≥чн≥ програми формуютьс¤ ћ≥н≥стерством ”крањни у справах науки ≥ технолог≥й на основ≥ ц≥льових проект≥в ≥ розробок, в≥д≥браних на конкурсних засадах.

¬они под≥л¤ютьс¤ на загальнодержавн≥ (нац≥ональн≥), державн≥ (м≥жв≥домч≥), галузев≥ (багатогалузев≥), рег≥ональн≥ (територ≥альн≥). ќсновним засобом реал≥зац≥њ загальнодержавних (нац≥ональних) науково-техн≥чних програм Ї державн≥ (м≥жв≥домч≥), галузев≥ (багатогалузев≥) та рег≥ональн≥ (територ≥альн≥) програми.

Уѕоложенн¤ про державну науково - техн≥чну програмуФ затверджене  абм≥ном ”крањни 10.10.1995 р. є 796.

ѕ≥дготовка план≥в, анал≥з стану економ≥ки, контроль за виконанн¤м план≥в вимагають в≥дпов≥дних статистичних даних. ќрган≥зац≥¤ статистики в ”крањн≥ визначаЇтьс¤ «аконом ”крањни Уѕро державну статистикуФ, ¤кий прийн¤тий 17.09.1992 р.

√оловн≥ завданн¤ державноњ статистики: збиранн¤, розробка, узагальненн¤ та всеб≥чний анал≥з статистичноњ ≥нформац≥њ про процеси, що в≥дбуваютьс¤ в економ≥чному та соц≥альному житт≥ ”крањни та њњ рег≥он≥в; розробка ≥ впровадженн¤ статистичноњ методолог≥њ, ¤ка базуЇтьс¤ на результатах наукових досл≥джень, м≥жнародних стандартах та рекомендац≥¤х; забезпеченн¤ достов≥рност≥, об ¢ Їктивност≥, оперативност≥, стаб≥льност≥ та ц≥л≥сност≥ статистичноњ ≥нформац≥њ; забезпеченн¤ доступност≥, гласност≥ ≥ в≥дкритост≥ зведених статистичних даних в межах чинного законодавства.

9.3. ƒержавне регулюванн¤ науковоњ та науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥.

«акон ”крањни Уѕро наукову ≥ науково-техн≥чну д≥¤льн≥стьФ (попередн¤ назва - Уѕро основи державноњ пол≥тики у сфер≥ науки ≥ науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥Ф) визначаЇ правов≥, орган≥зац≥йн≥ та ф≥нансов≥ засади функц≥онуванн¤ ≥ розвитку науково-техн≥чноњ сфери.

–озд≥л Уѕравовий статус суб ¢ Їкт≥в науковоњ ≥ науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥Ф визначаЇ статус: вченого, наукового прац≥вника, науково-педагог≥чного прац≥вника, наукових установ та њх кер≥вництва (кер≥вника, вченоњ або науковоњ , науково-техн≥чноњ чи техн≥чноњ ради), Ќац≥ональноњ академ≥њ наук ”крањни та галузевих академ≥й наук, громадських наукових орган≥зац≥й, науковоњ та науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥ в систем≥ вищоњ осв≥ти.

«аконом вводитьс¤ державна атестац≥¤ наукових орган≥зац≥й вс≥х форм власност≥, що внесен≥ або претендують на внесенн¤ до ƒержавного реЇстру наукових установ, ¤ким надаЇтьс¤ п≥дтримка держави (включаЇ њх до реЇстру ћ≥н≥стерство ”крањни у справах науки ≥ технолог≥й).

¬водитьс¤ також державний реЇстр наукових об ¢ Їкт≥в, що становл¤ть нац≥ональне надбанн¤. Ќауков≥ орган≥зац≥њ та вузи IV р≥вн¤ акредитац≥њ, що провод¤ть комплексн≥ науков≥ досл≥дженн¤ загальнодержавного р≥вн¤ та мають св≥тове визнанн¤ своЇњ д≥¤льност≥, отримують статус нац≥онального наукового центру.

–озд≥л Уƒержавн≥ гарант≥њ д≥¤льност≥ вчених, наукових прац≥вник≥вФ визначаЇ систему наукових степен≥в та вчених звань, п≥дготовки наукових кадр≥в та п≥двищенн¤ њх квал≥ф≥кац≥њ, атестац≥њ наукових прац≥вник≥в, оплати та стимулюванн¤ њх прац≥, пенс≥йного забезпеченн¤ та соц≥ального захисту.

