У онцепц≥¤
переходу ”крањнськоњ –—– до ринковоњ економ≥киФ
була прийн¤та ¬ерховною –адою ”крањни в 1990 роц≥.
« тих п≥р намаганн¤ зупинити пад≥нн¤ виробництва
≥ почати його в≥дбудову не дали позитивних
результат≥в. ¬ 1999 роц≥ оч≥куЇтьс¤ подальше
скороченн¤ обТЇму виробництва. „ому не вдаЇтьс¤
зупинити пад≥нн¤ виробництва ≥ почати в≥дбудову
економ≥ки?
«
¤кими проблемами з≥штовхуЇтьс¤ сьогодн≥ те
п≥дприЇмство, котре спробуЇ в≥дбудувати
виробництво?
1.
ѕорушений паритет ц≥н на
с≥льськогосподарську продукц≥ю ≥ продукц≥ю
промисловост≥, котру село отримуЇ в обм≥н на нењ.
«а
1991-1995 роки ц≥ни на промислову продукц≥ю дл¤ села
зросли в 288 тис. раз, а на с≥льськогосподарську -
т≥льки в 60 тис. раз, так що умови обм≥ну дл¤ села
пог≥ршились в 288:60=4, 8 раз. ¬ подальшому цей розрив
склав б≥льше 5 раз≥в.
¬
1996 роц≥ за комбайн УƒонФ потр≥бно було в≥ддати
зерна в 5 раз≥в б≥льше, н≥ж в 1990 роц≥, за тонну
пального Ц в 10 раз б≥льше мТ¤са ≥ молока.
ѕорушенн¤
паритету ц≥н в≥дбулось тому, що наш внутр≥шн≥й
ринок УзапозичивФ цей паритет ц≥н, котрий
характерний дл¤ основних крањн Ц експортер≥в
с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ: —Ўј, ‘ранц≥њ та
≥н. ƒо реформи в нас за зерновий комбайн
в≥ддавали зерна в три рази менше, н≥ж в —Ўј.
ѕод≥бним було сп≥вв≥дношенн¤ ц≥н на пальне ≥
добрива, з одного боку, ≥ с≥льськогосподарську
продукц≥ю, з другого: в —–—– воно було приблизно
втричи кращим дл¤ села, н≥ж в —Ўј. ѕо¤снювалось це
р≥зницею у врожайност≥ с≥льськогосподарських
культур, в продуктивност≥ худоби, в техн≥ц≥ ≥
технолог≥њ виробництва. “ак, в —Ўј урожайн≥сть
зернових знаходитьс¤ в межах 50 ц/га, над≥й на
корову Ц 7100 кг молока в р≥к. ¬≥дпов≥дно тут нижча
варт≥сть с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ, ≥нший
паритет ц≥н.
≤з-за
порушенн¤ паритету ц≥н с≥льське господарство не
маЇ кошт≥в дл¤ придбанн¤ засоб≥в виробництва у
промислових п≥дприЇмств. ўор≥чне придбанн¤
основних матер≥альноЦтехн≥чних ресурс≥в
с≥льськогоспо-дарськими п≥дприЇмствами вс≥х
форм власност≥ в ”крањн≥ в 1995 роц≥ у пор≥вн¤нн≥ з
1990 року скоротилось: трактор≥в Ц з 49, 4 тис. штук
до 0, 52 тис. штук, вантажних автомоб≥л≥в Ц з 49, 7 тис.
штук до 0, 15 тис. штук, зернозбиральних комбайн≥в з
9, 6 тис. до 1, 9 тис. с≥валок Ц з 18, 7 тис. до 0, 6 тис.
штук. ¬несенн¤ добрив на гектар зменшилось:
орган≥чних Ц з 8, 6 т до 4, 0 т, м≥неральних Ц з 141 кг
до 33 кг.
«
пад≥нн¤м попиту з≥ сторони с≥льського
господарства скорочувалось виробництво
с≥льськогосподарського техн≥ки ≥ ≥нших засоб≥в
промисловост≥ дл¤ села.
ѕорушенн¤
паритету ц≥н виникло в результат≥ непродуманого
введенн¤ внутр≥шньоњ конвертованост≥ валюти.
¬оно в≥дкрило погано контрольований
прит≥к товар≥в ≥мпортного виробництва на наш
внутр≥шн≥й ринок. ћитний захист в≥тчизн¤ного
виробництва, орган≥зований в≥дпов≥дно правил
√ј““ Ц —“ќ, ви¤вивс¤ недостатн≥м. Ќе зм≥нилось
суттЇво положенн¤ справ ≥ п≥сл¤ прийн¤тт¤ «акону
”крањни Уѕро державне регулюванн≥ ≥мпорту
с≥льськогосподарськоњ продукц≥њФ (1997 р≥к).
ѕоложенн¤
пог≥ршилось в звТ¤зку з пад≥нн¤м врожайност≥
с≥льськогосподарських культур (в 1996 р. в
пор≥вн¤н≥ з 1990 р. врожайн≥сть зернових впала з 35.1
ц/га до 19.6 ц/га, цукрового бур¤ка - з 276 ц/га до 183 ц/га)
≥ продуктивност≥ худоби (середн≥й над≥й знизивс¤
з 2944 кг до 1706 кг молока в р≥к).
–≥зко
подорожчали паливно-мастильн≥ матер≥али, що
суттЇво вплинуло на подорожчанн¤
с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ.
ѕ≥двищенн¤
курсу гривн≥ по в≥дношенню до долара здешевило
≥мпорт, ≥ привело до зниженн¤ ц≥н на
с≥льськогосподарську продукц≥ю, поглибило
диспаритет ц≥н.
¬≥дновленн¤
паритету ц≥н Ц необх≥дна умова в≥дбудови
с≥льського господарства, легкоњ ≥ харчовоњ
промисловост≥, зб≥льшенн¤ експорту продукт≥в ≥
скороченн¤ його ≥мпорту. ¬имога про його
в≥дновленн¤ висуваЇтьс¤ к≥лькома пол≥тичними
парт≥¤ми.
ќднак,
при цьому не враховуютьс¤ труднощ≥, повТ¤зан≥ з
в≥дновленн¤м паритету ц≥н. ”мови обм≥ну дл¤ села
пог≥ршились в пТ¤ть раз. якщо в≥дновлювати
паритет ц≥н за рахунок п≥двищенн¤ ц≥н на
с≥льськогосподарську продукц≥ю в пТ¤ть раз, це
приведе до р≥зкого п≥двищенн¤ ц≥н на
продовольство. ќск≥льки витрати на харчуванн¤
складають 70% в≥д загальних витрат с≥мТњ,
потр≥бно буде п≥двищити зарплати, пенс≥њ,
стипенд≥њ ≥ т.д. ¬≥дпов≥дно зросте соб≥варт≥сть
вс≥х вид≥в продукц≥њ, виникне потреба п≥двищити
на них ц≥ни. ¬≥дновленн¤ паритету ц≥н таким чином
виллЇтьс¤ в повномасштабну реформу ц≥н ≥
розпод≥лу.
ћасштаби
п≥двищенн¤ ц≥н можна зменшити за рахунок дотац≥й
с≥льському господарству (зниженн¤ ц≥н на
с≥льськогосподарську техн≥ку, добрива, доплати
за продукц≥ю ≥ т. п.), наданн¤ техн≥ки по л≥зингу
зам≥сть њњ продажу. якщо таким шл¤хом вдастьс¤
нав≥ть на 50% компенсувати витрати
с≥льськогосподарських п≥дприЇмств, усе р≥вно
дл¤ того, щоб забезпечити нормальну роботу
с≥льського господарства, ц≥ни на
с≥льськогосподарську продукц≥ю треба п≥двищити
в 2, 5 рази. –езультати будуть аналог≥чн≥ тим, що
оч≥куЇтьс¤ при п≥двищенн≥ ц≥н у п'¤ть раз≥в: дл¤
в≥дновленн¤ с≥льськогосподарського виробництва
буде потр≥бно п≥двищити зарплату, пенс≥њ,
стипенд≥њ й ≥н., п≥дн¤ти ц≥ни.
“акого
роду реформа ц≥н ≥ розпод≥лу неминуче вимагатиме
зб≥льшенн¤ грошовоњ маси, ем≥с≥њ грошей.
ѕроведенн¤ ж монетариськоњ пол≥тики, що блокуЇ
ем≥с≥ю, заблокуЇ в остаточному п≥дсумку
в≥дновленн¤ с≥льськогосподарського виробництва
на нин≥ ≥снуюч≥й матер≥ально-техн≥чн≥й баз≥.
2.
Ѕ≥льш≥сть п≥дприЇмств нерентабельн≥:
збитков≥ 50% п≥дприЇмств ≥ 90% —ѕ; с≥льське
господарство в ц≥лом збиткове вже к≥лька рок≥в.
¬же
простий перел≥к цих факт≥в призводить до
висновку, що в пол≥тиц≥ ц≥ноутворенн¤ зроблен≥
значн≥ прорахунки ≥ њњ треба кардинально
зм≥нювати.
ƒо
реформи ц≥ни встановлювалис¤ на основ≥
нац≥ональних витрат виробництва: до середн≥й по
галуз≥ або ц≥новий зон≥ соб≥вартост≥ продукц≥њ
додававс¤ прибуток, достатн≥й дл¤ забезпеченн¤
розширеного в≥дтворенн¤ ≥ р≥зного роду виплат у
бюджет. якщо, наприклад, середн¤ соб≥варт≥сть
даного товару була 400 грн., а прибуток - 80 грн., ц≥на
цього товару складала 400+80=480 грн.
