9. ћј –ќ≈ ќЌќћ≤„Ќ≈ ѕЋјЌ”¬јЌЌя.
ƒ≈–∆ј¬Ќ≈ –≈√”Ћё¬јЌЌя
–ќ«¬»“ ” Ќј” » ≤ “≈’Ќ≤ ».
9.1 ƒосв≥д макроеконом≥чного
плануванн¤.
ƒирективне плануванн¤ в
—–—–
. ќснови плануванн¤
народного господарства —–—– почали закладатис¤
з 1917 р. ¬ грудн≥ 1917 р. була створена ¬ища –ада
народного господарства (¬–Ќ√), ¤ка стала першим
плануючим та координуючим органом в економ≥ц≥
–ад¤нськоњ –ос≥њ. ” грудн≥ 1920 р. 8-й ¬серос≥йський
з
¢
њзд –ад обговорив та ухвалив перший
у св≥т≥ комплексний план реорган≥зац≥њ та
розвитку економ≥ки на баз≥ електриф≥кац≥њ - (ѕлан
√ќЁЋ–ќ). ” лютому 1921 р. був створений ƒержплан,
завданн¤м ¤кого була розробка загальнодержавних
господарських план≥в. « 1929 р. розвиток економ≥ки
—–—– в≥дбувавс¤ на основ≥ п
¢
¤тир≥чних план≥в. ѕерший був
зд≥йснений у 1929 - 1932 рр., другий - у 1933 - 1937 рр.,
виконанн¤ третього п
¢
¤тир≥чного плану 1938 - 1942 рр. було
перервано в≥йною. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ в≥йни був
розроблений четвертий п
¢
¤тир≥чний план 1946 - 1950 рр., ¤кий
дозволив в≥дновити економ≥ку, зруйновану в≥йною,
та перевищити р≥вень виробництва 1940 р. ¬
подальшому розвиток економ≥ки зд≥йснювавс¤ на
баз≥ п
¢
¤тир≥чних план≥в (вин¤тком було
корегуванн¤ 6-го п
¢
¤тир≥чного плану та розробка
семир≥чного плану на 1959 - 1965 рр.).
”сп≥шний
досв≥д реал≥зац≥њ п
¢
¤тир≥чних план≥в в —–—– спри¤в
розповсюдженню ≥дей плануванн¤ в ≥нших крањнах
св≥ту. –озвиток економ≥ки ≤нд≥њ, ‘ранц≥њ та р¤ду
≥нших крањн
в≥дбуваЇтьс¤ по п
¢
¤тир≥чних планах. Ќа баз≥ п
¢
¤тир≥чних план≥в розвивалас¤
економ≥ка крањн –≈¬. ” 1976 - 1980 рр. був розроблений
узгоджений п
¢
¤тир≥чний план багатосторонн≥х
≥нтеграц≥йних заход≥в з розбивкою по роках.
—истема
плануванн¤
перед економ≥чною реформою
початку
90-х рок≥в включала в себе онцепц≥ю
економ≥чного та соц≥ального розвитку —–—– на 15-р≥чний
пер≥од, ќсновн≥ напр¤мки економ≥чного та
соц≥ального розвитку —–—– на 15 рок≥в та
ƒержавний п
¢
¤тир≥чний план економ≥чного та
соц≥ального розвитку —–—– з розпод≥лом завдань
по роках. ѕлануванн¤ спиралос¤ на р≥зного роду
прогнози. —кладовою частиною системи плануванн¤
стали все ширше використовуван≥ ц≥льов≥
комплексн≥ програми.
онцепц≥¤
економ≥чного та соц≥ального розвитку
на 15-р≥чний пер≥од повинна була
м≥стити наб≥р пр≥оритет≥в та ц≥лей розвитку
економ≥ки, визначала напр¤мок структурноњ та
≥нвестиц≥йноњ пол≥тики, науково-техн≥чного
прогресу, рубеж≥ соц≥ального розвитку, завданн¤
п≥двищенн¤ осв≥тнього та культурного потенц≥алу,
п≥дтримки обороноздатност≥ крањни.
онцепц≥¤
спиралас¤ на комплексну програму науково-техн≥чного
прогресу, державн≥ ц≥льов≥ програми
м≥жгалузевого характеру, довгостроков≥
народногосподарськ≥ програми, аналог≥чн≥
розробки м≥н≥стерств, рег≥он≥в, а також на
науков≥ досл≥дженн¤ та прогнози. онцепц≥¤...
слугувала науково обгрунтованою програмою дл¤
п≥дготовки основних напр¤мк≥в економ≥чного та
соц≥ального розвитку на 15 рок≥в.
ќсновн≥
напр¤мки економ≥чного та соц≥ального розвитку
на 15 рок≥в визначали темпи, пропорц≥њ, структуру
сусп≥льного виробництва, шл¤хи його
≥нтенсиф≥кац≥њ, розвиток народногосподарських
комплекс≥в, галузей та рег≥он≥в, пр≥оритетн≥
науково-техн≥чн≥ напр¤мки та вир≥шенн¤
соц≥альних завдань. —кладались вони з розпод≥лом
по п
¢
¤тир≥чках. Ќа першу п
¢
¤тир≥чку передбачалис¤ розгорнут≥
по роках адресн≥ показники розвитку
народногосподарських комплекс≥в, галузей та
рег≥он≥в. ќсновн≥ напр¤мки служили вих≥дною
базою дл¤ розробки наступного п
¢
¤тир≥чного плану.
ƒержавний
п
¢
¤тир≥чний план економ≥чного та
соц≥ального розвитку
був головною формою реал≥зац≥њ
ц≥лей та завдань, що наводилис¤ в ќсновних
напр¤мках..., та орган≥зац≥њ вс≥Їњ господарськоњ
д≥¤льност≥ в крањн≥: м≥н≥стерств та в≥домств,
республ≥к та областей, п≥дприЇмств та
орган≥зац≥й. ¬≥н визначав найважлив≥ш≥
пропорц≥њ, показники, ефективн≥сть народного
господарства. Ќа основ≥ п
¢
¤тир≥чного плану рег≥онам та
п≥дприЇмствам в останн≥ роки перед реформою кр≥м
контрольних цифр доводилис¤ державн≥ замовленн¤,
пост≥йн≥ економ≥чн≥ нормативи та л≥м≥ти, на баз≥
¤ких вони складали своњ п
¢
¤тир≥чн≥ плани.
ѕри
директивному характер≥ плануванн¤ контрольн≥
цифри мали обов
¢
¤зковий характер: п≥дприЇмства
повинн≥ були на њх основ≥ складати своњ плани ≥
домагатис¤ неухильного њх виконанн¤. ѕри
переход≥ до ≥ндикативного плану контрольн≥
цифри не нос¤ть директивного характеру. ¬они
в≥дбивають сусп≥льн≥ потреби в продукц≥њ, що
виробл¤Їтьс¤ даним п≥дприЇмством, та м≥н≥мальн≥
р≥вн≥ ефективност≥ виробництва. олективи
п≥дприЇмств мають прост≥р дл¤ вибору р≥шень та
партнер≥в при укладанн≥ договор≥в. онтрольн≥
цифри включали: об
¢
Їм продукц≥њ (послуг) у варт≥сному
вираз≥ дл¤ укладанн¤ договор≥в, прибуток (доход),
валютну виручку, найб≥льш важлив≥ показники
науково-техн≥чного прогресу та показники
розвитку соц≥альноњ сфери.
ƒержавн≥
замовленн¤
повинн≥ були гарантувати
задоволенн¤ першочергових сусп≥льних потреб.
