12. ƒ≈–∆ј¬Ќ≈ –≈√”Ћё¬јЌЌя
«ќ¬Ќ≤ЎЌ№ќ≈ ќЌќћ≤„Ќќѓ ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤.
12.1.ќрган≥зац≥¤ зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в
п≥сл¤ њх лвберал≥зац≥њ.
У онцепц≥¤ переходу до
ринковоњ економ≥киФ метою зовн≥шньоеконом≥чноњ
д≥¤льност≥ визначила:
Ј
вт≥ленн¤ в житт¤ власноњ
зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики виход¤чи з
≥нтерес≥в економ≥ки республ≥ки;
Ј
забезпеченн¤ потреб внутр≥шнього ринку за
рахунок ≥мпорту в товарах, що Ї деф≥цитними, та
забезпеченн¤ виг≥дного експорту продукц≥њ,
виход¤чи з внутр≥шн≥х потреб;
Ј
активне залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й,
технолог≥й, досв≥ду до структурноњ перебудови
народного господарства.
«овн≥шньоеконом≥чна
д≥¤льн≥сть («≈ƒ) мала базуватись на таких
принципах: 1. пр≥оритетн≥сть у
зовн≥шньоеконом≥чних в≥дносинах м≥жнародних
угод та норм м≥жнародного права; 2.
взаЇмовиг≥дн≥сть м≥жнароднтх економ≥чних
в≥дносин; 3. р≥вн≥сть можливостей вс≥х
господарюючих субТЇкт≥в вступати в
зовн≥шньоеконом≥чн≥ зносини в≥дпов≥дно до
законодавства.
¬с≥
учасники «≈ƒ мають право створювати валютн≥
фонди. ¬ласники њх мають право продавати, у тому
числ≥ на валютних аукц≥онах ≥ б≥ржах, обм≥нювати,
надавати в кредит або в користуванн¤ валютн≥
кошти, що њм належать, робити за њх рахунок
добров≥льн≥ внески у сп≥льн≥ та громадск≥ фонди,
акц≥онерн≥ та ≥нш≥ товариства.
¬с≥
п≥дприЇмства та державн≥ установи можуть в≥льно
купувати валютн≥ кошти, в тому числ≥ на валютних
аукц≥онах та б≥ржах, отримувати њх у кредит або в
користуванн¤ та направл¤ти њх у власн≥ валютн≥
фонди.
¬иручка
в≥д експортно-≥мпортних операц≥й зараховуЇтьс¤
на рахунки господарюючих ф≥зичних ≥ юридичних
ос≥б ≥ вилучатись без њх згоди не може.
–озпор¤дником
державного валютного фонду Ї аб≥нет ћ≥н≥стр≥в
”кр≥њни. ќсновн≥ напр¤мки використанн¤ кошт≥в з
нього затверджуютьс¤ ¬ерховною –адою.
”крањна
несе в≥дпов≥дальн≥сть за зобовТ¤занн¤ми по «≈ƒ
щодо ≥ноземних держав, заруб≥жних ф≥рм та
м≥жнародних орган≥зац≥й лише за угоди, укладен≥
¬ерховною –адою та аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в ”крањни.
–ежим
л≥цензуванн¤ або квотуванн¤ експорту, ≥мпорту та
≥нших форм зовн≥шньоеконом≥чних операц≥й може
встановлюватись у випадках, коли њх зд≥йсненн¤
може призвести до порушенн¤ р≥вноваги на
внутр≥шньому ринку, в раз≥ р≥зкого пог≥ршенн¤
плат≥жного балансу республ≥ки або дос¤гненн¤
встановленого ¬ерховною –адою р≥вн¤ зовн≥шньоњ
заборгованост≥, а також виход¤чи з державних
≥нтерес≥в республ≥ки у в≥дносинах з ≥ншими
крањнами.
«акон
”крањни
Уѕро зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥стьФ (16.04.1991
р.) визначаЇ засади регулюванн¤ зовн≥шноь
економ≥чноњ д≥¤льност≥ («≈ƒ) п≥сл¤ в≥дм≥ни
монопол≥њ зовн≥шньоњ торг≥вл≥ та валютноњ
монопол≥њ.
¬водитьс¤
принцип свободи зовн≥шньоеконом≥чноњ
д≥¤льност≥, що пол¤гаЇ в прав≥ субТЇкт≥в
зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥ добров≥льно
вступати в зовн≥шньоеконом≥чн≥ звТ¤зки,
зд≥йснювати њњ в будь-¤ких формах, що пр¤мо не
заборонен≥ чинними законами, виключному прав≥
власност≥ субТЇкт≥в зовн≥шньоеконом≥чноњ
д≥¤льност≥ на вс≥ одержан≥ ними результати
зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥.
–егулюванн¤
«≈ƒ маЇ на мет≥:
Ј
забезпеченн¤ забалансованост≥ та р≥вноваги
внутр≥шнього ринку ”крањни;
Ј
стимулюванн¤ прогресивних структурних зм≥н
в економ≥ц≥, в тому числ≥ зовн≥шньоеконом≥чних
звТ¤зк≥в субТЇкт≥в «≈ƒ;
Ј
створенн¤ найб≥льш спри¤тливих умов дл¤
залученн¤ економ≥ки ”крањни в систему св≥тового
под≥лу прац≥ та њњ наближенн¤ до ринкових
структур розвинутих заруб≥жних крањн.
¬ерховна
–ада
приймаЇ, зм≥нюЇ та скасовуЇ закони,
що стосуютьс¤ «≈ƒ; затверджуЇ головн≥ напр¤ми
зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики; розгл¤даЇ,
затверджуЇ та зм≥нюЇ структуру орган≥в
державного регулюванн¤ «≈ƒ; укладаЇ м≥жнародн≥
договори; встановлюЇ спец≥альн≥ режими «≈ƒ на
територ≥њ ”крањни; затверджуЇ списки товар≥в,
експорт та ≥мпорт ¤ких п≥дл¤гаЇ л≥цензуванн¤ або
заборон¤Їтьс¤.
аб≥нет
ћ≥н≥стр≥в:
зд≥йснюЇ
координац≥њ д≥¤льност≥ м≥н≥стерств, ком≥тет≥в,
в≥домств з питань «≈ƒ, торг≥вельних
представництв ”крањни за кордоном; приймаЇ
нормативн≥ акти з питань «≈ƒ; проводить
переговори та укладаЇ угоди з питань «≈ƒ,
забезпечуЇ виконанн¤ м≥жнародних договор≥в;
забезпечуЇ складанн¤ плат≥жного балансу,
зведеного валютного плану, зд≥йснюЇ плани щодо
рац≥онального використанн¤ кошт≥в ƒержавного
валютного фонду.
Ќац≥ональний
банк ”крањни:
зд≥йснюЇ збер≥ганн¤ ≥
використанн¤ золотовалютного резерву та ≥нших
державних коштовностей, ¤к≥ забезпечують
платоспроможн≥сть ”крањни;представл¤Ї ≥нтереси
”крањни у в≥дносинах з центральними банками
≥нших держав, м≥жнародними банками та ≥ншими
ф≥нансово-кредитними установами та укладаЇ
в≥дпов≥дн≥ м≥жбанк≥вськ≥ угоди; регулюЇ курс
гривн≥ до грошових одиниць ≥нших держав;
зд≥йснюЇ обл≥к ≥ розрахунки по даних ≥ одержаних
державних кредитах ≥ позиках, проводить операц≥њ
з централ≥зованими валютними резервами, ¤к≥
вид≥л¤ютьс¤ з ƒержавного валютного фонду в
розпор¤джен≥ Ќац≥онального банку.
