10.1. «авданн¤, обТЇкти, джерела ≥нформац≥њ ≥ методичн≥ прийоми контролю ћетою контролю та рев≥з≥њ доход≥в ≥ результат≥в д≥¤льност≥ Ї перев≥рка повноти, правдивост≥ та неупередженост≥ ≥нформац≥њ про доходи ≥ результати д≥¤льност≥. ќсновним завданн¤м контролю та рев≥з≥њ доход≥в ≥ результат≥в Ї перев≥рка достов≥рност≥ даних обл≥ку ≥ зв≥тност≥ про ф≥нансов≥ результати, ви¤вленн¤ фактор≥в, ¤к≥ впливають на њх формуванн¤, що залежать або не залежать в≥д орган≥зац≥њ роботи п≥дприЇмства.
¬иход¤чи ≥з програми рев≥з≥њ ≥ способ≥в перев≥рки ≥нформац≥њ про доходи ≥ результати д≥¤льност≥, визначають обТЇкти, джерела ≥нформац≥њ, методичн≥ прийоми (методи досл≥дженн¤ обл≥ковоњ ≥нформац≥њ) та узагальненн¤ результат≥в контролю ≥ рев≥з≥њ (рис. 18/19). «алежно в≥д джерел одержанн¤ доход≥в визначають обТЇкти контролю. ѕот≥м при виконанн≥ процедур контролю визначають ≥нформац≥ю, ¤ку потр≥бно використовувати п≥д час рев≥з≥њ. ” першу чергу провод¤ть нормативно-правове обірунтуванн¤ операц≥й, повТ¤заних ≥з доходами ≥ результатами д≥¤льност≥. ƒл¤ цього використовуютьс¤ законодавч≥ акти, що регулюють ф≥нансово-господарську д≥¤льн≥сть п≥дприЇмства й особливо нов≥ напр¤ми реформуванн¤ бухгалтерського обл≥ку в ”крањн≥. –еал≥зац≥¤ цих напр¤м≥в знайшла в≥дображенн¤ в ѕлан≥ рахунк≥в бухгалтерського обл≥ку актив≥в, кап≥талу, зобовТ¤зань ≥ господарських операц≥й п≥дприЇмств ≥ орган≥зац≥й та викладена в ѕоложенн≥ (стандарт≥) бухгалтерського обл≥ку (ѕЅќ). ƒл¤ перев≥рки повноти, правдивост≥ ≥ неупередженост≥ доход≥в ≥ результат≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства важливе значенн¤ маЇ обірунтован≥сть цих показник≥в, що потребуЇ њх досл≥дженн¤ по сут≥ ≥ зм≥сту та погл¤ду нормативно-правового регулюванн¤ первинних документ≥в, правильност≥ в≥дображенн¤ доход≥в ≥ результат≥в в обл≥кових реЇстрах ≥ зв≥тност≥. ѕерев≥рка доход≥в ≥ результат≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства потребуЇ застосуванн¤ певних методичних прийом≥в контролю та метод≥в досл≥дженн¤ обл≥ковоњ ≥нформац≥њ, що в≥дображено на рис. 20. ћетодичн≥ прийоми контролю доход≥в ≥ результат≥в д≥¤льност≥ потребують застосуванн¤ метод≥в обстеженн¤ д≥¤льност≥ обТЇкт≥в п≥дприЇмства, визначенн¤ доход≥в ≥ результат≥в, њх з≥ставленн¤ з витратами та обірунтуванн¤ доход≥в на п≥дстав≥ розрахунково-економ≥чних розрахунк≥в. ¬ажливе значенн¤ п≥д час рев≥з≥њ доход≥в ≥ результат≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства також мають методи досл≥дженн¤ обл≥ковоњ ≥нформац≥њ з цих операц≥й, що визначено на рис. 20. ”загальненн¤ результат≥в контролю ≥ рев≥з≥њ потребують систематизац≥њ, ірунтуванн¤ ви¤влених порушень та недол≥к≥в, складанн¤ часткового ≥ пром≥жного акт≥в контролю та в≥дображенн¤ цих порушень ≥ недол≥к≥в у в≥дпов≥дному розд≥лу акта рев≥з≥њ. –ис.
20.
ћодель контролю ≥ рев≥з≥њ
доход≥в ≥ результат≥в д≥¤льност≥
10.2. ћетоди контролю ≥ рев≥з≥њ доход≥в ≥ ф≥нансових результат≥в ” систем≥ ф≥нансового обл≥ку важливе м≥сце займаЇ обл≥к доход≥в ≥ ф≥нансових результат≥в, що визначен≥ на рахунках класу 7 Уƒоходи ≥ результати д≥¤льност≥Ф. Ќа рахунках цього класу накопичуютьс¤ доходи прот¤гом зв≥тного пер≥оду (року) в розр≥з≥ њх вид≥в: доходи в≥д реал≥зац≥њ, ≥нш≥ операц≥йн≥ доходи, доходи в≥д участ≥ в кап≥тал≥, ≥нш≥ доходи, надзвичайн≥ доходи. ” к≥нц≥ зв≥тного пер≥оду (року) сп≥вставленн¤м доход≥в ≥з втратами визначаютьс¤ ф≥нансов≥ результати (рахунок 79 У‘≥нансов≥ результатиФ), куди перенос¤тьс¤ вс≥ доходи ≥ витрати за р≥к. ” першу чергу необх≥дно п≥д час рев≥з≥њ вивчити обТЇкти д≥¤льност≥, ¤к≥ формують доходи в≥д операц≥йноњ, ≥нвестиц≥йноњ ≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ та надзвичайн≥ доходи. онтролю п≥дл¤гають: доходи в≥д реал≥зац≥њ, ≥нш≥ операц≥йн≥ доходи, доходи в≥д участ≥ в кап≥тал≥, ≥нш≥ доходи, надзвичайн≥ доходи та ф≥нансов≥ результати. ѕ≥д час рев≥з≥њ спочатку перев≥р¤ють правильн≥сть визначенн¤ прибутку (збитку) за даними У«в≥ту про ф≥нансов≥ результатиФ. ” звТ¤зку з цим обірунтовують достов≥рн≥сть статт≥ Уƒох≥д (виручка) в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (роб≥т, послуг)Ф, де в≥дображаЇтьс¤ загальний дох≥д (виручка) в≥д њњ реал≥зац≥њ (без врахуванн¤ наданих знижок, поверненн¤ проданих товар≥в та податк≥в з њх продажу). ѕот≥м перев≥р¤ють достов≥рн≥сть визначенн¤ чистого доходу (виручки) в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (товар≥в, роб≥т, послуг), що визначаЇтьс¤ шл¤хом вирахуванн¤ з доходу (виручки) в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (товар≥в, роб≥т, послуг) в≥дпов≥дних податк≥в, збор≥в, знижок тощо.
