Ћ≈ ÷≤я 14
“ема 4.3. —оц≥ально-пол≥тичн≥ та комб≥нован≥ небезпеки
¬насл≥док вивченн¤ теми студент повинен ум≥ти: 
Ц класиф≥кувати соц≥ально-пол≥тичн≥ та комб≥нован≥ небезпеки;
Ц давати характеристики соц≥ально-пол≥тичним та комб≥нованим небезпекам;
Ц анал≥зувати загальн≥ причини виникненн¤ небезпек соц≥ально-пол≥тичного та комб≥нованого характеру;
Ц давати обТЇктивну оц≥нку згубноњ д≥њ шк≥дливих звичок.
ѕ≥сл¤ вивченн¤ теми студент повинен усв≥домити, що в≥йна ≥ тероризм завдають величезноњ шкоди св≥товому розвитку ≥ призвод¤ть до людських жертв та економ≥чних збитк≥в.
«доровий спос≥б житт¤ Ц одне з центральних пон¤ть безпеки життЇд≥¤льност≥. Ѕуло б величезним дос¤гненн¤м людства, ¤кби цей спос≥б житт¤ став дом≥нуючим серед людей. —туденти повинн≥ усв≥домити, наск≥льки це важливо дл¤ людства, ≥ самим стати активними пропов≥дниками здорового способу житт¤, альтернативи ¤кому немаЇ. 
ѕлан
1. ¬≥йни.
2. “ероризм.
3. ≈кстремальн≥ ситуац≥њ крим≥ногенного характеру та способи њх уникненн¤.
4. —оц≥альна небезпека Ц алкогол≥зм.
5. “ютюнопал≥нн¤.
 онтрольн≥ питанн¤
1. Ќебезпека ≥ насл≥дки в≥йни.
2. •рунт дл¤ виникненн¤ тероризму, його причини, форми та засоби.
3. Ўл¤хи уникненн¤ екстремальних ситуац≥й крим≥ногенного характеру.
4. Ќебезпеки в≥д алкоголю.
5. —клад тютюнового диму, його д≥¤ на орган≥зм.
6. як покинути палити?
7. ѕомТ¤кшенн¤ згубноњ д≥њ тютюну.
Ћ≥тература
1. Ѕезпека життЇд≥¤льност≥ / ѕ≥д ред. я. Ѕедр≥¤ Ц Ћьв≥в: Ујф≥шаФ, 1998.
2. Ѕ≥л¤вський √.ќ., ѕадун ћ.ћ., ‘урдуй –.—. ќснови загальноњ еколог≥њ. Ц  .: Ћиб≥дь, 1995.
3. √ражданска¤ оборона. / ѕод ред. ≈.ѕ. Ўубина Ц ћ.: ѕросвещение, 1991.
4. «лоб≥н ё.ј. ќснови еколог≥њ. Ц  .: Ћ≥бра, “ќ¬, 1998.
5.  онституц≥¤ ”крањни. Ц  .: ёр≥нком, 1996
6. Ћап≥н ¬.ћ. Ѕезпека життЇд≥¤льност≥. Ц Ћьв≥вський банк≥вський коледж, 1998.
7. ¬агнер –.≤. Ќе кури. Ц  .: «доровТ¤, 1987.
8. √оловченко ќ.ћ. „и можна вберегтись в≥д —Ќ≤ƒу? Ц ќдеса: ћа¤к, 1995.
9. ћавров ».».  онтактные инфекции, передающиес¤ половым путем. Ц  .: «доровье, 1989.
10. ѕетрова ¬.». Ќаркотики и ¤ды. Ц ћинск: Ћитература, 1995.

—оц≥ально-пол≥тичн≥ ≥ комб≥нован≥ небезпеки
ѕри соц≥ально-пол≥тичних конфл≥ктах виникають соц≥ально-пол≥тичн≥ небезпеки.  онфл≥кт Ц це з≥ткненн¤ двох чи дек≥лькох р≥зноспр¤мованих сил з метою реал≥зац≥њ њх ≥нтерес≥в. ƒжерело конфл≥кту Ц соц≥альна нер≥вн≥сть. 
 онфл≥кти, що виникають у сусп≥льств≥, називаютьс¤ сусп≥льними. ¬они бувають: пол≥тичними, коли конфл≥ктують пол≥тичн≥ системи; соц≥альними Ц коли протисто¤ть соц≥альн≥ системи; економ≥чними Ц коли стикаютьс¤ ≥нтереси економ≥чних систем (обТЇднань, корпорац≥й).
—оц≥альний конфл≥кт, що набуваЇ значного розмаху, обТЇктивно стаЇ соц≥ально-пол≥тичним. ѕол≥тичн≥ ≥нститути, орган≥зац≥њ, рухи, вт¤гуючись у конфл≥кт, активно в≥дстоюють певн≥ соц≥ально-пол≥тичн≥ ≥нтереси.  онфл≥кти, що в≥дбуваютьс¤ в р≥зних сферах, набувають пол≥тичного значенн¤, ¤кщо вони зач≥пають м≥жнародн≥, класов≥, м≥жетн≥чн≥, м≥жнац≥ональн≥, рел≥г≥йн≥, демограф≥чн≥ та ≥нш≥ в≥дносини. 
ќсобливоњ гостроти набули м≥жетн≥чн≥ конфл≥кти в крањнах, де зазнала краху форма державного устрою (—–—–, ёгослав≥¤). 
ѕон¤тт¤ Усоц≥ально-пол≥тичнийФ конфл≥кт використовуЇтьс¤ також тод≥, коли трапл¤ютьс¤ всередин≥ держав громад¤нськ≥ в≥йни, страйки та м≥ж державами Ц в≥йни, партизанськ≥ рухи. 
—убТЇктами соц≥ально-пол≥тичного конфл≥кту стають люди, ¤к≥ усв≥домили протир≥чч¤ ≥ обрали способом його вир≥шенн¤ з≥ткненн¤, боротьбу, суперництво. ѕод≥бний спос≥б вир≥шенн¤ протир≥чч¤ здеб≥льшого стаЇ неминучим тод≥, коли зач≥паЇ ≥нтереси й ц≥нност≥ взаЇмод≥ючих груп, коли маЇ м≥сце в≥дверте заз≥ханн¤ на ресурси, вплив, територ≥ю з боку ≥ндив≥да, групи, держави (коли йдетьс¤ про м≥жнародний конфл≥кт). —убТЇктами конфл≥кт≥в можуть виступати окрем≥ люди, групи, орган≥зован≥ в соц≥альн≥, пол≥тичн≥, економ≥чн≥ та ≥нш≥ структури; обТЇднанн¤, ¤к≥ виникають у вигл¤д≥ пол≥тизованих соц≥альних груп, економ≥чних ≥ пол≥тичних груп тиску, крим≥нальних груп, ¤к≥ домагаютьс¤ певних ц≥лей.
ƒосить часто п≥сл¤ завершенн¤ конфл≥кту виникаЇ ще один етап Ц постконфл≥ктний синдром, ¤кий характеризуЇтьс¤ напруженн¤м у в≥дносинах стор≥н, ¤к≥ щойно конфл≥ктували. ѕосткон-фл≥ктний синдром у раз≥ загостренн¤ може започаткувати новий конфл≥кт. ÷е ми спостер≥гаЇмо на прикладах перманентного близькосх≥дного конфл≥кту, конфл≥кт≥в у ѕ≥вн≥чн≥й ≤рланд≥њ, ≤спан≥њ, ёгослав≥њ, „ечн≥ та ≥н.
¬≤…Ќ»
¬≥йна Ц це збройна боротьба м≥ж державами (њх коал≥ц≥¤ми) або соц≥альними, етн≥чними та ≥ншими сп≥льнотами; у переносному розум≥нн≥ слова Ц останн≥й ступ≥нь пол≥тичноњ боротьби, ворожих в≥дносин м≥ж певними пол≥тичними силами.
Ќайб≥льша к≥льк≥сть жертв через пол≥тичн≥ причини Ї насл≥дком в≥йни. “ак, за час другоњ св≥товоњ в≥йни в —–—– (1941Ц1945 рр.) загинуло близько 55 млн. чолов≥к, було повн≥стю знищено 1 710 м≥ст та 70 тис¤ч селищ. ѕ≥д час вТЇтнамськоњ в≥йни в 60-т≥ роки було вбито б≥л¤ 7 м≥льйон≥в м≥сцевих мешканц≥в ≥ 57 тис¤ч американц≥в. ќкр≥м загибел≥ людей ≥ великих руйнувань, п≥д час в≥йськових д≥й нанос¤тьс¤ величезн≥ збитки навколишньому середовищу.
¬чен≥ п≥драхували, що б≥льш ¤к за чотири тис¤чол≥тт¤ в≥домоњ нам ≥стор≥њ лише близько трьохсот рок≥в були абсолютно мирними. ¬≥йни на планет≥ забрали вже понад чотири м≥ль¤рди людських житт≥в.  ≥льк≥сть загиблих р≥зко зростала внасл≥док розвитку засоб≥в знищенн¤ людей та розширенн¤ масштаб≥в в≥йськових д≥й.
