8.1. ѕерев≥рка обірунтованост≥ витрат ≥ соб≥вартост≥ продукц≥њ ѕерев≥рка фактичноњ соб≥вартост≥ продукц≥њ Ї одним з важливих етап≥в рев≥з≥њ. –ев≥з≥ю потр≥бно починати з перев≥рки нормативноњ соб≥вартост≥, перев≥рки зв≥т≥в ≥ калькулюванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ за окремими видами вироб≥в. ѕерев≥рка соб≥вартост≥ продукц≥њ зд≥йснюЇтьс¤ в розр≥з≥ калькул¤ц≥йних статей затрат ≥ визначенн¤ р≥вн¤ соб≥вартост≥ окремих вид≥в продукц≥њ. ќсобливу увагу звертають на можлив≥ випадки коливанн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ за окрем≥ пер≥оди. Ќаприклад, ¤кщо за певний пер≥од (м≥с¤ць) п≥двищуютьс¤ витрати ≥ необірунтовано зб≥льшуЇтьс¤ соб≥варт≥сть продукц≥њ, то це може св≥дчити про на¤вн≥сть перевитрат сировини, матер≥ал≥в ≥ нап≥вфабрикат≥в ≥ ≥нших витрат. “акож зТ¤совують чи немаЇ випадк≥в необірунтованого списанн¤ на соб≥варт≥сть продукц≥њ нестач ≥ псуванн¤ ц≥нностей, витрат, ¤к≥ не мають в≥дношенн¤ до виробничого процесу або перенесенн¤ њх з минулих пер≥од≥в на м≥с¤ць, що перев≥р¤Їтьс¤, т. д.
ѕ≥д час рев≥з≥њ перев≥рц≥ п≥дл¤гають витрати за окремими калькул¤ц≥йними статт¤ми ≥ п≥дтвердженн¤ њх в≥дпов≥дними виправдовуючими первинними документами. ќдночасно перев≥р¤ють можлив≥ випадки р≥зкого зниженн¤ витрат за окремими м≥с¤ц¤ми, що може св≥дчити про завищенн¤ норматив≥в витрат або необірунтованого перенесенн¤ витрат м≥с¤ц¤, що перев≥р¤Їтьс¤, на наступн≥ пер≥оди. –ев≥з≥¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ допомагаЇ встановити обірунтован≥сть списанн¤ витрат на њњ виробництво ≥ реал≥зац≥ю. “ому рев≥зор акцентуЇ увагу на ви¤вленн¤ факт≥в неправильного списанн¤ ≥ включенн¤ в соб≥варт≥сть продукц≥њ витрат ≥ втрат, ¤к≥ не повТ¤зан≥ з њњ виробництвом ≥ реал≥зац≥Їю (витрати непромислових виробництв ≥ господарств, витрати ≥ втрати, ¤к≥ належать в≥днесенню за рахунок винних орган≥зац≥й ≥ ос≥б, спец≥альних кошт≥в, резерв≥в ≥ витрат майбутн≥х пер≥од≥в, прибутк≥в ≥ збитк≥в). ќсобливо перев≥р¤ють витрати щодо безперспективних незак≥нчених роб≥т, а також роб≥т, ¤к≥ втратили актуальн≥сть, ≥ приймають заходи щодо зупиненн¤ подальшого проведенн¤ затрат щодо них.
ѕри перев≥рц≥ соб≥вартост≥ продукц≥њ потр≥бно проанал≥зувати њњ структуру, звернути увагу на статт≥ калькул¤ц≥њ, ¤к≥ займають найб≥льшу питому вагу в загальн≥й сум≥ витрат виробництва продукц≥њ п≥дприЇмства чи мають найб≥льш≥ в≥дхиленн¤ в≥д нормативних показник≥в.
¬икористовуючи зв≥тн≥ дан≥ про соб≥варт≥сть продукц≥њ, зв≥тн≥ калькул¤ц≥йн≥ одиниц≥ найважлив≥ших вид≥в вироб≥в, можна встановити в≥дхиленн¤ в≥д прогнозованих затрат за окремими статт¤ми ≥ зм≥ни структури цих витрат. « урахуванн¤м результат≥в досл≥дженн¤ фактичноњ соб≥вартост≥ продукц≥њ ≥ на¤вност≥ в≥дхилень зТ¤вл¤Їтьс¤ можлив≥сть б≥льш ц≥ленаправлено вивчати њх причини за даними синтетичного ≥ анал≥тичного обл≥ку, а також первинних документ≥в. Ќаприклад, виход¤чи ≥з розм≥р≥в втрат в≥д браку, в≥днесених до соб≥вартост≥ продукц≥њ, рев≥зор робить попередн≥й висновок про стан роботи на п≥дприЇмств≥ по боротьб≥ з браком, про обТЇми перев≥рки даноњ д≥л¤нки ≥ затрати часу. ѕри перев≥рц≥ ¤кост≥ продукц≥њ, накопичувальних ≥ первинних, документ≥в, ¤к≥ в≥дображають втрати в≥д браку, можуть бути встановлен≥ факти, ¤к≥ п≥дтверджують неправильне в≥дображенн¤ розм≥р≥в втрат в≥д браку в соб≥вартост≥ продукц≥њ ≥ приховуванн¤ њх на ≥нших статт¤х витрат.
—п≥вставленн¤ зв≥тних калькул¤ц≥й за окремими видами вироб≥в планових з даними калькул¤ц≥¤ми за минулий пер≥од дозвол¤Ї рев≥зору ви¤вити випадки завищенн¤ планових (нормативних) витрат у калькул¤ц≥¤х, необірунтованого списанн¤ фактичних витрат за окремими статт¤ми, п≥двищенн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ проти плану ≥ минулого року з наступним вивченн¤м причин таких ¤вищ. ќдержан≥ дан≥ за окрем≥ зв≥тн≥ пер≥оди дозвол¤ють зд≥йснити ц≥ленаправлену перев≥рку накопичувальних ≥ первинних документ≥в, що обірунтовують списанн¤ витрат за окремими статт¤ми.
≈фективним методом перев≥рки правильност≥ ≥ документальноњ обірунтованост≥ списанн¤ витрат на виробництво за елементами ≥ калькул¤ц≥йними статт¤ми Ї зустр≥чна перев≥рка ≥ зв≥рка даних первинних документ≥в (л≥м≥тних карт, карт розкрою, вимог, заб≥рних в≥домостей Ц з сировини ≥ матер≥ал≥в) з даними анал≥тичного ≥ синтетичного обл≥ку (машинограмами, в≥домост¤ми розпод≥лу затрат сировини ≥ матер≥ал≥в, зароб≥тноњ плати, журналами 5 ≥ 5-ј, в≥домост¤ми журнальноњ форми обл≥ку, в≥домост¤ми оц≥нки остаточного браку ≥ розрахунку втрат в≥д браку, даними оц≥нки залишк≥в ≥ недостач незавершеного виробництва) ≥ зв≥тними матер≥алами (виробничими зв≥тами цех≥в, пер≥одичними зв≥тами ≥з соб≥вартост≥). ќдночасно перев≥р¤Їтьс¤ правильн≥сть оц≥нки матер≥ал≥в шл¤хом сп≥вставленн¤ оц≥нки списаних матер≥ал≥в з обл≥ковою њх оц≥нкою; правильн≥сть розрахованих в≥дхилень в≥д куп≥вельних ц≥н, оц≥нки незавершеного виробництва ≥ обл≥ку зворотних в≥дход≥в. «а рахунок цих фактор≥в на окремих п≥дприЇмствах маЇ м≥сце необірунтоване регулюванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ, що випускаЇтьс¤.
ќдночасно звертають увагу на випуск продукц≥њ, ¤кий не користуЇтьс¤ попитом або маЇ обмежений збут. ўодо таких вид≥в продукц≥њ фактична соб≥варт≥сть одиниц≥ вироб≥в розраховуЇтьс¤ шл¤хом под≥лу вс≥х фактичних затрат (включаючи затрати на випущену понад запланований обТЇм продукц≥ю з обмеженим збутом) на фактичний випуск продукц≥њ за вин¤тком понадпланового випуску продукц≥њ, ¤ка маЇ обмежений збут.
