–ќ«ƒ≤Ћ 12   ќќ–ƒ»Ќј÷≤я ƒ≤яЋ№Ќќ—“≤  ќЌ“–ќЋ№Ќќ-–≈¬≤«≤…Ќ»’ ≤ ѕ–ј¬ќќ’ќ–ќЌЌ»’ ќ–√јЌ≤¬ ўќƒќ «ƒ≤…—Ќ≈ЌЌя  ќЌ“–ќЋё ≤ ѕќѕ≈–≈ƒ∆≈ЌЌя «Ћќ¬∆»¬јЌ№ 

12.1.  оординац≥¤ процедур контролюючих ≥ правоохоронних орган≥в
ќснову правового пол¤ дл¤ втручанн¤ державних орган≥в у д≥¤льн≥сть субТЇкт≥в господарюванн¤ становл¤ть статт≥ 41 ≥ 67  онституц≥њ ”крањни, статт¤ 55 «акону ”крањни Уѕро власн≥стьФ, статт≥ 10 ≥ 15 «акону ”крањни Уѕро п≥дприЇмництвоФ та статт≥ 32 ≥ 33 «акону ”крањни Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф.
—уть зазначених положень цих законодавчих акт≥в пол¤гаЇ у тому, що держава гарантуЇ власников≥ непорушне волод≥нн¤, користуванн¤ ≥ розпор¤дженн¤ обТЇктами власност≥. ¬ласник маЇ право вчин¤ти щодо свого майна будь-¤к≥ д≥њ, що не суперечать закону. “обто, зд≥йснюючи своњ права, власник зобовТ¤заний не порушувати права, свободи, г≥дн≥сть та ≥нтереси ≥нших громад¤н ≥ сусп≥льства в ц≥лому, що охорон¤ютьс¤ законом; не завдавати шкоди навколишньому середовищу, сплачувати податки ≥ збори в пор¤дку ≥ розм≥рах, встановлених законом.
ѕри цьому статтею 19  онституц≥њ ”крањни визначено, що Уоргани державноњ влади та органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, њх посадов≥ особи зобовТ¤зан≥ д≥¤ти лише на п≥дстав≥, в межах повноважень та у спос≥б, що передбачен≥  онституц≥Їю та законами ”крањниФ.
÷¤ вимога стосуЇтьс¤ ¤к контролюючих, так ≥ правоохоронних орган≥в, њњ порушенн¤ в момент призначенн¤ рев≥з≥њ чи перев≥рки може призвести не т≥льки до в≥дм≥ни њх результат≥в, але ≥ до поданн¤ позову до контролюючого органу з метою в≥дшкодуванн¤ обТЇкту контролю шкоди, запод≥¤ноњ неправом≥рним втручанн¤м у реал≥зац≥ю власником його прав щодо волод≥нн¤, користуванн¤ й розпор¤дженн¤ майном в обс¤з≥, передбаченому пунктом 4 статт≥ 48 «акону ”крањни Уѕро власн≥стьФ.
Ќеобх≥дно врахувати ≥ те, що в засадах державноњ пол≥тики ”крањни в галуз≥ прав людини, ¤к≥ затверджен≥ постановою ¬ерховноњ –ади ”крањни 17.06.99 є 757-’≤V, м≥ститьс¤ таке положенн¤: У¬изнанн¤ обмеженост≥ свободи держави, њњ орган≥в ≥ посадових ос≥б в≥дпов≥дно до принципу, зг≥дно з ¤ким дозволено лише те, що пр¤мо передбачаЇтьс¤ закономФ.
—тосовно державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби в ”крањн≥ (дал≥ Ц ƒ –—), нормативно-правовим актом, ¤кий визначаЇ завданн¤, функц≥њ, права ≥ в≥дпов≥дальн≥сть њњ орган≥в, Ї «акон ”крањни Уѕро державну контрольно-рев≥з≥йну службу в ”крањн≥Ф (дал≥ Ц «акон). ѕри прийн¤тт≥ р≥шенн¤ про можлив≥сть проведенн¤ органом ƒ –— рев≥з≥њ чи перев≥рки положенн¤ «акону не можуть бути п≥дм≥нен≥ положенн¤ми «акон≥в ”крањни Уѕро прокуратуруФ чи Уѕро м≥л≥ц≥юФ, що визначають повноваженн¤ орган≥в прокуратури ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ (ћ¬—). јдже жодним ≥з закон≥в не визначено, що органам ƒ –— делегуЇтьс¤ право зд≥йснювати за њх зверненн¤ми рев≥з≥њ ≥ перев≥рки незалежно в≥д форми власност≥ й одержанн¤ бюджетних кошт≥в.
«г≥дно з≥ статтею 14 «акону органи ƒ –— провод¤ть рев≥з≥њ ≥ перев≥рки субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ незалежно в≥д форми власност≥ за постановою прокурора або сл≥дчого, винесеною в ход≥ розсл≥дуванн¤ крим≥нальноњ справи. «а дорученн¤м прокуратури, ћ≥н≥стерства внутр≥шн≥х справ, —лужби безпеки ”крањни, податкових адм≥н≥страц≥й у випадках, передбачених «аконом, органи ƒ –— провод¤ть рев≥з≥њ та перев≥рки на п≥дконтрольних п≥дприЇмствах, в установах та орган≥зац≥¤х ус≥х форм власност≥.
якщо стосовно зм≥сту частини першоњ ≥ другоњ зазначеноњ статт≥ 14 «акону непорозум≥нн¤ м≥ж контролюючими ≥ правоохоронними органами виникають лише зр≥дка ≥ в основному щодо пон¤тт¤ Уп≥дконтрольн≥Ф, то через в≥дсутн≥сть правового трактуванн¤ «акону частина трет¤ ц≥Їњ статт≥, що викладена в редакц≥њ: У–ев≥з≥њ та перев≥рки на проханн¤ правоохоронних орган≥в можуть проводитись також ≥ в ≥нших випадках, передбачених чинним законодавствомФ, майже завжди стаЇ своЇр≥дним ¤блуком розбрату. «аконодавець у с≥чн≥ 1993 року наст≥льки неч≥тко виклав це положенн¤, що тривалий час н≥хто аргументовано не може довести, в ¤ких ще випадках, кр≥м передбачених у перш≥й ≥ друг≥й частин≥ статт≥ 14 «акону, органи ƒ –— можуть проводити рев≥з≥њ ≥ перев≥рки.
 еруючись зазначеними положенн¤ми нормативно-правових акт≥в, виход¤чи з узагальненн¤ практики розгл¤ду арб≥тражними судами справ за участю контрольно-рев≥з≥йних орган≥в та припис≥в прокурор≥в, що предТ¤влен≥ органам ƒ –— за п≥дсумками перев≥рки виконанн¤ ”казу ѕрезидента в≥д 23.07.98 є 817 Уѕро де¤к≥ заходи з дерегулюванн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥Ф, контрольно-рев≥з≥йн≥ прац≥вники вважають, що ≥нших випадк≥в дл¤ проведенн¤ органами ƒ –— самост≥йно рев≥з≥йних д≥й чинним законодавством не визначено.
ќкрем≥ правоохоронц≥ категорично не погоджуютьс¤ з таким п≥дходом. ¬они стверджують, що, в≥дмовл¤ючи у проведенн≥ рев≥з≥й на неп≥дконтрольних п≥дприЇмствах за дорученн¤ми правоохоронних орган≥в, ¤к≥ зд≥йснюють досл≥дч≥ перев≥рки, органи ƒ –— тим самим нехтують вимогами чинного законодавства.
“обто маЇмо не ними викликаний сп≥р двох орган≥в виконавчоњ влади, обовТ¤зок ¤ких захищати ≥нтереси держави, включаючи њњ громад¤н ≥ субТЇкт≥в господарюванн¤.
ƒл¤ вир≥шенн¤ ц≥Їњ проблеми через прийн¤тт¤ в≥дпов≥дного нормативно-правового акта доц≥льно розгл¤нути правов≥ п≥дстави, що дають право правоохоронним органам вимагати проведенн¤ ƒ –— рев≥з≥й ≥ перев≥рок.
√оловним законодавчим актом, на ¤кий часто посилаютьс¤ представники правоохоронних орган≥в при зверненн≥ щодо обовТ¤зкового проведенн¤ рев≥з≥њ, Ї  рим≥нально-процесуальний кодекс ( ѕ ) ”крањни. ÷ей  одекс д≥Ї п≥д час д≥знанн¤, попереднього сл≥дства або судового розгл¤ду справи. ¬ ньому визначено перел≥к учасник≥в крим≥нального судочинства: обвинувачений, п≥дозрюваний, захисник, потерп≥лий, цив≥льний позивач, цив≥льний в≥дпов≥дач та ≥нш≥ представники, а також ≥нш≥ учасники процесу Ц св≥док, експерт ≥ спец≥ал≥ст.
ѕор¤д ≥з регламентац≥Їю прав ≥ обовТ¤зк≥в цих ос≥б  одекс визначаЇ права й обовТ¤зки судд≥, прокурора, сл≥дчого та особи, ¤ка проводить д≥знанн¤.
ќднак жодним пунктом чи статтею  одексу не визначено повноваженн¤ орган≥в ƒ –— або рев≥зора щодо проведенн¤ рев≥з≥й ≥ перев≥рок.
Ќе визначено також м≥сц¤ акта рев≥з≥њ серед доказ≥в за крим≥нальною справою. «а статтею 65  одексу акт рев≥з≥њ в кращому раз≥ можна класиф≥кувати ¤к У≥нший документФ.
ƒ≥йсно, статт¤ 66  одексу м≥стить положенн¤ про те, що особа, ¤ка проводить д≥знанн¤, сл≥дчий, прокурор ≥ суд мають право Увимагати проведенн¤ рев≥з≥њФ ≥ що Увиконанн¤ цих вимог Ї обовТ¤зковим дл¤ вс≥х громад¤н, п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥йФ. ѕроте зазначен≥ положенн¤ записан≥ в статт≥ У«биранн¤ ≥ поданн¤ доказ≥вФ, а право Увимагати проведенн¤ рев≥з≥њФ надане лише зазначеним вище особам у справах, що перебувають у њх п≥дпор¤дкуванн≥.
ѕри одержанн≥ в≥домостей про порушенн¤ ≥ за на¤вност≥ достатн≥х даних, що вказують на ознаки злочину, прокурор, сл≥дчий, орган д≥знанн¤ чи судд¤ повинн≥ порушити крим≥нальну справу. ” такому випадку н≥¤ких суперечностей в≥дносно трактуванн¤ частини першоњ статт≥ 14 «акону щодо проведенн¤ Урев≥з≥њ та перев≥рки субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ незалежно в≥д форми власност≥ за постановою прокурора або сл≥дчого, винесеною в ход≥ розсл≥дуванн¤ крим≥нальноњ справиФ, м≥ж органами ƒ –— ≥ правоохоронними органами немаЇ.
 оли ж даних дл¤ порушенн¤ крим≥нальноњ справи недостатньо ≥ необх≥дно перев≥рити за¤ву або пов≥домленн¤ про злочин до порушенн¤ справи, то така перев≥рка, ¤к зазначено в статт≥ 97  ѕ  ”крањни, зд≥йснюЇтьс¤ прокурором, сл≥дчим або органом д≥знанн¤ в строк не б≥льше 10 дн≥в шл¤хом отриманн¤ по¤снень в≥д окремих громад¤н чи посадових ос≥б або витребуванн¤ необх≥дних документ≥в.
ќтже, про досл≥дчу рев≥з≥ю органом ƒ –— з метою порушенн¤ крим≥нальноњ справи в  ѕ  не згадуЇтьс¤.
ѕотр≥бно також п≥дкреслити, що попереднЇ сл≥дство або д≥знанн¤ проводитьс¤ лише п≥сл¤ порушенн¤ крим≥нальноњ справи (статт≥ 104, 113  ѕ  ”крањни), тому про в≥дмову орган≥в ƒ –— у проведенн≥ рев≥з≥й чи перев≥рок на стад≥њ попереднього сл≥дства не може бути ≥ мови.
“аким чином, зверненн¤ прокурора, сл≥дчого, органу д≥знанн¤ чи судд≥ до органу ƒ –— з вимогою на проведенн¤, зг≥дно з≥ статтею 66  ѕ , рев≥з≥њ на неп≥дконтрольному обТЇкт≥ можна вважати правом≥рним ≥ обовТ¤зковим до виконанн¤ лише за умови порушенн¤ щодо обТЇкта контролю крим≥нальноњ справи.
¬ ≥нших випадках (при посиланн≥ на статтю 20 «акону ”крањни Уѕро прокуратуруФ, статтю 11 «акону ”крањни Уѕро м≥л≥ц≥юФ, статт≥ 12 ≥ 18 «акону ”крањни Уѕро орган≥зац≥йно-правов≥ основи боротьби з орган≥зованою злочинн≥стюФ тощо) зверненн¤ правоохоронних орган≥в на проведенн¤ органами ƒ –— рев≥з≥йних д≥й Ї обовТ¤зковими дл¤ них лише за умов проведенн¤ рев≥з≥й та перев≥рок на п≥дконтрольних п≥дприЇмствах, в установах та орган≥зац≥¤х вс≥х форм власност≥, що визначено частиною другою статт≥ 14 «акону.
—уть п≥дконтрольност≥ дл¤ орган≥в ƒ –— п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й випливаЇ з≥ статт≥ 2 «акону. ” проект≥ ≤нструкц≥њ про орган≥зац≥ю проведенн¤ рев≥з≥й ≥ перев≥рок органами державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби в ”крањн≥ за зверненн¤ми правоохоронних орган≥в, що п≥дготовлена √оловним контрольно-рев≥з≥йним управл≥нн¤м ”крањни, дано таке њњ визначенн¤: Уѕ≥дконтрольн≥ органам ƒ –— п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ Ц центральн≥ ≥ м≥сцев≥ органи виконавчоњ влади, –ада ћ≥н≥стр≥в јвтономноњ –еспубл≥ки  рим, органи м≥сцевого самовр¤дуванн¤, державн≥ ≥ недержавн≥ фонди, п≥дприЇмства, установи та орган≥зац≥њ, господарськ≥ товариства, обТЇднанн¤ п≥дприЇмств, сп≥лки тощо незалежно в≥д форм власност≥, в≥домчоњ належност≥, п≥дпор¤дкованост≥ та м≥сц¤ розташуванн¤, що одержують (або одержували в рев≥з≥йному пер≥од≥) кошти з бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в, у тому числ≥ кошти державних ц≥льових фонд≥в, що включен≥ до зведеного бюджету держави, п≥льги ≥з сплати податк≥в чи ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в та (або) кошти державних валютних фонд≥вФ.
“аке розТ¤сненн¤ д≥ючого «акону в ≤нструкц≥њ не звужуЇ коло субТЇкт≥в можливого проведенн¤ рев≥з≥й ≥ перев≥рок, а, навпаки, створюЇ умови дл¤ правового призначенн¤ та законного проведенн¤ рев≥з≥й ≥ перев≥рок.
« огл¤ду на ≥нтереси держави, в проект≥ ≤нструкц≥њ вперше знайшло м≥сце таке положенн¤, ¤к участь прац≥вник≥в ƒ –— у проведенн≥ рев≥з≥й (перев≥рок) субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥, що зд≥йснюЇтьс¤ ≥ншими державними контролюючими органами. ÷е положенн¤ даЇ можлив≥сть органам ƒ –— зд≥йснювати в ход≥ рев≥з≥й на неп≥дконтрольних обТЇктах тематичн≥ перев≥рки, але очолювати так≥ рев≥з≥њ повинн≥ органи податковоњ служби, державноњ ≥нспекц≥њ ≥ контролю за ц≥нами, державноњ служби боротьби з економ≥чною злочинн≥стю чи ≥нш≥ державн≥ органи, ¤к≥ мають законодавчо визначен≥ повноваженн¤ на проведенн¤ перев≥рок на таких п≥дприЇмствах.
