¬—“”ѕ
–азом ≥з набутт¤м нашою державою незалежност≥ на початку 90-х рок≥в почала створюватись та ≥нтенсивно розвиватис¤ нова податкова система ”крањни, ¤ка значною м≥рою в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д т≥Їњ, ¤ка ≥снувала в умовах адм≥н≥стративно-командноњ системи з особливост¤ми, характерними дл¤ союзноњ республ≥ки колишнього —–—–. —творенн¤ податковоњ системи в≥дбуваЇтьс¤ з поступовим зменшенн¤м рол≥ ур¤ду в економ≥ц≥ та в≥дпов≥дним зб≥льшенн¤м приватноњ ≥н≥ц≥ативи субТЇкт≥в господарюванн¤. ¬одночас, зважаючи на тривал≥сть процес≥в перерозпод≥лу сусп≥льних функц≥й на користь недержавного сектора та первинного накопиченн¤ кап≥талу ¤к вир≥шальноњ умови такого перерозпод≥лу, дом≥нуюча роль у сусп≥льному сектор≥ економ≥ки в перех≥дний пер≥од залишаЇтьс¤ за державою. ÷е висуваЇ п≥двищен≥ вимоги до розвитку податкових в≥дносин у перех≥дних економ≥ках.
–озвиток в≥тчизн¤ноњ податковоњ системи розпочавс¤ з найб≥льш складних та в≥дпов≥дальних етап≥в становленн¤ Ц пошуку структури податк≥в, притаманних ринков≥й економ≥ц≥, та обТЇднанн¤ њх у ц≥л≥сну податкову систему. ¬≥н базувавс¤ на найб≥льш поширених у ринкових економ≥ках податках та на необх≥дност≥ сформувати ƒержавний бюджет ¤к стрижневий детерм≥нант незалежноњ держави.
” результат≥ трансформац≥й прот¤гом перших дес¤ти рок≥в створена податкова система, ¤ка виконуЇ ф≥скальн≥ функц≥њ, але, разом з тим, в≥дзначаЇтьс¤ складн≥стю, невпор¤дкован≥стю, порушенн¤м функц≥ональноњ гармон≥њ окремих складових та системи в ц≥лому. ј основне протир≥чч¤, що виникало в ход≥ формуванн¤ податковоњ системи, повТ¤зане з неузгоджен≥стю потреб у податкових надходженн¤х з можливост¤ми њх отриманн¤. р≥м того, стоњть завданн¤ дос¤гти такого р≥вн¤ розвитку податковоњ системи, щоб, забезпечуючи доходи бюджету, останн¤ не стримувала процеси накопиченн¤, зростанн¤ виробництва, не в≥дбувалос¤ перекос≥в у частин≥ зм≥н у структур≥ сусп≥льного господарства, не деформувалис¤ ринков≥ процеси та, головне, не порушувалас¤ соц≥альна справедлив≥сть стосовно конкретного пер≥оду розвитку нашоњ держави. ÷им обумовлен≥ ключов≥ напр¤ми, що визначають п≥дходи до трансформац≥њ податковоњ системи на перспективу.
” б≥льшост≥ крањн влада реально оц≥нюЇ своњ можливост≥ в сфер≥ оподаткуванн¤. “ам ч≥тко розум≥ють, що надм≥рн≥ податки п≥дривають виробництво, не спри¤ють ≥н≥ц≥атив≥ ≥, врешт≥-решт, знижують дох≥дну частину бюджету. ƒл¤ сусп≥льства надзвичайно важливо забезпечити ст≥йк≥сть розвитку нац≥онального виробництва. ÷≥лковите стримуванн¤ свободи маневру приватного б≥знесу в податкових питанн¤х призводить не лише до обмеженн¤ можливостей потенц≥йних податкових надходжень, але й до ≥нших негативних насл≥дк≥в, особливо в частин≥ приховуванн¤ прибутк≥в в≥д оподаткуванн¤ та переходу в т≥ньову д≥¤льн≥сть. –азом з тим, потреба забезпеченн¤ належного р≥вн¤ податкових надходжень Ї обТЇктивною. “ому в ц≥лому безперспективно намагатис¤ будь-¤кою ц≥ною реал≥зувати загальне зниженн¤ р≥вн¤ податкового навантаженн¤ зам≥сть удосконаленн¤ ≥ розвитку власне ц≥Їњ системи. ѕри вс≥й динам≥чност≥ зм≥н у податков≥й систем≥ в основ≥ таких р≥шень повинн≥ лежати пон¤тт¤ њх необх≥дност≥, можливостей, часу. √оловним завданн¤м ц≥Їњ роботи Ї спри¤нн¤ створенню гнучкого механ≥зму оподаткуванн¤, що адекватно реагуЇ на зм≥ни в економ≥ц≥ та оптимально реал≥зуЇ не т≥льки ф≥скальну, а й регулюючу функц≥ю податк≥в, що в даний час Ї надзвичайно актуальним, оск≥льки економ≥ка почала зростати.
