8. ќ–√јЌ≤«ј÷≤я ѕ≤ƒѕ–»™ћЌ»÷“¬ј,
–»Ќ ” “ј ќЌ ”–≈Ќ÷≤ѓ.
8.1. ќрган≥зац≥¤ п≥дприЇмництва.
«г≥дно
У онцепц≥њ переходу
”крањнськоњ –—– до ринковоњ економ≥киФ,
метою розвитку п≥дприЇмництва Ї формуванн¤
розгалуженоњ мереж≥ субЇкт≥в ринку.
ќсновн≥
принципи, на ¤ких повинно грунтуватис¤ вир≥шенн¤
проблеми
:
н
аданн¤ правових
гарант≥й в≥льного п≥дприЇмництва, включаючи
гарант≥њ права
на майно, вироблену продукц≥ю, на
в≥льний виб≥р партнер≥в по пр¤мих зв
Т
¤зках, зд≥йсненн¤ експортно-≥мпортних
операц≥й, самост≥йне використанн¤ прибутку (доходу)
;
створенн¤ р≥вних можливостей дл¤
розвитку ус≥х вид≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥,
що базуютьс¤ на р≥зноман≥тних формах власност≥.
–озвиток
п≥дприЇмництва може регулюватис¤ лише
економ≥чними методами Ц через податки та
податков≥ п≥льги, кредити, квоти, л≥ценз≥њ,
санкц≥њ, дотац≥њ. ¬тручанн¤ орган≥в державного
та м≥сцевого самовр¤дуванн¤ у господарсько-комерц≥йну
д≥¤льн≥сть п≥дприЇмц¤ не допускаЇтьс¤.
–озвиток
в≥льноњ конкуренц≥њ пом≥ж товаровиробниками
може заохочуватис¤ шл¤хом наданн¤ замовлень на
конкурсн≥й основ≥ з укладанн¤м контракт≥в,
диференц≥ац≥Їю податк≥в та податкових п≥льг,
ц≥льового кредитуванн¤ та ц≥ноутворенн¤.
ƒл¤ б≥льш
швидкого розвитку п≥дприЇмництва, забезпеченн¤
прак-тичноњ реал≥зац≥њ прав та свобод
п≥дприЇмц≥в, розширенн¤ сфер њх д≥¤льност≥ в
республ≥ц≥ створюЇтьс¤ гнучка система п≥дтримки
п≥дприЇмництва.
–еспубл≥ка
регулюЇ на своњй територ≥њ розвиток ≥ноземного
п≥дприЇм-ництва,
умови орган≥зац≥њ сп≥льних п≥дприЇмств,
в≥льних економ≥чних зон на баз≥ д≥ючого
законодавства.
«акон
”крањни
Уѕро п≥дприЇмництвоФ (прийн¤тий 07.02.1991року)
визначаЇ
п≥дпрЇмництво
¤к самост≥йну
≥н≥ц≥ативу,систематичну, на власний ризик
д≥¤льн≥сть по виробництву продукц≥њ, виконанню
роб≥т, наданню послуг та зайн¤тт¤ торг≥влею з
метою одержанн¤ прибутку.
Ќе
допускаЇтьс¤ зайн¤тт¤ п≥дприЇмницькою
д≥¤льн≥стю таких категор≥й громад¤н:
в≥йськовослужбовц≥в, службових
ос≥б орган≥в прокуратури, суду, державноњ
безпеки, внутр≥шн≥х справ, державного арб≥тражу,
державного нотар≥ату, а також орган≥в державноњ
влади ≥ управл≥нн¤, ¤к≥
покликан≥ зд≥йснювати контроль за
д≥¤льн≥стю п≥дприЇмств.
ќсоби,
¤ким суд заборонив займатис¤ певною д≥¤льн≥стю,
не можуть бути зареЇстрован≥ ¤к п≥дприЇмц≥ з
правом зд≥йсненн¤ в≥дпов≥дного виду д≥¤льност≥
до зак≥нченн¤ терм≥ну, встановленого вироком
суду. ќсоби, ¤к≥ мають непогашену судим≥сть за
крад≥жки, хабарництво та ≥нш≥ корислив≥ злочини,
не можуть бути зареЇстрован≥ ¤к п≥дприЇмц≥, не
можуть виступати сп≥взасновниками
п≥дприЇмницькоњ орган≥зац≥њ, а також займати в
п≥дприЇмницьких товариствах та њх сп≥лках (об
Т
Їднанн¤х) кер≥вн≥ посади ≥ посади,
пов
Т
¤зан≥ з матер≥альною
в≥дпов≥дальн≥стю.
ƒ≥¤льн≥сть
по виготовленню та реал≥зац≥њ наркотичних
засоб≥в, в≥йськовоњ зброњ та боЇприпас≥в до нењ,
вибухових речовин може зд≥йснюватис¤ т≥льки
державними п≥дприЇмствами, а проведенн¤
ломбардних операц≥й Ц також ≥ повними
товариствами.
ќбмеженн¤ у зд≥йсненн≥
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
Ѕез спец≥ального дозволу (л≥ценз≥њ),
що видаЇтьс¤ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни або
уповноваженим нею органом не можуть
зд≥йснюватись
:
пошук (розв≥дка) та експлуатац≥¤
родовищ корисних копалин;
виробництво, ремонт, ≥ реал≥зац≥¤
спортивноњ, мисливськоњ вогнепальноњ зброњ та
боЇприпас≥в до нењ, а також холодноњ зброњ;
виготовленн¤ ≥ реал≥зац≥¤ медикамент≥в ≥
х≥м≥чних речовин; виготовленн¤ пива ≥ вина;
виготовленн¤ спирту, гор≥лчаних, л≥керних та
конь¤чних вироб≥в; медична практика; ветеринарна
практика; юридична практика;
створенн¤ та утриманн¤ гральних
заклад≥в, орган≥зац≥¤ азартних ≥гор: торг≥вл¤
алкогольними напо¤ми; внутр≥шн≥ та м≥жнародн≥
перевезенн¤ пасажир≥в ≥ вантаж≥в пов≥тр¤ним,
р≥чковим, морським, зал≥зничним та автомоб≥льним
транспортом; агентуванн¤ ≥ фрахтуванн¤
морського торг≥вельного флоту; виготовленн¤
ц≥нних папер≥в, грошових знак≥в ≥ знак≥в
поштовоњ оплати; посередницька д≥¤льн≥сть з
приватизац≥йними паперами; наданн¤ послуг, пов
Т
¤заних з охороною державноњ,
колективноњ та приватноњ власност≥, монтаж,
ремонт ≥ проф≥лактичне обслуговуванн¤ засоб≥в
охоронноњ сигнал≥зац≥њ; видобуванн¤,
виробництво ≥ використанн¤ рад≥оактивних
речовин ≥ джерел ≥он≥зуючого випром≥нюванн¤,
переробка та похованн¤ рад≥оактивних в≥дход≥в;
видобуванн¤ дорогоц≥нних метал≥в ≥ дорогоц≥нних
камен≥в, виготовленн¤ ≥ реал≥зац≥¤ вироб≥в з њх
використанн¤м; збиранн¤, переробка твердих ≥
р≥дких в≥дход≥в виробництва, що м≥ст¤ть
дорогоц≥нн≥ метали ≥ дорогоц≥нне кам≥нн¤, та њх
брухту; виконанн¤ ав≥ац≥йно-х≥м≥чних роб≥т та
аерофотозйомок
;
проектуванн¤, буд≥вництво та
експлуатац≥¤ об
Т
Їкт≥в атомноњ енергетики, а також
наданн¤ послуг по њх обслуговуванню; аудиторська
та страхова д≥¤льн≥сть; виготовленн¤ та
реал≥зац≥¤ ветеринарних медикамент≥в та
препарат≥в; буд≥вництво та техн≥чне
обслуговуванн¤ загальнодержавних мереж
передач≥ даних та документального зв
Т
¤зку; м≥жнародн≥ та м≥жм≥ськ≥
поштов≥ перевезенн¤; видача та прийом грошових
переказ≥в;
використанн¤ рад≥очастот; виробництво та
ремонт засоб≥в вим≥рюванн¤ ≥ контролю; виконанн¤
топографо-геодезичних, картограф≥чних роб≥т та
кадастрових зйомок; виконанн¤ ≥нженерно-вишукувальних
та проектних роб≥т дл¤ об
Т
Їкт≥в енергетики, державного зв
Т
¤зку, оборонного комплексу, а також
дл¤ газопровод≥в, маг≥стральних трубопровод≥в,
мост≥в, тунел≥в, електростанц≥й, аеропорт≥в,
морських порт≥в, ¤к≥ виконуютьс¤ на територ≥¤х,
що п≥ддаютьс¤ д≥¤м сейсм≥чност≥, а також
карстоутворенню, п≥дтопленню, просадкам другого
типу, доробц≥, зсуванн¤м та обвалам та ≥н.
”каз
ѕрезидента ”крањни
Уѕро запровадженн¤ дозв≥льноњ системи у сфер≥
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ Ф (в≥д 20.05.99 р.
є539/99) встановлюЇ, що Їдиним документом
дозв≥льного характеру, ¤кий даЇ право на
зайн¤тт¤ певним видом п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥, що п≥дл¤гаЇ в≥дпов≥дно до
законодавства обмеженню, Ї л≥ценз≥¤.
Ћ≥ценз≥йна
палата ”крањни розгл¤даЇ зверненн¤ суб
Т
Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥
стосовно р≥шень, прийн¤тих органами, що видають
л≥ценз≥њ на зд≥йсненн¤ такоњ д≥¤льност≥. ¬она
також визначаЇ квал≥ф≥кац≥йн≥ вимоги до
фах≥вц≥в, ¤к≥ зд≥йснюють розгл¤д за¤в про видачу
в≥дпов≥дним органом
л≥ценз≥й на зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥, встановлюЇ пор¤док п≥дготовки та
атестац≥њ таких фах≥вц≥в.
ѕринципи
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥:
в≥льний виб≥р вид≥в д≥¤льност≥, залученн¤ на
добров≥льних засадах
до зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥
майна та кошт≥в юридичних ос≥б ≥ громад¤н;
самост≥йне формуванн¤ програми д≥¤льност≥ та
виб≥р постачальник≥в ≥ споживач≥в вироблюваноњ
продукц≥њ; встановленн¤ ц≥н в≥дпов≥дно
законодавства; в≥льний найм прац≥вник≥в;
залученн¤ ≥ використанн¤ матер≥ально-техн≥чних,
ф≥нансових, трудових, природних та ≥нших вид≥в
ресурс≥в, використанн¤ ¤ких не заборонено або не
обмежено законодавством; в≥льне розпор¤дженн¤
прибутком, що залишаЇтьс¤
п≥сл¤ внесенн¤ платеж≥в, установлених
законодавством. —амост≥йне зд≥йсненн¤
п≥дприЇмцем Ц юридичною особою
зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥, використанн¤
будь-¤ким п≥дприЇмцем належноњ йому частки
валютноњ виручки Ї на св≥й розсуд.
«акон
”крањни
Уѕро ≥нвестиц≥йну д≥¤льн≥сть Ф (13.03.1992 р.)
визначаЇ джерела
ресурс≥в (≥нвестиц≥й) дл¤ створенн¤ та
д≥¤льност≥ п≥дприЇмств.
≤нвестиц≥¤ми
визнаютьс¤ вс≥ види майнових та ≥нтелектуальних
ц≥нностей,
що вкладаютьс¤ в об
Т
Їкти п≥дприЇмницькоњ
та ≥нших вид≥в д≥¤льност≥, в результат≥ ¤коњ
створюЇтьс¤ прибуток (доход) або дос¤гаЇтьс¤
соц≥альний ефект.
ƒо
них належать: 1.кошти, ц≥льов≥ банк≥вськ≥ вклади,
па≥, акц≥њ та ≥нш≥ ц≥нн≥ папери;
2.рухоме та нерухоме майно (будинки,
споруди, устаткуванн¤ та ≥нш≥ матер≥альн≥
ц≥нност≥)
;
3. майнов≥ права, що випливають з
авторського права, досв≥д та ≥нш≥ ≥нтелектуальн≥
ц≥нност≥;
4
.сукупн≥сть техн≥чних,
технолог≥чних, комерц≥йних та ≥нших знань,
оформлених у вигл¤д≥ техн≥чноњ документац≥њ,
навик≥в та виробничого досв≥ду, необх≥дних дл¤
орган≥зац≥њ того чи ≥ншого виробництва, але не
запатентованих; 5.права користуванн¤ землею,
водою, ресурсами, обладнанн¤м, а також ≥нш≥
майнов≥ права;
6
.≥нш≥ ц≥нност≥.
≤нвестиц≥њ
у в≥дтворенн¤ основних фонд≥в ≥ на прир≥ст
матер≥ально-виробничих запас≥в зд≥йснюютьс¤ у
форм≥ кап≥тальних вкладень.
