11.‘≤ЌјЌ—ќ¬ќ –≈ƒ»“Ќ≈ –≈√”Ћё¬јЌЌя ≈ ќЌќћ≤ ».
11.1. ‘≥нансовоЦбюджетна система.
‘≥нансово-бюджетну
систему ”крањни складають ф≥нанси респуб≠л≥к≠и,
м≥сцевих орган≥в влади, ф≥нанси п≥дприЇмств ≥
орган≥зац≥й вс≥х форм власност≥, банк≥вський ≥
державний кредит.
Ѕюджетна
система
будуЇтьс¤ на основ≥ таких принцип≥в:
1.закр≥пленн¤ за кожною ланкою бюджетноњ системи
законодавчо встановлених джерел доход≥в; 2.встановленн¤
диференц≥йованих податк≥в на прибуток залежно
в≥д вид≥в д≥¤льност≥ та р≥вновеликих податк≥в по
вс≥х формах власност≥, п≥дпор¤дкованост≥ та
належност≥ в межах кожного виду д≥¤льност≥; 3.забезпеченн¤
самост≥йност≥ кожноњ ланки бюджетноњ системи у
формуванн≥ та використанн≥ закр≥плених доходних
джерел.
—истема
самост≥йност≥ бюджет≥в р≥зних р≥вн≥в (при
рац≥ональному звТ¤зку м≥ж ними) дозвол¤Ї
в≥дпов≥дним органам управл≥нн¤ мати ф≥нансову
базу проведенн¤ власноњ соц≥ально-економ≥чноњ
пол≥тики, виконанн¤ своњх функц≥й та реал≥зац≥њ
соц≥альних програм.
«акон
”крањни У
ѕро бюджетну систему
”крањни
Ф (29.06.1995 р.) визначаЇ основн≥
категор≥њ, що характеризують бюджетну систему,
таким чином.
Ѕюджет
Ч план утворенн¤ ≥ використанн¤
ф≥нансових ресурс≥в дл¤ забезпеченн¤ функц≥й,
¤к≥ зд≥йснюютьс¤ органами державноњ влади та
м≥сцевими –адами народних депутат≥в.
«ведений
бюджет ”крањни
Ч сукупн≥сть вс≥х бюджет≥в, що
вход¤ть до складу бюджетноњ системи.
Ѕюджетний
устр≥й
Ч орган≥зац≥¤ ≥ принципи побудови
бюджетноњ системи, њњ структури, взаЇмозв'¤зок
м≥ж окремими ланками бюджетноњ системи.
Ѕюджетний
процес
Ч регламентований законодавством
пор¤док складанн¤, розгл¤ду, затвердженн¤
бюджет≥в, њх виконанн¤ ≥ контроль за њх
виконанн¤м, затвердженн¤м зв≥т≥в про виконанн¤
бюджет≥в, що вход¤ть до бюджетноњ системи
”крањни.
Ѕюджетний
р≥к
починаЇтьс¤ з 1 с≥чн¤ ≥ зак≥нчуЇтьс¤
31 грудн¤.
Ѕюджетна
класиф≥кац≥¤
Ч Їдине систематизоване,
функц≥ональне згрупуванн¤ доход≥в ≥ видатк≥в
бюджету за однор≥дними ознаками, що забезпечуЇ
загальнодержавну ≥ м≥жнародну пор≥вн¤льн≥сть
бюджетних даних.
ƒеф≥цит
бюджету Ч
перевищенн¤ видатк≥в над доходами.
ѕроф≥цит (надлишок) Ч
перевищенн¤ доход≥в над видатками.
—клад
видатк≥в ƒержавного бюджету ”крањни:
1.
ф≥нансуванн¤ загальнодержавних
централ≥зованих програм п≥дтриманн¤ та
п≥двищенн¤ життЇвого р≥вн¤ народу, заход≥в щодо
соц≥ального захисту населенн¤;
2.
ф≥нансуванн¤ зд≥йснюваних установами та
орган≥зац≥¤ми заход≥в у галуз≥ осв≥ти, культури,
науки, охорони здоров
Т
¤, ф≥зичноњ культури, молод≥жноњ
пол≥тики, соц≥ального забезпеченн¤, що мають
загальнодержавне значенн¤;
3.
ф≥нансуванн¤ виробничого ≥ невиробничого
буд≥вництва, геолого-розв≥дувальних, проектно-пошукових
та ≥нших роб≥т, що зд≥йснюЇтьс¤ в≥дпов≥дно до
загальнодержавних програм;
4.
на оборону;
5.
на охорону навколишнього природного
середовища;
6.
на утриманн¤ правоохоронних та митних
орган≥в, податковоњ, захисту прав споживач≥в та
контрольно-рев≥з≥йноњ служб;
7.
утриманн¤ орган≥в законодавчоњ, виконавчоњ,
судовоњ влади та прокуратури;
8.
зд≥йсненн¤ зовн≥шньоеконом≥чноњ ≥
зовн≥шньопол≥тичноњ д≥¤льност≥;
9.
дотац≥њ, субвенц≥њ, що передаютьс¤ з
ƒержавного бюджету ”крањни до бюджет≥в
јвтономноњ –еспубл≥ки рим, областей, м≥ст иЇва
≥ —евастопол¤;
10.
на виплату вс≥х вид≥в пенс≥й, видатк≥в,
спр¤мованих на захист громад¤н, що постраждали
в≥д „орнобильськоњ катастрофи, виплату допомоги
по безроб≥ттю, витрати на профес≥йне навчанн¤
вив≥льнюваних прац≥вник≥в ≥ незайн¤того
населенн¤ та заходи по створенню додаткових
робочих м≥сць;
11.
утворенн¤ державних матер≥альних ≥
ф≥нансових резерв≥в;
12.
обслуговуванн¤ внутр≥шнього ≥ зовн≥шнього
державних борг≥в та њх поверненн¤;
13.
≥нш≥ заходи, що ф≥нансуютьс¤ з ƒержбюджету
в≥дпов≥дно до «акон≥в ”крањни.
”
ƒержбюджет≥ передбачаЇтьс¤ резервний фонд ћ” у
розм≥р≥ до 2% в≥д обс¤гу його видатк≥в дл¤
ф≥нансуванн¤ нев≥дкладних витрат в народному
господарств≥, соц≥ально-культурних та ≥нших
заход≥в, що не могли бути передбачен≥ п≥д час
затвердженн¤ ƒержбюджету.
”
ƒержбюджет≥ понад передбачен≥ видатки
утворюЇтьс¤ оборотна касова гот≥вка в розм≥р≥ до
2% загального обс¤гу видатк≥в бюджету. ¬она може
бути використана прот¤гом року на покритт¤
тимчасових касових розрив≥в ≥ повинна бути
в≥дновлена у тому ж роц≥ до розм≥р≥в,
установлених п≥д час затвердженн¤ ƒержбюджету.
ƒоходи
ƒержбюджету
”крањни формуютьс¤ за рахунок:
1.
частини податку на додану варт≥сть та
акцизного збору, ¤к≥ визначаютьс¤ «аконом про
ƒержбюджет на наступний р≥к;
2.
30% в≥д податку на прибуток п≥дприЇмств та
орган≥зац≥й ус≥х форм власност≥, в≥д податку на
майно п≥дприЇмств та орган≥зац≥й, в≥д плати за
землю;
3.
надходжень в≥д зовн≥шньоеконом≥чноњ
д≥¤льност≥;
4.
частини надходжень в≥д приватизац≥њ,
надходженн¤ в≥д реал≥зац≥њ державного майна,
орендна плата за оренду ц≥л≥сних майнових
комплекс≥в;
5.
внеск≥в до ѕенс≥йного фонду, ƒержавного
фонду спри¤нн¤ зайн¤тост≥ населенн¤, ‘онду дл¤
зд≥йсненн¤ заход≥в щодо л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в
„орнобильськоњ катастрофи та соц≥ального
захисту населенн¤ та внеск≥в до ≥нших
загальнодержавних ц≥льових фонд≥в,створенн¤
¤ких передбачене законодавством ”крањни;
6.
надходжень в≥д внутр≥шн≥х позик, повернутих
держав≥ позик, процент≥в в≥д наданих державою
позик ≥ кредит≥в;
7.
дивиденд≥в в≥д акц≥й та ≥нших ц≥нних папер≥в,
що належать держав≥ в акц≥онерних господарських
товариствах;
8.
плата за спец≥альне використанн¤ природних
ресурс≥в;
9.
≥нших доход≥в, встановлених законодавством
”крањни ≥ в≥днесених до доход≥в ƒержбюджету.
«акон
”крањни У
ѕро
бюджетну систему ”крањни
Ф
визначаЇ також склад доход≥в ≥ видатк≥в
республ≥канського бюджету ј–ј, обласних,
районних та м≥ських бюджет≥в.
ќрган≥зац≥¤
бюджетного процесу.
¬ерховна –ада не п≥зн≥ше 15 червн¤
поточного року розробл¤Ї ≥ надсилаЇ ѕрезиденту
”крањни спец≥альну постанову (бюджетну
резолюц≥ю) про основн≥ напр¤мки бюджетноњ
пол≥тики на наступний бюджетний р≥к.
ћ≥н≥стерство
ф≥нанс≥в на п≥дстав≥ основних прогнозних
макропоказник≥в економ≥чного ≥ соц≥ального
розвитку ”крањни на плановий р≥к та ф≥нансових
можливостей держави складаЇ попередн≥й проект
зведеного бюджету ”крањни ≥ доводить в≥дпов≥дн≥
прогнозн≥ показники до м≥н≥стерств, в≥домств,
≥нших орган≥в державноњ виконавчоњ влади, ¤к≥
подають ћ≥нф≥ну своњ пропозиц≥њ.
ћ≥нф≥н
розгл¤даЇ ц≥ пропозиц≥њ ≥ готуЇ проекти
зведеного та ƒержавного бюджет≥в ”крањни ≥ до 15
серпн¤ подаЇ њх на розгл¤д ћ”, ¤кий приймаЇ
остаточне р≥шенн¤ щодо проекту «акону про
ƒержбюджет ≥ подаЇ його ѕрезиденту ”крањни. ¬
раз≥ згоди ѕрезидента проект «акону до 15 вересн¤
вноситьс¤ на розгл¤д ¬ерховноњ –ади.
¬ерховна
–ада затверджуЇ: граничний розм≥р деф≥циту, суми
доход≥в в≥дпов≥дно до бюджетноњ класиф≥кац≥њ,
суми видатк≥в щодо кожного розпор¤дника кошт≥в
в≥дпов≥дно до бюджетноњ класиф≥кац≥њ, суми
дотац≥й, субвенц≥й та розм≥ри в≥драхувань в≥д
регулюючих доход≥в до бюджет≥в ј– , областей,
м≥ст иЇва та —евастопол¤, розм≥р оборотноњ
касовоњ гот≥вки ƒержбюджету ”крањни.
ƒоходи
≥ видатки ц≥льових загальнодержавних фонд≥в,
включених до складу ƒержбюджету, затверджуютьс¤
щодо кожного фонду окремо.
«в≥т
про виконанн¤ ƒержбюджету подаЇтьс¤ ѕрезидентом
”крањни ¬ерховн≥й –ад≥ до 1 травн¤ року,
наступного за зв≥тним.
«акон
”крањни У
ѕро –ахункову палату
Ф (11.07.1996 року)визначаЇ, що –ахункова
палата Ї пост≥йно д≥ючим органом контролю, ¤кий
утворюЇтьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни,
п≥дпор¤дкований ≥ п≥дзв≥тний њй.
«авданн¤м
–ахунковоњ палати Ї зд≥йсненн¤ контролю за: 1.
своЇчасним виконанн¤м видатковоњ частини
ƒержавного бюджету ”крањни, витраченн¤м
бюджетних кошт≥в, у тому числ≥ кошт≥в
загальнодержавних ц≥льових фонд≥в, за обс¤гами,
структурою т≥ њх ц≥льовим призначенн¤м; 2.