¬ажливе значенн¤ також маЇ перев≥рка визначенн¤ валового прибутку (збитку), ¤кий розраховуЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж чистим доходом в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ (товар≥в, роб≥т, послуг) ≥ њњ соб≥варт≥стю.
” склад≥ доход≥в в≥д операц≥йноњ д≥¤льност≥ знаход¤тьс¤ також доходи в≥д оперативноњ оренди актив≥в, операц≥йних курсових р≥зниць, в≥дшкодуванн¤ ран≥ше списаних актив≥в (кр≥м ф≥нансових ≥нвестиц≥й). ” звТ¤зку з цим рев≥зор перев≥р¤Ї правильн≥сть визначенн¤ цих доход≥в, що потребуЇ застосуванн¤ розрахунково-анал≥тичних прийом≥в контролю. Ќа п≥дстав≥ перев≥рки даних визначенн¤ доходу в≥д операц≥йноњ д≥¤льност≥ перев≥р¤ють правильн≥сть визначенн¤ прибутку (збитку) в≥д ц≥Їњ д≥¤льност≥, що ¤вл¤Ї собою алгебрањчну суму валового прибутку (збитку), ≥ншого операц≥йного доходу, адм≥н≥стративних витрат, витрат на збут та ≥нших операц≥йних витрат.
ѕор¤д ≥з перев≥ркою прибутку (збитку) в≥д операц≥йноњ д≥¤льност≥ перев≥р¤ють достов≥рн≥сть визначенн¤ доходу в≥д участ≥ в кап≥тал≥ (отриманого в≥д ≥нвестиц≥й), ≥нших ф≥нансових доход≥в, що отриман≥ в≥д див≥денд≥в, в≥дсотк≥в та доход≥в, що одержан≥ в≥д ф≥нансових ≥нвестиц≥й, а також ≥нших доход≥в в≥д реал≥зац≥њ ф≥нансових ≥нвестиц≥й необоротних актив≥в ≥ майнових комплекс≥в, в≥д неоперац≥йних курсових р≥зниць та ≥нш≥ доходи, ¤к≥ виникають у процес≥ звичайноњ д≥¤льност≥, але не повТ¤зан≥ з операц≥йною д≥¤льн≥стю п≥дприЇмства. ќтже, прибуток (збиток) в≥д звичайноњ д≥¤льност≥ до оподаткуванн¤ визначаЇтьс¤ ¤к алгебрањчна сума прибутку (збитку) в≥д основноњ д≥¤льност≥ ф≥нансових та ≥нших доход≥в, ф≥нансових та ≥нших витрат (збитк≥в).
ќсобливу увагу п≥д час рев≥з≥њ звертають на правильн≥сть визначенн¤ статей надзвичайних доход≥в ≥ надзвичайних витрат (нев≥дшкодованих збитк≥в в≥д стих≥йного лиха, пожеж, техногенних авар≥й тощо), включаючи затрати цих витрат (за вин¤тком сум страхового в≥дшкодуванн¤ та покритт¤ витрат за рахунок ≥нших джерел), прибутки ≥ збитки в≥д ≥нших под≥й ≥ операц≥й, ¤к≥ в≥дпов≥дають визначенню цих надзвичайних под≥й. «м≥ст ≥ варт≥сна оц≥нка доход≥в або витрат в≥д кожноњ надзвичайноњ под≥њ розкриваютьс¤ на п≥дстав≥ додатк≥в до ф≥нансових зв≥т≥в. ѕерев≥рка достов≥рност≥ визначенн¤ прибутку в≥д ус≥х вид≥в д≥¤льност≥ п≥дприЇмства обірунтовуЇтьс¤ перев≥ркою алгебрањчноњ суми прибутку (збитку) в≥д звичайноњ д≥¤льност≥ та надзвичайного прибутку, податку з нього та надзвичайного збитку.
ѕот≥м дан≥ У«в≥ту про ф≥нансов≥ результатиФ сп≥вставл¤ють ≥з даними в≥дпов≥дних рахунк≥в. «окрема, сальдо, що визначено в к≥нц≥ року за такими рахунками: 70 Уƒоходи в≥д реал≥зац≥њФ, 71 У≤нш≥ операц≥йн≥ доходиФ, 90 У—об≥варт≥сть реал≥зац≥њФ, 92 Ујдм≥н≥стративн≥ витратиФ, 93 У¬итрати на збутФ, 94 У≤нш≥ витрати операц≥йноњ д≥¤льност≥Ф, перенос¤ть на рахунок 79 У‘≥нансов≥ результатиФ (субрахунок 791 У–езультати основноњ д≥¤льност≥Ф).
ѕроцедури перев≥рки показник≥в доходу в≥д реал≥зац≥њ готовоњ продукц≥њ розгл¤дають у звТ¤зку з њњ соб≥варт≥стю. «окрема, необх≥дно досл≥дити правильн≥сть розрахунку фактичноњ соб≥вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ, а також перев≥рити правильн≥сть списанн¤ витрат (особливо непродуктивних) на дебет рахунка 901 У—об≥варт≥сть реал≥зованоњ готовоњ продукц≥њФ. ¬и¤влен≥ незаконн≥ списанн¤ на цей рахунок р≥зних витрат, нестач, деб≥торськоњ заборгованост≥ повинн≥ п≥д час рев≥з≥њ корегуватис¤ з метою правильного в≥дображенн¤ доходу в≥д реал≥зац≥њ.