Ќайб≥льшу потенц≥йну небезпеку дл¤ людства та природного середовища становить ¤дерна збро¤. ѕро це св≥дчать результати атомного бомбардуванн¤ в серпн≥ 1945 року м≥ст ’еросими та Ќагасак≥ в япон≥њ. ќкр≥м смертельного опром≥ненн¤, сталос¤ рад≥оактивне зараженн¤ грунту, рослин, пов≥тр¤, буд≥вель.  ≥льк≥сть убитих становить 273 тис¤ч≥ чолов≥к, п≥д смертельне рад≥о-актив-не опром≥ненн¤ п≥дпало 195 тис¤ч чолов≥к.
” ’’ стол≥тт≥ в≥йськов≥ д≥њ проводились досить активно. «а приблизними даними, п≥сл¤ зак≥нченн¤ другоњ св≥товоњ в≥йни в локальних в≥йськових конфл≥ктах загинуло 22Ц25 м≥льйон≥в чолов≥к. Ќаведемо приклади локальних в≥йськових конфл≥кт≥в середини та к≥нц¤ ’’ стол≥тт¤. ÷е в≥йна у ¬ТЇтнам≥, воЇнн≥ д≥њ в јфган≥с-тан≥, вторгненн¤ ≤раку в  увейт, в≥йна в –уанд≥, в≥йськовий кон-фл≥кт в ёгослав≥њ, в≥йна в „ечн≥ та р¤д ≥нших УмалихФ в≥йн.  ожна з них принесла людськ≥ втрати, б≥ль та стражданн¤ тис¤чам ≥ тис¤чам с≥мей, окр≥м того, супроводжувалась глибоким руйнуванн¤м б≥осферних структур.
—учасний св≥т дуже малий ≥ вразливий дл¤ в≥йни. ¬р¤тувати ≥ зберегти його неможливо, ¤кщо не пок≥нчити з думками та д≥¤ми, ¤к≥ стол≥тт¤ми будувалис¤ на прийн¤тност≥ та припустимост≥ в≥йн та збройних конфл≥кт≥в.
“ероризм
ƒо соц≥ально-пол≥тичних конфл≥кт≥в належить виступ екстрем≥стських угруповань (тобто тероризм). ” наш час ¤вище тероризму досить поширене. якщо донедавна звертанн¤ до терору ¤к засобу вир≥шенн¤ пол≥тичних або рел≥г≥йних проблем було вин¤тковим, надзвичайним ¤вищем, то в наш≥ дн≥ практично щоденн≥ пов≥домленн¤ про терористичн≥ акти сприймаютьс¤ ¤к щось неминуче. “ерор став орган≥чною складовою сучасного житт¤ ≥ набув глобального характеру.
“ероризм (в≥д латинського terror Ц страх, зал¤куванн¤) Ц це форма пол≥тичного екстрем≥зму, застосуванн¤ найжорстк≥ших метод≥в насилл¤, включаючи ф≥зичне знищенн¤ людей дл¤ дос¤гненн¤ певних ц≥лей.
“ероризм зд≥йснюЇтьс¤ окремими особами, групами, що виражають ≥нтереси певних пол≥тичних рух≥в або представл¤ють крањну, де тероризм п≥днесений до рангу державноњ пол≥тики. “ероризм Ц антигуманний спос≥б вир≥шенн¤ пол≥тичних проблем в умовах протиборства, з≥ткненн¤ ≥нтерес≥в р≥зних пол≥тичних сил, про¤в≥в нер≥вноправност≥ у м≥ждержавних, м≥жетн≥чних, м≥жрел≥г≥йних в≥дносинах. ¬≥н може застосовуватись ≥ ¤к зас≥б задоволенн¤ амб≥ц≥й окремими пол≥тичними д≥¤чами, а також ¤к знар¤дд¤ зд≥йсненн¤ своњх ц≥лей маф≥озними структурами, крим≥нальним св≥том. 
¬изначити тероризм можна ¤к пол≥тику зал¤куванн¤, пригн≥ченн¤ супротивника силовими засобами. ≤снуЇ три основних види тероризму: пол≥тичний, рел≥г≥йний та крим≥нальний. Ќеобх≥дно дати невеликий юридичний коментар щодо класиф≥кац≥њ терористичних акт≥в. ƒо них належать:
Ј напад на державн≥ або промислов≥ обТЇкти, ¤к≥ призвод¤ть до матер≥альних збитк≥в, а також Ї ефективним засобом зал¤куванн¤ та демонстрац≥њ сили;
Ј захопленн¤ державних установ або посольств (супроводжуЇтьс¤ захопленн¤м заручник≥в, що викликаЇ серйозний громадський резонанс);
Ј захопленн¤ л≥так≥в або ≥нших транспортних засоб≥в (пол≥тична мотивац≥¤ Ц зв≥льненн¤ з тюрми товариш≥в по парт≥њ; крим≥нальна мотивац≥¤ Ц вимога викупу);
Ј насильницьк≥ д≥њ проти особистост≥ жертви (дл¤ зал¤куванн¤ або в пропагандистських ц≥л¤х);
Ј викраденн¤ (з метою пол≥тичного шантажу дл¤ дос¤гненн¤ певних пол≥тичних поступок або зв≥льненн¤ вТ¤зн≥в; форма самоф≥нансуванн¤);
Ј пол≥тичн≥ вбивства (це один ≥з найб≥льш радикальних засоб≥в веденн¤ терористичноњ боротьби; вбивства, в розум≥нн≥ терорист≥в, повинн≥ зв≥льнити народ в≥д тиран≥в);
Ј вибухи або масов≥ вбивства (розрахован≥ на психолог≥чний ефект, страх та невпевнен≥сть людей ).
“реба в≥дзначити, що в ”крањн≥ не ви¤влено терористичних орган≥зац≥й, ор≥Їнтованих на поваленн¤ державного ладу. ѕроблема тероризму в ”крањн≥ знаходитьс¤ в ≥нш≥й площин≥, можна в≥дм≥тити Укрим≥нальний тероризмФ всередин≥ крањни та д≥¤льн≥сть закордонних терористичних орган≥зац≥й на територ≥њ ”крањни.
¬ажко провести ч≥тку межу м≥ж крим≥нальним тероризмом ≥ звичайним бандитизмом. ¬важаЇтьс¤, що терористичн≥ акти зд≥йснюютьс¤ за в≥дношенн¤м до сп≥вроб≥тник≥в правоохоронних орган≥в. ≤ к≥льк≥сть под≥бних д≥¤нь у нас в крањн≥ за останн≥ роки зростаЇ. 
≤ другий аспект Ц ”крањна стаЇ перевалочною базою дл¤ пол≥тичних терорист≥в з р≥зних крањн св≥ту. «окрема, у нас намагаютьс¤ влаштуватис¤ представники сх≥дних орган≥зац≥й У’езболлахФ, Ујбу-ЌидальФ, У’амазФ ≥ УЅрати-мусульманиФ.
«ростанн¤ терористичних акт≥в, непередбачуван≥сть насл≥дк≥в цих акт≥в викликають велику стурбован≥сть св≥товоњ громадськост≥, ¤ка все б≥льше актив≥зуЇ своњ зусилл¤ в боротьб≥ з тероризмом. ѕочинаючи з XXVII сес≥њ, √енеральна јсамбле¤ ќќЌ щор≥чно обговорюЇ питанн¤ про заходи щодо запоб≥ганн¤ тероризму. ” грудн≥ 1972 року був створений —пец≥альний  ом≥тет з питань м≥жнародного тероризму, до ¤кого ув≥йшли представники 34 держав. Ќа початку 1995 року √енеральна јсамбле¤ ќќЌ одностайно прийн¤ла ƒекларац≥ю про заходи щодо л≥кв≥дац≥њ м≥жнародного тероризму. «а останн≥ роки вироблено б≥льше дес¤ти конвенц≥й ≥ протокол≥в з питань боротьби проти тероризму. јле складн≥сть, багатоман≥тн≥сть форм його про¤в≥в ускладнюють вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми.
якщо будуть знайден≥ методи боротьби з тероризмом, св≥т стане спок≥йн≥шим ≥ безпечн≥шим.
Ќеобх≥дно знати, ¤к треба поводитись, опинившись у стан≥ заручника. Ќайважлив≥ше дл¤ заручника Ц це залишитис¤ живим, ≥ тому не можна провокувати терорист≥в на насильницьк≥ д≥њ. Ќайкраще Ц це тихо сид≥ти ≥ не привертати до себе увагу, тобто не вставати без дозволу, не ходити, нав≥ть не дивитис¤ в сторону терорист≥в (пр¤мий погл¤д у в≥ч≥ сприймаЇтьс¤ ¤к виклик). ” при-сутност≥ терорист≥в бажано не вести розмов пом≥ж собою, у крайньому випадку розмовл¤ти тихо. —л≥д позбавитись усього, що вид≥л¤Ї заручника пом≥ж ус≥х потерп≥лих. ќсобливо це стосуЇтьс¤ ж≥нок Ц зн¤ти косметику, прикраси (зокрема сережки). 
