15. ѕ–ќЅЋ≈ћ» ѕ≤ƒ¬»ў≈ЌЌя ≈‘≈ “»¬Ќќ—“≤ ≈ ќЌќћ≤ » ” –јѓЌ»

15.1. ѕроблеми структурноњ перебудови економ≥ки.

—труктура народного господарства Ц сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж галуз¤ми народного господарства, ¤ке в≥дображаЇ народногосподарськ≥ пропорц≥њ, под≥л прац≥ в умовах даноњ системи виробництва.

—труктурн≥ зрушенн¤ в народному господарств≥ Ц зм≥на сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж частинами сусп≥льного виробництва ≥ вс≥м сусп≥льним виробництвом у час≥ ≥ простор≥. —труктурн≥ зрушенн¤ мають на мет≥ п≥двищенн¤ ефективност≥ виробництва, зд≥йсненн¤ випереджаючого розвитку прогресивних галузей Ц галузей, що визначають науково-техн≥чний прогрес.

—п≥вв≥дношенн¤ м≥ж сферою матер≥ального виробництва ≥ невиробничою сферою. —фера матер≥ального виробництва Ц сукупн≥сть галузей народного господарства, в ¤ких створюютьс¤ матер≥альн≥ блага. Ќевиробнича сфера (сфера матер≥ального виробництва) Ц сукупн≥сть галузей народного господарства, ¤к≥ надають послуги. ѕослуга Ц трудова доц≥льна д≥¤льн≥сть, результати ¤коњ знаход¤ть св≥й вираз в безпосередн≥й д≥њ на людину ¤к обТЇкт д≥¤льност≥ (послуги пасажирського транспорту, звТ¤зку, житлового та комунального господарства, осв≥ти, охорони здоровТ¤, науки та ≥н.).

ѕитома вага зайн¤тих в невиробнич≥й сфер≥ зростаЇ. якщо в 1940 роц≥ у виробнич≥й сфер≥ —–—– було зайн¤то 11.7% , то в 1960 р. Ц 16.8% , в 1987 р. Ц 27.2%, в ”крањн≥ Ц 26.4% (в 1989 р.).

¬ япон≥њ в 1986 р. на сферу послуг припадало 63.5% валового внутр≥шнього продукту (¬¬ѕ) , що майже вдв≥ч≥ б≥льше, н≥ж на сферу матер≥ального виробництва. ѕитома вага сфери послуг у структур≥ робочоњ сили япон≥њ зросла до 55.1%. «а питомою вагою сфери послуг у структур≥ ¬¬ѕ та робочоњ сили япон≥¤ займала четверте м≥сце у св≥т≥ п≥сл¤ —Ўј, ¬еликобритан≥њ ≥ ‘ранц≥њ.

„им вища в крањн≥ продуктивн≥сть прац≥, тим б≥льше розвинута в н≥й сфера послуг.

—п≥вв≥дношенн¤  темп≥в зростанн¤ ≤ та ≤≤ п≥дрозд≥л≥в сусп≥льного виробництва . –озгл¤немо випадок , коли виробництво предмет≥в споживанн¤ зростаЇ на 10% за рахунок зб≥льшенн¤ чисельност≥ роб≥тник≥в при незм≥нн≥й прац≥ ≥ технолог≥њ. —ередн¤ варт≥сть робочого м≥сц¤ при цьому лишаЇтьс¤ незм≥нною. ѕриймаЇтьс¤ , що чисельн≥сть роб≥тник≥в зростаЇ за рахунок зб≥льшенн¤ працездатност≥ населенн¤, так що витрати на вив≥льненн¤ роб≥тник≥в з ≥нших процес≥в прац≥ не потр≥бн≥.

¬иробництво продукц≥њ по п≥дрозд≥лах складаЇ :

≤. 400 — + 100 V + 100 ћ = 600

≤≤. 200 — + 80 V + 80 ћ =360

ўоб на 10 % зб≥льшити виробництво предмет≥в споживанн¤ (продукц≥њ ≤≤ п≥дрозд≥лу виробництва), треба на 10% зб≥льшити чисельн≥сть роб≥тник≥в ≥ виробництво засоб≥в виробництва (продукц≥ю ≤ п≥дрозд≥лу сусп≥льного виробництва). ¬≥дпов≥дно на 10% зросте нова варт≥сть V+ћ.