ћ≥н≥стерство
зовн≥шньоеконом≥чноњ звТ¤зк≥в:
забезпечуЇ проведенн¤ Їдиноњ
зовн≥шньоеконом≥чноњ пол≥тики при зд≥йснен≥ субТЇктами
«≈ƒ виходу на зовн≥шн≥й ринок, координац≥ю њх «≈ƒ,
в тому числ≥ в≥дпов≥дно до м≥жнародних договор≥в
”крањни; зд≥йснюЇ контроль за додержанн¤м вс≥ма
субТЇктами «≈ƒ чинних закон≥в та умов
м≥жнародних договор≥в ”крањни; зд≥йснюЇ заходи
нетарифного регулюванн¤ «≈ƒ, зокрема реЇстрац≥ю
учасник≥в «≈ƒ., реЇстрац≥ю окремих вид≥в
контракт≥в.
ƒержавне
управл≥нн¤ митного контролю
зд≥йснюЇ митний контроль зг≥дно з
ч
инними законами.
јнтимонопольний
ком≥тет
зд≥йснюЇ контроль за додержанн¤м
субТЇктами «≈ƒ антимонопольного законодавства.
ƒо
орган≥в м≥сцевого управл≥нн¤ «≈ƒ належать
м≥сцев≥ ради народних депутат≥в та њх виконавч≥
та розпор¤дч≥ органи;
територ≥альн≥
п≥дрозд≥ли (в≥дд≥ленн¤) орган≥в державного
регулюванн¤ «≈ƒ.
ƒержавне
замовленн¤ на виробництво, експорт ≥ ≥мпорт
товар≥в
розм≥щуЇтьс¤ державними органами
управл≥нн¤ та м≥сцевими –адами народних
депутат≥в, ¤к правило, на конкустн≥й основ≥. —убТЇкти
«≈ƒ приймають державн≥ замовленн¤ виключно на
добров≥льних засадах на умовах ≥ в обс¤з≥, ¤к≥
визначаютьс¤ контрактами, що укладаютьс¤ м≥ж
цими субТЇктами та державним замовником.
«акон
визначаЇ засади, на ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ захист
в≥тчизн¤ного виробника: принципи митного
регулюванн¤, л≥цензуванн¤ квотуванн¤
зовн≥шньоеконом≥чних операц≥й, умови заборони
окремих вид≥в експорту та ≥мпорту, пор¤док
встановленн¤ ≥ використанн¤ техн≥чних,
фармоколог≥чних, сан≥тарних, ф≥тосан≥тарних,
ветиринарних та еколог≥чних стандарт≥в та вимог.
«акон
визначаЇ також вимоги до зовн≥шньоеконом≥чних
контракт≥в, правила введенн¤ розрахунк≥в,
кредитуванн¤ та страхуванн¤
зовн≥шньоеконом≥чних операц≥й., спец≥альних
≥мпортних процедур, загальн≥ засади
в≥дпов≥дальност≥ субТЇкт≥в «≈ƒ.
«акон
”крањни У
ѕро торгово-промислов≥ палати в ”крањн≥У.
ѕрийн¤тий
(2.12.1997
р).
«авданн¤
торгово-промислових палат
(“ѕѕ) Ї :
1.
спри¤нн¤ розвитков≥ зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в,
експорту украњнських товар≥в ≥ послуг, поданн¤
практичноњ допомоги п≥дприЇмц¤м у проведенн≥
торговельно-економ≥чних операц≥й на
внутр≥шньому та зовн≥шньому ринках, освоЇн≥
нових форм сп≥вроб≥тництва;
2.
представленн¤ ≥нтерес≥в член≥в палати з
питань господарскоњ д≥¤льност≥ ¤к в ”крањн≥, так
≥ за њњ межами;
3.
орган≥зац≥¤ взаЇмод≥њ м≥ж субТЇктами
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, координац≥¤ њх
взаЇмов≥дносин з державою в особ≥ њњ орган≥в;
4.
участь в орган≥зац≥њ в ”крањн≥ ≥ за кордоном
профес≥йного навчанн¤ ≥ стажуванн¤ фах≥вц≥в-громад¤н
”крањни з питань п≥дприЇмництва, розвитку
конкуренц≥њ, а також у розробленн≥ та реал≥зац≥њ
державних ≥ м≥ждержавних програм у ц≥й галуз≥;
5.
спри¤нн¤ в орган≥зац≥њ структури
≥нформац≥йного обслуговуванн¤ п≥дприЇмництва;
6.
наданн¤ послуг дл¤ зд≥йсненн¤ комерц≥йноњ
д≥¤льност≥ ≥ноземним ф≥рмам та орган≥зац≥¤м;
7.
наданн¤ дов≥дково-≥нформац≥йних послуг,
основних в≥домостей, що не Ї комерц≥йною
таЇмницею, про д≥¤льн≥сть украњнських
п≥дприЇмц≥в ≥ п≥дприЇмц≥в заруб≥жних крањн
зг≥дно з нац≥ональним законодавством, спри¤нн¤
поширенню, зокрема через засоби масовоњ
≥нформац≥њ, знань про економ≥ку ≥ науково-техн≥чн≥
дос¤гненн¤, законодавство, звичањ та правила
торг≥вл≥ в ”крањн≥ ≥ заруб≥жних крањнах,
можливост≥ зовн≥шньоеконом≥чного
сп≥вроб≥тництва украњнських п≥дприЇмств;
8.
встановленн¤ ≥ розвиток звТ¤зк≥в з
≥ноземними п≥дприЇмц¤ми, а також орган≥зац≥¤ми,
що обТЇднують або представл¤ють њх, участь у
робот≥ м≥жнародних неур¤дових орган≥зац≥й;
9.
спри¤нн¤ розвитку торгових та ≥нших чесних
звичањв у п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥, участь у
п≥дприЇмницьк≥й д≥¤льност≥, участь у розроблен≥
правил профес≥йноњ етики у конкуренц≥њ дл¤
р≥зних форм п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, галузей
економ≥ки, сп≥лок та обТЇднань п≥дприЇмц≥в;
10.
виконанн¤ ≥нших завдань,
передбачених статутом “ѕѕ.
«акон
”крањни
Уѕро регулюванн¤ товарообм≥нних (бартерних)
операц≥й у галуз≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ
д≥¤льност≥Ф (23.12.1998 р.) визначаЇ бартерну
операц≥ю в галуз≥ «≈ƒ ¤к один з вид≥в експортно-≥мпортних
операц≥й, оформлених бартерним договором або
договором ≥з зм≥шаною формою оплати, ¤ким
частково оплата експортних (≥мпортних) поставок
передбачена в натуральн≥й форм≥, що передбачаЇ
збалансований за варт≥стю обм≥н товарами,
роботами, послугами у будь ¤кому поЇднан≥, не
опосередований рухом кошт≥в у гот≥вков≥й або
безгот≥вков≥й форм≥.
«акон
визначаЇ правила оц≥нки товар≥в за бартерними
угодами, умови заборони обм≥ну певних товар≥в,
пор¤док ¤ких визначаЇтьс¤ ћ” (високол≥кв≥дн≥
товари). ¬становлено, що товари, ¤к≥ ≥мпортуютьс¤
за бартерним договором, п≥дл¤гають ввезенню на
митну територ≥ю ”крањни не п≥зн≥ше 90 календарних
дн≥в з дати митного оформленн¤ товар≥в, що
фактично експортован≥ за бартерним договором (визначаютьс¤
також виключенн¤ з цього правила).
