7.ќ–√јЌ≤«ј÷≤я —»—“≈ћ» ƒ≈–∆ј¬Ќќ√ќ –≈√”Ћё¬јЌЌя ≈ ќЌќћ≤ » ¬ ”ћќ¬ј’

7. ќ–√јЌ≤«ј÷≤я —»—“≈ћ» ƒ≈–∆ј¬Ќќ√ќ –≈√”Ћё¬јЌЌя ≈ ќЌќћ≤ » ¬ ”ћќ¬ј’ –»Ќ ”

7.1. ќбТЇктивна необх≥дн≥сть ≥ теоретичн≥ основи державного регулюванн¤ економ≥ки.

«ростанн¤ усусп≥льненн¤ виробництва веде до зростанн¤ втручанн¤ держави в економ≥ку. ƒержава бере на себе забезпеченн¤ загальних умов функц≥онуванн¤ ринковоњ економ≥ки: орган≥зац≥ю конкуренц≥њ, приймаЇ заходи щодо нейтрал≥зац≥њ монопол≥стичних д≥й, проводить антикризов≥ та анти≥нфл¤ц≥йн≥ заходи. «начна роль держави у створенн≥ ≥нфраструктури (транспорт, звТ ¤зок, енергетика, фундаментальн≥ науков≥ досл≥дженн¤ тощо ). ¬кладанн¤ кап≥талу в ≥нфраструктуру нер≥дко не принос¤ть достатнього прибутку, але вони необх≥дн≥ дл¤ того, щоб забезпечити нормальне функ≥онуванн¤ та розвиток економ≥ки, њњ конкурентноздатн≥сть на св≥товому ринку. ƒе¤к≥ галуз≥ не витримують конкуренц≥њ з боку нових виробництв, ¤к≥ випускають товари-субститути, але збереженн¤ цих галузей Ї умовою нормального функц≥онуванн¤ економ≥ки. “ак, в повоенний пер≥од в кризовому стан≥ опинилис¤ зал≥зниц≥ јнгл≥њ (не витримали конкуренц≥њ з автомоб≥льним транспортом), вугледобувна промислов≥сть ( не витримала конкуренц≥њ з нафтою та нафтопродуктами). ќск≥льки економ≥ка јнгл≥њ без цих галузей об≥йтись не могла, ц≥ галуз≥ були нац≥онал≥зован≥, держава вз¤ла на себе њх утриманн¤ ≥ реконсрукц≥ю.

ƒержава створюЇ нов≥ п≥дприЇмства або нав≥ть галуз≥ , ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ розвитку економ≥ки , забезпечують науково-техн≥чний прогрес, ¤кщо приватний кап≥тал не ризикуЇ вкладати кап≥тал дл¤ њх орган≥зац≥њ. “ак, наприклад , створювалась спочатку атомна промислов≥сть —Ўј : держава вз¤лась за њњ орган≥зац≥ю , хоча були сумн≥ви в тому , що буде отримано позитивний результат. ƒо того ж в цьому випадку вимагалась значна концентрац≥¤ ресурс≥в, ¤ку могла швидко забезпечити саме держава. ¬ крањнах , що розвиваютьс¤ , держава бере на себе створенн¤ сучасного промислового виробництва , бо приватний кап≥тал роздр≥бнений , його важко в умовах цих крањн централ≥зувати.

«а допомогою кредиту , податкових п≥льг держава стимулюЇ позитивн≥ зм≥ни в галузев≥й структур≥ економ≥ки , забезпечуЇ розвиток в≥дсталих в економ≥чному в≥дношенн≥ територ≥й тощо.

ƒержава регулюЇ зовн≥шньо-економ≥чн≥ в≥дносини , захищаючи в≥тчизн¤них товаровиробник≥в , коли вони недостатньо конкурентоздатн≥ , виступаючи за розширенн¤ ринк≥в збуту дл¤ них , розвитку в≥льноњ торг≥вл≥ в м≥ру посиленн¤ свого експортного потенц≥алу , п≥двищенн¤ конкурентоздатност≥ в≥тчизн¤ного виробництва.

ƒержава орган≥зуЇ соц≥альний захист населенн¤ у випадку безроб≥тт¤ , ≥нвал≥дност≥, виплату пенс≥й, допомоги, стимулюЇ створенн¤ робочих м≥сць , регулюЇ тривал≥сть робочого дн¤ , м≥н≥мальний розм≥р зарплати тощо.

√оловний принцип державного втручанн¤ в економ≥ку : держава бере на себе те , що не може зд≥йснити приватний б≥знес. ¬она не конкуруЇ з б≥знесом , а допомагаЇ йому.

У онцепц≥¤ переходу ”–—– до ринковоњ економ≥ки Ф визначаЇ функц≥њ ≥ засоби державного регулюванн¤ ринкових в≥дносин. “аким чином, метою державного регулюванн¤ економ≥ки Ї дос¤гненн¤ ефективного поступального та стаб≥льного економ≥чного, соц≥ального, наукового розвитку ”крањни. ƒержавне регулюванн¤ забезпечуЇтьс¤ управл≥нською, плануючою та контрольною д≥¤льн≥стю м≥н≥стерств , державних ком≥тет≥в та ≥нспекц≥й ”крањни ≥ виключаЇ втручанн¤ у д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств та ≥нших господарюючих суб Т Їкт≥в , не передбачене законодавством.

ќсновними принципами державного регулюванн¤ економ≥ки Ї :

- м≥н≥мальне втручанн¤ державних орган≥в в економ≥чн≥ процеси : ним делегуютьс¤ т≥льки т≥ функц≥њ , ¤к≥ не можуть бути забезпечен≥ безпосередньо субТЇктами ринкових в≥дносин ;

- системний вплив на розвиток соц≥ально-економ≥чних процес≥в з урахуванн¤м т≥сних взаЇмних звТ¤зк≥в ринку кап≥тал≥в, ф≥нанс≥в, товар≥в, прац≥ та ≥нших на баз≥ формуванн¤ необх≥дних нормативниж регул¤тор≥в ≥ норматив≥в, методичноњ бази та в≥дпов≥дальних державних орган≥в.

‘ункц≥њ держаного регулюванн¤ економ≥ки в ”крањн≥ включають формуванн¤ системи економ≥чних ≥нститут≥в державного управл≥нн¤; розробку ≥ погодженн¤ стратег≥њ економ≥чноњ, соц≥альноњ та науково-техн≥чноњ пол≥тики ; зм≥цненн¤ умов функц≥онуванн¤ ринку , актив≥зац≥ю ринкових в≥дносин , пом Т ¤кшенн¤ впливу кризових ¤вищ шл¤хом використанн¤ прав та можливостей , ¤к≥ ур¤д маЇ в своЇму розпор¤дженн≥ , включаючи матер≥ально-техн≥чн≥ та ф≥нансов≥ ресурси ; регулюванн¤ пропозиц≥њ та попиту на товари шл¤хом дотуванн¤ њх споживанн¤; перерозпод≥л доход≥в населенн¤ ≥ суб Т Їкт≥в господарюванн¤ , спр¤мований на пом Т ¤кшенн¤ соц≥альноњ нер≥вност≥ ; стимулюванн¤ виробництв , що створюютьс¤ на баз≥ нових технолог≥й , розвиток експортного виробництва, економ≥чний захист стратег≥чно важливих виробництв ; розробку ≥ реал≥зац≥ю шл¤хом бюджетного ф≥нансуванн¤ рег≥ональноњ економ≥ки ; розробку ≥ реал≥зац≥ю системи соц≥ального захисту населенн¤ ; виробленн¤ та забезпеченн¤ дотриманн¤ вимог по охорон≥ навколишнього середовища та його в≥дтворенн¤.

ƒержавне регулюванн¤ економ≥ки зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою нормативного , ф≥нансового та адм≥н≥стративного метод≥в.

ѕравовою основою державного регулюванн¤ економ≥ки Ї законодавч≥ ≥ нормативн≥ акти , що визначають формуванн¤ та функц≥онуванн¤ елемент≥в ринкового господарства.

