3.4. ѕќƒј“ ќ¬≤ ѕ≤Ћ№√» я ƒ∆≈–≈Ћќ —”ѕ≈–≈„Ќќ—“≈… ѕќƒј“ ќ¬ќѓ —»—“≈ћ»
онцепц≥¤ ф≥скальноњ спр¤мованост≥ податковоњ системи, ¤ка прот¤гом тривалого терм≥ну дом≥нувала у стратег≥њ соц≥ально-економ≥чного розвитку ”крањни, призвела до дестаб≥л≥зац≥њ ф≥нансового стану п≥дприЇмств ≥, в≥дпов≥дно, пад≥нн¤ реального ¬¬ѕ, в≥дсутност≥ ресурс≥в довготривалого зростанн¤ економ≥ки.
—творенн¤ умов дл¤ покращанн¤ стану справ у реальному сектор≥ економ≥ки, актив≥зац≥њ ≥нвестиц≥йного процесу, стимулюванн¤ розвитку пр≥оритетних галузей народного господарства Ц основн≥ напр¤ми державного регулюванн¤ економ≥ки у тепер≥шн≥й час. –еал≥зац≥¤ поставлених ц≥лей, ¤к ми бачили, можлива й через застосуванн¤ ≥нструмент≥в податкового регулюванн¤, зокрема, зм≥ни вид≥в (перел≥ку) податк≥в, њх ставок, бази оподаткуванн¤ та наданн¤ податкових п≥льг.
«г≥дно з д≥ючим податковим законодавством ”крањни передбачен≥ наступн≥ форми наданн¤ податкових п≥льг:
Ц встановленн¤ м≥н≥муму, ¤кий не оподатковуЇтьс¤;
Ц вилученн¤ з оподаткуванн¤ певних елемент≥в обТЇкта оподаткуванн¤;
Ц зв≥льненн¤ в≥д оподаткуванн¤ окремих ос≥б або категор≥й платник≥в податк≥в;
Ц зменшенн¤ податкових ставок;
Ц застосуванн¤ ц≥льових податкових п≥льг, у т. ч. податкових кредит≥в.
р≥м вищезазначеноњ класиф≥кац≥њ податкових п≥льг, ≥снуЇ ще наступний њх под≥л на основ≥ в≥днесенн¤ п≥льг на прибуток або витрати платника, впливу на елементи податкового механ≥зму. ¬≥дпов≥дно до цього п≥льги под≥л¤ютьс¤ на три основн≥ види: вилученн¤, знижка, податковий кредит28.
¬илученн¤ (в≥драхуванн¤) Ц вид податковоњ п≥льги, при ¤к≥й в≥дбуваЇтьс¤ вилученн¤ окремих складових частин ≥з загальноњ бази оподаткуванн¤ з метою њњ зменшенн¤. ћехан≥зм наданн¤ такого виду п≥льг безпосередньо проектуЇтьс¤ на обТЇкт оподаткуванн¤, ¤кий зменшуЇтьс¤. ѕод≥бн≥ зменшенн¤ можна класиф≥кувати наступим чином:
Ц за видами платник≥в: повн≥ (надаютьс¤ вс≥м платникам) або частков≥ (надаютьс¤ визначеним категор≥¤м платник≥в);
Ц за терм≥нами д≥њ: пост≥йн≥ (¤к≥ д≥ють пост≥йно прот¤гом тривалого часу) або тимчасов≥ (¤к≥ д≥ють прот¤гом визначеного заздалег≥дь, обмеженого пер≥оду);
Ц за видами обТЇкта: майнов≥ (в≥драхуванн¤ визначеноњ частини майна, що оподатковуЇтьс¤) та прибутков≥ в≥драхуванн¤ (застосовуютьс¤ до частини прибутку платника);
Ц за видами д≥¤льност≥29.
«нижка Ц це вид податковоњ п≥льги, ¤ка зменшуЇ податкову базу або суму податку на визначен≥ розм≥ри. ¬еличина ц≥Їњ знижки визначаЇтьс¤ сумою витрат платника, ¤к≥ законодавчо вивод¤тьс¤ з-п≥д оподаткуванн¤ шл¤хом зменшенн¤ на екв≥валентну величину податковоњ бази. Ўл¤хом наданн¤ такого виду п≥льг держава стимулюЇ розвиток пр≥оритетних дл¤ сусп≥льства напр¤м≥в д≥¤льност≥ господарюючих субТЇкт≥в. ¬ид≥л¤ютьс¤ так≥ види знижок:
Ц л≥м≥тован≥, розм≥р ¤ких пр¤мо обмежений;
Ц нел≥м≥тован≥, при ¤ких п≥дсумкова база оподаткуванн¤ може зменшуватис¤ на всю суму витрат платника податк≥в30.
ѕодатковий кредит Ц вид п≥льг, при ¤кому зв≥льненн¤ стосуЇтьс¤ загальноњ суми податкового платежу, нарахованого дл¤ сплати. «а формами наданн¤ податков≥ кредити под≥л¤ютьс¤ на:
Ц зниженн¤ ставки податку;
Ц скороченн¤ оподатковуваноњ суми;
Ц перенесенн¤ терм≥ну сплати або сплата податку частинами;
Ц поверненн¤ ран≥ше сплаченого податку (частини податку);
Ц зарахуванн¤ ран≥ше сплаченого податку в рахунок майбутн≥х платеж≥в31.
¬ ”крањн≥ податковий кредит застосовуЇтьс¤ у вигл¤д≥ перенесенн¤ терм≥ну сплати податкового платежу субТЇкта господарюванн¤ до бюджету в≥дпов≥дного р≥вн¤, наданого органом податковоњ служби у форм≥ кредитноњ угоди, за умови використанн¤ платником податк≥в зв≥льнених кошт≥в на законодавчо визначен≥ ц≥л≥. «аконодавче закр≥пленн¤ норма наданн¤ податкового кредиту в ”крањн≥ отримала у 1992 роц≥ у ст. 8 «акону ”крањни Уѕро оподаткуванн¤ доход≥в п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥йФ.
ўе одним р≥зновидом податкових п≥льг Ї п≥льгов≥ режими оподаткуванн¤ в офшорних та в≥льних економ≥чних зонах, ¤к≥ передбачають спрощену процедуру реЇстрац≥њ субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, застосуванн¤ низьких ставок податк≥в або взагал≥ в≥дсутн≥сть де¤ких вид≥в податк≥в, на¤вн≥сть спрощеноњ процедури зв≥тност≥. Ќа територ≥њ ”крањни вперше п≥льговий режим оподаткуванн¤ було застосовано у п≥вн≥чн≥й частин≥ риму в≥дпов≥дно до закону ”крањни Уѕро де¤к≥ питанн¤ валютного регулюванн¤ та оподаткуванн¤ субТЇкта експериментальноњ економ≥чноњ зони У—ивашФ в≥д 23 лютого 1996 року терм≥ном на 5 рок≥в.
ћетою створенн¤ спец≥альних (в≥льних) економ≥чних зон Ї залученн¤ та спри¤нн¤ ≥ноземним ≥нвестиц≥¤м, актив≥зац≥¤ сп≥льно з ≥ноземними ≥нвесторами п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ дл¤ нарощуванн¤ експорту товар≥в i послуг, поставок на внутр≥шн≥й ринок високо¤к≥сноњ продукц≥њ та послуг, залученн¤ i впровадженн¤ нових технолог≥й, ринкових метод≥в господарюванн¤, розвиток ≥нфраструктури ринку, пол≥пшенн¤ використанн¤ природних i трудових ресурс≥в, прискоренн¤ соц≥ально-економ≥чного розвитку ”крањни.
Ќа територ≥њ ”крањни можуть створюватис¤ спец≥альн≥ (в≥льн≥) економ≥чн≥ зони р≥зних функц≥ональних тип≥в: в≥льн≥ митн≥ зони i порти, експортн≥, транзитн≥ зони, митн≥ склади, технолог≥чн≥ парки, технопол≥си, комплексн≥ виробнич≥ зони, туристсько-рекреац≥йн≥, страхов≥, банк≥вськ≥ тощо. ќкрем≥ зони можуть поЇднувати в соб≥ функц≥њ, властив≥ р≥зним типам спец≥альних (в≥льних) економ≥чних зон.
Ќа сьогодн≥шн≥й день зг≥дно з чинним законодавством в ”крањн≥ створен≥ 11 спец≥альних економ≥чних зон, 9 територ≥й пр≥оритетного розвитку (дал≥ Ц “ѕ–) та 3 технопарки. ўодо податкових п≥льг, ¤кими можуть скористатис¤ п≥дприЇмства у —≈« та “ѕ–, то можна в≥дзначити найб≥льш типов≥:
Ц зв≥льненн¤ в≥д сплати податку на прибуток прот¤гом перших трьох рок≥в та сплата його за ставкою 50 % прот¤гом ще трьох наступних рок≥в;
Ц зв≥льненн¤ в≥д сплати вв≥зного мита та податку на додану варт≥сть сировини, матер≥ал≥в, устаткуванн¤ та обладнанн¤, що ввоз¤тьс¤ на територ≥ю ”крањни дл¤ реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥йного проекту, прот¤гом перших пТ¤ти рок≥в;
Ц зв≥льненн¤ в≥д сплати до ƒержавного ≥нновац≥йного фонду та ƒержавного фонду спри¤нн¤ зайн¤тост≥ населенн¤ (¤к правило, в≥д трьох до пТ¤ти рок≥в);
Ц зв≥льненн¤ в≥д плати за землю прот¤гом перших пТ¤ти рок≥в.
—ума податкових п≥льг з моменту створенн¤ цих зон становила 160,2≥млн. грн., у тому числ≥ за перше п≥вр≥чч¤ 2000 року Ц 127,5 млн. грн.
—л≥д зазначити, що, зг≥дно ≥з проведеним ƒержавною податковою адм≥н≥страц≥Їю ”крањни попередн≥м анал≥зом, перел≥к податкових п≥льг у в≥льних економ≥чних зонах р≥зних крањн св≥ту практично однаковий.
” св≥тов≥й практиц≥ оподаткуванн¤, кр≥м вищезазначених, широко використовуютьс¤ амортизац≥йн≥ п≥льги, ¤к≥ стимулюють впровадженн¤ нових технолог≥й у виробництво та спри¤ють оновленню основного кап≥талу. ¬ ”крањн≥ амортизац≥йн≥ п≥льги законодавчо закр≥плен≥ в закон≥ ”крањни Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ в≥д 27 травн¤ 1997 року у вигл¤д≥ застосуванн¤ прискореноњ амортизац≥њ (ст. 8). «г≥дно з ц≥Їю статтею платник податку може самост≥йно прийн¤ти р≥шенн¤ про застосуванн¤ прискореноњ амортизац≥њ основних фонд≥в третьоњ групи, придбаних п≥сл¤ набутт¤ чинност≥ цим «аконом. ќсновн≥ засоби прот¤гом семи рок≥в експлуатац≥њ повн≥стю перенос¤ть свою варт≥сть на виготовлену продукц≥ю.