20 — + 8 V + 8 ћ = 36

ƒодатков≥ засоби виробництва дл¤ ≤≤ п≥дрозд≥лу (20 —) повинн≥ над≥йти з ≤ п≥дрозд≥лу, дл¤ чого потр≥бно зб≥льшити тут нову варт≥сть  ( V+ћ) на 20 одиниць , або на 10% в≥д попередньоњ, ƒл¤ цього на 10% треба зб≥льшити чисельн≥сть зайн¤тих ≥ засоби њх виробництва , ѕрир≥ст продукц≥њ ≤ п≥дрозд≥лу маЇ складати :

40 — + 10 V + 10 ћ = 60

“аким чином, екстенсивному зростанн≥ економ≥ки (за рахунок зб≥льшенн¤ робочих м≥сць) зб≥льшенн¤ на 10% виробництва предмет≥в споживанн¤ вимагатиме також (на 10%) зростанн¤ засоб≥в виробництва. “емпи зростанн¤ ≤ ≥ ≤≤ п≥дрозд≥л≥в сусп≥льного виробництва за цих умов будуть однаковими.

“емпи зростанн¤ ≤ п≥дрозд≥лу мають бути вищими за темпи зростанн¤ ≤≤ п≥дрозд≥лу, ¤кщо :

1. ¬≥дбуватиметьс¤ вив≥льненн¤ (зам≥щенн¤) робочоњ сили, якщо к≥нцевим насл≥дком зам≥щенн¤ робочоњ сили буде зб≥льшенн¤ робочого часу громад¤н, часу навчанн¤ або (п≥сл¤ переходу вив≥льненоњ робочоњ сили в сферу послуг) обТЇм послуг, це не вплине на обТЇм продукц≥њ ≤≤ п≥дрозд≥лу. јле обТЇм продукц≥њ ≤ п≥дрозд≥лу повинен зрости за рахунок  зб≥льшенн¤ виробництва машин та ≥нших засоб≥в вив≥льненн¤ робочоњ сили. якщо вив≥льнен≥ роб≥тники будуть зайн¤т≥ в ≤≤ п≥дрозд≥л≥, це приведе до певного зростанн¤ обс¤гу виробництва в ньому. ўоб створити дл¤ них робоч≥ м≥сц¤, продукц≥ю ≤ п≥дрозд≥лу треба буде зб≥льшити тим самим темпом, що й продукц≥ю ≤ п≥дрозд≥лу.  р≥м того, в ≤ п≥дрозд≥л≥ треба додатково виробити машини, ¤к≥ забезпечать вив≥льненн¤ роб≥тник≥в ≤≤ п≥дрозд≥лу. ¬ ус≥х розгл¤нутих вище випадках дл¤ зам≥щенн¤ робочоњ сили необх≥дно менш вищ≥ темпи зростанн¤ ≤ п≥дрозд≥лу в пор≥вн¤нн≥ з ≤≤-м.

2. «асоби виробництва будуть забезпечувати розвиток невиробничоњ сфери. ¬ цьому випадку зросте обс¤г послуг , а не продукц≥њ ≤≤ п≥дрозд≥лу.

3. √отуватимутьс¤ умови дл¤ розвитку ≤≤ п≥дрозд≥лу та невиробничоњ сфери. Ѕуд≥вництво, наприклад, металург≥йного комб≥нату приведе до зростанн¤ виробництва предмет≥в споживанн¤ чи послуг через р¤д рок≥в. Ќеобх≥дн≥ дл¤ введенн¤ в д≥ю комб≥нату засоби виробництва треба створити в ≤ п≥дрозд≥л≥ ран≥ше, що приведе на певному етап≥ до випередженн¤ темп≥в його зростанн¤ в пор≥вн¤нн≥ з ≤≤ п≥дрозд≥лом.

4. ¬≥дбуваЇтьс¤ пог≥ршенн¤ природних умов виробництва, що веде до зменшенн¤ продуктивност≥ прац≥ ≥ обс¤гу виробництва. ƒл¤ компенсац≥њ цього потр≥бно зб≥льшити виробництво засоб≥в виробництва, щоб вив≥льнити певну к≥льк≥сть роб≥тник≥в ≥ створити дл¤ них робоч≥ м≥сц¤.