«акордонний досв≥д регулюванн¤ економ≥ки. Ћ≥беральний (—Ўј) та неол≥беральний (‘–Ќ) п≥дходи до регулюванн¤ економ≥ки характеризуютьс¤ в≥дносно найменшим втручанн¤м держави в економ≥чн≥ процеси. ƒержава втручаетьс¤ в економ≥ку тод≥ , коли ту чи ≥ншу проблему не здатн≥ вир≥шити ринков≥ структури , п≥дприЇмства. ƒержава створюЇ умови дл¤ розвитку п≥дприЇмництва , конкуренц≥њ, нормальноњ д≥њ ринкового механ≥зму. ¬она впливаЇ на економ≥ку через бюджетно-ф≥нансову пол≥тику, кредитно-грошову та податкову системи, формуЇ рац≥ональне сп≥вв≥дношенн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ.

¬ —Ўј через бюджет перерозпод≥л¤Їтьс¤ в≥дносно менша частка ¬¬ѕ н≥ж в ‘–Ќ. ¬ ‘–Ќ менша диференц≥ац≥¤ доход≥в в пор≥вн¤нн≥ з —Ўј. ‘–Ќ б≥льш залежить в≥д зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в, тому тут б≥льше уваги прид≥л¤ють заохоченню експорта.

ейнс≥анський п≥дх≥д до регулюванн¤ економ≥ки характерний дл¤ таких крањн ¤к јнгл≥¤ , ‘ранц≥¤, ≤тал≥¤. ¬ цих крањнах значна частка державноњ власност≥, суттЇвий вплив на формуванн¤ попиту значних державних замовлень , велик≥ державн≥ ≥нвестиц≥њ дл¤ створенн¤ робочих м≥сць та вир≥шенн¤ соц≥альних проблем.

„ерез державний бюджет перерозпод≥л¤Їтьс¤ б≥льше третини ¬¬ѕ , що дозвол¤Ї держав≥ суттЇво впливати на економ≥ку, п≥дтримувати оптимальну диференц≥ац≥ю доход≥в, концентрувати ресурси дл¤ вир≥шенн¤ великих економ≥чних та соц≥альних проблем.

¬ 80-т≥ в цих державах в≥дбуваЇтьс¤ процес приватизац≥њ державноњ власност≥.

Ўведська модель соц≥ал≥зму характерна дл¤ скандинавських крањн, окрем≥ елементи њњ використовують в ≤спан≥њ, ѕортугал≥њ, √рец≥њ. ћодель в≥др≥зн¤Їтьс¤ сильною соц≥альною спр¤мован≥стю. «а рахунок значних податк≥в в≥дбуваЇтьс¤ перерозпод≥л ¬¬ѕ на користь менш забезпечених верств населенн¤. “ут високий р≥вень зайн¤тост≥ , оплати прац≥ , незначна диференц≥ац≥¤ доход≥в.

јле незначна диференц≥ац≥¤ доход≥в веде до того , що з Ўвец≥њ вињзд¤ть талановит≥ митц≥ , винах≥дники, ≥нженери в ≥нш≥ крањни, де вища диференц≥ац≥¤ доход≥в, де можна мати вищий зароб≥ток.

¬исокий р≥вень податк≥в веде до зниженн¤ конкурентоздатност≥ товар≥в цих крањн , низького р≥вн¤ доходност≥ кап≥талу , що в свою чергу , стимулюЇ його в≥дток з крањни.

японський п≥дх≥д до регулюванн¤ економ≥ки характеризуЇтьс¤ б≥льшим значенн¤м плануванн¤ , застосуванн¤ пор¤д з економ≥чними адм≥н≥стративних метод≥в регулюванн¤ економ≥ки. Ќаприклад , конкретним корпорац≥¤м встановлюють строки ≥ розм≥ри оновленн¤ основного кап≥талу ≥ штрафн≥ санкц≥њ за невиконанн¤ цих завдань.

Ѕ≥льш значна роль банк≥вськоњ системи в орган≥зац≥њ переливу кап≥талу в пор≥вн¤нн≥ з переливом кап≥талу за посередництвом продажу ц≥нних папер≥в через фондову б≥ржу.

–озрив м≥ж максимальною та м≥н≥мальною зароб≥тною платою становить 5-6 раз≥в (в —Ўј 10-11). ¬ласники корпорац≥й привласнюють доход не в форм≥ п≥дриЇмницького доходу , а в форм≥ зарплати за виконанн¤ специф≥чних функц≥й ≥ див≥денд≥в по акц≥¤х.

“рудов≥ в≥дносини мають значну специф≥ку : пост≥йн≥ роб≥тники приймаютьс¤ на роботу на все житт¤ , тимчасов≥ не мають тих п≥льг ≥ прив≥лењв , ¤к≥ мають пост≥йн≥ роб≥тники ; в корпорац≥¤х розповсюджений патернал≥стський стиль управл≥нн¤.

7.2.—истема орган≥в управл≥нн¤ економ≥кою (¬ерховна –ада ≥ п≥дпор¤дкован≥ њй органи).

онституц≥¤ ”крањни визначаЇ розпод≥л прав та обов Т¤зк≥в в управл≥нн≥ економ≥кою м≥ж ¬ерховною –адою , ѕрезидентом ”крањни та ћ”.

¬ерховна –ада ”крањни : визначаЇ засади внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ пол≥тики , затверджуЇ ƒержавний бюджет та вносить зм≥ни до нього , приймаЇ р≥шенн¤ щодо зв≥ту про його виконанн¤ ; затверджуЇ загальнодержавн≥ програми економ≥чного , науково-техн≥чного, соц≥ального, науково-культурного розвитку, охорони довк≥лл¤; затверджуЇ перел≥к обТЇкт≥в права державноњ власност≥, що не п≥дл¤гають приватизац≥њ та визначаЇ правов≥ засади вилученн¤ об Т Їкт≥в приватноњ власност≥ ; затверджуЇ р≥шенн¤ про наданн¤ ”крањною позик ≥ економ≥чноњ допомоги ≥ноземним державам та м≥жнародним орган≥зац≥¤м , а також про одержанн¤ ”крањною в≥д ≥ноземних держав, банк≥в ≥ м≥жнародних ф≥нансових орган≥зац≥й позик, не передбачених ƒержбюджетом ”крањни, зд≥йснюЇ контроль за њх використанн¤м.

¬иключно законами ”крањни , ¤к≥ приймаЇ ¬ерховна –ада , визначаютьс¤ , зокрема : 1 .засади використанн¤ природних ресурс≥в , виключноњ морськоњ ( економ≥чноњ) зони, континентального шельфу , освоЇнн¤ косм≥чного простору , орган≥зац≥њ та експлуатац≥њ енергосистем , транспорту ≥ зв Т ¤зку ; 2.о снови соц≥ального захисту , форми ≥ види пенс≥йного забезпеченн¤ , засади регулюванн¤ прац≥ ≥ зайн¤тост≥ , шлюбу , с≥м Т њ , охорони дитинства , материнства , батьк≥вства , вихованн¤ , осв≥ти , культури ≥ охорони здоров Т ¤ , еколог≥чна безпека ; 3.правовий режим власност≥ ; 4.правов≥ засади ≥ гарант≥њ п≥дприЇмництва , правила конкуренц≥њ та норми антимонопольного регулюванн¤ ; 5.засади зовн≥шн≥х в≥дносин , зовн≥шньо-економ≥чноњ д≥¤льност≥ , митноњ справи.

¬иключно законами ”крањни встановлюютьс¤: ƒержавний бюджет ”крањни ≥ бюджетна система ”крањни; система оподаткуванн¤, податки ≥ збори; засади створенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ ф≥нансового, грошового, кредитного та ≥нвестиц≥йного ринк≥в; статус нац≥ональноњ валюти, а також статус ≥ноземних валют на територ≥њ ”крањни; пор¤док утворенн¤ ≥ погашенн¤ державного внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього боргу; пор¤док випуску та об≥гу державних ц≥нних папер≥в, њх види ≥ типи.

