–озд≥л ≤I. ‘орми м≥жнародних економ≥чних в≥дносин
2.1. ћ≥жнародна торг≥вл¤

—утн≥сть та характерн≥ ознаки м≥жнародноњ торг≥вл≥
ћ≥жнародна торг≥вл¤ пос≥даЇ особливе м≥сце в складн≥й систем≥ св≥товогосподарських звТ¤зк≥в. ¬она опосередковуЇ практично вс≥ види та форми м≥жнародного сп≥вроб≥тництва, включаючи сп≥льну п≥дприЇмницьку д≥¤льн≥сть р≥знонац≥ональних субТЇкт≥в, м≥жнародний трансферт технолог≥й тощо.
як ≥сторично, так ≥ лог≥чно ≥нтернац≥онал≥зац≥¤ св≥товогосподарського житт¤ почалась з≥ сфери товарного об≥гу. ¬≥д еп≥зодичних вар≥ант≥в м≥жнародного обм≥ну товарами (без посередництва грошей) св≥това торг≥вл¤ еволюц≥онувала до становленн¤ св≥тового товарного ринку.
” сучасних умовах через канали зовн≥шньоњ торг≥вл≥ проходить до 1/5 частини виробленоњ в св≥т≥ продукц≥њ, ≥ ц¤ частка маЇ тенденц≥ю до зростанн¤. “емпи розвитку св≥товоњ торг≥вл≥ випереджають зростанн¤ виробництва. “ак, прот¤гом 80-х рок≥в загальний обс¤г св≥товоњ торг≥вл≥ зб≥льшивс¤ в 1,5 рази, а реальне зростанн¤ св≥товоњ економ≥ки становило не б≥льше, н≥ж 1/3.
“аблиц¤ 2.1
ƒинам≥ка ¬¬ѕ ≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥ 
(у % до попереднього року)

ћ≥жнародна торг≥вл¤ Ц сфера м≥жнародних товарних в≥дносин, специф≥чна форма обм≥ну продуктами прац≥ (товарами ≥ послугами) р≥зних крањн. « ≥ншого боку, м≥жнародна торг≥вл¤ Ї сукупн≥стю зовн≥шньоњ торг≥вл≥ вс≥х крањн св≥ту. ѕри цьому зовн≥шн¤ торг≥вл¤ окремих крањн виступаЇ складовою м≥жнародноњ торг≥вл≥.
–озр≥зн¤ють торг≥влю товарами ≥ послугами.
«овн≥шню ≥ м≥жнародну торг≥влю характеризують:
1) експорт;
2) ≥мпорт;
3) торговельний баланс;
4) загальний обс¤г зовн≥шньоњ торг≥вл≥ (зовн≥шньоторговельний оборот); 
5) загальний обс¤г м≥жнародноњ торг≥вл≥ (св≥товий товарооб≥г);
6) товарна структура;
3) географ≥чна структура.
≈кспорт Ц це закуп≥вл¤ вироблених у крањн≥ товар≥в ≥ послуг та вив≥з њх за кордон з метою передач≥ у власн≥сть нерезидентам даноњ крањни. “ак, обс¤г украњнського експорту в 1998 роц≥ склав 16,46 млрд. дол. —Ўј (див. таблицю 2.2)
ѕон¤тт¤ Ђекспортї обТЇднуЇ (¤к у теоретичному, так ≥ статистичному аспект≥):
1) вив≥з з крањни товар≥в, вироблених, вирощених чи видобутих у крањн≥, а також товар≥в, що ран≥ше були ввезен≥ до крањни ≥ перероблен≥;
2) вив≥з товар≥в, попередньо ввезених до крањни, переробка ¤ких в≥дбувалась п≥д митним контролем;
3) вив≥з за кордон попередньо ввезених товар≥в, що не зазнали будь-¤коњ переробки. “акий експорт називаЇтьс¤ реекспортом. ѕредметом реекспорту найчаст≥ше виступають товари, що реал≥зуютьс¤ на м≥жнародних аукц≥онах та товарних б≥ржах. –еекспортними Ї також операц≥њ щодо вивозу товар≥в з територ≥њ в≥льних економ≥чних зон та приписних склад≥в.
≤мпорт Ц це витрати окремих ос≥б, ф≥рм та ур¤ду даноњ крањни на придбанн¤ товар≥в та послуг, що вироблен≥ в ≥нших крањнах. Ќаприклад, у 1998 роц≥ в ”крањну ≥мпортовано товар≥в ≥ послуг на загальну суму 16,11 млрд. дол. —Ўј (див. таблицю 2.2).
ѕ≥д ≥мпортом розум≥ють та статистично обраховують:
1) вв≥з до крањни товар≥в ≥ноземного походженн¤ безпосередньо з крањни-виробника чи крањни-посередника дл¤ особистого споживанн¤, промислових, с≥льськогосподарських, буд≥вельних та ≥нших п≥дприЇмств чи дл¤ переробки з метою наступного споживанн¤ або з метою вивозу з крањни;
2) вв≥з товар≥в з в≥льних економ≥чних зон та приписних склад≥в;
3) вв≥з з-за кордону в≥тчизн¤них товар≥в, що були ран≥ше вивезен≥ з крањни ≥ не зазнали там переробки (ре≥мпорт). ƒо ре≥мпорту в≥днос¤тьс¤ товари, ¤к≥ не продались на аукц≥он≥ або забракован≥ споживачем;
4) вв≥з товар≥в з метою переробки п≥д митним контролем. ÷е так≥ товари, ¤к≥ ввоз¤ть до крањни дл¤ переробки з метою наступного вивозу готовоњ продукц≥њ, що м≥стить у соб≥ даний товар у переробленому вигл¤д≥. Ќаприклад, вв≥з рослинноњ ол≥њ дл¤ виробництва на експорт сардинових консерв≥в. ” цих випадках, ¤к правило, ≥мпортер зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д сплати митного збору.
≈кспортно-≥мпортн≥ операц≥њ вважаютьс¤ зд≥йсненими, ¤кщо товар пропущений через державний кордон крањни-контрагента, що передбачаЇ попереднЇ виконанн¤ певних митних формальностей ≥ процедур, до числа ¤ких входить ≥ наданн¤ ≥нформац≥њ дл¤ статистичного обл≥ку.
ћитний обл≥к експортно-≥мпортних вантаж≥в Ц база статистичного обл≥ку м≥жнародних товарних поток≥в.
«ауважимо, що в м≥жнародн≥й практиц≥ п≥д експортом та ≥мпортом розум≥ють вин¤тково операц≥њ комерц≥йного характеру. ѕоставки у вигл¤д≥ допомоги, дарунк≥в, що зд≥йснюютьс¤ на неповоротн≥й основ≥, до вартост≥ експорту та ≥мпорту не включаютьс¤, а враховуЇтьс¤ окремо.
“орговельний баланс визначаЇтьс¤ ¤к р≥зниц¤ м≥ж обс¤гом товарного експорту крањни та товарного ≥мпорту (показник зовн≥шньоњ торг≥вл≥ окремоњ крањни, ¤кий дл¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥ в ц≥лому не використовуЇтьс¤). ћоже бути додатн≥м чи в≥дТЇмним. 
«овн≥шньоторговельний оборот Ц це сума вартост≥ експорту та ≥мпорту т≥Їњ чи ≥ншоњ крањни. –озр≥зн¤ють варт≥сний та ф≥зичний обс¤ги зовн≥шньоњ торг≥вл≥.
¬арт≥сний обс¤г обраховуЇтьс¤ за певний пром≥жок часу в поточних ц≥нах в≥дпов≥дних рок≥в з використанн¤м поточних валютних курс≥в.
‘≥зичний обс¤г зовн≥шньоњ торг≥вл≥ розраховуЇтьс¤ в незм≥нних ц≥нах ≥, в≥дпов≥дно, дозвол¤Ї зд≥йснювати необх≥дн≥ сп≥вставленн¤ та визначити њњ реальну динам≥ку.
Ќа в≥дм≥ну в≥д обс¤гу зовн≥шньоњ торг≥вл≥ окремих крањн, св≥товий товарооб≥г складаЇтьс¤ з суми т≥льки обс¤г≥в експорту вс≥х крањн, виражених у доларах —Ўј. Ќа сучасному етап≥ обс¤г м≥жнародноњ торг≥вл≥ перевищуЇ 4 трлн. дол. —Ўј. 