” розвинених економ≥ках податков≥ системи зор≥Їнтован≥ на оподаткуванн¤ особистих доход≥в громад¤н. ѕрогресивн≥сть такоњ спр¤мованост≥ сьогодн≥ не може реал≥зовуватис¤ у в≥тчизн¤них умовах. ” наш≥й крањн≥ розпод≥л сусп≥льного продукту побудований таким чином, що основна його маса проходить повз найманого прац≥вника. ÷¤ обставина маЇ ключове значенн¤ при визначенн≥ структури нац≥онального оподаткуванн¤, перетворюЇтьс¤ в джерело неконструктивност≥ структурних зм≥н, генеруЇ негативне ставленн¤ до необх≥дност≥ п≥двищенн¤ ефективност≥ сусп≥льноњ прац≥.
Ќин≥ в≥тчизн¤на податкова система здатна розвТ¤зати частину поставлених часом стратег≥чних ≥ тактичних завдань без спричиненн¤ суттЇвого збитку њњ основному призначенню. ” складних економ≥чних системах, до ¤ких належить ≥ податкова, завжди ≥снують критично вагом≥, з погл¤ду забезпеченн¤ ст≥йкост≥ та динам≥чност≥ цих систем, економ≥чн≥ звТ¤зки м≥ж окремими елементами (при ус≥й њх взаЇмозалежност≥ та взаЇмозумовленост≥). ѓх пошук та реал≥зац≥¤ дозвол¤ють перетворити багатом≥рне завданн¤ в менш складне ≥ дос¤гти вир≥шенн¤ необх≥дних пр≥оритет≥в.
” р¤ду ключових проблем, в≥д вир≥шенн¤ ¤ких залежить виконанн¤ податками притаманних њм функц≥й, лежить неприпустим≥сть спрощеного розгл¤ду податкових в≥дносин у перех≥дних економ≥ках. ” контекст≥ загальних закон≥в ≥ законом≥рностей функц≥онуванн¤ та розвитку податкових систем виникаЇ необх≥дн≥сть досл≥дженн¤ додаткових специф≥чних чинник≥в, що впливають на ефективн≥сть податковоњ системи, у взаЇмозвТ¤зку з ф≥скальною та монетарною пол≥тикою, визначенн¤ податкового навантаженн¤ на економ≥ку, проблем податковоњ дисципл≥ни, податкових п≥льг.
ѕодаткова система на практичному р≥вн≥ Ї сукупн≥стю окремих податк≥в, платеж≥в та збор≥в, тому критично важливим стаЇ визначенн¤ њх перел≥ку, складу, ¤кий зробить податкову систему спроможною реал≥зувати ту функц≥ональну гармон≥ю, ¤ка забезпечить њњ ефективн≥сть. ѕершочергового значенн¤ набуваЇ проблема розвТ¤занн¤ структурних суперечностей у взаЇмозвТ¤зку з≥ зм≥цненн¤м державност≥, трансформац≥Їю економ≥чного розвитку.
Ќегативн≥ демограф≥чн≥ та соц≥ально-економ≥чн≥ тенденц≥њ, що мають м≥сце в ”крањн≥, характеризуютьс¤ ≥ низьким загальним життЇвим р≥внем та стратиф≥кац≥Їю населенн¤ за майновою ознакою. ÷е особливо актуал≥зуЇ необх≥дн≥сть використанн¤ регул¤тивного потенц≥алу податковоњ системи, закладеного в њњ егал≥тарн≥й рол≥.
–обота, запропонована читачев≥ Ї результатом досл≥джень, ¤к≥ автор зд≥йснював, працюючи в ом≥тет≥ з питань ф≥нанс≥в ≥ банк≥вськоњ д≥¤льност≥ та ом≥тет≥ законодавчого забезпеченн¤ правоохоронноњ д≥¤льност≥ ¬ерховноњ –ади ”крањни, будучи народним депутатом та ректором јкадем≥њ державноњ податковоњ служби ”крањни. ” дану роботу вкладено ≥ значний досв≥д, набутий автором п≥д час внесенн¤ пропозиц≥й щодо становленн¤ та розвитку податковоњ системи ”крањни в ход≥ формуванн¤ њњ законодавчоњ бази у ¬ерховн≥й –ад≥ та удосконаленн¤ д≥¤льност≥ ƒержавноњ податковоњ адм≥н≥страц≥њ ”крањни. ѕро те, наск≥льки вдалос¤ автору розвТ¤зати порушен≥ проблеми, Ц судити читачев≥. јвтор завжди готовий вислухати зауваженн¤, пропозиц≥њ, вз¤ти участь у подальших дискус≥¤х з розгл¤нутих питань, оск≥льки робота над њх подальшим розвТ¤занн¤м продовжуЇтьс¤.