ƒодатков≥ засоби виробництва потр≥бно будувати також в раз≥, коли падаЇ ≥нтенсивн≥сть чи продуктивн≥сть прац≥, зношуЇтьс¤ обладнанн¤, внасл≥док чого зменшуЇтьс¤ обс¤г виробництва.

¬ ¤ких випадках ≤≤ п≥дрозд≥л сусп≥льного виробництва зростатиме б≥льш високими темпами, н≥ж ≤ п≥дрозд≥л?

1.  оли в ≤ п≥дрозд≥л≥ створений зад≥л, резерв потужностей дл¤ розвитку ≤≤ п≥дрозд≥лу та невиробничоњ сфери.

2.  оли розвиток економ≥ки в≥дбуваЇтьс¤ коштом кращого використанн¤ виробничих потужностей. Ќаприклад п≥двищенн¤ коеф≥ц≥Їнту зм≥нност≥ в ≤≤ п≥дрозд≥л≥, дозвол¤Ї зб≥льшувати обс¤г виробництва без зб≥льшенн¤ його у ≤ п≥дрозд≥л≥.

3. ¬ р¤д≥ випадк≥в, коли в≥дбуваЇтьс¤ зниженн¤ матер≥алоЇмност≥ продукц≥њ. ѕрипустимо, що дл¤ отриманн¤ певних матер≥ал≥в в обс¤з≥ р≥чноњ вироб≥тку одного роб≥тника треба 70 тис. крб. кап≥тальних вкладень: 25 тис. крб. Ц дл¤ вив≥льненн¤ одного роб≥тника, 45 тис. крб. Ц дл¤ забезпеченн¤ його робочим м≥сцем. якщо дл¤ економ≥њ такоњ ж к≥лькост≥ цих матер≥ал≥в треба 50 тис. крб., це дещо зменшить випередженн¤ в темп≥ зростанн¤ ≤ п≥дрозд≥лу в пор≥вн¤нн≥ з ≤≤-м п≥дрозд≥лом. якщо ж дл¤ отриманн¤ такоњ ж економ≥њ потр≥бно буде витратити менше 45 тис. крб., темп зростанн¤ ≤ п≥дрозд≥лу буде меншим, н≥ж ≤≤ п≥дрозд≥лу.

—п≥вв≥дношенн¤ фонд≥в споживанн¤ та накопиченн¤, витрат на зам≥щенн¤ робочоњ сили та на створенн¤ робочих м≥сць.

“аблиц¤ 15.1

“ипи економ≥чного зростанн¤ з врахуванн¤м витрат на вив≥льненн¤ робочоњ сили.

¬ар≥анти розвитку економ≥ки в таблиц≥ розташовано в пор¤дку зменшенн¤ њх ефективност≥. якщо прийн¤ти, що обс¤г виробництва складаЇ 100 млн. ¬_г, перш≥ 120 млрд. крб. здатн≥ забезпечити прир≥ст обс¤гу виробництва на 8%, друг≥ 6%, трет≥ 3%.

ѕерших 120 млрд. крб. п≥дуть виключно на створенн¤ робочих м≥сць, з других 120 млрд. 30 млрд. треба направити на вив≥льненн¤ роб≥тник≥в, а 90 млрд. Ч на створенн¤ робочих м≥сць, з трет≥х треба направити на вив≥льненн¤ робочих 75 млрд. крб., на створенн¤ робочих м≥сць Ч 45 млрд. крб. –азом 360 млрд. крб. треба под≥лити в пропорц≥њ 255:105 на створенн¤ робочих м≥сць ≥ вив≥льненн¤ роб≥тник≥в. ѕри ц≥й умов≥ не буде безроб≥тт¤ ≥ надлишку робочих м≥сць.

„им б≥льший прир≥ст робочоњ сили, тим б≥льше витрат необх≥дно направити на створенн¤ робочих м≥сць. ¬ сучасних умовах, при курс≥ на реконструкц≥ю виробництва в склад≥ фонду накопиченн¤ повинна зрости частка витрат на вив≥льненн¤ роб≥тник≥в. ¬ 80-т≥ роки нам≥чалось п≥дн¤ти њњ з одн≥Їњ третини по менш≥й м≥р≥ до половини виробничих кап≥тальних вкладень.