“аблиц¤ 2.2
ќсновн≥ показники зовн≥шньоњ торг≥вл≥ ”крањни в 1998 роц≥

“оварна структура м≥жнародноњ (зовн≥шньоњ) торг≥вл≥ представл¤Ї собою розпод≥л проданоњ продукц≥њ за товарними групами. “оварна структура украњнського експорту та ≥мпорту в 1998 роц≥ представлена в таблиц≥ 2.3.

“аблиц¤ 2.3
“оварна структура украњнського експорту та ≥мпорту в 1998 роц≥

—учасн≥ тенденц≥њ розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥
—учасн≥ тенденц≥њ розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥ повТ¤зан≥ з науково-техн≥чним прогресом, зм≥нами обТЇкт≥в торг≥вл≥, виникненн¤м нових субТЇкт≥в торг≥вл≥, зм≥нами орган≥зац≥йно-економ≥чних форм субТЇкт≥в торгового сп≥лкуванн¤. ƒл¤ сучасного етапу розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥ характерним Ї:
1) високий р≥вень динам≥ки м≥жнародноњ торг≥вл≥, що випереджаЇ зростанн¤ промислового та с≥льськогосподарського виробництва; 
2) значне розширенн¤ номенклатури та зм≥на характеру продукц≥њ, що надходить до канал≥в м≥жнародноњ торг≥вл≥, оновленн¤ та част≥ зм≥ни вироб≥в, розширенн¤ асортименту. ”складненн¤ продукц≥њ (комплектн≥ п≥дприЇмства, суднове обладнанн¤, л≥таки). ѕрискоренн¤ морального стар≥нн¤ багатьох товар≥в. ѕри цьому Ђстар≥нн¤ї певних елемент≥в часто в≥дбуваЇтьс¤ непом≥тно ≥ призводить до загибел≥ ц≥лих покол≥нь машин та обладнанн¤. “ак, наприклад, р≥зко знижуЇтьс¤ ефективн≥сть ц≥лого парку машин у найважлив≥ших галуз¤х промисловост≥;
3) Ќ“– дала поштовх подальшому розвитку ћѕѕ, спец≥ал≥зац≥њ виробництва. ” результат≥ значно вир≥с обм≥н виробами пром≥жного характеру (вузлами, детал¤ми, компонентами), що виготовлен≥ на п≥дприЇмствах р≥зних крањн. «овн≥шн¤ торг≥вл¤ все б≥льше перетворюЇтьс¤ на звТ¤зуючий елемент виробничого процесу. ќсобливо це стосуЇтьс¤ розвинених крањн: в експорт≥ њх продукц≥њ машинобудуванн¤ частка комплектуючих вироб≥в на початку 90-х рок≥в становила близько 50 %;
4) зниженн¤ енерго- та матер≥алоЇмност≥ виробництва. ƒл¤ 80-90-х рок≥в характерне зменшенн¤ питомоњ ваги сировини та паливних товар≥в у загальному обс¤з≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥. ” 1994 роц≥ на цю групу припадало близько 15 % сукупного товарного експорту (29 % у 1980 роц≥);
5) зм≥на форм звТ¤зку м≥ж продавцем ≥ покупцем. ƒл¤ б≥льшост≥ готових вироб≥в, особливо продукц≥њ сучасних у техн≥чному та технолог≥чному в≥дношенн≥ галузей промисловост≥, широкого розповсюдженн¤ набула практика довгострокового узгодженн¤ поставок м≥ж п≥дприЇмствами р≥зних крањн. Ќасамперед, це характерно дл¤ господарських комплекс≥в “Ќ . «ауважимо, що на сьогодн≥ “Ќ  Ц один з найважлив≥ших субТЇкт≥в м≥жнародних економ≥чних в≥дносин. «начна частина зовн≥шньоторговельних операц≥й “Ќ  зд≥йснюютьс¤ в межах одн≥Їњ г≥гантськоњ ф≥рми. ’оча ц≥ операц≥њ вход¤ть суттЇвою складовою до м≥жнародного товарооб≥гу, але вони зд≥йснюютьс¤ за законами, що в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д традиц≥йноњ торг≥вл≥;
6) зм≥на характеру та масштаб≥в зовн≥шньоторговельних угод. ” багатьох випадках Ц це крупн≥ угоди щодо економ≥чного сп≥вроб≥тництва, що включають не т≥льки поставку певних товар≥в, а й наданн¤ необх≥дних послуг щодо обслуговуванн¤, ф≥нансуванн¤, страхуванн¤ тощо (комплекс Ђтовар плюс послугаї). –озширенн¤ практики поставок Ђп≥д ключї, коли продавець бере на себе зобовТ¤занн¤ щодо проведенн¤ комплексу роб≥т з буд≥вництва п≥дприЇмства Ц в≥д розробки проектноњ документац≥њ до введенн¤ п≥дприЇмства в експлуатац≥ю ≥ дос¤гненн¤ ним запланованих показник≥в;
7) зростанн¤ питомоњ ваги Ђневидимоњ торг≥вл≥ї Ц обм≥ну послугами. “емпи њњ зростанн¤ майже втрич≥ перевищують аналог≥чн≥ показники дл¤ торг≥вл≥ товарами. ќсобливо сл≥д вид≥лити ст≥йке абсолютне зростанн¤ в м≥жнародному товарооб≥гу специф≥чноњ наукоЇмноњ продукц≥њ Ц патент≥в, л≥ценз≥й, Ђноу-хауї. ƒом≥нуюча роль у цьому процес≥ належить розвиненим крањнам, на частку ¤ких припадаЇ близько 99 % св≥тового експорту та 85 % ≥мпорту ≥нтелектуальноњ продукц≥њ. Ќайб≥льш≥ ≥мпортери технолог≥й Ц япон≥¤, ≤тал≥¤, Ќ≥меччина, ‘ранц≥¤, ¬еликобритан≥¤, јргентина. Ќайб≥льший експортер Ц —Ўј; * 
8) зм≥ни у сп≥вв≥дношенн≥ сил м≥ж пров≥дними субТЇктами м≥жнародноњ торг≥вл≥:
Ц скороченн¤ питомоњ ваги —Ўј у св≥товому експорт≥. якщо наприк≥нц≥ 40-х рок≥в на њх частку припадало 32 % св≥тового експорту, то у 1960 роц≥ Ц 17,1 %, а на початку 90 Ц х Ц 12 %;
Ц зростанн¤ значенн¤ «ах≥дноњ ™вропи та япон≥њ. «ах≥дноЇвропейськ≥ крањни за в≥дпов≥дний пер≥од зб≥льшили свою частку з 23 до 44 %, япон≥¤ Ц з 0,5 до 10 %.
” ц≥лому на початку 90-х рок≥в на економ≥чно розвинен≥ крањни припадало б≥льше 70 % св≥тового експорту, на крањни, що розвиваютьс¤ ї 25 %, на колишн≥ соц≥ал≥стичн≥ крањни ї 4 %;
9) зростанн¤ в м≥жнародному товарооб≥гу питомоњ ваги зустр≥чноњ торг≥вл≥. ћ≥жнародна зустр≥чна торг≥вл¤ передбачаЇ на¤вн≥сть у контрагент≥в зустр≥чних зобовТ¤зань щодо в≥дношенн¤ один до одного, тобто повТ¤зан≥сть експорту ≥з зустр≥чною закуп≥влею товар≥в ≥мпортуючоњ ф≥рми або крањни-≥мпортера ≥ навпаки. ” середин≥ 80-х рок≥в зустр≥чна торг≥вл¤ становила близько 1/3 у загальному обс¤з≥ м≥жнародного товарооб≥гу, а на початку 90-х рок≥в Ц перевищила 40 %.
–озр≥зн¤ють так≥ види м≥жнародноњ зустр≥чноњ торг≥вл≥, ¤к бартер (або торгова компенсац≥¤) та промислова компенсац≥¤.
Ѕартер передбачаЇ обм≥н р≥знор≥дними товарами, що орган≥чно не повТ¤зан≥ м≥ж собою. ” таких угодах встановлюЇтьс¤ або к≥льк≥сть товар≥в, ¤к≥ взаЇмопоставл¤ютьс¤, або сума, на ¤ку сторони зобовТ¤зуютьс¤ поставити товари.