ћетоди рев≥з≥њ фактичних витрат на виробництво ≥ соб≥варт≥сть продукц≥њ здеб≥льшого визначаютьс¤ галузевою специф≥кою виробництва, особливост¤ми спожитоњ сировини ≥ матер≥ал≥в, номенклатурою ≥ характером продукц≥њ, що випускаЇтьс¤, а також особливост¤ми метод≥в обл≥ку витрат на виробництво ≥ калькулюванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ (нормативний, простий, поперед≥льний, позамовний). ƒан≥ нормативного обл≥ку дозвол¤ють ви¤вити ос≥б, винних у допущенн≥ в≥дхилень в≥д норм, ≥ впливу цих в≥дхилень на формуванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ. ÷е значно полегшуЇ зд≥йсненн¤ поточного контролю ≥ проведенн¤ рев≥з≥њ. ѕри нормативному обл≥ку зд≥йснюють оперативний контроль за в≥дхиленн¤м в≥д норм, на окремих п≥дприЇмствах щом≥с¤чно складають в≥дом≥сть оперативного обл≥ку в≥дхилень в≥д нормативноњ соб≥вартост≥ вироб≥в, в ¤ких реЇструютьс¤ вс≥ сигнальн≥ вимоги, акти на зам≥ну матер≥ал≥в, доплатн≥ листки, сигнальн≥ нар¤ди на оплату непередбачених нормами роб≥т, в≥домост≥ на оплату понаднормових роб≥т, простоњв, втрат в≥д браку тощо. ¬≥дом≥сть оперативного обл≥ку в≥дхилень в≥д нормативноњ вартост≥ ведуть у розр≥з≥ цех≥в, вид≥в вироб≥в, статей калькул¤ц≥њ. Ўл¤хом перегл¤ду цих в≥домостей рев≥зор може визначити цехи, види вироб≥в ≥ статт≥ затрат, ¤к≥ п≥дл¤гають б≥льш детальн≥й перев≥рц≥. ” в≥домост≥ вказують причини в≥дхилень в≥д встановлених норм. « ц≥Їю метою розробл¤Їтьс¤ перел≥к причин ≥ винних виникненн¤ в≥дхилень в≥д норм.
¬≥дпов≥дно до д≥ючого положенн¤ на промислових п≥дприЇмствах у цехах повинн≥ бути заведен≥ в≥домост≥ обл≥ку зм≥н норм ≥ контролю за виконанн¤м орган≥зац≥йно-техн≥чних заход≥в. ” них в≥дображаютьс¤ найменуванн¤ норм, њх величина на початок року, зм≥ст проведених заход≥в, дата зм≥ни ≥ пов≥домленн¤ про зм≥ну норми, величина зм≥ни норми на одиницю, розм≥р норми п≥сл¤ проведенн¤ заход≥в, умовна р≥чна економ≥¤, назва цех≥в ≥ в≥дд≥л≥в, ¤к≥ впровадили ц≥ заходи, а також зазначуютьс¤ передбачен≥ планом оргтехтехн≥чн≥ заходи щодо зниженн¤ норм. ќбл≥к зм≥н норм ведуть у розр≥з≥ цех≥в, вид≥в вироб≥в ≥ норм трудових затрат, витрат матер≥ал≥в на одиницю вироб≥в (за кожною калькул¤ц≥йною групою матер≥ал≥в).
ѕри рев≥з≥њ виробничих витрат необх≥дно враховувати, що на окремих п≥дприЇмствах порушуютьс¤ основн≥ принципи нормативного обл≥ку. «окрема, допускаЇтьс¤ завищенн¤ нормативних витрат, неточний розпод≥л виробничих затрат, неврахован≥ в≥дхиленн¤ в≥д норм в≥днос¤тьс¤ на соб≥варт≥сть продукц≥њ, не надаютьс¤ дан≥ обл≥ку дл¤ оперативного контролю виробництва по бригадах, д≥л¤нках ≥ цехах. ѕерев≥ркою зТ¤совують повноту внесених зм≥н у техн≥чну ≥ нормативну документац≥ю, на основ≥ ¤коњ виписуютьс¤ первинн≥ документи на видачу сировини ≥ матер≥ал≥в у виробництво ≥ нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати.
¬ умовах застосуванн¤ поперед≥льного методу обл≥ку витрат на виробництво (металург≥йна, х≥м≥чна, текстильна ≥ р¤д ≥нших галузей легкоњ, харчовоњ, л≥совоњ промисловост≥) рев≥з≥¤ повинна охоплювати масовий оброб≥ток сировини, матер≥ал≥в ≥ нап≥вфабрикат≥в на окремих перед≥лах (стад≥¤х, фазах) технолог≥чного процесу ≥ перетворенн¤ њх у готову продукц≥ю. ќсобливого значенн¤ набуваЇ перев≥рка збереженн¤ ≥ в≥дпов≥дност≥ сировини ≥ нап≥вфабрикат≥в, ¤к≥ передаютьс¤ ≥з одного перед≥лу в ≥нший у пор¤дку посл≥довност≥ технолог≥чного циклу виробництва. “аку перев≥рку зд≥йснюють за виробничими зв≥тами руху сировини ≥ матер≥ал≥в у розр≥з≥ окремих цех≥в ≥ технолог≥чних перед≥л≥в. –ев≥зор звертаЇ увагу на в≥дпов≥дн≥сть к≥лькост≥ переданих сировини ≥ матер≥ал≥в попередн≥м цехом чи перед≥лом к≥лькост≥ одержаних ц≥нностей зазначеноњ номенклатури наступним перед≥лом. Ќа окремих п≥дприЇмствах мають м≥сце необірунтован≥ розриви ≥ в≥дхиленн¤, ¤к≥ призвод¤ть до крад≥жок ≥ незаконного нарахуванн¤ зароб≥тноњ плати в результат≥ приписок невиконаних роб≥т щодо обробки сировини ≥ матер≥ал≥в, що можуть вказувати на факти неврахованого браку, витрат, нестач ≥ крад≥жок деталей ≥ нап≥вфабрикат≥в у цехах, що передають або приймають ц≥ ц≥нност≥. “аку перев≥рку зд≥йснюють у взаЇмозвТ¤зку з перев≥ркою браку, збереженн¤ ≥ повнотою оприбуткуванн¤ в≥дход≥в виробництва, а також з урахуванн¤м залишк≥в незавершеного виробництва ≥ результат≥в њх ≥нвентаризац≥њ.
ѕерев≥рц≥ п≥дл¤гають пр¤м≥ ≥ непр¤м≥ витрати щодо обробки на окремих перед≥лах за видами продукц≥њ.
ѕри позамовному метод≥ обл≥ку витрат рев≥з≥ю затрат щодо в≥днесенн¤ њх на виробництво ≥ калькул¤ц≥ю соб≥вартост≥ продукц≥њ провод¤ть з урахуванн¤м специф≥ки ≥ндив≥дуального ≥ малосер≥йного виробництва складних деталей. ќсобливу увагу звертають на дотриманн¤ кошторисних ≥ планових калькул¤ц≥й за окремими замовленн¤ми ≥ виробами, правильн≥сть ≥ обірунтован≥сть списанн¤ витрат на окрем≥ замовленн¤ в розр≥з≥ калькул¤ц≥йних статей. Ќа основ≥ запис≥в у калькул¤ц≥йн≥й карт≥, в≥домостей розпод≥лу пр¤мих витрат за номерами (шифрами) замовлень ≥ первинних документ≥в перев≥р¤ють списанн¤ основних ≥ допом≥жних матер≥ал≥в, нап≥вфабрикат≥в ≥ комплектуючих вироб≥в, основноњ зароб≥тноњ плати виробничих прац≥вник≥в ≥ ≥нших витрат на соб≥варт≥сть випуску окремих замовлень. «аписи в калькул¤ц≥йних картах пор≥внюють з≥ специф≥кац≥¤ми необх≥дних матер≥ал≥в ≥ нап≥вфабрикат≥в на дане замовленн¤, технолог≥чними картами процесу обробки деталей ≥ вироб≥в, з ≥ншими нормативними та техн≥чними документами.