≈кстремальн≥ ситуац≥њ крим≥ногенного характеру та способи њх уникненн¤
√лобальна злочинн≥сть Ц ще одна гостра соц≥альна проблема сучасност≥. „исло зареЇстрованих у св≥т≥ злочин≥в у середньому зб≥льшуЇтьс¤ на 5 % щороку. јле останн≥м часом особливо швидко росте частка тих, що належать до категор≥њ т¤жких (убивства, насильства тощо).
як св≥дчить статистика, злочинн≥сть в ”крањн≥ набула неаби¤кого поширенн¤. ¬ умовах економ≥чноњ кризи, нер≥вном≥рност≥ сусп≥-льного розвитку, р≥зкого спаду р≥вн¤ житт¤, значних прогалин у законодавств≥ та ≥нших негативних чинник≥в зб≥льшуЇтьс¤ к≥льк≥сть ос≥б, схильних до скоЇнн¤ злочин≥в.
¬раховуючи складну крим≥ногенну ситуац≥ю в ”крањн≥, кожна людина повинна вм≥ти захистити себе в ситуац≥¤х, повТ¤заних з насильством.
яка ж ≥снуЇ збро¤ самозахисту? Ќайдешевшим ≥ доступним засобом самозахисту Ї газовий (аерозольний) балончик. ƒл¤ його придбанн¤ не потр≥бно н≥¤кого дозволу. 
јерозольний балончик Ц це, ¤к правило, алюм≥н≥Ївий контейнер Їмн≥стю в≥д 20 до 100 мл, заповнений отруйними речовинами. ќтруйн≥ речовини, ¤к≥ використовують у газов≥й зброњ, викликаю-ть тимчасове ≥ зворотне ураженн¤ людини. –≥дина в балон≥ жовтуватого або червонуватого кольору. –ад≥ус д≥њ зазвичай складаЇ Ц 1,5Ц3 м.  ≥льк≥сть р≥дини розрахована на 5Ц8 секунд д≥њ. ќтруйна речовина д≥Ї на людину прот¤гом 10Ц20 хвилин (у м≥л≥цейських балонах концентрац≥¤ отруйних речовин б≥льш висока). Ќа поверхн≥ аерозольного балончика фабричного виготовленн¤ завжди зазначаЇтьс¤ торгова марка, ≥нструкц≥¤ з експлуатац≥њ, тип отруйноњ речовини та њњ в≥дсотковий вм≥ст. Ѕалони виготовл¤ютьс¤ дл¤ ж≥нок, чолов≥к≥в, м≥л≥ц≥онер≥в (пол≥цейських), а також проти собак.
ѕравила користуванн¤ газовим балончиком:
Ј у небезпечн≥й зон≥ тримати балончик напоготов≥;
Ј при необх≥дност≥ направити струм газу в обличч¤ нападаючому;
Ј пр¤мий удар д≥Ї ефективн≥ше, н≥ж коли злочинець опинитьс¤ в хмар≥ отруйноњ речовини;
Ј не використовувати балончик проти в≥тру ≥ в замкненому простор≥;
Ј дуже важко в момент захисту контролювати час викиду, тому використовувати газовий балончик можна т≥льки один раз;
Ј газовий балончик д≥йовий також проти дек≥лькох нападаючих;
Ј при низьк≥й температур≥ настаЇ розгерметизац≥¤ балончика ≥ зменшуЇтьс¤ рад≥ус д≥њ газу.
Ѕ≥льш серйозним засобом самооборони Ї п≥столет. “ому дл¤ придбанн¤, збереженн¤ ≥ нос≥нн¤ газових п≥столет≥в ≥ револьвер≥в, а також патрон≥в до них необх≥дно мати спец≥альний дозв≥л орган≥в внутр≥шн≥х справ. ¬≥н видаЇтьс¤ громад¤нам, ¤к≥ дос¤гли 18-р≥чного в≥ку ≥ мають дов≥дку медичного закладу встановленоњ форми про те, що власник цього документа Ї псих≥чно нормальним ≥ за станом здоровТ¤ може волод≥ти указаним засобом самооборони. ƒозв≥л оформл¤Їтьс¤ за м≥сцем проживанн¤ строком на три роки. ѕ≥сл¤ зак≥нченн¤ цього терм≥ну зброю необх≥дно перереЇструвати. «апамТ¤тайте, заборон¤Їтьс¤ передавати п≥столет ≥ патрони до нього ≥ншим особам без в≥дпов≥дного дозволу. ѕри втрат≥ або викраденн≥ газовоњ зброњ необх≥дно терм≥ново спов≥стити про це в м≥л≥ц≥ю.
—оц≥альн≥ небезпеки: алкогол≥зм
‘ормуванн¤ засад ринковоњ економ≥ки (перех≥дний пер≥од) створило в ”крањн≥ принципово нову соц≥альну та економ≥чну ситуац≥ю. «араз усе б≥льшого значенн¤ набуваЇ под≥л сусп≥льства за р≥внем та джерелом багатства, на¤вн≥стю чи в≥дсутн≥стю приватноњ власност≥. —аме прибуток ≥ форма його отриманн¤ стають головним структуроутворюючим чинником украњнського сусп≥льства, що св≥дчить про становленн¤ в ”крањн≥ ринкових в≥дносин та первинного кап≥тал≥зму. ќдночасно набувають сили ≥ негативн≥ чинники: формуванн¤ новоњ соц≥альноњ диференц≥ац≥њ та в≥дпов≥дних критер≥њв њњ оц≥нки св≥дчить про нездоров≥ в≥дносини у сусп≥льств≥; надто р≥зкий под≥л на б≥дних та багатих; процеси зб≥дненн¤ та збагаченн¤ мають деформований характер.
«а таких обставин р≥зко зростають форми та розм≥ри соц≥альних в≥дхилень (злочинн≥сть, самогубство, наркоман≥¤, проституц≥¤ тощо). ÷≥ та багато ≥нших форм збоченоњ повед≥нки в умовах занепаду системи соц≥ального контролю стали загрозливими дл¤ сусп≥льства.
” цьому розд≥л≥ детальн≥ше розгл¤немо так≥ соц≥альн≥ небезпеки, ¤к алкогол≥зм та тютюнопал≥нн¤. 
јлкоголь ≥ здоровТ¤. ћабуть, у нас немаЇ жодноњ с≥мТњ, ¤ку пр¤мо чи опосередковано не хвилювала б проблема алкогол≥зму. 
„им саме приваблюЇ алкоголь? ¬≥н збуджуЇ, п≥дбадьорюЇ, п≥дн≥маЇ настр≥й, зм≥нюЇ самопочутт¤, робить бес≥ду б≥льш жвав≥шою.
јлкоголь Ц висококалор≥йний продукт, швидко забезпечуЇ енергетичн≥ потреби орган≥зму. ј в пив≥ ≥ сухих виноградних винах до того ж Ї ц≥лий наб≥р в≥там≥н≥в та ароматичних речовин.
¬се це правильно, але алкоголь н≥коли не може бути корисним засобом ≥ лише тимчасово призводить до вдаваного покращанн¤ стану, алкогольн≥ напоњ парал≥зують д≥¤льн≥сть абсолютно вс≥х орган≥в людини. як ≥ н≥котин, алкоголь Ц наркотик, до ¤кого швидко звикають ≥ не задовольн¤ютьс¤ малими дозами.
—тад≥њ розвитку алкогол≥зму мають певну законом≥рн≥сть. ѕерший прийом викликаЇ захисну реакц≥ю Ц адже орган≥зм прийн¤в отруту. ÷е можуть бути нудота, блюванн¤, головний б≥ль, запамороченн¤ ≥ таке ≥нше. Ќ≥¤ких приЇмних в≥дчутт≥в при цьому не виникаЇ. ќднак при повторних прийомах алкоголю починаЇтьс¤ ейфор≥¤, а захисна реакц≥¤ поступово слабшаЇ. « часом стан ейфор≥њ стаЇ дл¤ людини потребою ≥ вона вже не може обходитись без алкогольних напоњв. ”насл≥док неодноразових прийом≥в алкоголю залежн≥сть в≥д нього пост≥йно зростаЇ, при в≥дсутност≥ алкоголю людина починаЇ в≥дчувати хворобливий стан, ¤кий дуже важко переноситьс¤. –≥зко знижуЇтьс¤ працездатн≥сть, виникаЇ головний б≥ль, тремт¤ть к≥нц≥вки, людину морозить Ц це характерн≥ симптоми абстинентного синдрому (алкогольне похм≥лл¤). ” такому стан≥ найкраще зн≥маЇ головний б≥ль повторний прийом алкоголю, а це т≥льки закр≥плюЇ залежн≥сть людини в≥д нього. ѕоступово ц¤ залежн≥сть перетворюЇтьс¤ на нестримний пот¤г негайно, ¤комога швидше знайти ≥ прийн¤ти наркотик. ” пот¤з≥ добути алкогольний нап≥й хворий ≥де на будь-¤к≥ д≥њ, зокрема злочинн≥, готов≥ зн¤ти з себе останн≥й од¤г, все винести з дому. ≤ н≥хто в б≥льшост≥ випадк≥в не проводить паралел≥ м≥ж власним досв≥дом вживанн¤ невеликих доз алкоголю з наступною деградац≥Їю, перетворенн¤м людини в людину з важкою алкогольною залежн≥стю.