ƒл¤ формуванн¤ у прац≥вник≥в правоохоронних ≥ контролюючих орган≥в Їдиних методолог≥чних п≥дход≥в при призначенн≥ ≥ проведенн≥ рев≥з≥њ або перев≥рки, що маЇ вин¤тково важливе значенн¤ дл¤ встановленн¤ ≥ документуванн¤ ф≥нансових порушень, необх≥дно визначитись ≥з ≥ншими основними пон¤тт¤ми, ¤к≥ використовуютьс¤ в практиц≥ њх сп≥льноњ роботи, зокрема такими, ¤к Узаконодавство з ф≥нансових питаньФ, Урев≥з≥¤Ф, Уперев≥ркаФ, Узустр≥чна перев≥ркаФ, Укомпетенц≥¤Ф, УзбиткиФ тощо.
ѕоЇднавши певн≥ положенн¤ нормативно-правових акт≥в та на¤вну практику контрольно-рев≥з≥йноњ роботи, автор схильний стверджувати, що ц≥ терм≥ни мають таке значенн¤:
1. У«аконодавство з ф≥нансових питаньФ Ц сукупн≥сть чинних на будь-¤кий момент контрольного пер≥оду нормативно-правових акт≥в держави, ¤кими регулюютьс¤ процеси утворенн¤, розпод≥лу та використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в держави.
ќсновними видами ф≥нансових ресурс≥в Ї: прибуток; амортизац≥йн≥ в≥драхуванн¤; податки ≥ збори з п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й; пр¤м≥ ≥ непр¤м≥ податки з населенн¤, в≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ ц≥л≥; доходи в≥д зовн≥шньоеконом≥чноњ д≥¤льност≥; виручка в≥д реал≥зац≥њ безгосподарного та на¤вного в надлишках майна; надходженн¤ в≥д продажу державних запас≥в ≥ резерв≥в; надходженн¤ в≥д оренди обТЇкт≥в нерухомост≥, земельних д≥л¤нок, устаткуванн¤, транспортних засоб≥в; надходженн¤ з погашенн¤ кредит≥в, наданих ран≥ше ≥ншим державам; одержанн¤ кредит≥в ≥ гуман≥тарноњ допомоги з-за кордону; надлишок об≥гових кошт≥в.
ќск≥льки в статт≥ 2 «акону визначено, що Урев≥з≥¤ Ц це метод документального контролю за ф≥нансово-господарською д≥¤льн≥стю п≥дприЇмств, установи, орган≥зац≥њ, дотриманн¤ законодавства з ф≥нансових питань...Ф, то розкритт¤ цього терм≥ну в контекст≥ з розум≥нн¤м в≥дм≥нност≥ рев≥з≥њ в≥д перев≥рки даЇ можлив≥сть обірунтувати необх≥дн≥сть ≥ можлив≥сть перев≥рки в ход≥ рев≥з≥њ органами ƒ –— питань стосовно нарахуванн¤ ≥ сплати податк≥в, ≥нших обовТ¤зкових платеж≥в тощо. «агальнов≥домо, що ф≥нансов≥ ресурси ”крањни включають у себе державн≥ ф≥нансов≥ ресурси (бюджетн≥ кошти ≥ кошти державних ц≥льових фонд≥в), ресурси п≥дприЇмницьких структур та ≥ндив≥дуальн≥ (громадськ≥) ф≥нансов≥ ресурси. ƒо ф≥нансових ресурс≥в держави не в≥днос¤ть лише ф≥нансов≥ ресурси ≥ноземних держав, ¤к≥ знаход¤тьс¤ на територ≥њ ”крањни в користуванн≥ посольств, консульств.
2. У–ев≥з≥¤Ф Ц форма наступного контролю, що ¤вл¤Ї собою систему обовТ¤зкових контрольних д≥й за документальною ≥ фактичною перев≥ркою дотриманн¤ п≥дприЇмством, установою чи орган≥зац≥Їю законодавства з ф≥нансових питань, законност≥, доц≥льност≥ й ефективност≥ зд≥йснених господарських ≥ ф≥нансових операц≥й, достов≥рност≥ обл≥ку ≥ зв≥тност≥, спос≥б викритт¤ ≥ документуванн¤ незаконного утворенн¤, розпод≥лу або використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в, недостач кошт≥в ≥ матер≥альних ц≥нностей, а також метод анал≥зу законност≥ ≥ правильност≥ д≥њ посадових ос≥б при зд≥йсненн≥ ф≥нансово-господарських операц≥й.
3. Уѕерев≥ркаФ Ц метод документального контролю за окремими д≥л¤нками ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, установи чи орган≥зац≥њ, спос≥б ви¤вленн¤ ≥ документуванн¤ незаконного утворенн¤, розпод≥лу або використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в.
якщо п≥д час рев≥з≥њ здеб≥льшого потр≥бно перев≥р¤ти вс≥ три складов≥ ≥снуванн¤ ф≥нансових ресурс≥в Ц утворенн¤, розпод≥л та використанн¤, то при перев≥рц≥ допускаЇтьс¤ виб≥рков≥сть ≥ фрагментарн≥сть таких д≥й Ц перев≥р¤Їтьс¤ утворенн¤ ≥ розпод≥л (переважно податковими органами) або розпод≥л ≥ використанн¤ ф≥нансових ресурс≥в (переважно контрольно-рев≥з≥йними органами).
4. У«устр≥чна перев≥ркаФ Ц метод документального п≥дтвердженн¤ п≥дприЇмством, установою чи орган≥зац≥Їю, що мали догов≥рн≥ взаЇмов≥дносини з обТЇктом контролю, на проханн¤ контролюючого чи правоохоронного органу виду, обс¤гу ≥ ¤кост≥ операц≥й та розрахунк≥в, що зд≥йснювалис¤ м≥ж ними, дл¤ зТ¤суванн¤ њх реальност≥ (повноти в≥дображенн¤ в обл≥ку обТЇкта контролю).
” жодному нормативно-правовому акт≥ ”крањни немаЇ визначенн¤ Узустр≥чноњ перев≥ркиФ ¤к примусового процесу дл¤ обТЇкта, на ¤кому вона проводитьс¤. “обто Ї або рев≥з≥¤, або перев≥рка, ≥ншого законодавством не визначено. якщо при одержанн≥ на письмовий чи усний запит рев≥зора в≥д п≥дприЇмства, установи чи орган≥зац≥њ, що мали догов≥рн≥ взаЇмов≥дносини з обТЇктом контролю, документ≥в стосовно виду, обс¤гу чи ¤кост≥ операц≥й та розрахунк≥в виникаЇ п≥дозра у њх достов≥рност≥, то перев≥р¤ючий чи правоохоронний орган маЇ право, зг≥дно з пунктом 3 ”казу ѕрезидента ”крањни в≥д 23.07.98 є 817/98 Уѕро де¤к≥ заходи з регулюванн¤ п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥Ф, ≥н≥ц≥ювати на такому обТЇкт≥ проведенн¤ позаплановоњ перев≥рки чи рев≥з≥њ.  р≥м цього, не заборон¤Їтьс¤ й надал≥ в установленому пор¤дку проводити на п≥дприЇмствах, в установах ≥ орган≥зац≥¤х зустр≥чн≥ перев≥рки (коли рев≥зор сп≥льно з бухгалтером зв≥р¤Ї певн≥ записи в касових, бухгалтерських ≥ складських книгах ≥з подальшим оформленн¤м результат≥в такоњ зв≥рки у вигл¤д≥ двостороннього акта). ќднак рев≥зор чи правоохоронний орган повинен ч≥тко усв≥домлювати, що нав≥ть при ви¤вленн≥ порушень, заходи впливу до посадових ос≥б обТЇкта, на ¤кому проводитьс¤ зустр≥чна перев≥рка, не застосовуютьс¤. ѕраво ж одержувати на своњ запити необх≥дн≥ в≥домост≥ органам ƒ –— делеговано пунктом 5 статт≥ 10 «акону, де визначено, що У√оловному контрольно-рев≥з≥йному управл≥нню ”крањни, контрольно-рев≥з≥йним управл≥нн¤м у –еспубл≥ц≥  рим, област¤х, м≥стах  иЇв≥ ≥ —евастопол≥, контрольно-рев≥з≥йним п≥дрозд≥лам (в≥дд≥лам, групам) у районах, м≥стах ≥ районах у м≥стах надаЇтьс¤ право одержувати... в≥д п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, у тому числ≥ недержавноњ форми власност≥, дов≥дки ≥ коп≥њ документ≥в про операц≥њ та розрахунки з п≥дприЇмствами, установами, орган≥зац≥¤ми, що рев≥зуютьс¤ або перев≥р¤ютьс¤Ф.
ƒорученн¤м правоохоронних орган≥в Ї письмове зверненн¤ њх до ƒ –—, прийн¤те нею до виконанн¤, в ¤кому Ї одне ≥з таких положень:
Ц вимога на проведенн¤ рев≥з≥њ (перев≥рки) за постановою прокурора або сл≥дчого, винесеною в ход≥ розсл≥дуванн¤ крим≥нальноњ справи;
Ц вимога, проханн¤ на проведенн¤ рев≥з≥њ (перев≥рки) на п≥дконтрольному п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ;
Ц проханн¤ про вид≥ленн¤ спец≥ал≥ст≥в дл¤ участ≥ в рев≥з≥њ (перев≥рц≥) на п≥дконтрольному п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ;
Ц проханн¤ про вид≥ленн¤ спец≥ал≥ст≥в дл¤ участ≥ в рев≥з≥њ (перев≥рц≥) на неп≥дконтрольному п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ.
ўо стосуЇтьс¤ постанови прокурора, сл≥дчого, то вона Ї мотивованим документом про р≥шенн¤, прийн¤те сл≥дчим чи прокурором п≥д час зд≥йсненн¤ попереднього сл≥дства щодо проведенн¤ в ход≥ розсл≥дуванн¤ крим≥нальноњ справи рев≥з≥њ (перев≥рки).
¬≥дзначаючи зовн≥шн≥ вимоги, потр≥бно п≥дкреслити, що багато кер≥вник≥в п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й, судд≥в арб≥тражних суд≥в та прац≥вник≥в податкових ≥ ≥нших державних орган≥в не розум≥ють ≥ неправильно трактують зм≥ст статт≥ 2 «акону, стверджуючи, що органи ƒ –— мають право перев≥р¤ти лише використанн¤ бюджетних позик, позики за кредитом, гарантованих коштами бюджет≥в, ц≥льове використанн¤ дотац≥й та субсид≥й, ≥нших бюджетних асигнувань, кошт≥в позабюджетних фонд≥в, а також належне виконанн¤ державних контракт≥в, проавансованих за рахунок бюджетних кошт≥в.
‘актично в ц≥й статт≥ «акону визначено, що Уголовним завданн¤м державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби Ї зд≥йсненн¤ державного контролю за витрачанн¤м кошт≥в ≥ матер≥альних ц≥нностей, њх збереженн¤м, станом ≥ достов≥рн≥стю бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥...Ф, тобто зовс≥м неповТ¤зано право на зд≥йсненн¤ цього контролю з бюджетними коштами. ЌемаЇ такого обмеженн¤ ≥ в друг≥й частин≥ цього абзацу статт≥, де визначено обТЇкти, на ¤ких органи ƒ –— можуть ≥з власноњ ≥н≥ц≥ативи проводити рев≥з≥њ ≥ перев≥рки: У... в м≥н≥стерствах, в≥домствах, державних ком≥тетах, державних фондах, бюджетних установах, а також на п≥дприЇмствах ≥ в орган≥зац≥¤х, ¤к≥ отримують кошти з бюджет≥в ус≥х р≥вн≥в та державних валютних фонд≥вФ.
Ќе обмежуютьс¤ контрольн≥ д≥њ орган≥в та п≥дрозд≥л≥в ƒ –— перев≥ркою використанн¤ бюджетних кошт≥в ≥ статтею 10 «акону, зг≥дно з ¤кою њм надаЇтьс¤ право: У...рев≥зувати ≥ перев≥р¤ти у м≥н≥стерствах, державних ком≥тетах та ≥нших органах державноњ виконавчоњ влади, державних фондах, на п≥дприЇмствах, в установах ≥ орган≥зац≥¤х грошов≥ та бухгалтерськ≥ документи, зв≥ти, кошториси й ≥нш≥ документи, що п≥дтверджують надходженн¤ ≥ витрачанн¤ кошт≥в ≥ матер≥альних ц≥нностей, проводити перев≥рки фактичноњ на¤вност≥ ц≥нностей (грошових сум, ц≥нних папер≥в, сировини, матер≥ал≥в, готовоњ продукц≥њ, устаткуванн¤ тощо)Ф.
ѕравильне розум≥нн¤ сут≥ компетенц≥њ орган≥в ƒ –— при проведенн≥ рев≥з≥њ Ї надзвичайно важливим дл¤ вир≥шенн¤ спор≥в в арб≥тражних судах та при розгл¤д≥ звернень ≥ скарг кер≥вництва обТЇкт≥в контролю. –азом з тим, не сл≥д забувати, що компетенц≥¤ органу ƒ –— щодо рев≥з≥йних д≥й не завжди в≥дпов≥даЇ його компетенц≥њ щодо вжитт¤ ф≥скальних заход≥в. “ак, при встановленн≥ порушень ”казу ѕрезидента Уѕро застосуванн¤ штрафних санкц≥й за порушенн¤ норм з регулюванн¤ об≥гу гот≥вкиФ органи ƒ –— не мають права приймати р≥шенн¤ про ф≥нансов≥ санкц≥њ (матер≥али перев≥рки повинн≥ подаватис¤ дл¤ вжитт¤ заход≥в у податков≥ органи). ¬≥дпов≥дно при ви¤вленн≥ порушень «акону ”крањни Уѕро ц≥ни ≥ ц≥ноутворенн¤Ф матер≥али перев≥рки дл¤ застосуванн¤ санкц≥й повинн≥ передаватис¤ ≥нспекц≥¤м ≥з контролю за ц≥нами.
” нормативно-правових актах ≥ в контрольно-рев≥з≥йн≥й робот≥ перев≥р¤юч≥ часто зустр≥чаютьс¤ також з терм≥ном УшкодаФ. «деб≥льшого контролери-рев≥зори не бачать р≥зниц≥ м≥х пон¤тт¤ми УшкодаФ ≥ УзбиткиФ, тому завжди ототожнюють њх, а це не завжди Ї правильним.
‘актично п≥д УшкодоюФ (у ф≥нансовому розум≥нн≥) потр≥бно розум≥ти втрату, пог≥ршенн¤ або знищенн¤ кошт≥в ≥ ц≥нност≥ майна, необх≥дн≥сть дл¤ п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ провести затрати на в≥дновленн¤, придбанн¤ майна чи ≥нших ц≥нностей або провести зайв≥, тобто викликан≥ внасл≥док порушенн¤ прац≥вником трудових обовТ¤зк≥в, грошов≥ виплати. Ўкоду, зокрема, завжди спричин¤ють недостач≥ кошт≥в ≥ матер≥альних ц≥нностей, суми незаконно нарахованоњ та виплаченоњ зарплати ≥ прем≥й, зайв≥ виплати у вигл¤д≥ штрафу, накладеного в≥дпов≥дними органами, варт≥сть пального ≥ мастил, сировини ≥ нап≥вфабрикат≥в та ≥нших матер≥альних ц≥нностей, безп≥дставно списаних у звТ¤зку з перекрученн¤м даних про обс¤ги роб≥т, ≥нш≥ незаконн≥ витрати.