–озд≥л Уѕовноваженн¤ суб ¢ Їкт≥в державного регулюванн¤ та управл≥нн¤ в сфер≥ науковоњ ≥ науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥Ф визначаЇ повноваженн¤ ¬ерховноњ –ади, ѕрезидента,  аб≥нету ћ≥н≥стр≥в, ћ≥н≥стерства ”крањни у справах науки ≥ техн≥ки, ≥нших орган≥в центральноњ влади та м≥сцевих рад ≥ орган≥в виконавчоњ влади.

–озд≥л У‘орми ≥ методи державного регулюванн¤ та управл≥нн¤ у науков≥й ≥ науково-техн≥чн≥й д≥¤льност≥Ф визначаЇ ц≥л≥ та напр¤мки державноњ пол≥тики, принципи державного управл≥нн¤ та регулюванн¤ у науков≥й ≥ науково-техн≥чн≥й д≥¤льност≥.

ќрган≥зац≥¤ бюджетного ф≥нансуванн¤ передбачаЇ створенн¤ ƒержавного фонду фундаментальних досл≥джень та ƒержавного ≥нновац≥йного фонду. ‘≥нансуванн¤ розвитку науки ≥ технолог≥њ ведетьс¤ в значн≥й м≥р≥ по загальнодержавних (нац≥ональних) науково-техн≥чних програмах. ќбс¤г ф≥нансуванн¤ встановлюЇтьс¤ ¬ерховною –адою при прийн¤тт≥ ƒержавного бюджету ”крањни на черговий р≥к.

ћ≥н≥стерство ”крањни у справах науки ≥ техн≥ки (ран≥ше - ƒержавний ком≥тет ”крањни у справах науки, техн≥ки та промисловоњ пол≥тики - ƒ Ќ“ѕ): розробл¤Ї засади наукового та науково-техн≥чного розвитку ”крањни; забезпечуЇ розвиток наукового ≥ науково-техн≥чного потенц≥алу ”крањни; орган≥зуЇ ≥ координуЇ ≥нновац≥йну д≥¤льн≥сть; координуЇ розвиток загальнодержавноњ системи науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ; координуЇ д≥¤льн≥сть орган≥в виконавчоњ влади щодо розробленн¤ загальнодержавних наукових ≥ науково-техн≥чних програм та контролюЇ њх виконанн¤; зд≥йснюЇ кер≥вництво системою науковоњ ≥ науково-техн≥чноњ експертизи; забезпечуЇ ≥нтеграц≥ю в≥тчизн¤ноњ науки у св≥товий прост≥р ≥з збереженн¤м ≥ захистом нац≥ональних пр≥оритет≥в.

ƒержпатент ”крањни (ƒержавний ком≥тет ”крањни з питань ≥нтелектуальноњ власност≥) забезпечуЇ реал≥зац≥ю державноњ пол≥тики у сфер≥ правовоњ охорони винаход≥в (корисних моделей), промислових зразк≥в, знак≥в дл¤ товар≥в ≥ послуг. ¬≥дпов≥дн≥ в≥дносини регулюютьс¤ «аконами ”крањни: Уѕро охорону прав на винаходи ≥ корисн≥ модел≥Ф (15.12.1993р.), Уѕро охорону прав на промислов≥ зразкиФ (15.12.1993р.), Уѕро охорону прав на знаки дл¤ товар≥в ≥ послугФ (15.12.1993р.).

¬инах≥д (корисна модель) - результат творчоњ д≥¤льност≥ людини в будь-¤к≥й галуз≥ технолог≥њ.

ѕромисловий зразок - результат творчоњ д≥¤льност≥ людини у галуз≥ художнього конструюванн¤.

«нак дл¤ товар≥в ≥ послуг - позначенн¤, за ¤ким товари ≥ послуги одних ос≥б в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д однор≥дних товар≥в ≥ послуг ≥нших ос≥б. Ќе можуть одержати правову охорону позначенн¤, ¤к≥ зображують: державн≥ герби, прапори та емблеми; оф≥ц≥йн≥ назви держав; емблеми, скорочен≥ або повн≥ найменуванн¤ м≥жнародних м≥жур¤дових орган≥зац≥й; оф≥ц≥йн≥ контрольн≥, гарант≥йн≥ та проб≥рн≥ клейма, печатки; нагороди та ≥нш≥ в≥дзнаки.