“ака
побудова ц≥н забезпечувала в≥дшкодуванн¤ витрат
виробництва ≥ заплановане накопиченн¤, тобто
нормальне заплановане розширене в≥дтворенн¤ на
переважн≥й б≥льшост≥ п≥дприЇмств.
ѕ≥сл¤
л≥берал≥зац≥њ ц≥н ≥ зовн≥шньоњ торг≥вл≥
сформувавс¤ ≥нший механ≥зм ц≥ноутворенн¤.
ѕрипустимо, що даний товар на св≥товому ринку
коштуЇ 100 дол., один долар можна придбати за 3, 40
грн., мито та ≥нш≥ витрати, повТ¤зан≥ з ≥мпортом
товару, складають 60 грн. якщо немаЇ обмежень на
≥мпорт даного товару, курс валюти ≥ мито не
зм≥нюютьс¤, то при практичн≥й в≥дсутност≥
≥нфл¤ц≥њ на св≥товому ринку даний товар завжди
можна ввезти
з-за кордону ≥ продавати його по ц≥н≥ 100х3, 40 +60=
400 грн.
“ака
привТ¤зка ц≥н внутр≥шнього ринку до св≥тових
ц≥н дозволила призупинити ≥ стримувати ≥нфл¤ц≥ю.
ѕроте насл≥дки застосуванн¤ такого механ≥зму
ц≥ноутворенн¤ дорого об≥йшлис¤ наш≥й економ≥ц≥.
1.Ќерац≥онально
використовуЇтьс¤ ≥ноземна валюта
. ¬она витрачаетьс¤ на ≥мпорт
товар≥в (без цього неможлива прив'¤зка ц≥н
внутр≥шнього ринку до св≥тових ц≥н),
забезпечуючи розвиток с≥льського господарства,
легкоњ ≥ харчовоњ промисловост≥ не в ”крањн≥, а в
крањнах, ≥з ¤ких ≥мпортуютьс¤ товари.
2.
„ерез помилки в визначенн≥ курсу валюти
внутр≥шн≥й ринок ”крањни захоплений
закордонними виробниками
. ” вересн≥ 1993 р. курс нац≥ональноњ
валюти ”крањни до долара —Ўј був занижений у 6, 7
раз. ѕриймемо, що по паритету куп≥вельноњ сили 1
долл. р≥вн¤вс¤ 2, 6 грн. ѕри заниженн≥ курсу гривн≥
стосовно долара —Ўј в 6, 7 раза за долар повинн≥
були давати 17, 42 грн. “ому товар, що коштував 100
долл., при мит≥ в 60 грн. продававс¤ б на нашому
внутр≥шньому ринку за 100х17.42 +60 =1802 грн.
¬≥тчизн¤ний виробник при ц≥н≥ того ж виробництва
товару в 480 грн. був над≥йно захищений заниженим
курсом гривн≥ в≥д конкуренц≥њ ≥ноземних
виробник≥в.
ѕроте
поступово курс гривн≥ був не т≥льки виведений на
паритет куп≥вельноњ сили, але нав≥ть завищений.
ѕри курс≥ 2, 0 грн. за 1 долл. той же товар варт≥стю
100 долл. м≥г продаватис¤ на внутр≥шньому ринку за
100х2, 00+60=260 грн.
”
результат≥ цього незважаючи на зниженн¤
реальних доход≥в на душу населенн¤ в пТ¤ть раз
наш≥ виробники ви¤вилис¤
неконкурентоспроможними нав≥ть на внутр≥шньому
ринку. якщо в 1990 р. роздр≥бний товарооб≥г на 80%
формувавс¤ за рахунок товар≥в в≥тчизн¤ного
виробництва, то в 1997 р. - т≥льки на 30%. («а даними_ћ.ј.
ѕавловского, у 1997 р. 95% товар≥в широкого вжитку ≥
92% харчових продукт≥в, ¤к≥ продавалис¤ вроздр≥б,
були ≥мпортного походженн¤).
ƒругим
насл≥дком завищенн¤ курсу гривн≥ стала масова
нерентабельн≥сть переважноњ частини
п≥дприЇмств: 50% промислових п≥дприЇмств ≥ 90% —ѕ.
3.ѕост≥йно
в≥дтворюЇтьс¤ деф≥цит кошт≥в
. «битков≥сть основноњ маси
п≥дприЇмств породжуЇ неплатеж≥ њх одне одному,
заборгован≥сть по зарплат≥, по податках у бюджет,
виплатам у ѕенс≥йний фонд. –озвиваЇтьс¤ бартер,
що дозвол¤Ї об≥йтис¤ без грошей ≥ в≥дновити
нормальний обм≥н в≥дпов≥дно до реальних витрат
п≥дприЇмств на виробництво продукц≥њ.
¬иникла
нев≥дпов≥дн≥сть м≥ж реальними можливост¤ми
споживанн¤ ≥ на¤вним фондом споживанн¤: р≥вень
пенс≥й, зарплати, соц≥альних виплат був
установлений ран≥ше, в розрахунку на б≥льший обТЇм
виробництва. “ому нац≥ональн≥ витрати, що
сформувалис¤ ≥з врахуванн¤м ≥снуючого розпод≥лу,
перевищують ц≥ни.
ƒеф≥цит фонда споживанн¤ покривавс¤ за
рахунок ≥ноземних кредит≥в.
јле
пот≥м в≥н виникав знову ≥ знову, змушуЇ нас брати
все нов≥ позики, залазить у борги. јле в
остаточному п≥дсумку наш≥ закордонн≥ кредиторы
змус¤ть нас жити на св≥й кошт. ÷е буде означати
подальше зниженн¤ р≥вн¤ житт¤ населенн¤.
4.≤снуючий
механ≥зм ц≥ноутворенн¤ разом ≥з монетаристською
пол≥тикою блокуЇ в≥дбудову економ≥ки на на¤вн≥й
матер≥ально-техн≥чн≥й баз≥
. ѕ≥сл¤ девальвац≥њ гривн≥
приблизно в два рази товар, що при курс≥ 2 грн. за 1
дол. коштував 100х2, 00+60=260 грн., тепер коштуЇ 100х х4,
00+60=460 грн. ћожна було оч≥кувати, що помилка з
завищенн¤м курсу гривн≥ буде зараз виправлена:
в≥дбудетьс¤ п≥двищенн¤ внутр≥шн≥х ц≥н до р≥вн¤,
при ¤кому переважна б≥льш≥сть п≥дприЇмств стане
рентабельною, а проблема недостач≥ грошей буде
вир≥шена.
ѕри нормальн≥й д≥њ ринкового механ≥зму так
би ≥ в≥дбулос¤. ѕроте нормальну д≥ю ринкового
механ≥зму заблокувала монетарська пол≥тика.
Ўтучно створений деф≥цит грошовоњ маси стримуЇ
п≥двищенн¤ ц≥н до уровн¤, що забезпечуЇ
нормальне в≥дтворенн¤ на переважн≥й б≥льшост≥
п≥дприЇмств.
¬≥тчизн¤ний
виробник змушений вкладатис¤ у витрати, близьк≥
до св≥тових ц≥н. ѕри ≥снуючий техн≥ц≥ ≥
технолог≥њ, зарплат≥ ≥ пенс≥¤х це неможливо:
виробництво буде нерентабельним. ўоб вкластис¤ в
≥снуюч≥ ц≥ни, витрати треба суттЇво скоротити за
рахунок оновленн¤ основного кап≥талу,
застосуванн¤ новоњ техн≥ки ≥ технолог≥њ.
ƒ≥¤
такого механизму, що змушуЇ знижувати витрати
виробництва до р≥вн¤ св≥тових ц≥н ≥ блокуЇ
в≥дновленн¤ виробництва на застар≥л≥й ћ“Ѕ,
виправдана в крањнах, де економ≥ка по м≥рках
св≥тового ринку конкурентноспроможна, де мають
потужний експортний потенц≥ал.
”
цьому випадку даний механ≥зм будет спри¤ти
оздоровленню виробництва. “а невелика к≥льк≥сть
п≥дприЇмств, що в≥дставали в техн≥чному
в≥дношенн≥, неконкурентноспроможн≥ по м≥рках
св≥тового ринку, змушена буде перебудуватис¤ (зам≥нити
техн≥ку ≥ технолог≥ю, переспец≥ализуватис¤) або
припинити виробництво. «ам≥на б≥льш дорогого
в≥тчизн¤ного виробництва ≥мпортом при
в≥дпов≥дному нарощуванн≥ експорту дозволить
задовольн¤ти потреби населенн¤ крањни при
менших витратах.
”
крањнах ≥з середн≥м р≥внем конкурентноздатност≥
введенн¤ в д≥ю такого механ≥зму призвело до
≥стотного пад≥нни¤ виробництва (ѕольща, ”горщина,
„ех≥¤). ѕроте поступова зам≥на застар≥лоњ
техн≥ки ≥ технолог≥њ б≥льш сучасною, розвиток
експорту дозволили компенсувати пад≥нн¤
виробництва.
јле
дл¤ крањн ≥з малоконкурентоспроможною
економ≥кою (—Ќƒ, Ѕолгар≥¤, –умун≥¤, де¤к≥ крањни
Ћатинськоњ јмерики) д≥¤ такого механ≥зму маЇ
згубн≥ насл≥дки.
”
1995 р. т≥льки один процент промисловоњ продукц≥њ
”крањни був конкурентноспроможний на св≥товому
ринку. ўоб пристосувати промислов≥сть до
св≥тових ц≥н, треба зам≥нити переважну частину
њњ виробничих фонд≥в. «робити це вкрай складно:
в≥дношенн¤ кап≥тальних вкладень до основних
виробничих фонд≥в, ¤ке складало в 1990 р. 11, 6%, впало
в 1996 р. до 1, 5%, що менше норми амортизац≥йних
в≥драхувань. «а роки реформи не вдалос¤ дос¤гти
≥стотних зрушень у розвитку виробництва новоњ
техн≥ки ≥ технолог≥њ, у залученн≥ ≥ноземного
кап≥талу.