¬они видавалис¤ на поставку т≥Їњ продукц≥њ, ¤ка
необх≥дна дл¤ розв'¤занн¤ загальнодержавних
соц≥альних завдань, виконанн¤ науково-техн≥чних
програм, забезпеченн¤ обороноздатност≥ та
зм≥цненн¤ незалежност≥ крањни, поставки
с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ.
ƒержзамовленн¤ були обов
¢
¤зков≥ дл¤ виконанн¤. ѓх
передбачалос¤ розм≥щувати на конкурсн≥й основ≥,
а по м≥р≥ насиченн¤ ринку товарами - скорочувати
њх об
¢
Їм та склад. ƒержзамовленн¤
видавалис¤ також на введенн¤ в д≥ю об
¢
Їкт≥в соц≥альноњ сфери та
виробничих потужностей, ¤к≥ створювалис¤ за
рахунок державних централ≥зованих кап≥тальних
вкладень.
≈коном≥чн≥
нормативи
визначали взаЇмов≥дношенн¤ з
бюджетом, умови формуванн¤ фонду оплати прац≥,
фонду економ≥чного стимулюванн¤ та ≥нш≥ сторони
господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств (плата за
трудов≥ та природн≥ ресурси, за виробнич≥ фонди
та ≥н.). ¬они повинн≥ були створювати
за≥нтересован≥сть п≥дприЇмств у кращому
задоволенн≥ попиту, зростанн≥ виробництва,
п≥двищенн≥ ¤кост≥ продукц≥њ, у виконанн≥
держзамовленн¤, контрольних цифр п
¤тир≥чного плану, у прискоренн≥ Ќ“ѕ.
≈коном≥чн≥ нормативи встановлювалис¤
стаб≥льними на п
¢
¤ть рок≥в до початку нового п
¢
¤тир≥чного плану.
Ћ≥м≥ти
встановлювали граничний розм≥р
державних централ≥зованих кап≥тальних вкладень
дл¤ розвитку м≥жгалузевих виробництв, нового
буд≥вництва та розв
¢
¤занн¤ особливо важливих завдань у
в≥дпов≥дност≥ з перел≥ком п≥дприЇмств та об
¢
Їкт≥в, включених у державний план, об
¢
Їм≥в буд≥вельно-монтажних та
п≥др¤дних роб≥т, матер≥альних ресурс≥в, що
централ≥зовано розпод≥л¤ютьс¤ дл¤ забезпеченн¤
виробництва та буд≥вництва. —феру
централ≥зованого розпод≥лу матер≥альних
ресурс≥в передбачалос¤ звузити по м≥р≥ розвитку
гуртовоњ торг≥вл≥ ними.
ѕрогнози
розвитку економ≥ки
- складова частина системи
плануванн¤. ¬они полегшують можлив≥сть
передбачити, розрахувати р≥зн≥ вар≥анти
розвитку економ≥ки у зв
¢
¤зку з демограф≥чною ситуац≥Їю,
науково-техн≥чним прогресом, зм≥нами природного
середовища, соц≥ально-економ≥чними процесами.
ѕрогнозуванн¤
базуЇтьс¤ на досл≥дженн¤х д≥йсност≥ та
перспективах його зм≥н. ÷е - анал≥з тенденц≥й
розвитку економ≥ки, сусп≥льних потреб,
виробничих можливостей, розробка г≥потез
майбутн≥х етап≥в Ќ“ѕ.
÷≥льов≥
комплексн≥ програми
- пов
¢
¤зан≥ по ресурсах, виконавц¤х та
строках завершенн¤ комплекси планових заход≥в
р≥зного характеру (виробничих, орган≥зац≥йних,
науково-техн≥чних, соц≥ально-економ≥чних та ≥н.),
зд≥йсненн¤ ¤ких забезпечуЇ своЇчасну реал≥зац≥ю
поставленоњ мети (або њх сукупност≥). ≤нструмент
системного п≥дходу в управл≥нн≥, що забезпечуЇ
≥нтеграц≥ю вс≥х складових частин та елемент≥в
економ≥ки дл¤ дос¤гненн¤ поставленоњ мети.
овзаюче
безперервне плануванн¤
. онцепц≥ю економ≥чного та
соц≥ального розвитку на 15 рок≥в передбачалос¤
через кожн≥ п
¢
¤ть рок≥в уточнювати, доробл¤ти та
продовжувати на наступну п
¢
¤тир≥чку з урахуванн¤м процес≥в, що
в≥дбуваютьс¤ в народному господарств≥, та
виникаючих в народному господарств≥ проблем. «а
рахунок цього пост≥йно прогл¤далас¤ перспектива
на 15 рок≥в. ѕо п
¢
¤тир≥чних планах по завершенню
чергового року проробл¤вс¤ план ще на р≥к.
Ќаприклад, п
¢
¤тир≥чний план на 1986 - 1990 рр. в 1987 р.
треба було зверстати на 1987 - 1991 рр., в 1998 р. - на 1988 -
1992 рр. з тим, щоб пост≥йно прогл¤дати перспективу
на п
¢
¤ть рок≥в.
≤ндикативне
(рекомендац≥йне) плануванн¤
, або економ≥чне програмуванн¤
- система державного регулюванн¤ економ≥ки на
основ≥ комплексних сусп≥льно-економ≥чних
програм, що направлен≥ на реал≥зац≥ю бажаного
вар≥анту розвитку економ≥ки, дос¤гненн¤
визначених стратег≥чних ц≥лей. ≤ндикативне
плануванн¤ носить рекомендац≥йний характер.
ѕланов≥ цифри ¤вл¤ють собою оц≥нки оч≥куваного
стану економ≥ки та можуть служити загальними
ор≥Їнтирами д≥¤льност≥ п≥дприЇмств. ¬они не
мають обов
¢
¤зуючоњ сили.
ƒержава
спонукаЇ виконувати плани в основному
економ≥чними методами: шл¤хом введенн¤
додаткових податк≥в чи податкових п≥льг, за
рахунок регулюванн¤ ц≥н, наданн¤ кредит≥в та
грошових субсид≥й п≥дприЇмствам, проведенн¤
пол≥тики Уприскореноњ амортизац≥њФ. —истема
економ≥чних стимул≥в зм≥нюЇтьс¤ в залежност≥
в≥д стану економ≥ки та поставлених ц≥лей.
ƒержава - безпосередн≥й замовник значноњ
к≥лькост≥ продукц≥њ, роб≥т та послуг. ¬она
зд≥йснюЇ значну частину кап≥тальних вкладень,
перерозпод≥л¤Ї значну частину валового
внутр≥шнього продукту.
¬
екстремальн≥й ситуац≥њ (в≥йна, в≥дбудова
економ≥ки п≥сл¤ в≥йни, кризова ситуац≥¤ та ≥н.)
плани можуть м≥стити директивн≥ показники. “ак,
перший п≥сл¤воЇнний п
¢
¤тир≥чний план ‘ранц≥њ, прийн¤тий
у 1945 р., визначав об
¢
Їм виробництва стал≥ (у тоннах),
електроенерг≥њ (в к≥ловатах), встановлював ц≥ни
на вс≥ вироби та визначав систему контролю за
ними, визначав обм≥нний курс франка та ≥н.
≤ндикативне
плануванн¤ виникло п≥сл¤ 2-њ св≥товоњ в≥йни у
‘ранц≥њ, Ќ≥дерландах, Ќорвег≥њ, япон≥њ, у 50-х та 60-х
роках - в Ўвец≥њ, ‘≥нл¤нд≥њ, ≤тал≥њ, јнгл≥њ,
Ѕельг≥њ, ‘–Ќ, ≤спан≥њ, до середини 70-х рок≥в
нам≥тивс¤ перех≥д до економ≥чного програмуванн¤
в —Ўј та анад≥.