Ќе реЇструютьс¤ ¤к знаки позначенн¤, ¤к≥ в≥дтворюють: промислов≥ зразки, права на ¤к≥ належать в ”крањн≥ ≥ншим особам; назви в≥домих в ”крањн≥ твор≥в науки, л≥тератури ≥ мистецтва або цитати ≥ персонаж≥ з них, твори мистецтва та њх фрагменти без згоди власник≥в авторського права або њх правонаступник≥в; пр≥звища, ≥мена, псевдон≥ми або пох≥дн≥ в≥д них, портрети ≥ факсим≥ле в≥домих в ”крањн≥ ос≥б без њх згоди.

ѕор¤док одержанн¤ патенту або св≥доцтва на знак дл¤ товар≥в ≥ послуг.

ќсоба, ¤ка бажаЇ одержати патент, ≥ маЇ на це право, подаЇ до ƒержпатента за¤вку, тобто сукупн≥сть документ≥в, необх≥дних дл¤ видач≥ патенту. ¬имоги до цих документ≥в визначаютьс¤ ƒержпатентом.

«а¤вник, ¤кий бажаЇ скористатись правом пр≥оритету, прот¤гом трьох м≥с¤ц≥в в≥д дати поданн¤ за¤вки подаЇ за¤ву про пр≥оритет з посиланн¤м на дату поданн¤ ≥ номер попередньоњ за¤вки та њњ коп≥ю, ¤кщо ц¤ за¤вка була подана в ≥ноземн≥й держав≥ - учасниц≥ ѕаризькоњ конференц≥њ про охорону промисловоњ власност≥.

якщо за результатами експертизи за¤вки визначено, що винах≥д чи промислова модель в≥дпов≥дають умовам патентоспроможност≥, за¤вник маЇ право отримати патент. «д≥йснюЇтьс¤ державна реЇстрац≥¤ патенту, п≥сл¤ чого будь-¤ка особа може ознайомитись з ним у встановленому пор¤дку.

¬ласник патенту маЇ право дати будь-¤к≥й особ≥ дозв≥л (видати л≥ценз≥ю) на використанн¤ винаходу (корисноњ модел≥). ÷¤ особа зобов ¢ ¤зана укласти з власником патенту догов≥р про платеж≥.

«акон ”крањни Уѕро науково-техн≥чну ≥нформац≥юФ. ѕрийн¤тий 25.06.1993 року.

ќсновн≥ завданн¤ нац≥ональноњ системи науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ:

1.     формуванн¤ на основ≥ в≥тчизн¤них та заруб≥жних джерел дов≥дково-≥нформац≥йних фонд≥в, включаючи бази ≥ банки даних, та ≥нформац≥йне забезпеченн¤ юридичних та ф≥зичних ос≥б;

2.     одержанн¤, обробка, збер≥ганн¤, поширенн¤ ≥ використанн¤ ≥нформац≥њ, одержаноњ в процес≥ науково-досл≥дноњ, досл≥дно-конструкторськоњ, проектно-технолог≥чноњ, виробничоњ та громадськоњ д≥¤льност≥ юридичних ≥ ф≥зичних ос≥б;

3.     орган≥зац≥¤ надходженн¤ до ”крањни, обробка, збер≥ганн¤ та поширенн¤ заруб≥жноњ науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ на основ≥ вивченн¤ св≥тового ≥нформац≥йного ринку;

4.     п≥дготовка анал≥тичних матер≥ал≥в, необх≥дних дл¤ прийн¤тт¤ державними органами, органами м≥сцевого ≥ рег≥онального самовр¤дуванн¤ р≥шень з питань науково-техн≥чного, економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку крањни;

5.     анал≥тично-синтетична обробка першоджерел, реферуванн¤ опубл≥кованих ≥ не опубл≥кованих на територ≥њ ”крањни джерел науково-техн≥чноњ та економ≥чноњ ≥нформац≥њ, створенн¤ на ц≥й основ≥ ≥ поширенн¤ ≥нформац≥йноњ продукц≥њ та послуг;

6.     розробленн¤ ≥ впровадженн¤ сучасних технолог≥й в науково-≥нформац≥йну д≥¤льн≥сть;

7.     орган≥зац≥¤ пропаганди ≥ спри¤нн¤ широкому використанню дос¤гнень науки ≥ техн≥ки, передового виробничого досв≥ду;

8.     створенн¤ загальнодоступноњ мереж≥ б≥бл≥отек, ≥нформац≥йних центр≥в громадського користуванн¤ ¤к бази дл¤ осв≥ти, виробництва та наукових досл≥джень, системи реал≥зац≥њ прав громад¤н на культурний ≥ фаховий розвиток.