«береженн¤
д≥њ цього механ≥зму при таких умовах приведе до
подальшого пад≥нн¤ виробництва: будуть
перетворюватис¤ в банкрут≥в т≥ 50% п≥дприЇмств ≥
90% —ѕ, що збитков≥.
“реба
виходити з того, що в прийн¤тн≥ строки не
вдаЇтьс¤ зм≥нити ћ“Ѕ таким чином, щоб
п≥дприЇмства могли нормально працювати при
ц≥нах, близьких до св≥тових. “реба розробл¤ти
м≥ри, що дозвол¤ть використовувати на¤вн≥
виробнич≥ потужност≥, робочу силу ≥ сировину. ƒл¤
цього потр≥бно зм≥нити ц≥ни внутр≥шнього ринку
таким чином, щоб в основ≥ њх знаходилис¤
нац≥ональн≥ витрати виробництва. ÷е означаЇ
необх≥дн≥сть њх п≥двищенн¤.
ѕроте
таке п≥двищенн¤ неможливе при проведенн≥
монетаристськоњ пол≥тики, що не дозвол¤Ї ем≥с≥њ
грошей, на п≥двищенн¤ ц≥н.
ћонетаристска¤
пол≥тика блокуЇ в≥дновленн¤ економ≥ки в наших
умовах, прир≥каЇ виробництво на подальше пад≥нн¤.
3. ѕопит за роки реформи зменшивс¤ у пТ¤ть
раз≥в.
Ќедостататн≥сть попиту блокуе в
в≥дбудову економ≥ки. як≥ причини зменшенн¤
попиту? ¬≥дпов≥дь на це питанн¤ дозволить
обгрунтувати р≥шенн¤: що треба зробити, щоб
в≥дновити попит.
ѕричини зменшенн¤ попиту до
реформи
. –¤д пол≥тичних
р≥шень, прийн¤тих до початку реформи або на
самому њњ початку, обумовив зменшенн¤ попиту, а
п≥сл¤ введенн¤ в д≥њ ринкового механ≥зму - ≥
виробництва.
I.
¬≥дмова в≥д використанн¤ переказного катбованц¤
. ¬икористанн¤ переказного
катбованц¤ в розрахунках м≥ж крањнами –≈¬
дозвол¤ло обм≥нюватис¤ т≥Їю продукц≥Їю, ¤ку не
можна було продати на св≥товому ринку за в≥льно
конвертовану валюту. ¬их≥д —–—– ≥з системи
розрахунк≥в у переказних катбованц¤х призв≥в до
того, що в 1991 р. експорт знизивс¤ до 20 млрд.крб.
проти 52 млрд.крб. у 1990 р., а ≥мпорт - ≥з 68 млрд.крб.
до 20 млрд.крб.
2.
–озпуск ¬аршавського договору ≥ приЇднанн¤ до
ембарго проти Ћ≥в≥њ, ≤раку, ёгослав≥њ
≥стотно скоротили попит на зброю
рад¤нського зразка. олишн≥ учасники
¬аршавського договору вступають у Ќј“ќ, що веде
до переозброЇнн¤ њх зброЇю натовського зразка.
÷е в≥дпов≥дно скорочуЇ попит на зброю нашого
виробництва. ” тому ж напр¤мку д≥Ї приЇднанн¤ до
ембарго проти значних покупц≥в нашоњ зброњ -
Ћ≥в≥њ, ≤раку, ёгослав≥њ.
3.ƒезинтеграц≥¤
—–—– ≥ введенн¤ нац≥ональних валют
у колишн≥х його республ≥ках
привели до розпаду сп≥льного ринку —–—–. ўоб
продати свою продукц≥ю в крањни —Ќƒ, украњнським
п≥дприЇмствам тепер треба конкурувати з ф≥рмами
‘–Ќ, ‘ранц≥њ, —Ўј й ≥нших крањн, що у стан≥ дати
кращу за ¤костю ≥ б≥льш дешеву продукц≥ю.
“е
ж в≥дносетьс¤ до вивозу кап≥талу. –ан≥ш, щоб
одержати, наприклад, тюменську нафту, достатньо
було дл¤ цього направити роб≥тник≥в, обладнанн¤
трубы, ≥ це гарантувало одержанн¤ потр≥бноњ
к≥лькост≥ нафти по внутр≥шн≥х ц≥нах —–—–,
≥стотно б≥льш низьким, чим св≥тов≥.
«араз,
щоб одержати право прикласти кап≥тал до розробки
родовищ нафти, наприклад, в јзербайджан≥, треба
виграти в конкурентн≥й боротьб≥ з ф≥рмами —Ўј,
япон≥њ, јнгл≥њ ≥ ≥нших крањн, що мають б≥льш
досконалу техн≥ку ≥ технолог≥ю, на що наш≥
п≥дприЇмства нездатн≥.
ѕричина пад≥нн¤ попиту п≥сл¤
початку реформи
. √≥пер≥нфл¤ц≥¤ привела
до р≥зкого зниженн¤ куп≥вельноњ спроможност≥
грошей ≥ обумовила зменшенн¤ загального попиту
на предмети споживанн¤ ≥ засоби виробництва.
Ќалежн≥
м≥р≥ по компенсац≥њ втраченого попиту не були
прийн¤т≥. рањни, що мають б≥льшого досв≥ду в
регулюванн≥ ринковоњ економ≥ки, п≥д час "шоковоњ
терап≥њ" ≥ндексували доходи ≥ заощадженн¤:
Ѕразил≥¤ - на 100%, ѕольща - на 90% ≥ 80% в≥дпов≥дно.
”
нас вз¤ло гору прагненн¤ швидше "вибрати"
надлишок грошей ≥ за рахунок цього домогтис¤
б≥льш швидкого насиченн¤ ринку товарами.
ѕрактично були винищен≥ збережени¤ населенн¤, за
рахунок ¤ких значною м≥рою формувавс¤ попит на
предмети тривалого користуванн¤: телев≥зори,
мебл≥ ≥ т.п. ÷е вкрай негативно вплинуло на
виробництво товар≥в тривалого користуванн¤.
ћонетаристська
пол≥тика, на ¤к≥й напол¤гаЇ ћ¬‘, вимагаЇ
бездеф≥цитност≥ бюджету. ” наших умовах деф≥цит
бюджету намагалис¤ л≥кв≥дувати за рахунок
скороченн¤ витрат. ÷е вело до зменшенн¤ попиту, а
отже ≥ до скороченн¤ виробництва. ¬насл≥док
цього зменшувалис¤ надходженн¤ в бюджет, що вело
до нового його дефициту, нового скороченн¤
видатковоњ частини ≥ т.д.
«меншенню
попиту спри¤ло порушенн¤ паритету ц≥н на
с≥льськогосподарську продукц≥ю ≥ промислову
продукц≥ю дл¤ села, завищенн¤ курсу гривн≥. ћехан≥зм
перепливу кап≥талу в умовах г≥пер≥нфл¤ц≥њ
д≥¤в всупереч ≥нтересам виробництва. «берегти у
цей час у ¤к≥йсь ступен≥ куп≥вельну спроможн≥сть
грошей можна було за рахунок швидкого обороту,
пускаючи њх у спекул¤ц≥ю, перепродаж товару.
√рош≥ з виробництва перет≥кали в спекул¤ц≥ю;
виробництво ж позбавл¤лос¤ необх≥дних йому
засоб≥в, падав попит на засоби виробництва.
ўоб
в≥дновити економ≥ку, треба в≥дновити попит. ƒл¤
цього потр≥бн≥ ¤к економ≥чн≥, так ≥ пол≥тичн≥
р≥шенн¤. ≈коном≥чн≥ р≥шенн¤ повинн≥ бути
нац≥лен≥ на зб≥льшенн¤ грошовоњ маси. ¬они
неминуче ведуть до п≥двищенн¤ середн≥х розм≥р≥в
зарплати, пенс≥й ≥ т.п., ≥ до п≥двищенн≥
соб≥вартост≥ продукц≥њ, ц≥н. ћонетаристська
пол≥тика спр¤мована проти такого роду зм≥н, вона
блокуЇ тим самим в≥дновленн¤ попиту ≥
виробництва.
ѕол≥тичн≥
р≥шенн¤ повинн≥ забезпечити украњнським
виробникам њх традиц≥йн≥ ринки збуту в крањнах
—Ќƒ, в≥льний вив≥з кап≥талу ≥ в≥льний доступ до
сировини. ќстаннЇ особливо актуально в зв'¤зку з
оч≥куваною у 2020-2030 р. ресурсною катастрофою.
ј.‘едотов
попереджаЇ про можлив≥ насл≥дки ресурсноњ
катастрофи
"... »сторически быстропротекающа¤
ресурсна¤ катастрофа 2020-2030 гг., если не прин¤ть
мер по ее предотвращению, породит дикий хаос и
жестокие войны
за обладание последними ресурсами планеты
".
Ќавр¤д
чи до 2020 р. ”крањн≥ буде в стан≥ на р≥вних
конкурувати за сировину й енергонос≥њ з такими
крањнами ¤к япон≥¤, ‘–Ќ, —Ўј й ≥н. ƒоступ до
сировини вона повинна забезпечити пол≥тичними
р≥шенн¤ми, уз¤вши курс на в≥дтворенн¤ Їдиного
економ≥чного простору —–—–.
5.2. јнал≥з пропозиц≥й по
подоланню кризи ≥ в≥дбудов≥ економ≥ки.
