–ќ«ƒ≤Ћ 4. √ЋќЅјЋ№Ќ≤ Ќ≈Ѕ≈«ѕ≈ » ∆»““™ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤ Ћёƒ—“¬ј “ј «ј’ќƒ» «Ќ»∆≈ЌЌя ѓ’ Ќј—Ћ≤ƒ ≤¬
Ћ≈ ÷≤я 12
“ема 4.1. ѕриродн≥ небезпеки

ѕ≥сл¤ вивченн¤ даноњ теми у студент≥в повинна сформуватис¤ ч≥тке у¤вленн¤ про:
Ц причини та характер виникненн¤ стих≥йних лих ≥ р≥вень њх небезпеки;
Ц загрозлив≥ насл≥дки в≥д д≥њ уражаючих фактор≥в природних небезпек;
Ц розум≥нн¤ важливост≥ проф≥лактичних заход≥в дл¤ попередженн¤ та м≥н≥м≥зац≥њ руйн≥вних насл≥дк≥в аб≥отичних природних небезпек;
Ц систему захисних д≥й при виникненн≥ тектон≥чних, г≥дросферних небезпечних ¤вищ; 
Ц застосуванн¤ засоб≥в захисту буд≥вель ≥ споруд в≥д д≥њ атмосферних стих≥й.
¬иховна функц≥¤ викладача пол¤гаЇ у формуванн≥ у студент≥в св≥домого, в≥дпов≥дального ставленн¤ до питань особистоњ безпеки ≥ безпеки оточуючих людей при виникненн≥ природних небезпек.
ѕлан
1.  ласиф≥кац≥¤ природних небезпек.
2. “ектон≥чн≥ стих≥йн≥ лиха.
3. “ополог≥чн≥ стих≥йн≥ лиха.
4. ћетеоролог≥чн≥ стих≥йн≥ лиха.
5. ѕожеж≥.
 онтрольн≥ питанн¤
1. ¬изначенн¤ небезпеки та походженн¤ небезпек.
2. ¬изначенн¤ та причини стих≥йних лих.
3. ”творенн¤, виверженн¤ вулкан≥в, насл≥дки, безпека людей.
4. ѕричини, характеристики землетрус≥в, заходи зниженн¤ њх насл≥дк≥в.
5. ѕричини, насл≥дки, заходи запоб≥ганн¤ та безпека людей при повен¤х, зсувах, сн≥гових лавинах, сел¤х.
6. ћетеоролог≥чн≥ стих≥йн≥ лиха: урагани, смерч≥, пожеж≥ Ц причини виникненн¤, характеристика, заходи зниженн¤ њх насл≥дк≥в.
Ћ≥тература
1. Ѕезпека життЇд≥¤льност≥ / ѕ≥д ред. я. Ѕедр≥¤. Ц Ћьв≥в: ¬идавнича ф≥рма Ујф≥шаФ, 1998.
2. Ѕ≥л¤вський √.ќ., ѕадун ћ.ћ., ‘урдуй –.—. ќснови загальноњ еколог≥њ. Ц  .: Ћиб≥дь, 1995.
3. √ражданска¤ оборона ѕод ред. ≈.ѕ. Ўубина. Ц ћ.: ѕросвещение, 1991.
4. «лоб≥н ё.ј. ќснови еколог≥њ.  .: ¬идавництво УЋ≥браФ, “ќ¬, 1998.
5.  онституц≥¤ ”крањни. Ц  ињв: ёр≥нком, 1996.
6. Ћап≥н ¬.ћ. Ѕезпека життЇд≥¤льност≥. Ц Ћ.: Ћьв≥вський банк≥вський коледж, 1998.

ѕриродн≥ небезпеки
ћи багато знаЇмо про ≥нш≥ планети, але сили природи «емл≥ нам все ще не п≥дкорен≥. ” наш цив≥л≥зований, техн≥чно розви-не-ний час людство дуже залежить в≥д природних ¤вищ, ¤к≥ часто нос¤ть катастроф≥чний характер. ¬иверженн¤ вулкан≥в, землетруси, посухи, селев≥ потоки, сн≥гов≥ лавини, повен≥ викликають загибель багатьох тис¤ч людей, величезн≥ матер≥альн≥ збитки.
Ќайб≥льш≥ збитки з ус≥х стих≥йних лих спричин¤ють повен≥ (40 %), на другому м≥сц≥ Ц троп≥чн≥ циклони (20 %), на третьому ≥ четвертому (по 15 %) Ц землетруси та посухи.
—тих≥йн≥ лиха Ц це природн≥ ¤вища, ¤к≥ призвод¤ть до порушенн¤ нормальноњ д≥¤льност≥ населенн¤, загибел≥ людей, руйнуванн¤ ≥ знищенн¤ матер≥альних ц≥нностей.
«а причиною њх виникненн¤ стих≥йн≥ лиха под≥л¤ють на:
Ј тектон≥чн≥ (повТ¤зан≥ з процесами, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ в надрах земл≥), Ц землетруси, виверженн¤ вулкан≥в;
Ј тополог≥чн≥ (повТ¤зан≥ з процесами, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ на поверхн≥ земл≥), Ц повен≥, зсуви, сел≥;
Ј метеоролог≥чн≥ (повТ¤зан≥ з процесами, ¤к≥ в≥дбуваютьс¤ в атмосфер≥), Ц спека, урагани, посуха та ≥нш≥.
“ектон≥чн≥ стих≥йн≥ лиха
¬иверженн¤ вулкан≥в. «а руйн≥вною д≥Їю та к≥льк≥стю енерг≥њ, ¤ка вид≥л¤Їтьс¤ при виверженн≥ вулкана, саме це стих≥йне лихо належить до найнебезпечн≥ших дл¤ життЇд≥¤льност≥ людства. ѕ≥д попелом та лавою гинули ц≥л≥ м≥ста.
Ќайб≥льш Ц це виверженн¤ ¬езув≥ю 24 серпн¤ 79 р., ¤ке знищило стародавн≥ м≥ста ѕомпею, √еркуланум та —таб≥ю. ѕомпе¤ зникли п≥д 7Ц8-метровим шаром попелу та щебеню, ¤к≥ безперервно падали на вулиц≥ та будинки. √еркуланум затопила розпечена лава та кипл¤ча гр¤зюка. “акож майже повн≥стю була знищена —таб≥¤. „ерез три доби п≥сл¤ початку виверженн¤ вперше прогл¤нуло сонце, ¤ке осв≥тило три мертвих м≥ста.