Ќа фактичний розм≥р доходу в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ значною м≥рою впливають њњ обс¤г, соб≥варт≥сть, система ц≥ноутворенн¤, ставки податку на додану варт≥сть, ¤к≥сть ≥ структура реал≥зованоњ продукц≥њ. ¬ звТ¤зку з цим п≥д час рев≥з≥њ потр≥бно перев≥рити, ¤к вплинув кожен фактор на розм≥р доходу в≥д реал≥зац≥њ, що потребуЇ використанн¤ розрахунково-анал≥тичних методичних прийом≥в контролю.
ќперац≥њ, що повТ¤зан≥ з вирахуванн¤м доходу в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ, перев≥р¤ють за даними рахунка 704 У¬ирахуванн¤ з доходуФ. «окрема, за дебетом цього рахунка перев≥р¤ють правильн≥сть визначенн¤ ≥ в≥дображенн¤ сум, повТ¤заних з наданн¤м знижок покупц¤м п≥сл¤ дати реал≥зац≥њ продукц≥њ, або варт≥сть поверненоњ покупц¤ми продукц≥њ, що п≥дл¤гають вирахуванню з доходу, а за кредитом Ц операц≥њ, повТ¤зан≥ ≥з списанн¤м дебетових оборот≥в на рахунок 79 У‘≥нансов≥ результатиФ.
«начну увагу п≥д час рев≥з≥њ необх≥дно прид≥лити перев≥рц≥ обірунтованост≥ ≥ншого операц≥йного доходу, повТ¤заного з реал≥зац≥Їю ≥ноземноњ валюти та ≥нших оборотних актив≥в, операц≥йноњ оренди актив≥в, доход≥в в≥д операц≥йноњ курсовоњ р≥зниц≥ за операц≥¤ми в ≥ноземн≥й валют≥, суми одержаних штраф≥в, пен≥ неустойки та ≥нших санкц≥й за порушенн¤ господарських договор≥в, ¤к≥ або безпосередньо визначен≥ боржником, або за ¤кими Ї р≥шенн¤ суду чи арб≥тражу, доходи в≥д списанн¤ кредиторськоњ заборгованост≥ з простроченим строком позивноњ давност≥, в≥дшкодуванн¤ ран≥ше списаних актив≥в (зокрема борг≥в, списаних ¤к безнад≥йн≥, суми одержаних гарант≥в та субсид≥й), ≥нш≥ доходи в≥д операц≥йноњ д≥¤льност≥. ƒл¤ цього документи щодо цих доход≥в перев≥р¤ють за суттю ≥ зм≥стом або сп≥вставл¤ють дан≥ документ≥в ≥з даними субрахунк≥в рахунка 71 У≤нший операц≥йний дох≥дФ. ѕри цьому одержан≥ доходи, що в≥дображен≥ за кредитом в≥дпов≥дних субрахунк≥в цього рахунка, за кожним њх джерелом сп≥вставл¤ють з дебетовими залишками рахунк≥в, що кореспондують ≥з рахунком 71 У≤нший операц≥йний дох≥дФ. –азом з цим перев≥р¤ють обірунтован≥сть запис≥в за дебетом цього рахунка, що стосуЇтьс¤ сум непр¤мих податк≥в (податку на додану варт≥сть, акцизного збору та ≥нших збор≥в (обовТ¤зкових платеж≥в), списанн¤ сум у пор¤дку закритт¤ цього рахунка на рахунок 79 У‘≥нансов≥ результатиФ.
Ќа рахунках класу 7 Уƒоходи ≥ результати д≥¤льност≥Ф в≥дображають також доходи в≥д участ≥ в кап≥тал≥ (рахунок 72 Уƒох≥д в≥д участ≥ в кап≥тал≥Ф), де за в≥дпов≥дними субрахунками зосереджуЇтьс¤ ≥нформац≥¤ про доходи в≥д ≥нвестиц≥й, ¤к≥ зд≥йснен≥ в асоц≥йован≥ доч≥рн≥ або сп≥льн≥ п≥дприЇмства. ѕ≥д час рев≥з≥њ кредитов≥ записи в≥дпов≥дних субрахунк≥в зазначеного рахунка сп≥вставл¤ють з дебетом рахунка 79 У‘≥нансов≥ результатиФ, а деб≥тов≥ записи субрахунк≥в рахунка 72 Уƒоходи в≥д участ≥ в кап≥тал≥Ф сп≥вставл¤ють з кредитом рахунка 14 Уƒовгостроков≥ ф≥нансов≥ ≥нвестиц≥њФ. ƒан≥ субрахунк≥в рахунка 72 Уƒоходи в≥д участ≥ в кап≥тал≥Ф п≥д час рев≥з≥њ сп≥вставл¤ють з даними анал≥тичного обл≥ку доход≥в в≥д участ≥ в кап≥тал≥, ¤кий ведетьс¤ за кожним обТЇктом ≥нвестуванн¤ та ≥ншими ознаками, визначеними п≥дприЇмством.
ѕор¤д з цим визначаЇтьс¤ дол¤ доходу в≥д участ≥ в кап≥тал≥ у загальн≥й мас≥ чистого прибутку. ƒл¤ цього важливо перев≥рити правильн≥сть в≥дображенн¤ доходу в≥д участ≥ в кап≥тал≥, що потребуЇ перев≥рки достов≥рност≥ запис≥в за дебетом рахунка 14 Уƒовгостроков≥ ф≥нансов≥ ≥нвестиц≥њФ ≥ за кредитом рахунка 72 Уƒох≥д в≥д участ≥ в кап≥тал≥Ф, дан≥ ¤кого також перенос¤тьс¤ на рахунок 79 У‘≥нансов≥ результатиФ (субрахунок 792 У–езультати ф≥нансових операц≥йФ).