ƒл¤
швидкоњ в≥дбудови економ≥ки потр≥бне комплексне
вир≥шенн¤ р¤ду проблем. “реба в≥дновити попит,
¤кий за роки реформи зменшивс¤ в п'¤ть раз≥в.
Ќеможливо в≥дбудувати с≥льське господарство,
¤кщо не буде в≥дновлений паритет ц≥н на
продукц≥ю с≥льського господарства ≥ промислову
продукц≥ю дл¤ села. ÷≥ни внутр≥шнього ринку
треба вивести на р≥вень нац≥ональних витрат ≥
л≥кв≥дувати масову збитков≥сть п≥дприЇмств ≥
—ѕ. “реба над≥йно захистити в≥тчизн¤ного
виробника в≥д надм≥рноњ конкуренц≥њ ≥ноземних
ф≥рм. ѕ≥дприЇмства повинн≥ бути забезпечен≥
засобами, необх≥дними дл¤ в≥дновленн¤
виробництва. Ќадм≥рн≥ податки, ≥ њх сл≥д знизити.
якою
м≥рою
дозвол¤ють вир≥шити ц≥ проблеми пропозиц≥њ
по подоланню кризи ≥ в≥дновленню економ≥ки?
1.
ѕ–ќѕќ«»÷≤ѓ ѕќ ѕ≈–≈–ќ«ѕќƒ≤Ћ” ѕќѕ»“” (нац≥онал≥зувати
банки, вилучити засоби з т≥ньовоњ економ≥ки,
зменшити податки, скоротити ≥мпорт).
Ќац≥онал≥зац≥¤
банк≥в не призведе до зб≥льшенн¤ ефективного
попиту.¬она створить умови дл¤ перерозпод≥лу
кошт≥в на користь виробництва. јле такий
перерозпод≥л при низькому коеф≥ц≥Їнт≥
монетизац≥њ приведе до того, що без необх≥дноњ
к≥лькост≥ грошей залишитьс¤ сфера об≥гу. ÷е
обумовить оголенн¤ ринку, нестачу товар≥в ≥з
добре в≥домими нам економ≥чними ≥ пол≥тичними
насл≥дками, заблокуЇ реал≥зац≥ю товар≥в ≥
порушить тим самим процес в≥дтворенн¤.
¬илученн¤
грошей ≥з т≥ньовоњ економ≥ки призведе до таких
самих насл≥дк≥в, що ≥ нац≥онал≥зац≥¤ банк≥в:
загальний попит не зросте, без необх≥дних кошт≥в
може залишитис¤ сфера об≥гу. ¬иникають ≥
додатков≥ проблеми. як бути з м≥льйонами "човник≥в",
багато з ¤ких
живуть за рахунок того, що не сплачують
податки? ѕереводити њх на допомогу по безроб≥ттю?
јле де знайти дл¤ цього грош≥? як вилучити грош≥ з
т≥ньовоњ економ≥ки, зокрема ≥з њњ крим≥нального
сектора, наприклад, ≥з наркоб≥знесу?
≤з
зменшенн¤м податк≥в зв'¤зують невиправданно
багато над≥й. ƒ≥йсно, податки надм≥рн≥ ≥ це
де¤кою м≥рою
перешкоджаЇ в≥дновленню економ≥ки.
«меншенн¤
податк≥в призведе до скороченн¤ прибутк≥в тих,
хто ≥снуЇ за рахунок бюджету. «б≥льшатьс¤
прибутки п≥дприЇмств. ¬ р¤д≥ випадк≥в вони
п≥дуть на виплату заборгованост≥ по зарплат≥ або
на њњ п≥двищенн¤. ¬ решт≥ решт загальний попит
залишитьс¤ незм≥нним. ј без загального
зб≥льшенн¤ попиту економ≥ку не в≥дновити.
“е
п≥дприЇмство або той п≥дприЇмець, що мають нам≥р
направити додатково отриман≥ засоби на
в≥дновленн¤ виробництва, з≥ткнетьс¤ з р¤дом
проблем.
як
реал≥зувати продукц≥ю, ¤кщо попит ≥ без того
вичерпаний? як подолати конкуренц≥ю ≥ноземних
ф≥рм, ¤кщо власна матер≥ально-техн≥чна база не
дозвол¤Ї виготовл¤ти конкурентоспроможну
продукц≥ю? „и варто вкладати грощ≥ у виробництво,
¤кщо соб≥варт≥сть продукц≥њ вище ринкових ц≥н?
«
урахуванн¤м ус≥х цих обставин
чи не вийде так, що додатковий прибуток в≥д
зниженн¤ податк≥в перетворитьс¤ в нов≥ "мерседесы"
або поповнить внески "нових украњнц≥в" у
закордонних багатих.
«меншенн¤
≥мпорту дозволить зв≥льнити ринок дл¤
в≥тчизн¤них виробник≥в, ≥ це буде спри¤ти
в≥дновленню виробництва. «меншитьс¤ деф≥цит
торгового балансу, з'¤витьс¤ можлив≥сть
зб≥льшити стаб≥л≥зац≥йний. фонд. ” свою чергу, це
дозволить випустити додатково п≥д забезпеченн¤
твердою валютою певну к≥льк≥сть гривень.
ќск≥льки куп≥вельна спроможн≥сть њх буде
збер≥гатис¤, зросте загальний ефективний попит,
створюючи тим самим передумови дл¤ зростанн¤
виробництва.
якою
м≥рою
перерахован≥ вище пропозиц≥њ дозвол¤ють
вир≥шити комплекс проблем,
що мають забезпечити в≥дновленн¤ економ≥ки?
Ќе
вир≥шуЇтьс¤ жодна
з проблем. Ќе¤сно, ¤к в≥дновити попит, паритет
ц≥н, л≥кв≥дувати збитков≥сть головноњ маси
п≥дприЇмств, над≥йно захистити в≥тчизн¤ного
виробника, знизити податки без шкоди дл¤ бюджету,
вивести ц≥ни на р≥вень нац≥ональних витрат.
ƒе¤кий вин¤ток складаЇ т≥льки зменшенн¤ ≥мпорту.
2.
≤ЌЌќ¬ј÷≤…Ќќ-»Ќ¬≈—“»÷≤…Ќј ћќƒ≈Ћ№ ¬»’ќƒ” « –»«» ≤
¬≤ƒЅ”ƒќ¬» ≈ ќЌќћ≤ ».
ќновленн¤
основного кап≥талу дозвол¤ло крањнам ≥з
ринковим регулюванн¤м економ≥ки виходити з
багаторазово пережитих ними криз надвиробництва.
риза
призводила до такого зниженн¤ ц≥н, коли
виробництво не приносило прибутку або ж прибуток
був незначним. ўоб при таких ц≥нах одержувати
достатн≥й прибуток, потр≥бно було знизити
витрати виробництва, а дл¤ цього треба було
оновити основний кап≥тал, зам≥нити техн≥ку ≥
технолог≥ю.
ќновленн¤
основного кап≥талу вело до пожвавленн¤
виробництва там, де знижувалис¤ витрати
виробництва. «амовленн¤ на нову техн≥ку
викликали пожвавленн¤ в машинобудуванн≥, пот≥м -
у металург≥йн≥й та у видобувн≥й промисловост≥. ”
цих галуз¤х зростали зайн¤т≥сть, фонд зарплати
роб≥тник≥в, њх попит на товари широкого вжитку.
ѕ≥дн≥малис¤ ц≥ни на ц≥ товари, зростав прибуток
в≥д њх виробництва. ќновленн¤ кап≥талу у певних
галуз¤х ≥ виробництвах створювало так називан≥
"точки росту", що призводило до пожвавленн¤
в економ≥ц≥, ¤ке переростало в п≥дйом.
јналог≥чний
впливаЇ на економ≥ку зб≥льшенн¤ експорту танк≥в,
л≥так≥в, корабл≥в, косм≥чноњ техн≥ки. ƒо того ж
воно покращуЇ торговий баланс, дозвол¤Ї
зб≥льшити стаб≥л≥зац≥йний фонд ≥ на ц≥й основ≥ -
зб≥льшити ефективний попит за рахунок ем≥с≥њ
грошей при збереженн≥ њх куп≥вельноњ
спроможност≥.
ќновленн¤
основного кап≥талу за рахунок ≥ноземних
≥нвестиц≥й менше вплине на в≥дбудову економ≥ки,
н≥ж в≥тчизн¤н≥ кап≥тальн≥ вкладенн¤. ¬оно
призведе до пожвавленн¤ не у в≥тчизн¤ному
машинобудуванн≥ ≥ наступному виробничому
ланцюжку, а за рубежем - там, де буде
виготовл¤тис¤ нова техн≥ка ≥ технолог≥¤.
ƒо
того ж мало над≥й на те, що пот≥к ≥ноземних
≥нвестиц≥й ≥стотно зросте. Ѕ≥льш приваблив≥ дл¤
≥ноземних ≥нвестор≥в итай, ¬'Їтнам, р¤д ≥нших
крањн. “а й ¤кий сенс везти до нас кап≥тал, ¤кщо
можна в≥льно ввозити товари? який сенс
створювати сучасн≥ п≥дприЇмства в крањн≥, що
занадто близько п≥д≥йшла до того, щоб завтра
стати конкурентом?
якщо
оновленн¤ основного кап≥талу буде сполучитис¤ з
проводеденн¤м монетаристськоњ пол≥тики, це
≥стотно утруднить в≥дбудову економ≥ки.
ќновленн¤ основного кап≥талу призводить до
п≥двищенн¤ ц≥н у галуз¤х, що виробл¤ють предмети
широкого вжитку, ≥ дал≥ - по виробничому ланцюжку.
јле монетаристська пол≥тика,
спр¤мована проти п≥двищенн¤ ц≥н, заблокуЇ
тим самим в≥дновленн¤ виробництва в цих галуз¤х.