«акон
встановлюЇ конкретну в≥дпов≥дальн≥сть за
порушенн¤ строк≥в ввезенн¤ товар≥в (0,3% вартост≥
недоодержаних товар≥в). «агальний розм≥р пен≥ не
може перевищувати розм≥ру заборгованост≥.
«акон
укнањни У
ѕро операц≥њ з давальницькою сировиноюФ
(15.09.1995 р.) визначаЇ
давальницьку сировину ¤к сировину, маиер≥али,
нап≥вфабрикати, комплектуюч≥ вироби, вивезен≥ на
митну територ≥ю ”крањни ≥ноземним замовником (чи
закуплен≥ ≥ноземними замовниками на ≥ноземну
валюту в ”крањн≥ ) або вивезенн≥ за њњ меж≥
украњнським замовником дл¤ використанн¤ в
виробленн≥ готовоњ продукц≥њ з наступним
поверненн¤м вс≥Їњ продукц≥њ або њњ частини до
крањни власника (чи реал≥зац≥ю в крањн≥
виконавц¤ замовником або за його дорученн¤м
виконавцем), або вивезенн¤м до ≥ншоњ крањни.
√отова продукц≥¤ може реал≥зуватись в ”крањн≥,
¤кщо давальницька сировина, з використанн¤м ¤коњ
вироблено цю продукц≥ю, ввезена ≥ноземним
замовником на митну територ≥ю ”крањни чи
закуплена ≥ноземним замовником за ≥ноземну
валюту в ”крањн≥. ѕраво власност≥ на ≥мпортовану
давальницьку сировину та вироблену з нењ готову
продукц≥ю належить ≥ноземному замовнику. —плата
вв≥зного мита, податк≥в та збор≥в (кр≥м митних
збор≥в) проводитьс¤ украњнським виконавцем
шл¤хом видач≥ простого вексел¤ державн≥й
податков≥й ≥нспекц≥њ з терм≥нам платежу, що
дор≥внюЇ терм≥ну зд≥йсненн¤ операц≥њ з
давальницькою сировиною, але не б≥льше ¤к на 90
календарних дн≥в з моменту оформленн¤ вв≥зноњ
вантажноњ декларац≥њ. ¬ексель погашаЇтьс¤ у раз≥
вивезенн¤ готовоњ продукц≥њ, або њњ реализац≥њ
на територ≥њ ”крањни.
√отова
продукц≥¤, що вироблена з давальницькоњ сировини,
закупленоњ ≥ноземним замовником на митн≥й
територ≥њ ”крањн≥, ≥ належить йому, при вивезенн≥
з митноњ територ≥њ ”крањни не опкладаЇтьс¤
вив≥зним (експортним) митом, ≥ншими податками та
зборами (кр≥м митних збор≥в), ¤к≥ сплачуютьс¤ при
експорт≥ товар≥в з ”крањни.
якщо
давальницька сировина вивозитьс¤ за меж≥ митноњ
територ≥њ ”крањни п≥дл¤гаЇ обкладенню вив≥зним
митом, податками та зборами, њх сплата (кр≥м
митних збор≥в) проводитьс¤ шл¤хом видач≥
простого вексел¤ з в≥дстроченн¤м платежу
на пер≥од зд≥йсненн¤ операц≥й з
давальницькою сировиною, але не б≥льш ¤к на 90
дн≥в з моменту оформленн¤ вив≥зноњ вантажноњ
митноњ декларац≥њ. ¬ексель погашаЇтьс¤ враз≥
ввезенн¤ готовоњ продукц≥њ або поверненн¤
валовоњ виручки. √отова продукц≥¤, вироблена з
давальницькоњ сировини украњнського замовника,
що ввозитьс¤ на митну територ≥ю ”крахну,
зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д обкладанн¤ вв≥зним митом,
податками та зборами (кр≥м акцизних та митних
збор≥в), ¤к≥ справл¤ютьс¤ при ≥мпорт≥ товар≥в ≥
не п≥дпадаЇ п≥д режим л≥цензуванн¤ ≥ квотуванн¤.
ƒекрет
ћ” У
ѕро квотуванн¤ ≥ л≥цензуванн¤ експорту товар≥в
(роб≥т, послуг)Ф та затверджене цим ƒикретом Уѕоложенн¤
про пор¤док реал≥зац≥њ квот ≥ видач≥ л≥ценз≥й на
експорт товар≥в в 1993 роц≥Ф встановлюють, що:
Ј
зд≥њсненн¤ «≈ƒ субТЇктами п≥дприЇмницькоњ
д≥¤льност≥ не потребуЇ державноњ реЇстрац≥њ њх
¤к учасник≥в «≈ƒ;
Ј
р≥шенн¤ про щапровадженн¤ режиму
л≥цензуванн¤ та квотуванн¤ експорту (≥мпорту)
приймаЇтьс¤ ћ” з визначенн¤м списку конкретних
товар≥в, що п≥дпадають п≥д оежим л≥цензуванн¤ та
квотуванн¤, ≥ строк≥в д≥њ цього режиму;
Ј
товари, що експортуютьс¤ в межах квот, не
обкладаютьс¤ митом;
Ј
квоти на експорт затверджуютьс¤ ћ”,
реал≥зуютьс¤ ћ≥н≥стерством зовн≥шн≥х
економ≥чних звТ¤зк≥в; л≥ценз≥њ видаютьс¤ на
основ≥в отриманн¤ ними або п≥дтвердженн¤ про
сплату ними в≥зитного мита.
Ѕезоплатн≥й
видач≥ п≥дл¤гають квоти на експорт, що
зд≥йсьнюютьс¤ в межах даржавного замовленн¤ чи
державного контракту; решта квот п≥дл¤гають
аукц≥онному продажу.
ƒекрет
ћ”
Уѕро систему валютного регулюванн¤ ≥
валютного контролюФ (19.02.1993 р.) встановлюЇ
режим зд≥йсненн¤ валютних операц≥й на територ≥њ
”кпањни, визначаЇ загальн≥ принципи валютного
регулюванн¤, повноваженн¤ державних орган≥зац≥й
≥ функц≥њ банк≥в та ≥нших кредитно-ф≥нансових
установ в регулюванн≥ валютних оперц≥й пор¤док
зд≥йсненн¤ валютного контролю, в≥дпов≥дальн≥сть
за порушенн¤ валютного законодавства.
ƒекрет
починаЇтьс¤ з вмзначенн¤ категор≥й: валютн≥
ц≥нност≥, ≥ноземна валюта, монетарн≥ метали,
валюта ”крањни, валютьн≥ операц≥њ, уповноважений
банк, конвертована валюта, резиденти,
нерезиденти.
ƒекрет
встановлюЇ, що валюта ”крањни Ї Їдиним законним
засобом платежу на територ≥њ ”крањни. ”с≥
надходженн¤ на користь резидент≥в в ≥ноземн≥й
валют≥ п≥дл¤гають обовТ¤зковаму продажу через
уповноважен≥ банки на м≥жбанк≥вському валютному
ринку. ”повноважен≥ банки продають валюту на
прот¤з≥ 5 дн≥в з моменту зарахуванн¤ таких
надходжень њњ на кореспондентськ≥ рахунки. ошти
у валют≥ ”крањни, виручен≥ в≥д продажу ≥ноземноњ
валюти, п≥дл¤гають в≥драхуванню резидентам на
прот¤з≥ двох дн≥в з моменту зарахуванн¤
зазначених кошт≥в на баланси цих банк≥в.
ќбовТ¤зковому
продажу не п≥дл¤гають:
1.
куплена на м≥жбанк≥вському валютному ринку
валюта Ц прот¤гом терм≥ну, встановленим
валютним законодавством дл¤ розрахунк≥в з
неризедентами;
2.