Ќа земн≥й кул≥ нараховуЇтьс¤ приблизно 600 активних вулкан≥в, тобто таких, ¤к≥ п≥сл¤ б≥льшЦменш тривалоњ перерви можуть знову ожити. 
Ќезважаючи на великий ≥сторичний досв≥д, людство не знайшло над≥йного засобу зменшити катастроф≥чн≥ насл≥дки виверженн¤ вулкан≥в. «а останн≥ 500 рок≥в з ц≥Їњ причини загинуло 200 тис¤ч чолов≥к. ” XX стор≥чч≥ загинуло дек≥лька дес¤тк≥в тис¤ч чолов≥к. 
–озгл¤немо найб≥льш≥ катастрофи. 
” 1902 роц≥ за дек≥лька миттЇвостей було знищено м≥сто —ен-ѕТЇр п≥д час виверженн¤ вулкану ћонтань-ѕеле на остров≥ ћартин≥ка. «агинуло 28 тис¤ч чолов≥к.
ќдне з найб≥льших за к≥льк≥стю жертв та матер≥альних збитк≥в виверженн¤ вулкану в≥дбулос¤ у 1985 роц≥ в  олумб≥њ. јктив≥зувавс¤ вулкан –умс, ¤кий найб≥льше вплинув на м≥сто јрмеро, що знаходилось за 40 км в≥д кратера. ћ≥сто постраждало не в≥д викид≥в вулкана, а в≥д гр¤зекамТ¤них поток≥в та повен≥, ¤к≥ виникли внасл≥док розплавленн¤ сн≥гу та льоду розпеченими газами та лавою на вершин≥ вулкана. —елевий пот≥к повн≥стю зруйнував м≥сто јрмеро. «агалом загинуло 25 тис¤ч чолов≥к.
Ўл¤хом спостережень вдалос¤ зТ¤сувати розм≥ри зон небезпечного впливу вулкан≥в. Ћавовий пот≥к при великих виверженн¤х розповсюджуЇтьс¤ до 30 км, деколи дос¤гаЇ 100 км. –озпечен≥ гази складають небезпеку в рад≥ус≥ дек≥лькох к≥лометр≥в. ƒо 400Ц500 км розповсюджуЇтьс¤ зона випаданн¤ кислотних дощ≥в, ¤к≥ викликають оп≥ки у людей, отруЇнн¤ рослинност≥, ірунту. —елев≥ потоки, ¤к≥ виникають на вершинах вулкан≥в п≥д час раптового таненн¤ сн≥гу та льоду в пер≥од виверженн¤, мають довжину в≥д дек≥лькох дес¤тк≥в к≥лометр≥в до 100Ц300 км.
–озроблен≥ та застосовуютьс¤ заходи захисту та зменшенн¤ негативного впливу вулкан≥чноњ д≥¤льност≥. Ќаприклад, дл¤ запоб≥ганн¤ негативного впливу потоку лави використовуЇтьс¤ метод в≥дведенн¤ його в б≥к в≥д населених пункт≥в шл¤хом створенн¤ штучного русла, можливе буд≥вництво дамб, охолодженн¤ лавових поток≥в водою. 
«емлетруси Ц це сильн≥ коливанн¤ земноњ кори, викликан≥ тектон≥чними причинами, ¤к≥ призвод¤ть до руйнуванн¤ споруд, пожеж та людських жертв.
ўор≥чно вчен≥ ф≥ксують близько одного м≥льйона сейсм≥чних ≥ м≥кросейсм≥чних коливань, 100 тис¤ч ≥з ¤ких в≥дчуваютьс¤ людьми та 1000 завдають значних збитк≥в. 
ƒо 30Цх рок≥в нашого стор≥чч¤ сила землетрусу вим≥рювалась спричиненими збитками. «араз використовуЇтьс¤ б≥льш досконалий зас≥б, так звана шкала –≥хтера, градуйована на 12 бал≥в.
ўор≥чно наша планета здригаЇтьс¤ б≥льше м≥льйона раз≥в. 99,5 % цих землетрус≥в легк≥, њх сила не перевищуЇ 2,5 бала за шкалою –≥хтера. Ќезначна к≥льк≥сть землетрус≥в дос¤гаЇ сили 8Ц9 бал≥в. «емлетруси б≥льшоњ сили спостер≥гались дв≥ч≥ за стор≥чч¤.
«емлетруси переважно бувають у вигл¤д≥ сер≥њ поштовх≥в, головний з ¤ких маЇ найб≥льшу ≥нтенсивн≥сть. —ила, число та тривал≥сть поштовх≥в суто ≥ндив≥дуальн≥ дл¤ кожного землетрусу. “ривал≥сть поштовх≥в переважно дос¤гаЇ дек≥лькох секунд. 

“аблиц¤ 14 
—хематизована сейсм≥чна шкала

ѕом≥тний струс поверхн≥ земл≥ в≥д головного поштовху триваЇ в≥д 30 до 60 секунд або нав≥ть до 3Ц4 хвилин. Ѕ≥льш слабк≥ поштовхи можуть тривати з ≥нтервалами в дек≥лька д≥б, тижн≥в, м≥с¤ц≥в та нав≥ть рок≥в.
Ќа сьогодн≥ в≥дсутн≥ над≥йн≥ методи прогнозуванн¤ землетрус≥в та њх насл≥дк≥в. ќднак при зм≥н≥ характерних властивостей ірунту, незвичайн≥й повед≥нц≥ живих орган≥зм≥в перед землетрусом ученим досить часто вдаЇтьс¤ складати прогнози. ѕров≥сниками землетрус≥в Ї: швидкий р≥ст частоти слабких поштовх≥в (форшок≥в); деформац≥¤ земноњ кори, ¤ка визначаЇтьс¤ спостереженн¤ми з су-путник≥в або зйомкою на поверхн≥ земл≥ за допомогою лазерних джерел св≥тла; зм≥на в≥дношенн¤ швидкостей розповсюдженн¤ поздовжних ≥ поперечних хвиль напередодн≥ землетрусу; зм≥на р≥вн¤ ірунтових вод у свердловинах; вм≥ст радону у вод≥ тощо.