„им менша ефективн≥сть витрат на вив≥льненн¤ роб≥тник≥в, тим б≥льшою маЇ бути частка фонду накопиченн¤ в нац≥ональному доход≥ дл¤ того, щоб утримувати сталий темп зростанн¤ економ≥ки.

—труктурна перебудова промисловост≥ ”крањни. ѕор≥вн¤нн¤ структур економ≥ки ”крањни та розвитку крањн св≥ту показуЇ, що в економ≥ц≥ ”крањни б≥льша питома вага базових галузей (паливна промислов≥сть, чорна металург≥¤, електроенергетика). ¬насл≥док цього в крањн≥ висока ресурсоЇмн≥сть сусп≥льного виробництва, недостатн≥й вих≥д продукц≥њ к≥нцевого споживанн¤ (легкоњ, харчовоњ промисловост≥, машинобудуванн¤).

“аблиц¤ 15.2

√алузева структура промисловост≥ р≥зних крањн.

ƒив.: √еЇць ¬. —труктура економ≥ки ≥ структурна пол≥тика //≈коном≥ка ”крањни. Ц 1995.- є4.-—.18)

ћатер≥алоЇмн≥сть продукц≥њ к≥нцевого споживанн¤ у нас вища в 4-6 раз≥в, н≥ж в розвинутих крањнах св≥ту. ÷е повТ¤зано перш за все з структурним фактором, бо питом≥ витрати у виробництв≥ ≥ експлуатац≥њ в≥тчизн¤них машин та обладнанн¤ вищ≥, н≥ж у зах≥дних аналог≥в, лише на 25-30%.

«а розрахунками ћ≥неконом≥ки ”крањни, дл¤ структурноњ перебудови њњ економ≥ки потр≥бно буде 40-50 млрд. дол. (за оц≥нками зах≥дних спец≥ал≥ст≥в, -¤к м≥н≥мум, 300-400 млрд. дол.). ЌагадаЇмо, що структурна перебудова промисловост≥ та транспорту колишньоњ Ќƒ–, вимагала I трлн. марок (близько 700 млрд. дол.). Ќа њњ територ≥њ мешкало 16 млн. чол. –≥вень конкурентноздатност≥ економ≥ки Ќƒ– був найвищим серед крањн –≈¬. —труктурна перебудова економ≥ки маЇ забезпечити пр≥оритетний розвиток тих галузей, ¤к≥ можуть експортувати продукц≥ю, ≥мпортозам≥щуючу продукц≥ю або хоча продукц≥ю, ¤ка буде конкурентноздатною на внутр≥шньому ринку в пор≥вн¤нн≥ з ≥мпортними товарами, нав≥ть при низьких митних тарифах.

“реба ≥стотно зм≥нити сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж добувними, сировинними ≥ обробними галуз¤ми, перейти дл¤ цього до ресурсозбер≥гаючоњ технолог≥њ, розвивати науком≥стськ≥ галуз≥ Ч галуз≥ з високою питомою ваги висококвал≥ф≥кованоњ прац≥, високих технолог≥й, що базуютьс¤ на використанн¤ дос¤гнень науки ≥ техн≥ки.

“реба розвивати ≥мпортозам≥щуюче виробництво енергонос≥њв. ¬ металург≥йн≥й промисловост≥ треба р≥зко п≥двищити питому вагу електроливарного виробництва, безперервного виливанн¤ ≥ точного литва.

—пад промислового виробництва в ”крањн≥ в 90-т≥ роки прив≥в до пог≥ршенн¤ його структури.

“аблиц¤ 15.3

«м≥ни в структур≥ продукц≥њ промисловост≥ ”крањни

«меншилась питома вага галузей, ¤к≥ виробл¤ють к≥нцеву продукц≥ю при загальному зменшен≥ виробництва зросла питома вага базових галузей.

15.2. ѕроблеми розвитку експортного потенц≥алу.