ƒжерела
ф≥нансуванн¤ ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥:
1
. власн≥ ф≥нансов≥ ресурси ≥нвестора
(прибуток, амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤,
в≥дшкодуванн¤ збитк≥в в≥д авар≥й, стих≥йного
лиха, грошов≥ нагромадженн¤ та заощадженн¤
громад¤н, юридичних ос≥б тощо);
2
. позичков≥ ф≥нансов≥ кошти
≥нвестора (обл≥гац≥йн≥ позики, банк≥вськ≥ ≥
бюджетн≥ кредити)
;
3. залучен≥ ф≥нансов≥ кошти
≥нвестора (кошти в≥д продажу акц≥й, пайов≥ та
≥нш≥ внески громад¤н ≥ юридичних ос≥б)
;
4. бюджетн≥ ≥нвестиц≥йн≥
асигнуванн¤; 5. безоплатн≥ та благод≥йн≥ внески,
пожертвуванн¤ орган≥зац≥й, п≥дприЇмств ≥
громад¤н.
‘орми
державного регулюванн¤ ≥нвестиц≥йноњ
д≥¤льност≥
звод¤тьс¤ до управл≥нн¤ державними
≥нвестиц≥¤ми та регулюванн¤ умов ≥нвестиц≥йноњ
д≥¤льност≥. ”правл≥нн¤ державними ≥нвестиц≥¤ми
зд≥йснюють органами влади на баз≥ в≥дпов≥дних
план≥в.
–егулюють
умови ≥нвестиц≥йноњ д≥¤льност≥ шл¤хом: 1. системи
податк≥в з диференц≥ац≥Їю об
Т
Їкт≥в оподаткуванн¤, податкових
ставок ≥ п≥льг; 2. проведенн¤ кредитноњ та
амортизац≥йноњ пол≥тики, в тому числ≥ шл¤хом
прискореноњ амортизац≥њ. ѕ≥льги по амортизац≥њ
можуть встановлюватис¤ диференц≥йовано дл¤
окремих галузей ≥ сфер економ≥ки, елемент≥в
основних фонд≥в, вид≥в устаткуванн¤;
3. поданн¤ ф≥нансовоњ допомоги у
вигл¤д≥ дотац≥й, субсид≥й, субвенц≥й, бюджетних
позик на розвиток окремих рег≥он≥в, галузей,
виробництв; 4. державних норм та стандарт≥в;
5. антимонопольних заход≥в; 6.
роздержавленн¤ ≥ приватизац≥њ власност≥; 7.
визначенн¤ умов користуванн¤ землею, водою та
≥ншими природними ресурсами;
8. пол≥тики
ц≥ноутворенн¤;
9. проведенн¤ експертизи
≥нвестиц≥йних проект≥в та ≥нших заход≥в.
«акон
”крањни
Уѕро в≥дновленн¤
платоспроможност≥ боржника або визнанн¤ його
банкрутомФ
(30.07.99р.)
визначаЇ банкрутство Ц ¤к визнану арб≥тражним
судом неспроможн≥сть боржника виконати своњ
грошов≥ зобовТ
¤занн¤ перед кредиторами,
у тому числ≥ зобов
Т
¤занн¤ щодо сплати податк≥в ≥ збор≥в
(обов
Т
¤зкових платеж≥в), прот¤гом трьох
м≥с¤ц≥в п≥сл¤ настанн¤ встановленого строку њх
сплати.
ѕраво
на зверненн¤ до арб≥тражного суду ≥з за¤вою про
банкрутство мають боржник, кредитор. —права про
банкрутство порушуЇтьс¤ арб≥тражним судом, ¤кщо
безсп≥рн≥ вимоги кредитор≥в до боржника сукупно
складають не менше 300 м≥н≥мальних розм≥р≥в
зарплати, ¤к≥ не були задоволен≥ боржником
прот¤гом 3 м≥с¤ц≥в п≥сл¤ встановленого дл¤ њх
погашенн¤ строку.
—удд¤ не п≥зн≥ше н≥ж на п
Т
¤тий день з дн¤ надходженн¤ за¤ви
про банкрутство виносить ≥ направл¤Ї сторонам та
державному органу з питань банкрутства ухвалу
про порушенн¤ провадженн¤ у справ≥ про
банкрутство, в ¤к≥й вказуЇтьс¤ про прийн¤тт¤
за¤ви до розгл¤ду, про проведенн¤ процедури
розпор¤дженн¤ майном боржника, призначенн¤
розпор¤дника майна, дату проведенн¤
п≥дготовчого зас≥данн¤ суду, введенн¤ моратор≥ю
на задоволенн¤ вимог кредитор≥в.
ћоратор≥й
на задоволенн¤ вимог кредитор≥в Ц зупиненн¤
виконанн¤ боржником грошових зобов
Т
¤зань ≥ зобов
Т
¤зань щодо сплати податк≥в ≥ збор≥в,
строк виконанн¤ ¤ких настав до дн¤ введенн¤
маратор≥ю, та зупиненн¤ заход≥в, спр¤мованих на
забезпеченн¤ виконанн¤ цих зобов
Т
¤зань та зобов
Т
¤зань щодо податк≥в ≥ збор≥в,
застосованих до прийн¤тт¤ р≥шенн¤ про
проведенн¤ моратор≥ю.
–озпор¤дник
майна Ц ф≥зична особа, на ¤ку покладаютьс¤
повноваженн¤ щодо нагл¤ду та контролю за
управл≥нн¤м та розпор¤дженн¤м майном боржника
на пер≥од провадженн¤ у справ≥ про банкрутство.
ѕризначаЇтьс¤ ≥з числа ос≥б, зареЇстрованих
державним органом з питань банкрутства ¤к
арб≥тражн≥ керуюч≥.
–озпор¤дник
майна не маЇ права втручатис¤ в оперативно-господарську
д≥¤льн≥сть боржника. ѕовноваженн¤ його
припин¤ютьс¤ з дн¤ затвердженн¤ арб≥тражним
судом мировоњ угоди чи призначенн¤ керуючого
санац≥Їю або призначенн¤ л≥кв≥датора.
–озпор¤дник
майна розгл¤даЇ коп≥њ за¤в кредитор≥в та грошов≥
вимоги до боржника, веде реЇстр вимог кредитор≥в,
скликаЇ збори кредитор≥в, вживаЇ заходи до
захисту майна боржника, ви¤вл¤Ї ознаки
ф≥ктивного банкрутства чи доведенн¤ до
банкрутства.
¬иключно
за погодженн¤м з розпор¤дником майна можуть
укладатись угоди про передачу нерухомого майна в
оренду, заставу, внесенн¤ його ¤к внеску або
розпор¤дженн¤ таким майном ≥ншим чином
;
одержанн¤ та видачу позик,
поручительства ≥ видачу гарант≥й, уступку вимоги,
переведенн¤ боргу, а також передач≥ в дов≥рче
управл≥нн¤ майна боржника
;
розпор¤дженн¤ ≥ншим майном
боржника, балансова варт≥сть ¤кого складаЇ понад
1% балансовоњ вартост≥ актив≥в боржника.
¬
п≥дготовчому зас≥данн≥ судд¤ оц≥нюЇ подан≥
документи, заслуховуЇ по¤сненн¤ стор≥н,
розгл¤даЇ обгрунтован≥сть заперечень боржника.
« метою ви¤вленн¤ вс≥х кредитор≥в та ос≥б, ¤к≥
ви¤вили бажанн¤ вз¤ти участь у санац≥њ боржника,
судд¤ у п≥дготовчому зас≥данн≥ виносить ухвалу,
¤кою зобов
Т
¤зуЇ за¤вника подати до оф≥ц≥йних
друкованих орган≥в у дес¤тиденний строк за його
рахунок оголошенн¤ про порушенн¤ справи про
банкрутство.
редитори
у м≥с¤чний строк з дн¤ опубл≥куванн¤ даного
оголошенн¤ подають до арб≥тражного суду
письмов≥ за¤ви з майновими вимогами до боржника,
а також документи, ¤к≥ њх п≥дтверджують. Ѕажаюч≥
прийн¤ти участь в санац≥њ в той самий терм≥н
представл¤ють арб≥тражний суд за¤ву з письмовим
зобов
Т
¤занн¤м про переведенн¤ на них боргу,
а також вказати умови санац≥њ юридичноњ особи Ц
боржника.
”
попередньому зас≥данн≥ арб≥тражного суду, ¤ке
проводитьс¤ не п≥зн≥ше 3 м≥с¤ц≥в п≥сл¤
проведенн¤ п≥дготовчого зас≥данн¤,
розгл¤даЇтьс¤ реЇстр вимог кредитор≥в, вимоги
кредитор≥в, щодо ¤ких були запереченн¤ боржника,
призначаЇ дату проведенн¤ збор≥в кредитор≥в.
«бори
кредитор≥в обирають член≥в ком≥тету кредитор≥в
(п≥д час д≥њ
процедури банкрутства Ц не б≥льше 7). ом≥тет
веде п≥дготовку та укладенн¤ мировоњ угоди або
звертаЇтьс¤ до арб≥тражного суду з клопотанн¤м
про в≥дкритт¤ процедури санац≥њ чи визнанн¤
боржника банкрутом ≥ в≥дкритт¤ л≥кв≥дац≥йноњ
процедури.
ћирова
угода Ц ¤к домовлен≥сть м≥ж боржником ≥
кредитором (групою кредитор≥в) про в≥дстрочку та
(або) в≥дстрочку платеж≥в або припиненн¤ зобовТ
¤занн¤ за угодою стор≥н (прощенн¤
борг≥в).
—анац≥¤
Ц система заход≥в, що зд≥йснюютьс¤ п≥д час
провадженн¤ у справ≥ про банкрутство з метою
запоб≥ганн¤ визнанн¤ боржника банкрутом та його
л≥кв≥дац≥њ, спр¤мована на оздоровленн¤
ф≥нансово-господарського становища боржника, а
також задоволенн¤ в повному обс¤з≥ або частково
вимог кредитора шл¤хом кредитуванн¤,
реструктуризац≥њ п≥дприЇмства, борг≥в ≥
кап≥талу та (або) зм≥ну орган≥зац≥йно-правовоњ та
виробничоњ структури боржника.
–еструктуризац≥ю
п≥дприЇмства Ц ¤к зд≥йсненн¤ орган≥зац≥йно-господарських,
ф≥нансово-економ≥чних, правових, техн≥чних
заход≥в, спр¤мованих на реорган≥зац≥ю
п≥дприЇмства, зокрема шл¤хом його под≥лу з
переходом боргових зобов
Т
¤зань до юридичноњ особи
;
що не п≥дл¤гаЇ санац≥њ, на зм≥ну
форми власност≥, управл≥нн¤, орган≥зац≥йно-правовоњ
форми, що спри¤тиме ф≥нансовому оздоровленню
п≥дприЇмства, зб≥льшенню обс¤г≥в випуску
конкурентноспроможноњ продукц≥њ п≥двищенню
ефективност≥ виробництва та задоволенню вимог
кредитор≥в.
јрб≥тражний
суд за клопотанн¤м ком≥тету кредитор≥в маЇ право
винести ухвалу про проведенн¤ санац≥њ боржника
та призначенн¤ керуючого санац≥Їю. ом≥тет
кредитор≥в приймаЇ р≥шенн¤ про погодженн¤
кандидатури санац≥Їю, виб≥р ≥нвестор≥в,
схваленн¤ плану санац≥њ боржника. —трок санац≥њ
Ц не б≥льше 12 м≥с¤ц≥в.
«
дн¤ винесенн¤ ухвали про санац≥ю припин¤Їтьс¤
повноваженн¤ кер≥вника та орган≥в управл≥нн¤
боржника. Ќа прот¤з≥ трьох дн≥в керуючому
санац≥Їю передають бухгалтерську та ≥ншу
документац≥ю боржника, печатки ≥ штампи,
матер≥альн≥ та ≥нш≥ ц≥нност≥.
еруючий
санац≥Їю самост≥йно розпор¤джаЇтьс¤ майном
боржника. ѕредставлений ним план санац≥њ
розгл¤даЇтьс¤ ком≥тетом кредитор≥в.
”
постанов≥ про визнанн¤ боржника банкрутом
арб≥тражний суд в≥дкриваЇ л≥кв≥дац≥йну
процедуру, призначаЇ л≥кв≥датора а за його
клопотанн¤м Ц член≥в л≥кв≥дац≥йноњ ком≥с≥њ.
ѕ≥сл¤
проведенн¤ ≥нвентаризац≥њ та оц≥нуи майна
банкрута л≥кв≥датор розпочинаЇ продаж майна
банкрута на в≥дкритих торгах.
„ергов≥сть
задоволенн¤ вимог кредитор≥в
:
1.
” першу чергу задовольн¤ютьс¤ вимоги,
забезпечен≥ заставою
;
виплата вих≥дноњ допомоги
зв≥льненим прац≥вникам банкрута, у тому числ≥
в≥дшкодуванн¤ кредиту, отриманого на ц≥ ц≥л≥
;
витрати, пов
Т
¤зан≥ з провадженн¤м у справ≥ про
банкрутство.
2.
