1.2. —ередовище м≥жнародних економ≥чних в≥дносин
—утн≥сть ≥ структура середовища м≥жнародних економ≥чних в≥дносин
≤снуванн¤, функц≥онуванн¤ ≥ розвиток будь-¤кого ¤вища залежить ¤к в≥д внутр≥шньоњ будови, внутр≥шн≥х руш≥йних сил, так ≥ в≥д умов, ¤к≥ впливають на це ¤вище ззовн≥.
—ередовище м≥жнародноњ економ≥ки може бути визначене ¤к система умов ≥ фактор≥в ≥снуванн¤ м≥жнародних економ≥чних звТ¤зк≥в. “аке середовище можна под≥лити на внутр≥шнЇ та зовн≥шнЇ.
¬нутр≥шнЇ середовище м≥жнародноњ економ≥ки Ц це внутр≥шн¤ будова системи м≥жнародних економ≥чних в≥дносин, що разом з њњ законами функц≥онуванн¤ ≥ розвитку може бути представлене ¤к наб≥р таких елемент≥в:
Ц зовн≥шньоеконом≥чна д≥¤льн≥сть крањн та њх субТЇкт≥в;
Ц управл≥нн¤ м≥жнародними економ≥чними процесами, регулюванн¤ м≥жнародноњ економ≥чноњ взаЇмод≥њ;
Ц форми ≥ р≥вн≥ м≥жнародних економ≥чних в≥дносин;
Ц внутр≥шн≥ закони розвитку м≥жнародноњ економ≥ки, тобто т≥ ¤вища ≥ процеси, що в≥дбуваютьс¤ у св≥тов≥й економ≥ц≥ ≥ мають ч≥тко виражений причинно-насл≥дковий характер.
«овн≥шнЇ середовище м≥жнародноњ економ≥ки Ц це система зовн≥шн≥х умов, у ¤ких розвиваютьс¤ м≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини, та система фактор≥в, що формують м≥кро- та макромотивац≥ю повед≥нки субТЇкт≥в св≥тогосподарськоњ взаЇмод≥њ та визначають ефективн≥сть њх участ≥ у ћѕѕ.
«овн≥шнЇ середовище маЇ певну структуру. «а характером воно под≥л¤Їтьс¤ на:
Ц умови й фактори пр¤моњ (безпосередньоњ) д≥њ;
Ц умови й фактори непр¤моњ (опосередкованоњ) д≥њ.
‘актори безпосередньоњ д≥њ характеризуютьс¤ тим, що м≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини без них не можуть функц≥онувати (м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ, торгов≥ представництва, м≥жнародн≥ правов≥ норми). ЌавколишнЇ середовище м≥жнародних економ≥чних в≥дносин ¤к система фактор≥в безпосереднього впливу на ≥снуванн¤ та розвиток св≥товоњ економ≥ки називаЇтьс¤ ≥нфраструктурою м≥жнародних економ≥чних в≥дносин. «авданн¤м ≥нфраструктури Ї забезпеченн¤ безперешкодного функц≥онуванн¤ обТЇкт≥в ≥ субТЇкт≥в м≥жнародноњ економ≥ки та спр¤мован≥сть на оптим≥зац≥ю њх взаЇмод≥њ.
‘актори непр¤моњ д≥њ характеризуютьс¤ тим, що њх зм≥ни безпосередньо й одразу не впливають на розвиток м≥жнародних економ≥чних в≥дносин (розробка нових родовищ корисних копалин, пол≥тичн≥ непорозум≥нн¤, науков≥ в≥дкритт¤, зб≥льшенн¤ чи зменшенн¤ народжуваност≥ тощо).
«а сферами впливу зовн≥шнЇ середовище м≥жнародноњ економ≥ки под≥л¤Їтьс¤ на:
Ц природно-географ≥чне;
Ц пол≥тико-правове;
Ц економ≥чне;
Ц соц≥ально-культурне.
ƒал≥ детальн≥ше розгл¤немо кожне з них.

ѕриродно-географ≥чне середовище м≥жнародних економ≥чних в≥дносин
ƒо групи природно-географ≥чних фактор≥в ≥ умов належать:
1) р≥зниц¤ у величин≥ територ≥њ крањн, що сп≥впрацюють;
2) р≥зниц¤ у чисельност≥ населенн¤;
3) географ≥чне розташуванн¤;
4) нер≥вном≥рн≥сть кл≥матичних умов;
5) на¤вн≥сть або в≥дсутн≥сть тих чи ≥нших природних ресурс≥в;
6) на¤вн≥сть виходу до мор¤;
7) на¤вн≥сть судноплавних р≥чок.