ƒержавний бюджет ”крањни затверджуЇтьс¤ щор≥чно ¬ерховною –адою ”крањни на пер≥од з 1 с≥чн¤ по 31 грудн¤, а за особливих обставин Ч на ≥нший пер≥од. аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни не п≥зн≥ше 15 вересн¤ кожного року подаЇ до ¬ерховноњ –ади ”крањни проект закону про ƒержавний бюджет ”крањни на наступний р≥к. –азом ≥з проектом закону подаЇтьс¤ допов≥дь про х≥д виконанн¤ ƒержавного бюджету ”крањни поточного року.

«акон ”крањни У ѕро Ќац≥ональний банк ”крањниФ (20.05.1999 р.) визначаЇ, що основною функц≥Їю Ќац≥онального банку ”крањни Ї забезпеченн¤ стаб≥льност≥ грошовоњ одиниц≥ ”крањни.

ќсновн≥ функц≥њ Ќац≥онального банку (ЌЅ). ЌЅ Ї центральним банком республ≥ки, њњ ем≥с≥йним центром, проводить Їдину державну пол≥тику в галуз≥ грошового об≥гу, зм≥цненн¤ грошовоњ одиниц≥, орган≥зуЇ м≥жбанк≥вськ≥ розрахунки, координуЇ д≥¤льн≥сть банк≥вськоњ системи в ц≥лому, визначаЇ курс грошовоњ одиниц≥ в≥дносно валют ≥нших крањн. …ому належить монопольне право на випуск грошей в об≥г, а також випуск нац≥ональних грошових знак≥в.

ЌЅ створюЇ державну скарбницю ≥ орган≥зуЇ њњ д≥¤льн≥сть, збер≥гаЇ резервн≥ фонди грошових знак≥в, дорогоц≥нн≥ метали та золотовалютн≥ запаси.

ЌЅ представл¤Ї ≥нтереси ”крањни у в≥дносинах з центральними банками ≥нших крањн, у м≥жнародних банках та ≥нших ф≥нансово-кредитних орган≥зац≥¤х, де м≥ждержавне сп≥вроб≥тництво передбачено на р≥вн≥ центральних банк≥в.

ЌЅ нагромаджуЇ золотовалютн≥ резерви, зд≥йснюЇ операц≥њ по њх розм≥щенню (в т.ч. в ≥ноземних банках) самост≥йно або через банки, уповноважен≥ ним на виконанн¤ зовн≥шньоеконом≥чних операц≥й.

ЌЅ виконуЇ так≥ операц≥њ: 1.видаЇ комерц≥йним банкам кредити на строк за домовлен≥стю з постачальниками; 2.веде рахунки банк≥в-кореспондент≥в ≥ зд≥йснюЇ розрахункове касове обслуговуванн¤ комерц≥йних банк≥в та ≥нших кредитних установ; 3.купуЇ та продаЇ ц≥нн≥ папери, що випускаютьс¤ державою; 4.видаЇ кредити банкам п≥д заставу вексел≥в та ц≥нних папер≥в; 5.купуЇ ≥ продаЇ ≥ноземну валюту ≥ плат≥жн≥ документи в ≥ноземн≥й валют≥; 6.проводить операц≥њ з резервними фондами грошових знак≥в.

ЌЅ регулюЇ р≥вень банк≥вських процентних ставок шл¤хом њх зм≥ни по своњх кредитах, що надаютьс¤ комерц≥йним банкам. –азом з комерц≥йними банками в≥н обслуговуЇ державний борг, виконуючи операц≥њ, повТ ¤зан≥ з розм≥щенн¤м державних позик, њх погашенн¤м та виплатою процент≥в по них.

ЌЅ даЇ дозв≥л на створенн¤ на територ≥њ ”крањни комерц≥йних банк≥в шл¤хом њх реЇстрац≥њ. Ќормативн≥ акти ЌЅ Ї обов Т ¤зковими дл¤ вс≥х банк≥в, розташованих на територ≥њ ”крањни.

ЌЅ орган≥зуЇ ≥нкасац≥ю та перевезенн¤ грошових знак≥в та ≥нших ц≥нностей.

¬ищим органом управл≥нн¤ ЌЅ Ї –ада ЌЅ. ер≥вним органом ЌЅ Ї правл≥нн¤ ЌЅ.

–ада ЌЅ складаЇтьс¤ з 14 со≥б, з ¤ких 7 призначаЇ ѕрезидент ”крањни своњм ”казом, решта 7 - ѕостановою ¬ерховноњ –ади. ѕравл≥нн¤ ЌЅ затверджуЇтьс¤ –адою ЌЅ за поданн¤м √олови ЌЅ. √олова ЌЅ призначаЇтьс¤ на посаду ¬ерховною –адою ”крањни за поданн¤м ѕрезидента ”крањни строком на пТ¤ть рок≥в.

«акон ”крањни Уѕро арб≥тражний судФ (4.06.91 р. ) визначаЇ, що правосудд¤ господарських в≥дносинах зд≥йснюЇтьс¤ арб≥тражним судом , ¤кий Ї незалежним органом у вир≥шенн≥ вс≥х господарських спор≥в , що виникають м≥ж юридичними особами , державними та ≥ншими органами.

ќрган≥зац≥¤ та д≥¤льн≥сть арб≥тражного суду визначаЇтьс¤ онституц≥Їю та «аконами ”крањни. јрб≥тражним процесуальним кодексом ”крањни , а також м≥ждержавними договорами та угодами , ратиф≥кованими у встановленому пор¤дку.

¬ ”крањн≥ д≥ють ¬ищий арб≥тражний суд , арб≥тражн≥ суди областей та ј– , м иЇва. ¬ерховною –адою можуть утворюватись ≥ ≥нш≥ ланки арб≥тражних суд≥в ( м≥ськ≥ , м≥жрайонн≥ , районн≥ суди тощо ).

¬ищий арб≥тражний суд складаЇтьс¤ з √олови, першого заступника √олови , заступник≥в √олови та арб≥тр≥в ≥ д≥Ї в склад≥ : пленуму ¬ищого јрб≥тражного суду , презид≥њ ¬ищого арб≥тражного суду , арб≥тражних колег≥й по розпод≥лу спор≥в та перегл¤ду р≥шень , ухвал , постанов.

јрб≥тр арб≥таржного суду Ц посадова особа арб≥тражного суду. √олова ¬ищого арб≥тражного суду , його заступник , голови арб≥тражних суд≥в областей , м иЇва , ј– , њх заступники мають статус арб≥тра. ¬они призначаютьс¤ ¬ерховною –адою безстроково.

јрб≥три арб≥тражних суд≥в проход¤ть атестац≥ю , за результатами ¤коњ њм присвоюютьс¤ квал≥ф≥кац≥йн≥ категор≥њ.

јрб≥тра не можна прит¤гнути до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥, п≥ддати заходам адм≥н≥стративного ст¤гненн¤ , що накладаютьс¤ в судовому пор¤дку без згоди ¬ерховноњ –ади , а в пер≥од м≥ж сес≥¤ми Ц ѕрезид≥њ ¬ерховноњ –ади.

«акон ”крањни Уѕро јнтимонопольний ком≥тет ”крањниФ(26.11.1993 р.) визначаЇ повноваженн¤, завданн¤, основн≥ принципи д≥¤льност≥ јнтимонопольного ком≥тету ”крањни.

јнтимонопольний ком≥тет ”крањни контролюЇ дотриманн¤ антимонопольного законодавства, розгл¤даЇ справи про його порушенн¤, приймаЇ м≥ри до порушник≥в антимонопольного законодавства, даЇ рекомендац≥њ державним органам щодо проведенн¤ заход≥в, спр¤мованих на розвиток п≥дприЇмництва ≥ конкуренц≥њ, розробл¤Ї ≥ орган≥зовуЇ виконанн¤ заход≥в, спр¤мованих на запоб≥ганн¤ порушенн¤м антимонопольного законодавства.