” другу чергу задовольн¤ютьс¤ вимоги, що
виникли ≥з зобов
Т
¤зань банкрута перед прац≥вниками
п≥дприЇмства-банкрута, зобов
Т
¤зань, що виникли внасл≥док
запод≥¤нн¤ шкоди життю та здоров
Т
ю громад¤н, шл¤хом кап≥тал≥зац≥њ
в≥дпов≥дних платеж≥в, а також вимоги громад¤н-дов≥рител≥в
дов≥рчих товариств та ≥нших суб
Т
Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥,
¤к≥ залучали майно (кошти) дов≥рител≥в (вкладник≥в).
3.
” третю чергу задовольн¤ютьс¤ вимоги щодо
сплати податк≥в ≥ збор≥в.
4.
” четверту чергу задовольн¤ютьс¤ вимоги
кредитор≥в, не забезпечен≥ заставою, в тому числ≥
≥ вимоги кредитор≥в, що виникли ≥з зобов
Т
¤зань в процедур≥ розпор¤дженн¤
майном боржника чи в процедур≥ санац≥њ боржника.
5.
¬ п
Т
¤ту чергу задовольн¤ютьс¤ вимоги
щодо поверненн¤ внеск≥в член≥в трудового
колективу до статутного фонду п≥дприЇмства .
6.
¬ шосту чергу задовольн¤ютьс¤ ≥нш≥ вимоги.
¬имоги
кожноњ наступноњ черги задовольн¤ютьс¤ у м≥ру
надходженн¤ кошт≥в в≥д продажу майна банкрута
п≥сл¤ повного задоволенн¤ вимог попередньоњ
черги. ” раз≥ недостатност≥ кошт≥в, одержаних в≥д
продажу майна банкрута, дл¤ повного задоволенн¤
вс≥х вимог одн≥Їњ черги вимоги задовольн¤ютьс¤
пропорц≥йно сум≥ вимог
;
що належить кожному кредиторов≥
одн≥Їњ черги.
8.2.¬иди п≥дприЇмств, њх обТЇднань
та господарських товариств.
«акон
”крањни Уѕро п≥дприЇмства в
”крањн≥Ф(
27.03.1991 р.) визначаЇ види ≥ орган≥зац≥йн≥ форми
п≥дприЇмств, правила њх створенн¤ ≥ л≥кв≥дац≥њ,
визначаЇ њх права ≥ в≥дпов≥дальн≥сть у
зд≥йсненн≥ господарськоњ д≥¤льност≥, регулюЇ
в≥дносини п≥дприЇмств з ≥ншими п≥дприЇмствами ≥
орган≥зац≥¤ми, –адами народних депутат≥в,
органами державного управл≥нн¤.
ѕ≥дприЇмство
Ц основна орган≥зац≥йна ланка народного
господарства ”крањни. ѕ≥дприЇмство Ц
самост≥йний господарюючий статутний суб
Т
Їкт, ¤кий маЇ права юридичноњ особи
та зд≥йснюЇ виробничу, науково-досл≥дну ≥
комерц≥йну д≥¤льн≥сть з метою одержанн¤
в≥дпов≥дного прибутку (доходу).
¬
”крањн≥ можуть д≥¤ти п≥дприЇмства таких вид≥в: 1.приватне
п≥дприЇмство, засноване на власност≥ ф≥зичноњ
особи; 2.колективне п≥дприЇмство, засноване на
власност≥ трудового колективу п≥дприЇмства;
3.господарське товариство;
4.п≥дприЇмство, ¤ке засноване на
власност≥ об
Т
Їднанн¤ громад¤н; 5.комунальне
п≥дприЇмсво, засноване на власност≥ в≥дпов≥дноњ
територ≥альноњ громади;
6.державне п≥дприЇмство, засноване
на державн≥й власност≥, в тому числ≥ казенне
п≥дприЇмство.
–≥шенн¤
про перетворенн¤ державного п≥дприЇмства в
казенне приймаЇтьс¤ за одн≥Їњ з таких умов:
1.п≥дприЇмство провадить виробничу
або ≥ншу д≥¤льн≥сть, ¤ка в≥дпов≥дно до
законодавства може зд≥йснюватись т≥льки
державним п≥дприЇмством;
2.головним споживачем продукц≥њ
п≥дприЇмства (б≥льш ¤к 50 %) Ї держава;
3.п≥дприЇмство Ї суб
Т
Їктом природних монопол≥й.
ќб
Т
Їднанн¤ п≥дприЇмств д≥ють на основ≥
договору або статуту, ¤к≥ затверджуютьс¤ њх
засновниками або власниками. ѕ≥дприЇмства, ¤к≥
вход¤ть в об
Т
Їднанн¤, збер≥гають права юридичноњ
особи. ќб
Т
Їднанн¤ також Ї юридичною особою.
ѕ≥дприЇмства не в≥дпов≥дають за зобов
Т
¤занн¤ми об
Т
Їднанн¤, об
Т
Їднанн¤ - за зобовТ¤занн¤ми
п≥дприЇмств, що вход¤ть до њх складу. ѕо
в≥дношенню до об
Т
Їднанн¤ д≥Ї нац≥ональне
законодавство. якщо м≥жнародним договором або
м≥жнародною угодою встановлено ≥нш≥ правила, н≥ж
т≥, ¤к≥ передбачен≥ нац≥ональним законодавством
про п≥дприЇмство, застосовуютьс¤ правила
м≥жнародного договору або угоди.
јсоц≥ац≥њ
Ц догов≥рн≥ об
Т
Їднанн¤, створен≥ з метою пост≥йноњ
координац≥њ господарськоњ д≥¤льност≥. јсоц≥ац≥¤
не маЇ права втручатис¤ у виробничу ≥ комерц≥йну
д≥¤льн≥сть будь-кого з њњ учасник≥в.
орпорац≥њ
Ц догов≥рн≥ об
Т
Їднанн¤, створен≥ на основ≥
поЇднанн¤ виробничих, наукових та комерц≥йних
≥нтерес≥в з делегуванн¤м окремих повноважень
централ≥зованого регулюванн¤ д≥¤льност≥
кожного з його учасник≥в.
онсорц≥уми
Ц тимчасов≥ статутн≥ об
Т
Їднанн¤ промислового та
банк≥вського кап≥талу дл¤ дос¤гненн¤ сп≥льноњ
мети.
онцерни
Ц статутн≥ об
Т
Їднанн¤ п≥дприЇмств промисловост≥,
наукових орган≥зац≥й, транспорту,банк≥в,
торг≥вл≥ тощо на основ≥ повноњ ф≥нансовоњ
залежност≥ в≥д одного або групи п≥дприЇмств.
«акон
”крањни
Уѕро господарськ≥
товаристваФ(
12.09.1991 р.) визначаЇ пон¤тт¤ ≥ види
господарських товариств, правила њх створенн¤,
д≥¤льност≥, а також права ≥ обов
Т
¤зки њх учасник≥в ≥ засновник≥в.
√осподарськими товариствами цим законом
визнаютьс¤ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ,
створен≥ на засадах угоди юридичними особами ≥
громад¤нами шл¤хом об
Т
Їднанн¤ њх майна та п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥ з метою одерженн¤ прибутку.
“овариства Ї юридичними особами. «асновниками
товариства можуть бути п≥дприЇмства, установи,
орган≥зац≥њ, а також громад¤ни, кр≥м випадк≥в,
передбачених законодавчими актами ”крањни.
≤ноземн≥
громад¤ни, особи без громад¤нства, ≥ноземн≥
юридичн≥ особи, а також м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ
можуть бути засновниками та учасниками
господарських товариств на р≥вн≥ з громад¤нами
та юридичними особами ”крањни.
ѕовне товариство Ц об
Т
Їднанн¤ двох або б≥льше ос≥б дл¤
зд≥йсненн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥. …ого
учасники особисто приймають участь в справах
товариства
≥ кожний несе повну в≥дпов≥дальн≥сть за
зобов
Т
¤занн¤ товариства не т≥льки
вкладеним кап≥талом, але й вс≥м своњм майном.
омандитне товариство Ц включаЇ разом з
повними членами товариства (¤к≥ несуть
в≥дпов≥дальн≥сть за справи товариства, ¤к своњм
внеском, так ≥ вс≥м своњм майном) командатист≥в Ц
вкладник≥в, ¤к≥ в≥дпов≥дають за справи
товариства т≥льки своњм внеском. ѕредставл¤ти
товариство ≥ укладати угоди в≥д його ≥мен≥
можуть т≥льки повн≥ члени товариства, але не
вкладники.
“овариство з додатковою в≥дпов≥дальн≥стю Ц
товариство, в ¤кому статутний
фонд розпод≥лений на частини, визначен≥
установчими документами. ”часники такого
товариства в≥дпов≥дають за його боргами своњми
внесками в статутний фонд, а при недостатност≥
цих сум - додатково належним њм майном в
однаковому дл¤ вс≥х учасник≥в кратному розм≥р≥
до внеска кожного учасника.
“овариство
з обмеженою в≥дпов≥дальн≥стю
маЇ статутний фонд, под≥лений на частини,
величина ¤ких визначена установчими документами.
”часники товариства несуть в≥дпов≥дальн≥сть в
межах њхн≥х внеск≥в.
УЋ≥м≥тед, Ћ“ƒФ Ц означаЇ обмеженн¤
в≥дпов≥дальност≥ компан≥њ по њх обов
Т
¤зкам. ” ¬еликобритан≥њ цей терм≥н
використовуЇтьс¤ в назвах приватних ф≥рм,
к≥льк≥сть акц≥онер≥в в ¤ких обмежена.
јкц≥онерне
товариство Ц товариство, ¤ке маЇ статутний фонд,
под≥лений на визначену к≥льк≥сть акц≥й р≥вноњ
ном≥нальноњ вартост≥, ≥ несе в≥дпов≥дальн≥сть за
зобов
Т
¤занн¤ми т≥льки майном товариства.
јкц≥онери в≥дпов≥дають за зобов
Т
¤занн¤ми товариства т≥льки в межах
належних њм акц≥й.
¬≥дкрите
акц≥онерне товариство Ц товариство, акц≥њ ¤кого
розповсюджуютьс¤ шл¤хом в≥дкритоњ п≥дписки та
куп≥вл≥-продажу на б≥ржах.
«акрите
акц≥онерне товариство - акц≥њ ¤кого
розпод≥л¤ютьс¤ м≥ж засновниками ≥ не можуть
розповсюджуватис¤ шл¤хом п≥дписки, продаватис¤
та купуватис¤ на б≥рж≥.
«акрита
компан≥¤ Ц компан≥¤, ¤ка контролюЇтьс¤ пТ¤тьма
або менше учасниками, котр≥ ¤вл¤ютьс¤
директорами ц≥Їњ компан≥њ. якщо така компан≥¤
п≥дпадаЇ п≥д контроль ≥ншоњ компан≥њ, то вона вже
не розгл¤даЇтьс¤ ¤к закрита.
”казом
ѕрезидента ”крањни є 55/94 в≥д 19.02.1994 р. затверджене
Уѕоложенн¤ про ≥нвестиц≥йн≥ фонди та
≥нвестиц≥йн≥ компан≥њФ.
≤нвестиц≥йний
фонд Ц юридична особа, заснована у форм≥
закритого акц≥онерного товариства, що зд≥йснюЇ
виключну д≥¤льн≥сть у галуз≥ сп≥льного
≥нвестуванн¤.
—п≥льне
≥нвестуванн¤ Ц д≥¤льн≥сть, ¤ка зд≥йснюЇтьс¤ в
≥нтересах ≥ за рахунок засновник≥в та учасник≥в
≥нвестиц≥йного фонду шл¤хом випуску
≥нвестиц≥йних сертиф≥кат≥в та проведенн¤
комерц≥йноњ д≥¤льност≥ з ц≥нними паперами.
≤нвестиц≥йна
компан≥¤ Ц торговець ц≥нними паперами, ¤кий,
окр≥м провадженн¤ ≥нших вид≥в д≥¤льност≥, може
залучати кошти дл¤ зд≥йсненн¤ сп≥льного
≥нвестуванн¤ шл¤хом ем≥с≥њ ц≥нних папер≥в та њх
розм≥щенн¤.
ƒл¤
зд≥йсненн¤ сп≥льного ≥нвестуванн¤ ≥нвестиц≥йн≥
фонди, а також ≥нвестиц≥йн≥ компан≥њ, що
заснували взаЇмн≥ фонди, випускають
≥нвестиц≥йн≥ сертиф≥кати, ¤к≥ пропонуютьс¤ дл¤
розм≥щенн¤ серед учасник≥в. ошти, отриман≥ в≥д
учасник≥в, в≥дкрит≥ фонди ≥нвестують в ц≥нн≥
папери ≥нших ем≥тент≥в. «акрит≥ фонди мають
право зд≥йсненн¤ ≥нвестуванн¤ в ц≥нн≥ папери та
придбанн¤ нерухомого майна, часток ≥ пањв, що
належать держав≥ в майн≥ господарських
товариств, у процес≥ приватизац≥њ.
ƒекрет
абм≥ну ”крањни
Уѕро дов≥рч≥ товаристваФ встановлюЇ, що
дов≥рче товариство Ц це товариство з додатковою
в≥дпов≥дальн≥стю, ¤ке зд≥йснюЇ представницьку
д≥¤льн≥сть в≥дпов≥дно до договору, укладеного з
дов≥рител¤ми майна щодо реал≥зац≥њ њх прав
власник≥в. ћайном дов≥рител¤ Ї кошти, ц≥нн≥
папери ≥ документи, ¤к≥ засв≥дчують право
власност≥ дов≥рител¤.