Ќайголовн≥ш≥ умови та фактори, що впливають на розвиток м≥жнародних економ≥чних в≥дносин, повТ¤зан≥ з нер≥вном≥рн≥стю розташуванн¤ природних ресурс≥в, з њх на¤вн≥стю чи в≥дсутн≥стю у р≥зних крањнах.
ƒосить значну роль в≥д≥грають так≥ фактори, ¤к величина територ≥њ крањни ≥ к≥льк≥сть населенн¤. „им менша крањна, тим б≥льшою Ї потреба у њњ спец≥ал≥зац≥њ. ¬елик≥ ж крањни, ¤к правило, багат≥ й на природн≥ ресурси ≥ мають широкий спектр кл≥матичних умов, що н≥велюЇ проблему ресурс≥в.
Ќе менш важливу роль в≥д≥граЇ розташуванн¤ крањни щодо ≥нших крањн та св≥тових торговельних шл¤х≥в.  рањни, що знаход¤тьс¤ на њх перетин≥, ¤к правило, спец≥ал≥зуютьс¤ на наданн≥ посередницьких послуг ф≥нансового, комерц≥йного й транспортного типу. «в≥дси й терм≥н Ц Ђгеопол≥тичне розташуванн¤ї, що означаЇ це розташуванн¤ крањни щодо ≥нших крањн, рег≥он≥в, транспортних шл¤х≥в (водних, сухопутних, пов≥тр¤них), а також щодо з≥ткненн¤ р≥зноман≥тних ≥нтерес≥в субТЇкт≥в св≥тового господарства.

ѕол≥тико-правове середовище м≥жнародних економ≥чних в≥дносин
—укупн≥сть пол≥тико-правових фактор≥в, ¤к≥ впливають на функц≥онуванн¤ та ефективн≥сть участ≥ крањни в ц≥лому та окремих субТЇкт≥в п≥дприЇмницькоњ д≥¤льност≥ в ћѕѕ, можна класиф≥кувати за такими напр¤мами:
1) пол≥тико - правове середовище своЇњ крањни;
2) пол≥тико-правове середовище крањни-партнера;
3) законодавче регулюванн¤, прийн¤те у св≥товому сп≥втовариств≥.
ѕол≥тико-правове середовище своЇњ крањни анал≥зуЇтьс¤ за наступною схемою:
а) анал≥з законодавчих акт≥в, ¤к≥ д≥ють всередин≥ крањни, але опосередковано впливають на ефективн≥сть зовн≥шньоеконом≥чних операц≥й:
Ц регулюванн¤ м≥н≥мального розм≥ру зароб≥тноњ плати;
Ц законодавство з охорони навколишнього середовища;
Ц р≥вень оподаткуванн¤;
б) зовн≥шн¤ пол≥тика крањни.
ѕол≥тико-правове середовище заруб≥жноњ крањни детально анал≥зуЇтьс¤ з метою запоб≥ганн¤ або зниженн¤ ризик≥в на заруб≥жних ринках. ¬ид≥л¤ють так≥ групи ризик≥в:
а) майнов≥, повТ¤зан≥ з втратою власност≥;
б) функц≥ональн≥, що виникають у результат≥ поточноњ д≥¤льност≥ ф≥рми;
в) ризики перем≥щенн¤, ¤к≥ виникають у звТ¤зку з переказом доход≥в через нац≥ональн≥ кордони.
ƒл¤ оц≥нки р≥вн¤ привабливост≥ пол≥тико-правового середовища крањни-партнера анал≥з, аналог≥чний в≥дпов≥дному анал≥зу щодо своЇњ крањни, доповнюЇтьс¤ додатковими напр¤мами досл≥дженн¤:
а) сп≥вв≥дношенн¤ пол≥тичних сил у крањн≥;
б) характер ≥ ступ≥нь впливу державних ≥нституц≥й на економ≥чн≥ процеси;
в) ступ≥нь розвитку державного суверен≥тету;
г) м≥жнародн≥ позиц≥њ крањни в ќќЌ та на св≥тов≥й арен≥ в ц≥лому.