јнтимонопольний ком≥тет маЇ право: 1 .визначати меж≥ товарного ринку, а також монопольне становище на ньому п≥дприЇмц≥в; 2.давати п≥дприЇмц¤м обов Т ¤зков≥ дл¤ виконанн¤ розпор¤дженн¤ про припиненн¤ порушень антимонопольного законодавства та про в≥дновленн¤ антимонопольного становища, про примусовий под≥л монопольних утворень, припиненн¤ неправом≥рних угод м≥ж п≥дприЇмц¤ми; 3.давати органам державноњ виконавчоњ влади на м≥сц¤х обов Т ¤зков≥ до виконанн¤ розпор¤дженн¤ про скасуванн¤ або зм≥ну прийн¤тих ними неправом≥рних акт≥в, про припиненн¤ порушень ≥ роз≥рванн¤ укладених ними угод, що суперечать антимонопольному законодавству, дозвол¤ти або заборон¤ти створенн¤ монопольних утворень; 4.вносити у в≥дпов≥дн≥ державн≥ органи обов Т ¤зков≥ дл¤ розгл¤ду поданн¤ щодо скасуванн¤ л≥ценз≥й, припиненн¤ операц≥й зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмц≥в у раз≥ порушенн¤ ними антимонопольного законодавства; 5.накладати штрафи у випадках, передбачених чинним законодавством; 6.розробл¤ти ≥ затверджувати нормативн≥ акти з питань, що належать до його компетенц≥њ.

јнтимонопольний ком≥тет утворюЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни в склад≥ √олови та 10-ти державних уповноважених, строк повноважень ¤ких Ц 7 рок≥в.

ƒержавний уповноважений јнтимонопольного ком≥тету маЇ право: 1.безперешкодно входити до п≥дприЇмства, в установи, орган≥зац≥њ за службовим посв≥дченн¤м ≥ мати доступ до документ≥в та ≥нших матер≥ал≥в, необх≥дних дл¤ проведенн¤ перев≥рки; 2.вимагати усних або письмових по¤снень посадових ос≥б та громад¤н ; 3.вимагати дл¤ перев≥рки дотриманн¤ антимонопольного законодавства необх≥дн≥ документи та ≥ншу ≥нформац≥ю у зв Т ¤зку з реал≥зац≥Їю його повноважень; 4.залучати за погодженн¤м спец≥ал≥ст≥в, депутат≥в –ад до проведенн¤ перев≥рок ≥ рев≥з≥й; 5.розгл¤дати справи про порушенн¤ антимонопольного законодавства та приймати р≥шенн¤ за результатами розгл¤ду.

‘онд державного майна ”крањни у своњй д≥¤льност≥ п≥дпор¤дкований ≥ п≥дзв≥тний ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни. ¬≥н маЇ своњ представництва в област¤х, ј– , м≥стах иЇв≥ та —евастопол≥.

ќсновн≥ завданн¤ фонду:

Ј захист майнових прав ”крањни на њњ територ≥њ та за кордоном;

Ј зд≥йсненн¤ прав розпор¤дженн¤ майном державних п≥дприЇмств у процес≥ њх приватизац≥њ , створенн¤ сп≥льних п≥дприЇмств ;

Ј зд≥йсненн¤ повноважень щодо орган≥зац≥њ та проведенн¤ приватизац≥њ майна п≥дприЇмств , ¤ке перебуваЇ в загальнодержавн≥й власност≥ ;

зд≥йснен¤ повноважень орендодавц¤ майна державних п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й , њњ структурних п≥дрозд≥л≥в ; c при¤нн¤ процесов≥ демонопол≥зац≥њ економ≥ки ≥ створенню умов дл¤ конкуренц≥њ виробник≥в.

‘онд, його рег≥ональн≥ в≥дд≥ленн¤ та представництва не мають права втручатис¤ у господарську д≥¤льн≥сть п≥дприЇмств.

‘онд очолюЇ √олова , ¤кий призначаЇтьс¤ ≥ зв≥льнюЇтьс¤ з посади ¬ерховною –адою за поданн¤м ѕрезидента ”крањни. √олова фонду маЇ заступник≥в , ¤к≥ призначаютьс¤ ≥ зв≥льн¤ютьс¤ з посади ѕрезид≥Їю ¬ерховноњ –ади за поданн¤м √олови фонду.

√олова ‘онду , його заступники , кер≥вники рег≥ональних в≥дд≥лень та представництв , в≥дпов≥дальн≥ представники цих орган≥в не можуть бути народними депутатами , членами кер≥вних орган≥в пол≥тичних парт≥й , ≥нших громадських об Т Їднань , займати посади в господарьських та комерц≥йних орган≥зац≥¤х.

7.3.—истема орган≥в управл≥нн¤ економ≥кою ( аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ≥ п≥дпор¤дкован≥ йому органи).

аб≥нет ћ≥н≥стр≥в ”крањни:

1) забезпечуЇ державний суверен≥тет ≥ економ≥чну самост≥йн≥сть ”крањни, зд≥йсненн¤ внутр≥шньоњ ≥ зовн≥шньоњ пол≥тики держави;

2) виконанн¤ онституц≥њ ≥ закон≥в ”крањни, акт≥в ѕрезидента ”крањни;

3) забезпечуЇ проведенн¤ ф≥нансовоњ, ц≥новоњ, ≥нвестиц≥йноњ та податковоњ пол≥тики;

4) пол≥тики у сферах прац≥ й зайн¤тост≥ населенн¤, соц≥ального захисту, осв≥ти, науки ≥ культури, охорони природи, еколог≥чноњ безпеки ≥ природокористуванн¤;

5) розробл¤Ї ≥ зд≥йснюЇ загальнодержавн≥ програми економ≥чного, науково-техн≥чного, соц≥ального ≥ культурного розвитку ”крањни;

6) забезпечуЇ р≥вн≥ умови розвитку вс≥х форм власност≥;

7) зд≥йснюЇ управл≥нн¤ об'Їктами державноњ власност≥ в≥дпов≥дно до закону;

8) розробл¤Ї проект закону про ƒержавний бюджет ”крањни ≥ забезпечуЇ виконанн¤ затвердженого ¬ерховною –адою ”крањни ƒержавного бюджету ”крањни, подаЇ ¬ерховн≥й –ад≥ ”крањни зв≥т про його виконанн¤;

9) орган≥зовуЇ ≥ забезпечуЇ зд≥йсненн¤ зовн≥шньо-економ≥чноњ д≥¤льност≥ ”крањни, митноњ справи.

¬иконавчу владу в област¤х ≥ районах, м≥стах иЇв≥ та —евастопол≥ зд≥йснюють м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ. ќсобливост≥ зд≥йсненн¤ виконавчоњ влади у м≥стах иЇв≥ та —евастопол≥ визначаютьс¤ окремими законами ”крањни. —клад м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й формують голови м≥сцевих державних a дм≥н≥страц≥й. √олови м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й призначаютьс¤ на посаду ≥ зв≥льн¤ютьс¤ з посади ѕрезидентом ”крањни за поданн¤м аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни.

√олови м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й при зд≥йсненн≥ своњх повноважень в≥дпов≥дальн≥ перед ѕрезидентом ”крањни ≥ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни, п≥дзв≥тн≥ та п≥дконтрольн≥ органам виконавчоњ влади вищого р≥вн¤. ћ≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ п≥дзв≥тн≥ ≥ п≥дконтрольн≥ радам у частин≥ повноважень, делегованих њм в≥дпов≥дними районними чи обласними радами. ћ≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ п≥дзв≥тн≥ ≥ п≥дконтрольн≥ органам виконавчоњ влади вищого р≥вн¤.

–≥шенн¤ гол≥в м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й, що суперечать онституц≥њ та законам ”крањни, ≥ншим актам законодавства ”крањни, можуть бути в≥дпов≥дно до закону скасован≥ ѕрезидентом ”крањни, або головою м≥сцевоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ вищого р≥вн¤. ќбласна чи районна рада може висловити недов≥ру голов≥ в≥дпов≥дноњ м≥сцевоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ, на п≥дстав≥ чого ѕрезидент ”крањни приймаЇ р≥шенн¤ ≥ даЇ обірунтовану в≥дпов≥дь. якщо недов≥ру голов≥ районноњ чи обласноњ державноњ адм≥н≥страц≥њ висловили дв≥ третини депутат≥в в≥д складу в≥дпов≥дноњ ради, ѕрезидент ”крањни приймаЇ р≥шенн¤ про в≥дставку голови м≥сцевоњ державноњ адм≥н≥страц≥њ.