–ев≥з≥¤ п≥дприЇмств ≥з позамовним методом обл≥ку витрат на виробництво вимагаЇ вивченн¤ значноњ к≥лькост≥ первинних документ≥в. “ому доц≥льно акцентувати увагу на тих замовленн¤х ≥ статт¤х витрат, за ¤кими Ї найб≥льш значн≥ в≥дхиленн¤ в≥д нормативних ≥ планових калькул¤ц≥й. “акож на де¤ких п≥дприЇмствах практикуЇтьс¤ списанн¤ витрат матер≥ал≥в на окрем≥ замовленн¤, за встановленими нормами, що спотворюЇ обл≥к д≥йсного њх витрачанн¤ та ускладнюЇ перев≥рку.
Ќа виконанн¤ окремих замовлень, ¤к правило, використовуЇтьс¤ широка номенклатура основних ≥ допом≥жних матер≥ал≥в, деталей, нап≥вфабрикат≥в ≥ комплектуючих вироб≥в. ≤з вс≥Їњ р≥зноман≥тност≥ матер≥альних ц≥нностей, що списуЇтьс¤ на замовленн¤ рев≥зор вибираЇ дл¤ перев≥рки матер≥али, ¤к≥ користуютьс¤ попитом, Ї деф≥цитними та т≥, що дорого коштують.
¬ умовах позамовного методу обл≥ку витрат важливого значенн¤ набуваЇ перев≥рка обчисленн¤ соб≥вартост≥ виконаноњ частини замовленн¤ чи певного етапу роб≥т на замовленн¤ за окрем≥ зв≥тн≥ пер≥оди. јдже фактична соб≥варт≥сть замовленн¤ може бути визначена лише п≥сл¤ зак≥нченн¤ вс≥х роб≥т за ним ≥ передачею њх замовнику. ” звТ¤зку з цим можлив≥ випадки штучного регулюванн¤ витрат м≥ж зак≥нченою частиною замовленн¤ ≥ незавершеним виробництвом, спотворенн¤ соб≥вартост≥ товарноњ продукц≥њ ≥ ф≥нансових результат≥в роботи п≥дприЇмства за окрем≥ зв≥тн≥ пер≥оди.
Ќа вс≥х промислових п≥дприЇмствах виконанн¤ досл≥дних, експериментальних, ремонтних роб≥т ≥ роб≥т на сторону оформл¤Їтьс¤ замовленн¤ми. –ев≥з≥њ п≥дл¤гають планов≥ калькул¤ц≥њ ≥ кошториси таких роб≥т, зд≥йснюють њх сп≥вставленн¤ з фактичними затратами щодо виконаних замовлень у розр≥з≥ окремих статей витрат. ¬иконуючи замовленн¤ приватних ос≥б, де¤к≥ п≥дприЇмства не включають витрати на утриманн¤ ≥ експлуатац≥ю обладнанн¤, цехов≥ ≥ загальнозаводськ≥ витрати у соб≥варт≥сть роб≥т, чим штучно занижують розм≥р витрат ≥ зазнають матер≥ального збитку. ≤нколи можлив≥ випадки списанн¤ ≥ пр¤мих витрат за замовленн¤ми приватних ос≥б на соб≥варт≥сть ≥нших замовлень. “ому соб≥варт≥сть виконаних роб≥т за замовленн¤ми приватних ос≥б доц≥льно перев≥р¤ти суц≥льним методом.
„аст≥ зм≥ни випуску продукц≥њ ≥ виконанн¤ роб≥т при позамовному метод≥ обл≥ку вимагають перев≥рки обірунтованост≥ норматив≥в матер≥альних ≥ трудових затрат. “аку перев≥рку провод¤ть сп≥вставленн¤м нормативних затрат з фактичними та ≥ншими однор≥дними замовленн¤ми ≥ за ран≥ше виконаними роботами. р≥м того, потр≥бно перев≥р¤ти в≥дпов≥дн≥сть фактичноњ к≥лькост≥ виготовлених деталей за окремими замовленн¤ми необх≥дному њх випуску, тому що лишки призвод¤ть до непродуктивних витрат, затоваренню п≥дприЇмства ≥ необірунтованому зб≥льшенню залишк≥в незавершеного виробництва чи фактичноњ соб≥вартост≥ замовленн¤.
≈фективний результат даЇ перев≥рка фактичноњ соб≥вартост≥ окремих вид≥в продукц≥њ за калькул¤ц≥йними статт¤ми витрат. ѕерев≥ркою витрат сировини, матер≥ал≥в ≥ нап≥вфабрикат≥в, у першу чергу, зТ¤совують систему в≥дпуску њх в цехов≥ камори чи склади, на робоч≥ м≥сц¤ ≥ списанн¤ на виробництво. ¬≥дпуск на склад цеху повинен розгл¤датис¤ ¤к перем≥щенн¤ матер≥альних ц≥нностей, а списанн¤ на затрати виробництва допускаЇтьс¤ т≥льки п≥сл¤ фактичного використанн¤ њх на виготовленн¤ продукц≥њ. ќсобливост≥ перев≥рки витрат сировини ≥ матер≥ал≥в залежать в≥д застосовуваного на п≥дприЇмств≥ методу контролю за використанн¤м њх у виробництв≥ (документального оформленн¤ в≥дхилень в≥д норм, обл≥ку розкрою за парт≥¤ми, ≥нвентаризац≥њ).
—писанн¤ нап≥вфабрикат≥в на виробництво ≥ њх збереженн¤ перев≥р¤ють за даними виробничих зв≥т≥в ≥ оперативного обл≥ку руху нап≥вфабрикат≥в у натуральному вираз≥, ¤кий ведетьс¤ в цехах. ” першу чергу рев≥зор перев≥р¤Ї правильн≥сть запис≥в у картках чи в≥домост¤х на¤вност≥ ≥ руху нап≥вфабрикат≥в у цеху, ¤к≥ в≥дкриваютьс¤ на кожний вид деталей ≥ нап≥вфабрикат≥в. «аписи в картках виборочним методом сп≥вставл¤ють з первинними документами.
ѕри рев≥з≥њ машинобуд≥вельних п≥дприЇмств п≥сл¤ перев≥рки загот≥вельних цех≥в необх≥дно враховувати два етапи руху заготовок ≥ деталей у виробництв≥: процес обробки (механ≥чний, терм≥чний, гальван≥чний тощо) на р≥зних стад≥¤х виробництва до переходу в готов≥ детал≥; посл≥довний зб≥р деталей у готов≥ вузли, зб≥рн≥ зТЇднанн¤ ≥ вироби.
Ќа першому етап≥ контроль зд≥йснюЇтьс¤ за допомогою маршрутних лист≥в, на основ≥ ¤ких диспетчер цеху веде накопичувану в≥дом≥сть руху деталей щодо м≥ри њх обробки до повноњ готовност≥. ≥льк≥сть вироблених деталей сп≥вставл¤ють з к≥льк≥стю деталей переданих на збиранн¤ вузл≥в ≥ вироб≥в в збиральн≥ цехи ≥ на склад готовоњ продукц≥њ дл¤ реал≥зац≥њ на сторону. Ќа другому етап≥ зд≥йснюють контроль руху деталей на п≥дстав≥ зведених нар¤д≥в на виконанн¤ збираних операц≥й, л≥м≥тних карт ≥ приймально-здавальних документ≥в. ¬итрачанн¤ деталей ≥ нап≥вфабрикат≥в за щом≥с¤чними зв≥тами сп≥вставл¤ють ≥з фактичним випуском продукц≥њ окремих цех≥в ≥ п≥дприЇмства в ц≥лому. «алишки деталей ≥ нап≥вфабрикат≥в зв≥р¤ють з описами ≥ пор≥внювальними в≥домост¤ми ≥нвентаризац≥њ незавершеного виробництва. р≥м того, фактичне витрачанн¤ куп≥вельних нап≥вфабрикат≥в зв≥р¤ють ≥з передбаченими даними за комплектуючими в≥домост¤ми, в ¤ких даЇтьс¤ перел≥к ус≥х куп≥вельних комплектуючих деталей ≥з визначенн¤м њх к≥лькост≥ дл¤ кожноњ окремоњ зборки, кожного вузла, монтажу готових вироб≥в ≥з зазначених зборок ≥ вузл≥в. омплекти куп≥вельних комплектуючих деталей в≥дпускаютьс¤ за л≥м≥тними картками безпосередньо на робоче м≥сце в≥дпов≥дно до встановленого граф≥ка.