—уми ≥нших ф≥нансових доход≥в та ≥нших ф≥нансових витрат у к≥нц≥ зв≥тного пер≥оду (року) перенос¤тьс¤ на рахунок 79 У‘≥нансов≥ результатиФ (субрахунок 792 У–езультати ф≥нансових операц≥йФ). ÷е потребуЇ перев≥рки операц≥й, повТ¤заних ≥з перенесенн¤м на цей рахунок сальдо з рахунк≥в 72 Уƒоходи в≥д участ≥ в кап≥тал≥Ф, 73 У≤нш≥ ф≥нансов≥ доходиФ, 95 У‘≥нансов≥ витратиФ та 96 У¬итрати в≥д участ≥ в кап≥тал≥Ф. Ќа п≥дприЇмств≥ в ход≥ ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ виникають ≥ ≥нш≥ доходи, що в≥дображаютьс¤ в обл≥ку за рахунком 73 У≤нш≥ ф≥нансов≥ доходиФ. ƒо цих доход≥в в≥днос¤ть суму одержаних див≥денд≥в в≥д ≥нших п≥дприЇмств, що не Ї асоц≥йованими, доч≥рн≥ми або сп≥льними, суми одержаних в≥дсотк≥в за обл≥гац≥¤ми чи ≥ншими ц≥нними паперами, за ¤кими ведетьс¤ обл≥к винагороди за здан≥ в ф≥нансову оренду необоротн≥ активи та ≥нш≥ доходи, що не знайшли в≥дображенн¤ на ≥нших субрахунках рахунка 73 У≤нш≥ ф≥нансов≥ доходиФ. ѕ≥д час рев≥з≥њ перев≥р¤ють достов≥рн≥сть запис≥в за дебетом ≥ кредитом в≥дпов≥дних субрахунк≥в зазначеного рахунка та з≥ставл¤ють ц≥ дан≥ з даними анал≥тичного обл≥ку, ¤кий ведетьс¤ за обТЇктами ≥нвестуванн¤.
ѕерев≥рка ≥нших доход≥в (доход≥в в≥д реал≥зац≥њ ф≥нансових ≥нвестиц≥й, доход≥в в≥д реал≥зац≥њ необоротних актив≥в, доход≥в в≥д неоперац≥йноњ курсовоњ р≥зниц≥, доход≥в в≥д безкоштовно одержаних актив≥в ≥ ≥нших доход≥в в≥д звичайноњ д≥¤льност≥) та ≥нших витрат, що обл≥ковуютьс¤ на рахунку 97 У≤нш≥ витратиФ, зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом правильност≥ перенесенн¤ сальдо рахунк≥в 74 У≤нш≥ доходиФ (в≥дпов≥дних субрахунк≥в) та 97 У≤нш≥ витратиФ (в≥дпов≥дних субрахунк≥в) на рахунок 79 У‘≥нансов≥ результатиФ (субрахунок 793 У–езультати ≥ншоњ звичайноњ д≥¤льност≥Ф.
ќсобливу увагу необх≥дно прид≥лити також перев≥рц≥ надзвичайних доход≥в ≥ витрат. ƒл¤ цього потр≥бно перев≥рити правильн≥сть визначенн¤ сальдо за рахунком 75 УЌадзвичайн≥ доходиФ (в≥дпов≥дний субрахунок) та сальдо за рахунком 99 УЌадзвичайн≥ витратиФ (в≥дпов≥дний субрахунок) ≥ перенесенн¤ сальдо цих рахунк≥в на рахунок 79 У‘≥нансов≥ результатиФ (субрахунок 794 У–езультати надзвичайних под≥йФ).
ѕри перев≥рц≥ цих сум ф≥нансових результат≥в необх≥дно врахувати в≥дпов≥дну суму податк≥в в≥д прибутк≥в. ƒл¤ цього рев≥зор зТ¤совуЇ, чи дотримуЇтьс¤ нормативна база, що регламентуЇ в≥драхуванн¤ податку на прибуток, чи правильно визначаЇтьс¤ його сума ≥ чи правильно вона в≥дображена в обл≥ку. ѕри цьому суми витрат, ¤к≥ в≥днесен≥ на ф≥нансов≥ результати, зменшуютьс¤ на суму податку на прибуток. ѕ≥сл¤ перев≥рки правильност≥ в≥дображених операц≥й на в≥дпов≥дних субрахунках рахунка 79 У‘≥нансов≥ результатиФ в к≥нц≥ року перев≥р¤ють також правильн≥сть перенесенн¤ на цей рахунок сальдо субрахунк≥в рахунка 98 Уѕодатки на прибутокФ. ѕ≥сл¤ цього на рахунку 79 У‘≥нансов≥ результатиФ визначаЇтьс¤ чистий прибуток, ¤кий перенос¤ть на субрахунок 441 Уѕрибуток нерозпод≥ленийФ. ƒл¤ цього записи за дебетом рахунка 79 У‘≥нансов≥ результатиФ (в≥дпов≥дний субрахунок) з≥ставл¤Їтьс¤ ≥з записами за кредитом субрахунка 441 Уѕрибуток нерозпод≥ленийФ. якщо ж на п≥дприЇмств≥ допущен≥ збитки, вони в≥днос¤тьс¤ на дебет субрахунка 442 УЌепокрит≥ збиткиФ ≥ кредит рахунка 79 У‘≥нансов≥ результатиФ (в≥дпов≥дний субрахунок).
ѕрибуток, ¤кий використаний у зв≥тному роц≥, в≥дображаЇтьс¤ за дебетом субрахунка 443 Уѕрибуток використаний у зв≥тному пер≥од≥Ф ≥ кредитом в≥дпов≥дних рахунк≥в, а саме: 67 У–озрахунки з учасникамиФ, 40 У—татутний кап≥талФ, 43 У–езервний кап≥талФ.