—еред ознак близького землетрусу Ц запах газу, де ран≥ше цього не в≥дм≥чалось; тривога птах≥в та домашн≥х тварин.
ƒе¤к≥ найсильн≥ш≥ землетруси описан≥ в ≥стор≥њ за останн≥ 100 рок≥в. 
япон≥¤, 1 вересн¤ 1923 року. ќп≥вдн≥ землетрусом зруйнован≥ “ок≥о та ≤окогама. «нищен≥ сотн≥ тис¤ч будинк≥в, зруйнован≥ мос-ти й тунел≥, страшн≥ пожеж≥. «агинуло близько 150 тис¤ч чолов≥к.
¬≥рмен≥¤, —п≥так, Ћен≥накан, 7 грудн¤ 1988 року. —ила землетрусу Ц 8 бал≥в. ”шкоджен≥ дороги, зал≥зниц¤. —п≥так зруйнований вщент, Ћен≥накан Ц на 80 %. «агинуло понад 25 тис¤ч чолов≥к.
¬ ”крањн≥ сейсм≥чно небезпечними районами Ї  арпати та г≥рський  рим. ” минулому тут в≥дбувалис¤ руйн≥вн≥ землетруси силою 6Ц8 бал≥в (наприклад, ялтинський землетрус 1927 р.). ÷ентральн≥ райони ”крањни належать до сейсм≥чно спок≥йних, хоча й тут ≥нколи реЇструютьс¤ п≥дземн≥ поштовхи, що докочуютьс¤ з район≥в  арпат ≥ г≥р ¬ранча (–умун≥¤). “ак, у 1977 роц≥ п≥д час землетрусу у сх≥дн≥й частин≥  арпат (еп≥центр знаходивс¤ в –умун≥њ) сейсм≥чн≥ хвил≥ дос¤гли Ћьвова, –≥вного,  иЇва ≥ нав≥ть ћоскви. ¬они були в≥дм≥чен≥ не т≥льки сейсм≥чними приладами ≥ в≥дчувалис¤ мешканц¤ми цих м≥ст, але також реЇструвались на великих територ≥¤х —х≥дноњ та ÷ентральноњ ™вропи. 
Ѕ≥льше 22 тис¤ч житт≥в забрали землетруси в 1999 роц≥. ÷е вдв≥ч≥ б≥льше середнього показника Ц щор≥чно в≥д землетрус≥в гине близько 10 тис¤ч чолов≥к. “≥льки в “уреччин≥ в серпн≥ 1999 року загинуло 17 тис¤ч чолов≥к. —ила землетрусу була 7,4 бала за шкалою –≥хтера Ц це найсильн≥ший землетрус року в ™вроп≥. ѕри б≥льш сильн≥шому землетрус≥ на “айван≥ (7,6 бал≥в) загинуло 2 400 чолов≥к. ѕо¤снюЇтьс¤ це п≥двищеною сейсм≥чною ст≥йк≥стю буд≥вель на цьому остров≥.
Ќайб≥льша жертва на «емл≥ за це стор≥чч¤ була принесена в 1976 роц≥ Ц в≥д 255 до 600 тис¤ч житт≥в забрав землетрус у  итањ.

ƒе¤к≥ рекомендац≥њ щодо правил повед≥нки в умовах небезпеки землетрусу
Ј ѕри землетрус≥ ірунт в≥дчутно коливаЇтьс¤ в≥дносно недовгий час Ц т≥льки дек≥лька секунд, найдовше Ц хвилину при дуже сильному землетрус≥. ÷≥ коливанн¤ неприЇмн≥, можуть викликати перел¤к. “ому дуже важливо збер≥гати спок≥й та самовладанн¤. якщо в≥дчуваЇтьс¤ здриганн¤ ірунту чи будинку, сл≥д реагувати негайно, памТ¤таючи, що найб≥льш небезпечн≥ предмети Ц ¤к≥ падають.
Ј ѕеребуваючи у прим≥щенн≥, сл≥д негайно зайн¤ти безпечне м≥сце. ÷е пройоми кап≥тальних внутр≥шн≥х ст≥н (наприклад, в≥дчинити двер≥ з квартири), кути, утворен≥ ними. ћожна заховатись п≥д балками каркасу, п≥д несучими колонами, б≥л¤ внутр≥шньоњ ка-п≥тальноњ ст≥ни, п≥д л≥жком чи столом. —л≥д памТ¤тати, що част≥ше завалюютьс¤ зовн≥шн≥ ст≥ни будинк≥в. Ќеобх≥дно триматис¤ подал≥ в≥д в≥кон та важких предмет≥в, ¤к≥ можуть перекинутис¤ чи зрушити з м≥сц¤.
Ј Ќе сл≥д виб≥гати з будинку, оск≥льки уламки, ¤к≥ падають уздовж ст≥н, Ї серйозною небезпекою. Ѕезпечн≥ше перечекати поштовх там, де в≥н вас застав, ≥, лише дочекавшись його зак≥нченн¤, перейти у безпечне м≥сце.
Ј «наход¤чись всередин≥ багатоповерхового будинку, не посп≥шайте до л≥фт≥в чи сход≥в. —ходов≥ прольоти та л≥фти часто обвалюютьс¤ п≥д час землетрусу.
Ј ѕ≥сл¤ припиненн¤ поштовх≥в потр≥бно терм≥ново вийти на вулицю, в≥д≥йти в≥д буд≥вель на в≥дкрите м≥сце, щоб уникнути удар≥в падаючих уламк≥в.
Ј «наход¤чись в автомоб≥л≥, що рухаЇтьс¤, сл≥д пов≥льно загальмувати подал≥ в≥д високих будинк≥в, мост≥в чи естакад. Ќеобх≥дно залишатись у машин≥ до припиненн¤ поштовх≥в. 
Ј  оли здриганн¤ ірунту зак≥нчатьс¤, особливо важливо збер≥гати спок≥й, негайно розпочати наданн¤ допомоги потерп≥лим та по-раненим. ѕ≥сл¤ землетрусу небезпечно запалювати вогонь.