„и Ї можлив≥сть таким чином вивести
економ≥ку ”крањни з кризи? Ўанси обновити
основний кап≥тал незначн≥. ” 1989 р. в≥дношенн¤
кап≥тальних вкладень до вс≥х основних
виробничих фонд≥в складало б≥л¤ 10%, а
амортизац≥йних в≥драхувань на реновацию - б≥л¤
4,5%. ѕри т≥й нов≥й техн≥ц≥ ≥ технолог≥њ, що в нас у
той час провадилис¤, ц≥ кап≥тальн≥ вкладенн¤
могли забезпечити темпи
зростанн¤ экономики в 2% за р≥к.
”
1997 р. в≥дношенн¤ вс≥х кап≥тальних вкладень до
основних виробничих фонд≥в ус≥х галузей
народного господарства складало 1,5%. ≤стотних
зсув≥в у виробництв≥ нов≥тньоњ техн≥ки ≥
технолог≥њ не в≥дбулос¤. ” цих умовах важко
розраховувати нав≥ть на просте в≥дтворенн¤
“реба
також врахувати особливост≥ нашоњ економ≥ки: у
пор≥вн¤нн≥ з економ≥кою зах≥дних крањн: вона
набагато менш конкурентоспроможна. ¬ економ≥ц≥
зах≥дних крањн дл¤ виходу з кризи достатньо було
створити точки росту. ÷е вело до зростанн¤
зайн¤тост≥, попиту ≥ до п≥двищенн¤ ц≥н.
¬
наш≥й економ≥ц≥ п≥двищенн¤ ц≥н блокуЇтьс¤
д≥ючим механ≥змом ц≥ноутворенн¤, що прив'¤зуЇ
ц≥ни внутр≥шнього ринку до св≥тових ц≥н, а також
монетаристською пол≥тикою. ” цих умовах дл¤
в≥дбудови економ≥ки потр≥бно знижувати витрати
виробництва приблизно на 99% на¤вних виробничих
потужностей, оновити тут головний кап≥тал.
«робити
це в прийн¤тн≥ строки неможливо через нестачу
кап≥тальних вкладень, нов≥тньоњ техн≥ки ≥
технолог≥њ. Ќе вдастьс¤ в коротк≥ терм≥ни
знизити витрати виробництва
с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ до потр≥бного
р≥вн¤: дл¤ цього треба п≥дн¤ти до р≥вн¤ наших
конкурент≥в врожайн≥сть с≥льськогосподарських
культур (45-60 ц/га зерна) ≥ продуктивн≥сть худоби (над≥й
на корову 5-7 тис. кг молока в р≥к).
ƒл¤
в≥дбудови економ≥ки за рахунок оновленн¤
основного кап≥талу потр≥бними будуть
дес¤тир≥чч¤.
ћало
над≥й ≥ на розширенн¤ експорту. «а роки реформи
суттЇвих зрушень у його розвитку не дос¤гнуто.
ЌемаЇ п≥дстав оч≥кувати, що раптово р≥зко зросте
попит на т≥ танки, л≥таки, корабл≥, косм≥чну
техн≥ку, ¤к≥ в стан≥ виробл¤ти ≥ продавати за
кордон украњнськ≥ п≥дприЇмства.
¬
¤к≥й м≥р≥ ≥нновац≥йно-≥нвестиц≥йна модель
виходу з кризи ≥ в≥дбудови економ≥ки дозвол¤Ї
вир≥шити т≥ проблеми, ¤к≥ сьогодн≥ блокують
в≥дбудову економ≥ки?
¬≥дновленн¤
попиту в≥дбуватиметьс¤ по м≥р≥ в≥дбудови
виробництва: за рахунок витрат на зарплату,
надходжень в бюджнт податк≥в та ≥н., повТ¤заних з
виробництвом ≥ реал≥зац≥Їю продукц≥њ. ќднак
застосуванн¤ новоњ техн≥ки, ¤ка зам≥нюЇ робочу
силу, буде в≥дносно зменшувати попит. «ростанн¤
попиту на товари довгострокового користуванн¤
буде зап≥знюватись: перший час зростатиме перш
за все попит на продовольство, од¤г, взутт¤. дл¤
зб≥льшенн¤ попиту впТ¤теро темпом 8% за р≥к
потр≥бно буде б≥льше 20 рок≥в.
«ниженн¤
соб≥вартост≥ продукц≥њ внасл≥док оновленн¤
основного кап≥талу, широкого застосуванн¤ новоњ
техн≥ки та технолог≥њ п≥двищить
конкурентоздатн≥сть в≥тчизн¤них виробник≥в,
питому вагу њх продукц≥њ на внутр≥шньому ринку,
дозволить поступово л≥кв≥дувати
нерентабельн≥сть виробництва, зменшити
диспаритет на продукц≥ю с≥льського господарства
≥ промисловост≥. «б≥льшенн¤ обТЇму виробництва
дозволить поступово зменшувати податки.
јле
вс≥ ц≥ зм≥ни в≥дбуватимутьс¤ пов≥льно. Ѕудуть
д≥¤ти фактори, що блокують в≥дбудову економ≥ки:
недостатн≥сть попиту. збитков≥сть п≥дприЇмств,
диспаритет ц≥н та ≥н.
ѕрограмою
У”крањна-2010Ф передбачаЇтьс¤ до початку пер≥оду
в≥дбудови економ≥ки - до 2001 року вир≥шити р¤д
проблем, ¤к≥ блокують в≥дбудову виробництва.
–ентабельн≥сть п≥дприЇмств реального сектора
економ≥ки нам≥чено вивести на р≥вень, достатн≥й
дл¤ самоф≥нансуванн¤. Ќам≥чаЇтьс¤ створити фонд
нагромадженн¤. дл¤ чого дб≥льшити валове
нагромадженн¤ з 18,3% в≥д ¬¬ѕ до 30% ¬¬ѕ.
ѕровести
так≥ зм≥ни в коротк≥ строки можна лише за рахунок
зменшенн¤ фонду споживанн¤: зарплат, пенс≥й,
стипенд≥й тощо. «а нин≥шнього р≥вн¤ споживанн¤
це мало реально. ћало реальною Ї об≥ц¤нка мати
темп зростанн¤ ¬¬ѕ 6-7, а надал≥ - 8% на р≥к. ѕрир≥ст
¬¬ѕ буде знаходитись в межах менше 6-7, а надал≥ - 8
млрд. грн. на р≥к. Ќа обслуговуванн¤ зовн≥шнього
боргу потр≥бно буде 2-3 млрд. грн. на р≥к, що
перевищуЇ весь прир≥ст ¬¬ѕ.
«. ≈…Ќ—≤јЌ—№ »…
¬ј–≤јЌ“ ¬»’ќƒ” « –»«» ≤ ¬≤ƒЅ”ƒќ¬» ≈ ќЌќћ≤ ». ƒж.
ћ. ейнс виходив ≥з того, що ключовою проблемою
кап≥тал≥стичного в≥дтворенн¤ Ї Їмн≥сть ринку,
можливост≥ його розширенн¤ у в≥дпов≥дност ≥з
зб≥льшенн¤м пропозиц≥њ товар≥в. Ќедостатн≥сть
"ефективного попиту", по ейнсу, лежить в
основ≥ кризових ¤вищ, безроб≥тт¤, недовантаженн¤
виробничих потужностей, низьких темп≥в
зростанн¤ виробництва, економ≥чних криз та ≥н.
–екомендац≥њ
ейнса звод¤тьс¤ до зб≥льшенн¤ ефективного.
попиту. ƒержава повинна стати значним ≥нвестором,
орган≥зовувати сусп≥льн≥ роботи: буд≥вництво
шл¤х≥в, будинк≥в громадського користуванн¤: шк≥л,
л≥карень ≥ т.≥н., проведенн¤ мел≥оративних роб≥т
≥ ≥н. ѕеревага повинна бути в≥ддана таким
вкладенн¤м, що зб≥льшують попит, не зб≥льшуючи
пропозиц≥њ товар≥в, ¤к≥ Ї предметами споживанн¤
роб≥тника ≥ його с≥м'¤. ” цьому в≥дношенн≥, ¤к
писаав ейнс: "—порудженн¤ п≥рам≥д, землетруси,
нав≥ть в≥йни можуть послужити до зб≥льшенн¤
багатства... "
≤нвестиц≥њ
держави повинн≥ зд≥йснюватис¤ не за рахунок
п≥двищенн¤ податк≥в, а за рахунок деф≥цитного
ф≥нансуванн¤ - випуску в об≥г додатковоњ
к≥лькост≥ грошей. ѕодатки т≥льки
перерозпод≥л¤ють попит, а ем≥с≥¤ грошей даЇ
можлив≥сть його зб≥льшити. ƒодаткова ем≥с≥¤
грошей викликаЇ ≥нфл¤ц≥ю, знижуЇ реальну
зарплату ≥ дозвол¤Ї п≥двищити граничну
ефективн≥сть кап≥талу, зац≥кавлюЇ його
власник≥в вкладати грош≥ у виробництво. Ќизький
р≥вень процента, за що також виступав ейнс,
спри¤Ї "накачуванню" грошей в економ≥ку,
зростанню ефективного попиту.
ћ≥ри
кейнс≥анського характеру були застосован≥
адм≥н≥страц≥Їю ‘. ƒ. –узвельта дл¤ виведенн¤
економ≥ки —Ўј з кризи в пер≥од 1933-1940 рр.
"Ќќ¬»…
”–—" - система заход≥в дл¤ подоланн¤ так
званоњ ¬еликоњ депрес≥њ 1929-33 рр., що
зд≥йснювалис¤ адм≥н≥страц≥Їю
ƒ. –узвельта.