якщо на п≥дприЇмств≥ Ї ≥нш≥ доходи в≥д безкоштовно одержаних актив≥в, рев≥зор повинен перев≥рити законн≥сть ≥ правильн≥сть в≥дображенн¤ цих операц≥й у бухгалтерському обл≥ку.
¬ акц≥онерних товариствах, кр≥м зазначених показник≥в доход≥в ≥ ф≥нансових результат≥в, перев≥р¤ють показники прибутковост≥ акц≥й в≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ (стандарту) бухгалтерського обл≥ку є 2Ц4.
10.3. онтроль ≥ рев≥з≥¤ ф≥нансового стану п≥дприЇмства на баз≥ ф≥нансовоњ зв≥тност≥ ‘≥нансовий стан п≥дприЇмства характеризуЇтьс¤ розм≥щенн¤м ≥ використанн¤м кошт≥в (актив≥в) ≥ джерел њх формуванн¤ (статутного, додаткового, резервного, неоплаченого, вилученого кап≥тал≥в) та зобовТ¤зань, тобто пасив≥в. «г≥дно з ѕоложенн¤м (стандартом) бухгалтерського обл≥ку 1 У«агальн≥ вимоги до ф≥нансовоњ зв≥тност≥Ф активи ¤вл¤ють собою ресурси, контрольован≥ п≥дприЇмством у результат≥ минулих под≥й, використанн¤ ¤ких, ¤к оч≥куЇтьс¤, призведе до отриманн¤ економ≥чних вигод у майбутньому.
ѕ≥д час рев≥з≥њ ф≥нансового стану п≥дприЇмства у першу чергу необх≥дно застосовувати розрахунково-анал≥тичн≥ методи контролю, ¤к≥ ірунтуютьс¤ на застосуванн≥ прийом≥в ≥ способ≥в анал≥зу ф≥нансового стану п≥дприЇмства. «астосуванн¤ цих метод≥в п≥д час контролю даЇ можлив≥сть ви¤вити фактори, ¤к≥ визначають ф≥нансовий стан п≥дприЇмства. «окрема, такими факторами можуть бути: виконанн¤ ф≥нансового плану ≥ поповненн¤ при потреб≥ власного об≥гового кап≥талу за рахунок доход≥в; швидк≥сть обертанн¤ актив≥в. ќсновним сигнальним показником ф≥нансового стану п≥дприЇмства виступаЇ його платоспроможн≥сть, що ¤вл¤Ї собою спроможн≥сть своЇчасно задовольнити плат≥жн≥ вимоги постачальник≥в в≥дпов≥дно до господарських договор≥в, ≥нших кредитор≥в та банк≥в щодо поверненн¤ кредит≥в ≥ зобовТ¤зань та своЇчасного розрахуванн¤ з бюджетом за податками ≥ платежами.
ѕоказник платоспроможност≥ може бути визначений в≥дношенн¤м поточних (оборотних) актив≥в до поточних (короткострокових) пасив≥в. ” систем≥ д≥њ цього показника велике значенн¤ маЇ визначенн¤ показника швидкоњ платоспроможност≥, що ¤вл¤Ї собою в≥дношенн¤ б≥льш швидких актив≥в (грошових кошт≥в ≥ деб≥торськоњ заборгованост≥), що реал≥зуютьс¤, до поточних пасив≥в (поточних актив≥в). ѕор¤д з цим визначають показник абсолютноњ платоспроможност≥, що ¤вл¤Ї собою в≥дношенн¤ грошових кошт≥в до поточних актив≥в. “ак можна визначити ту частку, ¤ку може п≥дприЇмство заплатити в даний час.
ѕоказник платоспроможност≥ суттЇво впливаЇ на стан д≥ловоњ активност≥ п≥дприЇмства та њњ ефективн≥сть. ѕоказник д≥ловоњ активност≥ даЇ можлив≥сть рев≥зору визначити оборотн≥сть запас≥в, об≥гов≥сть деб≥торськоњ заборгованост≥, основних засоб≥в та оборотн≥сть вс≥х актив≥в. ќборотн≥сть запас≥в визначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м соб≥вартост≥ суми реал≥зованоњ продукц≥њ до суми запас≥в щодо балансу (або до њњ середньоњ суми за зв≥тний пер≥од) та тривал≥стю одного обороту, що ¤вл¤Ї собою в≥дношенн¤ к≥лькост≥ дн≥в року до к≥лькост≥ оборот≥в запас≥в. ƒл¤ зд≥йсненн¤ висновк≥в за цими показниками доц≥льно застосовувати методи њх пор≥вн¤нн¤ в динам≥ц≥.
ќборотн≥сть деб≥торськоњ заборгованост≥ ¤вл¤Ї собою в≥дношенн¤ обс¤гу продаж до суми деб≥торськоњ заборгованост≥ щодо балансу (або до њњ середньоњ суми за зв≥тний пер≥од).
ќборотн≥сть њњ характеризуЇтьс¤ середн≥м пер≥одом поверненн¤ заборгованост≥, що визначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м к≥лькост≥ дн≥в зв≥тного пер≥оду до к≥лькост≥ оборот≥в ц≥Їњ заборгованост≥ за зв≥тний пер≥од.
ƒ≥лова активн≥сть п≥дприЇмства залежить в≥д оборотност≥ основних засоб≥в та вс≥х актив≥в, що також повинно анал≥зуватись у динам≥ц≥. ќборотн≥сть основних засоб≥в визначаЇтьс¤ в≥дношенн¤м обс¤гу продажу до суми основних запас≥в щодо балансу (або до середньоњ суми за зв≥тний пер≥од). ÷е дозвол¤Ї встановити фондов≥ддачу. ќборотн≥сть вс≥х актив≥в ¤вл¤Ї собою в≥дношенн¤ суми продажу до суми актив≥в щодо балансу (або до середньоњ њх суми за зв≥тний пер≥од).