« метою створенн¤ умов, необх≥дних дл¤ зб≥льшенн¤ обс¤г≥в виробництва продукц≥њ, надходжень до бюджету та п≥двищенн¤ експортного потенц≥алу, на шести п≥дприЇмствах г≥рничо-металург≥йного комплексу на територ≥њ «апор≥зькоњ област≥ було запроваджено економ≥чний експеримент стосовно наданн¤ податкових п≥льг, а саме:
Ц списан≥ пен¤ ≥ штрафи, нарахован≥ за несвоЇчасну сплату податк≥в, збор≥в та ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в ≥ невнесен≥ до бюджету на 1 липн¤ 1999 року;
Ц встановлено у розм≥р≥ 50 % визначеноњ законодавством ”крањни ставки зб≥р до ƒержавного ≥нновац≥йного фонду, а також дозволено не зд≥йснювати в≥драхуванн¤ та сплату збор≥в на буд≥вництво, реконструкц≥ю, ремонт та утриманн¤ автомоб≥льних дор≥г загального користуванн¤;
Ц дозволено органам ƒержавноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ ”крањни в раз≥ потреби надавати п≥дприЇмствам г≥рничо-металург≥йного комплексу в≥дстроченн¤ з≥ сплати податк≥в, збор≥в та ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в у межах њх компетенц≥њ на терм≥н до 36 м≥с¤ц≥в ≥з застосуванн¤м нульовоњ ставки плати за користуванн¤ податковим кредитом;
Ц запровадженн¤ економ≥чного експерименту на окремих п≥дприЇмствах галуз≥, що також Ї засобом державного регулюванн¤ економ≥ки за рахунок застосуванн¤ п≥льгового режиму оподаткуванн¤.
р≥м вищезазначеного, в украњнському законодавств≥ передбачена на¤вн≥сть податкових п≥льг дл¤ ф≥зичних ос≥б, ¤к≥ мають особлив≥ заслуги перед сусп≥льством та державою або виконують соц≥ально значущ≥ функц≥њ за родом своЇњ д≥¤льност≥, а також дл¤ постраждалих та незахищених верств населенн¤. ¬они мають соц≥альну спр¤мован≥сть. ” таких випадках наданн¤ податкових п≥льг грунтуЇтьс¤ на результатах оц≥нки державою соц≥ального статусу громад¤нина. ¬икористанн¤ такоњ п≥льги громад¤нином Ї його нев≥дТЇмним правом, ¤ке не залежить в≥д способ≥в вираженн¤ вол≥ держави при њњ наданн≥. «аслуги окремих громад¤н перед сусп≥льством та державою у де¤ких випадках бувають наст≥льки великими, що взагал≥ не п≥дл¤гають оц≥нц≥. Ќаданн¤ податкових п≥льг таким громад¤нам необх≥дно вважати безумовним обовТ¤зком держави перед ними. ÷е, зокрема, ветерани ¬еликоњ ¬≥тчизн¤ноњ в≥йни, л≥кв≥датори насл≥дк≥в авар≥њ на „орнобильськ≥й ј≈—. —оц≥альний характер наданн¤ податкових п≥льг також ч≥тко простежуЇтьс¤ при оподаткуванн≥ доход≥в громад¤н. ƒл¤ забезпеченн¤ м≥н≥мальних життЇвих потреб у законодавств≥ передбачена на¤вн≥сть неоподаткованого м≥н≥муму доход≥в громад¤н. ≤нша справа, що законодавчо визначений в ”крањн≥ неоподаткований м≥н≥мум на р≥вн≥ 17 гривень не в≥дпов≥даЇ реал≥¤м нашого сьогоденн¤ ≥ потребуЇ негайного перегл¤ду.
ўо стосуЇтьс¤ практики наданн¤ податкових п≥льг в ”крањн≥, то ƒѕј щоквартально складаЇ ≥ публ≥куЇ њх у Уƒов≥днику п≥льг, наданих чинним законодавством юридичним особам по сплат≥ податк≥в, збор≥в, ≥нших обовТ¤зкових платеж≥вФ. Ќаприклад, станом на 1.09.2000 загальна к≥льк≥сть податкових п≥льг становила 334, у тому числ≥ п≥льг ≥з податку на прибуток п≥дприЇмств Ц 83, податоку на додану варт≥сть Ц 114.
Ќаведений перел≥к податкових п≥льг не Ї стаб≥льним. —истема п≥льг пост≥йно зм≥нюЇтьс¤ за рахунок прийн¤тт¤ нових законодавчих норм, що регулюють п≥льговий пор¤док оподаткуванн¤. « метою визначенн¤ тенденц≥й у практиц≥ та в≥дпов≥дност≥ њх наданн¤ пр≥оритетам розвитку держави, ви¤вленн¤ суперечностей у структур≥ наданих податкових п≥льг та ефективност≥ њх застосуванн¤ розгл¤немо структуру податкових п≥льг, побудовану за р≥зними ознаками.
¬иход¤чи т≥льки з перел≥ку ≥снуючих форм наданн¤ податкових п≥льг, неважко зробити висновок, що њх переважна б≥льш≥сть припадаЇ на юридичн≥ особи. ѕ≥льга, ¤ка безпосередньо застосовуЇтьс¤ до ф≥зичних ос≥б, Ц це неоподатковуваний м≥н≥мум. «начне перевищенн¤ частки податкових п≥льг, наданих юридичним особам, над ф≥зичними дещо суперечить тенденц≥њ надходженн¤ податкових платеж≥в до бюджету в≥д субТЇкт≥в оподаткуванн¤. “ак, питома вага доход≥в «веденого бюджету в≥д ф≥зичних ос≥б прот¤гом 1998Ц1999 рок≥в була у межах 44Ц46 %. “ому доречним буде при наданн≥ податкових п≥льг враховувати ц≥ пропорц≥њ. ÷е св≥дчить про те, що ще не створено д≥Ївого механ≥зму розпод≥лу податкових п≥льг м≥ж субТЇктами податковоњ системи, що особливо негативно впливаЇ на зац≥кавлен≥сть населенн¤ у високопродуктивн≥й прац≥, а значить, у ц≥й частин≥ податков≥ п≥льги ¤к механ≥зм, що спри¤Ї економ≥чному зростанню, використовуЇтьс¤ незадов≥льно.
—л≥д зазначити, що за рахунок наданн¤ податкових п≥льг ф≥зичним особам розкриваютьс¤ регулююча (регулюванн¤ грошових доход≥в населенн¤, процес накопиченн¤ кошт≥в), розпод≥льча (розпод≥л ≥ перерозпод≥л доход≥в м≥ж соц≥альними прошарками та групами населенн¤) та стимулююча функц≥њ податковоњ системи. оли мова йде про наданн¤ податкових п≥льг юридичним особам, то, кр≥м вищезазначених функц≥й, розкриваЇтьс¤ також стимулююча (стимулюванн¤ ≥нвестиц≥йного процесу, прискоренн¤ темп≥в економ≥чного розвитку). „ерез те, що переважна б≥льш≥сть податкових п≥льг ¤к за к≥льк≥стю, так ≥ за обс¤гами надаЇтьс¤ юридичним особам, то при подальшому анал≥з≥ њх наданн¤ та визначенн≥ ефективност≥ використанн¤ буде розгл¤нута практика њх наданн¤ лише цим субТЇктам господарюванн¤.
“аблиц¤ 3.35
—труктура наданих податкових п≥льг юридичним особам
за видами податк≥в (у % в≥д загального обс¤гу надходжень)*
* «а даними ƒѕј ”крањни.
як св≥дчать наведен≥ дан≥ (табл. 3.35), зм≥ни структури в≥дбулис¤ лише у зб≥льшенн≥ майже вдв≥ч≥ питомоњ ваги наданих податкових п≥льг з акцизного збору та незначному зменшенн≥ частки п≥льг з ѕƒ¬. ѕерша тенденц≥¤ може негативно вплинути на ефективн≥сть механ≥зму розпод≥лу п≥льг за видами податк≥в. ѕерш за все, через те, що п≥д сплату акцизного збору п≥дпадають предмети розкош≥ та шк≥длив≥ групи товар≥в, тобто цим податком обкладаютьс¤ споживч≥ товари, ¤к≥ не Ї предметом першоњ необх≥дност≥ та р≥вень рентабельност≥ ¤ких достатньо високий. ” свою чергу, акцизний зб≥р маЇ спри¤ти перенесенню частки податкового навантаженн¤ на б≥льш заможн≥ верстви населенн¤ та оптим≥зац≥њ обс¤г≥в реал≥зац≥њ шк≥дливих груп товар≥в. “аким чином, зб≥льшенн¤ питомоњ ваги наданих податкових п≥льг з акцизного збору в структур≥ податкових п≥льг суперечить основним принципам побудови податковоњ системи, тобто принципу соц≥альноњ справедливост≥, коли держава намагаЇтьс¤ вир≥шити своњ ф≥нансов≥ проблеми за рахунок б≥льш заможних верств населенн¤ та помТ¤кшити регресивн≥сть податк≥в на споживанн¤ в ц≥лому.
ўо стосуЇтьс¤ практики наданн¤ п≥льг з≥ сплати податку на додану варт≥сть, то питома вага останн≥х перевищуЇ 80 % в≥д њх загального обс¤гу. “аке становище суттЇво спотворюЇ саму ≥дею запровадженн¤ ѕƒ¬ ¤к податку на частину новоствореноњ вартост≥ на кожному етап≥ виробництва товар≥в, виконанн¤ роб≥т, наданн¤ послуг, що надходить до бюджету п≥сл¤ њх реал≥зац≥њ32. ¬≥дсутн≥сть у д≥ючому «акон≥ ”крањни Уѕро податок на додану варт≥стьФ в≥д 27 червн¤ 1997 року визначенн¤ цього податку призвела, до певного розширенн¤ податковоњ бази. ÷е, кр≥м ≥нших фактор≥в, спричинило викривленн¤ р≥вном≥рного розпод≥лу податкового навантаженн¤ м≥ж субТЇктами господарюванн¤ ¤к на галузевому, так ≥ рег≥ональному р≥вн¤х.
” практиц≥ оподаткуванн¤ в ”крањн≥ дл¤ задоволенн¤ соц≥альних потреб сусп≥льства та з метою спри¤нн¤ проведенню ринкових реформ ур¤дом застосовуЇтьс¤ така класиф≥кац≥¤ вид≥в п≥льг щодо сплати ѕƒ¬ на операц≥њ:
Ц ¤к≥ мають соц≥ально спр¤мований характер;
Ц зд≥йснюютьс¤ учасниками двосторонн≥х угод м≥ж крањнами про сп≥вроб≥тництво;
Ц спр¤мован≥ на забезпеченн¤ державних функц≥й;
Ц страхуванн¤ певних операц≥й на ф≥нансовому та фондовому ринках;
Ц експортн≥;
Ц на пер≥од функц≥онуванн¤ в≥льних економ≥чних зон;
Ц з ≥мпорту устаткуванн¤ та обладнанн¤ дл¤ реал≥зац≥њ ≥нвестиц≥йних проект≥в;
Ц повТ¤зан≥ з подоланн¤м насл≥дк≥в „орнобильськоњ катастрофи;
Ц з продажу продукц≥њ пр≥оритетних галузей промисловост≥ (ав≥акосм≥чноњ, суднобуд≥вноњ, с≥льськогосподарськоњ).