кошти, одержан≥ ф≥зичними особами, за
вин¤тком кошт≥в в≥д п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥;
3.
кошти, ¤к≥ забезпечують розрахунки з
неризидентами Ц на час зд≥йсненн¤ цих
розрахунк≥в.
¬алютн≥
операц≥њ за участю резидент≥в ≥ нерезидент≥в
п≥дл¤гають валютному контролю. ¬алютн≥ ц≥нност≥
та ≥нше майно резидент≥в, ¤ке перебуваЇ за межами
”крањни, п≥дл¤гаЇ обовТ¤зковому декларуванню в
Ќац≥ональному банку ”крањни. –озрахунк≥в в
≥ноземн≥й валют≥ м≥ж резидентами ≥
нерезидентами зд≥йснюють оплату прац≥
резидент≥в виключно в валют≥ ”крањни. «д≥йсненн¤
розрахунк≥в м≥ж резидентами ≥ нерезидентами в
межах торг≥вельного обороту у валют≥ ”крањн≥
допускаЇтьс¤ за умови одержанн¤ ≥ндив≥дуальноњ
л≥ценз≥њ Ќац≥онального банку ”крањни.
¬алютний
(обм≥нний) курс встановлюЇтьс¤ Ќац≥ональним
банком ”крањни за погодженн¤м з ћ”. ќф≥ц≥йн≥
валютнв резерви встановлюютьс¤, утримують ≥
використовуютьс¤ Ќац≥ональним банком ”крањни
дл¤ п≥дтримуванн¤ валютного (обм≥нного) курсу
валюту ”крањни.
ћ”
формуЇ ƒержавний валютний фонд ”крањни шл¤хом
куп≥вл≥ на валюти на м≥жбанк≥вському валютному
ринку за рахунок кошт≥в ƒержбюджету, ћ≥сцев≥
адм≥н≥страц≥њ, виконкоми м≥сцевих –ад формують
м≥сцев≥ валютн≥ фонди за рахунок кошт≥в м≥сцевих
бюджет≥в шл¤хом куп≥вл≥ валюти на
м≥жбанк≥вському валютному ринку.
Ќац≥ональний
банк видаЇ ≥ндив≥дуальн≥ та генеральн≥ л≥ценз≥њ
на зд≥йсненн¤ валютних операц≥й. √енеральн≥
л≥ценњ видаютьс¤ на весь пер≥од режиму валютного
регулюванн¤ уповноваженим банкам та ≥ншим
кредитно-ф≥нансовим органам, на зд≥йсненн¤
валютних операц≥й. ≤нив≥дуальн≥ л≥ценз≥њ
видаютьс¤ на зд≥йсненн¤ разовоњ валютноњ
операц≥њ на пер≥од, необх≥дний дл¤ зд≥йсненн¤
такоњ операц≥њ.
«акон
”крањни
Уѕро пор¤док зд≥йсненн¤ розрахунк≥в в
≥ноземн≥й валют≥Ф (23.09.1994 р.) встановлюЇ
терм≥ни використанн¤ валюти.
¬алютну
виручку зараховують на валютн≥ рахунки
резидент≥в у терм≥н≥, визначен≥ в контрактах, але
не п≥зн≥ше
90 календарних дн≥в з дати митного оформленн¤.
≤мпортн≥
операц≥њ резидент≥в, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ на умовах
в≥дстроченн¤ поставки в раз≥, коли таке
в≥дстроченн¤ перевищуЇ 90 календарних дн≥в,
потребують ≥ндив≥дуальноњ л≥ценз≥њ Ќацбанку
”крањни.
–езиденти,
¤к≥ купують ≥ноземну валюту дл¤ виконанн¤ зобовТ¤зань
перед не резидентами, зобовТ¤зан≥ перерахувати
так≥ суми на прот¤з≥ 5 робочих дн≥в. « моменту
зарахуванн¤ валюти на валютн≥ рахунки
резидент≥в.
«а
кожний день простороченн¤ пен¤ складаЇ 0,3% в≥д
суми неодержаноњ виручки.
ƒекрет
ћ”
Уѕро режим валютних розрахунк≥в громад¤н в
уповноважених банках ”крањниФ (02.12.1992 р.)
встановлюЇ, що рахунки в ≥ноземн≥й валют≥
в≥дкриваютьс¤ громад¤нам без п≥дтвердженн¤
джерел одержанн¤ валютних кошт≥в; видача кошт≥в
з цих рахунк≥в зд≥йснюЇтьс¤ без обмежень; доходи,
одержан≥ в≥д розм≥щенн¤ кошт≥в на рахунках, не
оподатковуютьс¤; залучен≥ кошти можуть бути
продан≥ лише за згодою ≥нших власник≥в.
12.2. ќрган≥зац≥¤ митноњ справи.
«акон
”крањни
Уѕро митну справуФ (25.06.1991 р.) визначаЇ
правов≥ основи орган≥зац≥њ митноњ справи,
ор≥Їнтованоњ на формуванн¤ сп≥льного ринкового
простору ≥ митних союз≥в з ≥ншими крањнами.
ћитна
справа
включаЇ в себе встановленн¤
пор¤дку та орган≥зац≥ю перем≥щенн¤ через митний
кордон ”крањни товар≥в ≥ предмет≥в, обкладенн¤
митом, оформленн¤, зд≥йсненн¤ контролю та ≥нших
заход≥в щодо реал≥з≥ц≥њ митноњ пол≥тики в
”крањн≥.
ћитною
територ≥Їю
”крањни вважаЇтьс¤ територ≥¤
”крањни. ћитний кордон сп≥впадаЇ з державним
кордоном ”крањни. ” в≥льних митних зонах,
створених на територ≥њ ”крањни, закони ”крањни,
що регулюють митну справу, застосовуютьс¤ з
вин¤тками.
«агальне
кер≥вництво митною справою зд≥йсьнюють ¬ерховна
–ада та ћ”. Ѕезпосередньо кер≥вництво митною
справою покладаЇтьс¤ на ƒержком≥тет митного
контролю.
ћитн≥
органи ”крањни виконують так≥ функц≥њ:
1.
захист економ≥чних ≥нтерес≥в ”крањни; 2. контроль
за додержанн¤м законодавства про митну справу; 3.
забезпеченн¤ виконанн¤ зобовТ¤зань, ¤к≥
випливають з м≥жнародних договор≥в ”крањни
стосовно митноњ справи; 4.використанн¤ засоб≥в
митно-тарифного по позатарифного регулюванн¤
при перем≥щен≥ через митний кордон ”крањни
товар≥в та ≥нших предмет≥в; 5. митне оформленн¤ та
оподаткуванн¤ товар≥в та ≥нших предмет≥в, що
перем≥щуютьс¤ через митний кордон; 6. зд≥йснюють
заходи щодо захисту ≥нтерес≥в споживач≥в
товар≥в ≥ додержанн¤ учасниками
зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в («≈«) державних
≥нтерес≥в на зовн≥шньому ринку з участю
ћ≥н≥стерства «≈« ”крањни;7. створенн¤
спри¤тливих умов дл¤ прискоренн¤ товарооб≥гу та
товаро- ≥ пасажиропотоку через митний
кордон”крањни; 8. боротьа з контрабандою та
≥ншими порушенн¤ми митних справ; 9.
сп≥вроб≥тництва з митними та ≥ншими органами
заруб≥жних крањн, а також з м≥жнародними
орган≥зац≥¤ми з питань митноњ справи; 10. веденн¤
митноњ статистики.