Ќаселенн¤ ”крањни складаЇ 0.8% чисельност≥ населенн¤ «емл≥, територ≥¤ - 0.4% суш≥ «емл≥. ”крањна виробл¤Ї 5% св≥товоњ м≥неральноњ сировини та продукт≥в њњ переробки. „астка ”крањни у виробництв≥ марганцевоњ руди складаЇ 32%. ¬она може виробл¤ти на р≥к 52 млн.т. чавуну, 54 млн.т. стал≥, 41.5 млн.т. готового прокату. «а цими показниками ”крањна займаЇ п M ¤те м≥сце в св≥т≥ п≥сл¤ япон≥њ, —Ўј,  итаю та –ос≥њ.

≈кспортний потенц≥ал визначають ¤к обс¤г товар≥в та послуг, ¤к≥ нац≥ональна економ≥ка може виробити ≥ реал≥зувати за своњ меж≥ з метою максимизувати прибуток в≥д зовн≥шньоеконом≥чного обм≥ну. ÷е також здатн≥сть нац≥ональноњ економ≥ки в≥дтворювати своњ конкурентн≥ переваги на св≥товому ринку. ѕеревищенн¤ вивезенн¤ товар≥в за меж≥ ”крањни в ≥нш≥ республ≥ки —–—– перекривалос¤ перевищенн¤м ≥мпорту з-за меж —–—– над експортом продукц≥њ за його меж≥. ћ≥жреспубл≥канський обм≥н у б≥льш ¤к 3 рази перевищував ≥мпортно-експортний.

                                                    “аблиц¤ 15.4.

“орговий баланс ”крањни у внутр≥шн≥х ц≥нах, млрд.крб.

¬≥д' Їмне сальдо торгового балансу в 1988 роц≥ у 6.0 млрд.дол. (у св≥тових ц≥нах) виникло за рахунок в≥д' Їмного сальдо по нафтогазов≥й промисловост≥ (10.0 млрд.дол), кольоров≥й металург≥њ (1.9), х≥м≥чн≥й  та нафтох≥м≥чн≥й (-1.0), л≥сов≥й, деревообробноњ та целюлозопаперовоњ (0.8), а також легкоњ промисловост≥ (1.1). ¬ певн≥й м≥р≥ воно перекривалос¤ вивезенн¤м продукц≥њ чорноњ металург≥њ (4.5), машинобудуванн¤ та металообробки (2.2), харчовоњ (2.1) промисловост≥ та продукц≥њ с≥льського ≥ л≥сового господарства (0.5 млрд.дол.)

                                                    “аблиц¤ 15.5.

“орговий баланс ”крањни у 1995-1998 рр. (млн.дол. —Ўј)

“оварна структура зовн≥шньоњ торг≥вл≥ . ¬ 1997 р. у загальному обс¤з≥ експорту переважали неблагородн≥ метали та вироби з них (41.5% в≥д загальних надходжень з експорту). Ќа другому м≥сц≥ знаходилась продукц≥¤ х≥м≥чноњ та пов' ¤заних з нею галузей промисловост≥ (10.6%), пот≥м - машини, устаткуванн¤ ≥ механ≥зми (електричн≥ та механ≥чн≥) (9.7%) та м≥неральн≥ продукти (руди, вуг≥лл¤ та ≥н.) - 9.0%.

¬≥д продукц≥њ тваринництва отримано 3.1%  надходжень з експорту продукц≥њ рослинного походженн¤ - 3.9%, в≥д продукц≥њ харчовоњ промисловост≥ - 4.8% (разом - 12.7%: а ¤кщо врахувати вина та вироби з них - 13.7%).

–еал≥зац≥¤ текстилю та текстильн≥ вироб≥в принесли 3.2%, взутт¤, головних убор≥в, парасольок - 0.4%, надходжень з ≥мпорту.

¬ структур≥ ≥мпорту переважали м≥неральн≥ продукти (нафта, газ, вуг≥лл¤ та ≥н.) - 47.6% витрат на ≥мпорт, а також машини, механ≥зми та обладнанн¤ - 15.2%. Ќа третьому м≥сц≥ знаходилась продукц≥¤ х≥м≥чноњ та пов' ¤заних з нею галузей (7.3%). ≤мпорт продовольства - 5.2% в≥д загальноњ суми ≥мпорту, продукц≥њ легкоњ промисловост≥ - 3.2%.