ƒов≥рче
товариство зд≥йснюЇ так≥ дов≥рч≥ операц≥њ: дл¤
громад¤н Ц збереженн¤ та представницьк≥ послуги
дл¤ обслуговуванн¤ майна дов≥рител≥в
;
дл¤ юридичних ос≥б Ц розпор¤дженн¤
майном, агентськ≥ послуги, веденн¤ рахунк≥в дл¤
власник≥в њх ц≥нних папер≥в та управл≥нн¤
голосуючими акц≥¤ми, переданими дов≥рчому
товариству, шл¤хом участ≥ в загальних зборах
акц≥онерного товариства.
“оварний
франчайз≥нг: франчайзер надаЇ право на продаж ≥
серв≥сне обслуговуванн¤ товар≥в в≥дпов≥дноњ
марки д≥леру-франчайз≥.
¬иробничий
франчайз≥нг: франчайз≥ купуЇ у франчайзера
технолог≥њ ≥ сировину дл¤ виготовленн¤ певного
продукту.
ƒ≥ловий
франчайз≥нг Ц франчайз≥ купуЇ л≥ценз≥ю на так
званий б≥знес-формат, тобто найповн≥ший пакет
франчайз≥нгових послуг. ¬≥н д≥стаЇ змогу
використовувати торгову марку, виробнич≥ площ≥ ≥
обладнанн¤, п≥льги та ≥нш≥ законн≥ Унадбанн¤Ф
франчайзера.
’олд≥нгова
компан≥¤ Ц акц≥онерна компан≥¤, кап≥тал ¤коњ
використовуЇтьс¤ переважно дл¤ придбанн¤
контрольних пакет≥в акц≥й ≥нших компан≥й з метою
встановленн¤ контролю за њх д≥¤льн≥стю ≥
отриманн¤ прибутк≥в у вигл¤д≥ див≥денд≥в.
Ќайб≥льш поширен≥ Учист≥Ф холд≥нгов≥ компан≥њ,
але зустр≥чаютьс¤ ≥ зм≥шан≥, ¤к≥ сполучають
контрольно-ф≥нансов≥ функц≥њ з безпосередн≥м
волод≥нн¤м ≥ управл≥нн¤м п≥дприЇмствами.
«акон
”крањни
Ф
ѕро концес≥њ
Ф
(16.07.99р.)
визначаЇ концес≥ю ¤к наданн¤ з метою задоволенн¤
громадських потреб уповноваженим органом або
органом м≥сцевого самовр¤дуванн¤ на п≥дстав≥
концес≥йного договору на платн≥й та строков≥й
основ≥ юридичн≥й або ф≥зичн≥й особ≥ (субТ
Їкту п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥
) права на
створенн¤ (буд≥вництво) та (або) управл≥нн¤ (експлуатац≥ю)
обТ
Їкта концес≥њ (строкове платне
волод≥нн¤), за умови вз¤тт¤ суб
Т
Їктом п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ (концесс≥онером)
на себе зобов
Т
¤зань по створенню (буд≥вництво) та (або)
управл≥нню (експлуатац≥њ) об
Т
Їктом концес≥њ, майновоњ
в≥дпов≥дальност≥ та можливого п≥дприЇмницького
ризику.
онцес≥йн≥
платеж≥ Ц плата, обумовлена у концес≥йному
договор≥, ¤ку вносить концес≥онер за право
створенн¤ (буд≥вництва) та (або) управл≥нн¤ (експлуатац≥њ)
об
Т
Їкт≥в, що надаютьс¤ в концес≥ю.
”
концес≥ю можуть надаватис¤ об
Т
Їкти права державноњ чи комунальноњ
власност≥, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤: 1.водопостачанн¤,
в≥дведенн¤ та очищенн¤ ст≥чних вод; 2.наданн¤
послуг м≥ським громадським транспортом; 3.збиранн¤
та утил≥зац≥¤ см≥тт¤; 4.наданн¤ послуг, пов
Т
¤заних з постачанн¤м споживачам
тепла; 5.буд≥вництво та експлуатац≥¤ шл¤х≥в
сполученн¤, дорожн≥х споруд, вантажних та
пасажирських порт≥в, аеропорт≥в; 6.наданн¤ послуг
зв
Т
¤зку, у сфер≥ кабельного телебаченн¤,
поштових послуг;
7
.виробництво та розпод≥л газу,
електроенерг≥њ; 8.громадське харчуванн¤; 9.буд≥вництво
житлових будинк≥в; 10.наданн¤ послуг у житлово-експлуатац≥йн≥й
сфер≥ та ритуальних послуг; 11.використанн¤ об
Т
Їкт≥в соц≥ально-культурного
призначенн¤; 12.створенн¤ комунальних служб
паркуванн¤ автомоб≥л≥в.
ќрган≥зац≥¤
концес≥йного конкурсу. онцес≥Їдавець:
затверджуЇ умови концес≥йного конкурсу; утворюЇ
конкурсну ком≥с≥ю, затверджуЇ њњ склад та
пор¤док роботи; готуЇ конкурсну документац≥ю;
оголошуЇ концес≥йний конкурс; визначаЇ розм≥р
реЇстрац≥ного внеску; письмово п≥дтверджуЇ
надходженн¤ за¤вок на участь у концес≥йному
конкурс≥;
забезпечуЇ претендент≥в необх≥дною
≥нформац≥Їю (документами) дл¤ п≥дготовки
пропозиц≥й дл¤ участ≥ у концес≥йному конкурс≥;
приймаЇ р≥шенн¤ про допущенн¤ (недопущенн¤ )
претендент≥в до участ≥ в концес≥йному конкурс≥ з
обгрунтуванн¤м причин в≥дмови.
ћал≥
п≥дприЇмства: в промисловост≥ та буд≥вництв≥ до
них в≥дно-с¤тьс¤ п≥дприЇмства з к≥льк≥стю
працюючих до 200 чолов≥к, в ≥нших напр¤мках
виробничоњ сфери Ц до 50 чол., в науц≥ ≥ в
науковому обслуговуванн≥ Ц до 100 чол., в галуз¤х
невиробничоњ сфери Ц до 25 чол., в роздр≥бн≥й
торг≥вл≥ Ц до 15 чол.
¬енчурн≥
п≥дприЇмства Ц мал≥ п≥дприЇмства в наукоЇмних
напр¤мах, ¤к≥ спец≥ал≥зуютьс¤ в сфер≥ наукових
розробок, створенн¤ ≥ впровадженн¤ новинок.
–оль
малих п≥дприЇмств в сучасн≥й економ≥ц≥. ќстанн≥
1,5-2 дес¤тир≥чч¤ характеризуютьс¤ небувалим
зростанн¤м др≥бних ≥ середн≥х ф≥рм у вс≥х
промислово розвинутих крањнах «аходу. ќдн≥Їю з
причин цього стало швидке зростанн¤ ≥
ур≥зноман≥тненн¤
≥ндив≥дуальних ≥ сусп≥льних потреб.
—при¤нн¤ розвитку др≥бних ≥ середн≥х ф≥рм
з боку держави дозволило налагодити
цив≥л≥зоване виробництво товар≥в та послуг
широкого спектру.
Ќевелик≥ розм≥ри малих та середн≥х
п≥дприЇмств дали можлив≥сть гнучко реагувати на
зм≥ни ринковоњ кон
Т
юнктури, швидко в≥дгукуватис¤ на
зм≥ни у
попит≥ та пропозиц≥њ. «
Т
¤вилас¤ принципово нова техн≥ка та
технолог≥¤. якщо парова машина могла бути
ефективно використана т≥льки на великих
п≥дприЇмствах, то електродвигун дав шанс малим
та середн≥м п≥дприЇмствам, ц≥ шанси набагато
зб≥льшились при по¤в≥ м≥кроелектрон≥ки. ћал≥
п≥дприЇмства дозволили зменшити витрати на
перевезенн¤ сировини та готовоњ продукц≥њ.
ћал≥
п≥дприЇмства допомагають зростанню зайн¤тост≥:
за рахунок њх розвитку можна швидко створити
недорог≥ робоч≥ м≥сц¤, бо строк њх буд≥вництва
незначний, низьк≥ питом≥ кап≥тальн≥ вкладенн¤,
короткий терм≥н окупност≥. ¬они спроможн≥ за
коротк≥ строки засвоњти дос¤гненн¤ Ќ“ѕ ≥
п≥дготувати грунт до становленн¤ нових вид≥в
виробництва та ринк≥в нових вироб≥в. ћал≥
п≥дприЇмства спри¤ють
промисловим велетн¤м у
пристосуванн≥ до нових умов, оперативно
виготовл¤ючи комплектуюч≥ вироби у
в≥дпов≥дност≥ з дос¤гненн¤ми науки ≥ техн≥ки.
Ѕагато
малих п≥дприЇмств використовують в≥дходи
виробництва, утил≥зац≥¤ ¤ких нер≥дко коштуЇ на
сьогодн≥ дуже дорого. ¬они допомагають розвитку
конкуренц≥њ, протид≥ють монопол≥¤м.
“ут
вища зац≥кавлен≥сть в к≥нцевих результатах
господарськоњ д≥¤льност≥, б≥льш об
Т
Їктивний контроль за ними: вони
оц≥нюютьс¤ ринком, при куп≥вл≥-продажу продукц≥њ.
ѕри перетворенн≥ цех≥в, п≥дприЇмств або њх
ф≥л≥ал≥в в самост≥йн≥ п≥дприЇмства
адм≥н≥стративний контроль з боку вищесто¤чого
кер≥вництва зам≥нюЇтьс¤ економ≥чним,
скорочуЇтьс¤ апарат управл≥нн¤. ћал≥
п≥дприЇмства б≥льш
сприйн¤тлив≥ до науково-техн≥чного прогресу,
зац≥кавлен≥ в к≥нцевих результатах застосуванн¤
Ќ“ѕ.
¬
малих колективах полегшуЇтьс¤ контроль за
роботою роб≥тник≥в
:
вс≥ люди тут на виднот≥ один у
одного ≥ значно залежать один в≥д одного.
–озширюЇтьс¤ самост≥йн≥сть роб≥тник≥в: вони
мус¤ть сам≥ приймати р≥шенн¤ ≥ несуть
в≥дпов≥дальн≥сть за њх насл≥дки. “им самим
виховуЇтьс¤ почутт¤ господар¤ у кожного
зайн¤того на малому п≥дприЇмств≥.
—лабкими
сторонами малих п≥дприЇмств Ї обмежен≥сть њх
ф≥нансових можливостей, низька продуктивн≥сть
прац≥ в пор≥вн¤нн≥
з великими п≥дприЇмствами.
”каз
ѕрезидента ”крањни
Уѕро державну п≥дтримку малого п≥дприЇмництваФ
в≥д 12.05.1998 р. є456/98 визначаЇ так≥ напр¤мки
п≥дтримки малого п≥дприЇмництва:
1
.формуванн¤ ≥нфраструктури
п≥дтримки ≥ розвитку малого п≥дприЇмництва
;
2.створенн¤ спри¤тливих умов дл¤
використанн¤ суб
Т
Їктами малого п≥дприЇмництва
державних ф≥нансових, матер≥ально-техн≥чних та
≥нформац≥йних ресурс≥в, а також науково-техн≥чних
розробок ≥ технолог≥й
;
3.запровадженн¤ спрощеноњ системи
оподаткуванн¤, обл≥ку та зв≥тност≥;
4.удосконаленн¤ п≥дготовки,
переп≥дготовки ≥ п≥двищенн¤ квал≥ф≥кац≥њ кадр≥в
дл¤ суб
Т
Їкт≥в малого п≥дприЇмництва; 5.ф≥нансова
п≥дтримка ≥нновац≥йних проект≥в.
—уб
Т
Їктами малого п≥дприЇмництва указ
визнаЇ так≥ п≥дприЇмства, де середньор≥чна
чисельн≥сть працюючих не перевищуЇ 50 ос≥б, а
обс¤г виручки в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ за р≥к не
перевищуЇ 1 млн.грн.
якщо
середньор≥чна чисельн≥сть роб≥тник≥в не
перевищуЇ 10-ти, а об
Т
Їм реал≥зац≥њ продукц≥њ 250 тис.грн.,
на такому п≥дприЇмств≥ може застосовуватись
спрощена система оподаткуванн¤, обл≥ку та
зв≥тност≥. ѕри так≥й систем≥ зам≥сть вс≥х
податк≥в ≥ платеж≥в сплачуЇтьс¤ Їдиний податок;
ф≥зичн≥ особи плат¤ть за патент. —прощуЇтьс¤
бухгалтерський обл≥к та зв≥тн≥сть.
ƒержавна
п≥дтримка малого п≥дприЇмництва зд≥йснюЇтьс¤
ƒержавним ком≥тетом ”крањни з питань розвитку
п≥дприЇмництва, органами виконавчоњ влади та
самовр¤дуванн¤. Ќа загальнодержавному р≥вн≥
створюЇтьс¤ ”крањнський фонд п≥дтримки
п≥дприЇмництва, на рег≥ональному Ц в≥дпов≥дн≥
рег≥ональн≥ фонди.