—л≥д наголосити, що оск≥льки податок на додану варт≥сть Ї одним з основних джерел доход≥в ƒержавного бюджету ”крањни (за попередн≥ми даними, частка ѕƒ¬ у структур≥ податкових надходжень у 2000 роц≥ становила 30,1 %, у 1999 роц≥ Ц 25,1 %, у 1998 роц≥ Ц 25,8 %), то, зб≥льшуючи щор≥чно суму п≥льг з ѕƒ¬, ур¤д призводить до зменшенн¤ доход≥в бюджету та держави в ц≥лому. “ак, сума п≥льг з ѕƒ¬ за 9 м≥с¤ц≥в 2000 року становила 26,6 млрд. грн., або 81,4 % в≥д загального обс¤гу п≥льг, що у 5,8 раза перевищило суму фактичних надходжень ≥з цього податку (4,6 млрд. грн.). ”с¤ сума п≥льг була надана за рахунок ƒержавного бюджету. Ќа рис. 3.2 наведено граф≥чний анал≥з сум надходжень та наданих п≥льг з ѕƒ¬ за пер≥од з 1998 до 2000 року (за даними ƒѕј ”крањни). ѕор≥вн¤но з 1999 роком обс¤г надходжень з≥ сплати ѕƒ¬ до бюджету у 2000 роц≥ дещо зменшивс¤ (на 6 %), однак обс¤ги наданих п≥льг зросли в 1,2 раза.
–ис. 3.2. јнал≥з сум надходжень та наданих п≥льг з ѕƒ¬
якщо розгл¤нути надан≥ п≥льги з≥ сплати ѕƒ¬ у розр≥з≥ п≥дприЇмств за видами д≥¤льност≥, то найб≥льш≥ њх обс¤ги у 2000 роц≥ були надан≥ п≥дприЇмствам, ¤к≥ зд≥йснюють операц≥њ з продажу товар≥в, що були вивезен≥ за меж≥ митноњ територ≥њ ”крањни, Ц 39,6 % в≥д загальноњ суми п≥льг. «начн≥ обс¤ги п≥льг мають п≥дприЇмства, що займаютьс¤ перевезенн¤м пасажир≥в та вантаж≥в транзитом через територ≥ю ≥ порти ”крањни Ц 7,5%, операц≥¤ми з об≥гу валютних ц≥нностей Ц 7,4 %, операц≥¤ми з випуску (ем≥с≥њ) та продажу за кошти ц≥нних папер≥в Ц5,6 %, зд≥йснюють операц≥њ з продажу л≥карських засоб≥в медичного призначенн¤ Ц 5,5 %, з ≥нкасац≥њ, розрахунково-касового обслуговуванн¤ Ц 4,4 % в≥д загального обс¤гу. —л≥д зазначити, реальн≥ втрати бюджету складають 61,4 % в≥д загальноњ суми п≥льг з ѕƒ¬ (за даними 9 м≥с¤ц≥в 2000 року). ѕор≥вн¤нно з 9 м≥с¤ц¤ми 1999 року, р≥вень реальних втрат бюджету до суми надходжень зр≥с у 1,9 раза (з 190 % до 354,3 %) та в 2 рази до в≥дпов≥дного пер≥оду 1998 року (див. рис. 3.3). Ќайб≥льша сума реальних втрат (54,9 % в≥д загальноњ суми п≥льг з ѕƒ¬) повТ¤зана з обчисленн¤м за нульовою ставкою податку щодо операц≥й з продажу товар≥в, що були вивезен≥ (експортован≥) платником податку за меж≥ митноњ територ≥њ ”крањни. ” рег≥ональному розр≥з≥ б≥льше половини (58,8 %) в≥д ц≥Їњ суми п≥льг було надано п≥дприЇмствам ƒонецькоњ, ƒн≥пропетровськоњ та «апор≥зькоњ областей. ќднак наданн¤ значних п≥льг (майже 40 % в≥д загальноњ суми) п≥дприЇмствам, ¤к≥ зд≥йснюють операц≥њ з продажу товар≥в на експорт, спри¤ло зростанню експорту продукц≥њ на 17 % за 10 м≥с¤ц≥в 2000 року, що, в свою чергу, вплинуло на зб≥льшенн¤ ¬¬ѕ. “ому при оц≥нц≥ ефективност≥ наданн¤ податкових п≥льг буде доц≥льним повТ¤зувати њх суми не лише з реальним втратами бюджету, а також з основними макроеконом≥чними показниками розвитку держави.
як уже зазначалос¤, пр≥оритетними завданн¤м податковоњ пол≥тики та, зокрема, системи оподаткуванн¤ Ї стимулюванн¤ накопиченн¤ кап≥талу, ≥нвестиц≥йноњ активност≥, ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥, п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ нац≥ональноњ продукц≥њ, розвитку окремих галузей економ≥ки, розширенн¤ експорту, зб≥льшенн¤ зайн¤тост≥ та дл¤ вир≥шенн¤ багатьох ≥нших проблем. ƒержава маЇ створити прийн¤тн≥ умови дл¤ залученн¤ кошт≥в на так≥ ц≥л≥ ¤к за рахунок диференц≥ац≥њ ставок податк≥в, так ≥ за рахунок застосуванн¤ розгалуженоњ системи п≥льг. ¬≥домо, що основним джерелом одержанн¤ кошт≥в дл¤ п≥дприЇмств, спр¤мованих на розробку та освоЇнн¤ нових технолог≥й, модерн≥зац≥ю та оновленн¤ виробничих потужностей, Ї прибуток. “ак, наприклад, у —Ўј у 80-т≥ роки загальна сума п≥льг становила 40Ц60≥% валового прибутку. “ому доречним буде досл≥дити досв≥д вир≥шенн¤ цього питанн¤ в наш≥й крањн≥.
„астка п≥льг з≥ сплати податку на прибуток у структур≥ наданих податкових п≥льг юридичним особам за видами податк≥в (див. табл. 3.35) прот¤гом останн≥х двох рок≥в залишаЇтьс¤ незм≥нною, але загальна сума п≥льг у грошовому вим≥р≥ щороку продовжуЇ зростати. јнал≥з сум надходжень та наданих п≥льг з податку на прибуток за пер≥од з 1997 до 2000 року наведено на рис. 3.4.
–ис. 3.3. ƒинам≥ка сум п≥льг та втрат бюджету з ѕƒ¬
–ис. 3.4. јнал≥з сум надходжень та наданих п≥льг з податку на прибуток
” структур≥ п≥льг з податку на прибуток у 2000 роц≥ переважають п≥льги, надан≥ за рахунок ƒержавного бюджету (80,3%), решта Ц за рахунок м≥сцевих. ѕор≥вн¤но з минулим роком, майже вдв≥ч≥ зб≥льшилас¤ Уварт≥стьФ одн≥Їњ п≥льги. якщо за 9 м≥с¤ц≥в 1999 року вона складала в середньому 56,6 тис. грн., то у 2000 роц≥ Ц 109,1 тис. грн. Ќайб≥льш суттЇвою була середн¤ варт≥сть одн≥Їњ п≥льги дл¤ банк≥вських установ Ц 410,8 тис. грн., дл¤ п≥дприЇмств, створених ≥ноземними юридичними особами Ц 396,3≥млн.≥грн., дл¤ п≥дприЇмств, створених за участю ≥ноземних ≥нвестор≥в Ц 323,1 тис. грн., у той час ¤к дл¤ приватних п≥дприЇмств Ц 9 тис. грн. “ому при наданн≥ п≥льг господарюючим субТЇктам необх≥дно обовТ¤зково враховувати њх належн≥сть до в≥дпов≥дноњ галуз≥ народного господарства та орган≥зац≥йну форму утворенн¤. ¬ умовах глобал≥зац≥њ економ≥ки, коли у б≥льшост≥ крањн в≥дбуваЇтьс¤ зменшенн¤ частки промисловост≥ у структур≥ формуванн¤ ¬¬ѕ, перед державою постаЇ серйозне завданн¤ щодо зниженн¤ питомоњ ваги податкових надходжень галузей, ¤к≥ Ї найб≥льш важливими дл¤ украњнськоњ економ≥ки, в њх загальному обс¤з≥ до бюджету за рахунок перенесенн¤ на галуз≥, ¤к≥ мають значний потенц≥ал дл¤ зб≥льшенн¤ податкових надходжень (торг≥вл¤, банк≥вська та страхова д≥¤льн≥сть, с≥льське господарство та ≥нш≥). —л≥д в≥дзначити, що у 1999 роц≥ частка промисловост≥ у структур≥ ¬¬ѕ становила 28,1 %, тод≥ ¤к с≥льського господарства Ц 10,8 %, торг≥вл≥ та громадського харчуванн¤ Ц 7,6 %, ф≥нансового сектора Ц 1,9 %33.
“ак, наприклад, на користь банк≥вського сектора перерозпод≥л¤лась ≥стотна частина чистого доходу виробничого сектора та к≥нцевого споживача, що п≥дтверджуЇтьс¤ диспропорц≥¤ми у р≥вн¤х прибутку у виробничому та банк≥вському секторах (перевищенн¤ ставки реф≥нансуванн¤ ЌЅ” в≥дносно р≥вн¤ рентабельност≥ промислових п≥дприЇмств). ќф≥ц≥йна ставка реф≥нансуванн¤ ЌЅ” у 1999 роц≥ складала 50 % р≥чних, реальна в≥дпов≥дно Ц 32,4 %, тод≥ ¤к рентабельн≥сть промисловост≥ становила 9,1 %.
” той же час при високому р≥вн≥ доход≥в банк≥вська сфера маЇ дуже низьку питому вагу сплачених податк≥в Ц близько 1 % ус≥х податкових надходжень за 10 м≥с¤ц≥в 2000 року (дл¤ пор≥вн¤нн¤: частка промисловост≥ в податкових надходженн¤х за той же пер≥од складала майже 27 %). “ака значна диференц≥ац≥¤ розпод≥лу податкового навантаженн¤ м≥ж секторами економ≥ки призводить до порушенн¤ принципу справедливост≥ податковоњ системи та до переведенн¤ ф≥нансових поток≥в субТЇкт≥в господарюванн¤ у Ут≥ньФ, що перешкоджаЇ реал≥зац≥њ стратег≥њ економ≥чного зростанн¤.
ƒл¤ того, щоб уникнути збитковост≥ при зб≥льшенн≥ податкового тиску, б≥льш≥сть компан≥й змушена працювати у Ут≥н≥Ф, що, в свою чергу, п≥дриваЇ макроеконом≥чний баланс у крањн≥. ¬исокий р≥вень оподаткуванн¤ б≥льш ефективних п≥дприЇмств означаЇ, що стосовно них податкова система ”крањни маЇ дискрим≥нац≥йний характер. “ак≥ п≥дприЇмства втрачають стимули до розширенн¤ д≥¤льност≥ та переход¤ть у нелегальний сектор економ≥ки. ѕро це св≥дчать дан≥ таблиц≥ 3.36.
“аблиц¤ 3.36
„астка збиткових п≥дприЇмств по галуз¤х народного господарства ”крањни*
* «а даними ƒержкомстату ”крањни.
¬ ”крањн≥ на сьогодн≥ не вистачаЇ д≥Ївих механ≥зм≥в п≥дтримки п≥дприЇмств з метою стимулюванн¤ њх д≥¤льност≥ у ринковому середовищ≥ ¤к незалежних в≥д держави економ≥чних агент≥в. “ому перегл¤д статей державних видатк≥в, зокрема, наданн¤ податкових п≥льг, диференц≥ац≥¤ ставок податк≥в, зб≥льшенн¤ прозорост≥ д≥¤льност≥ та р≥шень ур¤ду з цього приводу Ї основними моментами реал≥зац≥њ регулюючоњ функц≥њ податковоњ системи з боку держави.
