Ќе буде переб≥льшенн¤м стверджувати, що методолог≥чн≥ засади анал≥зу податкових в≥дносин у будь-¤к≥й крањн≥ ірунтуютьс¤ на формальному конфл≥кт≥ ≥нтерес≥в субТЇкт≥в цих в≥дносин. « одного боку, це платники податк≥в, ¤к≥ прагнуть м≥н≥м≥зувати своњ зобовТ¤занн¤ перед державою з тим, щоб п≥двищити св≥й добробут, а з ≥ншого Ц це ур¤д, ¤кий намагаЇтьс¤ забезпечити такий р≥вень доход≥в, щоб уникнути ф≥нансових проблем у процес≥ виконанн¤ зобовТ¤зань, покладених на нього сусп≥льством.
‘акт перманентного ≥снуванн¤ под≥бного конфл≥кту по¤снюЇ актуальн≥сть досл≥дженн¤ податкових в≥дносин за будь-¤ких час≥в. ” цьому контекст≥ особливо важливо усв≥домлювати, ¤к≥ функц≥њ податкова система маЇ виконувати в перех≥дних економ≥ках, до ¤ких належить економ≥ка ”крањни. ѕеред податковою системою у таких крањнах сто¤ть особлив≥ завданн¤:
1) збирати достатню к≥льк≥сть кошт≥в дл¤ ф≥нансуванн¤ необх≥дних державних видатк≥в без надм≥рного накопиченн¤ державного боргу та невиправданих запозичень на ф≥нансовому ринку крањни;
2) збирати доходи бюджету з одночасною м≥н≥м≥зац≥Їю ефекту спотворенн¤ економ≥чних стимул≥в субТЇкт≥в господарюванн¤;
–азом з тим, дл¤ економ≥к, ¤к≥ прагнуть бути нев≥дТЇмною частиною Їдиноњ св≥товоњ системи народного господарства, додатково висуваЇтьс¤ трет¤ вимога: податкова пол≥тика ур¤ду не повинна вступати в протир≥чч¤ з м≥жнародними стандартами оподаткуванн¤, а можлив≥ в≥дхиленн¤ в≥д них повинн≥ зводитис¤ до м≥н≥муму. ќстанн¤ властив≥сть податковоњ системи детерм≥нована обТЇктивним економ≥чними процесами, що в≥дбуваютьс¤ у св≥т≥. «окрема, глобал≥зац≥Їю, що характеризуЇтьс¤ системною ≥нтеграц≥Їю св≥тових ринк≥в, рег≥ональних економ≥к та р≥зних сфер д≥¤льност≥ людини.
Ќа перший погл¤д, макроеконом≥чний аспект анал≥зу може видатис¤ занадто простим. ѕринаймн≥ можна зробити рац≥ональне зауваженн¤, що оптим≥зац≥йна модель податковоњ пол≥тики, завд¤ки ¤к≥й можна визначитис¤ з податковим тиском на економ≥ку, була розроблена ще ј. Ћаффером. “ому немаЇ необх≥дност≥ досл≥джувати цю проблему б≥льш глибоко. ќднак вивченн¤ економ≥чноњ л≥тератури, ¤ка присв¤чена проблематиц≥ оптимального р≥вн¤ податкового навантаженн¤, переконуЇ в тому, що ≥снуЇ необх≥дн≥сть розгл¤ду критер≥ю оптимальност≥ не в статичному положенн≥, а в динамц≥. ÷е повТ¤зано з тим, що на практиц≥ дуже важко дос¤гти оптимальних характеристик податковоњ системи. ≤ нав≥ть коли податкову систему можна охарактеризувати ¤к оптимальну, вона дуже швидко може втратити так≥ ¤кост≥. ÷е повТ¤зано, головним чином, з динам≥чною природою економ≥чного середовища.
–азом з цим, п≥дх≥д ј. Ћаффера можна охарактеризувати ¤к ≥ндуктивний, оск≥льки проблема податкових в≥дносин досл≥джуЇтьс¤ найб≥льш узагальнено. якщо ж зважати на необх≥дн≥сть вивченн¤ ц≥Їњ проблеми з протилежних позиц≥й (дедуктивний п≥дх≥д), то ви¤вл¤Їтьс¤, що податков≥ в≥дносини, к≥льк≥сну вериф≥кац≥ю ¤ких на макрор≥вн≥ представл¤Ї модель Ћаффера, визначаЇ багато фактор≥в. –≥вень податк≥в та державних витрат (дв≥ сторони одного ¤вища) у демократичних сусп≥льствах визначають преференц≥њ електорату, ц≥л≥ пол≥тичних парт≥й, свобода д≥й, бюрократ≥¤, р≥вень корумпованост≥ та сила угруповань з особливими ≥нтересами. ƒотримуючись такого п≥дходу, в досл≥дженн≥ податкових в≥дносин важливо робити акцент на рол≥ держави в економ≥ц≥, що було зроблено вище. ƒал≥ важливо на основ≥ емп≥ричних даних досл≥дити специф≥чн≥ аспекти податковоњ системи ¤к одного з вир≥шальних елемент≥в транзитивноњ економ≥ки ”крањни, в першу чергу в частин≥ того, ¤ким Ї податковий т¤гар в ”крањн≥.
ƒосв≥д доводить, що досл≥дженн¤ проблеми оптимального р≥вн¤ податкового навантаженн¤ не можна зд≥йснювати без анал≥зу витрат держави. ≤накше кажучи, критер≥й оптимальност≥ необх≥дно застосовувати не лише до обс¤гу сукупних податкових надходжень, а й до витрат, що ф≥нансуютьс¤ за њх рахунок.
ўодо р≥вн¤ податкового т¤гар¤ в економ≥ц≥, то ретроспективний анал≥з переконуЇ, що в≥н суттЇво в≥др≥зн¤Їтьс¤ не лише у час≥, а й за р≥зними економ≥ками, що знаход¤тьс¤ на р≥зних щабл¤х свого розвитку (див. табл. 3.14).
Ћог≥чно, що витрати ур¤ду в централ≥зован≥й економ≥ц≥ будуть набагато б≥льшими, н≥ж у ринков≥й економ≥ц≥. ќбс¤г державних витрат визначаЇ р≥вень податк≥в, ¤ким ур¤д буде обт¤жувати резидент≥в.
” транзитивних економ≥ках велику роль в≥д≥грають податков≥ в≥дносини м≥ж ур¤дом та резидентами. ÷е повТ¤зано з тим, що перех≥д в≥д централ≥зованоњ (плановоњ) економ≥ки потребуЇ ч≥тких посл≥довних заход≥в, ¤к≥ ≥нод≥ можуть мати соц≥ально небезпечн≥ насл≥дки. Ќав≥ть у крањнах, що тривалий пер≥од функц≥онують на ринкових засадах, податков≥ зм≥ни завжди мають складний характер з пол≥тичноњ, економ≥чноњ та соц≥альноњ точок зору.
“аблиц¤ 3.14
ѕор≥вн¤нн¤ обс¤г≥в податкового навантаженн¤ (у в≥дсотках до ¬¬ѕ), 1985-1997 роки*
* Vito Tanzi, Howell H. Zee,УTax police for emerging markets: developing countriesФ, IMF Working paper, march 2000, p. 8.
” транзитивних економ≥ках ц¤ проблем Ї ще б≥льшою, оск≥льки формуванн¤ податковоњ системи в≥дбуваЇтьс¤ фактично з нул¤. —творенн¤ останньоњ в≥дбуваЇтьс¤ з поступовим зменшенн¤м рол≥ ур¤ду в економ≥ц≥ та в≥дпов≥дним зб≥льшенн¤м приватноњ ≥н≥ц≥ативи субТЇкт≥в господарюванн¤.
ѕроцес перерозпод≥лу сусп≥льних функц≥й (наприклад, пенс≥йна реформа, введенн¤ системи соц≥ального страхуванн¤ тощо), кр≥м зазначених труднощ≥в обТЇктивного характеру, ще й досить тривалий у час≥. Ќедержавному секторов≥ дл¤ того, щоб мати можлив≥сть надавати сусп≥льн≥ послуги, кр≥м на¤вност≥ необх≥дних соц≥ально-економ≥чних умов, необх≥дно мати час дл¤ первинного накопиченн¤ кап≥талу. «азвичай, цей процес не лише тривалий, але й повТ¤заний з можлив≥стю виникненн¤ негативних соц≥альних насл≥дк≥в. “ому в цей перех≥дний пер≥од дом≥нуюча роль у сусп≥льному сектор≥ економ≥ки маЇ належати держав≥. “обто важливо ще раз наголосити на неприпустимост≥ спрощеного розгл¤ду податкових в≥дносин у перех≥дних економ≥ках. ¬ умовах переходу податкова пол≥тика ур¤ду може бути найб≥льш ефективним ≥нструментом регул¤торноњ пол≥тики держави.