“рет≥й напр¤м анал≥зу Ц м≥жнародне пол≥тико-правове середовище. ¬оно складаЇтьс¤ з таких елемент≥в:
а) м≥жнародна пол≥тика Ц сукупн≥сть метод≥в ≥ засоб≥в, спр¤мованих на дос¤гненн¤ ц≥лей ≥ завдань, що випливають з ≥нтерес≥в ус≥х субТЇкт≥в м≥жнародних в≥дносин. ¬≥дзначимо, що м≥жнародна пол≥тика маЇ б≥льший вплив на розвиток м≥жнародних економ≥чних в≥дносин, н≥ж внутр≥шн¤ пол≥тика Ц на розвиток нац≥ональноњ економ≥ки, оск≥льки нац≥ональна економ≥чна система у б≥льшост≥ крањн складалас¤ прот¤гом тривалого часу ≥ набула ознак самодостатност≥. “ому раптова зм≥на внутр≥шньоњ економ≥чноњ пол≥тики не може в≥дразу пом≥тно зм≥нити напр¤м њњ розвитку. —в≥тове господарство склалос¤ п≥зн≥ше ≥ ще знаходитьс¤ на стад≥њ формуванн¤, тому пом≥тно реагуЇ на зм≥ни м≥жнародноњ пол≥тики.  р≥м того, м≥жнародн≥ економ≥чн≥ в≥дносини функц≥онують на б≥льш в≥дпов≥дальному р≥вн≥ дотриманн¤ правових ≥ догов≥рних норм, порушенн¤ ¤ких мають значно пом≥тн≥ш≥ ≥ в≥дчутн≥ш≥ насл≥дки;
б) м≥жнародн≥ правов≥ ≥нституц≥њ Ц сукупн≥сть м≥жнародних правових орган≥в: конференц≥й, конгрес≥в, нарад, ком≥тет≥в, ком≥с≥й, орган≥зац≥й:
Ц м≥жнародн≥ конференц≥њ, конгреси, наради в основному виробл¤ють норми в певних напр¤мах розвитку м≥жнародних в≥дносин, скликаютьс¤ р≥дко, ≥нколи Ц пер≥одично;
Ц м≥жнародн≥ ком≥тети та ком≥с≥њ Ц це пост≥йно д≥юч≥ ≥нститути, завданн¤м ¤ких Ї вт≥ленн¤ в житт¤ нам≥р≥в, ухвалених на м≥жнародних нарадах, конференц≥¤х, конгресах, а також п≥дрозд≥ли орган≥зац≥й;
Ц м≥жнародн≥ орган≥зац≥њ Ц це ст≥йк≥, м≥цно зорган≥зован≥ ≥нститути з≥ своњми органами управл≥нн¤, що д≥ють на основ≥ ч≥тко визначених статутних засад, мають класиф≥кац≥ю (р≥вень створенн¤, р≥д д≥¤льност≥, р≥вн≥ представництва).
–озр≥зн¤ють м≥жнац≥ональн≥ та наднац≥ональн≥ органи регулюванн¤ м≥жнародних в≥дносин. ћ≥жнац≥ональн≥ виконують рекомендац≥йно-координаторськ≥ функц≥њ, постанови ¤ких бажан≥ дл¤ виконанн¤. Ќаднац≥ональн≥ Ц це ≥нституц≥њ (¤к правило, блокових обТЇднань), ¤к≥ зд≥йснюють наказово-координаторськ≥ функц≥њ ≥ постанови ¤ких мають виконуватись беззаперечно.
—укупн≥сть м≥жнародних ≥нституц≥й складаЇ управл≥нську систему, ¤ка регулюЇ м≥жнародн≥ в≥дносини;
в) м≥жнародн≥ правов≥ норми, ¤к≥ виробл¤ютьс¤ м≥жнародними ≥нституц≥¤ми ≥ забезпечують регулюванн¤ м≥жнародних в≥дносин на р≥зних р≥вн¤х (норми м≥жнародного, приватного, цив≥льного та патентного права).