Уѕоложенн¤ про державний ≥нновац≥йний фондФ затверджено  абм≥ном ”крањни 17.08.1995 р. є 650.

ƒерж≥ннофонд маЇ обласн≥ в≥дд≥ленн¤, в≥дд≥ленн¤ в м≥стах  иЇв≥ ≥ —евастопол≥. ќчолюЇ його голова, ¤кий призначаЇтьс¤  абм≥ном. ¬ищий орган ƒерж≥ннофонду - рада, в ¤ку вход¤ть заступники кер≥вник≥в ћ≥неконом≥ки, ћ≥нф≥ну, ћ≥ннауки, голови нацбанку та ≥н.

 ошти ƒерж≥ннофонду формуютьс¤ за рахунок частини бюджетних кошт≥в, ¤к≥ вид≥л¤ютьс¤ державою дл¤ п≥дтримки науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥; позабюджетних кошт≥в у вигл¤д≥ обов ¢ ¤зкових внеск≥в п≥дприЇмц≥в, установ, орган≥зац≥й незалежно в≥д форм власност≥; поверненн¤ кошт≥в ≥нновац≥йноњ позички, л≥зингу та ≥нвестиц≥йного внеску ≥ частини прибутк≥в в≥д реал≥зац≥њ ≥нновац≥йних проект≥в в≥дпов≥дно до чинного законодавства; добров≥льних внеск≥в юридичних та ф≥зичних ос≥б.

ƒерж≥ннофонд проводить комплексну науково-техн≥чну експертизу ≥нновац≥йних проект≥в; проводить ф≥нансуванн¤ ≥ матер≥ально-техн≥чне забезпеченн¤ в≥д≥браних до реал≥зац≥њ проект≥в; зд≥йснюЇ контроль за ц≥льовим використанн¤м призначених дл¤ цього кошт≥в ≥ матер≥ально-техн≥чних ресурс≥в.

¬≥н вживаЇ заход≥в дл¤ створенн¤ сучасноњ ≥нфраструктури ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥; створюЇ ≥нформац≥йну систему баз даних у сфер≥ ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥, зд≥йснюЇ заходи щодо орган≥зац≥њ навчанн¤, п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ та переп≥дготовку спец≥ал≥ст≥в з питань ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥; орган≥зуЇ наданн¤ експертизи, правових та ≥нжин≥рингових послуг п≥дприЇмствам, установам, орган≥зац≥¤м в сфер≥ ≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥; пропагуЇ науково-техн≥чн≥ досл≥дженн¤, проводить рекламу ≥ видавничу д≥¤льн≥сть.

ƒерж≥ннофонд маЇ право виступати замовником роб≥т, пов ¢ ¤заних з використанн¤м покладених на фонд завдань та реал≥зац≥ю ≥нновац≥йних проект≥в. ¬≥н спри¤Ї реконструкц≥њ п≥дприЇмств в ход≥ реал≥зац≥њ ≥нновац≥йних проект≥в, спр¤мованих на виробництво конкурентоспроможноњ продукц≥њ, освоЇнню енерго - та ресурсозбер≥гаючих технолог≥й, зб≥льшенню випуску наукоЇмкоњ продукц≥њ.

¬≥н бере участь у м≥жнародному сп≥вроб≥тництв≥ у сфер≥ ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ ≥ проводить зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть у процес≥ реал≥зац≥њ м≥жнародних науково-техн≥чних та ≥нновац≥йних проект≥в, взаЇмод≥Ї з в≥дпов≥дними ≥ноземними та м≥жнародними орган≥зац≥¤ми.

«акон ”крањни Уѕро промислово-ф≥нансов≥ групи в ”крањн≥Ф визначаЇ промислово-ф≥нансову групу (ѕ‘√) ¤к Уоб ¢ Їднанн¤, до ¤кого можуть входити промислов≥ п≥дприЇмства, с≥льськогосподарськ≥ п≥дприЇмства, банки, науков≥ ≥ проектн≥ установи, ≥нш≥ установи та орган≥зац≥њ вс≥х форм власност≥, що мають на мет≥ отриманн¤ прибутку, та ¤ке створюЇтьс¤ за р≥шенн¤м ”р¤ду ”крањни на певний терм≥н з метою реал≥зац≥њ державних програм розвитку пр≥оритетних галузей виробництва ≥ структурноњ перебудови економ≥ки ”крањни, включаючи програми зг≥дно з м≥ждержавними договорами, а також виробництва к≥нцевоњ продукц≥њФ.