ѕромислова компенсац≥¤ передбачаЇ обм≥н товарами, що орган≥чно повТ¤зан≥ м≥ж собою, наприклад, сировини Ц на продукти њњ переробки або обладнанн¤ Ц на продукц≥ю, що буде на ньому виробл¤тис¤.
«устр≥чна торг≥вл¤ дозвол¤Ї:
1) абстрагуватис¤ в≥д стану плат≥жних баланс≥в крањн, нестач≥ або в≥дсутност≥ валютних ресурс≥в;
2) зменшити ризик ≥нфл¤ц≥йних оч≥кувань та нестаб≥льност≥ м≥жнародноњ валютно-кредитноњ системи;
3) розширити ринки збуту продукц≥њ;
4) посилити зац≥кавлен≥сть у стаб≥льних д≥лових взаЇмов≥дносинах з партнерами.

ћетоди м≥жнародноњ торг≥вл≥
” м≥жнародн≥й торгов≥й практиц≥ розр≥зн¤ють два основних методи:
1) пр¤мий метод (direct), що передбачаЇ встановленн¤ пр¤мих звТ¤зк≥в м≥ж виробником (постачальником) та споживачем;
2) непр¤мий метод (indirect), що передбачаЇ куп≥влю-продаж товар≥в через торгово-посередницьку ланку на основ≥ укладанн¤ спец≥альноњ угоди з торговим посередником, ¤ка передбачаЇ виконанн¤ останн≥м певних зобовТ¤зань у звТ¤зку з реал≥зац≥Їю товару виробника.
ѕр¤мий метод, ¤к правило, використовуЇтьс¤:
Ц при закуп≥вл≥ та продажу на зовн≥шн≥х ринках промисловоњ сировини на основ≥ довгострокових контракт≥в;
Ц при експорт≥ великогабаритного й дорогого обладнанн¤;
Ц при експорт≥ стандартного сер≥йного обладнанн¤ через власн≥ закордонн≥ ф≥л≥њ та доч≥рн≥ компан≥њ, що мають свою торговельну мережу;
Ц при закуп≥вл≥ с≥льськогосподарських товар≥в безпосередньо у фермер≥в-виробник≥в у крањнах, що розвиваютьс¤;
Ц пр¤мий експорт та ≥мпорт становить значну частку зовн≥шньоторговельних операц≥й, ¤к≥ зд≥йснюютьс¤ державними п≥дприЇмствами та установами.
ѕр¤м≥ звТ¤зки характеризуютьс¤ такими особливост¤ми:
1) передбачають постачанн¤ наперед узгоджених вид≥в продукц≥њ, що ор≥ЇнтуЇтьс¤ на специф≥чн≥ вимоги конкретного ≥ноземного споживача;
2) нос¤ть ц≥леспр¤мований характер та спричин¤ють встановленн¤ ц≥лоњ системи безпосередн≥х звТ¤зк≥в м≥ж спец≥ал≥зованими ф≥рмами-субпостачальниками;
3) довготерм≥нов≥стю й стал≥стю в≥дносин споживач≥в та постачальник≥в.
¬икористанн¤ пр¤мого методу м≥жнародноњ торг≥вл≥ широко розповсюджене в сучасн≥й м≥жнародн≥й торгов≥й практиц≥. «а де¤кими п≥драхунками, в американських ф≥рмах на частку пр¤мих продаж при збут≥ продукц≥њ промислового призначенн¤ припадаЇ б≥льше 2/3, в англ≥йських Ц майже 70 %.
«ростанн¤ пр¤мих продаж зумовлено, насамперед, п≥двищенн¤м техн≥чного р≥вн¤ й складност≥ сучасноњ промисловоњ продукц≥њ. ÷е зумовлено необх≥дн≥стю встановленн¤ безпосередн≥х контакт≥в м≥ж виробником ≥ споживачем, часто ще на стад≥њ проектуванн¤.
«а допомогою торгових посередник≥в реал≥зуЇтьс¤ б≥льше половини вс≥х товар≥в, що проход¤ть через м≥жнародний товарооб≥г. ќсобливо значною Ї роль посередник≥в при збут≥ стандартного сер≥йного обладнанн¤ та споживчих товар≥в.
–инки де¤ких товар≥в Ї ц≥лком монопол≥зованими торговими посередниками (наприклад, брокерами в јнгл≥њ) ≥ тому недоступн≥ дл¤ встановленн¤ безпосередн≥х контакт≥в ≥з споживачами.
ƒо торгово-посередницьких ф≥рм належать ф≥рми, що в юридичному та господарському в≥дношенн≥ Ї незалежними н≥ в≥д виробника, н≥ в≥д споживача (збутов≥, експортн≥, доч≥рн≥ ф≥рми та ф≥л≥њ промислових компан≥й до ц≥Їњ категор≥њ не належать).
’арактерною ознакою сучасност≥ Ї тенденц≥¤ до п≥дпор¤дкуванн¤ великими ф≥рмами закордонноњ дилерськоњ мереж≥, ¤ку вони ор≥Їнтують на продаж конкретних вид≥в товар≥в. ’оч формально дилери збер≥гають свою незалежн≥сть, по сут≥ њх д≥¤льн≥сть спр¤мовуЇтьс¤ та контролюЇтьс¤ ≥з штаб-квартири материнськоњ компан≥њ.
ѕон¤тт¤ Ђторгове посередництвої обТЇднуЇ широке коло послуг:
Ц послуги закордонного контрагента;
Ц п≥дготовка та зд≥йсненн¤ угод;
Ц кредитуванн¤ стор≥н;
Ц наданню гарант≥й щодо оплати товару покупцем;
Ц зд≥йсненн¤ транспортно-експедиторських операц≥й;
Ц страхуванн¤ товару при транспортуванн≥;
Ц виконанн¤ митних формальностей;
Ц проведенн¤ рекламних та ≥нших заход≥в з метою спри¤нн¤ руху товар≥в на закордонн≥ ринки;
Ц зд≥йсненн¤ техн≥чного обслуговуванн¤.
«алежно в≥д характеру взаЇмов≥дносин м≥ж виробником-експортером та торговим посередником, а також в≥д функц≥й, що виконуютьс¤ торговим посередником, вид≥л¤ють дек≥лька вид≥в торгово-посередницьких операц≥й:
Ц операц≥њ з перепродажу;
Ц ком≥с≥йн≥;
Ц агентськ≥;
Ц брокерськ≥.
“орговець за договором зд≥йснюЇ угоди в≥д свого ≥мен≥ ≥ за власний рахунок.
 ом≥с≥онер виступаЇ перед трет≥ми особами в≥д власного ≥мен≥, але зд≥йснюЇ операц≥њ за рахунок доручител¤ (ком≥тента).
јгент зд≥йснюЇ свою д≥¤льн≥сть в≥д ≥мен≥ ≥ за рахунок принципала (доручител¤). јгентськ≥ операц≥њ зд≥йснюютьс¤ на основ≥ б≥льш-менш тривалого пер≥оду часу (дек≥лька рок≥в). јгент, ¤к правило, Ї юридичною особою.
—утн≥сть брокерських операц≥й пол¤гаЇ у встановленн≥ через посередника-брокера контакту м≥ж продавцем та покупцем. Ѕрокер д≥Ї на основ≥ окремих доручень. ¬≥н н≥коли не виступаЇ стороною в угод≥, його функц≥¤ зводитьс¤ вин¤тково до зведенн¤ стор≥н, ¤к≥ беруть на себе зобовТ¤занн¤ щодо угоди, укладеноњ при посередництв≥ брокера.
ћ≥жнародна торг≥вл¤ за допомогою посередник≥в може носити орган≥зований характер. ‘ормами орган≥зованоњ м≥жнародноњ посередницькоњ торг≥вл≥ Ї:
1) м≥жнародн≥ товарн≥ б≥рж≥;
2) м≥жнародн≥ аукц≥они;
3) м≥жнародн≥ торги.