—укупн≥сть м≥жнародних правових ≥нституц≥й та вироблених ними правових норм маЇ назву ≥нституц≥йного забезпеченн¤ м≥жнародних в≥дносин;
г) членство крањн у м≥жнародних (рег≥ональних) обТЇднанн¤х. ” групов≥ обТЇднанн¤ крањни вступають на основ≥ сп≥льност≥ ≥нтерес≥в. —п≥льн≥сть ≥нтерес≥в випливаЇ з:
Ц под≥бност≥ природно-географ≥чних умов:
географ≥чного розташуванн¤ (крањни ѕ≥вденно-—х≥дноњ јз≥њ, крањн Ѕалт≥њ, крањни „орноморського економ≥чного сп≥втовариства);
природних ресурс≥в (орган≥зац≥¤ крањн-експортер≥в нафти (ќѕ≈ ): ¬енесуела, ≤ран, ≤рак,  увейт, —ауд≥вська јрав≥¤,  атар, ≤ндонез≥¤, Ћ≥в≥¤, јлжир, Ќ≥гер≥¤, ќбТЇднан≥ јрабськ≥ ≈м≥рати, ≈квадор, √абон; ќрган≥зац≥¤ арабських крањн-експортер≥в нафти (ќјѕ≈ ): —ауд≥вська јрав≥¤, Ћ≥в≥¤,  увейт, јлжир, Ѕахрейн,  атар, ќбТЇднан≥ јрабськ≥ ≈м≥рати, ≤ран, —ир≥¤, ™гипет, “ун≥с);
Ц под≥бност≥ ≥сторико-нац≥онального розвитку (крањни Ѕританськоњ сп≥вдружност≥, —Ќƒ);
Ц сп≥льност≥ конкурент≥в (™вропейське економ≥чне сп≥втовариство (™≈—), з 1993 року Ц ™вропейський —оюз (™—): јвстр≥¤, Ѕельг≥¤, ≤рланд≥¤, ≤спан≥¤, √рец≥¤, Ћюксембург, Ќ≥дерланди, ѕортугал≥¤, ¬еликобритан≥¤, ‘ранц≥¤, ‘≥нл¤нд≥¤ та Ўвец≥¤; ™вропейська асоц≥ац≥¤ в≥льноњ торг≥вл≥ (™ј¬“), створена в 1960 року: јвстр≥¤, ≤сланд≥¤, Ћ≥хтенштейн, Ќорвег≥¤, ‘≥нл¤нд≥¤, Ўвейцар≥¤, Ўвец≥¤. ” 1995 року јвстр≥¤, ‘≥нл¤нд≥¤ та Ўвец≥¤ вийшли з ™ј¬“ ≥ приЇднались до ™—);
Ц под≥бност≥ соц≥ально-економ≥чного розвитку (орган≥зац≥¤ економ≥чноњ кооперац≥њ та розвитку (ќ™ –) Ц угрупованн¤ крањн з високим доходом, за вин¤тком √рец≥њ, ѕортугал≥њ та “уреччини, ¤к≥ належать до крањн з середн≥ми доходами; ќрган≥зац≥¤ економ≥чного сп≥вроб≥тництва та розвитку (ќ™—–): јвстрал≥¤, јвстр≥¤, Ѕельг≥¤, Ќ≥меччина, √рец≥¤, ≤рланд≥¤, ≤сланд≥¤, ≤тал≥¤, япон≥¤, Ћюксембург, Ќ≥дерланди, ѕортугал≥¤, ≤спан≥¤, Ўвец≥¤, Ўвейцар≥¤, “уреччина, ¬еликобритан≥¤ та —Ўј; Ѕен≥люкс Ц економ≥чний союз Ѕельг≥њ, Ќ≥дерланд≥в та Ћюксембурга);
Ц сп≥льност≥ в≥йськового буд≥вництва: крањни-члени Ќј“ќ.
–озпод≥л св≥тового господарства на ≥нтеграц≥йн≥ угрупованн¤ зд≥йснюЇ суперечливий вплив на розвиток ћ≈¬. « одного боку, це спри¤Ї розвитку економ≥чних в≥дносин м≥ж крањнами, ¤к≥ Ї членами таких орган≥зац≥й, але з ≥ншого Ц створюЇ перешкоди економ≥чним в≥дносинам м≥ж крањнами, що належать до р≥зних угруповань.

≈коном≥чне середовище м≥жнародних економ≥чних в≥дносин
ƒо нього належать так≥ фактори:
1) переважаюч≥ в≥дносини власност≥ в крањн≥;
2) механ≥зм орган≥зац≥њ нац≥ональних господарств, тобто сукупн≥сть форм, в ¤ких зд≥йснюЇтьс¤ конкретне регулюванн¤ повс¤кденного економ≥чного процесу;
3) виробнич≥ та зовн≥шньоеконом≥чн≥ традиц≥њ крањни;
4) економ≥чний потенц≥ал крањни. ѕричому враховуЇтьс¤ не т≥льки на¤вн≥сть ресурс≥в, а й можлив≥сть њх ефективного використанн¤, оптимальн≥сть розвитку народногосподарських структур ≥ експортних потенц≥ал≥в;
5) ¤к≥сний р≥вень ≥ диверсиф≥кац≥¤ розвитку науково-досл≥дних та досл≥дно-конструкторських роб≥т;
6) р≥вень розвитку засоб≥в виробництва, техн≥ки та технолог≥њ, ¤кий характеризуЇтьс¤:
Ц прискоренн¤м темп≥в морального зносу обладнанн¤ та устаткуванн¤;
Ц технолог≥чною диверсиф≥кац≥Їю;
Ц сум≥сн≥стю технолог≥й;
7) м≥жнародна спец≥ал≥зац≥¤ економ≥чноњ д≥¤льност≥ крањн;
8) р≥вень розвитку ≥нфраструктури;
9) спор≥днен≥сть економ≥чних структур крањн;
10) демограф≥чна ситуац≥¤, ¤ка характеризуЇтьс¤ загальним обс¤гом, структурою, перспективами росту населенн¤ окремих крањн;
11) р≥вень споживанн¤ населенн¤, ¤кий визначаЇтьс¤ доходами, ц≥нами, заощадженн¤ми, доступн≥стю одержанн¤ кредит≥в.