ќсновн≥ торгов≥ партнери ”крањни . ¬ 1997 роц≥ з загальноњ суми надходжень в≥д експорту (млн.дол.—Ўј) в 14231.9 на крањни —Ќƒ припадало 5585.6, крањни ™вропи - 3450.8, јз≥њ - 3829.2, јфрики - 472.4, јмерики - 652.5.

≈кспорт (в млн.дол.) складав: в –ос≥йську ‘едерац≥ю - 3723.0,  итай - 1100.9, Ѕ≥лорусь - 825.5, “уреччину - 670.9, ‘–Ќ - 568.6, ≤тал≥ю - 395.0, ѕольщу - 380.3, —Ўј - 330.4, ”горщину - 318.8, ћолдову - 294.4, ”збекистан - 235.9, —ловаччину - 279.3 з загальноњ суми ≥мпорту - 17128 млн.дол.

≤мпорт з крањн —Ќƒ складав (в млн.дол.) - 9879.4, з крањн ™вропи - 5053.5, јз≥њ - 8367.2, јфрики - 136.8, јмерики - 797.9.

≤мпорт надходив перш за все з таких крањн (в млн.дол.): –ос≥йська ‘едерац≥¤ - 7837.9, ‘–Ќ - 1308.9, “уркменистан - 972.3, —Ўј - 650.9, ѕольщ≥ - 549.9, ≤тал≥¤ - 400.4,  азахстан - 403.6, Ѕ≥лорусь - 391.4, ‘ранц≥¤ - 307.6, ¬еликобритан≥¤ - 232.4, јвстр≥¤ - 224.7, Ћитва - 242.4, „ех≥¤ - 219.7, —ловаччина - 204, 5.

–≥вень в≥дкритост≥ економ≥ки ”крањни, розрахований ¤к частка експортноњ квоти у ¬¬ѕ, становив понад третину у 1994 роц≥. ” великих держав частка зовн≥шньоњ торг≥вл≥ у ¬Ќѕ коливаЇтьс¤ в межах 8-10%, у малих (√олланд≥¤, Ѕельг≥¤ та ≥н.) - с¤гаЇ 70-80%.

як п≥дтверджуЇ анал≥з ситуац≥њ на нашому внутр≥шньому ринку, р≥вень в≥дкритост≥ економ≥ки ”крањни занадто великий: б≥л¤ 60-70% товар≥в на нашому внутр≥шньому ринку - ≥ноземного походженн¤.

ќц≥нююч≥ конкурентн≥ переваги ”крањни, ¤к правило, вказують на дешеву робочу силу, розвинуту промислов≥сть, можливост≥ аграрно-виробничоњ сфери та ¬ѕ , на¤вн≥сть високих технолог≥й та розвинуту науку.

Ќа думку ¬.ќнищенка (≈коном≥ка ”крањни.-1996-є2-—.15-23), оптим≥зм щодо цих переваг нашоњ економ≥ки ¤вно переб≥льшений.

1. ƒешева робоча сила. –еальна зарплата в ”крањн≥ в матер≥альному виробництв≥ становить 13% в≥д р≥вн¤ —Ўј, а продуктивн≥сть прац≥ - 20%. “аким чином, ц≥на прац≥, затраченоњ на виробництво одиниц≥ продукц≥њ, в ”крањн≥ лише на 35% менше, н≥ж в —Ўј. јле й ц¤ р≥зниц¤ поглинаЇтьс¤ низькою ¤к≥стю прац≥, а також значними втратами на виробництв≥ (близько 30-40%).

ƒо того ж, застосуванн¤ на «аход≥ трудозбер≥гаючих технолог≥й становить п≥д сумн≥в конкурентн≥ переваги за рахунок дешевоњ робочоњ сили.