–ев≥зор повинен спри¤ти впровадженню на п≥дприЇмств≥ передач≥ деталей ≥з цеху в цех комплектами. ÷е даЇ можлив≥сть орган≥зувати обл≥к деталей ≥ нап≥вфабрикат≥в за машинокомплектами, що спри¤Ї п≥двищенню ефективност≥ контролю за њх збереженн¤м ≥ правильн≥стю списанн¤ на виготовлену продукц≥ю. ¬ умовах оперативного обл≥ку за машинокомплектами особливу увагу потр≥бно прид≥л¤ти перев≥рц≥ факт≥в неповних машинокомплект≥в ≥ причин неукомплектованост≥ окремими видами деталей.
ѕри зб≥льшенн≥ соб≥вартост≥ продукц≥њ за рахунок сировини ≥ матер≥ал≥в важливо встановити њњ розм≥ри за рахунок њх к≥льк≥сних перевитрат ≥ зм≥ни ц≥н на сировину ≥ матер≥али.
ѕри проведенн≥ рев≥з≥њ беруть до уваги так≥ галузев≥ особливост≥ виробництва, ¤к≥ впливають на дос¤гненн¤ кращих результат≥в роботи ≥з незалежних в≥д п≥дприЇмства причин або перешкоджають контролю за д≥¤льн≥стю окремих п≥дрозд≥л≥в ≥ посадових ос≥б, що в р¤д≥ випадк≥в може породжувати безгосподарн≥сть, витрати ≥ зловживанн¤, створювати можлив≥сть крад≥жок товарно-матер≥альних ц≥нностей ≥ грошових кошт≥в. “ому рев≥зори повинн≥ досл≥дити, наск≥льки повно використан≥ на п≥дприЇмств≥ ресурси; перев≥рити ефективн≥сть д≥ючоњ системи контролю, особливо на д≥л¤нках галузевоњ специф≥ки виробництва та зТ¤сувати прийн¤т≥ кер≥вництвом п≥дприЇмства заходи, що попереджують можлив≥сть крад≥жок ≥ зловживань.
ѕри рев≥з≥њ машинобуд≥вельних ≥ металооброблювальних п≥дприЇмств особливу увагу звертають на освоЇнн¤ ≥ впровадженн¤ нових вироб≥в; вдосконаленн¤, модерн≥зац≥ю ≥ полегшенн¤ конструкц≥й окремих вид≥в вироб≥в; зам≥ну кольорових метал≥в, ¤к≥ використовуютьс¤ дл¤ виготовленн¤ окремих деталей ≥ вузл≥в, пластмасами ≥ ≥ншими б≥льш дешевими синтетичними матер≥алами; п≥двищенн¤ коеф≥ц≥Їнта використанн¤ металу ≥ скороченн¤ в≥дход≥в його при обробц≥ вироб≥в (впровадженн¤ точного вилитт¤, зменшенн¤ припуск≥в заготовок, штамповка, холодна висадка заготовок, застосуванн¤ гнучких проф≥лей металу тощо); склад та комплектн≥сть незавершеного виробництва й ≥нш≥ питанн¤.
–ев≥з≥ю виробничо-ф≥нансовоњ д≥¤льност≥ п≥дприЇмств, що зд≥йснюЇ переробку с≥льськогосподарськоњ сировини, провод¤ть в орган≥чному взаЇмозвТ¤зку з загот≥вельними операц≥¤ми. јдже непост≥йн≥сть показник≥в ≥ зм≥на ¤кост≥ с≥льськогосподарськоњ сировини, що надходить на виробництво залежн≥сть в≥д погодних умов, сорт≥в ≥ вид≥в с≥льськогосподарських культур, своЇчасност≥ збиранн¤, умов ≥ тривалост≥ збер≥ганн¤, к≥лькост≥ перевалок ≥ умов транспортуванн¤, похибки при визначенн≥ фактичноњ к≥лькост≥, ¤кост≥ ≥ зал≥кових показник≥в сировини при прийманн≥ впливають на величину виходу готовоњ продукц≥њ, результати витрачанн¤ сировини у виробництв≥, соб≥варт≥сть продукц≥њ ≥ ф≥нансов≥ результати.
ѕри рев≥з≥њ п≥дприЇмств ус≥х галузей промисловост≥ досл≥джують правильн≥сть списанн¤ сировини ≥ матер≥ал≥в на виробництво, реальн≥сть ≥ розм≥ри в≥дход≥в, особливо понад передбачуван≥. «б≥льшенн¤ питомоњ ваги в≥дход≥в може вказувати на завищенн¤ витрат повноц≥нноњ сировини ≥ матер≥ал≥в при виготовленн≥ продукц≥њ. ” випадку значного зб≥льшенн¤ в≥дход≥в потр≥бно перев≥рити, чи не маЇ випадк≥в випуску неврахованоњ продукц≥њ ≥ правильн≥сть використанн¤ в≥дход≥в виробництва.
якщо на п≥дприЇмств≥, що перев≥р¤Їтьс¤, практикуЇтьс¤ завезенн¤ матер≥ал≥в чи нап≥вфабрикат≥в пр¤мо в цехи, обминаючи склади, необх≥дно зТ¤сувати, ¤к≥ саме матер≥али чи нап≥вфабрикати завезен≥, в≥д кого вони поступили, чи повн≥стю завезен≥ в цехи ≥ чи обірунтовано такий зав≥з, чи правильно обл≥ковують витрати њх на виробництво.
–ев≥зор перев≥р¤Ї, чи немаЇ випадк≥в незаконного списанн¤ на соб≥варт≥сть продукц≥њ сум нестач, крад≥жок, а також ≥нших витрат, ¤к≥ не належать до готовност≥.
ƒе¤к≥ п≥дприЇмства практикують регулюванн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ в розр≥з≥ окремих зв≥тних пер≥од≥в за рахунок неправильного в≥дображенн¤ тих чи ≥нших витрат. ” звТ¤зку з цим виникаЇ необх≥дн≥сть досл≥дженн¤ в≥дм≥чених питань у процес≥ рев≥з≥њ.
–ев≥з≥ю витрат, повТ¤заних з оплатою прац≥, необх≥дно проводити з використанн¤м метод≥в анал≥зу орган≥зац≥њ прац≥ ≥ зароб≥тноњ плати на п≥дприЇмств≥, так ¤к ≥ ≥нших статей соб≥вартост≥ продукц≥њ. ѕри зб≥льшенн≥ соб≥вартост≥ продукц≥њ за рахунок витрат на оплату прац≥ необх≥дно перев≥рити, по ¤ких виробництвах, перед≥лах ≥ цехах допущен≥ перевитрати ≥ в ¤ких розм≥рах.
ѕри перев≥рц≥ витрат на обслуговуванн¤ виробництва ≥ управл≥нн¤ та ≥нших комплексних витрат зТ¤совують дотриманн¤ затверджених кошторис≥в у розр≥з≥ окремих статей ≥ обірунтован≥сть њх розпод≥лу м≥ж обТЇктами калькул¤ц≥њ.