Ќа
розгл¤д ¬ерховноњ –ади подаЇтьс¤ ƒержавна
програма п≥дтримки малого п≥дприЇмництва на
1999-2000 рр.
”каз
ѕрезидента ”крањни
Уѕро утворенн¤ кредитно-гарант≥йноњ установи
з п≥дтримки малого ≥ середнього п≥дприЇмництваФ
в≥д 20.05.1999 р. є540/99 встановлюЇ, що така установа
надаЇ кредити суб
Т
Їктам малого ≥ середнього
п≥дприЇмництва, а також гарант≥њ комерц≥йним
банкам щодо поверненн¤ суб
Т
Їктами п≥дприЇмництва отриманих
кредит≥в.
8.3.јнтимонопольне
законодавство.
У онцепц≥¤
переходу ”крањнськоњ –—– до ринковоњ економ≥киФ
ставила завданн¤ за допомогою антимонопольноњ
пол≥тики зруйнувати державн≥ та господарськ≥
монопольн≥ структури та сформувати нов≥, ¤к≥
забезпечать розвиток конкуренц≥њ
товаровиробник≥в, продажу товар≥в та наданн¤
послуг.
ѕершим
антимонопольним законом був закон Ўермана (—Ўј,
1861 р.) Ц У«акон, направлений на захист торг≥вл≥ ≥
промисловост≥ в≥д незаконних обмежень ≥
монопол≥йФ. ¬ 1914 р. в≥н був доповнений «аконом
про федеральну торгову ком≥с≥ю —Ўј та У«аконом
лейтонаФ.
¬≥д
цих закон≥в бере початок розвиток
антимонопольного законодавства на «аход≥, ¤ке
д≥Ї сьогодн≥ в ус≥х крањнах з ринковою
економ≥кою. ¬ багатьох крањнах створен≥
спец≥альн≥ ур¤дов≥ або парламентськ≥ органи по
контролю за д≥¤ми монопол≥й ≥ захисту
конкуренц≥њ.
ƒоктрина
Урац≥ональност≥Ф. ƒ≥њ виробник≥в, ¤к≥ можуть
вести до обмеженн¤ конкуренц≥њ, розгл¤даютьс¤ з
точки зору њх впливу на прогрес в ц≥лому. “ак,
онгрес —Ўј в 1984 р., враховуючи зрослу ≥ноземну
конкуренц≥ю, прийн¤в закон про сп≥вроб≥тництво в
нац≥ональних наукових досл≥дженн¤х. ћета його Ц
усунути перешкоди в ц≥й галуз≥, ¤к≥ виникають з
д≥Їю антимонопольного законодавства. «г≥дно
закону, сум≥сн≥ науково-виробнич≥ венчури не
п≥дл¤гають пересл≥дуванню за антимонопольним
законом.
ѕатент
надаЇ його власнику монопольн≥ права на
використанн¤ його винаходу. “аке право Ц
важливий матер≥альний стимул дл¤ винах≥дника.
јнтимонопольне законодавство в цьому випадку
виходить з доктрини Урац≥ональност≥Ф: визнаючи
права на патент, воно виступаЇ проти Узло-вживанн¤Ф
ним, тобто проти д≥й, ¤к≥ надто сильно обмежують
конкуренц≥ю. —уд в цьому випадку може вимагати
примусового продажу л≥ценз≥њ на використанн¤
патенту за пом≥рною ц≥ною або безкоштовно.
«акон
”крањни
Уѕро обмеженн¤ монопол≥зму та недопущенн¤
недобросов≥сноњ конкуренц≥њ у п≥дприЇмницьк≥й
д≥¤льност≥Ф прийн¤тий 18.02.1992 р.
¬
подальшому р¤д положень цього закону були
конкретизован≥ у «аконах ”крањни Уѕро
јнтимонопольний ком≥тет ”крањни Ф (26.11.1993 р.), про
захист в≥д недобросов≥сноњ конкуренц≥њ (7.06.1996 р.),
частково в «акон≥ Уѕро рекламуФ (3.07.1996 р.).
«акон
заборон¤Ї зловживанн¤ монопольним становищем на
ринку, недобросов≥сну конкуренц≥ю, неправом≥рн≥
угоди м≥ж п≥дприЇмц¤ми, дискрим≥нац≥ю
п≥дприЇмц≥в органами влади ≥ управл≥нн¤,
визначаЇ орган≥зац≥ю державного контролю за
дотриманн¤м антимонопольного законодавства,
повноваженн¤ јнтимонопольного ком≥тету ”крањни.
ћонопольне
становище Ц дом≥нуюче становище п≥дприЇмц¤, ¤ке
даЇ йому можлив≥сть самост≥йно або разом з
≥ншими п≥дприЇмц¤ми обмежувати конкуренц≥ю на
ринку певного товару. ћонопольним визнаЇтьс¤
становище п≥дприЇмц¤, частка ¤кого на ринку
певного товару перевищуЇ 35 %. –≥шенн¤м
јнтимонопольного ком≥тету ”крањни може
визнаватис¤ монопольним становище п≥дприЇмц¤,
частка ¤кого на ринку певного товару менша 35 %.
ћонопольне
становище п≥дприЇмц≥в на ринку дл¤ вс≥х товар≥в
виробничого призначенн¤ (продукц≥њ виробничо-техн≥чного
призначенн¤), а також в об≥гу кап≥тал≥в (ф≥нанс≥в,
ц≥нних папер≥в тощо) визначаЇтьс¤ в межах
територ≥њ ”крањни.
ћонопольне
становище п≥дприЇмц≥в на ринку дл¤ вс≥х вид≥в
товар≥в народного споживанн¤, а також дл¤ вс≥х
вид≥в роб≥т ≥ послуг визначаЇтьс¤
јнтимонопольним ком≥тетом ”крањни та його
територ≥альними управл≥нн¤ми в межах
адм≥н≥стративноњ област≥ або автоном≥њ (район,
населений пункт).
«ловживанн¤ми
монопольним становищем на ринку вважаютьс¤:
1. навТ
¤зуванн¤ таких умов договору, ¤к≥
ставл¤ть контрагент≥в в невиг≥дне становище, або
додаткових умов, що не в≥днос¤тьс¤ до предмета
договору, в тому числ≥ нав
Т
¤зуванн¤ товару, непотр≥бного
контрагенту;
2. обмеженн¤ або припиненн¤
виробництва, а також вилученн¤ з обороту товар≥в
з метою створенн¤ або п≥дтримки деф≥циту на
ринку чи встановленн¤ монопольних ц≥н;
3. часткова або повна в≥дмова в≥д
реал≥зац≥њ чи закуп≥вл≥ товару при в≥дсутност≥
альтернативних джерел постачанн¤ або збуту з
метою створенн¤ або п≥дтримки деф≥циту на ринку
чи встановленн¤ монопольних ц≥н;
4. встановленн¤ дискрим≥нац≥йних ц≥н
(тариф≥в, розц≥нок) на своњ товари, що обмежують
права окремих споживач≥в;
5. ≥нш≥ д≥њ з метою створенн¤ перешкод доступу
на ринок (виходу з ринку) ≥нших п≥дприЇмц≥в.
Ќеправом≥рними
угодами м≥ж п≥дприЇмц¤ми визнаютьс¤ угоди (погоджен≥
д≥њ
)
, спр¤мован≥ на: 1.встановленн¤ (п≥дтриманн¤)
монопольних ц≥н (тариф≥в), знижок, надбавок (доплат),
нац≥нок;
2
.розпод≥л ринк≥в за територ≥альним
принципом, асортиментом товар≥в, обс¤гом њх
реал≥зац≥њ чи закуп≥вель або за колом споживач≥в
чи за ≥ншими ознаками з метою њх монопол≥зац≥њ;
3.усуненн¤ з ринку або обмеженн¤
доступу на нього продавц≥в, покупц≥в, ≥нших
п≥дприЇмц≥в.
ƒискрим≥нац≥Їю
п≥дприЇмц≥в органами влади ≥ управл≥нн¤
визнаЇтьс¤:
1.
заборона створенн¤ нових п≥дприЇмств чи
≥нших орган≥зац≥йних форм п≥дприЇмництва в будь-¤к≥й
сфер≥ д≥¤льност≥, а також встановленн¤ обмежень
на зд≥йсненн¤ окремих вид≥в д≥¤льност≥, на
виробництво певних вид≥в товар≥в з метою
обмеженн¤ конкуренц≥њ;
2.
примушуванн¤ п≥дприЇмц≥в до пр≥оритетного
укладанн¤ договор≥в, першочерговоњ поставки
товар≥в певному колу споживач≥в;
3.
прийн¤тт¤ р≥шень про централ≥зований
розпод≥л товар≥в, що приз-
водить до монопольного становища на ринку;
4.
встановленн¤ заборони на реал≥зац≥ю товар≥в
з одного рег≥ону рес-публ≥ки в ≥нший;
5.
наданн¤ окремим п≥дприЇмц¤м податкових та
≥нших п≥льг, ¤к≥ ставл¤ть њх у прив≥лейоване
становище щодо ≥нших п≥дприЇмц≥в, що призводить
до монопол≥зац≥њ ринку певного товару;
6.
обмеженн¤ прав п≥дприЇмц≥в щодо придбанн¤ та
реал≥зац≥њ товар≥в;
7.
встановленн¤ заборон чи обмежень в≥дносно
окремих п≥дприЇмц≥в чи груп п≥дприЇмц≥в.
ƒискрим≥нац≥Їю
п≥дприЇмц≥в визнаЇтьс¤ також укладенн¤ м≥ж
органами влади ≥ управл≥нн¤ угод, створенн¤
структур державного управл≥нн¤ або над≥ленн¤
≥снуючих м≥н≥стерств, державних ком≥тет≥в ≥нших
структур державного управл≥нн¤ повноваженн¤ми
дл¤ провадженн¤ д≥й, передбачених вище
перерахованим.
«акон
”крањни
Уѕро захист в≥д недобросов≥сноњ конкуренц≥њФ
(7.06.1996 р.) в≥дносить до недобросов≥сноњ
конкуренц≥њ:
Ќеправом≥рне
використанн¤ д≥ловоњ репутац≥њ господарюючого
суб
Т
Їкта (п≥дприЇмц¤): чужих позначень,
рекламних матер≥ал≥в, упаковки, товару ≥ншого
виробника, коп≥юванн¤ зовн≥шнього вигл¤ду
виробу, пор≥вн¤льна реклама.
ѕор≥вн¤льною
вважають рекламу, що м≥стить пор≥вн¤нн¤ з
товарами, послугами чи д≥¤льн≥стю ≥ншого
господарюючого суб
Т
Їкта. Ќе визнаЇтьс¤ неправом≥рним
пор≥вн¤нн¤ в реклам≥, ¤кщо наведен≥ в≥домост≥
про товари, роботи, послуги п≥дтверджен≥
фактичними даними, Ї достов≥рними, об
Т
Їктивними, корисними дл¤
≥нформуванн¤ споживач≥в.
—творенн¤
перешкод господарюючим суб
Т
Їктам у процес≥ конкуренц≥њ та
дос¤гненн¤ неправом≥рних переваг у конкуренц≥њ:
дискредитац≥¤ господарюючого суб
Т
Їкта, куп≥вл¤-продаж товар≥в,
виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг ≥з примусовим
асортиментом; схиленн¤ до: бойкоту
господарюючого суб
Т
Їкта, постачальника Ц до
дискрим≥нац≥њ покупц¤, п≥дприЇмц¤ Ц до
роз≥рванн¤ договору з конкурентом, а також
п≥дкуп прац≥вника постачальника чи прац≥вника
покупц¤; дос¤гненн¤ неправом≥рних переваг у
конкуренц≥њ, тобто отриманн¤ переваг шл¤хом
порушенн¤ чинного законодавства, ¤ке
п≥дтверджене р≥шенн¤м державного органу,
над≥леного в≥дпов≥дною компетенц≥Їю.
Ќеправом≥рне
збиранн¤, розголошенн¤ та використанн¤
комерц≥йноњ таЇмниц≥. омерц≥йна таЇмниц¤
п≥дприЇмства Ц це в≥домост≥, пов
Т
¤зан≥ з виробництвом, технолог≥Їю,
управл≥нн¤м ф≥нансами та ≥ншою д≥¤льн≥стю
п≥дприЇмства, ¤к≥ не Ї державною таЇмницею,
розголошенн¤ ¤ких може нанести шкоду його
≥нтересам. —клад ≥ обс¤г в≥домостей, що належать
до комерц≥йноњ таЇмниц≥, пор¤док њх захисту
визначаЇтьс¤ кер≥вником п≥дприЇмства. ¬≥домост≥,
¤к≥ не можуть складати державну таЇмницю,
визначаютьс¤ абм≥ном ”крањни.