ѕрактична реал≥зац≥¤ комплексного п≥дходу ¤к подальшоњ вир≥шальноњ складовоњ методолог≥њ досл≥дженн¤ податкових в≥дносин у перех≥дних економ≥ках диктуЇ потребу пошуку додаткових, специф≥чних ≥нструмент≥в анал≥зу. “аким ≥нструментом, на наш погл¤д, здатна стати структуризац≥¤ податкових надходжень за њх ц≥льовим призначенн¤м. јналог≥Їю под≥бному структуруванню можуть слугувати монетарн≥ агрегати.
ƒо першого податкового агрегату сл≥д в≥днести ус≥ податков≥ платеж≥ та збори зг≥дно з чинним законодавством, ¤к≥ зд≥йснюють юридичн≥ та ф≥зичн≥ особи ”крањни. ѕри цьому необх≥дно в≥дзначити, що формально його складов≥ не мають ц≥льового призначенн¤, хоча на практиц≥ це не так, оск≥льки вони Ї елементами бюджетного плануванн¤. ѕозначимо цей агрегат ¤к ѕ1.
ƒругий податковий агрегат Ц це в≥драхуванн¤ до державних ц≥льових фонд≥в, ¤к≥ мають жорстке ц≥льове призначенн¤. ’оча так≥ сплати формально не мають ознак податку, реально вони л¤гають додатковим податковим т¤гарем або на виробника, або на споживача. ÷≥ платеж≥ не завжди мають аналоги у розвинених економ≥ках. ѓх ≥снуванн¤ у перех≥дних економ≥ках по¤снюЇтьс¤ роллю держави, ¤ку вона маЇ виконувати у сусп≥льному сектор≥ економ≥ки. јдже приватна ≥н≥ц≥атива не завжди здатна надавати кап≥талоЇмн≥ сусп≥льн≥ послуги. ” приватному сектор≥ економ≥ки, зазвичай, спочатку в≥дбуваЇтьс¤ перв≥сне накопиченн¤ кап≥талу, що може бути досить тривалим у час≥. «аповнити цей розрив у час≥ (лаг) у перех≥дних економ≥ках мусить ур¤д, ¤кий дл¤ цього ст¤гуЇ з резидент≥в в≥дпов≥дн≥ платеж≥.
р≥м збор≥в до державних ц≥льових фонд≥в, до другого податкового агрегату можна в≥днести зб≥льшенн¤ доход≥в Уза вимогоюФ, ¤ке легко зд≥йснити з адм≥н≥стративноњ та пол≥тичноњ точок зору. ’оча ц¤ складова Ї непост≥йною, однак необх≥дно враховувати њњ за фактом ≥снуванн¤. ÷е дозволить б≥льш ¤к≥сно структурувати податков≥ агрегати та, в≥дпов≥дно, уникнути хибних висновк≥в у ход≥ анал≥зу податковоњ системи. ѕозначимо цей агрегат ¤к ѕ2.
“рет≥й податковий агрегат Ц це державний борг, ¤кий у певн≥й частц≥ можна ≥нтерпретувати ¤к зобовТ¤занн¤ ур¤ду на майбутнЇ. ƒл¤ ф≥нансуванн¤ цих зобовТ¤зань ур¤ду необх≥дно зб≥льшити податков≥ надходженн¤. « огл¤ду на те, що тлумаченн¤ структури боргу та його впливу на основн≥ макроеконом≥чн≥ зм≥нн≥ не завжди однозначне, розгл¤немо трет≥й податковий агрегат б≥льш детально.
¬ажливо в≥дразу зазначити, що обс¤г соц≥альних послуг, ¤к≥ надаЇ ур¤д за рахунок податк≥в, що сплачуютьс¤ резидентами, не повинен перевищувати темп≥в росту нац≥онального багатства ≥ маЇ зм≥нюватис¤ пропорц≥йно темпам приросту населенн¤. ќтже, виникають певн≥ соц≥ально-демограф≥чн≥ та бюджетн≥ обмеженн¤, ¤к≥ в динам≥ц≥ повинн≥ бути непорушними.
¬≥домий американськ≥й науковець √регор≥ ћанк≥в визначаЇ основне правило бюджетних обмежень3:
(3.1)де “ Ц податков≥ надходженн¤;
G Ц видатки ур¤ду;
R Ц ставка дисконту.
¬ираз (3.1) означаЇ, що наведена поточна варт≥сть державних витрат маЇ дор≥внювати наведен≥й поточн≥й вартост≥ податк≥в, ¤к≥ збираЇ ур¤д. « цього випливаЇ головне макроеконом≥чне правило: ф≥скальна пол≥тика повинна бути узгодженою та посл≥довною.
–азом з тим, важливо враховувати, що ур¤д може ф≥нансувати своњ видатки не лише за рахунок податк≥в (коли G=T), а й шл¤хом отриманн¤ позик на ф≥нансовому ринку.
« урахуванн¤м державного боргу правило бюджетного обмеженн¤ набуваЇ такого вигл¤ду4:
(3.2)де Ц прир≥ст державного боргу прот¤гом пер≥оду t у розрахунку на
одну людину;
nbt Ц зростанн¤ державного боргу через зб≥льшенн¤ к≥лькост≥ населенн¤ крањни;
Rt Ц ставка обслуговуванн¤ боргу;
bt Ц державний борг на одну людину.
орисн≥сть виразу (3.2) пол¤гаЇ в тому, що ¤кщо перенести в праву частину р≥вн¤нн¤ nbt, то отримаЇмо:
(3.3)як бачимо, б≥льш≥ темпи приросту населенн¤ щодо темп≥в приросту ставки обслуговуванн¤ боргу мають позитивний вплив на платоспроможн≥сть ур¤ду в майбутньому. ѕрир≥ст населенн¤ можна ≥нтерпретувати ¤к зростанн¤ податковоњ бази, оск≥льки зб≥льшуЇтьс¤ обс¤г трудових ресурс≥в в економ≥ц≥.
якщо усунути вплив демограф≥чного фактора, то динам≥чне бюджетне обмеженн¤ набуваЇ вигл¤ду5:
(3.4)де B(t) Ц сукупний державний борг у момент часу t.
R(t) Ц ≥нтерпретуЇтьс¤ ¤к дох≥дн≥сть державного боргу дл¤ кредитора ур¤ду.
¬ираз (3.4) означаЇ, що ур¤ду необх≥дно мати проф≥цит у майбутньому дл¤ того, щоб обслуговувати не лише видатки, а й проценти за державним боргом.
« урахуванн¤м державного боргу динам≥чне бюджетне обмеженн¤ (3.1) дл¤ ур¤ду набуваЇ такого вигл¤ду за умови, що обс¤г боргу не зростаЇ асимптотично б≥льшими темпами, н≥ж його дох≥дн≥сть6:
(3.5)де Rt Ц ставка дисконту в пер≥од часу t, ¤ку можна ≥нтерпретувати ¤к дох≥дн≥сть державного боргу.
ѕрипущенн¤ про тотожн≥сть ставки дисконту ≥ дох≥дност≥ державного боргу недалеке в≥д ≥стини, оск≥льки державн≥ зобовТ¤занн¤ Ї найменш ризиковими ≥нструментами, особливо у розвинених крањнах св≥ту. ≤нвестор, ¤кий вкладаЇ кошти у державн≥ ц≥нн≥ папери, фактично отримуЇ безризиковий актив. —аме ставку дох≥дност≥ державних обл≥гац≥й у теор≥њ ≥нвестиц≥й розгл¤дають ¤к прототип ставки дох≥дност≥ безризикового активу. ¬иход¤чи з цього та зг≥дно з теор≥Їю часовоњ структури в≥дсоткових ставок, Rt можемо розгл¤дати ¤к ставку дисконту.
“аким чином, вираз (3.5) визначаЇ, що поточна варт≥сть податк≥в маЇ дор≥внювати поточн≥й вартост≥ видатк≥в ур¤ду плюс сума державного боргу, або сума державного боргу маЇ дор≥внювати чист≥й приведен≥й вартост≥ первинного проф≥циту. якщо ур¤д маЇ додатну величину державного боргу, це означаЇ, що в≥н повинен планувати отриманн¤ проф≥циту бюджету у майбутньому дл¤ того, щоб мати можлив≥сть виконати своњ боргов≥ зобовТ¤занн¤ перед кредиторами.
ќтже, ¤кщо ур¤д дотримуЇтьс¤ встановлених бюджетних обмежень, то н≥¤ких проблем з обслуговуванн¤м боргу в нього не повинно бути.
