3.2. ѕринципи орган≥зац≥њ та д≥¤льност≥ суд≥в загальноњ юрисдикц≥њ

ўо ж таке принципи правосудд¤?
ƒемократичн≥ основи (принципи) правосудд¤ Ц це закр≥плен≥ в  онституц≥њ та ≥нших законах ”крањни ≥дейно-пол≥тичн≥, кер≥вн≥, правов≥ положенн¤, ¤к≥ визначають природу, демократичну суть правосудд¤, структуру основних ≥нститут≥в, спр¤мованих на дос¤гненн¤ мети, що стоњть перед ним.
« розвитком держави система принцип≥в правосудд¤ може зм≥нюватис¤. ƒе¤к≥ з них набувають нового зм≥сту, зТ¤вл¤ютьс¤ нов≥.
„≥тке дотриманн¤ принцип≥в правосудд¤ забезпечуЇ повний, обТЇктивний, всеб≥чний розгл¤д справ судами.
ѕринципи правосудд¤ становл¤ть Їдину, ц≥л≥сну, взаЇмоповТ¤зану ≥ взаЇмозалежну систему. “ому порушенн¤ будь-¤кого одного принципу т¤гне за собою порушенн¤ ≥нших.
ƒо складу д≥ючоњ системи принцип≥в правосудд¤ вход¤ть так≥ принципи:
Ј законност≥;
Ј зд≥йсненн¤ правосудд¤ лише судом;
Ј незалежност≥ судд≥в ≥ п≥дкоренн¤ лише закону;
Ј зд≥йсненн¤ правосудд¤ на р≥вних правах громад¤н перед законом ≥ судом;
Ј змагальност≥ та р≥вноправност≥ стор≥н;
Ј в≥дкритого розгл¤ду справ в ус≥х судах, гласност≥ судового процесу та його повного ф≥ксуванн¤ техн≥чними засобами;
Ј забезпеченн¤ п≥дозрюваному, обвинуваченому, п≥дсудному права на захист;
Ј презумпц≥њ невинност≥;
Ј державноњ мови судочинства;
Ј п≥дтриманн¤ державного обвинуваченн¤ в суд≥ прокурором;
Ј забезпеченн¤ апел¤ц≥йного та касац≥йного оскарженн¤ р≥шень суду, кр≥м випадк≥в, встановлених законом;
Ј обовТ¤зковост≥ р≥шень суду.
ѕринцип законност≥ означаЇ, що орган≥зац≥¤ ≥ д≥¤льн≥сть суд≥в зд≥йснюЇтьс¤, насамперед, на основ≥  онституц≥њ ”крањни,  онституц≥њ јвтономноњ –еспубл≥ки  рим ≥ закон≥в, тобто акт≥в, прийн¤тих вищим органом законодавчоњ влади Ц ¬ерховною –адою ”крањни.
ѕ≥дзаконн≥ акти застосовуютьс¤ в судов≥й сфер≥ у випадках, передбачених законодавством, ≥ в тому випадку, ¤кщо вони не протир≥чать закону.
ѕринцип законност≥ правосудд¤ вимагаЇ в≥д суд≥в, щоб у кожному винесеному у справ≥ вироку чи р≥шенн≥ було конкретне посиланн¤ на в≥дпов≥дну норму закону з обірунтуванн¤м, чому саме ц¤, а не ≥нша норма права застосована судом у зазначен≥й справ≥.
¬ирок чи р≥шенн¤ буде вважатис¤ незаконним ≥ п≥дл¤гаЇ скасуванню вищесто¤щою судовою ≥нстанц≥Їю, ¤кщо в≥дсутн≥ конкретн≥ посиланн¤ на закон, не мотивовано його застосуванн¤ або застосовано не той закон.