ѕланов≥
органи Ї практично у вс≥х крањнах: у ‘ранц≥њ -
√енеральний ком≥сар≥ат по плануванню, у анад≥ -
≈коном≥чна рада, Ќ≥дерландах - ÷ентральне
планове бюро,
япон≥њ - ≈коном≥чна консультативна рада. р≥м
того, в япон≥њ питанн¤ми плануванн¤ займаютьс¤
державн≥ орган≥зац≥њ: онсультативна рада
плануванн¤ комплексного розвитку територ≥њ,
”правл≥нн¤ економ≥чного плануванн¤, ƒепартамент
по комплексному розвитку територ≥њ,
ƒосл≥дницький економ≥чний ≥нститут, а також
нап≥вдержавний японський центр рег≥онального
розвитку та японський центр по розвитку
промисловост≥. ћножинн≥сть планових орган≥в
характерна також ≥ дл¤ р¤ду ≥нших крањн.
ѕлануванн¤
в крањнах, що розвиваютьс¤
. ”р¤ди крањн, що розвиваютьс¤, все
ширше використовують можливост≥ плануванн¤ дл¤
прискореного економ≥чного розвитку та
зд≥йсненн¤ соц≥альних перетворень. ѕлануванн¤ в
т≥й чи в ≥нш≥й форм≥ маЇ м≥сце в б≥льшост≥ крањн,
що зв≥льнилис¤. ќбмежен≥сть нагромадженн¤,
труднощ≥ концентрац≥њ кап≥тальних вкладень
призвод¤ть до того, що утворенн¤ сучасного
кап≥талом≥сткого виробництва, власноњ ≥ндустр≥њ
бере на себе держава. —учасне виробництво може
розвиватис¤ при умов≥ сувороњ пропорц≥йност≥
його основних елемент≥в. ” крањнах, що
розвиваютьс¤, р¤д цих елемент≥в в≥дсутн≥й, ≥
держава повинна ц≥ елементи створювати. ÷е також
потребуЇ планового розвитку економ≥ки.
ћакроеконом≥чне
≥ндикативне плануванн¤, широко розповсюджене в
крањнах, що розвиваютьс¤, в значн≥й м≥р≥
спираЇтьс¤ на традиц≥йну дл¤ «аходу методолог≥ю
макроеконом≥чного прогнозуванн¤.
—труктурне
плануванн¤
в межах середньострокових та
перспективних план≥в, спр¤моване головним чином
на перетворенн¤ соц≥ально-економ≥чноњ ситуац≥њ,
на ≥ндустр≥ал≥зац≥ю, зд≥йснюЇтьс¤ в таких
крањнах ¤к јлжир та ≤нд≥¤.
он
¢
юнктурне плануванн¤
передбачаЇ на¤вн≥сть розвинутоњ
статистико-конТюнктурноњ служби на м≥сц¤х,
на¤вн≥сть центральноњ плануючоњ орган≥зац≥њ та
можлив≥сть реагувати на зм≥ни кон
¢
юнктури внутр≥шнього та зовн≥шнього
ринку в межах р≥чного плану. ÷ей тип плануванн¤
т≥льки вводитьс¤ в окремих крањнах. ” б≥льшост≥
крањн умови його застосуванн¤ в≥дсутн≥.
√алузеве
плануванн¤
у крањнах, що зв≥льнилис¤,
застосовуЇтьс¤ з к≥нц¤ 40-х рок≥в. –ег≥ональне
плануванн¤ повинно стати суттЇвим елементом
плануванн¤ у крањнах, що розвиваютьс¤, дл¤ ¤ких
притаманн≥ значн≥ територ≥альн≥ диспропорц≥њ.
јле практичне вт≥ленн¤ такого роду плануванн¤
поки незначне.
ѕрограми
державного сектора
- найб≥льш розповсюджений вид
план≥в в крањнах, що розвиваютьс¤. ¬они включають
бюджетне плануванн¤, проектуванн¤ основних
показник≥в д≥¤льност≥ державного сектора на
р≥зн≥ строки, оц≥нки ≥нвестиц≥йних проект≥в, що
ф≥нансуютьс¤ головним чином за рахунок
бюджетних кошт≥в чи зовн≥шн≥х позик.
≤нвестиц≥йн≥ програми складають основу план≥в.
ѕлануванн¤
у ‘ранц≥њ
пройшло три етапи. ¬ п≥сл¤воЇнний
пер≥од дл¤ швидкоњ в≥дбудови економ≥ки при
на¤вност≥ значного державного сектора
вимагалос¤ сильне державне втручанн¤ в
економ≥ку, плани мали в значн≥й м≥р≥ директивний
характер. ¬ к≥нц≥ 60-х рок≥в був зд≥йснений
перех≥д до ≥ндикативного плануванн¤.
—тратег≥чне плануванн¤ притаманне дл¤ сучасного
етапу розвитку економ≥ки ‘ранц≥њ. ƒес¤тий (пТ¤тир≥чний,
пот≥м - чотирир≥чний) (на 1989 - 1992 рр.) план розвитку
економ≥ки ‘ранц≥њ передбачав зм≥цненн¤
нац≥ональноњ валюти та забезпеченн¤ зайн¤тост≥,
упор¤дкуванн¤ територ≥њ, оновленн¤ державних
служб та ≥н. ожен з стратег≥чних напр¤мк≥в
розвитку отримував статус ц≥льовоњ державноњ
програми, реал≥зац≥¤ ¤коњ забезпечувалас¤
р≥зного роду п≥льгами та преференц≥¤ми, наданн¤м
кредит≥в, державними замовленн¤ми та ≥н.
ѕлануванн¤
в япон≥њ
направлене на забезпеченн¤
технолог≥чного розвитку ¤к головного засобу
дос¤гненн¤ соц≥ально-економ≥чних ц≥лей.
ѕочинаючи з 1962 р. розробл¤ютьс¤ довгостроков≥
комплексн≥ плани нац≥онального розвитку, що
мають законодавчу силу. ћ≥н≥стерство зовн≥шньоњ
торг≥вл≥ та промисловост≥ розробл¤Ї
довгостроков≥ програми технолог≥чноњ
перебудови галузевоњ структури, в ¤ких
визначаЇтьс¤ сп≥льна перспектива, слабк≥ ланки,
що вимагають орган≥зац≥йних перетворень та
концентрац≥њ ресурс≥в.
ѕроекти
та програми в основному ф≥нансуЇ японський банк
розвитку, ¤кий забезпечуЇ њх
висококвал≥ф≥ковану та незалежну експертизу. ѕо
кожному проекту ≥ програм≥ призначаЇтьс¤
юридична особа, в≥дпов≥дальна за ефективн≥сть
використанн¤ ф≥нансових кошт≥в та п≥дписанн¤
контракт≥в з субп≥др¤дниками.
Ќа
вищому р≥вн≥ управл≥нн¤ д≥Ї –ада по науц≥ та
техн≥ц≥, очолювана прем
¢
Їр-м≥н≥стром. ‘ункц≥њ –ади виконують
п≥дрозд≥ли ”правл≥нн¤ по науц≥ та техн≥ц≥,
заснованого у 1956 р. ¬оно направл¤Ї та координуЇ
всю науково-техн≥чну д≥¤льн≥сть на територ≥њ
крањни, зд≥йснюЇ зведене њњ плануванн¤, анал≥з
загальних тенденц≥й в розвитку науки ≥ техн≥ки в
крањн≥ та за кордоном, координац≥ю науково-техн≥чноњ
д≥¤льност≥ державних установ, управл≥нн¤
м≥жв≥домчими програмами Ќƒƒ –, централ≥зац≥ю
науково-техн≥чноњ ≥нформац≥њ, орган≥зац≥ю
м≥жнародного сп≥вроб≥тництва.