—оц≥ально-культурне середовище м≥жнародних економ≥чних в≥дносин
Ќезважаючи на економ≥чну ц≥л≥сн≥сть сучасного св≥ту, стереотипи повед≥нки та системи ц≥нностей, ¤к≥ про¤вл¤ютьс¤ в ход≥ контакт≥в м≥ж людьми, ще далеко не ун≥ф≥кован≥.
 ожна крањна маЇ своњ традиц≥њ, норми та заборони. ≤гноруванн¤ культурних особливостей та њх основних елемент≥в може суттЇво гальмувати розвиток м≥жнародних економ≥чних в≥дносин. ¬плив соц≥ально-культурного середовища на динам≥ку св≥тогосподарських звТ¤зк≥в зд≥йснюЇтьс¤ у форм≥ сприйн¤тт¤ заруб≥жним споживачем товару чи послуг, специф≥ки повед≥нки споживача на ринку, можливостей впливу на нього.  р≥м того, культурне середовище формуЇ своЇр≥дн≥ норми повед≥нки в б≥знес≥.
—оц≥ально-культурне середовище анал≥зуЇтьс¤, ¤к правило, за такими напр¤мками:
Ц мова;
Ц рел≥г≥¤;
Ц ≥деолог≥¤;
Ц особливост≥ ≥сторичного розвитку;
Ц нац≥ональн≥ традиц≥њ, ≥нш≥ культурн≥ ц≥нност≥;
Ц норми повед≥нки в б≥знес≥, д≥лов≥й етиц≥ та менеджмент≥;
Ц соц≥альн≥ ≥нститути.
«агальну к≥льк≥сть мов св≥ту л≥нгв≥сти визначають у пТ¤ть тис¤ч. ƒо найб≥льш поширених з них належать (приблизна к≥льк≥сть людей, ¤к≥ розмовл¤ють даною мовою в млн. чол., початок 90-х рр.): китайська (1200), англ≥йська (450), х≥нд≥ ≥ близька до нењ урду (350), ≥спанська (300), рос≥йська (240), бенгальська, ≥ндонез≥йська ≥ арабська (по 180), португальська (150), ¤понська (123), н≥мецька ≥ французька (по 100). ÷ими 12 мовами розмовл¤Ї майже дв≥ третини всього людства.
≈коном≥чна необх≥дн≥сть п≥дштовхнула субТЇкт≥в м≥жнародних економ≥чних в≥дносин до вибору Їдиноњ мови веденн¤ м≥жнародного б≥знесу Ц англ≥йськоњ, але привернути увагу ≥ноземних споживач≥в до своЇњ продукц≥њ, тобто завоювати заруб≥жний ринок, можливо лише за умови використанн¤ в маркетингов≥й стратег≥њ (етикетки, упаковки, техн≥чна документац≥¤, прайс-лист≥вки, каталоги, реклама) мови потенц≥йних закордонних покупц≥в.
« цього приводу наведемо дек≥лька курйоз≥в, повТ¤заних з неточним перекладом рекламних дев≥з≥в всесв≥тньов≥домих ф≥рм. Ќа “айван≥ переклад дев≥зу Ђѕепс≥ї Ц Ђ—тань знову молодим разом з покол≥нн¤м Ђѕепс≥ї мав такий зм≥ст: Ђѕепс≥ п≥дн≥маЇ твоњх предк≥в з могилиї .
јмериканський рекламний дев≥з цигарок Ђ—алем Ц в≥дчуй себе в≥льнимї переклали на ¤понську так: Ђ  оли палиш Ђ—алемї, в≥дчуваЇш себе таким оновленим, що голова стаЇ пустоюї.
 оли Ђƒженерал ћоторзї стала продавати автомоб≥ль ЂЎев≥ Ќоваї в ѕ≥вденн≥й јмериц≥, то спочатку н≥хто не звернув увагу на ту обставину, що хоча ≥спанською мовою Ђnovaї означаЇ Ђз≥ркаї, але Ђnovaї означаЇ Ђне поњдеї. “≥льки п≥зн≥ше, дов≥давшись про цей комерц≥йний конфуз, п≥дприЇмц≥ зм≥нили назву модел≥ дл¤ ≥спаномовного ринку на Ђ ар≥беї.