« метою визначенн¤ основних напр¤м≥в податковоњ пол≥тики щодо наданн¤ п≥льг з податку на прибуток п≥дприЇмств розгл¤немо структуру податкових п≥льг за призначенн¤м. ќдним ≥з найб≥льш розповсюджених вид≥в податкових п≥льг прот¤гом останнього часу залишаЇтьс¤ п≥льга щодо зменшенн¤ оподатковуваного прибутку на суму балансових збитк≥в, отриманих платником податку в попередн≥х зв≥тних пер≥одах. «а 9 м≥с¤ц≥в 2000 року њх частка складала 37 % в≥д загальноњ суми податкових п≥льг. «а аналог≥чний пер≥од 1999 року цей показник становив 48,8 %. “ака тенденц≥¤ певним чином може св≥дчити про зменшенн¤ частки збиткових п≥дприЇмств у народному господарств≥ та покращанн≥ стану справ у реальному сектор≥ економ≥ки.
Ќаступним напр¤мом наданн¤ п≥льг на прибуток Ї п≥дтримка окремих галузей народного господарства, на ¤ку у 2000 роц≥ було спр¤мовано 41,7 % в≥д загального обс¤гу п≥льг з податку на прибуток. ћайже третину з них (31 %) в≥дпов≥дно до «акону ”крањни Уѕро проведенн¤ економ≥чного експерименту на п≥дприЇмствах г≥рничо-металург≥йного комплексу ”крањниФ в≥д 14 липн¤ 1999 року було надано таким п≥дприЇмствам. ÷им «аконом передбачено два види п≥льг з податку на прибуток на пер≥од з 1 липн¤ 1999 року по 1 с≥чн¤ 2002 року. ѕерший Ц зниженн¤ ставки оподаткуванн¤ прибутку до 9 %, другий Ц в≥днесенн¤ до складу валових витрат видатк≥в на пол≥пшенн¤ основних фонд≥в у розм≥р≥, що не перевищуЇ 15 %. ” рег≥ональному розр≥з≥ найб≥льшу суму п≥льг за таким напр¤мом отримали п≥дприЇмства ƒонецькоњ, ƒн≥пропетровськоњ, «апор≥зькоњ областей, де сконцентрован≥ п≥дприЇмства г≥рничо-металург≥йного комплексу ”крањни. “ому прир≥ст виробленоњ продукц≥њ у чорн≥й металург≥њ на 20,7 % та кольоров≥й металург≥њ Ц на 18,8 % у 2000 роц≥ проти 1999 року (у пор≥вн¤них ц≥нах) св≥дчить про ефективн≥сть застосуванн¤ п≥льгового режиму оподаткуванн¤ з метою стимулюванн¤ зростанн¤ обс¤г≥в виробництва через зростанн¤ рентабельност≥ реал≥зованоњ продукц≥њ в учасник≥в експерименту.
ўе одн≥Їю з найб≥льш значних Ї п≥льга з податку на прибуток на оновленн¤ основних фонд≥в, що надаЇтьс¤ п≥дприЇмствам металург≥йноњ, коксох≥м≥чноњ та ≥нших вид≥в промисловост≥, п≥дприЇмствам-виробникам електричноњ, тепловоњ енерг≥њ, водопостачанн¤ та зал≥зничного транспорту. ¬насл≥док цього до бюджету у 2000 роц≥ не над≥йшло податку на прибуток у сум≥ 233,2 млн. грн. ѕор≥вн¤но з аналог≥чним пер≥одом минулого року, обс¤г видатк≥в на оновленн¤ основних фонд≥в зменшивс¤ б≥льш, н≥ж на чверть (28,6≥%) внасл≥док обмеженн¤ ф≥нансових можливостей у р¤д≥ промислових п≥дприЇмств дл¤ проведенн¤ модерн≥зац≥њ, кап≥тального та поточного ремонт≥в основних засоб≥в.
—тимулюванн¤ розвитку базових галузей промисловост≥ хоча й стримуЇ структурну перебудову економ≥ки та Ї стратег≥чно безперспективним напр¤мом реал≥зац≥њ промисловоњ пол≥тики через обмежен≥сть ”крањни в паливно-енергетичних ресурсах, але на сьогодн≥ день саме ц≥ галуз≥ забезпечують експортний потенц≥ал крањни та створюють значну частку ¬¬ѕ. “ак, у структур≥ промислового виробництва на продукц≥ю паливно-енергетичного комплексу й металург≥њ припадаЇ 52,2 % в≥д загального обс¤гу виробленоњ у 2000 роц≥ продукц≥њ34. “ому держава за рахунок п≥дтримки цих галузей маЇ акумулювати кошти з метою њх подальшого перерозпод≥лу до тих галузей промисловост≥, ¤к≥ виробл¤ють продукц≥ю з високою доданою варт≥стю. р≥м того, необх≥дно забезпечити зростанн¤ попиту на цю продукц≥ю на внутр≥шньому ринку та стимулювати розвиток сум≥жних галузей, ¤к≥ безпосередньо використовують у виробництв≥ продукц≥ю паливно-енергетичного комплексу й металург≥њ з метою њњ подальшоњ переробки. ÷е дозволить усунути диспропорц≥њ у розвитку зазначених галузей промисловост≥. “ому прийн¤тт¤ ур¤дом р≥шенн¤ щодо зб≥льшенн¤ ставки податку на прибуток п≥дприЇмств паливно-металург≥йного комплексу у 2001 роц≥ до 15 % спри¤тиме, з одного боку, вир≥внюванню податкового навантаженн¤ м≥ж секторами економ≥ки та збалансуванню бюджету ”крањни, а з ≥ншого Ц залученню зовн≥шн≥х ≥нвестиц≥й та ≥нвестуванню власних кошт≥в п≥дприЇмств у розвиток виробництва.
ƒосл≥джуючи регулюючу функц≥ю податковоњ системи за рахунок наданн¤ податкових п≥льг, важливим видаЇтьс¤ ще один аспект. ¬ ”крањн≥ формуЇтьс¤ ф≥нансовий кап≥тал, головним чином, за рахунок спекул¤тивних операц≥й на ф≥нансовому ринку у в≥дрив≥ в≥д реального сектора економ≥ки. “ому держава за рахунок наданн¤ податкових п≥льг може створювати умови дл¤ залученн¤ цього кап≥талу у виробництво та дл¤ реал≥зац≥њ пр≥оритетних напр¤м≥в соц≥ально-економ≥чного розвитку шл¤хом вир≥внюванн¤ прибутковост≥ в≥д операц≥й на ф≥нансовому ринку ≥ вкладенн¤ кап≥талу у реальний сектор економ≥ки. р≥м того, так≥ заходи держави стримують в≥дт≥к кап≥талу за меж≥ ”крањни та зб≥льшують обс¤г цього ресурсу, ¤кий працюЇ на розвиток власноњ держави.
ѕроведений анал≥з наданн¤ податкових п≥льг буде неповним, ¤кщо не буде розгл¤нуте питанн¤ ефективност≥ њх застосуванн¤. —л≥д наголосити, що головною проблемою при одержанн≥ достов≥рноњ оц≥нки ефективност≥ наданн¤ податкових п≥льг Ї на¤вн≥сть значного часового лагу м≥ж пер≥одом застосуванн¤ п≥льг та отриманн¤м реальноњ в≥ддач≥ дл¤ економ≥ки в≥д њх застосуванн¤. р≥м того, не завжди можливо оц≥нити результати запровадженн¤ п≥льг у грошовому вим≥р≥. ÷е стосуЇтьс¤ таких аспект≥в, ¤к послабленн¤ соц≥альноњ напруги у промислових рег≥онах за рахунок в≥дновленн¤ виробництва чи створенн¤ нових робочих м≥сць, зростанн¤ престижу держави на м≥жнародн≥й арен≥ за рахунок запровадженн¤ нових технолог≥й та багато ≥нших.
ќднак це не може служити п≥дставою дл¤ в≥дсутност≥ належного контролю з боку зац≥кавлених орган≥в державноњ влади за ц≥льовим використанн¤м наданих п≥льг та узгодженн¤м њх наданн¤ з пр≥оритетами економ≥чного розвитку держави. ќстанн≥м часом нам≥тилас¤ тенденц≥¤ до зростанн¤ питомоњ ваги податкових п≥льг у надходженн¤х до бюджету, що призводить до зменшенн¤ обс¤г≥в державних ф≥нанс≥в та недоф≥нансуванн¤ соц≥альних програм ур¤ду. ѕро це св≥дчать так≥ дан≥ (табл. 3.37).
“аблиц¤ 3.37
ѕитома вага податкових п≥льг у надходженн¤х до бюджету, %*
* јнал≥з податкових п≥льг, наданих в оподаткуванн≥ юридичних ос≥б за 9 м≥с¤ц≥в 2000 року / √оловне управл≥нн¤ економ≥чного анал≥зу та плануванн¤ податкових надходжень ƒѕј ”крањни.
Ќаведен≥ дан≥ незаперечно св≥дчать про недосконал≥сть державного впливу на економ≥ку, коли, з одного боку, ≥снуЇ значне недоотриманн¤ надходжень до бюджету через на¤вн≥сть значноњ к≥лькост≥ податкових п≥льг, а з ≥ншого Ц недоф≥нансуванн¤ державних програм соц≥ально-економ≥чного розвитку крањни. ƒинам≥ка наданн¤ податкових п≥льг та надходжень податкових платеж≥в до бюджету наведена на рис. 3.5.
–ис. 3.5. ƒинам≥ка наданих податкових п≥льг та надходжень податк≥в
як св≥дчать дан≥ (табл. 3.37), прот¤гом 1997Ц2000 рок≥в обс¤ги надходжень до «веденого бюджету зросли в 1,4 раза, а обс¤ги п≥льг Ц у 2,1 раза. “обто обс¤ги п≥льг зростають б≥льш прискореними темпами, н≥ж обс¤ги надходжень. Ќаочно ц¤ тенденц≥¤ простежуЇтьс¤ на рис.3.5.
” 1998 року зТ¤вилас¤ тенденц≥¤ до перевищенн¤ суми наданих податкових п≥льг над податковими надходженн¤ми. “ак, за 9 м≥с¤ц≥в 1998 року спостер≥галис¤ в≥дТЇмн≥ темпи приросту податкових надходжень, ¤к≥ становили 2,3 %. ѕричому темпи приросту суми наданих податкових п≥льг за цей пер≥од становили 37,7 %. ÷е Ї найб≥льшим показником пор≥вн¤но з 1999 (24,9 %) ≥ 2000 роком (25,1 %). ћожна зробити висновок, що за 9 м≥с¤ц≥в 1998 року внасл≥док високих темп≥в приросту суми наданих податкових п≥льг в≥дбулос¤ пад≥нн¤ обс¤г≥в податкових надходжень. «а 9 м≥с¤ц≥в 1999 року темпи приросту суми наданих податкових п≥льг скоротилис¤ пор≥вн¤но з 1998 роком ≥ становили 24,9 %. ” цьому роц≥ спостер≥галис¤ вже додатн≥ темпи приросту податкових надходжень Ц 18,8≥%. «а 9 м≥с¤ц≥в 2000 року темпи приросту суми наданих податкових п≥льг зросли до 25,1 %. ј темпи приросту податкових надходжень за цей пер≥од зб≥льшилис¤ до 20,5 %.