Ј ќпинившись у завал≥, сл≥д спок≥йно оц≥нити становище, надати соб≥ першу допомогу, ¤кщо вона потр≥бна. Ќеобх≥дно надати допомогу тим, хто њњ потребуЇ. ¬ажливо подбати про встановленн¤ звТ¤зку з тими, хто перебуваЇ ззовн≥ завалу (голосом, стуком). Ћюдина може збер≥гати життЇздатн≥сть (без води ≥ њж≥) понад два тижн≥.
“ополог≥чн≥ стих≥йн≥ лиха
ѕов≥нь Ц це значне затопленн¤ м≥сцевост≥ внасл≥док п≥дйому р≥вн¤ води в р≥чц≥, озер≥, водосховищ≥, спричинене зливами, весн¤ним таненн¤м сн≥гу, в≥тровим нагоном води, руйнуванн¤м дамб, гребель тощо. ѕовен≥ завдають великоњ матер≥альноњ шкоди та призвод¤ть до людських жертв.
«а даними ёЌ≈— ќ, в≥д повеней загинуло девТ¤ть м≥льйон≥в чолов≥к (за ’’ стол≥тт¤). 
ѕовен≥ пер≥одично спостер≥гаютьс¤ на б≥льшост≥ великих р≥чок ”крањни. —еред них Ц ƒн≥про, ƒн≥стер, ѕрипТ¤ть, «ах≥дний Ѕуг, “иса та ≥нш≥. ѕовен≥ бувають також на невеликих р≥чках та в районах, де взагал≥ немаЇ визначених русел. ” цих районах повен≥ формуютьс¤ за рахунок зливових опад≥в.
Ќаведемо приклад катастроф≥чноњ повен≥, ¤ка в≥дбулас¤ 4Ц5 листопада 1998 року в «акарпатт≥. «а 12 годин у зон≥ лиха опинилис¤ б≥льш н≥ж 200 населених пункт≥в ≥ майже 400 тис¤ч населенн¤. «руйновано 2 695 житлових будинк≥в, а 2 877 вимагають кап≥тального ремонту, внасл≥док повен≥ загинуло 17 ос≥б.
ѕовен≥, викликан≥ нагоном води, виникають переважно при сильних в≥трах на пологих д≥л¤нках узбережж¤ јзовського та „орного мор≥в. ÷≥ повен≥ небезпечн≥, в першу чергу, своЇю раптов≥стю, ≥нтенсивн≥стю, висотою хвил≥ та високим п≥дйомом води.
Ќасл≥дки повеней:
Ј затопленн¤ шаром води значноњ площ≥ земл≥;
Ј ушкодженн¤ та руйнуванн¤ буд≥вель та споруд;
Ј ушкодженн¤ автомоб≥льних шл¤х≥в та зал≥зниць;
Ј руйнуванн¤ обладнанн¤ та комун≥кац≥й, мел≥оративних систем;
Ј загибель св≥йських тварин та знищенн¤ врожаю с≥льськогосподарських культур;
Ј вимиванн¤ родючого шару ірунту;
Ј псуванн¤ та знищенн¤ сировини, палива, продукт≥в харчуванн¤, добрив тощо;
Ј загроза ≥нфекц≥йних захворювань (еп≥дем≥њ);
Ј пог≥ршенн¤ ¤кост≥ питноњ води;
Ј загибель людей. 
ѕовен≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д ≥нших стих≥йних лих тим, що де¤кою м≥рою прогнозуютьс¤.
¬≥д над≥йного та завчасного прогнозуванн¤ повен≥ залежить ефективн≥сть проф≥лактичних заход≥в дл¤ зниженн¤ збитк≥в. «авчасний прогноз повеней може коливатис¤ в≥д дек≥лькох хвилин до дек≥лькох д≥б та б≥льше.
ќсновний напр¤м боротьби з повен¤ми пол¤гаЇ у зменшенн≥ максимального прибуванн¤ води в р≥чц≥ завд¤ки перерозпод≥лу стоку в час≥ (насадженн¤ л≥созахисних смуг, оранка ірунту поперек схилу, збереженн¤ узбережних смуг рослинност≥, терасуванн¤ схил≥в тощо). ƒл¤ середн≥х та великих р≥чок досить д≥Ївий зас≥б Ц це регулюванн¤ паводкового стоку за допомогою водосховищ. ќкр≥м того, дл¤ захисту в≥д повеней широко застосовуЇтьс¤ давно в≥домий спос≥б Ц влаштуванн¤ дамб. ƒл¤ л≥кв≥дац≥њ небезпеки утворенн¤ затор≥в проводитьс¤ розчищенн¤ та заглибленн¤ окремих д≥л¤нок русла р≥ки, а також руйнуванн¤ криги вибухами за 10Ц15 дн≥в до початку льодоходу.
ўе один досить важливий шл¤х регулюванн¤ стоку й запоб≥ганн¤ повеней Ц ландшафтно-мел≥оративн≥ заходи. Ќеобх≥дно обмежити або повн≥стю заборонити т≥ види господарськоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ спри¤ють посиленню повеней. ћова йдетьс¤ про збереженн¤ л≥с≥в на водозабор≥, заборон≥ буд≥вництва мост≥в, дорожн≥х насип≥в та ≥нших споруд у пойм≥, бо вс≥ вони спри¤ють затриманню поток≥в води та п≥дн≥мають њњ р≥вень.
ƒе¤к≥ рекомендац≥њ щодо правил повед≥нки при повен≥:
Ј при отриманн≥ попередженн¤ про затопленн¤ необх≥дно терм≥ново вийти в небезпечне м≥сце Ц на височину (попередньо в≥дключити воду, газ, електроприлади);
Ј ¤кщо пов≥нь розвиваЇтьс¤ пов≥льно, необх≥дно перенести майно в безпечне м≥сце, а самому зайн¤ти верхн≥ поверхи (горища), дахи буд≥вель;
Ј дл¤ того, щоб залишити м≥сц¤ затопленн¤, можна скористатис¤ човнами, катерами та вс≥м тим, що здатне утримати людину на вод≥ (колоди, бочки, автомоб≥льн≥ камери тощо);
Ј коли людина опинилась у вод≥, њй необх≥дно скинути важкий од¤г та взутт¤, скористатись плаваючими поблизу засобами й чекати допомоги.