«окрема,
вона передбачала зб≥льшенн¤ попиту. Ѕула введена
допомога дл¤ безроб≥тних. ѕ≥двищувалась
зарплата за рахунок встановленн¤ њњ м≥н≥муму,
скороченн¤ робочого тижн¤ (шл¤хом обмеженн¤ його
максимальноњ тривалост≥). јдм≥н≥страц≥¤ спри¤ла
зб≥льшенню зайн¤тост≥ за рахунок проведенн¤
сусп≥льних роб≥т.
ƒолар
був девальвований на 41%. ÷е спри¤ло скороченню
≥мпорту ≥ зб≥льшенню експорту. ¬≥дбувс¤
перерозпод≥л кошт≥в на користь промислового
кап≥талу за рахунок позичкового. —тановище
боржник≥в полегшилось, вдалос¤ уникнути масових
банкрутств.
„астина
продукц≥њ була знищена. Ѕуло заорано 10 млн. акр≥в
зас≥¤них бавовною площ, знищена четверта частина
пос≥в≥в, забито 5 млн. свиней, спален≥ в топках або
викинут≥ в море м≥льйони тонн пшениц≥.
¬водилис¤
елементи планового регулюванн¤ економ≥ки. ќб'Їднанн¤
п≥дприЇмц≥в (так зван≥
торгов≥ групи) зобов'¤зувалис¤ прийн¤ти " одекси
чесноњ конкуренц≥њ", у ¤ких передбачалис¤:
права раб≥тник≥в на орган≥зац≥ю, заборона будь-¤коњ
дискрим≥нац≥њ при найманн≥ на роботу,
встановленн¤ м≥н≥мально припустимого р≥вн¤
зарплати ≥ максимально припустимоњ тривалост≥
рабочого тижн¤, р≥вень ц≥н, нижче ¤ких вони не
могли опускатис¤, ф≥ксувавс¤ р≥вень виробництва,
розпод≥л¤лис¤ ринки збуту ≥ т.п. ƒо к≥нц¤ 1933 року
було прийн¤то б≥л¤ 290 " одекс≥в чесноњ
конкуренц≥њФ- майже дл¤ вс≥х галузей
промисловост≥.
ѕропозиц≥¤
грошей ћ1, що складала в 1933 р. 19,9 млрд. дол., в 1940 р. -зросла
до 39,7 млрд. дол. , а валовий нац≥ональний продукт
зб≥льшивс¤ в≥дпов≥дно з 56,0 млрд. дол. до 100,4 млрд.
дол. ≥ майже дос¤г р≥вн¤ 1929 р. (103,9 млрд.
дол.).
ƒосв≥д
подоланн¤ кризи 1929-1933 р. в —Ўј пропонувалос¤
застосувати в умовах ”крањни ≥ –ос≥њ.
„и можливо це?
«б≥льшенн¤
грошовоњ маси в —Ўј вело до в≥дпов≥дного
зб≥льшенн¤ попиту, оск≥льки куп≥вельна
спроможн≥сть грошей не т≥льки не падала, але
нав≥ть зростала: р≥вень ≥нфл¤ц≥њ в 1933 р. склав
м≥нус 5,1%, у 1939 р. - м≥нус 1,4%. ƒо 1933 р. у —Ўј
збер≥галас¤ можлив≥сть розм≥ну паперових грошей
на золото, надал≥
збер≥гавс¤ золотий стандарт - куп≥вельна
здатн≥сть долара прир≥внювалас¤ до визначеноњ
к≥лькост≥ золота. ѕ≥дтримц≥ куп≥вельноњ
спроможност≥ долара —Ўј спри¤ла висока
конкурентоздатн≥сть американських товар≥в,
значн≥ золот≥ запаси.
ƒо
початку 70-х рок≥в ≥снував золотодолларовый
стандарт, ¤кий виступав ¤к обмежувач ≥нфл¤ц≥њ.
«авд¤ки цьому кейнс≥анськ≥ методи стимулюванн¤
попиту приносили певний позитивний ефект. ѕ≥сл¤
в≥дмови в≥д золотодоларового стандарту почала
сильн≥ше ви¤вл¤тис¤ негативна сторона
кейнс≥анських метод≥в - форсуванн¤ ними
≥нфл¤ц≥йного процесу.
ћожливост≥
стаб≥л≥зац≥њ куп≥вельноњ спроможност≥ гривн≥ у
випадку зб≥льшенн¤ њњ ем≥с≥њ дл¤ нарощуванн¤
попиту дуже обмежен≥: мал≥ запаси твердоњ валюти,
великий пасив торгового балансу, вкрай мало
виробл¤Їтьс¤
продукц≥њ, конкурентоспроможноњ на
св≥товому ринку. “ому заходи по нарощуванню
попиту за рахунок ем≥с≥њ гривн≥ можуть призвести
до повторенн¤ недавнього досв≥ду Ѕолгар≥њ.
Ѕолгарський вар≥ант
. урс на в≥дновленн¤
попиту за рахунок ем≥с≥њ грошей призв≥в у
Ѕолгар≥њ до вкрай негативних насл≥дк≥в. ƒосв≥д
Ѕолгар≥њ показуЇ, ¤к будуть розвиватис¤ под≥њ в
нас у випадку спроби проводити аналог≥чну
пол≥тику.
≈м≥с≥¤
грошей при ф≥ксованому курс≥ валюти призведе до
зб≥льшенн¤ попиту. Ќезабаром
запас товар≥в на ринку буде вичерпаний. якщо
за цей час не вдастьс¤ зб≥льшити в≥тчизн¤не
виробництво, поповнювати запаси товар≥в
доведетьс¤ за рахунок ≥мпорту, витрачаючи на це
валюту. оли валютн≥ резерви будуть вичерпан≥, а
ринок спустошений, неминучий вибух ≥нфл¤ц≥њ з
добре в≥домими насл≥дками.
ћаючи
ст≥йкий деф≥цит торгового балансу, ми будемо
ц≥лком залежати в≥д ласки наших кредитор≥в, що ( ≥
про це не варто забувати) дуже часто нашими
конкурентами.
≈ћ≤—≤я
ѕ≤ƒ ¬»–ќЅЌ»÷“¬ќ дозволить уникнути тих
недол≥к≥в, ¤к≥ спостер≥галис¤ в Ѕолгар≥њ.
–езультатом ем≥с≥њ, припустимо, 800 грн. стане
товар в≥дпов≥дноњ вартост≥. ѕ≥д час його
виробництва ≥ реал≥зац≥њ буде створений
додатковий попит у вигл¤д≥ зарплати роб≥тник≥в,
податкових ≥ ≥нших надходжень у бюджет ≥ р≥зн≥
фонды. “аким чином, зросл≥й на 800 грн. пропозиц≥њ
товар≥в буде в≥дпов≥дати зрослий в т≥й же м≥р≥
попит.
ќднак
така в≥дпов≥дн≥сть буде в тому випадку, ¤кщо
нарощуванн¤ грошовоњмаси, виробництва ≥ попиту
буде в≥дбуватис¤ в пор¤дку ≥ндексац≥њ втрачених
внасл≥док ≥нфл¤ц≥њ кошт≥в п≥дприЇмств. якщо ж
буде використовуватис¤ кредитна ем≥с≥¤, через
де¤кий час кредит буде потр≥бно повернути, що
обумовить знову нестачу кошт≥в на п≥дприЇмствах.
ƒосв≥д
крањн «аходу п≥дтверджуЇ можлив≥сть наростити
попит за рахунок ем≥с≥њ грошей ≥ таким шл¤хом
вивести економ≥ку з кризи. ѕад≥нн¤ виробництва
п≥д час кризи звичайно не перевищуЇ 12-15%. “ому
в≥дносно невелика ем≥с≥¤ грошей забезпечувала
зб≥льшенн¤ попиту ц≥ною незначноњ ≥нфл¤ц≥њ.
”
наших умовах попит впав у п'¤ть раз≥в. якщо за
короткий час у п'¤ть раз≥в зб≥льшити грошову масу,
це неминучо викличе вибух ≥нфл¤ц≥њ. ѕри
поступовому нарощуванн≥ попиту, наприклад,
темпом 8% у р≥к дл¤ зб≥льшенн¤ його в п'¤ть раз≥в
буде потр≥бно б≥льше 20 рок≥в.
р≥м
того,
треба враховувати, що будь-¤кий вариант
поступовоњ в≥дбудови економ≥ки буде
супроводжуватис¤ ≥нфл¤ц≥Їю, соб≥варт≥сть
продукц≥њ ≥ ц≥ни на нењ будуть зростати через
зб≥льшенн¤ доход≥в населенн¤, у м≥ру в≥дновленн¤
паритету ц≥н, п≥двищенн¤ ц≥н до р≥вн¤
нац≥ональних витрат. “ому насиченн¤ економ≥ки
грошима
доведетьс¤ раз за разом переривати: боротьба
з перетворенн¤м ≥нфл¤ц≥њ, у г≥пер≥нфл¤ц≥ю
потребуватиме вилученн¤ надлишку грошей.
¬≥дновленн¤ попиту в цих умовах займе б≥льше 20
рок≥в.
Ќарешт≥,
треба враховувати ще один недол≥к
кейнс≥анського п≥дходу до подоланн¤ кризи, про
¤кий писав американский економ≥ст ’арр≥с: У ейнс
не предусмотрел многих административны
х трудностей, а именно: как достигнуть не
только полной зан¤тости, но и посто¤нно
поддерживать ее; как определить тот уровень,
после которого вред инфл¤ции превы
сит вы
годы
от нее; до какой степени можно увеличивать
государственны
й долг, чтобы
не довести государственны
е финансы
до полного банкротства...Ф.