ќтже, пон¤тт¤ УзбиткиФ дещо ширше за пон¤тт¤ УшкодаФ, оск≥льки воно може включати не одержан≥ кредитором доходи, ¤к≥ в≥н одержав би, ¤кби зобовТ¤занн¤ були виконан≥ боржником. Ўкода завжди призводить до збитк≥в, однак збитки не завжди Ї шкодою. Ќаприклад, виробниче п≥дприЇмство уклало з торговою ф≥рмою довгостроковий догов≥р на поставку певних товар≥в. ƒл¤ виконанн¤ договору ним були проведен≥ витрати ≥ вироблено значну парт≥ю товару, торговий попит на ¤кий незначний.„ерез незалежн≥ в≥д обох стор≥н обставини (форс-мажорн≥) торгова ф≥рма не змогла в межах позовноњ давност≥ викупити вироблений дл¤ нењ товар. ” ц≥й ситуац≥њ виробниче п≥дприЇмство, безумовно, понесло збитки, проте шкоди ще не маЇ (товар у виробника; можливо, цей товар вдастьс¤ реал≥зувати ≥ншому покупцю, але збиток вже Ї, бо об≥гов≥ кошти Узаморожен≥Ф в продукц≥њ ≥ не принесли доходу).
¬иникаЇ запитанн¤: в ¤ких випадках рев≥зори повинн≥ застосовувати терм≥н УшкодаФ, а в ¤ких Ц УзбиткиФ.
«агальноприйн¤то, що при передач≥ рев≥з≥йних матер≥ал≥в правоохоронним органам дл¤ прийн¤тт¤ р≥шень, в≥дпов≥дно до статт≥ 97  ѕ  ”крањни, в супров≥дних листах обовТ¤зково повинн≥ бути вказан≥ ¤к збитки, так ≥ шкода, бо при крим≥нальному провадженн≥ в суд≥ обовТ¤зково маЇ бути доведеним факт нанесенн¤ ф≥зичними особами шкоди, а в арб≥тражному провадженн≥ Ц переважно факт спричиненн¤ юридичними особами збитк≥в держав≥ (державному або м≥сцевим бюджетам, державним ц≥льовим, валютним або позабюджетним фондам, бюджетн≥й установ≥, державному п≥дприЇмству), конкретним субТЇктам господарюванн¤.
« погл¤ду юридичноњ терм≥нолог≥њ, акт рев≥з≥њ Ц це службовий двосторонн≥й документ, що п≥дтверджуЇ факт проведенн¤ комплексноњ, ф≥нансовоњ чи тематичноњ рев≥з≥њ, що в≥дображаЇ њњ результати щодо насл≥дк≥в окремих ф≥нансово-господарських операц≥й чи д≥¤льност≥ п≥дприЇмства в ц≥лому, та Ї нос≥Їм доказовоњ ≥нформац≥њ ви¤влених ≥ систематизованих за економ≥чною однор≥дн≥стю недол≥к≥в у господарюванн≥ та порушень нормативно-правових акт≥в.
ѕрактика св≥дчить, що, лише знайшовши сп≥льний знаменник у розум≥нн≥ закону, правоохоронн≥ ≥ контролююч≥ органи та субТЇкти господарюванн¤ можуть конструктивно взаЇмод≥¤ти та сп≥впрацювати ≥ не покладати вину один на одного.

12.2. ќрган≥зац≥¤ ≥ проведенн¤ рев≥з≥й, що призначаютьс¤ правоохоронними органами
¬≥дпов≥дно до «акон≥в ”крањни Уѕро прокуратуруФ, Уѕро службу безпеки ”крањниФ, Уѕро м≥л≥ц≥юФ та Уќрган≥зац≥йно-правов≥ основи боротьби з орган≥зованою злочинн≥стюФ особа, що проводить д≥знанн¤, (сл≥дчий, прокурор ≥ суд) маЇ право по справах, що знаход¤тьс¤ у нењ в судочинств≥, вимагати в≥д в≥дпов≥дних орган≥в проведенн¤ рев≥з≥й, виконанн¤ цих вимог у межах своЇњ компетенц≥њ Ї обовТ¤зковим. ¬становивши необх≥дн≥сть проведенн¤ рев≥з≥њ, в≥дпов≥дний правоохоронний орган направл¤Ї кер≥внику контрольно-рев≥з≥йного органу лист з постановою про призначенн¤ рев≥з≥њ. «м≥ст постанови визначаЇтьс¤ особливост¤ми ≥ специф≥кою т≥Їњ чи ≥ншоњ справи, але, незважаючи на це, в н≥й необх≥дно вказати:
Ц коротко суть справи без деталей ≥ еп≥зод≥в, дострокове розголошенн¤ ¤ких не Ї необх≥дн≥стю ≥ може негативно вплинути на розсл≥дуванн¤ крим≥нальноњ справи;
Ц вид рев≥з≥њ (тематична, комплексна) та њњ обс¤г, тобто, чи вс≥ господарськ≥ операц≥њ повинн≥ бути перев≥рен≥, чи де¤к≥ з них, що аналог≥чн≥ фактам, за ¤кими в≥дкрито крим≥нальну справу; при цьому необх≥дно враховувати, що на вимогу сл≥дства рев≥з≥¤ проводитьс¤ суц≥льним способом з перев≥ркою вс≥х документ≥в та реЇстр≥в бухгалтерського обл≥ку, що ц≥кавл¤ть сл≥дство;
Ц за ¤кий пер≥од потр≥бно обрев≥зувати д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ або установи ≥ кому з посадових ≥ матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б необх≥дно бути присутн≥ми або брати в н≥й участь;
Ц ¤к≥ спец≥ал≥сти (≥нженери, технологи, нормувальники та ≥нш≥), кр≥м рев≥зор≥в, повинн≥ бути включеними до складу рев≥з≥йноњ групи;
Ц конкретн≥ питанн¤, на ¤к≥ рев≥зор повинен дати в≥дпов≥дь;
Ц де необх≥дно провести ≥нвентаризац≥њ ≥ зустр≥чн≥ перев≥рки;
Ц ≥нш≥ конкретн≥ завданн¤ перев≥р¤ючим залежно в≥д особливостей справи;
Ц приблизний строк зак≥нченн¤ рев≥з≥њ, з ким з оперативних прац≥вник≥в або сл≥дчих необх≥дно п≥дтримувати звТ¤зок п≥д час рев≥з≥њ ≥ вир≥шувати питанн¤, що потребують втручанн¤ сл≥дчих орган≥в.
ƒо початку рев≥з≥њ кер≥вник рев≥з≥йноњ групи повинен ознайомитись ≥з матер≥алами, на п≥дстав≥ ¤ких правоохоронн≥ органи поставили питанн¤ про необх≥дн≥сть њњ проведенн¤; зТ¤сувати, в ¤кому стан≥ знаходитьс¤ бухгалтерський обл≥к на п≥дприЇмств≥ чи ≥ншому обТЇкт≥, на ¤кому необх≥дно провести рев≥з≥ю; визначитись ≥з персональним складом рев≥зор≥в ≥ залучених спец≥ал≥ст≥в, ¤к≥ будуть брати участь у рев≥з≥њ, виход¤чи ≥з питань поставлених правоохоронними органами; скласти план проведенн¤ рев≥з≥њ; обговорити його з членами рев≥з≥йноњ групи ≥ прац≥вниками правоохоронних орган≥в; узгодити д≥њ, ¤к≥ њм необх≥дно буде провести сум≥сно, та зд≥йснити ≥нш≥ заходи, що спри¤тимуть ¤к≥сному проведенню рев≥з≥њ.
–ев≥з≥њ, ¤к≥ провод¤тьс¤ за зверненн¤м правоохоронних орган≥в, повинн≥ зд≥йснюватись у д≥лових контактах з цими органами. ѕ≥д час проведенн¤ таких рев≥з≥й необх≥дно керуватись чинними законодавствами та нормативними актами, бухгалтерськими та ≥ншими документами. ѕри цьому рев≥зори не повинн≥ використовувати матер≥али правоохоронних орган≥в (протоколи допит≥в тощо) дл¤ обірунтуванн¤ порушень чи зловживань, допущених на обТЇкт≥, що рев≥зуЇтьс¤.
” практиц≥ можуть бути випадки, коли рев≥з≥¤, в процес≥ ¤коњ виробнича ≥ ф≥нансово-господарська д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства або орган≥зац≥њ перев≥рена вперше, ви¤вилась не¤к≥сною. ” таких випадках призначаЇтьс¤ повторна рев≥з≥¤.
Ќайб≥льш поширеними недол≥ками рев≥з≥й Ї: в≥дсутн≥сть при проведенн≥ рев≥з≥й зац≥кавлених посадових та матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б, виб≥ркова перев≥рка документ≥в при рев≥з≥њ, непроведенн¤ необх≥дних перев≥рок та ≥нвентаризац≥й, в≥дсутн≥сть необх≥дних лабораторних анал≥з≥в ≥ висновк≥в в≥дпов≥дних ос≥б з техн≥чних та ≥нших спец≥альних питань, на¤вн≥сть арифметичних помилок у п≥драхунках, внесенн¤ в акт рев≥з≥њ позбавлених обТЇктивност≥ м≥ркувань та неп≥дтверджених в≥дпов≥дними доказами факт≥в, н≥би мали м≥сце зловживанн¤, протир≥чч¤ м≥ж констативною частиною акта та висновками рев≥з≥њ, недбал≥сть при викладенн≥ акта рев≥з≥њ, проведенн¤ рев≥з≥њ за окрем≥ м≥ж≥нвентаризац≥йн≥ пер≥оди, а не за увесь час роботи т≥Їњ чи ≥ншоњ матер≥ально в≥дпов≥дальноњ особи, за час роботи ¤коњ проводитьс¤ рев≥з≥¤.
ѕовторн≥ рев≥з≥њ, що призначаютьс¤ сл≥дчими та судовими органами внасл≥док не¤к≥сного проведенн¤ вперше, њх необТЇктивност≥ та при на¤вност≥ факт≥в св≥домого невключенн¤ рев≥зорами в акт рев≥з≥њ нестач ≥ зловживань, у вс≥х випадках повинн≥ проводитись новим складом рев≥зор≥в.
ћожлив≥ випадки, коли призначаЇтьс¤ додаткова рев≥з≥¤. ¬она, ¤к правило, проводитьс¤ теж на вимогу сл≥дчих орган≥в дл¤ зТ¤суванн¤ питань ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥, ¤к≥ не були перев≥рен≥ при њњ проведенн≥ вперше.
ѕеред тим, ¤к приступити до проведенн¤ рев≥з≥њ, необх≥дно точно визначити перел≥к документ≥в, що п≥дл¤гають перев≥рц≥, дл¤ того щоб дати конкретн≥ в≥дпов≥д≥ на поставлен≥ перед рев≥з≥Їю питанн¤. ¬с≥ документи, за ¤кими проведено рев≥з≥ю, повинн≥ в обовТ¤зковому пор¤дку бути в≥дображен≥ в акт≥ рев≥з≥њ.
ѕри проведенн≥ рев≥з≥њ перев≥р¤юч≥ повинн≥ керуватись д≥ючим законодавством та нормативними актами м≥н≥стерств ≥ в≥домств ”крањни та визначеними м≥жнародними нормативними актами.

12.3. ќформленн¤ результат≥в рев≥з≥й, що провод¤тьс¤ за вимогами правоохоронних орган≥в
–езультати рев≥з≥њ оформл¤ютьс¤ спец≥альним актом, що разом з ≥ншими матер≥алами Ї додатковим джерелом до справи.
Ќа в≥дм≥ну в≥д загальних вимог щодо оформленн¤ акта рев≥з≥њ, в акт рев≥з≥њ, що проводитьс¤ на вимогу сл≥дства, повинн≥ бути включен≥ ви¤влен≥ недостач≥, а також д≥њ посадових ос≥б, що суперечать законодавству, ≥нструкц≥¤м, положенн¤м, наказам ≥ нанесли матер≥альну шкоду, порушили нормальну д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства, орган≥зац≥њ чи установи або законн≥ права та ≥нтереси громад¤н.
Ќе рекомендуЇтьс¤ включати в акт рев≥з≥њ незначн≥ порушенн¤, в≥дносно ¤ких п≥д час рев≥з≥њ прийн¤т≥ необх≥дн≥ м≥ри щодо њх усуненн¤, а також статистичн≥ дан≥ про роботу п≥дприЇмства, що Ї у в≥дпов≥дн≥й зв≥тност≥. «ахаращенн¤ акта такими матер≥алами знижуЇ його моб≥л≥зуюче значенн¤, ускладнюЇ розум≥нн¤ головного, викликаЇ зайву роботу з переперев≥рки факт≥в другор¤дного значенн¤, або тих, що зовс≥м не в≥днос¤тьс¤ до справи в процес≥ сл≥дства. ” той же час ≥н≥ц≥атора проведенн¤ рев≥з≥њ потр≥бно ≥нформувати ≥ про нестач≥ в малих розм≥рах ≥ порушенн¤х, ¤к≥ можна вважати незначними. ѕитанн¤ про включенн¤ чи невключенн¤ до акта цих в≥домостей необх≥дно вир≥шувати разом з ≥н≥ц≥атором рев≥з≥њ.
Ќеможливо включати до акта рев≥з≥њ також не перев≥рен≥ до к≥нц¤ факти порушень ≥ зловживань, ¤к≥ н≥би мали м≥сце, але не п≥дтверджуютьс¤ в≥дпов≥дними документами або обірунтован≥ лише на за¤вах та по¤сненн¤х посадових ос≥б. Ќе допускаЇтьс¤ також включенн¤ в акт даних з матер≥ал≥в сл≥дства ≥ посиланн¤ на з≥знанн¤ матер≥ально в≥дпов≥дальних та посадових ос≥б. ” вин¤ткових випадках, при знищенн≥ документ≥в, створенн¤ обставин, що виключаЇ можлив≥сть розмежуванн¤ в≥дпов≥дальност≥ за збереженн¤ матер≥альних ц≥нностей, на¤вн≥сть п≥дробних документ≥в, в акт рев≥з≥њ можуть бути включен≥ факти про недостач≥ товарно-матер≥альних ц≥нностей ≥ зловживанн¤ без встановленн¤ конкретних винуватц≥в з одночасним висв≥тленн¤м причин такоњ ситуац≥њ.
—кладанн¤ акта рев≥з≥њ, що проводитьс¤ за завданн¤м сл≥дства, ¤к правило, в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д схеми, передбаченоњ в≥домчими ≥нструкц≥¤ми щодо проведенн¤ рев≥з≥й ≥ перев≥рок, за вин¤тком загального розд≥лу, в ¤кому вказуютьс¤ пр≥звища та ≥н≥ц≥али рев≥зор≥в, номер, дата постанови та назва органу, що призначив рев≥з≥ю; хто з посадових ос≥б та матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б був присутн≥й при рев≥з≥њ ≥ давав по¤сненн¤; вид рев≥з≥њ ≥ за ¤кий пер≥од ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ вона проведена; коли розпочато ≥ зак≥нчено рев≥з≥ю; метод охопленн¤ перев≥ркою документ≥в ≥ рег≥стр≥в бухгалтерського обл≥ку; ким ≥ за ¤кий час була проведена попередн¤ рев≥з≥¤; вказуютьс¤ особи, що в≥дпов≥дають за виробничу ≥ ф≥нансово-господарську д≥¤льн≥сть за обрев≥зований пер≥од.
Ќадал≥ в акт≥ викладаютьс¤ результати перев≥рки за такими питанн¤ми, ¤к≥ зазначен≥ в постанов≥ сл≥дчого органу про призначенн¤ документальноњ рев≥з≥њ.