«а т≥ пер≥оди, що анал≥зуютьс¤, темпи приросту податкових надходжень поступово зб≥льшуютьс¤ з 2,3 % у 1998 до 18,8 % у 1999 ≥ до 20,5≥% у 2000 роц≥. “емп приросту наданих податкових п≥льг нер≥вном≥рний: з досить значного (37,7 %) у 1998 в≥н зменшивс¤ до 24,9 % у 1999≥роц≥. ѕ≥сл¤ цього знову йде незначне зб≥льшенн¤ до 25,1 % у 2000 роц≥.
–ис. 3.6. ѕитома вага податкових п≥льг у надходженн¤х податк≥в
Ќа рисунку 3.6 показано, що в≥дбуваЇтьс¤ зб≥льшенн¤ питомоњ ваги наданих п≥льг у структур≥ надходжень до «веденого бюджету. якщо за 9 м≥с¤ц≥в 1997 року вона становила 95,8 %, то за 9 м≥с¤ц≥в 2000 Ц уже 147,5 %.
¬ажливою Ї оц≥нка того, наск≥льки надан≥ п≥льги спри¤ли покращанню поточного ф≥нансового стану п≥дприЇмств. —л≥д зазначити, що головний податковий т¤гар припадаЇ на велик≥ промислов≥ п≥дприЇмства, д≥¤льн≥сть ¤ких найб≥льш в≥дкрита та п≥дконтрольна держав≥. “ак≥ сектори економ≥ки, ¤к промислов≥сть, буд≥вництво та с≥льське господарство, ¤к≥ забезпечували прот¤гом 1990Ц1995 рок≥в основну частку податкових надходжень до бюджету, у тепер≥шн≥х умовах втратили своњ позиц≥њ. “ому реал≥зац≥¤ регул¤тивного потенц≥алу податковоњ системи повинна спр¤мовуватис¤ саме на п≥дтримку реального сектора економ≥ки. –озгл¤немо детально динам≥ку наданн¤ податкових п≥льг у розр≥з≥ галузей народного господарства.
“ак, у загальному обс¤з≥ п≥льг за 9 м≥с¤ц≥в 2000 року б≥льшу частину њх було надано п≥дприЇмствам промисловост≥ Ц 38,3 % загальноњ суми, що на 16,3 % б≥льше, н≥ж у 1999 роц≥. –азом з тим, упродовж 9 м≥с¤ц≥в 2000 року в ”крањн≥ пост≥йно зростали обс¤ги промислового виробництва: так, прир≥ст виробництва промисловоњ продукц≥њ пор≥вн¤но з в≥дпов≥дним пер≥одом 1999 року становив 11,6 % (за 9 м≥с¤ц≥в 1999 року Ц 2,3%). «авд¤ки зростанню обс¤г≥в промислового виробництва дос¤гнуто зростанн¤ ¬¬ѕ.
¬елику частку податкових п≥льг, наданих п≥дприЇмствам промисловост≥ за 9 м≥с¤ц≥в 2000 року, отримали експортоор≥Їнтован≥ галуз≥. «окрема, майже половину (42,7 %) загальноњ суми наданих п≥льг, отримала чорна металург≥¤ Ц у 2,6 раза б≥льше аналог≥чного показника за 1999 р≥к.
Ќа другому м≥сц≥ за показником наданих п≥льг за 9 м≥с¤ц≥в 2000≥року Ц п≥дприЇмства харчовоњ промисловост≥, ¤к≥ працюють на внутр≥шн≥й ринок ≥ задовольн¤ють потреби безпосередньо споживач≥в. „астково завд¤ки цьому у дан≥й галуз≥ темп приросту за вказаний пер≥од становив 26,6 %.
«начну суму п≥льг отримали галуз≥, ¤к≥ створюють продукц≥ю з високою часткою доданоњ вартост≥ та швидким об≥гом кап≥талу. ѕ≥дприЇмствам торг≥вл≥ та громадського харчуванн¤ за 9 м≥с¤ц≥в 2000 року надано п≥льги в 1,3 раза б≥льше, н≥ж у 1999 роц≥. “акож у цих галуз¤х зосереджена основна маса п≥льговик≥в Ц майже чверть (23,4 %) в≥д загальноњ к≥лькост≥.
Ќезважаючи на значний обс¤г п≥льг в оподаткуванн≥, ¤кими користуютьс¤ п≥дприЇмства р≥зних галузей, своЇчасн≥сть розрахунк≥в з бюджетом не забезпечуЇтьс¤ ≥, тим самим, зб≥льшуЇтьс¤ недоњмка.
Ќеможлив≥сть б≥льшост≥ п≥дприЇмств сплачувати свою заборгован≥сть перед бюджетом у поЇднанн≥ з необх≥дн≥стю держави покривати бюджетн≥ видатки змушують ур¤д зб≥льшувати податковий т¤гар дл¤ ≥нших економ≥чних субТЇкт≥в. ÷е в≥дбуваЇтьс¤ шл¤хом встановленн¤ нових та зб≥льшенн¤ ≥снуючих податк≥в. ƒл¤ того, щоб уникнути зб≥льшенн¤ податкового тиску, б≥льш≥сть компан≥й змушена працювати у т≥ньов≥й економ≥ц≥, що, у свою чергу, п≥дриваЇ макроеконом≥чний баланс крањни. ¬исокий р≥вень оподаткуванн¤ б≥льш ефективних п≥дприЇмств означаЇ, що стосовно них податкова система ”крањни маЇ дискрим≥нац≥йний характер. “ак≥ п≥дприЇмства втрачають стимули до розширенн¤ д≥¤льност≥ та переход¤ть у нелегальний сектор економ≥ки.
¬ ”крањн≥ на сьогодн≥ немаЇ ефективних механ≥зм≥в п≥дтримки п≥дприЇмств реального сектора дл¤ того, щоб стимулювати њх працювати у ринковому середовищ≥ ¤к економ≥чних агент≥в, незалежних в≥д держави. ќтже, перегл¤д статей державних видатк≥в, зб≥льшенн¤ прозорост≥ щодо д≥¤льност≥ та р≥шень ур¤ду Ї основними моментами п≥двищенн¤ ефективност≥ економ≥ки.
Ќезважаючи на розгалужену систему податкових п≥льг, довгий час спостер≥галос¤ зниженн¤ ≥нвестиц≥йноњ активност≥ (в тому числ≥ Ц з боку ≥ноземних ≥нвестор≥в). „астка валових ≥нвестиц≥й у структур≥ ¬¬ѕ зменшилас¤ з 19,8 % в 1999 роц≥ до 18,9 % у 2000 роц≥. ѕр¤м≥ ≥ноземн≥ ≥нвестиц≥њ в украњнську економ≥ку невелик≥ ≥ не несуть нов≥ технолог≥њ. ƒо крањни надходить лише 0,16 % ≥ноземних ≥нвестиц≥й в≥д загальносв≥тового обс¤гу ≥ 5,8 % Ц в≥д кап≥тальних вкладень у крањни ÷ентральноњ та —х≥дноњ ™вропи35. —труктура пр¤мих ≥ноземних ≥нвестиц≥й також не в≥дпов≥даЇ напр¤мам, ¤к≥ визначен≥ ƒержавною програмою залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањну, затвердженою постановою аб≥нету ћ≥н≥стр≥в в≥д 17.12.98. «г≥дно з нею пр≥оритетними вважаютьс¤ јѕ , легка промислов≥сть, л≥сопромисловий комплекс, машинобудуванн¤, медична промислов≥сть, металург≥йний комплекс та ≥н. ј дл¤ ≥ноземних ≥нвестор≥в ви¤вилис¤ приваблив≥шими торг≥вл¤, комерц≥йна д≥¤льн≥сть, ф≥нанси, кредит, страхуванн¤, частка ¤ких у загальному обс¤з≥ пр¤мих ≥нвестиц≥й в економ≥ку ”крањни в окрем≥ роки перевищувала частку прогресивних галузей (машинобудуванн¤, х≥м≥чноњ ≥ нафтох≥м≥чноњ, разом уз¤тих). “аке становище можна частково по¤снити на¤вн≥стю значноњ диференц≥ац≥њ податкового навантаженн¤ м≥ж сферою наданн¤ послуг та промислов≥стю. “ак, наприклад, при високому р≥вн≥ доход≥в банк≥вська сфера маЇ дуже низьку питому вагу сплачених податк≥в Ц близько 1 % ус≥х податкових надходжень за 10 м≥с¤ц≥в 2000 року, у той час ¤к частка промисловост≥ в податкових надходженн¤х за той же пер≥од становила майже 27 %. ÷е також негативно впливаЇ на р≥шенн¤ ≥нвестора вкладати кошти в реальний сектор економ≥ки.
’оча податков≥ п≥льги мають правов≥ режими дл¤ стимулюванн¤ залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й, фактично ц≥ механ≥зми не працюють.
–≥зновидом податкових п≥льг, ¤к уже вказувалос¤ вище, Ї створенн¤ спец≥альних економ≥чних зон та територ≥й пр≥оритетного розвитку. Ќа сьогодн≥ њх ≥снуЇ б≥льше 20. ћетою створенн¤ спец≥альних економ≥чних зон Ї залученн¤ ≥нвестиц≥й (¤к в≥тчизн¤них, так ≥ ≥ноземних ≥нвестор≥в) у пр≥оритетн≥ галуз≥ виробництва.
—ума податкових п≥льг з моменту створенн¤ цих зон становила 160,2 млн. грн., у тому числ≥ за перше п≥вр≥чч¤ 2000 року Ц 127,5 млн. грн.
Ќа територ≥њ пр≥оритетного розвитку в ƒонецьк≥й област≥ зареЇстровано 91 ≥нвестиц≥йний проект на загальну суму 678,1 млн. дол. —Ўј. ‘актично на 01.07.2000 внесено ≥нвестиц≥й в екв≥валент≥ 237,7 тис. дол. —Ўј, або 35,1 %. ѕри тому, що передбачалос¤ створити 9,3 тис. нових робочих м≥сць, створено лише 2,9 тис., або 31,9 %.
јналог≥чне становище в ус≥х ≥нших спец≥альних економ≥чних зонах i територ≥¤х пр≥оритетного розвитку. « 1,3 млрд. дол. —Ўј, передбачених в ≥нвестиц≥йних проектах, фактично внесено ≥нвестиц≥й на суму 305,2 млн. дол. —Ўј, або 23,3 % проектноњ суми.
‘≥нансовий результат (прибуток) в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ на територ≥¤х пр≥оритетного розвитку у м≥ст≥ ’арков≥, јвтономн≥й –еспубл≥ц≥ рим, ¬олинськ≥й та Ћуганськ≥й област¤х дор≥внюЇ нулю.
≤з загальноњ суми прибутку в 245 млн. грн. субТЇктами господарськоњ д≥¤льност≥ спец≥альних економ≥чних зон i територ≥й пр≥оритетного розвитку сплачено до бюджету податку 96,2 млн. грн., з них 26,4 млн. грн., або 27,4 %, Ц поточн≥ платеж≥ i 69,8 млн. грн., або 73 %, Ц заборгован≥сть минулих рок≥в.