ѕри обробц≥ ≥нформац≥њ за допомогою обчислювальних машин показники зведеноњ в≥домост≥ по п≥дприЇмству сп≥вставл¤ють ≥з в≥дпов≥дними показниками зведеноњ в≥домост≥ затрат у цехах, соб≥вартост≥ випущеноњ продукц≥њ, оц≥нки залишк≥в незавершеного виробництва, розпод≥лу загальноцехових та загальнозаводських витрат тощо. ѕот≥м основн≥ показники цих в≥домостей сп≥вставл¤ють ≥з даними в≥домостей первинного розпод≥лу витрат за шифрами виробничих витрат ≥ цехах. « ц≥Їю метою використовують цехов≥ ≥ загальнозаводськ≥ в≥домост≥ розпод≥лу матер≥альних ц≥нностей ≥ ≥нших вид≥в витрат за шифрами виробничих витрат.
8.2. –ев≥з≥¤ обл≥ку витрат, њх вплив на соб≥варт≥сть продукц≥њ «алежно в≥д характеру виробництва витрати под≥л¤ютьс¤ за видами продукц≥њ, стад≥¤ми або перед≥лами виробничого процесу. ўодо м≥сць виникненн¤ передбачаЇтьс¤ обл≥к витрат за структурними п≥дрозд≥лами (цехами, в≥дд≥лами, д≥л¤нками, бригадами) та за центрами в≥дпов≥дальност≥. ¬итрати також класиф≥куютьс¤ за економ≥чними елементами та статт¤ми калькул¤ц≥њ, способом включенн¤ до соб≥вартост≥, часом виникненн¤ та за ≥ншими ознаками.
¬≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ (стандарта) бухгалтерського обл≥ку (ѕЅќ) 16 У¬итратиФ, затвердженого ћ≥н≥стерством ф≥нанс≥в ”крањни в≥д 31 грудн¤ 1999 року є 318 (зареЇстровано в ћ≥нТюст≥ ”крањни 19 с≥чн¤ 2000 року), особливе значенн¤ належить класиф≥кац≥њ витрат за економ≥чними елементами. «г≥дно з цим ѕоложенн¤м соб≥варт≥сть реал≥зованоњ продукц≥њ складаЇтьс¤ з виробничоњ соб≥вартост≥ продукц≥њ реал≥зованоњ у зв≥тному пер≥од≥, нерозпод≥лених пост≥йних загальновиробничих витрат та понаднормових виробничих витрат. ƒо виробничоњ соб≥вартост≥ продукц≥њ включаютьс¤ пр¤м≥ матер≥альн≥ витрати; пр¤м≥ витрати на оплату прац≥; ≥нш≥ пр¤м≥ витрати; загальновиробнич≥ витрати.
«а способом включенн¤ до соб≥вартост≥ продукц≥њ витрат под≥л¤ютьс¤ на пр¤м≥ (це витрати конкретного виду продукц≥њ, ¤к≥ безпосердньо включаютьс¤ до њњ соб≥вартост≥) та непр¤м≥ (¤к≥ не можуть бути безпосередньо в≥днесен≥ до конкретного обТЇкта витрат ≥ тому потребують розпод≥лу зг≥дно з д≥ючим ѕЅќ).
Ќе включаютьс¤ до виробничоњ соб≥вартост≥ ≥ списуютьс¤ на витрати виробництва в пер≥од≥, в ¤кому вони були зд≥йснен≥, так≥ витрати: понаднормативн≥ в≥дходи сировини ≥ матер≥ал≥в у процес≥ виробництва, витрати на њх збер≥ганн¤, адм≥н≥стративн≥ накладн≥ витрати, витрати на збут.
ѕри рев≥з≥њ витрат виробництва використовуЇтьс¤ ≥нформац≥¤, що в≥дображена на рахунку 23 У¬иробництвоФ в≥дпов≥дно до первинних документ≥в, ¤к≥ обірунтовують т≥ або ≥нш≥ витрати. “ак≥ первинн≥ документи залежать в≥д зм≥сту витрат (л≥м≥тно-заб≥рн≥ картки, нар¤ди та розрахунково-плат≥жн≥ в≥домост≥, розрахунки амортизац≥њ та ≥нш≥ документи). ÷≥ документи п≥д час рев≥з≥њ перев≥р¤ють за зм≥стом ≥ сутн≥стю, з погл¤ду законност≥ ≥ доц≥льност≥ операц≥й, ≥ њх дан≥ пор≥внюють з дебетовими записами обл≥кових реЇстр≥в за рахунком 23 У¬иробництвоФ.
–ев≥з≥¤ витрат т≥сно узгоджуЇтьс¤ з рев≥з≥Їю операц≥й, повТ¤заних з обчисленн¤м соб≥вартост≥ одиниц≥ продукц≥њ. ” звТ¤зку з тим витрати, що обл≥ковуютьс¤ за дебетом рахунка 23 У¬иробництвоФ сп≥вставл¤ютьс¤ з даними витрат, що в≥дображен≥ в калькул¤ц≥њ. ѕерел≥к ≥ склад статей калькулюванн¤ виробничоњ соб≥вартост≥ продукц≥њ визначаЇтьс¤ п≥дприЇмством самост≥йно.
¬≥дпов≥дно до ѕоложенн¤ (стандарту) бухгалтерського обл≥ку (ѕЅќ) 16 У¬итратиФ визначена методолог≥¤ витрат та формуванн¤ соб≥вартост≥ виробленоњ ≥ реал≥зованоњ продукц≥њ на п≥дприЇмствах промисловост≥. ѕри контрол≥ витрат на виробництво потр≥бно враховувати галузеву специф≥ку п≥дприЇмства, особливост≥ орган≥зац≥њ ≥ технолог≥њ виробництва. ћетод обл≥ку ≥ контролю значно залежить в≥д системи анал≥тичного обл≥ку витрат, ¤кий може вестись (залежно в≥д технолог≥њ виробництва) поперед≥льним, позамовним або нормативним способом.
¬ажливе значенн¤ маЇ використанн¤ даних обл≥ку формуванн¤ витрат ≥ њх структури дл¤ визначенн¤ ф≥нансового результату роботи п≥дприЇмства у У«в≥т≥ про ф≥нансов≥ результатиФ. ўодо податковоњ зв≥тност≥ п≥дприЇмств та складанн¤ ƒекларац≥њ про прибуток п≥дприЇмства, то склад витрат п≥дприЇмства визначаЇтьс¤ «аконом ”крањни Уѕро оподаткуванн¤ прибутку п≥дприЇмствФ.
ќсобливе значенн¤ маЇ рев≥з≥¤ витрат за њх елементами. ѕри рев≥з≥њ цих операц≥й використовуЇтьс¤ ≥нформац≥¤ про витрати п≥дприЇмства певного зв≥тного пер≥оду. ¬≥дпов≥дно до новоњ обл≥ковоњ пол≥тики витрати за елементами в≥дображаютьс¤ за в≥дпов≥дними рахунками бухгалтерського обл≥ку т≥льки в тих випадках, коли њх оц≥нка може бути достов≥рно визначена в момент вибутт¤ активу або зб≥льшенн¤ зобовТ¤занн¤, що призводить до зменшенн¤ власного кап≥талу п≥дприЇмства (за вин¤тком зменшенн¤ кап≥талу за рахунок його вилученн¤ або розпод≥лу власниками). ќсновн≥ вимоги до визначенн¤, складу та оц≥нки витрат викладен≥ в ѕЅќ 16 У¬итратиФ.
«а даними ≥нформац≥њ в≥дпов≥дних рахунк≥в класу 8 У¬итрати за елементамиФ зд≥йснюЇтьс¤ перев≥рка витрат операц≥йноњ д≥¤льност≥ за њх елементами, а саме: матер≥альн≥ витрати, витрати на оплату прац≥, в≥драхуванн¤ на соц≥альн≥ заходи, амортизац≥¤, ≥нш≥ операц≥йн≥ витрати та ≥нш≥ витрати (за њх видами).
–ев≥з≥¤ витрат т≥сно повТ¤зана з соб≥варт≥стю продукц≥њ. ѕри рев≥з≥њ цих операц≥й, необх≥дно враховувати, що вона ¤вл¤Ї собою соб≥варт≥сть, ¤ка належить до виготовленоњ та реал≥зованоњ продукц≥њ за зв≥тний пер≥од. ўо стосуЇтьс¤ виробничих витрат, ¤к≥ були повТ¤зан≥ з невиготовленою та нереал≥зованою продукц≥Їю, то вони повинн≥ в≥дображатись у баланс≥ за статт¤ми УЌезавершене виробництвоФ або У√отова продукц≥¤ на склад≥Ф.