ўе
у 1980 р. прийн¤то р≥шенн¤ про розробку проекту У“ехнопол≥сФ,
¤кий передбачаЇ створенн¤ 19 м≥ст науки,
покликаних забезпечити перспективн≥
досл≥дженн¤ у галуз¤х, що вдосконалюютьс¤, -
таких ¤к електрон≥ка, б≥отехнолог≥¤, тонка
керам≥ка та ≥н. —творюЇтьс¤ науково-техн≥чна
база, що забезпечуЇ розвиток ¤понськоњ економ≥ки
в ’’≤ стор≥чч≥.
9.2. ћакроеконом≥чне плануванн¤
в ”крањн≥ п≥сл¤ реформи.
У онцепц≥¤
переходу ”крањнськоњ —–—– до ринковоњ економ≥киФ
передбачаЇ орган≥зац≥ю ≥ндикативного та
бюджетного плануванн¤. ћетою ≥ндикативного
плануванн¤ Ї реал≥зац≥¤ основних ц≥лей
державного впливу на соц≥ально-економ≥чний
розвиток на баз≥ обгрунтуванн¤ та розробки
в≥дпов≥дноњ стратег≥њ, тактики ≥ пол≥тики ≥з
засобами њх впровадженн¤. ≤ндикативне
плануванн¤ Ї системою необов
¢
¤зкових дл¤ суб
¢
Їкта ринкових в≥дносин рекомендац≥й,
а також скоординованих та взаЇмопов
¢
¤заних засоб≥в поб≥чного (непр¤мого)
впливу через бюджетно-ф≥нансовий, грошово-кредитний
механ≥зми та пр¤мого впливу через державне
п≥дприЇмництво ≥ розробку ц≥льових комплексних
програм.
ќсновними
принципами ≥ндикативного плануванн¤ Ї:
-
поЇднанн¤ анал≥тичних ≥ прогнозних метод≥в дл¤
вивченн¤ соц≥ально-економ≥чних процес≥в,
визначенн¤ конкретних об
¢
Їкт≥в державного впливу та вибору
шл¤х≥в ≥ засоб≥в цього впливу;
-
широке ≥нформуванн¤ суб
¢
Їкт≥в ринкових в≥дносин про
визначен≥ перспективи та прогнози соц≥ально-економ≥чного
розвитку дл¤ забезпеченн¤ њх необх≥дноњ
ор≥Їнтац≥њ при вибор≥ особистих господарських
р≥шень;
-
застосуванн¤ переважно непр¤мих (поб≥чних)
регул¤тор≥в та норматив≥в, обов
¢
¤зкових дл¤ ус≥х суб
¢
Їкт≥в ринкових в≥дносин;
-
реал≥зац≥¤ пр¤мого впливу на соц≥ально-економ≥чн≥
процеси переважно через кошти державного
бюджету.
–егулюючий
вплив план≥в та програм передбачаЇтьс¤
забезпечити за рахунок доведенн¤ до п≥дприЇмств
ус≥х вид≥в власност≥ л≥м≥т≥в земле-, водо-,
л≥сокористуванн¤, норматив≥в плати за природн≥
ресурси, орендноњ плати за землю, земельного
податку, штраф≥в за одержанн¤ п≥дприЇмствами
прибутку у зв
¢
¤зку з незаконним п≥двищенн¤м ц≥н,
норматив≥в штраф≥в за забрудненн¤ навколишнього
середовища та нерац≥ональне використанн¤
природних ресурс≥в, погодженн¤ з п≥дприЇмствами
та орган≥зац≥¤ми державного замовленн¤, л≥м≥т≥в
кап≥тальних вкладень та матер≥альних ресурс≥в.
÷≥льов≥
установки план≥в, прогноз≥в ≥ програм
реал≥зуютьс¤, головним чином, через ф≥нансов≥
засоби регулюванн¤ ≥, у першу чергу, бюджетного
плануванн¤ - державного бюджету ≥
республ≥канських ц≥льових фонд≥в.
¬
перех≥дний пер≥од держава активно використовуЇ
регул¤ц≥йн≥ засоби грошово-кредитноњ пол≥тики.
«акон
”крањни
Уѕро поставки продукц≥њ дл¤ державних потребФ
(22.12.95 р.)
встановлюЇ, що продукц≥¤, необх≥дна дл¤
державних потреб, надходить за рахунок
державного замовленн¤ - розм≥щенн¤ державних
контракт≥в на њњ поставку (закуп≥влю) шл¤хом
конкурсного в≥дбору.
ƒержавн≥
потреби
- це потреби ”крањни в продукц≥њ,
необх≥дн≥й дл¤ розв
¢
¤занн¤ соц≥ально-економ≥чних
проблем, п≥дтриманн¤ обороноздатност≥ крањни та
њњ безпеки, створенн¤ та п≥дтриманн¤ на
належному р≥вн≥ державних матер≥альних резерв≥в,
реал≥зац≥њ державних та м≥ждержавних ц≥льових
програм, забезпеченн¤ функц≥онуванн¤ орган≥в
державноњ влади, що утримуютьс¤ за рахунок
ƒержавного бюджету ”крањни.
ƒержавний
контракт
- це догов≥р, укладений державним
замовником в≥д ≥мен≥ держави з виконавцем
державного замовленн¤, в ¤кому визначаютьс¤
економ≥чн≥ ≥ правов≥ зобов
¢
¤занн¤ стор≥н ≥ регулюютьс¤
взаЇмов≥дносини замовника ≥ виконавц¤.
ƒержавн≥
замовники
- це м≥н≥стерства та ≥нш≥
центральн≥ органи державноњ виконавчоњ влади,
”р¤д ј– (јвтономноњ –еспубл≥ки рим), обласн≥,
ињвська та —евастопольська м≥ськ≥ державн≥
адм≥н≥страц≥њ, державн≥ орган≥зац≥њ та установи,
уповноважен≥ абм≥ном ”крањни укладати державн≥
контракти з виконавц¤ми державного замовленн¤.
ѕоставки
продукц≥њ дл¤ державних потреб забезпечуютьс¤
за рахунок кошт≥в ƒержбюджету ”крањни та ≥нших
джерел ф≥нансуванн¤, що залучаютьс¤ дл¤ цього;
поставки продукц≥њ дл¤ рег≥ональних потреб - за
рахунок кошт≥в в≥дпов≥дних м≥сцевих
бюджет≥в.
ƒл¤
виконавц≥в державного замовленн¤, заснованих
повн≥стю або частково на державн≥й власност≥, а
також дл¤ суб
¢
Їкт≥в - монопол≥ст≥в на в≥дпов≥дному
ринку продукц≥њ державн≥ замовленн¤ на поставку
продукц≥њ Ї обов
¢
¤зковими, ¤кщо виконанн¤ державного
замовленн¤ не спричин¤Ї виконавц¤м його збитк≥в.
≈коном≥чне
стимулюванн¤ виконанн¤ державних замовлень
зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом наданн¤ податкових п≥льг,
ц≥льових дотац≥й ≥ субсид≥й, кредит≥в на
п≥льгових умовах, валютних кошт≥в, митних та
≥нших п≥льг.
¬
раз≥ необх≥дност≥ дл¤ постачальник≥в
найважлив≥ших вид≥в матер≥ально-техн≥чних
ресурс≥в можуть встановлюватись спец≥альн≥
квоти (державне бронюванн¤) на обов
¢
¤зковий продаж цих ресурс≥в
виконавц¤м державних замовлень, що мають
стратег≥чне значенн¤ ≥ пов
¢
¤зан≥ з п≥дтримкою необх≥дного
р≥вн¤ обороноздатност≥ крањни та њњ безпеки.