¬иход¤чи з вищевикладеного, можна зазначити, що наданн¤ податкових п≥льг субТЇктам господарськоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ працюють у спец≥альних економ≥чних зонах i на територ≥¤х пр≥оритетного розвитку, на пер≥од в≥д 5 до 20 рок≥в потр≥бно перегл¤нути ≥ точно визначити стратег≥њ розвитку, критер≥њ вибору галузей, виробництв; узгодити пр≥оритети њх розвитку, визначен≥ аб≥нетом ћ≥н≥стр≥в, ≥з загальнодержавними пр≥оритетами; розрахувати альтернативн≥ джерела покритт¤ ймов≥рних втрат бюджету в результат≥ наданн¤ значних податкових п≥льг.
–еальн≥ масштаби втрачених доход≥в внасл≥док наданн¤ податкових п≥льг робл¤ть ≥снуванн¤ цих прив≥лењв обт¤жливими дл¤ бюджету. ѕоширенн¤ податкових п≥льг серйозно звужуЇ податкову базу ≥ несправедливо пересуваЇ податковий т¤гар на б≥льш ефективн≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ не користуютьс¤ податковими п≥льгами ≥ сплачують податки. р≥м того, податков≥ п≥льги викривл¤ють умови конкуренц≥њ.
Ќезважаючи на значний обс¤г п≥льг в оподаткуванн≥, ¤кими користуютьс¤ п≥дприЇмства р≥зних галузей, не забезпечуЇтьс¤ своЇчасн≥сть розрахунк≥в з бюджетом ≥ тим самим зб≥льшуЇтьс¤ недоњмка. “ак, за 11 м≥с¤ц≥в 2000 року за рахунок низькоњ плат≥жноњ дисципл≥ни платник≥в не сплачено 32,4 млн. грн. податкових платеж≥в до «веденого бюджету, що також св≥дчить не на користь ефективност≥ запровадженн¤ п≥льгового режиму оподаткуванн¤.
ѕроведений анал≥з механ≥зму наданн¤ податкових п≥льг даЇ п≥дстави стверджувати наступне.
1. ѕодатков≥ п≥льги Ї д≥Ївим ≥нструментом реал≥зац≥њ регулюючоњ (стимулюючоњ) функц≥њ податковоњ пол≥тики держави, ¤кий застосовуЇтьс¤ ур¤дами багатьох крањн св≥ту з метою стимулюванн¤ накопиченн¤ кап≥талу, ≥нвестиц≥йноњ активност≥, ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥, п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ нац≥ональноњ продукц≥њ, розвитку окремих галузей економ≥ки, розширенн¤ експорту, зб≥льшенн¤ зайн¤тост≥ та дл¤ вир≥шенн¤ багатьох ≥нших проблем. Ќаприклад, у —Ўј у 80-т≥ роки загальна сума п≥льг становила 40Ц60 % валового прибутку.
ќкр≥м наданн¤ п≥льг пр≥оритетним видам д≥¤льност≥, запроваджуЇтьс¤ також механ≥зм п≥дтримки галузей, ¤к≥ знаход¤тьс¤ в процес≥ стагнац≥њ. ѓм надаютьс¤ податков≥ п≥льги на певн≥ строки, п≥сл¤ зак≥нченн¤ ¤ких поступово встановлювавс¤ б б≥льш жорсткий режим оподаткуванн¤ з метою вит≥сненн¤ з господарського обороту депресивних виробництв.
2. ѕор¤д з практикою наданн¤ податкових п≥льг, у податкових системах багатьох крањн св≥ту застосовуЇтьс¤ механ≥зм диференц≥ац≥њ ставок податку на прибуток корпорац≥й з метою прискоренн¤ накопиченн¤ кап≥талу та стимулюванн¤ д≥ловоњ активност≥ в галуз¤х економ≥ки, зокрема у —Ўј, ¬еликобритан≥њ, ‘ранц≥њ, анад≥, япон≥њ, залежно в≥д розм≥ру б≥знесу, обс¤гу р≥чного доходу корпорац≥й, часу ≥снуванн¤ субТЇкта господарюванн¤ тощо. ÷ей досв≥д доречно врахувати при прийн¤тт≥ остаточного вар≥анту ѕодаткового кодексу.
3. ѕри наданн≥ податкових п≥льг ф≥зичним особам, тобто встановленн¤ розм≥ру неоподатковуваного м≥н≥муму доход≥в громад¤н, необх≥дно спиратис¤ на досв≥д розвинених крањн, де податками обкладаЇтьс¤ лише та частка зароблених доход≥в, ¤ка залишаЇтьс¤ п≥сл¤ забезпеченн¤ основних життЇвих потреб роб≥тника та член≥в його родини. ¬ ”крањн≥ неоподатковуваний м≥н≥мум не забезпечуЇ г≥дного ≥снуванн¤ громад¤н. р≥м того, розпод≥л сусп≥льного продукту побудований таким чином, що основна його маса проходить повз найманого прац≥вника. ÷≥ обставини мають ключове значенн¤ при зм≥нах у систем≥ нац≥онального оподаткуванн¤.
4. ўо стосуЇтьс¤ спец≥альних економ≥чних зон i територ≥й пр≥оритетного розвитку, то доц≥льно перегл¤нути терм≥н њх д≥њ, точно визначити стратег≥њ розвитку, критер≥њ вибору галузей, виробництв, узгодити пр≥оритети розвитку з загальнодержавними пр≥оритетами; розрахувати альтернативн≥ джерела покритт¤ ймов≥рних втрат бюджету в результат≥ наданн¤ значних податкових п≥льг субТЇктам господарськоњ д≥¤льност≥.
5. –еальний масштаб втрачених внасл≥док податкових п≥льг доход≥в робить ≥снуванн¤ цих прив≥лењв обт¤жливими дл¤ бюджету. ѕоширенн¤ податкових п≥льг серйозно звужуЇ податкову базу ≥ несправедливо перекладаЇ податковий т¤гар на б≥льш ефективн≥ п≥дприЇмства, ¤к≥ не користуютьс¤ податковими п≥льгами. р≥м того, податков≥ п≥льги викривл¤ють умови конкуренц≥њ. “ому необх≥дн≥ впор¤дкуванн¤ у нов≥й систем≥, що буде визначена ѕодатковим кодексом.
6. «апровадженн¤ податкових п≥льг, апр≥ор≥, маЇ спри¤ти стимулюванню ≥нвестиц≥йноњ активност≥, створенню нових робочих м≥сць, розвитку рег≥ональноњ або загальнодержавноњ ≥нфраструктури, заохоченню п≥дприЇмництва, п≥дтримц≥ ≥нновац≥йноњ д≥¤льност≥ тощо. —л≥д наголосити, що наданн¤ податкових п≥льг без њх системного обірунтуванн¤ призводить до негативних насл≥дк≥в дл¤ економ≥ки держави, а саме: викривленн¤ конкурентного середовища, збереженн¤ неефективних та неприбуткових субТЇкт≥в у структур≥ народного господарства, отриманн¤ збитк≥в, повТ¤заних ≥з демп≥нговою пол≥тикою, нер≥вном≥рний розпод≥л податкового т¤гар¤ м≥ж господарюючими субТЇктами, недоотриманн¤ доход≥в бюджету тощо.
ѕор¤д ≥з законодавчо визначеною системою наданн¤ податкових п≥льг, що Ї складовою податковоњ пол≥тики, вони своЇр≥дно надаютьс¤ ≥ через так звану пол≥тику недоњмки, ¤ка маЇ своњ серйозн≥ суперечност≥, деформуЇ ≥снуючу податкову систему ≥ загострюЇ проблему збиранн¤ податк≥в в ”крањн≥, у тому числ≥ ≥ шл¤хом актив≥зац≥њ пошуку засоб≥в боротьби з недоњмками. —еред них особлив≥ над≥њ покладалис¤ ур¤дом на реструктуризац≥ю борг≥в. “≥льки у 1997 роц≥ було реструктуризовано на 10 рок≥в 3,2 млрд. грн. та списано 1,8 млрд. грн. податковоњ заборгованост≥. ѕроте широке розповсюдженн¤ такоњ практики не принесло оч≥куваних результат≥в. Ќезважаючи на масштабн≥сть обс¤г≥в загальних сум списаноњ та реструктуризованоњ податковоњ заборгованост≥, в ”крањн≥ не в≥дбулос¤ суттЇвого покращанн¤ проблеми збиранн¤ податк≥в. Ѕ≥льше того, така практика висв≥тлила р¤д недол≥к≥в, ¤к≥ переконують не т≥льки у в≥дсутност≥ позитивних ефект≥в, але й навпаки, засв≥дчують виникненн¤ нових протир≥ч та суперечностей у податкових в≥дносинах. ‘актично сплачуЇтьс¤ лише незначна частка реструктуризованоњ суми. ўор≥чно залишаЇтьс¤ непогашеними до 80 % суми реструктуризованоњ заборгованост≥, що зб≥льшуЇ недоњмку на 70Ц75 %. “обто до поточних податкових зобовТ¤зань додаютьс¤ реструктуризован≥, ≥ заборгован≥сть накопичуЇтьс¤ вже за цими загальними сумами. ƒо досить вагомих причин, ¤к≥ зумовлюють несвоЇчасн≥ платеж≥ за реструктуризованою заборгован≥стю, сл≥д в≥днести оч≥куванн¤ платниками податк≥в, особливо великими, чергового списанн¤ або реструктуризац≥њ. ÷е призводить не лише до незадов≥льного наповненн¤ бюджету, але й завдаЇ суттЇвого збитку основоположним принципам, ¤к≥ становл¤ть запоруку д≥Ївост≥ оподаткуванн¤. ѕорушуютьс¤ принципи р≥вном≥рност≥ та справедливост≥, оск≥льки в результат≥ у програш≥ залишаютьс¤ законослухн¤н≥ платники податк≥в. р≥м того, реструктуризац≥¤ податковоњ заборгованост≥, по сут≥, Ї наданн¤м безв≥дсотковоњ позики за рахунок бюджетних кошт≥в. ѕриродно, що ≥снуЇ безпосередн¤ зац≥кавлен≥сть з боку њњ отримувач≥в у продовженн≥ под≥бноњ практики. ” сукупност≥ це стимулюЇ накопиченн¤ недоњмки.
ѕод≥л¤ючи думку про доц≥льн≥сть заборони практики списанн¤ ≥ реструктуризац≥њ податковоњ заборгованост≥ та одночасно зважаючи на обТЇктивн≥сть у перех≥дн≥й економ≥ц≥ застосуванн¤ такого важел¤, необх≥дно наголосити на важливост≥ поступових та виважених крок≥в у цьому напр¤м≥. ќдин з них повТ¤заний з конкретним механ≥змом реструктуризац≥њ.