якщо виникаЇ порушенн¤ бюджетних обмежень, наприклад, л≥ва частина р≥вн¤нь (3.5) б≥льше правоњ, то суму перевищенн¤ можна трактувати ¤к майбутн≥ податки, не компенсован≥ зростанн¤м податковоњ бази. ”р¤д маЇ зб≥льшити податков≥ надходженн¤, щоб погасити своњ борги.
¬т≥м цьому вар≥анту ≥снуЇ альтернатива. «окрема, ур¤д може реструктуризувати державний борг. ќднак перед тим ¤к проанал≥зувати цю проблему, важливо зробити два зауваженн¤.
ѕо-перше, можлив≥сть дефолту у даному випадку ми не розгл¤даЇмо.
ѕо-друге, характеризуючи трет≥й податковий агрегат, необх≥дно зауважити, що державний борг не можна розгл¤дати в ¤кост≥ податковоњ складовоњ у випадку, ¤кщо в економ≥ц≥ використовуютьс¤ не вс≥ виробнич≥ ресурси та ≥снуЇ безроб≥тт¤. ÷е повТ¤зано з тим, що ур¤д через зб≥льшенн¤ державного боргу може створити нов≥ робоч≥ м≥сц¤, що спри¤тимуть зб≥льшенню бази оподаткуванн¤ ≥ завд¤ки цьому зТ¤витьс¤ можлив≥сть повернути борги, а економ≥ка отримаЇ необх≥дний поштовх до зростанн¤. ѕроте й тут ≥снують обмеженн¤.
¬≥дтак, ¤кщо обс¤г потенц≥йного ¬¬ѕ (тобто ¤кий економ≥ка певноњ крањни здатна створити при повному використанн≥ виробничих ресурс≥в, в≥дсутност≥ безроб≥тт¤ та даному технолог≥чному р≥вн≥ розвитку) менший фактичного обс¤гу ¬¬ѕ та обс¤гу державного боргу, то суму, ¤ка перевищуЇ потенц≥йний ¬¬ѕ, можна трактувати ¤к майбутн≥ податки. ўоб в≥добразити зазначен≥ економ≥чн≥ процеси, ми пропонуЇмо формал≥зувати умову виникненн¤ податкового агрегату ѕ3, ¤кий складаЇтьс¤ з державного боргу, за допомогою такого виразу:
(3.6)де GDt+1 Ц державний борг у пер≥од t+1;
Dgdt+1 Ц дюрац≥¤ (у роках) державного боргу в пер≥од t+1;
GDPt+1 Ц ¬¬ѕ у пер≥од t+1;
аналог≥чн≥ показники з ≥ндексом t Ц в≥дпов≥дн≥ показники в пер≥од t;
DGD Ц прир≥ст державного боргу;
DGDP Ц прир≥ст ¬¬ѕ.
ƒюрац≥¤ державного боргу Ц це середньозважений за чистою наведеною варт≥стю вс≥х боргових платеж≥в (¤к в≥дсоткових, так ≥ основних) терм≥н часу до погашенн¤ всього боргу. ¬икористовуючи показник дюрац≥њ, ми бачимо, що весь державний борг можна трактувати ¤к портфель зобовТ¤зань ур¤ду, ¤к≥ мають р≥зний терм≥н до виконанн¤. ÷ей показник розрахуЇмо за такою формулою:
(3.7)де si Ц це в≥дсотков≥ (купонн≥) платеж≥ за боргом;
t Ц пер≥од до сплати в≥дпов≥дного платежу, наведений у роках;
r Ц ставка дисконту в пер≥од t, ¤ка дл¤ купонного платежу дор≥внюЇ дох≥дност≥ боргу зг≥дно з умовами ем≥с≥њ;
N Ц ном≥нальна (основна) сума державного боргу;
n Ц к≥льк≥сть рок≥в до сплати основноњ суми боргу;
MVgd Ц поточна ринкова варт≥сть державного боргу. Ќаприклад, дл¤ державного боргу, ¤кий оформлено через ем≥с≥ю обл≥гац≥й, поточна ринкова варт≥сть буде дор≥внювати њх ринков≥й кап≥тал≥зац≥њ, тобто поточн≥й ринков≥й ц≥н≥, помножен≥й на к≥льк≥сть ем≥тованих ц≥нних папер≥в.
ѕод≥бна формула використовуЇтьс¤ в ≥нвестиц≥йному анал≥з≥ дл¤ розрахунку показника дюрац≥њ портфел¤ ц≥нних папер≥в7. ѕри анал≥з≥ податкових в≥дносин такий п≥дх≥д не застосовувавс¤. ” даному випадку ми вкладаЇмо в нењ дещо ≥нший економ≥чний зм≥ст, зумовлений специф≥кою нашого анал≥зу.
Ќеобх≥дно в≥дзначити, що ≥снуЇ в≥дм≥нн≥сть у розрахунках показник≥в дюрац≥њ дисконтних, купонних обл≥гац≥й та позик, оформлених за специф≥кованими умовами. ¬т≥м дл¤ ц≥лей нашого анал≥зу ц¤ в≥дм≥нн≥сть не маЇ принципового значенн¤, отже, не маЇ необх≥дност≥ розгл¤дати њњ б≥льш детально.
“ут необх≥дно лише в≥дзначити, що при анал≥з≥ неодм≥нно треба використовувати показник дюрац≥њ державного боргу. ÷е повТ¤зано з тим, що в економ≥чн≥й л≥тератур≥, ¤ка присв¤чена проблематиц≥ державного боргу та його впливу на споживанн¤, даЇтьс¤ ч≥тке визначенн¤ трактуванн¤ боргу8. ƒержавний борг можна трактувати ¤к майбутн≥ видатки лише в контекст≥ модел≥ життЇвого циклу, ¤ка, на нашу думку, б≥льш адекватна вих≥дним припущенн¤м анал≥зу податкових в≥дносин. ќтже, нер≥вн≥сть (3.6) дозвол¤Ї вид≥лити у структур≥ державного боргу ту його частку, ¤ка повинна класиф≥куватис¤ ¤к податковий агрегат ѕ3.
« виразу (3.6) ч≥тко видно, що ур¤д може уникати тлумаченн¤ боргу ¤к майбутн≥х податк≥в (апр≥ор≥ припускаЇмо, що темпи приросту ¬¬ѕ менше темп≥в приросту державного боргу) у випадку зб≥льшенн¤ дюрац≥њ його (наприклад, шл¤хом реструктуризац≥њ). —аме таким чином намагаЇтьс¤ д≥¤ти украњнський ур¤д сьогодн≥, адже короткотерм≥нов≥сть накопиченого державного боргу в ”крањн≥ ставить п≥д сумн≥в њњ економ≥чну та пол≥тичну небезпеку.
ƒос¤гненн¤ компенсац≥њ боргу можливе через прир≥ст податкових надходжень, проте це вже необх≥дно трактувати ¤к посиленн¤ податкового тиску. ќстаннЇ по¤снюЇтьс¤ тим, що економ≥чна система не здатна розвиватис¤ стр≥мко, а б≥льше схильна до еволюц≥йного розвитку.
ќтже, у ход≥ структуризац≥њ ми д≥йшли висновку, що лише загальний обс¤г ус≥х податкових агрегат≥в дозвол¤Ї вести мову про частку податковоњ складовоњ в нац≥ональному доход≥ ”крањни. “аким чином, загальний р≥вень податкового навантаженн¤ характеризуЇ вираз:
(3.8)де Tt Ц загальний р≥вень податкового навантаженн¤ в пер≥од часу t;
ѕ1t Ц обс¤г податкового агрегату ѕ1 у пер≥од часу t;
ѕ2t Ц обс¤г податкового агрегату ѕ2 у пер≥од часу t;
ѕ3t Ц обс¤г податкового агрегату ѕ3 у пер≥од часу t;
GDPt Ц обс¤г ¬¬ѕ у пер≥од часу t.
«апропонована структуризац≥¤ податкових агрегат≥в дозвол¤Ї не лише б≥льш коректно визначати розм≥ри податкового тиску на економ≥ку, а й в≥дстежувати ¤к≥сн≥ зм≥ни у податков≥й баз≥. ƒосл≥дженн¤ динам≥ки руху податкових агрегат≥в дозволить б≥льш ¤к≥сно виконувати бюджетне плануванн¤ та визначати основн≥ макротенденц≥њ.
¬ище було зазначено, що анал≥з ефективност≥ податковоњ системи в умовах перех≥дноњ економ≥ки маЇ своњ особливост≥, головною з ¤ких Ї структуризац≥¤ системи за податковими агрегатами. —аме визначенн¤ трьох податкових агрегат≥в становить реальний податковий тиск на економ≥ку крањни.