утворенн¤м ≥ погашенн¤м внутр≥шнього та
зовн≥шнього боргу ”крањни, визначенн¤
ефективност≥ та доц≥льност≥ видатк≥в державних
кошт≥в, валютних та кредитно-ф≥нансових ресурс≥в;
3. ф≥нансуванн¤м загальнодержавних програм
економ≥чного, науково-техн≥чного, соц≥ального ≥
нац≥онально-культурного розвитку, охорони
довк≥лл¤; 4. дотриманн¤м законност≥ щодо наданн¤
”крањною позик ≥ економ≥чноњ допомоги ≥ноземним
державам, м≥жнародним орган≥зац≥¤м,
передбачених у ƒержавному бюджет≥ ”крањни; 5.законн≥стю
та своЇчасн≥стю руху кошт≥в ƒержавного бюджету
”крањни та кошт≥в позабюджетних фонд≥в в
установах Ќац≥онального банку та уповноважених
банк≥в.
–ахункова
палата проводить анал≥з в≥дхилень в≥д
показник≥в ƒержавного бюджету ”крањни та готуЇ
пропозиц≥њ про њх усуненн¤, а також про
удосконаленн¤ бюджетного процесу в ц≥лому. ¬она
регул¤рно ≥нформуЇ ¬ерховну –аду ”крањни, њњ
ком≥тети про х≥д виконанн¤ ƒержавного бюджету
”крањни та стан погашенн¤ внутр≥шнього ≥
зовн≥шнього боргу ”крањни, про результати
зд≥йсненн¤ ≥нших контрольних функц≥й.
ƒержавне
казначейство
зг≥дно постанови ћ” є 590 в≥д 31.07.95
року:
1.
орган≥зовуЇ виконанн¤ ƒержбюджету ≥
зд≥йснюЇ контроль за цим;
2.
зд≥йснюЇ управл≥нн¤ на¤вними коштами
ƒержбюджету, в т. ч. в ≥ноземн≥й валют≥, та коштами
державних позабюджетних фонд≥в у межах видатк≥в,
установлених на в≥дпов≥дний пер≥од;
3.
зд≥йснюЇ ф≥нансуванн¤ видатк≥в ƒержбюджету;
4.
веде обл≥к касового виконанн¤ ƒержбюджету,
складаЇ зв≥тн≥сть про стан виконанн¤ державного
та зведеного бюджет≥в;
5.
зд≥йснюЇ управл≥нн¤ державним внутр≥шн≥м та
зовн≥шн≥м боргом в≥дпов≥дно до чинного
законодавства;
6.
розпод≥л¤Ї м≥ж ƒержбюджетом та м≥сцевими
бюджетами в≥драхуванн¤ в≥д загальнодержавних
податк≥в, збор≥в ≥ обовТ¤зкових платеж≥в за
нормативами, затвердженими ¬ерховною –адою;
7.
зд≥йснюЇ контроль за надходженн¤ми ≥
використанн¤м кошт≥в державних позабюджетних
фонд≥в;
8.
розробл¤Ї та затверджуЇ нормативно-методичн≥
документи з питань бухгалтерського обл≥ку,
зв≥тност≥ та орган≥зац≥њ виконанн¤ бюджет≥в
вс≥х р≥вн≥в.
ƒержавне
казначейство складаЇтьс¤ з √оловного управл≥нн¤
та його територ≥альних орган≥в Ч управл≥нь
ƒержавного казначейства в ј– , област¤х, м≥стах
иЇв≥ та —евастопол≥ з в≥дд≥ленн¤ми у районах,
м≥стах ≥ районах у м≥стах.
ѕравов≥
основи державного проб≥рного нагл¤ду викладен≥
у ƒекрет≥ абм≥ну ”крањни
Уѕро
державний проб≥рний нагл¤дФ
в≥д
17 травн¤ 1993 року.
ƒержавний
проб≥рний нагл¤д
Ч
система заход≥в, спр¤мованих на зд≥йсненн¤
державного контролю за видобуванн¤м,
виробництвом, використанн¤м, об≥гом, обл≥ком ≥
збер≥ганн¤м дорогоц≥нних метал≥в ≥
дорогоц≥нного кам≥нн¤ та вироб≥в з них,
виконанн¤ операц≥й ≥з зазначеними ц≥нност¤ми, а
також забезпеченн¤ залученн¤ до вторинноњ
переробки в≥дход≥в ≥ брухту, що м≥ст¤ть
дорогоц≥нн≥ метали ≥ дорогоц≥нне кам≥нн¤.
ƒержавний
проб≥рний нагл¤д зд≥йснюЇтьс¤ ƒержавною
проб≥рною палатою ”крањни, п≥дпор¤дкованими њй
рег≥ональними державними ≥нспекц≥¤ми
проб≥рного нагл¤ду та пост≥йними контролерами
на п≥дприЇмствах по виробництву дорогоц≥нних
метал≥в та обробц≥ алмазноњ сировини.
”с≥
ювел≥рн≥ та ≥нш≥ побутов≥ вироби з дорогоц≥нних
метал≥в, виготовленн¤ в ”крањн≥, ввезен≥ з-за
кордону дл¤ продажу, або т≥, що вивоз¤тьс¤ з
”крањни, повинн≥ в≥дпов≥дати встановлним пробам
≥ мати державне прб≥рне клеймо.
ѕроба
Ч
державний стандарт, що визначаЇ ц≥нн≥сть сплаву,
з ¤кого виготовлено вироби з дорогоц≥нних
метал≥в, ≥ засв≥дчуЇ вм≥ст вагових одиниць
основного дорогоц≥нного металу в одиниц≥ тис¤ч≥
вагових одиниць сплаву.
¬
”крањн≥ дл¤ ювел≥рних та ≥нших побутових вироб≥в
≥з дорогоц≥нних метал≥в встановлюють так≥ проби:
платина Ч 950; золото Ч 333; 375; 500; 585; 750; ср≥бло Ч 750;
800; 830; 875; 925; 960.
¬ироби,
що мають пробу нижче встановленоњ м≥н≥мальноњ,
не п≥дл¤гають клеймуванню та реал≥зац≥њ ¤к
вироби з дорогоц≥нних метал≥в.
¬иготовлювач≥
ювел≥рних та ≥нших побутових вироб≥в з
дорогоц≥нних метал≥в ≥ дорогоц≥нного кам≥нн¤,
зобовТ¤зан≥ мати
≥менник
,
в≥дбиток ¤кого проставл¤Їтьс¤ виготовлювачем на
вс≥х виробах.
«акон
”крањни
Уѕро
державний внутр≥шн≥й борг ”крањниФ
(16.09.92
року) визначаЇ, що державним внутр≥шн≥м боргом
”крањни Ї строков≥ боргов≥ зобовТ¤занн¤ ”р¤ду
”крањни у грошов≥й форм≥.
ƒо
боргових зобовТ¤зань ”р¤ду ”крањни належать
випущенн≥ ним ц≥нн≥ папери, ≥нше зобовТ¤занн¤ у
грошов≥й форм≥, гарантован≥ ”р¤дом ”крањни, а
також одержан≥ ним кредити.
Ѕоргов≥
зобовТ¤занн¤ ”р¤ду ”крањни можуть бути
короткостроков≥ Ч до 1 року, середньостроков≥ Ч
в≥д 1 до 5 рок≥в ≥ довгостроков≥ Ч 5 ≥ б≥льше рок≥в.
Ѕоргов≥
зобовТ¤занн¤ ”р¤ду ”крањни виступають у вигл¤д≥
обл≥гац≥й внутр≥шн≥х державних позик ≥
казначейських зобовТ¤зань ”крањни. ¬ окремих
випадках можуть бути ≥ ≥нш≥ форми ур¤дових
боргових зобовТ¤зань.
√раничн≥
розм≥ри державного внутр≥шнього боргу ”крањни,
його структура, джерела та строки погашенн¤
встановлюютьс¤ ¬ерховною –адою ”крањни
одночасно ≥з затвердженн¤м ƒержавного бюджету
”крањни.
11.2. –егулюванн¤ ц≥н та ц≥ноутворенн¤.
ћетоди регулюванн¤ ц≥н.
ƒержава зд≥йснюЇ
вплив на ц≥ни, використовуючи пр¤м≥ (адм≥н≥стративн≥)
≥ непр¤м≥ (економ≥чн≥) методи. ≈коном≥чн≥ методи
Ї основними в практиц≥ крањн з ринковою
економ≥кою, оск≥льки вони не порушують д≥њ
ринкового механ≥зму. ¬они пол¤гають в зм≥н≥
податк≥в, обл≥кових ставок, митних тариф≥в,
≥мпортних квот, ем≥сс≥њ грошей ≥ т. д. Ќаприклад,
зниженн¤ непр¤мих податк≥в в пер≥од сильноњ
≥нфл¤ц≥њ спри¤Ї зниженню ц≥н, стримуЇ ≥нфл¤ц≥ю.
ѕолегшанн¤ ≥мпорту товар≥в в крањну посилюЇ
конкуренц≥ю на нац≥ональному ринку ≥ спри¤Ї
зниженню ц≥н. ќбмеженн¤ ем≥сс≥њ грошей зменшуЇ
сукупний платоспроможний попит ≥ також стримуЇ
р≥ст ц≥н. ѕодатков≥, кредитн≥ п≥льги, пр¤м≥
державн≥ субсид≥њ ≥ дотац≥њ спри¤ють зниженню
витрат виробництва ≥ в≥дпов≥дно Ч ц≥н.
јдм≥н≥стративне
регулюванн¤ ц≥н зд≥йснюЇтьс¤ р≥зними методами,
число ¤ких в ‘–Ќ, Ѕельг≥њ, ≤тал≥њ, √оланд≥њ в
повоЇнний пер≥од складало 2-5, а у ‘ранц≥њ Ч 14.
Ўироко використовуЇтьс¤ Узаморожуванн¤Ф ц≥н,
тобто њх примусова стаб≥л≥зац≥¤ за певний пер≥од.
” ‘ранц≥њ при метод≥ Утаксац≥њФ ур¤д сам
встановлював та зм≥нював ц≥ни, виход¤чи з даних,
наданих п≥дприЇмствами. ћетоди УрамковихФ та УкошториснихФ
ц≥н передбачають, що державн≥ органи
встановлюють т≥льки спос≥б розрахунку ц≥н,
виход¤чи в першому випадку з визначеного кола
витрат, в другому Ч з кошторисноњ вартост≥ роб≥т.
ѕри цьому ц≥на розраховувалась самими
виробниками товару, але обов
Т
¤зково повинна була бути
затверджена державним органом. ѕо р¤ду товар≥в у
‘ранц≥њ використовувалис¤ спец≥альн≥ ц≥нов≥
режими: режим в≥льних контрольованих ц≥н, режим
обумовленоњ свободи ц≥ноутворенн¤, режим в≥льно
контрольованих ц≥н. ÷≥ни встановлювались самими
товаровиробниками, однак дл¤ њх введенн¤
п≥дприЇмства повинн≥ були отримати на прот¤з≥,
¤к правило, 15 дн≥в згоду ур¤дових орган≥в.
“ам,
де у виробництв≥ товар≥в значна частка державних
п≥дприЇмств, вони можуть стати л≥дерами в ц≥нах ≥
визначати њх р≥вень в ц≥лому по галуз≥.
«агальн≥
принципи регулюванн¤ ц≥н.
јдм≥н≥стративне встановленн¤ ц≥н
(Фзаморожуванн¤Ф, Фтаксац≥¤Ф) дозвол¤Ї швидко
стаб≥л≥зувати ц≥ни та зм≥нити њх в потр≥бну
сторону.
јле адм≥н≥стративно
встановлен≥ ц≥ни мають р¤д недол≥к≥в. ¬они
обмежують конкуренц≥ю, бо не дають змоги
маневрувати ц≥нами.