якщо на вимогу сл≥дства проводитьс¤ комплексна рев≥з≥¤, що охоплюЇ перев≥ркою всю виробничу ≥ ф≥нансово-господарську д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства, то пор¤д ≥з рев≥зорами вказуЇтьс¤ спец≥ал≥сти, що беруть участь у рев≥з≥њ. –езультати рев≥з≥њ викладаютьс¤ в акт≥ за розд≥лами: виробнича д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства; економ≥чна робота; соб≥варт≥сть продукц≥њ; реал≥зац≥¤, виконанн¤ догов≥рних зобовТ¤зань; акц≥онуванн¤, здача в оренду, реал≥зац≥¤ та передача безкоштовно основних засоб≥в; стан приватизац≥њ основних засоб≥в та ≥нших ц≥нностей; грошов≥ кошти; банк≥вськ≥ операц≥њ ≥ п≥дзв≥тн≥ суми; фонди, зароб≥тна плата ≥ розрахунки з прац≥вниками; розрахунки з деб≥торами ≥ кредиторами, ф≥норганами та за позичками банк≥в; складське господарство й операц≥њ з товарно-матер≥альними ц≥нност¤ми; кап≥тальн≥ вкладенн¤ ≥ джерела њх ф≥нансуванн¤; п≥дсобн≥ господарства; взаЇморозрахунки з малими та сп≥льними п≥дприЇмствами, що д≥ють у межах п≥дприЇмства; закордонн≥ в≥др¤дженн¤ та джерела њх ф≥нансуванн¤; науково-досл≥дн≥ та конструкторськ≥ орган≥зац≥њ, навчальн≥ заклади, дит¤ч≥ садки та ¤сла; стан бухгалтерського обл≥ку ≥ зв≥тност≥; виконанн¤ вказ≥вок за попередн≥ми рев≥з≥¤ми.
¬икладаючи в акт≥ рев≥з≥њ окрем≥ факти чи еп≥зоди, необх≥дно вказати ¤ке ≥ ким допущено порушенн¤ д≥ючого законодавства, ≥нш≥ нормативн≥ в≥домч≥ та м≥жв≥домч≥ нормативн≥ документи; в ¤кому розм≥р≥ ≥ кому нанесено матер≥альн≥ збитки, хто з матер≥ально в≥дпов≥дальних або службових ос≥б Ї в≥дпов≥дальним за це; ¤к≥ недол≥ки в управл≥нн≥ господарством, обл≥ку ≥ контрол≥ спри¤ли скоЇнню порушень, а також нанесенню матер≥альних збитк≥в.
≤нод≥ в актах рев≥з≥њ в≥дображаютьс¤ недол≥ки ≥ порушенн¤ при оформленн≥ документ≥в на списанн¤ грошових кошт≥в та матер≥альних ц≥нностей. ќднак не визначаЇтьс¤, чи допущен≥ в даному випадку т≥льки формальн≥ порушенн¤ при складанн≥ документ≥в, чи в них в≥дображен≥ нев≥рог≥дн≥ господарськ≥ операц≥њ. ¬ окремих випадках рев≥зори неправильно визначають на¤вн≥сть ≥ розм≥р матер≥альних збитк≥в, пер≥од њх виникненн¤ та ос≥б, в≥дпов≥дальних за своњм посадовим положенн¤м за њх нанесенн¤. „асто ви¤влен≥ в процес≥ рев≥з≥њ недостач≥ грошових кошт≥в ≥ товарно-матер≥альних ц≥нностей у момент њх ви¤вленн¤ не ф≥ксуютьс¤. «а цих причин, нер≥дко, сл≥дч≥ органи в≥дмовл¤ють у порушенн≥ крим≥нальних справ або повертають матер≥али рев≥з≥њ дл¤ проведенн¤ додаткових перев≥рок та њх дооформленн¤.
ќсобливо ретельно обірунтовуютьс¤ внесен≥ в акт факти щодо недостач. ¬ акт≥ рев≥з≥њ також необх≥дно вказати лишки, тому що часто крад≥жкам передуЇ створенн¤ лишк≥в. ƒл¤ цього повинн≥ бути наведен≥ так≥ дан≥: пер≥од роботи матер≥ально в≥дпов≥дальноњ особи, дата укладенн¤ договору про матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть; в≥д кого ≥ за ¤кими документами були прийн¤т≥ майнов≥ ц≥нност≥; ¤к зв≥тувалась матер≥ально в≥дпов≥дальна особа перед бухгалтер≥Їю п≥дприЇмства ≥ ¤кий нею особисто зд≥йснювавс¤ обл≥к ц≥нностей, що знаходились у нењ в п≥дзв≥т≥; насл≥дки проведених ≥нвентаризац≥й та прийн¤т≥ за ними р≥шенн¤; ¤кими документами п≥дтверджуЇтьс¤ недостача, чи застосован≥ норми природних втрат. —таранно повинн≥ бути висв≥тлен≥ причини неприйн¤тт¤ до обл≥ку бухгалтер≥Їю п≥дприЇмства ≥ рев≥з≥Їю документ≥в, представлених матер≥ально в≥дпов≥дальними особами.
ѕри викладенн≥ акта рев≥з≥њ не можна допускати вираз≥в образливого характеру та застосовувати вислови, що не допускаютьс¤ в оф≥ц≥йному листуванн≥. Ќе можна переб≥льшувати ви¤влен≥ рев≥з≥Їю порушенн¤. «астосован≥ методи перев≥рки ≥ ви¤влен≥ зловживанн¤ повинн≥ описуватись просто, дох≥дливо, без зайвого застосуванн¤ спец≥альноњ терм≥нолог≥њ, щоб акт рев≥з≥њ був зрозум≥лий особам, що не мають ф≥нансових та бухгалтерських знань. ÷ей документ повинен бути складений належним чином, ≥з дотриманн¤м при цьому сувороњ обТЇктивност≥ при описуванн≥ ви¤влених факт≥в.
Ѕез в≥дпов≥дного дозволу рев≥зори не можуть розголошувати даних попереднього сл≥дства ≥ д≥знанн¤. «а розголошенн¤ цих даних винн≥ прит¤гаютьс¤ до в≥дпов≥дальност≥ зг≥дно з д≥ючим законодавством.
 ер≥вник ≥ головний бухгалтер, ¤к ≥ ≥нш≥ особи, д≥¤льн≥сть ¤ких розкриваЇтьс¤ в акт≥, не мають права в≥дмовитись в≥д п≥дписанн¤ акта. ѕри на¤вност≥ заперечень або зауважень щодо акта кер≥вник, головний бухгалтер та ≥нш≥ особи робл¤ть застереженн¤ перед своњми п≥дписами ≥ не п≥зн≥ше пТ¤ти дн≥в з дн¤ п≥дписанн¤ акта додають письмов≥ по¤сненн¤. ƒо акта додаютьс¤ також по¤сненн¤ ≥нших посадових ос≥б п≥дприЇмства, що рев≥зувалось, ¤к≥ безпосередньо винн≥ у встановлених рев≥з≥Їю порушенн¤х. ¬≥рог≥дн≥сть факт≥в, викладених у по¤сненн¤х рев≥зором, повинна бути перев≥рена, а за ними зроблен≥ письмов≥ висновки.
” випадках в≥дмови посадових ≥ матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б в≥д п≥дписанн¤ акта рев≥з≥њ рев≥зор повинен скласти в≥дпов≥дну дов≥дку на ≥мТ¤ посадовоњ особи, що призначила рев≥з≥ю.
—кладанн¤ акта рев≥з≥њ не потр≥бно в≥дкладати на останн≥ дн≥ рев≥з≥њ, бо це призводить до того, що у рев≥зор≥в не залишаЇтьс¤ часу дл¤ ретельного його оформленн¤.  раще всього складати акт у процес≥ проведенн¤ рев≥з≥њ, по м≥р≥ перев≥рки ≥ вивченн¤ окремих питань. ƒл¤ цього реЇстрац≥ю ви¤влених п≥д час рев≥з≥њ факт≥в порушень ≥ зловживань необх≥дно проводити за запитанн¤ми сл≥дчого, внасл≥док чого систематизован≥ матер≥али дл¤ складанн¤ акта рев≥з≥њ будуть накопичуватись ≥з першого дн¤ рев≥з≥њ.
јкт рев≥з≥њ складаЇтьс¤ в трьох прим≥рниках, а на вимогу сл≥дчих орган≥в Ц в б≥льш≥й к≥лькост≥. ќдин прим≥рник з них п≥д розписку вручаЇтьс¤ кер≥внику п≥дприЇмства п≥сл¤ оформленн¤ акта в≥дпов≥дними п≥дписами перев≥р¤ючих та присутн≥х при рев≥з≥њ посадових та матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б.
якщо ви¤влене порушенн¤ чи зловживанн¤ може бути приховане, або за ви¤вленими фактами необх≥дно вжити терм≥нов≥ заходи щодо л≥кв≥дац≥њ порушень або прит¤гненн¤ до в≥дпов≥дальност≥ винних у зловживанн¤х до зак≥нченн¤ рев≥з≥њ, в таких випадках складаЇтьс¤ окремий пром≥жний акт ≥ вимагаютьс¤ в≥д посадових ос≥б необх≥дн≥ по¤сненн¤ за ви¤вленими фактами.
ѕром≥жн≥ акти складаютьс¤ також за результатами рев≥з≥й кас, окремих склад≥в, ц≥нних папер≥в ≥ бланк≥в сувороњ зв≥тност≥; ви¤влених недол≥к≥в у збереженн≥ готовоњ продукц≥њ, обладнанн¤ ≥ матер≥ал≥в; зовн≥шн≥х зустр≥чних перев≥рок, за результатами ¤ких встановлено порушенн¤ ≥ зловживанн¤.
ѕром≥жн≥ акти п≥дписуютьс¤ рев≥зорами, посадовими та матер≥ально в≥дпов≥дальними особами, що безпосередньо несуть в≥дпов≥дальн≥сть за допущен≥ порушенн¤. ” необх≥дних випадках вони дають письмов≥ по¤сненн¤. ¬несен≥ в акт рев≥з≥њ дан≥ про нестач≥ та ≥нш≥ суттЇв≥ порушенн¤ д≥ючого законодавства повинн≥ бути п≥дтвердженн≥ в≥дпов≥дними документами, що додаютьс¤ до акта рев≥з≥њ. ƒо них належать: в ориг≥налах договори, контракти, коносаменти, митн≥ декларац≥њ, комерц≥йн≥ рахунки, сертиф≥кати ¤кост≥ та походженн¤ товар≥в, накладн≥, розписки, чеки, касов≥ ордери, плат≥жн≥ в≥домост≥, документи з нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати, виписки рахунк≥в банку та плат≥жн≥ документи, ≥нш≥ бухгалтерськ≥, виробнич≥ та статистичн≥ документи, на ¤к≥ Ї посиланн¤ в акт≥ рев≥з≥њ, пром≥жн≥ акти, ≥нвентаризац≥йн≥ описи, пор≥вн¤льн≥ в≥домост≥, п≥дписки матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б, протоколи та ≥нш≥ матер≥али ≥нвентаризац≥њ, виписки з них, оф≥ц≥йн≥ дов≥дки п≥дприЇмств, висновки експертиз та лабораторн≥ анал≥зи, по¤сненн¤ посадових та матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б, висновки рев≥зор≥в на по¤сненн¤ посадових та матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б у раз≥ спростуванн¤ ними наведених в акт≥ рев≥з≥њ факт≥в. ƒо акта рев≥з≥њ також додаютьс¤ документи, що п≥дтверджують прийн¤тт¤ м≥р щодо забезпеченн¤ ¤вки посадових та матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б дл¤ участ≥ в перев≥рц≥ та причини њх в≥дсутност≥.

12.4. ќформленн¤ ≥ додаванн¤ до акта рев≥з≥њ ≥нших необх≥дних документ≥в
ќбірунтован≥сть акта рев≥з≥њ, що проводитьс¤ за вимогами правоохоронних орган≥в, залежить не т≥льки в≥д його зм≥сту, але й обірунтованост≥ ≥нших документ≥в, ¤к≥ п≥дтверджують реальн≥сть тих або ≥нших доказ≥в. ѕри цьому велике значенн¤ мають ориг≥нали документ≥в. “ому в р¤д≥ випадк≥в виникаЇ необх≥дн≥сть њх вилученн¤.
ќриг≥нали документ≥в вилучаютьс¤ органами сл≥дства, що призначили рев≥з≥ю, ≥ передаютьс¤ рев≥зорам дл¤ њх вивченн¤ ≥ анал≥зу. Ќа м≥сц≥ вилученого документа залишаЇтьс¤ його ксерокоп≥¤ з вказ≥вкою на ньому п≥дстави та дати вилученн¤ ориг≥налу документа. ÷≥ операц≥њ провод¤ть безпосередньо прац≥вники п≥дприЇмства, що рев≥зуЇтьс¤. ¬илучати документи необх≥дно так, щоб були збережен≥ вс≥ рекв≥зити. ” вилучених документах не дозвол¤Їтьс¤ робити н≥¤ких позначок, п≥дкреслень, ставити знаки запитань, тому що все це знец≥нюЇ документ.
 серокоп≥њ документ≥в додаютьс¤ в тих випадках, ¤кщо ориг≥нал документа використовуЇтьс¤ при складанн≥ дек≥лькох акт≥в рев≥з≥й.  серокоп≥њ в даному випадку також зав≥р¤ютьс¤ п≥дписами посадових ос≥б та печаткою п≥дприЇмства, що перев≥р¤Їтьс¤. ќсобливу увагу необх≥дно звернути на матер≥али ≥нвентаризац≥њ, на њх в≥рог≥дн≥сть ≥ ¤к≥сть. ћатер≥али ≥нвентаризац≥њ вважаютьс¤ повними, ¤кщо в њх склад≥ Ї: накази або розпор¤дженн¤ про проведенн¤ ≥нвентаризац≥њ та склад ≥нвентаризац≥йноњ ком≥с≥њ; пор≥вн¤льн≥ в≥домост≥ або акти насл≥дк≥в ≥нвентаризац≥њ; ≥нвентаризац≥йн≥ описи (акти) про фактичну на¤вн≥сть ц≥нностей у натур≥ на початок ≥ к≥нець ≥нвентаризац≥йного пер≥оду; письмов≥ по¤сненн¤ матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б щодо насл≥дк≥в ≥нвентаризац≥њ; р≥шенн¤, протоколи, накази з розгл¤ду ≥ затвердженн¤ результат≥в ≥нвентаризац≥њ; п≥дписи матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б про включенн¤ ними в зв≥ти на момент ≥нвентаризац≥њ ус≥х прибуткових ≥ видаткових документ≥в та про в≥дсутн≥сть у них на¤вност≥ грошей та документ≥в, що належать п≥дприЇмству.
¬казан≥ матер≥али обовТ¤зково додаютьс¤ до акта документальноњ рев≥з≥њ на початок ≥ к≥нець ≥нвентаризац≥йного пер≥оду, в ¤кому ви¤влено недостачу або лишки, а при ви¤вленн≥ необл≥кованих товар≥в чи матер≥ал≥в Ц за вс≥ м≥ж≥нвентаризац≥йн≥ пер≥оди.
–ев≥зор повинен переконатись, що додан≥ до акта рев≥з≥њ матер≥али ≥нвентаризац≥њ правильно оформлен≥, тобто встановити, чи правильно заповнен≥ ≥нвентаризац≥йн≥ описи, а саме: чи вказан≥ в них назва п≥дприЇмства, цеху, складу, де проводилась ≥нвентаризац≥¤; час њњ початку ≥ зак≥нченн¤; повне найменуванн¤ предмет≥в, њх марка, сортн≥сть, артикули, розфасовка, одиниц≥ вим≥ру та ≥нш≥ в≥дм≥нн≥ ознаки; к≥льк≥сть, ц≥на, сума, чи зазначен≥ виправленн¤; чи Ї на ≥нвентаризац≥йних описах п≥дписи член≥в ≥нвентаризац≥йноњ ком≥с≥њ ≥ матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б у правильност≥ перерахунку на¤вних ц≥нностей ≥ прийн¤тт¤ њх останн≥ми на своЇ в≥дпов≥дальне збереженн¤; чи перев≥рена бухгалтером, економ≥стом або ≥ншою посадовою особою правильн≥сть застосуванн¤ ц≥н на товари, тару, матер≥али та ≥нш≥ про≥нвентаризован≥ ц≥нност≥, суми вартост≥ за окремими найменуванн¤ми ц≥нностей ≥ по всьому акту ≥нвентаризац≥њ в ц≥лому; чи Ї про це в≥дпов≥дн≥ в≥дм≥тки ≥ п≥дписи. ” раз≥ в≥дсутност≥ одного або дек≥лькох перерахованих вище показник≥в рев≥зор ви¤сн¤Ї причину ц≥Їњ обставини, њњ значенн¤ ≥ вплив на к≥нцев≥ результати ≥нвентаризац≥њ. ѕерев≥р¤ючи матер≥али ≥нвентаризац≥њ, необх≥дно встановити точн≥сть лишк≥в за даними бухгалтерського обл≥ку ≥ переконатись у правильност≥ перев≥рки фактичноњ на¤вност≥ ц≥нностей, що перев≥р¤ютьс¤.