Ћог≥чно, що к≥нцевою метою реструктуризац≥њ податковоњ заборгованост≥ Ї збереженн¤ майбутньоњ податковоњ бази. ќднак зд≥йснюватис¤ реструктуризац≥¤ повинна на основ≥ ретельно розробленоњ стратег≥њ та стосуватис¤ вс≥х сфер д≥¤льност≥ субТЇкт≥в п≥дприЇмництва≥Ц виробничоњ, ≥нформац≥йноњ, орган≥зац≥йноњ, кадровоњ. Ќа жаль, сьогодн≥ прийн¤тт¤ р≥шень щодо податковоњ реструктуризац≥њ не базуЇтьс¤ на цих ключових положенн¤х, ≥ ¤к результат Ц ефективн≥сть њњ надзвичайно низька. Ќа нашу думку, сл≥д докор≥нно перегл¤нути механ≥зм реструктуризац≥њ податковоњ заборгованост≥. онцепц≥¤ його побудови повинна базуватис¤, по-перше, на принципових зм≥нах системи плануванн¤, обл≥ку, зв≥тност≥, ¤к≥ б дозволили обТЇктивно оц≥нити ситуац≥ю у кожний конкретний момент, а по-друге, на розробц≥ комплексу заход≥в, здатних спри¤ти моб≥л≥зац≥њ вс≥х внутр≥шн≥х резерв≥в п≥дприЇмства та погашенню реструктуризованоњ податковоњ заборгованост≥.
—еред ≥нших заход≥в, спр¤мованих на подоланн¤ проблем при збиранн≥ податк≥в, ч≥льне м≥сце займаЇ застосуванн¤ механ≥зму взаЇмозал≥к≥в з ƒержавним бюджетом. Ќа його масштабн≥сть вказують дан≥ про в≥дношенн¤ взаЇмозал≥к≥в до доход≥в «веденого бюджету. ¬ окрем≥ роки воно наближалос¤ до 30 %.
¬итоки под≥бноњ практики лежать у деформованост≥ податковоњ системи кризою сфери об≥гу ≥, насамперед, грошового. ÷ентр ваги неплатеж≥в перем≥стивс¤ на бюджет ≥ позабюджетн≥ фонди. ѕодальша жорстк≥сть монетарноњ пол≥тики посилюватиме дестаб≥л≥зуючий вплив кризи грошово-плат≥жноњ системи на податкову систему. –≥шенн¤ не використовувати методи взаЇмозал≥к≥в при розрахунках з бюджетом не п≥дкр≥плен≥ зм≥нами у грошов≥й пол≥тиц≥ та механ≥змами впливу на платника податк≥в. –еальне вир≥шенн¤ проблем кризи л≥кв≥дност≥ та платоспроможност≥ господарюючих субТЇкт≥в вимагаЇ актив≥зац≥њ рол≥ державного регулюванн¤ макроеконом≥чних процес≥в у крањн≥. «араз саме сфера державних ф≥нанс≥в використовуЇ Укваз≥грош≥Ф, у той час ¤к Ут≥ньова економ≥каФ Ц повноц≥нну гот≥вку та доларову масу, уникаючи оподаткуванн¤.
—ьогодн≥ активно провадитьс¤ думка про незабезпечен≥сть грошовою масою веденн¤ господарського житт¤. ÷е одна з причин розповсюдженн¤ вексельних розрахунк≥в, зокрема, на виконанн¤ ѕостанови аб≥нету ћ≥н≥стр≥в ”крањни в≥д 29 травн¤ 1999 року є 871 Уѕро затвердженн¤ ѕор¤дку випуску та об≥гу вексел≥в –ади ћ≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки рим, обласних, ињвськоњ та —евастопольськоњ м≥ських державних адм≥н≥страц≥йФ. ћета застосуванн¤ вексел≥в пол¤гала у погашенн≥ заборгованост≥ з виплат ≥з в≥дпов≥дних бюджет≥в. ¬ексель може погасити безл≥ч зобовТ¤зань до настанн¤ моменту платежу за ним. як плат≥жний зас≥б, в≥н компенсуЇ нестачу грошовоњ маси, тому в умовах жорсткоњ монетарноњ пол≥тики використанн¤ можливостей вексельного обертанн¤ дл¤ розвТ¤занн¤ проблеми неплатеж≥в в ”крањн≥ маЇ обТЇктивн≥ передумови. ќднак важливо враховувати специф≥ку сучасних економ≥чних в≥дносин в ”крањн≥, ¤ка накладаЇ в≥дбиток на характер використанн¤ вексел≥в. ¬они виконують безл≥ч функц≥й, невластивих ¤к њх класичн≥й форм≥, так ≥ оч≥куванн¤м в≥д њх застосуванн¤. ÷е стосуЇтьс¤ використанн¤ вексельного об≥гу дл¤ зал≥к≥в заборгованост≥ на м≥жгалузевому та рег≥ональному р≥вн¤х ¤к ≥нструменту ф≥нансуванн¤ деф≥циту бюджету. √остро постало питанн¤ про грошове забезпеченн¤ податкових зобовТ¤зань. ¬иход¤чи з цього, в≥дбулас¤ подальша в≥дм≥на вищезгаданоњ ѕостанови. ѕроте це не призвело до зростанн¤ грошових надходжень, натом≥сть був зруйнований первинний ринок мун≥ципальних ц≥нних папер≥в.
Ќе можна не враховувати тих деформац≥й, ¤к≥ в≥дбулис¤ у структур≥ об≥гових кошт≥в. ” б≥льшост≥ господарюючих субТЇкт≥в обс¤г грошових кошт≥в у загальному обс¤з≥ розрахунк≥в не перевищуЇ 15Ц20 %. Ѕез в≥дновленн¤ необх≥дноњ грошовоњ маси у крањн≥ заборона на будь-¤к≥ форми зал≥к≥в за зобовТ¤занн¤ми орган≥зац≥й, у т. ч. у форм≥ використанн¤ вексел≥в, не призведе до додатковоњ моб≥л≥зац≥њ касових надходжень до бюджету. ћожна погодитис¤ з фах≥вц¤ми, ¤к≥ оч≥кують р≥зкого зменшенн¤ податкових надходжень та пог≥ршенн¤ розрахунк≥в ¤к м≥ж субТЇктами господарюванн¤, так ≥ м≥ж ними та бюджетами ус≥х р≥вн≥в36. “ому частку продукц≥њ, ¤ка реал≥зуЇтьс¤ з використанн¤м бартерноњ, кл≥ринговоњ, вексельноњ, товарно-кредитноњ та ≥нших форм розрахунк≥в, доц≥льно скорочувати поетапно.
ƒо причин невиконанн¤ запланованих податкових надходжень сл≥д в≥днести широке розповсюдженн¤ бартерних операц≥й, ¤к≥ призвод¤ть до нарахуванн¤ та несплати платеж≥в до бюджету. Ќаприклад, у 1997 роц≥ промисловими п≥дприЇмствами на бартерних умовах було реал≥зовано 42,4≥%, продукц≥њ в≥д загального обс¤гу реал≥зац≥њ. ” серпн≥ 2000 року обс¤г продукц≥њ, в≥двантаженоњ на бартерних умовах, у промисловост≥ ”крањни становив 65,1≥%, при цьому спостер≥галас¤ позитивна динам≥ка на м≥с¤ц¤х. “ак, у с≥чн≥-вересн≥ цей динам≥чний р¤д характеризувавс¤ таким чином: 48,2; 50,9; 55,8; 57,9; 60,8; 62,4; 63,4; 65,1 %. Ќайг≥рша ситуац≥¤ ≥з сплатою грошима за в≥двантажену продукц≥ю спостер≥гаЇтьс¤ в промисловост≥ буд≥вельних матер≥ал≥в Ц 43,8 %, паливн≥й промисловост≥ Ц 47,0 % та електроенергетиц≥ Ц 29,2 %. ¬одночас така частка залишаЇтьс¤ ще малою37. —ьогодн≥ негативний вплив бартерних операц≥й продовжуЇтьс¤, хоча в≥н дещо зм≥нивс¤. Ќа зм≥ну бартеру прийшла поставка окремих вид≥в продукц≥њ в обм≥н на ≥нш≥ види продукц≥њ, тобто в≥дбулас¤ зм≥на форми, а не зм≥сту, що супроводжуЇтьс¤ аналог≥чним звуженн¤м бази оподаткуванн¤. р≥м того, використанн¤ неч≥ткого терм≥ну Узвичайна ц≥наФ при вирахуванн≥ податку на прибуток призводить до того, що бартерн≥ операц≥њ та взаЇмозал≥ки зд≥йснюютьс¤ за ц≥нами, нижчими за соб≥варт≥сть, за рахунок чого де¤к≥ п≥дприЇмства ухил¤ютьс¤ в≥д оподаткуванн¤, придбавши статус збиткових. р≥м того, перев≥рки св≥дчать про штучне завищенн¤ збитк≥в, що створююЇ в≥дТЇмне значенн¤ обТЇкта оподаткуванн¤, ≥ завд¤ки цьому п≥дприЇмства не будуть платниками податку на прибуток в майбутньому.
ќдна з основних причин невиконанн¤ податкових зобовТ¤зань пол¤гаЇ у зростаючих та масштабних обс¤гах деб≥торськоњ заборгованост≥. ” структур≥ оборотних кошт≥в п≥дприЇмств ”крањни вона становить 70 %. “ому лог≥чно б≥льш детальн≥ше розгл¤нути проблеми, повТ¤зан≥ з анал≥зом ц≥Їњ заборгованост≥, оск≥льки управл≥нн¤ нею можливе саме на ц≥й основ≥. ѕри цьому досл≥дженню п≥дл¤гають не лише власне обс¤ги та структура деб≥торськоњ заборгованост≥, а, насамперед, принципи та механ≥зм зд≥йсненн¤ розрахунк≥в п≥дприЇмства з контрагентами, включаючи њх терм≥ни та конкретн≥ форми. ÷е повинно стати найпершим кроком в управл≥нн≥ деб≥торською заборгован≥стю, а наступними Ц етапи, на ¤ких розробл¤Їтьс¤ власне пол≥тика управл≥нн¤ деб≥торською заборгован≥стю.
ƒл¤ б≥льш повного анал≥зу причин виникненн¤ недоњмки та розробки заход≥в щодо њњ подоланн¤ важливо розр≥зн¤ти субТЇкти господарюванн¤ за формою власност≥. ѕерша група Ц т≥, у ¤ких власн≥сть на засоби виробництва безпосередньо чи опосередковано (через волод≥нн¤ контрольним пакетом акц≥й) належить держав≥. ÷≥кавим Ї те, що, наприклад, щодо промислових п≥дприЇмств њх розпод≥л за формами власност≥ збер≥гаЇтьс¤ таким, ¤кий був ще у 1998 роц≥, а саме: на державну власн≥сть у вересн≥ 2000 р. припадало 14,8 % њх загальноњ к≥лькост≥. ¬одночас вони забезпечували понад чверть (25,5 %) загального обс¤гу виробництва промисловоњ продукц≥њ. ƒруга категор≥¤ Ц це субТЇкти колективноњ чи приватноњ форми власност≥. јнал≥з св≥дчить, що найб≥льша заборгован≥сть за платежами до бюджету нал≥чуЇтьс¤ у недержавному сектор≥ економ≥ки Ц б≥льше 70 % загальноњ суми недоњмки. ѕри цьому на частку акц≥онерних товариств в≥дкритого типу, створених на основ≥ державних п≥дприЇмств (таких ¤к ј“ У”кргазпромФ, ј“ У”крнафтаФ, ¬ј“ У÷ентральний г≥рничо-збагачувальний комб≥натФ), припадаЇ б≥льше третини загальноњ суми недоњмки по ”крањн≥. ћайже 20 % недоњмки належить м≥жгалузевим обТЇднанн¤м консорц≥умам, асоц≥ац≥¤м та ≥ншим орган≥зац≥¤м, створеним на добров≥льн≥й основ≥. Ќедоњмка п≥дприЇмств, заснованих ф≥зичними особами, становить близько 5 %.