”труднюЇтьс¤
в≥льний обм≥н продукц≥Їю
: дл¤ когось з виробник≥в при даних
ц≥нах невиг≥дно виробл¤ти певну продукц≥ю чи
купувати засоби виробництва. ÷≥ни поступово
в≥дриваютьс¤ в≥д реальних умов ринку, не
враховують зм≥н у сп≥вв≥дношенн≥ попиту ≥
пропозиц≥њ. якщо ц≥ни довгий час не
перегл¤даютьс¤, вони в≥дриваютьс¤ в≥д вартост≥
Ч витрат в≥дтворенн¤. ¬насл≥док цього покупець
нев≥рно орентуЇтьс¤ в реальних затратах
виробництва, бо дороге при низьких ц≥нах
вигл¤даЇ дешевим, дешеве Чдорогим. ÷е приводить
до того, що потреби в предметах споживанн¤ та
засобах виробництва задов≥льн¤ютьс¤ при
витратах б≥льших, н≥ж це необх≥дно. якщо витрати
в≥дтворенн¤ зм≥нюютьс¤ при незм≥нних ц≥нах,
зменшенн¤ витрат не приводить до зупиненн¤
виробництва в г≥рших умовах, бо попередн¤ ц≥на
дозвол¤Ї мати достатню норму прибутку ≥ в г≥рших
умовах. «б≥льшенн¤ витрат при незм≥н≥й ц≥н≥
приводить до того,що розширенн¤ виробництва або
не забезпечуЇ достатню норму прибутку, або ж веде
до втрат. ¬нутр≥шн≥ ц≥ни в≥дриваютьс¤ в≥д
св≥тових, ускладнюЇтьс¤ м≥жнародний обм≥н,
крањна починаЇ в≥дставати в≥д науково-техн≥чного
прогресу. јдм≥н≥стративно встановлен≥ стаб≥льн≥
ц≥ни мають витратний характер: привод¤ть до того,
що потреби задов≥льн¤ютьс¤ при затратах б≥льших,
н≥ж це необх≥дно.
“ому
найб≥льш жорстк≥ методи регулюванн¤ ц≥н
використовуютьс¤ на прот¤з≥ короткого пер≥оду ≥
в окремих випадках, коли ≥нш≥ методи не дають
потр≥бного результату.
”
‘ранц≥њ з другоњ половини 30-х рок≥в до зак≥нченн¤
в≥йни Ќац≥ональний ком≥тет по ц≥нах м≥г
встановлювати Унормальн≥Ф гуртов≥ та роздр≥бн≥
ц≥ни, перевищенн¤ ¤ких пересл≥дувалось законом.
¬ 40-50-≥ роки при товарному деф≥цит≥ ≥ значн≥й
≥нфл¤ц≥њ використовувались найб≥льш жорстк≥
методи регулюванн¤ ц≥н Ч Узаморожуванн¤Ф, Утаксац≥¤Ф.
“енденц≥¤ до л≥берал≥зац≥њ ц≥н, зв≥льненн¤ њх
в≥д адм≥н≥стративного регулюванн¤ почала
про¤вл¤тис¤ в 60-≥ роки, коли ви¤вились позитивн≥
зрушенн¤ в розвитку економ≥ки. ¬ цей час значного
поширенн¤ набув метод договор≥в про ц≥ни.
ƒоговори укладались м≥ж галузевими обТЇднанн¤ми,
асоц≥ац≥¤ми виробник≥в ≥ окремими
п≥дприЇмствами. ¬ них визначалис¤ нам≥ри стор≥н
щодо ц≥ноутворенн¤ (стаб≥л≥зац≥¤ ц≥н, обмеженн¤
њх зростанн¤, конкретн≥ розм≥ри ≥ умови
можливого п≥двищенн¤ ц≥н). ѕри порушенн≥
договор≥в ф≥нансов≥ органи використовували або
блокуванн¤ ц≥н, або накладали штраф. ѕослабленн¤
адм≥н≥стративних метод≥в регулюванн¤ ц≥н
зд≥йснювалось одночасно з розвитком економ≥чних
≥нструмент≥в (податки, кредити, забезпеченн¤
конкуренц≥њ ≥ т. п.).
«в≥льненн¤
ц≥н в≥д адм≥н≥стративного регулюванн¤
проводилось поступово: в≥д найб≥льш жорстких
метод≥в регулюванн¤ переходили до менш жорстких,
в≥д них
Ц
до в≥льного ц≥ноутворенн¤. ¬ першу
чергу л≥берал≥зац≥¤ ц≥н проводилась там, де була
сильна конкуренц≥¤ з боку св≥тового ринку, де
ц≥ни не зазнають сильного коливанн¤ (наприклад, в
молочноЦконсервн≥й промисловост≥), де Ї
традиц≥йно стаб≥льний ринок збуту. ѕри
виникненн≥ економ≥чних труднощ≥в процес
л≥берал≥зац≥њ ц≥н призупин¤вс¤, посилювались
адм≥н≥стративн≥ методи регулюванн¤ ц≥н. оли у
‘ранц≥њ ≥нфл¤ц≥¤ була на р≥вн≥ 10-14% (1973-74 рр., 1980-81
рр.), державному контролю п≥дл¤гали вс≥ ц≥ни. ѕри
≥нфл¤ц≥њ менше 4% державний контроль за ц≥нами
послаблювавс¤. ѕри зб≥льшенн≥ ≥нфл¤ц≥њ в 1982 р.
було введено Узаморожуванн¤Ф ц≥н. ¬ 1983 р. була
введена в д≥ю ран≥ше прийн¤та система укладанн¤
договор≥в м≥ж кер≥вництвом ≥ виробниками про
обмеженн¤ зростанн¤ ц≥н. «ниженн¤ темп≥в
≥нфл¤ц≥њ до к≥нц¤ 1984 р. дозволило зв≥льнити в≥д
адм≥н≥стративного регулюванн¤ ц≥ни майже на 2/3
промислових товар≥в. Ќа початок 1987 р. ц≥ни
приблизно на 3/4 товар≥в ≥ послуг формувались
в≥льно.
якщо
Ї конкуренц≥¤, контроль за ц≥нами можна суттЇво
обмежити: вони формуютьс¤ в≥льно, п≥д впливом
попиту ≥ пропозиц≥њ. оли в 1978 р. у ‘ранц≥њ було
прийн¤то р≥шенн¤ про введенн¤ в≥льних ц≥н на
велику к≥льк≥сть промислових товар≥в, одночасно
приймалис¤ м≥ри по п≥двищенню конкуренц≥њ. якщо
≥снуЇ природн¤ монопол≥¤, то держава регулюЇ
ц≥ни (зазвичай Ч на енергонос≥њ, сусп≥льний
транспорт, послуги звТ¤зку ≥ т. п.).
ƒержавою
в —Ўј регулюЇтьс¤ в≥д 5 до 10% ц≥н, в япон≥њ Ч 20%
споживчих ц≥н, в јвстрал≥њ Ч близько 10%,
Ўвейцар≥њ Ч ц≥ни майже 50% обТЇму товарноњ
продукц≥њ. ¬ ≤спан≥њ державн≥ ц≥ни складають 10% в
загальн≥й структур≥ споживчих ц≥н.
¬
Ўвец≥њ умови втручанн¤ держави в
процес ц≥ноутворенн¤ визначаютьс¤ «аконом про
регулюванн¤ ц≥н. «г≥дно цього закону,
кер≥вництво маЇ право зд≥йснювати м≥ри щодо
пр¤моњ д≥њ на ц≥ни (Узаморожуванн¤Ф) у випадку
в≥йни чи при загроз≥ значного загального
п≥двищенн¤ ц≥н. «аморожуванн¤ ц≥н може бути
загальним або виб≥рковим (по окремих товарах).
¬
роки другоњ св≥товоњ в≥йни широко
використовувалась карткова система при пр¤мому
встановленн≥ ц≥н державою. ¬она була л≥кв≥дована
в 1956 р., п≥сл¤ в≥дм≥ни карток на каву, цукор ≥
де¤к≥ ≥нш≥ товари. «аморожуванн¤ ц≥н активно
використовувалось в пер≥од 1970-78 рр. дл¤ зменшенн¤
темп≥в ≥нфл¤ц≥њ. Ќа думку шведських спец≥ал≥ст≥в,
заморожуванн¤ ефективне лише на короткий час Ч
дл¤ в≥дновленн¤ р≥зких дисбаланс≥в на ринку ≥
запоб≥ганн¤ вибухам ≥нфл¤ц≥њ.
«акон
передбачаЇ можлив≥сть встановленн¤ державою
максимального р≥вн¤ ц≥н на окрем≥ товари,
введенн¤ пор¤дку, при ¤кому п≥двищенн¤ ц≥н
дозвол¤Їтьс¤ т≥льки п≥сл¤ поданн¤ попереднього
попередженн¤ ≥ обгрунтуванн¤.
ƒержава
в Ўвец≥њ жорстко регулюЇ закуп≥вельн≥ ц≥ни на
зерно, молоко, мТ¤со, ¤йц¤ ≥ р¤д ≥нших
с≥льськогосподарських продукт≥в. ƒержава при
переговорах з виробниками риби встановлюЇ
нормативну ц≥ну на њх продукц≥ю, по тр≥сц≥ Ч
нижню ≥ верхню меж≥ ц≥ни. ‘≥ксуЇтьс¤ також
нормативна к≥льк≥сть продажу (максимальна), по
в≥дношенню до ¤коњ можуть д≥¤ти ц≥нов≥ надбавки.
÷≥ноутворенн¤
частково регулюЇтьс¤ також нормативними актами,
¤к≥ повТ¤зан≥ з конкуренц≥Їю. «а законом про
конкуренц≥ю заборон¤Їтьс¤ бруто-ц≥ни (встановленн¤
ц≥н перепродавц¤м: оптовикам, роздр≥бним
продавц¤м, агентам) ≥ картел≥ учасник≥в торг≥в.
«аборон¤Їтьс¤ встановленн¤ м≥н≥мальних ц≥н,
нижче ¤ких неможливий перепродаж.
ƒержавне
управл≥нн¤ ц≥н ≥ конкуренц≥њ при ћ≥н≥стерств≥
громад¤нськоњ адм≥н≥страц≥њ маЇ у вс≥х 23
губерн≥¤х Ўвец≥њ контори к≥льк≥стю в≥д 2 до 10
чолов≥к. ¬они забезпечують нагл¤д ≥ контроль за
ц≥нами. ƒ≥Ї закон про обовТ¤зок наданн¤
в≥домостей про ц≥ни ≥ умови конкуренц≥њ. “ам, де
д≥Ї державна монопол≥¤ (вино-гор≥лчан≥ вироби,
поштов≥ послуги ≥ ≥н.), суттЇвий вплив на
встановленн¤ ц≥н маЇ держава. Ќаприклад, ур¤д
визначаЇ норми прибутку енергетичного концерну
У¬аттенфальФ, в залежност≥ в≥д ¤коњ њм
встановлюЇтьс¤ тариф на електроенерг≥ю.
¬
‘–Ќ У«акон про принципи господарськоњ структури
≥ пол≥тики ц≥н п≥сл¤ валютноњ реформиФ (24 липн¤
1948 р.) л≥кв≥дував сотн≥ вс≥х передумов, ¤к≥
регулювали економ≥чне житт¤ ≥ ц≥ни. ƒл¤ захисту
споживач≥в на окрем≥ важлив≥ предмети
споживанн¤ вводились так зван≥ доречн≥ ц≥ни. “ак,
перший каталог доречних ц≥н, виданий 11 вересн¤ 1948
р., встановлював, що ц≥на чолов≥чих черевик≥в
повинна знаходитись в межах в≥д 24,50 до 30 марок.
–егулюванню п≥дл¤гали ц≥ни на вуг≥лл¤, нафту ≥
де¤к≥ ≥нш≥ види сировини. –ешта ц≥н були в≥льними
≥ в≥дображали сп≥вв≥дношенн¤ попиту ≥
пропозиц≥њ.
ћ≥н≥стр
народного господарства ‘–Ќ Ћюдв≥г ≈рхард
розгл¤дав ц≥ни в нерозривному звТ¤зку з ≥ншими
економ≥чними категор≥¤ми ≥ процесами.
Ќайважлив≥шою метою було забезпечити пост≥йне
функц≥онуванн¤ ринку покупц¤, д≥ю конкуренц≥њ,
¤ка знищуЇ вс≥ прив≥лењ, не обумовлен≥
п≥двищенн¤м продуктивност≥ прац≥. ¬ звТ¤зку з
цим проводилась боротьба проти вс¤ких вид≥в
монопольних обТЇднань, ¤к≥ здатн≥ встановлювати
монопольн≥ ц≥ни ≥ обмежувати конкуренц≥ю.
ѕриймалис¤ вс≥ заходи дл¤ збереженн¤ ст≥йкост≥
валюти. ”р¤д протид≥¤в вс¤кому п≥двищенню
зароб≥тноњ плати без зб≥льшенн¤ продуктивност≥
прац≥. «нижувалось мито ≥ тим самим
зб≥льшувалась пропозиц≥¤ товар≥в за рахунок
зон≥шньоњ торг≥вл≥. ¬се це дозволило в≥дмовитись
в≥д адм≥н≥стративного регулюванн¤ ц≥н,
зв≥льнити ц≥ни ≥ в добувн≥й промисловост≥.