 абм≥н ”крањни приймаЇ до розгл¤ду проекти створенн¤ ѕ‘√ за умови, що розрахунковий обс¤г реал≥зац≥њ к≥нцевоњ продукц≥њ ѕ‘√ буде екв≥валентний сум≥ 100 млн. долар≥в —Ўј за р≥к, починаючи з другого року п≥сл¤ створенн¤ ѕ‘√.

—творенн¤ ѕ‘√ заборон¤Їтьс¤ у сфер≥ торг≥вл≥, громадського харчуванн¤, побутового обслуговуванн¤ населенн¤, матер≥ально-техн≥чного постачанн¤, транспортних послуг.

ѕ‘√ не маЇ статусу юридичноњ особи. ѕраво д≥¤ти в≥д ≥мен≥ ѕ‘√ маЇ виключно головне п≥дприЇмство ѕ‘√. ѕрезидентом ѕ‘√ Ї кер≥вник головного п≥дприЇмства ѕ‘√.

√оловне п≥дприЇмство та учасники ѕ‘√ укладають √енеральну угоду про сум≥сну д≥¤льн≥сть щодо виробництва к≥нцевоњ продукц≥њ ѕ‘√, ¤ка п≥дл¤гаЇ затвердженню постановою  абм≥ну ”крањни. √енеральна угода визначаЇ взаЇмн≥ зобов ¢ ¤занн¤ учасник≥в ѕ‘√ щодо виробництва пром≥жноњ продукц≥њ. ¬они оформл¤ютьс¤ також двосторонн≥ми угодами про поставки пром≥жноњ продукц≥њ. ÷ими угодами визначаЇтьс¤ також взаЇмна в≥дпов≥дальн≥сть стор≥н за порушенн¤ зобов ¢ ¤зань.

ѕостановою   аб≥нету  ћ≥н≥стр≥в ”крањни  в≥д  22  травн¤ 1996 року  є 549 затверджене Уѕоложенн¤ про пор¤док створенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ технопарк≥в та ≥нновац≥йних структур ≥нших тип≥вФ.

«г≥дно ѕоложенн¤, ≥нновац≥йна структура - це юридична особа будь-¤коњ орган≥зац≥йно-правовоњ форми, що створена в≥дпов≥дно до законодавства (вид ј), або група юридичних та ф≥зичних ос≥б, ¤ка д≥Ї на основ≥ договору про сп≥льну д≥¤льн≥сть (вид Ѕ), за визначеними галуззю д≥¤льност≥ та типом функц≥онуванн¤, ор≥Їнтованим на створенн¤ та впровадженн¤ наукоЇмкоњ конкурентоспроможноњ продукц≥њ.

ќрган≥зац≥йне та методичне забезпеченн¤ створенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ ≥нновац≥йних структур зд≥йснюЇтьс¤ ћ≥жв≥домчою радою з координац≥њ д≥¤льност≥ щодо орган≥зац≥й та функц≥онуванн¤ технопарк≥в та ≥нновац≥йних структур ≥нших тип≥в, ¤ка д≥Ї в≥дпов≥дно до положенн¤, що затверджуЇтьс¤  аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

—татут ≥нновац≥йноњ структури (дл¤ виду ј) ≥ догов≥р про сп≥льну д≥¤льн≥сть (дл¤ виду Ѕ) та проект д≥¤льност≥ ≥нновац≥йноњ структури подаютьс¤ до ћ≥жв≥домчоњ ради, ¤ка готуЇ експертний висновок та пропозиц≥њ щодо наданн¤ ≥нновац≥йн≥й структур≥ в≥дпов≥дного статусу.