ƒл¤ п≥дтвердженн¤ ви¤влених у процес≥ рев≥з≥њ порушень виробничоњ ≥ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ доц≥льно одержувати в≥д п≥дприЇмств, що перев≥р¤ютьс¤, оф≥ц≥йн≥ дов≥дки. «авд¤ки цьому зменшуЇтьс¤ к≥льк≥сть ориг≥нал≥в документ≥в, коп≥й та виписок з документ≥в, що додаютьс¤ до акта рев≥з≥њ з метою обірунтуванн¤ њњ висновк≥в. ќдержуючи дов≥дки, рев≥зор повинен перев≥рити в≥дпов≥дн≥сть њх даних первинним документам та встановлен≥й зв≥тност≥ ≥ т≥льки п≥сл¤ цього обірунтувати ними своњ висновки. Ќеобх≥дн≥ дов≥дки, ¤к показуЇ практика, рев≥зор повинен вимагати п≥сл¤ того, коли т≥ чи ≥нш≥ порушенн¤ ним вже ви¤влен≥. ” дов≥дц≥ повинн≥ вказуватись документи, на п≥дстав≥ ¤ких вони складаютьс¤.  ер≥вники та головн≥ бухгалтери п≥дприЇмств зобовТ¤зан≥ надавати дов≥дки, ¤к≥ в≥дпов≥дають оф≥ц≥йн≥й документац≥њ. «а даними недостов≥рних в≥домостей винн≥ посадов≥ особи в≥дпов≥дають зг≥дно з д≥ючим законодавством.
«биранн¤ непотр≥бних дов≥док, ¤к ≥ ≥нших документ≥в (коп≥й виписок ≥ т. ≥.), в≥дриваЇ посадових ос≥б в≥д виконанн¤ службових обовТ¤зк≥в, заважаЇ нормальн≥й робот≥ п≥дприЇмства, при цьому рев≥зор виконуЇ непотр≥бну роботу ≥ марнуЇ час. “ому н≥ в ¤кому раз≥ не потр≥бно вимагати у посадових ос≥б документи, дов≥дки та ≥нш≥ дан≥, без ¤ких можна об≥йтись у процес≥ рев≥з≥њ, не знизивши њњ ¤к≥сть.
ўодо окремих питань рев≥з≥њ перев≥р¤юч≥ отримують в≥д в≥дпов≥дних орган≥зац≥й установ або спец≥ал≥ст≥в висновки експерт≥в ≥ лабораторн≥ анал≥зи. ѕри проведенн≥ рев≥з≥њ в процес≥ розсл≥дуванн¤ крим≥нальноњ справи, а також у стад≥њ досл≥дчоњ перев≥рки, експертиза орган≥зовуЇтьс¤ тим сл≥дчим органом, у провадженн≥ ¤кого знаходитьс¤ справа.
≈кспертна оц≥нка ≥ лабораторн≥ анал≥зи необх≥дн≥ при перев≥рц≥ реал≥зац≥њ нестандартноњ ≥ некомплектноњ продукц≥њ; фальсиф≥кованоњ продукц≥њ; в≥дпов≥дност≥ випущених вироб≥в стандартам ≥ техн≥чним умовам; дотриманн¤ технолог≥чних режим≥в; реальност≥ норм витрат сировини ≥ матер≥ал≥в, одержанн¤ (вих≥д) готовоњ продукц≥њ. якщо ц≥ докази на початковому етап≥ перев≥рки не будуть заф≥ксован≥, то надал≥ так≥ помилки важко, а ≥нколи ≥ неможливо, виправити.
ѕитанн¤ ставл¤тьс¤ на вир≥шенн¤ експертам у письмовому вигл¤д≥, конкретно, в лог≥чн≥й посл≥довност≥, в межах компетенц≥њ в≥дпов≥дного спец≥ал≥ста.
—воњ висновки експерти надають також у письмовому вигл¤д≥ ≥з зазначенн¤м, що про в≥дпов≥дальн≥сть за наданн¤ заздалег≥дь неправдивих даних вони несуть в≥дпов≥дальн≥сть.
¬становлен≥ за допомогою експерт≥в та ≥нших компетентних ос≥б порушенн¤ коротко викладаютьс¤ в основному акт≥ з посиланн¤м на додан≥ до матер≥ал≥в рев≥з≥њ висновки й анал≥зи.
–ев≥зор маЇ право отримувати письмов≥ по¤сненн¤ в≥д посадових та матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б п≥дприЇмства, що рев≥зуЇтьс¤.
ќсобист≥ думки посадових та матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б щодо ви¤влених порушень, факт≥в недостач та розтрат повинн≥ бути в≥дом≥ кер≥внику в≥дпов≥дного контрольного органу, що призначив рев≥з≥ю.
Ќа¤вн≥сть у матер≥алах рев≥з≥њ особистих письмових по¤снень даЇ змогу обТЇктивно вир≥шити питанн¤ про персональну в≥дпов≥дальн≥сть особи за допущен≥ нею порушенн¤.
ѕисьмов≥ по¤сненн¤ п≥д час рев≥з≥њ отримуютьс¤ за фактами ви¤влених порушень, недостач ≥ розтрат товарно-матер≥альних ц≥нностей та грошей. ѕо¤сненн¤ повинн≥ бути конкретними, з викладенн¤м у них пр¤мих, точних ≥ обірунтованих в≥дпов≥дей на запитанн¤ рев≥зор≥в. « ц≥Їю метою рев≥зорам рекомендуЇтьс¤ вручати особам, в≥д ¤ких вимагаютьс¤ по¤сненн¤, питанн¤ в письмов≥й форм≥.
якщо посадова особа в своЇму по¤сненн≥ недостатньо висв≥тлила де¤к≥ питанн¤ або ухил¤Їтьс¤ в≥д пр¤моњ в≥дпов≥д≥, то рев≥зор повинен вимагати додаткового по¤сненн¤. ѕисьмове по¤сненн¤ подаЇтьс¤ самост≥йно окремо кожною посадовою особою в строки, встановлен≥ перев≥р¤ючими. —троки встановлюютьс¤ з таким розрахунком, щоб посадова особа без особливоњ посп≥шност≥ змогла докладно дати вичерпну в≥дпов≥дь.
ѕри одержанн≥ по¤сненн¤ воно повинне бути перев≥рене рев≥зором, щоб запоб≥гти внесенн¤ в акт рев≥з≥њ недоведених, неви¤снених до к≥нц¤ самим рев≥зором факт≥в. ≤нод≥ посадов≥ особи, посилаючись на зайн¤т≥сть, не подають по¤сненн¤ в установлен≥ строки. ” таких випадках рев≥зор вимагаЇ поданн¤ по¤сненн¤ службовою запискою, коп≥¤ ¤коњ приЇднуЇтьс¤ до матер≥ал≥в рев≥з≥њ. ” випадку в≥дмови в≥д наданн¤ службовою особою по¤сненн¤ рев≥зор складаЇ в≥дпов≥дну дов≥дку.
 р≥м по¤снень щодо окремих еп≥зод≥в, отриманих п≥д час рев≥з≥њ, посадов≥ ≥ матер≥ально в≥дпов≥дальн≥ особи, в≥дпов≥дно до службовоњ д≥¤льност≥ ¤ких до акта рев≥з≥њ внесено факти порушень, недостач ≥ зловживань, при на¤вност≥ в них заперечень ≥з цих питань, мають право одночасно з п≥дписанн¤м акта (або не п≥зн≥ш ¤к через пТ¤ть дн≥в) подати ≥з зазначених питань своњ письмов≥ по¤сненн¤ ≥ запереченн¤.
якщо посадова або матер≥ально в≥дпов≥дальна особа, д≥¤льн≥сть ¤коњ п≥ддаЇтьс¤ перев≥рц≥, зв≥льнилась з п≥дприЇмства, що рев≥зуЇтьс¤, то њњ участь у рев≥з≥њ забезпечуЇтьс¤ правоохоронним органом, що призначив рев≥з≥ю.
ѕри одержанн≥ по¤снень, у ¤ких посадов≥ ≥ матер≥ально в≥дпов≥дальн≥ особи оспорюють викладен≥ в акт≥ факти, н≥би ≥ п≥дтверджен≥ в≥дпов≥дними документами, рев≥зор повинен додатково перев≥рити необх≥дн≥ документи ≥ дати щодо них в≥дпов≥дн≥ висновки, в ¤ких обірунтовано викладен≥ причини розходжень м≥ж зм≥стом акта рев≥з≥њ та по¤сненн¤ми в≥дпов≥дних ос≥б. ÷≥ висновки п≥дписуютьс¤ т≥льки рев≥зором. ѕри розсл≥дуванн≥ крим≥нальноњ справи важливе значенн¤ маЇ правильне обірунтуванн¤ в матер≥алах рев≥з≥њ на¤вност≥ нанесеного збитку, визначенн¤ його розм≥ру та встановленн¤ ос≥б, в≥дпов≥дальних за його нанесенн¤.
«г≥дно з «аконом ”крањни роб≥тники ≥ службовц≥ несуть матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, запод≥¤ну п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ внасл≥док порушенн¤ покладених на них трудових обовТ¤зк≥в. —татт¤ 131  «пѕ ”крањни зобовТ¤зуЇ адм≥н≥страц≥ю п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ створити роб≥тникам ≥ службовц¤м умови, необх≥дн≥ дл¤ нормальноњ роботи, ≥ забезпеченн¤ повного збереженн¤ дорученого њм майна.
—таттею 132  «пѕ ”крањни передбачено, що за шкоду, запод≥¤ну п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ при виконанн≥ трудових обовТ¤зк≥в, роб≥тники ≥ службовц≥, з вини ¤ких запод≥¤но шкоду, несуть матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть у розм≥р≥ пр¤моњ д≥йсноњ шкоди, але не б≥льше свого середнього м≥с¤чного зароб≥тку. ћатер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть понад середн≥й м≥с¤чний зароб≥ток допускаЇтьс¤ лише у випадках, зазначених у законодавств≥ ”крањни.
¬≥дпов≥дно до законодавства ”крањни обмежену матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть несуть:
Ц роб≥тники ≥ службовц≥ Ц за з≥псуванн¤ або знищенн¤ через недбал≥сть матер≥ал≥в, нап≥вфабрикат≥в, вироб≥в, (продукц≥њ), в тому числ≥ при њх виготовленн≥, Ц у розм≥р≥ запод≥¤ноњ з њх вини шкоди, але не б≥льше свого середнього м≥с¤чного зароб≥тку. ¬ такому ж розм≥р≥ роб≥тники ≥ службовц≥ несуть матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть за з≥псуванн¤ або знищенн¤ через недбал≥сть ≥нструмент≥в, вим≥рювальних прилад≥в, спец≥ального од¤гу та ≥нших предмет≥в, виданих п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю прац≥вников≥ в користуванн¤;
Ц кер≥вники п≥дприЇмств, установ ≥ орган≥зац≥й, а також кер≥вники структурних п≥дрозд≥л≥в та њх заступники Ц у розм≥р≥ запод≥¤ноњ з њх вини шкоди, але не б≥льше свого середнього м≥с¤чного зароб≥тку, ¤кщо шкоду п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ запод≥¤но зайвими грошовими виплатами, неправильною постановкою обл≥ку ≥ збер≥ганн¤ матер≥альних чи грошових кошт≥в, невжитт¤м необх≥дних заход≥в щодо запоб≥ганн¤ простоњв, випуску недобро¤к≥сноњ продукц≥њ, розкраданню, знищенню ≥ з≥псуванню матер≥альних чи грошових ц≥нностей.
¬≥дпов≥дно до законодавства ”крањни (статт¤ 134  «пѕ ”крањни) роб≥тники ≥ службовц≥ несуть матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть у повному розм≥р≥ шкоди, запод≥¤ноњ з њх вини п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ у випадках, ¤кщо:
а) м≥ж прац≥вником ≥ п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю в≥дпов≥дно до статт≥ 135  «пѕ укладено письмовий догов≥р про вз¤тт¤ на себе прац≥вником повноњ матер≥альноњ в≥дпов≥дальност≥ за незабезпеченн¤ ц≥лост≥ майна та ≥нших ц≥нностей, переданих йому дл¤ збер≥ганн¤ або ≥нших ц≥лей;
б) майно та ≥нш≥ ц≥нност≥ були отриман≥ прац≥вником п≥д зв≥т за разовою дов≥рен≥стю або за ≥ншими разовими документами;
в) шкоди завдано д≥¤ми прац≥вника, ¤к≥ мають ознаки д≥¤нь, пересл≥дуваних у крим≥нальному пор¤дку;
г) шкоди завдано прац≥вником у нетверезому стан≥;
д) шкоди завдано недостачею, умисним знищенн¤м або умисним з≥псуванн¤м матер≥ал≥в, нап≥вфабрикат≥в, вироб≥в (продукц≥њ), в тому числ≥ при њх виготовлен≥, а також ≥нструмент≥в, вим≥рювальних прилад≥в, спец≥ального од¤гу та ≥нших предмет≥в, виданих п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю прац≥вников≥ в користуванн¤;
е) зг≥дно ≥з законодавством ”крањни на прац≥вника покладено повну матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть за шкоду, запод≥¤ну п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ при виконанн≥ трудових обовТ¤зк≥в;
Ї) шкоди завдано не при виконанн≥ трудових обовТ¤зк≥в;
ж) службова особа, винна в незаконному зв≥льненн≥ або переведенн≥ прац≥вника на ≥ншу роботу.
ѕисьмов≥ договори про повну матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть можуть бути укладен≥ п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю з прац≥вниками (що дос¤гли в≥с≥мнадц¤тир≥чного в≥ку), ¤к≥ займають посади або виконують роботи, безпосередньо повТ¤зан≥ ≥з збер≥ганн¤м, обробкою, продажем (в≥дпуском), перевезенн¤м або застосуванн¤м у процес≥ виробництва переданих њм ц≥нностей. ѕерел≥к таких посад ≥ роб≥т, а також типовий догов≥р про повну ≥ндив≥дуальну матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть затверджуЇтьс¤ в пор¤дку, ¤кий визначаЇтьс¤ д≥ючим законодавством.
ѕри сп≥льному виконанн≥ роб≥тниками ≥ службовц¤ми окремих вид≥в роб≥т, повТ¤заних ≥з збер≥ганн¤м, обробкою, продажем (в≥дпуском), перевезенн¤м або застосуванн¤м у процес≥ виробництва переданих њм ц≥нностей, коли неможливо розмежувати матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть, може запроваджуватис¤ колективна (бригадна) матер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть.
 олективна (бригадна) матер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть установлюЇтьс¤ адм≥н≥страц≥Їю п≥дприЇмства, установи, орган≥зац≥њ за погодженн¤м ≥з профсп≥лковим ком≥тетом (при на¤вност≥). ѕисьмовий догов≥р про колективну (бригадну) в≥дпов≥дальн≥сть укладаЇтьс¤ м≥ж п≥дприЇмством, установою, орган≥зац≥Їю ≥ вс≥ма членами колективу (бригади).