«акон
”крањни Уѕро ™диний митниий
тарифФ
(05.02.1992 р.) визначаЇ ™диний митний тариф
”крањни ¤к систематизований зв≥д ставок мита,
¤ким обкладаютьс¤ товари та ≥нш≥ предмети, що
ввоз¤тьс¤ на митну територ≥ю ”крањни або
вивоз¤тьс¤ за меж≥ ц≥Їњ територ≥њ.
«атверджуЇтьс¤ в≥н ¬ерховною –адою за поданн¤м
ћ”.
¬ ”крањн≥
застосовуютьс¤ так≥ види мита:
јдвалерне
(в % до митноњ вартост≥ товар≥в), специф≥чне (в
розрахунку на одиницю товар≥в), комб≥новане (поЇднуЇ
обидва види митного обкладенн¤), вв≥зне та
вив≥зне, сезонне та особлив≥ види мита:
спец≥альне, антидемп≥нгове та компенсац≥йне. ѕо
кожному з особливих вид≥в мита детальн≥
по¤сненн¤ див. у в≥дпов≥дних «аконах ”крањни в≥д
22. 12. 98р.
«акон
визначаЇ, коли мито не сплачуЇтьс¤ (ст.19) ≥ коли
знижуЇтьс¤ р≥вень митного обкладанн¤ (ст. 20).
ƒопускаЇтьс¤
встановленн¤ преференц≥й щодо ставок ™диного
митного тарифу ”крањни у вигл¤д≥ зв≥льненн¤ в≥д
обкладанн¤ митом, зниженн¤ ставок мита або
встановленн¤ квот. ѕреференц≥йне ввезенн¤
застосовуЇтьс¤ щодо товар≥в ≥ предмет≥в, ¤к≥:
поход¤ть з держав, що утворюють разом з ”крањною
митний союз або зону в≥льноњ торг≥вл≥; поход¤ть з
крањн, що розвиваютьс¤, ≥ користуютьс¤ «агальною
системою преференц≥й; обертаютьс¤ в прикордон≥й
торг≥вл≥.
«акон
”крањни Уѕро захист
нац≥онального товаровиробника в≥д демп≥нгового
≥мпортуФ
(22.12.1998 р.) регулюЇ засади ≥ пор¤док порушенн¤
та проведенн¤ антидемп≥нгових розсл≥дувань ≥
застосуванн¤ антидемп≥нгових заход≥в.
јнтидемп≥нгове
розсл≥дуванн¤ в ”крањн≥ проводитьс¤
ћ≥н≥стерством «≈«, ƒержавною митною службою
”крањни, а також ћ≥жв≥домчою ком≥с≥Їю з
м≥жнародноњ торг≥вл≥.
–озсл≥дуванн¤
починаЇтьс¤ за скаргою, поданою нац≥ональним
товаровиробником або в≥д його ≥мен≥.
“овар
з короткочасним промисловим циклом
Ц товар, ¤кий вважаЇтьс¤ таким, що застар≥в у
звТ¤зку з по¤вою нових технолог≥чних розробок.
ƒемп≥нг
Ц ввезенн¤ на митну територ≥ю ”крањни товару
за ц≥нами, нижчими в≥д пор≥вн¤льноњ ц≥ни на
под≥бний товар в крањн≥ експорту, що запод≥юЇ
шкоду нац≥ональному товаровиробнику под≥бного
товару.
ƒемп≥нгова
маржа
Ц сума, на ¤ку нормальна варт≥сть перевищуЇ
експортну ц≥ну.
Ќац≥ональний
товаровиробник
Ц сукупн≥сть виробник≥в под≥бного товару
або тих з них, сукупне виробництво ¤ких становить
основну частину всього обс¤гу виробництва в
”крањн≥ цього товару.
Ўкода
Ц ≥стотна шкода, запод≥¤на нац≥ональному
товаровиробнику, або загроза запод≥¤нн¤ шкоди
нац≥ональному товаровиробнику, або ≥стотне
перешкодженн¤ створенню чи розширенню
нац≥ональним товаровиробником виробництва
под≥бного товару.
якщо
нац≥ональн≥ ≥нтереси цього вимагають,
застосовують попередн≥ антидемп≥нгов≥ заходи
шл¤хом запровадженн¤ антидемп≥нгового мита
зокрема.
–озм≥р
ставки попереднього антидемп≥нгового мита
визначаЇтьс¤ у в≥дсотках до митноњ вартост≥
товару, що Ї обТЇктом антидемп≥нгового
розсл≥дуванн¤. ћитна варт≥сть цього товару
розраховуЇтьс¤ в≥дпов≥дно до базисних умов —≤F
-кордон ”крањни; або р≥зницею м≥ж м≥н≥мальною
ц≥ною та митною варт≥стю зазначеного товару,
розрахованою в≥дпов≥дно до базисних умов
поставки —≤F
-кордон ”крањни. ћ≥н≥мальна ц≥на Ц ц≥на
зазначеного товару, за ¤кою його продаж не
запод≥юЇ шкоди нац≥ональному товаровиробнику.
јнтидемп≥нгов≥
заходи зд≥йснюютьс¤ прот¤гом строку та в розм≥р≥
необх≥дному дл¤ усуненн¤ демп≥нгу.
«акон
”крањни
Уѕро захист нац≥онального товаровиробника в≥д
субсидованого ≥мпортуФ (22.12.1998 р.) регулюЇ
засади ≥ пор¤док порушенн¤ ≥ проведенн¤
антисубсидиц≥йних розсл≥дувань, а також
застосуванн¤ компенсац≥йних заход≥в.
—убсид≥¤
Ц
ф≥нансова або ≥нша п≥дтримка
державними органами виробництва, переробки,
продажу, транспортуванн¤, експорту, споживанн¤
под≥бного товару, в результат≥ ¤коњ субТЇкт
господарсько-правових в≥дносин крањни експорту
одержуЇ п≥льги (прибутки). —убсид≥¤ лег≥тимна Ц
субсид≥¤, що не даЇ п≥дстав дл¤ застосуванн¤
компенсац≥йних заход≥в. —убсид≥¤ нелег≥тимна (специф≥чна)
Ц субсид≥¤, що даЇ п≥дстави дл¤ застосуванн¤
компенсац≥йних заход≥в.
јнтисубсидац≥йне
розсл≥дуванн¤ розпочинають п≥сл¤ поданн¤ скарги
в письмов≥й форм≥ нац≥ональним товаровиробником
чи в≥д його ≥мен≥.
ѕ≥сл¤ отриманн¤ скарги ћ≥н≥стерство на
прот¤з≥ пТ¤ти дн≥в приймаЇ р≥шенн¤, про
достатн≥сть наведених в скарз≥ доказ≥в та
≥нформац≥њ. ¬ раз≥ њх достатност≥ може бути
прийн¤те р≥шенн¤ про запровадженн¤ реЇстрац≥њ
контракт≥в, в≥дпов≥дно до ¤ких зд≥йсьнюЇтьс¤
≥мпорт в ”крањни даного товару.
омпенсац≥йне
мито
Ц особливий вид мита, що
справл¤Їтьс¤ в раз≥ ввезенн¤ на територ≥ю
”крањни товару, що Ї обТЇктом компенсац≥йних
заход≥в.
—пецеф≥чною,
або нелег≥тимною Ї субсид≥¤, ¤ку надаЇ державний
орган чи законодавство т≥льки певним
п≥дприЇмствам. ћожуть братись до уваги ≥нш≥
фактори, а саме: використанн¤ субсид≥й обмеженою
к≥льк≥стю певних п≥дприЇмств; переважне
використанн¤ субсид≥й певними п≥дприЇмствами;
наданн¤ непропорц≥йно значних сум субсид≥й
певним п≥дприЇмствам; спос≥б зд≥йсненн¤
державним органом, що надаЇ субсид≥ю,
дискрец≥йного права у р≥шен≥ про наданн¤
субсид≥й.