ѕринцип зд≥йсненн¤ правосудд¤ лише судом означаЇ, що правосудд¤ в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ вин¤тково судом ≥ жодний ≥нший орган держави, громадськоњ орган≥зац≥њ не маЇ права зд≥йснювати правосудд¤, засуджувати чи виправдовувати ос≥б, ¤к≥ прит¤гуютьс¤ до в≥дпов≥дальност≥, та застосовувати заходи державного примусу. ƒелегуванн¤ функц≥й суд≥в, привласненн¤ цих функц≥й ≥ншими органами чи посадовими особами не допускаЇтьс¤. ÷ей принцип закр≥плений у  онституц≥њ ”крањни, у розгорнутих положенн¤х крим≥нального, крим≥нально-процесуального законодавства ≥ посл≥довно вт≥люЇтьс¤ в житт¤.
ѕринцип незалежност≥ судд≥в ≥ п≥дкоренн¤ лише закону означаЇ, що:
Ј судд≥ у своњй д≥¤льност≥ щодо зд≥йсненн¤ правосудд¤ Ї незалежними, п≥дкор¤ютьс¤ лише закону ≥ н≥кому не п≥дзв≥тн≥;
Ј гарант≥њ незалежност≥ судд≥в встановлюютьс¤  онституц≥Їю ”крањни, «аконом Уѕро статус судд≥вФ;
Ј держава гарантуЇ ф≥нансове та матер≥ально-техн≥чне забезпеченн¤ судд≥в ≥ суд≥в.
Ѕудь-¤ке втручанн¤ в д≥¤льн≥сть судд≥в при зд≥йсненн≥ правосудд¤ недопустиме ≥ т¤гне в≥дпов≥дальн≥сть зг≥дно з д≥ючим законодавством.
Ќезалежн≥сть судд≥в забезпечуЇтьс¤:
Ј встановленим законом пор¤дком обранн¤, призначенн¤, зупиненн¤ њх повноважень та зв≥льненн¤ з посади;
Ј особливим пор¤дком присвоЇнн¤ в≥йськових та цив≥льних класних чин≥в;
Ј передбаченою законом процедурою зд≥йсненн¤ правосудд¤;
Ј таЇмницею прийн¤тт¤ судового р≥шенн¤ ≥ забороною њњ розголошенн¤;
Ј забороною п≥д загрозою в≥дпов≥дальност≥ втручанн¤ у зд≥йсненн¤ правосудд¤;
Ј в≥дпов≥дальн≥стю за неповагу до суду чи судд≥;
Ј правом судд≥ на в≥дставку;
Ј недоторкан≥стю судд≥в;
Ј створенн¤м необх≥дних орган≥зац≥йно-техн≥чних та ≥нформац≥йних умов дл¤ д≥¤льност≥ суд≥в;
Ј матер≥альним та спец≥альним забезпеченн¤м судд≥в в≥дпов≥дно до њх статусу;
Ј особливим пор¤дком ф≥нансуванн¤ суд≥в;
Ј системою орган≥в суд≥вського самовр¤дуванн¤.
”с≥ державн≥ органи, установи та орган≥зац≥њ, органи м≥сцевого ≥ рег≥онального самовр¤дуванн¤, громад¤ни та њх обТЇднанн¤ зобовТ¤зан≥ поважати незалежн≥сть судових орган≥в ≥ не пос¤гати на нењ.
√арант≥њ незалежност≥ судд≥, включаючи заходи його правового захисту, матер≥ального ≥ соц≥ального забезпеченн¤, передбачен≥ «аконом Уѕро статус судд≥вФ, поширюютьс¤ на вс≥х судд≥в ”крањни ≥ не можуть бути скасован≥ чи обмежен≥ ≥ншими нормативними актами ”крањни та јвтономноњ –еспубл≥ки  рим.
ѕринцип зд≥йсненн¤ правосудд¤ на р≥вних правах громад¤н перед законом ≥ судом означаЇ застосуванн¤ судом норм права однаково щодо вс≥х громад¤н незалежно в≥д походженн¤, посадового, соц≥ального чи майнового стану, стат≥, мови, осв≥ти, расовоњ, нац≥ональноњ належност≥, ставленн¤ до рел≥г≥њ, м≥сц¤ проживанн¤ та ≥нших обставин.