ѕерел≥к роб≥т, при виконанн≥ ¤ких може запроваджуватись колективна (бригадна) матер≥альна в≥дпов≥дальн≥сть, умови њњ застосуванн¤, а також типовий догов≥р про колективну (бригадну) матер≥альну в≥дпов≥дальн≥сть визначаЇтьс¤ д≥ючим законодавством.
–озм≥р запод≥¤ноњ п≥дприЇмству, установ≥, орган≥зац≥њ шкоди визначаЇтьс¤ за фактичними втратами, на п≥дстав≥ даних бухгалтерського обл≥ку, виход¤чи з балансовоњ вартост≥ (соб≥вартост≥) матер≥альних ц≥нностей за вирахуванн¤м зносу зг≥дно з встановленими нормами.
ѕри розкраданн≥, недостач≥, умисному знищенн≥ або умисному з≥псуванн≥ матер≥альних ц≥нностей шкода визначаЇтьс¤ за ц≥нами придбанн¤ та витратами на доставку ≥ збер≥ганн¤ матер≥альних ц≥нностей.
ѕри колективн≥й (бригадн≥й) матер≥альн≥й в≥дпов≥дальност≥ розм≥р запод≥¤ноњ шкоди кожного члена бригади визначаЇтьс¤ пропорц≥йно м≥с¤чн≥й зароб≥тн≥й плат≥ та фактично в≥дпрацьованому ним у склад≥ бригади часу за той пер≥од, у ¤кому виникла недостача.
якщо рев≥з≥¤ проводитьс¤ в пер≥од розгл¤ду крим≥нальноњ справи ≥ рев≥зору стало в≥домо, що за даними сл≥дчого органу встановлена недостача ц≥нностей виникла внасл≥док њх привласненн¤, рев≥зор не повинен виключати втрати, передбачен≥ нормами природних втрат. ” такому випадку в≥н повинен показати в акт≥ рев≥з≥њ загальну суму недостач≥. ѕитанн¤ про виключенн¤ природних втрат ≥з загальноњ суми недостач≥ ц≥нностей повинн≥ вир≥шувати сл≥дч≥ органи.
” випадках надходженн¤ на п≥дприЇмство однор≥дних (одно≥менних) товар≥в р≥зних іатунк≥в, артикул≥в ≥ ц≥н, ¤к≥ обл≥ковувались на одному особовому рахунку, контролеру-рев≥зору за даними бухгалтерського обл≥ку ≥нколи не вдаЇтьс¤ встановити д≥йсну ц≥ну товару, ¤кого не вистачаЇ. –ев≥зор повинен рахувати варт≥сть цих товар≥в за м≥н≥мальними ц≥нами придбанн¤ ≥ визначити м≥н≥мальний розм≥р запод≥¤ноњ шкоди. ” таких випадках розм≥р д≥йсноњ запод≥¤ноњ шкоди може бути не повним, але п≥дл¤гаЇ безумовному в≥дшкодуванню, тому що менше суми, визначеноњ рев≥зором, вона бути не може.
ѕри ви¤вленн≥ недостач≥ ц≥нностей шл¤хом проведенн¤ ≥нвентаризац≥њ треба визначити пер≥од њњ виникненн¤. ¬изначенн¤ пер≥оду виникненн¤ недостач≥, ¤к правило, повТ¤зане з перев≥ркою документальних даних останнього ≥нвентаризац≥йного пер≥оду. якщо ≥нвентаризац≥њ ц≥нностей не проводились ≥з дн¤ призначенн¤ матер≥ально в≥дпов≥дальноњ особи на цю посаду, рев≥зор перев≥р¤Ї документи з часу фактичного прийому ц≥нностей ц≥Їю особою до дати ≥нвентаризац≥њ, що проведена в пер≥од рев≥з≥њ.
якщо за час роботи матер≥ально в≥дпов≥дальноњ особи проводилось дек≥лька ≥нвентаризац≥й ≥ рев≥зор визнаЇ в≥рог≥дними дан≥ попередньоњ ≥нвентаризац≥њ, в≥н констатуЇ в акт≥ рев≥з≥њ, що недостача ц≥нностей виникла за останн≥й ≥нвентаризац≥йний пер≥од.
якщо рев≥зор визнаЇ матер≥али попередньоњ ≥нвентаризац≥њ нев≥рог≥дними, в≥н повинен в акт≥ вказати на конкретн≥ матер≥али, що спростовують в≥рог≥дн≥сть даних, включених до опису фактичних лишк≥в ц≥нностей. ѕ≥сл¤ цього складаЇтьс¤ скр≥зний розрахунок руху ц≥нностей, починаючи з фактичних лишк≥в ц≥нностей за даними попередньоњ ≥нвентаризац≥њ, що визнана рев≥зором в≥рог≥дною.
ѕри визначенн≥ запод≥¤ноњ шкоди, що виникла внасл≥док переплати зароб≥тноњ плати, в ус≥х випадках необх≥дно визначити р≥зницю м≥ж сумою, безп≥дставно отриманою прац≥вником, ≥ сумою, ¤ка належить йому за правильним розрахунком. “ут маЇтьс¤ на уваз≥ сума, що належить прац≥внику за в≥драхуванн¤ податк≥в ¤к в першому, так ≥ в другому розрахунках.
Ќедостач≥ ц≥нностей ≥ ≥нш≥ зловживанн¤ част≥ше виникають там, де бухгалтерський обл≥к знаходитьс¤ в занедбаному стан≥. ” звТ¤зку з цим в≥дображенн¤ стану бухгалтерського обл≥ку в акт≥ рев≥з≥њ маЇ велике значенн¤ дл¤ встановленн¤ причинного звТ¤зку стану обл≥ку з ви¤вленими зловживанн¤ми. ¬иход¤чи з даних рев≥з≥њ про стан обл≥ку, суд може прит¤гти до в≥дпов≥дальност≥ прац≥вник≥в обл≥ку, винести часткову ухвалу, чим зобовТ¤зати кер≥вника вжити заходи щодо покращанн¤ обл≥ку. ¬икладаючи в акт≥ порушенн¤ в обл≥ку, необх≥дно конкретно вказувати, ¤к≥ положенн¤ та ≥нструкц≥њ порушувались, ¤к≥ з пункт≥в цих ≥нструкц≥й взагал≥ не виконувались. ¬ акт≥ не потр≥бно зазначати Уобл≥к занедбаноФ, Удопущено викривленн¤ обл≥куФ, Увнасл≥док в≥дсутност≥ обл≥ку неможливо встановитиФ та ≥н. ѕри цьому, ¤кщо недостач≥ матер≥альних ц≥нностей або порушенн¤ орган≥зац≥њ бухгалтерського обл≥ку не були ви¤влен≥ ран≥ше при проведенн≥ документальних рев≥з≥й в акт≥, необх≥дно висв≥тлити ц≥ причини, а також вказати, ким ≥ ¤к≥ порушенн¤ були ви¤влен≥ ран≥ше ≥ ¤к≥ м≥ри з цих питань було прийн¤то. ” матер≥алах рев≥з≥њ повинн≥ знайти в≥дображенн¤ питанн¤ постановки первинного обл≥ку ≥ попереднього бухгалтерського контролю на п≥дприЇмств≥, що рев≥зуЇтьс¤.

12.5. ѕор¤док поданн¤ матер≥ал≥в рев≥з≥й ≥ терм≥нових донесень правоохоронним органам

12.5.1. «агальн≥ питанн¤ направленн¤ матер≥ал≥в рев≥з≥й правоохоронним органам
—л≥дчому органу, що призначив рев≥з≥ю, направл¤ютьс¤ в≥дпов≥дн≥ документи, що п≥дтверджують викритт≥ рев≥з≥Їю факти недостач та ≥нш≥ порушенн¤ д≥ючого законодавства. ћатер≥али рев≥з≥њ сл≥дчим органам передаютьс¤ разом ≥з листом, у ¤кому в узагальненому вигл¤д≥ вказуютьс¤ ви¤влен≥ рев≥зорами зловживанн¤, розм≥р нанесеноњ шкоди та особи, в≥дпов≥дальн≥ за нењ. –азом з листом та актом рев≥з≥њ передаютьс¤: ориг≥нали документ≥в (п≥дробн≥, сфальсиф≥кован≥, повноц≥нн≥, що служили засобами крад≥жок, та ≥н.); пром≥жн≥ акти рев≥з≥й ≥ перев≥рок, матер≥али ≥нвентаризац≥њ, ¤кщо при њњ проведенн≥ в процес≥ рев≥з≥њ ви¤влен≥ недостач≥ або лишки; по¤сненн¤ посадових ≥ матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б за актом рев≥з≥њ або перев≥рки; висновки рев≥зор≥в щодо по¤снень посадових та матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б у раз≥ спростуванн¤ ними наведених в акт≥ рев≥з≥њ факт≥в.
”с≥ додатки до листа потр≥бно вказати в опис≥, ≥з зазначенн¤м найменуванн¤ кожного документа, ≥ пронумерувати.  оп≥њ документ≥в, що додаютьс¤ до акта, повинн≥ бути належним чином зав≥рен≥.
 р≥м того, до листа додаютьс¤ надан≥ рев≥зору посадовими та матер≥ально в≥дпов≥дальними особами вс≥ виправдовуюч≥ документи, ¤к≥ рев≥зор ≥ бухгалтер≥¤ п≥дприЇмства не прийн¤ли до зменшенн¤ встановленоњ недостач≥, ≥ висновки рев≥зора, чому ц≥ документи не можуть бути врахован≥ до обл≥ку. ѕри цьому в справах контрольно-рев≥з≥йного органу повинн≥ бути залишен≥: акт рев≥з≥њ, коп≥њ по¤снень в≥дпов≥дних в≥дпов≥дальних ос≥б та коп≥њ вс≥х документ≥в, що п≥дтверджують наведен≥ в акт≥ рев≥з≥њ порушенн¤ та зловживанн¤.
якщо внасл≥док незаконних д≥й посадових та матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б п≥дприЇмству нанесено матер≥альн≥ збитки, то пор¤д ≥з направленн¤м матер≥ал≥в рев≥з≥њ сл≥дчим органам кер≥вник обрев≥зованого господарства зобовТ¤заний подати в≥дпов≥дний позов про в≥дшкодуванн¤ запод≥¤них збитк≥в.
ѕередаючи в сл≥дч≥ органи матер≥али рев≥з≥њ, ¤кими ви¤влен≥ зловживанн¤, прац≥вники контрольно-рев≥з≥йного апарату зобовТ¤зан≥ поставити питанн¤ перед ≥н≥ц≥атором рев≥з≥њ про визнанн¤ потерп≥лого п≥дприЇмства ¤к цив≥льного позивача.

12.5.2. ѕор¤док передач≥ матер≥ал≥в рев≥з≥й правоохоронним органам, що провод¤тьс¤ за њх поданн¤м
« метою п≥двищенн¤ ефективност≥ боротьби з≥ зловживанн¤ми ≥ правопорушенн¤ми важливе значенн¤ мають ч≥тк≥ взаЇмов≥дносини п≥дрозд≥л≥в державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби з правоохоронними. ” звТ¤зку з цим при проведенн≥ рев≥з≥й ≥ перев≥рок за поданн¤м правоохоронних орган≥в необх≥дно керуватись ≤нструкц≥Їю про пор¤док проведенн¤ рев≥з≥й ≥ перев≥рок за поданн¤м правоохоронних орган≥в, ¤ка затверджена √оловним контрольно-рев≥з≥йним управл≥нн¤м ”крањни в≥д 31.03.98. ѕри цьому визначаЇтьс¤ пор¤док порушенн¤ крим≥нальних справ ≥ передача матер≥ал≥в рев≥з≥й ≥ перев≥рок правоохоронним органам.  рим≥нальн≥ справи за ви¤вленими фактами ф≥нансових правопорушень можуть порушуватись щодо винних ос≥б зг≥дно з≥ статт¤ми 80-3 Уѕорушенн¤ законодавства про бюджетну систему ”крањниФ, 80-4 У¬иданн¤ нормативних акт≥в, ¤к≥ зм≥нюють доходи ≥ видатки бюджету всупереч встановленому законом пор¤дкуФ, 84 У–озкраданн¤ державного або колективного майна шл¤хом привласненн¤, розтрати або зловживанн¤ посадовим становищем, 148-2 У”хиленн¤ в≥д сплати податк≥в, збор≥в, ≥нших обовТ¤зкових платеж≥вФ  рим≥нально-процесуального кодексу ”крањни.
 рим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть також передбачено за шахрайство з ф≥нансовими ресурсами (статт¤ 148-5    ”крањни), за службовий п≥длог (статт¤ 172  ѕ  ”крањни), за пошкодженн¤ документ≥в (статт¤ 193    ”крањни).
ћатер≥али рев≥з≥њ (перев≥рки), ≥н≥ц≥йованоњ правоохоронним органом, передаютьс¤ йому в строк не п≥зн≥ше 20-денного терм≥ну п≥сл¤ њњ завершенн¤ та складанн¤ акта. ќсновний та пром≥жний акти з ус≥ма додатками передаютьс¤ в перших прим≥рниках.
ѕередача матер≥ал≥в рев≥з≥њ (перев≥рки) проводитьс¤ оф≥ц≥йно через канцел¤р≥ю правоохоронного органу з обовТ¤зковою в≥дм≥ткою дати ≥ вх≥дного номера на другому прим≥рнику супров≥дного листа (за¤ви) органу державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби. ƒопускаЇтьс¤ передача рев≥з≥йних матер≥ал≥в правоохоронним органам, рекомендованим поштовим в≥дправленн¤м. ѕередача њх у руки службовим особам правоохоронних орган≥в, нав≥ть п≥д розписку, заборон¤Їтьс¤.
ћатер≥али, ¤к≥ передаютьс¤ до сл≥дчих орган≥в, повинн≥ м≥стити: супроводжувальний лист (у ¤кому викладено суть порушень, зловживань, ¤к≥ закони порушен≥, розм≥р запод≥¤них збитк≥в, назван≥ посадов≥ особи, в≥дпов≥дальн≥ за ф≥нансово-господарську д≥¤льн≥сть та матер≥ально в≥дпов≥дальн≥ особи); акт рев≥з≥њ (перший прим≥рник); ориг≥нали документ≥в або њх коп≥њ, ¤к≥ п≥дтверджують факти ви¤влених зловживань, ¤кщо р≥шенн¤ про вилученн¤ ориг≥нал≥в документ≥в п≥сл¤ зак≥нченн¤ рев≥з≥њ не прийн¤то правоохоронними органами; по¤сненн¤ ос≥б, д≥¤льн≥сть ¤ких перев≥рена, а також ≥нших ос≥б, ¤к≥ мають значенн¤ дл¤ перев≥рки обставин скоЇнн¤ зловживань; висновки рев≥зуючих за по¤сненн¤ми службових ос≥б при на¤вност≥ њх заперечень за актом.
”с≥ додатки до супров≥дного листа (за¤ви) перераховуютьс¤ в опис≥. ћатер≥али рев≥з≥њ (перев≥рки), ¤к≥ передаютьс¤ правоохоронним органам, нумеруютьс¤ по аркушах. ¬ опис≥ вказуютьс¤: пор¤дковий номер, повна назва документа, його дата ≥ номер, к≥льк≥сть аркуш≥в та њх загальна к≥льк≥сть цифрами ≥ прописом. ќпис п≥дписуЇтьс¤ службовою особою органу державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби, та ставитьс¤ дата його складанн¤.
” справах органу державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби залишаютьс¤ ≥нш≥ прим≥рники акт≥в та матер≥ал≥в рев≥з≥њ (перев≥рки), ¤к≥ передан≥ правоохоронному органу.