ѕроанал≥зуЇмо стан людини, ¤ка випила спиртне. ” стан≥ спТ¤н≥нн¤ часто зд≥йснюютьс¤ антисусп≥льн≥ вчинки Ц злочини. 60 % злочин≥в п≥дл≥тки зд≥йснюють у стан≥ спТ¤н≥нн¤.
“≥, хто пТЇ нав≥ть Удл¤ настроюФ, обманюють себе. —тан спТ¤н≥нн¤ триваЇ дек≥лька годин, п≥сл¤ чого настр≥й поступово зм≥нюЇтьс¤. ¬≥дчутт¤ бадьорост≥ та веселост≥, ¤к правило, зм≥нюЇтьс¤ мл¤в≥стю, пригн≥чен≥стю, сонлив≥стю.  оординац≥¤ рух≥в порушена, мова стаЇ надзвичайно голосною, нечленорозд≥льною, що повТ¤зано з≥ зниженн¤м у цей пер≥од слуху. ѕТ¤ний в≥дчуваЇ труднощ≥ при п≥дбор≥ сл≥в, окрем≥ слова ≥ фрази повторюЇ дек≥лька раз≥в. ÷е ≥ Ї початкова стад≥¤, т≥льки Удл¤ настроюФ.
ѕри середньому ступен≥ спТ¤н≥нн¤ часто в≥дчуваютьс¤ запамороченн¤, дзв≥н у вухах. ћожуть зТ¤вл¤тис¤ ≥люзорн≥ сприйн¤тт¤ оточуючого, груб≥ помилки в оц≥нц≥ величини предмет≥в, в≥дстан≥ м≥ж ними. ƒал≥ р≥зко знижуЇтьс¤ ц≥кав≥сть до навколишнього св≥ту, переважаЇ почутт¤ втоми, ¤ке переходить у сонлив≥сть, а пот≥м ≥ в сон. ” стан≥ спТ¤н≥нн¤ середнього ступен¤ лю-дина не здатна робити будь-що нормально. ¬≥н може зламати, з≥псувати щось, стати винуватцем нещасного випадку, авар≥њ, пожеж≥.
¬ажкий ступ≥нь спТ¤н≥нн¤ характеризуЇтьс¤ по¤вою симптом≥в сильного отруЇнн¤ алкоголем. „асто наступаЇ безсв≥домий стан, ¤кому передуЇ запамороченн¤, нудота, блюванн¤, дзв≥н у вухах, почутт¤ он≥м≥нн¤ р≥зних частин т≥ла, глибоке порушенн¤ координац≥њ руху, зниженн¤ тонусу мТ¤з≥в.
ќтже, що таке хрон≥чний алкогол≥зм? «а визначенн¤м ¬ќќ«, це вимушене вживанн¤ спиртних напоњв, обумовлене псих≥чною та ф≥зичною залежн≥стю в≥д алкоголю, п≥двищеним його перенесенн¤м, наставанн¤м псих≥чних та ф≥зичних розлад≥в при раптовому припиненн≥ потрапл¤нн¤ спирту в орган≥зм (синдром похм≥лл¤). ѕри подальшому розвитку хвороби зТ¤вл¤ютьс¤ розлади д≥¤льност≥ основних орган≥в та псих≥ки.
„им в≥др≥зн¤Їтьс¤ пТ¤нство в≥д алкогол≥зму? –≥зниц¤ м≥ж ними т≥льки в к≥лькост≥ випитого: пТ¤нство Ї початковою стад≥Їю хворобливого стану Ц алкогол≥зму, ¤кий розвиваЇтьс¤ внасл≥док непом≥рного та систематичного вживанн¤ спиртних напоњв. «даЇтьс¤, що до пТ¤ниц≥ людин≥, ¤ка пом≥рно вживаЇ алкогольн≥ напоњ, ще далеко. ќднак, ¤кщо проанал≥зувати стад≥њ розвитку алкогол≥зму, то можна пом≥тити, ¤к швидко встановлюЇтьс¤ залежн≥сть в≥д нього.
ѕерша ознака початк≥вц¤-алкогол≥ка Ц п≥двищена ст≥йк≥сть до гор≥лки. ќрган≥зм втрачаЇ здатн≥сть до боротьби з алкогольною ≥нтоксикац≥Їю (блюванн¤). јлкогол≥ки досить образлив≥, вимагають до себе поваги, але не можуть правильно зрозум≥ти вимоги оточуючих, тому часто про¤вл¤ють груб≥сть, нетактовн≥сть. ќсобливо жорстокими вони бувають з≥ своњми близькими. ” хворого вже на початкових стад≥¤х хвороби весел≥сть та при¤зн≥сть посту-паютьс¤ похмурост≥, злобност≥ ≥ нав≥ть агресивност≥, особливо проти родич≥в. ” хворих на алкогол≥зм спостер≥гаЇтьс¤ нав≥ть при невелик≥й доз≥ спиртного амнез≥¤ Ц провал памТ¤т≥. Ќаступного дн¤ в≥н не може пригадати, що, ск≥льки ≥ з ким в≥н пив, ¤к потрапив додому. ¬насл≥док тривалого вживанн¤ спиртних напоњв знижуЇтьс¤ здатн≥сть самокритично оц≥нювати своњ вчинки. Ћюдина не може збагнути глибину свого пад≥нн¤, причину с≥мейних чвар, невдач на робот≥.
” нашому орган≥зм≥ немаЇ жодного органу, на ¤кий би алкоголь не д≥¤в негативно. Ќезначна к≥льк≥сть його ос≥даЇ в порожнин≥ рота, дал≥ Ц у систем≥ травленн¤: у шлунку Ц б≥л¤ 20 % ≥ в кишечнику Ц близько 80 %. ”же через 5 хвилин п≥сл¤ вживанн¤ спиртного алкоголь ви¤вл¤Їтьс¤ в кров≥, а через 2 години всмоктуЇтьс¤ повн≥стю. јлкоголь всмоктуЇтьс¤ досить швидко в кров, ¤ка розносить його по всьому орган≥зму. јле розпод≥л¤Їтьс¤ у р≥зних тканинах орган≥зму нер≥вном≥рно ≥, ¤к встановлено, основна його доза всмоктуЇтьс¤ в мозок.
Ѕ≥л¤ 10 % прийн¤того алкоголю вид≥л¤Їтьс¤ з орган≥зму з пов≥тр¤м, сечею. јлкоголь, ¤кий всмоктавс¤, поступово руйнуЇ-тьс¤, однак де¤ка частина його ф≥ксуЇтьс¤ тканинами ≥ виводитьс¤ з орган≥зму дуже пов≥льно прот¤гом 2Ц3 тижн≥в. як ≥ ≥нш≥ отруйн≥ речовини, алкоголь знешкоджуЇтьс¤ в печ≥нц≥. Ѕеручи участь у знешкодженн≥ спирту, печ≥нка сама зазнаЇ його шк≥дливоњ д≥њ. јлкоголь викликаЇ запальну реакц≥ю у кл≥тинах печ≥нки, вони зневоднюютьс¤, зморщуютьс¤, ущ≥льнюютьс¤ ≥ гинуть. ¬≥дбуваЇтьс¤ часткова зам≥на цих кл≥тин щ≥льними сполучнотканинними рубц¤ми. “аким чином, алкогольний гепатит (запаленн¤ печ≥нки) переходить у гр≥зне необоротне захворюванн¤, ¤ке називаЇтьс¤ цирозом. ∆ив≥т зб≥льшуЇтьс¤ в обТЇм≥ через утворенн¤ вод¤нки черевноњ порожнини. –озвиваЇтьс¤ загальне отруЇнн¤ орган≥зму, ≥ людина гине.
јлкоголь шк≥дливо д≥Ї ≥ на ≥нш≥ внутр≥шн≥ органи. “ак, потрапл¤ючи в шлунок, спиртн≥ напоњ спри¤ють вид≥ленню великоњ к≥лькост≥ шлункового соку. јле цей с≥к б≥дний на пепсин Ц фермент, що спри¤Ї переварюванню њж≥. ” цьому соку багато слизу, ¤кий перешкоджаЇ нормальному переварюванню њж≥. ”се це призводить до запаленн¤ слизовоњ оболонки шлунка. “ому в ос≥б, ¤к≥ зловживають спиртними напо¤ми, часто буваЇ гастрит.