—л≥д перегл¤нути тезу про високий р≥вень квал≥ф≥кац≥њ робочоњ сили в ”крањн≥. ¬ 1989 р. неповну середню та початкову осв≥ту мали 449 ос≥б з кожноњ тис¤ч≥ в≥ком 15 рок≥в ≥ старше, вище та середню спец≥альну - 140 ос≥б. –учною працею була зайн¤та третина роб≥тник≥в промисловост≥, 3/4 - в с≥льському господарств≥, близько половини - в буд≥вництв≥. ¬.ќнищенко пише: ФЌе може бути висококвал≥ф≥кованим л≥кар, вчитель, вчений тощо, коли в≥н не знайомитьс¤ з дос¤гненн¤м Ќ“ѕ ≥ не працюЇ ≥з застосуванн¤м передових технолог≥йФ.

2. ћожлив≥сть зайн¤ти ч≥льне м≥сце на тих ринках, куди ран≥ше експортувалас¤ продукц≥¤ рад¤нського виробництва: крањни —Ќƒ та крањни, що розвиваютьс¤.

“орг≥вельна пол≥тика —–—– будувалас¤ на наданн¤ кредит≥в крањнам, що розвиваютьс¤. јле ”крањна в ближч≥ 15-20 рок≥в навр¤д чи зможе забезпечити необх≥дну дл¤ цього об' Їм кредитуванн¤. ƒо того ж переваги в цьому в≥дношенн≥ маЇ –ос≥йська ‘едерац≥¤, бо саме з нею асоц≥юЇтьс¤ сьогодн≥ колишн≥й —–—–. —аме –‘ в≥д≥йшла та дипломатична та зовн≥шньоторговельна ≥нфраструктура, ¤к≥ забезпечували зовн≥шньо-економ≥чн≥ зв' ¤зки.

3. ћожливост≥ зор≥Їнтувати на експорт с≥льське господарство та переробн≥ галуз≥. Ќа ближч≥ роки перспективи песим≥стичн≥: поки що нам треба хоча прогодувати себе. “ак, щоб забезпечити себе зерном на ≥снуючих пос≥вних площах, треба мати врожайн≥сть зернових 33-34 ц/га. ѕоки що так≥ врожањ дл¤ нас недос¤жн≥. ≈кспортний потенц≥ал ”крањни в ц≥й сфер≥ може стати вагомим десь через рок≥в 15-20.

 ому продавати продукц≥ю с≥льського господарства? «ах≥д сам Ї значним њњ експортером. ќтже, залишаЇтьс¤ –‘ та ≥нш≥ крањни —Ќƒ. јле на њх ринках збуту розгортаЇтьс¤ гостра конкурентна боротьба, ¤ку ми програЇмо.

Ќаш≥ с≥льськогосподарськ≥ продукти обм≥нюютьс¤ на рос≥йський та туркменський газ ≥ нафту. “акий обм≥н не може бути екв≥валентним: нафту та газ можна продати за св≥товими ц≥нами, а с≥льськогосподарську продукц≥ю з ”крањни н≥хто не купуватиме за св≥товими ц≥нами. ѕродавати значно дешевше - ось що чекаЇ наш експорт с≥льськогосподарськоњ продукц≥њ (≥ не т≥льки њњ).

4. ѕотужний науково-техн≥чний потенц≥ал, перш за все у ¬ѕ . Ќа сьогодн≥ сферу високих технолог≥й фактично зруйновано. ¬насл≥док парал≥чу п≥дприЇмств, ¤к≥ мають ц≥ технолог≥њ. ѕотр≥бн≥ будуть значн≥ витрати на в≥дновленн¤ цього потенц≥алу, орган≥зац≥ю великосер≥йного виробництва, на Ќƒƒ – з тим, щоб продукц≥¤ була конкурентноспроможною.

¬елик≥ над≥њ де¤к≥ ур¤довц≥ та пол≥тики покладають на залученн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й. јле сл≥д враховувати, що найб≥льш конкурентноспроможну технолог≥ю отримати таким шл¤хом не вдастьс¤. ‘≥рми розвинутих крањн ледь застар≥лу технолог≥ю передають ≥ншим державам з таким розрахунком, щоб розвинути у себе нову технолог≥ю ≥ зберегти за собою л≥дерство.

як≥ основн≥ напр¤мки збереженн¤ ≥ розвитку експортного потенц≥алу?

“реба збер≥гати ≥снуючий експортний потенц≥ал, наприклад, металург≥йного комплексу та р¤ду х≥м≥чних виробництв, поступово переор≥Їнтовуючи њх на нов≥тн≥ технолог≥чн≥ процеси.