«суви Ц це сковзк≥ зм≥щенн¤ мас г≥рських пор≥д униз по схилу, ¤к≥ виникають через порушенн¤ р≥вноваги та ослабленн¤ м≥цност≥ г≥рських пор≥д внасл≥док вив≥трюванн¤, вимиванн¤ опадами та п≥дземними водами, систематичними поштовхами, нерозважливою господарською д≥¤льн≥стю людини тощо.
«суви можуть бути на вс≥х схилах з нахилом у 20 градус≥в ≥ б≥льше в будь-¤ку пору року. «а швидк≥стю зм≥щенн¤ пор≥д зсуви класиф≥кують на:
Ј пов≥льн≥ (швидк≥сть складаЇ дек≥лька дес¤тк≥в сантиметр≥в за р≥к);
Ј середн≥ (дек≥лька метр≥в за годину або добу);
Ј швидк≥ (дес¤тки к≥лометр≥в за годину).
“≥льки швидк≥ зсуви можуть спричин¤ти катастрофи з людськими жертвами. ќбТЇм пор≥д, ¤к≥ зм≥щуютьс¤ при зсувах, знаходитьс¤ в межах в≥д дек≥лькох сот до багатьох м≥льйон≥в куб≥чних метр≥в.
Ќайзначн≥ш≥ осередки зсув≥в на територ≥њ ”крањни заф≥ксован≥ на правобережж≥ ƒн≥пра, на „орноморському узбережж≥, в «акарпатт≥ та „ерн≥вецьк≥й област≥.
«суви руйнують буд≥вл≥, знищують с≥льськогосподарськ≥ уг≥дд¤, створюють небезпеку при добуванн≥ корисних копалин, викликають ушкодженн¤ комун≥кац≥й, водогосподарських споруд, головним чином гребель.
Ќайб≥льш д≥Ївим захистом в≥д зсув≥в Ї њх запоб≥ганн¤ Ц в≥дведенн¤ поверхневих вод, штучне перетворенн¤ рельЇфу (зменшенн¤ навантаженн¤ на схили), ф≥ксац≥¤ схилу за допомогою п≥дпор≥в.

—н≥гов≥ лавини також належать до зсув≥в ≥ виникають так само, ¤к ≥ ≥нш≥ зсувн≥ зм≥щенн¤. —или зчепленн¤ сн≥гу переход¤ть певну межу, ≥ грав≥тац≥¤ викликаЇ зм≥щенн¤ сн≥гових мас по схилу. 
¬елик≥ лавини виникають на схилах у 25Ц60 градус≥в через перевантаженн¤ схилу п≥сл¤ великого випаданн¤ сн≥гу, найчас-т≥ше п≥д час в≥длиги, внасл≥док формуванн¤ в нижн≥х частинах сн≥-го-воњ товщ≥ горизонту розрихленн¤. 
¬ ≥стор≥њ людства було багато лавинних катастроф. ¬ јльпах в≥дома страшна трагед≥¤, ¤ка в≥дбулас¤ п≥д час ѕершоњ св≥товоњ в≥йни. Ќа австро-≥тал≥йському фронт≥, що проходив сн≥жними г≥рськими перевалами, стих≥¤ згубила близько 10 тис¤ч солдат. Ќайб≥льш лавинонебезпечною крањною вважаЇтьс¤ Ўвейцар≥¤, де прот¤гом року сходить приблизно до 10 тис¤ч лавин. Ќа територ≥њ ”крањни сн≥гов≥ лавини поширен≥ в г≥рських районах  арпат та  риму.
—х≥д сн≥гових лавин може бути спричинений р≥зними чинниками, а саме: перенапруженн¤м сн≥гового покрову, ¤ке виникнуло внасл≥док пересуванн¤ тварин або людей, р≥зким поривом в≥тру, звуковою хвилею, р≥зкою зм≥ною метеоролог≥чних умов тощо. 
ўо ж можуть зробити сн≥гов≥ лавини, ¤к≥ несуть у соб≥ дес¤тки ≥ сотн≥ тис¤ч тонн? –ухаючись з≥ швидк≥стю майже 200 к≥лометр≥в за годину, лавина спустошуЇ все на своЇму шл¤ху. Ќебезпека руйн≥вноњ сили лавини пол¤гаЇ ще в тому, що сн≥говий вал жене поперед себе пов≥тр¤ну хвилю, а пов≥тр¤ний таран б≥льш небезпечний, н≥ж удар сн≥говоњ маси Ц перевертаЇ будинки, ламаЇ дерева, контузить ≥ душить людей. “ака хвил¤ пов≥тр¤ мало чим в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д т≥Їњ, що викликаЇ вибух великоњ бомби.
≤снуЇ пасивний та активний захист в≥д лавин. ѕри пасивному захист≥ уникають використанн¤ лавинонебезпечних схил≥в або ставл¤ть на них загороджувальн≥ щити. ѕри активному захист≥ провод¤ть обстр≥л лавинонебезпечних схил≥в, що викликаЇ сх≥д невеликих, безпечних лавин, запоб≥гаючи, таким чином, накопиченню критичних мас сн≥гу.
ƒл¤ захисту в≥д сн≥гових лавин будують лавинор≥зи, галерењ, в≥тров≥ щитки, на схилах г≥р висаджують дерева, провод¤ть попереджувальний обстр≥л схил≥в ≥з спец≥альних гармат.
ѕри захопленн≥ людини сн≥говою лавиною необх≥дно зробити все, щоб опинитись на њњ поверхн≥ (зв≥льнитись в≥д вантажу, намагатись рухатись вверх, рухи ¤к при плаванн≥); ¤кщо н≥, то потр≥бно намагатис¤ закрити обличч¤ курткою, щоб створити пов≥тр¤ну подушку (сн≥говий пил потрапл¤Ї в н≥с ≥ рот, ≥ людина задихаЇтьс¤).
Ќаправл¤ючись у гори, необх≥дно мати при соб≥ лавинн≥ мотузки ¤скравого кольору (мотузку намагатис¤ викинути на поверхню, щоб завд¤ки њй людину, ¤ка потрапила у сн≥гову лавину, могли знайти).