¬елике значенн¤ дл¤ перев≥рки й оц≥нки ф≥нансового стану п≥дприЇмства маЇ вертикальний, структурний анал≥з активу ≥ пасиву балансу. Ќаприклад, на п≥дстав≥ сп≥вв≥дношенн¤ власного ≥ залученого кап≥тал≥в рев≥зор може зробити висновки про автономн≥сть п≥дприЇмства в умовах ринковоњ економ≥ки. ѕри цьому особливе значенн¤ маЇ трендовий анал≥з окремих статей балансу за б≥льш тривалий пер≥од ≥з використанн¤м, ¤к правило, економ≥ко-математичних метод≥в (середн≥й прир≥ст, визначенн¤ функц≥й), що даЇ можлив≥сть зТ¤сувати повед≥нку даноњ статт≥ балансу та ≥нш≥. ƒл¤ визначенн¤ зм≥н ф≥нансового стану за певний пер≥од (р≥к) рев≥зор може скласти пор≥вн¤льну таблицю анал≥тичного балансу (анал≥тичне групуванн¤) статей активу ≥ пасиву балансу, що даЇ можлив≥сть досл≥дити динам≥ку ≥ структуру стану тих або ≥нших статей балансу. ƒл¤ одержанн¤ загальноњ оц≥нки динам≥ки ф≥нансового стану за певний пер≥од п≥д час рев≥з≥њ зд≥йснюЇтьс¤ пор≥вн¤нн¤ п≥дсумк≥в балансу з≥ зм≥ною ф≥нансових результат≥в за цей пер≥од. Ќаприклад, ≥з зм≥ною виторгу в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ, ≥нформац≥¤ про що знаходитьс¤ у форм≥ є 3 У«в≥т про рух грошових кошт≥вФ, пор≥вн¤нн¤ зд≥йснюЇтьс¤ шл¤хом з≥ставленн¤ коеф≥ц≥Їнт≥в (б) (коеф≥ц≥Їнт балансу) ≥ (в) (коеф≥ц≥Їнт виторгу), ¤к≥ показують прир≥ст в≥дпов≥дно до виторгу в≥д реал≥зац≥њ продукц≥њ ≥ середнього значенн¤ п≥дсумку балансу за зв≥тний пер≥од. якщо (б) > (в), то це означаЇ, що у зв≥тному пер≥од≥ використанн¤ ф≥нансових результат≥в п≥дприЇмства було б≥льш ефективним, н≥ж у минулому роц≥ ≥ навпаки Ц (б) < (в) Ц менш ефективним. јналог≥чн≥ пор≥вн¤нн¤ зд≥йснюютьс¤ ≥ за ≥ншими статт¤ми балансу.
ѕор¤д ≥з визначенн¤м загальноњ характеристики ф≥нансового стану ≥ його зм≥ни за зв≥тний пер≥од важливе значенн¤ п≥д час рев≥з≥њ маЇ досл≥дженн¤ абсолютних показник≥в ф≥нансовоњ стаб≥льност≥ п≥дприЇмства. ƒл¤ визначенн¤ цих показник≥в вир≥шальне значенн¤ маЇ складанн¤ балансовоњ модел≥, ¤ка ор≥Їнтовано маЇ такий вигл¤д:
F + E3 + Ep = в + ƒп + п + –к,
де F Ц основн≥ засоби й ≥нвестиц≥њ;
≈3 Ц запаси ≥ затрати;
≈р Ц грошов≥ кошти, короткостроков≥ ф≥нансов≥ ≥нвестиц≥њ, розрахунки (дебеторська заборгован≥сть) та ≥нш≥ активи;
в Ц кап≥тал власний;
ƒп Ц довгостроков≥ позички;
п Ц короткостроков≥ позички;
–к Ц розрахунки (кредиторська заборгован≥сть).
¬раховуючи, що довгостроков≥ показники направл¤ютьс¤ переважно на придбанн¤ основних засоб≥в ≥ на кап≥тальн≥ ≥нвестиц≥њ, перебудуЇмо вих≥дну балансову формулу:
≈3 + ≈р = [( в + ƒп) + F] + [ п + –к].
«в≥дси можна зробити висновок, що при обмеженн≥
≈3 ≤ ( в + ƒп) Ц F
буде виконана умова платоспроможност≥ п≥дприЇмства, тобто грошов≥ кошти, короткостроков≥ ф≥нансов≥ зобовТ¤занн¤ й авансов≥ розрахунки перекриють короткотерм≥нову заборгован≥сть п≥дприЇмства ( п + –к):
∑р ≥ п + –к.
ќтже, сп≥вв≥дношенн¤м вартост≥ матер≥альних об≥гових актив≥в ≥ величини власного та залученого кап≥тал≥в, що формують ц≥ активи, можна визначити ст≥йк≥сть ф≥нансового стану.
ѕри контрол≥ ф≥нансового стану потр≥бно також визначити показник чистого робочого кап≥талу, що ¤вл¤Ї собою р≥зницю м≥ж поточними активами ≥ поточними пасивами.
Ќе менш важливим Ї визначенн¤ показник≥в заборгованост≥ (структури кап≥талу), що включають у себе показники загальноњ та довгостроковоњ заборгованост≥. ѕерший показник ¤вл¤Ї собою в≥дношенн¤ вс≥Їњ суми заборгованост≥ до суми вс≥х актив≥в. ќптимальне значенн¤ цього показника становитиме тенденц≥¤, де показник загальноњ заборгованост≥ < 50 % (б≥льш оптимальним ≥ менш ризиковим буде показник загальноњ заборгованост≥ в розм≥р≥ 25Ц30 %).
ƒругий показник пол¤гаЇ в визначенн≥ довгостроковоњ заборгованост≥, що ¤вл¤Ї собою в≥дношенн¤ довгостроковоњ заборгованост≥ до власного кап≥талу.