« метою анал≥зу до першого податкового агрегату ѕ1 в≥дносимо ус≥ податков≥ платеж≥ та збори, що сплачують резиденти зг≥дно з чинним законодавством ”крањни. ƒругий агрегат ѕ2 Ц в≥драхуванн¤ до державних ц≥льових фонд≥в, що найб≥льш характерн≥ дл¤ перех≥дних економ≥к, а також Уадм≥н≥стративн≥ платеж≥Ф, ¤к≥ сплачуютьс¤ резидентами за податковими зобовТ¤занн¤ми. ƒо останн≥х в≥дносимо: ф≥нансов≥ санкц≥њ, штрафи, пен≥ тощо. ¬ажлив≥сть урахуванн¤ ц≥Їњ податковоњ складовоњ повТ¤зана з тим, що вона характеризуЇ р≥вень податковоњ дисципл≥ни, тобто р≥вень компром≥су в конфл≥ктних умовах щодо перерозпод≥лу доход≥в м≥ж ур¤дом та платниками податк≥в.
« таблиц≥ 3.15 видно, що сумарний обс¤г податкових агрегат≥в ѕ1 та ѕ2 прот¤гом 1996Ц19999 рок≥в складав в≥д 37,4 % до 40,5 % ¬¬ѕ. —постер≥гаЇтьс¤ наочна тенденц≥¤ до пад≥нн¤ агрегату ѕ1, оск≥льки за досл≥джуваний пер≥од його питома вага зменшилас¤ з 26,4 % до 19,5 % ¬¬ѕ (темпи пад≥нн¤ -26,1 %). –азом з тим, поступово зб≥льшуЇтьс¤ частка агрегату ѕ2. « 1996 до 1999 року його питома вага зросла з 14,1 % ¬¬ѕ до 17,9 %.
“аблиц¤ 3.15
ѕодатков≥ агрегати ѕ1 та ѕ2 за 1996Ц1999 роки, млн. грн.*
* ƒан≥ державноњ податковоњ служби ”крањни
«авд¤ки таким тенденц≥¤м частка загального обс¤гу податкових агрегат≥в ѕ1 та ѕ2 у ¬¬ѕ зменшилас¤ з 40,5 % у 1996 до 37,4 % ¬¬ѕ у 1999 роц≥.
“емпи приросту/пад≥нн¤ податкових агрегат≥в ѕ1, ѕ2 та складових агрегату ѕ2 наведен≥ в таблиц≥ 3.16.
“аблиц¤ 3.16
ƒинам≥ка зм≥ни агрегат≥в ѕ1 та ѕ2, у в≥дсотках до попереднього року
ќдразу привертаЇ увагу показник приросту ф≥нансових санкц≥й, пен≥, адм≥н≥стративних штраф≥в. «а 1999 р≥к прир≥ст ц≥Їњ складовоњ становить б≥льше 210 %. ” таблиц≥ 3.17 подана характеристика ц≥Їњ складовоњ агрегату ѕ2 за окремими позиц≥¤ми.
“аблиц¤ 3.17
ѕоказники, що характеризують податкову дисципл≥ну резидент≥в, млн. грн.*
* ƒан≥ ƒѕ— ”крањни.
‘≥нансов≥ санкц≥њ Ц це донарахован≥ до бюджету суми за податковими зобовТ¤занн¤ми резидент≥в, ¤к≥ не були сплачен≥ з р≥зних причин. ‘≥нансов≥ санкц≥њ та пен¤ Ї латентним податковим ≥нструментом ур¤ду, ¤кий може суттЇво зб≥льшувати доходи бюджету Уза вимогоюФ. « таблиц≥ 3.17 ч≥тко видно, наск≥льки вагомим Ї цей ≥нструмент. “ак, у 1999 роц≥ загальна сума сплачених резидентами санкц≥й та пен≥ Уна вимогуФ ур¤ду склала 4070,7 млн. грн., що становить 3,2 % ¬¬ѕ. ќсобливу увагу необх≥дно звернути на обс¤ги накопиченоњ пен≥ платниками податк≥в за картками особових рахунк≥в. « 1996 до 1999 року ц¤ заборгован≥сть резидент≥в зросла майже у 5 раз≥в: з 1265,7 млн. грн. до 5977,6 млн. грн. ’оча цей показник не можна ≥нтерпретувати ¤к податковий агрегат, до реч≥, ми його ≥ не враховували при розрахунку показника ѕ2, однак в≥н добре характеризуЇ стан податковоњ дисципл≥ни.
оеф≥ц≥Їнт корел¤ц≥њ м≥ж показниками обс¤гу ф≥нансових санкц≥й, пен≥, що сплачен≥ резидентами до бюджету, ≥ фактичним деф≥цитом «веденого бюджету ”крањни за 1996Ц1999 роки складаЇ 0,47. ¬исока корел¤ц≥йна залежн≥сть характеризуЇ адм≥н≥стративн≥ заходи ур¤ду щодо зб≥льшенн¤ доход≥в бюджету Уза вимогоюФ ¤к ефективний ≥нструмент. ќск≥льки юридичною п≥дставою дл¤ нарахуванн¤ ф≥нансових санкц≥й, пен≥, штраф≥в Ї податки, тому ц≥ доходи бюджету повною м≥рою можна в≥днести до податкового агрегату ѕ2.
јдм≥н≥стративний тиск ур¤ду на платник≥в податк≥в з метою зб≥льшенн¤ доход≥в бюджету зумовлюЇ стан податковоњ дисципл≥ни резидент≥в.
–ис. 3.1. √раф≥чна ≥нтерпретац≥¤ стану податковоњ дисципл≥ни
” таблиц≥ 3.18 ≥ на рис. 3.1 наочно наведено основн≥ показники, що красномовно характеризують цей взаЇмозвТ¤зок.
“аблиц¤ 3.18
Ќедоњмка-переплата за податковими платежами до бюджету*
* –озраховано за даними ƒѕ— ”крањни та ћ≥нстату.
ƒинам≥ка зм≥ни сальдо Унедоњмка-переплатаФ т≥сно повТ¤зана з динам≥кою зм≥ни середнього обс¤гу санкц≥й, пен≥, штраф≥в за р≥к, оск≥льки коеф≥ц≥Їнт корел¤ц≥њ м≥ж цими показниками складаЇ 0,52. ”р¤д, маючи на мет≥ покращанн¤ податковоњ дисципл≥ни адм≥н≥стративними заходами та зб≥льшенн¤ доход≥в бюджету Уза вимогоюФ, лише зумовлюЇ негативну реакц≥ю у платник≥в, бажанн¤ ¤ких сплачувати податки вчасно та у повному обс¤з≥ т≥льки зменшуЇтьс¤. ” ц≥й суперечност≥ пол¤гаЇ одна з основних проблем чинноњ податковоњ системи.
—труктурний п≥дх≥д до анал≥зу податковоњ системи за њњ агрегатами дозвол¤Ї простежити латентн≥ тенденц≥њ. якщо наочно, ¤к ми бачили у таблиц≥ 3.15, податковий т¤гар (ѕ1 та ѕ2) в оф≥ц≥йн≥й економ≥ц≥ зменшуЇтьс¤, то при врахуванн≥ чистоњ недоњмки за податками (сальдо Унедоњмка-переплатаФ) податковий тиск нав≥ть зростаЇ. ѕереконуЇ в цьому таблиц¤ 3.19, ¤ка зроблена за даними таблиць 3.15 та 3.18.
“аблиц¤ 3.19
–озрахунок загального податкового т¤гар¤
‘ах≥вц≥ в≥дзначають, що Уобс¤г податк≥в та обовТ¤зкових платеж≥в, ¤к≥ фактично збираютьс¤ в ”крањн≥, не може слугувати коректною оц≥нкою доход≥в державного сектора. ¬ основ≥ такоњ оц≥нки повинн≥ бути не фактично сплачен≥, а нарахован≥ (т≥, що п≥дл¤гають сплат≥) податки, збори ≥ обовТ¤зков≥ платеж≥, оск≥льки в ”крањн≥ високий р≥вень заборгованост≥ за нимиФ10.
“аким чином, ¤кщо враховувати недоњмку за податковими зобовТ¤занн¤ми резидент≥в, то податковий тиск в оф≥ц≥йному сектор≥ економ≥ки з 1996 року станом на 1999 р≥к не знизивс¤, а навпаки Ц зр≥с на 2≥% (див. табл. 3.19).