–озм≥р
ставки попереднього компенсац≥йного мита не
повинен перевищувати попередньо розраховану
загальну суму нелег≥тимноњ субсид≥њ та повинен
бути нижчем н≥ж ц¤ сума за умови, що ставка мита
буде достатньою дл¤ запоб≥ганн¤ шкод≥,
запод≥¤ноњ нац≥ональному товаровиробнику.
«акон
”крањни
Уѕро застосуванн¤ спец≥альних заход≥в щодо
≥мпорту в ”крањнуФ (22.12.1998 р.) регулюЇ засади ≥
пор¤док порушенн¤ та проведенн¤ спец≥альних
розсл≥дувань факт≥в зростанн¤ ≥мпорту в ”крањну
з ≥нших крањн, митних союз≥в або економ≥чних
угрупувань, що запод≥юЇ значну шкоду або
загрожуЇ њњ запод≥¤нн¤м нац≥ональному
товаровиробнику, за результатами ¤ких можуть
застосовуватиь спец≥альн≥ заходи.
якщо
в процес≥ спец≥ального розсл≥дуванн¤
встановлюЇтьс¤ загрроза запод≥¤нн¤ значноњ
шкоди, приймаЇтьс¤ р≥шенн¤ про застосуванн¤
заход≥в нагл¤ду.
¬везенн¤
на митну територ≥ю ”крањни товару, стосовно
¤кого прийн¤те р≥шенн¤, що в≥н Ї обТЇктом
застосуванн¤ заход≥в нагл¤ду або рег≥онального
нагл¤ду за ≥мпортом, зд≥йсьнюЇтьс¤ у раз≥
поданн¤ в≥дпов≥дному митному органу ”крањни
дозволу на ≥мпорт, ¤кий видаЇтьс¤ ћ≥н≥стерством.
” дозвол≥ на ≥мпорт зазначаЇтьс¤ ц≥на та обс¤ги
товару, ¤кий буде ввозитис¤, те, що в≥вн Ї обТЇктом
застосуванн¤ заход≥в нагл¤ду або рег≥онального
нагл¤ду.
якщо
звол≥канн¤≥з застосуванн¤м попередн≥х
спец≥альних заход≥в запод≥юЇ чи може запод≥¤ти
значну шкоду нац≥ональному товаровиробнику,
можуть бути застосован≥ попередн≥ спец≥альн≥
заходи шл¤хом запровадженн¤ справл¤нн¤
спец≥ального мита на строк не б≥льше 200 дн≥в.
«
метою захисту нац≥ональних ≥нтерес≥в можуть
бути застосован≥ так≥ спец≥альн≥ заходи:
1.
обмеженн¤ строку д≥њ дозвол≥в на ≥мпорт, ¤к≥
були видан≥ ћ≥н≥стерством;
2.
запровадженн¤ режиму квотуванн¤ ≥мпорту в
”крањн≥, що Ї обТЇктом спец≥ального
розсл≥дуванн¤, з визначенн¤м обс¤г≥в квот та
пор¤дку њх розпод≥лу.
”казом
ѕрезидента ”крањни є124/96 в≥д 10.02.1996 р. затверджено
Уѕоложенн¤ при ≥ндикативн≥
ц≥ни у сфер≥ зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥Ф.
ѕ≥д ≥ндикативними ц≥нами розум≥ютьс¤ ц≥ни на
товари, ¤к≥ в≥дпов≥дають ц≥нам, що склалис¤ чи
складаютьс¤ на в≥дпов≥дний товар на ринку
експорту або ≥мпорту на момент зд≥йсненн¤
експортноњ (≥мпортноњ) операц≥њ з урахуванн¤м
умов зд≥йсненн¤ розрахунк≥в, визначених зг≥дно з
законодавством.
≤ндикативн≥
ц≥ни можуть запроваджуватись на товари, щодо
експорту ¤ких застосовано антидемп≥нгов≥ заходи
або розпочато антидемп≥нгов≥ розсл≥дуванн¤ чи
процедури в ”крањн≥ або за њњ межами; встановлено
режим квотуванн¤, л≥цензуванн6¤ або спец≥альн≥
режими, а також щодо тих товар≥в, щодо ¤ких
застосовуютьс¤ спец≥альн≥ ≥мпортн≥ процедури.
÷≥
≥ндикативн≥ ц≥ни Ї обовТ¤зковими до
використанн¤ субТЇктами «≈ƒ вс≥х форм власност≥
при укладанн≥ та зд≥йснен≥ зовн≥шньоеконом≥чних
угод (контракт≥в).
–≥шенн¤
про запровадженн¤ ≥ндикативних ц≥н приймаЇ та
перел≥ки ≥ндикативних ц≥н затверджуЇ
ћ≥н≥стерство зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в ≥
торг≥вл≥ ”крањни.
«акон
”крањни
Уѕро державне регулюванн¤ ≥мпорту
с≥льськогосподарскоњ продукц≥њФ (17.07.1997 р.)
встановлюЇ пор¤док тарифного та нетарифного
регулюванн¤ ≥мпорту с≥льськогосподарськоњ
сировини та продукт≥в њњ переробки дл¤ створенн¤
р≥вних умов конкуренц≥њ м≥ж продукц≥Їю
в≥тчизн¤ного виробництва та продукц≥Їю
нерезидент≥в а також метди ц≥новоњ п≥дтримки
с≥льськогосподарських товаровиробник≥в ”крањни.
«акон
передбачаЇ зб≥льшенн¤ розм≥р≥в вв≥зного мита,
встановленн¤ квоти на ввезенн¤ продукц≥њ
твариництва. ќбс¤г квоти стосовно окремого виду (типу,
сорту) продукц≥њ твариництва.не може
перевищувати 10 в≥дсотк≥в в≥д обс¤гу виробництва
аналог≥чноњ продукц≥њ в ”крањн≥ року, що передуЇ
поточному. ўор≥чн≥ квоти на ввезенн¤ ≥мпортноњ
продукц≥њ лотами по одному в≥дсотку в≥д
загального обс¤гу квоти на товарну
позиц≥юреал≥зуютьс¤ за кошти на аукц≥онах, ¤к≥
провод¤тьс¤ ћ≥н≥стерством с≥льського
господарства ≥ продовольства ”крањни.
ѕосилюЇтьс¤
контроль за ввезенн¤м ≥мпортноњ продукц≥њ, њњ
сертиф≥кац≥Їю. ¬нос¤тьс¤ корективи до ™диного
митного тарифу ”крањни: ст.6 «акону встановлюЇ
розм≥р вв≥зних (≥мпортних) мит на
с≥льськогосподарську продукц≥ю.
«акон
”крањни
Уѕро гербовий зб≥рФ (13.05.1999 р.)
спр¤мований на забезпеченн¤ р≥вноправних
конкурентних умов дл¤ нац≥ональних виробник≥в, а
також установлюЇ пор¤док компенсац≥њ витрат
орган≥в виконавчоњ влади, в тому числ≥ повТ¤заних
≥з створенн¤м та утриманн¤м систем внутр≥шнього
контролю за угодами з ввезенн¤ товару на митну
територ≥ю ”крањни. «акон д≥Ї до 1 с≥чн¤ 2000 року.