” звТ¤зку з новою обл≥ковою пол≥тикою, повТ¤заною з прийн¤тт¤м «акону ”крањни Уѕро бухгалтерський обл≥к ≥ ф≥нансову зв≥тн≥сть в ”крањн≥Ф та прийн¤тт¤м нового плану рахунк≥в бухгалтерського обл≥ку соб≥варт≥сть реал≥зованоњ продукц≥њ представл¤Ї вс≥ виробнич≥ витрати п≥дприЇмства (кр≥м загальновиробничих витрат ≥ витрат на збут).
ўо стосуЇтьс¤ соб≥вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ, то вона визначаЇтьс¤ розпод≥лом соб≥вартост≥ готовоњ продукц≥њ на склад≥ ≥ т≥Їњ, що в≥двантажена. ѕоказники соб≥вартост≥ продукц≥њ не регламентуютьс¤ положенн¤ми, а њњ визначенн¤ ц≥лком належить до прерогативи самого п≥дприЇмства. ¬изначенн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ необх≥дне дл¤ того, щоб п≥дприЇмство мало змогу ор≥Їнтуватис¤, за ¤кою ц≥ною доц≥льно зд≥йснювати реал≥зац≥ю продукц≥њ.
ѕроцес визначенн¤ соб≥вартост≥ виготовленоњ продукц≥њ та процедури контролю операц≥й, ¤к≥ формують цю соб≥варт≥сть (при умов≥ використанн¤ рахунк≥в класу 8 У¬итрати за елементамиФ наведено на рисунку 17). –ис. 17. ѕроцедури контролю операц≥й, ¤к≥ формують соб≥варт≥сть продукц≥њ
ƒл¤ контролю витрат за функц≥ональними ознаками використовують ≥нформац≥ю рахунк≥в класу 9 У¬итрати д≥¤льност≥Ф, що ведетьс¤ на п≥дприЇмствах (кр≥м малих п≥дприЇмств). ÷е дозвол¤Ї зд≥йснювати детальний контроль витрат. ƒл¤ контролю ≥нших операц≥йних витрат використовують ≥нформац≥ю, що в≥дображаЇтьс¤ на рахунку 84 У≤нш≥ операц≥йн≥ витратиФ, а ≥нформац≥ю про витрати, що не повТ¤зан≥ з операц≥йною д≥¤льн≥стю одержаних з рахунка 85 У≤нш≥ витратиФ.
ѕри рев≥з≥њ п≥дприЇмств, що використовують рахунки класу 8 У¬итрати за елементамиФ спочатку перев≥р¤ють ≥нформац≥ю про матер≥альн≥ витрати за дебетом рахунка 80 Ућатер≥альн≥ витратиФ (в≥дпов≥дний субрахунок) ≥ за кредитом 20 У¬иробнич≥ запасиФ (в≥дпов≥дний субрахунок), а пот≥м дан≥ цих витрат ще перев≥р¤ють за дебетом рахунк≥в 23 У¬иробництвоФ, 91 У«агальновиробнич≥ витратиФ, 92 Ујдм≥н≥стративн≥ витратиФ ≥ за кредитом рахунка 80 Ућатер≥альн≥ витратиФ (певний субрахунок).
ƒл¤ вс≥х п≥дприЇмств (кр≥м малих) ус≥ витрати класиф≥куютьс¤ ≥ обл≥ковуютьс¤ за видами д≥¤льност≥ на рахунках класу 9 У¬итрати д≥¤льност≥Ф. “акий обл≥к витрат дозвол¤Ї без особливих зусиль зд≥йснити перев≥рку ≥нформац≥њ, що в≥дображаЇтьс¤ у У«в≥т≥ про ф≥нансов≥ результатиФ. ÷¤ ≥нформац≥¤ даЇ можлив≥сть зд≥йснювати перев≥рку результат≥в д≥¤льност≥ в напр¤м≥ функц≥онального групуванн¤ доход≥в ≥ витрат. јле в звТ¤зку з тим, що варт≥сть реал≥зац≥њ Ї њњ дох≥д, що обл≥ковуЇтьс¤ на рахунку 90 У—об≥варт≥сть реал≥зац≥њФ, та за даними цього рахунка можна зд≥йснити перев≥рку ≥нформац≥њ про соб≥варт≥сть реал≥зованоњ готовоњ продукц≥њ.
ћал≥ п≥дприЇмства можуть вести обл≥к витрат т≥льки на рахунку класу 8 У¬итрати за елементамиФ. ”с≥ витрати (включаючи матер≥альн≥ витрати (рах. 20), витрати на оплату прац≥ (рах. 81), витрати на соц≥альн≥ заходи (рах. 82), амортизац≥¤ (рах. 83), ≥нш≥ операц≥йн≥ витрати (рах. 84), ≥нш≥ витрати (рах. 85) списуютьс¤ безпосередньо з кредиту цих рахунк≥в у дебет рахунка 23 У¬иробництвоФ (у частин≥ т≥льки пр¤мих ≥ виробничих витрат). ѕ≥дприЇмства, ¤к≥ використовують обл≥к витрат т≥льки ≥з застосуванн¤м рахунк≥в класу 8 У¬итрати за елементамиФ (так≥ п≥дприЇмства взагал≥ можуть не використовувати рахунки класу 9 У¬итрати д≥¤льност≥Ф), вс≥ витрати, повТ¤зан≥ з ≥нвестиц≥йною д≥¤льн≥стю, а також витрати при надзвичайних операц≥¤х обл≥ковуютьс¤ на рахунку 85 У≤нш≥ витратиФ. ¬≥дпов≥дно до «акону ”крањни Уѕро п≥дприЇмства в ”крањн≥Ф в≥д 27.03.91 р. є 887 до таких п≥дприЇмств, належать так≥, в ¤ких чисельн≥сть прац≥вник≥в у промисловост≥ не перевищуЇ 200 чолов≥к (в ≥нших галуз¤х виробничоњ сфери 50 чолов≥к). ¬≥дпов≥дно до ”казу ѕрезидента ”крањни Уѕро державну п≥дтримку малого п≥дприЇмництваФ в≥д 12.05.98 р. є 456/98 до субТЇкт≥в малого п≥дприЇмництва належать субТЇкти п≥дприЇмництва будь-¤коњ форми власност≥, в ¤ких середньоспискова чисельн≥сть працюючих не перевищуЇ 50 ос≥б, а обс¤г виручки в≥д реал≥зац≥њ за р≥к не перевищуЇ 1,0 млн. грн.
–озгл¤немо й ≥нш≥ процедури контролю, ¤к≥ необх≥дно зд≥йснювати п≥д час рев≥з≥њ витрат, соб≥вартост≥ продукц≥њ, що впливаЇ на ф≥нансов≥ результати. ƒл¤ перев≥рки обірунтованост≥ цих результат≥в та правильност≥ визначенн¤ ц≥н на випущену ≥ реал≥зовану продукц≥ю доц≥льно, в першу чергу, перев≥рити правильн≥сть розрахунку плановоњ (нормованоњ) соб≥вартост≥ продукц≥њ за окремими њњ видами ≥ обТЇктами.