–еал≥зувати певн≥ тимчасов≥ переваги, ¤к≥ обумовлен≥ в≥дносно невисокою варт≥стю робочоњ сили, на¤вн≥стю розвинутих виробничих фонд≥в ≥ технолог≥чних знань, а також матер≥альних ресурс≥в. ÷¤ модель характерна дл¤ крањн, що розвиваютьс¤. ¬она ставить на мет≥ залученн¤ ≥ноземного кап≥талу ≥ п≥дключенн¤ до глобальних технолог≥чних зв' ¤зк≥в.  онкретно це означаЇ створенн¤ складальних виробництв з прив≥зних елемент≥в, машинобуд≥вних виробництв, ¤к≥ б ор≥Їнтувалис¤ на обслуговуванн¤ ≥ноземних ≥нвестиц≥й в ”крањн≥, створенн¤ виробництв за участю ≥ноземного кап≥талу дл¤ випуску тих товар≥в, ¤к≥ завершують св≥й життЇвий цикл на ринках розвинутих крањн, розм≥щенн¤ в ”крањн≥ замовлень на виконанн¤ Ќƒƒ – у тих сферах, де вона маЇ в≥дпов≥дний науково-техн≥чний потенц≥ал.

—тратег≥чним пр≥оритетом маЇ стати використанн¤ конкурентних переваг вищого пор¤дку, вт≥лених в нов≥тн≥ технолог≥чн≥ та науков≥ розробки. ÷е створить умови дл¤ високоефективних сучасних форм зовн≥шньоеконом≥чного сп≥вроб≥тництва - виробничо-≥нвестиц≥йноњ модел≥ сп≥вроб≥тництва.

«ј¬ƒјЌЌя ѕќ ¬»¬„≈ЌЌё “≈ћ» 15

  1.     як≥ причини б≥льш високоњ матер≥алоЇмност≥ к≥нцевоњ продукц≥њ в ”крањн≥ в пор≥вн¤нн≥ з зах≥дними крањнами?

2.     ќсновн≥ напр¤мки структурноњ перебудови економ≥ки ”крањни?

3.     ѕерспективи зм≥ни сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж сферою матер≥ального виробництва ≥ невиробничою сферою?

4.     ¬ ¤ких випадках темп зростанн¤ ≤ п≥дрозд≥лу сусп≥льного виробництва маЇ випереджати темп зростанн¤ ≤≤ п≥дрозд≥лу? “емп зростанн¤ ≤≤ п≥дрозд≥лу буде вищим за темп зростанн¤ ≤ п≥дрозд≥лу?

5.     як треба зм≥нити фонд накопиченн¤, ¤кщо стоњть завданн¤ збер≥гати темпи зростанн¤ ¬¬ѕ, ¤кщо: а) пог≥ршуютьс¤ природн≥ умови виробництва? б) зменшуЇтьс¤ прир≥ст робочоњ сили? в) зб≥льшуЇтьс¤ в≥дпустка при народжен≥ дитини?

6.     ¬ ¤к≥й черговост≥ доц≥льно вид≥л¤ти кошти з фонду накопиченн¤:      а) на зростанн¤ послуг за рахунок механ≥зм≥в; б) на створенн¤ робочих м≥сць новим роб≥тникам; в) дл¤ компенсац≥њ пог≥ршенн¤ природних умов виробництва; г) дл¤ п≥двищенн¤ економ≥чноњ ефективност≥?

7.     „ому орган≥зац≥¤ дос¤гнень в Ќ“ѕ може привести до безроб≥тт¤, ¤кщо виробництво зор≥Їнтоване на п≥двищенн¤ норм прибутку?

8.     ќсновн≥ напр¤мки зм≥н в структур≥ промисловост≥ ”крањни.

9.     ѕроблема забезпеченн¤ економ≥ки ”крањни енергонос≥¤ми.

10. ƒайте оц≥нку експортного потенц≥алу ”крањни.

11. ќсновн≥ напр¤мки розвитку експортного потенц≥алу ”крањни.

ѕор≥вн¤йте ор≥Їнтац≥ю на  зам≥щенн¤ ≥мпорту та розвиток експорту.

<< попередн¤     зм≥ст