—правл¤нн¤
гербового збору проводитьс¤ з вв≥зних вантажних
митних декларац≥й, ¤к≥ подаютьс¤ митним органам
у випадках, визначених законодавством. ќбТЇктом
справл¤нн¤ гербового збору Ї визначена у вв≥зн≥й
вантажн≥й митн≥й декларац≥њ митна варт≥сть
товар≥в иа ≥нших предмет≥в, ¤к≥ ввоз¤тьс¤ на
митну територ≥ю ”крањни дл¤ њх в≥льного
використанн¤ чи транзиту.
12.3. ≤ноземн≥ ≥нвестиц≥њ.
«аконом
”крањни
Уѕро
зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥стьФ
(16.04.1991 р.) дл¤
≥ноземних субТЇкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥
запроваджуютьс¤ так≥ правов≥ режими:
Ј
нац≥ональний режим,
¤кий означаЇ, що ≥ноземн≥ субТЇкти
господарськоњ д≥¤льност≥ мають обс¤г прав та
обовТ¤зк≥в не менший н≥ж субТЇкт господарскоњ
д≥¤льност≥ ”крањни. Ќац≥ональний режим
застосовуЇтьс¤ щодо вс≥х вид≥в господарськоњ
д≥¤льност≥ ≥ноземних субТЇкт≥в ц≥Їњ д≥¤льност≥,
повТ¤заноњ з ≥нвестиц≥¤ми на територ≥њ ”крањни,
а також щодо експортно-≥мпортних операц≥й
≥ноземних субТЇкт≥в господарськоњ д≥¤льност≥
тих крањн, ¤к≥ вход¤ть разом з ”крањною до
економ≥чних союз≥в;
Ј
режим найб≥льшого
спри¤нн¤, ¤кий означаЇ, що ≥ноземн≥ субТЇкти
господарськоњ д≥¤льност≥ мають обс¤г прав,
преференц≥й та п≥льг щодо мит, податк≥в та збор≥в,
¤кими користуЇтьс¤ та/або буде користуватис¤
≥ноземний субТЇкт господарськоњ д≥¤льност≥
будь-¤коњ ≥ншоњ держави, ¤к≥й надано згаданий
режим, за вин¤тком випадк≥в, коли зазначен≥ мита,
податки, збори та п≥льги по них встановлюютьс¤ в
рамках спец≥ального режиму, визначеного нижче.
–ежим найб≥льшого спри¤нн¤ надаЇтьс¤ на основ≥
взаЇмноњ угоди субТЇктам господарськоњ
д≥¤льност≥ ≥нших держав зг≥дно з в≥дпов≥дними
договорами ”крањни та застосовуЇтьс¤ у сфер≥
зовн≥шньоњ торг≥вл≥;
Ј
спец≥альний режим, ¤кий застосовуЇтьс¤ до
територ≥й спец≥альних економ≥чних зон, а також
до територ≥й митних союз≥в, до ¤ких входить
”крањна, ≥ в раз≥ встановленн¤ будь-¤кого
спец≥ального режиму зг≥дно з м≥жнародними
договорами з участю ”крањни.
«акон
”крањни Уѕро режим ≥ноземного
≥нвестуванн¤Ф
(19.03.1996 р.)
¬иди
≥ноземних ≥нвестиц≥й.
≤ноземн≥ ≥нвестиц≥њ можуть зд≥йснюватись у
вигл¤д≥:
1.
≥ноземноњ валюти, що визнаЇтьс¤
конвертованою Ќац≥ональним банком ”крањни;
2.
валюти ”крањни-при ре≥нвестиц≥¤х в обТЇкт
первинного ≥нвестуванн¤ чи в будь-¤к≥ ≥нш≥ обТЇкти
≥нвестуванн¤ в≥дпов≥дного до законодавства
”крањни за умови сплати податку на прибуток (доходи);
3.
будь-¤кого рухомого ≥ нерухомого майна та повТ¤заних
з ним майнових прав;
4.
акц≥њ, обл≥гац≥њ, ≥нших ц≥них папер≥в, а також
корпоративних прав (прав власност≥ на частку (пай)
у статутному фонд≥ юридичноњ особи, створеноњ
в≥дпов≥дно до законодавства украњни або
законодавства ≥нших крањн), виражених в
конвертован≥й валют≥;
5.
грошових вимог та права на вимоги виконанн¤
догов≥рних зобовТ¤зань, ¤к≥ гарантован≥
першокласними банками
≥ мають варт≥сть в конвертован≥й валют≥,
п≥дтверджену зг≥дноз законами (процедурами)
крањни-≥нвестора або м≥жнародними торг≥вельними
звича¤ми;
6.
будь-¤ких прав ≥нтелектуальноњ власност≥,
варт≥сть ¤киху конвертован≥й валют≥
п≥дтверджена, а також п≥дтверджена експертною
оц≥нкою в ”крањн≥;
7.
прав на зд≥йсненн¤ господарськоњ д≥¤льност≥,
включаючи права на користуванн¤ надрами та
використанн¤ природних ресурс≥в, варт≥сть ¤ких у
конвертован≥й валют≥ п≥дтверджена;
8.
≥нших ц≥ностей в≥дпов≥дно до законодавства
украњни.
‘орми
≥ноземних ≥нвестиц≥й:
1.
частково участь в п≥дприЇмствах, що
створюютьс¤ сп≥льно з украњнськими юридичними ≥
ф≥зичними особами, або придбанн¤ частки д≥ючих
п≥дприЇмств;
2.
створенн¤ п≥дприЇмств, що повн≥стю не
залежать ≥ноземним ≥нвесторам, ф≥л≥й та ≥нших
в≥докремлених п≥дрозд≥л≥в ≥ноземних юридичних
ос≥б або придбанн¤ власн≥сть д≥ючих п≥дприЇмств
повн≥стю;
3.
придбанн¤, не заборонене законом”крани,
нерухомого чи рухомого майна, включаючи будинки,
квартири, прим≥щенн¤, обладнанн¤, транспортн≥
засоби та ≥нш≥ обТЇкти власност≥, шл¤хом пр¤мого
одержанн¤ майна та майнових комплекс≥в у вигл¤д≥
акц≥й, обл≥гац≥й та ≥нших ц≥них папер≥в;
4.
придбанн¤ самост≥йно або за участю
украњнських юридичних чи ф≥зичних ос≥б прав на
користуванн¤ землею та використанн¤ природних
ресрс≥в на територ≥њ ”крањни;
5.
придбанн¤ ≥нших майнових прав, в ≥нших формах,
не заборонених законами ”крањни, в тому числ≥ без
створенн¤ юридичноњ особи на п≥дстав≥ договор≥в
≥з субТЇктами господарскоњ д≥¤льност≥ ”крањни.
ƒержавн≥
гарант≥њ захисту ≥ноземних ≥нвестиц≥й. ƒл¤
≥ноземних ≥нвестор≥в на територ≥њ ”крањни
встановлюЇтьс¤ нац≥ональний режим
≥нвестиц≥йноњ та ≥ншоњ господарскоњ д≥¤льност≥,
а дл¤ окремих обТЇкт≥в Ц п≥льговий режим.
«аконом
встановлюютьс¤ гарант≥њ дл¤ ≥ноземних
≥нвестор≥в у раз≥ зм≥ни законодавства, щодо
примусових вилучень, а також незаконих д≥й
державних орган≥в та њх посадових ос≥б в раз≥
припиненн¤ ≥нвестиц≥ноњ д≥¤льност≥, гарант≥њ
переказу прибутк≥в, доход≥в та ≥нших кошт≥в,
одержаних внасл≥док зд≥йсненн¤ ≥ноземних
≥нвестиц≥й. √арантуЇтьс¤ компенсац≥¤ ≥
в≥дшкодуванн¤ збитк≥в, завданих ≥ноземним
≥нвесторам внасл≥док д≥й, безд≥¤льност≥ або
неналежного виконанн¤ державними органами чи њх
посадоаими особами щодо ≥ноземного ≥нвестора.