ћ≥жнародна товарна б≥ржа Ц це особливий вид пост≥йно д≥ючого ринку, на ¤кому зд≥йснюЇтьс¤ куп≥вл¤-продаж масових сировинних та продовольчих товар≥в, ¤к≥ мають родов≥ ознаки, ¤к≥сно однор≥дн≥ та взаЇмозам≥нн≥. 
Ќайб≥льш≥ центри м≥жнародноњ б≥ржовоњ торг≥вл≥ знаходитьс¤ в —Ўј („икаго борд трейд (46 % угод в —Ўј), „икаго меркентейл инсчейндж (30 % угод в —Ўј), Ќью-…оркська товарна б≥ржа (25 % угод в —Ўј) та јнгл≥њ (Ћондонська фТючерсна та опц≥онна б≥ржа Ц ‘ќ — (75 % б≥ржовоњ торг≥вл≥ в јнгл≥њ), Ћондонська б≥ржа метал≥в, Ћондонська м≥жнародна нафтова б≥ржа).
ќборот м≥жнародних товарних б≥рж з ус≥х вид≥в операц≥й оц≥нюЇтьс¤ в 3,5 Ц 4 трлн. дол. —Ўј щор≥чно.
ќбТЇктами м≥жнародноњ торг≥вл≥ на б≥ржах виступають: близько с≥мдес¤ти найменувань товар≥в, на долю ¤ких припадаЇ майже 30 % м≥жнародного товарооб≥гу (пшениц¤, кукурудза, овес, свин¤ч≥ стегна, цукор, кава та боби какао, рослинна ол≥¤, картопл¤, арах≥с, пиломатер≥али, фанера тощо);
Ц текстильн≥ товари (шовк, джут, мита шерсть);
Ц с≥льськогосподарськ≥ та л≥сов≥ товари;
Ц промислова сировина та продукти њњ переробки (сира нафта, дизельне паливо, мазут, бензин, газ пропан, дорогоц≥нн≥ метали, кольоров≥ метали).
ƒо нових товар≥в б≥ржовоњ торг≥вл≥ належать: алюм≥н≥й, н≥кель, дорогоц≥нн≥ метали, пиломатер≥али, фанера, жив≥ тварини, мТ¤со, картопл¤, концентрат апельсинового соку, нафта та нафтопродукти, газ.
Ќа аукц≥онах зд≥йснюютьс¤ угоди щодо куп≥вл≥-продажу товар≥в, ¤к≥ мають ≥ндив≥дуальн≥ ознаки (хутро, чай, овоч≥, риба, худоба). ƒо продажу товари мають бути огл¤нут≥ або продегустован≥ покупцем. Ќа аукц≥онах продаж товару зд≥йснюЇтьс¤ покупцю, ¤кий запропонував найвищу ц≥ну.
ќсновними предметами торгу на м≥жнародних аукц≥онах Ї хутро та хутр¤н≥ вироби, немита шерсть, чай, тютюн, овоч≥, фрукти, риба, троп≥чн≥ породи деревини, скот (кон≥).
ћ≥жнародн≥ торги Ц це спос≥б закуп≥вл≥ товар≥в або розм≥щенн¤ замовлень, ¤кий передбачаЇ залученн¤ до певноњ, наперед обумовленоњ дати пропозиц≥й в≥д дек≥лькох постачальник≥в з р≥зних крањн та укладенн¤ угоди з тим з них, пропозиц≥¤ ¤кого найб≥льш виг≥дна орган≥заторам торг≥в.
“орги в≥д≥грають важливу роль при в≥дбор≥ партнер≥в дл¤ постачанн¤ машин ≥ обладнанн¤, буд≥вництва обТЇкт≥в Ђп≥д ключї. ќрган≥заторами торг≥в виступають переважно державн≥ орган≥зац≥њ та установи (м≥н≥стерства, њх управл≥нн¤, закуп≥вельн≥ орган≥зац≥њ), а також мун≥ципал≥тети ≥ у вин¤ткових випадках Ц велик≥ приватн≥ ф≥рми. ћ≥жнародн≥ торги переважно провод¤тьс¤ в крањнах, що розвиваютьс¤ (близько 80 % торг≥в на машини та обладнанн¤).

÷≥ноутворенн¤ в м≥жнародн≥й торг≥вл≥
÷≥на, ¤к в≥домо, Ц це грошова сума, ¤ку маЇ нам≥р одержати продавець, пропонуючи товар чи послугу, ≥ ¤ку готовий заплатити за нењ покупець.
ѕ≥д св≥товими ц≥нами звичайно розум≥ють ц≥ни, за ¤кими зд≥йснюютьс¤ велик≥ комерц≥йн≥ експортно-≥мпортн≥ операц≥њ з оплатою у в≥льно конвертован≥й валют≥.
¬≥дпов≥дно, ц≥ноутворенн¤ Ц це процес в≥дбору к≥нцевоњ ц≥ни залежно в≥д соб≥вартост≥ продукц≥њ, ц≥н конкурент≥в, сп≥вв≥дношенн¤ попиту ≥ пропозиц≥њ, ≥нших фактор≥в. —п≥впаданн¤ цих вимог залежить в≥д багатьох умов, ¤к≥ отримали назву ц≥ноутворююч≥ фактори. ¬они за характером, р≥внем та сферою д≥њ под≥л¤ютьс¤ на:
1) загальноеконом≥чн≥ Ц фаза економ≥чного циклу, стан сукупного попиту та пропозиц≥њ, ≥нфл¤ц≥¤;
2) конкретно-економ≥чн≥, тобто т≥, ¤к≥ визначаютьс¤ особливост¤ми розвитку даноњ галуз≥, умовами виробництва продукц≥њ та њњ реал≥зац≥њ Ц витрати, прибутки, податки, пропозиц≥¤ ≥ попит на цей товар з урахуванн¤м товар≥в-зам≥нник≥в, споживч≥ ¤кост≥ (над≥йн≥сть, приваблив≥сть, сучасний зовн≥шн≥й вигл¤д);
3) специф≥чн≥, ¤к≥ мають в≥дношенн¤ т≥льки до де¤ких товар≥в та послуг Ц сезонн≥сть, р≥вень експлуатац≥йних витрат, комплектн≥сть, гарант≥њ ≥ умови серв≥су;
4) спец≥альн≥, тобто повТ¤зан≥ з д≥Їю особливих механ≥зм≥в ≥ економ≥чних ≥нструмент≥в, Ц державне регулюванн¤, валютний курс;
5) нееконом≥чн≥ Ц пол≥тичн≥, в≥йськов≥ тощо.
≤снують так≥ методи ц≥ноутворенн¤ на св≥товому ринку:
Ц на основ≥ закритих торг≥в Ц виход¤чи з оч≥куваних ц≥нових пропозиц≥й конкурент≥в;
Ц на основ≥ передбачуваноњ ц≥нност≥ Ц виход¤чи з в≥дчутт¤ покупцем ц≥новоњ вартост≥ товару;
Ц на основ≥ р≥вн¤ поточних ц≥н Ц виход¤чи з поточних ц≥н конкурент≥в.
¬≥дм≥тимо, що ц≥ноутворенн¤ на св≥тових ринках маЇ дв≥ характерн≥ риси:
1) на св≥товому ринку складаютьс¤ в≥дхиленн¤ св≥товоњ ц≥ни в≥д внутр≥шн≥х ц≥н окремих крањн. ¬нутр≥шн¤ ц≥на, хоча ≥ виступаЇ одним з суттЇвих фактор≥в механ≥зму формуванн¤ ц≥н св≥тового ринку, в б≥льшост≥ випадк≥в не визначаЇ њњ остаточного р≥вн¤;
2) на один товар ≥снуЇ паралельно р¤д ц≥н. «начна к≥льк≥сть ц≥н св≥товоњ торг≥вл≥ зумовлена р≥зними обставинами: транспортними витратами, характером торговельноњ угоди, комерц≥йними умовами поставок тощо.