ћ≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ на в≥дпов≥дн≥й територ≥њ забезпечують:

1) виконанн¤ онституц≥њ та закон≥в ”крањни, акт≥в ѕрезидента ”крањни, аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни, ≥нших орган≥в виконавчоњ влади;

2) законн≥сть ≥ правопор¤док;

3) додержанн¤ прав ≥ свобод громад¤н;

4) виконанн¤ державних ≥ рег≥ональних програм соц≥ально-економ≥чного та культурного розвитку, програм охорони довк≥лл¤, а в м≥сц¤х компактного проживанн¤ кор≥нних народ≥в ≥ нац≥ональних меншин, а також програм њх нац≥онально-культурного розвитку;

5) п≥дготовку та виконанн¤ в≥дпов≥дних обласних ≥ районних бюджет≥в;

6) зв≥т про виконанн¤ в≥дпов≥дних бюджет≥в та програм;

7) взаЇмод≥ю з органами м≥сцевого самовр¤дуванн¤;

8) реал≥зац≥ю ≥нших наданих державою, а також делегованих в≥дпов≥дними радами повноважень.

«акон ”крањни Уѕро м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ Ф (9.04.99 р.) визначаЇ орган≥зац≥ю , повноваженн¤ та пор¤док д≥¤льност≥ м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й.

ћ≥ськ≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ зд≥йснюють виконавчу владу в област¤х, районах, м≥стах иЇв≥ та —евастопол≥. ѓх структуру та склад визначають голови м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й, ¤к≥ призначаютьс¤ на посаду ѕрезидентом ”крањни за поданн¤м ћ” на строк повноважень ѕрезидента ”крањни.

ƒо в≥данн¤ м≥сцевих державних адм≥н≥страц≥й у межах ≥ формах, визначених онституц≥Їю ≥ законами ”крањни , належить вир≥шенн¤ питань : 1. забезпеченн¤ законност≥ , охорони прав, свобод ≥ законних ≥нтерес≥в громад¤н; 2. соц≥ально-економ≥чного розвитку окремих територ≥й; 3. бюджету , ф≥нанс≥в ≥ обл≥ку; 4. управл≥нн¤ майном , приватизацњ ≥ п≥дприЇмництва; 5. промисловост≥ , с≥льського господарства, буд≥вництва, транспорту ≥ звТ ¤зку ; 6. науки , осв≥ти, культури, охорони здоровТ ¤ , ф≥зкультури ≥ спорту, с≥мТ њ , ж≥нок, молод≥ ≥ неповнол≥тн≥х; 7.використанн¤ земл≥, природних ресурс≥в, охорони довк≥лл¤; 8. зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥; 9. оборонноњ роботи та моб≥л≥зац≥йноњ п≥дготовки ; 10.соц≥ального захисту , зайн¤тост≥ населенн¤, прац≥ ≥ зарплати. ќкрем≥ статт≥ «акону детал≥зують повноваженн¤ м≥сцевих адм≥н≥страц≥й у перел≥чених вище галуз¤х.

ћ≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ зд≥йснюють на в≥дпов≥дних територ≥¤х державий контроль за : 1.збереженн¤м ≥ рац≥ональним використанн¤м державного майна ; 2.станом ф≥нансовоњ дисципл≥ни , обл≥ку та зв≥тност≥ , виконанн¤м державних контракт≥в та зобов Т ¤зань перед бюджетом , належним ≥ своЇчасним в≥дшкодуванн¤м шкоди , запод≥¤нноњ держав≥ ; 3.використанн¤м та охороною земель , л≥с≥в, надр, води, атмосферного пов≥тр¤, рослинного ≥ тваринного св≥ту та ≥нших природних ресурс≥в; 4.охороною пам Т ¤ток ≥стор≥њ та культури ,збереженн¤м житлового фонду; 5.додержанн¤м вимог, пов Т ¤заних з њњ ¤к≥стю та сертиф≥кац≥Їю ; 6.додержанн¤м сан≥тарних та ветеринарних правил , збиранн¤м , утил≥зац≥Їю та захороненн¤м промислових, побутових та ≥нших в≥дход≥в , додержанн¤м правил благоустрою; 7.додержанн¤м арх≥тектурно-буд≥вельних норм, правил ≥ стандарт≥в; 8.додержанн¤м правил торг≥вл≥, побутового, транспортного, комунального обслуговуванн¤,законодавства про захист споживач≥в; 9.додержанн¤м законодавства з питань науки, мови , реклами, осв≥ти, культури, охорони здоровТ ¤ , материнства ≥ дитинства, с≥мТ њ , молод≥ та неповнол≥тн≥х, соц≥ального захисту населенн¤, ф≥зичноњ культури ≥ спорту; 10.охороною прац≥ та своЇчасною ≥ не нижче визначеного державою м≥н≥мального розм≥ру оплатою прац≥; 11.додержанн¤м громадського пор¤дку , правил техн≥чноњ експлуатац≥њ транспорту та дорожнього руху; 12.додержанн¤м законодавства про державну таЇмницю та ≥нформац≥ю.

«акон ”крањни У ѕ ро державну службуФ (16 . 12.93 р.) визначаЇ загальн≥ засади д≥¤льност≥, а також статус державних службовц≥в , ¤к≥ працюють у державних органах та њх апарат≥.

ќрганом управл≥нн¤ державною службою в державних органах та њх апарат≥ Ї √оловне управл≥нн¤ державноњ служби при ћ”. ћ≥жв≥домчим дорадчим органом Ї оординац≥йна рада з питань державноњ служби в державних органах.

¬становлюютьс¤ ранги державних службовц≥в : першоњ категор≥≥ Ц в≥д 3 до 1 ранга , другоњ Ц в≥д 5 до 3 , третьоњ Ц 7-5 ранг , четвертоњ Ц 9-7 , п Т ¤тоњ Ц 11-9 , шостоњ Ц 11-13 , сьомоњ (найнижчоњ) Ц 15-13 ранг.

ќсоба, ¤ка претендуЇ на посаду 3-7 категор≥њ , подаЇ за м≥сцем майбутньоњ служби в≥домост≥ про доходи та зобов Т ¤занн¤ ф≥нансового характеру , в т.ч. за кордоном , щодо себе ≥ член≥в своЇњ с≥м Т њ. ќсоба , ¤ка претендуЇ на зайн¤тт¤ посади службовц¤ 1 та 2 категор≥й, повинна подати також в≥домост≥ про належн≥ њй та членам њњ с≥мТ њ нерухоме та ц≥нне рухоме майно , вклади в банках та ц≥нн≥ папери.

ƒержавний службовець не маЇ права : 1.займатись п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю безпосередньо чи через посередник≥в , або бути пов≥ренним трет≥х ос≥б у справах державного органу , де в≥н працюЇ , а також виконувати роботу на умовах сум≥сництва (кр≥м науковоњ, викладацькоњ, творчоњ д≥¤льност≥, а також медичноњ практики); 2.спри¤ти, використовуючи своЇ службове становище , ф≥зичним та юридичним особам у зд≥йсненн≥ ними п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ з метою одержанн¤ за це винагороди у грошовому чи ≥ншому вигл¤д≥ , послуг, п≥льг ; 3.самост≥йно або через представника входити до складу кер≥вних орган≥в п≥дприЇмств, господарських товариств тощо, орган≥зац≥й, сп≥лок, обТ Їднань , кооператив≥в, що зд≥йснюють п≥дприЇмницьку д≥льн≥сть; 4.приймати подарунки чи послуги в≥д ф≥зичних або юридичних ос≥б у зв Т¤зку ≥з своЇю службовою д≥¤льн≥стю.

ƒержавн≥ службовц≥ не можуть брати участь у страйках та вчин¤ти ≥нш≥ д≥њ, що перешкоджають нормальному функц≥онуванню державного органу.

«акон ”крањни Уѕро державну виконавчу службу Ф (24.03.98 р.) встановлюЇ, що завданн¤м державноњ виконавчоњ служби Ї своЇчасне , повне ≥ неупереджене примусове виконанн¤ р≥ень , передбачених законом.