¬≥дпов≥дальн≥сть
за недобросов≥сну конкуренц≥ю:
-
јнтимонопольний ком≥тет за недобросов≥сну
конкуренц≥ю може накласти штраф в розм≥р≥ 3 % в≥д
виручки господарюючого суб
Т
Їкта або 5 тис. неоподатковуваних
м≥н≥мум≥в доход≥в громад¤н; (2 тис. м≥н≥мум≥в дл¤
тих, хто не Ї господарюючими особами);
-
збитки, нанесен≥ недобросов≥сною
конкуренц≥Їю, п≥дл¤гають в≥дшкодуванню за
позовами за≥нтересованих ос≥б в пор¤дку, ¤кий
визначений цив≥льним законодавством ”крањни;
-
товари з неправом≥рно використаними
позначенн¤ми або коп≥њ вироб≥в ≥нших виробник≥в
можуть бути за позовом за≥нтересованих ос≥б
р≥шенн¤м јнтимонопольного ком≥тету ”крањни
вилучен≥ ¤к у виробника, так ≥ у продавц¤;
-
јнтимонопольний ком≥тет маЇ право прийн¤ти
р≥шенн¤ про оф≥ц≥йне спростуванн¤ за рахунок
порушника поширених ним неправдивих, неточних
або неповних в≥домостей у строк ≥ спос≥б,
визначений законодавством або цим р≥шенн¤м.
«акон
”крањни
Уѕро рекламуФ заборон¤Ї недобросов≥сну
рекламу. Ќедобросов≥сною рекламою вважаЇтьс¤
реклама, ¤ка внасл≥док неточност≥,
недостов≥рност≥, двозначност≥, переб≥льшенн¤,
умовчанн¤, порушенн¤ вимог щодо часу, м≥сц¤ ≥
способу розповсюдженн¤ та ≥нших вимог,
передбачених законодавством ”крањни, вводить
або може ввести в оману споживач≥в реклами,
завдати шкоди особам та держав≥.
”
реклам≥ заборон¤Їтьс¤: 1.поширювати ≥нформац≥ю
щодо продукц≥њ, виробництво або реал≥зац≥ю ¤коњ
заборонено законодавством ”крањни; 2.вм≥щувати
твердженн¤, ¤к≥ Ї дискрим≥нац≥йними за ознаками
походженн¤, соц≥ального ≥ майнового стану,
расовоњ та нац≥ональноњ належност≥, стат≥,
осв≥ти, ставленн¤ до рел≥г≥њ, за мовними ознаками,
за родом ≥ характером знань, м≥сцем проживанн¤,
за ≥нших обставин або так≥, що дискредитують
продукц≥ю ≥нших ос≥б; 3.подавати в≥домост≥ або
закликати до д≥й, ¤к≥ можуть спричинити
порушенн¤ законодавства, завдають чи можуть
завдати шкоди здоров
Т
ю або життю людей та навколишньому
середовищу, а також спонукають до нехтуванн¤
засобами безпеки; 4.наводити твердженн¤, що
дискрим≥нують ос≥б, ¤к≥ не користуютьс¤
продукц≥Їю, що рекламуЇтьс¤;
5
.використовувати або ≥м≥тувати
зображенн¤ ƒержавного √ерба ”крањни, ƒержавного
ѕрапора ”крањни та звучанн¤ ƒержавного √≥мну
”крањни, зображенн¤ державних символ≥в ≥нших
держав та м≥жнародних орган≥зац≥й, а також
оф≥ц≥йн≥ назви державних орган≥в ”крањни, кр≥м
випадк≥в, передбачених законодавством;
6.рекламувати продукц≥ю, ¤ка
п≥дл¤гаЇ обов
Т
¤зков≥й сертиф≥кац≥њ або
виробництво чи реал≥зац≥¤ ¤коњ вимагаЇ
спец≥ального дозволу (л≥ценз≥њ ), у раз≥
в≥дсутност≥ в≥дпов≥дного сертиф≥ката, л≥ценз≥њ;
7.вм≥щувати зображенн¤ ф≥зичноњ
особи або використовувати њњ ≥м
Т
¤ без згоди останнього; 8.≥м≥тувати (коп≥ювати
або насл≥дувати) загальне вир≥шенн¤, текст,
зображенн¤, музичн≥ та звуков≥ ефекти, що
застосовуютьс¤ в реклам≥ ≥ншоњ продукц≥њ, ¤кщо
≥нше не передбачено законодавством ”крањни про
авторське право та сум≥жн≥ права.
–екламодавець
зобов
Т
¤заний на вимогу виробника або
розповсюджувача реклами надати документальн≥
п≥дтвердженн¤ достов≥рност≥ ≥нформац≥њ,
необх≥дноњ дл¤ виробництва та розповсюдженн¤
реклами.
8.4.ќрган≥зац≥¤ ≥нфраструктури
ринку.
ѕерех≥д до ринкового
регулюванн¤ економ≥ки вимагаЇ створенн¤ ринку
засоб≥в виробництва та ф≥нансового ринку. ўоб
забезпечити це, були прийн¤т≥ «акони ”крањни "ѕро
банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥сть У (20.03.1991 р.), Уѕро
ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржуФ (18.06.1991 р.), Уѕро
товарну б≥ржуФ (10.12.1991 р.), Уѕро державне
регулюванн¤ ринку ц≥нних папер≥в в ”крањн≥Ф(30.06.1996
р.), Уѕро нац≥ональну депозитарну систему та
особливост≥ електронного об≥гу ц≥нних папер≥в в
”крањн≥Ф (10.12.1997 р.), Уѕро страхуванн¤Ф(07.03.1996 р.).
«акон
”крањни
Уѕро банки ≥ банк≥вську д≥¤льн≥стьФ
встановлюЇ, що банк≥вська система в ”крањн≥ Ї
двор≥вневою ≥ складаЇтьс¤ з Ќац≥онального банку
”крањни та комерц≥йних банк≥в.
омерц≥йн≥
банки створюютьс¤ на акц≥онерних або пайових
засадах. омерц≥йн≥ банки виконують так≥
операц≥њ ≥ надають так≥ послуги: 1.залученн¤ ≥
розм≥щенн¤ грошових
вклад≥в та кредит≥в;
2.зд≥йсненн¤ розрахунк≥в за
дорученн¤м кл≥Їнт≥в, банк≥в-кореспондент≥в та њх
касове обслуговуванн¤; 3.веденн¤ рахунк≥в
кл≥Їнт≥в ≥ банк≥в-кореспондент≥в; 4.ф≥нансуванн¤
кап≥тальних вкладень за дорученн¤м власник≥в
або розпор¤дник≥в ≥нвестованих кошт≥в;
5
.випуск плат≥жних документ≥в ≥
ц≥нних папер≥в (чек≥в, акредитив≥в,акц≥й,
обл≥гац≥й, вексел≥в тощо); 6.куп≥вл¤, продаж ≥
збер≥ганн¤ плат≥жних документ≥в, ц≥нних папер≥в,
а також операц≥њ з ними; 7.видача заручительств,
гарант≥й та ≥нших зобов
Т
¤зань за трет≥х ос≥б, що
передбачають њх виконанн¤ в грошов≥й форм≥; 8.придбанн¤
права вимоги з поставки товар≥в ≥ наданн¤ послуг,
прийн¤тт¤ ризику виконанн¤ таких вимог та
≥нкасац≥¤ цих вимог (фактор≥нг); 9.придбанн¤ за
власн≥ кошти засоб≥в виробництва дл¤ передач≥ њх
в оренду (л≥з≥нг); 10.куп≥вл¤ у орган≥зац≥й ≥
громад¤н та продаж њм ≥ноземноњ валюти гот≥вкою
≥ валюти, що знаход¤тьс¤ на рахунках та вкладах;
11.куп≥вл¤ ≥ продаж в ”крањн≥ ≥ за кордоном
дорогоц≥нних метал≥в
;
12.залученн¤ ≥ розм≥щенн¤
дорогоц≥нних метал≥в на рахунки ≥ вклади та ≥нш≥
операц≥њ з цими ц≥нност¤ми в≥дпов≥дно до
м≥жнародноњ банк≥вськоњ практики;
13.дов≥рч≥ операц≥њ (залученн¤ та
розм≥щенн¤ кошт≥в управл≥нн¤ ц≥нними паперами
та ≥н.) за дорученн¤м кл≥Їнт≥в;
14
.наданн¤ консультативних послуг;
15.проведенн¤ операц≥й по касовому
обслуговуванню державного бюджету за дорученн¤м
ЌЅ ”крањни;
16.зд≥йсненн¤ ≥нших банк≥вських
операц≥й.
«акон
”крањни
Уѕро товарну б≥ржуФ (10.12.1991 р.) встановлюЇ, що
товарна б≥ржа маЇ за мету наданн¤ послуг в
укладанн≥ б≥ржових угод, ви¤вленн¤ товарних ц≥н,
попиту ≥ пропозиц≥й на товари, вивченн¤,
упор¤дкуванн¤ ≥ полегшенн¤ товарооб≥гу ≥ пов
Т
¤заних з ним торг≥вельних операц≥й.
Ѕ≥ржов≥
операц≥њ. Ѕ≥ржовою операц≥Їю визнаЇтьс¤ угода,
що в≥дпов≥даЇ сукупност≥ зазначених нище умов: а)¤кщо
вона ¤вл¤Ї собою куп≥влю-продаж, поставку та
обм≥н товар≥в, допущених до об≥гу на товарн≥й
б≥рж≥
;
б)¤кщо њњ учасниками Ї члени б≥рж≥;
в)¤кщо вона подана до реЇстрац≥њ та
зареЇстрована на б≥рж≥ не п≥зн≥ше наступного за
зд≥йсненн¤м угоди дн¤.
”годи,
зареЇстрован≥ на б≥рж≥, не п≥дл¤гають
нотар≥альному посв≥дченню. «м≥ст б≥ржовоњ угоди
(за вин¤тком найменуванн¤ товару, к≥лькост≥, ц≥ни,
м≥сц¤ ≥ строку виконанн¤) не п≥дл¤гаЇ
розголошенню.
абм≥н
”крањни постановою є632 в≥д 19.04.1999 р. затвердив
Уѕоложенн¤ про вимоги до стандартноњ (типовоњ)
форми дериватив≥вФ.
ƒериватив
Ц стандартний документ, що засв≥дчуЇ право та (або
зобов
Т
¤занн¤) придбати або продати базовий
актив на визначених ним умовах в майбутньому.
ƒеривативами Ї: форвардний контракт, ф
Т
ючерсний контракт, опц≥он.
Ѕазовий
актив Ц товари, ц≥нн≥ папери, кошти та њх
характеристики, що Ї предметом виконанн¤ зобов
Т
¤зань за деривативом.
÷≥на
виконанн¤ Ц ц≥на базового активу, за ¤кою п≥д час
виконанн¤ зобов
Т
¤зань за деривативом зд≥йснюютьс¤
розрахунки.
ѕродавець
за деривативом Ц особа, ¤ка зг≥дно з форвардним
та (або ф
Т
ючерсним) контрактами маЇ продати
базовий актив контракту, а зг≥дно з опц≥оном
зобов
Т
¤зуЇтьс¤ продати (купити) базовий
актив опц≥ону.
ѕокупець
за деривативом Ц особа, ¤ка зг≥дно з форвардним
та (або ф
Т
ючерсним) контрактами маЇ купити
базовий актив контракту, а зг≥дно з опц≥оном маЇ
право купити (продати) базовий актив опц≥ону.
ѕочаткова
маржа Ц кошти та (або ц≥нн≥ папери ), ¤к≥
необх≥дно внести дл¤ укладанн¤ ф
Т
ючерсного контракту.
ѕрем≥¤
Ц ц≥на, що сплачуЇтьс¤ покупцем опц≥ону його
продавцю за набуте право скористатис¤ опц≥оном.
«агальнообов
Т
¤зуючими рекв≥зитами дериватив≥в Ї:
Ј
назва контракту;
Ј
сторони контракту;
Ј
базовий актив контракту (опц≥ону) та його
характеристики
;
Ј
ц≥на виконанн¤
та терм≥н виконанн¤;
Ј
в≥дпов≥дальн≥сть
стор≥н (дл¤ опц≥ону Ц продавц¤ опц≥ону) у раз≥
невиконанн¤ чи неналежного виконанн¤ зобовТ
¤зань;
Ј
пор¤док розгл¤ду
спор≥в, що виникають п≥д час укладанн¤ та
виконанн¤ контракту;
Ј
адреси, п≥дписи,
печатки, рекв≥зити банк≥вських рахунк≥в (дл¤
юридичних ос≥б ) та паспортн≥ дан≥ (дл¤ ф≥зичних
ос≥б) стор≥н контракту.
‘орвардний
контракт Ц двосторонн¤ угода за стандартною (типовою)
формою, ¤ка засв≥дчуЇ зобов
Т
¤занн¤ особи придбати (продати )
базовий актив у визначений час та на визначених
умовах у майбутньому, з ф≥ксац≥Їю ц≥н такого
продажу п≥д час укладенн¤ форвардного контракту.
р≥м
вказаних вище загальнообов
Т
¤зуючих рекв≥зит≥в, форвардний
контракт повинен мати ще так≥ рекв≥зити:
к≥льк≥сть базового активу; варт≥сть контракту;
пор¤док оплати придбаного (проданого) базового
активу.