ѕод≥бна прикр≥сть мала м≥сце в Ѕразил≥њ з компан≥Їю Ђ‘ордї при продаж≥ машини Ђѕ≥нтої. ‘≥рма не зразу зТ¤сувала, що Ђп≥нтої на бразильському сленз≥ означаЇ Ђмаленький статевий органї, ≥ лише через де¤кий час на машинах ц≥Їњ модел≥ зТ¤вивс¤ шильдик з назвою Ђ орсельї, що означаЇ Ђк≥ньї.
 оли компан≥¤ з виробництва авторучок Ђѕаркерї стала продавати своњ вироби в ћексиц≥, то в реклам≥ говорилось, точн≥ше, передбачалось сказати: Ђ÷¤ авторучка не потече в кишен≥ ≥ не поставить вас в незручне становищеї. ќднак перекладач≥ зробили помилку через схожий правопис та звучанн¤ слова. ” результат≥ вийшла ц≥кава об≥ц¤нка: Ђ÷¤ авторучка не потече в кишен≥ ≥ зробить вас ваг≥тноюї.
Ќав≥ть в одн≥й мов≥ слова можуть мати р≥зний зм≥ст у р≥зних крањнах. «окрема, американська компан≥¤ Ђёнайтед ≈йрлайнзї розм≥стила на обкладинц≥ свого журналу, ¤кий роздаЇтьс¤ пасажирам п≥д час польоту, фотограф≥ю ѕола ’огана, Ђз≥ркиї з ф≥льму Ђ рокодил ƒенд≥ї, ¤кий позував на фон≥ малозаселеноњ м≥сцевост≥ јвстрал≥њ. ѕ≥д фотограф≥Їю було написано: ЂPaul Hogan Camps It Upї, тобто Ђѕол ’оган живе без зручностейї, що на австрал≥йському сленз≥ означаЇ: Ђ¬≥дкрито демонструЇ свою гомосексуальн≥стьї.
ўе б≥льш≥ складност≥ при м≥жнародних контактах представл¤Ї так звана невербальна мова (тобто мова м≥м≥ки, жест≥в, поз), прийн¤та в т≥й чи ≥нш≥й крањн≥. ”складнюЇ ситуац≥ю те, що часто ззовн≥ однаков≥ виразн≥ рухи або жести у р≥зних народ≥в мають абсолютно р≥зне значенн¤.
якщо в √олланд≥њ ви покрутите пальцем б≥л¤ виска, маючи на уваз≥ ¤кусь дурницю, то вас не зрозум≥ють. “ам цей жест означаЇ дотепну фразу.
√овор¤чи про себе, ЇвропеЇць прикладаЇ руку до грудей, а ¤понець Ц до носа.
” —Ўј Ђнульї утворений великим ≥ вказ≥вним пальц¤ми означаЇ Ђвсе оТкейї, тобто Ђвсе гараздї, в япон≥њ Ц Ђгрош≥ї, а в ѕортугал≥њ цей жест сприймаЇтьс¤ ¤к непристойн≥сть.
Ќ≥мц≥ часто п≥дн≥мають брови у знак схвального ставленн¤ до чужих сл≥в. јле те ж саме в јнгл≥њ буде розц≥нено ¤к вираженн¤ скептицизму.
‘ранцуз або ≥тал≥Їць, ¤кщо вважаЇ чиюсь ≥дею нерозумною, виразно стукаЇ себе по голов≥. ј британець або ≥спанець цим жестом показуЇ, що в≥н задоволений собою.
ћи в сп≥лкуванн≥ не надаЇмо особливого значенн¤ (кр≥м в≥тального потискуванн¤ рук) прав≥й чи л≥в≥й руц≥. јле люди, що спов≥дують ≥слам, можуть образитись, ¤кщо грош≥ або подарунок њм дадуть л≥вою рукою, ¤ка за њхньою рел≥г≥Їю вважаЇтьс¤ нечистою.
–ел≥г≥йний чинник впливаЇ також на товарну структуру зовн≥шньоњ торг≥вл≥ крањн. Ќаприклад, в ≤зрањл≥, необх≥дною умовою ввезенн¤ продукт≥в харчуванн¤ Ї дозв≥л спец≥ального рел≥г≥йного ком≥тету, ¤кий перев≥р¤Ї њх на кошерн≥сть.