«а статтею 97  ѕ  ”крањни прокурор, сл≥дчий, орган д≥знанн¤ зобовТ¤зан≥ приймати за¤ви орган≥в державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби про ви¤влен≥ правопорушенн¤ та ≥нш≥ зловживанн¤. «а ц≥Їю за¤вою правоохоронний орган зобовТ¤заний не п≥зн≥ше триденного строку прийн¤ти одне з таких р≥шень:
Ј порушити крим≥нальну справу;
Ј в≥дмовити в порушенн≥ крим≥нальноњ справи;
Ј направити за¤ву за належн≥стю.
якщо необх≥дно перев≥рити за¤ву до порушенн¤ крим≥нальноњ справи, така перев≥рка зд≥йснюЇтьс¤ сл≥дчим або органом д≥знанн¤ в строк не б≥льше 10 дн≥в шл¤хом отриманн¤ по¤снень в≥д службових ос≥б чи окремих громад¤н або вимаганн¤ необх≥дних документ≥в.
ѕри в≥дсутност≥ п≥дстав до порушенн¤ крим≥нальноњ справи за матер≥алами рев≥з≥њ (перев≥рки) в≥дпов≥дно до статт≥ 99  ѕ  ”крањни прокурор, сл≥дчий, орган д≥знанн¤ або судд¤ своЇю постановою, а суд ухвалою, в≥дмовл¤ють у порушенн≥ крим≥нальноњ справи, про що пов≥домл¤ють орган державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби.
” раз≥ закритт¤ крим≥нальноњ справи за матер≥алами рев≥з≥њ (перев≥рки), проведеноњ органом державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби, сл≥дчим або органом д≥знанн¤, в≥дпов≥дно до статт≥ 214  ѕ  ”крањни, коп≥¤ постанови про закритт¤ крим≥нальноњ справи надсилаЇтьс¤ прокуроров≥. ќргану державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби (за¤внику) надсилаЇтьс¤ письмове пов≥домленн¤ ≥з зазначенн¤м п≥дстав закритт¤ справи або коп≥¤ постанови про закритт¤ справи.
” випадку припиненн¤ крим≥нальноњ справи за матер≥алами рев≥з≥й (перев≥рок), ¤кими ви¤влен≥ збитки, правоохоронними органами вживаютьс¤ заходи через органи прокуратури (статт¤ 20 «акону ”крањни Уѕро прокуратуруФ) щодо предТ¤вленн¤ позов≥в до винних ос≥б.
 онтрольно-рев≥з≥йн≥ п≥дрозд≥ли повинн≥ щоквартально проводити взаЇмозв≥рки з правоохоронними органами за переданими њм матер≥алами рев≥з≥й (перев≥рок).
“акий же пор¤док повинен дотримуватись при передач≥ на розгл¤д правоохоронних орган≥в матер≥ал≥в рев≥з≥й (перев≥рок), проведених органами державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби за власною ≥н≥ц≥ативою, дорученн¤ми орган≥в влади та в ≥нших випадках.

12.5.3. ѕор¤док передач≥ рев≥з≥йних матер≥ал≥в правоохоронним органам щодо порушень бюджетного законодавства
” випадках ви¤вленн¤ факт≥в порушень бюджетного законодавства, за ¤к≥ передбачено крим≥нальну в≥дпов≥дальн≥сть, посадов≥ особи орган≥в ƒержавноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби на п≥дстав≥ статт≥ 12 «акону ”крањни Уѕро державну контрольно-рев≥з≥йну службу в ”крањн≥Ф зобовТ¤зан≥ передати рев≥з≥йн≥ матер≥али до правоохоронних орган≥в.
ƒл¤ передач≥ матер≥ал≥в рев≥з≥њ (перев≥рки) готуЇтьс¤ супров≥дний лист, у ¤кому в обовТ¤зковому пор¤дку повинно бути висв≥тлено:
Ц коли, ким ≥ за ¤кий пер≥од проводилась рев≥з≥¤ (перев≥рка);
Ц обставини та характер ви¤влених порушень бюджетного законодавства; ¤к≥ вимоги чинного законодавства порушено (назва, дата, номер, ким затверджено) ≥ хто в≥дпов≥дальний за це порушенн¤;
Ц у ¤ких сумах надходили бюджетн≥ кошти (в розр≥з≥ зв≥тних пер≥од≥в), куди, в ¤к≥й сум≥ ≥ за чиЇю вказ≥вкою вони були неправом≥рно використанн≥;
Ц на ¤ку суму запод≥¤но збитки державному чи м≥сцевому бюджетам;
Ц чи приховано в бухгалтерському або складському обл≥ку нец≥льове використанн¤ бюджетних кошт≥в;
Ц чи проводились перев≥рки пор¤дку веденн¤ бухгалтерського обл≥ку на цьому п≥дприЇмств≥, в установ≥, орган≥зац≥њ; ким конкретно та њх результат.
” склад≥ матер≥ал≥в, що передаютьс¤ за насл≥дками рев≥з≥й чи перев≥рок у правоохоронн≥ органи, повинн≥ бути так≥ документи:
Ц ориг≥нал акта рев≥з≥њ (перев≥рки) з додатками, на ¤к≥ Ї посиланн¤ в ньому;
Ц по¤сненн¤ або запереченн¤ посадових чи матер≥ально посадових ос≥б п≥дприЇмств, установ чи орган≥зац≥й, ¤к≥ перев≥р¤лись, та ≥нших ос≥б щодо обставин порушенн¤ (¤кщо так≥ по¤сненн¤ подан≥) ≥ висновки посадових ос≥б ƒ –— щодо таких по¤снень, заперечень;
Ц коп≥ю терм≥нового пов≥домленн¤ до правоохоронного органу про доц≥льн≥сть вилученн¤ розпор¤дчих або первинних документ≥в (¤кщо в ход≥ рев≥з≥њ чи перев≥рки перев≥р¤ючими тимчасово вилучалис¤ документи, у звТ¤зку з њх п≥дробкою або ви¤вленими зловживанн¤ми);
Ц опис документ≥в, що додаютьс¤ до супров≥дного листа.
ѕередача матер≥ал≥в рев≥з≥њ (перев≥рки) проводитьс¤ оф≥ц≥йно Ц через канцел¤р≥ю правоохоронного органу з обовТ¤зковою в≥дм≥ткою дати ≥ вх≥дного номера на другому прим≥рнику супров≥дного листа органу ƒ –—. ƒопускаЇтьс¤ передача рев≥з≥йних матер≥ал≥в правоохоронним органам, рекомендованим поштовим в≥дправленн¤м. ѕередача рев≥з≥йних матер≥ал≥в безпосередньо посадовим особам правоохоронних орган≥в заборон¤Їтьс¤, в тому числ≥ ≥ п≥д розписку.
” раз≥ неповного представленн¤ рев≥з≥йних матер≥ал≥в щодо всеб≥чного та обТЇктивного досл≥дженн¤ обставин ви¤вленого правопорушенн¤, ¤к≥ не дають змоги прийн¤ти р≥шенн¤ в≥дпов≥дно до ст. 97  ѕ  ”крањни, зазначен≥ матер≥али в терм≥н ≥ в пор¤дку, затвердженому нижче, повертаютьс¤ органом внутр≥шн≥х справ до п≥дрозд≥лу державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби, ¤кий њх над≥слав, дл¤ доопрацюванн¤ чи додатковоњ перев≥рки.
ѕрац≥вник правоохоронного органу, отримавши матер≥али з державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби, повинен:
Ц нев≥дкладно вивчити матер≥ал на предмет повноти проведеноњ перев≥рки та њх в≥дпов≥дност≥ вимогам ц≥Їњ вказ≥вки;
Ц у раз≥ ви¤вленн¤ порушень вказ≥вки (у триденний терм≥н) через кер≥вника органу внутр≥шн≥х справ повернути матер≥али контрольно-рев≥з≥йному органу з зазначенн¤м у супров≥дному лист≥ конкретних недол≥к≥в;
Ц за умов встановленн¤ за на¤вними рев≥з≥йними матер≥алами ознак злочину орган≥зувати досл≥дчу перев≥рку (незалежно в≥д ¤кост≥ рев≥з≥йних матер≥ал≥в), у ход≥ ¤коњ детально опитують посадових ос≥б п≥дприЇмств орган≥зац≥й, де ви¤влен≥ порушенн¤ законодавства, з метою встановленн¤ умислу на скоЇнн¤ порушенн¤ крим≥нального характеру, п≥сл¤ цього вир≥шити питанн¤ про порушенн¤ крим≥нальноњ справи, в≥дмову в порушенн≥ крим≥нальноњ справи або направити рев≥з≥йн≥ матер≥али до сл≥дчих п≥дрозд≥л≥в орган≥в внутр≥шн≥х справ разом з≥ своњми висновками дл¤ прийн¤тт¤ р≥шенн¤ в≥дпов≥дно до ст. 97  ѕ  ”крањни.
” раз≥ невстановленн¤ в процес≥ перев≥рки посадовою особою правоохоронного органу умисних д≥й щодо порушенн¤ бюджетного законодавства рев≥з≥йн≥ матер≥али через начальника правоохоронного органу повертаютьс¤ органу державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби дл¤ вжитт¤ заход≥в адм≥н≥стративного впливу або ≥нших, що передбачен≥ «аконом ”крањни Уѕро державну контрольно-рев≥з≥йну службу ”крањниФ.
ѕри порушенн≥ крим≥нальних справ за цими фактами правоохоронними органами негайно виконуютьс¤ нев≥дкладн≥ сл≥дч≥ д≥њ (провод¤тьс¤ допити, обшуки, накладанн¤ арешту на майно) та в межах наданих прав вживаютьс¤ заходи щодо усуненн¤ порушень бюджетного законодавства.
ћатер≥али державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби реЇструютьс¤ ¤к пов≥домленн¤ про злочин у встановленому пор¤дку ≥ розгл¤даютьс¤ у терм≥ни, визначен≥ крим≥нально-процесуальним законодавством.
ѕро результати розгл¤ду матер≥ал≥в правоохоронними органами у встановленому пор¤дку надсилаЇтьс¤ ≥нформац≥¤ органам державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби. ћ≥ж правоохоронними органами та органами державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби щоквартально провод¤тьс¤ взаЇмозв≥рки про насл≥дки розгл¤ду переданих матер≥ал≥в рев≥з≥й (перев≥рок).

12.5.4. ќсновн≥ напр¤ми п≥двищенн¤ ефективност≥ контролю ≥ рев≥з≥й ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ на п≥дприЇмствах
‘≥нансово-господарський контроль на п≥дприЇмствах Ї одн≥Їю ≥з г≥лок економ≥чного контролю нашоњ держави. ≈коном≥чний контроль Ї загальною системою державного ≥ господарського управл≥нн¤, що зд≥йснюЇ контроль за економ≥чним ≥ соц≥альним розвитком нашоњ держави. ¬≥н охоплюЇ економ≥чну д≥¤льн≥сть ус≥х галузей народного господарства.
‘≥нансово-господарський контроль, ¤к важлива г≥лка системи економ≥чного контролю, зд≥йснюЇтьс¤ безпосередньо на п≥дприЇмств≥, тобто там, де безпосередньо зд≥йснюютьс¤ господарськ≥ операц≥њ ≥ процеси д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.
¬≥д д≥Ївост≥ цього контролю на вс≥х стад≥¤х його проведенн¤ на п≥дприЇмствах залежить ефективн≥сть њх ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥. ‘≥нансово-господарський контроль Ц це дв≥ нев≥дТЇмн≥ г≥лки одн≥Їњ його системи, що д≥ють взаЇмоповТ¤зано. “акий контроль на п≥дприЇмствах багато в чому спри¤Ї зд≥йсненню нормальних процес≥в ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмства, впливаЇ на трудову д≥¤льн≥сть службових ≥ матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б, п≥двищуЇ њх в≥дпов≥дальн≥сть за ефективн≥сть господарських операц≥й ≥ процес≥в п≥д час управл≥нн¤.
‘≥нансово-господарський контроль на сучасному етап≥ на п≥дприЇмствах зд≥йснюЇтьс¤ ¤к на стад≥њ до початку зд≥йсненн¤ господарських операц≥й, так ≥ на стад≥њ п≥сл¤ завершенн¤ господарських операц≥й шл¤хом проведенн¤ рев≥з≥й та перев≥рок. —утн≥сть першоњ стад≥њ контролю (в≥н на ц≥й стад≥њ називаЇтьс¤ попередн≥м) пол¤гаЇ в тому, що ще на стад≥њ зародженн¤, проектуванн¤ чи прогнозуванн¤ господарськоњ операц≥њ або процесу можна обірунтувати њх ефективн≥сть ≥з погл¤ду законност≥, доц≥льност≥ ≥ тим самим попередити можлив≥ негативн≥ насл≥дки ≥ конфл≥ктн≥ ситуац≥њ в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства. јле на ц≥й стад≥њ, коли ще не зд≥йснена господарська операц≥¤, господарський процес не завжди можна заздалег≥дь передбачити ≥ попередити п≥д час попереднього контролю ц≥ негативн≥ ¤вища. “ому б≥льш ефективним Ї контроль на стад≥њ, коли господарська операц≥¤ виконуЇтьс¤ й оформл¤Їтьс¤ документально (так званий поточний контроль). “акий поточний контроль зд≥йснюЇтьс¤ способом фактичноњ перев≥рки сут≥, зм≥сту, доц≥льност≥ господарських операц≥й ≥ процес≥в, контрольного вивченн¤ обТЇкта. ÷е ≥ контроль дотриманн¤ л≥м≥т≥в використанн¤ ≥ списанн¤ сировини на виробництво, виробництва ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ, грошового об≥гу, розрахункових в≥дносин ≥ багато ≥нших обТЇкт≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства.
јле найчаст≥ше державна контрольно-рев≥з≥йна служба в ”крањн≥ зд≥йснюЇ ф≥нансово-господарський контроль на наступн≥й стад≥њ (наступний контроль), коли вже господарськ≥ операц≥њ ≥ процеси зд≥йснен≥ й оформлен≥ бухгалтерською документац≥Їю. “епер ц¤ служба маЇ високо квал≥ф≥кован≥ кадри рев≥зор≥в, ¤к≥, ¤к правило, провод¤ть документальн≥ рев≥з≥њ на п≥дприЇмствах ≥з державною формою власност≥. –ев≥зори контрольно-рев≥з≥йноњ служби ”крањни застосовують методи фактичного ≥ документального контролю, ви¤вл¤ють факти марнотратства ≥ зловживань у ф≥нансово-бюджетн≥й сфер≥, економ≥ц≥, займаютьс¤ проф≥лактикою та в≥дшкодуванн¤м завданих держав≥ збитк≥в.
ѕроведенн¤ рев≥з≥й контрольно-рев≥з≥йною службою нашоњ держави на сучасному етап≥ ринковоњ економ≥ки Ї ще необх≥дним способом контролю. ÷е по¤снюЇтьс¤ ще недостатньою св≥дом≥стю член≥в сусп≥льства, недол≥ками практики, повТ¤заними з п≥дбором посадових ос≥б та матер≥ально в≥дпов≥дальних ос≥б, що працюють у сфер≥ економ≥ки. ѕор¤д з цим ще багато зловживань приховуЇтьс¤ в т≥ньов≥й економ≥ц≥.
јле при вс≥й необх≥дност≥ пер≥одичного проведенн¤ рев≥з≥й на в≥дпов≥дних обТЇктах державноњ форми власност≥ високий профес≥онал≥зм рев≥зорського апарату ц≥Їњ служби, сама процедура цього, так званого, наступного контролю, несе в соб≥ негативн≥ ¤кост≥. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що, по сут≥, ц≥ недол≥ки, прорахунки, зловживанн¤ тощо, що були на обТЇктах у минулому ≥ ви¤влен≥ рев≥зорами, виправить не можливо. “ому доц≥льно в межах розумного координувати проведенн¤ вс≥х процедур ф≥нансово-господарського контролю на п≥дприЇмств≥, не допускаючи дублюванн¤ рев≥з≥й ≥ перев≥рок.