ѕричина виникненн¤ заборгованост≥ перед державою у таких субТЇкт≥в оподаткуванн¤ пол¤гаЇ у певному адм≥н≥стративному розмежуванн≥ ф≥нансових та матер≥альних поток≥в з переважанн¤м останн≥х. ѕрикладом можуть бути п≥дприЇмства нафтогазового та паливно-енергетичного комплексу. —ировинна п≥дтримка с≥льгоспвиробник≥в, зокрема паливно-мастильними матер≥алами, без наданн¤ ф≥нансових ресурс≥в натурал≥зуЇ торговельн≥ в≥дносини. ” результат≥ супроводжуюч≥ ф≥нансов≥ потоки (нарахуванн¤ податк≥в та платеж≥в) залишаютьс¤ нереал≥зованими.
—тосовно другоњ категор≥њ необх≥дно погодитис¤ з думкою, що у таких субТЇкт≥в оподаткуванн¤ головн≥ причини повТ¤зан≥ з незавершен≥стю ринкових механ≥зм≥в, коли процес виробництва товар≥в та послуг не завжди п≥дпор¤дкований д≥њ закон≥в попиту та пропозиц≥њ. Ќасл≥док такоњ ситуац≥њ Ц нереал≥зована продукц≥¤ на складах, в≥дсутн≥сть грошових кошт≥в та несплата за надану сировину, хоча њњ постачальники змушен≥ нараховувати податки на в≥двантажен≥, але не оплачен≥ матер≥али.
“аким чином, причини виникненн¤ та ≥снуванн¤ недоњмки пол¤гають у недосконалих економ≥чному, ф≥нансовому та правовому механ≥змах господарського житт¤ крањни. ќтже, основний шл¤х вир≥шенн¤ такоњ проблеми Ц структурна перебудова економ≥ки ”крањни.
¬≥дсл≥дковуючи фактори, що негативно впливають на стан виконанн¤ податкових зобовТ¤зань субТЇктами господарюванн¤, сл≥д особливу увагу звернути на ≥снуванн¤ певноњ системи ухиленн¤ в≥д податк≥в. Ќезаконослухн¤н≥ платники податк≥в використовують ус≥ ≥снуюч≥ недол≥ки нормативноњ бази та податкового адм≥н≥струванн¤. “≥льки за 9 м≥с¤ц≥в 2000 року за рахунок низькоњ плат≥жноњ дисципл≥ни платник≥в податк≥в та несплати нарахованих поточних платеж≥в не доотримано б≥льше 2 млн. грн податкових надходжень до «веденого бюджету, що становило майже 66≥% загальноњ суми недовиконанн¤ розрахункових показник≥в. “ому стоњть надскладне завданн¤ пост≥йного в≥дстеженн¤ причин, що спри¤ють розвитку ситуац≥њ у негативному русл≥ та узгодженн¤ з ними заход≥в щодо њх усуненн¤.
ѕрактика переконуЇ, що фактично третина платник≥в, ¤к≥ пройшли реЇстрац≥ю, порушують податкове законодавство. “ак, анал≥з стану моб≥л≥зац≥њ доход≥в бюджету за пер≥од 1995Ц1999 рр. св≥дчить, що частка п≥дприЇмств, установ, орган≥зац≥й, ¤к≥ сплачують податки у загальн≥й к≥лькост≥ зареЇстрованих платник≥в, становила в≥дпов≥дно 76,0; 80,5; 78,1 %, у тому числ≥ за ѕƒ¬ Ц 72,6; 79,4; 75.8 %, податком на прибуток Ц 71,1; 77,7; 76,7 % та прибутковим податком ≥з зароб≥тноњ плати роб≥тник≥в та службовц≥в Ц74,3; 72,5; 69,4 %. “обто розб≥жн≥сть м≥ж к≥льк≥стю зареЇстрованих платник≥в та платник≥в, ¤к≥ сплачують податки, коливалас¤ в межах в≥д 19 до 30 %. ѕри зростанн≥ к≥лькост≥ зареЇстрованих платник≥в за згаданими податками число тих, що њх сплачують, зм≥нюЇтьс¤ в пропорц≥њ не на користь зростанн¤ податкових надходжень. «окрема, внесенн¤ зм≥н до пор¤дку реЇстрац≥њ д≥ючих платник≥в ѕƒ¬ зг≥дно ≥з «аконом ”крањни в≥д 14 вересн¤ 2000 року Уѕро внесенн¤ зм≥н до «акону ”крањни Уѕро податок на додану варт≥стьФ щодо п≥двищенн¤ обс¤гу операц≥й, ¤к≥ оподатковуютьс¤, та скасуванн¤ обовТ¤зковост≥ реЇстрац≥њ новостворених платник≥в, за розрахунками ƒѕј, призвело до скороченн¤ кола платник≥в ѕƒ¬ та зниженн¤ њх надходжень у розрахунку на р≥к у сум≥, що перевищуЇ 7 % надходжень, моб≥л≥зованих за 9 м≥с¤ц≥в 2000 року. ” сукупност≥ це наводить на думку про нев≥дпрацьован≥сть системи державноњ реЇстрац≥њ п≥дприЇмств та орган≥зац≥й. “ак, встановлений терм≥н, п≥сл¤ ¤кого виникаЇ в≥дпов≥дальн≥сть за ухиленн¤ в≥д постановки на обл≥к у податковому орган≥, даЇ можлив≥сть досить довго зд≥йснювати д≥¤льн≥сть без такоњ постановки з подальшою самол≥кв≥дац≥Їю чи зупинкою виробництва ≥ одночасним створенн¤м новоњ ф≥рми. “обто, в≥дпов≥дальн≥сть за ц≥ порушенн¤ невиправдано л≥беральна. ¬раховуючи масовий характер таких випадк≥в, пропонуЇтьс¤ законодавчо передбачити ст¤гненн¤ штрафу за них у розм≥р≥ вс≥х доход≥в, отриманих за пер≥од д≥¤льност≥ без постановки на податковий обл≥к. “обто в≥дпов≥дальн≥сть повинна узгоджуватис¤ з сумою збитк≥в, нанесених держав≥ внасл≥док несплати за цей пер≥од належних податк≥в.
—постер≥гаЇтьс¤ й ≥нша практика. ћал≥ п≥дприЇмства п≥сл¤ зак≥нченн¤ терм≥ну отриманн¤ податкових п≥льг допускають р≥зкий спад виробництва при одночасному зростанн≥ витрат, а отже, зниженн¤ обс¤г≥в прибутку, ¤кий оподатковуЇтьс¤. “обто фактично ≥снуЇ узаконений спос≥б уникненн¤ в≥д оподаткуванн¤ прибутку.
÷е наводить на думку про необх≥дн≥сть розробки спец≥ального «акону Уѕро державну реЇстрац≥юФ. ” ньому важливо передбачити пр¤ме ≥нформуванн¤ п≥дрозд≥лами реЇстрац≥йних палат територ≥альних податкових ≥нспекц≥й про кожний факт реЇстрац≥њ. Ќеобх≥дно заборонити реЇстрац≥ю кер≥вник≥в п≥дприЇмств у ¤кост≥ ≥ндив≥дуальних п≥дприЇмц≥в без створенн¤ юридичноњ особи та в≥дмовл¤ти у реЇстрац≥њ (перереЇстрац≥њ) субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ при на¤вност≥ заборгованост≥ за податками у њх засновник≥в. Ќеобх≥дно також анулювати св≥доцтво про державну реЇстрац≥ю у ¤кост≥ ≥ндив≥дуального п≥дприЇмц¤ дл¤ ос≥б, ¤к≥ не пройшли перереЇстрац≥ю, та тих, ¤к≥ довгий час (2Ц3 роки) не подають в≥домостей про доходи чи багато раз≥в прит¤гувалис¤ до адм≥н≥стративноњ в≥дпов≥дальност≥ за податков≥ порушенн¤. ” «акон≥ потр≥бно ввести положенн¤ про обовТ¤зкове декларуванн¤ доход≥в, з ¤ких формуЇтьс¤ уставний кап≥тал п≥дприЇмства, що реЇструЇтьс¤.
ќдин з фактор≥в, ¤к≥ сл≥д покласти в основу роботи з платником податк≥в, Ц це врахуванн¤ способ≥в порушенн¤ ним податкового законодавства. ”мовно њх доц≥льно под≥лити на дв≥ групи: повТ¤зан≥ з приховуванн¤м ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥, та Убухгалтерськ≥ способиФ, повТ¤зан≥ з неправильним обл≥ком результат≥в ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ економ≥чних субТЇкт≥в. “аке розмежуванн¤ необх≥дно покласти в основу диференц≥ац≥њ м≥ри в≥дпов≥дальност≥ за њх допущенн¤.
ќсновними порушенн¤ми першоњ групи Ї так≥: зд≥йсненн¤ д≥¤льност≥ без реЇстрац≥њ, л≥ценз≥њ, постановки на податковий обл≥к, приховуванн¤ ф≥нансово-господарських операц≥й з використанн¤м розрахунк≥в гот≥вкою, рахунк≥в Утрет≥хФ орган≥зац≥й з оформленн¤м штучноњ деб≥торськоњ заборгованост≥, вексел≥в та взаЇморозрахунк≥в, п≥дставних чи ф≥ктивних ф≥рм, а також псевдоекспорт продукц≥њ та ≥н. Ћог≥чно, що основним шл¤хом п≥двищенн¤ ефективност≥ боротьби з такими порушенн¤ми сл≥д вважати посиленн¤ крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ за њх допущенн¤. ўодо конкретних заход≥в, то необх≥дно прискорити прийн¤тт¤ спец≥ального закону про реЇстрац≥ю, п≥двищити р≥вень узгодженост≥ цив≥льного, податкового та митного законодавства, посилити адм≥н≥стративну та крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть за порушенн¤, зд≥йснен≥ у ход≥ д≥¤льност≥ ф≥рм-посередник≥в.
—тосовно основних вид≥в другоњ групи порушень, то тут сл≥д вид≥лити: заниженн¤ виручки в≥д реал≥зованоњ продукц≥њ, п≥двищенн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ шл¤хом необірунтованого в≥днесенн¤ на нењ витрат, ¤к≥ повинн≥ ф≥нансуватис¤ за рахунок прибутку. « метою њх усуненн¤ важливо л≥берал≥зувати ф≥нансову в≥дпов≥дальн≥сть, оск≥льки практика переконуЇ, що под≥бн≥ заходи д≥ють, насамперед, на законослухн¤ного платника, ¤кий маЇ труднощ≥ у сучасн≥й економ≥чн≥й ситуац≥њ, а конкретн≥ заходи необх≥дно розробити у площин≥ спрощенн¤ податковоњ системи, п≥двищенн¤ загального р≥вн¤ податковоњ культури.
“аким чином, основн≥ напр¤ми розвТ¤занн¤ питань забезпеченн¤ податкових надходжень повТ¤зан≥ з реал≥зац≥Їю стратег≥њ, спр¤мованоњ на гармон≥зац≥ю в≥дносин м≥ж державою та платниками податк≥в одночасно в ус≥х сферах економ≥чного розвитку.