¬
раз≥ необгрунтованоњ в≥дмови в≥д укладанн¤
державного контракту з винноњ сторони
ст¤гуЇтьс¤ штраф в розм≥р≥ вартост≥ державного
контракту.
¬
раз≥ невиконанн¤ чи неналежного виконанн¤
державного контракту виконавець кр≥м сплати
неустойки (штрафу, пен≥) в≥дшкодовуЇ збитки в
повному обс¤з≥, ¤к≥ було завдано неналежним
виконанн¤м зобов
¢
¤зань.
ƒержавний
замовник в≥дшкодовуЇ завдан≥ виконавцю
контракту збитки, включаючи оч≥куваний ≥
неодержаний прибуток, а також витрати, пов
¢
¤зан≥ з реал≥зац≥Їю продукц≥њ, в≥д
¤коњ в≥дмовивс¤ державний замовник.
”казом
ѕрезидента ”крањни є595/99 в≥д 1 червн¤ 1999 року
затверджено
Уѕоложенн¤ про пор¤док зд≥йсненн¤ закуп≥вл≥
товар≥в, роб≥т ≥ послуг дл¤ державних потребФ.
÷им
Уѕоложенн¤м...Ф передбачаЇтьс¤ створенн¤
спец≥ально уповноваженого органу виконавчоњ
влади з питань координац≥њ закуп≥вл≥ товар≥в,
роб≥т ≥ послуг. ќголошенн¤ про заплановану
закуп≥влю чи проведенн¤ процедури попередньоњ
квал≥ф≥кац≥њ виконавц≥в публ≥куЇтьс¤ у У¬≥снику
державних закуп≥вельФ, що видаЇтьс¤ цим
уповноваженим органом, в ≥нших друкованих
засобах масовоњ ≥нформац≥њ, а у раз≥ потреби - у
в≥дпов≥дних м≥жнародних виданн¤х. ѕроцедура
закуп≥вл≥ не може зд≥йснюватись до публ≥кац≥њ
пов≥домленн¤ про нењ.
Уѕоложенн¤м...Ф
визначено умови, за ¤ких може бути прийн¤те
р≥шенн¤ про в≥дмову виконавцю в участ≥ в
процедур≥ закуп≥вл≥.
¬икладено
загальн≥ умови зд≥йсненн¤ закуп≥вл≥: замовник
надаЇ вс≥м за≥нтересованим виконавц¤м
документац≥ю про замовленн¤, проводить
попередню квал≥ф≥кац≥ю виконавц≥в ≥ пов≥домл¤Ї
њх про њњ результати, готуЇ зв≥т про зд≥йсненн¤
результат≥в закуп≥вл≥ та ≥н.
ќкрем≥
розд≥ли розкривають процедури: 1.в≥дкритих
торг≥в та торг≥в з обмеженою участю; 2.двоступеневих
торг≥в; 3.запиту ц≥нових позиц≥й (котирувань) ≥
закуп≥вл≥ в одного виконавц¤; 4.оскарженн¤.
«акон
”крањни
Уѕро державне оборонне замовленн¤Ф (3.03.99 р.)
визначаЇ орган≥зац≥ю закуп≥вл≥ та виробництва
продукц≥њ дл¤ потреб нац≥ональноњ оборони та
безпеки.
ƒержавн≥ науков≥ та науково-техн≥чн≥
програми
- основний зас≥б реал≥зац≥њ пр≥оритетних
напр¤м≥в розвитку науки ≥ техн≥ки. ¬они
дозвол¤ють концентрувати науково-техн≥чний
потенц≥ал крањни дл¤ розв
¢
¤занн¤ найважлив≥ших природничих,
техн≥чних ≥ гуман≥тарних проблем.
ƒержавн≥
науков≥ та науково - техн≥чн≥ програми
формуютьс¤ ћ≥н≥стерством ”крањни у справах
науки ≥ технолог≥й на основ≥ ц≥льових проект≥в ≥
розробок, в≥д≥браних на конкурсних засадах.
¬они
под≥л¤ютьс¤ на загальнодержавн≥ (нац≥ональн≥),
державн≥ (м≥жв≥домч≥), галузев≥ (багатогалузев≥),
рег≥ональн≥ (територ≥альн≥). ќсновним засобом
реал≥зац≥њ загальнодержавних (нац≥ональних)
науково-техн≥чних програм Ї державн≥ (м≥жв≥домч≥),
галузев≥ (багатогалузев≥) та рег≥ональн≥ (територ≥альн≥)
програми.
Уѕоложенн¤ про державну науково -
техн≥чну програмуФ
затверджене абм≥ном ”крањни
10.10.1995 р. є 796.
ѕ≥дготовка
план≥в, анал≥з стану економ≥ки, контроль за
виконанн¤м план≥в вимагають в≥дпов≥дних
статистичних даних. ќрган≥зац≥¤ статистики в
”крањн≥ визначаЇтьс¤ «аконом ”крањни
Уѕро державну статистикуФ, ¤кий прийн¤тий
17.09.1992 р.
√оловн≥
завданн¤ державноњ статистики: збиранн¤,
розробка, узагальненн¤ та всеб≥чний анал≥з
статистичноњ ≥нформац≥њ про процеси, що
в≥дбуваютьс¤ в економ≥чному та соц≥альному
житт≥ ”крањни та њњ рег≥он≥в; розробка ≥
впровадженн¤ статистичноњ методолог≥њ, ¤ка
базуЇтьс¤ на результатах наукових досл≥джень,
м≥жнародних стандартах та рекомендац≥¤х;
забезпеченн¤ достов≥рност≥, об
¢
Їктивност≥, оперативност≥,
стаб≥льност≥ та ц≥л≥сност≥ статистичноњ
≥нформац≥њ; забезпеченн¤ доступност≥, гласност≥
≥ в≥дкритост≥ зведених статистичних даних в
межах чинного законодавства.
9.3. ƒержавне регулюванн¤
науковоњ та науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥.
«акон
”крањни
Уѕро наукову ≥ науково-техн≥чну д≥¤льн≥стьФ
(попередн¤ назва - Уѕро основи державноњ
пол≥тики у сфер≥ науки ≥ науково-техн≥чноњ
д≥¤льност≥Ф) визначаЇ правов≥, орган≥зац≥йн≥ та
ф≥нансов≥ засади функц≥онуванн¤ ≥ розвитку
науково-техн≥чноњ сфери.
–озд≥л
Уѕравовий статус суб
¢
Їкт≥в науковоњ ≥ науково-техн≥чноњ
д≥¤льност≥Ф
визначаЇ статус: вченого,
наукового прац≥вника, науково-педагог≥чного
прац≥вника, наукових установ та њх кер≥вництва (кер≥вника,
вченоњ або науковоњ , науково-техн≥чноњ чи
техн≥чноњ ради), Ќац≥ональноњ академ≥њ наук
”крањни та галузевих академ≥й наук, громадських
наукових орган≥зац≥й, науковоњ та науково-техн≥чноњ
д≥¤льност≥ в систем≥ вищоњ осв≥ти.
«аконом
вводитьс¤ державна атестац≥¤ наукових
орган≥зац≥й вс≥х форм власност≥, що внесен≥ або
претендують на внесенн¤ до ƒержавного реЇстру
наукових установ, ¤ким надаЇтьс¤ п≥дтримка
держави (включаЇ њх до реЇстру ћ≥н≥стерство
”крањни у справах науки ≥ технолог≥й).
¬водитьс¤
також державний реЇстр наукових об
¢
Їкт≥в, що становл¤ть нац≥ональне
надбанн¤. Ќауков≥ орган≥зац≥њ та вузи IV р≥вн¤
акредитац≥њ, що провод¤ть комплексн≥ науков≥
досл≥дженн¤ загальнодержавного р≥вн¤ та мають
св≥тове визнанн¤ своЇњ д≥¤льност≥, отримують
статус нац≥онального наукового центру.