Ќе залишаЇтьс¤ байдужою до отруйноњ д≥њ спиртного ≥ серцево-судинна система. якщо невелик≥ дози алкоголю зумовлюють короткочасне прискоренн¤ ритму серцевоњ д≥¤льност≥, п≥двищенн¤ артер≥ального тиску, ≥нод≥ незначний б≥ль у д≥л¤нц≥ серц¤, то систематичне зловживанн¤ спиртним призводить до необоротних зм≥н у судинн≥й систем≥ й мТ¤зах серц¤, до грубих дефект≥в судинних ст≥нок (г≥пертон≥чна хвороба, крововилив у мозок, ≥нфаркт м≥окарда).
—пиртн≥ напоњ також шк≥дливо д≥ють на леген≥, ендокринн≥ залози, знижують оп≥р орган≥зму до ≥нфекц≥й. ¬≥домо, що алко-гол≥зм часто поЇднуЇтьс¤ з туберкульозом легень.
ѕринаг≥дно ще раз зауважити, що алкоголь Ц це ун≥версальна отрута, ¤ка д≥Ї на весь орган≥зм. ќсобливо сильну шк≥дливу д≥ю його в≥дчуваЇ високоорган≥зована система орган≥зму Ц головний мозок. јлкоголь нер≥вном≥рно розпод≥л¤Їтьс¤ у тканинах т≥ла. Ќайб≥льше його поглинаЇ головний мозок, тому що в нервових кл≥тинах головного мозку Ї велика к≥льк≥сть л≥п≥д≥в, у ¤ких алкоголь розчин¤Їтьс¤ краще, н≥ж у ≥нших середовищах. ” молодих людей судини мозку пор≥вн¤но великого розм≥ру (це потр≥бно дл¤ повноц≥нного живленн¤ кл≥тин, ¤к≥ ростуть), тому приплив кров≥ до них б≥льший. «бер≥гаЇтьс¤ алкоголь у головному моз-ку до 90 дн≥в. ѕри важкому отруЇнн≥ алкоголем гине дек≥лька тис¤ч кл≥тин с≥роњ речовини головного мозку. ≤ хоча њх у кожного з нас 17 млрд., таке марнотратство Ц неприпустиме!
ѕри алкогол≥зац≥њ орган≥зму еритроцити (червонокр≥вц≥) набувають властивост≥ склеюватис¤. ј еритроцити забезпечують кл≥тини орган≥зму киснем та харчовими речовинами. ” др≥бних кап≥л¤рах, ¤к≥ п≥двод¤ть кров до кожноњ кл≥тини, д≥аметр судини наближаЇтьс¤ до д≥аметра еритроцита. ќтже, внасл≥док склеюванн¤ еритроцит≥в ц≥ судини закупорюютьс¤ ≥ до кл≥тин не надход¤ть кисень та поживн≥ речовини, кл≥тини гинуть. ƒл¤ грубих мТ¤зових тканин так≥ втрати не страшн≥. јле в мозку, де ≥ концентрац≥¤ алкоголю вища, ≥ процес склеюванн¤ еритроцит≥в ≥нтенсивн≥-ший, кисневе голодуванн¤ призводить до масовоњ загибел≥ нейрон≥в (кл≥тин мозку). ƒ≥л¤нка мозку, у ¤к≥й закупорена судина, через 5Ц7- хвилин в≥дмираЇ. „им вища концентрац≥¤ спирту в кров≥, тим сильн≥ший процес склеюванн¤ ≥ тим б≥льше кл≥тин головного мозку в≥дмираЇ. –убцева сполучна тканина, ¤ка зам≥щаЇ в≥дмерл≥ кл≥тини, виконувати функц≥њ с≥роњ мозковоњ речовини не може. «руйнувати головний мозок, над утворенн¤м ¤кого природа працювала м≥льйони рок≥в, можна за 5Ц6 рок≥в. ≤снуЇ терм≥н дл¤ такого мозку Ц Узморщений мозокФ. 
«а нормальних умов у кор≥ головного мозку в≥дбуваютьс¤ два протилежн≥ процеси Ц гальмуванн¤ ≥ збудженн¤. √альмуванн¤ виконуЇ важливу функц≥ю Ц створюЇ стан ф≥з≥олог≥чного спокою дл¤ нервових кл≥тин. ¬чен≥ довели, що нав≥ть невелика к≥льк≥сть спиртного порушуЇ злагоджену роботу кори головного мозку. јлкоголь посилюЇ процес збудженн¤ ≥ послаблюЇ процес гальмуванн¤. ќтже, пТ¤на людина не може контролювати свою повед≥нку.
«ловживанн¤ алкоголем призводить до псих≥чних розлад≥в. Ќайчаст≥ше трапл¤ютьс¤ так≥ псих≥чн≥ розлади, ¤к б≥ла гар¤чка, алкогольний галюциноз, алкогольне маренн¤, еп≥лепс≥¤.
Ѕ≥ла гар¤чка супроводжуЇтьс¤ виникненн¤м страх≥тливих зорових галюцинац≥й. ’вор≥ на б≥лу гар¤чку УбачатьФ чорт≥в, зм≥њв, огидних павук≥в, щур≥в. ѓм здаЇтьс¤, що вс≥ чудовиська нападають на них, хочуть задушити. ѕ≥д впливом страх≥тливих зорових галюцинац≥й у хворих часто виникаЇ нестримне бажанн¤ пок≥нчити житт¤ самогубством. ”с≥ ц≥ зм≥ни псих≥ки ви¤вл¤ютьс¤ у хворого на фон≥ п≥двищеноњ температури т≥ла, безсонн¤, п≥двищенн¤ кровТ¤ного тиску тощо. ѕриступи б≥лоњ гар¤чки ≥нод≥ тривають дек≥лька дн≥в.
якщо у хворого на б≥лу гар¤чку переважають зоров≥ галюцинац≥њ, то у хворих на алкогольний галюциноз Ц слухов≥. ’ворий чуЇ голоси людей, ¤к≥ говор¤ть м≥ж собою, але обовТ¤зково про нього. „асом у хворого виникаЇ маренн¤. …ому здаЇтьс¤, що його хочуть вбити чи отруњти. Ќер≥дко в≥н п≥дозрюЇ в цьому дружину, родич≥в. јлкогольний галюциноз ≥нод≥ триваЇ к≥лька м≥с¤ц≥в або рок≥в. ќстанньою ланкою в ланцюгу псих≥чних зм≥н Ї алкогольне недоумство. 
“аким чином, п≥д д≥Їю алкоголю поступово руйнуЇтьс¤ весь орган≥зм людини, порушуютьс¤ ритм≥чн≥сть та узгоджена д≥¤ ус≥х його систем. “ому хвор≥ на алкогол≥зм вигл¤дають значно старшими своњх рок≥в, в≥дбуваЇтьс¤ раннЇ стар≥нн¤ орган≥зму: шк≥ра стаЇ сухою та зморщеною, випадають зуби, сив≥Ї волосс¤, атрофуютьс¤ мТ¤зи. ” тканинах багатьох орган≥в спостер≥гаЇтьс¤ прогресуюча нестача в≥там≥н≥в ≥ м≥неральних речовин. ј це послаблюЇ захисн≥, регул¤торн≥, компенсаторн≥ й пристосован≥ механ≥зми орган≥зму. ≤ людина швидко стар≥Ї. «агальнов≥домо, що тривал≥сть житт¤ ж≥нок-алкогол≥к≥в на 10 %, а чолов≥к≥в-алкогол≥к≥в на 15 % коротше, н≥ж у людей, ¤к≥ не вживають алкогольн≥ напоњ.
ќсобливо великого лиха завдаЇ алкогол≥зм молодому орган≥змов≥, оск≥льки його захисн≥ механ≥зми розвинен≥ ще не достатньо. ” молодому орган≥зм≥ алкоголь швидко розноситьс¤ кровТю та концентруЇтьс¤ в мозку. Ќав≥ть невелик≥ дози спиртного викликають у молод≥ бурхливу реакц≥ю, важк≥ симптоми отруЇнн¤. ѕри систематичному потрапл¤нн≥ алкоголю в молодий орган≥зм страждаЇ не т≥льки нервова система, а й система травленн¤, з≥р, серце. ѕеч≥нка не справл¤Їтьс¤ з алкогольним навантаженн¤м, ≥ в≥дбуваЇтьс¤ њњ переродженн¤. —траждають ≥ органи внутр≥шньоњ секрец≥њ, насамперед щитовидна залоза, г≥поф≥з, наднирники. ¬насл≥док цього на фон≥ алкогольноњ ≥нтоксикац≥њ у п≥дл≥тк≥в, ¤к≥ зловживають алкоголем, може розвинутис¤ цукровий д≥абет, порушитись статева функц≥¤ ≥ таке ≥нше.
јлкоголь д≥Ї на орган≥зм людини, викликаючи т¤жк≥ захворюванн¤. јле чи обмежуЇтьс¤ його д≥¤ т≥льки руйнуванн¤м здоровТ¤ людини? Ќа жаль, н≥. јлкоголь руйнуЇ здоровТ¤ майбутн≥х д≥тей. јлкогол≥зм Ц це народженн¤ д≥тей з р≥зними вадами, унасл≥док чого вони стають ≥нвал≥дами на все житт¤. ƒ≥ти алкогол≥к≥в част≥ше хвор≥ють на шизофрен≥ю, бувають недоумкуватими, з т¤жкими розладами функц≥њ залоз внутр≥шньоњ секрец≥њ тощо. ”становлено, що 94 % д≥тей, обт¤жених алкогольною спадков≥стю, п≥дростаючи, сам≥ стають алкогол≥ками, страждають псих≥чними розладами. 