ќбірунтуванн¤ планових (нормативних) витрат рев≥зор перев≥р¤Ї за окремими цехами, окремими групами або видами продукц≥њ, економ≥чними елементами та статт¤ми калькул¤ц≥њ. р≥м того, перев≥рка витрат зд≥йснюЇтьс¤ за способами включенн¤ њх у соб≥варт≥сть продукц≥њ (пр¤м≥ ≥ непр¤м≥ витрати). ¬ умовах ринковоњ економ≥ки важливе значенн¤ мають пров≥зорн≥ калькул¤ц≥њ, ¤к≥ складають дл¤ визначенн¤ оч≥куваноњ соб≥вартост≥. ÷е потребуЇ перев≥рки розрахунк≥в щодо складанн¤ цих калькул¤ц≥й. ѕ≥д час рев≥з≥њ доц≥льно застосувати розрахунково-анал≥тичн≥ методичн≥ прийоми контролю. ÷е потребуЇ з≥ставленн¤ фактичноњ (обл≥ковоњ) соб≥вартост≥ окремих вид≥в виготовленоњ ≥ реал≥зованоњ продукц≥њ з нормативною соб≥варт≥стю. –ев≥зор повинен перев≥рити правильн≥сть визначенн¤ ¤к нормативноњ, так ≥ фактичноњ соб≥вартост≥ продукц≥њ. ” звТ¤зку з цим перев≥рку витрат на виробництво ≥ соб≥варт≥сть продукц≥њ доц≥льно зд≥йснювати за наступними напр¤мами:
Ц формуванн¤ витрат за економ≥чними елементами;
Ц обірунтован≥сть ≥ р≥вень витрат у окремих цехах;
Ц правильн≥сть веденн¤ анал≥тичного обл≥ку витрат, обірунтован≥сть њх списанн¤ ≥ розпод≥ленн¤ непр¤мих витрат;
Ц в≥дпов≥дн≥сть залишк≥в достов≥рним первинним документам;
Ц вивченн¤ сут≥ ≥ зм≥сту первинних документ≥в, на п≥дстав≥ ¤ких списуютьс¤ витрати;
Ц ви¤вленн¤ можливих факт≥в списанн¤ нестач, псуванн¤ ≥ крад≥жок матер≥альних ц≥нностей на соб≥варт≥сть продукц≥њ;
Ц досл≥дженн¤ соб≥вартост≥ окремих вид≥в продукц≥њ.
” процес≥ рев≥з≥њ встановлюють правильн≥сть обірунтуванн¤ нормативних статей калькул¤ц≥њ соб≥вартост≥ продукц≥њ та пор≥внюють дан≥ ц≥Їњ калькул¤ц≥њ з даними зв≥тноњ калькул¤ц≥њ. ќсобливу увагу прид≥л¤ють тим статт¤м, де допущен≥ значн≥ перевитрати чи р≥зка економ≥¤ витрат за окремими цехами ≥ видами продукц≥њ. ѕерев≥р¤ють також списанн¤ фактичних витрат за встановленими нормами у випадках, коли взагал≥ не в≥дображають ≥ не обл≥ковують в≥дхиленн¤ в≥д норми.
ѕри проведенн≥ рев≥з≥њ рев≥зор використовуЇ матер≥али поточного фактичного контролю, а саме: акти контрольних запуск≥в ≥ контрольного розкроюванн¤ сировини ≥ матер≥ал≥в на виробництв≥, дан≥ хронометричних спостережень, матер≥али контрольних перев≥рок ≥ анал≥зу х≥м≥ко-техн≥чних лаборатор≥й п≥дприЇмства про додержанн¤ рецептури, акти обс¤гу виконаних роб≥т ≥ ≥нш≥.
ѕ≥д час рев≥з≥њ витрат на виробництво, перш за все, потр≥бно перев≥рити соб≥варт≥сть нормативних калькул¤ц≥й окремих вид≥в продукц≥њ за статт¤ми витрат, а також перев≥рити розрахунки нормативноњ соб≥вартост≥ продукц≥њ, що реал≥зуЇтьс¤.
ѕерев≥рку обірунтованост≥ нормуванн¤ витрат починають ≥з досл≥дженн¤ д≥¤льност≥ й обірунтованост≥ комплексних витрат (витрати на п≥дготовку та освоЇнн¤ виробництва, витрат щодо утриманн¤ й експлуатац≥њ обладнанн¤, цехових ≥ загальновиробничих витрат, транспортно-загот≥вельних витрат, ≥нших виробничих витрат та позареал≥зац≥йних витрат).
ѕерев≥р¤ючи розрахунки нормуванн¤ витрат на освоЇнн¤ виробництва, цех≥в ≥ агрегат≥в, особливу увагу звертають на можлив≥ випадки, коли до них включають витрати, ¤к≥ не мають в≥дношенн¤ до операц≥й, повТ¤заних ≥з п≥дготовкою ≥ освоЇнн¤м виробництва.
ѕерев≥рку нормуванн¤ витрат на утриманн¤ й експлуатац≥ю обладнанн¤ зд≥йснюють за окремими стад≥¤ми.
Ќормуванн¤ цехових ≥ загальновиробничих витрат перев≥р¤ють на п≥дстав≥ вивченн¤ структури орган≥зац≥њ управл≥нн¤, акцентуючи увагу на њњ спрощенн¤.
ѕерев≥р¤ючи загальновиробнич≥ витрати, особливу увагу звертають на списанн¤ ≥нших витрат, ¤ка розгл¤даЇтьс¤ за групами витрат, передбачених зазначеним стандартом. ожну групу цих витрат перев≥р¤ють ≥з погл¤ду додержанн¤ встановлених л≥м≥т≥в, норматив≥в, законност≥ й обірунтованост≥ витрат.
Ќормативи витрат, що повТ¤зан≥ з випробуванн¤м, досл≥дженн¤м, рац≥онал≥зац≥Їю, винах≥дництвом ≥ техн≥чним удосконаленн¤м перев≥р¤ють у взаЇмозвТ¤зку з орган≥зац≥йно-техн≥чними заходами п≥дприЇмства ≥ цех≥в, з оч≥куваним економ≥чним ефектом в≥д проведенн¤ таких заход≥в.
¬итрати на спецод¤г та спецвзутт¤ пор≥внюють п≥д час рев≥з≥њ з нормативами.
ѕор¤д з такою детальною перев≥ркою статей витрат перев≥р¤ють зведений кошторис витрат на виробництво за елементами. ƒл¤ цього перев≥р¤ють розрахунки вс≥х витрат основного, допом≥жного ≥ транспортних цех≥в за вин¤тком внутр≥шньозаводського об≥гу. јле на п≥дприЇмствах текстильноњ, шк≥ровзуттЇвоњ, хутровоњ, мТ¤сноњ, цукровоњ, маслопереробноњ, мукомольноњ, тютюновоњ та л≥созагот≥вельноњ промисловост≥ внутр≥шньозаводський об≥г нап≥вфабрикат≥в власного виробництва, ¤к≥ передаютьс¤ з цеху в цех за встановленими ц≥нами, включаЇтьс¤ в кошторис витрат на виробництво.
¬ажливою д≥л¤нкою рев≥з≥њ Ї вивченн¤ нормативно-плановоњ соб≥вартост≥ окремих вид≥в продукц≥њ. алькул¤ц≥йн≥ статт≥ витрат њњ пор≥внюють ≥з фактичною соб≥варт≥стю ≥ при встановленн≥ в≥дхилень (особливо у б≥к п≥двищенн¤ соб≥вартост≥ продукц≥њ) зТ¤совують њх причини.
¬итрати на сировину ≥ матер≥али перев≥р¤ють шл¤хом зТ¤суванн¤ правильност≥ њх витрачанн¤, техн≥чного обслуговуванн¤ норм њх витрачанн¤ ≥ розрахунк≥в транспортно-загот≥вельних витрат. ѕрийн¤т≥ за основу в планових або нормативних калькул¤ц≥¤х норми витрат перев≥р¤ють ≥з в≥дпов≥дними нормами в технолог≥чних в≥дд≥лах або лаборатор≥¤х нормуванн¤ сировини ≥ матер≥ал≥в. ќсобливу увагу при рев≥з≥њ прид≥л¤ють перев≥рц≥ в≥дход≥в сировини ≥ матер≥ал≥в, ви¤вленню резерв≥в њх зменшенн¤, а також використанн¤ њх у виробництв≥.