ѕ≥ддаючи комплексному анал≥зу податков≥ в≥дносини м≥ж ур¤дом та субТЇктами господарюванн¤, певну увагу необх≥дно зосередити на ≥манентних властивост¤х самоњ податковоњ системи. «окрема, ¬. “анз≥ дл¤ оц≥нки ефективност≥ податковоњ системи пропонуЇ використовувати к≥льк≥сний показник Ц ≥ндекс дисперс≥њ, ¤кий показуЇ, Учи Ї податки з низьким обс¤гом надходжень, ¤к≥ т≥льки створюють труднощ≥ ¤к дл¤ платник≥в, так ≥ дл¤ ур¤дуФ.
–озрахуЇмо ≥ндекс дисперс≥њ за 1995Ц2000 роки ≥ простежимо динам≥ку його зм≥ни. ƒл¤ розрахунку використаЇмо формулу дисперс≥њ, що використовуЇтьс¤ у статистичному анал≥з≥:
(3.9)
де р Ц ймов≥рн≥сть реал≥зац≥њ випадковоњ величини;
х Ц випадкова величина;
х з рискою Ц середн¤ випадковоњ величини.
якщо п≥д випадковою величиною розум≥ти податки, то за середню приймаЇмо середню величину податкових надходжень за в≥дпов≥дний р≥к. ¬их≥дн≥ дан≥ дл¤ розрахунк≥в за формулою 3.9 представлен≥ у таблиц≥ 3.20 та 3.21.
“аблиц¤ 3.20
‘актичн≥ податков≥ надходженн¤ (х≥) до «веденого бюджету ”крањни, млрд. грн.*
* –озраховано за даними ƒѕ— ”крањни.
“аблиц¤ 3.21
—труктура податкових надходжень (р≥) до «веденого бюджету ”крањни
…мов≥рн≥сть у вираз≥ (3.9) зам≥нимо структурою податк≥в, ¤ка у даному випадку за суттю близька до категор≥њ ймов≥рност≥ розпод≥лу випадковоњ величини. «окрема, у структур≥ сума вс≥х податкових надходжень до бюджету за р≥к дор≥внюЇ (3.9).
ƒинам≥ка розрахованого ≥ндексу дисперс≥њ податк≥в за 1995Ц2000 роки та коеф≥ц≥Їнта вар≥ац≥њ за в≥дпов≥дний пер≥од наведена в таблиц≥ 3.22.
“аблиц¤ 3.22
ƒинам≥ка ≥ндексу дисперс≥њ податк≥в та коеф≥ц≥Їнта вар≥ац≥њ за 1995Ц2000 роки
оеф≥ц≥Їнт вар≥ац≥њ розраховано за формулою:
(3.10)де D Ц дисперс≥¤;
Ц середн¤ величина податкових надходжень до бюджету за основними податками зг≥дно з таблицею 3.20.
як бачимо з таблиц≥ 3.22, ≥ндекс дисперс≥њ зм≥нюЇтьс¤ у довол≥ широкому д≥апазон≥. ѕри цьому м≥нлив≥сть даного показника з 1997 до 2000 року дуже велика (≥нтервал м≥ж екстремальними значенн¤ми складаЇ понад 84 %). ÷е характеризуЇ податкову систему ”крањни ¤к таку (зг≥дно з ¬.≥“анз≥), що маЇ наб≥р податк≥в, ¤к≥ не забезпечують до бюджету великого обс¤гу надходжень ≥ створюють незручност≥ дл¤ платник≥в податк≥в. “ому очевидно, що реформа податковоњ системи маЇ в≥дбуватис¤ у напр¤м≥ скороченн¤ к≥лькост≥ податк≥в. —ьогодн≥ ≥снуЇ понад 30 р≥зних податкових платеж≥в ≥ збор≥в, що сплачуютьс¤ резидентами ”крањни. ¬ажко однозначно визначити, ¤ку саме к≥льк≥сть податк≥в необх≥дно залишити. ÷е питанн¤ потребуЇ б≥льш детального анал≥зу не лише податковоњ, а ≥ бюджетноњ системи. ѕри цьому необх≥дно враховувати основн≥ соц≥ально-економ≥чн≥ ц≥л≥ розвитку ”крањни. Ќ≥мецька консультативна група з питань економ≥чних реформ при ”р¤д≥ ”крањни пропонуЇ скоротити к≥льк≥сть податк≥в до 1512 .
оеф≥ц≥Їнт вар≥ац≥њ у таблиц≥ 3.22 характеризуЇ величину середньоквадратичного в≥дхиленн¤ (показник, що зг≥дно з виразом (3.10) дор≥внюЇ кореню квадратному ≥ндексу дисперс≥њ), ¤ка припадаЇ на одиницю податк≥в. ’оча коеф≥ц≥Їнт вар≥ац≥њ важко п≥ддаЇтьс¤ економ≥чн≥й ≥нтерпретац≥њ, його розрахунок та особливо в≥дстеженн¤ його динам≥ки дозвол¤Ї характеризувати властивост≥ податковоњ системи ”крањни. «окрема, виход¤чи з даних таблиц≥ 3.22, зрозум≥ло, що значенн¤ коеф≥ц≥Їнта вар≥ац≥њ податковоњ системи ”крањни (за вин¤тком 1997 року) зм≥нюЇтьс¤ у незначному д≥апазон≥ в≥д 0,45 до 0,49, що складаЇ 8,9 %.
Ќаступним елементом анал≥зу Ї зТ¤суванн¤ ступен¤ в≥дпов≥дност≥ податковоњ пол≥тики держави загальному стану економ≥чноњ системи. ћожливо, що в≥дсутн≥сть достатнього р≥вн¤ гнучкост≥ податковоњ системи ¤к головного дох≥дноформуючого ≥нструменту бюджету, т≥льки посилюЇ економ≥чну кризу.
Ѕудь-¤ка оц≥нка динам≥ки зм≥ни величини доход≥в бюджету повинна робитис¤ щодо ¬¬ѕ, тому використаЇмо класичн≥ коеф≥ц≥Їнти еластичност≥ та динам≥чност≥ податк≥в, ¤к≥ застосовуютьс¤ дл¤ визначенн¤ ефективност≥ податковоњ системи (див. вираз 2.1).
≈ластичн≥сть в≥дбиваЇ ступ≥нь ефективност≥ автоматичних стаб≥л≥затор≥в, ¤ка притаманна ф≥скальн≥й пол≥тиц≥ ур¤ду. ѕроте податкова система ”крањни характеризуЇтьс¤ нестал≥стю та пост≥йними зм≥нами, тому фактичне обчисленн¤ коеф≥ц≥Їнта еластичност≥ Ї дуже проблемним, особливо складно сформувати вар≥ац≥йн≥й р¤д, у ¤кому податков≥ надходженн¤ залежатимуть виключно в≥д динам≥ки ¬¬ѕ, тобто в≥дд≥лити автоматичн≥ зм≥ни в≥д дискрец≥йних. ¬≥дтак розрахуЇмо коеф≥ц≥Їнт динам≥чност≥, ¤кий характеризуЇ зм≥ну податкових надходжень, що спричинена будь-¤кими зм≥нами: зростанн¤/пад≥нн¤ ¬¬ѕ, дискрец≥йн≥ зм≥ни в структур≥ оподаткуванн¤ тощо. оеф≥ц≥Їнт еластичност≥ дуже близький за суттю до коеф≥ц≥Їнта динам≥ки.
–озрахуЇмо коеф≥ц≥Їнт динам≥чност≥ за допомогою л≥н≥йного регрес≥йного р≥вн¤нн¤, у ¤кому результуючим показником Ц в≥дгуком (Y) Ц будуть податков≥ надходженн¤13, а предиктором (X) Ц ¬¬ѕ. ѕри цьому необх≥дно отримати р≥вн¤нн¤ регрес≥њ без точки перетину. ≈коном≥чна ≥нтерпретац≥¤ цього факту пол¤гаЇ в тому, що в економ≥чн≥й систем≥, де не створюЇтьс¤ додаткова варт≥сть та не зд≥йснюютьс¤ торговельн≥ операц≥њ, податков≥ надходженн¤ дор≥внюють нулю. ” розрахунках було використано динам≥чн≥ р¤ди даних (пер≥одичн≥сть Ц квартал) з 1996 до 2000 року.
«г≥дно з проведеними розрахунками кутовий коеф≥ц≥Їнт л≥н≥йноњ регрес≥йноњ модел≥ дор≥внюЇ 0,30 (t-статистика = 7,4) при тому, що Pr(t>3,733) = 0,002 при df = 15. ” л≥н≥йн≥й модел≥ коеф≥ц≥Їнт динам≥чност≥ розраховуЇтьс¤ за формулою dy/dx x/y, де dy/dx Ц це кутовий коеф≥ц≥Їнт р≥вн¤нн¤. ƒл¤ розрахунку коеф≥ц≥Їнта динам≥чност≥ зам≥нимо Y та X на середн≥ значенн¤14 показник≥в за в≥дпов≥дн≥ пер≥оди Ц 7679,78 та 25367,44. ќтже, коеф≥ц≥Їнт динам≥чност≥ дор≥внюЇ 0,997.