“обто, у практиц≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥ використовуЇтьс¤ дек≥лька вид≥в ц≥н, повТ¤заних з тими чи ≥ншими особливост¤ми куп≥вл≥-продажу, наприклад:
Ц б≥ржов≥ котируванн¤ (тобто ц≥ни, встановлен≥ на м≥жнародних товарних б≥ржах);
Ц аукц≥онн≥ (ц≥ни м≥жнародних аукц≥он≥в);
Ц експортн≥ ц≥ни основних постачальник≥в певного товару;
Ц ≥мпортн≥ ц≥ни в основних центрах ≥мпорту;
Ц оптов≥ ц≥ни;
Ц роздр≥бн≥ ц≥ни;
Ц ц≥ни оферти Ц ц≥ни продавц¤ в його оф≥ц≥йн≥й пропозиц≥њ про продаж товару;
Ц ц≥ни покупц¤ (ц≥ни контроферти);
Ц рег≥ональн≥ Ц ц≥ни, ¤к≥ д≥ють у межах ≥нтеграц≥йних угруповань;
Ц ном≥нальн≥ Ц ц≥ни, вказан≥ в прейскурантах;
Ц трансфертн≥ Ц ц≥ни, що д≥ють у межах транснац≥ональних корпорац≥й;
Ц статистичн≥ Ц середньозважен≥ за певний пер≥од часу.
”кладаючи зовн≥шньоторговельний контракт про куп≥влю-продаж товару, субТЇкти господарськоњ д≥¤льност≥ мають справу з такими видами ц≥н:
Ц базисною, ¤ка використовуЇтьс¤ дл¤ визначенн¤ сорту або ¤кост≥ товару, ¤ку узгоджують на переговорах м≥ж продавцем та покупцем. ¬она Ї початковою дл¤ визначенн¤ ц≥ни фактично поставленого товару, ¤кщо характеристики останнього в≥др≥зн¤тимутьс¤ в≥д обумовлених у контракт≥;
Ц фактурною, ¤ка визначаЇтьс¤ умовами поставки, вказаними в контракт≥.
”мови поставки товару визначають обовТ¤зки покупц¤ ≥ продавц¤ щодо доставки товару ≥ встановлюють момент переходу ризику випадковоњ загибел≥ чи ушкодженн¤ товару з продавц¤ на покупц¤. Ѕазисн≥ умови поставки визначають, хто несе витрати, повТ¤зан≥ з транспортуванн¤м товару в≥д продавц¤-експортера до покупц¤-≥мпортера. “≥ втрати з приводу доставки товару, ¤к≥ несе продавець, включаютьс¤ до ц≥ни товару. ÷≥ умови називаютьс¤ базисними тому, що вони встановлюють базис ц≥ни товару ≥ впливають на р≥вень ц≥ни товару.
¬итрати в процес≥ експортуванн¤ р≥зноман≥тн≥ ≥ становл¤ть часом майже 40 Ц 50 % ц≥ни товару. ¬они можуть включати:
Ц витрати на п≥дготовку товару до в≥двантаженн¤ (перев≥рка к≥лькост≥ та ¤кост≥, пакуванн¤);
Ц оплату завантаженн¤ товару на перев≥зн≥ засоби внутр≥шнього транспортувальника;
Ц оплату перевезень товару в≥д пункту в≥дправленн¤ до основних засоб≥в транспортуванн¤;
Ц оплату вартост≥ завантаженн¤ товару на основн≥ засоби транспортуванн¤;
Ц оплату вартост≥ транспортуванн¤ товару м≥жнародним транспортом;
Ц оплату страхуванн¤ вантажу п≥д час перевезенн¤;
Ц витрати щодо збер≥ганн¤ товару прот¤гом перевезенн¤;
Ц витрати щодо розвантаженн¤ товару в пункт≥ призначенн¤;
Ц витрати з приводу доставки товару в≥д пункту призначенн¤ на склад покупц¤;
Ц оплату митних збор≥в, податк≥в при перетинанн≥ митного кордону.
Ѕазисн≥ умови розробл¤ютьс¤ м≥жнародною торговою практикою. «м≥ст цих умов не Ї загальноприйн¤тим у м≥жнародн≥й торг≥вл≥, а визначаЇтьс¤, ¤к правило, торговельними традиц≥¤ми, ¤к≥ склались у р≥зних крањнах, портах, галуз¤х.
” сучасн≥й практиц≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥ одержав визнанн¤ Ђ≤нкотермзї (м≥жнародн≥ комерц≥йн≥ терм≥ни), оск≥льки запропоноване в ньому тлумаченн¤ окремих терм≥н≥в в≥дпов≥даЇ найб≥льш розповсюдженим торговим звича¤м, ¤к≥ склалис¤ на св≥товому ринку.
ѕри визначенн≥ базисних умов використовуЇтьс¤ терм≥н Ђфранкої (в≥льно), ¤кий означаЇ, що покупець зв≥льн¤Їтьс¤ в≥д ризик≥в ≥ вс≥х витрат з приводу доставки товару до м≥сц¤, позначеного за словом Ђфранкої.
ƒе¤к≥ базисн≥ умови постачанн¤.
1) « заводу (в означеному м≥сц≥): EXW Ц Exworks.
Ќа продавцев≥ не лежать н≥¤к≥ зобовТ¤занн¤ щодо транспортуванн¤ товару.
2) ‘ранко-перев≥зник: FCA Ц Free Carrier.
ѕродавець виконуЇ своЇ зобовТ¤занн¤ поставити товари, коли в≥н передаЇ товар перев≥знику (обумовленому ≥ в обумовленому м≥сц≥).
3) ‘ранко на борту судна (Е в обумовленому порту в≥двантаженн¤):
FOB Ц Free On Board.
«а ц≥Їю умовою продавець зобовТ¤заний поставити за св≥й рахунок товар на борт судна, що зафрахтоване покупцем, в обумовленому порту в обумовлений терм≥н.
4) ѕлата за транспортуванн¤ та страхуванн¤ оплачен≥ до (обумовленого м≥сц¤ призначенн¤): CIP Ц Carriage and Insurance Paid to...
5) ¬арт≥сть страхуванн¤ ≥ фрахт: CIF Ц Cost, Insurance and Freight.
ѕродавець зобовТ¤заний застрахувати судно, оплатити фрахт, доставити товар у порт в≥дправленн¤, завантажити його на борт судна, а також застрахувати товар в≥д транспортних ризик≥в за м≥н≥мальною ставкою.
6) ѕоставлено на кордон ( в обумовленому м≥сц≥): DAF Ц Delivered At Frontier.
ѕродавець зобовТ¤заний поставити у розпор¤дженн¤ покупц¤ товар на кордон≥ до митного кордону ≥ншоњ крањни. ÷ей терм≥н часто вживаЇтьс¤, ¤кщо товари перевоз¤тьс¤ зал≥зничним або автомоб≥льним транспортом.
« ус≥х розгл¤нутих вище базисних терм≥н≥в найб≥льше розповсюдженн¤ набули умови ‘ќЅ та —≤‘. ” практиц≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥ Ђ÷≥на ‘ќЅї, ¤к правило, означаЇ експортну ц≥ну товару, а Ђ÷≥на —≤‘ї Ц ≥мпортну.
÷≥на може бути заф≥ксована в контракт≥:
Ц на момент укладенн¤;
Ц прот¤гом терм≥ну д≥њ;
Ц на момент його виконанн¤.
«алежно в≥д способу ф≥ксац≥њ розр≥зн¤ють наступн≥ види ц≥н:
1) тверда;
2) рухлива;
3) ковзаюча;
4) з наступною ф≥ксац≥Їю.
“верда ц≥на встановлюЇтьс¤ в момент п≥дписанн¤ угоди й не може зм≥нюватис¤ прот¤гом терм≥ну њњ д≥њ.
–ухлива ц≥на Ц заф≥ксована при укладенн≥ угоди ц≥на, ¤ка може бути перегл¤нута в майбутньому, ¤кщо ринкова ц≥на до часу його постачанн¤ зм≥нитьс¤. ” контракт≥ обовТ¤зково вказуЇтьс¤ джерело, на основ≥ ¤кого робитьс¤ висновок про зм≥ну ц≥ни товару.
 овзаюча Ц це ц≥на, розрахована в момент виконанн¤ контракту шл¤хом перегл¤ду догов≥рноњ (базисноњ) ц≥ни з урахуванн¤м зм≥н у витратах виробництва, що в≥дбулис¤ в пер≥од виконанн¤ контракту (найчаст≥ше використовуЇтьс¤ дл¤ великого промислового обладнанн¤).