≤деолог≥чн≥ в≥дм≥нност≥ перестали в≥д≥гравати важливу роль у розвитку м≥жнародних економ≥чних звТ¤зк≥в, ¤к це було за час≥в протисто¤нн¤ соц≥ал≥стичноњ ≥ кап≥тал≥стичноњ систем (тод≥ нав≥ть д≥¤в спец≥альний м≥жнародний контрольний ком≥тет Ц  ќ ќћ, завданн¤м ¤кого було недопущенн¤ ≥мпорту до —–—– та ≥нших соц≥ал≥стичних крањн технолог≥й Ђподв≥йного призначенн¤ї, тобто таких, ¤к≥ могли мати в≥йськове застосуванн¤). Ќа сьогодн≥ ≥деолог≥чну природу мають факти економ≥чноњ боротьби з крањнами, в ¤ких пр¤мо чи опосередковано п≥дтримуЇтьс¤ м≥жнародний тероризм, розробл¤Їтьс¤ збро¤ масового знищенн¤, розпалюЇтьс¤ м≥жнац≥ональна ворожнеча.
Ќац≥ональн≥ традиц≥њ та культурн≥ ц≥нност≥ Ї предметом гордост≥ в багатьох крањнах. «араз, коли св≥т стаЇ однор≥дним, цей фактор м≥жнародних економ≥чних звТ¤зк≥в отримуЇ ще б≥льшу вагу, н≥ж ран≥ше, оск≥льки ≥нформац≥¤ про заруб≥жн≥ крањни стала доступною, а необ≥знан≥сть у цих питанн¤х Ц недопустимою.
Ќаприклад, хорош≥ манери дл¤ британц¤ ірунтуютьс¤ на дотриманн≥ формальностей. “ам недопустимим вважаЇтьс¤ звертанн¤ до людей, ¤ким ви не представлен≥. Ќедопустимо також називати по ≥мен≥ того, в≥д кого не було одержано в≥дпов≥дного дозволу. Ѕританц≥ р≥дко тиснуть один одному руки, лише коли зустр≥чаютьс¤ вперше. Ќе прийн¤то ц≥лувати ж≥нкам руки та говорити њм компл≥менти типу: Ђ÷¤ сукн¤ вам дуже пасуЇї. ÷е розц≥нюЇтьс¤ ¤к величезна недел≥катн≥сть. ƒл¤ усп≥шноњ сп≥впрац≥ з британц¤ми потр≥бно мати на уваз≥, що в јнгл≥њ широко розповсюджено називати, в≥таючись, титул чи званн¤. јле недопустимо нагороджувати титулом себе самого. ” —Ўј можна почути: Ђя доктор —м≥тї, але в ¬еликобритан≥њ в≥н сказав би: Ђя ƒжон —м≥тї. ј вже ≥нш≥ звертаютьс¤ до нього ¤к Ђдоктор —м≥тї .
‘ранцузам властивий крайн≥й нац≥онал≥зм. «в≥дси њх небажанн¤ вивчати будь-¤ку ≥ноземну мову. ¬они пишаютьс¤ своњми нац≥ональними традиц≥¤ми, поважають державу та ≥стор≥ю своЇњ крањни.  ухн¤ дл¤ француз≥в Ц також предмет њх нац≥ональноњ гордост≥, в≥таютьс¤ будь-¤к≥ компл≥менти з приводу ¤кост≥ страв та напоњв. Ќе прийн¤то залишати њжу на тар≥лц≥, п≥дсолювати страву за своњм смаком або користуватись спец≥¤ми, це може розц≥нюватись ¤к неповага до господар≥в.
Ќ≥мц≥ в≥др≥зн¤ютьс¤ працьовит≥стю, старанн≥стю, пунктуальн≥стю та рац≥ональн≥стю. —п≥лкуючись з ними, бажано називати титул сп≥врозмовника. «ам≥жн≥м ж≥нкам надаЇтьс¤ титул њњ чолов≥ка.
японц≥в характеризуЇ крайн¤ церемон≥альн≥сть. «найомл¤чись з ¤понцем, необх≥дно назвати повне ≥мТ¤ ≥ пр≥звище, н≥коли не обмежуючись одним ≥мТ¤м. якщо Ї потреба сказати Ђпанеї ¤понцю, називаЇтьс¤ пр≥звище ≥ до нього добавл¤Їтьс¤ Ђсамї. ѕеред тим, ¤к ув≥йти в ¤понський д≥м, скидаЇтьс¤ взутт¤. ѕерше прив≥танн¤ Ц не потиск рук, а довгий, низький укл≥н.
–≥зн≥ нац≥ональн≥ традиц≥њ, в≥дм≥нност≥ вихованн¤, культури зумовлюють ≥ певну специф≥ку суто д≥лового етикету в р≥зних крањнах. ¬чинки та д≥њ, повТ¤зан≥ з незнанн¤м особливостей нац≥онального б≥знес-етикету, можуть негативно вплинути на результат д≥ловоњ взаЇмод≥њ.