Ѕ≥льш≥сть учених вважають, що алкогол≥зм не передаЇтьс¤ спадково. јле нащадкам може передатис¤ порушений обм≥н речовин, спричинений алкоголем. ¬насл≥док цього створюютьс¤ спри¤тлив≥ умови дл¤ розвитку р≥зних захворювань, зокрема, й алкогол≥зму.
ѕТ¤нство та алкогол≥зм нанос¤ть велику економ≥чну, соц≥альну та моральну шкоду сусп≥льству. Ћюди, ¤к≥ пТють, част≥ше хвор≥ю-ть, допускають брак в робот≥, через них в≥дбуваютьс¤ авар≥њ ≥ травми (20 % побутового ≥ 46 % вуличного травматизму).„ерез провину пТ¤них вод≥њв усе част≥ше трапл¤ютьс¤ дорожньо-транспортн≥ пригоди (72,5 %). ¬ажким соц≥альним насл≥дком алкогол≥зму Ї його т≥сний звТ¤зок з≥ злочинн≥стю. 96 % правопорушень зд≥йснюЇтьс¤ особами в стан≥ алкогольного спТ¤н≥нн¤.
ћожливо, найважлив≥ший крок дл¤ людей, ¤к≥ потрапили в залежн≥сть Ц це усв≥домити св≥й стан.  орисний тест дл¤ людей, ¤к≥ звикли до спиртного:
Ј ¬ам н≥коли не здавалось, що потр≥бно припинити пити?
Ј ¬и будь-кого дратували або вас критикували через випивку?
Ј „и в≥дчували ¬и себе винним через випивку?
Ј ¬и пТЇте ранком?
¬≥дпов≥дь УтакФ на два або б≥льше питань практично п≥дтверджуЇ серйозн≥сть становища.
ѕоради ≥з самодопомоги тим, хто зловживаЇ алкоголем:
Ј –озбавл¤йте алкогольн≥ напоњ.
Ј ѕийте маленькими ковтками.
Ј «м≥н≥ть виб≥р напоњв.
Ј Ќе купуйте Уще по чарочц≥Ф.
Ј ѕочинайте ближче до вечора.
Ј ѓжте перед тим, ¤к випити.
Ј ”тримуйтесь хоча б день на тиждень.
Ј ѕриЇднуйтесь до “овариства анон≥мних алкогол≥к≥в, ¤кщо ¬и не можете керувати ситуац≥Їю.
“ютюнопал≥нн¤
—ьогодн≥ смертн≥сть населенн¤ ”крањни визначаЇтьс¤, в першу чергу, не≥нфекц≥йними захворюванн¤ми, т≥сно повТ¤заними з широким розповсюдженн¤м фактор≥в ризику, котр≥ характерн≥ дл¤ повед≥нки людини. —еред них тютюнопал≥нн¤ Ц основна причина передчасноњ смерт≥, ¤ку можна запоб≥гти. “ютюн Ц фактор ризику б≥льш н≥ж 25 хвороб.
Ќаведемо цифри та факти щодо пал≥нн¤:
Ј за оц≥нками ¬ќќ« б≥л¤ третини дорослого населенн¤ св≥ту (серед ¤ких 200 м≥льйон≥в Ц ж≥нки) пал¤ть;
Ј кожного року в св≥т≥ тютюн викликаЇ 3,5 м≥льйона смертей, або 1 000 Ц щодн¤;
Ј за прогнозами, глобальна тютюнова Уеп≥дем≥¤Ф забере житт¤ 250 м≥льйон≥в сучасних д≥тей та п≥дл≥тк≥в.
«араз можна говорити про еп≥дем≥ю кур≥нн¤. ¬ ™вроп≥ курить б≥л¤ половини дорослого населенн¤. ’арактерно, що спостер≥гаютьс¤ дв≥ тенденц≥њ: зниженн¤ пал≥нн¤ в розвинених крањнах та зб≥льшенн¤ у в≥дстаючих. “ак, у —Ўј понад 30 м≥льйон≥в чолов≥к кинуло курити (за останн≥ роки). Ќин≥ в —Ўј курить лише чверть дорослого населенн¤. ” той час у в≥дстаючих крањнах за останн≥ 25 рок≥в к≥льк≥сть курц≥в зб≥льшуЇтьс¤, що за п≥драхунками спец≥ал≥ст≥в призведе до того, що в найближч≥ 20Ц30 рок≥в щор≥чно в≥д хвороб, повТ¤заних ≥з пал≥нн¤м, буде вмирати б≥льше 7 м≥льйон≥в чолов≥к. 
”крањна випереджаЇ б≥льш≥сть крањн ™вропи за к≥льк≥стю курц≥в. ” нас кур¤ть 12 м≥льйон≥в громад¤н Ц це 40 % населенн¤ працездатного в≥ку. « них 3,6 м≥льйона ж≥нок ≥ 8,4 м≥льйона чолов≥к≥в.  урить кожна трет¤Цчетверта ж≥нка репродуктивного в≥ку (20Ц39 рок≥в). «а даними експерт≥в ¬ќќ«, ц¤ шк≥длива звичка викликаЇ в ”крањн≥ 100Ц110 тис¤ч смертей щор≥чно. —еред ки¤н пал¤ть понад 860 тис¤ч чолов≥к, що складаЇ 40 % ус≥х мешканц≥в у в≥ц≥ в≥д 12 рок≥в ≥ старше. ƒорослий курець викурюЇ в серед-ньому 1 650 цигарок за р≥к.
ƒ≥¤ тютюну прихована, тому це особливо п≥дступний ≥ небезпечний ворог. “¤жк≥ захворюванн¤ спостер≥гаютьс¤ не в≥дразу, вони виникають поступово й непом≥тно.  оли ж зм≥ни в орган≥зм≥ стають очевидними, тобто зТ¤вл¤ютьс¤ р≥зн≥ хрон≥чн≥ захворюванн¤, люди по¤снюють це чим завгодно, т≥льки не кур≥нн¤м, оск≥льки в≥д початку систематичного вживанн¤ тютюну до по¤ви перших ознак хвороби минаЇ б≥льш-менш тривалий строк. 
ƒавайте пригадаЇмо, ¤к ви спробували курити. ѕерша зат¤жка Ц кашель, ≥нод≥ з блюванн¤м. ÷е були рефлекторн≥ видихи, за допомогою ¤ких орган≥зм намагавс¤ видалити дим, ¤кий потрапив у дихальн≥ шл¤хи. ќрган≥зм чинив оп≥р, але ви намагалис¤ ¤комога швидше заглушити захисн≥ реакц≥њ, зруйнувати њх.
–озгл¤немо, що ж в≥дбуваЇтьс¤ в нашому орган≥зм≥, ¤кщо в≥н так гостро реагуЇ на тютюн. як≥ речовини тютюну призвод¤ть до таких р≥зких реакц≥й Ц серцево-судинноњ (збл≥дненн¤ шк≥р¤них покрив≥в, обличч¤), нервовоњ систем (нудота, запамороченн¤, слабк≥сть мТ¤з≥в) ≥, нарешт≥, орган≥в травленн¤ (блюванн¤). “е, що ви вводите у св≥й орган≥зм, ви¤вл¤Їтьс¤ справжньою отрутою.
як≥ складов≥ частини тютюнового диму, цигарок?
Ќ≥котин Ц одна з найсильн≥ших рослинних отрут, основна складова частина тютюнового диму. ќтруйн≥сть н≥котину в≥дчув кожний, хто вз¤в у рот першу в житт≥ цигарку або сигарету. Ќ≥хто не може докурити першоњ сигарети до к≥нц¤, цьому заважають запамороченн¤ ≥ нудота. ” де¤ких курц≥в виникають ≥нш≥, часом ще неприЇмн≥ш≥ в≥дчутт¤: ≥нтенсивне слиновид≥ленн¤, шум у голов≥, головний б≥ль, серцебитт¤, загальна слабк≥сть, тремт≥нн¤ рук, блюванн¤, пронос. ” т¤жких випадках людина непритомн≥Ї. “ому, хто починаЇ курити, зазвичай дуже гидко, в≥н не д≥стаЇ н≥¤кого задоволенн¤, але бажанн¤ Уне спасуватиФ змушуЇ його курити знову. ѕоступово орган≥зм пристосовуЇтьс¤ до н≥котину ≥ кур≥нн¤ не викликаЇ таких неприЇмних в≥дчутт≥в, хоча отруЇнн¤ орган≥зму триваЇ. 
Ўк≥длива д≥¤ тютюну не обмежуЇтьс¤ н≥котином. ƒо складу тютюнового диму входить близько 30 отруйних речовин: ам≥ак, синильна кислота, с≥рководень, чадний газ, рад≥оактивн≥ речовини, тютюновий дьоготь тощо.