—в≥тов≥
ц≥ни
в залежност≥ в≥д характеру
утворенн¤ можна под≥лити на ц≥ни Ув≥льногоФ
ринку ≥ ц≥ни УзакритогоФ ринку.
÷≥ни
Ув≥льногоФ ринку формуютьс¤ в залежност≥ в≥д
сп≥вв≥дношенн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ на св≥товому
ринку. ¬ ¤кост≥ св≥тових ц≥н на цукор-сирець
виступаЇ його ц≥на на б≥ржах в Ќью-…орку ≥
Ћондон≥, на кольоров≥ метали (м≥дь, олово, свинець,
цинк) Ч ц≥ни лондонського ринку кольорових
метал≥в.
ƒо
ц≥н УзакритогоФ ринку в≥днос¤тьс¤ ц≥ни
внутр≥ф≥рмовоњ торг≥вл≥, ц≥ни рег≥ональних
економ≥чних угрупувань ≥ ц≥ни спец≥альних
преференц≥йних (п≥льгових) угод. ÷≥ни
внутр≥ф≥рмовоњ торг≥вл≥ встановлюютьс¤ в межах
м≥жнародноњ корпорац≥њ, при обм≥н≥ м≥ж
материнською компан≥Їю ≥ њњ ф≥л≥алами за
кордоном. –ег≥ональн≥ ц≥ни д≥ють, наприклад, м≥ж
крањнами ™≈— по зернових, цукру ≥ де¤ких ≥нших
видах продукц≥њ. ѕреференц≥йн≥ ц≥ни
встановлюютьс¤ спец≥альними угодами. “ак,
наприклад, по преференц≥йних ц≥нах зд≥йснюЇтьс¤
закуп≥вл¤ цукру крањнами ™≈— в крањнах јфрики ≥
де¤ких ≥нших крањн. ѓх величина зазвичай вища н≥ж
на Ув≥льномуФ ринку.
÷≥ни
ринку взаЇмоторг≥вл≥ крањн-член≥в –≈¬
встановлювались на баз≥ св≥товоњ вартост≥ Ч
базисних ц≥н св≥тового ринку, ¤к≥ Ї середн≥м њх
значенн¤м за пТ¤тир≥чний пер≥од. ѕочинаючи з 1975
року ц≥ни встановлювались за пТ¤тир≥чч¤, ¤ке
передувало даному року. Ќаприклад, ц≥ни на 1987 р.
встановлювались, виход¤чи ≥з ц≥н св≥тового ринку
за 1981-86 рр., на 1988 р. Ч за 1982-87 рр. ≥ т. д. “им самим
ц≥ни очищувались в≥д спекул¤тивних ≥
коньюнктурних нашарувань.
÷≥ни
де¤ких товар≥в встановлюютьс¤ за угодою
основних виробник≥в цих товар≥в. Ќаприклад, ц≥ни
на нафту встановлюютьс¤ крањнами ќѕ≈ Ч њњ
основними виробниками, ¤к≥ панують на св≥товому
ринку продажу нафти.
–егулюванн¤
ц≥н в —–—– в 1970-80-т≥ роки
. ƒержавний ком≥тет ц≥н –ади
ћ≥н≥стр≥в —–—– встановлював ц≥ни на продукц≥ю,
¤ка охоплювала 80-85% в≥д обТЇму виробництва у
важк≥й промисловост≥ (на нафту, нафтопродукти,
вуг≥лл¤, газ, руди кольорових ≥ чорних метал≥в,
л≥с ≥ пиломатер≥али, цемент, шифер,
г≥рськох≥м≥чну сировину, основн≥ види продукц≥њ
х≥м≥чноњ промисловост≥, машини, прилади,
обладнанн¤ ≥ т. д.). ƒержком≥тет затверджував
також ц≥ни на товари народного споживанн¤, ¤к≥
в≥д≥гравали важливу роль в формуванн≥ р≥вн¤
житт¤ народу (б≥льше 50% всього обТЇму
товарообороту): на хл≥б, муку, крупи, цукор, масло,
рибу, гор≥лку ≥ л≥керо-гор≥лчан≥ вироби, тканини,
трикотаж, взутт¤, тютюнов≥ вироби, мило,
фотоапарати, рад≥отовари, автомоб≥л≥, мотоцикли,
велосипеди, електропобутов≥ машини, буд≥вельн≥
матер≥али ≥ т. п.
–еспубл≥канськ≥
ком≥тети встановлювали ц≥ни на швейн≥ вироби,
посудогосподарськ≥ товари, мебл≥, галантерейн≥
вироби та ≥н., а також продовольч≥ товари:
ковбасн≥ вироби, молочну продукц≥ю, кондитерськ≥
вироби.
¬≥дд≥ли
ц≥н рад м≥н≥стр≥в ј–—– ≥ облкрайвиконком≥в
встановлювали ц≥ни на овоч≥, фрукти, а також
тарифи на побутов≥ послуги.
ћ≥н≥стерства
≥ в≥домства —–—– затверджували оптов≥ ц≥ни на
продукц≥ю внутр≥в≥домчого споживанн¤ ≥ на
запчастини. ¬они мали право також встановлювати
ц≥ни на продукц≥ю, ¤ка виготовл¤лас¤ по
≥ндив≥дуальних замовленн¤х з≥ згоди замовника.
“аке ж право мали ≥ п≥дприЇмства: ц≥на
встановлювалась за угодою ≥з замовником,
рентабельн≥сть вироб≥в при цьому повинна була
знаходитись в межах 10-20%.
Ќа
с≥льськогосподарську продукц≥ю колгосп≥в ≥
радгосп≥в були встановлен≥ зональн≥
закуп≥вельн≥ ц≥ни. Ќа основн≥ види продукц≥њ
вони встановлювались –адою ћ≥н≥стр≥в —–—–, а на
≥нш≥ продукти Ч радами м≥н≥стр≥в союзних
республ≥к.
÷≥ни
колгоспного ринку визначались сп≥вв≥дношенн¤м
попиту ≥ пропозиц≥њ. ¬ основ≥ ц≥н кооперативноњ
торг≥вл≥ знаходились ц≥ни колгоспного ринку. ѕри
продажу продукц≥њ безпосередньо в магазини ≥
п≥дприЇмства громадського харчуванн¤
використовувались роздр≥бн≥ ц≥ни за м≥нусом
торговоњ скидки.
÷≥ни
на практиц≥ в основному виконували обл≥ково-розрахунков≥
функц≥њ, не в≥дображали сусп≥льно необх≥дних
затрат на виробництво ≥ реал≥зац≥ю продукц≥њ,
погано враховували споживну варт≥сть ≥ ¤к≥сть
продукц≥њ, не впливали належно на
збалансован≥сть попиту ≥ пропозиц≥њ. —лабо д≥¤ли
вони на прискоренн¤ науково-техн≥чного прогресу,
п≥двищенн¤ економ≥чноњ ефективност≥.
÷≥ноутворенн¤ в значн≥й м≥р≥ базувалось на
принцип≥ поверненн¤ ≥ндив≥дуальних затрат
п≥дприЇмств. ¬≥дрив ц≥н в≥д вартост≥ обумовлював
необх≥дн≥сть великих дотац≥й на виробництво
р¤ду товар≥в при завищенн≥ ц≥н на ≥нш≥. —творивс¤
штучний диф≥цит одних товар≥в за рахунок
обмеженн¤ попиту на ≥нш≥ товари, ¤к≥ продавалис¤
по завищених ц≥нах. —истема ц≥н формувалас¤ в
значн≥й м≥р≥ в в≥дрив≥ в≥д р≥вн¤ св≥тових ц≥н, що
ускладнювало правильну оц≥нку ефективност≥
зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в ≥ викривл¤ло њх
д≥йсн≥ результати. ¬становленн¤ ц≥н ≥ тариф≥в
було занадто централ≥зовано, що породжувало
бюрократизм ≥ гальмувало процес встановленн¤
ц≥н, безв≥дпов≥дальне в≥дношенн¤ до њх
встановленн¤ ≥ розробки з боку м≥н≥стерств ≥
в≥домств (при зв≥льненн≥ споживача ≥ виробника
продукц≥њ в≥д розробки ц≥н).
–еформа
ц≥ноутворенн¤ 1987 р. передбачала перегл¤д ц≥н з
таким розрахунком, щоб позбутись вказаних вище
недол≥к≥в. ѕередбачалось введенн¤ догов≥рних
ц≥н ≥ тариф≥в на нову продукц≥ю, ¤к≥ мали
самост≥йно встановлюватис¤ п≥дприЇмствами,
орган≥зац≥¤ми ≥ кооперативами. ѕередбачалось, що
з часом система таких ц≥н буде використовуватись
ширше.
ѕочали
використовуватись ц≥ни трьох вид≥в: в≥льн≥,
твердо ф≥ксован≥ ≥ регульован≥. ¬ основ≥
регульованих ц≥н були покладенн≥ прейскурантн≥
ц≥ни, встановлювались меж≥ в≥дхиленн¤ в≥д них.
–егульован≥ ц≥ни на товари народного споживанн¤
встановлювали верхню межу ц≥н. ƒл¤ п≥дприЇмств,
¤к≥ займають на ринку монопольне положенн¤,
регульован≥ ц≥ни визначали верхню межу
рентабельност≥ на њх продукц≥ю.
«акон
”крањни У
ѕро ц≥ни ≥
ц≥ноутворенн¤
Ф, прийн¤тий 03.12.90 року, передбачаЇ
використанн¤ в≥льних, державних ф≥ксованих та
регульованих ц≥н та тариф≥в.
аб≥нет
ћ≥н≥стр≥в ”крањни ( ћ”) постановою є 353 в≥д 09.12.91
року затвердив
ѕоложенн¤ про
державну ≥нспекц≥ю контролю за ц≥нами.
ѕоложенн¤
про державне регулюванн¤ ц≥н (тариф≥в) на
продукц≥ю виробничо-техн≥чного призначенн¤,
товари народного споживанн¤, роботи ≥ послуги
монопольних утворень,
затверджене ћ” 22.02.95 року за є 135,
встановлюЇ, що регулюванн¤ ц≥н на продукц≥ю
монопольних утворень зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом
встановленн¤ ф≥ксованих ц≥н, граничних р≥вн≥в
ц≥н, граничних р≥вн≥в торг≥вельних надбавок ≥
постачальницько-збутових нац≥нок, граничних
норматив≥в рентабельност≥, або шл¤хом
запровадженн¤ обов
Т
¤зкового декларуванн¤ зм≥ни ц≥н.
”
раз≥ запровадженн¤ обовТ¤зкового декларуванн¤
зм≥ни ц≥н монопольн≥ утворенн¤ можуть зм≥нювати
ц≥ну на продукц≥ю т≥льки п≥сл¤ декларуванн¤
такоњ зм≥ни, реЇстрац≥њ нового розм≥ру ц≥ни.
–егулюванн¤
ц≥н не поширюЇтьс¤ на продукц≥ю, що
експортуЇтьс¤, нову продукц≥ю, виготовлену ≥з
застосуванн¤м запатентованого винаходу та
високоефективноњ технолог≥њ, створеноњ
спец≥ально дл¤ ц≥Їњ продукц≥њ (прот¤гом трьох
рок≥в з моменту постановки њњ на виробництво).
ѕостановами
ћ” встановлена на ≥мпорт окремих товар≥в
м≥н≥мальна митна варт≥сть. ÷е обумовлено
забезпеченн¤м повноти справленн¤ податку на
додану варт≥сть та недопущенн¤ заниженн¤ митноњ
вартост≥ таких товар≥в.
«
07.12.96 року введена м≥н≥мальна митна варт≥сть на
≥мпортн≥ л≥керо-гор≥лчан≥ вироби та пиво. « 13.06.97
року набрала чинност≥ постанова ћ” про введенн¤
м≥н≥мальноњ митноњ вартост≥ на де¤к≥ товари, що
п≥дл¤гають обкладанню акцизним збором (кава,
шоколад, хутр¤ний од¤г, од¤г з натуральноњ шк≥ри,
ауд≥о- та в≥деокасети, телев≥зори), з 28.12.97 року Ч
на де¤к≥ товари с≥льськогосподарського
виробництва та на окрем≥ найменуванн¤ од¤гу,
б≥лизни, взутт¤, з 27.01.97 року Ч на ≥мпортн≥
автомоб≥л≥ та шини дл¤ них.