–озд≥л
Уƒержавн≥ гарант≥њ д≥¤льност≥ вчених,
наукових прац≥вник≥вФ визначаЇ систему
наукових степен≥в та вчених звань, п≥дготовки
наукових кадр≥в та п≥двищенн¤ њх квал≥ф≥кац≥њ,
атестац≥њ наукових прац≥вник≥в, оплати та
стимулюванн¤ њх прац≥, пенс≥йного забезпеченн¤
та соц≥ального захисту.
–озд≥л
Уѕовноваженн¤ суб
¢
Їкт≥в державного регулюванн¤ та
управл≥нн¤ в сфер≥ науковоњ ≥ науково-техн≥чноњ
д≥¤льност≥Ф
визначаЇ повноваженн¤ ¬ерховноњ
–ади, ѕрезидента, аб≥нету ћ≥н≥стр≥в,
ћ≥н≥стерства ”крањни у справах науки ≥ техн≥ки,
≥нших орган≥в центральноњ влади та м≥сцевих рад
≥ орган≥в виконавчоњ влади.
–озд≥л
У‘орми ≥ методи державного регулюванн¤ та
управл≥нн¤ у науков≥й ≥ науково-техн≥чн≥й
д≥¤льност≥Ф визначаЇ ц≥л≥ та напр¤мки
державноњ пол≥тики, принципи державного
управл≥нн¤ та регулюванн¤ у науков≥й ≥ науково-техн≥чн≥й
д≥¤льност≥.
ќрган≥зац≥¤
бюджетного ф≥нансуванн¤ передбачаЇ створенн¤
ƒержавного фонду фундаментальних досл≥джень та
ƒержавного ≥нновац≥йного фонду. ‘≥нансуванн¤
розвитку науки ≥ технолог≥њ ведетьс¤ в значн≥й
м≥р≥ по загальнодержавних (нац≥ональних) науково-техн≥чних
програмах. ќбс¤г ф≥нансуванн¤ встановлюЇтьс¤
¬ерховною –адою при прийн¤тт≥ ƒержавного
бюджету ”крањни на черговий р≥к.
ћ≥н≥стерство ”крањни у справах науки ≥
техн≥ки (ран≥ше - ƒержавний ком≥тет
”крањни у справах науки, техн≥ки та промисловоњ
пол≥тики - ƒ Ќ“ѕ): розробл¤Ї засади наукового
та науково-техн≥чного розвитку ”крањни;
забезпечуЇ розвиток наукового ≥ науково-техн≥чного
потенц≥алу ”крањни; орган≥зуЇ ≥ координуЇ
≥нновац≥йну д≥¤льн≥сть; координуЇ розвиток
загальнодержавноњ системи науково-техн≥чноњ
≥нформац≥њ; координуЇ д≥¤льн≥сть орган≥в
виконавчоњ влади щодо розробленн¤
загальнодержавних наукових ≥ науково-техн≥чних
програм та контролюЇ њх виконанн¤; зд≥йснюЇ
кер≥вництво системою науковоњ ≥ науково-техн≥чноњ
експертизи; забезпечуЇ ≥нтеграц≥ю в≥тчизн¤ноњ
науки у св≥товий прост≥р ≥з збереженн¤м ≥
захистом нац≥ональних пр≥оритет≥в.
ƒержпатент ”крањни (ƒержавний ком≥тет
”крањни з питань ≥нтелектуальноњ власност≥)
забезпечуЇ реал≥зац≥ю державноњ
пол≥тики у сфер≥ правовоњ охорони винаход≥в (корисних
моделей), промислових зразк≥в, знак≥в дл¤ товар≥в
≥ послуг. ¬≥дпов≥дн≥ в≥дносини регулюютьс¤
«аконами ”крањни:
Уѕро охорону прав на винаходи ≥ корисн≥ модел≥Ф
(15.12.1993р.),
Уѕро охорону прав на промислов≥ зразкиФ (15.12.1993р.),
Уѕро охорону прав на знаки дл¤ товар≥в ≥ послугФ
(15.12.1993р.).
¬инах≥д
(корисна модель) - результат
творчоњ д≥¤льност≥ людини в будь-¤к≥й галуз≥
технолог≥њ.
ѕромисловий
зразок
- результат творчоњ д≥¤льност≥
людини у галуз≥ художнього конструюванн¤.
«нак
дл¤ товар≥в ≥ послуг
- позначенн¤, за ¤ким товари ≥
послуги одних ос≥б в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д однор≥дних
товар≥в ≥ послуг ≥нших ос≥б. Ќе можуть одержати
правову охорону позначенн¤, ¤к≥ зображують:
державн≥ герби, прапори та емблеми; оф≥ц≥йн≥
назви держав; емблеми, скорочен≥ або повн≥
найменуванн¤ м≥жнародних м≥жур¤дових
орган≥зац≥й; оф≥ц≥йн≥ контрольн≥, гарант≥йн≥ та
проб≥рн≥ клейма, печатки; нагороди та ≥нш≥
в≥дзнаки.
Ќе
реЇструютьс¤ ¤к знаки позначенн¤, ¤к≥
в≥дтворюють: промислов≥ зразки, права на ¤к≥
належать в ”крањн≥ ≥ншим особам; назви в≥домих в
”крањн≥ твор≥в науки, л≥тератури ≥ мистецтва або
цитати ≥ персонаж≥ з них, твори мистецтва та њх
фрагменти без згоди власник≥в авторського права
або њх правонаступник≥в; пр≥звища, ≥мена,
псевдон≥ми або пох≥дн≥ в≥д них, портрети ≥
факсим≥ле в≥домих в ”крањн≥ ос≥б без њх згоди.
ѕор¤док
одержанн¤ патенту або св≥доцтва на знак дл¤
товар≥в ≥ послуг.
ќсоба,
¤ка бажаЇ одержати патент, ≥ маЇ на це право,
подаЇ до ƒержпатента за¤вку, тобто сукупн≥сть
документ≥в, необх≥дних дл¤ видач≥ патенту.
¬имоги до цих документ≥в визначаютьс¤
ƒержпатентом.
«а¤вник,
¤кий бажаЇ скористатись правом пр≥оритету,
прот¤гом трьох м≥с¤ц≥в в≥д дати поданн¤ за¤вки
подаЇ за¤ву про пр≥оритет з посиланн¤м на дату
поданн¤ ≥ номер попередньоњ за¤вки та њњ коп≥ю,
¤кщо ц¤ за¤вка була подана в ≥ноземн≥й держав≥ -
учасниц≥ ѕаризькоњ конференц≥њ про охорону
промисловоњ власност≥.
якщо
за результатами експертизи за¤вки визначено, що
винах≥д чи промислова модель в≥дпов≥дають
умовам патентоспроможност≥, за¤вник маЇ право
отримати патент. «д≥йснюЇтьс¤ державна
реЇстрац≥¤ патенту, п≥сл¤ чого будь-¤ка особа
може ознайомитись з ним у встановленому пор¤дку.
¬ласник
патенту маЇ право дати будь-¤к≥й особ≥ дозв≥л (видати
л≥ценз≥ю) на використанн¤ винаходу (корисноњ
модел≥). ÷¤ особа зобов
¢
¤зана укласти з власником патенту
догов≥р про платеж≥.
«акон
”крањни
Уѕро науково-техн≥чну ≥нформац≥юФ.
ѕрийн¤тий 25.06.1993 року.
ќсновн≥
завданн¤ нац≥ональноњ системи науково-техн≥чноњ
≥нформац≥њ:
1.