Ѕлизько 8 % тютюнового диму становить чадний газ. ѕ≥д час кур≥нн¤ частина червонокр≥вц≥в блокуЇтьс¤ цим газом ≥ втрачаЇ здатн≥сть постачати тканинам кисень.  исневе голодуванн¤ особливо небезпечне дл¤ молодого орган≥зму, що росте, в ¤кому ≥нтенсивно в≥дбуваютьс¤ вс≥ обм≥нн≥ процеси. ќсобливо чутливий до кисневого голодуванн¤ головний мозок. ¬насл≥док нестач≥ кисню виникають головний б≥ль, запамороченн¤. ’рон≥чне кисневе голодуванн¤ призводить до ослабленн¤ памТ¤т≥, зниженн¤ працездатност≥. —л≥д додати, що чадний газ п≥двищуЇ вм≥ст холестерину у кров≥ ≥ спри¤Ї розвитку атеросклерозу.
якщо чисту носову хусточку щ≥льно притулити до губ≥в, а пот≥м видихнути дим в≥д сигарети, то на н≥й залишитьс¤ брунатна пл¤ма. ÷е тютюновий дьоготь Ц в≥н дуже небезпечний дл¤ курц≥в. ¬чен≥ встановили, що до складу тютюнового дьогтю вход¤ть р≥зн≥ ароматичн≥ речовини ≥ смоли, ¤к≥ викликають зло¤к≥сн≥ пухлини (бензпирен). «начна небезпека кур≥нн¤ тютюну пол¤гаЇ в рад≥о-ак-тивност≥ тютюнового диму. ” тютюновому дим≥ Ї рад≥оактивний елемент полон≥йЦ210. –ад≥оактивн≥ речовини тютюнового диму накопичуютьс¤ в леген¤х, к≥стковому мозку, л≥мфатичних вузлах, ендокринних залозах, затримуючись там на довг≥ роки. «араз вста-новлено, що тютюнов≥ рад≥о≥зотопи, особливо полон≥йЦ210 Ц ос-новна причина розвитку зло¤к≥сних пухлин.
ƒавайте зТ¤суЇмо, що ж в≥дбуваЇтьс¤ в орган≥зм≥ курц¤?
ѕершими приймають отруту, ще достатньо гар¤чу (до 50Ц 60 градус≥в), ротова порожнина й носоглотка. ≤ ц¤ температура починаЇ руйн≥вну д≥ю на орган≥зм. –азом з гар¤чим пов≥тр¤м людина мимовол≥ вдихаЇ ≥ зовн≥шнЇ пов≥тр¤, температура ¤кого нижча в≥д димовоњ сум≥ш≥ приблизно на 40 градус≥в. “ак≥ перепади насамперед впливають на зубну емаль. ”с≥м в≥домо, ¤кий вигл¤д мають зуби курц≥в, вони псуютьс¤ ран≥ше, утворюючи неприЇмний запах.
“ютюновий дим, ¤кий вдихаЇ курець, потрапл¤Ї у верхн≥ дихальн≥ шл¤хи, а пот≥м Ц у трахею та леген≥. ѕ≥д впливом тютюнового диму в≥дбуваЇтьс¤ хрон≥чне подразненн¤ слизовоњ оболонки гортан≥, розвиваЇтьс¤ запаленн¤ голосових звТ¤зок, ¤к≥ потовщуютьс¤, грубшають. ÷е призводить до зм≥ни тембру голосу (грудний голос курц¤), що особливо пом≥тно у молодих ж≥нок.
¬насл≥док подразненн¤ слизовоњ оболонки бронх≥в ≥ трахењ тютюновим димом розвиваЇтьс¤ хрон≥чне запаленн¤ њх (бронх≥т, трахењт). “ака слизова оболонка стаЇ нест≥йкою до впливу м≥кроб≥в, а тому курц≥ част≥ше хвор≥ють на запаленн¤ легень, туберкульоз, захворюванн¤ мають у них т¤жчий переб≥г. ƒосить поширене захворюванн¤ серед курц≥в Ц емф≥зема Ц хворобливе розширенн¤ тканини легень. ƒостатньо сказати, що за р≥к у курц¤ ос≥даЇ на ст≥нках легень б≥л¤ 1 кг тютюнового дьогтю. —л≥д врахувати ≥ нашу неспри¤тливу еколог≥чну обстановку, що зб≥льшуЇ ризик зах-ворюванн¤. Ќе випадково, за св≥товими статистичними даними, смертн≥сть в≥д хрон≥чного бронх≥ту та емф≥земи легень серед курц≥в у 5 раз≥в вища, н≥ж серед людей, ¤к≥ не кур¤ть. ¬чен≥ встано-вили, що кур≥нн¤ Ц один з основних чинник≥в, ¤кий призводить до того, що розвиваЇтьс¤ рак легень.  ур≥нн¤ зб≥льшуЇ ризик зах-вор≥ти не т≥льки на рак легень, а й на зло¤к≥сн≥ новоутворенн¤ ≥нших орган≥в: ¤зика, гортан≥, стравоходу, сечового м≥хура.
“ютюн негативно впливаЇ на серцево-судинну систему. “ак, кур≥нн¤ значно зб≥льшуЇ ризик виникненн¤ г≥пертон≥чноњ хвороби, раннього атеросклерозу судин серц¤ ≥ головного мозку, ≥шем≥чноњ хвороби серц¤. Ќ≥котин п≥двищуЇ тонус судинноњ ст≥нки, що призводить до звуженн¤ судин, а отже, й до спов≥льненн¤ швид-кост≥ теч≥њ кров≥. ћи вже зазначали, що у курц≥в знижений вм≥ст кисню в кров≥. Ќедостатньо насичена киснем кров пов≥льно тече по звужених судинах. ÷е позначаЇтьс¤ на живленн≥ тканин Ц розвиваЇтьс¤ г≥покс≥¤ (кисневе голодуванн¤), виникають головний б≥ль, в≥дчутт¤ втоми, нездужанн¤, запамороченн¤. ¬насл≥док поганого живленн¤ м≥окарда виникаЇ сильний б≥ль у д≥л¤нц≥ серц¤. Ќевелике ф≥зичне навантаженн¤ посилюЇ б≥ль. Ќе т≥льки ф≥зичне напруженн¤, а й емоц≥йн≥ навантаженн¤ можуть зумовити сильний б≥ль у д≥л¤нц≥ серц¤.  райн≥й ступ≥нь розладу кровопостачанн¤ м≥окарда Ц змертв≥нн¤ його д≥л¤нки, що називаЇтьс¤ ≥нфарктом м≥окарда. ≤мов≥рн≥сть виникненн¤ ≥нфаркту м≥окарда в курц≥в у 12 раз≥в б≥льша, н≥ж у тих, хто не курить.
ѕ≥сл¤ одн≥Їњ викуреноњ цигарки п≥д д≥Їю н≥котину настаЇ спазм судин тривал≥стю 30 хвилин. ќтже, у людини, що курить щоп≥вгодини, кровоносн≥ судини пост≥йно перебувають у стан≥ спазму. якщо судини пост≥йно звужен≥, через де¤кий час виникаЇ артер≥альна г≥пертенз≥¤ (п≥двищенн¤ артер≥ального тиску). ѕри цьому зб≥льшуЇтьс¤ навантаженн¤ на серце. ¬оно витрачаЇ б≥льше енерг≥њ, щоб проштовхнути належну к≥льк≥сть кров≥ через звужен≥ судини. “акий режим роботи призводить до розвитку г≥пертон≥чноњ хвороби, ¤ка у курц≥в виникаЇ в б≥льш молодому в≥ц≥ ≥ маЇ т¤жчий переб≥г.
Ќ≥котин згубно д≥Ї ≥ на судини нижн≥х к≥нц≥вок. “ривалий спазм судин призводить до необоротних зм≥н у судинн≥й ст≥нц≥, отв≥р судини зменшуЇтьс¤, настаЇ поступова обл≥терац≥¤ (закритт¤) отвору, викликаючи хворобу обл≥теруючий ендартер≥њт. якщо захворюванн¤ прогресуЇ, судини закриваютьс¤ ц≥лком, кров не надходить до периферичних в≥дд≥л≥в н≥г, настаЇ змертв≥нн¤ пальц≥в стопи (гангрена), що призводить до ампутац≥њ ноги. якщо своЇчасно кинути курити, то стан хворого пол≥пшуЇтьс¤, хвороба дал≥ не прогресуЇ.
Ўк≥длива д≥¤ тютюну ≥ на органи травленн¤. –озчинений у слин≥ н≥котин людина ковтаЇ, ≥ в≥н потрапл¤Ї в шлунок, де безпосередньо д≥Ї на його ст≥нку. –озвиваЇтьс¤ запаленн¤ слизовоњ оболонки шлунку Ц гастрит, а в декого Ц виразка шлунку. ¬иразкова хвороба шлунку у курц≥в спостер≥гаЇтьс¤ у 12 раз≥в част≥ше, н≥ж у тих, хто не курить. ѕри прогресуванн≥ виразкова хвороба призводить до раку шлунку, стравоходу, п≥дшлунковоњ залози, печ≥нки, кишок.