ѕостанова
ћ” є 1548 в≥д 25.12.96 року наводить перел≥к таких
товар≥в та послуг, на ¤к≥ можуть встановлюватись
граничн≥ ц≥ни та граничн≥ р≥вн≥ торг≥вельних
надбавок (нац≥нок) на в≥тчизн¤н≥ та ≥мпортн≥
л≥карськ≥ засоби ≥ вироби медичного призначенн¤
(за перел≥ком ћќ«).
—татт¤
14 «акону ”крањни У
ѕро ц≥ни ≥
ц≥ноутворенн¤
Ф передбачаЇ, що вс¤ необгрунтовано
одержана п≥дприЇмством сума виручки в
результат≥ порушенн¤ державноњ дисципл≥ни ц≥н
п≥дл¤гаЇ вилученню в доход в≥дпов≥дного бюджету
та, кр≥м того, в позабюджетн≥ фонди м≥сцевих рад
ст¤гуЇтьс¤ штраф у двократному розм≥р≥
необгрунтовано одержаноњ суми виручки.
11.3.
ѕодаткова система.
ѕодатки
≥ њх види.
ѕодатки Ч обовТ¤зков≥ збори, ¤к≥
виплачують ф≥зичн≥ ≥ юридичн≥ особи держав≥ ≥
м≥сцевим органам влади. ѓх роль в регулюванн≥
економ≥ки зростаЇ. якщо в 1913 р. податки становили
11-13% нац≥онального доходу, то в 1937 р. Ч 20-26%. Ќа
початку 70-х рок≥в питома вага податк≥в в
нац≥ональному доход≥ становила в —Ўј Ч 24%,
‘ранц≥њ Ч 29,6%, ‘–Ќ Ч 21%. ѕо в≥дношенню до ¬Ќѕ
загальна сума податк≥в становила в 1989 р. в —–—– Ч
40,1%, Ўвец≥њ Ч 50,6%, ƒан≥њ Ч 49,6%, Ќорвег≥њ 47,8%,
‘ранц≥њ Ч 45,6%, ≤тал≥њ Ч 40,2%, јнгл≥њ Ч 38,6%, ‘–Ќ Ч 38%,
‘≥нл¤нд≥њ Ч 37,1%, Ўвейцар≥њ Ч 32%, ≤спан≥њ Ч 28,6%, в
—Ўј (1990 р.) Ч 30%.
ѕодатки
под≥л¤ютьс¤ на пр¤м≥ ≥ непр¤м≥.
ѕр¤м≥ податки
платники податк≥в сплачують
безпосередньо ≥з своњх доход≥в. ѕр¤м≥ податки
под≥л¤ютьс¤ на
реальн≥
(податки на обТЇкти власност≥: землю,
будинки, промислов≥ та торг≥вельн≥ заклади, на
грошовий кап≥тал) ≥
особист≥
(на власн≥сть ≥ прибутки окремих
ос≥б: прибутковий, з майна, з спадщини ≥ дар≥нь ≥ т.
д.).
Ќепр¤м≥ податки
Ч платеж≥ в бюджет, ¤к≥ включаютьс¤
в ц≥ни (тарифи) товар≥в, послуг ≥ вид≥в д≥¤льност≥
(акцизи, мито, податок на додану варт≥сть, податок
на продаж≥, ф≥скальн≥ монопол≥њ Ч монопол≥њ
держави на виробництво ≥ реал≥зац≥ю товару через
встановленн¤ монопольно високих ц≥н ≥ ≥н.).
ѕр¤м≥
податки пр¤мо повТ¤зан≥ з прибутками громад¤н,
б≥льше платить той, хто заможн≥ший. Ќапр¤м≥
нос¤ть регресивний характер: за одиницю товару
однаково платить ≥ б≥дний, ≥ заможний, але в
заможного такий податок складаЇ меншу частку
його прибутк≥в, н≥ж в б≥дного. —п≥вв≥дношенн¤ м≥ж
пр¤мими ≥ непр¤мими податками зм≥нюЇтьс¤ на
користь перших. ¬ —Ўј питома вага пр¤мих податк≥в
становила до першоњ св≥товоњ в≥йни 11%, в
повоЇнний пер≥од Ч близько 70%, в анад≥
в≥дпов≥дно 9 ≥ 56, јвстрал≥њ Ч 10 ≥ 51,
¬еликобритан≥њ Ч 48 ≥ 60%.
ƒержавн≥
податки
встановлюютьс¤ ≥ справл¤ютьс¤
центральними органами влади,
м≥сцев≥
Ч м≥сцевими органами управл≥нн¤ на
в≥дпов≥дн≥й територ≥њ.
«агальн≥
податки знеос≥блен≥ ≥ поступають в
загальну касу, ¤ка визначаЇ подальший пор¤док њх
використанн¤.
—пец≥альн≥ (ц≥льов≥)
податки використовуютьс¤ суворо за
призначенн¤м. “ак, засоби державного соц≥ального
страхуванн¤ практично у вс≥х державах
використовуютьс¤ т≥льки на соц≥альне
забезпеченн¤ (пенс≥њ) ≥ соц≥альне страхуванн¤ (допомогу).
јкциз
Ч вид непр¤мого податку, надбавка
до ц≥ни певного товару, ¤ка оплачуЇтьс¤ к≥нцевим
споживачем. ¬икористовуЇтьс¤ дл¤ зб≥льшенн¤
доход≥в бюджету ≥ поверненн¤ соц≥альних витрат,
¤к≥ викликаютьс¤ споживанн¤м певних товар≥в (тютюну,
алкогольних напоњв),негативним впливом њх
виробництва ≥ споживанн¤ на природу, а також дл¤
покритт¤ витрат на буд≥вництво ≥ утриманн¤ дор≥г
(у вигл¤д≥ податку на придбанн¤ автомоб≥л¤,
дозв≥л на вод≥нн¤ автомоб≥л¤ ≥ т. д.), дл¤ захисту
в≥тчизн¤ного виробництва де¤ких товар≥в ≥ ≥н.
«акон ”крањни
Уѕро акцизний зб≥рФ
(18 грудн¤ 1991 р.) визначив ставку
акцизного збору в в≥дсотках в≥д в≥дпускноњ ц≥ни
по гор≥лц≥ 87,5%, пиву Ч 25%, тютюних виробах Ч в≥д 14
до 40%, легковим автомоб≥л¤м Ч 25%, юв≥л≥рним
виробам ≥з золота Ч 35% ≥ т. д.
ѕодаток
з обороту
Ч частина чистого прибутку
п≥дприЇмства, безпосередньо перетворювана в
доход держбюджету. ѕринципи справл¤нн¤ податку з
обороту в —–—– були визначен≥ в 1930 р.. ¬ 1991 р.
податок з обороту зам≥нений акцизом. ѕодаток з
обороту справл¤Їтьс¤: у вигл¤д≥ р≥зниц≥ м≥ж
роздр≥бними ≥ гуртовими ц≥нами п≥дприЇмства; по
твердих ставках (в крб.) з одиниц≥ обТЇму
продукц≥њ; у в≥дсотках до обороту. ¬ 1960 р. податок
з обороту в доходах державного бюджету становив
46,5%, в 1977 р. в≥н знизивс¤ до 30,1%. ќсновна маса
податку з обороту реал≥зовувалась в ц≥нах
чотирьох торгових груп: вино-гор≥лчаноњ
продукц≥њ, тютюнових вироб≥в, тканин ≥ цукру. ƒл¤
засоб≥в виробництва в≥н був встановлений на
нафтопродукти, газ ≥ частково електроенерг≥ю.
ѕодаток
на додану варт≥сть
Ч вид непр¤мого податку, ¤кий
сплачуЇ к≥нцевий споживач, а також на р≥зних
стад≥¤х виробництва ≥ реал≥зац≥њ товар≥в. ƒодана
варт≥сть включаЇ в себе амортизац≥йн≥
в≥драхуванн¤, зароб≥тну плату з нарахуванн¤ми,
де¤к≥ ≥нш≥ поточн≥ затрати (в т. ч. проценти за
кредит), а також прибуток. ƒодана варт≥сть Ч
р≥зниц¤ м≥ж виручкою п≥дприЇмства в≥д продажу
своњх товар≥в ≥ варт≥стю куплених матер≥ал≥в,
¤к≥ використан≥ при њх виробництв≥. ѕрипустимо,
що ф≥рма ј за рахунок використанн¤ живоњ прац≥
створюЇ варт≥сть в 30 од., ф≥рма Ѕ, купуючи товар
ф≥рми ј за 30 од., додаЇ варт≥сть в 20 од. ≥ продаЇ
св≥й товар ф≥рм≥ ¬ за 30+20=50 од. ‘≥рма ¬ додаЇ
обробкою варт≥сть в 40 од. ≥ продаЇ товар
к≥нцевому споживачев≥ за 50+40=90 од. ѕри податку на
додаткову варт≥сть у 28%, ф≥рма ј повинна
заплатити ѕƒ¬ 8,4 од., ф≥рма Ѕ Ч 5,6 од., ф≥рма ¬ Ч 11,2
од. ѕ≥сл¤ введенн¤ податку на додану варт≥сть
ф≥рма ј буде продавати св≥й товар за
30+8
,4=38,4
од., ф≥рма
Ѕ Ч за
38,4+20+5,6=64 од., ф≥рма ¬
Ч за
64+40+11,2=115,2 од. “ой же
загальний податок в
8,4+5,6+11,2=25,2
од. можно було отримати за
рахунок податку з обороту або з продажу,
встановивши роздр≥бну ц≥ну в 115,2 од. ≥ податок з
обороту (або акциз) в 25,2 од. ѕри цьому зм≥нюютьс¤
м≥сц¤ надходженн¤ податку:
при ѕƒ¬ податок буде поступати там,
де виробл¤ють товар (
по м≥сцю розташуванн¤
ф≥рм ј, Ѕ, ¬),
при податку з обороту Ч там, де
товар продаЇтьс¤.
ѕрибутковий
податок
Ч вид податку, котрим обкладаЇтьс¤
прибуток юридичноњ або ф≥зичноњ особи, отриманий
в результат≥ його д≥¤льност≥ або використанн¤
майна. «вичайно беретьс¤ по прогресуюч≥й систем≥
з наростаючим розм≥ром обкладанн¤. ¬ —Ўј в≥д
перших 50 тис. дол. прибутку корпорац≥й плат¤ть 15%,
в≥д сл≥дуючих 25 тис. дол. Ц 25%, зверх 75 тис. дол. Ч
34%. Ќа прибуток в межах 100-335 тис. дол. передбачений
додатковий податок в розм≥р≥ 5%. “ак≥ податки
стимулюють перш за все розвиток малого б≥знесу.
ѕерша ставка податку на громад¤н п≥сл¤
неоподаткованого м≥н≥муму складаЇ 15% ≥ по м≥р≥
п≥двищенн¤ прибутку зростаЇ до 33%. ¬ ‘–Ќ розм≥р
прибуткового податку коливаЇтьс¤ в межах в≥д 22%
до 53%. ѕрогрес≥¤ податку починаЇтьс¤, ¤к правило,
за межами середньоњ зароб≥тноњ плати працюючого
та р¤дового службовц¤.
ѕодатков≥
п≥льги
Ч переваги, часткове зв≥льненн¤ в≥д
виконанн¤ встановлених обовТ¤зк≥в по сплат≥
податк≥в; економ≥чний механ≥зм впливу на виб≥р
юридичними особами напр¤м≥в д≥¤льност≥ ≥
використанн¤ чистого прибутку. ¬ —Ўј податков≥
п≥льги отримують не ф≥рми, а види д≥¤льност≥. ¬
Ќ≥меччин≥ податков≥ п≥льги отримують ф≥рми, ¤к≥
≥нвестують кап≥тал в промислово в≥дстал≥ райони.