ќск≥льки коеф≥ц≥Їнт динам≥чност≥ менше одиниц≥, то можна зробити висновок, що система оподаткуванн¤ малоефективна та нединам≥чна. ƒискрец≥йн≥ зм≥ни, темпи зростанн¤ ¬¬ѕ зм≥нюютьс¤ б≥льшими темпами у в≥дсотковому вим≥р≥, н≥ж податков≥ надходженн¤. ƒискрец≥йн≥ зм≥ни системи оподаткуванн¤, ¤к≥, зазвичай, приймаютьс¤ з метою њњ удосконаленн¤, не призвод¤ть до адекватного зб≥льшенн¤ податкових надходжень, чим засв≥дчують низьку економ≥чну ефективн≥сть податк≥в. –азом з тим, значенн¤ коеф≥ц≥Їнта динам≥чност≥ переконуЇ, що податкова система б≥льш ст≥йка (у план≥ в≥дхилень податкових надходжень в≥д запланованих) до негативних фактор≥в. «окрема, можна сказати, що пад≥нн¤ ¬¬ѕ на 1 % призводить до пад≥нн¤ податкових надходжень приблизно на 0,997 %. “обто темпи пад≥нн¤ Ї меншими. ƒл¤ економ≥ки ”крањн≥, ¤ка прот¤гом 1991Ц1999 рок≥в характеризувалас¤ тривалим пер≥одом пад≥нн¤ ¬¬ѕ, ц¤ властив≥сть податковоњ системи Ї позитивною. ќчевидно, що так≥ характеристики системи Ї результатом њњ пристосуванн¤ до тривалих негативних макроеконом≥чних тенденц≥й. ѕроте ≥з зм≥ною макроеконом≥чноњ ситуац≥њ на краще, ¤ка спостер≥галас¤ у 2000 роц≥, необх≥дно вжити вс≥х заход≥в дл¤ зм≥ни такоњ властивост≥ податковоњ системи.
¬иход¤чи з висновку про низьку динам≥чн≥сть податковоњ системи в ”крањн≥ прот¤гом досл≥джуваного пер≥оду, доречним було б розрахувати коеф≥ц≥Їнт еластичност≥, ¤кий показуЇ величину зм≥ни податкових надходжень (у в≥дсотках) на зб≥льшенн¤/пад≥нн¤ ¬¬ѕ на 1 %. “аким чином, ми були б здатн≥ не лише зробити висновок про ефективн≥сть автоматичних стаб≥л≥затор≥в, притаманних дан≥й податков≥й систем≥, а й вид≥лити диференц≥йний ефект впливу дискрец≥йних зм≥н шл¤хом в≥дн≥манн¤ значенн¤ коеф≥ц≥Їнта еластичност≥ в≥д значенн¤ коеф≥ц≥Їнта динам≥чност≥. якщо до к≥льк≥сного визначенн¤ отриманого результату необх≥дно поставитис¤ критично, то, принаймн≥, знак числа дозволить говорити про позитивний чи негативний ефект дискрец≥йних зм≥н у податков≥й пол≥тиц≥.
Ќезважаючи на необх≥дн≥сть проведенн¤ таких розрахунк≥в, у ход≥ роботи ми д≥йшли висновку, що дискрец≥йн≥ зм≥ни Ц це фактор, майже непридатний до к≥льк≥сноњ вериф≥кац≥њ. ” звТ¤зку з цим проблема обТЇктивного визначенн¤ коеф≥ц≥Їнта еластичност≥ залишаЇтьс¤ в≥дкритою.
ѕроведений анал≥з еластичност≥ та динам≥чност≥ податковоњ системи ”крањни дав можлив≥сть отримати њњ важлив≥ емп≥ричн≥ характеристики.
–азом з тим, з початку 2000 року в ”крањн≥ були сформован≥ нов≥ макротенденц≥њ. —хоже, що фаза спаду економ≥чного циклу в≥дразу зм≥нилас¤ ст≥йким зростанн¤м. «окрема, упродовж 2000 року спостер≥галас¤ позитивна динам≥ка макроеконом≥чних показник≥в. «а оф≥ц≥йними даними, реальний ¬¬ѕ за цей пер≥од зр≥с на 5,5 % пор≥вн¤нно з 1999 роком. ѕрир≥ст ¬¬ѕ забезпечило зростанн¤ валовоњ доданоњ вартост≥ в галуз¤х, що виробл¤ють товари, на 8,6 % пор≥вн¤но з в≥дпов≥дним пер≥одом 1999 року, та в галуз¤х, ¤к≥ надають послуги, Ц на 1,6 %. Ќайб≥льше валова додана варт≥сть зросла у промисловост≥ (на 12 %).
—еред фактор≥в такого зростанн¤ необх≥дно вид≥лити головний Ц це л≥берал≥зац≥¤ монетарноњ пол≥тики ур¤ду, ¤ка, вт≥м, призвела до б≥льшого, н≥ж прогнозувалос¤, р≥вн¤ ≥нфл¤ц≥њ. ѕри цьому найвища активн≥сть виробничоњ д≥¤льност≥ спостер≥галас¤ в галуз¤х, ¤к≥ працюють на внутр≥шн≥й ринок ≥ задовольн¤ють потреби к≥нцевих споживач≥в товарноњ продукц≥њ та послуг. Ќайб≥льш ц≥кавим Ї те, що темпи приросту обс¤г≥в виробництва на п≥дприЇмствах, ор≥Їнтованих на внутр≥шнього споживача, за в≥с≥м м≥с¤ц≥в 2000 року перевищували темпи приросту обс¤г≥в виробництва в основних експортоор≥Їнтованих галуз¤х украњнськоњ економ≥ки.
“ака динам≥ка Ї позитивним фактором з огл¤ду на те, що це буде стимулювати структурну перебудову в≥тчизн¤ноњ економ≥ки, конкурентоспроможн≥сть товар≥в ¤коњ на св≥товому ринку дуже низька.
як≥сн≥ зрушенн¤ в структур≥ споживчого попиту стали головним фактором зростанн¤. ѕри цьому окремо сл≥д наголосити, що вони стали можливими без внесенн¤ щонайменших зм≥н до податковоњ системи ”крањни. ѕрот¤гом 2000 року економ≥ка крањни жила за тими ж самими податковими правилами (Їдина дискрец≥йна зм≥на, ¤ка мала м≥сце прот¤гом цього пер≥оду Ц це застосуванн¤ вин¤тково грошових розрахунк≥в з ƒержавним бюджетом), що й прот¤гом 1996Ц1999 рок≥в, коли украњнський ур¤д був не в змоз≥ подолати економ≥чну кризу. ѕричини такого ¤вища сл≥д додатково й б≥льш глибоко проанал≥зувати. «аборона проведенн¤ негрошових розрахунк≥в за належними бюджету поточними платежами впродовж тривалого часу спри¤ла зб≥льшенню у поточному роц≥ обс¤гу грошових надходжень, однак ≥мов≥рно, що ≥снують й ≥нш≥ позитивн≥ фактори.
ћи лише зауважимо, що в процес≥ таких зрушень податкова система крањни набуваЇ ¤к≥сно нових характеристик, ¤к≥ необх≥дно проанал≥зувати. «окрема, доц≥льно просл≥дкувати динам≥ку зм≥ни коеф≥ц≥Їнта динам≥чност≥ податковоњ системи.
« ц≥Їю метою знов-таки використаЇмо коеф≥ц≥Їнт динам≥чност≥. –оз≥бТЇмо досл≥джуваний пер≥од на пТ¤ть п≥дпер≥од≥в: 1996, 1997, 1998, 1999 та 2000 р≥к. ” розрахунках було використано динам≥чн≥ р¤ди даних (пер≥одичн≥сть Ц м≥с¤ць) в≥дпов≥дних макропоказник≥в, ¤к≥ необх≥дн≥ дл¤ розрахунку регрес≥йного р≥вн¤нн¤ за обраною методикою. ” результат≥ отримали так≥ значенн¤ коеф≥ц≥Їнт≥в динам≥чност≥ дл¤ пТ¤ти п≥дпер≥од≥в (табл. 3.23).