‘
Т
ючерсний контракт: - стандартний
документ, ¤кий засв≥дчуЇ зобов
Т
¤занн¤ придбати (продати) базовий
актив у визначений час та на визначених умовах у
майбутньому, з ф≥ксац≥Їю ц≥н на момент укладанн¤
зобов
Т
¤зань сторонами контракту.
р≥м
вказаних вище загальнообовТ¤зкових рекв≥зит≥в
ф
Т
ючерсний контракт повинен мати так≥
рекв≥зити: вид контракту (з поставкою чи без
поставки базового активу), обс¤г контракту,
механ≥зм визначенн¤ ц≥ни на момент виконанн¤;
розм≥р початковоњ марж≥.
ќпц≥он
Ц стандартний документ, що засв≥дчуЇ право
придбати (продати) базовий актив на визначених
умовах в майбутньому, з ф≥ксац≥Їю ц≥ни на час
укладенн¤ такого контракту або на час такого
придбанн¤ за р≥шенн¤м стор≥н контракту.
¬
опц≥он≥ кр≥м вказаних вище рекв≥зит≥в, маЇ бути
вказано: вид опц≥ону (з поставкою чи без поставки
базового активу); р≥зновид опц≥ону (опц≥он на
куп≥влю, опц≥он на продаж), розм≥р прем≥њ опц≥ону,
пор¤док оплати придбаного (проданого) базового
активу; “ерм≥н виконанн¤ вказуЇтьс¤ дл¤ опц≥ону
з виконанн¤м прот¤гом терм≥ну д≥њ. ƒл¤ опц≥ону з
виконанн¤м у встановлену дату вказуЇтьс¤ день
виконанн¤.
Уѕравила випуску та об≥гу фондових
дериватив≥вФ
затверджен≥ р≥шенн¤м ƒержавноњ
ком≥с≥њ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку в≥д 24
червн¤ 1997 р. є 13.
Ќими
встановлено, зокрема, що опц≥он та ф
Т
ючерс можуть передбачати зам≥сть
придбанн¤ (продажу) базового активу зд≥йсненн¤ (одержанн¤)
плати, розрахованоњ залежно в≥д р≥зниц≥ м≥ж
ц≥ною виконанн¤ та ц≥ною базового активу на
момент виконанн¤.
«акон
”крањни
Уѕро ц≥нн≥ папери ≥ фондову б≥ржуФ (18.06.1991 р.)
визначаЇ умови ≥ пор¤док випуску ц≥нних папер≥в,
а також регулюЇ посередницьку д≥¤льн≥сть в
орган≥зац≥њ об≥гу ц≥нних папер≥в на територ≥њ
”крањни.
÷≥нн≥
папери Ц це грошов≥ документи, що засв≥дчують
право волод≥нн¤ або в≥дносини позики, визначають
взаЇмов≥дносини м≥ж особою, що њх випустила, та
њх власником ≥ передбачають, ¤к правило, виплату
доходу у вигл¤д≥ див≥денд≥в або процент≥в, а
також можлив≥сть передач≥ грошових та ≥нших прав,
що випливають з цих документ≥в, ≥ншим особам.
¬иди
ц≥нних папер≥в: акц≥њ, обл≥гац≥њ внутр≥шн≥х
республ≥канських ≥ м≥сцевих позик, обл≥гац≥њ
п≥дприЇмств, казначейськ≥ зобов
Т
¤занн¤ республ≥ки; ощадн≥
сертиф≥кати, вексел≥, приватизац≥йн≥ папери,
≥нвестиц≥йн≥ сертиф≥кати.
јкц≥¤
Ц ц≥нний пап≥р без установленого строку об≥гу,
що засв≥дчуЇ пайову участь у статутному фонд≥
акц≥онерного товариства та право на участь в
управл≥нн≥ ним, даЇ право його власнику на
одержанн¤ частини прибутку у вигл¤д≥ див≥денд≥в,
а також на участь у розпод≥л≥ майна при
л≥кв≥дац≥њ акц≥онерного товариства.
ќбл≥гац≥¤
Ц ц≥нний пап≥р, що засв≥дчуЇ внесенн¤ њњ
власником грошових кошт≥в ≥ п≥дтверджуЇ зобов
Т
¤занн¤ в≥дшкодувати йому ном≥нальну
варт≥сть цього ц≥нного паперу в передбачений
строк ≥з виплатою ф≥ксованого процента.
азначейськ≥
зобов
Т
¤занн¤ ”крањни Ц вид ц≥нних папер≥в
на пред
Т
¤вника, що розм≥щуютьс¤ виключно на
добров≥льних засадах серед населенн¤,
засв≥дчують внесенн¤ њх власниками грошових
кошт≥в до бюджету ≥ дають право на одержанн¤
ф≥нансового доходу.
ќщадний
сертиф≥кат Ц письмове св≥доцтво банку про
депонуванн¤ грошових кошт≥в, ¤ке засв≥дчуЇ право
вкладника на одержанн¤ п≥сл¤ зак≥нченн¤
встановленого строку депозиту ≥ процент≥в з
нього.
¬ексель
Ц ц≥нний пап≥р, ¤кий засв≥дчуЇ безумовне грошове
зобов
Т
¤занн¤ векселедавц¤ сплатити п≥сл¤
настанн¤ строку визначену суму грошей власнику
вексел¤ (векселетримача).
ѕростий
вексель св≥дчить про те, що векселедавець об≥ц¤Ї
сплатити обумовлену суму в обумовлений строк
тому, хто цей вексель пред
Т
¤вить.
ѕереказний
вексель Ц наказ векселедавц¤ ≥нш≥й особ≥
сплатити власнику вексел¤ обумовлену суму в
обумовлений строк.
ѕриватизац≥йн≥
папери засв≥дчують право власника на безплатне
одержанн¤ у процес≥ приватизац≥њ частки майна
державних п≥дприЇмств, житлового фонду,
земельного фонду.
≤нвестиц≥йний
сертиф≥кат Ц ц≥нний пап≥р, ¤кий випускаЇтьс¤
виключно ≤нвестиц≥йним фондом або ≥нвестиц≥йною
компан≥Їю ≥ даЇ право його власников≥ на
отриманн¤ доходу у вигл¤д≥ див≥денд≥в.
‘ондова
б≥ржа Ц орган≥зац≥йно оформлений пост≥йно
д≥ючий ринок, на ¤кому зд≥йснюЇтьс¤ торг≥вл¤
ц≥нними паперами.
ƒержавна
ком≥с≥¤ з ц≥нних папер≥в та фондового ринку
встановлюЇ:
Ј
стандарти випуску ц≥нних
папер≥в, вимоги щодо њх випуску ≥ об≥гу, пор¤док
њх реЇстрац≥њ та ≥нформац≥њ про њх випуск;
Ј
вимоги та умови
в≥дкритого продажу (розм≥щенн¤) ц≥нних папер≥в
на територ≥њ ”крањни, реЇструЇ правила
функц≥онуванн¤ орган≥зац≥йно оформлених ринк≥в,
призначаЇ державних представник≥в на фондових
б≥ржах, у депозитар≥¤х та торг≥вельно-≥нформац≥йних
системах;
Ј
пор¤док складанн¤
зв≥тност≥ учасник≥в ринку ц≥нних папер≥в,
особливост≥ веденн¤ обл≥ку операц≥й з ц≥нними
паперами.
Ј
видаЇ дозволи на
зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥ по випуску та об≥гу ц≥нних
папер≥в, на депозитарну, реЇстрац≥йну,
розрахунково-кл≥р≥нгову д≥¤льн≥сть з ц≥нними
паперами та ≥нш≥ передбачен≥ законом спец≥альн≥
дозволи (л≥ценз≥њ) на зд≥йсненн¤ окремих вид≥в
профес≥йноњ д≥¤льност≥ на ринку ц≥нних папер≥в,
а також анулюЇ ц≥ дозволи (л≥ценз≥њ) у раз≥
порушенн¤ вимог законодавства про ц≥нн≥ папери
≥ т.д.
«акон ”крањни
Уѕро нац≥ональну депозитарну систему та
особливост≥ електронного об≥гу ц≥нних папер≥в в
”крањн≥Ф (10.12.1997 р.) визначаЇ правов≥ основи
об≥гу ц≥нних папер≥в у нац≥ональн≥й
депозитарн≥й систем≥ та особливост≥
електронного об≥гу ц≥нних папер≥в.
Ќац≥ональна
депозитарна система складаЇтьс¤ з двох р≥вн≥в.
Ќижн≥й р≥вень Ц ц≥ збер≥гач≥, ¤к≥ ведуть рахунки
власник≥в ц≥нних папер≥в, та реЇстратори ≥менних
ц≥нних папер≥в. ¬ерхн≥й р≥вень Ц Ќац≥ональний
депозитар≥й ”крањни ≥ депозитар≥њ, що ведуть
рахунки дл¤ збер≥гач≥в та зд≥йснюють кр≥л≥нг ≥
розрахунки за угодами щодо ц≥нних папер≥в.
ёридичн≥
особи, ¤к≥ Ї учасниками Ќац≥ональноњ
депозитарноњ системи, зд≥йснюють так≥ види
д≥¤льност≥: 1.збер≥ганн¤ ≥ обслуговуванн¤ об≥гу
ц≥нних папер≥в на рахунках у ц≥нних паперах та
операц≥й ем≥тента щодо випущених ним ц≥нних
папер≥в; 2.кл≥р≥нг та розрахунки за угодами щодо
ц≥нних папер≥в; 3.веденн¤ реЇстр≥в власник≥в
≥менних ц≥нних папер≥в.
«акон
”крањни
Уѕро страхуванн¤Ф (07.03.1996 р.) визначаЇ
страхуванн¤ ¤к вид цив≥льно-правових в≥дносин
щодо захисту майнових ≥нтерес≥в громад¤н та
юридичних ос≥б у раз≥ настанн¤ певних под≥й (страхових
випадк≥в), визначених договором страхуванн¤ або
чинним законодавством, за рахунок грошових
фонд≥в, що формуютьс¤ шл¤хом сплати громад¤нами
та юридичними особами страхових платеж≥в (страхових
внеск≥в, страхових прем≥й).
—трахуванн¤
може бути добров≥льним або обов
Т
¤зковим. ќбов
Т
¤зкове страхуванн¤ встановлюЇтьс¤
«аконами ”крањни. ƒл¤ цього внос¤тьс¤ зм≥ни до
«акону ”крањни Уѕро страхуванн¤Ф, в перел≥к
вид≥в обов
Т
¤зкового страхуванн¤.
—траховики
Ц юридичн≥ особи, ¤к≥ створен≥ у форм≥
акц≥онерних, повних, командитних товариств з
додатковою в≥дпов≥дальн≥стю. ”часник≥в
страховика повинно бути не менше трьох; вони
повинн≥ одержати л≥ценз≥ю на зд≥йсненн¤
страховоњ д≥¤льност≥. ¬ ”крањн≥ вона
зд≥йснюЇтьс¤ виключно резидентами ”крањни.
—трахувальники
Ц юридичн≥ особи та д≥Їздатн≥ громад¤ни ”крањни,
¤к≥ уклали ≥з страховиками договори страхуванн¤.
—траховий
ризик Ц певна под≥¤, на випадок ¤коњ проводитьс¤
страхуванн¤ ≥ ¤ка маЇ ознаки ймов≥рност≥ та
випадковост≥ настанн¤.
—траховий
випадок Ц под≥¤, передбачена договором
страхуванн¤ або законодавством, ¤ка в≥дбулась ≥
з настанн¤м ¤коњ виникаЇ обов
Т
¤зок страховика зд≥йснити виплату
страховоњ суми (страхового в≥дшкодуванн¤)
страхувальнику, застрахован≥й або ≥нш≥й трет≥й
особ≥.
—трахова
сума Ц грошова сума, в межах ¤коњ страховик
в≥дпов≥дно до умов страхуванн¤ зобовТзаний
провести виплату при настанн≥ страхового
випадку, а також сума, що виплачуЇтьс¤ за
особистим страхуванн¤м.
—трахове
в≥дшкодуванн¤ Ц грошова сума, ¤ка виплачуЇтьс¤
страховиком за умови майнового страхуванн¤
в≥дпов≥дальност≥ при настанн≥ страхового
випадку.
‘раншиза
Ц частина збитк≥в, що не
в≥дшкодовуЇтьс¤ страховиком зг≥дно договору
страхуванн¤.
«акон
”крањни
Уѕро аудиторську д≥¤льн≥стьФ (22.04.1993 р.)
визначаЇ правов≥ засади зд≥йсненн¤ аудиторськоњ
д≥¤льност≥ в ”крањн≥ ≥ спр¤мований на створенн¤
системи незалежного ф≥нансового контролю з
метою захисту ≥нтерес≥в власника.