ѕодатковими п≥льгами стимулюЇтьс¤ розвиток
сучасних галузей промисловост≥ в с≥льськ≥й
м≥сцевост≥. «г≥дно «акону ”крањни У
ѕро оподаткуванн¤
прибутку п≥дприЇмств та орган≥зац≥й
Ф (21 лютого 1992 р.), в≥д сплати податку
зв≥льн¤ютьс¤ учн≥вськ≥ та студентськ≥
п≥дприЇмства, ¤кщо чисельн≥сть студент≥в та
учн≥в в загальн≥й к≥лькост≥ працюючих складаЇ не
менше 80%, творч≥ союзи, заклади культури та спорту,
прибутки видавництв, ¤к≥ випускають л≥тературу
на украњнськ≥й мов≥ та малотиражн≥ видавництва
мовами нац≥ональних меншин, ¤кщо ц¤ л≥тература
складаЇ не менше 70% загального обТЇму њх
виробництва ≥ т.д.
ƒотац≥њ
Ч допомога, ¤ка видаЇтьс¤ без
поверненн¤ з державного бюджету дл¤
в≥дшкодуванн¤ збитк≥в у випадках, коли ц≥ни на
виготовлену продукц≥ю або надан≥ послуги нижче
соб≥вартост≥. ¬ 1990 роц≥ по —–—– дотац≥њ на
утриманн¤ житлового фонду становили 13,0 млрд. руб.
¬ 1984-86 рр. бюджетн≥ дотац≥њ становили у в≥дсотках
до фермерськоњ ц≥ни пшениц≥ в —Ўј Ч 44,3%, ™≈— Ч 36,3%,
япон≥њ Ч 97,7%, цукру Ч в≥дпов≥дно 76,0%, 74,7%, ≥ 71,8%,
молока Ч 66,3%, 55,8%, 81,8%, ¤ловичини Ч 9,4%, 53,0% ≥ 55,4%.
ƒотац≥њ по п≥дтримц≥ ц≥н та прибутк≥в отримують
близько третини ус≥х ферм —Ўј.
—убвенц≥¤
Ч грошова допомога держави
м≥сцевим органам влади, ¤ка надаЇтьс¤ на
ф≥нансуванн¤ окремого м≥роприЇмства ≥ п≥дл¤гаЇ
поверненню у випадку порушенн¤ ц≥льового
призначенн¤.
—убсид≥¤
Ч
допомога, переважно у грошов≥й форм≥, ¤ка
надаЇтьс¤ державою за рахунок засоб≥в
державного бюджету м≥сцевих орган≥в влади,
юридичним та ф≥зичним особам, ≥ншим державам.
ѕр¤м≥
субсид≥њ
використовуютьс¤ дл¤ стимулюванн¤
наукових досл≥джень, ф≥нансуванн¤ Ќƒƒ –,
м≥роприЇмств по впровадженню новоњ техн≥ки ≥
переп≥дготовки кадр≥в. «а допомогою пр¤мих
субсид≥й держава розвиваЇ перспективн≥ галуз≥,
п≥дтримуЇ стар≥ галуз≥, забезпечуЇ оздоровленн¤
окремих компан≥й ≥ ц≥лих галузей, створюЇ
≥нфраструктуру, спри¤Ї п≥двищенню
конкурентоспроможност≥ нац≥ональноњ економ≥ки
≥ ≥н..
Ќепр¤м≥
субсид≥њ
держава надаЇ шл¤хом проведенн¤
пол≥тики прискореноњ амортизац≥њ, через
диференц≥йован≥ податков≥ ставки, п≥льгов≥
кредити. ¬ р¤д≥ випадк≥в держава скуповуЇ акц≥њ ≥
боргов≥ зобовТ¤занн¤ компан≥й, ¤к≥
збанкрутували, нереал≥зован≥ товари, в ≥нших Ч
продаЇ по занижених або символ≥чних ц≥нах
державну власн≥сть, використовуЇ державне
страхуванн¤ та гарантуванн¤ депозит≥в,
експортних кредит≥в, купуЇ по завищених ц≥нах
зброю та в≥йськове спор¤дженн¤ ≥ ≥н..
ѕодаткова
система
м≥стить в соб≥ сукупн≥сть податк≥в,
компетенц≥ю орган≥в державноњ влади в област≥
податкового регулюванн¤ ≥ способи взаЇмод≥њ м≥ж
собою, методи начисленн¤ податк≥в, а
такожподатковий контроль.
”
‘ранц≥њ нараховуЇтьс¤ близько 120 податк≥в, ‘–Ќ Ч
70, в япон≥њ Ч 25 державних ≥ 30 м≥сцевих податк≥в.
ѕодатков≥
санкц≥њ
Ч ≥нструмент державного
економ≥чного ≥ адм≥н≥стративного впливу
податкових орган≥в на платник≥в податк≥в ≥
посадових ос≥б, ¤к≥ не виконують д≥ючого
законодавства про оподаткуванн¤. ¬ключаЇ штрафи
≥ пеню: за прихованн¤ (заниженн¤) прибутку,
доход≥в або ≥нших обТЇкт≥в оподаткуванн¤; за
своЇчасно не сплачен≥ суми податк≥в; за
в≥дсутн≥сть обл≥ку прибутку (доходу) або веденн¤
цього обл≥ку з порушенн¤м встановленого пор¤дку;
за непредставленн¤ або несвоЇчасне
представленн¤ податковим органам зв≥т≥в,
розрахунк≥в ≥ ≥нших документ≥в, необх≥дних дл¤
обрахунку ≥ сплати податк≥в.
«а
в≥дхиленн¤ в≥д податк≥в в япон≥њ ст¤гують штраф
у розм≥р≥ в≥д 5 до 40% в≥д суми податку, ¤кий
повинен бути сплачений. «л≥сне ухил¤нн¤ в≥д
податку караЇтьс¤ тюремним ув
Т
¤зненн¤м на три роки. ¬ Ќ≥меччин≥ при
значному порушенн≥ в бюджет забираЇтьс¤ весь
прихований доход ≥ штраф, ¤кий становить таку ж
саму суму. «ам≥сть штрафу можна добров≥льно
в≥дсид≥ти у в
Т
¤зниц≥ з розрахунку за 100 марок Ч
один день. ¬ —Ўј тюремне ув
Т
¤зненн¤ може бути до пТ¤ти рок≥в, а в
Ќ≥меччин≥ при обт¤жуючих обставинах нав≥ть до 10
рок≥в. ¬ —Ўј д≥ють (¤к ≥ в Ќ≥меччин≥) спец≥альн≥
податков≥ суди (в такий суд може звертатись ≥
платник податк≥в з позовом до податкових орган≥в).
¬икористанн¤
податк≥в дл¤ регулюванн¤ економ≥ки.
ѕодатки Ч гнучкий ≥ виб≥рково
д≥ючий ≥нструмент впливу на економ≥чн≥ ≥
соц≥альн≥ процеси.
«а
допомогою податк≥в регулюють промисловий цикл: в
роки п≥дйому беруть особливий податок на
≥нвестиц≥њ дл¤ стриманн¤ њх зростанн¤; при спад≥
цей податок знижуЇтьс¤ або в≥дм≥н¤Їтьс¤.
«ниженн¤ податк≥в на б≥льш забезпечен≥ прошарки
населенн¤ мало на мет≥ у 80-т≥ роки в —Ўј зб≥льшити
накопиченн¤ ≥ створити передумови дл¤
п≥двищенн¤ темп≥в економ≥чного зростанн¤.
«а
допомогою податк≥в зменшуЇтьс¤ диференц≥ац≥¤
прибутк≥в громад¤н ≥ майнова диференц≥ац≥¤.
÷ьому спри¤Ї прогресивне оподаткуванн¤ доход≥в
громад¤н, податки на спадщину ≥ дар≥нн¤, на майно,
введенн¤ акциз≥в або завищених податк≥в з
продажу предмет≥в роскошу. ¬ Ќ≥меччин≥ власник
дорогоц≥нностей повинен за¤вити про це в
податков≥й декларац≥њ ≥ сплатити за них майновий
податок.
ѕодатки
дозвол¤ють дос¤гти певноњ мети, наприклад,
зац≥кавити корпорац≥њ у виробництв≥ продукц≥њ,
¤ка створюЇ менше еколог≥чне навантаженн¤. ¬ —Ўј
≥снуЇ податок на корпорац≥њ, в результат≥
д≥¤льност≥ ¤ких зТ¤вл¤ютьс¤ токсичн≥ в≥дходи,
податок на компан≥њ, ¤к≥ виготовл¤ють тару без њњ
повторного використанн¤ (консервн≥ банки ≥ ≥ншу
тару, ¤ка йде п≥сл¤ використанн¤ у в≥дходи). ¬ —Ўј
≥ Ќ≥меччин≥ власники автомоб≥л≥в з еколог≥чно
чистими двигунами плат¤ть
набагато менш≥ податки, або взагал≥ не
обкладаютьс¤ податками.
ѕодатки
виконують стимулюючу функц≥ю. ¬ —Ўј при злитт≥
компан≥й нова компан≥¤ на р≥к зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д
податк≥в, ¤кщо хоча б одна ≥з компан≥й, ¤к≥
вв≥йшли в склад новоњ, була збитковою. ” ‘ранц≥њ
при злитт≥ або реорган≥зац≥њ компан≥й даЇтьс¤
в≥дстрочка при сплат≥ податк≥в, де¤к≥ види акц≥й
компан≥й зв≥льн¤ютьс¤ в≥д податк≥в. «нов
створен≥ акц≥онерн≥ компан≥њ на два роки
зв≥льн¤ютьс¤ в≥д податк≥в, на трет≥й р≥к
обкладаютьс¤ податками 25% њх прибутку, на
четвертий р≥к Ч 75%, на 6-й ≥ дал≥ Ч 100%. ќтримують
податков≥ п≥льги компан≥њ, ¤к≥ створюють ф≥л≥али
за кордоном. « 1988 р. у ‘ранц≥њ зв≥льнюЇтьс¤ в≥д
оподаткуванн¤ 25% приросту засоб≥в п≥дприЇмства
на профес≥йну п≥дготовку; в районах з високим
безроб≥тт¤м можливе його повне зв≥льненн¤ в≥д
податк≥в.
ѕ≥двищенн¤
податк≥в на певн≥ товари стимулюЇ зменшенн¤ њх
споживанн¤, зменшенн¤ Ч спри¤Ї зниженню ц≥н ≥
зб≥льшенню споживанн¤ даних товар≥в. «меншенн¤
податк≥в в пер≥од ≥нфл¤ц≥њ спри¤Ї зниженню ц≥н
або стримуЇ њх зростанн¤.
ѕодатки
по виб≥рковост≥ д≥њ ≥ по широт≥ впливу на
виробництво, споживанн¤ ≥ соц≥альн≥ процеси Ч
найважлив≥ший ≥нструмент регулюванн¤ ринковоњ
економ≥ки.
ѕодатки
в япон≥њ
можна класиф≥кувати по трьох групах:
1.пр¤м≥ прибутков≥ податки на юридичн≥ ≥ ф≥зичн≥
особи; 2.пр¤м≥ податки на майно; 3.пр¤м≥ ≥ непр¤м≥
споживч≥ податки.
ѕ≥дприЇмства
сплачують в≥д прибутку: державний прибутковий
податок (33,48%), префектурний прибутковий податок
(1,67%) ≥ м≥ський, районний (4,12% в≥д прибутку).
ѕодаток на п≥дприЇмництво (10,71%) в≥д прибутку
надходить в розпор¤дженн¤ префектури.
‘≥зичн≥
особи сплачують прибутковий податок по
прогресивн≥й шкал≥, ¤ка маЇ пТ¤ть ставок: 10; 20; 30;
40; 50%. ѕрибутковий префектурний податок
справл¤Їтьс¤ по трьох ставках 5; 10 ≥ 15%. ѕоверх
того, кожен громад¤нин незалежно в≥д величини
прибутку сплачуЇ податок 3200 ≥Їн в р≥к. јле ≥снуЇ
досить значний неоподаткований м≥н≥мум, ¤кий
враховуЇ також с≥мейний стан людини. Ќе плат¤ть
податки з сум, ¤к≥ були витрачен≥ на л≥куванн¤,
багатос≥мейн≥ мають додатков≥ податков≥ п≥льги.
ѕодатки
на майно плат¤ть зазвичай в розм≥р≥ 1,4% в≥д
вартост≥ майна. ƒо обТЇкту оподаткуванн¤
вход¤ть: все нерухоме майно, земл¤, в≥дсотки по
банк≥вських депозитах. ѕодатки плат¤ть також при
придбанн≥ чи продажу майна.