формуванн¤ на основ≥ в≥тчизн¤них та
заруб≥жних джерел дов≥дково-≥нформац≥йних
фонд≥в, включаючи бази ≥ банки даних, та
≥нформац≥йне забезпеченн¤ юридичних та ф≥зичних
ос≥б;
2.
одержанн¤, обробка, збер≥ганн¤, поширенн¤ ≥
використанн¤ ≥нформац≥њ, одержаноњ в процес≥
науково-досл≥дноњ, досл≥дно-конструкторськоњ,
проектно-технолог≥чноњ, виробничоњ та
громадськоњ д≥¤льност≥ юридичних ≥ ф≥зичних
ос≥б;
3.
орган≥зац≥¤ надходженн¤ до ”крањни, обробка,
збер≥ганн¤ та поширенн¤ заруб≥жноњ науково-техн≥чноњ
≥нформац≥њ на основ≥ вивченн¤ св≥тового
≥нформац≥йного ринку;
4.
п≥дготовка анал≥тичних матер≥ал≥в,
необх≥дних дл¤ прийн¤тт¤ державними органами,
органами м≥сцевого ≥ рег≥онального
самовр¤дуванн¤ р≥шень з питань науково-техн≥чного,
економ≥чного ≥ соц≥ального розвитку крањни;
5.
анал≥тично-синтетична обробка першоджерел,
реферуванн¤ опубл≥кованих ≥ не опубл≥кованих на
територ≥њ ”крањни джерел науково-техн≥чноњ та
економ≥чноњ ≥нформац≥њ, створенн¤ на ц≥й основ≥
≥ поширенн¤ ≥нформац≥йноњ продукц≥њ та послуг;
6.
розробленн¤ ≥ впровадженн¤ сучасних
технолог≥й в науково-≥нформац≥йну д≥¤льн≥сть;
7.
орган≥зац≥¤ пропаганди ≥ спри¤нн¤ широкому
використанню дос¤гнень науки ≥ техн≥ки,
передового виробничого досв≥ду;
8.
створенн¤ загальнодоступноњ мереж≥
б≥бл≥отек, ≥нформац≥йних центр≥в громадського
користуванн¤ ¤к бази дл¤ осв≥ти, виробництва та
наукових досл≥джень, системи реал≥зац≥њ прав
громад¤н на культурний ≥ фаховий розвиток.
Уѕоложенн¤ про державний
≥нновац≥йний фондФ
затверджено абм≥ном ”крањни
17.08.1995 р. є 650.
ƒерж≥ннофонд
маЇ обласн≥ в≥дд≥ленн¤, в≥дд≥ленн¤ в м≥стах
иЇв≥ ≥ —евастопол≥. ќчолюЇ його голова, ¤кий
призначаЇтьс¤ абм≥ном. ¬ищий орган
ƒерж≥ннофонду - рада, в ¤ку вход¤ть заступники
кер≥вник≥в ћ≥неконом≥ки, ћ≥нф≥ну, ћ≥ннауки,
голови нацбанку та ≥н.
ошти
ƒерж≥ннофонду формуютьс¤ за рахунок частини
бюджетних кошт≥в, ¤к≥ вид≥л¤ютьс¤ державою дл¤
п≥дтримки науково-техн≥чноњ д≥¤льност≥;
позабюджетних кошт≥в у вигл¤д≥ обов
¢
¤зкових внеск≥в п≥дприЇмц≥в,
установ, орган≥зац≥й незалежно в≥д форм
власност≥; поверненн¤ кошт≥в ≥нновац≥йноњ
позички, л≥зингу та ≥нвестиц≥йного внеску ≥
частини прибутк≥в в≥д реал≥зац≥њ ≥нновац≥йних
проект≥в в≥дпов≥дно до чинного законодавства;
добров≥льних внеск≥в юридичних та ф≥зичних ос≥б.
ƒерж≥ннофонд
проводить комплексну науково-техн≥чну
експертизу ≥нновац≥йних проект≥в; проводить
ф≥нансуванн¤ ≥ матер≥ально-техн≥чне
забезпеченн¤ в≥д≥браних до реал≥зац≥њ проект≥в;
зд≥йснюЇ контроль за ц≥льовим використанн¤м
призначених дл¤ цього кошт≥в ≥ матер≥ально-техн≥чних
ресурс≥в.
¬≥н
вживаЇ заход≥в дл¤ створенн¤ сучасноњ
≥нфраструктури ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥; створюЇ
≥нформац≥йну систему баз даних у сфер≥
≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥, зд≥йснюЇ заходи щодо
орган≥зац≥њ навчанн¤, п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ
та переп≥дготовку спец≥ал≥ст≥в з питань
≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥; орган≥зуЇ наданн¤
експертизи, правових та ≥нжин≥рингових послуг
п≥дприЇмствам, установам, орган≥зац≥¤м в сфер≥
≥нформац≥йноњ д≥¤льност≥; пропагуЇ науково-техн≥чн≥
досл≥дженн¤, проводить рекламу ≥ видавничу
д≥¤льн≥сть.
ƒерж≥ннофонд
маЇ право виступати замовником роб≥т, пов
¢
¤заних з використанн¤м покладених
на фонд завдань та реал≥зац≥ю ≥нновац≥йних
проект≥в. ¬≥н спри¤Ї реконструкц≥њ п≥дприЇмств в
ход≥ реал≥зац≥њ ≥нновац≥йних проект≥в,
спр¤мованих на виробництво
конкурентоспроможноњ продукц≥њ, освоЇнню енерго
- та ресурсозбер≥гаючих технолог≥й, зб≥льшенню
випуску наукоЇмкоњ продукц≥њ.
¬≥н
бере участь у м≥жнародному сп≥вроб≥тництв≥ у
сфер≥ ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ ≥ проводить
зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥сть у процес≥
реал≥зац≥њ м≥жнародних науково-техн≥чних та
≥нновац≥йних проект≥в, взаЇмод≥Ї з в≥дпов≥дними
≥ноземними та м≥жнародними орган≥зац≥¤ми.
«акон
”крањни
Уѕро промислово-ф≥нансов≥ групи в ”крањн≥Ф визначаЇ
промислово-ф≥нансову групу (ѕ‘√) ¤к Уоб
¢
Їднанн¤, до ¤кого можуть входити
промислов≥ п≥дприЇмства, с≥льськогосподарськ≥
п≥дприЇмства, банки, науков≥ ≥ проектн≥ установи,
≥нш≥ установи та орган≥зац≥њ вс≥х форм власност≥,
що мають на мет≥ отриманн¤ прибутку, та ¤ке
створюЇтьс¤ за р≥шенн¤м ”р¤ду ”крањни на певний
терм≥н з метою реал≥зац≥њ державних програм
розвитку пр≥оритетних галузей виробництва ≥
структурноњ перебудови економ≥ки ”крањни,
включаючи програми зг≥дно з м≥ждержавними
договорами, а також виробництва к≥нцевоњ
продукц≥њФ.
абм≥н
”крањни приймаЇ до розгл¤ду проекти створенн¤
ѕ‘√ за умови, що розрахунковий обс¤г реал≥зац≥њ
к≥нцевоњ продукц≥њ ѕ‘√ буде екв≥валентний сум≥
100 млн. долар≥в —Ўј за р≥к, починаючи з другого
року п≥сл¤ створенн¤ ѕ‘√.
—творенн¤
ѕ‘√ заборон¤Їтьс¤ у сфер≥ торг≥вл≥, громадського
харчуванн¤, побутового обслуговуванн¤ населенн¤,
матер≥ально-техн≥чного постачанн¤, транспортних
послуг.
ѕ‘√
не маЇ статусу юридичноњ особи. ѕраво д≥¤ти в≥д
≥мен≥ ѕ‘√ маЇ виключно головне п≥дприЇмство ѕ‘√.