ѕ≥д час контролю важливе значенн¤ маЇ визначенн¤ показник≥в рентабельност≥, що може зд≥йснюватись р≥зними методами (за валовим доходом, операц≥йним прибутком та за чистим прибутком). ” вс≥х випадках рентабельн≥сть ¤вл¤Ї собою в≥дношенн¤ певних показник≥в до обс¤гу реал≥зац≥њ. —уть першого методу (за валовими доходами) ¤вл¤Ї собою в≥дношенн¤ валового доходу до обс¤гу реал≥зац≥њ; другого (операц≥йного) Ц в≥дношенн¤ операц≥йного прибутку (прибутку в≥д операц≥йноњ д≥¤льност≥) до обс¤гу реал≥зац≥њ; третього (за чистим прибутком) Ц в≥дношенн¤ чистого прибутку до обс¤гу реал≥зац≥њ. ¬ умовах ринковоњ економ≥ки п≥дприЇмство або п≥дприЇмець б≥льше зац≥кавлений у чистому прибутку (п≥сл¤ сплати вс≥х платеж≥в до бюджету), ≥ тому в цих умовах доц≥льно брати обс¤г реал≥зац≥њ продукц≥њ без податку на додану варт≥сть.
ѕри рев≥з≥њ ф≥нансового стану п≥дприЇмства потр≥бно звертати увагу не т≥льки на рентабельн≥сть в≥д операц≥йноњ д≥¤льност≥, але й на рентабельн≥сть ≥нвестиц≥й. ƒл¤ цього визначають, ¤ка њх рентабельн≥сть (в≥дношенн¤ чистого прибутку до суми актив≥в), строк окупност≥ ≥нвестиц≥й (що ¤вл¤Ї собою в≥дношенн¤ 100 % окупност≥ ≥нвестиц≥й до њх рентабельност≥ у в≥дсотках).
р≥м цього, визначають, ¤ка рентабельн≥сть власного кап≥талу у процентному в≥дношенн≥ чистого прибутку до власного кап≥талу ≥ його окупн≥сть (в≥дношенн¤ 100 % до його рентабельност≥ у в≥дсотках).
ѕевний вплив на ф≥нансовий стан п≥дприЇмства справл¤Ї також дох≥д на акц≥њ. “ому п≥д час рев≥з≥њ перев≥р¤ють правильн≥сть визначенн¤ цього показника ¤к в≥дношенн¤ чистого прибутку (без суми див≥денд≥в за прив≥лейован≥ акц≥њ) до к≥лькост≥ звичайних акц≥й.
10.4. онтроль ≥ рев≥з≥¤ кап≥талу, резерв≥в та кошт≥в ц≥льового призначенн¤ ѕ≥д час рев≥з≥њ контролю п≥дл¤гаЇ вс¤ ≥нформац≥¤ про стан ≥ рух кошт≥в за р≥зновидами кожного кап≥талу Ц статутного, пайового, додаткового, резервного, вилученого, неоплаченого, а також ≥нформац≥¤ про нерозпод≥лен≥ прибутки (непокрит≥ збитки та кошти ц≥льових формувань ≥ витрат, забезпечень майбутн≥х витрат ≥ платеж≥в, страхових резерв≥в.
«авданн¤ рев≥з≥њ пол¤гаЇ в тому, щоб забезпечити контроль формуванн¤ ≥ ц≥льового використанн¤ кап≥талу та кошт≥в ц≥льового ф≥нансуванн¤ ≥ ц≥льових надходжень. ¬≥дпов≥дно до завдань рев≥з≥њ визначаютьс¤ обТЇкти, джерела ≥нформац≥њ та методичн≥ прийоми контролю ≥ рев≥з≥њ кап≥талу, резерв≥в, кошт≥в ц≥льового ф≥нансуванн¤ та ц≥льових надходжень (рис. 21). –ис. 21.
ћодель стандарту контролю ≥ рев≥з≥њ кошт≥в,
резерв≥в та кошт≥в ц≥льового ф≥нансуванн¤ ≥
ц≥льових надходжень
¬ажливе м≥сце в систем≥ рев≥з≥њ займають процедури контролю статутного кап≥талу, ≥нформац≥¤ ¤кого зосереджена на рахунку 40 У—татутний кап≥талФ. «а даними цього рахунка перев≥р¤ють достов≥рн≥сть ≥нформац≥њ про рух статутного кап≥талу п≥дприЇмства. ѕри рев≥з≥њ встановлюють правильн≥сть запис≥в за кредитом ≥ дебетом цього рахунка та реальн≥сть виведеного в ньому сальдо. «а даними кредиту рахунка 40 У—татутний кап≥талФ перев≥р¤ють законн≥сть джерела його поповненн¤ за рахунок додаткового, пайового, резервного, неоплаченого кап≥талу, кошт≥в нерозпод≥леного прибутку, вкладень засновник≥в (учасник≥в). «а дебетом цього рахунка перев≥р¤ють вилученн¤ статутного кап≥талу дл¤ поповненн¤ в≥дпов≥дних вид≥в кап≥талу. ¬с≥ записи за дебетом ≥ кредитом рахунка 40 У—татутний кап≥талФ обірунтовуютьс¤ нормативно-законодавчими ≥ первинними документами. р≥м цього, за даними журналу 7 перев≥р¤ють правильн≥сть ≥ законн≥сть формуванн¤ ≥ використанн¤ пайового додаткового кап≥талу. ќсобливу увагу прид≥л¤ють перев≥рц≥ кап≥талу та операц≥й, повТ¤заних з нерозпод≥леними прибутками (непокритими збитками). «аконн≥сть створенн¤ резервного кап≥талу п≥дприЇмства перев≥р¤ють в≥дпов≥дно до чинного законодавства та установчих документ≥в. “ак, поповненн¤ цього кап≥талу зд≥йснюЇтьс¤ за рахунок нерозпод≥леного прибутку ≥, ¤к правило, використовуЇтьс¤ на додатков≥ заходи дл¤ поповненн¤ статутного кап≥талу або дл¤ покритт¤ нерозпод≥лених збитк≥в. ƒжерела утворенн¤ та використанн¤ резервного кап≥талу перев≥р¤ють за њх видами та напр¤мами використанн¤, що в≥дображаютьс¤ в анал≥тичному обл≥ку.