—еред
споживчих податк≥в основним виступаЇ податок ≥з
продажу (3%). ѕодатки плат¤ть власники автомоб≥л≥в.
—правл¤Їтьс¤ акциз за послуги: за проживанн¤ в
готел≥, харчуванн¤ в ресторанах, купанн¤ в
гар¤чих джерелах та ≥н..
ƒержавн≥
прибутков≥ податки займають частку в 56,5%, майнов≥
Ч 25% ≥ споживч≥ Ч 18,5%. «а рахунок державних
податк≥в надходить 64,2%, м≥сцевих Ч 35,8% податкових
кошт≥в. ѕ≥сл¤ перерозпод≥лу через держбюджет 64,2%
податкових засоб≥в витрачаЇтьс¤ на м≥сцев≥
потреби, а 35,8% Ч на загальнодержавн≥.
ѕодатки
в —Ўј
.
ѕодаткова система в —Ўј в основному
трьохр≥внева (федеральн≥ податки, податки штат≥в,
мун≥ципальн≥ податки; Ї невелик≥ податки ≥ збори
графств, спец≥альних округ≥в ≥ тауншип≥в). ожний
р≥вень управл≥нн¤ маЇ свою прибуткову базу ≥
лише де¤к≥ податки д≥л¤тьс¤ м≥ж штатами та
м≥стами. ¬ Ќ≥меччин≥ податки, ¤к≥ принос¤ть
найб≥льш≥ надходженн¤, под≥л¤ютьс¤ м≥ж
бюджетами вс≥х р≥вн≥в: 42,5% прибуткового податку з
громад¤н надходить у федеральний бюджет, 42,5% Ч в
бюджет земл≥ ≥ 15%-в м≥ський бюджет. « податку на
п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть 85% надходить у
м≥сцевий бюджет, 15% д≥л¤тьс¤ м≥ж землею та
центром. јналог≥чно поступають з ≥ншими
податками.
¬
структур≥ федерального бюджету —Ўј за 1990 р≥к
прибутковий податок з громад¤н склав 41%,
в≥драхуванн¤ на соц≥альне страхуванн¤ Ч 34,
податок на прибуток корпорац≥й, ф≥рм,
п≥дприЇмств Ч 10, акцизн≥ збори Ч 3,0, мита Ч 1,4,
податки на спадок та дар≥нн¤ Ч 0,7, запозичен≥
кошти Ч 8,0 та ≥нш≥ надходженн¤ Ч 1,9%. ѕрибутковий
податок з громад¤н (за межами неоподаткованого
м≥н≥муму) складаЇ в≥д 15% до 33%, з корпорац≥й Ч в
середньому 34%. ѕодаток на спадок ≥ дар≥нн¤
сплачуЇтьс¤, ¤кщо варт≥сть дарунку або спадку
перевищуЇ 10 тис. дол. –озм≥р цього податку
залежить в≥д вартост≥ власност≥ та ступеню
спор≥дненн¤.
ќсновн≥
джерела прибутк≥в штат≥в Ч податки з юридичних ≥
ф≥зичних ос≥б ≥ податок
з продажу, в≥драхуванн¤ в≥д ¤кого йдуть ≥ в
мун≥ципальн≥ бюджети. ѕодаток на корпорац≥њ
знаходитьс¤ у межах в≥д 5% до 10%, податок з продажу
Ч в≥д 3% до 8,25%. ѕодаток нагадуЇ ѕƒ¬. ¬ ™≈— податок
з продажу вищий: в Ќ≥меччин≥, наприклад, в≥н
складаЇ 14% (на книжки, журнали та продовольч≥
товари Ч 7
%
).
ћун≥ципал≥тети
найб≥льш велик≥ суми прибутк≥в отримують в≥д
податк≥в на нерухом≥сть (Ќью-…орк Ч 40%, —ан-‘ранциско
Ч 38%). ≤нш≥ податки можна под≥лити ¤к податки на
угоди, податки на послуги м≥ста ≥ податки, ¤к≥
визначають пол≥тику м≥ста.
ƒо
перших в≥днос¤тьс¤ податок на передачу
нерухомост≥. ¬ Ќью-…орку цей податок
використовуЇтьс¤ у випадку, коли ц≥на продажу
нерухомост≥ б≥льше 1 млн. дол., його ставка
наближаЇтьс¤ до 10% вартост≥ майна, що продаЇтьс¤.
ѕодатки на послуги м≥ста: в Ќью-…орку податок на
проживанн¤ в готел≥ становить 19% в≥д вартост≥
проживанн¤, на припаркуванн¤ автомоб≥л¤ Ч 18,7%
вартост≥ парковки; ≥снують податки на
користуванн¤ автомаг≥страл¤ми, на канал≥зац≥ю,
на електроенерг≥ю, на послуги звТ¤зку. ѕодатки,
¤к≥ визначають пол≥тику м≥ста, перш за все
ставл¤ть перед собою мету захистити навколишнЇ
середовище (податок на ф≥рми, в≥дходи
виробництва ¤ких токсичн≥ та ≥н.).
ожен
платник податку зобовТ¤заний не п≥зн≥ше 15
кв≥тн¤ року, сл≥дуючого п≥сл¤ зв≥тного,
в≥дправити в рег≥ональн≥ служби внутр≥шн≥х
доход≥в декларац≥ю про сукупний р≥чний прибуток.
¬ той же час вс≥ ф≥рми, п≥дприЇмства ≥
орган≥зац≥њ надсилають дан≥ про виплачен≥
грошов≥ суми (зарплата ≥ ≥н.), а також про вс≥
ф≥нансов≥ операц≥њ. ƒан≥ ввод¤тьс¤ в компТютер,
сп≥вставл¤ютьс¤ з податковими декларац≥¤ми. ÷е
дозвол¤Ї ви¤вити податков≥ декларац≥њ, ¤к≥
потребують кращоњ перев≥рки, що зд≥йснюЇтьс¤
податковими ≥нспекторами. ўор≥чно перев≥р¤Їтьс¤
близько 2% податкових декларац≥њ.
«а
прихованн¤ податк≥в Ч штраф (в штат≥ ≤лл≥нойс Ч
за несплату податку ≥з продажу штраф
наближаЇтьс¤ до 30%). «а прострочку платеж≥в
податку Ч штраф в 2% за кожен м≥с¤ць прострочки.
«л≥сний неплатник може п≥дл¤гати штрафу до 15 тис.
дол., а корпорац≥¤ Ч до 500 тис. дол. “юремне увТ¤зненн¤
за несплату податк≥в в —Ўј може становити до 5
рок≥в.
«акон
”крањни
Уѕро систему
оподаткуванн¤Ф
(нова редакц≥¤ 18.02.1994 року) визначаЇ
систему оподаткуванн¤ ¤к сукупн≥сть податк≥в ≥
збор≥в (обовТ¤зкових платеж≥в) до бюджету та до
державних ц≥льових фонд≥в, що справл¤ютьс¤ у
встановленому законом ”крањни пор¤дку.
ѕлатники
податк≥в зобовТ¤занн≥:
1.
вести бухгалтерський обл≥к, складати
зв≥тн≥сть про ф≥нансово-господарську д≥¤льн≥сть
≥ забезпечувати њњ збер≥ганн¤ у терм≥ни,
встановленн¤ законами;
2.
подавати до державних податкових орган≥в та
≥нших державних орган≥в в≥дпов≥дно до закон≥в
декларац≥њ, бухгалтерську зв≥тн≥сть та ≥нш≥
документи ≥ в≥домост≥, повТ¤занн≥ з обчисленн¤м
≥ сплатою податк≥в ≥ збор≥в (обовТ¤зкових
платеж≥в);
3.
сплачувати належн≥ сума податк≥в ≥ збор≥в у
встановленн≥ законами терм≥ни;
4.
допускати посадових ос≥б державних
податкових орган≥в до обстеженн¤ прим≥щень, що
використовуютьс¤ дл¤ одержанн¤ доход≥в чи повТ¤занн≥
з утриманн¤м обТЇкт≥в оподаткуванн¤, а також дл¤
перев≥рок з питань обчисленн¤ ≥ сплати податк≥в
≥ збор≥в.
5.
кер≥вники ≥ в≥дпов≥дн≥ посадов≥ особи
юридичних ос≥б та ф≥зичн≥ особи п≥д час
перев≥рки, що проводитьс¤ державними
податковими органами, зобовТ¤занн≥ давати
по¤сненн¤ з питань щодо оподаткуванн¤ у випадках,
передбачених законами, виконувати вимоги
державних податкових орган≥в щодо усуненн¤
ви¤влених порушень закон≥в про оподаткуванн¤ ≥
п≥дписати акт про проведенн¤ перев≥рки.
«агальнодержавн≥
податки ≥ збори
встановлюютьс¤ ¬ерховною –адою
”крањни ≥ справл¤ютьс¤ на вс≥й територ≥њ ”крањни.
ƒо них належать: 1.податок на додану варт≥сть; 2.акцизний
зб≥р; 3.податок на прибуток п≥дприЇмств; податок
на доходи ф≥зичних ос≥б; 5.мито; 6.державне мито; 7.податок
на нерухоме майно (нерухом≥сть); 8.плата (податок)
за змлю; 9.рентн≥ платеж≥; 10.податок з власник≥в
транспортних засоб≥в та ≥нших самох≥дних машин ≥
механ≥зм≥в; 11.податок на промисел; 12.зб≥р за
геологорозв≥дувальн≥ роботи, виконанн≥ за
рахунок державного ; 13.за спец≥альне
використанн¤ природних ресурс≥в; 14.зб≥р за
забрудненн¤ навколишнього природного
середовища; 15.зб≥р до ‘онду дл¤ зд≥йсненн¤
заход≥в щодо л≥кв≥дац≥њ насл≥дк≥в
„орнобильськоњ катастрофи та соц≥ального
захисту населенн¤; 16.зб≥р на обовТзкове
соц≥альне страхуванн¤; 17.зб≥р на обовТ¤зкове
пенс≥йне страхуванн¤; 18.зб≥р до ƒержавного
≥нновац≥йного фонду; 19.плата за торговий патент
на де¤к≥ види п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥; 20.ф≥ксований
с≥льськогосподарський податок; 21. «б≥р на
розвиток виноградарства, сад≥вництва ≥
хмел¤рства; 22.гербовий зб≥р (застосовуЇтьс¤ до 1
с≥чн¤ 2000 року).
”каз
ѕрезидента ”крањни
Уѕро м≥сцев≥ податки
≥ збориФ
в≥д 25.05.1999 р. є 565/99 передбачаЇ
встановленн¤ 1 с≥чн¤ 2000 року таких м≥сцевих ≥
збор≥в: 1.податок з реклами; 2.комунальний податок;
3.зб≥р за зд≥йсненн¤ заруб≥жного туризму; 4.готельний
зб≥р; 5.зб≥р за припаркуванн¤ автотранспорту; 6.ринковий
зб≥р; 7.зб≥р за видачу ордера на квартиру; 8.курортний
зб≥р; 9.зб≥р за використанн¤ м≥сцевоњ символ≥ки;
10.зб≥р за проведенн¤ аукц≥ону, конкурсного
розпродажу ≥ лотерей; 11.зб≥р за проњзд по
територ≥њ јвтономноњ –еспубл≥ки рим та
прикордонних областей автотранспортом, що
пр¤муЇ за кордон; 12.зб≥р за видачу дозволу
нарозм≥щенн¤ обТЇкт≥в торг≥вл≥ ≥ сфери послуг;
13.збори за наданн¤ земельних д≥л¤нок дл¤
буд≥вництва обТЇкт≥в виробничого ≥
невиробничого призначенн¤, ≥ндив≥дуального
житла та гараж≥в у населених пунктах.
”каз
визначаЇ суть кожного виду податк≥в ≥ збор≥в,
умови њх ст¤гненн¤ та граничн≥ ставки.
¬
пор≥вн¤нн≥ з перел≥ком податк≥в ≥ збор≥в,
наведеному в «акон≥ ”крањни
Уѕро систему
оподаткуванн¤Ф
”каз ѕрезидента вносить так≥ зм≥ни:
в≥дм≥н¤ютьс¤ збори за участь в б≥гах на еподром≥,
за виграш на б≥гах, з ос≥б, ¤к≥ беруть участь у гр≥
на тотал≥затор≥ на еподром≥; зб≥р за право
проведенн¤ к≥но- ≥ телезйомок; зб≥р з власник≥в
собак. ¬вод¤тьс¤: зб≥р за зд≥йсненн¤ заруб≥жного
туризму, збори за наданн¤ земельних д≥л¤нок.