ѕринцип змагальност≥ та р≥вноправност≥ стор≥н закр≥плений у ст. 126  онституц≥њ ”крањни. …ого суть пол¤гаЇ у встановлених законом ≥ забезпечених судом р≥вних можливост¤х стор≥н реально використовувати процесуальн≥ засоби захисту своњх ≥нтерес≥в в умовах загального пор¤дку судового розгл¤ду справ.
якщо одн≥й сторон≥ надаютьс¤ конкретн≥ процесуальн≥ права, то закон над≥л¤Ї аналог≥чними правами ≥ншу сторону ≥ покладаЇ на них р≥вн≥ процесуальн≥ обовТ¤зки.
ѕринцип в≥дкритого розгл¤ду справ в ус≥х судах означаЇ, що судов≥ зас≥данн¤ провод¤тьс¤ в≥дкрито з наданн¤м реальноњ, р≥вноњ можливост≥ ус≥м громад¤нам бути присутн≥м при судовому розгл¤д≥ справ та ф≥ксувати його х≥д шл¤хом застосуванн¤ фото-, в≥деозапис≥в.
“акий розгл¤д справ впливаЇ на ¤к≥сть зд≥йсненн¤ правосудд¤. —уд зд≥йснюЇ виховний вплив на самих учасник≥в судочинства та вс≥х присутн≥х.
” в≥дкритому процес≥ суд д≥Ї п≥д контролем народу, що п≥двищуЇ його в≥дпов≥дальн≥сть за обТЇктивне ≥ законне вир≥шенн¤ справи. 
–азом з тим, законом ч≥тко визначен≥ випадки, коли справи повинн≥ розгл¤датис¤ на закритих судових зас≥данн¤х.
ѕри конституц≥йному судочинств≥ Ц ¤кщо це суперечить ≥нтересам держави.
ѕри розгл¤д≥ крим≥нальних справ:
Ј з метою нерозголошенн¤ державноњ таЇмниц≥;
Ј про злочини ос≥б, ¤к≥ не дос¤гли 16 рок≥в;
Ј про статев≥ злочини;
Ј ¤кщо цього вимагають ≥нтереси забезпеченн¤ безпеки св≥дк≥в, потерп≥лих, п≥дсудних, член≥в њх с≥мей, близьких родич≥в та ≥нших ос≥б.
ѕри розгл¤д≥ цив≥льних справ:
Ј з метою охорони державноњ таЇмниц≥;
Ј дл¤ забезпеченн¤ таЇмниц≥ усиновленн¤;
Ј з метою запоб≥ганн¤ розголошенню в≥домостей про ≥нтимн≥ сторони житт¤ ос≥б, ¤к≥ беруть участь у справ≥. 
ѕри арб≥тражному судочинств≥:
Ј з метою охорони державноњ таЇмниц≥;
Ј дл¤ охорони комерц≥йноњ таЇмниц≥;
Ј за на¤вност≥ обірунтованого запереченн¤ одн≥Їњ або обох стор≥н.
ѕринцип забезпеченн¤ п≥дозрюваному, обвинуваченому, п≥дсудному права на захист закр≥плений у ст. 129  онституц≥њ та конкретних статт¤х  рим≥нально-процесуального кодексу ”крањни. …ого суть пол¤гаЇ в тому, що на органи, посадових ос≥б, ¤к≥ провод¤ть д≥знанн¤, попереднЇ сл≥дство, на суд покладаЇтьс¤ обовТ¤зок реал≥зувати право п≥дозрюваного, обвинуваченого, п≥дсудного на захист. ѓм надаЇтьс¤ можлив≥сть реал≥зовувати своњ права шл¤хом залученн¤ захисник≥в, функц≥њ ¤ких виконують профес≥йн≥ адвокати.
ѕринцип презумпц≥њ невинност≥ означаЇ, що н≥хто не може бути визнаним винним у зд≥йсненн≥ злочину, а також прит¤гнутий до крим≥нальноњ в≥дпов≥дальност≥ не ≥накше, ¤к за вироком суду ≥ в≥дпов≥дно до закону. ÷е означаЇ, що обвинувачений (п≥дсудний) вважаЇтьс¤ невинним до тих п≥р, доки його вина не буде доведена у передбаченому законом пор¤дку ≥ встановлена вироком суду, що вступив у законну силу.