ƒосв≥д
проведенн¤ м'¤коњ кредитноњ политики в Ѕ≥лорус≥њ
показав, що за три роки виробництво вдалос¤
зб≥льшити на 25%, тобто
темпом 8% у р≥к. ƒо 2001 р. тут спод≥ваютьс¤ по
головних показниках в≥дновити р≥вень
виробництва 1990 р. јле пол≥тику в≥дбудови
економ≥ки в Ѕ≥лорус≥њ почали проводити тод≥,
коли виробництво впало приблизно на 40%. ¬ ”крањн≥
в даний час воно скоротилос¤ в три рази.
ўоб в≥дновити його темпом 8% у р≥к, потр≥бно
приблизно 15 рок≥в, а з урахуванн¤м
заход≥в по боротьб≥ з ≥нфл¤ц≥Їю - ще б≥льше
часу.
«.
–≈‘ќ–ћј ÷≤Ќ ≤ –ќ«ѕќƒ≤Ћ” - ”ћќ¬ј Ў¬»ƒ ќѓ ¬≤ƒЅ”ƒќ¬»
≈ ќЌќћ≤ ». ѕри розробц≥ програм в≥дбудови
економ≥ки треба враховувати, що в ≥сторично
прийн¤тн≥ строки не вдастьс¤ трансформувати њњ
матер≥ально-техн≥чну базу таким чином, щоб
п≥дприЇмства могли нормально працювати при
ц≥нах, близьких до св≥тових. “реба розробити
заходи, що дозвол¤ть використовувати на¤вн≥
виробнич≥ потужност≥ ≥ робочу силу. ƒл¤ цього
необх≥дно вивести ц≥ни внутр≥шнього ринку на
р≥вень нац≥ональних витрат, тим самим
забезпечивши п≥дприЇмствам нормальн≥ умови дл¤
в≥дтворенн¤. ” ц≥ни повинний бути закладений
такий сукупний попит (через розм≥р зарплати,
податк≥в ≥ в≥драхувань в р≥зн≥ фонди), ¤кий
дозволив би реал≥зувати можливий за
даних потужностей, робоч≥й сил≥ ≥ сировин≥
обс¤г виробництва матер≥альних благ ≥ послуг.
¬их≥д
на нац≥ональн≥ витрати виробництва при
зб≥льшенн≥ загального обс¤гу попиту в п'¤ть
раз≥в вимагатиме багатьох рок≥в, ¤кщо його
взагал≥ вдастьс¤ зд≥йснити при нин≥шньому стан≥
торгового балансу ”крањни. р≥м того, при такому
способ≥ в≥дновленн¤ ц≥н, що базуютьс¤ на
нац≥ональних витратах, знову прийдетьс¤ пройти
через ≥нфл¤ц≥ю з в≥дпов≥дними насл≥дками дл¤
економ≥ки ≥ пол≥тичного житт¤.
якщо
в≥дбудова економ≥ки зат¤гнетьс¤ на 30-40 рок≥в, за
цей час ми безнад≥йно в≥дстаЇмо в≥д розвинутих
крањн св≥ту. «овн≥шн¤ заборгован≥сть зросте до
астроном≥чних величин.
“а
й
чи в≥дпущений нам цей строк? „ас над≥й на
швидкий усп≥х реформ пройшов. «ростаЇ
невдоволенн¤ широких мас населенн¤ њњ
результатами, розум≥нн¤ в≥дсутност≥ перспектив
на краще житт¤ дл¤ переважноњ б≥льшост≥
населенн¤, потенц≥ал соц≥ального вибуху.
“реба
шукати шл¤хи б≥льш швидкоњ ≥ над≥йноњ в≥дбудови
економ≥ки. ”мови дл¤ цього Ї, вони сьогодн≥ кращ≥,
н≥ж були в 1945 роц≥, коли в≥йна знищила третю
частину нац≥онального багатства ≥ значну
частину найб≥льше д≥Їздатноњ робочоњ сили. ≤
¤кщо при розумному управл≥нн≥ народним
господарством вдалос¤ вже в 1948 роц≥ перевищити
р≥вень промислового виробництва 1940 року, то чому
не можна в коротк≥
строки в≥дбудувати економ≥ку сьогодн≥?
¬их≥д
≥з становища п≥дказуЇ пропозиц≥¤ лауреата
Ќобелевськоњ прем≥њ по економ≥ц≥ ¬. Ћеонтьева. ўе
до початку реформи в≥н пропонував по
м≥жгалузевому баланс≥ визначити ц≥ни, ¤к≥
в≥дпов≥дають нац≥ональним витратам, потребам
ринкового регулюванн¤ економ≥ки, ≥ ввести њхн≥м
разовим актом держави.
—ьогодн≥
розрахунк≥в по м≥жгалузевому балансу буде
недостатньо, тому що в пор≥вн¤нн≥ з
дореформенним пер≥одом, коли матер≥ально-техн≥чна
база використовувалас¤ повн≥ше, зм≥нилос¤
багато ц≥н, ≥стотно зросли ц≥ни на сировину й
енергонос≥њ. “ому, щоб визначити сьогодн≥ розм≥р
нац≥ональних витрат, потр≥бно:
1.
визначити можливий обТЇм в≥тсизн¤ного
виробництв, виход¤чи з на¤вних виробничих
потудностей, робочоњ сили та сировини;
2.
сп≥вставити фонд споживанн¤, ¤кий можна мати при
в≥дбудов≥ економ≥ки, з ≥снуючим споживанн¤м ≥ на
ц≥й основ≥ визначити можливост≥ зб≥льшенн¤
пенс≥й, стипенд≥й, зарплати, зниженн¤ податк≥в,
зм≥н у соц≥альному захист≥, зокрема плати за
комунальн≥ послуги;
3.
в≥дновити попит, пров≥вши реформу розпод≥лу:
пенс≥йноњ системи, оподатковуванн¤, соц≥ального
захисту, зарплати - у межах тих можливостей, що
створюютьс¤ в≥дбудовою економ≥ки;
4.
з врахуванн¤м зм≥н у розпод≥л≥ визначити
нац≥ональн≥ витрати а в њх склад≥ - розм≥р
зарплати, в≥драхувань у пенс≥йн≥ фонди, податки
та ≥н. ≥ на ц≥й основ≥ встановити ц≥ни
внутр≥шнього ринку.
–озрахунки
по обгрунтуванню можливого обс¤гу виробництва
дозвол¤ть одержати дан≥ про соб≥варт≥сть
одиниц≥ продукц≥њ, зокрема- пр¤моњ
зарплатоЇмкости продукц≥њ. ¬икористовуючи дан≥
м≥жгалузевого балансу, можна визначити повну
зарплатоЇмк≥сть продукц≥њ. ÷≥ну внутр≥шнього
ринку можна буде визначити, знаючи
сп≥вв≥дношенн¤ зарплати ≥ продукту дл¤
сусп≥льства, додавши до зарплатоемкост≥
продукц≥њ
частку продукту , що в≥дпов≥даЇ продукту дл¤
сусп≥льства.
–еформа
ц≥н ≥ розпод≥ли дозволить розв'¤зати т≥ проблеми,
¤к≥ сьогодн≥ перешкоджають в≥дродженню
економ≥ки. ¬иведенн¤ ц≥н внутр≥шнього ринку на
р≥вень нац≥ональних витрат дозвол¤Ї л≥кв≥дувати
масову збитков≥сть п≥дприЇмств ≥ в≥дновити
паритет ц≥н на продукц≥ю с≥льського
господарства ≥ промисловоњ продукц≥њ дл¤ села.
¬≥дновл¤Їтьс¤ попит, до того ж таким чином, що це
виключаЇ ≥нфл¤ц≥ю, оск≥льки попит ≥ пропозиц≥¤
товар≥в будуть збалансован≥. ƒо нормального
р≥вн¤ будуть знижен≥ податки.
ѕроте
дл¤ швидкого в≥дродженн¤ економ≥ки паралельно з
реформою ц≥н ≥ розпод≥лу треба вир≥шити р¤д
проблем.
ўоб
швидко в≥дродити виробництво предмет≥в
тривалого користуванн¤, треба в≥дновити внески
населенн¤ в ощадкасах, ≥накше доведетьс¤ чекати
дек≥лька рок≥в, поки доходи населенн¤ зростуть
наст≥льки, що виникне потр≥бний попит на
предмети тривалого користуванн¤.
Ќеобх≥дно
над≥лити п≥дприЇмства потр≥бними дл¤ веденн¤
виробництв! коштами, провести ≥ндексац≥ю
об≥гових кошт≥в п≥дприЇмств ≥ њх амортизац≥йних
фонд≥в п≥д виробництво.
урс
на захист в≥тчизн¤ного виробника призведе до
скороченн¤ ≥мпорту. ÷е послабить конкуренц≥ю,
посилить позиц≥њ монопол≥й у наш≥й економ≥ц≥. «
огл¤ду на це, варто було б мати ѕрограму
орган≥зац≥њ ≥ розвитку конкуренц≥њ,
передбачивши в н≥й заходи дл¤ створенн¤ ≥
розвитку конкурентного середовища, орган≥зац≥ю
конкуренц≥њ за рахунок ≥мпорту, демонопол≥зац≥њ
та ≥н.
—короченн¤
≥мпорту может призвести в певний момент часу до
оголенн¤ ринку. р≥м того, через скороченн¤
≥мпорту може позбавитис¤ засоб≥в ≥снуванн¤
частина величезноњ арм≥њ "човник≥в".
¬ир≥шенн¤м
проблеми могло б стати створенн¤ к≥лькох значних
ф≥рм п≥д ег≥дою держави, що спец≥ал≥зуютьс¤ на
гуртовому ≥мпорт≥ ≥ перепродажу товар≥в "човникам".