ƒержавна
реЇстрац≥¤ та контроль за зд≥йсненн¤м ≥ноземних
≥нвестиц≥й. в
≥дбуваютьс¤ зг≥дно Уѕоложенн¤
про пор¤док державноњ рег≥страц≥њ ≥ноземних
≥нвестиц≥йФ
, затвердженого постановою ћ” в≥д 07.08.1996 р.
є928.
«акон
”крањни Уѕро загальн≥ засади
створенн¤ ≥ функц≥рнуванн¤ спец≥альних (в≥льних)
економ≥чних зонФ
(13.10.1992 р.) встановлюЇ, що метою створенн¤
спец≥альних (в≥льних) економ≥чних зон Ї
залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й та спри¤нн¤ њм,
актив≥зац≥¤ сп≥льно з ≥ноземним ≥нвесторами
п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ дл¤ нарощуванн¤
експорту товар≥в та послуг, поставок на
внутр≥шн≥й ринок високо¤к≥сноњ продукц≥њ та
послуг, залученн¤ ≥ впровадженн¤ нових
технолог≥й, ринкових метод≥в господарюванн¤,
розвитку ≥нфраструктури ринку, пол≥пшенн¤
використанн¤ природних ≥ трудових ресурс≥в,
прискоренн¤ соц≥ально-економ≥чного розвитку
”крањни.
—пец≥альна
(в≥льна) економ≥чна зона ¤вл¤Ї собою частину
територ≥њ ”крањни, на ¤к≥й встановлюютьс¤ ≥
д≥ють спец≥альний правовий режим економ≥чноњ
д≥¤льност≥ та пор¤док застосуванн¤ ≥ д≥њ
законодавства ”крањни. “ут запроваджуютьс¤
п≥льгов≥ митн≥, валютно-ф≥нансов≥, податков≥ та
≥нш≥ умови економ≥чноњ д≥¤льност≥ нац≥ональних
та ≥ноземних юридичних та ф≥зичних ос≥б.
—татус ≥
територ≥¤ спец≥альноњ (в≥льноњ) економ≥чноњ зони,
а також строк, на ¤кий вона створюЇтьс¤,
визначаЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни шл¤хом
прийн¤тт¤ окремого закону дл¤ кожноњ
спец≥альноњ (в≥льноњ) економ≥чноњ зони.
—пец≥альн≥
(в≥льн≥) економ≥чн≥ зони можуть бути р≥зних
функц≥ональних тип≥в: в≥льн≥ митн≥ зони ≥ порти,
експортн≥, транзитн≥ зони, митн≥ склади,
технолог≥чн≥ парки технол≥си, комплексн≥
виробнич≥ зони, туристсько-рекреац≥йн≥, страхов≥,
банков≥ тощо.
”каз
ѕрезидента ”крањни Уѕро угоди
про розпод≥л продукц≥њФ
(25.05.1995 р.) регулюЇ в≥дносини, що виникають у
процес≥ укладанн¤, виконанн¤ та припиненн¤ угод
про розпод≥л продукц≥њ, визначаЇ основн≥ правов≥
вимоги до таких угод, а також особливост≥
правов≥дносин щодо користуванн¤ надрами на
умовах розпод≥лу продукц≥њ.
”каз
визначаЇ, що компенсац≥йна
продукц≥¤
Ц це частина виробленоњ продукц≥њ, що
власн≥сть ≥нвестора в рахунок компенсац≥њ його
витрат; прибуткова продукц≥¤ --
та частина виробленоњ продукц≥њ, що
розпод≥л¤Їтьс¤ м≥ж ≥нвестором ≥ державою та
визначаЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж виробленою ≥
компенсац≥йною продукц≥Їю; пункт
вим≥ру
Ц це пункт, у ¤кому в≥дпов≥дно до угоди про
розпод≥л продукц≥њ зд≥йснюЇтьс¤ вим≥р
виробленоњ продукц≥њ та њњ розпод≥л на
компенсац≥йну та прибуткову.
ƒо повного
в≥дшкодуванн¤ витрат ≥нвестора частка
копменсац≥йноњ продукц≥њ не може перевищувати 70%
загального обс¤гу виробленоњ продукц≥њ. ∆одна з
стор≥н не маЇ права розпор¤джатис¤ виробленою
продукц≥Їю до њњ розпод≥лу без письмового
погодженн¤ з ≥ншими сторонами угоди.
”каз
визнаЇ пор¤док визначенн¤ витрат, ¤к≥ п≥дл¤гають
в≥дшкодуванню ≥нвестору компенсац≥йною
продукц≥Їю.
ѕраво
власност≥ на майно, придбане ≥нвестором,
переходить до держави з дн¤, коли варт≥сть
зазначеного майна повн≥стю в≥дшкодована
компенсац≥йною продукц≥Їю.
«ј¬ƒјЌЌя
ѕќ ¬»¬„≈ЌЌё “≈ћ» 12
1.
як орган≥зован≥
зовн≥шньоеконом≥чн≥ звТ¤зки («≈«) п≥сл¤ њх
л≥берал≥зац≥њ? «акон ”крањни Уѕро
зовн≥шньоеконом≥чну д≥¤льн≥стьФ.
2.
«акон ”крањни Уѕро торгово-промислов≥
палати в ”крањн≥Ф. «авданн¤ торгово-промислових
палат.
3.
як орган≥зоване квотуванн¤ ≥
л≥цензуванн¤ експорту товар≥в (послуг, роб≥т)?
ƒекрет ћ” Уѕро квотуванн¤ та л≥цензуванн¤
експорту товар≥в (роб≥т, послуг).
4.
«акон ”крањни Уѕро регулюванн¤
товарообм≥нних (бартерних) операц≥й у галуз≥
зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥Ф.
5.
ќрган≥зац≥¤ валютного регулюванн¤ ≥
валютного контролю. ƒекрети ћ” Уѕро систему
валютного регулюванн¤ ≥ валютного контролюФ та
Уѕро режим валютних рахунк≥в громад¤н в
уповноважених банках ”крањниФ. «акон ”крањни Уѕро
пор¤док зд≥йсненн¤ розрахунк≥в в ≥ноземн≥й
валют≥Ф.
6.
ќрган≥зац≥¤ митноњ справи. «акон ”крањни Уѕро
митну справуФ та У™диний митний тарифФ. ¬иди
мита.
7.
ѕроцедура введенн¤ антидемп≥нгового,
компенсац≥йного ≥ спец≥ального мита. «акони
”крањни Уѕро захист нац≥онального
товаровиробника в≥д демп≥нгового ≥мпортуФ, Уѕро
захист нац≥онального товаровиробника в≥д
субсидованого ≥мпортуФ, Уѕро застосуванн¤
спец≥альних заход≥в щодо ≥мпорту в ”крањнуФ.
8.
ѕравовий режим дл¤ ≥ноземних субТЇкт≥в
господарськоњ д≥¤льност≥: нац≥ональний,
спец≥альний та режим найб≥льшого спри¤нн¤. «акон
”крањни Уѕро режим ≥ноземного ≥нвестуванн¤Ф.
9.
«акон ”крањни Уѕро загальн≥ засади
створенн¤ ≥ функц≥онуванн¤ спец≥альних (в≥льних)
економ≥чних зонФ.
«акони ”крањни Уѕро угоди про розпод≥л продукц≥њФ та Уѕро операц≥њ з давальницькою сировиноюФ.
<< попередн¤ зм≥ст наступна >>