ѕрезумпц≥¤ невинност≥ Ц обТЇктивне правове положенн¤, а не субТЇктивна думка сл≥дчого чи прокурора, ¤к≥ предТ¤вл¤ють звинуваченн¤, розсл≥дуючи справу, можуть ≥ повинн≥ бути переконан≥ у своњй правот≥.
ѕрезумпц≥¤ невинност≥ передбачаЇ:
Ј обовТ¤зков≥сть доведенн¤ вини обвинуваченого (п≥дсудного) покладаЇтьс¤ на особу, ¤ка проводить д≥знанн¤, сл≥дчого, прокурора, суд;
Ј будь-¤кий неусунений сумн≥в у невинност≥ трактуЇтьс¤ на користь обвинуваченого (п≥дсудного);
Ј винн≥сть, не доведена у юридичному розум≥нн≥, дор≥внюЇ доведен≥й невинност≥.
“аким чином, обвинувальний вирок не може грунтуватис¤ на припущенн¤х, ус≥ неусунен≥ судом протир≥чч¤, сумн≥ви повинн≥ тлумачитись на користь п≥дсудного.
ѕринцип державноњ мови судочинства пол¤гаЇ в тому, що судочинство в ”крањн≥ зд≥йснюЇтьс¤ державною (украњнською) мовою. –азом з тим, законом визначено, що в тих м≥сц¤х, де проживаЇ переважна б≥льш≥сть громад¤н ≥ншоњ нац≥ональност≥, судочинство може зд≥йснюватис¤ р≥дною мовою цього населенн¤.
÷ей принцип гарантуЇ права ус≥х учасник≥в судочинства, ¤кщо вони не волод≥ють мовою, на ¤к≥й ведетьс¤ судочинство.
÷е виражаЇтьс¤ в тому, що:
Ј њм надаЇтьс¤ право на ознайомленн¤ з ус≥ма матер≥алами та участь у судових зас≥данн¤х через перекладач≥в;
Ј право виступати в суд≥ р≥дною мовою;
Ј обвинуваченому сл≥дч≥ та судов≥ документи вручаютьс¤ у будь-¤кому випадку в письмовому переклад≥ р≥дною мовою чи мовою, ¤кою в≥н волод≥Ї, а ≥ншим особам, ¤к≥ беруть участь у справ≥, Ц за њх вимогою.
ѕринцип п≥дтриманн¤ державного обвинуваченн¤ в суд≥ прокурором пол¤гаЇ в тому, що прокурор у судовому розгл¤д≥ п≥дтримуЇ функц≥ю державного обвинуваченн¤ прот¤гом усього розгл¤ду справи, користуючись при цьому р≥вними правами з ≥ншими учасниками процесу.
ѕрокурор виступаЇ в≥д ≥мен≥ держави, бере активну участь у досл≥дженн≥ доказ≥в, висловлюЇ свою думку щодо застосуванн¤ крим≥нального закону, м≥ри покаранн¤ щодо п≥дсудного або обгрунтовуЇ в≥дмову в≥д обвинуваченн¤.
ѕринцип апел¤ц≥йного та касац≥йного оскарженн¤ р≥шень суду закр≥плений у ст. 129  онституц≥њ ”крањни. ¬≥н пол¤гаЇ в тому, що учасники судочинства (п≥дсудн≥, потерп≥л≥ та ≥нш≥) мають право у встановлений законом терм≥н оскаржувати р≥шенн¤ суду.
–≥шенн¤ суду, ¤к≥ в установленому законом пор¤дку набрали законноњ сили, Ї обовТ¤зковими дл¤ виконанн¤ органами, установами, орган≥зац≥¤ми, посадовими особами, громад¤нами на вс≥й територ≥њ ”крањни.
—удочинство в ”крањн≥ у визначених законом випадках проводитьс¤ ¤к одноособово суддею, так ≥ колег≥ально у склад≥ к≥лькох судд≥в та народних зас≥дател≥в.

<< попередн¤     зм≥ст     наступна >>