—ел≥ Ц це паводки з великою концентрац≥Їю ірунту, м≥неральних часток, кам≥нн¤, уламк≥в г≥рських пор≥д (в≥д 10Ц15 до 75 % обТЇму потоку). ¬иникають вони в басейнах невеликих г≥рських р≥чок внасл≥док злив, ≥нтенсивного таненн¤ сн≥г≥в, прорив≥в завальних озер, обвал≥в, зсув≥в, землетрус≥в.
У—ельФ (сайль) Ц слово арабське ≥ в переклад≥ означаЇ Убурхливий пот≥кФ, тобто за зовн≥шн≥м вигл¤дом селевий пот≥к Ц це шалено вируюча хвил¤ висотою з пТ¤типоверховий будинок, ¤ка мчить ущелиною з великою швидк≥стю.
—ел≥ трапл¤ютьс¤ в г≥рських районах багатьох крањн. ¬ ”крањн≥ селев≥ потоки зустр≥чаютьс¤ в  арпатах та  риму.
Ќебезпека сел≥в Ц не т≥льки в руйн≥вн≥й сил≥, але й у раптовост≥ њх по¤ви. «асоб≥в прогнозуванн¤ селей на сьогодн≥ не ≥снуЇ, оск≥льки наука точно не знаЇ, що саме провокуЇ початок схо-ду потоку. ќднак в≥домо, що необх≥дн≥ дв≥ основн≥ передумови Ц достатн¤ к≥льк≥сть уламк≥в г≥рських пор≥д ≥ вода. –азом ≥з тим, дл¤ де¤ких селевих район≥в встановлен≥ певн≥ критер≥њ, ¤к≥ дозвол¤ють оц≥нити в≥рог≥дн≥сть њх виникненн¤. Ќаприклад, дл¤ район≥в з великою в≥рог≥дн≥стю селей, викликаних зливами, визначаЇтьс¤ критична сума осад≥в за 1Ц3 доби. ” «акарпатт≥ в≥дм≥чено дек≥лька дес¤тк≥в селевих осередк≥в.
«асоби боротьби з селевими потоками досить р≥зноман≥тн≥: буд≥вництво гребель, каскаду запруд дл¤ руйнац≥њ селевого потоку, ст≥нок дл¤ закр≥пленн¤ обкос≥в тощо.

ƒе¤к≥ рекомендац≥њ щодо правил повед≥нки при зсувах, сн≥гових лавинах та сел¤х
Ј ” випадку попередженн¤ про селевий пот≥к або зсув, ¤к≥ насуваютьс¤, ¤комога швидше залишити прим≥щенн¤ ≥ вийти в небезпечне м≥сце.
Ј Ќадавати допомогу люд¤м, ¤к≥ потрапили в селевий пот≥к, використовуючи дошки, палки, мотузки та ≥нш≥ засоби; виводити людей з потоку в напр¤мку його руху, поступово наближаючись до краю.
ћетеоролог≥чн≥ стих≥йн≥ лиха. ”рагани. ¬≥три Ц це так зван≥ Усум≥шн≥ приладиФ «емл≥, вони забезпечують обм≥н м≥ж забрудненим пов≥тр¤м м≥ст та чистим, насиченим киснем пол≥в ≥ л≥с≥в, теплим екватор≥альним та холодним пов≥тр¤м пол¤рних областей, розган¤ють хмари ≥ принос¤ть дощов≥ хмари на пол¤, на ¤ких без них н≥чого б не росло. “аким чином, в≥тер Ц це один з найважлив≥ших компонент≥в житт¤. јле в≥н може бути ≥ руйн≥вним, набагато небезпечн≥шим в≥д багатьох стих≥й.
јнгл≥йський адм≥рал ‘. Ѕофорт ще в 1806 запропонував 12Ц бальну шкалу в≥тр≥в.
¬≥н под≥лив в≥три залежно в≥д швидкост≥ перем≥щенн¤ пов≥тр¤них мас. ¬≥тер силою в 9 бал≥в, коли швидк≥сть становить в≥д 20 до 24 м/сек., руйнуЇ стар≥ буд≥вл≥, зриваЇ дахи. ÷ей в≥тер носить назву шторм. Ўторми найнебезпечн≥ш≥ на морських узбережж¤х та гирлах великих р≥чок. Ўторм жене величезн≥ хвил≥ висотою понад 10 м, ¤к≥ заливають узбережж¤ ≥ руйнують все, що не зруйнував в≥тер.
якщо швидк≥сть в≥тру дос¤гаЇ 32 м/сек., то це Ц ураган. ”рага-нами називають також троп≥чн≥ циклони, ¤к≥ виникають у “ихому океан≥ поблизу узбережж¤ ÷ентральноњ јмерики. Ќа ƒалекому —ход≥ ≥ в районах ≤нд≥йського океану урагани (циклони) нос¤ть назву тайфуни. —уть ус≥х ¤вищ однакова. ”раган, тайфун, троп≥чний циклон Ц це велетенськ≥ в≥холи нашоњ планети. јмериканськ≥ вчен≥ п≥драхували, що енерг≥њ урагану вистачило, щоб ц≥лих 5 м≥с¤ц≥в забезпечити всю «ах≥дну ™вропу електроенерг≥Їю. ўор≥чно на земн≥й кул≥ виникаЇ та повн≥стю розвиваЇтьс¤ не менше 70 троп≥чних циклон≥в з≥ штормовими та ураганними в≥трами.
“роп≥чн≥ урагани найчаст≥ше виникають вл≥тку над јтлантикою або “ихим океаном, коли нагр≥та сонцем вода в≥ддаЇ своЇ тепло пов≥трю. ƒ≥аметр такого урагану може дос¤гати 900 км, а швидк≥сть обертанн¤ пов≥тр¤них мас Ц 500 км/год., в чому ≥ пол¤гаЇ його руйн≥вна сила.
ѕод≥бно до землетрус≥в, тайфуни ≥ урагани особливо небезпечн≥, коли в≥дбуваютьс¤ над водою.  оли ураган наближаЇтьс¤ до узбережж¤, в≥н жене поперед себе величезн≥ маси води. Ўтормовий вал, ¤кий супроводжуЇтьс¤ зазвичай зливами ≥ смерчами, шалено накатуЇ на узбережж¤ ≥ знищуЇ все живе.