ѕроект д≥¤льност≥ ≥нновац≥йноњ структури повинен м≥стити: 1. визначенн¤ концепц≥њ та ц≥лей функц≥онуванн¤ ≥нновац≥йноњ структури;     2. техн≥ко-економ≥чне обгрунтуванн¤; 3. ≥нформац≥ю про њњ учасник≥в; 4.≥нформац≥ю про њњ органи управл≥нн¤ та положенн¤ про орган управл≥нн¤ науково-техн≥чною д≥¤льн≥стю ≥нновац≥йноњ структури, погоджене з ћ≥ннауки; 5. Ѕ≥знес-план, ¤кий передбачаЇ комплекс п≥дготовчих роб≥т з розгортанн¤ ≥нновац≥йноњ структури, робоче освоЇнн¤ територ≥њ, буд≥вництво ≥ освоЇнн¤ контрольних об ¢ Їкт≥в, формуванн¤ творчих колектив≥в, опрацюванн¤ орган≥зац≥йно-економ≥чного механ≥зму функц≥онуванн¤ ≥нновац≥йноњ структури, створенн¤ б≥знес-центру, технолог≥чних ≥нкубатор≥в, ≥нновац≥йних фонд≥в, навчальних заклад≥в, консалтингових та страхових ф≥рм тощо, м≥жнародне сп≥вроб≥тництво, виробничу ≥ комерц≥йну д≥¤льн≥сть.

ћ≥ннауки за поданн¤м ћ≥жв≥домчоњ ради зд≥йснюЇ реЇстрац≥ю ≥нновац≥йноњ структури шл¤хом включенн¤ њњ до ƒержавного реЇстру та видач≥ в≥дпов≥дного св≥доцтва. —в≥доцтво даЇ право на отриманн¤ податкових, валютно-ф≥нансових та ≥нших п≥льг та переваг, установлених законодавством.

ѕостановами  абм≥ну ”крањни створюютьс¤ фонди, ¤к≥ мають спри¤ти вир≥шенню певних науково-техн≥чних проблем. “ак, постановою  абм≥ну ”крањни в≥д 7.02.1996 р. є 163 затверджено Уѕоложенн¤ про загальнодержавний позабюджетний фонд енергозбереженн¤Ф.

 ошти фонду формуютьс¤ за рахунок платеж≥в за нерац≥ональне використанн¤ паливно-енергетичних ресурс≥в; добров≥льних внеск≥в юридичних та ф≥зичних ос≥б, ≥нших надходжень.

 ошти фонду використовуютьс¤ дл¤ ф≥нансуванн¤ заход≥в по економ≥њ паливно-енергетичних ресурс≥в, а також дл¤ розвитку нетрадиц≥йноњ енергетики, проведенн¤ державноњ енергетичноњ експертизи, орган≥зац≥њ п≥дготовки та переп≥дготовки кадр≥в, розробки енергетичних стандарт≥в, норм ≥ норматив≥в, участ≥ в оснащенн≥ п≥дприЇмств засобами обл≥ку, контролю та управл≥нн¤м енерговикористанн¤м, пайову участь в зд≥йсненн≥ програм енергозбереженн¤ та структурноњ перебудови економ≥ки, наданн¤ кредитних п≥льг та субсид≥й дл¤ розробки ≥ реал≥зац≥њ енергозбер≥гаючих заход≥в.

«ј¬ƒјЌЌя ѕќ ¬»¬„≈ЌЌё “≈ћ»  9

  1.     „им в≥др≥зн¤Їтьс¤ нин≥шн¤ орган≥зац≥¤ плануванн¤ в≥д т≥Їњ, ¤ка ≥снувала в —–—– у 70-т≥ роки?

2.     ¬ чому пол¤гаЇ ≥ндикативне плануванн¤?

3.     як орган≥зовано державну контрактну систему?

4.     —уть ≥ значенн¤ наукових та науково-техн≥чних програм. ѕромислово-ф≥нансов≥ групи.

5.     «акон ”крањни Уѕро поставку продукц≥њ дл¤ державних потребФ, Уѕро державне оборонне замовленн¤Ф.

6.     «акон ”крањни Уѕро науку ≥ наукову д≥¤льн≥стьФ. ‘ункц≥њ  м≥н≥стерства ”крањни у справах науки ≥ техн≥ки.

7.     ‘ункц≥њ ƒержпатента ”крањни. «акони ”крањни про охорону прав на винаходи ≥ корисн≥ модел≥, на промислов≥ зразки, на знаки дл¤ товар≥в  та послуг.

‘ункц≥њ ƒержавного ≥нновац≥йного фонду. ѕор¤док створенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ технопарк≥в та ≥нновац≥йних структур ≥нших тип≥в.

<< попередн¤     зм≥ст     наступна >>