якщо в контракт≥ обумовлено, що ц≥на ф≥ксуЇтьс¤ в процес≥ виконанн¤ угоди, то в договор≥ вказуютьс¤ умови ф≥ксац≥њ та принцип визначенн¤ ц≥ни. Ќаприклад, ц≥на може встановлюватис¤ за домовлен≥стю стор≥н перед поставкою кожноњ парт≥њ товару або, ¤кщо поставки зд≥йснюютьс¤ регул¤рно, перед початком кожного календарного року (в контракт≥ обовТ¤зково вказуЇтьс¤ джерело ≥нформац≥њ про р≥вень ц≥н).
¬≥дзначимо, що ц≥ни, ¤к≥ публ≥куютьс¤, нос¤ть переважно дов≥дковий характер ≥ часто в≥др≥зн¤ютьс¤ в≥д фактично сплачених покупцем ц≥н внасл≥док широкого використанн¤ системи спец≥альних знижок.
–озм≥р знижки залежить в≥д:
Ц характеру угоди;
Ц умов поставки;
Ц умов платежу;
Ц взаЇмов≥дносин з покупцем;
Ц конТюнктури ринку на момент укладанн¤ угоди.
” сучасних умовах у практиц≥ м≥жнародноњ торг≥вл≥ використовуЇтьс¤ близько 20 р≥зноман≥тних вид≥в знижок. Ќайпоширен≥шими з них Ї наступн≥:
Ц загальна (проста) знижка надаЇтьс¤ з прейскурантноњ чи дов≥дковоњ ц≥ни товару. ћоже складати до 20 Ц 30 %. “ак≥ знижки використовуютьс¤ при куп≥вл≥-продажу стандартних вид≥в машин ≥ обладнанн¤. Ќаприклад, до такого виду належить знижка, що надаЇтьс¤ за умов куп≥вл≥ товару за гот≥вку (¤к правило, њњ розм≥р в≥дпов≥даЇ розм≥ру позичкового проценту);
Ц знижка за оборот (бонусна) надаЇтьс¤ пост≥йному покупцев≥. ” контракт≥ в цьому випадку обумовлюЇтьс¤ шкала знижок залежно в≥д дос¤гнутого обороту прот¤гом певного терм≥ну (¤к правило, року), а також пор¤док виплати сум на основ≥ цих знижок;
Ц знижка за к≥льк≥сть або сер≥йн≥сть (прогресивна) надаЇтьс¤ покупцев≥ за умови закуп≥вл≥ ним наперед визначеноњ к≥лькост≥ товару, що поступово зб≥льшуЇтьс¤. —ер≥йн≥ замовленн¤ викликають п≥двищену зац≥кавлен≥сть у виробника, оск≥льки виготовленн¤ машин одного типу знижуЇ перес≥чн≥ витрати виробництва на одиницю продукц≥њ;
Ц дилерськ≥ знижки надаютьс¤ виробниками своњм пост≥йним посередникам щодо збуту (в т. ч. ≥ закордонним). ƒилерськ≥ знижки на автомоб≥л≥, наприклад, становл¤ть близько 15 Ц 20 % роздр≥бноњ ц≥ни;
Ц спец≥альн≥ знижки надаютьс¤ прив≥лейованим покупц¤м, в замовленн¤х ¤ких дуже зац≥кавлен≥ продавц≥. ƒо ц≥Їњ категор≥њ належать також знижки на пробн≥ парт≥њ ≥ замовленн¤, що мають на мет≥ зац≥кавити покупц¤;
Ц експортн≥ знижки надаютьс¤ ≥ноземним покупц¤м зверху тих, ¤к≥ д≥ють на внутр≥шньому ринку виробника. ѓх метою Ї п≥двищенн¤ конкурентоспроможност≥ товару на зовн≥шньому ринку;
Ц сезонн≥ знижки надаютьс¤ за умов закуп≥вл≥ товару не в сезон. Ќаприклад, на с≥льськогосподарськ≥ добрива вони складають близько 15 %;
Ц не¤вн≥ знижки надаютьс¤ покупцев≥ у вигл¤д≥ знижок на фрахт, п≥льгових чи безпроцентних кредит≥в;
Ц знижки при продажу обладнанн¤, ¤ке було у користуванн≥, складають ≥нколи 50 % його вих≥дноњ ц≥ни.

¬плив зовн≥шньоњ торг≥вл≥ на функц≥онуванн¤ нац≥ональноњ економ≥ки
«овн≥шн¤ торг≥вл¤ зд≥йснюЇ р≥зноплановий вплив на розвиток нац≥ональноњ економ≥ки, ¤кий про¤вл¤Їтьс¤, насамперед, у функц≥¤х зовн≥шньоњ торг≥вл≥:
1) функц≥¤ компенсац≥њ недостатн≥х елемент≥в нац≥онального виробництва, необх≥дних дл¤ його в≥дтворенн¤;
2) трансформац≥йна функц≥¤, ¤ка про¤вл¤Їтьс¤ у здатност≥ зовн≥шн≥х чинник≥в виробництва зм≥нювати та ур≥зноман≥тнювати натурально-речову структуру ¬¬ѕ ≥ пристосовувати њњ до потреб споживанн¤, нагромадженн¤ та в≥дновленн¤ засоб≥в виробництва. «а рахунок ц≥Їњ функц≥њ розширюЇтьс¤ асортиментна гама ринкових фонд≥в;
3) ефектостворююча функц≥¤, ¤ка ірунтуЇтьс¤ на здатност≥ зовн≥шн≥х чинник≥в спри¤ти максим≥зац≥њ нац≥онального доходу при зменшенн≥ витрат прац≥ на його виробництво.
–озр≥зн¤ють пр¤мий та непр¤мий ефекти в≥д зовн≥шньоњ торг≥вл≥. ѕр¤мий економ≥чний ефект локал≥зуЇтьс¤ в експортуючих та ≥мпортуючих галуз¤х, тобто при його визначенн≥ враховуютьс¤ витрати та результати безпосередньо в цих галуз¤х.
” той же час, експорт та ≥мпорт певних вид≥в продукц≥њ, забезпечуючи пр¤ме зниженн¤ сусп≥льних витрат, впливають на умови функц≥онуванн¤ не повТ¤заних з експортуючими та ≥мпортуючими галуз¤ми виробництв, галузей та народного господарства в ц≥лому. ” звТ¤зку з цим говор¤ть про непр¤мий економ≥чний ефект, ¤кий про¤вл¤Їтьс¤ в розвитку сум≥жних виробництв. –озм≥р цього ефекту може в дек≥лька раз≥в перевищити значенн¤ пр¤мого безпосереднього ефекту.
«алежно в≥д того, спри¤Ї зовн≥шн¤ торг≥вл¤, участь у м≥жнародному под≥л≥ прац≥ одержанню додатковоњ економ≥њ в ≥нших галуз¤х та на макрор≥вн≥ в ц≥лому, або, навпаки, викликають додатков≥ витрати, непр¤мий ефект зовн≥шньоторговельного обм≥ну може бути позитивний або негативний.
ѕовна оц≥нка сукупного ефекту участ≥ крањни в м≥жнародному под≥л≥ прац≥ та м≥жнародн≥й торг≥вл≥ потребуЇ повного врахуванн¤ пр¤мих та непр¤мих ефект≥в ≥ витрат, що виникають у взаЇмоповТ¤заних галуз¤х економ≥ки на основ≥ динам≥чних моделей оптим≥зац≥њ виробництва та зовн≥шньоеконом≥чних звТ¤зк≥в.

ѕринципи, суть, р≥вн≥ та методи регулюванн¤ м≥жнародних торгових в≥дносин
Ќезважаючи на те, що в≥льна торг≥вл¤ спричин¤Ї зростанн¤ економ≥чного добробуту вс≥х крањн Ц ¤к експортер≥в, так ≥ ≥мпортер≥в, на практиц≥ м≥жнародна торг≥вл¤ практично н≥де й н≥коли не розвивалась д≥йсно в≥льно, без втручанн¤ держави. ћожна сказати, що ≥стор≥¤ розвитку м≥жнародноњ торг≥вл≥ Ц одночасно Ї ≥ ≥стор≥Їю розвитку та вдосконаленн¤ њњ державного регулюванн¤. ћ≥жнародна та зовн≥шн¤ торг≥вл¤ регулюютьс¤ на таких р≥вн¤х:
Ц нац≥ональному;
Ц м≥жнародному (двостороннього та багатостороннього характеру).