ќрганами державноњ виконавчоњ служби Ї : ƒепартамент державноњ виконавчоњ служби ћ≥н≥стерства юстиц≥њ ”крањни та в≥дд≥ли в област¤х , районах ,м≥стах, районах м≥ст.

ƒержавний виконавець п≥д час виконанн¤ службових обовТ ¤зк≥в носить форменний од¤г ≥ перебуваЇ п≥д захистом закону.

ќбраза державного виконавц¤ , оп≥р, погроза, насильство та ≥нш≥ д≥њ, ¤к≥ перешкоджають виконанню покладених на нього обовТ ¤зк≥в , т¤гнуть за собою встановлену законом в≥дпов≥дальн≥сть.

ѕ≥дготовка план≥в, анал≥з стану економ≥ки, контроль за виконанн¤м план≥в вимагають в≥дпов≥дних статистичних даних. ќрган≥зац≥¤ статистики в ”крањн≥ визначаЇтьс¤ «аконом ”крањни Уѕро державну статистикуФ, ¤кий прийн¤тий 17.09.1992 р.

√оловн≥ завданн¤ державноњ статистики: збиранн¤, розробка, узагальненн¤ та всеб≥чний анал≥з статистичноњ ≥нформац≥њ про процеси, що в≥дбуваютьс¤ в економ≥чному та соц≥альному житт≥ ”крањни та њњ рег≥он≥в; розробка ≥ впровадженн¤ статистичноњ методолог≥њ, ¤ка базуЇтьс¤ на результатах наукових досл≥джень, м≥жнародних стандартах та рекомендац≥¤х; забезпеченн¤ достов≥рност≥, об ¢ Їктивност≥, оперативност≥, стаб≥льност≥ та ц≥л≥сност≥ статистичноњ ≥нформац≥њ; забезпеченн¤ доступност≥, гласност≥ ≥ в≥дкритост≥ зведених статистичних даних в межах чинного законодавства.

ƒержавну статистику в ”крањн≥ зд≥йснюють ƒержкомстат (ран≥ше - ћ≥н≥стерство статистики), органи державноњ статистики в област¤х, районах ≥ м≥стах. р≥м того, державною статистикою займаютьс¤ м≥н≥стерства ≥ в≥домства, ≥нш≥ юридичн≥ особи зг≥дно затверджених форм державноњ статистичноњ зв≥тност≥. ќбс¤г в≥домчоњ статистики визначаЇтьс¤ в≥домствами самост≥йно за погодженн¤м з органами державноњ статистики.

—татистичн≥ дан≥ подаютьс¤ в строк ≥ за формами, затвердженими органами державноњ статистики. √ромадськ≥ орган≥зац≥њ, ≥нш≥ юридичн≥ особи отримують статистичну ≥нформац≥ю на платн≥й основ≥ при дотриманн≥ державноњ та комерц≥йноњ таЇмниц≥. «≥бран≥ дан≥ про громад¤н можуть бути використан≥ т≥льки знеособлено чи у зведеному вигл¤д≥, а щодо юридичних ос≥б - ≥з збереженн¤м державноњ та комерц≥йноњ таЇмниц≥. ¬икористанн¤ статистичних даних засобами масовоњ ≥нформац≥њ, в наукових прац¤х тощо, можливе т≥льки з посиланн¤м на њх джерело.

ќргани державноњ статистики мають право:

- вивчати стан первинного обл≥ку ≥ статистичноњ зв≥тност≥, перев≥р¤ти достов≥рн≥сть статистичних даних на об ¢ Їктах, що вход¤ть у сферу застосуванн¤ «акону Уѕро державну статистикуФ; службов≥ особи орган≥в державноњ статистики мають право в≥дв≥дувати зг≥дно з д≥ючим пор¤дком об ¢ Їкти, що перев≥р¤ютьс¤;

- у раз≥ ви¤вленн¤ приписок та ≥нших перекручених зв≥тних даних вносити виправленн¤ до статистичноњ зв≥тност≥ ≥ вимагати в≥дпов≥дних виправлень в первинному та бухгалтерському обл≥ку, ≥нших взаЇмопов ¢ ¤заних показниках;

- вносити пропозиц≥њ щодо прит¤гненн¤ службових ос≥б та ос≥б, ¤к≥ займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, винних у порушенн≥ вимог цього «акону, до в≥дпов≥дальност≥;

- в≥дпов≥дно до чинного законодавства накладати штрафи на службових ос≥б та ос≥б, що займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю, за порушенн¤ правил обл≥ку та статистики.

ќрган≥зац≥¤ державноњ системи стандартизац≥њ ≥ сертиф≥кац≥њ визначаЇтьс¤ ƒекретом абм≥ну ”крањни Уѕро стандартизац≥ю ≥ сертиф≥кац≥юФ.

ƒержавн≥ стандарти ”крањни м≥ст¤ть обов ¢ ¤зков≥ та рекомендован≥ вимоги. ќбов ¢ ¤зков≥ вимоги п≥дл¤гають безумовному виконанню. ƒо них належать: 1. вимоги, що забезпечують безпеку продукц≥њ дл¤ житт¤, здоров ¢ ¤ ≥ майна громад¤н, њх сум≥сн≥сть ≥ взаЇмозам≥нн≥сть, охорону навколишнього середовища, ≥ вимоги до метод≥в випробовувань цих показник≥в; 2. вимоги техн≥ки безпеки ≥ г≥г≥Їни прац≥ з посиланн¤м на в≥дпов≥дн≥ сан≥тарн≥ норми ≥ правила; 3. метролог≥чн≥ норми, правила, вимоги та положенн¤, що забезпечують достов≥рн≥сть ≥ Їдн≥сть вим≥рювань; 4. положенн¤, що забезпечують техн≥чну Їдн≥сть п≥д час розробленн¤, виготовленн¤, експлуатац≥њ (застосуванн¤) продукц≥њ.

–екомендован≥ вимоги державних стандарт≥в п≥дл¤гають безумовному виконанню, ¤кщо: це передбачено чинними актами законодавства; ц≥ вимоги включено до договор≥в на розробленн¤, виготовленн¤ та поставку продукц≥њ; виробником (постачальником) продукц≥њ зроблено за¤вку про в≥дпов≥дн≥сть продукц≥њ цим стандартам.

Ќормативн≥ документи з стандартизац≥њ под≥л¤ютьс¤ на: 1. державн≥ стандарти; 2. галузев≥ стандарти; 3. стандарти науково-техн≥чних товариств ≥ сп≥лок; 4. стандарти п≥дприЇмств. ћ≥жнародн≥, рег≥ональн≥ та нац≥ональн≥ стандарти ≥нших крањн застосовуютьс¤ в ”крањн≥ в≥дпов≥дно до њњ м≥жнародних договор≥в. як державн≥ стандарти ”крањни використовуютьс¤ також м≥жнародн≥ стандарти, передбачен≥ ”годою про проведенн¤ погодженоњ пол≥тики в сфер≥ стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ, п≥дписаною в ћоскв≥ 13.03.1992 р.

—ертиф≥кац≥¤ продукц≥њ в ”крањн≥ под≥л¤Їтьс¤ на обов ¢ ¤зкову та добров≥льну. ¬она проводитьс¤ з метою: запоб≥гти реал≥зац≥њ продукц≥њ, небезпечноњ дл¤ житт¤, здоров ¢ ¤ ≥ майна громад¤н та навколишнього природного середовища; спри¤нн¤ споживачев≥ в компетентному вибор≥ продукц≥њ; створенн¤ умов дл¤ участ≥ суб ¢ Їкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в м≥жнародному економ≥чному, науково-техн≥чному сп≥вроб≥тництв≥ та м≥жнародн≥й торг≥вл≥.

ѕ≥д час проведенн¤ сертиф≥кац≥њ та в раз≥ позитивного р≥шенн¤ органу з сертиф≥кац≥њ за¤вников≥ видаЇтьс¤ сертиф≥кат та право маркувати продукц≥ю спец≥альним знаком в≥дпов≥дност≥. ‘орма його, розм≥ри та техн≥чн≥ вимоги визначаютьс¤ державним стандартом. «нак в≥дпов≥дност≥ не може бути застосований, ¤кщо порушено правила його використанн¤.