ƒл¤ перев≥рки достов≥рност≥ операц≥й, повТ¤заних ≥з нерозпод≥леними прибутками (непокритими збитками), використовуЇтьс¤ обл≥кова ≥нформац≥¤, що в≥дображаЇтьс¤ на в≥дпов≥дних субрахунках рахунка 44 УЌерозпод≥лен≥ прибутки (непокрит≥ збитки)Ф. ѕерев≥рц≥ п≥дл¤гають вс≥ суми нерозпод≥лених прибутк≥в та непокритих збитк≥в поточного та минулого рок≥в, а також використанн¤ прибутку в поточному роц≥. «а даними субрахунка 442 УЌепокрит≥ збиткиФ перев≥р¤ють обірунтован≥сть утворенн¤ цих збитк≥в та законн≥сть њх списанн¤ за рахунок нерозпод≥леного прибутку або резервного, пайового чи додаткового кап≥талу. ѕерев≥р¤ють також правильн≥сть розпод≥лу прибутку м≥ж власниками (нарахуванн¤ див≥денд≥в), виплат за обл≥гац≥¤ми, в≥драхувань у резервний кап≥тал та ≥нше використанн¤ прибутку в поточному роц≥. ƒл¤ цього використовуЇтьс¤ ≥нформац≥¤ субрахунка 443 Уѕрибуток, використаний у зв≥тному пер≥од≥Ф. ќсобливу увагу потр≥бно звернути на можлив≥ випадки виправленн¤ помилок за минулий пер≥од, що ви¤влен≥ в поточному роц≥ зг≥дно з ѕоложенн¤м (стандартом) бухгалтерського обл≥ку є 6 У¬иправленн¤ помилок ≥ зм≥н у ф≥нансових зв≥тахФ. ¬≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ (стандарту) бухгалтерського обл≥ку є 10 Уƒеб≥торська заборгован≥стьФ на п≥дприЇмств≥ створюють резерв сумн≥вних борг≥в, ≥нформац≥¤ ¤кого ведетьс¤ на рахунку 38 У–езерв сумн≥вних борг≥вФ. ÷ей резерв використовуЇтьс¤ дл¤ списанн¤ можливих витрат при виникненн≥ безнад≥йноњ заборгованост≥. якщо безнад≥йною деб≥торською заборгован≥стю Ї та, в≥дносно ¤коњ ≥снуЇ впевнен≥сть в њњ неповерненн≥ (або позовний терм≥н ¤коњ минув), то сумн≥вною деб≥торською заборгован≥стю Ї та, в≥дносно ¤коњ у п≥дприЇмства ≥снуЇ невпевнен≥сть у њњ погашенн≥. ¬≥дпов≥дно до зазначеного положенн¤ (стандарту) бухгалтерського обл≥ку є 10 передбачен≥ два вар≥анти визначенн¤ величини сумн≥вних борг≥в: виход¤чи з платоспроможност≥ окремих деб≥тор≥в (але цей вар≥ант може визначити цю величину сумн≥вних борг≥в приблизно) або на п≥дстав≥ класиф≥кац≥њ деб≥торськоњ заборгованост≥.
ѕ≥д час рев≥з≥њ за даними кредиту рахунка 38 У–езерв сумн≥вних борг≥вФ перев≥р¤Їтьс¤ ≥нформац≥¤ щодо законност≥ ≥ реальност≥ створенн¤ цього резерву. «аписи за кредитом даного рахунка пор≥внюють ≥з даними рахунк≥в обл≥ку витрат. —писанн¤ сумн≥вноњ заборгованост≥ перев≥р¤Їтьс¤ з погл¤ду в≥дпов≥дност≥ його ѕоложенню (стандарту) бухгалтерського обл≥ку є 10 Уƒеб≥торська заборгован≥стьФ. ѕри цьому перев≥р¤ють правильн≥сть в≥дображенн¤ цих операц≥й за дебетом рахунка 38 У–езерв сумн≥вних борг≥вФ ≥ за кредитом рахунк≥в, де обл≥ковуЇтьс¤ деб≥торська заборгован≥сть. Ќевикористан≥ суми цих резерв≥в повинн≥ в≥дноситись на в≥дпов≥дн≥ рахунки обл≥ку доход≥в.
ƒл¤ перев≥рки кошт≥в ц≥льового ф≥нансуванн¤ ≥ ц≥льових надходжень використовуЇтьс¤ ≥нформац≥¤ рахунка 48 У÷≥льове ф≥нансуванн¤ ≥ ц≥льове надходженн¤Ф, де ведетьс¤ обл≥к про на¤вн≥сть та рух кошт≥в, отриманих дл¤ зд≥йсненн¤ заход≥в ц≥льового призначенн¤. “ак≥ кошти можуть надходити в пор¤дку субсид≥й, асигнувань ≥з бюджету та позабюджетних фонд≥в, ц≥льових внеск≥в ф≥зичних та юридичних ос≥б. ѕри рев≥з≥њ в першу чергу перев≥р¤ють законн≥сть операц≥й та повноту в≥дображенн¤ в бухгалтерському обл≥ку операц≥й, повТ¤заних ≥з надходженн¤м цих кошт≥в спец≥ального призначенн¤ та њх витрачанн¤ за окремими њх видами. ƒл¤ перев≥рки використовують дан≥ синтетичного й анал≥тичного обл≥ку за рахунком 48 У÷≥льове ф≥нансуванн¤ ≥ ц≥льов≥ надходженн¤Ф та анал≥тичн≥ розрахунки ≥ первинн≥ документи, ¤к≥ п≥дтверджують надходженн¤ та витрачанн¤ цих кошт≥в, зд≥йсненн¤ витрат за рахунок кошт≥в ц≥льового призначенн¤. «окрема, за кредитом цього рахунка перев≥р¤ють формуванн¤ кошт≥в ц≥льового призначенн¤, що отриман≥ на зд≥йсненн¤ певних заход≥в, а за дебетом перев≥р¤ють правильн≥сть ≥ ц≥льове призначенн¤ використанн¤ кошт≥в ц≥льового призначенн¤.