“аблиц¤ 3.23
ƒинам≥ка зм≥ни коеф≥ц≥Їнта динам≥чност≥ за 1996Ц2000 роки
¬и¤вл¤Їтьс¤, що ≥снуЇ ч≥тка тенденц≥¤ до пад≥нн¤ динам≥чност≥ (тут також можна говорити й про еластичн≥сть) податкових надходжень (системи) за обс¤гом ¬¬ѕ. « одного боку, дл¤ наповненн¤ дох≥дноњ частини бюджету цей факт маЇ негативне значенн¤, оск≥льки темпи приросту ¬¬ѕ будуть перевищувати темпи приросту податкових надходжень. « ≥ншого Ц це характеризуЇ ф≥скальну пол≥тику ур¤ду ¤к таку, що спр¤мована на зменшенн¤ податкового тиску.
–азом з тим, проблема податкового тиску не може розгл¤датис¤ без урахуванн¤ ситуац≥њ, ¤ка оч≥куЇтьс¤ в наступн≥ роки, у звТ¤зку з проблемою державного боргу.
јнал≥з динам≥ки та структури державного боргу ”крањни переконуЇ в тому, що це вагомий фактор, ¤кий впливаЇ на ф≥нансову д≥¤льн≥сть ур¤ду. ¬иконанн¤ ”крањною зобовТ¤зань з обслуговуванн¤ та погашенн¤ державного боргу, насамперед, негативно в≥дбиваЇтьс¤ на економ≥чному зростанн≥. « одного боку, таке зростанн¤ гальмуЇтьс¤ надм≥рним податковим тиском, ¤кий ур¤д маЇ чинити на резидент≥в з тим, щоб не збанкрутувати. « ≥ншого Ц кошти, що спр¤мовуютьс¤ ур¤дом на обслуговуванн¤ та погашенн¤ борг≥в, могли б бути використан≥ б≥льш ефективно, зокрема, на державн≥ ≥нвестиц≥њ або соц≥альн≥ допомоги. “ак, ¤кщо зг≥дно з бюджетом ”крањни на 2001 р≥к (статт¤ 29) державн≥ централ≥зован≥ кап≥тальн≥ вкладенн¤ на в≥дпов≥дний пер≥од становл¤ть 360,9 млн. гривень, то загальна чиста сума кошт≥в з≥ сплати боргу складаЇ 1741,1 млн. гривень, або майже у пТ¤ть раз≥в б≥льше, що св≥дчить про значн≥ попередн≥ прорахунки в пол≥тиц≥ додаткових запозичень ур¤ду.
“аким чином, фактор на¤вност≥ державного боргу Ї одним з головних чинник≥в, ¤кий надаЇ специф≥ки функц≥онуванню податкових в≥дносин у перех≥дних економ≥ках.
Ќе можна однозначно стверджувати, що запозиченн¤ ур¤ду на ринку кап≥тал≥в, ¤к≥ призвод¤ть до по¤ви його заборгованост≥ перед приватним сектором економ≥ки та/або ≥ноземними кредиторами, Ц це негативний фактор. якщо позики, ¤к≥ отримуЇ ур¤д, мають ч≥тке ц≥льове призначенн¤ ≥ спри¤ють вир≥шенню основних макроеконом≥чних завдань сусп≥льства, то вони прискорюють перех≥дний процес ≥ створюють умови дл¤ швидких темп≥в зростанн¤ соц≥ально-економ≥чного добробуту.
Ќа жаль, украњнському ур¤ду з ц≥лого р¤ду причин, ¤к≥ не Ї предметом нашого анал≥зу, не вдалос¤ використати дов≥ру ≥нвестор≥в, а державний борг перетворивс¤ у т¤гар, ¤кий накладаЇ додатков≥ бюджетн≥ обмеженн¤ на ур¤д ≥ не спри¤Ї динам≥чному розвитку приватного сектора економ≥ки15.
”р¤д крањни, перед ¤ким сто¤ть жорстк≥ вимоги щодо обслуговуванн¤ державного боргу, не маЇ можливост≥ спр¤мовувати бюджетн≥ кошти на першочергов≥ соц≥ально-економ≥чн≥ програми (≥нвестиц≥йн≥, ≥нновац≥йн≥, пенс≥йн≥ тощо), ¤к≥ б спри¤ли виходу економ≥ки крањни з кризи. ѕри цьому проблему платоспроможност≥ доводитьс¤ розвТ¤зувати головним чином за рахунок внутр≥шн≥х джерел (доход≥в громад¤н, ф≥нанс≥в резидент≥в). “аке надм≥рне втручанн¤ у процес перерозпод≥лу нац≥онального доходу фактично можна ≥нтерпретувати ¤к додатковий податковий тиск на доходи резидент≥в, що за ланцюговим ефектом призводить до низки негативних насл≥дк≥в, ¤к≥ п≥дсилюють економ≥чну кризу.
“аблиц¤ 3.24
ƒинам≥ка державного боргу ”крањни за 1994Ц2001 роки, млн. грн.*
* ‘≥нансов≥ ризики. Ц 2000. Ц є 4 (24). Ц —. 25.
« огл¤ду на наведен≥ факти, детальн≥ше проанал≥зуЇмо фактор державного боргу в контекст≥ податковоњ пол≥тики ур¤ду. ѕри цьому використаЇмо анал≥тичн≥ елементи структуризац≥њ податкового т¤гар¤, наведен≥ вище.
–озгл¤немо, ¤ким чином основн≥ характеристики державного боргу впливають на розм≥ри податкового т¤гар¤ на реальному приклад≥.
« ц≥Їю метою використаЇмо основн≥ характеристики внутр≥шнього боргу ур¤ду за обл≥гац≥¤ми внутр≥шньоњ державноњ позики (ќ¬ƒѕ), оск≥льки цей борг найб≥льш прозорий. Ќеобх≥дно в≥дзначити, що трактуванн¤ боргу украњнського ур¤ду за ќ¬ƒѕ ¤к внутр≥шнього Ї умовним, тому що прот¤гом 1996Ц1998 рок≥в ≥ноземн≥ ≥нвестори мали право на куп≥влю ќ¬ƒѕ ¤к на первинному, так ≥ на вторинному ринку. ¬≥дтак, заборгован≥сть за цими державними обл≥гац≥¤ми не може вважатис¤ виключно внутр≥шньою. ÷е зайвий раз доводить непринципов≥сть у контекст≥ обраноњ методики анал≥зу розпод≥лу державного боргу на внутр≥шн≥й та зовн≥шн≥й.
¬их≥дн≥ параметри боргу за ќ¬ƒѕ дл¤ ц≥лей анал≥зу представлен≥ у вигл¤д≥ таблиц≥ 3.25.
“аблиц¤ 3.25
ќсновн≥ параметри боргу за ќ¬ƒѕ у 1996Ц1997 роках*
* “енденц≥њ украњнськоњ економ≥ки. Ц 1999. Ц є 12.
ѕрипустимо, що терм≥н до погашенн¤ вс≥х купонних платеж≥в ≥ ном≥налу боргу за ќ¬ƒѕ у 1996 ≥ 1997 роках складаЇ один р≥к20. ¬икористовуючи формулу (3,7), визначимо дюрац≥ю боргу за 1996 та 1997 роки:
D1996= 0,3223;
D1997= 0,6499.
“емпи приросту ном≥нального державного боргу за ќ¬ƒѕ прот¤гом 1997 року становили 343,75 % (= 7628/2219і100 %). “емпи приросту ном≥нального ¬¬ѕ за цей же пер≥од становить 114,53 % (= 93365/81519і100 %).
ѕерерахуЇмо темпи приросту ном≥нального державного боргу за ќ¬ƒѕ прот¤гом 1997 року з урахуванн¤м дюрац≥њ боргу зг≥дно з виразом (3.6):
DGD = 343,75 %іD1996/D1997 = 343,75 %і0,4959 = 170,47 %.
“аким чином, ном≥нальна сума державного боргу за ќ¬ƒѕ з урахуванн¤м його дюрац≥њ за 1997 р≥к зросла на 170,47 %. ѕор≥внюючи темпи приросту цього показника з темпами приросту ном≥нального ¬¬ѕ, бачимо, що нер≥вн≥сть (3.6) справедлива (170,47 % > 114,53 %). “ому необх≥дно зд≥йснити декомпозиц≥ю державного боргу з метою ви¤вленн¤ т≥Їњ його частки, ¤ку необх≥дно ≥нтерпретувати ¤к податкову складову.
ќчевидно, що у випадку, коли зростанн¤ державного боргу можна компенсувати за рахунок зб≥льшенн¤ податковоњ бази, вираз (3.6) повинна бути р≥вн¤нн¤м, або нер≥вн≥сть справедлива, ¤кщо л≥ва частина виразу (3.6) менше правоњ. “ому не компенсований зб≥льшенн¤м податковоњ бази прир≥ст державного боргу буде дор≥внювати 55,94 % (=170,47 % - 114,53 %).