ќсновною проблемою в справ≥ регулюванн¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥ Ї пошук оптимального сп≥вв≥дношенн¤ м≥ж захистом нац≥ональноњ промисловост≥ в≥д ≥ноземноњ конкуренц≥њ та заохоченн¤м м≥жнародноњ торг≥вл≥. “ому сучасна торгова пол≥тика держав характеризуЇтьс¤ розвитком ≥ протисто¤нн¤м двох тенденц≥й: протекц≥он≥зму та л≥берал≥зму.  ожен з цих напр¤м≥в переважав у певн≥ пер≥оди розвитку нац≥ональноњ та св≥товоњ торг≥вл≥. якщо в 50-60-т≥ роки переважали тенденц≥њ до л≥берал≥зац≥њ, то у 70-80-т≥ прокотилас¤ хвил¤ так званого Ђнового протекц≥он≥змуї. “енденц≥¤ до л≥берал≥зац≥њ 50-х та 60-х про¤вилась у зменшенн≥ мита, скороченн≥ к≥льк≥сних та валютних обмежень. якщо в середин≥ 50-х рок≥в середнЇ значенн¤ мита у —Ўј та ™вропейських крањнах було на р≥вн≥ 30 Ц 40 %, то у 70-х Ц зменшилось до 7 Ц 10 %, а зараз на р≥вн≥ 5 %.
ќсновн≥ ц≥л≥ регулюванн¤ зовн≥шньоњ торг≥вл≥:
1) обмеженн¤ ≥мпорту (≥нколи Ц експорту). ћожлив≥сть дос¤гненн¤ даноњ мети значною м≥рою залежить в≥д еластичност≥ попиту на ≥мпортний товар на внутр≥шньому ринку. „им еластичн≥ший попит, тим б≥льше шанс≥в, що обмеженн¤ зумовл¤ть скороченн¤ ≥мпорту;
2) ф≥скальн≥ ц≥л≥ Ц зб≥льшенн¤ доход≥в державного бюджету. «а своЇю природою дана мета в умовах динам≥чноњ економ≥ки може розгл¤датис¤ ¤к довгострокова. ћожлив≥сть њњ дос¤гненн¤ теж залежить в≥д характеру попиту на товар, що ≥мпортуЇтьс¤: чим менше еластичн≥ший попит, тим б≥льше буде поповнюватис¤ державний бюджет;
3) недопущенн¤ Ђнесумл≥нноњ конкуренц≥њї. ѕ≥д терм≥ном Ђнесумл≥нна конкуренц≥¤ї розум≥ють порушенн¤ загальновизнаних правил ≥ норм веденн¤ конкурентноњ боротьби: використанн¤ конф≥денц≥йноњ ≥нформац≥њ; розповсюдженн¤ недостов≥рноњ ≥нформац≥њ; приховуванн¤ важливоњ дл¤ споживача ≥нформац≥њ, демп≥нг (тобто продаж на зовн≥шньому ринку товару за ц≥ною, нижчою в≥д ≥снуючоњ на внутр≥шньому ринку крањни-експортера) тощо.
ќсновн≥ теоретичн≥ аргументи на користь протекц≥он≥зму:
1) необх≥дн≥сть захисту галузей економ≥ки, що т≥льки починають розвиватис¤.
“ак≥ галуз≥ не зможуть витримати конкуренц≥њ ≥ноземних ф≥рм без ефективного захисту з боку держави. ј захищен≥ зможуть Ђстати на ногиї, дос¤гти необх≥дного р≥вн¤ ефективност≥ ≥ забезпечити пор≥вн¤льн≥ переваги крањни, п≥сл¤ чого протекц≥он≥стськ≥ заходи можуть бути скасован≥;
2) п≥дтримка в≥дмираючих галузей;
3) зм≥на пор≥вн¤льних переваг та негнучк≥сть ринку.
”мови формуванн¤ пор≥вн¤льних переваг крањни з часом можуть зм≥нюватис¤ з ц≥лого р¤ду причин, наприклад:
Ц зм≥ни природних умов (в≥дкритт¤ нових родовищ корисних копалин);
Ц проведенн¤ ц≥леспр¤мованоњ державноњ пол≥тики (в сфер≥ осв≥ти, ≥нвестиц≥й, Ќ≤ќ –).
ќск≥льки фактори виробництва в≥дносно маломоб≥льн≥, то виробництво пов≥льно адаптуЇтьс¤ до цих зм≥н. ¬≥дпов≥дно, зовн≥шньоторговельн≥ пропорц≥њ, що встановлюютьс¤ на основ≥ в≥льноњ торг≥вл≥, будуть за ≥нерц≥Їю в≥дображати умови торг≥вл≥, що вже минули. ” цих умовах державне втручанн¤ може бути виправданим;
4) упередженн¤ виникненн¤ монопольного контролю заруб≥жноњ ф≥рми;
5) послабленн¤ залежност≥ в≥д експорту Ђнеперспективнихї товар≥в.
ƒл¤ крањн, що розвиваютьс¤, в≥льна торг≥вл¤ спричин¤Ї закр≥пленн¤ однобокоњ (¤к правило, сировинноњ) експортноњ ор≥Їнтац≥њ, стримуючи розвиток у цих крањнах обробноњ промисловост≥. ѕроведенн¤ протекц≥он≥стськоњ пол≥тики може стимулювати розвиток даноњ групи галузей;
6) послабленн¤ ризику, повТ¤заного з коливанн¤м ринковоњ конТюнктури.
ƒаний аргумент маЇ важливе значенн¤ дл¤ тих крањн, експорт ¤ких маЇ монокультурний характер («амб≥¤ Ц м≥дь,  уба Ц цукор). ÷≥ крањни мають повну залежн≥сть в≥д коливанн¤ ц≥н на в≥дпов≥дн≥ товари. Ѕ≥льша диверсиф≥кац≥¤ експорту та менша ор≥Їнтац≥¤ на задоволенн¤ власних потреб за рахунок ≥мпортних товар≥в (≥ те й ≥нше безпосередньо повТ¤зан≥ з проведенн¤м протекц≥он≥стськоњ пол≥тики) можуть (особливо на початковому етап≥) призвести до зниженн¤ ефективност≥ функц≥онуванн¤ народного господарства, але в перспектив≥ повинн≥ спри¤ти зниженню цього виду ризику;
7) послабленн¤ впливу торг≥вл≥ на формуванн¤ споживчих переваг.
ѕроведенн¤ протекц≥он≥стськоњ пол≥тики, ¤ка спр¤мована на обмеженн¤ свободи д≥й закордонних ф≥рм-г≥г≥ант≥в (з њх колосальними ф≥нансовими можливост¤ми впливу на споживач≥в) певною м≥рою спроможне захистити ≥нтереси в≥тчизн¤них споживач≥в.
 р≥м економ≥чних, прихильники проведенн¤ протекц≥он≥стських заход≥в часто керуютьс¤ нееконом≥чними мотивами:
1) необх≥дн≥сть п≥дтримки в≥дпов≥дного р≥вн¤ самозабезпеченн¤ на той випадок, ¤кщо крањна ви¤витьс¤ ≥зольованою в≥д зовн≥шн≥х ринк≥в у результат≥ р≥зкого пог≥ршенн¤ м≥жнародноњ ситуац≥њ;
2) пол≥тичн≥ (економ≥чна блокада ≤раку);
3) розвиток зовн≥шньоторговельних звТ¤зк≥в може розгл¤датис¤ ¤к потенц≥йна загроза п≥дтримц≥ традиц≥йного способу житт¤ (наприклад, пол≥тика само≥зол¤ц≥њ, ¤ку проводила до початку ’’ ст. япон≥¤);
4) необх≥дн≥сть боротьби з безроб≥тт¤м.
ƒл¤ обмеженн¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥ регулююч≥ органи використовують так≥ методи:
1) тарифн≥ обмеженн¤ (мито);
2) нетарифн≥ обмеженн¤: квотуванн¤; л≥цензуванн¤; ембарго; валютний контроль; податки на експортно-≥мпортн≥ операц≥њ; субсид≥њ; адм≥н≥стративн≥ барТЇри.