ќдне з найстрашн≥ших стих≥йних лих, ¤ке трапилось на наш≥й планет≥, прин≥с троп≥чний ураган, ¤кий в≥дбувс¤ у листопад≥ 1970 року в Ѕенгальськ≥й затоц≥. “айфун, ¤кий там виникнув, рушив на п≥вн≥ч, у гирло √ангу. ¬оди Увеликоњ св¤щенноњФ р≥ки ≤нд≥њ затопили 800 000 кв. км узбережж¤. ”раган мав силу в≥тру 200Ц250 км/год., морськ≥ хвил≥ дос¤гали висоти 10 м. ” ц≥й катастроф≥ загинуло близько 400 тис¤ч чолов≥к.
Ќа сьогодн≥ ≥снують сучасн≥ методи прогнозу ураган≥в.  ожне п≥дозр≥ле скупченн¤ хмар, де б воно не виникало, фотографуЇтьс¤ метеоролог≥чними супутниками з космосу, л≥таки метеослужби лет¤ть до Уока тайфунуФ, щоб отримати точн≥ дан≥. ÷¤ ≥нформац≥¤ закладаЇтьс¤ в компТютери, щоб розрахувати шл¤х ≥ тривал≥сть урагану та заздалег≥дь спов≥стити населенн¤ про небезпеку.
ƒосить небезпечне ¤вище Ц смерч≥, вони зустр≥чаютьс¤ част≥ше, н≥ж урагани й тайфуни. ўор≥чно в јмериц≥ в≥дбуваЇтьс¤ близько 900 смерч≥в, ¤к≥ там називаютьс¤ торнадо. Ќайчаст≥ше це стих≥йне лихо трапл¤Їтьс¤ на територ≥њ штат≥в “ехас ≥ ќгайо, де в≥д нього гине в середньому 114 чолов≥к на р≥к. «азвичай смерч≥ починаютьс¤ так: на горизонт≥ зТ¤вл¤Їтьс¤ злов≥сна грозова хмара, ¤ка заливаЇ всю навколишню м≥сцев≥сть незвичайним зеленуватим св≥тлом, зростаЇ задушлива волога спека, стаЇ важко дихати. ѕ≥дн≥маЇтьс¤ спочатку несильний в≥тер, починаЇ накрапати дощ. –аптом температура р≥зко падаЇ на 15 градус≥в, з хмар до земл≥ спускаЇтьс¤ г≥гантський УхоботФ, ¤кий обертаЇтьс¤ з шаленою швидк≥стю, на зустр≥ч йому з поверхн≥, ¤ка схожа на перевернуту вирву, т¤гнетьс¤ ≥нший вихор.  оли вони стикаютьс¤, то утворюЇтьс¤ величезний стовп, ¤кий обертаЇтьс¤ проти часовоњ стр≥лки з≥ швидк≥стю б≥л¤ 400 км/год. « ревом котитьс¤ цей стовп м≥ж небом та землею, всмоктуючи в себе все, що трапл¤Їтьс¤ йому на шл¤ху: вирван≥ з кор≥нн¤м дерева, п≥сок, автомоб≥л≥, будинки, людей.
—мерч спричин¤Ї знищенн¤ буд≥вель, пожеж≥, руйнуванн¤ р≥зноман≥тноњ техн≥ки; вихров≥ рухи пов≥тр¤них поток≥в смерчу здатн≥ п≥дн≥мати машини, пот¤ги, мости тощо. 
“рапл¤ютьс¤ смерч≥ ≥ в ”крањн≥, п≥вденн≥ смерч≥ спостер≥гаютьс¤ на „орному та јзовському мор¤х.
јналог≥чно ураганам, смерч≥ спочатку розп≥знають ≥з косм≥чних метеоролог≥чних супутник≥в погоди, а пот≥м за допо-мо-гою зйомок просл≥джують њх розвиток та рух.
ƒе¤к≥ рекомендац≥њ щодо правил повед≥нки при ураганах
Ј ѕ≥сл¤ отриманн¤ пов≥домленн¤ про ураган необх≥дно щ≥льно зачинити двер≥, в≥кна.
Ј « дах≥в та балкон≥в забрати предмети, ¤к≥ при пад≥нн≥ можуть травмувати людину.
Ј ” буд≥вл¤х необх≥дно знаходитись подал≥ в≥д в≥кон, щоб не отримати травми в≥д осколк≥в розбитого скла.
Ј Ќайбезпечн≥шими м≥сц¤ми п≥д час урагану Ї п≥двали, сховища, метро та внутр≥шн≥ прим≥щенн¤ перших поверх≥в цегл¤них будинк≥в.
Ј  оли ураган застав людину на в≥дкрит≥й м≥сцевост≥, найкраще знайти укритт¤ в западин≥ (¤м≥, ¤ру, канав≥).
Ј ”раган може супроводжуватись грозою, тому необх≥дно уникати ситуац≥й, при ¤ких зб≥льшуЇтьс¤ ймов≥рн≥сть ураженн¤ блискавкою: не сто¤ти п≥д окремими деревами, не п≥дходити до л≥н≥й електропередач тощо.

ѕожеж≥ Ц це неконтрольований процес гор≥нн¤, ¤кий викликаЇ загибель людей та знищенн¤ матер≥альних ц≥нностей.
ѕричинами виникненн¤ пожеж Ї недбале поводженн¤ людей з вогнем, порушенн¤ правил пожежноњ безпеки, природн≥ ¤вища (блискавка, посуха). ¬≥домо, що 90 % пожеж виникаЇ з вини людини ≥ т≥льки 7Ц8 % спричинен≥ блискавками.
ѕ≥д час пожеж вигораЇ родючий шар ірунту, ¤кий утворювавс¤ прот¤гом тис¤чол≥ть. ѕ≥сл¤ пожеж у г≥рських районах розвиваютьс¤ ероз≥йн≥ процеси, а в п≥вн≥чних Ц в≥дбуваЇтьс¤ заболочен≥сть л≥сових земель.
ќсновними видами пожеж ¤к стих≥йних лих, ¤к≥ охоплюють велик≥ територ≥њ (сотн≥, тис¤ч≥, м≥льйони гектар≥в) Ї ландшафтн≥ пожеж≥ Ц л≥сов≥ ≥ степов≥.