јудит
- це перев≥рка публ≥чноњ
бухгалтерськоњ зв≥тност≥, обл≥ку, первинних
документ≥в та ≥ншоњ ≥нформац≥њ щодо ф≥нансово-господарськоњ
д≥¤льност≥ субТЇкт≥в господарюванн¤ з метою
визначенн¤ достов≥рност≥ њх зв≥тност≥, обл≥ку,
його повноти ≥ в≥дпов≥дност≥ чинному
законодавству та встановленим нормативам. јудит
зд≥йснюЇтьс¤ незалежними особами (аудиторами),
аудиторськими ф≥рмами, ¤к≥ уповноважен≥ субТЇктами
господарюванн¤ на його проведенн¤. јудит може
проводитись з ≥н≥ц≥ативи господарюючих субТЇкт≥в,
а також у випадках, передбачених чинним
законодавством (обвТ¤зковий аудит).
ѕроведенн¤
аудиту Ї обовТ¤зковим дл¤:
1.
п≥дтвердженн¤ достов≥рност≥ та повноти
р≥чного балансу ≥ зв≥тност≥ комерц≥йних банк≥в,
фонд≥в, б≥рж, компан≥й, п≥дприЇмств, кооператив≥в,
товариств та ≥нших господарюючих субТЇкт≥в
незалежно в≥д форми власност≥ та виду д≥¤льност≥,
зв≥тн≥сть ¤ких оф≥ц≥йно оприлюднюЇтьс¤, за
вин¤тком установ ≥ орган≥зац≥й, що повн≥стю
утримуютьс¤ за рахунок державного бюджету ≥ не
займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, а також
субТЇкт≥в з р≥чним господарським оборотом не
б≥льше ¤к 200 м≥н≥мальних зарплат;
2.
перев≥рки ф≥нансового стану засновник≥в
комерц≥йних банк≥в, п≥дприЇмств з ≥ноземними
≥нвестиц≥¤ми, акц≥онерних товариств,
холдингових компан≥й, ≥нвестиц≥йних фонд≥в,
дов≥рчих товариств та ≥нших ф≥нансових
посередник≥в;
3.
ем≥тент≥в ц≥нних папер≥в;
4.
державних п≥дприЇмств при здач≥ в оренду
ц≥л≥сних майнових комплекс≥в, приватизац≥њ,
корпоратизац≥њ та ≥нших зм≥нах власност≥;
5.
порушенн¤ питанн¤ про визначенн¤
неплатоспроможним або банкрутом.
јудиторська палата ”крањни
створюЇтьс¤ ≥ функц≥онуЇ ¤к
незалежний самост≥йний орган на засадах
самовр¤дуванн¤. «агальна к≥льк≥сть член≥в
јудиторськоњ палати - 20 ос≥б, ¤к≥ делегуютьс¤ в≥д
певних м≥н≥стерств ≥ в≥домств, а також - в≥д
профес≥йноњ орган≥зац≥њ аудитор≥в (5 ос≥б).
јудиторська
палата зд≥йснюЇ сертиф≥кац≥ю ≥ л≥цензуванн¤ субТЇкт≥в,
що мають нам≥р займатис¤ аудиторською
д≥¤льн≥стю, затверджуЇ програми п≥дготовки
аудитор≥в, норми ≥ стандарти аудиту, веде –еЇстр
аудиторських ф≥рм та аудитор≥в.
јудиторам
заборон¤Їтьс¤ безпосередньо займатис¤
торг≥вельною, посередницькою та виробничою
д≥¤льн≥стю, що не виключаЇ њх права отримувати
див≥денди в≥д акц≥й та доходи в≥д корпоративних
прав. јудитором не може бути особа, ¤ка маЇ
судим≥сть за корислив≥ злочини.
«аборон¤Їтьс¤
проведенн¤ аудиту аудиторами, ¤к≥ мають пр¤м≥
родинн≥ стосунки з кер≥вництвом господарюючого
субТЇкта або особист≥ майнов≥ ≥нтереси у
господарюючого субТЇкта, що перев≥р¤Їтьс¤;
членом кер≥вництва, прац≥вником, засновником або
власником господарюючого субТЇкта, що
перев≥р¤Їтьс¤ або його доч≥рнього п≥дприЇмства,
ф≥л≥њ чи представництва.
јудиторський
висновок - оф≥ц≥йний документ, засв≥дчений
п≥дписом та печаткою аудитора (аудиторськоњ
ф≥рми), ¤кий складаЇтьс¤ у встановленому пор¤дку
за насл≥дками проведенн¤ аудиту ≥ м≥стить в соб≥
висновок щодо достов≥рност≥ зв≥тност≥, повноти ≥
в≥дпов≥дност≥ чинному законодавству та
встановленим нормативам бухгалтерського обл≥ку
ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥.
ѕубл≥чна бухгалтерська зв≥тн≥сть
складаЇтьс¤ ≥з аудиторського
висновку, балансу, зв≥ту про прибутки ≥ збитки,
≥ншоњ зв≥тност≥ в межах в≥домостей, ¤к≥ не
становл¤ть комерц≥йну таЇмницю ≥ визначен≥
законодавством дл¤ наданн¤ користувачам та
публ≥кац≥њ.
«акон
”крањни
Уѕро захист прав споживач≥вФ (15.12.93 р.)
регулюЇ в≥дносини м≥ж споживачами товар≥в (роб≥т,
послуг) ≥ виробниками, виконавц¤ми, продавц¤ми,
встановлюЇ права покупц≥в та визначаЇ механ≥зм
реал≥зац≥њ захисту њх прав.
ѕрава
споживач≥в. ƒержавний захист прав споживач≥в
зд≥йснюють –ади народних депутат≥в, м≥сцев≥
державн≥ адм≥н≥страц≥њ, ƒержком≥тет ”крањни у
справах захисту прав споживач≥в ≥ його органи в
ј– , област¤х, м≥стах иЇв≥ та —евастопол≥,
ом≥тет по стандартизац≥њ, метролог≥њ та
сертиф≥кац≥њ, органи ≥ установи державного
сан≥тарного нагл¤ду, на ¤к≥ покладено контроль
за ¤к≥стю та безпекою товар≥в (роб≥т, послуг).
ѕокупець
маЇ право на:
1.
необх≥дну, доступну та достов≥рну ≥нформац≥ю
про к≥льк≥сть, ¤к≥сть та асортимент товар≥в (роб≥т.
послуг). - —т.18 «акону;
2.
належну ¤к≥сть товар≥в, торг≥вельного та
≥нших вид≥в обслуговуванн¤. - —т.12, обм≥н на товар
належноњ ¤кост≥ - ст. 20;
3.
безпеку товар≥в (роб≥т, послуг). - —т.16;
4.
в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих товарами (роботами,
послугами) неналежноњ ¤кост≥, а також шкоди,
запод≥¤ноњ небезпечними дл¤ житт¤ ≥ здоровТ¤
людей товарами у випадках, передбачених
законодавством. - —т. 13, 14, 15, 17;
5.
зверненн¤ до суду та ≥нших уповноважених
державних орган≥в за захистом порушених прав;
6.
обТЇднанн¤ в громадськ≥ орган≥зац≥њ
споживач≥в (обТЇднанн¤ споживач≥в).
ƒержком≥тет
у справах захисту прав споживач≥в та його органи
мають право:
1.
перев≥р¤ти ¤к≥сть товар≥в,
додержанн¤ обовТ¤зкових вимог щодо безпеки
товар≥в, а також додержанн¤ правил торг≥вл≥ ≥
наданн¤ послуг;
2.
в≥дбирати зразки товар≥в, сировини,
нап≥вфабрикат≥в, комплектуючих вироб≥в дл¤
перев≥рки њх ¤кост≥ зг≥дно встановлених ћ”
правил; проводити контрольн≥ перев≥рки
правильност≥ розрахунк≥в ≥з споживачами;
3.
одержувати в≥д господарюючих субТЇкт≥в
нормативн≥ документи та ≥нш≥ в≥домост≥, що
характеризують ¤к≥сть товар≥в, сировини та
матер≥ал≥в, що використовуютьс¤ дл¤ виробництва
товар≥в;
4.
надавати господарюючим субТЇктам
обовТ¤зков≥ до виконанн¤ приписи про припиненн¤
порушень прав споживач≥в;
5.
заборон¤ти реал≥зац≥ю товар≥в, на
¤к≥ немаЇ документ≥в, що засв≥дчують њх
в≥дпов≥дн≥сть вимогам нормативних документ≥в;
завезених на територ≥ю ”крањни без документ≥в,
що п≥дтверджують њх належну ¤к≥сть, а також
товар≥в, що не мають сертиф≥ката в≥дпов≥дност≥;
6.
припин¤ти в≥двантаженн¤ ≥
реал≥зац≥ю товар≥в, що не в≥дпов≥дають вимогам
нориативних документ≥в; њх продаж ≥ виробництво;
7.
тимчасово припин¤ти д≥¤льн≥сть
п≥дприЇмств та орган≥зац≥й, що систематично
реал≥зують недобро¤к≥сн≥ товари, порушують
правила торг≥вл≥ та наданн¤ послуг, умови
збер≥ганн¤ та транспортуванн¤ товар≥в, - до
усуненн¤ на¤вних недол≥к≥в;
8.
опломбувати виробнич≥, складськ≥,
торг≥вельн≥ та ≥нш≥ прим≥щенн¤, а також
неправильн≥, несправн≥ ≥ так≥, що не мають
в≥дпов≥дного клейма чи з порушенними терм≥нами
пов≥рки вим≥рювальн≥ прилади, з допомогою ¤ких
зд≥йснюЇтьс¤ обслуговуванн¤ споживач≥в з
наступним пов≥домленн¤м орган≥в державноњ
метролог≥чноњ служби дл¤ проведенн¤ пов≥рочних
роб≥т ≥ розпломбуванн¤;
9.
вилучати не¤к≥сн≥ товари, документи,
≥нш≥ предмети, що св≥дчати про порушенн¤ прав
споживач≥в;
10.
подавати до суду позови про захист
прав споживач≥в;
11.
передавати матер≥али перев≥рок на
д≥њ ос≥б, що м≥ст¤ть ознаки злочину, органам
д≥знанн¤ чи попереднього сл≥дства;
12.
накладати на винних ос≥б у випадках,
передбачених законодавством, адм≥н≥стративн≥
ст¤гненн¤;
13.
накладати на господарююч≥ субТЇкти
ст¤гненн¤, передбачен≥ «аконом, в пор¤дку,
визначеного ћ”.
«ј¬ƒјЌЌя ѕќ ¬»¬„≈ЌЌё “≈ћ» 8.
1.
«акон ”крањни Уѕро п≥дприЇмництвоФ.
ќрган≥зац≥¤ п≥дприЇмництва. —уть дозв≥льноњ
системи у сфер≥ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥.
‘ранчайзинг.
2.
«акон ”крањни Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф.
ћал≥ п≥дприЇмства ≥ державна п≥дтримка малого
п≥дприЇмництва.
3.
«акон ”крањни Уѕро господарськ≥ товаристваФ.
’олд≥нгов≥ компан≥њ. ≤нвестиц≥йн≥ фонди та
компан≥њ. ƒов≥рч≥ товариства.
4.
ƒжерела кошт≥в дл¤ створенн¤ п≥дприЇмства.
«акон ”крањни Уѕро ≥нвестиц≥ну д≥¤льн≥стьФ.
Ћ≥зинг. «акон ”крањни Уѕро закладФ.
5.
«акон ”крањни Уѕро банкрутствоФ.
6.
«акон ”крањни Уѕро обмеженн¤ монопол≥зму та
недопущенн¤ недобросов≥сноњ конкуренц≥њ в
п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥Ф. ¬изначенн¤
монопол≥њ та монопол≥стичних д≥й.
7.
«акон ”крањни Уѕро захист в≥д
недобросов≥сноњ конкурец≥њФ. «акон ”крањни Уѕро
рекламуФ щодо захисту в≥д недобросов≥сноњ
конкуренц≥њ.
8.
«акон ”крањни Уѕро јнтимонопольний ком≥тет
”крањниФ.
9.
«акон ”крањни Уѕро товарну б≥ржуФ.
ƒеривативи: форвардний ≥ ф
Т
ючерсний контракт, опц≥он.
10.
÷≥нн≥ папери. «акон ”крањни Уѕро ц≥нн≥
папери ≥ фондову б≥ржуФ. ѕриватизац≥йн≥ папери.
≤нвестиц≥йний сертиф≥кат. «акон ”крањни Уѕро
державне регулюванн¤ ринку ц≥нних папер≥в Ф.
11.
‘ондова б≥ржа. ƒержавна ком≥с≥¤ з ц≥нних
папер≥в та фондового ринку. «акон ”крањни Уѕро
нац≥ональну депозитарну систему та особливост≥
електронного об≥гу ц≥нних папер≥в у
нац≥ональн≥й депозитарн≥й систем≥Ф.
12.
Ѕанк≥вська система ”крањни. «акон ”крањни Уѕро
банки ≥ банк≥вську системуФ. ќперац≥њ ≥ послуги
комерц≥йних банк≥в.
13.
ќрган≥зац≥¤ страхуванн¤. «акон ”крањни Уѕро
страхуванн¤Ф.
14.
«акон ”крањни Уѕро аудиторську д≥¤льн≥стьФ.
«акон ”крањни Уѕро захист прав споживач≥вФ.
<< попередн¤ зм≥ст наступна >>