онкретн≥
умови справл¤нн¤ податк≥в ≥ збор≥в викладено в
«аконах ”крањни
Уѕро податок на
додану варт≥стьФ (
03.04.97 р.),
Уѕро оподаткуванн¤
прибутку п≥дприЇмстваФ (
оновлена редакц≥¤ 22.05.97 р.),
Уѕро акцизний зб≥рФ
(18.11.92 р.), ƒикрет ћ” в≥д 26.12.93
Уѕро прибутковий
податок з громад¤нФ
,
Уѕро ф≥ксований
с≥льськогос≠подарський податокФ
(17.12.98 р.),
Уѕро державне митоФ
(18.12.91 р.).
«акон
”крањни
Уѕро державну
податкову службу в ”крањн≥Ф
(26.01.93 р.) до системи державноњ
податковоњ служби в≥дносить: державну податкову
адм≥н≥страц≥ю ”крањни, державн≥ податков≥
адм≥н≥страц≥њ в ј– , област¤х, м≥стах иЇв≥ ≥
—евастопол≥, державн≥ податков≥ адм≥н≥страц≥њ в
районах, м≥стах, районах м≥ст. ¬ склад≥ орган≥в
державноњ податковоњ служби знаход¤тьс¤
спец≥альн≥ п≥дрозд≥ли по боротьб≥ з податковими
порушенн¤ми (податкова м≥л≥ц≥¤).
«авданн¤
орган≥в державноњ податковоњ служби:
1.
зд≥йсненн¤ контролю за додержанн¤м
податкового законодавства, правильн≥стю
обчисленн¤, повнотою ≥ своЇчасн≥стю сплати до
бюджет≥в, державних ц≥льових фонд≥в податк≥в ≥
збор≥в, а також неоподаткованих доход≥в,
установлених законодавством;
2.
внесенн¤ у встановленому пор¤дку позиц≥ щодо
вдосконаленн¤ податкового законодавства;
3.
прийн¤тт¤ у випадках, передбачених законом,
нормативно-правових акт≥в ≥ методичних
рекомендац≥й з питань оподаткуванн¤;
4.
формуванн¤ та веденн¤ ƒержавного реЇстра
ф≥зичних ос≥б-платник≥в податку та ≥нших обовТ¤зкових
платеж≥в та ™диного банку даних про платник≥в
податк≥в Ч юридичних ос≥б;
5.
розТ¤сненн¤ законодавства з питань
оподаткуванн¤ серед платник≥в податку,
запоб≥ганн¤ злочинам та ≥ншим правопорушенн¤м,
в≥днесеним законом до компетенц≥њ податковоњ
м≥л≥ц≥њ, њх розкритт¤, припиненн¤, розсл≥дуванн¤
та провадженн¤ у справах про адм≥н≥стративне
порушенн¤.
ѕовноваженн¤
податковоњ м≥л≥ц≥њ.
ѕодаткова м≥л≥ц≥¤:
1.
приймаЇ ≥ реЇструЇ за¤ви, пов≥домленн¤ та
≥ншу ≥нформац≥ю про злочини та правопорушенн¤,
в≥днесенн≥ до њњ компетенц≥њ, зд≥йснюЇ у
встановленому пор¤дку њх перев≥рку ≥ приймаЇ
щодо них передбачен≥ законом р≥шенн¤;
2.
зд≥йснюЇ в≥дпов≥дно до закону оперативно-розшукову
д≥¤льн≥сть, досудову п≥дготовку матер≥ал≥в за
протокольною формою, а також проводить д≥знанн¤
та досудове (попереднЇ) сл≥дство в межах своЇњ
компетенц≥њ, вживаЇ заход≥в до в≥дшкодуванн¤
запод≥¤них держав≥ збитк≥в;
3.
ви¤вл¤Ї причину ≥ умови, що спри¤ли вчиненню
злочин≥в та ≥нших правопорушень у сфер≥
оподаткуванн¤, вживаЇ заход≥в до њх усуненн¤;
4.
забезпечуЇ безпеку прац≥вник≥в орган≥в
державноњ податковоњ служби та њх захиств≥д
протиправних пос¤гань, повТ¤заних з
використанн¤м ними посадових обовТ¤зк≥в;
5.
запоб≥гаЇ корупц≥њ та ≥ншим службовим
порушенн¤ серед прац≥вник≥в державноњ
податковоњ служби;
6.
збираЇ, анал≥зуЇ, узагальнюЇ ≥нформац≥ю щодо
порушень податкового законодавства, прогнозуЇ
тенденц≥њ розвитку негативних процес≥в
крим≥нального характеру, повТ¤заних з
оподаткуванн¤м.
«акон
”крањни У
ѕро державний реЇстр
ф≥зичних ос≥б Ч платник≥в податк≥в та ≥нших обов
Т
¤зкових платеж≥в
Ф прийн¤тий 22.12.94 року.
ƒержавний
реЇстр Ч це автоматизований бвнк даних.
—творений дл¤ забезпеченн¤ Їдиного державного
обл≥ку ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ зобовТ¤зан≥
сплачувати податки, збори, ≥нш≥ обовТ¤зков≥
платеж≥ до бюджет≥в та внески до державних
ц≥льових фонд≥в.
≤дентиф≥кац≥йний
номер ƒержавного реЇстру Ї обовТ¤зковим дл¤
використанн¤ п≥дприЇмствами, установами,
орган≥зац≥¤ми вс≥х форм власност≥, включаючи
установи Ќац≥онального банку ”крањни,
комерц≥йн≥ банки та ≥нш≥ ф≥нансово-кредитн≥
установи в раз≥:
Ј
виплати доход≥в, з ¤ких утримуютьс¤
податки та ≥нш≥ обов
Т
¤зков≥ платеж≥ зг≥дно з чинним
законодавством ”крањни;
Ј
укладенн¤ цив≥льно-правових угод,
предметом ¤ких Ї об
Т
Їкти оподаткуванн¤ та щодо ¤ких
виникають обов
Т
¤зки сплати платеж≥в;
Ј
в≥дкритт¤ рахунк≥в в установах
банк≥в.
«акон
”крањни У
ѕро заставу
Ф (02.10.92 року) визначаЇ
заставу
¤к спос≥б забезпеченн¤ зобов
Т
¤зань
.
¬ силу застави кредитор (заставоотримувач)
маЇ право в раз≥ невиконанн¤ боржником (заставодавцем)
забезпеченого заставою зобов
Т
¤занн¤ одержати задоволенн¤ з
вартост≥ заставленого майна переважно перед
≥ншими кредиторами.
«аклад
Ч застава рухомого майна, при ¤к≥й
майно, що складаЇ предмет застави, передаЇтьс¤
заставодавцем у волод≥нн¤ заставоотримувача.
«аставоотримувач,
¤кщо ≥нше не передбачене договором, зобов
Т
¤заний: вживати заход≥в, необх≥дних
дл¤ збереженн¤ предмету закладу; у випадках, коли
це передбачено договором, одержувати з предмету
закладу доход в ≥нтересах заставодавц¤;
регул¤рно надсилати заставодавцю зв≥т про
користуванн¤ предметом закладу, ¤кщо
користуванн¤ ним допускаЇтьс¤ в≥дпов≥дно «акону;
страхувати предмет закладу в обс¤з≥ його
вартост≥ за рахунок та в ≥нтересах заставодавц¤;
сплачувати податки та збори, пов
Т
¤зан≥ з волод≥нн¤м заставою, за
рахунок заставодавц¤; належним чином утримувати
предмет закладу, нести в≥дпов≥дальн≥сть за нього
у випадках, коли немаЇ доказ≥в, що втрата,
пошкодженн¤ або загибель закладу сталас¤ не з
його вини; негайно пов≥домл¤ти заставодавц¤ про
виникненн¤ загрози загибел≥ чи пошкодженн¤
предмета закладу; негайно повертати предмет
закладу п≥сл¤ виконанн¤ заставодавцем або
третьою особою забезпеченого закладом зобов
Т
¤занн¤.
≤потека
Ч застава земл≥, нерухомого майна,
при ¤к≥й земл¤ та (або) майно, що становить
предмет застави, залишаЇтьс¤ у заставодавц¤ або
третьоњ особи.
«астава
вексел¤ чи ≥ншого ц≥нного паперу, ¤кий може бути
переданий шл¤хом вчиненн¤ передавального запису
(≥ндосаменту), зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом ≥ндосаменту ≥
врученн¤ заставоотримувачу ≥ндосованого
ц≥нного паперу.
ѕредметом
застави товар≥в в оборот≥ або переробц≥ можуть
бути сировина, нап≥вфабрикати, комплектуюч≥
вироби, готова продукц≥¤ тощо. ¬они перестають
бути предметом застави з моменту њх врученн¤
набувачу або транспортн≥й орган≥зац≥њ дл¤
в≥дправленн¤ набувачу або передач≥ на пошту дл¤
пересилки набувачу. Ќабут≥ заставодавцем товари
стають предметом застави з моменту виникненн¤ на
них права власност≥.
”каз
ѕрезидента ”крањни У
ѕро ≥потеку
Ф в≥д 14.06.99 року є 641/99 детально
визначаЇ, ¤ке майно може бути, а ¤ке не може бути
предметом ≥потеки, права та обов
Т
¤зки заставодавц¤ та
заставоотримувача, суть р≥зних вид≥в ≥потеки:
звичайноњ, об
Т
Їднаноњ, сп≥льноњ та умовноњ,
структуру ≥потечного договору, заставноњ,
правила њх реЇстрац≥њ та ≥н.
«ј¬ƒјЌЌя
ѕќ ¬»¬„≈ЌЌё “≈ћ» 11
1.
ќрган≥зац≥¤ бюджетноњ системи. «акон ”крањни
Уѕро бюджетну систему ”крањниФ. ¬идатки ≥
доходи ƒержбюджету ”крањни.
2.
«акон ”крањни Уѕро державний внутр≥шн≥й
боргФ.
3.
«акон ”крањни Уѕро –ахункову палатуФ.
4.
ƒержавне казначейство ≥ його функц≥њ.
ƒержавний проб≥рний нагл¤д.
5.
«акон ”крањни Уѕро систему оподаткуванн¤Ф.
ќбов
Т
¤зки платник≥в
податк≥в. «агальнодержавн≥ та м≥сцев≥ податки ≥
збори.
6.
¬иди податк≥в. ¬икористанн¤ податк≥в дл¤
регулюванн¤ економ≥ки.
7.
„им в≥др≥зн¤Їтьс¤ податок на додану варт≥сть
в≥д акцизу? ¬≥д податку на продаж товар≥в?
8.
„ому частка пр¤мих податк≥в з початку ’’
стор≥чч¤ зростаЇ швидше н≥ж непр¤мих?
9.
яка р≥зниц¤ м≥ж дотац≥¤ми, субсид≥¤ми,
субвенц≥¤ми? „им пр¤м≥ субсид≥њ в≥др≥зн¤ютьс¤
в≥д непр¤мих?
10.
«акон ”крањни Уѕро заставуФ. „им
в≥др≥зн¤ютьс¤ застава, ≥потека, заклад? ”каз
ѕрезидента ”крањни Уѕро ≥потекуФ(14.06.99 року).
11.
¬ чому переваги ≥ недол≥ки пр¤мих (адм≥н≥стративних)
≥ непр¤мих (економ≥чних) метод≥в регулюванн¤ ц≥н?
12.
як орган≥зовано ц≥ноутворенн¤ на продукц≥ю
с≥льського господарства?
13.
¬ чому р≥зниц¤ в методах регулюванн¤ ц≥н в
повоЇнний пер≥од в ‘–Ќ та ‘ранц≥њ?
14.
«акон ”крањни Уѕро ц≥ни та ц≥ноутворенн¤Ф.
–егулюванн¤ ц≥н на продукц≥ю монопольних
утворень. ћ≥н≥мальна митна варт≥сть на ≥мпорт
товар≥в.
«акони ”крањни Уѕро державну податкову службуФ, Уѕро державний реЇстр ф≥зичних ос≥б Ч платник≥в податк≥в та ≥нших обов Т ¤зкових платеж≥вФ.
<< попередн¤ зм≥ст наступна >>