ћито Ї особливим податком, ¤ким обкладаЇтьс¤ продукц≥¤, що ≥мпортуЇтьс¤ (а ≥нколи й та, що експортуЇтьс¤). ћито буваЇ двох вид≥в: специф≥чне та адвалорне. Ќайчаст≥ше використовуЇтьс¤ адвалорне Ц у вигл¤д≥ проценту в≥д митноњ вартост≥ товару. ” св≥тов≥й практиц≥ в≥доме ≥ специф≥чне мито, ¤ке встановлюЇтьс¤ у вигл¤д≥ ф≥ксованоњ суми з одиниц≥ вим≥ру товару (ваги, площ≥, к≥лькост≥).
 вотами називаютьс¤ к≥льк≥сн≥ обмеженн¤, ¤к≥ встановлюютьс¤, ¤к правило, на ≥мпорт того чи ≥ншого виду продукц≥њ. ћожуть бути у вигл¤д≥:
■ глобальних обмежень (на товари з усього св≥ту);
■ двосторонн≥х обмежень (на товари з певних крањн).
–азом з квотуванн¤м, доповнюючи його, використовуЇтьс¤ л≥цензуванн¤. ¬оно передбачаЇ видачу господарюючим субТЇктам спец≥ального дозволу на проведенн¤ експортно-≥мпортних операц≥й.
≤нколи в практиц≥ регулюванн¤ м≥жнародноњ торг≥вл≥ використовуЇтьс¤ ембарго Ц абсолютна ≥ повна заборона на проведенн¤ експортно-≥мпортних операц≥й. ≈мбарго може розповсюджуватись на певну крањну чи групу крањн, вводитись щодо певних вид≥в продукц≥њ або носити зм≥шаний характер.
„асто владн≥ структури дл¤ регулюванн¤ експортно-≥мпортних поток≥в використовують методи валютного контролю, ¤к≥ спр¤мован≥ на забезпеченн¤ дотриманн¤ резидентами ≥ нерезидентами нац≥онального законодавства з регулюванн¤ валютних операц≥й. ¬алютний контроль зд≥йснюЇ безпосередн≥й вплив на розвиток м≥жнародноњ торг≥вл≥, оск≥льки передбачаЇ, зокрема, встановленн¤ обмежень на к≥льк≥сть валюти, ¤ку може одержати або вивезти з крањни експортер.
—убсид≥њ Ц це р≥зноман≥тн≥ виплати в грошов≥й форм≥, що вид≥л¤ютьс¤ з кошт≥в державного бюджету:
Ц в≥тчизн¤ним виробникам з метою захисту њх в≥д конкуренц≥њ з боку дешевих ≥мпортних товар≥в;
Ц виробником експортноњ продукц≥њ з метою стимул¤ц≥њ њњ поставок на закордонн≥ ринки;
Ц дл¤ кредитуванн¤ ≥ноземних покупц≥в в≥тчизн¤ноњ продукц≥њ.
јдм≥н≥стративн≥ барТЇри Ц це р≥зного роду обмеженн¤, що стосуютьс¤ ¤кост≥ (споживчих ¤костей) товар≥в, що продаютьс¤ на внутр≥шньому ринку, умов њх виробництва та реал≥зац≥њ. “ак≥ обмеженн¤, ¤к правило, ор≥Їнтован≥ на те, щоб ускладнювати ≥, в≥дпов≥дно, обмежувати ≥мпорт. як приклад можна навести:
1) норми безпеки товар≥в (наприклад, япон≥¤ не допускаЇ ≥мпортуванн¤ багатьох ≥ноземних товар≥в, що швидко псуютьс¤, стверджуючи, що консервант, ¤кий широко використовуЇтьс¤ в них, не можна ввозити до усп≥шноњ перев≥рки в япон≥њ на безпеку.);
2) захист навколишнього середовища та ≥нш≥ техн≥чн≥ стандарти;
3) вимоги щодо випробуванн¤ ≥мпортних товар≥в;
4) складн≥сть митноњ процедури (в т. ч. митна ц≥на);
5) пол≥тика державних закупок (наприклад, прот¤гом 1982 р. ‘ранц≥¤ вимагала, щоб вс≥ в≥деомагн≥тофони, ¤к≥ туди ввозилис¤, проходили через маленьку митницю в м≥ст≥ ѕуатьЇ ≥ вс¤ документац≥¤ була оформлена французькою мовою.
” —Ўј заборонений ≥мпорт будь-¤ких автомоб≥л≥в, що не в≥дпов≥дають д≥ючим федеральним стандартам автомоб≥льноњ безпеки та захисту навколишнього середовища. ” —Ўј також встановлен≥ м≥н≥мальн≥ розм≥ри омар≥в у торг≥вл≥ м≥ж штатами ≥ д≥ють ≥мпортн≥ обмеженн¤, спр¤мован≥ на захист дельф≥н≥в п≥д час вилову тунц¤.
¬ ™вропейському —оюз≥ д≥Ї заборона на ≥мпорт мТ¤са з≥ —Ўј ¤к такого, що м≥стить де¤к≥ гормони.
«усилл¤ держав щодо обмеженн¤ торгових барТЇр≥в про¤вл¤ютьс¤ у:
Ц двосторонн≥х угодах про дружбу та торг≥влю;
Ц створенн≥ митних союз≥в та зон в≥льноњ торг≥вл≥.
” св≥т≥ ≥снуЇ ≥ глобальна орган≥зац≥¤, що регулюЇ митно-тарифн≥ питанн¤ св≥товоњ торг≥вл≥ Ц √енеральна угода з тариф≥в та торг≥вл≥ (√ј““). Ѕула створена в 1947 роц≥, √ј““ дотримуЇтьс¤ в своњй д≥¤льност≥ свободи та р≥вност≥ вс≥х партнер≥в, що беруть участь у м≥жнародн≥й торг≥вл≥. ÷¤ ≥де¤ конкретизуЇтьс¤ в таких положенн¤х:
1) Ђрежим найб≥льшого спри¤нн¤ї Ц теза про необх≥дн≥сть дотриманн¤ р≥вност≥, що формулюЇтьс¤, ¤к зобовТ¤занн¤ крањн-учасниць встановлювати на товари, що взаЇмопоставл¤ютьс¤, мито не вище того р≥вн¤, ¤кий встановлений дл¤ будь-¤коњ третьоњ сторони. ÷¤ теза допускаЇ виключенн¤ у випадках створенн¤ спец≥альних ≥нтеграц≥йних угруповань;
2) правомочн≥сть використанн¤ засоб≥в зовн≥шньоторговельного регулюванн¤. √ј““ визнаЇ Їдиний зас≥б регулюванн¤ експортно-≥мпортних поток≥в Ц мито. –ешта використовуватис¤ не можуть, а в тих випадках, ¤ких вони все ж використовуютьс¤, це маЇ носити тимчасовий характер;
3) стосуЇтьс¤ принцип≥в прийн¤тт¤ р≥шень ≥ д≥њ. ÷е в≥дмова в≥д односторонн≥х д≥й на користь переговор≥в ≥ консультац≥й.  рањни-учасниц≥ √ј““ беруть на себе зобовТ¤занн¤ не зд≥йснювати односторонн≥ д≥њ, ¤к≥ повТ¤зан≥ з обмеженн¤м в≥льноњ торг≥вл≥, а вс≥ р≥шенн¤ приймати в межах сп≥льних торгових переговор≥в.
” 1995 роц≥ ¤к продовженн¤ √ј““ була створена ¬сесв≥тн¤ торгова орган≥зац≥¤ (¬“ќ). Ќа сьогодн≥ њњ членами Ї 135 крањн св≥ту, ≥ ще близько 30-ти ведуть переговори щодо вступу. 
¬ ¤кост≥ висновку можна в≥дм≥тити, що на сучасному етап≥ результатом взаЇмод≥њ св≥тогосподарськоњ торговоњ практики та регулюючих д≥й владних структур Ї тенденц≥¤ до л≥берал≥зац≥њ св≥товоњ торг≥вл≥ при одночасн≥й б≥льш≥й гнучкост≥ протекц≥он≥стських барТЇр≥в.