ѕрезидентом ѕ‘√ Ї кер≥вник головного
п≥дприЇмства ѕ‘√.
√оловне
п≥дприЇмство та учасники ѕ‘√ укладають
√енеральну угоду про сум≥сну д≥¤льн≥сть щодо
виробництва к≥нцевоњ продукц≥њ ѕ‘√, ¤ка п≥дл¤гаЇ
затвердженню постановою абм≥ну ”крањни.
√енеральна угода визначаЇ взаЇмн≥ зобов
¢
¤занн¤ учасник≥в ѕ‘√ щодо
виробництва пром≥жноњ продукц≥њ. ¬они
оформл¤ютьс¤ також двосторонн≥ми угодами про
поставки пром≥жноњ продукц≥њ. ÷ими угодами
визначаЇтьс¤ також взаЇмна в≥дпов≥дальн≥сть
стор≥н за порушенн¤ зобов
¢
¤зань.
ѕостановою
аб≥нету
ћ≥н≥стр≥в ”крањни
в≥д
22
травн¤ 1996 року
є 549 затверджене
Уѕоложенн¤ про пор¤док створенн¤ ≥
функц≥онуванн¤ технопарк≥в та ≥нновац≥йних
структур ≥нших тип≥вФ.
«г≥дно
ѕоложенн¤, ≥нновац≥йна структура - це юридична
особа будь-¤коњ орган≥зац≥йно-правовоњ форми, що
створена в≥дпов≥дно до законодавства (вид ј), або
група юридичних та ф≥зичних ос≥б, ¤ка д≥Ї на
основ≥ договору про сп≥льну д≥¤льн≥сть (вид Ѕ), за
визначеними галуззю д≥¤льност≥ та типом
функц≥онуванн¤, ор≥Їнтованим на створенн¤ та
впровадженн¤ наукоЇмкоњ конкурентоспроможноњ
продукц≥њ.
ќрган≥зац≥йне
та методичне забезпеченн¤ створенн¤ ≥
функц≥онуванн¤ ≥нновац≥йних структур
зд≥йснюЇтьс¤ ћ≥жв≥домчою радою з координац≥њ
д≥¤льност≥ щодо орган≥зац≥й та функц≥онуванн¤
технопарк≥в та ≥нновац≥йних структур ≥нших
тип≥в, ¤ка д≥Ї в≥дпов≥дно до положенн¤, що
затверджуЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
—татут
≥нновац≥йноњ структури (дл¤ виду ј) ≥ догов≥р про
сп≥льну д≥¤льн≥сть (дл¤ виду Ѕ) та проект
д≥¤льност≥ ≥нновац≥йноњ структури подаютьс¤ до
ћ≥жв≥домчоњ ради, ¤ка готуЇ експертний висновок
та пропозиц≥њ щодо наданн¤ ≥нновац≥йн≥й
структур≥ в≥дпов≥дного статусу.
ѕроект
д≥¤льност≥ ≥нновац≥йноњ структури повинен
м≥стити: 1. визначенн¤ концепц≥њ та ц≥лей
функц≥онуванн¤ ≥нновац≥йноњ структури;
2. техн≥ко-економ≥чне обгрунтуванн¤; 3.
≥нформац≥ю про њњ учасник≥в; 4.≥нформац≥ю про њњ
органи управл≥нн¤ та положенн¤ про орган
управл≥нн¤ науково-техн≥чною д≥¤льн≥стю
≥нновац≥йноњ структури, погоджене з ћ≥ннауки; 5.
Ѕ≥знес-план, ¤кий передбачаЇ комплекс
п≥дготовчих роб≥т з розгортанн¤ ≥нновац≥йноњ
структури, робоче освоЇнн¤ територ≥њ,
буд≥вництво ≥ освоЇнн¤ контрольних об
¢
Їкт≥в, формуванн¤ творчих
колектив≥в, опрацюванн¤ орган≥зац≥йно-економ≥чного
механ≥зму функц≥онуванн¤ ≥нновац≥йноњ
структури, створенн¤ б≥знес-центру,
технолог≥чних ≥нкубатор≥в, ≥нновац≥йних фонд≥в,
навчальних заклад≥в, консалтингових та
страхових ф≥рм тощо, м≥жнародне сп≥вроб≥тництво,
виробничу ≥ комерц≥йну д≥¤льн≥сть.
ћ≥ннауки
за поданн¤м ћ≥жв≥домчоњ ради зд≥йснюЇ
реЇстрац≥ю ≥нновац≥йноњ структури шл¤хом
включенн¤ њњ до ƒержавного реЇстру та видач≥
в≥дпов≥дного св≥доцтва. —в≥доцтво даЇ право на
отриманн¤ податкових, валютно-ф≥нансових та
≥нших п≥льг та переваг, установлених
законодавством.
ѕостановами
абм≥ну ”крањни створюютьс¤ фонди, ¤к≥ мають
спри¤ти вир≥шенню певних науково-техн≥чних
проблем. “ак, постановою абм≥ну ”крањни в≥д
7.02.1996 р. є 163 затверджено Уѕоложенн¤ про
загальнодержавний позабюджетний фонд
енергозбереженн¤Ф.
ошти
фонду формуютьс¤ за рахунок платеж≥в за
нерац≥ональне використанн¤ паливно-енергетичних
ресурс≥в; добров≥льних внеск≥в юридичних та
ф≥зичних ос≥б, ≥нших надходжень.
ошти
фонду використовуютьс¤ дл¤ ф≥нансуванн¤ заход≥в
по економ≥њ паливно-енергетичних ресурс≥в, а
також дл¤ розвитку нетрадиц≥йноњ енергетики,
проведенн¤ державноњ енергетичноњ експертизи,
орган≥зац≥њ п≥дготовки та переп≥дготовки кадр≥в,
розробки енергетичних стандарт≥в, норм ≥
норматив≥в, участ≥ в оснащенн≥ п≥дприЇмств
засобами обл≥ку, контролю та управл≥нн¤м
енерговикористанн¤м, пайову участь в зд≥йсненн≥
програм енергозбереженн¤ та структурноњ
перебудови економ≥ки, наданн¤ кредитних п≥льг та
субсид≥й дл¤ розробки ≥ реал≥зац≥њ
енергозбер≥гаючих заход≥в.
«ј¬ƒјЌЌя
ѕќ ¬»¬„≈ЌЌё “≈ћ»
9
1.
„им в≥др≥зн¤Їтьс¤ нин≥шн¤ орган≥зац≥¤
плануванн¤ в≥д т≥Їњ, ¤ка ≥снувала в —–—– у 70-т≥
роки?
2.
¬ чому пол¤гаЇ ≥ндикативне плануванн¤?
3.
як орган≥зовано державну контрактну систему?
4.
—уть ≥ значенн¤ наукових та науково-техн≥чних
програм. ѕромислово-ф≥нансов≥ групи.
5.
«акон ”крањни Уѕро поставку продукц≥њ дл¤
державних потребФ, Уѕро державне оборонне
замовленн¤Ф.
6.
«акон ”крањни Уѕро науку ≥ наукову
д≥¤льн≥стьФ. ‘ункц≥њ
м≥н≥стерства ”крањни у справах науки ≥
техн≥ки.
7.
‘ункц≥њ ƒержпатента ”крањни. «акони ”крањни
про охорону прав на винаходи ≥ корисн≥ модел≥, на
промислов≥ зразки, на знаки дл¤ товар≥в
та послуг.
‘ункц≥њ ƒержавного ≥нновац≥йного фонду. ѕор¤док створенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ технопарк≥в та ≥нновац≥йних структур ≥нших тип≥в.
<< попередн¤ зм≥ст наступна >>