ќсобливе значенн¤ маЇ посиленн¤ та удосконаленн¤ форм контролю за ефективн≥стю ≥ ц≥льовим використанн¤м на¤вних ф≥нансових ресурс≥в на п≥дприЇмствах. ƒосл≥дженн¤ матер≥ал≥в рев≥з≥њ та перев≥рок, проведених органами державноњ контрольно-рев≥з≥йноњ служби показуЇ, що недостатньо на п≥дприЇмствах вживаютьс¤ заходи щодо усуненн¤ причин порушень чинного законодавства, допускаютьс¤ факти незаконного ≥ недоц≥льного використанн¤ бюджетних кошт≥в.
«начн≥ порушенн¤ виникають ≥з причин незабезпеченост≥ збереженн¤ власност≥ внасл≥док понаднормативних запас≥в товарно-матер≥альних ц≥нностей. ƒл¤ зд≥йсненн¤ ф≥нансово-господарського контролю важливе значенн¤ маЇ достов≥рна обл≥кова документац≥¤ ¤к фактограф≥чна ≥нформац≥¤. ÷е по¤снюЇтьс¤ ще ≥ тим, що на п≥дприЇмствах р≥зн≥ методи зловживань у ф≥нансово-господарськ≥й д≥¤льност≥ в спотвореному вигл¤д≥ знаход¤ть в≥дображенн¤ в обл≥ков≥й документац≥њ.
” систем≥ заход≥в щодо ви¤вленн¤ зловживань ≥ крад≥жок в економ≥ц≥ п≥дприЇмств, пор¤д з ≥ншими, важливе значенн¤ мають методи документального контролю, ¤к≥ включають процедури рев≥з≥й господарських операц≥й ≥ процес≥в та ≥нвентаризац≥њ ц≥нностей ≥ кошт≥в. ÷≥ методи потребують спец≥альних знань у галуз≥ документального забезпеченн¤ операц≥й та вивченн¤ процедур контролю обл≥ковоњ ≥ необх≥дноњ ≥нформац≥њ в процес≥ економ≥ки.
¬иход¤чи з≥ зм≥сту документ≥в, њх можна класиф≥кувати ¤к добро¤к≥сн≥ ≥ недобро¤к≥сн≥. ƒобро¤к≥сними можуть вважатис¤ т≥льки так≥, ¤к≥ п≥сл¤ њх документальноњ перев≥рки п≥д час рев≥з≥њ, проведеноњ контрольно-рев≥з≥йною службою або за завданн¤м судово-сл≥дчих орган≥в (включаючи ≥ бухгалтерську експертизу), ви¤вились правильно оформленими ≥ достов≥рно в≥дображають суть операц≥њ.
 ожна рев≥з≥¤ чи перев≥рка обл≥кових документ≥в (за вин¤тком судово-бухгалтерськоњ експертизи) не може бути останньою, це Ї одним ≥з постулат≥в процедур перев≥рки, ≥ воно обірунтовуЇтьс¤ тим, що нав≥ть суц≥льний метод перев≥рки обл≥ковоњ документац≥њ п≥д час рев≥з≥њ не може гарантувати в≥дсутн≥сть зловживань та њх приховуванн¤ на п≥дприЇмствах. як показуЇ практика, зловживанн¤ виникають тод≥, коли зад≥¤н≥ в комплекс≥ п≥дприЇмства ≥ п≥дприЇмц≥ р≥зних галузей та форм власност≥ й особливо, коли в цих процесах беруть участь комерц≥йн≥ або торговельн≥ прац≥вники.
ќсобливо велик≥ збитки нанос¤ть держав≥ р≥зн≥ розкраданн¤ ≥ нестач≥ товарно-матер≥альних ц≥нностей з причини зловживань у розрахункових операц≥¤х та виписки ф≥ктивних плат≥жних доручень. ” звТ¤зку з цим доц≥льно застосовувати зустр≥чну перев≥рку розрахунк≥в п≥дприЇмств ≥з покупц¤ми.
” б≥льшост≥ операц≥њ ≥ процеси, повТ¤зан≥ з≥ зловживанн¤ми, мають м≥сце у випадках њх оформленн¤ недобро¤к≥сними документами.
’арактерними ознаками недобро¤к≥сних документ≥в може бути спотворенн¤ сут≥ ≥ зм≥сту в≥дображених у документах показник≥в та ≥нших рекв≥зит≥в, що призводить до неправильного в≥дображенн¤ в них операц≥й; п≥дробленн¤ або п≥дм≥ни тексту документа або сум з метою розкраданн¤ чи зловживанн¤; оформленн¤ документами незаконних операц≥й. Ќедобро¤к≥сн≥ документи також можуть бути безтоварн≥ або безгрошов≥, в ¤ких в≥дображалось надходженн¤ або видаток ц≥нностей чи кошт≥в, рух ¤ких взагал≥ не зд≥йснювавс¤ (наприклад, списанн¤ за документами сировини на виробництво, ¤ка не в≥дпускалась ≥ не використовувалась дл¤ цих ц≥лей, або списанн¤ п≥д вигл¤дом виплат кошт≥в дл¤ розрахунк≥в з окремими особами, ¤к≥ не виплачувались).
“ому п≥д час рев≥з≥й у ф≥нансово-господарськ≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмств потр≥бно застосовувати методи розсл≥дуванн¤ зловживань документального забезпеченн¤ (документального оформленн¤ ф≥нансово-господарських операц≥й ≥ процес≥в), рев≥з≥й та ≥нвентаризац≥й. ÷е по¤снюЇтьс¤ тим, що ¤к≥сть бухгалтерського обл≥ку, його достов≥рн≥сть майже повн≥стю залежить в≥д правильного оформленн¤ первинноњ документац≥њ, повного ≥ правильного в≥дображенн¤ в н≥й господарських процес≥в. Ќеточне чи неповне в≥дображенн¤ ф≥нансово-господарських операц≥й або њх спотворенн¤ в документах призводить до того, що дан≥ бухгалтерського обл≥ку не в≥дображають справжнього або реального становища в ф≥нансово-господарськ≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмства або п≥дприЇмц¤. “ому важливе значенн¤ мають методи контролю дл¤ п≥двищенн¤ ефективност≥ ф≥нансово-господарськоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств.
Ќайб≥льш ефективними рев≥з≥¤ми Ї т≥, що провод¤тьс¤ за завданн¤м судово-сл≥дчих орган≥в. ѕ≥д час проведенн¤ таких рев≥з≥й, ¤к правило, обл≥кову документац≥ю перев≥р¤ють суц≥льним способом, що забезпечуЇ над≥йну ефективн≥сть контролю. ѕрактика показуЇ, що перев≥рками, проведеними на п≥дстав≥ звернень правоохоронних орган≥в, майже в половин≥ п≥дприЇмств ви¤вленн≥ факти безгосподарност≥, недостач матер≥альних ц≥нностей ≥ кошт≥в. ” р¤д≥ випадк≥в причиною недол≥к≥в ≥ зловживань на цих п≥дприЇмствах Ї в≥дсутн≥сть д≥лового поточного контролю з боку ¤к њх кер≥вника, так ≥ бухгалтерськоњ служби.
ћ≥ж цим, практика показуЇ, що перев≥рка документ≥в нер≥дко ускладнюЇтьс¤, тому що обс¤г њх безперервно зростаЇ. Ќаприклад, на де¤ких п≥дприЇмствах ≥ обТЇднанн¤х дл¤ в≥дображенн¤ тих або ≥нших господарських операц≥й використовуЇтьс¤ понад 1500 р≥зних документ≥в.
” звТ¤зку з≥ складн≥стю обл≥ковоњ документац≥њ, важлив≥стю процедур њњ перев≥рки та необх≥дн≥стю ви¤вленн¤ спотворень ≥ приховувань зловживань та крад≥жок розгл¤немо систему прийом≥в ≥ способ≥в њњ документальноњ перев≥рки. ÷¤ система даЇ можлив≥сть розгл¤дати зм≥ст ≥ суть операц≥й у комплекс≥ документ Ц ф≥нансово-господарська операц≥¤ Ц бухгалтерський запис в обл≥кових реЇстрах. —пособи, прийоми ≥ техн≥ка всеб≥чноњ ≥ доказовоњ перев≥рки первинноњ ≥нформац≥њ дуже р≥зноман≥тн≥.
«астосуванн¤ способ≥в ≥ прийом≥в контролю ц≥Їњ документац≥њ багато в чому залежить в≥д характеру зловживань. “ак, досл≥дженн¤ д≥ючоњ практики контролю обл≥ковоњ документац≥њ показуЇ, що окрем≥ зловживанн¤ приховувались у поточн≥й д≥¤льност≥ п≥дприЇмств шл¤хом списанн¤ ц≥нностей (сировини, матер≥ал≥в) на виробництво у б≥льш≥й к≥лькост≥, н≥ж њх оприбутковано. ÷≥ факти в р¤д≥ випадк≥в приховувались у к≥нц≥ м≥с¤ц¤ шл¤хом збалансуванн¤ операц≥й, повТ¤заних ≥з надходженн¤м ≥ видатком ц≥нностей. ” таких випадках потр≥бно застосовувати хронолог≥чний (пооперац≥йний) контроль руху однор≥дних операц≥й або ц≥нностей. “акий спос≥б контролю пол¤гаЇ в сп≥вставленн≥ обл≥ку про рух ц≥нностей п≥дприЇмства або його п≥дрозд≥л≥в за датами завершенн¤ його операц≥й. –ев≥зор може пор≥вн¤ти документальн≥ дан≥ обл≥ку руху ц≥нностей за б≥льш короткий (н≥ж обл≥ковий) пер≥од, тобто за дн¤ми ≥ нав≥ть за окремими операц≥¤ми. “ака перев≥рка даЇ можлив≥сть встановити, в межах ¤кого в≥др≥зка часу зд≥йснено рух ц≥нностей, ¤к≥ не в≥дпов≥дають документам про њх надходженн¤ ≥ видаток.
ƒл¤ розкритт¤ р≥зних зловживань, ¤к≥ в практиц≥ ≥нколи приховують шл¤хом складанн¤ ф≥ктивних документ≥в (або акт≥в), зд≥йсненн¤ приписок у документах нев≥двантажених ц≥нностей або њх неповного оприбуткуванн¤, використовують методи зустр≥чноњ перев≥рки документ≥в. —уть њњ пол¤гаЇ в тому, що п≥д час контролю або пор≥внюють њх перш≥ прим≥рники з коп≥¤ми, що знаход¤тьс¤ у тих, що перев≥р¤ютьс¤, чи ≥нших п≥дприЇмствах, або з≥ставл¤ють показники ≥ рекв≥зити дек≥лькох документ≥в, ¤к≥ мають в≥дношенн¤ до одн≥Їњ ≥ т≥Їњ ж операц≥њ, що в≥дображена у в≥дпов≥дних документах. ” практиц≥ в б≥льшост≥ випадк≥в з≥ставл¤ють товарно-транспортн≥ накладн≥ постачальник≥в ≥з податковими накладними та розрахунково-плат≥жними документами, ¤кими оформлена оплата цих ц≥нностей постачальниками.
«устр≥чну перев≥рку документ≥в в одних випадках зд≥йснюють т≥льки за внутр≥шн≥ми документами п≥дприЇмства, в ≥нших Ц за документами ≥нших п≥дприЇмств, ¤ким в≥дпускали або в≥д ¤ких одержували ц≥нност≥ або кошти. ѕ≥д час рев≥з≥њ рев≥зор може послати цим п≥дприЇмствам в≥дпов≥дний запит, що дасть можлив≥сть зТ¤сувати правильн≥сть документ≥в ≥ впевнитись у достов≥рност≥ факт≥в, що в≥дображен≥ в документах. ƒл¤ ви¤вленн¤ зловживань можна використовувати також метод з≥ставленн¤ даних прибуткових ≥ видаткових документ≥в, що в≥дображають рух ц≥нностей, з даними ≥нших документ≥в, де в≥дображають т≥ ж сам≥ операц≥њ в ≥нших аспектах. Ќаприклад, доц≥льно п≥д час перев≥рки з≥ставл¤ти товарно-транспортн≥ накладн≥ (рахунки-фактури) з рахунками на оплату за транспортн≥ послуги та шл¤ховими листами автотранспортних п≥дприЇмств.
ƒл¤ ви¤вленн¤ приховуванн¤ зловживань можна також застосовувати способи з≥ставленн¤ документ≥в, у ¤ких в≥дображаЇтьс¤ першопочаткова операц≥¤, з≥ зм≥стом документ≥в, у ¤ких в≥дображають зд≥йсненн¤ ≥нших операц≥й, обумовлених першою. —утн≥сть цього способу пол¤гаЇ в тому, що, перев≥р¤ючи конкретну сукупн≥сть операц≥њ, можна лог≥чно зТ¤сувати або знайти ≥нш≥ обовТ¤зков≥ операц≥њ, ¤к≥ повинн≥ бути зд≥йснен≥ сл≥дом за операц≥¤ми, що перев≥р¤ютьс¤. –≥зноман≥тн≥стю даного способу рев≥з≥њ Ї пор≥вн¤нн¤ даних про к≥льк≥сть в≥дпущених ц≥нностей з даними про тару, в ¤к≥й вони в≥дпускались ≥ перевозились. ’арактерними фактами цього п≥дтвердженн¤ Ї в≥дпуск ≥ перевезенн¤ цукру ≥з цукрозавод≥в у м≥шках, к≥льк≥сть ¤ких не в≥дпов≥даЇ фактичному обс¤гу перевезеного ≥ в≥дпущеного цукру.
ƒл¤ ви¤вленн¤ факт≥в зловживань шл¤хом спотворенн¤ господарських операц≥й у бухгалтерському обл≥ку доц≥льно п≥д час рев≥з≥њ застосувати прийоми сп≥вставленн¤ операц≥й, що в≥дображено в обл≥кових реЇстрах, ≥з записами оперативного обл≥ку. ¬ практиц≥ дан≥ оперативного обл≥ку не завжди контролюють прац≥вники обл≥ку. ќсоби, ¤к≥ зд≥йснюють зловживанн¤, ¤к правило, ретельно в≥дпрацьовують т≥льки т≥ операц≥њ, що охоплюютьс¤ бухгалтерським обл≥ком, не звертаючи уваги на дан≥ оперативного обл≥ку.
¬ажливим способом Ї перев≥рка обТЇктивноњ можливост≥ зд≥йсненн¤ операц≥њ, що в≥дображено в документах. –≥зновидом даного способу контролю Ї досл≥дженн¤ операц≥й п≥дприЇмств в≥дносно реальноњ можливост≥ виготовити з на¤вноњ к≥лькост≥ сировини ту к≥льк≥сть готовоњ продукц≥њ, ¤ка значитьс¤ за документами. ƒоповненн¤м такого методу контролю Ї застосуванн¤ п≥д час рев≥з≥й п≥дприЇмств способ≥в контрольного пор≥вн¤нн¤. ƒл¤ цього перев≥р¤ють операц≥њ з виготовленн¤ ≥ реал≥зац≥њ продукц≥њ, встановлюють в≥дпов≥дн≥сть асортименту одержаноњ сировини, калькул¤ц≥йному набору, необх≥дному дл¤ виробництва даноњ продукц≥њ, що передбачено калькул¤ц≥Їю. ÷е даЇ можлив≥сть встановити факти, коли та або ≥нша сировина на обТЇкти виробництва надходила (або надходила в менш≥й к≥лькост≥, н≥ж потр≥бно зг≥дно з калькул¤ц≥йним розрахунком, зазначеним у калькул¤ц≥њ).
”се це потребуЇ комплексного досл≥дженн¤ обл≥ковоњ ≥нформац≥њ п≥д час проведенн¤ рев≥з≥й ≥ перев≥рок п≥дприЇмств, що маЇ важливе значенн¤ на сучасному етап≥ розвитку ринковоњ економ≥ки.

<< попередн¤     зм≥ст     наступна >>