¬иробники, постачальники, виконавц≥, продавц≥ продукц≥њ, ¤ка п≥дл¤гаЇ обов ¢ ¤зков≥й сертиф≥кац≥њ та реал≥зуЇтьс¤ на територ≥њ ”крањни, зобов ¢ ¤зан≥:

- провести у встановлен≥ терм≥ни ≥ встановленому пор¤дку сертиф≥кац≥ю продукц≥њ;

- забезпечувати виготовленн¤ продукц≥њ зг≥дно з вимогами нормативного документа, на в≥дпов≥дн≥сть ¤кому вона сертиф≥кована;

- реал≥зувати продукц≥ю виключно за на¤вност≥ сертиф≥ката;

- припин¤ти або зупин¤ти реал≥зац≥ю продукц≥њ, ¤кщо ви¤влено, що вона не в≥дпов≥даЇ вимогам нормативного документа, на в≥дпов≥дн≥сть ¤кому вона сертиф≥кована, або ¤кщо терм≥н д≥њ сертиф≥ката зак≥нчивс¤, або д≥¤ сертиф≥ката припинена чи зупинена р≥шенн¤м органу сертиф≥кац≥њ.

ƒержавну систему стандартизац≥њ та сертиф≥кац≥њ створюЇ ом≥тет з питань стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ (ран≥ше - ƒержавний ом≥тет ”крањни по стандартизац≥њ, метролог≥њ та сертиф≥кац≥њ).

ѕравов≥ основи забезпеченн¤ Їдност≥ вим≥рювань в крањн≥ визначаЇ «акон Уѕро метролог≥ю ≥ метролог≥чну службуФ. ƒержавна метролог≥чна служба спр¤мована на: реал≥зац≥ю Їдиноњ техн≥чноњ пол≥тики в галуз≥ метролог≥њ; захист громад¤н ≥ нац≥ональноњ економ≥ки в≥д насл≥дк≥в недостов≥рних результат≥в вим≥рювань; економ≥ю вс≥х вид≥в матер≥альних ресурс≥в; п≥двищенн¤ р≥вн¤ фундаментальних досл≥джень та наукових розробок; забезпеченн¤ ¤кост≥ та конкурентоспроможност≥ в≥тчизн¤ноњ продукц≥њ; створенн¤ науково-техн≥чних, нормативних та орган≥зац≥йних основ забезпеченн¤ Їдност≥ вим≥рювань в держав≥.

ћетролог≥¤ - наука про вим≥рюванн¤, ¤ка включаЇ ¤к теоретичн≥, так ≥ практичн≥ аспекти вим≥рювань у вс≥х галуз¤х науки ≥ техн≥ки.

¬им≥рюванн¤ - в≥дображенн¤ ф≥зичних величин њхн≥ми значенн¤ми за допомогою експерименту та обчислень ≥з застосуванн¤м спец≥альних техн≥чних засоб≥в.

™дн≥сть вим≥рювань - стан вим≥рювань, за ¤кого њхн≥ результати виражаютьс¤ в узаконених одиниц¤х вим≥рювань, а похибки вим≥рювань в≥дом≥ та ≥з заданою ймов≥рн≥стю не виход¤ть за встановлен≥ меж≥.

¬ ”крањн≥ застосовуютьс¤ одиниц≥ вим≥рювань ћ≥жнародноњ системи одиниць, прийн¤т≥ √енеральною конференц≥Їю з м≥р та ваг ≥ рекомендован≥ ћ≥жнародною орган≥зац≥Їю законодавчоњ метролог≥њ.

≈талон - зас≥б вим≥рювальноњ техн≥ки, що забезпечуЇ в≥дтворенн¤ ≥ (чи) збер≥ганн¤ одиниц≥ вим≥рювань одного чи дек≥лькох значень, а також передачу розм≥ру ц≥Їњ одиниц≥ ≥ншим засобам вим≥рювальноњ техн≥ки.

ƒержавний еталон - оф≥ц≥йно затверджений еталон. –обочий еталон - еталон, призначений дл¤ перев≥рки чи кал≥бруванн¤ засоб≥в вим≥рювальноњ техн≥ки. ¬их≥дний еталон - еталон, ¤кий маЇ найвищ≥ метролог≥чн≥ властивост≥ серед еталон≥в, що Ї на п≥дприЇмств≥ чи орган≥зац≥њ.

¬ ƒержавну метролог≥чну службу вход¤ть: ƒержавна служба Їдиного часу та еталонних частот, ƒержавна служба стандартних зразк≥в складу та властивостей речовин та матер≥ал≥в, ƒержавна служба стандартних дов≥дкових даних про ф≥зичн≥ стал≥ та властивост≥ речовин ≥ матер≥ал≥в, а також ƒержавн≥ науков≥ метролог≥чн≥ центри, що належать ом≥тету по стандартах.

¬≥дтворенн¤ та збер≥ганн¤ одиниць вим≥рювань з метою передач≥ њхн≥х розм≥р≥в засобам вим≥рювальноњ техн≥ки, ¤к≥ застосовуютьс¤ на територ≥њ ”крањни, забезпечуЇтьс¤ державними стандартами, ¤к≥ перебувають в в≥данн≥ ом≥тету по стандартизац≥њ.

«асоби вим≥рювальноњ техн≥ки, на ¤к≥ не поширюЇтьс¤ державний метролог≥чний нагл¤д, дозвол¤Їтьс¤ випускати з виробництва лише за умови, ¤кщо вони пройшли кал≥бруванн¤ або метролог≥чну атестац≥ю.

ƒержавний метролог≥чний контроль ≥ нагл¤д. ќб ¢ Їктами його Ї засоби вим≥рювальноњ техн≥ки, методики виконанн¤ вим≥рювань, к≥льк≥сть фасованого товару в упаковках.

ƒо нього належать: державн≥ випробуванн¤ засоб≥в вим≥рювальноњ техн≥ки ≥ затвердженн¤ њх тип≥в; державна метролог≥чна атестац≥¤ засоб≥в вим≥рювальноњ техн≥ки; пов≥рка засоб≥в вим≥рювальноњ техн≥ки; акредитац≥¤ на право проведенн¤ державних випробувань, пов≥рки ≥ кал≥бруванн¤ засоб≥в вим≥рювальноњ техн≥ки, проведенн¤ вим≥рювань та атестац≥њ методик виконанн¤ вим≥рювань.

ѕерел≥к засоб≥в вим≥рювальноњ техн≥ки, що перебувають в експлуатац≥њ ≥ п≥дл¤гають пов≥рц≥, складаЇтьс¤ њх користувачем ≥ подаЇтьс¤ до територ≥ального органу омстандарту. ѕов≥рка зд≥йснюЇтьс¤ службовими особами територ≥альних орган≥в омстандарту - державними пов≥рниками.

ƒержавний метролог≥чний нагл¤д зд≥йснюють державн≥ ≥нспектори з метролог≥чного нагл¤ду. ¬они мають право: 1. безперешкодно, з пред ¢ ¤вленн¤м службового посв≥дченн¤, в≥дв≥дувати п≥дприЇмства та орган≥зац≥њ з додержанн¤м встановленого у них пор¤дку ≥ режиму роботи; 2. перев≥р¤ти њх д≥¤льн≥сть щодо додержанн¤ «акону Уѕро метролог≥ю та метролог≥чну д≥¤льн≥стьФ ≥ нормативних документ≥в з метролог≥њ, використовувати при цьому њх техн≥чн≥ засоби та залучати до перев≥рок њх прац≥вник≥в; 3. направл¤ти на ≥нспекц≥йну перев≥рку засоби вим≥рювальноњ техн≥ки; 4. перев≥р¤ти к≥льк≥сть фасованого товару в упаковках п≥д час його фасуванн¤ та продажу; 5. заборон¤ти реал≥зац≥ю парт≥й фасованого товару, виконанн¤ роб≥т, пов ¢ ¤заних з вим≥рюванн¤ми, ¤кщо ц≥ вим≥рюванн¤ не забезпечують достов≥рних результат≥в; 6. заборон¤ти застосуванн¤, випуск з виробництва, ремонту та в продаж ≥ видачу на прокат засоб≥в вим≥рювальноњ техн≥ки; 7. анульовувати результати пов≥рки засоб≥в вим≥рювальноњ техн≥ки; 8. давати приписи ≥ встановлювати терм≥ни усуненн¤ порушень метролог≥чних норм ≥ правил.