Ћ≥сов≥ пожеж≥ под≥л¤ють на низов≥, верхов≥, п≥дземн≥. «а ≥нтенсивн≥стю гор≥нн¤ л≥сов≥ пожеж≥ под≥л¤ютьс¤ на слабк≥, середн≥, сильн≥.
Ћ≥сов≥ низов≥ пожеж≥ характеризуютьс¤ гор≥нн¤м сухого травТ¤ного покриву, л≥совоњ п≥дстилки ≥ п≥дл≥ску без захопленн¤ крон дерев. Ўвидк≥сть руху фронту низовоњ пожеж≥ складаЇ в≥д 0,3Ц1 м/хв. (слабка пожежа) до 16 м/хв. (сильна пожежа), висота полумТ¤ Ц 1Ц2 м, максимальна температура на кромц≥ пожеж≥ дос¤гаЇ 900 —.
Ћ≥сов≥ верхов≥ пожеж≥ розвиваютьс¤, ¤к правило, з низових ≥ характеризуютьс¤ гор≥нн¤м крон дерев. ѕри швидк≥й верхов≥й пожеж≥ полумТ¤ розповсюджуЇтьс¤ з крони на крону з великою швидк≥стю, ¤ка дос¤гаЇ 8Ц25 км/год., залишаючи деколи ц≥л≥ д≥л¤нки незайманого вогнем л≥су. ѕри ст≥йк≥й верхов≥й пожеж≥ вогнем охоплен≥ не т≥льки крони, а й стовбури дерев. ѕолумТ¤ розповсюджуЇтьс¤ з≥ швидк≥стю 5Ц8 км/год., охоплюЇ весь л≥с в≥д ірунтового шару до верх≥вок дерев.
ѕ≥дземн≥ пожеж≥ виникають ¤к продовженн¤ низових або верхових л≥сових пожеж ≥ розповсюджуютьс¤ за шаром торфу, ¤кий знаходитьс¤ на глибин≥ 50 см. √ор≥нн¤ йде пов≥льно, майже без доступу пов≥тр¤, з≥ швидк≥стю 0,1Ц0,5 м/хвилину, вид≥л¤Їтьс¤ велика к≥льк≥сть диму ≥ утворюютьс¤ прогари (пустоти, ¤к≥ виго-р≥ли). “ому п≥дходити до осередку п≥дземноњ пожеж≥ треба обережно. √ор≥нн¤ може тривати довгий час нав≥ть зимою п≥д шаром ірунту.
—тепов≥ (польов≥) пожеж≥ виникають на в≥дкрит≥й м≥сцевост≥, де Ї суха пожухла трава або хл≥ба, ¤к≥ дозр≥ли. ¬они нос¤ть сезонний характер ≥ част≥ше бувають вл≥тку, р≥дше Ц навесн≥ й практично в≥дсутн≥ взимку. Ўвидк≥сть њх розповсюдженн¤ може дос¤гати 20Ц30 км/год.
ќсновними заходами боротьби з л≥совими низовими пожежами Ї:
Ј нахльостуванн¤ кромки вогню;
Ј засипанн¤ його землею;
Ј заливанн¤ водою (х≥м≥катами);
Ј створенн¤ м≥нерал≥зованих протипожежних смуг;
Ј пуск зустр≥чного вогню.
√ас≥нн¤ л≥совоњ верховоњ пожеж≥ зд≥йснювати складн≥ше. ѓњ гас¤ть шл¤хом створенн¤ протипожежних смуг, застосовують воду ≥ пускають зустр≥чний вогонь. —тепов≥ (польов≥) пожеж≥ гас¤ть тими ж засобами, що ≥ л≥сов≥.
√ас≥нн¤ п≥дземних пожеж зд≥йснюЇтьс¤ в б≥льшост≥ випадк≥в двома засобами. ѕри першому засоб≥ навколо торфТ¤ноњ пожеж≥ на в≥дстан≥ 8Ц10 м в≥д њњ кромки копають траншею глибиною до м≥нерал≥зованого шару ірунту або до р≥вн¤ ірунтових вод ≥ заповнюють њњ водою. ѕри другому засоб≥ влаштовують навколо пожеж≥ смугу, ¤ка насичена розчинами х≥м≥кат≥в. —проби заливати п≥дземну пожежу водою усп≥ху не мали.
ƒе¤к≥ рекомендац≥њ щодо правил повед≥нки при пожежах:
Ј при пожежах треба застер≥гатис¤ високоњ температури, задимленост≥ ≥ загазованост≥, вибух≥в, пад≥нн¤ дерев ≥ буд≥вель, провал≥в у прогор≥лий ірунт;
Ј небезпечно входити в зону задимленн¤, ¤кщо видим≥сть менше 10 м;
Ј перед тим, ¤к ув≥йти в палаюче прим≥щенн¤, треба накри-тис¤ з головою вологим простирадлом, пальтом, плащем, шмат-ком тканини тощо;
Ј двер≥ в задимлене прим≥щенн¤ треба в≥дчин¤ти обережно, щоб запоб≥гти спалаху полумТ¤ в≥д швидкого притоку св≥жого пов≥тр¤;
Ј в дуже задимленому прим≥щенн≥ треба плазувати;
Ј дл¤ захисту в≥д чадного газу треба дихати через вологу тканину;
Ј ¤кщо на людин≥ загор≥лась одежа, потр≥бно л¤гти на землю та збити полумТ¤, б≥гти не можна, це ще б≥льше роздуЇ полумТ¤;
Ј ¤кщо побачите людину в палаюч≥й одеж≥, накиньте на нењ пальто, плащ, будьЦ¤ке простирадло ≥ щ≥льно притисн≥ть;
Ј при гас≥нн≥ пожеж≥ використовуйте вогнегасники, воду, п≥сок, землю, простирадла та ≥нш≥ засоби;
Ј виходити ≥з зони пожеж≥ треба проти в≥тру; 
Ј при гас≥нн≥ л≥сових пожеж використовуйте г≥лл¤ лист¤них дерев (берези, л≥щини), лопати тощо; г≥лками сл≥д захльостувати кромку пожеж≥, за допомогою лопат засипати њњ ірунтом.

<< попередн¤     зм≥ст     наступна >>