¬ јнгл≥њ прошарок б≥знесмен≥в незначний ≥ поповнюЇтьс¤ з с≥мей, ¤к≥ займаютьс¤ п≥дприЇмницькою д≥¤льн≥стю прот¤гом дек≥лькох дес¤тил≥ть. Ѕ≥знесмени ¬еликобритан≥њ Ц одн≥ з найквал≥ф≥кован≥ших у д≥ловому св≥т≥, а ф≥нансовому та сировинному секторам британського б≥знесу практично немаЇ р≥вних. Ќалагодженню економ≥чних звТ¤зк≥в з англ≥йц¤ми спри¤Ї сп≥льне в≥дв≥дуванн¤ видовищних заход≥в (тен≥сних турн≥р≥в, к≥нних змагань). јле потр≥бно мати на уваз≥, що в јнгл≥њ говорити про справи п≥сл¤ роботи не прийн¤то. ¬ажливо також не забувати надавати знаки уваги тим, з ким ран≥ше зустр≥чались або вели переговори. Ћист≥вка до св¤та або з приводу дн¤ народженн¤ п≥дн≥маЇ д≥ловий авторитет партнера.
‘ранцузьких б≥знесмен≥в характеризують так≥ ¤кост≥, ¤к уважн≥сть та обережн≥сть у прийн¤тт≥ р≥шень. ” б≥знес≥ французи в≥ддають перевагу знайомствам ≥ звТ¤зкам. “ому бажаючи налагодити д≥лове сп≥вроб≥тництво з французами, потр≥бно мати рекомендац≥йн≥ листи. ” ‘ранц≥њ, на в≥дм≥ну в≥д ¬еликобритан≥њ, прийн¤тим Ї обговоренн¤ справ за об≥дом або вечерею. ≤нколи п≥д час обговоренн¤ французьк≥ п≥дприЇмц≥ переривають сп≥врозмовника, робл¤ть критичн≥ зауваженн¤ або навод¤ть контраргументи. ÷е не потр≥бно сприймати ¤к про¤в неповаги, така в них нац≥ональна специф≥ка веденн¤ переговор≥в.
Ќ≥мецьк≥ б≥знесмени акуратн≥, пунктуальн≥ та ощадлив≥. Ќаш≥ б≥знесмени часто привоз¤ть з собою подарунки, але чекати на в≥дпов≥дн≥ д≥њ з н≥мецького боку не варто, оск≥льки под≥бне там не прийн¤то. Ќ≥мц≥ мають звичку розписувати ¤к д≥лове, так ≥ приватне житт¤ погодинно. “ому бажано пересв≥дчитись, що н≥мецький партнер занотував день ≥ час наступноњ зустр≥ч≥. Ќ≥мц≥ часто, незважаючи на на¤вн≥сть в оф≥с≥ сторонн≥х ос≥б, запирають до шафи або сейфа конторське знар¤дд¤. Ќе потр≥бно сприймати це ¤к недов≥ру, це звичайна н≥мецька ощадлив≥сть.
ƒ≥ловий етикет ¤понських б≥знесмен≥в суттЇво в≥др≥зн¤Їтьс¤ в≥д зах≥дних норм. «найомство з представниками ¤понського б≥знесу обовТ¤зково починаЇтьс¤ з обм≥ну в≥зитними картками. якщо у в≥дпов≥дь на вручену в≥зитку ¤понець н≥чого не одержить, це може сприйн¤тись ¤к неповага. “радиц≥њ д≥лових людей япон≥њ передбачають уважне ставленн¤ до сл≥в ≥ позиц≥њ партнера, недопустим≥сть зауважень або репл≥к п≥д час промови сп≥врозмовника. ѕредставник ¤понськоњ сторони може кивати головою п≥д час бес≥ди, але це не означаЇ його п≥дтримку, а т≥льки те, що в≥н зрозум≥в партнера. ƒо суто нац≥ональноњ специф≥ки б≥знес-етикету належить також те, що ¤понц≥ часто провод¤ть д≥лов≥ зустр≥ч≥ у веч≥рн≥ години в приватних клубах, барах, н≥чних клубах ≥ нав≥ть будинках гейш.
ќсь ¤ке розмањтт¤ чинник≥в, починаючи в≥д норм м≥жнародного права, особливостей нац≥ональних законодавств до специф≥ки д≥лового сп≥лкуванн¤ з представниками ≥нших крањн, потр≥бно враховувати ≥ використовувати дл¤ усп≥шноњ реал≥зац≥њ м≥жнародного економ≥чного проекту.