«акон ”крањни Уѕро державний матер≥альний резервФ (прийн¤тий 24.01 1997р.) визначаЇ, що до складу державного резерву вход¤ть:

1. моб≥л≥зац≥йний резерв - запаси матер≥ально-техн≥чних та сировинних ресурс≥в, призначених дл¤ забезпеченн¤ розгортанн¤ виробництва в≥йськовоњ та ≥ншоњ промисловоњ продукц≥њ, ремонту в≥йськовоњ техн≥ки та майна в особливий пер≥од, розгортанн¤ у воЇнний час роб≥т по в≥дновленню зал≥зничних та автомоб≥льних шл¤х≥в, морських та р≥чкових порт≥в, аеропорт≥в, л≥н≥й та споруд зв ¢ ¤зку, газо- ≥ нафтопродуктопровод≥в, систем енерго- та водопостачанн¤ дл¤ орган≥зац≥й безпереб≥йноњ роботи промисловост≥, транспорту ≥ зв ¢ ¤зку, поданн¤ медичноњ допомоги;

2. запаси сировинних, матер≥ально-техн≥чних ≥ продовольчих ресурс≥в дл¤ забезпеченн¤ стратег≥чних потреб держави;

3. запаси матер≥ально-техн≥чних ресурс≥в дл¤ виконанн¤ першочергових роб≥т п≥д час л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в надзвичайних ситуац≥й та дл¤ виконанн¤ ≥нших заход≥в, передбачених законодавством.

ƒержавний резерв призначаЇтьс¤ дл¤: забезпеченн¤ потреб ”крањни в особливий пер≥од; поданн¤ гуман≥тарноњ допомоги; забезпеченн¤ першочергових роб≥т п≥д час л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в надзвичайних ситуац≥й; наданн¤ державноњ п≥дтримки окремим галуз¤м народного господарства, п≥дприЇмствам, установам та орган≥зац≥¤м з метою стаб≥л≥зац≥њ економ≥ки у раз≥ тимчасових порушень терм≥н≥в постачанн¤ важливих вид≥в сировини ≥ паливно-енергетичних ресурс≥в, продовольства, виникненн¤ диспропорц≥њ м≥ж попитом ≥ пропонуванн¤м на внутр≥шньому ринку.

Уѕоложенн¤ про ƒержавний ком≥тет ”крањни по матер≥альних резервахФ (ƒержкомрезерв ”крањни) .ќсновними завданн¤ми ƒержкомрезерву ”крањни Ї:

- орган≥зац≥¤ формуванн¤, збер≥ганн¤ та обслуговуванн¤ державного резерву, веденн¤ його обл≥ку, зд≥йсненн¤ закуп≥вель, осв≥женн¤ (поновленн¤) матер≥альних ц≥нностей, контроль за на¤вн≥стю, рухом та проведенн¤м операц≥й з матер≥альними ц≥нност¤ми державного резерву, управл≥нн¤ державним резервом, п≥дприЇмствами, установами та орган≥зац≥¤ми, що вход¤ть до Їдиноњ системи державного резерву ”крањни (дал≥ - система державного резерву);

- методолог≥чне, методичне та нормативне забезпеченн¤ проведенн¤ роботи з формуванн¤, накопиченн¤, збереженн¤ ≥ в≥дпуску матер≥альних ц≥нностей державного резерву;

- орган≥зац≥¤ наукових досл≥джень з питань довготривалого збер≥ганн¤ матер≥альних ц≥нностей з державного резерву;

- плануванн¤ та орган≥зац≥¤ моб≥л≥зац≥йноњ п≥дготовки системи державного резерву, забезпеченн¤ переведенн¤ њњ з мирного на воЇнний стан ≥ сталого функц≥онуванн¤ в особливий пер≥од;

- орган≥зац≥¤ буд≥вництва, ремонту та обслуговуванн¤ об ¢ Їкт≥в виробничого ≥ соц≥ально-культурного призначенн¤ системи державного резерву.

«акон ”крањни Уѕро державну контрольно-рев≥з≥йну службу в ”крањн≥Ф (26.01.93 р.). √оловним завданн¤м контрольно-рев≥з≥йноњ служби ( –—) Ї: зд≥йснен¤ державного контролю за витрачанн¤м кошт≥в ≥ матер≥альних ц≥нностей, њх збереженн¤ , станом ≥ достов≥рн≥стю бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥ м≥н≥стерств , в≥домств , держком≥тет≥в , державних фонд≥в , бюджетних установ , а також на п≥дприЇмствах ≥ в орган≥зац≥¤х , ¤к≥ отримують кошти з бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в та державних валютних фонд≥в , розробленн¤ пропозиц≥њ щодо усуненн¤ ви¤влених недол≥к≥в ≥ порушень та запоб≥ганн¤ њм в подальшому.

ƒержавний контроль зд≥йснюЇтьс¤ у форм≥ рев≥з≥й ≥ перев≥рок.

–ев≥з≥¤ Ц метод документального контролю за ф≥нансово-господарською д≥¤льн≥стю п≥дприЇмства , установи , орган≥зац≥њ , дотриманн¤м законодавства з ф≥нансових питань , достов≥рн≥стю обл≥ку , спос≥б документального викритт¤ недостач≥ , розтрат , привласненн¤ та крад≥жок кошт≥в ≥ матер≥альних ц≥нностей , попередженн¤ ф≥нансових зловживань. «а насл≥дками рев≥з≥њ складаЇтьс¤ акт.

ѕерев≥рка Ц це обстеженн¤ ≥ вивченн¤ окремих д≥л¤нок ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства , установи , орган≥зац≥њ , або њх п≥дрозд≥л≥в.

Ќасл≥дки перев≥рки оформл¤ютьс¤ дов≥дкою або допов≥дною запискою.

онтрольно-рев≥з≥йн≥ управл≥нн¤ на м≥сц¤х п≥дпор¤дковуютьс¤ √оловному контрольно-рев≥з≥йному управл≥нню ”крањни, ¤ке д≥Ї при ћ≥н≥стерств≥ ф≥нанс≥в.

«а ≥н≥ц≥ативою державноњ –— рев≥з≥¤ або перев≥рка п≥дприЇмства , установи , орган≥зац≥њ може проводитись не част≥ше одного разу на р≥к. –ев≥з≥ю або перев≥рку за дорученн¤м правоохоронних орган≥в може бути проведено в будь-¤кий час.

«ј¬ƒјЌЌя ѕќ ¬»¬„≈ЌЌё “≈ћ» 7.

1. ‘ункц≥њ держави в сучасн≥й ринков≥й економ≥ц≥.

2. «акордонний досв≥д державного регулюванн¤ економ≥ки: основн≥ модел≥.

3. ‘ункц≥њ ¬ерховноњ –ади по регулюванню економ≥ки.

4. ‘ункц≥њ ћ”.

5. функц≥њ ћ≥неконом≥ки та ћ≥нф≥ну.

«акони ”крањни:

6. ѕро Ќац≥ональний банк.

7. ѕро јнтимонопольний ком≥тет.

8. ѕро арб≥тражний суд.

9. ѕро м≥сцев≥ державн≥ адм≥н≥страц≥њ.

10. ѕро державну службу. ѕро державну виконавчу службу.

11. ѕро державну контрольно-рев≥з≥йну службу в ”крањн≥.

12. ѕро державну статистику. ƒержкомстат.

13. ѕро метролог≥ю ≥ метролог≥чну службу.

14. Уѕро державний матер≥альний резервФ. ƒержкомрезерв ”крањни.

15. ƒекрет ћ” Уѕро стандартизац≥ю ≥ сертиф≥кац≥юФ.

‘ункц≥њ ћ”.

<< попередн¤ зм≥ст наступна >>