Ќ≥котин суттЇво впливаЇ на репродуктивн≥ органи. ‘ранцузьк≥ л≥кар≥ науково-досл≥дного центру ѕарижу встановили, що у 8 з 10 випадк≥в ≥мпотенц≥¤ виникаЇ через звуженн¤ кровоносних судин, викликаних пал≥нн¤м. «а даними вчених, 50 % обстежених курц≥в у т≥й чи ≥нш≥й форм≥ страждають на ≥мпотенц≥ю. —татева функц≥¤ в≥дновлюЇтьс¤, коли людина припин¤Ї отруЇнн¤ свого орган≥зму тютюном.
ƒетальн≥ше зупинимось на механ≥зм≥ впливу пал≥нн¤ на статев≥ кл≥тини. —перматозоњди (чолов≥ч≥ статев≥ кл≥тини) здатн≥ до самов≥дновленн¤ практично через кожн≥ три м≥с¤ц≥, чого не можна сказати про ¤йцекл≥тини. ¬они в основному формуютьс¤ ще в ранньому дитинств≥ (приблизно до 2,5 рок≥в), п≥зн≥ше дозр≥вають з певною пер≥одичн≥стю. ј це означаЇ, що ¤йцекл≥тини можуть бути УбанкомФ дл¤ багатьох токсичних речовин, зокрема тих, ¤к≥ м≥ст¤тьс¤ в тютюновому дим≥. Ќа щаст¤, отруЇн≥ токсинами статев≥ кл≥тини в б≥льшост≥ випадк≥в втрачають здатн≥сть до репродукц≥њ. јле, на жаль, далеко не вс≥. ƒо ¤ких насл≥дк≥в це призведе? якщо ж≥нка хоче мати здорову дитину, то вона повинна кинути курити. 
јбсолютно неприпустимо курити ваг≥тним ж≥нкам. “ютюнов≥ отрути не затримуютьс¤ плацентою, а в≥льно проникають у кров плоду. як ми вже говорили, н≥котин звужуЇ судини, тому пл≥д одержуЇ менше поживних речовин ≥ кисню, н≥ж потр≥бно. ћедицина також застер≥гаЇ: у ж≥нок, ¤к≥ пал¤ть, недоношен≥ та мертвонароджен≥ д≥ти зустр≥чаютьс¤ в 2Ц3 рази част≥ше, н≥ж у тих, хто не курить, а новонароджен≥ д≥ти здеб≥льшого мають масу т≥ла, на 100Ц200 г меншу в≥д маси т≥ла новонароджених, матер≥ ¤ких не кур¤ть. 
ƒ≥вчатам треба твердо запамТ¤тати, що в≥д кур≥нн¤ ж≥нка швидше стар≥Ї, ран≥ше зТ¤вл¤ютьс¤ зморшки на обличч≥, жовт≥ють зуби, неприЇмно пахне з рота, груб≥Ї голос.
«губна д≥¤ тютюну не обмежуЇтьс¤ зм≥нами в орган≥зм≥ курц¤. ” закритому прим≥щенн≥ п≥д час кур≥нн¤ скупчуЇтьс¤ велика к≥льк≥сть тютюнового диму. ѕеребуваючи в цьому прим≥щенн≥, його вдихають ≥ люди, ¤к≥ не кур¤ть. ѕ≥драховано, що людина, ¤ка перебуваЇ прот¤гом години в накуреному прим≥щенн≥, вдихаЇ ст≥льки тютюнового диму, мовби викурила чотири сигарети. —л≥д зазначити, що пасивний курець знаходитьс¤ у такому ж важкому стан≥, що й курець. ” людини, ¤ка довгий час перебувала в накуреному прим≥щенн≥, зТ¤вл¤ютьс¤ ознаки н≥котиновоњ ≥нтоксикац≥њ (отруЇнн¤): виникаЇ головний б≥ль, нудота, квол≥сть.
’оча про шк≥дливий вплив кур≥нн¤ на орган≥зм багато говоритьс¤ в медичних закладах, школах, прес≥, а люди все одно ку-р¤ть. „ому?
ƒо н≥котину дуже швидко звикають. ѕричина Ц в д≥њ н≥котину на орган≥зм людини. —кладов≥ частини тютюнового диму всмоктуютьс¤ у кров ≥ рознос¤тьс¤ нею по всьому орган≥зму. „ерез 2Ц3 хвилини п≥сл¤ вдиханн¤ диму н≥котин проникаЇ всередину кл≥тин головного мозку та ненадовго п≥двищуЇ њх активн≥сть. –азом з цим, короткострокове розширенн¤ судин мозку та вплив ам≥аку на нервов≥ зак≥нченн¤ дихальних шл¤х≥в субТЇктивно сприймаютьс¤ курц¤ми ¤к св≥жий приплив сил або своЇр≥дне в≥дчутт¤ заспокоЇнн¤. ќднак через де¤кий час цей стан зникаЇ, в≥дбуваЇтьс¤ звуженн¤ судин мозку ≥ зниженн¤ його активност≥. ≤ щоб знову в≥дчути п≥днесенн¤, курець т¤гнетьс¤ за цигаркою. “о-му н≥котин вважаЇтьс¤ наркотичною речовиною. ÷е своЇр≥дний наркотик, ¤кий даЇ людин≥ певний короткочасний доп≥нг. 
«а думкою англ≥йського псих≥атра, люди кур¤ть не тому, що хочуть курити, а тому , що не можуть перестати.
’вороблив≥ зм≥ни, описан≥ вище, виникають не одразу, а при певному Устаж≥Ф кур≥нн¤. ј молод≥ люди не замислюютьс¤ над майбутн≥м ≥ вважають, що жахлив≥ насл≥дки пал≥нн¤ њх не оч≥кують. 
¬≥дмова в≥д тютюну в будь-¤кому в≥ц≥ даЇ суттЇв≥ переваги дл¤ здоровТ¤. ј т≥, хто кинув палити до 30Ц35 рок≥в, мають тривал≥сть житт¤ майже таку саму, ¤к ≥ т≥, хто н≥коли не палив. 
«агальновизнано, що покинути палити досить не просто. ≤ все ж, зробити це необх≥дно. якщо це н≥¤к не виходить, спробуйте хоч трохи захистити св≥й орган≥зм в≥д шк≥дливого впливу ц≥Їњ отрути.
ћ≥жнародна протиракова сп≥лка рекомендуЇ р¤д правил з ц≥Їю метою:
Ј Ќамагайтесь викурювати ¤комога менше цигарок. Ќеодм≥нно рахуйте њх к≥льк≥сть за день. ѕрагн≥ть, щоб сьогодн≥ викурити хоч на одну менше, н≥ж учора.
Ј Ќе зат¤гуйтесь надто часто ≥ глибоко.
Ј Ќе пал≥ть натщесерце. ѕродукти перегону тютюну, зм≥шуючись з≥ слиною, вражають слизову оболонку шлунку, а, потрапл¤ючи до кишечника, одразу всмоктуютьс¤ в кров. « т≥Їњ ж причини не пал≥ть п≥д час њж≥.
Ј ћ≥ж зат¤жками не залишайте цигарку у рот≥.
Ј Ќе докурюйте цигарку до к≥нц¤, викидайте, не допаливши одну третину, бо саме в ц≥й частин≥ м≥ститьс¤ найб≥льша к≥льк≥сть н≥котину та канцероген≥в. ј ще краще викидати њњ п≥сл¤ двох-трьох зат¤жок.
Ј якомога довше не кур≥ть п≥сл¤ та п≥д час ф≥зичних навантажень.
Ј Ќе гас≥ть цигарку, щоб пот≥м знову њњ запалити.
Ј Ќе кур≥ть на ходу, особливо п≥дн≥маючись сходами нагору. ” цей час дуже ≥нтенсивне диханн¤ ≥ канцерогени глибоко потрапл¤ють у леген≥.
Ј Ќе пал≥ть, коли не хочетьс¤.
Ј „ас в≥д часу влаштовуйте перерви в пал≥нн≥ (Уне курю до понед≥лкаФ, Удо к≥нц¤ м≥с¤ц¤Ф ≥ таке ≥нше).
 инути курити важко, ≥нод≥ дуже важко. «авз¤тий курець ћарк “вен жартував: УЌемаЇ н≥чого легшого, ¤к кинути курити Ц ¤ сам це робив сотн≥ раз≥вФ. ƒопомагаЇ, але не завжди, л≥куванн¤ спец≥альними л≥ками, г≥пнозом. “а до цих засоб≥в люди вдаютьс¤ лише тод≥, коли в них ви¤влено захворюванн¤ серц¤, легень, шлунку.
ƒе ж вих≥д? Ќасамперед Ц не починати курити! Ѕереж≥ть своЇ здоровТ¤ та здоровТ¤ своњх друз≥в!

<< попередн¤     зм≥ст     наступна >>