ѕри перев≥рц≥ витрат, повТ¤заних з оплатою прац≥, зТ¤совують правильн≥сть норм вироб≥тку, розц≥нок. ѕри цьому звертають увагу на недопустим≥сть включенн¤ у в≥дом≥сть норм ≥ розц≥нок за окремими видами продукц≥њ трудових витрат на виготовленн¤ деталей ≥ комплектуючих вироб≥в, ¤к≥ п≥дприЇмство одержуЇ з≥ сторони (в≥д ≥нших п≥дприЇмств).
” тому випадку, коли в≥дпов≥дно до певних умов, п≥дприЇмство змушене в≥дступати в≥д розроблених норматив≥в витрат сировини, матер≥ал≥в ≥ зароб≥тноњ плати прац≥вникам виробництва, рев≥зор повинен обірунтувати ц≥ в≥дхиленн¤ в≥д норматив≥в спец≥альними розрахунками.
8.3. онтроль ≥ рев≥з≥¤ загальновиробничих ≥ адм≥н≥стративних витрат ” соб≥вартост≥ продукц≥њ пор¤д ≥з пр¤мими витратами, що обл≥ковуютьс¤ на рахунках класу 8 У¬итрати за елементамиФ (при використанн≥ на п≥дприЇмств≥ цих рахунк≥в) певну питому вагу займають непр¤м≥ витрати. ÷≥ витрати обл≥ковують на рахунку 91 У«агальновиробнич≥ витратиФ, де ведетьс¤ обл≥к виробничих накладних витрат на орган≥зац≥ю виробництва та управл≥нн¤ цехами, д≥льниц¤ми, в≥дд≥ленн¤ми, бригадами та ≥ншими п≥дрозд≥лами основного ≥ допом≥жного виробництва. —юди також належать ≥ витрати на утриманн¤ машин ≥ устаткуванн¤. «а дебетом цього рахунка рев≥зор перев≥р¤Ї законн≥сть ≥ обірунтован≥сть витрат, п≥дтверджуЇ њх документами, а за кредитом зд≥йснюЇтьс¤ перев≥рка списанн¤ за в≥дпов≥дним розпод≥лом на рахунках 23 У¬иробництвоФ та 90 У—об≥варт≥сть реал≥зац≥њФ. –озпод≥л цих витрат повинен зд≥йснюватись за цехами ≥ видами продукц≥њ пропорц≥йно обс¤гу випущеноњ продукц≥њ.
ўо стосуЇтьс¤ адм≥н≥стративних витрат, повТ¤заних з управл≥нн¤м ≥ обслуговуванн¤м п≥дприЇмства, то вони обл≥ковуютьс¤ на рахунку 92 Ујдм≥н≥стративн≥ витратиФ. ƒан≥ дебету цього рахунка в≥дображають витрати на утриманн¤ адм≥н≥стративно-управл≥нського персоналу, њх службов≥ в≥др¤дженн¤, утриманн¤ основних засоб≥в та ≥нших матер≥альних необоротних актив≥в загальногосподарського призначенн¤ (оренда, амортизац≥¤, комунальн≥ послуги, охорона, юридичн≥, аудиторськ≥ послуги, комунальн≥ послуги, поштово-телеграфн≥, канцел¤рськ≥ витрати); суми обовТ¤зкових платеж≥в з≥ставл¤ють ≥з документами, ¤к≥ обірунтовують достов≥рн≥сть њх зд≥йсненн¤. ќбл≥кова документац≥¤ п≥д час рев≥з≥њ досл≥джуЇтьс¤ за сутн≥стю ≥ зм≥стом.
јдм≥н≥стративн≥ витрати обл≥ковуютьс¤ на цьому рахунку до к≥нц¤ року наростаючим п≥дсумком, а в к≥нц≥ його списують на ф≥нансов≥ результати основноњ д≥¤льност≥ (рахунки 79 У‘≥нансов≥ результатиФ). Ќезважаючи на те, що ц≥ витрати не належать до соб≥вартост≥ продукц≥њ, рев≥зору все ж таки необх≥дно визначити, ¤ку питому вагу займають ц≥ адм≥н≥стративн≥ витрати в загальному обс¤з≥ випущеноњ продукц≥њ ≥ при необх≥дност≥ дати пропозиц≥њ щодо скороченн¤ витрат апарату управл≥нн¤.
” вс≥х випадках, у першу чергу, рев≥зор повинен перев≥рити обірунтован≥сть кошторис≥в цих витрат. ѕот≥м пор≥внюють ц≥ дан≥ (в ц≥лому ≥ за окремими статт¤ми) з фактичними витратами, що в≥дображен≥ в обл≥ку, встановлюють ≥ досл≥джують причини економ≥њ чи перевитрат за кожною статтею витрат. Ѕувають випадки необірунтованого зменшенн¤ витрат за тими або ≥ншими статт¤ми, де допущено перевитрати, ≥ в≥дпов≥дно зб≥льшуютьс¤ витрати на тих статт¤х, за ¤кими Ї економ≥¤. ƒл¤ ви¤вленн¤ цих факт≥в доц≥льно зд≥йснювати сп≥вставленн¤ сум, зазначених у зв≥тах, ≥з розм≥рами витрат, що в≥дображен≥ в рег≥страх анал≥тичного обл≥ку. ќдночасно потр≥бно перев≥рити правильн≥сть в≥днесенн¤ цих витрат за первинними документами на окрем≥ статт≥ витрат.
ѕри рев≥з≥њ загальновиробничих та адм≥н≥стративних витрат зТ¤совують обірунтован≥сть списанн¤ товарно-матер≥альних ц≥нностей ≥ кошт≥в на п≥дстав≥ недостов≥рних акт≥в ≥ бухгалтерських дов≥док.
ѕри перев≥рц≥ витрат на утриманн¤ апарату управл≥нн¤ перев≥р¤ють правильн≥сть њх в≥дображенн¤, тому що де¤к≥ п≥дприЇмства в≥днос¤ть перевитрати кошт≥в окремих статей на ≥нш≥ види витрат. Ќаприклад, витрати на в≥др¤дженн¤ пор≥внюють ≥з документами та встановленими л≥м≥тами. ѕри цьому зТ¤совують правильн≥сть в≥днесенн¤ витрат на в≥др¤дженн¤ на в≥дпов≥дн≥ рахунки бухгалтерського обл≥ку за даними авансових зв≥т≥в ≥ первинних документ≥в.
ќсобливо ретельно досл≥джують можлив≥ випадки списанн¤ непродуктивних витрат за рахунок загальновиробничих витрат. ожну суму таких витрат досл≥джують безпосередньо на п≥дстав≥ первинних документ≥в, зТ¤совують обставини виникненн¤ таких витрат. ќсобливу увагу прид≥л¤ють вивченню причин нанесеного збитку ≥ в≥дшкодуванню його за рахунок винних ос≥б. ÷е зд≥йснюЇтьс¤ ≥ за ≥ншими статт¤ми невиробничих витрат.
” де¤ких п≥дприЇмствах списують непродуктивн≥ витрати (включаючи ≥ списанн¤ матер≥ал≥в ≥ сировини понад норми природних витрат) за рахунок в≥дпов≥дних витрат виробництва, витрат щодо утриманн¤ та експлуатац≥њ обладнанн¤ або ≥нших статей ≥ загальновиробничих витрат. “акож допускаютьс¤ випадки, коли ви¤влен≥ ≥нвентаризац≥¤ми нестач≥ ц≥нностей не в≥дображаютьс¤ в обл≥ку, а списуютьс¤ на загальновиробнич≥ витрати.
–ев≥зор звертаЇ також увагу на правильн≥сть розпод≥лу загальновиробничих витрат за роботи ≥ послуги допом≥жного виробництва, виконан≥ на сторону, або на соб≥варт≥сть окремих вид≥в продукц≥њ ≥ роб≥т, що виконан≥ за ≥ндив≥дуальними замовленн¤ми.
ѕри рев≥з≥њ також перев≥р¤ють транспортно-загот≥вельн≥ витрати та обірунтован≥сть њх списанн¤. ѕри њх перев≥рц≥ необх≥дно враховувати можлив≥сть приписок не перевезених вантаж≥в, що призводить до необірунтованоњ соб≥вартост≥ реал≥зованоњ продукц≥њ.