–озвТ¤зуЇмо просту пропорц≥ю:
7628/X=170,47%/55,94% X=(7628 55,94 %)/170,47 % =2503 млн. грн.
ќтже, сума державного боргу за ќ¬ƒѕ, ¤ку можна ≥нтерпретувати ¤к податковий т¤гар, у даному випадку становить 2503 млн. грн. (або 2,7 % ¬¬ѕ за 1997 р≥к). ÷е б≥льш н≥ж удв≥ч≥ менше показника абсолютного приросту державного боргу за 1997 р≥к Ц 5409 млн. грн. ( =7628 - 2219).
“аким чином, при оц≥нц≥ податкового т¤гар¤ не можна оперувати абсолютним показниками приросту державного боргу. Ќеобх≥дно враховувати таку його характеристику, ¤к дюрац≥¤, ¤ка дозвол¤Ї визначити суму боргу, що повинна сплачуватис¤ прот¤гом одного бюджетного року. якщо борг зростаЇ в абсолютному вираз≥, це ще не означаЇ зростанн¤ податкового т¤гар¤. ¬оно може компенсуватис¤ зростанн¤м ¬¬ѕ, зб≥льшенн¤м його дюрац≥њ, л≥кв≥дност≥ тощо.
” нашому випадку дюрац≥¤ дозвол¤Ї зробити декомпозиц≥ю приросту боргу та визначити, ¤ку частку цього приросту можна ≥нтерпретувати ¤к податковий т¤гар.
ƒюрац≥¤ Ц це основна характеристика боргу, на ¤ку впливають так≥ чинники, ¤к дох≥дн≥сть боргу, його ринкова варт≥сть (кап≥тал≥зац≥¤), параметри ем≥с≥њ. Ќа перш≥ два фактори впливаЇ, головним чином, дов≥ра ≥нвестор≥в до економ≥чноњ пол≥тики ур¤ду, його платоспроможн≥сть. ѕараметри ем≥с≥њ державного боргу залежать виключно в≥д економ≥чноњ пол≥тики ур¤ду.
ќтже, одним з важливих етап≥в формуванн¤ податковоњ пол≥тики ур¤ду повинно бути управл≥нн¤ дюрац≥Їю боргу, оск≥льки цей процес дозвол¤Ї управл¤ти ≥ податковим т¤гарем. ÷е достатньо ч≥тко простежуЇтьс¤ з таких даних.
ѕрипустимо, що за рахунок суттЇвого скороченн¤ дох≥дност≥ ќ¬ƒѕ ≥ випуску довгострокових державних обл≥гац≥й показник дюрац≥њ боргу в 1997 роц≥ зр≥с до одиниц≥.
ѕерерахуЇмо темпи приросту ном≥нального державного боргу за ќ¬ƒѕ прот¤гом 1997 року з урахуванн¤м нового показника дюрац≥њ боргу (D1997=1) зг≥дно з виразом (3.6):
DGD = 343,75 %іD1996/D1997 = 343,75 %і0,3223 = 110,79 %.
ѕор≥внюючи темпи приросту ном≥нального державного боргу з урахуванн¤м нового показника дюрац≥њ (110,79 %) з темпами приросту ном≥нального ¬¬ѕ (114,53 %), робимо висновок про в≥дсутн≥сть податковоњ складовоњ. јдже за таких умов зростанн¤ державного боргу повн≥стю компенсуЇтьс¤ приростом податковоњ бази, тому в ур¤ду не буде необх≥дност≥ зб≥льшувати податки у майбутньому.
ѕроблема взаЇмозвТ¤зку процес≥в оподаткуванн¤ та управл≥нн¤ державним боргом в економ≥ц≥ ”крањни належить до розр¤ду надзвичайно актуальних та досить складних щодо њњ розвТ¤занн¤21.
—ам факт ≥снуванн¤ боргу створюЇ не лише реальн≥ матер≥альн≥ перешкоди дл¤ динам≥чного розвитку соц≥ально-економ≥чноњ системи ”крањни, а й формуЇ негативн≥ спод≥ванн¤ субТЇкт≥в ринку. «окрема, ф≥зичн≥ особи, зважаючи на те, що ур¤д у майбутньому буде зб≥льшувати податки дл¤ погашенн¤ державного боргу, можуть зменшувати своњ заощадженн¤, в≥дпов≥дно зб≥льшуючи споживанн¤. «а цих обставин ≥нвестори будуть коригувати своњ ≥нвестиц≥йн≥ плани, також спод≥ваючись на зб≥льшенн¤ податк≥в. “ак≥ негативн≥ психолог≥чн≥ фактори призвод¤ть до реальних матер≥альних збитк≥в, наприклад, до в≥дхиленн¤ ¬¬ѕ в≥д свого оптимального р≥вн¤ через недоотриманн¤ економ≥кою ≥нвестиц≥й у вигл¤д≥ заощаджень громад¤н та кап≥тальних вкладень ≥нвестор≥в. ÷≥ процеси безпосередньо стосуютьс¤ й оподаткуванн¤ через обс¤ги податковоњ бази.
Ќеобх≥дно п≥дкреслити особливу складн≥сть, ¤кою характеризуЇтьс¤ анал≥з впливу державного боргу на економ≥ку крањни. Ќе можна не зважити, що запропонований метод потребуЇ використанн¤ значноњ к≥лькост≥ вих≥дних даних. ќкр≥м складност≥ власне структури державного боргу, ≥снуЇ багато його ≥ндив≥дуальних параметр≥в, ¤к≥ потребують належноњ оц≥нки.
ѕор¤д з цим, виникаЇ необх≥дн≥сть урахуванн¤ не лише к≥льк≥сних, а й ¤к≥сних параметр≥в державного боргу. “ак, важливою характеристикою економ≥ки Ї потенц≥йний обс¤г ¬¬ѕ, тобто такий, ¤кий дос¤гаЇтьс¤ за повного використанн¤ ус≥х виробничих ресурс≥в крањни. «в≥сно, ¤кщо виробнич≥ ресурси в економ≥ц≥ використовуютьс¤ не повн≥стю, некоректно розд≥л¤ти державний борг на податкову складову та на ту його частку, ¤ка може бути компенсована приростом ¬¬ѕ. ѕрир≥ст боргу, у тому випадку, коли ≥снують в≥льн≥ виробнич≥ ресурси (наприклад, безроб≥тт¤, незалучен≥ до виробництва основн≥ фонди тощо), може компенсуватис¤ за рахунок використанн¤ цих ресурс≥в у виробництв≥, хоча в обс¤гах, ¤к≥ не перевищують потенц≥йного ¬¬ѕ.
“а все ж корисн≥сть використанн¤ запропонованого п≥дходу до управл≥нн¤ державним боргом дл¤ ц≥лей оптим≥зац≥њ податковоњ пол≥тики, на нашу думку, очевидна. ≤ хоча наведен≥ розрахунки спрощен≥ ¤к дл¤ зручност≥ њх ≥люстрац≥њ, так ≥ через в≥дсутн≥сть в оф≥ц≥йних статистичних та дов≥дкових виданн¤х необх≥дноњ ≥нформац≥њ щодо дох≥дност≥ боргу ≥ строк≥в сплати основних платеж≥в за ним, вони не викликають сумн≥в≥в стосовно значимост≥ розробленого п≥дходу до управл≥нн¤ характеристиками державного боргу. …ого практичне використанн¤ спри¤тиме оптим≥зац≥њ р≥вн¤ податкового навантаженн¤ та надасть ур¤ду змогу контролювати формуванн¤ майбутньоњ податковоњ пол≥тики.
ћакроеконом≥чний анал≥з феномена державного боргу св≥дчить, що порушенн¤ динам≥чних бюджетних обмежень призводить до по¤ви податкового агрегату ѕ3. ¬одночас сучасна макроеконом≥чна теор≥¤ доводить, що метод ф≥нансуванн¤ ур¤дом своњх видатк≥в (через податки або через борг) не маЇ значенн¤ дл¤ перерозпод≥лу народногосподарських ресурс≥в в економ≥ц≥22. ™ п≥дстави з цим погодитись. ћетод ф≥нансуванн¤ не маЇ значенн¤, проте значенн¤ мають обс¤ги експанс≥њ державного сектора, ≥накше кажучи, сукупна сума податкових агрегат≥в ѕ1, ѕ2 та ѕ3. ≤ особливо важливим такий п≥дх≥д Ї дл¤ перех≥дних економ≥к, оск≥льки останн≥ досить часто звертаютьс¤ до пол≥тики надм≥рних зовн≥шн≥х та внутр≥шн≥х запозичень дл¤ розвТ¤занн¤ проблем бюджету.