÷е допомогло б зам≥нити вкрай нееконом≥чний
тепер≥шн≥й ≥мпорт "човниками" б≥льш
економ≥чним великогуртовим, забезпечити ринок ≥
Учовник≥вФ товарами й оперативно регулювати
зам≥ну ≥мпорту товарами в≥тчизн¤ного
виробництва.
«м≥на
масштабу ц≥н приведе до зм≥ни паритету
куп≥вельноњ сили гривн≥ ≥ њњ курсу стосовно
≥нших валют. « урахуванн¤м цього ≥ дл¤
орган≥зац≥њ б≥льш над≥йного захисту
в≥тчизн¤ного виробника доц≥льно мати ѕрограму
захисту в≥тчизн¤ного виробника, скоординовану з
ѕрограмою орган≥зац≥њ ≥ розвитку конкуренц≥њ.
”
належному регулюванн≥ процес припиненн¤
виробництва. —ьогодн≥ п≥дставою дл¤ припиненн¤
виробництва служить його збитков≥сть або
можлив≥сть ≥мпортувати товар по б≥льш низьк≥й
ц≥н≥. –≥шенн¤, ¤к≥ приймалис¤ на так≥й основ≥,
виправдан≥ в крањн≥, де Ї потужний сучасний
експортний потенц≥ал ≥ Ї можливост≥
заощаджувати робочий час, ввоз¤чи
з-за кордону б≥льш дешев≥ товари за рахунок
експорту своЇњ продукц≥њ. јле така пол≥тика
неправдана в раз≥, ¤кщо ≥мпорт зд≥йснюЇтьс¤ за
рахунок ≥ноземних кредит≥в ≥ веде до припиненн¤
в≥тчизн¤ного виробництва, зб≥льшенн¤ ≥ так
значного безроб≥тт¤. «а зразок регулюванн¤
процесу припиненн¤ виробництва можна
використати досв≥д розробки ≥ застосуванн¤
план≥в припиненн¤ виробництва в япон≥њ.
“реба
п≥дсилити контроль держави за ф≥нансами з тим,
щоб процес в≥дродженн¤ економ≥ки був
забезпечений ф≥нансовими засобами. ѕотр≥бн≥ дл¤
в≥дбудови економ≥ки кошти повинн≥ бути
сконцентрован≥ в ƒержавному банку в≥дбудови ≥
розвитку економ≥ки або аналог≥чних банках. “реба
п≥дсилити роль ≥нновац≥йних банк≥в,
≥нновац≥йного фонду, конкурс≥в з тим, щоб кошти
направл¤лис¤ насамперед
на реал≥зац≥ю високоефективних заход≥в
виробничого характеру.
як≥
переваги в пор≥вн¤нн≥ з ≥ншими пропозиц≥¤ми по
в≥дновленню економ≥ки забезпечуЇ реформа ц≥н ≥
розпод≥лу?
1.
Ўвидке в≥дродженн¤ виробництва. ћожлив≥сть на
ц≥й основ≥ п≥двищити р≥вень житт¤ населенн¤ ≥
зн¤ти ту соц≥альну напругу, ¤ка ≥снуЇ. ћожлив≥сть
набагато зб≥льшити фонд нагромадженн¤ ≥ за
рахунок цього усп≥шно вести реальне
реформуванн¤ економ≥ки: њњ структурну
перебудову, створенн¤ експортного потенц≥алу, що
≥мпортозам≥щаючого виробництва, розвиток
конкурентного середовища, реконструкц≥ю
п≥дприЇмств.
2.
√арантоване в≥дродженн¤ економ≥ки. ”суваютьс¤
перешкоди, що блокують в≥дбудову економ≥ки:
масова збитков≥сть виробництва, диспаритет ц≥н,
недостатн≥сть попиту, нестача кошт≥в, надм≥рн≥
податки. –еформа ц≥н ≥ розпод≥лу означаЇ
поверненн¤ до тих принцип≥в ц≥ноутворенн¤, що
виправдали себе на практиц≥, забезпечуючи
нормальне функц≥онуванн¤ економ≥ки не т≥льки в
—–—–, але й в ус≥х ≥нших крањнах св≥ту.
3.
ћожна буде вир≥шити т≥ проблеми, ¤к≥ при
тепер≥шньому стан≥ економ≥ки вир≥шити неможливо
або ж вир≥шенн¤ ¤ких вимагаЇ сьогодн≥ значних
жертв ≥з боку населенн¤: провести реформу
податковоњ ≥ пенс≥йноњ системи, системи
соц≥ального захисту (зокрема, вивести плату за
житло ≥ комунальн≥ послуги на р≥вень реальних
витрат комунальних служб).
4.
Ўвидше буде завершений процес реформуванн¤
економ≥ки, переходу до ринкового њњ регулюванн¤.
÷≥ни будуть виведен≥ на р≥вень нац≥ональних
витрат, що забезпечуЇ нормальне в≥дтворенн¤ на
переважн≥й б≥льшост≥ п≥дприЇмств. ѕопит будет
в≥дпов≥дати пропозиц≥њ, що дозволить уникнути
≥нфл¤ц≥њ. «астосуванн¤ балансового методу, кр≥м
того, дозволить привести у в≥дпов≥дн≥сть
прибутки ≥ витрати бюджету ≥ тим самим виконати
вимогу ћ¬‘ не мати його деф≥циту.
5.
ћожна буде уникнути довгого пер≥оду
п≥двищенн¤ ц≥н, ≥нфл¤ц≥њ ≥ њњ насл≥дк≥в, що
неминуче при поступов≥й в≥дбудов≥ економ≥ки.
—початку
п≥сл¤ введенн¤ нових ц≥н ≥ нових умов
розпод≥лу буде потр≥бний б≥льш жорсткий
контроль держави над економ≥кою, щоб дати новим
в≥дношенн¤м ствердитись. Ќадал≥
в≥д такого контролю можна буде поступово
в≥дмовл¤тис¤, оск≥льки реформа ц≥н створюЇ умови
дл¤ б≥льш ефективноњ д≥њ такого регул¤тора
виробництва, ¤ким Ї ринковий механ≥зм.
«ј¬ƒјЌЌя
ѕќ ¬»¬„≈ЌЌё “≈ћ» 5 .
1.
„ому не вдаЇтьс¤ зупинити кризу?
2.
ѕричини порушенн¤ паритету ц≥н на
с≥льськогосподарську продукц≥ю та промислову
продукц≥ю дл¤ села.
3.
Ќасл≥дки порушенн¤ паритету ц≥н.
4.
яким чином пропонуЇтьс¤ поновити попередн≥
умови обм≥ну дл¤ села? як≥ будуть насл≥дки
поновленн¤ паритету ц≥н?
5.
як≥ причини затримок з виплатою зарплати,
пенс≥й, заборгованост≥ п≥дприемств? як≥ шанси
зм≥нити цей стан речей?
6.
ѕричини захопленн¤ внутртшнього ринку
”крањни ≥ноземними виробниками товар≥в.
7.
яким чином блокуетьс¤ в≥дбудова економ≥ки на
≥снуючий ћ“Ѕ?
8.
як≥ причини зменшенн¤ попиту на початок
реформи? як вплинули на нього в≥дмова в≥д
використанн¤ переказного карбованц¤? –озпуск
¬аршавського договору"?
ƒез≥нтеграц≥¤ —–—–?
9.
як≥ причини зменшенн¤ попиту п≥сл¤ початку
реформи?
10.
„им мотивуЇтьс¤ вимога ћ¬‘ не мати деф≥циту
бюджету?
ƒайте оц≥нку прпозиц≥¤м:
11.
нац≥онал≥зувати банки та забрати грош≥ з
т≥ньовоњ економ≥ки;
12.
зменшити податки;
13.
зменшити ≥мпорт, зб≥льшити експорт продукц≥њ.
14.
як звичайно виходить з економ≥чних криз
надвиробництва економ≥ка з ринковим
регулюванн¤м?
15.
ѕор≥вн¤йте насл≥дки оновленн¤ основного
кап≥талу за рахунок засоб≥в прац≥ в≥тчизн¤ного
та ≥ноземного виробництва.
16.
як≥ шанси оновити основний кап≥тал в
економ≥п≥ ”крањни?
17.
ƒайте оц≥нку програм≥ "”крањна-2010".
ƒайте оп≥нку пропозип≥¤м:
18.
використати досв≥д "Ќового курсу" ‘. ƒ.
–узвельта дл¤ виведенн¤ економ≥ки ”крањни з
кризи.
19.
п≥двищити зарплату прац≥вникам бюджетноњ
сфери вдв≥ч≥, пенс≥њ та стипенд≥њ - втрич≥.
20.
проводити мТ¤ку кредитну пол≥тику.
21.
проводити кредитну ем≥с≥ю. ≈м≥с≥ю п≥д
виробництво в пор¤дку ≥ндексац≥њ кошт≥в.
22.
розблокувати вклади населени¤ в ощадкасах
дл¤ придбанн¤ телев≥зор≥в, ¤кщо останн≥ не
знаходитимуть збуту;
23.
в≥дмовитись в≥д внутр≥шньоњ конвертованост≥
гривн≥.
24.
¬плив девальвац≥њ! гривн≥ на в≥дбудову
економ≥ки.
25.
як≥ завданн¤ вир≥шуе реформа ц≥н та
розпод≥лу?
26.
як можна в≥дновити в≥льний доступ на ринки
збуту та до сировинних ресурс≥в крањн —Ќƒ
украњнським виробникам?
як повТ¤зан≥ в≥дбудова економ≥ки та поверненн¤ до внутр≥шн≥х —Ќƒ?
<< попередн¤ зм≥ст наступна >>
